Генеральний секретар Організації об’єднаних націй Антоніу Ґутерріш закликав лідерів Вірменії та Азербайджану негайно зупинити ворожі дії в спірному регіоні Нагірний Карабах, через які вже загинули щонайменше 65 людей.

Голова ООН планує провести переговори з прем’єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном 28 вересня після розмови з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим раніше цього ж дня, повідомляє речник Ґутерріша Стефан Дуджаррік.

За словами речника, Ґутерріш закликає обидві сторони продовжити перемови та погодитися на поновлення моніторингу ОБСЄ.

Тим часом очікується, що Рада безпеки ООН проведе термінові засідання 29 вересня, щоб обговорити ситуацію між двома країнами. Зустріч ініціювали Німеччина та Франція.

Читайте також: Вірменія просить ЄСПЛ вжити заходів до Азербайджану

Єреван вже звинуватив Туреччину у втручанні в конфлікт та «безпосередній присутності на місці», а також підтримці Баку зброєю.

Наразі відомо вже про щонайменше 58 загиблих вірменських військових та сімох цивільних азербайджанців. Баку не підтверджує дані Вірменії про кількість вбитих військових Азербайджану.

Бої між Вірменією й Азербайджаном через спірний регіон Нагірний Карабах тривають другий день поспіль на тлі закликів від світової спільноти зупинити насильство.

Обидві сторони звинуватили одна одну у використанні важкої артилерії, повідомляють про десятки загиблих, зокрема, цивільних жителів, і сотні поранених людей.

Парламент Азербайджану слідом за Вірменією запровадив воєнний стан на частині території країни. У деяких містах, в тому числі в Баку, запровадили комендантську годину.

ООН, США, Росія і Євросоюз закликали сторони конфлікту припинити зіткнення і повернутися за стіл переговорів.

Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах розпочався в 1988 році. До укладення угоди про припинення вогню Баку втратив контроль над Нагірним Карабахом і частиною прилеглих районів країни – всього до 20% міжнародно визнаної території.
…

Верховний суд Пакистану прийняв апеляцію від родини вбитого журналіста Деніела Перла, яка оскаржує звільнення від покарання чоловіка, визнаного у його вбивстві в 2002 році. Про це суд заявив 28 вересня.

За повідомленням, Верховний суд наступного тижня почне розгляд апеляції на рішення суду нижчої інстанції, яким той звільнив від покарання Ахмеда Омара Саїда Шейха. Шейху загрожувала смертна кара за обвинуваченням у вбивстві журналіста Wall Street Journal Перла.

Високий суд провінції Сіндх раніше замінив покарання Шейха на сім років ув’язнення за викрадення. Офіційний Вашингтон назвав це рішення «образою всіх жертв тероризму».

Читайте також: У Пакистані заарештували лідера опозиції перед початком протестів

Шейх і ще троє чоловіків, обвинувачених у причетності до викрадення та вбивства Деніела Перла, лишаються під вартою, поки уряд Пакистану домагається поновлення їхніх вироків у Верховному суді.

Ще до слухання у Верховному суді 28 вересня родина Перла заявила, що звільнення Шейха заохотить бойовиків по всьому світу.

«Це буде запрошенням та заохоченням для екстремістських елементів по всій земній кулі вільно вчиняти акти тероризму та гратися з людськими життями. Це буде посланням про безкарність», – сказав батько журналіста Джуда Перл.

38-річного голову Південноазійського бюро The Wall Street Journal Деніела Перла, викрали в Карачі, коли він збирав інформацію про ісламістських бойовиків, та відтяли йому голову 2002 року. Приблизно за місяць відео його вбивства потрапило до карачійського консульства США.

Читайте також: Міноборони Вірменії: під обстріл у Нагорному Карабасі потрапили представники медіа

Ахмед Омар Саїд Шейх, колишній студент Лондонської школи економіки, був заарештований 2002-го року та засуджений до смерті антитерористичним судом. Ще троє обвинувачуваних отримали пожиттєві терміни ув’язнення.

У січні 2011 році команда розслідувачів з Джорджтаунського університету Вашингтона «Проєкт Перла» заявила в доповіді, що у вбивстві журналіста звинуватили непричетних. Розслідування вказало на те, що Перла вбив Халід Шейх Мухаммед, також пов’язаний із організацією теракту 11 вересня 2001 року. Він сам зізнавався у тому, що відрізав Перлу голову.

Мухаммед був заарештований у Пакистані 2003 року, наразі його утримують у в’язниці США Ґуантанамо на Кубі.
…

Адміністрація президента США Дональда Трампа може закрити американське посольство в Іраку, якщо іракський уряд не зможе захистити диппредставництво від нових нападів. Як повідомили американські ЗМІ, про це держсекретар США Майк Помпео сказав іракському прем’єр-міністрові Мустафі аль-Казимі під час телефонної розмови 26 вересня.

Офіційно американська сторона про такий крок не повідомляла.

США звинувачували підтримуваних Іраном бойовиків у запуску ракет по посольству і вимагали від іракського уряду дій у відповідь на напади.

Посольство США в Багдаді, розташоване в районі з посиленою охороною, стало одним із найбільших дипломатичних представництв США.

Наразі незрозуміло, чи скасує Вашингтон своє рішення, якщо уряд Казимі активізує свої зусилля із захисту західних дипломатичних і військових працівників.

Американські військові очолюють коаліцію, яка бореться з екстремістським угрупованням «Ісламська держава» в Іраку й Сирії з 2014 року.

Напередодні Нового року підтримувані Іраном протестувальники штурмували посольство США в Багдаді після авіаударів коаліції по об’єктах бойовиків.

США звинувачували сили безпеки Іраку в тому, що вони дозволили протестувальникам пройти пункти пропуску.

 
…

Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган 28 вересня закликав Вірменію «негайно» звільнити «окуповані землі Азербайджану», заявивши, що це «відкриє шлях для миру і стабільності в регіоні».

«Баку своїми силами ставить крапку на вірменській окупації», – сказав Ердоган. Він також заявив, що «Туреччина з усією рішучістю продовжить підтримку дружнього і братнього Азербайджану».

Перед цим МЗС Вірменії заявило, що Туреччина надає не тільки дипломатичну і «пропагандистську», але і військову підтримку Азербайджану у конфлікті в Нагірному Карабасі, який загострився на вихідних.

«Пліч-о-пліч з азербайджанськими військовими воюють і турецькі військові інструктори, які використовують турецьке озброєння, в тому числі безпілотні літальні апарати і військові літаки», – заявили представники дипвідомства Вірменії.

Про залучення Туреччини в конфлікт також заявив лідер сепаратистського Нагірного Карабаху Араік Арутюнян.

Влада Туреччини ці заяви не коментувала, Азербайджан їх заперечував.

Конфлікт в Нагірному Карабасі загострився напередодні. Єреван і Баку звинуватили один одного в ескалації конфлікту.

Відомо про кілька десятків загиблих і сотні поранених з обох боків. Повідомлялося і про жертви серед цивільного населення. В обох країнах оголошено мобілізацію.

Парламент Азербайджану слідом за Вірменією запровадив воєнний стан на частині території країни. У деяких містах, в тому числі в Баку, запровадили комендантську годину.

ООН, США, Росія і Євросоюз закликали сторони конфлікту припинити зіткнення і повернутися за стіл переговорів.

Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах розпочався в 1988 році. До укладення угоди про припинення вогню Баку втратив контроль над Нагірним Карабахом і частиною прилеглих районів країни – всього до 20% міжнародно визнаної території.

Режим припинення вогню був встановлений у травні 1994 року. Попри те, що Вірменія надає самопроголошеній Нагірно-Карабахській республіці військову допомогу, офіційно ні вона, ні будь-яка інша країна світу незалежності Нагірного Карабаху не визнає.

Азербайджан не вважає самопроголошену Нагірно-Карабаську республіку стороною конфлікту і відмовляється вести з нею переговори.

Нинішнє загострення конфлікту – наймасштабніше щонайменше з 2016 року.
…

Нобелівська лауреатка з літератури, член президії Координаційної ради білоруської опозиції Світлана Алексієвич вирушила до Німеччини, повідомляє портал TUT.BY із посиланням на її помічницю.

За словами помічниці, від’їзд письменниці «ніяк не пов’язаний» з кримінальною справою про «захоплення влади», яке влада Білорусі відкрила проти членів Координаційної ради. Алексієвич донедавна залишалася єдиним членом ради, яку не заарештовували і яка не виїжджала за кордон.

Представник письменниці Білоруській службі Радіо Свобода заявив, що Алексієвич поїхала до Німеччини на лікування і поїздка була запланована заздалегідь. За його словами, вона повернеться через місяць.

«Вона ще два місяці тому мала поїхати до лікаря, але цьому заважали то коронавірус, то політичні події. Після Німеччини вона має намір відвідати Італію, де їй присудили премію. Вона збирається повернутися в Білорусь через місяць. Від своєї діяльності в складі Координаційної ради вона не відмовляється», – розповів представник Алексієвич.

Вранці 9 вересня Світлана Алексієвич повідомила в соцмережах, що невідомі намагалися потрапити до неї в квартиру. Відразу після цього до неї додому приїхали посли Литви, Німеччини, Польщі, Швеції, Словаччини та Чехії. Алексієвич розповіла журналістам, що з моменту проведення виборів 9 серпня помітила, що за нею стежать, зауваживши втім, що «це було вже завжди». Вона заявила, що не планує покидати Білорусь.
…

Кандидат у президенти США від Демократичної партії Джо Байден закликає не призначати нового суддю Верховного суду США до президентських виборів 3 жовтня, щоб це зробив вже новообраний президент. Про це він заявив журналістам 27 вересня.

Таким чином Байден хоче не допустити призначення членом суд кандидатки чинного президента Дональда Трампа Емі Барретт. Якщо Барретт призначать, республіканці отримають вирішальний голос за скасування Obamacare  – закону про охорону здоров’я, який ініціювала адміністрація Обами – Байдена.

«Не секрет, що тут відбувається. Президент Трамп намагається відмовитися від Закону про доступне медичне обслуговування. Він намагався зробити це протягом чотирьох років», – зазначив Байден.

Трамп і його соратники-республіканці намагаються домогтися визнання недійсним Закону про доступне медичне обслуговування від 2010 року, також відомого як Obamacare. 10 листопада Верховний суд заслухає усні аргументи у цій справі.

Республіканці стверджують, що закон неконституційний, але якщо його скасують, мільйони американців можуть втратити медичне страхування.

Питання охорони здоров’я традиційно є одним з найважливіших для виборців.

Охорона здоров’я традиційно є головною турботою виборців, які прийдуть на виборчі дільниці 3 листопада.

Виступаючи в Білому домі пізніше 27 вересня Трамп назвав Obamacare «жахливим» та повторив свою обіцянку скасувати закон і замінити його проєктом «республіканців», хоч за чотири роки президентства Трампа, в чому полягає проєкт, не ясно.

Те, що «демократи» зосередили увагу на охороні здоров’я підтверджує інформацію про появу у них стратегії, спрямованої на те, щоб акцентувати увагу на тому, як консервативна більшість у Верховному суд може вплинути на повсякденне життя американців. Ця стратегія може допомогти як самому Байдену так і Демократичній партії під час виборів у Конгрес. Опитування громадської думки свідчать, що більшість виборців виступають проти призначення Барретт до Верховного суду перед виборами.

Читайте також: У США обговорюють заяву Трампа щодо передачі влади – реакція Республіканської та Демократичної партій

Республіканці стверджують, що слухання щодо нового судді можуть початися вже 12 жовтня, тоді остаточне голосування у Сенаті відбудеться наприкінці місяця, за кілька днів до виборів. У Сенаті республіканці мають більшість.

Емі Коні Баррет є фавориткою релігійних консерваторів, на яких орієнтується передвиборча кампанія Трампа. 48-річна католичка, мати семи дітей, Баррет провела більшу частину своєї кар’єри в Університеті Нотр-Дам, штат Індіана. За призначенням Трампа з 2017 року вона працює в Апеляційному суді Іллінойса. Вже тоді чимало демократів висловлювали стурбованість її релігійними та політичними поглядами.

Зокрема вони побоюються, що Баррет може намагатися скасувати наслідки історичної справи 1973 року, коли Верховний Суд підтвердив право жінок на аборт. Баррет, зі свого боку, запевняла сенаторів, що її віра не впливатиме на її суддівські рішення.

Баррет працювала судовим клерком у судді Верховного суду Антоніна Скаліа, який помер у 2016 році. Вона є поборницею текстуалістського підходу Скаліа до Конституції США, згідно з яким основний закон має трактуватися суто за оригінальним текстом, без врахування поточного контексту.

Трамп та республіканці в Сенаті планують швидко знайти наступника судді, ікони ліберального руху Рут Бейдер Гінзбург, яка померла 18 вересня у віці 87 років. Її смерть дала Республіканській партії можливість розширити консервативну більшість у Верховному суді.

Натомість демократи, в тому числі головний опонент Трампа Джо Байден, стверджують, що нового суддю має обрати новообраний президент після виборів у листопаді. Вони апелюють до того, що в лютому 2016 року Сенат відмовився розглядати номінанта до Верховного суду від тодішнього президента Барака Обами, пославшись на те, що вже за кілька місяців мають відбутися президентські вибори.

Номінанта до Верховного суду має затвердити Сенат, де Республіканська партія має більшість.
…

Канцлер Німеччини Ангела Меркель таємно відвідала російського опозиційного політика Олексія Навального в берлінській клініці «Шаріте», де він проходив лікування після отруєння. Про це повідомляє німецьке видання Der Spiegel, посилаючись на власні джерела.

Як зазначає видання, «той факт, що сама канцлер відвідала опозиційного політика, повинен бути сигналом для російського уряду до того, що Берлін не поступиться в цій справі і з’ясує правду».

Олексій Навальний зараз перебуває в Німеччині. Політика вже виписали зі стаціонару клініки в Берліні, куди його доставили з реанімації омської лікарні. Йому стало зле 20 серпня в літаку під час польоту з Томська в Москву. Пілот встиг посадити літак в Омську, після чого Навального відвезли в місцеву лікарню.

2 вересня офіційний представник уряду ФРН Штеффен Зайберт заявив, що в організмі Навального знайшли сліди хімічної отруйної речовини з групи «Новачок», а канцлер Німеччини Ангела Меркель зажадала від Росії пояснень. Російська влада категорично заперечує причетність до отруєння опозиційного політика. Дві незалежні лабораторії з Франції та Швеції також підтвердили висновки фахівців з лабораторії бундесверу про те, що Навального отруїли отрутою з групи «Новачок».

Олексій Навальний залишатиметься в Німеччині до закінчення курсу реабілітації, але після цього планує повернутися в Росію.
…

Правозахисний центр «Весна» заявив про понад 200 затриманих під час протестів у Білорусі 27 вересня, цей список досі оновлюється.

Водночас раніше в неділю у МВС країни заявляли, що співробітники правоохоронних органів затримали близько 200 учасників акцій в Мінську та інших містах.

Загалом, за оцінками журналістів, лише в акціях протесту в білоруській столиці в неділю взяли участь близько 100 тисяч людей. Гаслом акції обрали – «Народна інавгурація справжнього президента».

Як повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода, людей у Мінську затримували посеред вулиці, у дворах. У Гродно сталися сутички між силовиками і протестувальниками. Затримання пройшли також у місті Ліда, у Могильові, в Гомелі. Там, як вказують очевидці, проти учасників протесту застосували сльозогінний газ і світлошумові гранати. Повідомлення про затриманих надходили упродовж дня із Бобруйська, Вітебська, Бреста.

У Білорусі майже два місяці не вщухають протести після президентських виборів, на яких, за даними ЦВК, вшосте переміг Олександр Лукашенко. 23 вересня відбулася церемонія його інавгурації як президента. Координаційна рада опозиції заявила про безстрокову акцію непокори.

Під час протестів 26 вересня, як повідомило МВС Білорусі, були затримані 150 людей.
…

Парламент Азербайджану на позачерговому засіданні в неділю ухвалив рішення ввести воєнний стан на частині території країни через різке загострення ситуації в Нагірному Карабасі, де поновилися бойові дії. У деяких містах, в тому числі в Баку, ввели комендантську годину.

Раніше сьогодні воєнний стан було введено в Вірменії, а також у самопроголошеній Нагірно-Карабахській республіці, яка перебуває під контролем вірменських збройних формувань. У Вірменії, крім того, оголосили мобілізацію військовозобов’язаних.

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що його уряд розгляне питання визнання незалежності Нагірного Карабаху. Попри те, що Вірменія надає самопроголошеній республіці військову допомогу, офіційно ні вона, ні будь-яка інша країна світу незалежності Нагірного Карабаху не визнає.

Лідери Вірменії і Азербайджану Нікол Пашинян та Ільгам Алієв виступили із заявами у зв’язку з загостренням.

Алієв заявив, що нинішня операція азербайджанських сил повинна привести до «звільнення від окупації», Пашинян звинуватив Азербайджан у початку війни проти вірменського народу і наголосив, що Єреван є гарантом безпеки Нагірного Карабаху. Він також звернувся до міжнародного співтовариства із закликом вплинути на Туреччину, щоб вона не втручалася в конфлікт. Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган раніше звинуватив владу Вірменії в ескалації конфлікту, заявивши, що Анкара підтримує Азербайджан.

Азербайджанське командування назвало відкриття вогню його військовими «контрнаступом», заявивши, що йдеться про відповідь на обстріли з боку вірменських сил. Із фронту надходять суперечливі дані – обидві сторони заявляють про жертви, в тому числі і серед мирного населення.

Верховний комісар Євросоюзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель закликав сторони до негайного припинення вогню та деескалації.

У НАТО також заявили, що глибоко стурбовані загостренням ситуації на лінії зіткнення в зоні нагірно-карабахського конфлікту.

«У цього конфлікту немає військового рішення. Сторони повинні відновити переговори щодо мирного врегулювання», – заявив Північноатлантичний альянс.

МЗС України також заявило про глибоке занепокоєння у зв’язку із загостренням конфлікту між Вірменією та Азербайджаном.

Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах розпочався в 1988 році. До укладення угоди про припинення вогню Баку втратив контроль над Нагірним Карабахом і частиною прилеглих районів країни – всього до 20% міжнародно визнаної території.

Режим припинення вогню був встановлений у травні 1994 року. Мінська група ОБСЄ, створена в 1992 році, є посередником у налагодженні переговорів про мирне врегулювання конфлікту. До групи входять Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Німеччина, Італія, Швеція, Фінляндія і Туреччина. Співголовами групи є Росія, Франція і США.

Країни-посередники закликають до завершення нинішніх боїв.

«Разом зі своїми партнерами по Мінській групі, Росією і США, Франція підтверджує свою прихильність до досягнення довгострокового і мирного врегулювання конфлікту на основі міжнародного права», – повідомило МЗС Франції.

Азербайджан не вважає самопроголошену Нагірно-Карабаську республіку стороною конфлікту і відмовляється вести з нею переговори.
…

Нинішнє збройне протистояння – наймасштабніше щонайменше з 2016 року
…

У Німеччині триває підготовка закону про заснування органу нагляду за діяльністю Федеральної служби розвідки (BND). До складу «контрольної ради» увійдуть чотири федеральних судді і два федеральних прокурори. Про це повідомили 27 вересня газета Süddeutsche Zeitung, медіакомпанії NDR і WDR з посиланням на проєкт закону, який перебуває в канцелярії федерального канцлера.

Таким чином буде виконана постанова Федерального конституційного суду Німеччини, інформує «Німецька хвиля». У травні цього року суд вирішив, що чинний закон про BND порушує таємницю листування і свободу ЗМІ. Конституційний суд зобов’язав законодавців переглянути і обмежити повноваження розвідки до кінця 2021 року.

Ідеться, зокрема, про телекомунікаційну розвідку. Співробітники BND опрацьовують великі обсяги даних без наявності підстав. Спецслужба щодня вивчає 154 тисячі ланцюжків повідомлень, приблизно 260 із них становлять інтерес для BND. Таке відстеження комунікаційних потоків в інтернеті без конкретного приводу суперечить Основному закону ФРН, вирішив Федеральний конституційний суд.
…

МЗС України глибоко занепокоєне у зв’язку із загостренням конфлікту між Вірменією та Азербайджаном.

«Уважно вивчаємо обставини, що призвели до загострення. Закликаємо сторони повернутися до діалогу заради мирного врегулювання конфлікту. Співчуваємо родичам та близьким загиблих», – йдеться в повідомленні, опублікованому 27 вересня у твітері.

Зранку 27 вересня Вірменія і Азербайджан звинуватили один одного в ескалації насильства в Нагірному Карабасі – міжнародно визнаній частині Азербайджану, яка контролюється вірменськими сепаратистами.

Уряд Вірменії 27 вересня ухвалив рішення про запровадження воєнного стану і загальної мобілізації через активізацію бойових дій навколо Нагірного Карабаху.

Міністерство оборони Азербайджану опублікувало опівдні 27 вересня заяву, в якій ідеться, що підрозділи азербайджанської армії ведуть бої на кількох напрямках за важливі висоти, окуповані вірменськими військами.

З обох сторін повідомляють про жертви, в тому числі і серед мирного населення.

Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах розпочався в 1988 році. До укладення угоди про припинення вогню Баку втратив контроль над Нагірним Карабахом і частиною прилеглих районів країни – всього до 20% міжнародно визнаної території.

Режим припинення вогню був встановлений у травні 1994 року. Мінська група ОБСЄ, створена в 1992 році, є посередником у налагодженні переговорів про мирне врегулювання конфлікту. До групи входять Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Німеччина, Італія, Швеція, Фінляндія і Туреччина. Співголовами групи є Росія, Франція і США.
…

Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Олександру Лукашенко слід добровільно залишити посаду. Про це Макрон заявив в інтервʼю газеті Le Journal du Dimanche, опублікованому 26 вересня.

Макрон вважає, що в Білорусі триває криза авторитарної влади, яка не здатна зрозуміти логіку демократії і намагається утриматися силою.

«Лукашенко має піти», – твердить Макрон. За словами французького лідера, 14 вересня в розмові з президентом Росії Володимиром Путіним він сказав, що «Росія має зіграти свою роль, і ця роль може бути позитивною, якщо вона підштовхне Лукашенка до поваги виборчого права і звільнення політичних в’язнів».

У Білорусі з 9 серпня тривають масові протести проти переобрання Олександра Лукашенка. Демонстранти вважають голосування сфальсифікованим і вимагають проведення чесних виборів та покарання силовиків, причетних до насильства.

Країни ЄС і США 23 вересня заявили, що відмовляються визнати Олександра Лукашенка президентом Білорусі, після його несподіваної інавгурації 23 вересня, яка викликала посилення масових протестів по всій країні.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба написав у твіттері, що «з огляду на хід виборчої кампанії у Білорусі та подальші події, сьогоднішня «інавгурація» О. Лукашенка не означає його визнання легітимним главою Білоруської держави».

 
…

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян уранці 27 вересня заявив у фейсбуці, що азербайджанські збройні сили розпочали наступ у напрямку Нагірного Карабаху – міжнародно визнаної частини Азербайджану, яка контролюється вірменськими сепаратистами.

За повідомленням помічника президента Азербайджану Хікмета Гаджиєва, близько 06:00 27 вересня збройні сили Вірменії порушили режим припинення вогню та інтенсивно обстріляли позиції азербайджанської армії на передовій.

З обох сторін повідомляють про жертви, в тому числі серед мирного населення.

Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах розпочався в 1988 році. До укладення угоди про припинення вогню Баку втратив контроль над Нагірним Карабахом і частиною прилеглих районів країни – всього до 20% міжнародно визнаної території.

Режим припинення вогню був встановлений у травні 1994 року. Мінська група ОБСЄ, створена в 1992 році, є посередником у налагодженні переговорів про мирне врегулювання конфлікту. До групи входять Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Німеччина, Італія, Швеція, Фінляндія і Туреччина. Співголовами групи є Росія, Франція і США.

Азербайджан не вважає самопроголошену Нагірно-Карабаської республіку стороною конфлікту і відмовляється вести з нею переговори.
…

У сентрі Лондона 26 вересня знову пройшла акція протесту проти антикоронавірусних обмежень. Акція зібрала на Трафальгарській площі кілька тисяч людей, передають британські медіа.

Учасники протесту, що скандували «Свободи», «Ми не погоджуємося», вступили в сутички з поліцією, яка вимагала від них розійтися. Причиною було те, що противники антиепідемічних заходів їх не дотримувалися: не зберігали соціальну дистанцію та не носили захисних масок.

Читайте також: «Не знаю нікого, хто б захворів на коронавірус»: як говорити з людьми, які не вірять в загрозу COVID-19

Натовп кидав у поліцейських пляшки. За інформацією лондонської поліції, через сутички постраждали дев’ятеро офіцерів і троє протестувальників. Відомо наразі про 16 затриманих.

Протести прокоментував мер Лондона Садік Кхан, назвавши їх «неприйнятними». Він закликав протестувальників розійтися.

«Ви ставите під загрозу безпеку нашого міста. Насильство проти офіцерів не толеруватиметься, а порушники відчують на собі всю силу закону», – написав Кхан у своєму твітері.

Днями прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон заявив про посилення карантинних заходів через зростання кількості хворих на COVID-19 у країні.

Аналогічні протести відбулися в Лондоні минулої суботи, тоді затримали 32 протестувальника, більше десятка поліцейських були травмовані.

За даними Університету Джонса Гопкінса, у Великій Британії на коронавірусну хворобу захворіли 421 816 людей, з них 42 060 померли. Показники захворюваності, що знизилися влітку, почали знову зростати у вересні.
…

Заступника голови Асоціації ветеранів війни Косова Насіма Харадіная перевезли до Нідерландів для участі в трибуналі з воєнних злочинів, повідомила Спеціалізована судова палата Косова 26 вересня.

Згідно з ордером на арешт, Харадіная підозрюють у залякуванні свідків, помсті та порушенні таємниці судового процесу через оприлюднення конфіденційних даних, в тому числі імен свідків.

Палата повідомила, що перша поява Харадіная в суді Гааги буде анонсована «належним чином».

Читайте також: Прем’єр-міністр Косова вітає ідею назвати на честь Трампа спірне озеро на кордоні з Сербією

Насіма Харадіная заарештували 25 вересня у районі Пейтон, що в передмісті Приштини. Як повідомляє балканська служба Радіо Свобода, перед арештом Харадінай заявив журналістам, що не визнає Спеціалізовану палату та Спеціалізований офіс прокурора (СОП).

За заявою СОП, «операційну та логістичну підтримку» арешту Харадіная надали Місія з верховенства права в Косові та косовська поліція.

Напередодні до Гааги відправили заарештованого голову Асоціації ветеранів війни Косова Хюсні Ґуджаті.

Спеціалізована палата в справах Косова в Гаазі розслідує воєнні злочини, здійснені в Косові під час війни місцевих сепаратистів за незалежність від Сербії у 1998-1999 роках.
…

Президент Ірану Хасан Роугані розкритикував санкції, які Сполучені Штати запровадили проти цієї країни. У телевізійному виступі 26 вересня голова близькосхідної держави назвав дії Вашингтона «дикістю».

«Своїми нелегальними та нелюдськими санкціями та терористичними діями американці завдали шкоди на 150 мільярдів народу Ірану», – сказав Роугані.

За його словами, санкції завадили країні закупити ліки та харчі. Ці гуманітарні товари теоретично підпадають під винятки з санкцій США, проте багато компаній бояться порушити правила та уникають транзакцій з Тегераном.

«Ми ще не бачили дикості таких масштабів. Правильна адреса винних в усіх злочинах та тиску на любий іранський народ – Вашинтон, округ Колумбія, Білий дім», – заявив президент Роугані.

Читайте також: Вашингтон запровадив санкції проти пов’язаних з розвідкою Ірану хакерів

Він також згадав державного секретаря США і послідовного критика Ірану Майка Помпео, назвавши його «міністром злочинів».

Новий пакет санкцій був анонсований 21 вересня. Він спрямований на людей та компанії, причетних до діяльності Ірану в ядерній галузі, а також програмах із розробки ракет та звичайної зброї. Це частина стратегії наступу адміністрації Дональда Трампа в рамках «відкату» ядерної угоди 2015 року, яка дозволяла послаблення санкцій.

Крім того, Вашингтон запровадив додаткові санкції 24 вересня, додавши до «чорного списку» суддів та інституції, причетні до порушення прав людини, в тому числі – страти спортсмена Навіда Афкарі.

Державний секретар США Майк Помпео 21 вересня заявив, що Вашингтон має намір і надалі чинити «максимальний тиск», аби змусити Іран перейти до «всеосяжних переговорів щодо злочинної поведінки режиму».
…

Жителі Мінська назвали суботній марш «народною інавгурацією» лідерки опозиції Світлани Тихановської
…

Міністерство закордонних справ Латвії розширило список білоруських чиновників, які підпадають під санкції, в ньому вказані прізвища 101 людини.

У доповненому латвійському списку вказані: глава Белтелерадіокомпанії Іван Ейсмонт, прессекретар Олександра Лукашенка Наталія Ейсмонт, віцепрем’єр Анатолій Сивак, командир ОМОНу ГУВС Мінського міськвиконкому Дмитро Балаба, голова Конституційного суду Білорусі Петро Міклашевич, губернатор Мінської області Олександр Турчин та інші.

У списку МЗС Естонії 128 людей. На сайті естонського зовнішньополітичного відомства зазначено, що для цих людей в’їзд в країну заборонено до 30 серпня 2025 року.

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс написав у твіттері, що 25 вересня в координації з Латвією та Естонією Литва істотно збільшує кількість білорусів, які потрапляють під санкції, «за безперервні репресії проти народу Білорусі». Він не уточнив, наскільки був розширений список санкцій Литви.

31 серпня Латвія, Литва та Естонія ввели санкції і заборонили в’їзд Олександру Лукашенку і ще 29 білоруським чиновникам через фальсифікації виборів і насильницьке придушення акцій протесту.

Країни ЄС і США 23 вересня заявили, що відмовляються визнати Олександра Лукашенка президентом Білорусі, після його несподіваної інавгурації 23 вересня, яка викликала посилення масових протестів по всій країні.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба написав у твітері, що «з огляду на хід виборчої кампанії у Білорусі та подальші події, сьогоднішня «інавгурація» О. Лукашенка не означає його визнання легітимним главою Білоруської держави».

Міністерство закордонних справ Білорусі розкритикувало реакцію інших країн, зокрема України, які відмовилися визнати легітимність Олександра Лукашенка.
…

Експерти відділу ООН з прав людини звернулися до влади Білорусі з закликом звільнити одну з очільників білоруської опозиції Марію Колесникову. Про це повідомили у пресслужбі Управління верховного комісара ООН з прав людини.

В ООН також закликали розслідувати обставини затримання Колесникової.

Окрім того, у заяві висловлено занепокоєння переслідуванням опозиційних політиків у Білорусі.

25 вересня суд у Мінську залишив Колесникову під вартою.

Одна з лідерів білоруської опозиції Марія Колесникова заарештована і знаходиться в СІЗО. Влада Білорусі намагалася вислати її з країни 7 вересня, але силовикам це не вдалося: Колесникова порвала білоруський паспорт і відмовилася їхати до України, як її соратники, яких все-таки вдалося вислати. 10 вересня вона розповіла про погрози, які отримувала від силовиків.

Слідчий комітет Білорусі висунув Колесниковій офіційне обвинувачення за частиною 3 статті 361 КК ( «Заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці РБ, вчинені з використанням ЗМІ та мережі Інтернет»). За цим обвинуваченням їй загрожує від двох до п’яти років позбавлення волі.
…

У Координаційній Раді опозиції Білорусі хочуть створити міжнародну групу ad-hoc з мандатом місії ОБСЄ для того, аби врегулювати кризу всередині країни. Про це в ефірі Радіо Свобода сказав Павло Латушко, член президіуму Координаційної Ради.

«Ми вважаємо важливим, щоб до цього долучилися головні країни у світі. Це Німеччина як очільниця Євросоюзу, Франція, яка є вельми важливим членом Євросоюзу, Сполучені Штати Америки, Велика Британія і також нам важливо, аби Росія долучилась до цього процесу, щоб знайти вихід із тої складної ситуації, яка склалась у нашій країні», – сказав Латушко.

Він додав, що члени Координаційної Ради запропонували застосувати московський механізм роботи ОБСЄ. За такого методу створюють місію із залученням експертів, які не можуть бути громадянами та резидентами країни, яка ініціювала місію. 

Олександр Лукашенко 23 вересня взяв участь у церемонії вступу на посаду президента Білорусі. Вперше в сучасній історії країни церемонія інавгурації була проведена таємно для громадськості. Після цього в різних містах відбулися акції протесту, силовики жорстко розганяли демонстрантів у Мінську, всього було затримано більш як 360 людей.

ЄС визнав, що інавгурація і новий президентський термін Лукашенка не мають достатньої демократичної легітимності. У США заявили, що не вважають Лукашенка законним президентом Білорусі. МЗС Великої Британії визнав таємну інавгурацію такою, що дискредитує. Також не визнали легітимною інавгурацію Лукашенка Німеччина, Чехія, Словаччина, Литва, Польща, Україна і Данія.
…

Літак «МіГ-21» Збройних сил Сербії впав біля містечка Малі Зворник, що неподалік кордону з Боснією і Герцеґовиною. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

В офіційному повідомленні Міноборони країни стверджується, що пілотів розшукують. Втім, журналісти, які перебувають на місці аварії, заявляють що пілотів вважають загиблими. Поранення отримав житель селища, біля якого сталася аварія.

На місце катастрофи прибули міністр оборони Александар Вулин й начальник Генштабу Мілан Мойсилович.

Розбився останній літак типу «МіГ-21», який використовували у збройних силах Сербії. Його купили у Радянському Союзі у 1986 році. У 2016 році літак ремонтували. В повідомленні Міноборони зазначається, що перед польотом літак перевіряли.
…

У МЗС Франції повідомили про початок розслідування витоку у ЗМІ деталей телефонної розмови президентів Франції та Росії Емманюеля Макрона і Володимира Путіна.

«Будь-який витік внутрішніх конфіденційних документів неприпустимий. Тому ми утримуємося від коментарів, триває розслідування. Діалог, який президент країни хотів встановити з Росією, спрямований на вирішення всіх питань, в тому числі тих, які стосуються нашої безпеки, в дусі відвертості і вимогливості», – йдеться в повідомленні МЗС Франції.

22 вересня французька газета Le Monde з посиланням на свої джерела повідомила, що в телефонній розмові з президентом Франції Емманюелем Макроном 14 вересня російський президент Володимир Путін побічно погодився з тим, що російський опозиціонер Олексій Навальний міг бути отруєний, проте, на думку президента Росії, отруту він міг прийняти сам. Після публікації прессекретар Путіна Дмитро Пєсков підтвердив факт розмови, але заявив при цьому, що «газета неточна в формулюваннях», в яких саме – він не сказав.

Сам Навальний також відреагував на процитовані Le Monde слова Путіна.

Раніше російська влада категорично заперечувала висновки європейських лабораторій про те, що причиною стану Навального стало отруєння бойовою хімічною отрутою «Новачок», розробленою в СРСР. У Кремлі також стверджували, що жодних підстав для розслідування справи Навального немає.

23 вересня Навального виписали з берлінської клініки, куди його доправили 22 серпня з Омська. Навальному стало зле в літаку, яким він повертався з Томська до Москви 20 серпня. Літак був змушений екстрено сідати в Омську, де опозиціонера шпиталізували.

Президент Франції у своєму зверненні 22 вересня до учасників 75-ї сесії Генеральної асамблеї ООН закликав Росію прояснити обставини «спроби вбивства» Олексія Навального.
…

За минулу добу у Росії виявили 7212 нових випадків зараження коронавірусом, повідомив оперативний штаб з боротьби із поширенням COVID-19. Це максимальний приріст з 23 червня.

Згідно з повідомленням, за минулу добу в Росії одужали 4317 людей, 108 померли.

Від початку пандемії в Росії виявлено 1 136 048 випадків COVID-19, одужали 934 146 пацієнтів, померли – 20 056.

У світі, за даними Університету Джонса Гопкінса, кількість інфікованих COVID-19 перевищила 32 мільйони, померли майже 983 тисячі людей, одужали понад 22 мільйони.

 
…

Адвокат члена президії Координаційної ради Білорусі Марії Колесникової Людмила Козак перестала виходити на зв’язок. Про це повідомляє TUT.BY з посиланням на адвоката Віктора Мацкевича.

«О 13:50 Людмила попрощалася зі своєю колегою, з якою зустрічалася на вулиці Комуністичній. Поспішала на судове засідання. У суд вона не приїхала. Машина припаркована на Комуністичній, закрита», – повідомив Мацкевич.

За його словами, чоловік Козак подає заяву про викрадення людини в РУВС Центрального району. «Ми з чоловіком Людмили вважаємо, що її зникнення пов’язане з професійною діяльністю», – зазначив Мацкевич.

Одна з лідерів білоруської опозиції Марія Колесникова заарештована і знаходиться в СІЗО. Влада Білорусі намагалася вислати її з країни 7 вересня, але силовикам це не вдалося: Колесникова порвала білоруський паспорт і відмовилася їхати до України, як її соратники, яких все-таки вдалося вислати. 10 вересня вона розповіла про погрози, які отримувала від силовиків.

Слідчий комітет Білорусі висунув Колесниковій офіційне обвинувачення за частиною 3 статті 361 КК ( «Заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці РБ, вчинені з використанням ЗМІ та мережі Інтернет»). За цим обвинуваченням їй загрожує від двох до п’яти років позбавлення волі.
…

США, Великобританія і Канада можуть вже в п’ятницю, 25 вересня, можуть запровадити санкції проти громадян Білорусі, яких вони вважають відповідальними за підтасовування результатів виборів і насильство щодо мирних протестувальників. Про це з посиланням чотири джерела повідомляє агентство Reuters. Співрозмовники агентства не виключають, що узгодження санкцій між країнами може тривати довше.

Міністр закордонних справ Великобританії Домінік Рааб заявив у четвер в парламенті, що уряд готує санкції проти винних у порушеннях прав людини в Білорусі – і координує дії з США і Канадою.

У Держдепартаменті США і міністерстві закордонних справ Канади поки офіційно не заявляли запровадження санкцій.

Країни ЄС і США 23 вересня заявили, що відмовляються визнати Олександра Лукашенка президентом Білорусі, після його несподіваної інавгурації 23 вересня, яка викликала посилення масових протестів по всій країні.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба написав у твіттері, що «з огляду на хід виборчої кампанії у Білорусі та подальші події, сьогоднішня «інавгурація» О. Лукашенка не означає його визнання легітимним главою Білоруської держави».

Міністерство закордонних справ Білорусі розкритикувало реакцію інших країн, зокрема України, які відмовилися визнати легітимність Олександра Лукашенка.
…

Нью-йоркська Метрополітен-опера повністю скасувала сезон 2020-2021 року через пандемію коронавірусу. Рішення пояснили рекомендаціями органів охорони здоров’я, зокрема небезпекою відновлення репетицій і вистав до широкого застосування вакцини, а також наявністю обмежень – соціального дистанціювання і носіння масок.

Генеральний менеджер Метрополітен-опера Пітер Гелб заявив AFP, що театр втратить щонайменше 154 мільйонів доларів, незважаючи на скорочення витрат.

Метрополітен-опера планує почати новий сезон 27 вересня 2021 оперою афроамериканського композитора Теренса Бланшара. Це буде перша постановка темношкірого автора на сцені театру. Теренс Бланшар – 58-річний джазовий трубач, диригент і композитор родом з Нового Орлеана.

Поки театр продовжить трансляції своїх вистав і концертів на онлайн-майданчиках.

Станом на 24 вересня, у США підтвердили майже 7 мільйонів випадків інфікування коронавірусом. Померли майже 202 тисячі людей, одужали – понад 2,67 мільйона.
…

Одна з лідерок білоруської опозиції Марія Колесникова написала батькові Олександрові Колесникову листа з СІЗО в місті Жодіно, повідомляє її сторінка у фейсбуці.

У повідомленні йдеться, що батько політика через півтора тижня після відправлення отримав у Мінську лист із біло-червоно-білими сердечками і білою стрічкою в конверті.

«Зі мною все гаразд, умови прийнятні і нові подруги чудові. Ми займаємося фітнесом на вулиці під час прогулянки і багато їмо. Дуже сумую за тобою і Танею. Я дуже сподіваюся, що з нею і командою все в порядку. Обіймаю міцно їх усіх. Обов’язково скажи їм не здаватися, тільки вперед! Ці всі, хто мене викрадав, неймовірно слабкі і в істериці. Вони навіть не вміють робити свою роботу добре. У них скрізь бардак і хаос. І це не жарт», – ідеться в листі.

Влада Білорусі намагалася вислати Колесникову з країни 7 вересня, але не змогла: жінка порвала білоруський паспорт і відмовилася виїхати в Україну, як її соратники, яких вдалося вислати. 10 вересня вона розповіла про погрози, які отримувала від силовиків.

Слідчий комітет Білорусі висунув їй офіційне обвинувачення за частиною 3 статті 361 Кримінального кодексу країни («Заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці Республіки Білорусь, вчинені з використанням ЗМІ та мережі інтернет»). За цією частиною статті їй загрожує від двох до п’яти років позбавлення волі.

Олександр Лукашенко 23 вересня взяв участь у церемонії вступу на посаду президента Білорусі. Вперше в сучасній історії країни церемонія інавгурації була проведена таємно для громадськості. Після цього в різних містах відбулися акції протесту, силовики жорстко розганяли демонстрантів у Мінську, всього було затримано більш як 360 людей.

ЄС визнав, що інавгурація і новий президентський термін Лукашенка не мають достатньої демократичної легітимності. У США заявили, що не вважають Лукашенка законним президентом Білорусі. МЗС Великої Британії визнав таємну інавгурацію такою, що дискредитує. Також не визнали легітимною інавгурацію Лукашенка Німеччина, Чехія, Словаччина, Литва, Польща, Україна і Данія.
…

Прокуратура в США попросила федерального суддю в Каліфорнії засудити росіянина Євгена Нікуліна до 12 років в’язниці за хакерські атаки на соціальні мережі LinkedIn і Formspring і сервіс Dropbox. Про це повідомив портал Law360 з посиланням на базу даних суду.

У липні журі присяжних в Сан-Франциско визнало Нікуліна винним у викраденні даних 112 мільйонів користувачів зламаних ним сервісів. Присяжні вирішили, що він відповідальний за один із найбільших витоків даних в історії США.

Росіянин був затриманий у Празі в жовтні 2016 року на запит Інтерполу. Він попросив політичного притулку в Чехії, але в квітні 2018 року був екстрадований до США. Пізніше Конституційний суд Чехії визнав це рішення незаконним. Його видачі після арешту так само домагалася Росія.

Нікулін свою провину не визнає, його захист попросив обмежитися терміном, який він уже відбув під вартою, і депортувати його на батьківщину.
…

У США 24 вересня другий день триватиме публічна церемонія прощання з суддею Верховного суду Рут Бейдер Гінзбург.

Труну Гінзбург, накриту американським прапором, перенесли до входу будівлі Верховного суду у Вашингтоні 23 вересня, в перший день церемонії. Захисниця прав жінок та чільна представниця ліберального крила Верховного суду померла 18 вересня від раку у віці 87 років – після 27 років перебування на посаді.

Серед тих, хто віддав шану Гінзбург, були віцепрезидент США Майк Пенс та його дружина Карен, колишній президент Білл Клінтон (який призначив Гінзбург на посаду в 1993 році), його дружина, колишня держсекретарка і кандидатка в президенти від демократів у 2016 році Гілларі Клінтон. Очікується, що президент США Дональд Трамп відвідає церемонію прощання 24 вересня.

Смерть Гінзбург відкрила вакансію у Верховному суді, який складається з дев’яти суддів. Президент Трамп пообіцяв заповнити її ще до виборів 3 листопада. Очікується, що Трамп назве свого кандидата 26 вересня, а республіканці в Сенаті заявляють, що можуть провести голосування до виборів. Це може забезпечити консервативному крилу у Верховному суді впевнену більшість голосів – шість на три.
…