Унаслідок вибуху на сході Афганістану понад 10 людей загинули, ще щонайменше 30 отримали травми.

За даними влади району Гані Хел в провінції Нангархар, вибухнув автомобіль. Ціллю нападу була адміністративна будівля, де є певні військові об’єкти.

Речник губернатора провінції Атауллах Хоґ’яні в коментарі агентству AFP повідомив, що кілька озброєних чоловіків намагалися потрапити до будівлі після вибуху, однак їх ліквідували сили безпеки.

Наразі жодне угруповання не взяло на себе відповідальності за напад. Водночас посадовці обвинувачують екстремістське угруповання «Талібан».

Речник поліції провінції Фарід Хан заявив, що серед жертв були як силовики, так і цивільні.

«Талібан» останнім часом активізував напади в усьому Афганістані. При цьому угруповання проводить мирні переговори з владою країни в Катарі.
…

Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода засудило 2 жовтня позбавлення акредитації в Білорусі журналістів іноземних засобів інформації.

«Ми глибоко розчаровані, але не здивовані, рішенням Міністерства закордонних справ Білорусі скасувати всі акредитації іноземних засобів інформації, особливо у світлі переслідувань, що їх журналісти Радіо Свобода, як і інших західних ЗМІ, зазнають протягом останніх трьох місяців», – заявила виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар.

«Цей крок є чітким сигналом усім білорусам, що влада Лукашенка не зацікавлена дати їм те, чого вони прагнуть, – доступу до поглядів, відмінних від тих, які просуває сама ця влада. Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода і далі буде використовувати всі наявні можливості, щоб надавати нашій авдиторії в Білорусі нецензуровані новини, відповідальні дискусії й відкриті дебати, яких вона так прагне», – мовиться в заяві.

Раніше 2 жовтня чинна влада Білорусі без попередження скасувала чинність усіх акредитаційних карток журналістів іноземних засобів інформації. Як заявило Міністерство закордонних справ країни, таким чином виконується пункт Концепції інформаційної безпеки Білорусі про те, що «найважливішою цільовою установкою забезпечення інформаційної безпеки є інформаційний суверенітет» Білорусі. «У ситуації, що складається, ми вимушені реалізувати своє суверенне право і застосувати необхідні захисні заходи», – заявили в міністерстві.

Як заявили в міністерстві, заявки на нові акредитації планують почати приймати з понеділка, 5 жовтня.

При цьому в повідомленні зауважили, що пріоритет при акредитації тепер будуть віддавати громадянам тих держав, де зареєстрований їхній засіб інформації.

Як мовилося в заяві МЗС Білорусі, нове положення про порядок акредитації в Білорусі журналістів іноземних ЗМІ, яке почне діяти при цьому, мовляв, дозволить «спільно вибудувати нову, більш ефективну й прозору модель взаємодії з метою розповсюдження об’єктивної й різнобічної інформації про Білорусь за кордоном».

Нині в Білорусі багато західних ЗМІ, зокрема й Радіо Свобода, має за своїх кореспондентів громадян самої Білорусі, які відіграють велику роль у висвітленні акцій протесту.

Такі акції відбуваються в країні щодня без перерв від самого дня президентських виборів 9 серпня. Найчисленніші з них, які викликають найжорстокіші відповіді силовиків, традиційно відбуваються по суботах і неділях. Таким чином, цими вихідними журналісти західних ЗМІ взагалі не зможуть законно, з погляду офіційного Мінська, працювати на висвітленні цих подій.
…

Сполучені Штати Америки слідом за Європейським союзом запровадили 2 жовтня нові санкції проти представників влади Білорусі через їхню, як кажуть у Вашингтоні, роль у шахрайських президентських виборах 9 серпня і подальше жорстоке придушення мирних протестів. На різних юридичних підставах про окремі санкції оголосили Міністерство фінансів і Державний департамент США.

Зокрема, як заявили в Міністерстві фінансів США, яке відповідає за запровадження фінансових санкцій, цей крок був зроблений у координації з міжнародними партнерами Вашингтону – Великої Британії, Канади і Європейського союзу, – «щоб засвідчити солідарність міжнародної спільноти в підтримці білоруського народу проти шахрайських і жорстоких дій білоруської влади».

Ці санкції передбачають заборону на будь-які фінансові відносини фізичних чи юридичних осіб зі США з підсанкційними особами або будь-які фінансові операції з ними, здійснені на території США чи через банківську систему США. Під таку ж заборону потрапляють будь-які активи, в яких підсанкційні мають більш ніж 50-відсоткову частку власності.

Цього разу під нові фінансові санкції потрапили вісім чільних посадовців Міністерства внутрішніх справ, управління МВС у Мінську і мінського ОМОНу, внутрішніх військ Білорусі, а також Центральної виборчої комісії.

«Демократичні прагнення білоруського народу обирати своїх лідерів і мирно домагатися своїх прав наразилися на жорстокість і придушення з боку білоруських посадовців. США і наші міжнародні партнери єдині в тому, що ті, хто вже роками підриває демократію в Білорусі, мають заплатити за це», – заявив міністр фінансів США Стівен Мнучин.

У США нагадали, що перші такі санкції були запроваджені ще 2006 року, після президентських виборів у Білорусі, що так само не були визнані чесними, – і ще відтоді в санкційному списку США перебувають Олександр Лукашенко і незмінна з тих часів голова ЦВК Лідія Єрмошина. Цей санкційний список кілька разів розширювався, і після нинішніх доповнень охоплює 24 фізичних і 9 юридичних осіб із Білорусі.

Також про свої санкції повідомив Державний департамент США. До списків тих, на кого накладені візові обмеження на в’їзд до США, які практично унеможливлюють цей в’їзд, додали ще 24 фізичні особи.

Дехто з підсанкційних перебуває в обох списках. Таким чином, повідомив державний секретар Майк Помпео, загалом 2 жовтня були накладені санкції на 25 громадян Білорусі, причетних, за його словами, до фальсифікації президентських виборів цього року і до порушень прав людини. Як сказав держсекретар, загалом, разом із санкціями попередніх років, наразі в санкційних списках перебуває 41 білоруський посадовець.

Раніше у США заявляли, що підготували нові санкції проти представників нинішньої влади Білорусі, але запровадять їх разом із Європейським союзом.

Євросоюз оголосив про свої нові санкції раніше 2 жовтня. Вони стосуються сорока чільних представників влади Білорусі, яких визначили як відповідальних за репресії й переслідування мирних учасників протестів, представників опозиції і журналістів, а також за порушення під час виборчого процесу. Санкції передбачають заборону особам зі списку на в’їзд до країн-членів ЄС чи транзит через них і замороження їхніх можливих активів у цих країнах, а також заборону громадянам і компаніям із ЄС надавати цим особам кошти.

У переліку наразі немає Олександра Лукашенка. Але в Євросоюзі раніше наголошували, що нинішній список не остаточний і може бути розширений, у тому числі й на особу Лукашенка.

Під санкції ЄС потрапили наразі чільники Міністерства внутрішніх справ Білорусі, внутрішніх військ і сил спецпризначення міліції, Комітету державної безпеки, а також керівники Центральної виборчої комісії країни.

Раніше про аналогічні санкції оголосили Велика Британія і Канада. Також свої власні санкції щодо значно ширшого кола представників влади Білорусі запровадили країни Балтії, не чекаючи на спільне рішення Євросоюзу, і вже далі розширили свої списки. В усіх цих списках, на відміну від списків ЄС, є і прізвище Лукашенка.

Також про плани долучитися до санкцій ЄС проти представників влади Білорусі оголосила й Україна.

І Європейський союз, і США й іще багато західних країн, а також Україна не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації на шостий термін поспіль.

Такої ж позиції дотримується й опозиція в Білорусі, яка від самого дня президентських виборів 9 серпня щодня без перерв влаштовує акції протесту; білоруські силовики жорстоко розганяють їх.
…

Кандидат у президенти США від Демократичної партії Джо Байден та його дружина здали негативні тести на COVID-19.

«Я щасливий повідомити, що Джилл та я здали негативні тести на COVID. Я сподіваюся, що це буде нагадуванням: носіть маски, дотримуйтеся соціальної дистанції та мийте руки», – сказав Байден.

2 жовтня президент США Дональд Трамп заявив, що піде на карантин після того, як його старша радниця Гоуп Гікс захворіла на COVID-19. Через кілька годин президент повідомив, що в нього та його дружини Меланії виявили коронавірусну інфекцію. Він має «легкі симптоми».

У ніч на 30 вересня Трамп зустрічався з Байденом під час президентських дебатів.

 
…

Ірина Славіна підпалила себе біля будинку міського управління МВС Росії
…

Канцлер Німеччини Анґела Меркель зустрінеться 6 жовтня в Берліні з білоруською опозиціонеркою Світланою Тихановською, повідомила речниця німецького уряду.

Зустріч відбудеться після того, як 29 вересня з Тихановською у Вільнюсі зустрівся президент Франції Емманюель Макрон.

У ніч на 2 жовтня Європейський союз погодив запровадження санкцій проти близько 40 білоруських чиновників, відповідальних за порушення на президентських виборах, що відбулися в країні в серпні, і жорстокі дії силовиків проти протестувальників.

Олександра Лукашенка, який заявляє, що переміг на виборах президента 9 серпня, немає в списку. Дипломати ЄС заявили, що його можуть додати пізніше.

Раніше в ЄС заявляли, що Тихановська здатна до «справжнього керівництва».

ЄС не визнає результати виборів президента в Білорусі, на яких, за даними білоруської ЦВК, ушосте переміг Лукашенко, і засуджує переслідування протестувальників і опозиції в країні.

 
…

У Білорусі кількість політв’язнів від початку президентської кампанії зросла з трьох до 74, або майже у 25 разів, пише білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на правозахисний центр «Весна».

Правозахисники визнали політв’язнями засуджених тільки за кримінальними звинуваченнями. За даними центру, всього з початку президентської кампанії відкрили понад 300 кримінальних справ проти учасників президентських перегонів, активістів їхніх штабів і учасників мирних акцій протесту.

За підрахунками організації, на акціях протесту по країні силовики затримали щонайменше 13 тисяч людей. У базі правозахисного центру «Весна» станом на 30 вересня зареєстровано 2082 арешти і 1280 штрафів на суму близько 240 тисяч доларів.

Жителі білоруських міст вийшли на протести, не погодившись із результатами президентських виборів від 9 серпня і заявивши про масові фальсифікації. 

Білоруський ОМОН жорстко затримував незгодних, пізніше правозахисники зафіксували сотні свідчень про тортури і побиття в тюрмах і при затриманні.

Протести в Білорусі проти результатів виборів і насильства силовиків тривають другий місяць, незважаючи на це, 23 вересня Олександр Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації. Визнати легітимним президентом Лукашенка вже відмовилися країни ЄС, США, Україна.

 
…

Міністерство оборони Вірменії 2 жовтня прокоментувало заяви лідерів країн Мінської групи щодо конфлікту в Нагорному Карабасі і привітало реакцію на події.

«Ми вітаємо той факт, що співголови Мінської групи на рівні своїх лідерів відреагували на застосування сили в Нагорному Карабасі конфліктної зони шляхом суворого засудження», – йдеться в заяві.

Вірменія засудила «агресивні спільні дії» Азербайджана та Туреччини, звинувативши Анкару у втручанні в події в регіоні.

«Вірменія лишається відданою мирному вирішенню Нагорно-Карабахського конфлікту. Хоча ця агресія щодо Нагорного Карабаху і надалі буде отримувати нашу потужну й рішучу відповідь, ми готові залучити співголів Мінської групи ОБСЄ, щоб відновити режим припинення вогню на основі домовленостей 1994-1995 років», – стверджують у оборонному відомстві.

Міністерство оборони Азербайджану наразі не коментувало цю заяву.

1 жовтня  президенти США, Росії та Франції оприлюднили спільну заяву про ситуацію в Нагірному Карабасі – міжнародно визнаній території Азербайджану, яка понад три десятиліття контролюється вірменськими силами.

Активна фаза давнього конфлікту між Азербайджаном і Вірменією розпочалася 27 вересня. За кілька днів загинули, за різними даними, десятки або сотні людей. Сторони заявляють про втрати серед цивільних і звинувачують одна одну у застосуванні важких видів озброєння і найманців.

У 1988 році в Нагірному Карабасі (тоді – Нагірно-Карабаська автономна область Азербайджанської РСР) відбулися мітинги місцевого вірменського населення, яке прагнуло приєднання до тодішньої Вірменської РСР. Баку не погодився з цим.

У 1992–1994 роках сторони вели масштабні бойові дії. В цей час Азербайджан втратив контроль над територією Карабаху і прилеглих до нього районів, всього близько 20% території країни. Тоді регіон залишили майже всі азербайджанці і десятки тисяч біженців інших національностей.

 
…

Розбіжності між Туреччиною й Кіпром мають вирішуватися через мирний діалог – про це йдеться в заяві Європейської ради за висновками саміту 1 жовтня.

«Європейська рада ще раз підтверджує свою повну солідарність з Грецією та Кіпром, чиї суверенітет та суверенні права необхідно поважати», – мовиться в заяві.

Євросоюз, згідно з заявою, вітає останні кроки Греції й Туреччини до відновлення довіри та продовження прямих переговорів, спрямованих на визначення кордонів континентального шельфу та виключної економічної зони двох країн.

Водночас Євросоюз «суворо засуджує порушення суверенного права Республіки Кіпр, яке має зупинитися». Європейська рада закликала Туреччину припинити порушення міжнародного права.

Читайте також: Лідери ЄС схвалили санкції проти представників влади Білорусі, Лукашенка в списку немає

«Європейська рада підкреслює, що визначення кордонів континентального шельфу та виключної економічної зони повинно відбуватися через діалог та переговори з чесними намірами, і закликає Туреччину прийняти запрошення Кіпру до участі в діалогу з метою владнати морські суперечки між Туреччиною й Кіпром», – повідомляє установа.

Водночас у разі, якщо Анкара не припинить «провокації на порушення міжнародного права», Європейська рада обіцяє застосувати всі наявні інструменти для захисту інтересів держав-членів ЄС.

21 вересня Кіпр заблокував санкції проти Білорусі – про які домовилися в серпні – через суперечку з Туреччиною про її діяльність щодо розвідки запасів газу в східному Середземномор’ї.

Кіпр вимагав від ЄС послідовних дій у відповідь на порушення основних принципів і вимагав санкцій проти Туреччини. Запровадження санкцій ЄС вимагає одностайної згоди держав-членів, тому дії Кіпру вважали ударом по іміджу ЄС.
…

Влада Лівану звернулася до Інтерполу з проханням видати ордер на арешт російських громадян – капітана та власника корабля, який привіз вантаж аміачної селітри до порту Бейрута, де та вибухнула. Про це 1 жовтня повідомила ліванська державна новинна агенція NNA.

Публічне обвинувачення Лівану просить про цей арешт в рамках ширшого розслідування причин вибуху, який призвів до смерті близько 200 людей, поранив тисячі бейрутців та зруйнував центр столиці.

Влада країни вбачає причину вибуху 4 серпня у майже 3000 тонн аміачної селітри – матеріалу, що використовується для виробництва добрив, але також вибухових речовин – що роками зберігалися в неналежних умовах у порту Бейрута.

Читайте також: Сім фактів, які пов’язують Україну та Ліван

Лишається багато питань щодо того, чому і як вантаж був залишений у Бейруті. Після вибуху в Лівані було затримано майже 20 людей, включаючи працівників порту та митниці.

Відомо, що вантажне судно Rhosus під молдавським прапором, яке йшло з Грузії до заводу з виробництва вибухівки в Мозамбіку, привезло добриво до Бейруту в 2013 році під час незапланованого переходу.

NNA не назвала імен двох чоловіків, яких Бейрут просить заарештувати в Інтерполу. Капітаном судна був російський громадянин Борис Прокошев. Вважається, що Прокошев зараз перебуває в Росії.

Власником судна, за повідомленнями, є російський бізнесмен Ігор Гречушкін, , який мешкає на Кіпрі. У серпні Гречушкіна допитала поліції на запит офісу Інтерполу в Лівані.

Читайте також: У постраждалому від вибуху порту Бейрута сталася пожежа

Rhosus так і не залишив Бейрут через юридичну суперечку щодо портових зборів та дефектів судна.

У жовтні 2014 року аміачну селітру перевезли на склад у порту Бейрута, де зберігаються вилучені матеріали. Він залишався там до вибуху.

Корабель затонув біля порту в лютому 2018 року.
…

Грузинський актор і співак Вахтанг Кікабідзе очолив список опозиційної партії «Єдиний національний рух», яку заснував експрезидент Грузії, нинішній голова виконкому Нацради реформ при президенті України Міхеїл Саакашвілі, повідомляє Грузинська служба Радіо Свобода «Ехо Кавказу».

«Єдиний національний рух» йде на вибори із ще декількома партіями в блоці під назвою «Сила в єдності».

Раніше стало відомо, що кандидатом на пост прем’єр-міністра Грузії від «Єдиного національного руху» і об’єднання «Сила в єдності» є Міхеїл Саакашвілі.

Парламентські вибори в Грузії заплановані на 31 жовтня.
…

Керівник регіонального відділення товариства «Меморіал» у Карелії, історик Юрій Дмитрієв оскаржить у касаційному суді в Санкт-Петербурзі рішення Верховного суду Карелії. Про це повідомляє радіостанція «Ехо Москви» з посиланням на адвокат Дмитрієва Віктора Ануфрієва.

29 вересня суд збільшив Дмитрієву термін позбавлення волі з 3,5 до 13 років суворого режиму, а також відправив на перегляд виправдувальний вирок за кількома звинуваченнями. За словами адвоката, Дмитрієв зараз перебуває в Петрозаводському СІЗО.

У липні Дмитрієва визнали винним у насильницьких діях сексуального характеру щодо прийомної дочки. Якби вирок залишився без змін, вже в листопаді історик міг би вийти на свободу.

Дмитрієва також звинувачували за статтями про розпусні дії, виготовлення порнографії і незаконне зберігання зброї. За цими пунктами звинувачення суд у Петрозаводську його виправдав.

Кримінальні справи про виготовлення порнографії та розпусні дії порушили в 2016 році через виявлені в комп’ютері історика кілька фотографій оголеної неповнолітньої прийомної дочки. Дмитрієв заперечує провину, стверджуючи, що робив фотографії з метою документування стану здоров’я дочки. У 2018 році його виправдали в цій справі, однак згодом скасували виправдувальний вирок і порушили ще одну справу – про насильницькі дії.

Історик наполягає на своїй невинуватості. На його захист була організована громадська кампанія. Перед оголошенням нового вироку митці, науковці, правозахисники, політики і журналісти звернулися до голови Верховного суду Карелії Анатолія Накваса з проханням перенести розгляд справи Дмитрієва в інший регіон Росії, проте суд відмовився це зробити.
…

Президенти США, Росії та Франції оприлюднили спільну заяву про ситуацію в Нагірному Карабасі – міжнародно визнаній території Азербайджану, яка понад три десятиліття контролюється вірменськими силами.

На цій території з 27 вересня тривають бої між азербайджанською армією з одного боку і збройними формуваннями етнічних вірмен Карабаху й армією Вірменії – з іншого. Лідери трьох країн закликали негайно зупинити бойові дії і розпочати переговори між Єреваном і Баку, передає агенція France-Presse з посиланням на заяву Єлисейського палацу.

Текст заяви Дональда Трампа, Володимира Путіна і Емманюеля Макрона викладений також на сайті Кремля. У ньому йдеться, що президенти сумують  за загиблими в зоні конфлікту. Президентів Азербайджану і Вірменії підписанти закликали до початку переговорів за посередництва ОБСЄ без висунення попередніх умов.

Активна фаза давнього конфлікту між Азербайджаном і Вірменією розпочалася 27 вересня. За кілька днів загинули, за різними даними, десятки або сотні людей. Сторони заявляють про втрати серед цивільних і звинувачують одна одну у застосуванні важких видів озброєння і найманців.

У 1988 році в Нагірному Карабасі (тоді – Нагірно-Карабаська автономна область Азербайджанської РСР) відбулися мітинги місцевого вірменського населення, яке прагнуло приєднання до тодішньої Вірменської РСР. Баку не погодився з цим.

У 1992–1994 роках сторони вели масштабні бойові дії. В цей час Азербайджан втратив контроль над територією Карабаху і прилеглих до нього районів, всього близько 20% території країни. Тоді регіон залишили майже всі азербайджанці і десятки тисяч біженців інших національностей.

 
…

У США провели випробувальний політ пасажирського літака Boeing 737 MAX, у системи якого внесли зміни після двох катастроф лайнерів цієї серії.

У випробуванні брав участь голова американського Федерального авіаційного управління (ФАУ), а в минулому пілот військових і цивільних літаків Стівен Діксон. «Мені сподобалося те, що я побачив», – цитує Діксона Reuters. Але, за його словами, поки ще рано говорити про те, щоб ФАУ видало ліцензію на експлуатацію MAX.

Політ тривав близько двох годин, після чого лайнер приземлився в міжнародному аеропорту округу Кінг у штаті Вашингтон. Мета випробувань – переконатися в надійності змін, які внесли в систему поліпшення характеристик маневреності. Як визнало керівництво корпорації Boeing, саме збій у роботі цієї системи стався на борту повітряних суден компаній Lion Air і Ethiopian Airlines, які розбилися в 2018 і 2019 роках.

Жертвами аварії літака Lion Air два роки тому стали 189 людей. На борту Ethiopian Airlines у березні 2019 року загинули 157 пасажирів і членів екіпажу.

Дві катастрофи літаків серії MAX призвели до найгіршої кризи в історії Boeing, одного з найбільших світових виробників авіаційної, космічної та військової техніки.
…

Узбекистан зняв заборону на міжнародні перевезення, запроваджену в середині березня з метою сповільнити поширення коронавірусного захворювання COVID-19.

Згідно з рішенням урядової комісії, з 1 жовтня будуть відновлені всі міжнародні авіарейси, залізничне й автомобільне сполучення до Узбекистану і з країни.

Від 1 жовтня людей, які в’їжджають в Узбекистан через автомобільні контрольно-пропускні пункти на кордоні з Казахстаном, Туркменистаном, Таджикистаном і Афганістаном, будуть пропускати з ПЛР або експрес-тестом і відправляти на 14 днів для проходження карантину в готелі або вдома.

Осіб, які перебували в «зеленій» зоні останні 14 днів (Китай, Таїланд, Малайзія, Південна Корея, Грузія, Угорщина, Фінляндія, Латвія, Австрія і Японія), вільно пропускатимуть на територію Узбекистану.

Ті, хто прибув із «жовтих» зон (крім Азербайджану, Білорусі, ОАЕ і країн Євросоюзу, Великобританії та Іспанії) і «червоних» країн (всі інші країни), зможуть в’їхати на територію Узбекистану з довідкою про негативний результат ПЛР-тесту на коронавірус, зроблений не пізніше ніж за 72 години.

З осіб, які прибувають в Узбекистан, братимуть розписки щодо обов’язкового перебування в готелі або на домашньому карантині протягом 14 днів.

З метою запобігання поширенню коронавірусу Узбекистан з 16 березня зупиняв усі польоти за кордон.

Станом на 1 жовтня в Узбекистані зареєстрували майже 57 тисяч випадків COVID-19, 471 людина померла, понад 53 тисячі людей одужали.

 
…

Лідери Європейського союзу на саміті, який триватиме в Брюсселі 1-2 жовтня, можуть погодити санкції проти влади Білорусі.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, попередні висновки саміту, які опинилися в його розпорядженні, містять гострі формулювання щодо Білорусі.

«Є ознаки того, що санкції зрештою можуть отримати «зелене світло» сьогодні ввечері, а потім будуть формально схвалені наступного тижня. Дискусія буде з приводу того, чи включати до санкційного списку Лукашенка», – повідомив кореспондент Радіо Свобода.

У проєкті рішення саміту, який є у розпорядженні Радіо Свобода, йдеться про те, що «Європейська рада засуджує неприйнятне насильство, застосоване білоруською владою до мирних протестувальників, а також вибіркові арешти і затримання після президентських виборів у країні, які не були ані вільними, ані чесними».

Крім того, на засіданні планують закликати ЄС у наступні кілька днів ухвалити рішення про санкції.

На саміті також йтиметься про отруєння російського опозиціонера Олексія Навального, ситуацію довкола Нагірного Карабаху і ситуацію в Східному Середземномор’ї та відносини з Туреччиною.

Засідання Європейської ради мало відбутися тиждень тому, але Мішель був змушений піти на карантин через контакт з людиною, у якої виявили COVID-19.

ЄС готує санкції проти близько 40 осіб, які вважаються відповідальними за репресії в Білорусі, а також розглядає можливість покарання самого Олександра Лукашенка. Втім для такого рішення потрібна одностайність 27 країн-членів ЄС, але, за повідомленнями, Кіпр виступає проти, вимагаючи, щоб ЄС також вжив заходів проти Туреччини у суперечці про діяльність Анкари щодо розвідки запасів газу в східному Середземномор’ї.

Дві інші країни, Швеція і Фінляндія, відмовляються накладати санкції на Лукашенка, виступаючи за переговори із ним за посередництва ОБСЄ, повідомляли джерела AFP.

 
…

Російський опозиційний політик Олексій Навальний заявляє, що до його отруєння причетний президент Росії Володимир Путін. Про це опозиціонер заявив в інтерв’ю Der Spiegel.

«Я стверджую, що за цим злочином стоїть Путін, інших версій події у мене немає», – заявив Навальний. Він підтвердив, що після курсу лікування в Німеччині має намір повернутися в Росію.

Навальний описав свої відчуття під час дії нервово-паралітичного агента, яким, за даними німецької влади, його отруїли: «Ви не відчуваєте болю, але знаєте, що вмираєте».

«Моє завдання зараз – залишатися хлопцем, який не боїться. І я не боюся!» – сказав опозиціонер. Повний текст інтерв’ю німецьке видання обіцяє опублікувати пізніше в четвер.

Олексій Навальний зараз перебуває в Німеччині. Політика вже виписали зі стаціонару клініки Charité в Берліні, куди його доставили з реанімації омської лікарні.

Йому стало зле 20 серпня в літаку під час польоту з Томська в Москву. Пілот встиг посадити літак в Омську, після чого Навального відвезли в місцеву лікарню.

На початку вересня офіційний представник уряду Німеччини Штеффен Зайберт заявив, що в організмі Навального знайшли сліди хімічної отруйної речовини з групи «Новачок», а канцлер Німеччини Анґела Меркель зажадала від Росії пояснень того, що сталося.

Російська влада категорично заперечує причетність до отруєння опозиційного політика і стверджує, що підстав для порушення кримінальної справи немає. Кремль сумнівається в тому, що Навальний був отруєний, стверджуючи, що в аналізах, узятих у нього в Росії, отрути не виявили. Сьогоднішню заяву Навального у Кремлі поки що не коментували.

При цьому дві незалежні лабораторії з Франції і Швеції також підтвердили висновки фахівців з лабораторії Бундесверу про те, що Навального отруїли нервово-паралітичною речовиною з групи «Новачок».

 
…

Міністерство закордонних справ Росії заявило 30 вересня про перекидання «іноземних найманців» у зону нагірно-карабаського конфлікту.

«За деякими відомостями, в зону нагірно-карабаського конфлікту здійснюється перекидання бойовиків незаконних збройних формувань, зокрема з Сирії, Лівії, з метою безпосередньої участі в бойових діях. Глибоко стурбовані цими процесами, які ведуть не тільки до ще більшої ескалації напруженості в зоні конфлікту, а й створюють довготривалі загрози для безпеки всіх країн регіону. Закликаємо керівництво зацікавлених держав вжити дієвих заходів щодо недопущення використання іноземних терористів і найманців у конфлікті і їх негайного виведення з регіону», – йдеться в повідомленні на сайті російського МЗС.

Російське міністерство втім не повідомило, хто надсилає у спірний регіон Нагірний Карабах «бойовиків незаконних збройних формувань», як і не вказує, на чиєму боці вони нібито будуть воювати.

У попередні дні були непідтверджені повідомлення про те, що Туреччина відправила бійців із Сирії, де Анкара об’єднала свої зусилля із деякими повстанськими угрупованнями, щоб ті приєдналися до бойових дій на боці Азербайджану.

Напередодні Вірменія заявила, що один з її бойових літаків був збитий турецьким реактивним винищувачем, в результаті чого загинув пілот. Але і Азербайджан, і Анкара заперечують це.

Уряд Вірменії опублікував 30 вересня фотографії, на яких, за його твердженнями, видно уламки військового літака Су-25, буцімто збитого турецьким винищувачем. Азербайджан наполягає, що два вірменських літаки Су-25 розбилися.

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян звинуватив Туреччину у відправці турецьких інструкторів і безпосередній участі її військових у бойових діях. Ця інформація не отримала незалежного підтвердження.

МЗС Туреччини, поза тим, заявило, що країна надасть свою підтримку, якщо Азербайджан її про це попросить.

29 вересня прем’єр Вірменії Нікол Пашинян у розмові з президентом Росії Володимиром Путіним сказав, що наразі не розглядає можливості звернення за допомогою до Організації Договору про колективну безпеку, хоча залишає за собою таке право.

Під час візиту до Латвії 30 вересня президент Франції Емманюель Макрон розкритикував Анкару за «войовничу риторику», проте, за його словами, у нього поки немає доказів участі у конфлікті Туреччини. Він сказав, що обговорить це питання з президентами Росії та США.

27 вересня влада Вірменії звинуватила Азербайджан у наступі в спірному регіоні Нагірний Карабах. В Азербайджані заявляють, що наступ став відповіддю на обстріл із вірменського боку. Нині у Вірменії й Азербайджані оголошені воєнний стан і мобілізація. Чотири дні тривають військові дії.

Обидві сторони раніше звинуватили одна одну у використанні важкої артилерії, повідомивши про десятки загиблих, зокрема, цивільних жителів, і сотні поранених людей.

Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах розпочався в 1988 році. До укладення угоди про припинення вогню Баку втратив контроль над Нагірним Карабахом і частиною прилеглих районів країни – всього до 20% міжнародно визнаної території.

Режим припинення вогню був встановлений у травні 1994 року. Попри те, що Вірменія надає самопроголошеній Нагірно-Карабахській республіці військову допомогу, офіційно ні вона, ні будь-яка інша країна світу незалежності Нагірного Карабаху не визнає.

Азербайджан не вважає самопроголошену Нагірно-Карабаську республіку стороною конфлікту і відмовляється вести з нею переговори.

Нинішнє загострення конфлікту – наймасштабніше щонайменше з 2016 року.

 
…

Речник президента Росії Дмитро Пєсков відмовився прокоментувати рішення Верховного суду Карелії, який збільшив термін ув’язнення в колонії для історика, керівника регіонального відділення товариства «Меморіал» Юрія Дмитрієва. За словами Пєскова, ця тема перебуває «не під контролем» Кремля, повідомляє видання «Медуза».

Пєсков пообіцяв, що в Кремлі «більш уважно ознайомляться» зі справою Дмитрієва. Речник висловив сумнів у тому, що Володимир Путін знає про справу карельського історика.

Верховний суд Карелії 29 вересня збільшив термін ув’язнення для Дмитрієва з трьох з половиною до 13 років колонії. Захист історика має намір оскаржити це рішення суду. У липні Дмитрієва визнали винним у насильницьких діях сексуального характеру щодо прийомної дочки. Якби вирок залишився без змін, вже в листопаді історик міг би вийти на свободу.

Дмитрієва також звинувачували за статтями про розпусні дії, виготовленні порнографії і незаконне зберігання зброї. За цими пунктами звинувачення суд у Петрозаводську його виправдав. Зараз Верховний суд Карелії відправив справу у виправдувальній частині вироку на новий розгляд. Вирок, ухвалений Дмитрієву в липні, оскаржили всі сторони процесу – захист, обвинувачення і потерпілі.

Кримінальні справи про виготовлення порнографії та розпусні дії порушили в 2016 році через виявлені в комп’ютері історика кілька фотографій оголеної неповнолітньої прийомної дочки. Дмитрієв заперечує провину, стверджуючи, що робив фотографії з метою документування стану здоров’я дочки. У 2018 році його виправдали в цій справі, однак згодом скасували виправдувальний вирок і порушили ще одну справу – про насильницькі дії.

Історик наполягає на своїй невинуватості. На його захист була організована громадська кампанія. Перед оголошенням нового вироку митці, науковці, правозахисники, політики і журналісти звернулися до голови Верховного суду Карелії Анатолія Накваса з проханням перенести розгляд справи Дмитрієва в інший регіон Росії, проте суд відмовився це зробити.
…

Дружина білоруського блогера Ігоря Лосіка, адміністратора телеграм-каналу «РБ головного мозга» і фрілансера-консультанта Радіо Свобода розповіла про «нелюдські умови», в яких її чоловіка утримують у в’язниці в Жодіно. 

Дарія Лосік впевнена, що Ігорю спеціально створюють такі умови, щоб зламати його і змусити обмовити себе й інших людей. Відео з розповіддю Дарії Лосик опублікувала в своєму телеграм-каналі білоруська служба Радіо Свобода.

«Мій чоловік, Ігор Лосік, консультант Радіо Свобода, був затриманий 25 червня прямо біля власного будинку в Барановичах. Відтоді ні я, ні наша дочка Пауліна, якій немає ще і двох років, ні його батьки його не бачили», – каже Дарія.

За її словами, Ігореві Лосіку «свідомо створюють нелюдські умови»: переводять із камери в камеру, позбавляють листів і преси, підсадили співкамерника з педикульозом, тримають у розташованій у напівпідвальному приміщенні маленькій камері, де не можна зробити навіть пару кроків.

«Говорячи чесно і прямо, для мого чоловіка і батька нашої дочки влаштували катівню, помістивши його в умови, що мало відрізняються від нелюдських», – заявила Дарія.

Жінка впевнена, що всім цим її чоловіка не вдасться зламати, і він не обмовить ні себе, ні інших людей.

Звертаючись до Слідчого комітету, Генеральної прокуратури і міліції, Дарія Лосік зажадала припинити тиск на чоловіка, звільнити його і припинити знущання над ним і сім’єю.

Лосіка затримали 25 червня, цьому передував обшук у його квартирі за участю дев’яти осіб і двох понятих. У блогера конфіскували ноутбук, комп’ютер і, можливо, телефон.

Ігор Лосік є позаштатним консультантом Радіо Свобода з питань нових медіа. Виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар засудила затримання Лосіка і закликала негайно його відпустити.

На телеграм-канал «Білорусь головного мозку» підписані 427 тисяч людей. Він докладно висвітлює події навколо виборів президента Білорусі і мітинги й затримання після них.

 
…

Україна продовжує підтримувати територіальну цілісність Азербайджану. Про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба на брифінгу 30 вересня.

«Одним із наріжних каменів української зовнішньої політики є підтримка територіальної цілісності держав. І ми послідовно підтримували територіальну цілісність Азербайджану, так само як Азербайджан підтримував нашу територіальну цілісність у міжнародно визнаних кордонах, і цей принцип залишається для нас абсолютно незмінним», – наголосив Кулеба.

Він додав, що з цього питання міністерство веде переговори з партнерами, щоб мати скоординовано позицію. Окрім того Кулеба говорив з главою МЗС Азербайджану.

«Нинішня ситуація красномовно свідчить про те, що так звані заморожені конфлікти – насправді ніякі не заморожені. В будь-який момент вони можуть вибухнути. Це осередки нестабільності в Європі і міжнародне співтовариство має відповідним чином ставитися до їх врегулювання», – додав міністр.

27 вересня влада Вірменії звинуватила Азербайджан у наступі в спірному регіоні Нагірний Карабах. В Азербайджані заявляють, що наступ став відповіддю на обстріл із вірменського боку.

Нині у Вірменії й Азербайджані оголошені воєнний стан і мобілізація. Обидві сторони звинуватили одна одну у використанні важкої артилерії, повідомляють про десятки загиблих, зокрема, цивільних жителів, і сотні поранених людей.

Читайте також: Бої через Нагірний Карабах тривають, Баку і Єреван звинуватили одне одного в ескалації

Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах розпочався в 1988 році. До укладення угоди про припинення вогню Баку втратив контроль над Нагірним Карабахом і частиною прилеглих районів країни – всього до 20% міжнародно визнаної території.

Режим припинення вогню був встановлений у травні 1994 року. Попри те, що Вірменія надає самопроголошеній Нагірно-Карабахській республіці військову допомогу, офіційно ні вона, ні будь-яка інша країна світу незалежності Нагірного Карабаху не визнає.

Азербайджан не вважає самопроголошену Нагірно-Карабаську республіку стороною конфлікту і відмовляється вести з нею переговори.

Нинішнє загострення конфлікту – наймасштабніше щонайменше з 2016 року.
…

Білоруському блогеру й опозиціонеру Сергієві Тихановському, чоловікові опозиціонерки Світлани Тихановської, затриманому в кінці травня, додали два місяці утримання під вартою.

«Сергію Тихановському, лідерові руху «Страна для жизни» додали діб – він отримав додатково два місяці. Судового засідання з цього питання не проводилося. Після закінченні ще двох місяців, тобто рівно шести місяців із моменту затримання – Сергія повинні будуть або випустити, або висунути йому звинувачення», – написав 29 вересня ввечері телеграм-канал «Страна для жизни».

Соратники Тихановського заявили, що такий крок має на меті «не допустити виходу на свободу людини, яка здатна вивести народний протестний рух на новий рівень».

Сергій Тихановський – білоруський блогер і керівник ініціативної групи своєї дружини, колишньої кандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановської. Вона змогла зареєструватися на виборах, коли в цьому відмовили її чоловікові.

Сергій Тихановський перебуває під арештом із 29 травня за звинуваченням у грубому порушенні громадського порядку і у втручанні в роботу виборчих комісій. 

У нього провели кілька обшуків, в результаті останнього з них силовики заявили, що знайшли пакет із сумою 900 тисяч доларів. Відеоблогер і його родичі заявляють, що гроші йому підкинули.

Зараз Тихановський перебуває в СІЗО №1 в Мінську як обвинувачений у кримінальній справі про організацію масових заворушень.

29 червня Олександр Лукашенко під час зустрічі з активом Мінської області в Солігорську зізнався, що це він «дав сигнал» затримати свого можливого опонента Тихановського. 
…

Білоруський інформаційний інтернет-портал TUT.BY на три місяці позбавлений статусу засоба масової інформації. Міністерство інформації Білорусі 29 вересня постановив зупинити вихід мережевого видання з 1 жовтня до 30 грудня 2020 року. Про це йдеться у наказі профільного міністра Ігоря Луцького, який отримала редакція незалежного видання.

Редакція TUT.BY повідомила, що продовжить роботу, оскільки реєстрація інтернет-ресурсів в якості мережевих видань у Білорусі має добровільний характер. Однак позбавлення такого статусу може обмежити роботу журналістів, зокрема, на акціях протесту.

«Статус ЗМІ дає деякі переваги, зокрема можливість на законних підставах бути присутнім в районах збройних конфліктів або надзвичайних ситуацій, на масових заходах, в місцях інших суспільно важливих подій і передавати звідти інформацію. Але нагадаємо, TUT.BY був зареєстрований як ЗМІ лише в січні 2019 року, до цього, з моменту заснування в 2000 році, портал працював без цього статусу», – заявили в редакції видання.

Навіть, якщо, за наказом міністра, з 1 жовтня TUT.BY втратить статус ЗМІ, його журналісти, як і раніше, будуть працювати як інтернет-ресурс, переконують в редакції.

Портал TUT.BY – один з найпопулярніших інтернет-ресурсів в Білорусі з високою відвідуваністю і охопленням. Аудиторією сайту називають користувачів віком від 25 до 44 років.

Портал активно висвітлює протести в Білорусі, отримав чотири попередження від влади.

Раніше Міністерство інформації Білорусі подало заяву в суд щодо припинення роботи видання, засідання у цій справі призначене на 8 жовтня.

За висвітлення протестів в Білорусі в серпні і вересні 2020 року в Білорусі були затримані десятки журналістів незалежних ЗМІ, – білоруських та іноземних.
…

Влада Вірменії 29 вересня заявила, що турецький винищувач F-16 збив її військовий літак Су-25 в повітряному просторі Вірменії під час виконання військового завдання, в результаті чого загинув пілот, повідомили агенції Reuters та AFP.

Речниця Міноборони Вірменії Шушан Степанян у фейсбуці повідомила, що турецький винищувач був на вірменській території на висоті 8200 метрів і на відстані 60 кілометрів від кордону.

У Міністерстві оборони Азербайджану повідомлення про збитий літак заперечили.

«Це чергова дезінформація вірменської сторони», – сказав російській агенції «Інтерфакс» речник Міністерства оборони Азербайджану Вагіф Даргяхли.

В управлінні зв’язків з громадськістю адміністрації президента Туреччини не підтвердили, що турецький винищувач збив вірменський літак.

«Вірменія повинна піти з територій, що перебувають під її окупацією, замість того щоб вдаватися до дешевих пропагандистських хитрощів», – сказав речник управління Фахреттін Алтун. 

Турецький міністр закордонних справ Мевлют Чавушоглу раніше у вівторок заявив, що Туреччина готова підтримати Азербайджан як «на полі бою», так і за столом переговорів.

Глава сепаратистського Нагірного Карабаху Араік Арутюнян до цього говорив про залучення Туреччини в конфлікт у Нагірному Карабасі і про те, що Азербайджан використовує «сучасну турецьку зброю, безпілотники і літаки». Він стверджував, що «літаки F-16 понад місяць перебувають на території Азербайджану» після спільних навчань двох країн.

27 вересня влада Вірменії звинуватила Азербайджан у наступі в невизнаній Нагірно-Карабахській республіці. В Азербайджані заявляють, що наступ став відповіддю на обстріл з вірменського боку.

Нині у Вірменії й Азербайджані оголошені воєнний стан і мобілізація. «Загальна мобілізація» також була оголошена і в самопроголошеній Нагірно-Карабахської республіки. Обидві сторони звинуватили одна одну у використанні важкої артилерії, повідомляють про десятки загиблих, зокрема, цивільних жителів, і сотні поранених людей.

Читайте також: Бої через Нагірний Карабах тривають, Баку і Єреван звинуватили одне одного в ескалації

Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах розпочався в 1988 році. До укладення угоди про припинення вогню Баку втратив контроль над Нагірним Карабахом і частиною прилеглих районів країни – всього до 20% міжнародно визнаної території.

Режим припинення вогню був встановлений у травні 1994 року. Попри те, що Вірменія надає самопроголошеній Нагірно-Карабахській республіці військову допомогу, офіційно ні вона, ні будь-яка інша країна світу незалежності Нагірного Карабаху не визнає.

Азербайджан не вважає самопроголошену Нагірно-Карабаську республіку стороною конфлікту і відмовляється вести з нею переговори.

Нинішнє загострення конфлікту – наймасштабніше щонайменше з 2016 року.
…

Емір Кувейту Сабах аль-Ахмед ас-Сабах помер у США у віці 91 року, він правив Кувейтом 14 років. Про це повідомили західні засоби інформації з посиланням на офіційні кувейтські джерела.

Джабер ас-Сабах впродовж останніх років тяжко хворів. Він мав авторитет через посередницьку діяльність і спроби знайти розв’язання регіональних конфліктів. Зокрема, ас-Сабах очолив конференцію країн-донорів для допомоги Сирії, в результаті якої вдалося зібрати сотні мільйонів доларів.

Джабер ас-Сабах народився в 1929 році в період, коли формувалася сучасна Кувейтське держава. Він член кувейтської королівської родини. 40 років він обіймав пост міністра закордонних справ Кувейту, потім очолив уряд країни, а пізніше зійшов на королівський трон.

На початку серпня 2020 року, після операції, яку його канцелярія назвала успішною, емір вирушив на лікування до США. Офіційні представники глави держави не розкривали стан його здоров’я.

США, Йорданія, Йорданія, Єгипет і Ліван висловили свої співчуття у зв’язку зі смертю еміра Кувейту.

Новим еміром став наслідний принц Наваф аль-Ахмед ас-Сабах.
…

Велика Британія і Канада оголосили 29 вересня про запровадження санкцій проти Олександра Лукашенка, його сина Віктора і ще кількох білоруських високопосадовців.

Обмежувальні заходи передбачають заборону на в’їзд і заморожування фінансових рахунків внесених до списку санкцій осіб.

Лондон і Оттава наголошують, що рішення є відповіддю на фальсифікацію урядом Білорусі результатів президентських виборів 9 серпня, а також на насильство щодо учасників мирних протестів.

Крім Лукашенка і його сина, під санкції потрапили голова адміністрації президента Ігор Сергієнко, голова МВС Юрій Караєв, його заступники Олександр Барсуков і Юрій Назаренко, заступник командувача внутрішніх військ МВС Хазалбек Атабеков і командир мінського загону спецпризначенців Дмитро Балаба.

Понад 12 тисяч людей були затримані на масових протестах у Білорусі після того, як ЦВК країни оголосила Лукашенко переможцем президентських виборів. Учасники протестів називають його перемогу нечесною, а обраною главою держави вважають колишню кандидатку від опозиції Світлану Тихановську. Вона під тиском влади, як і кілька інших опозиційних лідерів і активістів, була змушена залишити Білорусь і зараз перебуває в Литві. Сам Лукашенко звинувачення у фальсифікаціях заперечує.

Міністр закордонних справ Великої Британії Домінік Рааб заявив Reuters, що Олександр Лукашенко має відповісти за порушення прав людини і фальсифікацію підсумків голосування. «Ми не можемо просто мати ситуацію, за якої, наприклад, Олександр Лукашенко і, будемо відверті, Володимир Путін вважають, що порушення прав людини і фальсифікації залишаться без відповіді», – наголосив Рааб.

Міністр закордонних справ Канади Франсуа-Філіп Шампань сказав з приводу санкцій проти Лукашенка і його оточення, що «Канада не має наміру мовчки спостерігати за тим, як уряд Білорусі систематично нехтує правами людини і не демонструє прагнення до діалогу і вироблення спільного рішення з опозицією».
…

Політтехнологу Віталію Шклярову, який майже два місяці перебуває в СІЗО столиці Білорусі Мінська, продовжили арешт ще на два місяці, повідомив адвокат. За його словами, слідство ухвалило це рішення, оскільки вважає, що обвинувачений може переховуватися.

За словами захисника, в СІЗО його клієнт перехворів на COVID-19. Адвокат припускає, що Шкляров хворів приблизно два тижні тому, коли скаржився на високу температуру і нездужання. Але ані його самого, ані співкамерників тоді не ізолювали.

Раніше юрист повідомляв, що політтехнолога тримають у СІЗО в умовах, які можна порівняти з тортурами, а також забороняють передавати листи. За два місяці тримання під вартою зі Шкляровим провели лише два допити і одну очну ставку, каже адвокат.

Шклярова затримали 29 липня в Гомелі, куди він приїхав відвідати свою матір. Політтехнолога звинувачують у підготовці масових заворушень. Сам він це заперечує.

За даними білоруських ЗМІ, затримання Шклярова пов’язано з роботою на арештованого блогера Сергія Тихановського, чоловіка кандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановської. Вона відкидає, що Шкляров будь-коли співпрацював із її чоловіком.

Шкляров є громадянином США, його дружина – американська дипломатка. Днями Вашингтон закликав білоруську владу звільнити заарештованого.
…

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан закликав віцепрезидентку Єврокомісії з цінностей та прозорості Веру Йоурову піти у відставку через те, що він назвав «зневажливими публічними заявами» щодо демократії в Угорщині.

У листі на ім’я президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн Орбан написав, що заяви Йоурової «несумісні з її нинішнім повноваженнями, тому її відставка є необхідною». Поки вона не подає у відставку, «уряд Угорщини припиняє всі двосторонні політичні контакти з нею», додав голова уряду в листі, який був оприлюднений 29 вересня.

Минулого тижня в інтерв’ю німецькому журналу Der Spiegel Йоурова сказала, що «Орбан любить говорити, що будує неліберальну демократію. Я б сказала, він будує погану демократію».

«В угорських ЗМІ майже не існує жодної критики влади, тому більшість угорців, можливо, вже не в змозі сформувати вільну думку. Я боюся, що люди в Угорщині одного дня зможуть виявити, що їхні останні вибори також були їхніми останніми вільними виборами», – сказала Йоурова німецькому виданню.

Інтерв’ю відбулося за кілька днів до того, як Йоурова оприлюднить звіт про стан верховенства права у всіх країнах-членах ЄС. Очікується, що уряд Орбана буде підданий різкій критиці у звіті, який буде опублікований 30 вересня.

Орбан заявив, що ці зауваження «суперечать ролі Комісії як нейтральної та об’єктивної установи» та «перешкоджають будь-якому значущому майбутньому діалогу» між Угорщиною та Йоуровою.

Речниця Єврокомісії у Брюсселі заявила, що фон дер Ляен має «повну довіру» до своєї заступниці. «Наші занепокоєння щодо верховенства права в Угорщині добре відомі. Вони будуть розглянуті в нашому звіті про верховенство права, який ми представимо завтра. У цьому звіті ми оцінюємо ситуацію в усіх державах-членах», – розповіла Дана Спінант на брифінгу.

Голова уряду Угорщини Віктор Орбан неодноразово мав жорсткі розмови з лідерами Європейського союзу через його кроки щодо посилення державного контролю над судовою системою, засобами інформації та науковими колами.

Щодо Угорщини триває процедура, яка має перевірити, чи не підриває влада країни європейські правові стандарти та демократичні цінності.
…

Президент Франції Емманюель Макрон наполягає, що Європа має працювати з Росією для мирного співіснування на континенті. Про це він заявив під час візиту до Литви 28 вересня.

«Я говорю це на землі, яка пережила найгірше, яка зазнала пригнічення, зазнала смертей. Але ми не можемо діяти так, ніби Європа – острів далеко від Росії», – додав Макрон.

Він також додав, що президент Росії Володимир Путін підтримує його ініціативу про посередництво ОБСЄ у вирішенні політичної кризи у Білорусі.

Макрон і раніше неодноразово намагався зменшити напруження між Заходом та Росією. Деякі країни ЄС не підтримали його позицію, наголошуючи, що Росія не зробила достатньо для покращення стосунків.

Відносини між країнами Заходу та Росією суттєво погіршилися після анексії нею Криму та підтримці бойовиків на Донбасі України. Ускладнилися вони і після отруєнням колишнього російського шпигуна Сергія Скрипаля у Великій Британії, у причетності до якого підозрюють Кремль та російські спецслужби.

Останній випадок з вірогідним отруєнням російського опозиціонера Олексія Навального призвів до обговорення можливості запровадження нових санкцій проти Росії.
…

Президент Франції Емманюель Макрон закликав ОБСЄ стати посередником у вирішенні політичної кризи у Білорусі, яка виникла після останніх президентських виборів. Про це він заявив 28 вересня під час візиту до Литви.

Макрон пообіцяв, що Париж «зробить все можливе, щоб це посередництво стало реальністю».

Він додав, що цю ініціативу підтримує президент Росії Володимир Путін.

Президент Франції підтвердив, що збирається зустрітися у Литві з кандидаткою у президенти Білорусі Світланою Тихановською.

Тихановська, яка була головною опоненткою Олесандра Лукашенка на президентських виборах 9 серпня, виїхала до Литви після дня виборів. Вона не визнала перемогу Лукашенка.

У Білорусі майже два місяці не вщухають протести після президентських виборів, на яких, за даними ЦВК, ушосте переміг Олександр Лукашенко. 23 вересня відбулася його таємна інавгурація на посаду президента.

«Лукашенко просто пішов на пенсію», – прокоментувала раптову інавгурацію екскандидатка в президенти Світлана Тихановська. Координаційна рада опозиції заявила про безстрокову акцію непокори.

Країни Заходу не визнали Лукашенка президентом.

 
…