У столиці Білорусі 11 жовтня ще до початку чергової акції протесту силовики розпочали затримання.

За повідомленнями російської інформагенції ТАСС, затримані кілька її співробітників, хоча вони мали акредитацію нового зразка. Білоруський портал Tut.by інформує про затримання кореспондетів БелаПАН і «Новага Часу». Їх везуть до Жовтневого районного відділу внутрішніх справ «для перевірки документів».

Крім того, біля кінотеатру «Москва» до чоловіка, який їхав на велосипеді, підбігли спецпризначенці, зіштовхнули його з велосипеда і затримали, повідомляє видання. Його відвели в мікроавтобус.

11 жовтня білоруська опозиція запланувала чергову акцію протесту під назвою «Марш честі».

Спецтехніка, автобуси з силовиками і військові вантажівки для перевезення особового складу вже стягнуті в різні місця в центрі Мінська.

 
…

Близько 500 людей у неділю, 11 жовтня, взяли участь у новій акції протесту в російському місті Хабаровськ, повідомляє місцевий сайт Dvhab.ru. За даними видання, на акцію прийшли переважно жінки літнього віку.

У суботу ввечері, 10 жовтня, на центральній площі Хабаровська збиралися переважно чоловіки. Один із них кинув камінь у бік будівлі місцевої адміністрації, протестувальники не підтримали цих дій і стали скандувати «Провокаторів геть».

Удень 10 жовтня поліція у російському Хабаровську затримала три десятки людей на акції на підтримку арештованого колишнього губернатора краю Сергія Фургала. Ці дані, з посиланням на пресслужбу мерії, наводить «Интерфакс».

Місцевий журналіст, представник регіонального штабу Олексія Навального – Андрій Пастухов повідомив «МБХ медіа» про 40 затриманих, серед яких виявився координатор штабу засновника ФБК Олексій Ворсін. Також серед затриманих, за даними «МБХ медіа», кілька співробітників ЗМІ і блогерів. Видання зазначає, що поліція вперше розігнала мирний виступ на підтримку Фургала. Акція не була узгоджена з владою, повідомляє російська служба Радіо Свобода.

«Звичайна суботня мирна акція. Близько 15 години люди вирішили розгорнути намети. З’явилася поліція, яка наказала прибрати намети, інакше застосують фізичну силу. Мітингувальники відмовилися слухатися поліцію, після чого з будівлі уряду вийшли співробітники ОМОН і почали силою розганяти, забирати людей, згортати намети», – розповів Пастухов. За його ж словами, внаслідок жорсткого розгону деякі учасники акції отримали травми, двох людей госпіталізували.

Протести в Хабаровську почалися після арешту губернатора краю Сергія Фургала 9 липня за звинуваченням в організації вбивств 15 років тому. Він відкидає всі звинувачення.

Фургал – член партії ЛДПР, багато років був депутатом Держдуми, а в 2018 році переміг на губернаторських виборах представника «Єдиної Росії» В’ячеслава Шпорта.

Арешт Фургала пов’язували ще і з голосуванням щодо поправок до конституції, які дозволяють Володимиру Путіну залишатися на посаді президента ще на два терміни: явка в краї була однією з найгірших по країні.

Акції на його захист набули характеру виступів проти федерального центру і Володимира Путіна.
…

Унаслідок нічного обстрілу другого за населенням міста Азербайджану, Гянджі, загинули щонайменше вісім людей, ще 33 зазнали поранень. Про це 11 жовтня повідомляє азербайджанська служба Радіо Свобода.

«У ніч на 11 жовтня місто Гянджа, друге за величиною місто в Азербайджані, розташоване далеко за межами фронту, потрапило під ракетний обстріл збройних сил Вірменії. Внаслідок нападу загинуло сім мирних жителів (дані на момент публікації – ред.), ще 34 були поранені, серед них діти», – ідеться в повідомленні Міністерства закордонних справ Азербайджану.

Вірменія заперечує повідомлення Азербайджану про удар вірменських підрозділів по місту Гянджа. Речниця міністра оборони Вірменії Шушан Степанян сказала агенції «Арменпрес», що заява Баку є брехнею. У Єревані також заявляють про обстріл азербайджанськими силами міста Степанакерт – столиці невизнаної Нагірно-Карабаської республіки.

Вночі проти 10 жовтня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Вірменія і Азербайджан за підсумками переговорів в Москві домовилися про тимчасове припинення вогню в зоні конфлікту в самопроголошеній республіці Нагірний Карабах. Згодом країни звинуватили одна одну в порушенні перемир’я, проте формально режим тиші триває.

Читайте також: Нагірний Карабах став ілюстрацією терміна «заморожений конфлікт» – преса про Донбас (рос.)

Нагірний Карабах, а також сім прилеглих районів Азербайджану до відновлення 27 вересня масштабних бойових дій контролювалися етнічними вірменами, які проголосили на території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області «Республіку Арцах», яку не визнала жодна країна світу. Азербайджан не має влади приблизно над 20% своєї міжнародно визнаної території.

Конфлікт розпочався ще в останні роки існування Радянського Союзу, коли в населеному переважно етнічними вірменами Нагірному Карабасі відбулися масові мітинги з вимогою передати автономну область зі складу Азербайджанської РСР до складу Вірменської РСР. Баку не погодився на це. Після війни 1992­–1994 років на території Нагірного Карабаху не залишилося азербайджанців.
…

Станом на зараз Чехія надала допомогу 10 білорусам, постраджалим під час протестів проти режиму Олександра Лукашенка. Про це повідомило видання ČTK Česke Noviny на основі даних Міністерства внутрішніх справ Чехії.

10 жовтня чеське МВС заявило, що ці громадяни Білорусі постраждали від рук співробітників сил безпеки, деякі з них досі мають сліди тортур. Майже всім потрібна психологічна допомога.

Читайте також: Білорусь: Лукашенко зустрівся з Бабариком та іншими політв’язнями в СІЗО КДБ

«Ми розраховуємо, що загалом приїде близько 50 пацієнтів. Зараз наймолодшому з них 15 років, найстаршому – 56 років », – повідомили у міністерстві.

За словами міністра внутрішніх справ Яна Гамачека, травми постраждалих виявилися більшими, ніж очікувалося.

«Це вогнепальні поранення, численні переломи тіла, травми очей і вух після вибуху гранати, а у деяких людей навіть є сліди тортур», – сказав Гамачек.

Витрати на лікування, в тому числі транспорт, покрило Міністерство внутрішніх справ Чехії.

Пацієнтів відбирала спеціальна гуманітарна рада, до складу якої входили представники білоруської діаспори в Чехії. Білорусів перевозили до Чехії індивідуально повітряним або наземним транспортом.

 
…

Чинний голова ОБСЄ, прем’єр-міністр Албанії Еда Рама привітав новини про домовленість між Азербайджаном та Вірменією про припинення вогню, йдеться в заяві ОБСЄ 10 жовтня.

«Нам потрібна стабільність, як на місці, так і в процесі, курованому співголовами Мінської групи. Угода, якої вночі (проти 10 жовтня – ред.) досягнули в Москві Вірменія та Азербайджан, відкриває нам шлях до відновлення змістовних переговорів у погодженому форматі», – повідомляє пресслужба організації.

Рама висловив стурбованість зростом кількості загиблих через загострення в Нагорному Карабаху, а також закликав до гуманітарної паузи «для обміну військовополоненими та іншими затриманими, а також останками вбитих під час бойових дій».

Читайте також: Росія, Карабах і Донбас. У Путіна на Донбасі більш далекосяжні цілі

Міжнародний комітет Червоного Хреста вже висловив готовність сприяти обміну тілами загиблих під час воєнних дій у Нагорному Карабаху та полоненими військовослужбовцями.

«Ми сподіваємося, що ця процедура буде здійснена швидко, щоб тіла жертв бойових дій були повернуті їхнім родичам. Ми також готові сприяти звільненню осіб, які перебувають в ув’язненні у конфліктуючих сторін, щоб вони могли возз’єднатися зі своїми сім’ями», – зазначив директор Регіонального управління оперативної діяльності МКЧХ в Європі і Центральній Азії Мартін Шюпп.

Вночі проти 10 жовтня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Вірменія і Азербайджан за підсумками переговорів в Москві домовилися про тимчасове припинення вогню в зоні конфлікту в самопроголошеній республіці Нагірний Карабах. Згодом країни звинуватили одна одну в порушенні перемир’я, проте формально режим тиші триває.

Читайте також: Нагірний Карабах став ілюстрацією терміна «заморожений конфлікт» – преса про Донбас (рос.)

Нагірний Карабах, а також сім прилеглих районів Азербайджану до відновлення 27 вересня масштабних бойових дій контролювалися етнічними вірменами, які проголосили на території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області «Республіку Арцах», яку не визнала жодна країна світу. Азербайджан не має влади приблизно над 20% своєї міжнародно визнаної території.

Конфлікт розпочався ще в останні роки існування Радянського Союзу, коли в населеному переважно етнічними вірменами Нагірному Карабасі відбулися масові мітинги з вимогою передати автономну область зі складу Азербайджанської РСР до складу Вірменської РСР. Баку не погодився на це. Після війни 1992­–1994 років на території Нагірного Карабаху не залишилося азербайджанців.

 
…

Відбулася телефонна розмова Світлани та Сергія Тихановського, повідомляє офіційний телеграм-канал екскандидатки в президенти Білорусі 10 жовтня.

Це перша розмова Тихановської з чоловіком за 134 дні, тобто понад чотири місяці.

Як повідомив білоруській службі Радіо Свобода радник у міжнародних справах Тихановської Франак Вячорка, подружжя розмовляло 12 із половиною хвилин.

Читайте також: Білорусь: Лукашенко зустрівся з Бабариком та іншими політв’язнями в СІЗО КДБ

За словами Вячорки, Сергій Тихановський сказав Світлані «бути жорсткішою», надалі зустрічатися зі світовими лідерами та продовжувати боротьбу. Загальний висновок розмови такий, що «не можна здаватися, треба йти на більше». Він також сказав дружині, що стежить за всіма новинами.

Крім того, Тихановські говорили про дітей, сім’ю та їхню безпеку. Ув’язнений опозиціонер розповів про умови утримання у в’язниці.

Франак Вячорка зі слів Тихановської розповів, що до розмови їй писала сестра і сказала, що Сергій шукає її номер, а потім сам зателефонувв їй із прихованого номера.

Читайте також: Чи плакала Тихановська на шиї в Лукашенка? Відповідає Павло Латушко

Чоловік Світлани Тихановської – відеоблогер, автор Ютуб-каналу «Країна для життя» Сергій Тихановський перебуває у в’язниці з 29 травня. Його затримали в Гродно під час пікету зі збору підписів за висування його дружини Світлани Тихановської кандидатом у президенти.

8 червня Сергію Тихановському, а також шести іншим затриманим було пред’явлено звинувачення в порушенні громадського порядку. Згодом його також звинуватили в «перешкоджанні здійсненню виборчих прав». Наразі його утримують у слідчому ізоляторі в Жодіні.

 
…

Жогорку Кенеш, парламент Киргизстану, на позачерговому засіданні 10 жовтня обрав на посаду прем’єр-міністра Садира Жапарова, передає киргизька служба Радіо Свобода. За словами першого віцеспікера парламенту Мірлана Бакірова, який головував на засіданні, його кандидатуру депутати схвалили одноголосно.

Своїми голосами парламентарі підтримали програму, склад та структуру нового кабінету міністрів.

Читайте також: Спецназ блокував будинок ексглави Киргизстану Атамбаєва, його затримали

Жапаров став єдиним кандидатом на посаду прем’єр-міністра. Він повідомив, що в зв’язку з поточною ситуацією в країні склад уряду лишається без змін. Також прем’єр розповів, що відмовився від ідеї націоналізації кар’єру Кумтор.

«Націоналізувати треба було вісім років тому, а зараз сенсу немає, зараз там золота не лишилося», – пояснив він.

10 жовтня спікер парламенту Миктибек Абдилбаєв заявив, що складає повноваження. Акції протесту в Бішкеку не припиняються із 5 жовтня. У ніч на 6 жовтня мітинг прихильників партій, незадоволених підсумками голосуваннях на виборах 4 жовтня, переріс у сутички з правоохоронними органами. Заворушення призвели до захоплення будівель влади.

9 жовтня на площі «Ала-Тоо» був зірваний мітинг громадських активістів і прихильників руху «Акирки Умут», куди входять колишній президент Алмазбек Атамбаєв, Омурбек Бабанов і інші політики. Після сутичок п’ять людей були госпіталізовані. Двоє з них, за даними міліції, зазнали вогнепальних поранень.

За фактом події правоохоронні органи порушили справу за статтею 264 ( «Масові заворушення») Кримінального кодексу Киргизької Республіки.

На суботу в Киргизії були консультації членів парламенту і можливе голосування щодо нового складу уряду.

 
…

Поліція у російському Хабаровську затримала три десятки людей на акції на підтримку арештованого колишнього губернатора краю Сергія Фургала. Ці дані, з посиланням на пресслужбу мерії, наводить «Интерфакс».

Місцевий журналіст, представник регіонального штабу Олексія Навального – Андрій Пастухов повідомив «МБХ медіа» про 40 затриманих, серед яких виявився координатор штабу засновника ФБК Олексій Ворсін. Також серед затриманих, за даними «МБХ медіа», кілька співробітників ЗМІ і блогерів. Видання зазначає, що поліція вперше розігнала мирний виступ на підтримку Фургала. Акція не була узгоджена з владою, повідомляє російська служба Радіо Свобода.

«Звичайна суботня мирна акція. Близько 15 години люди вирішили розгорнути намети. З’явилася поліція, яка наказала прибрати намети, інакше застосують фізичну силу. Мітингувальники відмовилися слухатися поліцію, після чого з будівлі уряду вийшли співробітники ОМОН і почали силою розганяти, забирати людей, згортати намети», – розповів Пастухов. За його ж словами, внаслідок жорсткого розгону деякі учасники акції отримали травми, двох людей госпіталізували.

У пресслужбі міської адміністрації повідомили, що після ходи і мітингу, які традиційного починаються о 12 годині за місцевим часом, «учасники протесту демонстративно розбили намети прямо на газонах головної міської пам’ятки». У мерії також заявили, що до наметів протестувальники принесли потужні динаміки, через які запустили трансляцію гасел, чим нібито заважали «перехожим і гостям міста».

«Интерфакс» зазначає, що акція розпочалася з мітингу на площі Леніна перед будівлею уряду Хабаровського краю. Прихильники колишнього губернатора близько години скандували гасла на його підтримку. Після ходи вони повернулися на площу Леніна, після чого на місце прибули силовики і почався розгін.

Протести в Хабаровську почалися після арешту губернатора краю Сергія Фургала 9 липня за звинуваченням в організації вбивств 15 років тому. Він відкидає всі звинувачення.

Фургал – член партії ЛДПР, багато років був депутатом Держдуми, а в 2018 році переміг на губернаторських виборах представника «Єдиної Росії» В’ячеслава Шпорта.

Арешт Фургала пов’язували ще і з голосуванням щодо поправок до конституції, які дозволяють Володимиру Путіну залишатися на посаді президента ще на два терміни: явка в краї була однією з найгірших по країні.

Акції на його захист набули характеру виступів проти федерального центру і Володимира Путіна.
…

У Киргизстані прихильники колишнього президента Алмазбека Атамбаєва повідомили у суботу, 10 жовтня, про блокування спецназом його резиденції під Бішкеком, в Кой-Таші. Представник Соціал-демократичної партії Кундуз Жолдубаєва повідомила, що політик затриманий. За інформацією спецслужб, Атамбаєв затриманий за організацію масових заворушень, повідомляє російська служба Радіо Свобода.

За день до цього на мітингу в Бішкеку відбулися зіткнення між прихильниками різних політичних сил, а саме між тими, хто підтримує Атамбаєва, і тими, хто виступає за призначення новим главою уряду Садира Жапарова. За інформацією кореспондента киргизької служби Радіо Свобода, прихильники Жапарова кидали каміння, пляшки та інші предмети в бік Атамбаєва і його людей.

За даними міністерства охорони здоров’я країни, за медичною допомогою після мітингу звернулися сім людей, двох з них госпіталізовані. Серед постраждалих – один з претендентів на посаду віце-прем’єра Тілек Токтогазієв. Також на місці подій був присутній Омурбек Бабанов, запропонований низкою партій на пост глави нового киргизького уряду.

За інформацією ГУВС Бішкека, під час акції в п’ятницю двоє людей отримали вогнепальні поранення. Розпочато досудове розгляд. Один з прихильників Атамбаєва розповів про обстріл невідомими автомобіля експрезидента, але він не постраждав.

Акції протесту в Бішкеку не припиняються із 5 жовтня. У ніч на 6 жовтня мітинг прихильників партій, незадоволених підсумками голосуваннях на виборах 4 жовтня, переріс у сутички з правоохоронними органами. Заворушення призвели до захоплення будівель влади.

9 жовтня на площі «Ала-Тоо» був зірваний мітинг громадських активістів і прихильників руху «Акирки Умут», куди входять колишній президент Алмазбек Атамбаєв, Омурбек Бабанов і інші політики. Після сутичок п’ять людей були госпіталізовані. Двоє з них, за даними міліції, зазнали вогнепальних поранень.

За фактом події правоохоронні органи порушили справу за статтею 264 ( «Масові заворушення») Кримінального кодексу Киргизької Республіки.

На суботу в Киргизії були консультації членів парламенту і можливе голосування щодо нового складу уряду.
…

Вірменія і Азербайджан за підсумками переговорів в Москві домовилися про тимчасове припинення вогню в зоні конфлікту в самопроголошеній республіці Нагірний Карабах. Про те повідомив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, коли в Москві було близько трьох годин ночі. Консультації щодо Карабаху за участю глав зовнішньополітичних відомств Росії, Вірменії та Азербайджану тривали більше 10 годин.

Угода набуде чинності 10 жовтня, опівдні за місцевим часом. Зазначається, що рішення прийнято в гуманітарних цілях – для обміну полоненими й тілами загиблих.

Як заявив Лавров, конкретні параметри «режиму тиші» будуть узгоджені додатково.

Читайте також: Нагірний Карабах став ілюстрацією терміну «заморожений конфлікт» – преса про Донбас (рос.)

Вірменія та Азербайджан поки не заявляли про досягнення домовленостей. Міністерство закордонних справ Баку оприлюднило заяву, яка лише детально висвітлила особливості припинення вогню, але не містила подальших коментарів.

За кілька годин до того, як припинення вогню мало набути чинності, обидві сторони звинуватили один одного у нових атаках. Представники міністерства оборони Азербайджану заявили, що етнічні вірменські сили обстрілювали населені пункти. А міністерство оборони Вірменії стверджувало, що Азербайджан продовжує використовувати безпілотники для ураження вірменських позицій.

Нагірний Карабах, а також сім прилеглих районів Азербайджану до відновлення 27 вересня масштабних бойових дій контролювалися етнічними вірменами, які проголосили на території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області «Республіку Арцах», яку не визнала жодна країна світу. Азербайджан не має влади приблизно над 20% своєї міжнародно визнаної території.

Конфлікт розпочався ще в останні роки існування Радянського Союзу, коли в населеному переважно етнічними вірменами Нагірному Карабасі відбулися масові мітинги з вимогою передати автономну область зі складу Азербайджанської РСР до складу Вірменської РСР. Баку не погодився на це. Після війни 1992­–1994 років на території Нагірного Карабаху не залишилося азербайджанців.
…

Велика Британія засудила рішення Білорусі вислати польських та литовських дипломатів.

«Це абсолютно необґрунтовано і лише ізолює білоруський народ», – цитує посольство Сполученого королівства у Білорусі міністра закордонних справ Домініка Рааба.

Зазначається також, що Лондон відкликає з Мінська свого посла для консультацій.

«На знак солідарності ми тимчасово викликаємо нашого посла для консультацій та обговорення ситуації в країні», – мовиться у повідомленні.

Напередодні стало відомо, що Польща і Литва відкликали частину своїх дипломатів на вимогу МЗС Білорусі. Мінськ вимагав, щоб Литва скоротила число співробітників посольства в Білорусі з 25 до 14, Польща – з 50 до 18.

2 жовтня білоруське МЗС зажадало у посольств Польщі та Литви скоротити кількість дипломатів. Там також повідомили, що посли Білорусі в Польщі і Литві з 5 жовтня відкликані до Мінська для консультацій, і запропонували Варшаві і Вільнюсу вчинити так само.

Польща і Литва вже відкликали своїх послів із Мінська для консультацій. На знак солідарності з ними відкликали або оголосили про відкликання своїх послів із Білорусі ще кілька країн ЄС – Латвія, Естонія, Чехія, Словаччина, Румунія, Болгарія, Німеччина.

Після оголошення результатів виборів у Білорусі люди почали виходити на вулиці, протести в країні тривають уже два місяці. Канада, Велика британія і кілька країн ЄС, включно з Литвою і Польщею, не визнали результатів останніх виборів у Білорусі.
…

Районний суд у столиці Росії Москві 9 жовтня заарештував на 30 діб учасника Pussy Riot Олександра Софєєва – за акцію з прапорами ЛГБТ на будівлях ФСБ, адміністрації президента, Верховного суду та інших. Про це повідомила муніципальна депутатка Людмила Штейн.

Софєєва визнали винним у повторному порушенні порядку проведення публічного заходу. У лютому цього року активіста оштрафували на 15 тисяч рублів за участь в акції на підтримку політв’язнів біля будівлі Державної думи.

7 жовтня група Pussy Riot приурочила акцію проти державної гомофобії до дня народження президента Росії Володимира Путіна. Учасники акції вимагали розслідувати вбивства і викрадення геїв, лесбіянок, транссексуалів і квір-людей у Чечні, припинити переслідування активістів та організацій, що допомагають ЛГБТК-спільноті, легалізувати одностатеві партнерства, а також скасувати чинний закон про пропаганду так званих нетрадиційних сексуальних відносин серед неповнолітніх.
…

Пакистанський телекомунікаційний регулятор заявив, що заблокував китайський застосунок TikTok через неможливість відфільтрувати «аморальний та непристойний» контент. Заборона оголошена з огляду на «скарги різних верств суспільства», заявив 9 жовтня Пакистанський орган телекомунікацій (РТА).

TikTok у Пакистані попереджали про необхідність фільтрування такого вмісту, але програма не дотрималася настанов, повідомляє регулятор, але заявляє, що перегляне заборону за умови функціонування задовільного механізму TikTok щодо модерації незаконного вмісту.

Сервіс TikTok заявив, що прагне дотримуватися закону на ринках, де працює. «Ми регулярно спілкуємось із PTA і продовжуємо з ними співпрацювати. Ми сподіваємося узгодити рішення, яке допоможе нам надалі служити енергійній та креативній спільноті країни», – заявила компанія.

TikTok, що належить китайській компанії ByteDance, перебуває під посиленим контролем, коли його популярність зросла у всьому світі, в тому числі серед пакистанської молоді, яка становить близько 70% населення консервативної країни.

Заборона TikTok у Пакистані запроваджена через кілька місяців після того, як сінгапурська платформа прямих трансляцій Bigo Live була заблокована з тієї ж причини, а платформа обміну відео YouTube була попереджена про потребу фільтрування «вульгарності та ненависті».

Ці кроки правозахисники в Пакистані розцінювали як спробу обмежити вільний потік інформації в інтернеті.
…

Польща і Литва відкликали частину своїх дипломатів на вимогу МЗС Білорусі. Мінськ вимагав, щоб Литва скоротила число співробітників посольства в Білорусі з 25 до 14, Польща – з 50 до 18.

МЗС Польщі виконало вимогу білоруської сторони і відкликало 32 польських дипломати. «Відкликали рівно стільки, скільки нас попросила білоруська сторона», – повідомляє портал Tut.by із посиланням на посольство.

МЗС Литви відкликає лише п’ять дипломатів «сподіваючись на те, що цей крок буде достатнім» для збереження діалогу.

«Білорусь висунула категоричну вимогу щодо скорочення числа литовських дипломатів. Щоб зменшити напругу, разом з Польщею ми ухвалили рішення викликати послів для консультацій, щоб зберегти можливість підтримання дипломатичних відносин у майбутньому», – сказала речниця міністра закордонних справ Литви зі зв’язків із громадськістю Раса Якілайтене.

Литва також попередила, що вдасться до заходів у відповідь, якщо Мінськ продовжуватиме такі дії.

2 жовтня білоруське МЗС зажадало у посольств Польщі та Литви скоротити кількість дипломатів. Там також повідомили, що посли Білорусі в Польщі і Литві з 5 жовтня відкликані до Мінська для консультацій, і запропонували Варшаві і Вільнюсу вчинити так само.

Польща і Литва вже відкликали своїх послів із Мінська для консультацій. На знак солідарності з ними відкликали або оголосили про відкликання своїх послів із Білорусі ще кілька країн ЄС – Латвія, Естонія, Чехія, Словаччина, Румунія, Болгарія, Німеччина.

Після оголошення результатів виборів у Білорусі люди почали виходити на вулиці, протести в країні тривають уже два місяці. Канада, Велика британія і кілька країн ЄС, включно з Литвою і Польщею, не визнали результатів останніх виборів у Білорусі.
…

«Конфлікт зараз врегульовується військовими засобами, а наступними будуть політичні засоби»
…

Президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков підписав указ про відставку прем’єр-міністра країни Кубатбека Боронова, повідомила пресслужба голови держави.

Підставою названа заява Боронова. Як повідомляє киргизька редакція Радіо Свобода, відставка прем’єр-міністра тягне за собою відставку всього уряду. Нинішні міністри продовжать виконання обов’язків до формування нового складу Кабінету міністрів.

Також своїм указом президент звільнив Орозбека Опумбаєва з посади голови Держкомітету нацбезпеки.

Укази вступили в силу з моменту підписання.

У ніч на 9 жовтня Сооронбай Жеенбеков оприлюднив звернення, в якому висловив готовність піти у відставку, «як тільки країна повернеться на шлях законності», буде призначена дата нових парламентських виборів і легітимізоване призначення нового уряду.

Після подій у ніч з 5 на 6 жовтня, коли учасники мітингу проти результатів парламентських виборів захопили «Білий дім», в якому засідає парламент і розташована адміністрація президента, Сооронбай Жеенбеков зник із публічного поля, але його пресслужба періодично поширювала звернення від імені голови держави. При цьому щоразу стверджувалося, що він перебуває в Бішкеку і межі Киргизстану не залишав.

Риторика цих заяв змінювалася з кожним днем, і якщо спочатку Сооронбай Жеенбеков розцінював останні події в країні як «спробу захоплення влади», наголошуючи, що залишається легітимним президентом, то пізніше оголосив про готовність до переговорів.

8 жовтня ввечері речниця президента Киргизстану Толгонай Стамалієва заявила, що він не збирається у добровільну відставку.

Раніше відставки президента вимагали представники партій, не згодних із результатами парламентських виборів, що пройшли 4 жовтня. Потім стало відомо, що низка депутатів Жогорку Кенеша ініціює процедуру імпічменту. Із проханням залишити посаду президента до Сооронбая Жеенбекова звернулися і юристи Киргизстану.

За час заворушень у Киргизстані постраждали більше ніж тисяча людей, один учасник протестів загинув.
…

У Росії за минулу добу виявили 12 126 хворих на COVID-19, що є максимальним із 11 травня числом і найбільшим від початку пандемії, повідомив штаб із боротьби з поширенням хвороби.

Згідно з повідомленням, за минулу добу в Росії одужали 7092 людей, 201 – померли.

Всього з моменту початку пандемії в Росії інфікувалися 1 237 504 людей, понад 22 тисячі померли, більш ніж мільйон одужали.

У світі, за даними університету Джонса Гопкінса, число виявлених хворих перевищило 36,5 мільйонів, померли за час пандемії понад 1 мільйон людей, одужали понад 25 мільйонів.
…

Президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков заявив про готовність піти з посади, «як тільки країна стане на шлях законності». Текст звернення голови держави до громадян Киргизстану опублікований на офіційному сайті президента в ніч на 9 жовтня. 

У своїй заяві Сооронбай Жеенбеков зазначив, що «політична ситуація в країні досягла критичної точки». «Для врегулювання ситуації, що склалася ми повинні зробити такі кроки. Анульовано результати виборів у Жогорку Кенеш. Тепер мають бути призначені нові парламентські вибори. Рішення з цього приводу ухвалить ЦВК. Ці заходи знизять нинішню політичну напруженість», – пояснив президент.

Він додав, що «необхідно відправити у відставку прем’єр-міністра і членів уряду, які працювали до кризи, що створить законні підстави для нових призначень». 

«Щоб легітимізувати призначення нового прем’єр-міністра і членів уряду, необхідні постанова Жогорку Кенеша і указ президента. Я готовий підписати відповідні укази, чекаю постанов Жогорку Кенеша», – запевнив президент.

При цьому Сооронбай Жеенбеков наголосив, що «для виконання парламентаріями своїх обов’язків, правоохоронні органи повинні гарантувати безпеку депутатів Жогорку Кенеша», і що він має намір «легітимізувати кадрові зміни».

«Для мене ніяка посада не стоїть вище від цілісності держави, єдності народу і спокою суспільства. Нам потрібно якомога швидше повернути ситуацію, що склалася, в правове русло. Після того, як будуть затверджені легітимні керівники органів виконавчої влади, і країна стане на шлях законності, готовий піти з посади президента Киргизстану», – сказав Жеенбеков, закликавши «всі політичні сили зберегти мир і спокій в країні, не ділити народ і не вносити розкол у суспільстві».

Після подій у ніч з 5 на 6 жовтня, коли учасники мітингу проти результатів парламентських виборів захопили «Білий дім», в якому засідає парламент і розташована адміністрація президента, Сооронбай Жеенбеков зник із публічного поля, але його пресслужба періодично поширювала звернення від імені голови держави. При цьому щоразу стверджувалося, що він перебуває в Бішкеку і межі Киргизстану не залишав.

Риторика цих заяв змінювалася з кожним днем, і якщо спочатку Сооронбай Жеенбеков розцінював останні події в країні як «спробу захоплення влади», наголошуючи, що залишається легітимним президентом, то пізніше оголосив про готовність до переговорів.

8 жовтня ввечері речниця президента Киргизстану Толгонай Стамалієва заявила, що він не збирається у добровільну відставку.

Раніше відставки президента вимагали представники партій, не згодних із результатами парламентських виборів, що пройшли 4 жовтня. Потім стало відомо, що низка депутатів Жогорку Кенеша ініціює процедуру імпічменту. Із проханням залишити посаду президента до Сооронбая Жеенбекова звернулися і юристи Киргизстану.

За час заворушень у Киргизстані постраждали більше ніж тисяча людей, один учасник протестів загинув.
…

Білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська під час свого візиту до Братислави взяла участь у міжнародній конференціїй Globsec 2020, присвяченій питанню європейської безпеки.

У своєму виступі вона, зокрема, наголосила на тому, що Олександр Лукашенко «був переконаний в тому, що білоруси не будуть здатні протестувати».

«Тому що перед тим ми в такому масштабі цього не робили, … але зараз наші люди ведуть боротьбу за свободу. Кожний громадянин Білорусі – герой, він кожного дня виходить на вулицю протестувати проти режиму, проти диктатора… Білоруси готові боротись аж до перемоги, і влада це повинна зрозуміти», – додала Світлана Тихановська. 

На конференції вона також висловила жаль з приводу того, що «деякі країни, декотрі лідери не підтримують білорусів в їхній боротьбі за свої права, за право самостійно вирішувати майбутнє Білорусі». 

У Братиславі Світлану Тихановську прийняла президентка Словаччини Зузана Чапутова. Під час зустрічі 8 жовтня президентка висловила білорусам підтримку. За її словами, «побої, арешти мирних демонстрантів, примушування виїхати з країни опозиційних представників, це все дії, які вказують на те, що режим Лукашенка втратив легітимність і без насилля щодо власних громадян вже не здатний втримати владу».

Під час зустрічі Світлани Тихановської з прем’єром уряду Словаччини Ігорем Матовічом, чеський політик наголосив на тому, наскільки важливо, коли люди вміють дати відсіч диктаторам, особливо, коли жінки стають до боротьби проти гніту. 

За словами Матовіча, вибори в Білорусі «демократичними, відкритими і справедливими напевно не були». Словацький прем’єр запевнив білоруську лідерку опозиції в підтримці: «Ми віримо, що так, як це колись вдалось нам у Словаччині чи в Чехословаччині, так це врешті вдасться і вам».

Також Тихановська зустрілася з міністром закордонних і європейських справ Словаччини Іваном Корчоком. 

За словами словацького міністра, «ніщо не символізує краще, про що зараз йдеться в Білорусі, як саме історія про Світлану Тихановську та її чоловіка. Світлана має варту подиву рішучість йти за тим, що для нас сьогодні вже стало звичним, а для білорусів є далеким: вільно висловлювати свій погляд на те, хто і як повинен керувати суспільством. Весь наш інтерес до подій в Білорусі полягає саме в цьому».

Іван Корчок подарував білоруській опозиціонерці фотографію з часів Оксамитової революції 1989 року в Чехословаччині з приміткою: «З вулиць Братислави в листопаді 1989 року до вулиць Мінська у жовтні 2020 року». 

 
…

Президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков не збирається у добровільну відставку, заявила 8 жовтня його речниця Толгонай Стамалієва.

Вона також стверджує, що Жеенбеков не отримував заяву про відставку голови уряду Киргизстану Кубатбека Боронова. «Так, пишуть у ЗМІ, що Боронов написав заяву, але на підпис до президента вона не надходила», – цитує Стамалієву агенція «Інтерфакс».

Із 5 жовтня в столиці Киргизстану Бішкеку тривають акції проти оголошеної перемоги на парламентських виборах пропрезидентських сил. Центрвиборчком офіційно скасував підсумки голосування після того, як демонстранти зайняли парламент і кілька урядових будівель. Протестувальники також звільнили з ув’язнення колишнього президента Алмазбека Атамбаєва і його прихильників. Члени кількох опозиційних партій заявили, що планують повалити президента Жеенбекова і створити новий кабінет міністрів.

Пресслужба киргизького парламенту поінформувала 8 жовтня, що Сооронбай Жеенбеков, який після початку масових протестів не з’являвся на публіці, провів переговори про відновлення порядку в країні з деякими законодавцями.

За час заворушень у Киргизії постраждали більше тисячі людей, один учасник протестів загинув.

 
…

Слідчі в російському місті Нижній Новгород повернули чоловікові загиблої Ірини Славіної особисті речі, вилучені під час обшуку у журналістки. Про це повідомив адвокат Олександр Караваєв.

За його словами, у слідчих залишився тільки мобільний телефон Славіної. Вони повернули комп’ютер, ноутбуки, флешки і блокноти. Караваєв зазначив, що як і слід було очікувати, жодного доказового значення для кримінальної справи вилучені речі не мали.

2 жовтня головний редактор видання «Коза Прес» Ірина Славіна вчинила акт самоспалення біля будівлі регіонального управління МВС, написавши незадовго до цього у фейсбуці: «У моїй смерті прошу звинувачувати Російську Федерацію».

За день до цього у Славіної відбувся обшук у кримінальній справі, порушеній проти підприємця Михайла Іоселевича. Його звинувачують у здійсненні на території Росії діяльності небажаної організації – в приміщенні, яке йому належить, за версією слідства, влаштовували лекції активісти руху «Відкрита Росія».

Під час обшуку у Славіної вилучили всі електронні пристрої, особисті речі, документи, блокноти із записами, ноутбук дочки, телефон чоловіка. «Я залишилася без засобів виробництва», – написала журналістка, зазначивши, що жодного стосунку до «Відкритої Росії» ніколи не мала.

Правозахисники і журналісти вимагають від Слідчого комітету розслідувати причини самоспалення Славіної за статтею про доведення до самогубства.
…

Кількість постраждалих внаслідок вибухів на складі з боєприпасами під Рязанню у Росії зросла до 16. Про це повідомляє російська служба Радіо Свобода.

Всіх постраждалих госпіталізували, одного з них відправили до реанімації.

Як повідомляє агентство «Интерфакс», внаслідок інциденту пошкоджено понад 20 будівель. Ліквідацією наслідків вибухів займаються півтори тисячі людей і майже 400 одиниць техніки.

В регіоні евакуйовано понад дві тисячі жителів з 14 населених пунктів у радіусі до 10 кілометрів. Приблизно стільки ж жителів покинули район за власною ініціативою. У деяких школах дітей достроково відправили на канікули.

У Міноборони заявили, що причина інциденту – загоряння сухої трави в районі складів. Пожежа почалася вдень 7 жовтня. Відразу після загоряння почалися вибухи. Вони тривали до ранку четверга.

Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу в зв’язку з інцидентом.
…

Компанія Apple звернулася до сервісу Telegram із пропозицією закрити три канали з особистими даними співробітників правоохоронних органів Білорусі, а також членів виборчих комісій на виборах президента, які відбулися 9 серпня.

Про це 8 жовтня повідомив засновник Telegram Павло Дуров. Як написав віну своєму каналі, Apple «непокоїть, що публікація персональних даних співробітників правоохоронних органів і пропагандистів може спровокувати насильство», хоча сам він вважав би за краще залишити ці канали. «Я думаю, що ситуація не чорно-біла… але зазвичай Apple не пропонує в таких випадках особливого вибору для додатків Telegram», – зазначив Дуров.

Він припустив, що канали будуть заблоковані на пристроях, які використовують операційну систему IOS.

Після оголошення офіційних підсумків виборів президента Білорусі, згідно з якими главою держави вшосте поспіль був переобраний Олександр Лукашенко, розпочалися масові протести проти фальсифікації підсумків голосування. Міліція і спецпризначенці жорстко розганяли акції, застосовуючи спецзасоби і затримуючи їх учасників. За час протестів постраждали сотні людей, кілька учасників протестів загинули або зникли безвісти. Затриманих були тисячі, багато людей згодом заявили про тортури і знущання в слідчих ізоляторах.

Євросоюз, США та інші країни засудили насильство і порушення під час голосування і підрахунку голосів. Особисто проти Олександра Лукашенка запровадили санкції країни Балтії, Велика Британія і Канада. Євросоюз оголосив про обмежувальні заходи щодо 40 білоруських чиновників, але Лукашенко серед них немає. За словами президента Франції Емманюеля Макрона, включення Лукашенка до списку санкцій означало б відмову європейських лідерів від діалогу з ним.
…

У столиці Росії Москві 8 жовтня затримали учасниць групи Pussy Riot Вероніку Нікульшину та Марію Альохіну, повідомив правозахисний портал «ОВД-Инфо» і телеканал «Дождь». Офіційної заяви правоохоронних органів про причину затримань наразі немає.

Затримання відбулися після того, як днем раніше група Pussy Riot влаштувала акцію проти державної гомофобії до дня народження президента Росії Володимира Путіна 7 жовтня. Активісти вивісили райдужні прапори на будівлях ФСБ, адміністрації президента, Верховного суду, одного з відділень внутрішніх справ і Міністерства культури.

Вони закликали розслідувати вбивства і викрадення геїв, лесбійок, транссексуалів і квір-людей у Чечні, припинити переслідування активістів та організацій, що допомагають ЛГБТК-спільноті, легалізувати одностатеві партнерства, а також скасувати чинний закон «про пропаганду нетрадиційних сексуальних відносин серед неповнолітніх».

Під час акції біля будівлі ФСБ був затриманий кореспондент Радіо Свобода Артем Радигін, що виконував редакційне завдання. Після акції були також затримані двоє учасників – Василь Андріанов і Єлизавета Дідеріх.
…

Нобелівську премію з літератури цього року отримає американська поетеса Луїза Глюк.

Премію присудили з формулюванням «за ясний поетичний голос, який з суворою красою робить індивідуальне існування універсальним».

Глюк отримала Пулітцерівську премію у 1993 році за поетичну збірку «Дикий ірис» та Національну книжкову премію США у 2014 році.

Минулого року премію отримали два письменника Ольга Токарчук за 2018 рік і Петер Гандке – за 2019.

Нобелівська премія з літератури вручається з 1901 року.

Розмір Нобелівської премії цього року виріс на один мільйон і складає 10 мільйонів шведських крон. Це трохи більше одного мільйона доларів.
…

У 2020 році кількість людей, які живуть в умовах крайньої бідності у всьому світі, зросте вперше за 20 років, очікує Світовий банк.

Аналітики доходять висновку, що це стало наслідком пандемії COVID-19 в поєднанні з конфліктами та змінами клімату, які й до цього сповільнювали прогрес у скороченні бідності.

За оцінками Світового банку, цьогоріч пандемія додатково штовхне в умови крайньої бідності (коли людині доводиться жити менш ніж на 1,9 долара на день) від 88 до 115 мільйонів громадян.

У звіті йдеться, що у 2020 році в умовах екстремальної бідності будуть жити від 9,1 до 9,4% населення землі. Це означає регресію до показників 2017 року (9,2%).

До пандемії аналітики прогнозували, що у 2020 році рівень бідності впаде до 7,9%.

Прогрес у боротьбі з бідністю сповільнився ще до пандемії. У період 2015-2017 років екстремальну бідність побороли 52 мільйони людей. Водночас темпи скорочення бідності в цей період сповільнися до 0,5%. До цього, починаючи з 1990-го року, кількість людей в умовах крайньої бідності щорічно скорочувалася приблизно на один відсоток.

Криза COVID-19 також негативно вплинула на показники загального добробуту (ріст доходів найбідніших 40 відсотків населення країни). За оцінками Світового банку, протягом 2019-2021 років ці показники стагнуватимуть або навіть скорочуватимуться.

У Світовому банку заявляють, що без політичних змін криза COVID-19 може спричинити вищу нерівність у доходах, меншу соціальну мобільність серед вразливих груп та меншу стійкість до майбутніх потрясінь.
…

Через вибухи на складах зі зберігання боєприпасів у Рязанській області Росії постраждали 13 людей, повідомляють у четвер російські державні ЗМІ із посиланням на місцеву владу.

Повідомляється, що пожежа і вибухи на складах боєприпасів в Рязанській області тривають.

Пожежа, а слідом за нею серія вибухів, сталися в районі селища Желтухіне Рязанської області вдень 7 жовтня. У Міністерстві оборони Росії заявили, що причина надзвичайної події – загоряння сухої трави, після чого «поривчастим вітром вогонь перекинуло на майданчик зберігання артилерійських снарядів».

Влада повідомила про евакуацію понад півтори тисячі людей, чиновники вирішили перекрити рух трасою в районі інциденту.

 
…

Колишня кандидатка на посаду президента Білорусі Світлана Тихановська оголошена в розшук на території Росії, повідомляє база даних МВС Росії.

У документі йдеться, що Тихановську розшукують за статтею Кримінального кодексу, але стаття, за якою її оголосили в розшук, не вказана.

5 жовтня Тихановська заявила, що хоче зустрітися з Путіним, «щоб зрозуміти, чому він підтримує [Олександра] Лукашенка».

У Білорусі майже два місяці тривають протести, вони почалися відразу ж після президентських виборів, на яких ушосте, згідно з офіційними даними, виграв Олександр Лукашенко. Його основна опонентка Світлана Тихановська виїхала з країни через кілька днів після виборів.

Європейський союз, США, Україна і ще низка західних країн не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації.

 
…

Колишній канцлер Німеччини Ґергард Шредер заявив, що позивається до газети Bild через інтерв’ю з російським опозиційним політиком Олексієм Навальним. Про це пишуть німецькі засоби інформації.

Інтерв’ю з Навальним було опубліковане 6 жовтня. У ньому російський опозиціонер назвав Шредера «хлопчиком на побігеньках у Путіна». Крім того, за словами Навального, колишній канцлер отримував від президента Росії таємні платежі. При цьому опозиціонер визнав, що доказів у нього немає.

Шредер назвав заяви Навального помилковими. Він також зазначив, що Bild поширила інформацію, не звернувшись до нього по коментар.

Ґергард Шредер обіймав посаду федерального канцлера Німеччини з 1998 до 2005 року. На початку 2000-х років був одним з ініціаторів будівництва першої гілки газопроводу «Північний потік». З 2017 року Шредер очолює раду директорів корпорації «Роснєфть».
…

Німеччина та Франція виступають за санкції Європейського союзу проти Росії через отруєння російського опозиційного політика Олексія Навального.

Напередодні Організація із заборони хімічної зброї дійшла висновку, що Навального отруїли речовиною з групи «Новачок». Міністерство закордонних справ Росії звинуватило в упередженості результати експертиз.

«Наразі Росією не надане пояснення, яке викликає довіру. У цьому контексті ми вважаємо, що немає іншого правдоподібного пояснення отруєння Навального, ніж причетність Росії та її відповідальність», – йдеться в спільній заяві міністрів закордонних справ Німеччини та Франції.

Гайко Маас та Жан-Ів Ле Дріан повідомили, що збираються найближчим часом поділитися своїми пропозиціями санкцій. Їхньою ціллю мають стати «особи, які вважаються відповідальними за цей злочин та порушення міжнародних норм відповідно до їхніх офіційних функцій».

Агентство Reuters з посиланням на двох дипломатів повідомило, що під санкції протраплять співробітники російської зовнішньої розвідки (ГРУ).

Олексій Навальний зараз перебуває в Німеччині. Політика вже виписали зі стаціонару клініки Charité в Берліні, куди його доставили з реанімації омської лікарні.

Йому стало зле 20 серпня в літаку під час польоту з Томська в Москву. Пілот встиг посадити літак в Омську, після чого Навального відвезли в місцеву лікарню.

На початку вересня офіційний представник уряду Німеччини Штеффен Зайберт заявив, що в організмі Навального знайшли сліди хімічної отруйної речовини з групи «Новачок», а канцлер Німеччини Анґела Меркель зажадала від Росії пояснень того, що сталося.

Російська влада категорично заперечує причетність до отруєння опозиційного політика і стверджує, що підстав для порушення кримінальної справи немає. Кремль сумнівається в тому, що Навальний був отруєний, стверджуючи, що в аналізах, узятих у нього в Росії, отрути не виявили. 
…