У Рязанській області Росії внаслідок вибухів боєприпасів на території колишньої військової частини дві людини поранені, повідомляє агенція «Інтерфакс». Поранених доправили до лікарні міста Скопин, стан одного з пацієнтів є тяжким.

Повідомляється також, що в 13 населених пунктах, розташованих у радіусі п’яти кілометрів від місця події, відключили газ.

Пожежа, а слідом за нею серія вибухів сталися в районі селища Желтухіне Рязанської області вдень 7 жовтня. У Міністерстві оборони Росії заявили, що причина надзвичайної події – загоряння сухої трави, після чого «поривчастим вітром вогонь перекинуло на майданчик зберігання артилерійських снарядів».

У зв’язку з інцидентом евакуйовані понад півтори тисячі місцевих жителів. На місце події вилетів керівник МНС Росії Євген Зіничев.
…

У Вищому земельному суді Берліна 7 жовтня розпочинається кримінальний процес над росіянином, підозрюваним у вбивстві в Берліні грузина та колишнього чеченського повстанського командира Зелімхана Хангошвілі. Він був застрелений у центрі німецької столиці 23 серпня 2019 року. 

За даними німецького слідства, громадянина Росії підозрюють у скоєнні злочину «за замовленням російської влади».

Федеральна прокуратура Німеччини в своєму обвинувальному висновку раніше поклала на керівництво Росії відповідальність за те, що воно віддало наказ скоїти вбивство.

Підозрюваний у вбивстві росіянин був затриманий по гарячих слідах. Він в’їхав до Німеччини за паспортом на ім’я Вадима Соколова, однак слідчі вважають, що це ім’я вигадане. 

Розслідувальна група Bellingcat і її партнери стверджують, що встановили його справжнє ім’я – Вадим Красиков.

Його розшукувала влада Росії за звинуваченням у замовних вбивствах, проте потім скасувала ордер на його арешт. За даними Bellingcat, Красиков активно спілкувався з ветеранами підрозділу ФСБ «Вимпел» і чинними співробітниками ФСБ.

Також слідство вважає, що у нього був спільник Роман Д., який також має відношення до спецслужб. Bellingcat стверджує, що це Роман Давидов, колишній офіцер спецпідрозділу ФСБ. Його роль у вбивстві поки що незрозуміла.

Німеччина раніше звинуватила російську владу в небажанні співпрацювати в розслідуванні справи, у зв’язку з чим з Берліна були вислані кілька російських дипломатів. Офіційна Москва називає звинувачення на свою адресу «абсолютно безпідставними». 

 
…

Комісар ООН у справах біженців Філіппо Гранді повідомив у середу, що отримав позитивний результат тесту на COVID-19.

У понеділок Гранді відкрив тижневе засідання Виконавчого комітету Управління верховного комісара ООН у справах біженців у режимі відеоконференції.

Сам він спілкуватиметься з комітетом з дому, оскільки має перебувати у самоізоляції.

Гранді додав, що у нього легкі симптоми хвороби, тому він сподівається скоро одужати.

За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 7 жовтня у світі підтверджено понад 35,8 мільйона випадків захворювання на COVID-19, померли 1 050 188 людей, одужали майже 25 мільйонів людей.
…

Ще один представник оточення президента США Дональда Трампа отримав позитивний тест на COVID-19 перед дебатами кандидатів у віцепрезиденти, які мають відбутися 7 жовтня.

Стівен Міллер – один з найближчих радників Трампа та його спічрайтер. Про позитивний тест було оголошено пізно ввечері 6 жовтня.

Прес-секретар Білого дому Кейлі Макенані повідомила, що Міллер «почуває себе добре». Макенанаі зазначила, що радник перебував на карантині протягом п’яти днів до отримання позитивного результату тесту.

5 жовтня Макенані оголосила, що у неї позитивний результат тесту на COVID-19, і наразі вона перебуває на карантині.

«Очевидно, тут, в Білому домі, стався спалах (COVID-19, – ред.)», – заявила Макенані в інтерв’ю Fox News.

Трампа критикували за недбале ставлення до маскового режиму і за проведення 26 вересня зустрічі для висунення кандидатури судді до Верховного суду США. Тобі багато гостей були без масок і не дотримувалися соціальної дистанції, як це рекомендує Центр з контролю та профілактики захворювань США.

Президента також розкритикували через те, що він зняв маску одразу після повернення у Білий дім 5 жовтня після трьох днів у лікарні.

За словами лікаря Білого дому Шона Конлі, у Трампа станом на 6 жовтня вже немає симптомів COVID-19, але він залишається заразним.

Раніше у Пентагоні повідомили, що вище військове керівництво США пішло на самоізоляцію після контакту з командувачем береговою охороною, у якого виявили коронавірус. Серед тих, хто пішов на самоізоляцію, голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Марк Міллі і його заступник генерал Джон Хайт. Невідомо, де інфікувався командувач береговою охороною, але 27 вересня він був присутній на заході в Білому домі.

Трамп після виписки з лікарні не з’являвся на публіці, але він активний у твітері – в основному повідомлення пов’язані з виборами. Він також висловив бажання повернутися до проведення передвиборчої кампанії, зокрема, зазначив, що «буде чудово» взяти участь у наступних дебатах з кандидатом у президенти від Демократичної партії США Джо Байденом, які заплановані на 15 жовтня.

Байден зазначив, що дебати не варто проводити, поки у Трампа позитивний результат тесту на коронавірус. Він наголосив, що з нетерпінням чекає можливості дискусії з Трампом, але додав, що доведеться слідувати «дуже суворим правилам».

Дебати між кандидатами у віцепрезиденти, чинним віцепрезидентом Майком Пенсом і сенатором-демократом Камалією Харріс повинні відбутися 7 жовтня у Солт-Лейк-Сіті, штат Юта. Запобіжні заходи, щоб уникнути розповсюдження вірусу: бар’єри з плексигласу та відстань між трибунами  у майже 4 метри. Очікується, що пандемія буде однією з основних тем обговорення.
…

У столиці Киргизстану Бішкеку біля Будинку уряду вранці 7 жовтня проходить мітинг. Як повідомляє киргизька редакція Радіо Свобода, присутні вимагають не допускати до влади «старих політиків».

Учасники акції заявили, що виступають від імені молоді й вимагають люстрації.

Як передає кореспондент Радіо Азаттик, раніше в будівлю уряду увійшли політики Камчибек Ташиєв і Садир Жапаров, а також представники партії «Чон казат».

Тим часом, лідери окремих опозиційних партій оголосили про створення нової Народної координаційної ради, повідомляє киргизька служба Радіо Свобода.

На даний час в Киргизстані діють вже шість різних координаційних рад, повідомив лідер опозиційної партії «Ордо» Мірбек Міяров.

Лідери партій «Чон казат» Максат Мамитканов, Ордо» Мірбек Міяров, «Мекен Интимаги» Темірбек Асанбеков, «Ийман Нуру» Чингиз Макешев і представник «Реформи» Урмат Жанибаєв заявили, що вони проти того, що відбувається розподіл посад, і закликали інші опозиційні сили об’єднатися. Зараз вони проводять засідання в Будинку уряду Киргизстану.

6 жовтня група депутатів Жогорку Кенеша (парламенту) провела позачергове засідання, на якому оголосили про відставку прем’єр-міністра Кубатбека Боронова, після чого парламентарі висунули кандидатуру Садира Жапарова на посаду прем’єр-міністра країни.

У ніч на 6 жовтня він був звільнений з колонії. Його кандидатура викликала суперечки серед населення.

Як передає ГУВС Бішкека, в цілому ситуація в столиці Киргизстану на ранок 7 жовтня «спокійна». Міліція дякує городянам і дружинникам, які забезпечують порядок, захищаючи приватне і державне майно.

У ніч на 7 жовтня в Бішкеку громадський порядок забезпечували тисячі добровольців. За повідомленнями активістів, вночі в місті діяв агресивно налаштований натовп, а також їздили автомобілі без державних номерів.

За інформацією МВС, виконувачем обов’язків голови відомства став Курсан Асанов, який також став комендантом Бішкека. Напередодні він провів інструктаж для особового складу ГУВС Бішкека і дружинників.

За інформацією МОЗ, за час заворушень у Бішкеку постраждали 768 людей, 550 пацієнтів після надання первинної медичної допомоги направили на амбулаторне лікування, госпіталізовано 218 осіб, із них семеро людей перебувають у реанімації. Загинув хлопець 2001 року народження.

Мітинги в Бішкеку спровокували результати парламентських виборів, що відбулися 4 жовтня: за попередніми даними, озвученими ЦВК Киргизстану, в парламент країни пройшли чотири партії, які подолали 7-відсотковий бар’єр, а дві провладні партії, «Бірімдік» і «Мекен Киргизстан», здобули переконливу перемогу, отримавши приблизно по 24% голосів кожна. 

Вночі 5 жовтня протестувальники захопили будівлю «Білого дому», де працюють парламент і президент країни, після чого частина демонстрантів попрямувала до будівлі Держкомітету нацбезпеки. З-під варти звільнили колишнього президента Киргизстану Алмазбека Атамбаєва, ексдепутата Садира Жапарова й інших колишніх чиновників.

6 жовтня президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков доручив ЦВК вивчити всі факти порушень на виборах і запропонував, в разі необхідності, анулювати результати. ЦВК вирішила анулювати підсумки виборів.
…

У США у віці 65 років помер Едді ван Гален, американський гітарист нідерландського походження й один із засновників популярного у 1980-і роки гурту Van Halen. Про це повідомили його дружина, син і брат, що були поруч із ним в останні хвилини в палаті госпіталю Сент-Джонс у Санта-Моніці (штат Каліфорнія).

Ван Гален помер від раку горла, хвороба в останні дні різко загострилася.

«Мені не віриться, що доводиться це писати, але мій батько, Едвард Людовик ван Гален, програв свою довгу і важку битву з раком горла. Це сталося сьогодні вранці», – написав 6 жовтня у соцмережах син музиканта Вольф.

«Моє серце розбите, і я не думаю, що зможу повністю відновитися від цієї втрати. Я дуже люблю тебе, тату», – написав він.

У 1974 році ван Гален разом із братом заснував групу Van Halen, у складі якої домігся великого успіху в кінці 1970-х і в 1980-х роках. У результаті його почали вважати одним із найкращих рок-гітаристів в історії.

Група Van Halen лише у США продала близько 56 мільйонів альбомів. Van Halen нагородили декількома преміями «Греммі».

 
…

Поліція відкрила 205 кримінальних проваджень за фактами порушень виборчого процесу, повідомило Міністерство внутрішніх справ України.

«Усього ж із 5 вересня територіальні органи Національної поліції зареєстрували 2683 повідомлення, пов’язані із виборчим процесом. За цей період до ЄРДР внесено відомості щодо 205 кримінальних правопорушень», – розповіли у відомстві.

Правоохоронці також склали 461 протокол про вчинення адміністративних правопорушень, пов’язаних з виборчим процесом.

Найбільше заяв та повідомлень стосувалися порушення порядку ведення агітації (899) та порушень виготовлення або розповсюдження агітаційних матеріалів (544).

Верховна Рада призначила місцеві вибори в Україні на 25 жовтня.

 
…

Сотні тисяч людей з психічними розладами утримують насильно, зокрема закованими у кайдани, у всьому світі. Про це мовиться у доповіді правозахисної групи Humans Rights Watch.

«Чоловіки, жінки і діти, деяким з яких всього 10 років, прикуті ланцюгами або зачинені у замкнених просторах на тижні, місяці і навіть роки приблизно в 60 країнах Азії, Африки, Європи, Близького Сходу та Америки», – мовиться у доповіді.

У звіті йдеться про людей з психічними розладами, яких часто насильно утримують сім’ї у власних будинках, або ж які перебувають у переповнених установах з антисанітарними умовами, проти їх волі через широко розповсюджену практику їх стигматизації та відсутність послуг психологів.

«Багатьох змушують їсти, спати, мочитися і випорожнюватися на одній і тій же крихітній площі. У державних або приватних установах, а також в традиційних або релігійних лікувальних центрах їх часто змушують голодувати, приймати ліки або трав’яні відвари і піддають фізичному і сексуальному насильству», – наголошують правозахисники.

У звіті зазначається, що в той час як низка країн приділяє значну увагу проблемі психічного здоров’я, практика приковування хворих і далі лишається поза увагою. Правозахисники наголошують, що наразі не вистачає даних та не існує скоординованих міжнародних або регіональних зусиль щодо викорінення цієї практики.

HRW працювала з захисниками психічного здоров’я, які мають досвід у цій сфері, а також з правозахисними організаціями та організаціями з боротьби з тортурами у всьому світі, щоб запустити кампанію #BreakTheChains («Розбийте кайдани») напередодні дня психічного здоров’я 10 жовтня.

Під час підготовки доповіді HRW опитала понад 350 осіб з психосоціальними порушеннями, в тому числі дітей, і 430 членів сімей, співробітників установ, фахівців в області психічного здоров’я, цілителів, державних чиновників і захисників прав інвалідів. Ґрунтуючись на дослідженнях зі 110 країн, правозахисники виявили докази насильного утримання людей з психічними розладами з різних вікових груп, національностей, релігій, соціально-економічних верств, міських і сільських районів приблизно в 60 країнах.

За даними правозахисників, на психічні захворювання у світі страждають близько 792 мільйонів людей, тобто кожна десята людина на планеті, у тому числі кожен п’ятий хворий – дитина. Однак уряди країн витрачають на психічне здоров’я менше двох відсотків своїх бюджетів на охорону здоров’я.

«Понад дві третини країн не відшкодовують людям послуги з охорони психічного здоров’я у національних системах медичного страхування. Навіть коли психіатричні послуги безкоштовні або субсидуються, відстань і транспортні витрати є серйозною перешкодою», – наголошують правозахисники.

За відсутності належної психологічної підтримки та через недостатню поінформованість багато сімей вважають, що у них немає іншого вибору, крім як насильно утримувати, зокрема й приковуючи, своїх родичів. Вони часто стурбовані тим, що людина може втекти або заподіяти шкоду собі або іншим.

У звіті мовиться, що заковування у кайдани зазвичай практикують сім’ї, які вважають, що психічні розлади є результатом злих духів або гріха. Люди часто спочатку консультуються з релігійними або народними цілителями і звертаються за психіатричною допомогою тільки в крайньому випадку. В багатьох країнах сім’ї відвозять хворих родичів, зокрема й дітей, до традиційних чи релігійних центрів зцілення, де їх заковують у кайдани та вдаються до інших обмежень та покарань.

У HRW наголошують, що заковування у кайдани впливає як на психічне, так і на фізичне здоров’я хворих. Вони страждають від посттравматичного стресу, недоїдання, інфекцій, пошкодження нервів, м’язової атрофії та серцево-судинних захворювань. Кайдани обмежують можливість людей стояти або рухатися. Часом хворих сковують з іншими людьми, змушуючи їх разом ходити в туалет та спати.

До того ж, як попереджають правозахисники, ця категорія людей піддається більшому ризику захворювання на COVID-19 через антисанітарію. А в країнах, де пандемія порушила доступ до послуг з охорони психічного здоров’я, люди з психічними розладами можуть піддаватися більшому ризику бути скутими.

«Національні уряди повинні вжити термінових заходів, щоб заборонити кайдани, зменшити стигматизацію (людей з психічними розладами, – ред.) та розвивати якісні, доступні та дешеві послуги з охорони психічного здоров’я. Уряди повинні негайно замовити перевірки та регулярний моніторинг державних та приватних установ та вжити відповідних заходів щодо зловмисників», – зазначили у Human Rights Watch.

У травні в ООН попереджали, що пандемія коронавірусу може спровокувати кризу психічного здоров’я у світі.

Жінки також стикаються з підвищеним ризиком домашнього насильства і жорстокого поводження через вимушену самоізоляцію, зазначили в ООН.

Криза позначається і на дітях – соціальна ізоляція, перерва в навчанні, стрес у сім’ї і непевність щодо майбутнього впливають на емоційний розвиток дитини, наголошують експерти в галузі охорони здоров’я.

Вони додають, що тривогу і невпевненість у майбутньому спричиняють також дезінформація і чутки про вірус.

В ООН наголошують на необхідності заходів для захисту психічного здоров’я після років відсутності інвестицій у цій сфері.
…

Омурбек Суваналієв, який був кандидатом на парламентських виборах від опозиційної партії «Бутун (Єдиний) Киргизстан», заявив Радіо Свобода, що на час відсутності президента він повертається до виконання обов’язків заступника секретаря Ради безпеки Киргизстану і координує правоохоронні і силові структури країни.

«Я не маю інформації про місце перебування президента… З питань безпеки та забезпечення порядку легітимна влада – ми. Тому що я є першим заступником секретаря Радбезу. Тому я взяв на себе координацію силових структур і займаюся організацією роботи в цьому напрямку. А прем’єр-міністра, віцепрем’єр-міністрів та інших – нікого немає», – додав він.

Суваналієв також повідомив, що Курсан Асанов, який був звільнений із посади заступника міністра внутрішніх справ у 2019 році за «зраду інтересів поліції Киргизстану» і є об’єктом трьох розслідувань, «тимчасово виконуватиме обов’язки коменданта міста Бішкек».

Речник МВС країни заявив, що міністр внутрішніх справ Кашкар Юнушалієв не з’явився на роботу 6 жовтня, а Асанов обійняв посаду виконувача обов’язків міністра внутрішніх справ.

Асанов також брав участь у парламентських виборах від партії «Бутун Киргизстан».

6 жовтня вранці мітингувальники зайняли мерію Бішкека і призначили нового мера. «Народним мером» став Жоошбек Коєналієв. Пізніше стало відомо, що офіційний голова столиці Киргизстану Азіз Суракматов подав у відставку.

Водночас президент країни Сооронбай Жеенбеков заявив, що «контролює» ситуацію в країні.

Речниця президента Толгонай Стамалієва заявила, що Жеенбеков «робить усе, щоб відновити закон і порядок». Вона також додала, що Жеенбеков перебуває у Бішкеку.

Вранці 6 жовтня почалося засідання координаційної ради 12 партій, які виступили проти результатів виборів депутатів Жогорку Кенеша (парламенту Киргизстану). На ньому обговорюють безпеку і збереження громадського порядку. 

Тим часом, Національний банк Киргизстану рекомендував комерційним банкам і небанківським фінансово-кредитним організаціям «з міркувань безпеки фінансово-банківського сектора країни і збереження активів фінансово-кредитних організацій» з 6 жовтня припинити свою діяльність і посилити заходи безпеки.

На центральній площі Ала-Тоо в Бішкеку 5 жовтня розпочався безстроковий мітинг проти результатів парламентських виборів. Учасники вимагали анулювання підсумків голосування 4 жовтня і проведення перевиборів. Після півночі 6 жовтня мітингувальники захопили «Білий дім», де працюють парламент і президент країни, а також будівлі Державного комітету нацбезпеки і громадської ТРК.

На вимогу протестувальників були звільненні з ув’язнення кілька політиків, зокрема колишній президент Алмазбек Атамбаєв.

У МОЗ Киргизстану повідомили про смерть одного з протестувальників, поранення 590, з яких 150 – шпиталізовані.
…

Умови, висунуті Угорщиною іноземним вищим навчальним закладам, які хочуть функціонувати на території країни, не сумісні з законодавством Європейського союзу. Відповідне рішення у справі «Європейська комісія проти Угорщини» ухвалив 6 жовтня Суд Європейського союзу.

Таким чином суд підтримав позов проти Угорщини щодо невиконання зобов’язань, встановлених Єврокомісією.

У квітні 2017 року в Угорщині набув чинності закон про вищу освіту, неофіційно названий «законом про університет Сороса» – на думку критиків, він спрямований саме проти Центрально-Європейського університету і фактично змушує цей фінансований відомим американським філантропом угорського походження Джорджем Соросом заклад залишити Угорщину. Закон вимагає, щоб іноземні університети, які працюють в Угорщині, мали університетське містечко і в Угорщині, і у країні, де вони засновані. Центрально-Європейський університет акредитований у Нью-Йорку у США, але не має американського відділення. Офіційний Будапешт вважає цей заклад бастіоном ліберальної опозиції до нинішньої дедалі більш авторитарної влади країни.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан упродовж тривалого часу звинувачував Джорджа Сороса у втручанні у внутрішні справи цієї країни.

«Умови, запроваджені Угорщиною для надання можливості іноземним вищим навчальним закладам здійснювати свою діяльність на її території, несумісні із законодавством ЄС», – мовиться у рішенні суду.

Ще одне положення з освітньої реформи Угорщини щодо того, що університети, які не є установами ЄС, можуть працювати у країні лише в тому випадку, якщо їхня країна має двосторонній договір з Будапештом, порушує Хартію ЄС про основні права, яка захищає академічну свободу та свободу ведення бізнесу, постановив суд.

За висновком суду, закон про освіту також суперечить зобов’язанням, які Угорщина взяла на себе як член Світової організації торгівлі.

Рішення Суду Європейського Союзу – найвищої судової інстанції блоку, – не можуть бути оскаржені.

Центральноєвропейський університет заснували на початку 1990-х років з ініціативи і за сприяння американського мільярдера угорського походження Джорджа Сороса з метою вивчення і дослідження процесів, які відбуваються у відкритих суспільствах. Тут здобувають постградуальну освіту студенти і слухачі докторантури з майже ста країн світу.

З 2019 року через ухвалені урядом Угорщини закони Центрально-Європейський університет переніс більшість курсів до Відня (Австрія).
…

Президент США залишив лікарню в передмісті Вашингтона, де він протягом трьох днів лікувався від COVID-19. 

Після цього Трамп у твіттері закликав американців «не боятися коронавірусу» і додав, що США подолають його з «найкращими ліками» і вакцинами.

«Я стільки дізнався про коронавірус і одне я знаю напевне: не дозволяйте йому домінувати у вашому житті, не бійтеся. Ми його здолаємо», – сказав президент США у відео, розміщеному в твіттері після того, як він повернувся до Білого дому.

За словами Трампа, перед тим, як потрапити до лікарні, 2 жовтня він не почувався добре, але вже через день йому стало краще, і він міг повернутися до Білого дому ще тоді.

Крім того, Трамп, який через позитивний тест на коронавірус пропустив кілька подій із виборчої кампанії, заявив, що має намір відновити кампанію «скоро».

Президент США раніше применшував небезпеку коронавірусного захворювання, від якого у США померли понад 210 тисяч людей, зокрема понад дві тисячі – за той час, поки Трамп був у лікарні.

Суперник Трампа на президентських виборах, колишній віцепрезидент Джо Байден заявив, що не здивований тим, що Трамп заразився COVID-19. 

За словами Байдена, він радий, що президент одужує, але додав: «є через що хвилюватися».

«Померли двісті десять тисяч людей. Сподіваюся, ніхто не казатиме, що це не є проблема», – сказав Байден і висловив сподівання, що Трамп наголосить американцям на тому, що носити маски – важливо.

Раніше, 5 жовтня, лікар Білого дому Шон Конлі заявив, що Трамп ще не повністю одужав, і підтвердив, що президентові все ще дають дексаметазон і ремдесивір. Виступаючи на пресконференції, Конлі послався на конфіденційність, коли його попросили повідомити особливості лікування Трампа, і коли той востаннє мав негативний тест на COVID-19.

Речниця Білого дому Кейлі Макенані 5 жовтня повідомила, що захворіла на COVID-19. Раніше позитивний результат тесту на коронавірус отримали старша радниця Трампа Гоуп Гікс та дружина президента Меланія Трамп.

Американські ЗМІ повідомили, що кілька інших співробітників Білого дому також заразилися. 

Крім того, про позитивні тести на COVID-19 повідомили і низка політиків, які 26 вересня відвідували церемонію, на якій головував Трамп. Чимало відвідувачів тоді не вдягали маски і не дотримувалися дистанції.

 
…

У Киргизстані партія «Бірімдік», яка, за попередніми даними, перемогла на парламентських виборах, заявила про готовність піти на повторні вибори в разі їхнього оголошення. Про це партія повідомила в соцмережах, інформує киргизька служба Радіо Свобода.

У повідомленні йдеться, що «Бірімдік» закликає до такого кроку і всі інші партії, які подолали 7-відсотковий бар’єр.

4 жовтня в Киргизстані відбулися вибори депутатів Жогорку Кенеша VII скликання. У них взяли участь 16 партій, бар’єр подолали лише чотири з них. Партії, які не проходять до парламенту, заявили про масовий підкуп і застосування адміністративного ресурсу на виборах.

На центральній площі в Бішкеку 5 жовтня весь день тривав мітинг проти результатів парламентських виборів. Учасники вимагали анулювання виборів і проведення нового голосування.

Близько 21:00 окремі учасники мітингу виламали ворота з південного боку «Білого дому». Через кілька хвилин пролунали постріли. Міліція стала розганяти мітинг із застосуванням спецзасобів. Спочатку силові органи повністю відтіснили мітингувальників від площі «Ала-Тоо» і будівлі «Білого дому», потім розгін продовжився на прилеглих вулицях.

Уночі 6 жовтня мітингувальники повернули контроль над центральною площею міста. Протистояння в столиці Киргизстану триває.
…

Понад сто постраждалих звернулися по медичну допомогу після розгону мітингувальників у центрі столиці Киргизстану Бішкека, загиблих немає. Про це повідомляє 5 вересня агенція «Інтерфакс» із посиланням на Міністерство охорони здоров’я Киргизстану в понеділок.

«За оперативними даними, станом на 00:00 (6 жовтня за місцевим часом – ред.) до Бішкекського науково-дослідного центру травматології та ортопедії надійшло 65 постраждалих, з них 40 – представники силових структур. Двоє громадян з переломами госпіталізовані до відділення реанімації, стан лікарями оцінюється як тяжкий», – ідеться в повідомленні.

Крім того, до Національного госпіталю країни надійшли 40 людей, із них двоє із закритими черепно-мозковими травмами госпіталізовані до відділення реанімації.

Ще 16 людей звернулися в інші медичні заклади.

За словами організаторів протесту, в акціях беруть участь представники і прихильники 11 політичних партій. Вони підписали резолюцію з вимогою скасування підсумків голосування.

4 жовтня в Киргизстані відбулися вибори до парламенту. За попередніми даними, після ручного підрахунку підсумків голосування, партія «Бірімдік», до якої входить рідний брат чинного президента Сооронбая Жеенбекова Асилбек Жеенбеков, набрала 25,98%.

Партія «Мекен Киргизстан» («Батьківщина Киргизстан») набирає 24,56%.

Партія «Киргизстан» набирає 8,96%, «Бутун Киргизстан» – 7,62%, «Мекенчіл» – 7,26%. Решта партій не змогли подолати семивідсотковий бар’єр.

Остаточні підсумки виборів планується оголосити протягом 20 днів після завершення автоматичного підрахунку голосів.
…

По всьому світі собаки-шукачі навчаються виявляти людей, інфікованих коронавірусом
…

«Марш пенсіонерів» відбувся 5 жовтня в Мінську. Його учасники зібралися на площі Незалежності і пройшли колоною по проспекту
…

Генеральна прокуратура Азербайджану просить Україну запобігти транспортування етнічних вірмен до Карабаху.

З відповідним закликом генеральний прокурор Азеребайджану Камран Алієв звернувся також до США, Канади, Австралії, Німеччини, Росії, Грузії, Білорусі, Узбекистану, Уругваю, Іраку, Ірану, Аргентини, Бразилії, Болгарії, Польщі та до міністрів юстиції Лівану, Греції, Сирії та Франції.

«У результаті здійснення Збройними силами Азербайджанської Республіки контрнаступальних заходів вірменські військові сили втратили частину своїх позицій, у зв’язку з чим Вірменія закликала вірмен, які проживають за кордоном, взяти участь у збройному конфлікті з метою збільшення своєї живої сили», – заявили в прокуратурі.

Азербайджанська сторона впевнена, що етнічні вірмени отримають бойові навики й після повернення до країн свого проживання «можуть представляти реальну загрозу громадській безпеці».

«Був запит на проведення превентивних заходів для запобігання транспортуванню терористів із закордонних краї в Азербайджан і притягнення цих осіб до кримінальної відповідальності», – додали в прокуратурі.

Україна та Вірменія наразі не коментували заяву генеральної прокуратури Азербайджану.

З часу поновлення активних бойових дій 27 вересня обидві сторони повідомили про 244 загиблих, включно з 60 цивільними. Але фактична кількість жертв, як очікується, буде значно більшою, оскільки обидві сторони стверджують і про значні військові втрати.

Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах розпочався в 1988 році. До укладення угоди про припинення вогню Баку втратив контроль над Нагірним Карабахом і частиною прилеглих районів країни – всього до 20% міжнародно визнаної території.

Режим припинення вогню був встановлений у травні 1994 року. Попри те, що Вірменія надає самопроголошеній Нагірно-Карабахській республіці військову допомогу, офіційно ні вона, ні будь-яка інша країна світу незалежності Нагірного Карабаху не визнає.

Азербайджан не вважає самопроголошену Нагірно-Карабаську республіку стороною конфлікту і відмовляється вести з нею переговори.

Нинішнє загострення конфлікту – наймасштабніше щонайменше з 2016 року.
…

Бої між вірменськими та азербайджанськими військами у спірному Нагірному Карабасі продовжуються 5 жовтня.

Речниця Міністерства оборони Вірменії Шушан Степанян у фейсбуці в понеділок заявила, що «тривають перестрілки різної інтенсивності». Сепаратистські сили теж повідомили про бої на лінії фронту і понад 20 своїх загиблих бійців.

Міністерство оборони Азербайджану заявило, що вірменські війська обстріляли друге за величиною місто Гянджа. Міністерство стверджує, що вогонь вівся із району поблизу вірменського міста Берд, на північному сході Вірменії. Азербайджан також звинуватив вірменські сили в обстрілі міст Татар, Барда та Бейлаган.

Міністр оборони Азербайджану Закір Гасанов заявив, що обстріл території Азербайджану з боку Вірменії – це відкрита провокація, яка розширює зону бойових дій.

Міністерство оборони Вірменії заперечує вогонь у бік Азербайджану, але фактичний лідер сепаратистького Нагірного Карабаху Араїк Арутюнян заявив, що його війська націлились на військову базу в Гянджі, але згодом він закликав зупинити вогонь, щоб уникнути цивільних жертв.

Також сепаратисти заявили про обстріл у ранкові години 5 жовтня міста Степанакерт, так званої столиці спірного Нагірного Карабаху з населенням у близько 50 тисяч людей, яке, за їхніми даними, зазнає постійного артобстрілу з 2 жовтня.

З часу поновлення активних бойових дій 27 вересня обидві сторони повідомили про 244 загиблих, включаючи 60 цивільних. Але фактична кількість жертв, як очікується, буде значно більшою, оскільки обидві сторони стверджують і про значні військові втрати.

Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах розпочався в 1988 році. До укладення угоди про припинення вогню Баку втратив контроль над Нагірним Карабахом і частиною прилеглих районів країни – всього до 20% міжнародно визнаної території.

Режим припинення вогню був встановлений у травні 1994 року. Попри те, що Вірменія надає самопроголошеній Нагірно-Карабахській республіці військову допомогу, офіційно ні вона, ні будь-яка інша країна світу незалежності Нагірного Карабаху не визнає.

Азербайджан не вважає самопроголошену Нагірно-Карабаську республіку стороною конфлікту і відмовляється вести з нею переговори.

Нинішнє загострення конфлікту – наймасштабніше щонайменше з 2016 року.
…

Голова Слідчого комітету Росії Олександр Бастрикін доручив слідчим центрального апарату відомства зайнятися перевіркою обставин забруднення води біля берегів Камчатки, яке призвело до масової загибелі морських тварин, повідомляє пресслужба Слідчого комітету.

На місці працюють криміналісти регіонального управління СК. Вони взяли проби морської води, повітря і піску для досліджень. Матеріали цієї перевірки будуть передані в Москву.

Влада Камчатського краю розглядає три можливі причини забруднення води на узбережжі Авачинської затоки Тихого океану. Це могло статися в результаті розливу токсичних речовин, природних впливів або сейсмічної активності, повідомив на брифінгу губернатор регіону Володимир Солодов.

Очільник регіону додав, що зараз говорити про якусь конкретну версію у влади немає підстав, тому що чекають ще «розширених результатів проб».

Працюють, зокрема, над версією техногенного забруднення, пов’язаного з діяльністю людини. Якщо вона буде підтверджуватися, треба з’ясувати, розливами яких токсичних речовин воно викликане, зазначив губернатор. 

За словами Солодова, причиною лиха можуть бути природні явища, наприклад, «поведінка водоростей, яких під час шторму винесло на берегову лінію». Також опрацьовується версія сейсмічної активності, сказав губернатор Камчатки.

У кінці вересня жителі Камчатки повідомили про зміну кольору води на Халактирському пляжі в Авачинській бухті. Блогери публікували в соцмережах фотографії сотень мертвих морських тварин, яких винесло на берег. Пізніше загибель морських тварин була зафіксована в бухті Бабина, а також у Великій і Малій Табірних бухтах.

Камчатська міжрайонна природоохоронна прокуратура і регіональний Слідчий комітет почали перевірку, за підсумками якої в прибережних морських водах було виявлено забруднення нафтопродуктами більш ніж у три з половиною рази, і більш ніж в два з половиною рази – фенолу. За офіційною попередньою версією, нафтопродукти могли вилитися з морських суден, які проходили по акваторії Авачинської затоки.

При цьому 3 жовтня Мінприроди відзвітувало про «абсолютно чистий» Халактирський пляж.

Водночас російське відділення Greenpeace оголосило про екологічну катастрофу і вимагає негайного розслідування причин забруднення й усунення наслідків.

Експерти не виключають, що забруднення пов’язане з присутністю на Камчатці бази Тихоокеанського флоту. Активісти Greenpeace опублікували космічні знімки, на яких видно, що джерелом забруднення, імовірно, могла стати річка Наличева. На березі її притоки розташований полігон з отрутохімікатами Козельський, про який у відкритих джерелах майже немає інформації, пише «Новая газета».

 
…

У Росії за минулу добу виявили 10 888 хворих на COVID-19, що є максимальним із 12 травня числом, повідомив штаб із боротьби з поширенням хвороби. 

Згідно з повідомленням, за минулу добу в Росії одужали 3181 людей, 117 померли.

Станом на ранок 5 жовтня, від початку пандемії коронавірус вразив 230 236 українців, 4430 людей померли, одужали 101 252.

У світі, за даними Університету Джонса Гопкінса, кількість інфікованих COVID-19 сягнула 35 079 мільйонів, померли понад мільйон людей, одужали 24,5 мільйони.
…

Білоруська опозиція включила до свого санкційного списку близько 800 осіб, повідомила 4 жовтня на телеканалі «Дождь» речниця Світлани Тихановської Ганна Красуліна.

За її словами, на зустрічах із представниками інших країн Тихановська завжди говорить про те, чого очікує опозиція від європейських лідерів та Євросоюзу в цілому.

«Ми очікуємо, що вони будуть більш рішучими в тому, щоб висловлювати свою позицію, яка, на нашу думку, є досить консолідованою. Ми бачимо, що Європейський союз ухвалив рішення про санкції, він їх запровадив. Ми розраховуємо, що санкційний список буде дуже серйозно зростати», – наголосила Красуліна.

Що стосується санкційного списку білоруської опозиції, то в ньому вже сотні людей, додала вона.

«У нас у списку вже близько 700-800 імен. Це всі, хто вчинив насильство над цивільним населенням, хто наказав вчинити насильство, і всі вони повинні будуть відповісти. У той же список потрапили ті, хто сфальсифікував вибори. Мають бути запроваджені санкції, серйозно розширені», – сказала Красуліна.

Також, за її словами, на зустрічах Тихановської з представниками Євросоюзу завжди йдеться про те, як європейські країни можуть допомогти майбутньому Білорусі. Зокрема, йдеться про допомогу студентам, допомогу в навчальному процесі, інвестиційні пакети, економічні реформи.

Як заявила Красуліна, опозиція сподівається, що іноземні країни допоможуть започаткувати діалог між білоруським народом і владою, але не просить взяти участь у цих переговорах.

«Навпаки, ми вимагаємо поважати суверенітет і наполягати на тому, що це внутрішнє питання Республіки Білорусь», – додала вона.

Красуліна також повідомила, що Тихановська зустрінеться з канцлером Німеччини Анґелою Меркель у Берліні вдень 6 жовтня, а 7 жовтня поїде до Братислави на форум Globsec, присвячений питанню європейської безпеки.

 
…

У Киргизстані опозиційні партії оголосили, що не визнають офіційних результатів виборів 4 жовтня, за попередніми результатами яких, до парламенту проходять чотири партії, з них три – пов’язані зі владою.

Невдовзі після закриття дільниць (о 17:00 за київським часом) прихильники опозиції зібралися на мітинги в столиці Киргизстану, Бішкеку, і місті на північному заході країни Таласі. Вони виступають проти, за їхніми словами, масштабних порушень під час голосування.

Протестувальники невдовзі розійшлися, але лідери опозиції заявили, що 5 жовтня відбудуться нові акції.

Із 16 партій, що брали участь у виборах, у парламент, за попередніми даними, проходять провладні «Бірімдік», «Мекен Киргизстан» і «Киргизстан». Долає 7-відсотковий бар’єр також опозиційна партія «Бутун Киргизстан».

Остаточні результати мають оголосити 5 жовтня.

Опозиційна партія «Ата Мекен» заявила про «найбрудніші» вибори в історії Киргизстану і намір вимагати анулювання підсумків голосування.

Протягом дня голосування у Киргизстані повідомляли, що вибори проходили з порушеннями: зокрема, йшлося про масове підвезення виборців, видачу бюлетенів із позначками, фотографування виборцями своїх бюлетенів.

Центральна виборча комісія заявила, що розслідує скарги на те, що кримінальні групи тиснуть на виборців.

За даними ЦВК Киргизстану, явка на виборах склала близько 55%. За перебігом виборів спостерігали понад 270 спостерігачів зі 43 країн і 33 міжнародних організацій.

 
…

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус заявив 4 жовтня, що його країна досі не отримала від Білорусі офіційної ноти з вимогою скоротити кількість дипломатів у посольстві в Мінську, передає Delfi.

«Якщо зараз вони кажуть, що це не пропозиція, а вимога, то почекаємо, щоб побачити, як це буде виглядати. Зазвичай надсилається нота, і все чітко викладається. (…) Ми ще нічого не отримали», – сказав Лінкявічус.

Він назвав вимоги Мінська «спробою розділити Євросоюз».

«Цей останній крок – атака на посольства двох країн, з одного боку, ще більше зменшує можливості дипломатії, з іншого – є спробою розділити Європейський союз, але, очевидно, що він не спрацює. Я чув запевнення Жозепа Борреля, що такі кроки нас не розділять», – сказав міністр 4 жовтня, передає BNS.

За словами Лінкявічуса, Європейський союз і надалі вимагатиме від Мінська вільних виборів, звільнення політичних в’язнів і припинення насильства проти протестувальників.

2 жовтня Міністерство закордонних справ Білорусі рекомендувало Польщі й Литві зменшити кількість дипломатів у своїх місіях у Мінську. Польща й Литва відповіли, що не бачать необхідності. Тоді білоруський МЗС наголосив, що ця рекомендація є обов’язковою.

4 жовтня верховний представник ЄС у закордонних справах і політиці безпеки Жозеп Боррель назвав білоруську вимогу «необґрунтованою і вартою жалю», оскільки вона «суперечить логіці діалогу й надалі ізолюватиме владу в Мінську» та завдаватиме шкоди діалогу з Європейським союзом.

Сусідні з Білоруссю Литва і Польща, серед багатьох інших, у тому числі й України, не визнають легітимності Олександра Лукашенка як білоруського президента і надають широку підтримку опозиції його режимові, яка протестує проти нього щодня без перерв із дня президентських виборів 9 серпня.
…

Затримання супроводжували новий день антиурядових протестів у білоруській столиці Мінську 4 жовтня. Поліцейські вантажівки з водометами намагалися розігнати ходу. Люди скандували «Ганьба!» у бік офіцерів. Марш дійшов до сумнозвісної мінської в’язниці «Окрестіно», в якій утримують деяких людей, затриманих під час недавніх акцій протесту. Це – 57-й день протестів поспіль після президентських виборів 9 серпня, на яких Олександр Лукашенко здобув перемогу на тлі повідомлень про порушення. (Відео Білоруської редакції Радіо Свобода)
…

Кількість затриманих під час Маршу солідарності з політв’язнями 4 жовтня в Білорусі перевищила 150 людей, повідомив правозахисний центр «Весна».

За повідомленням, людей затримували в Мінську, де, за оцінками, на вулиці вийшли близько 100 тисяч людей, а також у Бресті, Бобруйську, Гомелі, Гродні й Могилеві. Серед затриманих – більше ніж 10 журналістів.

У Мінську міліція застосувала водомети проти протестувальників.

Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, коли після маршу люди почали розходитися, силовики у формі й цивільні з кийками полювали на невеликі групи та одиноких перехожих.

За прогнозами, число затриманих зростатиме.

 
…

Тисячі людей вийшли 4 жовтня на чергову акцію протесту в центрі Мінська, інформує білоруська служба Радіо Свобода. Як повідомляють кореспонденти, силовики розпочали затримання ще до початку «Маршу за звільнення політв’язнів».

Білоруські опозиційні телеграм-канали раніше закликали супротивників Олександра Лукашенка брати участь у марші, вказуючи, що за останні чотири місяці в Білорусі було порушено понад 200 кримінальних справ щодо 250 людей, які висловили свою незгоду з чинним режимом.

Серед інших агітаційних матеріалів, учасники протесту тримають у руках плакат «Денис Кузнецов. Вічна пам’ять».

3 жовтня в мінській лікарні помер 41-річний Денис Кузнецов. «Швидка допомога» доставила його до лікарні з ізолятора тимчасового тримання на вулиці Окрестіна з тяжкими травмами. Як зазначає видання Tut.by, Координаційна рада білоруської опозиції вимагає провести відкрите й чесне розслідування обставин смерті Кузнецова і припинити насильство правоохоронців щодо мирних протувальників.

Слідчий комітет (СК) Білорусі пояснив смерть затриманого Кузнецова тим, що тяжкі тілесні ушкодження були отримані ним унаслідок падіння з другого ярусу ліжка.
…

У Киргизстані 4 жовтня відбуваються парламентські вибори. Всього 16 партій борються за 120 парламентських мандатів.

Кореспонденти повідомляють, що в процесі голосування є порушення: багато виборців фотографують бюлетені.

Виборча кампанія розпочалася зі скандалу. Одна з відомих політичних партій, «Киргизстан», запізнилася з подачею документів. Пізніше через суд вона домоглася реєстрації. Агітаційна кампанія супроводжувалася і іншими, не менш резонансними випадками.

З моменту оголошення незалежності Киргизстану в 1991 році в країні працювали шість складів парламенту, але не всі вони повністю відбули свій термін – через революції в цій країні.
…

У Білорусі, де з дня президентських виборів 9 серпня щодня без перерв тривають акції протесту, учасників яких жорстоко затримують силовики, такі події тривали й 3 серпня.

У столиці Мінську, де по суботах традиційно відбувалися «жіночі марші», учасниць яких так само затримували з застосуванням сили, цього разу змінили формат: жінки не йшли організованою колоною одним маршрутом, а сотнями гуляли вулицями в центрі міста – з квітами в руках. Таким чином, вони не порушували ніяких заборон влади і не давали підстав затримувати їх численним силовикам, які в великих кількостях патрулювали в центральній частині міста.

(Новина продовжується після інфографіки)

Натомість без затримань не обійшлося в місті Солігорську – там працює хімічний велетень «Беларуськалій», частина робітників якого страйкує на знак протесту проти чинної влади. Серед приблизно двох десятків затриманих під час мирної акції в парку в цьому місті, яка не перешкоджала рухові, були не тільки шахтарі підприємства, які видобувають для нього калієву сировину, й інші його працівники – члени страйкового комітету, а й також журналісти.
…

За даними медичної команди Трампа, його симптоми, зокрема кашель і закладений ніс, «уже полегшуються і поліпшуються».
…

У Міністерстві закордонних справ Білорусі заявили, що висловлені ним напередодні «пропозиції» про скорочення чисельності дипломатичного персоналу посольств Литви і Польщі «обов’язкові до виконання».

Речник міністерства Анатолій Глаз, коментуючи заяву голови МЗС Литви про те, що його країна не має наміру виконувати ці «пропозиції», заявив 3 жовтня, що ці «пропозиції» «перебувають виключно в площині суверенних прав Білорусі, і ніхто не зобов’язаний і, власне, й не збирався обговорювати їх» із іншими сторонами.

За його словами, цей його коментар, що був відповіддю на запитання про заяву Литви, так само стосується й Польщі.

У цих його коментарях не згадувалося про ще одну частину «пропозицій» МЗС Білорусі до Литви й Польщі, а саме викликати своїх послів для консультацій після того, як Мінськ пішов на такий крок щодо своїх послів у цих країнах.

Попереднього дня, 2 жовтня, Глаз повідомляв, що Білорусь із 5 жовтня викликає для консультацій до Мінська своїх послів у Польщі й Литві, і «послам Польщі й Литви в Білорусі, відповідно, запропоновано наслідувати цьому прикладові».

Тоді ж він заявив, що цим двом країнам «запропоновано» протягом тижня, до 9 жовтня, «привести до паритету» чисельність складу їхніх дипломатичних представництв із білоруськими диппредставництвами в їхніх країнах. Для Литви це означатиме скорочення з 25 до 14 дипломатів, для Польщі – з 50 до 18, сказав Глаз.

Причиною він назвав «однозначно деструктивну діяльність» цих країн і «особливо деструктивну роль», яку, за його словами, відіграє щодо Білорусі керівництво Польщі й Литви.

Того ж дня ввечері міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус заявив, що його країна не має наміру викликати свого посла для консультацій і так само не має наміру робити ніяких кроків щодо скорочення персоналу посольства в Білорусі.

Міністр закордонних справ Польщі Збіґнєв Рау так само повідомив тоді ж про спільну з Литвою позицію не викликати послів для консультацій. Але він не коментував «пропозиції» Мінська різко скоротити дипломатичний персонал свого посольства в Білорусі.

Ці дві сусідні з Білоруссю країни, серед багатьох інших, не визнають легітимності Олександра Лукашенка як білоруського президента і надають широку підтримку опозиції його режимові, яка протестує проти його влади щодня без перерв із дня президентських виборів 9 серпня.
…

Президент Азербайджану Ільгам Алієв закликав Росію, США та Францію продовжити намагання вирішити конфлікт у Нагірному Карабасі. Ці країни входять до так званої Мінської групи ОБСЄ з врегулювання конфлікту в регіоні.

«Я вважаю, що ці три країни повинні продовжити працювати разом над врегулюванням нагірно-карабаського конфлікту, але за умови, що вони залишаться нейтральним», – сказав Алієв в інтерв’ю Al Jazeera.

Його заява пролунала на наступний день після повідомлення Міністерства закордонних справ Вірменії, яке привітало переговори Мінської групи в телефонному режимі. У Вірменії заявляли, що готові до мирних переговорів за посередництва ОБСЄ.

Мінська група закликала лідерів Вірменії та Азербайджану «негайно взяти на себе зобов’язання відновити предметні переговори, добросовісно та без передумов».

Активна фаза давнього конфлікту між Азербайджаном і Вірменією розпочалася 27 вересня. За кілька днів загинули, за різними даними, десятки або сотні людей. Сторони заявляють про втрати серед цивільних і звинувачують одна одну у застосуванні важких видів озброєння і найманців.

У 1988 році в Нагірному Карабасі (тоді – Нагірно-Карабаська автономна область Азербайджанської РСР) відбулися мітинги місцевого вірменського населення, яке прагнуло приєднання до тодішньої Вірменської РСР. Баку не погодився з цим.

У 1992–1994 роках сторони вели масштабні бойові дії. В цей час Азербайджан втратив контроль над територією Карабаху і прилеглих до нього районів, всього близько 20% території країни. Тоді регіон залишили майже всі азербайджанці і десятки тисяч біженців інших національностей.

 
…