Президентка Хорватії Колінда Ґрабар-Кітарович та колишній прем’єр-міністр Зоран Міланович вийшли до другого туру виборів президента Хорватії, свідчать дані екзитполів телеканалів Nova TV та RTL.

За їхніми підрахунками, соціал-демократ Міланович здобув 29,6%, Ґрабар-Кітарович – 26,38%, а представник правоцентристської правлячої коаліції Мірослав Скоро 24,1%.

Загалом у першому турі виборів президента Хорватії взяли участь 11 кандидатів. Другий тур має відбутися 5 січня.

Ґрабар-Кітарович очолює країну з 2015 року. Її підтримує правоцентристська партія «Хорватський демократичний союз», яка була правлячою в Хорватії більшу частину часу з моменту здобуття незалежності в 1991 році.

Читайте також: Як влаштувати вибори в окупації і не обрати окупантів – хорватський досвід​

Основними темами в передвиборчій кампанії, котра офіційно тривала лише два тижні, були економіка, боротьба проти корупції та відносини з тими країнами регіону, котрі не є членами Євросоюзу.

Членом НАТО країна стала 2009 року, в Європейський союз вступила 2013 року. У 2020 році Хорватія буде вперше головувати в Євросоюзі.

Хорватія – парламентська республіка, тож глава держави має обмежені політичні повноваження.
…

Чинний президент Афганістану Ашраф Гані, за попередніми висновками, перемагає на президентських виборах. Про це заявила голова Незалежної виборчої комісії Афганістану Хафа Алам Нурістані на пресконференції 22 грудня.

За попередніми підрахунками комісії, Гані отримав 50,6% голосів. Як повідомила Нурістані, суперник чинного президента Абдулла Абдулла отримав 39,5% голосів. Голова комісії додала, що результати голосування можуть бути оскаржені.

Результати вже привітав як речник Гані, так і представники Сполучених Штатів та Організації об’єднаних націй. Водночас речник Абдулли Фарайдун Хвазун заявив, що кандидат не погоджується з результатами голосування.

«Ми незабаром повідомимо наше остаточне рішення після того, як проконсультуємося з політичними союзниками, прихильниками та народом Афганістану», – повідомив він афганській службі Радіо Свобода.

Тим часом представник Гані Резван Мурад у своєму коментарі також поскаржився на результати.

«Ми впевнені, що голосів (за Гані – ред.) було більше, ніж оголошено», – заявив він.

Раніше в грудні Абдулла Абдулла погодився на перерахунок голосів у провінціях, де його прихильники блокували цей процес протягом більш ніж місяць.

В ООН привітали результати виборів і сам факт голосування афанців.

«28 вересня 2019 року громадяни Афганістану не злякалися загроз безпеці і віддали свої голоси за краще майбутнє. Ці виборці заслуговують на повагу за те, що виконали свій громадянський обов’язок», – сказав спеціальний представник генерального секретаря ООН з питань Афганістану Тадамічі Ямамото.

Посол США в Афганістану Дожн Басс також привітав цю країну, проте вказав на те, що попереду ще багато роботи.

«Важливо, щоб афганці розуміли: це попередні результати. Треба здійснити ще багато кроків, аби остаточні результати виборів були затверджені, щоб мати певність, що народ Афганістану буде довіряти цим результатам», – написав він у своєму Твітері.

28 вересня в Афганістані відбулися вибори президента. Їм передували напади екстремістського угруповання «Талібан». З того часу оголошення результатів відкладали.

Оприлюдненню результатів перешкоджали широкі звинувачення в порушенні норм під час голосування, технічних проблемах під час переміщення бюлетенів і даних із системи біометричної перевірки виборців.

 
…

Ще дев’ятеро людей загинули під час протестів у штаті Уттар-Прадеш – цю інформацію 21 грудня підтвердив речник поліції Правін Кумар.

За його словами, більшість загиблих – молоді люди. Втім, представник поліції заперечує, що в смертях винні правоохоронці.

«Деякі з них померли від вогнепальних поранень, але ці поранення – не від поліцейського вогню. Поліція застосовувала лише сльозогінний газ, аби відлякати збуджений натовп», – заявив Кумар.

Таким чином загальна кількість жертв під час протестів проти нового закону про громадянство зросла до 23 людей по всій Індії.

Читайте також: Верховний суд Індії у січні розгляне справу про конституційність нового закону про громадянство​

20 грудня Міністерство інформації та мовлення Індії оприлюднило звернення до телеканалів із проханням утриматися від розповсюдження контенту, який може спровокувати подальше насильство. У міністерстві попросили про «суворе дотримання» цього обмеження.

За словами представників поліції у кількох штатах, понад 7 тисяч людей затримані за участь у протестах або за вимогами закону про надзвичайний стан.

11 грудня парламент Індії ухвалив закон, який надає право громадянства нелегальним іммігрантам – немусульманам з переважно мусульманських Афганістану, Бангладеш і Пакистану. Закон надає право громадянства буддистам, християнам, індуїстам, джайдам, парсам та сикхистам, які покинули ці три країни до 2015 року.

Критики закону стверджують, що він – дискримінаційний. Влада каже, що закон дасть прихисток людям, які втекли від релігійних «переслідувань».
…

Двоє громадян Таджикистану, підозрюваних у причетності до теракту в столиці Швеції Стокгольмі в 2017 році, перебувають у сирійській в’язниці. Про це йдеться в спільному розслідуванні таджицької служби Радіо Свобода і шведського каналу TV4.

Двоє колишніх бійців угруповання «Ісламська держава», відомі під псевдонімами Корі Усмон і Абу Аюб Кулоба, утримуються в сирійському Афріні. Місто розташоване на території, контрольованй турецькими військами. За даними Служби державної безпеки Швеції, обидва громадянина Таджикистану перебували на постійному зв’язку з виконавцем теракту в Стокгольмі Рахматом Акіловим.

Громадянин Узбекистану Акілов у квітні 2017 року на викраденій вантажівці в’їхав у натовп людей, які гуляють по пішохідній вулиці в центрі Стокгольма. Загинули п’ять людей, 41-річний Акилов був засуджений до довічного ув’язнення і депортації зі Швеції в разі дострокового звільнення.

Акілов – етнічний таджик, він підтримував перед атакою зв’язок з бойовиками «Ісламської держави» з Таджикистану. Розслідування шведських спецслужб встановило, що Корі Усмон навчив Акілова способу виготовлення вибухового пристрою, а Абу Аюб Кулоба за кілька годин до атаки підбадьорював зловмисника і давав йому настанови, щоб той упорався з терактом.

Таджицькій службі Радіо Свобода вдалося з’ясувати справжнє ім’я Абу Аюба Кулоба: він виявився Шахбозом Музаффаром, уродженцем Хатлонської області Таджикистану 1993 року народження. Його дружина також перебуває в ув’язненні в Сирії, повідомило джерело журналістів.

20 грудня міністр внутрішніх справ Швеції Мікаель Дамберг заявив, що має намір притягнути до кримінальної відповідальності всіх, хто причетний до атаки в Стокгольмі. Каналу TV4 не вдалося отримати коментар слідчого у справі про теракт, чи будуть допитані знайдені в Сирії підозрювані.
…

Високопосадовець Держдепартаменту США заявив агентству Reuters, що у Вашингтоні стурбовані посиленням конфлікту в Лівії і зростанням числа російських найманців у цій країні.

США, як і раніше, визнають лівійський уряд національної згоди на чолі з Файєзом аль-Серраджем. Разом з тим, Вашингтон не підтримує в цьому конфлікті жодну зі сторін, спілкуючись з усіма учасниками, які можуть вплинути на укладення угоди. Однак, занепокоєння США викликає «загострення військового протистояння».

«У зв’язку зі зростанням кількості повідомлень про сили ПВК (приватної військової компанії) «Вагнер» і найманців на місцях, ми думаємо, що це змінює загальний вигляд конфлікту і підсилює його», – сказав співрозмовник, який говорив на умовах анонімності.

Очолювану маршалом Халіфою Хафтаром так звану Лівійську національну армію підтримують Єгипет, ОАЕ і віднедавна російські найманці. Про це говорять дипломати і представники Тріполі. Це питання обговорювалося під час недавніх переговорів держсекретаря Майка Помпео і його російського колеги Сергія Лаврова.

Помпео заявив, що військового розв’язання цього конфлікту не існує, і що Вашингтон закликав інші країни не надсилати зброю до Лівії. Держсекретар нагадав Сергію Лаврову про ембарго ООН на постачання зброї до Лівії.

Представник Держдепартаменту додав, що участь вагнерівців не змінила розстановку сил на користь Хафтара. «Це сприяє конфлікту, який веде до загибелі більшої кількості людей, до збільшення збитків для цивільного населення, для інфраструктури, аеропортів, лікарень… Але в той же час, ми не бачимо, що Хафтар перемагає», – додало джерело.

Польовий командир, маршал Халіфа Хафтар має подвійне американське і лівійське громадянство. Він командує Лівійською народною армією, яка під його керівництвом змістила дев’ять муніципальних рад, замінивши їх військовою адміністрацією. Таким чином у травні 2019 року в Лівії почалася Друга громадянська війна.

У березні 2015 року Халіфа Хафтар був призначений командувачем військами, які підпорядковуються обраному законодавчому органу, Лівійській палаті представників.
…

Президент США Дональд Трамп підписав закон, один із пунктів якого передбачає створення Космічних військ країни. Це перший новий рід військ в армії Сполучених Штатів з 1947 року, коли були створені Військово-повітряні сили, інформує CNN.

Командувачем новими військами призначений генерал Джон Реймонд. У Космічні війська будуть переведені до 15 тисяч службовців з Військово-повітряних сил. У серпні, виступаючи на офіційній церемонії в Білому домі, Трамп пояснював створення нового роду військ тим, що недруги США мілітаризують орбіту Землі.

«Можливість вільно діяти в космосі дозволить нам виявляти і знищувати будь-які ракети, випущені проти Сполучених Штатів», – цитував президента «Голос Америки».

Передбачається, що Космічні війська розмістяться на шести базах. Чотири з них будуть розміщені в Колорадо і по одній в Алабамі і Каліфорнії.
…

Німеччина засуджує зміни до законодавства США, які запроваджують санкції щодо компаній, які допомагають прокласти газопровід «Північний потік-2».

Міністр фінансів Німеччини та віцеканцлер Олаф Шольц 21 грудня заявив, що Берлін «рішуче відкидає» американські санкції, називаючи їх «серйозним втручанням у внутрішні справи Німеччини та Європи та їхній суверенітет».

21 грудня Європейська комісія заявила, що вивчає, як нове законодавство може впливати на компанії Євросоюзу, які беруть участь у будівництві гаххогону, додавши, що не підтримує санкції проти компаній, які «ведуть законний бізнес».

Москва твердить, що продовжить реалізовувати свої економічні проекти «незалежно від чиїхось санкцій», а європейці «залишаються в програші за всіма статтями». Про це заявило 21 грудня Міністерство закордонних справ Росії, реагуючи на запровадження американських санкцій, спрямованих проти будівництва газопроводу «Північний потік-2».

Швейцарська компанія Allseas повідомила про припинення участі у будівництві «Північного потоку-2» через ухвалення оборонного бюджету США, що передбачає санкції за участь у цьому будівництві.

«Allseas діятиме відповідно до норм законодавства та очікує вказівок, що містять необхідні нормативні, технічні та екологічні роз’яснення від відповідного органу США», – вказано в заяві на сайті компанії 21 грудня.

Палата представників Конгресу США 11 грудня схвалила документ, який передбачає санкції проти ключових підрядників, які беруть участь у спорудженні газопроводів «Північний потік-2» і «Турецький потік».

Сенат Конгресу США 17 грудня підтримав законопроєкт. Він набув чинності після того, як документ підписав увечері 20 грудня президент Дональд Трамп.

Санкції, що передбачають відмову у візах і заморожування американських активів підприємців і компаній, що беруть участь у проєкті, містяться в законі про оборонні витрати Сполучених Штатів.

Основним об’єктом санкцій є компанії, які здійснюють укладання труб на дні моря, зокрема, швейцарська компанія Allseas, якій належить найбільше в світі судно-трубоукладач Pioneering Spirit. Це судно завершує укладання останнього відрізка газопроводу «Північний потік-2», за яким у Німеччину надходитиме російський природний газ.
…

Москва твердить, що продовжить реалізовувати свої економічні проекти «незалежно від чиїхось санкцій», а європейці «залишаються в програші за всіма статтями». Про це заявило 21 грудня Міністерство закордонних справ Росії, реагуючи на запровадження американських санкцій, спрямованих проти будівництва газопроводу «Північний потік-2».

«Буде цікаво подивитися, наскільки реально суверенними європейські країни, від яких, як, наприклад, від Німеччини, сьогодні командним голосом з Вашингтона вимагають покірно фінансувати енергетичну галузь США, забувши про власні економічні інтереси», – ідеться в заяві МЗС Росії.

Швейцарська компанія Allseas повідомила про припинення участі у будівництві «Північного потоку-2» через ухвалення оборонного бюджету США, що передбачає санкції за участь у цьому будівництві.

«Allseas діятиме відповідно до норм законодавства та очікує вказівок, що містять необхідні нормативні, технічні та екологічні роз’яснення від відповідного органу США», – вказано в заяві на сайті компанії 21 грудня.

Палата представників Конгресу США 11 грудня схвалила документ, який передбачає санкції проти ключових підрядників, які беруть участь у спорудженні газопроводів «Північний потік-2» і «Турецький потік».

Сенат Конгресу США 17 грудня підтримав законопроєкт. Він набув чинності після того, як документ підписав увечері 20 грудня президент Дональд Трамп.

Санкції, що передбачають відмову у візах і заморожування американських активів підприємців і компаній, що беруть участь у проєкті, містяться в законі про оборонні витрати Сполучених Штатів.

Основним об’єктом санкцій є компанії, які здійснюють укладання труб на дні моря, зокрема, швейцарська компанія Allseas, якій належить найбільше в світі судно-трубоукладач Pioneering Spirit. Це судно завершує укладання останнього відрізка газопроводу «Північний потік-2», за яким у Німеччину надходитиме російський природний газ.
…