Парламент Ірану 7 січня проголосував за закон, який визначає військове командування Сполучених Штатів та співробітників Міністерства оборони США (Пентагону) як терористів.

Згідно з новим законом, усі збройні сили США, співробітників Пентагону, пов’язані з ними організації, агентів та командувачів, зокрема причетних до вбивства командувача іранських сил «Кудс» Касема Солеймані, Іран визначає як «терористів».

Читайте також: «Помста за кров»: коротко про загострення відносин між США та Іраном​

Депутати іранського парламенту проголосували за закон одностайно.

«Будь-яка допомога цим силам, в тому числі військова, у вигляді розвідки чи послуг, технічна, логістична вважатиметься допомогою в скоєнні терористичного акту», – йдеться в документі.

8 квітня 2019 року Іран визнав терористичною організацією Центральне командування Сполучених Штатів. Це сталося того ж дня, коли Вашингтон визнав іноземною терористичною організацією іранський Корпус вартових ісламської революції.

Читайте також: Кількість жертв тисняви в Ірані зросла, похорони Солеймані відклали​

Іранський генерал, командувач сил спецоперацій «Кудс» Корпусу вартових Ісламської революції 62-річний Касем Солеймані загинув 3 січня внаслідок авіаудару США в столиці Іраку Багдаді. Пентагон заявив, що президент США Дональд Трамп затвердив авіаудар зранку 2 січня. Сили «Кудс» (як і весь Корпус вартових) визнані у США терористичною організацією. Іран пообіцяв помститися США за вбивство генерала Солеймані.

 
…

Новий коаліційний кабінет Австрії на чолі з повторно обраним Себастьяном Курцом склав присягу 7 січня, повідомляють західні ЗМІ.

Учасники коаліції – права Австрійська народна партія, очолювана Курцом, та лівоцентристські «Зелені» – сформували уряд з 15 міністрів. Вісім із них – жінки. Віце-канцлером став представник «Зелених» Вернер Коґлер.

Серед консерваторів у складі уряду – міністерка оборони Клаудіа Таннер та очільниця нового міністерства з інтеграції мігрантів Сюзанна Рааб. Міністеркою юстиції стала 35-річна донька боснійських біженців, «зелена» Альма Задік.

Читайте також: Генсекретар ООН «розчарований» результатами кліматичних переговорів у Мадриді​

На виборах партія Курца взяла більшість голосів, «Зелені» отримали понад 12% голосів.

Коаліційна угода, яку дві партії уклали минулого тижня, ставить у пріоритет протидію змінам клімату, скорочення викидів вуглецю, зниження податків та боротьбу з нелегальною міграцією.

В новому уряді – 11 представників правлячої партії та четверо «зелених».

Попередня коаліція Курца з праворадикальною «Партією свободи» розвалилася в травні 2019 року. Це сталося після публікації відео, на якому голова «Партії свободи» Хайн-Крістіан Страхе спілкується з жінкою, що назвалася російським політичним донором.
…

Щонайменше 35 людей загинули через тисняву на багатотисячному жалобному мітингу в рідному місті іранського генерала Касема Солеймані 7 січня. Про це йдеться в повідомленні державного мовника Ірану.

Голова іранської служби з надзвичайних Пірхосейн Куліванд у коментарі телевізійному каналу сказав, що загиблі та поранені були учасниками поховальної процесії.

«Кілька громадян, які брали участь у поховальній процесії, були поранені, ще кілька загинули», – повідомив він.

Без посилання на Куліванда державний мовник повідомив про 35 загиблих та 48 поранених.

Процесії прощання з генералом Солеймані в Ірані збирають сотні тисяч людей. 7 січня тіло загиблого доставили в його рідне місто Керман, де мають поховати.

Поховальні церемонії супроводжуються мітингами, на яких лунають погрози на адресу Сполучених Штатів.

Командувач «Корпусу вартових ісламської революції» генерал-майор Хосейн Саламі, виступаючи на мітингу в Кермані під час похорону, сказав, що Іран «помститься» за смерть Солеймані.

«Ми помстимося. Ми підпалимо місце, яке вони люблять, і вони добре знають, де воно», – заявив Саламі. Він не уточнив, про яке саме місце йдеться.

Читайте також: США звинувачує Китай і Росію в блокуванні резолюції Радбезу ООН щодо нападу на своє посольство в Багдаді​

Іранський генерал, командувач сил спецоперацій «Кудс» Корпусу вартових Ісламської революції 62-річний Касем Солеймані загинув 3 січня внаслідок авіаудару США в столиці Іраку Багдаді. Пентагон заявив, що президент США Дональд Трамп затвердив авіаудар зранку 2 січня. Сили «Кудс» (як і весь Корпус вартових) визнані у США терористичною організацією. Іран пообіцяв помститися США за вбивство генерала Солеймані.
…

Кількість загиблих внаслідок тисняви в іранському місті Керман зросла до 40, понад 200 людей постраждали, повідомляють місцеві ЗМІ.

Трагедія сталася під час жалобного мітингу в день запланованого поховання іранського генерала Касема Солеймані. Влада вирішила відкласти поховання через побоювання щодо великого скупчення людей.

Нова дата поховання поки що невідома, як і причина, з якої почалася тиснява. Жалобні мітинги із сотнями тисяч учасників супроводжували тіло Солеймані після того, як його доставили до Ірану з Іраку 5 січня. Однак до подій у Кермані не було відомо про смертельні випадки тисняви під час цих заходів.

Читайте також: У світі реагують на зростання напруженості між США й Іраном​

Раніше 7 січня державний мовник Ірану повідомляв про 35 загиблих внаслідок тисняви на мітингу в Кермані – рідному місті генерала Солеймані, якого планували там поховати.

Іранський генерал, командувач сил спецоперацій «Кудс» Корпусу вартових Ісламської революції 62-річний Касем Солеймані загинув 3 січня внаслідок авіаудару США в столиці Іраку Багдаді. Пентагон заявив, що президент США Дональд Трамп затвердив авіаудар зранку 2 січня. Сили «Кудс» (як і весь Корпус вартових) визнані у США терористичною організацією. Іран пообіцяв помститися США за вбивство генерала Солеймані.

 
…

Опозиційні сили в Лівії заявляють, що отримали контроль над містом Сірте. Таку заяву самопроголошена «Лівійська національна армія» зробила 6 січня. Перед тим, за повідомленнями, повстанці «ЛНА» стрімко просунулися в напрямку цього стратегічно важливого прибережного міста.

Підтримуваний ООН Уряд національної єдності, який базується в Тріполі, наразі не коментував ці повідомлення.

Сірте перебував під контролем сил Уряду національної єдності з того часу, як звідти вибили бойовиків екстремістського угруповання «Ісламська держава» у 2016 році.

Інформаційна агенція Reuters цитує неназваного мешканця міста, який каже, що бачив конвої з бійців «Лівійської національної армії» у Сірте.

Читайте також: США: участь російської ПВК Вагнера підсилює конфлікт в Лівії​

«Вони тепер контролюють велику частину міста. Ми також чуємо постріли», – сказав співрозмовник журналістів.

Також 6 січня представник ООН у Лівії Гасан Саламе заявив, що сили, які підтримують командира «ЛНА» Халіфу Хафтара, можуть бути причетні до нападу на військову академію в Тріполі 4 січня. Внаслідок неї загинули щонайменше 30 кадетів.

Виступаючи на брифінгу, Саламе закликав іноземні війська «триматися подалі від Лівії».

5 січня президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган повідомив каналу CNN Turk, що відправив військові підрозділи до Лівії із завданням «координації» та допомоги в розбудові операційного центру.

У відповідь Росія заявила про необхідність скликати засідання Ради безпеки ООН.

Туреччина, яка є членом НАТО, підтримує Уряд національної єдності в Тріполі.

Читайте також: Туреччина планує розміщення військ у Лівії. Чому це викликало занепокоєння інших держав?​

Росія, за деякими повідомленнями, надсилає найманців на підтримку генерала Халіфи Хафтара, лідера опозиційного уряду угруповання «Лівійська національна армія». Москва офіційно заперечує цю підтримку.

У квітні сили Хафтара, якого підтримують Єгипет, Об’єднані Арабські Емірати та, за припущеннями, російські найманці, почали наступ на столицю.

З 2011 року, після повалення і вбивства диктатора Муамара Каддафі, Лівія потерпає від нападів бойовиків та насильства всередині країни.

Міжнародно визнаний уряд Тріполі почав працювати в березні 2016 року, але конкуруюча політична група на віддаленому сході країни відмовилася його визнати.
…

Політики й діячі всього світу реагують на загострення напруженості між США й Іраном після того, як США знищили ракетним ударом чільного іракського командувача, Тегеран пообіцяв відплату і припинив виконувати нові частини ядерної угоди, а президент США пригрозив новими ударами по Ірану.

Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш, як і інші, закликав до стриманості. «Ми живемо в небезпечні часи. Геополітична напруженість – на найвищому рівні за це століття. І ця розбурханість посилюється, – заявив він у штабквартирі ООН у Нью-Йорку.

Ґутерріш також закликав світових лідерів «зупинити ескалацію, дотримуватися максимальної витримки, знову почати діалог, відновити міжнародну співпрацю».

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ на терміновій зустрічі послів країн НАТО в Брюсселі заявив: «Ми згодні з тим, що Іран ніколи не повинен здобути ядерну зброю. Ми поділяємо занепокоєння з приводу ракетних випробувань Ірану. І ми об’єднані в засудженні підтримки Іраном багатьох різних терористичних груп».

«На нашій сьогоднішній зустрічі союзники закликали до стриманості й деескалації. В новому конфлікті ніхто не зацікавлений. Тож Іран має утриматися від нового насильства і провокацій», – наголосив він.

Так само президент США Дональд Трамп повернувся до теми відносин із Іраном, написавши у твітері великими літерами: «Іран ніколи не здобуде ядерної зброї!» – реагуючи на зроблену раніше заяву Тегерана, що там вчергове скоротять обсяг виконання ядерної угоди 2015 року, відмовившись від усіх встановлених нею обмежень на ядерні розробки.

Верховний представник Європейського союзу з закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель висловив «глибокий жаль» із приводу того оголошення Ірану. Як написав він у твітері, виконання ядерної угоди всіма сторонами «зараз як ніколи раніше важливе для регіональної стабільності і глобальної безпеки».

Також голова Європейської комісії Урзула фон дер Лаєн заявила, що ЄС «глибоко занепокоєний» заявою Ірану. «Із європейського погляду важливо, щоб Іран повернувся до виконання ядерної угоди. Ми маємо переконати Іран, що це також у його власних інтересах», – заявила вона.

Міністри закордонних справ країн Євросоюзу мають зібратися на термінову зустріч у Брюсселі 10 січня, щоб обговорити становище на Близькому Сході.

Натомість в Ірані президент Хасан Роугані попередив Дональда Трампа, щоб той «ніколи не погрожував іранській державі».

У Тегерані цього дня, 6 січня, керівництво Ірану і сотні тисяч людей прощалися з убитим генералом. Молитву над його тілом прочитав сам верховний керівник Ірану аятола Алі Хаменеї, президент Хасан Роугані плакав над його труною, всю церемонію транслювало державне телебачення.

Іранський генерал, командувач сил спецоперацій «Кудс» Корпусу вартових Ісламської революції 62-річний Касем Солеймані загинув 3 січня внаслідок авіаудару США в столиці Іраку Багдаді. Пентагон заявив, що президент США Дональд Трамп затвердив авіаудар зранку 2 січня. Сили «Кудс» (як і весь Корпус вартових) визнані у США терористичною організацією. Іран пообіцяв помститися США за вбивство генерала Солеймані.

 
…

У Росії й інших країнах продовжують обговорювати трансляцію російським спортивним телеканалом запису хокейного матчу молодіжних команд 2011 року, в якому Росія виграла в Канади, в той самий час, коли відбувався новий матч, у якому Росія програла; внаслідок цього чимало глядачів почали святкувати «перемогу Росії».

Ідеться про фінальний матч молодіжного чемпіонату світу з хокею між збірними Канади і Росії ввечері 5 січня. Росіяни вигравали 3:1, але врешті програли з рахунком 3:4. Пряму трансляцію матчу вів російський телевізійний «Перший канал».

Як повідомили на російському сайті sports.ru, вирішальні ігри чемпіонату мав показувати інший телеканал, «Матч ТВ», але їх перенесли на «Перший», коли команда Росії вийшла до півфіналу, а потім і до фіналу. Натомість «Матч ТВ» в той самий час показував запис фіналу молодіжного чемпіонату світу з хокею 2011 року, що теж був між збірними Канади і Росії – тоді, навпаки, виграла російська збірна з рахунком 5:3.

Телеканал не приховував, що йдеться про запис старого матчу, але й не привертав до цього особливої уваги. Через це частина глядачів не помітила підміни і продовжувала вважати, що канал, як і було заплановано первісно, веде пряму трансляцію. Відтак після завершення дехто почав святкувати гадану «перемогу Росії», свідчать дописи в соцмережах.
…

Вірменьскі правоохоронці заарештували чоловіка за допис у Фейсбуці про те, що прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян нібито привітав президента США Дональда Трампа з вбивством іранського генерала Касема Солеймані. Відео затримання Національна служба безпеки Вірменії оприлюднила 5 січня.

За даними служби, правоохоронці визначили користувачів соцмереж, які нібито поширювали неправдиву інформацію, аби завдати шкода національній безпеці Вірменії. Як стверджують в НСБ, автор неправдивої новини використовував фальшиву ідентичність користувачки на ім’я Діана Арутюнян. Заява про те, що Пашинян нібито привітав Трампа, з’явилася після загибелі Солеймані 3 січня.

За повідомленням НСБ, поширення цієї інформації «було спрямоване на підбурення міжнаціональної, міжрасової та міжрелігійної ворожнечі». Також, як зазначають у службі, неправдиву новину зацитували іранські та азербайджанські ЗМІ.

Читайте також: Тіло Солеймані доставили до Тегерану, Трамп знову застерігає від спроб помсти​

НСБ повідомляє про відкриття кримінального провадження, але не розкриває особи затриманого. На оприлюдненому правоохоронцями відео чоловік зізнається, що створив сторінку у Фейсбуці в 2018 році та відповідальний за поширення неправди щодо Пашиняна.

Сам Пашинян на власній сторінці в соцмережі також заперечував, що вітав Трампа з вбивством Солеймені, назвавши ці дані «фейковими новинами». Він також закликав США та Іран до стриманості – напруга між двома країнами дедалі росте, а Єреван підтримує тісні зв’язки з ними обома.

Міністерство закордонних справ Вірменії 3 січня заявило, що останні події можуть «підважити регіональну безпеку та дестабілізувати ситуацію на Близькому сході і за його межами». Дипломатичне відомство закликало знизити рівень напруги «винятково через мирні переговори».
…

Котирування нафти вперше з квітня 2019 року перевищили 70 доларів за барель марки Brent, свідчать дані біржі ICE.

Ціни на нафту почали зростати після вбивства іранського генерала, командувача силами «Кудс» Касема Солеймані в ніч на 3 січня.

Він загинув унаслідок авіаудару з боку США в столиці Іраку Багдаді. За даними ЗМІ, вогонь був відкритий з дрона. Пентагон заявив, що авіаудар затвердив президент США Дональд Трамп. Іран пообіцяв помститися за вбивство генерала.
…

Іранський генерал, який очолив сили «Кудс» після вбивства Касема Солеймані, пообіцяв помститися.

«Бог Всесильний пообіцяв помститися, і Бог є головним месником. Звичайно, заходи будуть вжиті», – сказав Ісмаїл Каані в інтерв’ю іранському державному телебаченню.

3 січня іранський генерал, командувач силами «Кудс» 62-річний Касем Солеймані загинув внаслідок авіаудару США в столиці Іраку Багдаді. За даними ЗМІ, вогонь був відкритий з дрона. Пентагон заявив, що авіаудар затвердив президент США Дональд Трамп.

 
…

Сполучені Штати розчаровані рішенням Іраку закликати до виведення іноземних військ зі своєї території. Про це йдеться в заяві речниці Державного департаменту Морґан Ортаґус 5 січня.

Вона зазначила, що Вашингтон чекає на роз’яснення від іракської сторони щодо ухваленої парламентом Іраку резолюції.

Читайте також: Помпео: зволікати з ліквідацією Солеймані було небезпечно​

«Поки ми чекаємо подальших роз’яснень щодо правового характеру та наслідків сьогоднішньої резолюції, ми наполегливо закликаємо лідерів Іраку ще раз зважити важливість економічних та безпекових взаємин між нашими країнами та тривалого існування Глобальної коаліції з протидії «ІДІЛ», – зазначила Ортаґус, маючи на увазі екстремістське угруповання «Ісламська держава».

Президент США Дональд Трамп заявив, що американські війська не залишать Ірак, доки Багдад не розрахується за військову базу, побудовану коштом Сполучених Штатів.

«Ми витратили чимало грошей в Іраку. У нас там неймовірна військово-повітряна база. Її будівництво коштувало мільярди доларів», – заявив він журналістам на борту свого літака 5 січня.

Він також погрожує Іраку «небаченими раніше» санкціями, якщо уряд крахни попросить американських військових залишити її територію.

Парламент Іраку 5 січня ухвалив резолюцію із закликом до виведення всіх іноземних військ із території країни. Це стало реакцією на вбивство іранського генерала Касема Солеймані в аеропорту Багдада 3 січня.

В Іраку наразі перебуває близько 5 тисяч американських військових, переважно на позиціях радників.

Іранський генерал, командувач силами «Кудс» 62-річний Касем Солеймані загинув внаслідок авіаудару США в столиці Іраку Багдаді. За даними ЗМІ, вогонь був відкритий з дрона.

Іран пообіцяв помститися США за вбивство генерала Солеймані.
…

Угруповання «Аш-Шабаб» здійснило 5 січня атаку на військову базу в Кенії неподалік від кордону з Сомалі, яку використовували як кенійські, так і американські сили. Загинув один американський військовий та два контрактники.

Також було поранено  ще двох американців.

Кенійські військові заявили, що їм вдалося вбити п’ятьох нападників.

Угруповання «Аш-Шабаб» пов’язане з мережею «Аль-Каїда».Штаб-квартира «Аш-Шабаб» розташована в Сомалі.

28 грудня десятки людей загинули під час здійснених цим угрупованням вибухів у столиці Сомалі Могадішо.
…

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ скликає в понеділок, 6 січня, позачергове засідання Північноатлантичної ради, яке розгляне ситуацію на Близькому Сході в зв’язку з подіями навколо Іраку, повідомляють світові інформагенції.

Столтенберґ ухвалив рішення скликати зустріч після консультацій із союзниками.

Іранський генерал, командувач силами «Кудс» 62-річний Гасем Солеймані загинув внаслідок авіаудару США в столиці Іраку Багдаді. Пентагон заявив, що президент США Дональд Трамп затвердив авіаудар зранку 2 січня.

Іран пообіцяв помститися США за вбивство генерала Солеймані.

Парламент Іраку ухвалив резолюцію із закликом до виведення всіх іноземних військ із території країни. Це стало реакцією на вбивство іранського генерала Гасема Солеймані в аеропорту Багдада 3 січня.
…

Десятки тисяч іранців 5 січня взяли участь у жалобній процесії на честь начальника сил «Кудс» генерала Касема Солеймані, вбитого в Іраку.

Державне телебачення транслювало церемонії з міста Ахвазу і священного міста Машгад, під час яких вдягнені в чорне учасники маршу супроводжували труну з тілом Солеймані. Учасники ходи скандували гасла та били себе в груди, вшановуючи пам’ять військового.

Читайте також: «Наша єдина проблема – Трамп»: Тегеран і Вашингтон обмінялися погрозами після вбивства Солеймані​

Тіло генерала доставили до Ірану з Іраку вранці 5 січня. Після прибуття до Тегерану його поховають у рідному місті Керман 7 січня. 6 і 7 січня в Ірані оголошено вихідними.

Разом із Солеймані внаслідок авіаудару США загинув також Абу Магді аль-Мугандіс, заступник начальника іракського угруповання «Гашл Шаабі», яке підтримує Іран.

Акції пам’яті Солеймані відбулися напередодні і в Іраку.

Іранський генерал, командувач силами «Кудс» 62-річний Касем Солеймані загинув внаслідок авіаудару США в столиці Іраку Багдаді. За даними ЗМІ, вогонь був відкритий з дрона.

Пентагон заявив, що президент США Дональд Трамп затвердив авіаудар зранку 2 січня.

Іран пообіцяв помститися США за вбивство генерала Солеймані.
…

Парламент Іраку ухвалив резолюцію із закликом до виведення всіх іноземних військ із території країни. Це стало реакцією на вбивство іранського генерала Гасема Солеймані в аеропорту Багдада 3 січня.

Парламент Іраку також закликав до заборони будь-якої іноземної військової активності на іракській території, в повітряному просторі або в територіальних водах, хоч якими б обставинами така активність не пояснювалася.

Це рішення ще має затвердити уряд Іраку.

Зараз в Іраку перебувають 5 тисяч військовослужбовців США, переважно як військові радники.

Після вбивства іранського генерала тисячі іракців брали участь у жалобній процесії. Труну з тілом небіжчика доправили в аеропорт і відправили до Тегерана.
…

Голова Палати представників та представниця Демократичної партії Ненсі Пелосі прокоментувала формальне сповіщення Білого дому щодо авіаудару, який призвів до загибелі іранського генерала Касема Солеймані.

За словами політикині, текст повідомлення «викликає більше питань, ніж дає відповідей».

«Цей документ викликає серйозні та невідкладні питання щодо вибору часу, способу та підґрунтя для рішення адміністрації (Трампа – ред.) вдатися до ворожих дій проти Ірану», – йдеться в заяві Пелосі.

Читайте також: Британія забезпечить супровід своїм кораблям в Ормузькій протоці через зростання напруги в регіоні​

Вона також звернула увагу на те, що документ вирішили засекретити, назвавши його «незвичним».

«Це вельми незвичне рішення – позначити цей документ як секретний у всій його повноті – лише поглиблює наші численні побоювання та передбачає, що Конгрес та американський народ мають лишитися в невіданні щодо нашої національної безпеки», – заявила вона.​

Трамп, своєю чергою, заявив, що наказав здійснити напад, аби «припинити війну» та що Солеймані займався плануванням «неуникненних та зловісних» нападів на об’єкти інтересу та союзників США.

4 січня стало відомо, що Білий дім надіслав Конгресу формальне сповіщення щодо авіаційного удару, який призвів до загибелі іранського генерала Касема Солеймані.

Іранський генерал, командувач силами «Кудс» 62-річний Касем Солеймані загинув внаслідок авіаудару США в столиці Іраку Багдаді. За даними ЗМІ, вогонь був відкритий з дрона.

Пентагон заявив, що президент США Дональд Трамп затвердив авіаудар зранку 2 січня.

Іран пообіцяв помститися США за вбивство генерала Солеймані.
…

Іран наразі не відповів військовими діями на загибель свого генерала, очільника сил «Кудс» Касема Солеймані, однак низка представників іранської влади виступили із різкими заявами. Зокрема радник президента Ірану Хасана Роугані Хесамеддін Ашена 5 січня заявив, що в Ірану «нуль проблем із американським народом» і нагадав, що Тегеран міг знайти спільну мову з попередніми адміністраціями Білого дому.

«Наша єдина проблема – Трамп. У разі війни саме він нестиме всю повноту відповідальності», – заявив Ашена.

Читайте також: Пелосі розкритикувала сповіщення Трампа щодо вбивства Солеймані​

Сам Хаменеї погрожував «суворою помстою» за загибель Солеймані.

Президент США Дональд Трамп напередодні заявив, що в разі нападу з боку Ірану Вашингтон завдасть удару по 52 «іранських об’єктах».

«Сполучені Штати щойно витратили 2 трильйони доларів на озброєння. Ми найбільші і наразі найкращі у світі! Якщо Іран атакує американську базу чи будь-якого американця, ми надішлемо дещо з цього нового красивого озброєння у їхньому напрямку… і без вагань!», – заявив він.

Міністр закордонних справ Ірану Джавад Заріф у відповідь звернув увагу на те, що серед мішеней США нібито можуть бути громадські місця та культурні цінності Ірану.

«Ті, хто маскуються під дипломатів та безсоромно погрожують іранським культурним та цивільним об’єктам, не мали б навіть завдавати собі клопоту відкривати юридичний словник. Jus cogens означає безапеляційність норм міжнародного права, тобто міжнародні червоні лінії», – заявив він.

Іранський генерал, командувач силами «Кудс» 62-річний Касем Солеймані загинув внаслідок авіаудару США в столиці Іраку Багдаді. За даними ЗМІ, вогонь був відкритий з дрона.

Пентагон заявив, що президент США Дональд Трамп затвердив авіаудар зранку 2 січня.

Іран пообіцяв помститися США за вбивство генерала Солеймані.

 
…

28 людей загинули внаслідок авіаційного удару по військовій школі в столиці Лівії Тріполі, заявив 4 січня підтримуваний ООН уряд цієї держави.

«Повітряний напад на військову школу в Тріполі вбив 28 кадетів і поранив ще десятки», – повідомив речник Міністерства охорони здоров’я Уряду національної єдності Амін аль-Гашемі.

Інший речник цього відомства Малік Мерсет повідомив інформаційній агенції AP, що напад стався в районі столиці Хадаба на південь від центру міста, де вже кілька місяців тривають бої.

За словами Мерсета, 37 людей зазнали поранень і були доправлені до найближчих лікарень.​

Уряд у Тріполі поклав відповідальність за напад на самопроголошену «Лівійську національну армію». Угруповання наразі не коментувало цей випадок.

Читайте також: Туреччина планує розміщення військ у Лівії. Чому це викликало занепокоєння інших держав?​

Бої в столиці Лівії між «ЛНА», яка підпорядковується генералу Халіфі Хафтару та проурядовими силами тривають з квітня 2019 року. Наразі Уряд національної єдності утримує контроль над містом.

У квітні сили Хафтара, якого підтримують Єгипет, Об’єднані Арабські Емірати та, за припущеннями, російські найманці, почали наступ на столицю.

З 2011 року, після повалення і вбивства диктатора Муамара Каддафі, Лівія потерпає від нападів бойовиків та насильства всередині країни.

Міжнародно визнаний уряд Тріполі почав працювати в березні 2016 року, але конкуруюча політична група на віддаленому сході країни відмовилася його визнати.
…

Громадяни Хорватії 5 січня обирають главу держави з-поміж двох кандидатів, котрі здобули найбільше голосів в першому турі 25 грудня. Чинна президентка Колінда Ґрабар Кітарович, кандидатка від правлячого Хорватського демократичного союзу, набрала 26,6% голосів, а колишній премʼєр-міністр Зоран Міланович, якого підтримали опозиційні соціал-демократи – 29,5%.

Право голосу на сьомих президентських виборах від проголошення незалежності 1991 року мають 3,8 мільйона громадян.

Згідно з останніми опитуваннями, вирішальними будуть голоси тих громадян, котрі в першому турі голосували за співака Мирослава Шкора, кандидата від крайніх правих сил.

Читайте також: Головування Хорватії в ЄС: Загреб прагне відновити переговори про членство Албанії та Північної Македонії​

Хорватія – парламентська републіка, глава держави має обмежені політичні повноваження. Пост президента в минулому займали Франьо Туджман, Стʼєпан Месич та Іво Йосипович.

Ґрабар-Кітарович очолює країну з 2015 року. Її підтримує правоцентристська партія «Хорватський демократичний союз», яка була правлячою в Хорватії більшу частину часу з моменту здобуття незалежності в 1991 році.

Членом Північноатлантичного альянсу країна стала 2009 року, в Європейський союз вступила 2013 року. У 2020 році Хорватія вперше головує в Євросоюзі з початку свого членства.
…

Французька поліція розслідуватиме різанину в передмісті Парижа, яка сталася 3 січня, як терористичний напад.

За даними прокуратури, нападник страждав серйозними психічними захворюваннями. Водночас розслідувачі встановили, що він мав екстремістські погляди та планував напад.

Місцевий прокурор та детективи стверджують, що нападник, якого застрелили під інциденту, вигукував «Аллаху Акбар» («Аллах – найвеличніший»). Крім того, у нього в рюкзаку знайшли релігійну літературу.

3 січня в південному передмісті Парижа Вільжуф невідомий напав з ножем на перехожих в парку. Були поранені три людини, одна з них померла. Нападника застрелили поліцейські.

У Франції діють посилені заходи безпеки після серії терактів, починаючи з 2015-го року. Їх жертвами стали понад 250 осіб.
…

НАТО оголосило, що зупиняє тренувальну місію для солдатів в іракській армії після вбивства іранського генерала Касема Сулеймані.

В Альянсі заявили, що навіть якщо очолювана Канадою місія продовжиться, питання безпеки для її персоналу будуть «першочерговими».

«Ми продовжуємо вживати всіх необхідних запобіжних заходів. Місія НАТО продовжується, але тренування тимчасово зупиняються», – сказав речник НАТО Ділан Вайт.

Впливовий іранський генерал, командувач силами «Кудс» Касем Сулеймані загинув внаслідок авіаудару США в столиці Іраку Багдаді в ніч на 3 січня. Іран пообіцяв помститися за вбивство генерала.

 
…

Президент Сербії Александар Вучич скасував свій візит до Чорногорії на тлі суперечки навколо нового чорногорського закону про свободу віросповідання.

«Я вирішив не їхати, це було узгодженого із [Сербським патріархом] Іринеєм… Ми поважаємо їхню незалжність», – сказав Вучич.

Він планував відвідати сербські церкви в Чорногорії на Різдво за юліанським календарем, яке святкують 7 січня. Чорногорські посадовці заявили, що його візит загострить відносини між двома країнами.

У грудні 2019 року чорногорський парламент ухвалив закон, за яким релігійні організації мають довести право власності на майно, якими вони заволоділи до 1918 року, коли здебільшого православна Чорногорія була об’єднана з Королівством Сербів, Хорватів і Словенців.

Сербія стверджує, що новий закон призведе до конфіскації майна Сербської православної церкви у Чорногорії. Подґоріца заперечує звинувачення.

 
…

Постачання російської нафти на білоруські нафтопереробні заводи відновлене, повідомив заступник голова концерна «Бєлнафтахім» Володимир Сізов. 

«Сьогодні о 17:05 вже включено насосні агрегати і починає здійснюватися постачання нафти в напрямку НПЗ «Нафтан». У міру оформлення маршрутних доручень обсяг буде додаватися і будуть поставки в тому числі для Мозирського НПЗ», – сказав Володимир Сизов.

За його словами, уже до кінця доби 4 січня прокачають 6 тисяч тонн.

Переговори про ціну російської нафти для Білорусі у 2020 році тривають: білоруська сторона вимагає зменшення ціни порівняно з 2019 роком. Безмитна російська нафта для Білорусі наразі коштує 83% від світової ціни – 334 долари за тонну.

Білорусь вимагає також компенсації за російський податковий маневр, який негативно відбився на надходженнях у бюджет Білорусі від експорту нафтопродуктів. 

Білорусь наразі є фактичним монополістом у транзиті російської нафти до Центральної Європи та України. Протягом останньої суперечки між Мінськом та Москвою щодо поставок нафти транзит не зупинявся. Проте уряд Білорусі 3 січня заборонив експорт нафтопродуктів, у тому числі в Україну, щоб зберегти їх для внутрішнього споживання. Наразі інформації про скасування цієї заборони немає.

Росія 1 січня зупинила постачання нафти в Білорусь. Білоруські НПЗ (Мозирський і «Нафтан» з міста Новополоцька) знизили завантаження до технологічного мінімуму.

4 січня «Бєлнафтахім» повідомив про домовленість з Росією на постачання першої партії нафти, що закуповується за ціною без премії. Пільгове постачання нафти обсягом 133 тисяч тонн з Росії готові вести дві російські компанії, які належать російському олігарху Михайлу Гуцерієву. Усього Білорусь купує в Росії 25 мільйонів тон нафти.
…

У столиці Індонезії Джакарті внаслідок зсувів ґрунту та повені загинули щонайменше 53 людини. Про це 4 січня повідомила місцева влада.

Рятувальники продовжують пошуки людей, які могли опинитися під тоннами бруду. Роботи ускладнює погана погода, перебої з подачею електроенергії та небезпечна місцевість.

Через стихію близько 400 тисяч жителів вирушили до тимчасових притулків.

Нинішню повінь вже назвали найсильнішою за десятиліття у цій країні, тоді як за прогнозами сильні дощі у найближчі дні не припиняться.
…

Прем’єр-міністр Австралії Скотт Моррісон 4 січня наказав залучити близько 3 тисяч військових резервістів для боротьби з масштабними лісовими пожежами.

Виступаючи по телебаченню, Моррісон зазначив, що наступні 24 години будуть надзвичайно складними.

Від початку пожеж загинули 23 людини, зруйновано понад 1200 будинків, дві електростанції.

Місцева влада також повідомила, що вогонь майже повністю знищив національний парк Фліндерс-Чейз в туристичному регіоні Австралії. Основними мешканцями парку були кенгуру, коали та єхидни.

Влада Нового Південного Уельсу 3 січня оголосила семиденний надзвичайний стан, надавши силовикам повноваження примусово евакуювати людей.

Пожежі в Австралії тривають з осені.
…

Виборча рада Іспанії ухвалила 3 січня відсторонити сепаратистського президента Каталонії Кіма Торру з регіонального парламенту, що тягне за собою втрату президентської посади.

У грудні Вищий суд Каталонії засудив Торру за відмову вилучити сепаратистську символіку з громадських будівель під час виборчої кампанії та заборонив йому обіймати державні посади впродовж 18 місяців.

Статут автономії Каталонія визначає, що голова уряду регіону має бути водночас і законодавцем у регіональних зборах.

Раніше цього тижня ордер на арешт сепаратистського лідера Каталонії Карлеса Пучдемона був припинений бельгійськими судовими органами через імунітет політика як європейського законодавця.
…

США надсилають на Близький Схід близько 3 тисяч солдатів зі складу 82-ї повітряно-десантної дивізії. Як повідомляє Reuters із посиланням на Пентагон, це рішення ухвалене як запобіжний захід на тлі численних погроз на адресу США.

Іран пообіцяв помститися США за вбивство генерала Гасема Солеймані, яке сталося вранці 3 січня поблизу аеропорту в столиці Іраку Багдаді незабаром після прибуття очільника підрозділу «Кудс» з Ірану.

Удар був завданий за розпорядженням президента США Дональда Трампа.

Від травня 2019 року США розмістили на Близькому Сході приблизно 14 тисяч військовослужбовців.
…

Голова уряду Ізраїлю Біньямін Нетаньягу подякував президенту США Дональду Трампу за ліквідацію ВПС США у Багдаді іранського генерала Гасема Солеймані. Про це повідомляє Times of Israel.

Нетаньягу також висловив підтримку США у «боротьбі за безпеку, мир та самозахист».

За словами Нетаньягу, Сулеймані відповідальний за смерть невинних американців та багатьох інших, і він планував подальші напади.

Іранський генерал, командувач силами «Кудс» Гасем Солеймані загинув внаслідок авіаудару США в столиці Іраку Багдаді. Американські та іранські посадовці підтвердили смерть одного з найбільш впливових посадовців Ірану внаслідок удару по двох автомобілях в міжнародному аеропорту Багдада в ніч на 3 січня.

Пентагон заявив, що президент США Дональд Трамп затвердив авіаудар зранку 2 січня.
…

Президент Польщі Анджей Дуда може не поїхати на Всесвітній форум пам’яті жертв Голокосту, який відбудеться в Ізраїлі. Одна з основних причин відмови Дуди від поїздки полягає в тому, що головним гостем форуму має стати президент Росії Володимир Путін.

Офіційного рішення з цього питання ще немає, але польській стороні не подобається роль, яку може відіграти російський президент під час форуму, повідомила Gazeta Wyborcza.

Представник президента Польщі Кшиштоф Шчерський заявив, що для польської сторони є неприйнятною програма заходів, згідно з якою Путіну буде надана можливість продовжити висловлювати помилкові тези про Другу світову війну.

Путін в останні дні 2019 року кілька разів висловився про причини початку Другої світової війни, політику Польщі та СРСР у передвоєнні роки, про пакт Молотова – Ріббентропа. Він порушив цю тему спершу на підсумковій річній пресконференції, згодом на саміті СНД і на засіданні колегії міністерства оборони Росії.

Путін, зокрема, звинуватив Польщу у співпраці з Німеччиною під час поділу Чехословаччини, назвав польського посла в Берліні «антисемітською свинею» і фактично виправдав радянське вторгнення в Польщу у вересні 1939 року, повторивши тези радянської пропаганди, що польський уряд тоді фактично не керував країною. Висловлювання Путіна викликали різку реакцію Польщі.
…

Міністерство юстиції США в черговий раз опублікувало службові документи ФБР, що включають допити ключових свідків у справі про ймовірне втручання Росії в американські президентські вибори у 2016 році. Розслідування протягом двох років вів спецпрокурор Роберт Мюллер.

Документ на 356 сторінках публікують телеканал CNN і сайт BuzzFeed.

У документах, зокрема, міститься інформація про зустріч сина президента США Дональда Трампа-молодшого з російською юристкою Наталією Весельницькою у готелі Trump Tower в Нью-Йорку в червні 2016 року. Свідчив про цю зустріч топ-менеджер російського будівельного холдингу Crocus Group Іраклій Кавеладзе.

Згідно зі записами ФБР, з проханням відвідати зустріч до Кавеладзе звернувся перший віце-президент групи компаній Crocus Group. За словами Кавеладзе, помічник Араза Агаларова розповів про те, що у Весельницької є негативна інформація про суперницю Трампа на виборах Гілларі Клінтон і це нібито є метою зустрічі.

Кавеладзе розповів слідчим про те, що у Trump Tower був присутній старший радник і зять президента США Джаред Кушнер. За словами бізнесмена, Кушнер був роздратованим і не розумів необхідності зустрічі. Радник, за словами Кавеладзе, відразу після початку переговорів поцікавився, чи мають учасники інформацію про Клінтон. Кавеладзе зізнався, що час було витрачено даремно.

Крім інформації про допит Кавеладзе документ містить записи про бесіди з іншими особами з оточення президента США.

Видання BuzzFeed звертає увагу, що Мін’юст представив документ у відредагованому вигляді.
…