Посол Великої Британії в Ірані Роберт Макейр, якого затримали силовики у Тегерані 11 січня, заперечив, що брав участь у протестах.

Про це дипломат написав на своїй сторінці у твіттері.

«Я пішов на подію, яка позиціонувалась як вшанування пам’яті жертв цієї трагедії. Це нормально – хотіти висловити шану їхній пам’яті, адже дехто з жертв були британськими громадянами. Пішов через п’ять хвилин, коли дехто почав скандувати», – зазначив Макейр.

Як повідомляли у ЗМІ, посол був затриманий на кілька годин за звинуваченнями у підбурюванні студентів, але невдовзі дипломата звільнили. 

Міністр закордонних справ Великої Британії Домінік Рааб засудив такі дії іранських силовиків, зазначивши, що це рухає Іран у бік політичної ізоляції та статусу парії.

У столиці Ірану Тегерані студенти й інші активісти 11 січня провели акцію із закликами до справедливості після того, як влада країни визнала, що помилково збила український пасажирський літак.

За повідомленнями, акцію біля Технологічного університету імені Аміра Кабіра врешті розігнала поліція, яка визнала заклики «радикальними» і «деструктивними». За іншими повідомленнями, такі протести відбулися і біля ще одного з тегеранських університетів, а також у кількох інших містах Ірану.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва зазнав катастрофи невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Найбільше серед загиблих було громадян самого Ірану, також значна частина громадян інших країн були іранцями за походженням.

Уранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе повну відповідальність.
…

Новий керівник Оману пообіцяв продовжувати зовнішню політику свого підтримуваного Заходом попередника султана Кабуса бін Саїда, про смерть якого було оголошено 11 січня.

Султан Хайтам бен Тарік Аль Саїд, який був міністром культури Омана, був названий наступником султана Кабуса, який помер у віці 79 років після того, як керував країною з 1979 року.

«Ми будемо продовжувати ту саму лінію, що й попередній султан, та керуватися принципами, які він затверджував у зовнішній політиці нашої країни, мирному співіснуванні між народами та людьми і добросусідській поведінці невтручання», – заявив він.

Хайтам бен Тарік Аль Саїд є двоюрідним братом Кабуса бін Саїда.

Сім’я Аль Саїд правила Оманом з 18 століття, а колись також правила над Занзібаром, біля узбережжя Танзанії.

Султан Оману Кабус бін Саїд помер у віці 79 років після тривалої хвороби, повідомило в суботу державне інформагенство Оману. Згідно з повідомленням, він помер пізно ввечері 10 січня. 

Кабус прийшов до влади в 1970 році, коли за підтримки британських радників зробив безкровний переворот, в результаті якого його батько зрікся престолу. У 1976 році Кабус одружився зі своєю кузиною, але розлучився через три роки, більше в шлюб не вступав, дітей у нього не було.
…

В Ірані відбулися акції із закликами до справедливості після того, як влада країни визнала, що помилково збила український літак
…

На Тайвані, за оприлюдненими офіційними результатами президентських виборів, що відбулися раніше 11 січня, чинна президентка Цай Інвень переобрана на другий термін зі значним відривом, отримавши 57 відсотків голосів – значно більше, ніж на виборах 2016 року. Вона виступає за офіційне проголошення незалежності острова, який досі формально вважає себе Китаєм, а континентальний Китай – тимчасово непідконтрольною територією; в Пекіні так само своєю тимчасово непідконтрольною провінцією вважають Тайвань.

Її головний суперник, більш прокитайський діяч Хань Ґоюй, який отримав 39 відсотків, визнав поразку.

Перемога Цай стала ударом для Пекіну, який не робив таємниці з того, що прагнув її усунення.

Натомість перемогу Цай Інвень привітали, зокрема, у США, що є головним союзником Тайваню. Державний секретар Майк Помпео високо оцінив її «відданість стабільності на берегах Тайванської протоки, попри невпинний тиск».

Сама Цай, виступаючи після оголошення її перемоги, заявила, що віддана ідеї діалогу з керівниками Китаю і хоче миру.

Вона закликала Пекін перестати погрожувати Тайваневі і поважати те, що тільки 23 мільйони мешканців острова мають право самі визначати його майбутнє. За її словами, Пекін має усвідомити, що «демократичний Тайвань і його демократично обрана влада ніколи не здадуться перед погрозами».

І континентальний Китай, Китайська Народна Республіка, і Тайвань, який офіційно має назву Республіка Китай, формально дотримуються принципу «одного Китаю», вважаючи себе єдиним «справжнім Китаєм», а суперника – «тимчасово непідконтрольною територією». Так сталося внаслідок захоплення влади комуністами на континенті в 1949 році, внаслідок чого тодішня некомуністична влада Китаю була змушена відступити на острів Тайвань, якого комуністи не змогли завоювати, і проголосила там наступництво Республіки Китай, як називалась уся китайська держава в 1912–1949 роках.

При цьому Пекін не раз заявляв, що може повернути свою владу над островом воєнною силою. На Тайвані натомість набирають ваги політичні сили, ладні відмовитися від принципу «одного Китаю» і офіційно проголосити незалежність острова і його окремішність від континентального Китаю. Їхньою представницею є й 63-річна Цай Інвень.
…

У столиці Ірану Тегерані студенти й інші активісти провели акцію з закликами до справедливості після того, як влада країни визнала, що помилково збила український пасажирський літак.

За повідомленнями, акцію біля Технологічного університету імені Аміра Кабіра врешті розігнала поліція, яка визнала заклики «радикальними» і «деструктивними».

«Відставок не досить!» – вигукували близько тисячі демонстрантів, вимагаючи суду над винними в збитті літака.

Учасники акції також кричали «ганьба», вочевидь на адресу влади, чи й навіть «смерть брехунам!», свідчать аматорські відеозаписи, оприлюднені в соцмережах.

Про цю акцію також повідомило напівофіційне іранське агентство «Фарс», яке пов’язують із консервативними колами.

За іншими повідомленнями, такі протести відбулися і біля ще одного з тегеранських університетів, а також у кількох інших містах Ірану.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва зазнав катастрофи невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Найбільше серед загиблих було громадян самого Ірану, також значна частина громадян інших країн були іранцями за походженням.

Уранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе повну відповідальність.
…

Генеральна прокуратура Узбекистану 11 січня повідомила, що профільні відомства країни спільно з компетентними органами Швейцарії, Франції, Росії, Латвії та інших країн проводять роботу щодо повернення активів дочки померлого експрезидента Узбекистану Гульнари Карімової.

«Спільно з федеральною прокуратурою Швейцарії, із залученням експертів з Узбекистану проводиться робота зі встановлення приналежності до національного надбання і подальшого повернення 70 предметів мистецтва (картини, предмети мистецтва і архітектури), які були виявлені в ході обшуку і заарештовані на віллі Карімової в місті Женева», – йдеться в повідомленні.

Раніше повідомлялося, що в будинках Карімової в Узбекистані знайшли 985 предметів мистецтва, які були визнані культурними та художніми цінностями. Загальна вартість знахідок складає близько 1,3 мільярда доларів. Всі витвори мистецтва були передані у власність держави.

Цього тижня в Узбекистані розпочалися судові слухання у кримінальній справі щодо Гульнари Карімової.

Карімову і ще кількох людей звинувачують у вимаганні, розкраданні бюджетних коштів та легалізації доходів у зарубіжних країнах у складі злочинного співтовариства.

У серпні 2015 року суд у Ташкенті визнав Карімову винною в ухиленні від сплати податків, розкраданні та вимаганні і призначив їй покарання у вигляді обмеження волі на п’ять років. Пізніше щодо Карімової порушили ще одну кримінальну справу за звинуваченням у корупції.

У грудні 2017 року, після смерті батька, Карімова була засуджена до 10 років позбавлення волі. Генпрокуратура Узбекистану оцінила загальну суму заподіяної шкоди за двома кримінальними справами майже в два мільярди доларів. До березня 2019 року Карімова перебувала під домашнім арештом. Однак через неодноразові порушення умов арешту суд вирішив перевести Карімову в колонію загального режиму.

У серпні 2019 року проти неї порушили нову кримінальну справу про причетність до розкрадання державних коштів і укладення угод усупереч інтересам Узбекистану, оцінивши суму збитку в 175 мільйонів доларів.

Влада США звинувачує Гульнару Карімову в хабарництві і відмиванні грошей на суму 865 мільйонів доларів. Її ім’я внесене до списку санкцій Міністерства фінансів США. Відомство вважає, що дочка покійного президента очолювала в Узбекистані «потужний синдикат організованої злочинності».

 
…

Канцлер Німеччини Ангела Меркель в суботу прибула до російської столиці Москви на переговори з президентом Росії Володимиром Путіним, повідомляють російські ЗМІ.

Раніше Кремль повідомив, що зустріч 11 січня стосуватиметься «ситуації в Сирії та Лівії, а також ескалації напруженості на Близькому Сході». У канцелярії німецького канцлера також повідомляли, що Меркель хоче обговорити «поточні проблеми» на Близькому Сході.

Меркель і Путін мали зустріч минулого місяця в Парижі в рамках так званої «нормандської зустрічі» з врегулювання ситуації на сході України.

Ситуація на Близькому Сході особливо загострилася після того, як внаслідок американського повітряного удару був убитий високопоставлений іранський генерал Касем Солеймані, що викликало побоювання нового збройного конфлікту в регіоні. Напруженість зросла і після того, як іранські сили «помилково» збили український пасажирський літак, що забрав життя 176 людей, що були на борту.​

 
…

11 січня з самого ранку іранська влада визнала, що український літак авіакомпанії «МАУ» сполученням Тегеран – Київ був збитий. Про це заявив глава МЗС Ірану Джавад Заріф.

Згідно з результатами попереднього розслідування збройних сил країни, трагедія сталася через людську помилку.

Читайте також: Ким були загиблі в авіакатастрофі в Ірані українці?

«Внутрішнє розслідування Збройних Сил прийшло до висновку, що, на жаль, через людську помилку були запущені ракети, які спричинили жахливий крах українського літака та загибель 176 невинних людей», – написав в твіттері президент Ірану Хасан Роухані. 

Він додав, що розслідування продовжується, назвавши трагедію «непрощенною помилкою»

В повідомленні іранських збройних сил йде мова про те, що український літак рейсу PS752 «наблизився до чутливого військового центру IRGC (Корпусу вартових Ісламської революції) на висоті та в умовах, що нагадували вороже націлювання».

Читайте також: ТОР-М1: Ракетна система, яка, можливо, збила українська лайнер

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва зазнав катастрофи невдовзі після злету з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – 11 громадян України (всі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Раніше представники США, Канади і Великої Британії заявили про «високу ймовірність» того, що літак збила іранська ракета, можливо, помилково. Іран це заперечував.
…

Султан Оману Кабус бін Саїд помер у віці 79 років після тривалої хвороби, повідомило в суботу державне інформагенство Оману. Згідно з повідомленням, він помер пізно ввечері 10 січня.

Через смерть султана в країні оголошено триденну жалобу. Султан Кабус бін Саїд був із тих правителів Близького Сходу, що протримався при вдалі пів століття. За повідомленнями, останніми роками лікувався від онкологічного захворювання.

Державні ЗМІ повідомили, що наступником Кабуса стане його двоюрідний брат Хайтем бін Тарік аль-Саїд.

Кабус прийшов до влади в 1970 році, коли за підтримки британських радників зробив безкровний переворот, в результаті якого його батько зрікся престолу. У 1976 році Кабус одружився зі своєю кузиною, але розлучився через три роки, більше в шлюб не вступав, дітей у нього не було.

Хайтем бін Тарік обіймав посаду міністра національної спадщини та культури, також він очолював комітет із розвитку Оману.

5 січня президента України Володимира Зеленського помітили в Омані – низка ЗМІ повідомили, що він перебуває там на відпочинку з родиною. У ніч з 8-го на 9-те січня Зеленський повернувся через повідомлення про катастрофу українського літака в Ірані.
…

Сполучені Штати запровадять нові санкції проти восьми іранських високопосадовців, а також металевої промисловості Ірану. Санкції анонсували 10 січня державний секретар США Майк Помпео та міністр фінансів Стівен Мнучін на пресконференції у Вашингтоні.

Заява американських урядовців пролунала за кілька днів після ракетної атаки на американські бази в Іраку.

«Анонсовані сьогодні санкції – частина втілення нашого наміру зупинити глобальну терористичну діяльність іранського режиму. Президент (США Дональд Трамп – ред.) висловився дуже чітко: ми й надалі впроваджуватимемо економічні санкції, доки Іран не припинить терористичну діяльність та не візьме на себе зобов’язання ніколи не мати ядерної зброї», – заявив Мнучін.

Читайте також: Франція: через рік-два в Ірану може бути ядерна зброя​

Поміж інших, під санкції підпадають секретар Верховної ради національної безпеки Ірану Алі Шамхані, заступник голови адміністрації збройних сил Ірану Мохаммад Реза Аштіані та голова ополчення «Басідж» у складі «Корпусу вартових ісламської революції» Ґоламреза Солеймані.

Ці посадовці, за твердженням Мнучіна, сприяють «дестабілізаційній діяльності режиму» та були причетні до атак на американські бази 8 січня.

Крім того, санкції поширюються на 17 компаній із видобутку та переробки металу, а також «мережу суб’єктів господарювання, базованих у Китаї та на Сейшельських островах», та корабель, який використовують для торгівлі металом.

«В результаті цих санкцій ми перекриємо підтримку іранського режиму на мільярди доларів», – вважає міністр фінансів США. ​

Натомість в Ірані заявляють, що вплив санкцій буде незначним. Про це зокрема сказав старший член Ради доцільності та військовий офіцер «Корпусу вартових ісламської революції» Мохсен Резаї, який також підпав під санкції, у коментарі виданню Reuters.

Читайте також: «Україну знову втягнули в геополітичний конфлікт»: міжнародні реакції на заяву про збиття українського літака іранськими ракетами​

«Запровадження санкцій символічне і для Америки, і для мене, тому що цей захід не матиме економічного впливу, не компенсує обстрілу Іраном (американських об’єктів – ред.) та не додасть поваги до Вашингтону. Це символічно й для мене… І я гордий бути під американськими санкціями», – цитують Резаї в інформаційній агенції.

За заявою Міністерства фінансів США, президент Трамп одночасно із запровадженням цих санкцій підписав новий указ, який має поширити санкції на «додаткові джерела доходу, за рахунок яких іранський режим підтримує свою ядерну програму, розробку ракет, тероризм і пов’язані терористичні мережі, а також злоякісний вплив на регіон».

8 січня Дональд Трамп анонсував, що відповість санкціями на удари Ірану по американських базах в Іраку.

8 січня Іран обстріляв ракетами дві військові бази в Іраці, де дислоковані війська США й інших країн західної коаліції, яка підтримувала Ірак у боротьбі проти угруповання «Ісламська держава». Як заявили в Тегерані, це був лише перший елемент помсти за ліквідацію Сполученими Штатами чільного іранського командувача генерала Касема Солеймані 3 січня.
…

Сполучені Штати здійснили секретну операцію в Ємені з метою вбивства військового високопосадовця Ірану Абдул-Резу Шаглая, але вона виявилася неуспішною – таку інформацію оприлюднили видання Washington Post, Reuters та AP 10 січня з посиланням на джерела в американських органах влади.

Шаглай – командир елітного підрозділу «Кудс», який входить до «Корпусу вартових ісламської революції». За даними журналістів, американські військові планували його ліквідацію в Ємені 3 січня – тоді ж, коли авіаудар з дрону вбив командувача «Кудсу» генерала Касема Солеймані в Багдаді.

Читайте також: Хто є хто в «Корпусі Вартових Ісламської революції» – інфографіка​

Пентагон відмовився обговорювати засекречену інформацію щодо своєї діяльності в Ємені. У цій країні Вашингтон у союзі з Саудівською Аравією протистоїть повстанцям шиїтського руху Хуті, яких підтримує Іран, з 2015 року.

США вважають «Кудс» терористичною організацією.

8 січня Іран обстріляв ракетами дві військові бази в Іраці, де дислоковані війська США й інших країн західної коаліції, яка підтримувала Ірак у боротьбі проти угруповання «Ісламська держава». Як заявили в Тегерані, це був лише перший елемент помсти за ліквідацію Сполученими Штатами чільного іранського командувача генерала Касема Солеймані 3 січня.
…

«Центр громадянських свобод» оприлюднив заяву на підтримку журналістки Жанари Ахметової з Казахстану, яка шукає в Україні політичного притулку. Наразі під текстом звернення підписались ще п’ять українських правозахисних організацій.

За їхніми даними, Міграційна служба України не визнає факту політичного переслідування Ахметової у Казахстані, який попри те, що справа щодо неї відкрита за підозрою у шахрайстві, називає її у документах «лідером забороненої організації»: у 2017 році жінці було відмовлено у статусі біженки в Україні, а коли вона через суд домоглася повторного розгляду свого звернення, в результаті їй знову відмовили у наданні притулку.

«14.01.2020 відбудеться засідання апеляційної інстанції, яка остаточно вирішить, чи отримає Жанара Ахметова шанс ще одного розгляду її заяви в Державній міграційній службі. Рішення суду вступить у силу негайно. Тому, якщо Ахметова не отримає можливості очікувати розгляду ДМС питання про надання статусу біженця щодо неї відразу ж відновиться процедура розгляду екстрадиційного запиту Казахстану. У будь-який момент після цього її можуть видати казахстанській владі», – йдеться у заяві правозахисників.

На переконання підписантів, у Казахстані Ахметовій загрожують тортури та ув’язнення.

На батьківщині на підтримку журналістки відбуваються мітинги. Так 8 січня активісти в найбільшому місті Казахстану Алмати закликали Україну не видавати їхній країні опозиційну блогерку Жанару Ахметову (Ахмет) з міркувань її безпеки.

Сама Ахметова 7 січня написала у фейсбуці, що Казахстан просить про її екстрадицію за статтею про шахрайство, але вона стверджує, що боргової заборгованості в рамках цієї кримінальної справи в неї вже немає, що доведено українським судом, вона відбула за нею півтора року за ґратами в Казахстані, а все її майно конфіскували. Після того, як її відпустили під поліційний нагляд, вона відбула під ним іще шість із половиною років, а 2017 року, стверджує жінка, проти неї почали «фабрикувати кримінальну справу» за заявою людини, яка назвала себе потерпілою від дій блогерки.

За її словами, новий тиск на неї як на «запеклу шахрайку» почався після того, як 2014 року вона почала вести активну опозиційну блогерську діяльність і публікуватися в опозиційній газеті «Трибуна».

У березні 2017 року Жанара Ахметова разом з малолітнім сином прибула в Україну, щоб просити про політичний притулок. Влада Казахстану оголосила її в розшук для відбування покарання по вироку про «шахрайство» (за цією статтею її засудили до 7 років позбавлення волі).
…

Німецька авіакомпанія Lufthansa 10 січня оголосила про скасування всіх своїх рейсів у Тегеран до 20 січня включно у зв’язку з «невизначеною ситуацією» у сфері безпеки повітряного простору над іранською столицею.

У заяві компанії йдеться про те, що це «запобіжний захід». Рішення про те, чи поновляться рейси до столиці Ірану, ухвалять пізніше з урахуванням обставин.

Про рішення оголосили на наступний день після того, як низка ЗМІ з посиланням на джерела в розвідці США й інших країн, а потім і лідери Канади і Великої Британії заявили про те, що «Боїнг» української авіакомпанії, що розбився 8 січня незабаром після вильоту з аеропорту Тегерана, ймовірно, був збитий іранською ракетою.

Увечері 9 січня, в лічені хвилини після того, як з’явилися повідомлення про ракету і відео її ймовірного влучання в літак, лайнер Lufthansa, що летів із Франкфурта-на-Майні в Тегеран, розвернувся над Румунією і повернувся до Німеччини.

Відразу після катастрофи українського літака низка авіакомпаній змінили маршрути своїх рейсів так, щоб уникнути повітряного простору над Іраком й Іраном. Серед них Qantas, Singapore Airlines і Air France. Маршрути з Південно-Східної Азії й Австралії в Європу тепер проходять над Афганістаном, Туркменистаном і Кавказьким регіоном.

Влада Ірану заперечує версію про те, що український літак, на борту якого загинули 176 людей, був збитий.

Серед загиблих – громадяни семи країн, в тому числі 63 канадці та 11 українців (всі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

 
…

Офіс Генерального прокурора заявив, що здійснює процесуальне керівництво розслідування в Україні катастрофи літака МАУ в Ірані, а також вживає заходів для спільної роботи з іншими державами.

«На даний момент вживаються всі заходи для дослідження обставин авіакатастрофи, зокрема Офіс генерального прокурора вже звернувся до іноземних партнерів із проханням надати наявну інформацію, яка може сприяти розслідуванню. Крім того, вживаються заходи щодо організації спільної роботи слідчих держав, громадяни яких постраждали, з розслідування причин катастрофи», – йдеться у повідомленні на фейсбук-сторінці відомства.

Раніше представники США, Канади і Великої Британії заявили про «високу ймовірність» того, що літак збила іранська ракета, можливо, помилково. Іран це заперечує.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва зазнав катастрофи невдовзі після злету з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – 11 громадян України (всі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Літак був вироблений у 2016 році. Як запевнили в компанії, він був справний і пройшов останнє планове технічне обслуговування перед вильотом 6 січня.
…

У Мексиці 9 січня сталося виверження найактивнішого вулкана країни – Попокатепетля, повідомляє Національний центр із запобігання стихійним лихам.

Вулкан викинув стовп попелу висотою три кілометри. Жителів просять не наближатися до вулкана.

Національне управління океанічних та атмосферних досліджень США показав, як виглядає виверження Попокатепетля з космосу.

 
…

Палата представників Конгресу США схвалила резолюцію, яка обмежує права президента на проведення військових акцій проти Ірану.

Законодавці стурбовані тим, що президент Дональд Трамп без достатніх підстав дав наказ про нанесення повітряного удару, внаслідок якого був убитий високопоставлений іранський генерал Касем Солеймані, що може привести до війни з Тегераном. Раніше спікер Палати представників Ненсі Пелосі назвала вбивство Солеймані провокаційним військовим ударом.

Відповідно до ухваленої резолюції президент зобов’язаний протягом 30 днів припинити військові операції проти Ірану, якщо він не отримає спеціального дозволу Конгресу.

За резолюцію проголосували майже всі законодавці-демократи, проти – майже всі республіканці. За словами Пелосі, Конгрес, виконуючи функцію контролю над виконавчою владою, намагається забезпечити безпеку американців, вимагаючи від президента припинити ворожі акції проти Ірану. Республіканці заявляють, що подібний крок Конгресу завдасть шкоди безпеці США. «Демократи намагаються обмежити повноваження президента захистити Америку. Це відверто небезпечний крок», – заявив лідер республіканської меншості в Палаті представників Кевін Маккарті. Президент Трамп закликав республіканців голосувати проти резолюції.

Голосування відбулося через два дні після ракетного удару Ірану по військових базах в Іраку, де дислоковані американські військовослужбовці. Ніхто не постраждав в результаті цих ударів. Президент Трамп вирішив відповісти на них запровадженням нових економічних санкцій проти Тегерана, заявивши, що Іран «відступив».

Це символічне рішення Палати представників, оскільки резолюції, схвалені в подібному форматі, не вимагають підпису президента і не є обов’язковими для виконання.
…

Понад 50 волонтерів вирішили допомогти рідним загиблих українців в авіакатастрофі українського літака в Ірані та співробітникам «Міжнародних авіаліній України», повідомила компанія на своїй сторінці у Facebook.

«У ці важкі дні неоціненну допомогу нам надають волонтери-психологи. МАУ дуже вдячна лікарям душ за миттєвий відгук. Та ще більш – за готовність попри все рятувати від ран, страшніших за фізичні. Від учора і весь цей час професійні фахівці самовіддано допомагають сім’ям загиблих членів екіпажу та пасажирів PS752», – розповіли в МАУ.

У компанії повідомили, що після звістки про трагедію до них звернулися понад 50 волонтерів, які прагнули фахово допомогти усім постраждалим.

«У ці дні окрему увагу приділено психологічній роботі з екіпажами авіакомпанії. У приміщенні передпольотного брифінгу екіпажів чергують як професійні психологи на волонтерських засадах, так і бортпровідники-інструктори, які пройшли спеціальну психологічну підготовку. Робота психологів із співробітниками авіакомпанії триватиме і надалі, допоки в цьому буде потреба», – запевнили в МАУ.

Катастрофа рейсу PS752

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва зазнав катастрофи невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, в тому числі 11 українців (всі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

ЖИВИЙ БЛОГ: Літак МАУ та іранська ракета – нові дані про катастрофу PS752

Літак був вироблений у 2016 році. Як запевнили в авіакомпанії, він був справний і пройшов останнє планове технічне обслуговування перед вильотом 6 січня.

Причини аварії

9 січня агентство Reuters повідомило, що п’ять джерел у західних спецслужбах заперечували версію збиття українського літака ракетою.

Водночас секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данилов у коментарі Радіо Свобода заявив, що існує сім версій трагедії – чотири з них у відкритому доступі, ще три були «поки що закритими». Серед них була версія, що український літак збили за допомогою зенітно-ракетного комплексу «Тор» російського виробництва (або SA-15).

Ввечері 9 січня низка іноземних журналістів із посиланням на свої джерела повідомила, що, імовірно, літак помилково збила іранська ракета.

Одночасно президент США Дональд Трамп заявив: «Я маю підозри. Він летів у дуже непростому місці, і хтось міг зробити помилку». На його думку, «сталося щось дуже жахливе».

Голова Організації цивільної авіації Ірану Алі Абедзаде заперечив «нелогічні чутки» про те, що український літак збила ракета біля Тегерана.

Згодом прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо та прем’єр-міністр​ Британії Боріс Джонон заявили, що літак збила іранська ракета. Вони припускають, що це могло бути ненавмисно.

ЗРК «Тор»

Зенітно-ракетний комплекс «Тор» і його модифікації виробляли в СРСР, а нині виробляють у Росії. За даними російської преси, 29 таких комплексів Росія продала Іранові в середині 2000-х років.

Після катастрофи українського літака в соцмережах почали поширювати фотографії предмета, схожого на головну частину ракети ЗРК «Тор», у якій розміщується пристрій наведення. При вибуху бойової частини ракети, що розташована за головною частиною, цей блок наведення не руйнується і падає на землю. Автори первісних публікацій кажуть, що отримали знімки від людей, які зробили їх, і що це було біля житлових будинків в іранському місті Паранд. Але перевірити, де і коли були зроблені фотографії, наразі достеменно не вдалося.

Місто Паранд лежить за півтора десятка кілометрів від точки, де український літак упав у містечку Халаджабад, і на лінії злету з міжнародного аеропорту Тегерану імені імама Хомейні. Літак зник із трекера сайту Flightradar24 якраз приблизно над Парандом – після чого, за першими даними іранського розслідування, намагався розвернутися назад до аеропорту і впав із одним двигуном у вогні.

 
…

Існує значна кількість даних про те, що український літак збила іранська ракета, заявив прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон.

«Зараз є багато інформації, що літак був збитий іранською ракетою «земля-повітря». Це могло статися ненавмисно. Сполучене Королівство продовжує закликати всі сторони до негайної деескалації, щоб знизити напругу в регіоні», – сказав Джонсон.

Катастрофа рейсу PS752

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва зазнав катастрофи невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, в тому числі 11 українців (всі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

ЖИВИЙ БЛОГ: Літак МАУ та іранська ракета – нові дані про катастрофу PS752

Літак був вироблений у 2016 році. Як запевнили в авіакомпанії, він був справний і пройшов останнє планове технічне обслуговування перед вильотом 6 січня.

Причини аварії

9 січня агентство Reuters повідомило, що п’ять джерел у західних спецслужбах заперечували версію збиття українського літака ракетою.

Водночас секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данилов у коментарі Радіо Свобода заявив, що існує сім версій трагедії – чотири з них у відкритому доступі, ще три були «поки що закритими». Серед них була версія, що український літак збили за допомогою зенітно-ракетного комплексу «Тор» російського виробництва (або SA-15).

Ввечері 9 січня низка іноземних журналістів із посиланням на свої джерела повідомила, що, імовірно, літак помилково збила іранська ракета.

Одночасно президент США Дональд Трамп заявив: «Я маю підозри. Він летів у дуже непростому місці, і хтось міг зробити помилку». На його думку, «сталося щось дуже жахливе».

Голова Організації цивільної авіації Ірану Алі Абедзаде заперечив «нелогічні чутки» про те, що український літак збила ракета біля Тегерана.

Згодом прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо заявив, що літак збила іранська ракета. Він припустив, що це могло бути ненавмисно.

ЗРК «Тор»

Зенітно-ракетний комплекс «Тор» і його модифікації виробляли в СРСР, а нині виробляють у Росії. За даними російської преси, 29 таких комплексів Росія продала Іранові в середині 2000-х років.

Після катастрофи українського літака в соцмережах почали поширювати фотографії предмета, схожого на головну частину ракети ЗРК «Тор», у якій розміщується пристрій наведення. При вибуху бойової частини ракети, що розташована за головною частиною, цей блок наведення не руйнується і падає на землю. Автори первісних публікацій кажуть, що отримали знімки від людей, які зробили їх, і що це було біля житлових будинків в іранському місті Паранд. Але перевірити, де і коли були зроблені фотографії, наразі достеменно не вдалося.

Місто Паранд лежить за півтора десятка кілометрів від точки, де український літак упав у містечку Халаджабад, і на лінії злету з міжнародного аеропорту Тегерану імені імама Хомейні. Літак зник із трекера сайту Flightradar24 якраз приблизно над Парандом – після чого, за першими даними іранського розслідування, намагався розвернутися назад до аеропорту і впав із одним двигуном у вогні.

 
…

Президент США Дональд Трамп заявив, що вже посилив санкції проти Тегерану після обстрілу Іраном американських військових баз на території Іраку, як він і анонсував раніше.

«Уже зроблено. Ми посилили їх. Вони були дуже суворими, а зараз вони ще істотно посилилися», – заявив Трамп журналістам у Білому домі.

«Я якраз схвалив їх щойно разом із Міністерством фінансів», – додав він.

Подробиць Трамп не навів, додавши, що Мінфін зробить про це свою заяву.

Попереднього дня, 8 січня, президент США пообіцяв запровадити «нові виснажливі санкції проти іранського режиму» після ракетного обстрілу баз військ США.

У США повідомили, що внаслідок тих ударів люди не потерпіли, а завдана матеріальна шкода була мінімальна. Як сказав Трамп, у відповідь на це зовсім не обов’язково вдаватися до військової сили проти Ірану.

Раніше того дня Іран обстріляв ракетами дві військові бази в Іраці, де дислоковані війська США й інших країн західної коаліції, яка підтримувала Ірак у боротьбі проти угруповання «Ісламська держава». Як заявили в Тегерані, це був лише перший елемент помсти за ліквідацію Сполученими Штатами чільного іранського командувача генерала Касема Солеймані 3 січня.
…

Голова Організації цивільної авіації Ірану Алі Абедзаде заперечив «нелогічні чутки» про те, що український літак збила ракета біля Тегерана, пише напів офіційне іранське агентство ISNA.

«Якби ракета чи снаряд влучили в літак, він мав би вільне падіння», – заявив Абедзаде у коментарі CNN.

За його словами, «пілот намагався повернути до аеропорту, але не зміг».

Катастрофа рейсу PS752​

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва зазнав катастрофи невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, в тому числі 11 українці (всі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Літак був вироблений у 2016 році. Як запевнили в авіакомпанії, він був справний і пройшов останнє планове технічне обслуговування перед вильотом 6 січня.

Причини аварії

9 січня агентство Reuters повідомило, що п’ять джерел у західних спецслужбах заперечували версію збиття українського літака ракетою.

Водночас секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данилов у коментарі Радіо Свобода заявив, що існує сім версій трагедії – чотири з них у відкритому доступі, ще три були «поки що закритими». Серед них була версія, що український літак збили за допомогою зенітно-ракетного комплексу «Тор» російського виробництва (або SA-15).

Ввечері 9 січня низка іноземних журналістів із посиланням на свої джерела повідомила, що, імовірно, літак помилково збила іранська ракета.

Одночасно президент США Дональд Трамп заявив: «Я маю підозри. Він летів у дуже непростому місці, і хтось міг зробити помилку». На його думку, «сталося щось дуже жахливе».

ЗРК «Тор»

Зенітно-ракетний комплекс «Тор» і його модифікації виробляли в СРСР, а нині виробляють у Росії. За даними російської преси, 29 таких комплексів Росія продала Іранові в середині 2000-х років.

Після катастрофи українського літака в соцмережах почали поширювати фотографії предмета, схожого на головну частину ракети ЗРК «Тор», у якій розміщується пристрій наведення. При вибуху бойової частини ракети, що розташована за головною частиною, цей блок наведення не руйнується і падає на землю. Автори первісних публікацій кажуть, що отримали знімки від людей, які зробили їх, і що це було біля житлових будинків в іранському місті Паранд. Але перевірити, де і коли були зроблені фотографії, наразі достеменно не вдалося.

Місто Паранд лежить за півтора десятка кілометрів від точки, де український літак упав у містечку Халаджабад, і на лінії злету з міжнародного аеропорту Тегерану імені імама Хомейні. Літак зник із трекера сайту Flightradar24 якраз приблизно над Парандом – після чого, за першими даними іранського розслідування, намагався розвернутися назад до аеропорту і впав із одним двигуном у вогні.

 
…

Користувачі соціальної мережі Twitter дозволить користувачам обмежувати аудиторію, яка матиме можливість коментувати їхні дописи. Про це розповіла директорка компанії з управління продуктами Сюзан Ксі.

Користувач зможе вибрати категорію допису. Категорія global передбачає, що твіт може коментувати будь-хто; group – коментують лише ті, кого читає автор допису; panel – відповідати зможуть лише відмічені у пості користувачі; statement – коментарі закриті.

Тестуватимуть нову функцію у першому кварталі цього року, а для всіх користувачів вона має стати доступною до кінця року.
…

У Палаті представників Конгресу США сьогодні, як очікується, відбудеться голосування щодо резолюції, яка обмежує повноваження президента Дональда Трампа з ведення військових дій проти Ірану.

Про це повідомила спікер Палати Ненсі Пелосі ввечері в середу після брифінгу, на якому представники адміністрації розповіли конгресменам про останні кроки Білого Дому щодо Ірану. Роз’яснення чиновників не задовольнили демократів – ініціаторів резолюції. Вони побоюються, що Трамп може наказати завдати удару по Ірану.

«Конгресмени висловлюють серйозну стурбованість з приводу рішення адміністрації про участь у військових діях проти Ірану і про відсутність у неї стратегії для руху вперед», – наводить «Голос Америки» слова Пелосі.

Демократи мають у своєму розпорядженні більшість в Палаті представників і, ймовірно, зможуть домогтися схвалення резолюції. Не так передбачувана її доля в Сенаті, де більшість у республіканців. Багато колег Трампа по партії заявили, що підтримують дії адміністрації щодо Ірану, в тому числі операцію, в результаті якої 3 січня був убитий іранський генерал Касем Сулеймані. Однак двоє сенаторів-республіканців – Ренд Пол і Майк Лі – розкритикували аргументацію, яку використовували представники адміністрації Трампа. Лі навіть сказав, що проведений брифінг був «найгіршим» за 9 років, які він займає крісло сенатора. Якщо ще кілька республіканців погодяться з Лі і Полом, а не з Білим Домом, резолюція може пройти і в Сенаті.

При цьому сам Трамп напередодні в телезверненні дав зрозуміти, що найближчим часом не розглядає варіант військових ударів по Ірану. Він згадав лише про посилення санкцій проти цієї країни.

8 січня Іран обстріляв ракетами дві військові бази в Іраці, де дислоковані війська США й інших країн західної коаліції, яка підтримувала Ірак у боротьбі проти угруповання «Ісламська держава». Як заявили в Тегерані, це був лише перший елемент помсти за ліквідацію Сполученими Штатами чільного іранського командувача генерала Касема Солеймані 3 січня
…

Президент США Дональд Трамп негативно сприймається громадськістю в багатьох країнах, але, за даними опитування дослідницького центру Pew, імідж самих США в цілому сприятливий.

64% опитаних за межами США заявили, що не впевнені, що зовнішня політика Трампа правильна, і тільки 29% підтримали лідера США. Опитування було направлено на вивчення громадської думки в 33 країнах і проводився серед 37 тисяч людей у період з травня до жовтня 2019 року. За результатами опитування, Трампа особливо погано сприймають в Західній Європі. Довіряють Трампу лише 13% опитаних у Німеччині, 18% в Швеції, 20% у Франції, 21% в Іспанії, 25% у Нідерландах і Греції і 32% у Великій Британії.

У Росії 20% заявили, що вони впевнені в тому, що президент США чинить правильно в світових справах. У Мексиці 89% не довіряють Трампу. У деяких країнах громадськість висловила підтримку Трампу: Індія (56%), Нігерія (58%), Кенія (65%), Ізраїль (71%) і Філіппіни (77%). В Україні таких виявилося 46%.

Рейтинги оцінки Сполучених Штатів переважно сприятливі, хоча серед деяких ключових союзників також низькі. США мають найбільш позитивні відгуки серед 79% поляків, 70% литовців та 66% угорців. Натомість найнижчі в Європі рейтинги США – в Нідерландах (46%), Швеції (45%) та Німеччині (39%). Поза межами ЄС рейтинги США значно позитивніші в Україні (73% підтрики), ніж у Росії (29%).
…

Канада має намір відігравати ключову роль у розслідуванні катастрофи українського «Боїнга» в Ірані, внаслідок якої загинули 63 громадян Канади.

Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо заявив на пресконференції в Оттаві, що 138 із 176 осіб, які перебували на борту літака, мали зв’язок із Канадою. Багато з них були членами великої іранської громади Канади, переважно з  Едмонтона.

«Я впевнений, що завдяки нашим діям як через союзників, так і безпосередньо, ми переконаємось, що ми робимо істотний внесок у розслідування», – сказав Трюдо.

Прем’єр Канади не став коментувати можливі причини аварії.

Раніше президент України Володимир Зеленський закликав Канаду приєднатися до розслідування причин катастрофи.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва зазнав катастрофи невдовзі після злету з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – 11 громадян України (всі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Літак був вироблений у 2016 році. Як запевнили в компанії, він був справний і пройшов останнє планове технічне обслуговування перед вильотом 6 січня.

Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко заявив, що домовився з Іраном про тісну координацію слідчих груп двох країн у розслідуванні катастрофи українського літака неподалік Тегерану і визначення її причини.
…

Пошуково-рятувальна група вилетіла до Ірану, повідомив міністр інфраструктури Владислав Криклій у Facebook.

Вона братиме участь у розслідуванні авіакатастрофи рейсу PS 752 Тегеран-Київ та організовуватиме репатріацію тіл загиблих громадян.

Міністр нагадав, що в складі групи – представники Державіаслужби, Національного бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами, СБУ, РНБО, ДСНС, Міноборони, МЗС, МВС та «Міжнародних авіаліній України».

«Розслідування здійснюватиметься комісією, утвореною Організацією цивільної авіації Ісламської республіки Іран, за стандартними процедурами ІКАО за участі представників України. Україна очікує об’єктивного розслідування авіаційної події. Ми також розраховуємо, що Ісламська Республіка Іран діятиме згідно з встановленими міжнародними правилами та процедурами для розслідування таких подій», – написав Криклій.

Він переконаний, що напружена ситуація на Близькому Сході не стане на заваді розслідуванню.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва зазнав катастрофи невдовзі після злету з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – 11 громадян України (всі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Літак був вироблений у 2016 році. Як запевнили в компанії, він був справний і пройшов останнє планове технічне обслуговування перед вильотом 6 січня.

Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко заявив, що домовився з Іраном про тісну координацію слідчих груп двох країн у розслідуванні катастрофи українського літака неподалік Тегерану і визначення її причини.
…

Президенти Росії та Туреччини закликають до перемир’я в Лівії з 12 січня.

Після зустрічі в Стамбулі 8 січня Володимир Путін та Реджеп Тайїп Ердоган заявили, що підтримують «необхідні заходи для стабілізації ситуації» у північноафриканській країні.

Заява пролунала на тлі наступу повстанців, лояльних до генерала Халіфа Хафтара, на столицю Лівії Тріполі, де перебувають підтримуваний ООН Уряд національної єдності.

З 2011 року, після повалення і вбивства диктатора Муаммара Каддафі, Лівія потерпає від нападів бойовиків та насильства всередині країни.

Міжнародно визнаний уряд у Тріполі почав працювати в березні 2016 року, але конкурентна політична група на сході країни відмовилася його визнати.

Як вважаються, Росія надсилає найманців на підтримку генерала Халіфи Хафтара, лідера опозиційної до уряду Лівійської національної армії. Москва офіційно заперечує цю підтримку.

Член НАТО Туреччина, зі свого боку, підтримує Уряд національної єдності.

 
…

Президент Росії Володимир Путін та президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган запустили газопровід «Турецький потік» під час церемонії в Стамбулі.

На сцені з’явилися дві частини труби, на яких був напис «Турецький потік» російською та турецькою мовами. Згодом на сцені з’явилася третя частина із написом Turkstream. Після цього Путін, Ердоган, президент Сербії Александар Вучич та прем’єр Болгарії Бойко Борисов, відкрутивши символічний вентиль, дали старт роботі нового газопроводу.

Газопровід «Турецький потік» прокладений по дну Чорного моря з Краснодарського краю Росії в європейську частину Туреччини. Його довжина становить приблизно 930 кілометрів, а загальна потужність – 31,5 мільярда кубометрів газу на рік. Перша частина газопроводу постачає газ до Туреччини, друга – в країни Південної і Південно-Східної Європи. Росія оголосила про закінчення будівництва «Турецького потоку» в середині листопада 2019 року.
…

Він також повідомив, що американці не постраждали внаслідок ракетного нападу Ірану на бази в Іраку
…

В Узбекистані 8 січня розпочалися судові слухання у кримінальній справі щодо дочки колишнього президента країни Гульнари Карімової. Суд відбувається в закритому режимі, повідомила пресслужба Верховного суду Узбекистану.

Швейцарський адвокат Грегуар Манжа і дочка Карімової Іман повідомляли про початок закритого судового процесу у її справі ще 16 вересня. На нього, за їхніми словами, не допускали адвокатів, найнятих родиною Карімової. П’ятьох юристів змусили підписати документ про нерозголошення матеріалів справи. Ще двом, за словами Іман Карімової, «натякали на втрату ліцензії, якщо вони будуть надто активні».

6 січня Генеральна прокуратура Узбекистану повідомила, що розслідування нової кримінальної справи стосовно Гульнари Карімової завершено, і її направлено до суду.

Карімову і ще кількох людей звинувачують у вимаганні, розкраданні бюджетних коштів та легалізації доходів у зарубіжних країнах у складі злочинного співтовариства.

У серпні 2015 року суд у Ташкенті визнав Карімову винною в ухиленні від сплати податків, розкраданні та вимаганні і призначив їй покарання у вигляді обмеження волі на п’ять років. Пізніше щодо Карімової порушили ще одну кримінальну справу за звинуваченням у корупції.

У грудні 2017 року, після смерті батька, Карімова була засуджена до 10 років позбавлення волі. Генпрокуратура Узбекистану оцінила загальну суму заподіяної шкоди за двома кримінальними справами майже в два мільярди доларів. До березня 2019 року Карімова перебувала під домашнім арештом. Однак через неодноразові порушення умов арешту суд вирішив перевести Карімову в колонію загального режиму.

У серпні 2019 року проти неї порушили нову кримінальну справу про причетність до розкрадання державних коштів і укладення угод усупереч інтересам Узбекистану, оцінивши суму збитку в 175 мільйонів доларів.

Влада США звинувачує Гульнару Карімову в хабарництві і відмиванні грошей на суму 865 мільйонів доларів. Її ім’я внесене до списку санкцій Міністерства фінансів США. Відомство вважає, що дочка покійного президента очолювала в Узбекистані «потужний синдикат організованої злочинності».
…

У Стамбулі 8 січня президент Росії Володимир Путін і президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган проводять двосторонні переговори без преси у форматі «сам на сам». Після зустрічі вони мають намір взяти участь у церемонії запуску газопроводу «Турецький потік».

Раніше пресслужба Кремля повідомляла, що Путін має намір обговорити ситуацію в Сирії та Лівії, а також розвиток економічних відносин між двома країнами. Ердоган заявляв, що говоритиме про ситуацію в Ідлібі і виконання російсько-турецьких домовленостей щодо Сирії. У пресслужбі турецького президента також заявляли, що лідери двох країн обговорять конфлікт між США і Іраном після вбивства генерала Гасема Солеймані.

Газопровід «Турецький потік» прокладений по дну Чорного моря з Краснодарського краю Росії в європейську частину Туреччини. Його довжина становить приблизно 930 кілометрів, а загальна потужність становить 31,5 мільярда кубометрів газу на рік. Перша частина газопроводу постачає газ до Туреччини, друга – в країни Південної і Південно-Східної Європи. Росія оголосила про закінчення будівництва «Турецького потоку» в середині листопада 2019 року. 5 січня 2020 року Москва повідомила, що газ почав надходити до Греції і Північної Македонії.

У жовтні 2019 року президенти Туреччини і Росії Реджеп Ердоган і Володимир Путін на зустрічі в Сочі домовилися, що Туреччина й Росія спільно контролюватимуть сирійсько-турецький кордон на схід від річки Євфрат.

Згідно з домовленостями, турецькі війська патрулюватимуть частину 30-кілометрової зони біля кордону, яка була під їхнім контролем в результаті операції, розпочатої Анкарою на півночі Сирії на початку жовтня. В інших частинах 30-кілометрової зони буде введена російська військова поліція. Після відходу курдів там розпочнеться спільне російсько-турецьке патрулювання біля кордону. На сам кордон повернуться сирійські прикордонники, підконтрольні президенту Сирії Башару Асаду.
…