У Білорусі жорстко затримують учасників протестів після інавгурації Лукашенка. Є поранені

У центрі Мінська силовики жорстко затримують і б’ють протестувальників, які вийшли на вулиці білоруської столиці в зв’язку з раптовою інавгурацією Олександра Лукашенка.

За даними правозахисного центру «Весна», по всій країні затримані щонайменше 160 людей. Чути вибухи світлошумових гранат.

Ближче до вечора 23 вересня біля стели «Мінськ – місто-герой» зібралися близько п’яти тисяч людей. ОМОН у зеленій і чорній формі розігнав присутніх за допомогою водометів.

Кілька десятків людей затримали, інші розбіглися по найближчих дворах і магазинах.

Частина протестувальників сховалася від силовиків у прилеглому торговому центрі, але жорсткі затримання почалися і там.

Співробітники ОМОНу валять людей на асфальт і заламують руки за спину. До деяких при затриманні застосовують силу, кажуть очевидці. Учасники акції при цьому скандують «Ганьба!», повідомляє телеканал «Настоящее время».

Затримання відбуваються також біля Немиги і Палацу спорту. На тротуарах уздовж вулиці Машерова залишаються кілька тисяч протестувальників. По місту формуються локальні колони. Надходять повідомлення про поранених.

Біля ТЦ «Галерея», до якого відступили протестувальники, люди вишикувалися в ланцюг. Вони не пропустили машину ДАІ і вийшли на проїжджу частину. Автомобілі сигналять їм на знак підтримки.

Співробітники ОМОНу хотіли пройти в торговий центр, але охоронці не пропустили їх і закрили всі двері. Силовики затримали багатьох людей біля бізнес-центру Royal Plaza на проспекті Переможців.

У Бресті також пройшли масові затримання. Як розповіла телеканалу «Настоящее время» журналістка і головний редактор видання «Бінокль» Ксенія Петрович, у місті ОМОН зачищав двори, в яких ховалися протестувальники, до деяких при затриманні застосовують силу.

Масові акції проти інавгурації Лукашенка також пройшли у Вітебську, Могильові, Жодіно, Солігорську і декількох інших містах.

Олександр Лукашенко 23 вересня таємно вступив на посаду президента Білорусі. Координаційна рада опозиції заявила про безстрокову акцію непокори. Кандидатка в президенти Білорусі Світлана Тихановська назвала інавгурацію фарсом: «Насправді сьогодні Лукашенко просто пішов на пенсію».

Легітимність Лукашенко як президента також не визнали США, вісім країн ЄС і Україна.

 

 

З сайту Держдуми Росії видалили новину про розслідування отруєння Навального

Вдень 23 вересня на офіційному сайті і в твіттері Держдуми Росії з’явилася новина про те, що думська комісія з розслідування фактів втручання іноземних держав у внутрішні справи запропонувала колегам із німецького парламенту провести спільне розслідування отруєння опозиціонера Олексія Навального, яке в новині було назване «ситуацією».

На фото, прикріпленому до повідомлення, кілька членів комісії сиділи за столом і, судячи з руху рук, голосували «за».

Однак через 20 хвилин новина з невідомих причин була видалена з усіх джерел. Радіо Свобода не змогло отримати коментар у пресслужби Держдуми.

Пізніше голова комісії Василь Піскарьов все ж підтвердив «Інтерфаксу», що депутати підготували звернення до Бундестагу з проханням провести спільне розслідування «шуму» навколо ситуації з Навальним.

Однак, за його словами, якась третя сила за допомогою цієї «ситуації» і «спланованої дезінформаційної кампанії» намагається вбити клин між Росією і Німеччиною, «зруйнувати братський союз Росії й Білорусі та іншими дружніми країнами, підірвати економічний розвиток Росії за допомогою нових санкцій, зупинити «Північний потік – 2» і заблокувати контакти російських розробників COVID-вакцин».

Також Піскарьов заявив, що комісією Держдуми нібито встановлений факт фінансування блогерів і журналістів, які висвітлювали історію з отруєнням Навального, зі США.  

Напередодні французька газета Le Monde з посиланням на свої джерела повідомила, що в телефонній розмові з президентом Франції Емманюелем Макроном 14 вересня російський президент Володимир Путін побічно погодився з тим, що Навальний міг бути отруєний, проте, на думку президента Росії, отруту він міг прийняти сам. Після публікації прессекретар Путіна Дмитро Пєсков підтвердив факт розмови, але заявив при цьому, що «газета неточна в формулюваннях», в яких саме – він не сказав.

Сам Навальний також відреагував на процитовані Le Monde слова Путіна.

До цього російська влада категорично заперечувала висновки європейських лабораторій про те, що причиною стану Навального стало отруєння бойовою хімічною отрутою «Новачок», розробленою в СРСР. У Кремлі також стверджували, що жодних підстав для розслідування справи Навального немає.

23 вересня Навального виписали з берлінської клініки, куди його доправили 22 серпня з Омська. Навальному стало зле в літаку, яким він повертався з Томська до Москви 20 серпня. Літак був змушений екстрено сідати в Омську, де опозиціонера шпиталізували.

 

США оголосили нові санкції проти осіб і компаній, пов’язаних із «кухарем Путіна»

Сполучені Штати Америки оголосили про запровадження санкцій проти низки осіб і структур, що пов’язані з близьким до Кремля бізнесменом Євгеном Пригожиним, якого ЗМІ називають «кухарем Путіна», і беруть участь у кампанії щодо посилення російського впливу в Центральноафриканській республіці (ЦАР).

Міністерство фінансів США 23 вересня також оголосило про заходи щодо осіб, які, як стверджується, безпосередньо сприяють російській Федеральній службі безпеки (ФСБ), і тих, хто допомагає внесеним у «чорні списки» громадянам і організаціям обходити американські санкції.

Нові санкції запровадили проти вісьмох осіб, зокрема шістьох росіян.

Одночасно під обмежувальні заходи підпадають пов’язані з цими людьми компанії в Росії, ЦАР і Фінляндії.

Як наголошується в заяві Міністерства фінансів США, ці заходи продовжують зусилля Вашингтона щодо притягнення до відповідальності російських розвідслужб за дестабілізуючі дії, такі як зловмисна кібердіяльність і втручання у вибори.

Задовго до цього США запровадили санкції проти самого Пригожина, а також структур, які з ним пов’язують, в тому числі Агентства інтернет-досліджень, відомого як «фабрика тролів», і приватної військової компанії (ПВК) «Вагнера», задіяної в операціях у Сирії, Лівії, ще низці країн Африки, а також в Україні.

Москва завжди категорично заперечувала звинувачення у втручанні у вибори в інших країнах і зв’язках із хакерами, викритих у зламі іноземних урядових сайтів.

 

Страховики відмовилися працювати з кораблями для «Північного потоку-2»

Міжнародна група клубів взаємного страхування судновласників відмовилася страхувати кораблі, що беруть участь у будівництві проєкту газопроводу «Північний потік-2».

«Члени (кожного з клубів) повинні пам’ятати, що не має бути жодного страхового покриття для суден, залучених до незаконної діяльності та/або діяльності, яка ставить клуб під загрозу порушення санкцій», – йдеться в розпорядженні групи.

Автори документа пов’язують свою позицію з «прямою загрозою санкцій для страховиків», яку містять закони США «Про протидію противникам Америки за допомогою санкцій» і «Про захист енергетичної безпеки Європи».

Щоб уникнути санкцій, страховиків закликали «оцінювати і мінімізувати ризики укладення контрактів щодо «Північного потоку-2».

У червні 2020 року сенатори США внесли до Конгресу новий законопроєкт, який пропонує запровадити санкції проти компаній, що надають послуги страхування або перестрахування суднам, які працюють на «Північному потоці-2».

Сполучені Штати виступають проти проєкту трубопроводу з Росії до Німеччини, заявляючи, що він загрожує енергетичній безпеці Європи, роблячи її залежною від Росії.

Раніше цього тижня держсекретар США Майк Помпео в інтерв’ю німецькому виданню Bild заявив, що США працюють над створенням коаліції проти газопроводу «Північний потік-2». Помпео висловив сподівання, що уряд Німеччини приєднається до оцінок Вашингтона, в тому числі через отруєння російського опозиціонера Олексія Навального.

Роботи з укладання труб на дні Балтійського моря були припинені через санкції США щодо європейських підрядників, що набрали чинності в грудні 2019 року. Тоді швейцарська компанія Allseas зупинила участь у проєкті.

Клуби Міжнародної групи забезпечують страхування близько 90% світового тоннажу морських суден, зазначено на сайті асоціації. Решта 10% ринку покриваються кількома комерційними страховими компаніями.

Росія: причиною катастрофи Су-30 міг стати постріл із іншого російського винищувача

Винищувач Су-30, який розбився 22 вересня в Тверській області Росії, за попередніми даними, був випадково збитий іншим літаком під час навчань, повідомляють російські засоби інформації.

«Попередньо, причина надзвичайної події – випадкове влучання в Су-30 снаряда під час навчань. Постріл було здійснено іншим повітряним судном», – сказали агенції ТАСС в екстрених службах.

За даними РЕН ТВ, під час польоту два військові літаки, Су-30 і Су-35, відпрацьовували тактику ведення повітряного бою. Передбачалося, що Су-35 здійснить фотострільбу.

«З невідомої поки причини вогонь був відкритий реальний. Можливо, причиною активації «головного калібру» могла стати технічна несправність. Точну причину встановить розслідування», – йдеться в повідомленні.

Винищувач Су-30 повітряно-космічних сил Росії зазнав аварії в Тверській області 22 вересня, двоє пілотів встигли катапультуватися.

Лукашенко вступив на посаду президента Білорусі. Інавгурацію влаштували у палаці Незалежності

У палаці Незалежності в Мінську відбулася інавгурація Олександра Лукашенка, який, поклавши праву руку на Конституцію, склав присягу як президент білоруською мовою.

«У цей урочистий день президент присягає на вірність батьківщині і народові з особливим почуттям. В ньому дуже багато гордості за білорусів, які з честю пройшли випробування на міцність, перш за все, своїх переконань», – цитує слова Олександра Лукашенка держагенція «БелТА».

Після присяги Лукашенко підписав її текст, голова ЦВК Лідія Єрмошина вручила Лукашенкові посвідчення президента, що означає його вступ на шостий термін.

«БелТА» повідомила, що на церемонію 23 вересня запросил кількасот високопосадовців, кого і скільки саме не уточнюється.

З самого ранку 23 вересня у Мінську фіксували пожвавлення спецтранспорту та військових у центрі міста. Очевидці повідомляли про присутність представників роти почесної варти. Проспект Незалежності в центрі Мінська перекрили.

Новина доповнюється…

Білорусь: у Мінську перекрита частина вулиць у центрі, причину не оголошують

Уранці 23 вересня жителі столиці Білорусі зауважили незвичну активність біля мінського Палацу Незалежності. Поблизу будівлі перебуває рота почесної варти, ескорт мотоциклістів та силовиків – у прилеглих районах, інформує білоруська служба Радіо Свобода.

Речниця Олександра Лукашенка Наталія Ейсмонт відмовилася називати точну дату інавгурації білоруського лідера, якого Центральна виборча комісія оголосила переможцем виборів, які відбулися 9 серпня. «Я можу лише сказати, що ближче до часу інавгурації ми обов’язково повідомимо вам», – сказала вона російській інформагенції «РИА Новости».

За законом інавгурація має відбутися впродовж двох місяців після виборів, тобто не пізніше 9 жовтня.

У Білорусі понад місяць тривають протести з вимогою нових, чесних виборів і припинення насильства над протестувальниками. Учасники протестів вважають сфальсифікованими результати голосування 9 серпня.

Канада, Велика Британія і кілька країн ЄС, включно з сусідніми з Білоруссю Литвою і Польщею, не визнали результати останніх виборів у Білорусі. Найбільші партії, представлені в Європейському парламенті, вже оголосили Лукашенка персоною нон ґрата. Європарламент не визнав Лукашенка легітимним президентом Білорусі і закликав ЄС запровадити санкції проти нього.

Латвія, Литва та Естонія запровадили персональні санкції та заборонили в’їзд президенту Білорусі Олександру Лукашенку і ще 29 білоруським чиновникам через фальсифікації виборів і насильницьке придушення акцій протесту. У цьому списку також є син президента Віктор Лукашенко, голова ЦВК Білорусі Лідія Єрмошина та інші особи.

Le Monde: Путін у розмові з Макроном допустив, що Навальний міг сам себе отруїти. Опозиціонер відреагував

Щоденна паризька газета Le Monde опублікувала 22 вересня статтю, в якій пише, що під час телефонної розмови 14 вересня між президентами Франції і Росії Емманюелем Макроном і Володимиром Путіним останній, зокрема, допустив, що російський опозиціонер Олексій Навальний міг сам себе отруїти.

Путін, як пише видання з посиланням на джерела, «зневажливо» висловлювався про Навального і назвав його «простим порушником спокою в інтернеті». Російський президент також сказав Макрону, що Навальний «вже симулював» отруєння, а крім цього «здійснював незаконні дії і використовував створений ним Фонд боротьби з корупцією (ФБК), щоб шантажувати чиновників і депутатів».

Також Путін заявив, що офіційне розслідування події з Навальним у Росії не ведеться, тому що фахівці з Росії не можуть отримати результати аналізів із Німеччини і Франції. Також Путін вказав, що сліди «Новачка» можуть вести до Латвії, де живе один з творців цієї отрути, стверджує видання.

Макрон, як пише Le Monde, відкинув версію про «латвійський слід» і можливість того, що Навальний міг отруїти себе сам.

Президент Франції назвав отруєння російського опозиційного політика «злочинним діянням» і наголосив, що отруйна речовина «Новачок» не може використовуватися приватною організацією. Також він зажадав від Путіна офіційних пояснень того, що сталося, пише французька газета.

Олексій Навальний в інстаграмі відреагував на статтю.

«Володимир Путін повідомив французькому колезі: «Навальний міг сам проковтнути цю отруту». Хороша версія. Вважаю, що заслуговує найпильнішого вивчення. Зварив на кухні «Новачок». Тихо сьорбнув із фляжки в літаку. Впав у кому. До цього домовився з дружиною, друзями і колегами, що, якщо МОЗ наполягатиме, щоб мене відвезли лікувати до Німеччини, вони ні в якому разі не дозволяли це зробити. Померти в омській лікарні і опинитися в омському морзі, де встановили б причину смерті «пожив достатньо», – ось кінцева мета мого хитрого плану. Але Путін мене переграв. Його просто так не проведеш. У підсумку я, як дурень, пролежав у комі 18 днів, але свого не добився. Провокація не вдалася!», – написав Навальний.

Навальний був госпіталізований наприкінці серпня в лікарню в російському Омську. Уряд Німеччини, куди пізніше перевезли російського опозиціонера для лікування, заявив, що він був отруєний бойовою хімічною отруйною речовиною «Новачок». Отруєння могло статися в Томську, звідки Навальний летів до Москви, і в літаку йому стало зле.

Соратники опозиціонера відразу після його госпіталізації вимагали порушити кримінальні справи за статтями про замах на життя громадського діяча і тероризм. Провести розслідування замаху Росію закликали США та Євросоюз.

Російська влада стверджує, що підстав для порушення кримінальної справи немає. Прокуратура і поліція Росії за фактом госпіталізації проводять дослідчу перевірку.

Речник президента Росії Дмитро Пєсков 22 вересня заявив, що соратники Навального нібито вивезли з країни «докази», і це ускладнює проведення перевірки.

Минулої п’ятниці, 18 вересня, коли з’явилися повідомлення, що до Німеччини була вивезена пляшка, на якій згодом знайшли сліди отруйної речовини, Пєсков також говорив, що «те, що могло б стати доказом на користь отруєння, на жаль, було вивезене».

 

У Білорусі запрацював сайт МВС, який був недоступний протягом 19 днів

Офіційний сайт Міністерства внутрішніх справ Білорусі 22 вересня відновив свою роботу, повідомила у телеграмі речниця МВС Ольга Чемоданова. Сайт був недоступний протягом 19 днів, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Пресслужба МВС повідомляла, що робота сайту «призупинена з технічних причин».

Доступ до сайту МВС зник 3 вересня. Потім відомство заявило, що «була вчинена спроба встановити шкідливі програми, які блокують або змінюють низку інформаційних ресурсів МВС», і наголосило, що «фахівці працюють над усуненням виявлених проблем».

Згідно зі скріншотами, опублікованими у білоруських ЗМІ, до того, як сайт перестав працювати, на ньому з’явилися оголошення про розшук президента Олександра Лукашенка і міністра внутрішніх справ Юрія Караєва, яких «звинувачують у воєнних злочинах проти білоруського народу».

Наступного дня перестали працювати сайти Білоруської торгово-промислової палати і громадського об’єднання «Біла Русь», і на них з’явилося звернення «кіберпартизанів Білорусі». 

14 вересня зупинив роботу сайт Міністерства з питань податків і зборів. Також були напади на сайти Академії МВС і «Білоруської лотереї».

 

 

Макрон під час виступу в ООН закликав Росію дати відповіді у справі Навального і пригрозив наслідками

Президент Франції Емманюель Макрон закликав Росію негайно дати пояснення у справі про отруєння російського опозиціонера Олексія Навального. Він сказав про це 22 вересня, виступаючи під час сесії Генеральної асамблеї ООН, повідомляє Reuters.

«Ми не толеруватимемо застосування хімічної зброї в Європі, Росії чи Сирії», – сказав Макрон, пригрозивши Росії наслідками в разі, якщо пояснень не буде.

Про які саме наслідки йдеться – президент Франції не уточнив.

Як раніше написала газета Süddeutsche Zeitung, правоохоронні органи Німеччини не можуть почати розслідування замаху на російського опозиційного політика Олексія Навального через те, що воно відбулося в чужій юрисдикції.

Навальний був госпіталізований наприкінці серпня в лікарню в російському Омську. Німецький уряд заявив, що він був отруєний бойовою хімічною отруйною речовиною «Новачок». Отруєння могло статися в Томську, звідки Навальний летів у літаку (на борту якого йому стало зле). 

Соратники опозиціонера відразу після його госпіталізації вимагали порушити кримінальні справи за статтями про замах на життя громадського діяча і тероризм. Провести розслідування замаху Росію закликали США та Євросоюз.

Російська влада стверджує, що підстав для порушення кримінальної справи немає. Прокуратура і поліція Росії за фактом госпіталізації проводять дослідчу перевірку.

Речник президента Росії Дмитро Пєсков 22 вересня заявив, що соратники Навального нібито вивезли з країни «докази», і це ускладнює проведення перевірки.

Минулої п’ятниці, 18 вересня, коли з’явилися повідомлення, що до Німеччини була вивезена пляшка, на якій згодом знайшли сліди отруйної речовини, Пєсков також говорив, що «те, що могло б стати доказом на користь отруєння, на жаль, було вивезене».

 

Традиційну церемонію вручення Нобелівських премій скасували через пандемію

Традиційний формат проведення церемонії вручення Нобелівської премії у Стокгольмі скасували через пандемію. Про це повідомили організатори.

«Традиційну церемонію вручення Нобелівських премій у Стокгольмі та Нобелівський банкет скасовано», – мовиться у повідомленні.

У Швеції, де вручають наукові та літературну премії, церемонія відбудеться у телеформаті з прямими включеннями з різних країн. Лише невелику кількість глядачів допустять безпосередньо у будівлю мерії Стокгольму.

 

В Осло вручення Нобелівської премії миру відбудеться в аудиторії університету Осло. На церемонію також допустять невелику кількість глядачів, а лауреати матимуть можливість бути присутніми безпосередньо або по відеозв’язку.

Щодо банкету, то його скасували в обох містах, а цьогорічних лауреатів планують запросити на нобелівський банкет наступного року.

Цьогорічних лауреатів премії традиційно оголосять у жовтні.

Нобелівська премія вручається з 1901 року.

 

Винесений у Чехії вирок громадянинові Білорусі за участь у війні проти України на Донбасі оскаржать і обвинувачення, і захист

Винесений у Чехії вирок громадянинові Білорусі за участь у війні проти України на Донбасі – 4,5 роки позбавлення волі – оскаржать і його захист, і обвинувачення, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Сторона обвинувачення подала апеляцію проти вироку засудженому Олександрові Фадєєву на місці, вважаючи строк покарання надто низьким.

Його адвокат, зі свого боку, заявив Радіо Свобода, що сам він задоволений вироком, який значно нижчий, ніж просило обвинувачення, але оскаржить його на прохання свого клієнта, який своєї вини не визнає.

Мати Фадєєва, яка теж була в залі суду, в короткому коментарі Радіо Свобода сказала, що «строк є великим», а справа проти її сина є «цілком політичною».

На суді був присутній і колишній чеський військовослужбовець Ерік Ешту, який так само раніше був засуджений за участь у бойових діях на Донбасі на боці російських гібридних сил, але лише умовно, і особисто знайомий із засудженим.

«Я прийшов підтримати свого друга і його маму. Я знаю Олексія, і все не так, як це може виглядати. Ми знайомі близько 15 років, ми були там разом (на окупованій частині Донбасу). Він нормальний і вихований хлопець, а не терорист», – заявив Радіо Свобода Ерік Ешту.

Раніше 22 вересня Міський суд столиці Чехії Праги засудив громадянина Білорусі Олександра Фадєєва до 4,5 років позбавлення волі. Також Фадєєв, який має право постійного мешкання в Чехії, має бути видворений із країни на 4 роки після відбування покарання. Вирок іще не набув чинності.

Обвинувачення просило для Фадєєва 15 років позбавлення волі і видворення на необмежений термін.

Його обвинувачували за статтею Кримінального кодексу Чехії про «терористичний напад», але суддя вирішила, що обвинувачення в активній участі в бойових діях проти українських військ не доведене. За словами судді, прокурор не зміг довести, що Фадєєв відвідував Україну з наміром завдати шкоди її конституційному ладові. Відтак його засудили за менш серйозною статтею, про «участь в організованому злочинному угрупованні».

Згідно з обвинувальним висновком, Фадєєв неодноразово відвідував окуповану частину Донецької області між 2014 і 2016 роками, дістаючись туди через російський Ростов-на-Дону. Прокурор стверджував, що чоловік сам отримував зброю в лавах угруповання «ДНР» і брав участь у виконанні різних воєнних завдань у лавах так званої «республіканської гвардії» цього угруповання.

Фадєєв у своєму кінцевому слові на суді заявив, що «участі безпосередньо в боях не брав, а брав участь лише в заходах надання допомоги». На суді він визнав участь у вартуванні і патрулюванні зі зброєю в руках, але твердив, що стріляв зі зброї тільки під час навчання на стрільбищі.

Як вкотре заявив Фадєєев, він також нібито не знав, що діяльність угруповання «ДНР» суперечить Конституції України. Також він стверджував, що його не цікавило, з яких джерел фінансується «республіканська гвардія ДНР».

Раніше в перебігу судових слухань Фадєєв заявляв, що їздив на окуповану частину Донбасу, щоб допомогти тамтешнім людям захищатися від «українських фашистів» і «націоналістів». Його адвокат, зі свого боку, твердив на захист свого клієнта, що, мовляв, Конституцію України порушила сама українська армія.

Це в Чехії не перший такий випадок.

Раніше в Чехії обвинувачували її громадянина, колишнього військовослужбовця Еріка Ешту, в тероризмі через його участь у боях проти України на Донбасі, але врешті він був засуджений лише умовно за службу в «іноземних збройних силах» і позбавлений чеського військового звання. Таку кваліфікацію і вирок недавно підтвердив Верховний суд Чехії. Ешту також твердив, що їздив до України тільки як турист і мандрівник, а в однострої бойовиків фотографувався, мовляв, тільки «на пам’ять».

Крім нього, також умовний термін за участь у діях російських гібридних сил на Донбасі проти України отримав на початку липня громадянин Чехії Павел Кафка.

За словами чеських дослідників, на Донбасі в лавах російських гібридних сил побували вже десятки громадян Чехії, де досить сильно працює російська і проросійська пропаганда й дезінформація.

Дані про участь громадян Чехії в війні проти України підтверджували і в Службі безпеки України.

Як заявляв понад рік тому посол України в Чехії Євген Перебийніс, Чехія розслідує можливу участь 20 своїх громадян у конфлікті на Донбасі на боці російських гібридних сил.

У Росії впав військовий літак Су-30

Російський військовий літак-винищувач Су-30 зазнав 22 вересня аварії при виконанні планового польоту в Тверській області, повідомляють російські інформагенції з посиланням на штаб Західного військового округу.

Літак упав у лісі. Жертв і руйнувань на землі немає.

Екіпаж встиг катапультуватися. Льотчики вийшли на зв’язок, їх евакуювали з місця аварії.

На місце інциденту відправлена військова комісія, яка вивчає обставини і встановлює причини аварії.

Винищувач Су-30 був розроблений наприкінці 1980-х років минулого століття, його модифікації Росія експортувала до Індії, Китаю, В’єтнаму, Венесуели, Малайзії та Алжиру.

Чехія: обвинувачення просить 15 років для громадянина Білорусі, який воював проти України на Донбасі

На суді в столиці Чехії Празі обвинувачення попросило засудити до 15 років позбавлення волі і до довічного видворення з країни громадянина Білорусі, який має право постійного мешкання в Чехії – його обвинувачують в участі в бойових діях проти України на Донбасі.

Підсудний Олександр Фадєєв свою вину заперечує і твердить, що тільки хотів допомогти людям захищатися від «українських фашистів», але сам участі в боях не брав, повідомляє чеське агентство «ЧТК». Адвокат просить зняти зі свого клієнта всі обвинувачення, бо той, мовляв, не вчинив ніякого кримінального злочину.

Фадєєв обвинувачений за статтею чеського Кримінального кодексу про «терористичний напад», що може призвести до вироку позбавлення волі на термін від 12 до 20 років. Слухання в Празькому міському суді продовжиться 22 вересня, коли підсудний має виступити із кінцевим словом.

Нині Фадєєв уже перебуває в ув’язненні у зв’язку з засудженням через інший кримінальний злочин. Як заявляє обвинувачення, він долучився до конфлікту на Донбасі «з наміром активно підтримати сепаратистські угруповання на сході України, які домагаються відокремлення від України і створення самостійного державного утворення, так званої «Донецької народної республіки». За словами прокурорів, Фадєєв неодноразово в період від листопада 2014 до травня 2016 року виїжджав до України.

За документами справи, Фадєєв отримав у лавах угруповання «ДНР» зброю і брав участь у різноманітних воєнних завданнях у складі так званої «республіканської гвардії ДНР». Але він не тільки займався патрулюванням, а й брав активну участь у боях проти українських військ, які захищають суверенітет і територіальну цілісність України, заявили прокурори.

На попередніх слуханнях на суді в червні Фадєєв заявляв, що не долучався безпосередньо до боїв проти «націоналістів», а брав участь тільки в допоміжних акціях, як-то патрулюванні. Зі зброї, яку він отримав від сепаратистів, він, за його словами, стріляв тільки на полігоні. Крім того, він нібито не знав, що діяльність угруповання «ДНР» суперечить Конституції України. Також він стверджував, що його не цікавило, з яких джерел фінансується «республіканська гвардія ДНР».

Обвинувачення ж вважає вину Фадєєва за доведену. Кримінальний кодекс Чехії визначає «терористичний напад» як злочин, скоєний проти Чехії з метою зашкодити її конституційному ладові, чи проти міжнародної організації, – але при цьому чеське право надає захист від терористичних дій і іноземним державам.

Адвокат Фадєєва, зі свого боку, твердить на захист свого клієнта, що, мовляв, Конституцію України порушила сама українська армія, тому підтримка його клієнтом організації, яка захищається від неї, не може вважатися терористичним актом.

Це в Чехії не перший такий випадок.

Раніше в Чехії обвинувачували її громадянина, колишнього військовослужбовця Еріка Ешту, в тероризмі через його участь у боях проти України на Донбасі, але врешті він був засуджений лише умовно за службу в «іноземних збройних силах» і позбавлений чеського військового звання. Таку кваліфікацію і вирок недавно підтвердив Верховний суд Чехії. Ешту також твердив, що їздив до України тільки як турист і мандрівник, а в однострої бойовиків фотографувався, мовляв, тільки «на пам’ять».

Крім нього, також умовний термін за участь у діях російських гібридних сил на Донбасі проти України отримав на початку липня громадянин Чехії Павел Кафка.

За словами чеських дослідників, на Донбасі в лавах російських гібридних сил побували вже десятки громадян Чехії, де досить сильно працює російська і проросійська пропаганда й дезінформація.

Дані про участь громадян Чехії в війні проти України підтверджували і в Службі безпеки України.

Як заявляв понад рік тому посол України в Чехії Євген Перебийніс, Чехія розслідує можливу участь 20 своїх громадян у конфлікті на Донбасі на боці російських гібридних сил.

Столтенберг закликав Росію розслідувати замах на Навального

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що отруєння російського опозиціонера Олексія Навального вимагає рішучої міжнародної відповіді і закликав Росію провести ретельне і відкрите розслідування.

Столтенберг зробив цю заяву під час онлайн-форуму вашингтонського Центру аналізу європейської політики (CEPA), на якому обговорювали майбутнє трансатлантичних відносин, повідомляє «Голос Америки».

«Це було посягання не на одну людину, а на основні демократичні права. Це також серйозне порушення міжнародного права і Договору про контроль над озброєннями – Конвенції про заборону хімічної зброї. Так що, це вимагає рішучого міжнародного відповіді», – сказав он. Для подолання нових викликів і загроз, зокрема з боку Росії і Китаю, НАТО повинен бути не тільки військовим, а й політичним альянсом», – заявив Столтенберг.

На думку глави Альянсу, це дозволить «послати очевидний і єдиний політичний сигнал, тому що країни-союзники по НАТО представляють половину світової економічної та військової могутності і майже мільярд громадян».

 

7 вересня лікарі клініки «Шаріте» повідомили, що Навального вивели зі стану штучної коми, і він реагує на зовнішні подразники.

Російський опозиціонер перебував у комі з 20 серпня. На лікуванні в клініці «Шаріте» він – із 22 серпня, у Берлін його перевезли з Омська.

До лікарні Омська Навального доправили після того, як йому стало зле на борту літака, який здійснив екстрену посадку в омському аеропорту.

Влада Німеччини заявила, що в організмі Навального були знайдені сліди отруйної речовини з групи «Новачок». Канцлер Німеччини Анґела Меркель закликала Москву розслідувати те, що сталося з опозиціонером.

Російська влада, посилаючись на лікарів, які лікували Навального в Омську, висловлювала скептичне ставлення до версії отруєння. Кримінальну справу в Росії не порушували.

У Євросоюзі заявили, що Тихановська здатна до «справжнього керівництва»

Тихановська заявила, що очікує від ЄС невизнання легітимності Лукашенка, а також будь-яких документів, які він підпише від імені Білорусі з будь-якою державою (включно з Росією)

Отруєння Навального: російський опозиціонер хоче, щоб йому повернули одяг з омської лікарні

Російський опозиціонер Олексій Навальний вимагає від російської влади повернути йому одяг, у якому він був 20 серпня, коли його госпіталізували в Омську. Запис про це з’явився на сайті Навального.

Опозиціонер вперше від свого імені написав про те, що його «намагалися вбити бойовою отруйною речовиною». Навальний звернув увагу на те, що минули всі терміни «дослідчої перевірки» у його справі, оскільки з моменту отруєння вже минуло 30 днів.

«У Росії кримінальної справи немає, а є «дослідча перевірка за фактом госпіталізації». Таке враження, що я не в кому впав в літаку, а послизнувся в супермаркеті і зламав ногу», – пише Навальний.

Він зазначає, що нічого іншого й не очікував, і вимагає в зв’язку із закінченням терміну перевірки повернути йому одяг, який називає «найважливішим доказом».

«Перед тим як дозволити мене відвезти до Німеччини, весь одяг з мене зняли і відправили абсолютно голого. З урахуванням того, що на моєму тілі «Новачок» був виявлений, і контактний спосіб зараження досить імовірний, мій одяг -– дуже важливий речовий доказ», – зазначив Навальний.

У своєму інстаграмі Навальний опублікував у понеділок ще одне фото з клініки «Шаріте», де він продовжує лікування.

7 вересня лікарі клініки «Шаріте» повідомили, що Навального вивели зі стану штучної коми, і він реагує на зовнішні подразники.

Російський опозиціонер перебував у комі з 20 серпня. На лікуванні в клініці «Шаріте» він – із 22 серпня, у Берлін його перевезли з Омська.

До лікарні Омська Навального доправили після того, як йому стало зле на борту літака, який здійснив екстрену посадку в омському аеропорту.

 

Влада Німеччини заявила, що в організмі Навального були знайдені сліди отруйної речовини з групи «Новачок». Канцлер Німеччини Анґела Меркель закликала Москву розслідувати те, що сталося з опозиціонером.

Російська влада, посилаючись на лікарів, які лікували Навального в Омську, висловлювала скептичне ставлення до версії отруєння. Кримінальну справу в Росії не порушували.

Генеральна асамблея ООН вперше в історії збирається віртуально

На тлі пандемії коронавірусу, політичної поляризації та економічного спаду цього тижня стартують щорічні збори Генеральної асамблеї Організації Об’єднаних Націй. Вперше в історії організації світові лідери не будуть присутні на гучному дипломатичному заході в Нью-Йорку.

Замість цього вони виступлять із заздалегідь записаними промовами, а більшість заходів проходитимуть віртуально.

Тільки по одному дипломату від кожної зі 193 країн-учасниць допустять в залу Генеральної асамблеї – з дотриманням соціальної дистанції і маскового режиму. На тижні Генасамблеї цього року не буде рукостискань та обіймів.

«Пандемія COVID-19 – це криза, не схожа на жодну з криз у нашому житті, і тому сесія Генеральної асамблеї цьогоріч не буде схожа на жодну іншу», – заявив генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш.

Зустрічі на високому рівні розпочнуться 21 вересня з відзначення 75-річчя ООН і офіційного прийняття декларації, схваленої усіма 193 країнами-членами. Світові лідери і представники більш ніж 180 країн зроблять трихвилинні відеозвернення.

22 вересня відбудеться відкриття віртуального засідання Генеральної асамблеї високого рівня, яке розпочнеться із виступу генсекретаря. Виступи в перебігу так званих загальних дебатів триватимуть до 26 вересня, потім буде зроблена дводенна перерва і завершаться всі заходи вранці 29 вересня.

Серед тих, чиї виступи очікуються в перший день загальних дебатів 22 вересня, – президент США Дональд Трамп, президент Росії Володимир Путін і лідер Китаю Сі Цзіньпін.

Зазвичай під час зборів Генасамблеї ООН проходять сотні додаткових заходів. Цього року відбудеться лише кілька зустрічей, в тому числі щодо боротьби з пандемією коронавірусу, змін клімату та біорізноманіття.

На тлі зростання кількості випадків COVID-19 в Індії знімають карантинні обмеження

Влада деяких штатів Індії дозволила з 21 вересня після понад п’ятимісячного закриття відкрити роботу шкіл, незважаючи на те, що число нових хворих на COVID-19 в країні з 1,3-мільярдним населенням зростає.

Школам дозволили, зокрема, частково відновити навчання для учнів віком від 14 до 17 років, але центральний уряд остаточне рішення щодо поновлення навчання поклав на владу на місцях. Влада у Делі, штатах Гуджарат, Керала і Уттар-Прадеш заявила, що ще рано починати знову заняття.

Всесвітньо відомий Тадж-Махал також відкриється 21 вересня, вперше після 6 місяців закриття, але з деякими обмеженнями.

В Індії зареєстровано понад 5,4 мільйона випадків зараження коронавірусом, і щодня додається близько ста тисяч нових, кількість смертей зростає більш ніж на 1000 щодня і досягла загального числа у 87 тисяч.

Попри те, що в країні зараз проводять 1 мільйон тестів на COVID-19 щодня, вважається, що реальний приріст хворих і кількість смертей набагато вищі.

За дослідженнями, близько 25 відсотків людей мають антитіла до коронавірусу, це дозволяє припустити, що багато хто вже інфікувався раніше.

У березні індійський уряд запровадив суворий карантин. Десятки мільйонів людей, які були простими робітниками у містах, повернулися у села. Експерти в галузі охорони здоров’я кажуть, що це могло сприяти поширенню вірусу по країні.

Близький до Путіна бізнесмен Ротенберг міг використовувати банк Barclays для обходу санкцій – ВВС

Близький до президента Росії Володимира Путіна бізнесмен Аркадій Ротенберг, ймовірно, міг використовувати банк Barclays в Лондоні для обходу американських і європейських санкцій, накладених на нього в 2014 році після анексії Криму. Про це повідомляє BBC із посиланням на документи підрозділу з боротьбі із фінансовими злочинами Міністерства фінансів США, які є в розпорядженні журналістів.

Йдеться, зокрема, про звіти стосовно підозрілих транзакцій, з яких випливає, що компанії, бенефіціаром яких, імовірно, є Ротенберг, використовували рахунки в банку Barklays.

Санкції щодо Ротенберга були запроваджені владою США і ЄС в 2014 році. Ротенберг був одним з перших росіян, включених Вашингтоном у санкційні списки, через кілька днів після анексії Криму. Західним банкам заборонено вести з ним будь-яку діяльність.

Як стверджує ВВС, в 2008 році Barclays відкрив рахунок компанії Advantage Alliance. З 2012 по 2016 рік компанія провела через цей рахунок близько 60 мільйонів фунтів стерлінгів (77,5 млн доларів). Багато з транзакцій були здійснені після введення санкцій.

У липні цього року Сенат США звинуватив родину Ротенбергів у тому, що вони таємно купують твори мистецтва, щоб ухилятися від санкцій. Однією з компаній, які брали участь у схемі, за даними сенаторів, була Advantage Alliance. Стверджується, що ця компанія фактично належить Аркадію Ротенбергу і була використана, зокрема, для покупки за 7,5 млн доларів полотна Рене Магрітта в червні 2014 року.

У 2016 році банк почав внутрішнє розслідування і закрив рахунок компанії. З документів, однак, випливає, що до 2017 року залишалися відкритими рахунки інших фірм, також, імовірно, пов’язаних з Ротенбергом, наприклад, Ayrton Development Limited. Сам банк Barclays згодом дійшов висновку, що російський бізнесмен є її власником.

«Ми вважаємо, що ми виконуємо всі зобов’язання, накладені на нас законом і регулюючими органами, включаючи ті, що стосуються санкцій США, – заявили у Barclays. Представники Ротенберга відповіли відмовою на прохання про коментар.

Документи FinCEN отримали журналісти Buzzfeed, які потім передали їх Міжнародному консорціуму журналістів-розслідувачів (ICIJ). Їх вивчали журналісти 88 країн. 20 вересня було опубліковано результати розслідування також російського партнера проєкту – видання «Важливі історії», де йдеться про низку підозрілих транзакцій осіб з оточення Путіна.

Світові банки здійснили підозрілі транзакції на 2 трильйони доларів за 20 років – розслідування

Світові банки здійснили транзакції на понад 2 трильйони доларів протягом останніх 20 років, які, на їхні думку, є підозрілими. Про це свідчить нова доповідь Міжнародного консорціуму журналістів-розслідувачів (ICIJ), оприлюднена 20 вересня.

Звіт порушує питання про те, чи достатньо роблять фінансові установи та уряди, щоб припинити відтік грошей незаконного походження. Документ базований на тисячах документів Міністерства фінансів Сполучених Штатів, яке розслідує відмивання коштів.

Документи показують, як великі західні банки, в тому числі JPMorgan та Deutsche Bank, допомагали злочинним мережам у всьому світі, в тому числі з колишнього Радянського Союзу, передавати та приховувати гроші.

Читайте також: Українці «на Багамах». Опубліковані сотні тисяч документів про офшорні фірми на Багамських островах

2 100 документів з Мережі протидії фінансовим злочинам (FinCEN) потрапили в розпорядження журналістів Buzzfeed. Згодом вони поділилися ними з понад 400 репортерами по всьому світу для подальшого розслідування.

До групи документів FinCEN входять Звіти про підозрілу діяльність (SARS), датовані періодом з 1999 по 2017 роки. Банки подають ці звіти до FinCEN, коли мають перестороги щодо легальності транзакції.

За даними ICIJ, у половині звітів FinCEN, отриманих BuzzFeed, банки не мали інформації щодо однієї чи більше організацій, пов’язаних із переказом, що могло свідчити про неналежне виконання зобов’язань фінансовими установами.

Минулого року банки по всьому світу подали понад 2 мільйони звітів SARS. Аналітики зазначають, що FinCEN, в якому працює 333 співробітники, не має достатньо людей та фінансування для боротьби з корупцією.

Читайте також: Україна досі платить Росії $200 млн за зберігання ядерного палива через ймовірну корупцію й затягування будівництва сховища – «Схеми»

Документи, поміж іншого, показують що 11 мільярдів доларів підозрілих транзакцій надходили до Росії та з неї протягом двох десятиліть, тоді як 470 мільйонів доларів надходили в Україну та назад.

Медіа, які працюють над документами FinCEN, найближчими днями планують опублікувати більше матеріалів про те, хто ще стояв за підозрілими фінансовими потоками.

Дані FinCEN – це щонайменше п’ятий великий витік даних про глобальну корупцію за останні шість років. Попередній містив документи двох офшорних юридичних та корпоративних постачальників послуг Appleby та Estera у 2017 році.

Ці документи стали відомі як «Райські папери» і розкрили офшорні фінансові відносини політиків (в тому числі мера Одеси Геннадія Труханова, що він спростовував), знаменитостей та керівників підприємств.

Reuters: російські бомбардувальники завдали низки ударів по повстанцях у Сирії

Російські літаки бомбардували позиції повстанців у північнозахідному регіоні Сирії 20 вересня, заявляє інформаційна агенція Reuters з посиланням на свої джерела в близькосхідній країні.

За даними видання, ця низка авіаударів була найбільш потужною з часу угоди між Туреччиною та Росією про припинення вогню в регіоні.

Очевидці повідомляють про удари військових літаків по західному передмістю міста Ідліб, а також про артилерійський обстріл з боку сирійської армії гірського регіону Джабаль аз-Завія на півдні Ідлібу. Наразі невідомо про кількість постраждалих і загиблих.

«Ці 30 рейдів були наразі найтяжчими ударами з моменту угоди при припинення вогню», – цитує Reuters волонтера-спостерігача за літаками Мухаммада Рашида.

Читайте також: Четверо американських військових постраждали в конфлікті з російськими солдатами в Сирії

Інші центри з відстеження повідомляють, що російські літаки «Сухой» вдарили по району Хорш та міст Араб Сайд на захід від Ідлібу. Дрони невстановленого походження також дарили по утримуваних повстанцями містах в долині Сахель ал-Габ на заході провінції Хама.

Москва або сирійська армія наразі не коментували ці повідомлення.

Також співрозмовники агенції заявляють про збільшення обстрілів турецьких баз з боку сирійської армії протягом останніх двох тижнів. Повстанці стверджують, що сирійські військові та її союзники підтягують сили до лінії зіткнення.

Також, за повідомленнями, військова колонна турецької армії зі щонайменше 15 автомобілів в’їхала на територію Сирії через пункт перетину кордону Кафр Лусін, рухаючись у бік головної бази в Ідлібі.

Читайте також: В Сирії загинув генерал російської армії

У провінції Ідліб на північному заході Сирії – останній на захід від Євфрату території, контрольованій сирійською збройною опозицією, – з березня був оголошений режим перемир’я, про яке, після декількох тижнів кровопролитних боїв, в яких брала участь і турецька армія, домовилися в Москві президент Росії Володимир Путін і президент Туреччини Реджеп Тейїп Ердоган.

Росія в сирійському конфлікті виступає союзником Асада, а Туреччина підтримує його супротивників. Деякі угруповання опозиції, зокрема, джихадисти з визнаного у Росії терористичним угруповання «Хайят Тахрір аш-Шам», заявили, що не визнають домовленостей Росії і Туреччини.

У Німеччині та Іспанії протестують проти антикоронавірусних заходів

На вулиці в містах Німеччини та Іспанії 20 вересня вийшли протестувальники проти заходів для запобігання поширенню коронавірусу. Зокрема кілька тисяч людей зібралися в німецькому Дюссельдорфі та столиці Іспанії Мадриді.

Після послаблення карантину в Європі рівень захворюваності, який до того дещо знизився, знову показав різке зростання.

Іспанська влада заявила, що з 21 вересня запровадить двотижневий суворий карантин в деяких районах Мадриду. Нові заходи поширюються на близько 850 тисяч людей, які живуть переважно в щільно населених, бідних південних районах – тобто 13% населення столиці та її околиць.

Читайте також: COVID-19: у Росії виявили максимальне з 18 липня число нових хворих за добу

Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчез анонсував посилення карантину 19 вересня збільшенням кількості хворих.

«Ми стривожені даними, які бачимо, адже кількість випадків порівняно з середнім національним показником подвоїлася, а рівень госпіталізації – потроїлася», – заявив Санчез 19 вересня.

Протести відбулися на наступний день після аналогічного заходу в Лондоні, що завершилися сутичками з поліцією.

У серпні 2020 року поліція Берліна затримала 300 осіб під час протестів проти карантинних обмежень, запроваджених у Німеччині через поширення коронавірусу.

За даними Університету Джонса Гопкінса, кількість людей, які захворіли на коронавірусну хворобу COVID-19, у світі сягнула 30,8 мільйона людей. Більшість людей одужує, водночас кількість померлих перевищує 958 тисяч.

«Марш справедливості» в Мінську зібрав понад 100 тисяч людей

Понад 100 тисяч людей зібралися в Мінську 20 вересня на традиційну недільну акцію, цього разу названу «Маршем справедливості». Таку цифру наводять інформаційні агенції БелаПАН і Reurters.

У Мінську силовики активно перешкоджали збору людей на проспекті Переможців, але попри це до 15:00 біля стели “Мінськ – місто-герой” зібралися десятки тисяч демонстрантів. До них приєдналися люди з навколишніх вулиць.

В результаті тисячі колон з біло-червоно-білими прапорами прямували до Палацу Незалежності. Побачивши на підходах до палацу кордон силовиків, протестувальники вирішили змінити маршрут.

Читайте також: «Палиця не допомагає? Паяльник у дупі допоможе!»: свідчення жертви катування білоруськими силовиками

Поблизу вулиці Змітрака Бядули почались затримання. За словами очевидців, людей також затримали на проспекті Незалежності. Протягом маршу в столиці мобільний інтернет не працював.

Протестувальники також вийшли на вулиці Бреста, Вітебська, Гродно, Гомеля, Могилева, Салігорська, Бобруйська та інших міст Білорусі.

Станом на 20 жовтня правозахисникам центру «Весна» відомі імена 90 осіб, затриманих під час маршу в Мінську, та ще 50 осіб у регіонах. Список затриманих постійно оновлюється.

 

Як повідомляла білоруська служба Радіо Свобода, марш у Гродному тривав менше години і завершився затриманнями. 

Марш 20 вересня став шостим недільним маршем прихильників змін після президентських виборів 9 серпня. Люди по всій країні вимагають відставки Лукашенко та проведення нових чесних виборів, звільнення політичних в’язнів та переслідування сил безпеки за побиття мирних демонстрантів та катування. Влада Лукашенка жорстоко придушує ці виступи і відкидає вимогу про нові, чесні президентські вибори.

 

Білорусь виплатить «Газпрому» 330 млн дол боргу за рахунок нового кредиту від Росії – ЗМІ

Білорусь виплатить близько 330 мільйонів доларів з нового кредиту Росії на суму 1,5 мільярда доларів на покриття своєї непогашеної заборгованості перед російським газовим гігантом «Газпромом». Про це, як передає інформагенція ТАСС, повідомив державному телебаченню міністр фінансів Росії Антон Силуанов.

«Заборгованість (Білорусі – ред.) перед «Газпромом» складає трохи менше ніж 330 мільйонів доларів. І обсяг кредиту, який ми обговорюємо з Євразійського фонду, становить 500 мільйонів доларів», – сказав російський міністр.

Раніше Силуанов повідомив, що Росія надасть Білорусі кредит в два етапи – 1 мільярд доларів цьогоріч і ще 500 мільйонів – у 2021 році.

Кредит допоможе Білорусі та її державним компаніям виконати свої боргові зобов’язання і підтримає фінансову стабільність, заявляв цього тижня Силуанов.

Читайте також: Переговори Путіна і Лукашенка: хто що здобув? П’ять моментів, про які треба знати

Кредит був узгоджений 14 вересня під час зустрічі президента Росії Володимира Путіна і його білоруського колеги Олександра Лукашенка. Зустріч була першою між двома лідерами з часу початку в Білорусі демонстрацій із вимогами відставки Лукашенка і проведення нових виборів.

COVID-19: у Росії виявили максимальне з 18 липня число нових хворих за добу

За минулу добу у Росії виявили 6148 нових випадків зараження коронавірусом. Як повідомив оперативний штаб з боротьби із поширенням COVID-19, це максимальний добовий приріст із 18 липня.

Згідно з повідомленням, за минулу добу в Росії одужали 2895 людей, 79 померли.

Від початку пандемії в Росії виявлено 1 103 399 випадків COVID-19, одужали 909 357 пацієнтів, померли – 19 418.

Станом на ранок 20 вересня, в Україні від початку пандемії коронавірус вразив 175 678 людей, 3557 померли, 77 512 – одужали.

У світі, за даними Університету Джонса Гопкінса, кількість інфікованих COVID-19 перевищила 30 мільйонів, померли понад 956 тисяч людей, одужали більш ніж 21 мільйон.​

Після масового затримання жінок у Мінську в Білорусі відбудуться «Марші справедливості»

У неділю в столиці Білорусі та інших містах відбудуться «Марші справедливості», передає Білоруська служба Радіо Свобода. Марші пройдуть на 43-й день протестів, наступного дня після того, як у Мінську відбулися масові затримання жінок.

Правозахисники центру «Весна» 20 вересня повідомили, що більшість, затриманих під час розгону жіночого маршу в Мінську жінок, пізно ввечері 19 вересня та вночі були звільнені з райвідділків міліції. Водночас близько 20 жінок та чоловіків доставлені в СІЗО. Правозахисники не мають інформації про долю значної кількості затриманих учора, а також повного списку імен.

Напередодні ввечері Міністерство внутрішніх справ Білорусі відмовилось повідомляти кількість затриманих. За даними правозахисників, у Мінську було затримано 390 людей.

Від дня виборів 9 серпня в Білорусі тривають щоденні масові протести проти офіційних результатів виборів, які опозиція і значна частина міжнародної спільноти називає сфальсифікованими. Влада Лукашенка жорстоко придушує ці виступи і відкидає вимогу про нові, чесні президентські вибори.

Становище в Білорусі: Мінськ і Москва засудили запрошення Тихановської виступити на зустрічі голів МЗС країн ЄС

Офіційні Мінськ і Москва майже одночасно засудили повідомлення про те, що кандидатка на посаду президента Білорусі і нині фактична лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська може виступити на засіданні Ради Європейського союзу в форматі міністрів закордонних справ країн ЄС, що має відбутися 21 вересня.

Як заявив речник МЗС Білорусі Анатолій Глаз, це стало б «нахабним і неприхованим втручанням у внутрішні справи» його країни і «повною неповагою до її громадян». За його словами, таким чином «реалізується курс на підрив суверенітету Білорусі», і позицію офіційного Мінська з цього питання вже довели до представника Євросоюзу в Білорусі і до «відповідних осіб» у Брюсселі.

Так само речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що «загравання ЄС-івських МЗС із самопризначеним представником білоруської опозиції і запрошення її до Брюсселя «на спілкування» – це складова сценарію втручання у внутрішні справи Білорусі».

Світлана Тихановська стала чільною суперницею чинного президента Білорусі Олександра Лукашенка на президентських виборах 9 серпня. За офіційно оголошеними результатами, вона здобула близько 10 відсотків голосів, а Лукашенко близько 80 і був переобраний на шостий термін поспіль. І білоруська опозиція, і багато хто на Заході заявляє про численні фальсифікації і про невизнання офіційних результатів виборів. За деякими оцінками, насправді Тихановська в разі чесного підрахунку могла й перемогти на виборах у першому турі, але принаймні виходила б із Лукашенком у другий тур.

Наразі Тихановська, змушена виїхати з Білорусі, веде активну діяльність поза її межами. Зокрема, вона вже виступала через відеозв’язок на неформальній зустрічі Ради безпеки ООН, у Парламентській асамблеї Ради Європи, в Раді ООН із прав людини. Парламент Литви, до якої була змушена виїхати Тихановська, в політичній заяві, що не має прямих юридичних наслідків, назвав її «обраною білоруським народом лідеркою», а Лукашенка – «нелегітимним керівником Білорусі». А Європейський парламент в аналогічній політичній заяві назвав створену з ініціативи Тихановської Координаційну раду представників опозиції для передачі влади в країні «тимчасовим представництвом народу, який вимагає політичних змін».

Від дня виборів 9 серпня в Білорусі тривають щоденні масові протести, які влада Лукашенка жорстоко придушує. Через це її представникам загрожують міжнародні санкції, країни Балтії вже запровадили свої власні санкції. Натомість Росія підтримує владу чинного білоруського президента.

 

Білорусь: у Мінську знову затримували учасниць традиційного жіночого маршу

У Білорусі, де вже 42-й день без перерви тривають акції протесту проти офіційно оголошеної перемоги на шостий термін поспіль чинного президента Олександра Лукашенка, силовики знову з застосуванням сили розігнали традиційний суботній жіночий марш у столиці Мінську і затримували його учасниць, а також інших демонстрантів.

Цього разу його назвали «блискучим» – учасниці виходили в яскравому одязі й намагалися прикрасити себе якимись блискітками.

Крім того, затримували й учасників інших акцій – таких, як «ланцюг солідарності», який зібрався на місці одного з розгонів жіночого маршу.

Правозахисники на цей час повідомляють імена понад 330 затриманих, і це ще не повна інформація, список постійно розширюється; частину з них уже випустили.

Невеликі протести, в перебігу яких теж були затримані, відбулися й у деяких інших містах Білорусі.

Від дня виборів 9 серпня в Білорусі тривають щоденні масові протести проти офіційних результатів виборів, які опозиція і значна частина міжнародної спільноти називає сфальсифікованими. Влада Лукашенка жорстоко придушує ці виступи і відкидає вимогу про нові, чесні президентські вибори.

 

Навальний про наслідки отруєння: зовсім нещодавно я не впізнавав людей і не розумів, як розмовляти

Російський опозиційний політик Олексій Навальний повідомив, що після отруєння він зовсім не впізнавав людей.

«Усі поточні проблеми на кшталт того, що телефон в моїх руках даремний, як камінь, а налити собі водички перетворюється в цілий атракціон, – справжня дурниця», – розповіли на сторінці Навального у фейсбуці.

«Поясню. Зовсім нещодавно я не впізнавав людей і не розумів, як розмовляти. Щоранку до мене приходив лікар і говорив: «Олексію, я приніс дошку, давайте придумаємо, яке на ній написати слово». Це приводило мене в розпач, бо хоч я вже і розумів в цілому, чого хоче лікар, але не розумів, де брати слова», – додав Навальний.

У дописі політика йдеться, що зараз у нього трясуться ноги, коли він іде сходами.

«Так що багато проблем ще належить вирішити, але приголомшливі лікарі університетської Берлінської клініки «Шаріте» вирішили головну. Вони перетворили мене з «технічно живої людини» в того, хто має всі шанси знову стати Вищою Формою Істоти Сучасного Суспільства – людиною, яка вміє швидко гортати інстаграм і без роздумів розуміє, де ставити лайки», – зазначив росіянин.

Російський опозиційний політик Олексій Навальний 15 вересня опублікував у мережі Instagram перше своє фото після отруєння із німецької клініки «Шаріте», де він проходить лікування.

7 вересня лікарі клініки «Шаріте» повідомили, що Навального вивели зі стану штучної коми, і він реагує на зовнішні подразники.

Російський опозиціонер перебував у комі з 20 серпня. На лікуванні в клініці «Шаріте» він – із 22 серпня, у Берлін його перевезли з Омська.

До лікарні Омська Навального доправили після того, як йому стало зле на борту літака, який здійснив екстрену посадку в омському аеропорту.

Влада Німеччини заявила, що в організмі Навального були знайдені сліди отруйної речовини з групи «Новачок». Канцлер Німеччини Анґела Меркель закликала Москву розслідувати те, що сталося з опозиціонером.

Російська влада, посилаючись на лікарів, які лікували Навального в Омську, висловлювала скептичне ставлення до версії отруєння. Кримінальну справу в Росії не порушували.