Білорусь: шестирічного сина затриманої активістки випустили з притулку

Шестирічного Артема – сина активістів «Європейської Білорусі» Олени Лазарчук та Сергія Мацкойта – випустили з притулку в столиці Білорусі Мінську. 17 вересня його зі школи забрали органи опіки після того, як мати не змогла забрати його вчасно після занять, оскільки її затримала поліція.

Дитину не забрали зі школи до 18:00. Після цього вчителі викликали органи опіки. За словами Лазарчук, співробітники школи не зателефонували ні батьку хлопчика, ні його повнолітній сестрі, ні бабусі, хоча й мали їхні контактні дані.

Наступного дня до Лазарчук прийшли з органів опіки. У притулку жінці сина не віддали й не дозволили його побачити, посилаючись на коронавірус.

14 вересня Генеральна прокуратура Білорусі погрожувала забирати дітей із сімей, якщо їх будуть брати з собою на акції протесту. Батькам загрожує як штраф, так і вилучення дитини, якщо органи опіки заявлять про соціально небезпечне положення дитини.

У США померла найстарша суддя Верховного суду

У США померла найстарша суддя Верховного суду, 87-річна Рут Бейдер Гінзбург. Її вважали лідеркою ліберального крила Верховного суду.

Гінзбург останнім часом боролася з раком підшлункової залози. У липні вона повідомила, що проходить курс хімотерапії.

Рут Гінзбург виросла в єврейській родині в Нью-Йорку. У 1993 році тодішній президент США Білл Клінтон призначив її суддею Верховного суду. Вона стала другою жінкою – суддею Верховного суду в історії США.  

Під час своєї роботи вона голосувала за захист прав жінок, права на аборти та розширення прав ЛГБТ-спільноти.

Під час своєї каденції президент США Дональд Трамп призначив двох членів Верховного суду: у 2017 році посаду здобув Ніл Ґорсач, а у 2018 – Бретт Кавано. Обох вважають консерваторами.

На думку аналітиків, Трамп намагатиметься призначити до суду ще одного консерватора замість Гінзбург. Таким чином, у Верховному судді більшість суддів матимуть консервативні погляди.

Верховний суд США складається з дев’яти суддів. Їх призначає президент за погодженням Сенату. Суддя отримує посаду довічно.

Посли держав ЄС у Мінську підтримали політв’язнів

Європейські дипломати висловили солідарність з політичними в’язнями у Білорусі і попередили, що на знак солідарності будуть приносити на зустрічі з представниками білоруської влади список активістів, які перебувають під вартою.

Посли європейських держав також закликали чинний уряд Білорусі почати діалог з опозицією, та поважати права і свободи білоруських громадян. Дипломати вважають за необхідне, щоб влада дотримувалася демократичні процедури, на яких наполягають мешканці Білорусі, повідомило Міжнародне французьке радіо.

Раніше 18 вересня кандидат у президенти Білорусі Світлана Тихановська по відеозв’язку взяла участь у засіданні Ради з прав людини ООН. Вона заявила, що те, що відбувається у Білорусі є порушенням Загальної декларації прав людини, і закликала міжнародну спільноту негайно втрутитися.

 

Експерт ООН з прав людини в Білорусі Анаіс Марен назвала ситуацію в країні «катастрофічною». Як повідомило агентство AFP, експерту ООН відомо про півтисячі заяв про катування та про тисячі випадків побиття.

17 вересня Європарламент ухвалив резолюцію про ситуацію в Білорусі. Депутати відкинули оголошені офіційним Мінськом результати «так званих президентських виборів».

Європейські законодавці засуджують залякування, переслідування та непропорційне застосування сили проти учасників страйків у низці білоруських підприємств, а також щодо членів створеної опозицією після виборів Координаційної ради з передачі влади. Європарламент вітає цю раду в якості тимчасового представника інтересів білоруського народу, який виступає за свободу і демократичні зміни.

 

У резолюції Європарламенту наголошується, що законодавчий орган ЄС не буде визнавати Олександра Лукашенка легітимним президентом Білорусі після закінчення його нинішнього терміну 5 листопада 2020 року.

У Білорусі юристу Максиму Знаку висунули звинувачення, він оголосив голодування – ЗМІ

Членові президії Координаційної ради білоруської опозиції і юристу Максиму Знаку висунули звинувачення за заклики до дій на шкоду національній безпеці (частина 3 статті 361 КК). Як передає білоруський портал Tut.by із посиланням на адвоката Дмитра Лаєвського, Максим Знак через незгоду з обвинуваченнями оголосив голодування.

«Звинувачення такі ж, як і підозри, не конкретизовані. Із них незрозуміло, які саме висловлювання Максима розцінюються як «спрямовані проти національної безпеки», і в цьому так само полягає переслідування за висловлення думки», – сказав адвокат.

За словами Лаєвського, для Максима Знака відмова від їжі в СІЗО – один з небагатьох способів боротьби проти беззаконня.

Раніше сьогодні Марії Колесниковій, одній із лідерів опозиції, членові президії Координаційної ради, також висунулии звинувачення за аналогічною статтею. Їй продовжили арешт до 8 листопада. Обом опозиціонерам загрожує від двох до п’яти років позбавлення волі.

Максима Знака затримали вранці 9 вересня, а пізніше заарештували. У Слідчому комітеті Білорусі заявляли, що мають «докази вчинення представниками Координаційної ради дій, спрямованих на дестабілізацію і заподіяння шкоди нацбезпеці». За версією слідства, зазначені дії «відбувалися з використанням ЗМІ та інтернет-ресурсів».

Юрист Максим Знак був одним із двох членів президії Координаційної ради опозиції, який залишався на волі і не покинув Білорусь. Після його затримання на волі залишилася тільки білоруська письменниця і лауреат Нобелівської премії Світлана Алексієвич, яка не бере активної участі в діяльності ради за станом здоров’я.

У Мінську та інших містах Білорусі понад місяць тривають акції протесту проти фальсифікацій на президентських виборах і насильства над затриманими, люди вимагають звільнити всіх політв’язнів і провести чесні і відкриті вибори. Силовики жорство придушують протести.

Кремль про пляшку зі слідами «Новачка»: в історії з Навальним «надто багато абсурду»

У Кремлі заявили, що в ситуації з отруєнням російського опозиціонера Олексія Навального «занадто багато абсурду». Так речник Кремля Дмитро Пєсков прокоментував повідомлення соратників Навального, які заявили, що пляшка зі слідами бойової отруйної речовини «Новачок», якою, за даними німецького уряду, був отруєний російський опозиційний політик, була винесена з його номера в Томську і вивезена до Німеччини.

«У цій у всій історії занадто багато абсурду, щоб комусь вірити на слово, тому на слово ми нікому вірити не збираємося… Ми не можемо цього пояснити, тому що, як ви знаєте, така пляшка, якщо вона була, вона була кудись вивезена в Німеччину чи ще кудись. Тобто те, що могло б стати доказом на користь отруєння, на жаль, було вивезено. Це додаткове питання, чому і так далі», – заявив Пєсков 18 вересня.

Російський опозиційний політик Олексій Навальний 15 вересня опублікував у мережі Instagram перше своє фото після отруєння із німецької клініки «Шаріте», де він проходить лікування.

7 вересня лікарі клініки «Шаріте» повідомили, що Навального вивели зі стану штучної коми, і він реагує на зовнішні подразники. 

Російський опозиціонер перебував у комі з 20 серпня. На лікуванні в клініці «Шаріте» він – із 22 серпня, в Берлін його перевезли з Омська.

До лікарні Омська Навального доправили після того, як йому стало зле на борту літака, який здійснив екстрену посадку в омському аеропорту.

Влада Німеччини заявила, що в організмі Навального були знайдені сліди отруйної речовини з групи «Новачок». Канцлер Німеччини Анґела Меркель закликала Москву розслідувати те, що сталося з опозиціонером.

Російська влада, посилаючись на лікарів, які лікували Навального в Омську, висловлювала скептичне ставлення до версії отруєння. Кримінальну справу в Росії не порушували.

 

У Білорусі під відділком міліції чоловік вчинив спробу самоспалення

У місті Смолевичі Мінської області Білорусі під одним із місцевих відділків поліції чоловік здійснив спробу самоспалення. Як повідомляє 18 вересня Білоруська служба Радіо Свобода, чоловік облився бензином і підпалив себе. За повідомленнями, це сталося на сходах місцевого відділу міліції.

«Це молодий хлопець, який хотів довести свою правоту», – повідомили очевидці журналістам.

Підтвердити або спростувати цю інформацію в Смолевицькому управлінні міліції відмовились. У пресслужба МВС Білорусі теж інцидент не коментували.

Про стан чоловіка наразі нічого невідомо, як і конкретні мотиви його вчинку.

 

У Білорусі затримали координаторку волонтерської служби правозахисної організації «Весна»

Увечері 17 вересня в Мінську затримали координаторку волонтерської служби правозахисної організації «Весна» Марію Рябкову та її чоловіка Вадима Жаромського. Через кілька годин Жаромського відпустили, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Коли Марія та Вадим поверталися додому, кілька автобусів зупинилися посеред вулиці, невідомі особи вибігли та поклали подружжя обличчям в асфальт. Їм сказали, що їх затримали в межах кримінальної справи за ч. 3 ст. 293 Кримінального кодексу (навчання або інша підготовка осіб до участі у заворушеннях, або фінансування такої діяльності).

Марію та Вадима посадили в різні мікроавтобуси, Вадима повезли до квартири на обшук. Під час обшуку було вилучено обладнання, особисті речі та гроші на навчання. Після цього Вадима повезли на допит до міліції, але згодом відпустили, сказавши, що наступного дня його допитають.

Нинішнє місцеперебування Рябкової невідоме, її шукають родичі та друзі.

Правозахисна організація «Весна», серед іншого, оприлюднює імена та прізвища затриманих на акціях протесту в Білорусі.

У Білорусі продовжується політична криза, пов’язана з багатотисячними протестами проти оголошеної владою перемоги на президентських виборах Олександра Лукашенка.

Він балотувався на шостий термін поспіль. Прихильники опозиції називають результати сфальсифікованими і закликають провести нові вибори, а також вимагають відставки Лукашенка.

Держави ЄС підсумки голосування в Білорусі не визнали, разом із ще низкою західних країн. Брюссель закликає Мінськ припинити переслідування учасників масових виступів і покласти край насильству з боку співробітників правоохоронних органів.

Вплив вібрації на черв’яків: науковці з України здобули Шнобелівську премію з фізики

Українські науковці Іван Максимов та Андрій Потоцький здобули Іґнобелівську премію з фізики. В Україні нагороду частіше називають Шнобелівською премією.

Їх нагородили за експериментальні дослідження, під час яких вони намагалися встановити, що відбувається з формою живого дощового черв’яка, коли він вібрує.

Максимов та Потоцький виявили, що вібрації змушують дощових черв’яків формувати візерунки аналогічні до тих, які формують краплі води у відповідь на вібрацію, пише видання The Guardian.

Наразі науковці намагаються знайти прикладне значення результатів своїх досліджень. Вони вважають, що знахідка буде корисною як неінвазивний метод вивчення імпульсів мозку. Також, на думку вчених, відкриття можуть використовувати в робототехніці для симуляції рухів черв’яків.

Максимов та Потоцький – вихідці з України. Наразі вони працюють в Свінбернському університеті технологій в австралійському Мельбурні.

Премія Ig Nobel (ignoble англійською означає «ниций», «ганебний»), яку щороку вручає Гарвардський університет у США, є пародією на Нобелівську премію. «Шнобелівську премію» вручають «за досягнення, які спочатку смішать людей, а потім змушують їх замислитися».

 

Вашингтон запровадив санкції проти пов’язаних з розвідкою Ірану хакерів

Міністерство фінансів США 17 вересня оголосило про санкції проти іранської хакерської групи, підставної компанії та більш ніж 45 осіб, обвинувачених у проведенні багаторічної кампанії проти іранських дисидентів, журналістів і міжнародних туристичних компаній від імені Міністерства розвідки і безпеки Ірану.

У заяві мовиться, що іранська розвідка використовувала хакерську групу Advanced Persistent Threat 39 (APT39) і підставну компанію Rana для спостереження за «дисидентами, іранськими журналістами, колишніми державними службовцями, захисниками довкілля, біженцями, студентами університетів та викладачами, а також співробітниками міжнародних неурядових організацій.

Зазначається, що деякі з об’єктів цієї кампанії були заарештовані та піддані психологічному і фізичному залякуванню з боку іранської розвідки

Міністерство фінансів зазначило, що у повідомленні ФБР, також опублікованому 17 вересня, докладно описані вісім різних наборів шкідливих програм, якими через Rana користувалося Міністерство розвідки і безпеки Ірану для хакерських атак.

Напруженість у відносинах між Тегераном і Вашингтоном зросла після того, як президент Дональд Трамп в 2018 році відмовився від участі у ядерній угоді між Іраном і світовими державами, згідно з якою Тегеран зобов’язався обмежити свої атомні амбіції в обмін на послаблення санкцій.

На додаток до повторного введення санкцій, які були скасовані відповідно до угоди, Вашингтон звинуватив Іран у фінансуванні екстремізму на Близькому Сході, що Іран заперечує.

Лукашенко: Білорусь закриває кордон з Литвою та Польщею, з Україною – посилює

Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив 17 вересня, що Білорусь змушена закрити кордон з сусідніми Польщею та Литвою, з Україною ж прикордонний контроль посилять. Про це повідомляє агентство Reuters.

Лукашенко зробив цю заяву на тлі політичної кризи у Білорусі після президентських виборів та масових протестів, які слідували за ними.

 

16 вересня Олександр Лукашенко заявив, що знає про «реальні плани і тактику іноземних агресорів, навіть не супротивників Білорусі, але які готувались до поточних подій протягом останніх 10 років». Він також назвав Україну, Чехію, Польщу та Литву «американськими сателітами», які діяли проти Білорусі.

Країни Заходу, як і білоруська опозиція, не визнали підсумки виборів президента в Білорусі, вказуючи на масштабні фальсифікації.

Мандат Лукашенка закінчується 5 листопада, дата його інавгурації на новий (шостий) термін поки що не призначена.

Представники створеної білоруською опозицією Координаційної ради стверджують, що після 5 листопада Лукашенко не можна буде вважати легітимним головою держави, і закликають його почати переговори про вихід із ситуації. Лукашенко відмовляється.

Європарламент закликав розширити санкції проти Росії через отруєння Навального

Європейський парламент 17 вересня ухвалив резолюцію, в якій закликав до проведення міжнародного розслідування щодо отруєння російського опозиціонера Олексія Навального, назвавши його спробою замаху на його життя.

У резолюції також міститься заклик до країн ЄС скласти найближчим часом список нових обмежувальних заходів щодо Росії і розширити вже наявні санкції, в тому числі використовувати санкційні механізми проти осіб, які стали об’єктом розслідувань Фонду боротьби з корупцією, заснованого Навальним.

Європарламент висловлює глибоку стурбованість щодо повторюваних випадків використання хімічної зброї проти російських громадян. Владу Росії Європарламент закликав співпрацювати з незалежним розслідуванням справи Навального.

Як йдеться в тексті резолюції, проєкт якої запропонували представники відразу декількох провідних фракцій, спроба вбивства Навального стала «частиною систематичних зусиль, спрямованих на те, щоб змусити замовкнути його й інші критичні голоси» в Росії. При цьому справу Олексія Навального парламентарі розглядають як одну з ланок в ланцюжку політики Кремля, спрямованої на «репресії всередині держави й агресію зовні», включаючи підрив світового порядку, заснованого на дотриманні правил.

До керівництва ЄС спрямований заклик розробити нову стратегію відносин із Росією, а до держав-членів Євросоюзу – дотримуватися єдиної позиції з цього питання. Документ підтверджує раніше висловлене Європарламентом негативне ставлення до проєкту газопроводу «Північний потік-2».

Російський опозиційний політик Олексій Навальний у вівторок опублікував у мережі Instagram перше своє фото після отруєння із німецької клініки «Шаріте», де він проходить лікування.

7 вересня лікарі клініки «Шаріте» повідомили, що Навального вивели зі стану штучної коми, і він реагує на зовнішні подразники. 

Російський опозиціонер перебував у комі з 20 серпня. На лікуванні в клініці «Шаріте» він – із 22 серпня, в Берлін його перевезли з Омська.

До лікарні Омська Навального доправили після того, як йому стало зле на борту літака, який здійснив екстрену посадку в омському аеропорту.

Влада Німеччини заявила, що в організмі Навального були знайдені сліди отруйної речовини з групи «Новачок». Канцлер Німеччини Анґела Меркель закликала Москву розслідувати те, що сталося з опозиціонером.

Російська влада, посилаючись на лікарів, які лікували Навального в Омську, висловлювала скептичне ставлення до версії отруєння. Кримінальну справу в Росії не порушували.

 

Європарламент визнав Координаційну раду опозиції Білорусі «тимчасовим представником народу»

17 вересня на сесії Європарламенту депутати ухвалили резолюцію щодо Білорусі, в якій підтвердили, що не визнають результатів президентських виборів у країні і що після закінчення терміну повноважень Олександра Лукашенка Європарламент не буде вважати його президентом.

Європейський парламент також визнав Координаційну раду білоруської опозиції «тимчасовим представником народу, який вимагає демократичних змін у Білорусі».

Європейський парламент рекомендував Європейській комісії:

збільшити фінансування білоруського громадянського суспільства;
заморозити перекази коштів ЄС державним і підконтрольним уряду структурам;
зупинити позики уряду Білорусі від Європейського інвестиційного банку та ЄБРР;
організувати донорську конференцію для розгляду питання про «багатомільярдний фінансовий пакет» для підтримки майбутніх реформ у демократичній Білорусі;
припинити переговори з Білоруссю щодо пріоритетів європейського партнерства;
створити гуманітарний коридор і сприяти видачі віз політичним біженцям і тим, хто потребує медичної допомоги після насильства;
розробити спеціальну стипендіальну програму в Європі для студентів, відрахованих із білоруських університетів із політичних причин;
закликати не проводити частину чемпіонату світу з хокею 2021 року в Білорусі.

Європарламент також закликав інституції ЄС й уряди країн Євросоюзу «вивчити можливість розширення санкційного списку і внесення туди громадян Росії, які беруть безпосередню участь у підтримці режиму Лукашенка в Білорусі».

За резолюцію проголосували 574 депутати, 37 – проти, 82 – утримались.

Координаційна рада опозиції була створена з ініціативи колишньої кандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановської.

Метою об’єднання був названий перехід влади в країні, де після президентських виборів 9 серпня тривають багатотисячні протести проти оголошеної ЦВК перемоги Лукашенка. На цей момент майже всі члени президії ради або затримані, або перебувають за межами Білорусі.

Країни Заходу, як і білоруська опозиція, не визнали підсумки виборів президента в Білорусі, вказуючи на масштабні фальсифікації.

Мандат Лукашенка закінчується 5 листопада, дата його інавгурації на новий (шостий) термін поки що не призначена.

Представники створеної білоруською опозицією Координаційної ради стверджують, що після 5 листопада Лукашенко не можна буде вважати легітимним головою держави, і закликають його почати переговори про вихід із ситуації. Лукашенко відмовляється.

 

 

Пляшку зі слідами «Новачка» соратники Навального вилучили з готелю і передали Німеччині

Пляшка зі слідами бойової отруйної речовини «Новачок», якою, за даними німецького уряду, був отруєний російський опозиційний політик Олексій Навальний, була винесена з його номера в Томську, пишуть видання «Проєкт» і блог Навального в інстаграмі. З цього випливає, що політик був отруєний у готелі, а не в аеропорту чи в літаку. Раніше видання «Тайга.инфо» з’ясувало, що готель пов’язаний із регіональними силовиками і чиновниками.

Пляшка була вивезена з готелю до Берліна співробітницею «Фонду боротьби з корупцією» Марією Пєвчих, розповів «Проєкту» один зі співробітників ФБК. Після цього вона стала головним об’єктом атак у пов’язаних із російською владою ЗМІ і телеграм-каналах: її звинувачували в інтимному зв’язку з Навальним і в тому, що саме вона могла його отруїти.

Близько 10:00 за томським часом літак із непритомним Навальним приземлився в Омську, і новину про це дізналися його колеги. Ті, хто залишився в готелі, в цей момент снідали на першому поверсі. Вони одразу пішли збирати все, що може стосуватися отруєння. «Було зроблено все, щоб врятувати докази», – сказав «Проєкту» активіст томського штабу.

 

Час дозволяв це зробити: номер Навального ще не віддали новим мешканцям, а прибирання в готелі починається після 10–11-ї години, переконався кореспондент «Проєкту» в готелі. На допомогу до співробітників ФБК, які залишалися в готелі, прибули активісти місцевого штабу ФБК, а біля номера 239, де жив Навальний, було організовано чергування. У підсумку звідти забрали кілька предметів, якими міг користуватися Навальний того ранку. Серед них – пляшка води марки «Святе джерело», з якої було зроблено кілька ковтків. ФБК опублікував відео огляду номера, в тому числі звертаючи увагу на вилучену пляшку.

Сам політик не пам’ятає, коли саме пив із цієї пляшки, розповів «Проєкту» один зі співробітників ФБК. У самій воді отруйної речовини, швидше за все, не було. Один із розробників «Новачка» Володимир Угльов говорив «Проєкту», що якби отрута потрапила в організм політика з водою, то Навального вже через кілька хвилин «судомило».

Важливу роль у розслідуванні могли відіграти записи з системи відеоспостереження в готелі: все, що відбувалося біля номера Навального, фіксували одразу дві камери. Вони були вилучені співробітниками правоохоронних органів.

Російський опозиційний політик Олексій Навальний у вівторок опублікував у мережі Instagram перше своє фото після отруєння із німецької клініки «Шаріте», де він проходить лікування.

7 вересня лікарі клініки «Шаріте» повідомили, що Навального вивели зі стану штучної коми, і він реагує на зовнішні подразники. Прогнозів про терміни його відновлення поки що немає.

Російський опозиціонер перебував у комі з 20 серпня. На лікуванні в клініці «Шаріте» він – із 22 серпня, в Берлін його перевезли з Омська.

До лікарні Омська Навального доправили після того, як йому стало зле на борту літака, який здійснив екстрену посадку в омському аеропорту.

Влада Німеччини заявила, що в організмі Навального були знайдені сліди отруйної речовини з групи «Новачок». Канцлер Німеччини Анґела Меркель закликала Москву розслідувати те, що сталося з опозиціонером.

Російська влада, посилаючись на лікарів, які лікували Навального в Омську, висловлювала скептичне ставлення до версії отруєння. Кримінальну справу в Росії не порушували.

У Європарламенті пропонують заморозити європейські активи фігурантів розслідувань Навального

Група депутатів Європейського парламенту запропонувала заморозити європейські активи фігурантів розслідувань «Фонду боротьби з корупцією» (ФБК) через отруєння російського опозиційного політика Олексія Навального. Про це йдеться в проєкті резолюції, опублікованому на сайті Європарламенту.

Депутати вимагають, щоб Євросоюз якомога швидше розробив «список масштабних обмежувальних заходів проти Росії» і посилив чинні антиросійські санкції. Вони закликають «використовувати такі механізми санкцій, які дозволили б заморожувати європейські активи корумпованих осіб відповідно до висновків «Фонду боротьби з корупцією» Олексія Навального».

Крім цього, депутати пропонують розпочати міжнародне розслідування отруєння Навального за участю Організації з заборони хімічної зброї.

Голосування за проєкт резолюції відбудеться в Європарламенті 17 вересня.

Російський опозиційний політик Олексій Навальний у вівторок опублікував у мережі Instagram перше своє фото після отруєння із німецької клініки «Шаріте», де він проходить лікування.

7 вересня лікарі клініки «Шаріте» повідомили, що Навального вивели зі стану штучної коми, і він реагує на зовнішні подразники. Прогнозів про терміни його відновлення поки що немає.

Російський опозиціонер перебував у комі з 20 серпня. На лікуванні в клініці «Шаріте» він – із 22 серпня, в Берлін його перевезли з Омська.

До лікарні Омська Навального доправили після того, як йому стало зле на борту літака, який здійснив екстрену посадку в омському аеропорту.

Влада Німеччини заявила, що в організмі Навального були знайдені сліди отруйної речовини з групи «Новачок». Канцлер Німеччини Анґела Меркель закликала Москву розслідувати те, що сталося з опозиціонером.

Російська влада, посилаючись на лікарів, які лікували Навального в Омську, висловлювала скептичне ставлення до версії отруєння. Кримінальну справу в Росії не порушували.

 

Суд у Мінську заарештував двох фотокореспондентів на 11 діб

Фрунзенський районний суд Мінська заарештував фотокореспондента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода (RFE / RL) та порталу Tut.by Володимира Грідіна на 11 діб – за участь у несанкціонованій акції.

Такий же термін арешту за аналогічним звинуваченням у середу отримав ще один фотокореспондент – Олександр Васюкович. Напередодні суддя відправила їхні справи на доопрацювання.

Як повідомляє Tut.by, спочатку журналістів звинуватили у тому, що вони мітингували на вулиці Романовська Cлобода 13 вересня. Саме на цій вулиці розташоване кафе, де Васюкович та Грідін відправляли знімки до редакції і де їх затримали. За новим протоколом журналістів як і раніше звинувачують в участі у акції, але вже в інший час і в іншому місці – в районі метро «Пушкінська».

 

Виконуюча обов’язки президента корпорації RFE / RL Дейзі Сінделар, коментуючи арешт Володимира Грідіна та Олександра Васюковича, прокоментувала вердикт суду. Вона наголосила, що журналістів покарали за те, що вони просто виконували свою роботу. «Ці вироки – останній приклад триваючого наступу білоруської влади на незалежну журналістику і очевидна спроба перешкодити співробітникам ЗМІ розповідати правду про порушення на виборах в країні і насильство щодо громадян, яке світ спостерігає в останні тижні», – заявила Дейзі Сінделар.

13 вересня у Мінську проходила чергова багатотисячна акція – «Марш героїв» – проти офіційних підсумків президентських виборів, на яких главою держави був переобраний на шостий термін Олександр Лукашенко. Учасники протестів називають оголошені ЦВК результати голосування сфальсифікованими.

За даними МВС, у неділю в білоруській столиці затримали понад 400 осіб.

США внесли до санкційного списку двох росіян за крадіжку криптовалюти

Сполучені Штати внесли до санкційного списку, пов’язаного з кібербезпекою, ще двох громадян Росії.

Данила Потєхіна та Дмитра Карасавіді звинувачують у так званих фішингових атаках на клієнтів криптовалютних бірж. Держсекретар США Майк Помпео повідомив, що санкції щодо цих двох росіян запроваджені за рішенням Держдепартаменту, Міністерства юстиції, Міністерства внутрішньої безпеки та Міністерства фінансів. За його словами, збиток від злочинної кіберактивності склав не менше 16,8 мільйона доларів.

Як зазначає «Голос Америки», атаки здійснювалися в 2017-2018 роках і були націлені на клієнтів трьох бірж криптовалюти, дві з яких базуються у США, а одна – за кордоном.

 

Міністр фінансів Стівен Мнучін наголосив, що його відомство продовжить використовувати свої повноваження для переслідування кіберзлочинців.

Минулого тижня Сполучені Штати внесли до списку санкцій чотирьох пов’язаних з Росією осіб, яких Вашингтон звинувачує у спробах вплинути на американський виборчий процес. Серед них виявилися троє росіян, які працюють в «Агентстві інтернет-досліджень», відомому як «фабрика тролів». Також до «чорного списку» потрапив депутат Верховної ради України Андрій Деркач.

Звинувачення у втручання в справи інших країн російська влада завжди категорично заперечує.

 

У Франції засудили ексголову Асоціації легкоатлетичних федерацій за отримання хабаря від Росії

Суд у Франції 16 вересня визнав винним у корупційних діях і засудив до чотирьох років ув’язнення (два з яких – умовно) колишнього президента Міжнародної Асоціації легкоатлетичних федерацій (IAAF) Ламін Діака. Його також зобов’язали сплатити штраф у 500 тисяч євро (600 тисяч доларів). Він має право подати апеляцію.

87-річного чоловіка визнали винним у причетності до схеми хабарництва, яка дозволила російським спортсменам, що мали бути усунені за допінг, продовжувати участь у змаганнях, в тому числі на Олімпійських іграх 2012 року в Лондоні.

Викладаючи свою справу в суді, прокурори заявили, що Діак вимагав хабаря у 3,45 мільйона євро (4,1 мільйона доларів) від спортсменів, підозрюваних у махінаціях із забороненими речовинами, і платив гроші іншим посадовим особам IAAF за мовчання.

В перебігу судового розгляду Ламін Діак заперечував звинувачення в корупції, хоча визнав, що в період з 2011 до 2013 років він затягував розгляд російських справ про допінг, щоб врятувати спонсорську угоду із російським банком і уникнути публічного скандалу.

Його син Папа Массата Діак, який втік з Франції до Сенегалу, після того, як почалося розслідування, також постав перед судом і був засуджений до п’яти років тюремного ув’язнення і штрафу в 1 мільйон євро за участь в цій схемі.

Суд також зобов’язав обох чоловіків виплатити Міжнародній Асоціації легкоатлетичних федерацій, всесвітній керівній організації в легкій атлетиці, 5 мільйонів євро в якості компенсації за зловживання довірою. Ще четверо осіб у справі також були визнані винними в корупційних злочинах.

Діак, 87-річний сенегалець, у 1999-2015 років очолював Міжнародну асоціацію легкоатлетичних федерацій, яка тепер перейменована у World Athletics.

США оголосили звинувачення 5 китайцям і 2 малайзійцям у причетності до глобальної хакерської операції

Міністерство юстиції США висунуло звинувачення п’ятьом китайцям і двом малайзійцям, які, за його даними, причетні до глобальної хакерської операції, спрямованої на індустрію відеоігор.

П’ятьом громадянам Китаю 16 вересня висунули, зокрема, звинувачення в зламі понад 100 технологічних компаній, неурядових організацій та університетів в США та інших країнах протягом шести років.

Повідомляється, що хакери викрадали технології та особисті дані, а також здійснювали незаконні дії для стеження за продемократичними політиками та активістами у Гонконзі. Двоє малазійських бізнесменів були звинувачені у змові з двома китайцями задля отримання прибутку від зламу систем.

Влада Китаю заявила, що її країна не проводила ніяку хакерську операцію, водночас один із обвинувачених сказав, його захищають китайські служби безпеки, повідомила сторона обвинувачення.

Китайсько-американські відносини залишаються загостреними на тлі суперечок двох найбільш економік світу з низки питань: від торгівлі та прав людини – до Гонконгу та коронавірусу.

 

У Туркменистані бюджетників змушують купувати нову книжку президента Бердимухамедова

Влада Лебапського велаяту Туркменистану змушує бюджетників купувати недавно видану книжку президента Гурбангули Бердимухамедова «Принципи туркменської державності», повідомляє туркменська служба Радіо Свобода.

Однак, як відзначають кореспонденти, у книгарнях її поки немає, а кілька примірників знайшлися лише в обласному центрі, місті Туркменабад.

Державне телебачення повідомило про нову книжку Бердимухамедова 4 вересня.

Офіційна вартість книжки поки не визначена. Працівник одного з бюджетних підприємств розповів Радіо Свобода, що придбав нову книгу президента за 60 манатів (близько 17 доларів).

У Туркменистані систематично з’являються повідомлення, що населення зобов’язують здавати гроші на купівлю президентських портретів і книжок, на будівництво розплідників для собак, а також на придбання засобів дезінфекції та медичного обладнання для боротьби з коронавірусною інфекцією, наявність якої влада країни не визнає.

За 11 років правління Бердимухамедов видав під своїм ім’ям понад 60 книжок на різноманітну тематику. Політик писав про державне управління, міжнародні відносини, лікарські рослини, чай, конярство і собаківництво. Президентські книжки вивчають у навчальних закладах країни, зачитують у прямому ефірі державних ЗМІ, проводять за ними уроки здоров’я.

Відомий російський ультранаціоналіст Марцинкевич знайдений мертвим у СІЗО

Відомий російський ультранаціоналіст Максим Марцинкевич, відомий на прізвисько «Тесак» (Мачете), знайдений мертвим у камері слідчого ізолятора в Челябінській області Росії.

Федеральна служба виконання покарань (ФСВП) повідомила 16 вересня, що почала розслідування після виявлення тіла 36-річного Марцинкевича, який відбував 10-річний тюремний термін.

Деякі ЗМІ з посиланням на неназвані джерела в правоохоронних органах Челябінської області заявили, що Марцинкевич покінчив життя самогубством у своїй камері.

Адвокат Марцинкевича, Іван Сидоров, відкинув ці повідомлення, заявивши, що у його підзахисного не було причин для самогубства. Адвокат каже: якщо самогубство буде офіційно оголошене причиною смерті, «це означатиме, що хтось допоміг йому» померти.

За словами Сидорова, Марцинкевич перебував під вартою у Челябінській області «транзитом» на шляху до Москви, де він мав давати свідчення у одній зі справ.

Лідер неонацистської організації «Формат 18», забороненої на території Росії, Марцинкевич заснував свого часу гомофобну групу Occupy Pedophilia, метою якої було «лікування» гомосексуалістів.

Російська влада розпочала розслідування проти Марцинкевича після того, як в 2013 році в інтернеті були поширені кілька відеороликів, на яких Марцинкевич і його послідовники принижують і б’ють геїв.

Пізніше проти нього було порушено кримінальну справу, Марцинкевич втік на Кубу, але кубинська влада заарештувала його через візові порушення в січні 2014 року і депортувала до Росії. Наприкінці грудня 2018 року суд у Москві визнав Марцикевіча винним в розбої та хуліганстві і засудив його до 10 років позбавлення волі.

До цього Марцинкевич був тричі судимий за звинуваченням в екстремізмі.

Критики Кремля заявляють, що уряд використовував групу Марцинкевича для протидії протестам опозиціонерів.

Йосіхіде Суга став новим прем’єр-міністром Японії

Парламент Японії затвердив нового голову Ліберально-демократичної партії Йосіхіде Сугу на посаду прем’єр-міністра. Його кандидатуру підтримала більшість депутатів парламенту, повідомляє агентство Кіодо. 71-річний Йосіхіде Суга змінить на цій посаді Сіндзо Абе, який пішов у відставку за станом здоров’я.

Перед затвердженням нового прем’єра у відставку пішов уряд Японії, який очолював Абе.

У найближчі години Суга має оголосити новий склад кабінету міністрів. Очікується, що більшість міністрів із уряду Сіндзо Абе збережуть свої посади.

Суга найдовше в історії Японії обіймав посаду генерального секретаря уряду країни, він був призначений на цю посаду ще в грудні 2012 року. Він обирався до парламенту Японії, близько року був міністром внутрішніх справ і вважався одним з найближчих соратників колишнього прем’єра.

Росія: прокуратура затвердила обвинувачення солдату Шамсутдінову, який убив вісьмох

У Росії прокуратура затвердила обвинувачення у справі солдата Раміля Шамсутдінова, який розстріляв вісім колег по службі у військовій частині в Забайкаллі. Про це повідомив його адвокат Равіль Тугушев. За його словами, він вже отримав всі документи. Найближчим часом буде призначено судове засідання.

Матеріали розглядатимуть у військовому суді в Читі. За клопотанням Шамсутдінова справу слухатимуть присяжні.

Раніше Тугушев повідомив, що розслідування справи Шамсутдінова завершене. Читинський гарнізонний суд продовжив солдату арешт до 25 вересня. Зараз він перебуває в СІЗО №1 в Читі.

Раміля Шамсутдінова звинувачують у вбивстві двох або більше осіб. Йому загрожує довічне ув’язнення. Згідно зі свідченнями солдата, він піддавався знущанням з боку колег по службі. Адвокати наполягають, що солдат скоїв убивство в стані афекту. Якщо ця версія буде підтверджена, то Шамсутдінову загрожує п’ять років позбавлення волі.

25 жовтня у військовій частині в селищі Гірський Забайкальського краю рядовий Раміль Шамсутдинов застрелив вісім осіб, у тому числі двох офіцерів. Згідно зі свідченнями солдата, він піддавався знущанням з боку товаришів по службі, а один з офіцерів погрожував йому зґвалтуванням.

У Міністерстві оборони спочатку заперечували факт нестатутних відносин у військовій частині. Пізніше у відомстві визнали, що у Шамсутдінова був конфлікт із одним із офіцерів. Було порушено кримінальну справу про «дідівщину» у військовій частині.

У березні Читинський гарнізонний військовий суд засудив до двох років умовного терміну солдата Руслана Мухатова, який знущався з Шамсутдінова.

Іспанія офіційно засудила режим Франко

Уряд Іспанії ухвалив 15 вересня Закон демократичної пам’яті, у якому влада країни вперше офіційно засуджує режим генерала Франко і забороняє «будь-які спроби виправдовувати або вихваляти франкістську диктатуру 1936-1975 років і її діячів».

Нове законодавство доповнює ухвалені у 2007 році рішення про «дефранкізацію», згідно з якими франкістські назви вулиць змінили на нові, а пам’ятники та меморіальні дошки, пов’язані з діячами колишнього режиму зняли, повідомляє DW.

Іспанський уряд називає новий закон заходом «остаточної дефранкізаціі» Іспанії. Влада збирається закрити громадські організації з франкістскими назвами. Перш за все, мова йде про Національний фонд імені Франсіско Франко, створений у 1976 році.

Новий закон також забороняє публічні виступи прихильників диктатури і демонстрацію символіки франкістської доби.

Уряд планує також скласти списки всіх жертв диктатури та ідентифікувати останки цих жертв у братських могилах. Судові вироки епохи Франко і дворянські звання, присвоєні диктатором своїм наближеним, будуть ліквідовані.

У Держдуму Росії внесли проєкт закону про блокування інтернет-ресурсів

У Держдуму Росії внесли законопроєкт, який надасть правоохоронним органам можливість без звернення до суду ініціювати блокування будь-якого інтернет-ресурсу як «екстремістського». Для цього буде достатньо висновку одного експерта, повідомляє російська служба Радіо Свобода.

Автори документа – депутати законодавчих зборів Башкирії і депутат Держдуми від «Єдиної Росії» Рамзі Ішсарін.

Зараз у Росії для блокування так званих «екстремістських» сайтів потрібне рішення суду. Роскомнадзор вносить їх до Єдиного реєстру забороненої інформації тільки після того, як ознаки екстремізму в них побачить федеральний суд на підставі заяви прокуратури або слідства.

На думку авторів нового законопроекту, нинішня процедура неефективна, оскільки від виявлення «екстремістського» ресурсу до його блокування проходить занадто багато часу. У пояснювальній записці до документа йдеться, що це дозволяє порушникам закону «продовжувати безкарно здійснювати протиправну діяльність і залучати до неї нових учасників».

Ізраїль, ОАЕ та Бахрейн підписали угоди про нормалізацію відносин у Вашингтоні

Королівство Бахрейн, Об’єднані Арабські Емірати та Ізраїль підписали у Вашингтоні угоди про нормалізацію відносин.

Мова не йде про підписання мирної угоди, оскільки держави-учасники угод не воювали один з одним.

Разом з тим значення цих угод для підтримання миру у потенційно нестабільному Близькосхідному регіоні, за оцінками світових ЗМІ, дуже велике.

Церемонія підписання угод відбулася у Білому домі у присутності президента США Дональда Трампа. «Після десятиліть розколу та конфліктів ми відзначаємо пробудження нового Близького Сходу», – заявив американський лідер.

ОАЕ визнали існування Ізраїлю 13 серпня. Країни за посередництва США анонсували угоду про нормалізацію відносин. Згідно з документом, Ізраїль має утриматися від проголошення свого суверенітету над частиною територій Західного берега річки Йордан, які палестинці хочуть бачити частиною своєї майбутньої держави. Домовленість викликала критику з боку Палестинської національної адміністрації та Ірану.

11 вересня Ізраїль та Бахрейн анонсували схожу угоду за підсумками тристороннього телефонного дзвінка між Трампом, прем’єром Біньяміном Нетаньягу та королем Бахрейну Хамадом бін Ісою бін Салманом аль-Халіфою.

 

Члени уряду Ірландії обмежили пересування в очікуванні результатів тесту на COVID-19 міністра охорони здоров’я

Кабінет міністрів Ірландії обмежив пересування, поки міністр охорони здоров’я Стівен Доннелі, який занедужав сьогодні вдень, зробить тест на COVID-19.

Як наголошує RTE, наразі йдеться саме про обмеження пересування, а не про самоізоляцію. Члени уряду виконуватимуть свої обов’язки у віддаленому режимі.

Сьогодні вранці міністр Доннелі провів пресконференцію, на якій оголосив останні плани щодо боротьби з пандемією на наступні шість місяців.

Від початку епідемії у Ірландії підтвердили 31 192 випадки COVID-19, померли 1 784 людини.

Румунія продовжила заборону на в’їзд іноземцям – посольство

Уряд Румунії продовжив на місяць режиму надзвичайного стану, в рамках якого забороняється в’їзд іноземних громадян на територію країни через пандемію кронавірусу, повідомило посольство України в Румунії.

«Інформуємо, що відповідно до рішення уряду Румунії, з 15.09.2020 року продовжено на 30 діб дію режиму надзвичайного стану, в рамках якого забороняється в’їзд іноземних громадян на територію Румунії», – йдеться в повідомленні посольства у фейсбуці.

У Румунії, за даними Університету Джонса Гопкінса, кількість інфікованих COVID-19 перевищила 105 тисяч, померли понад 4 тисячі людей, одужали більш ніж 43 тисячі.​

 

Зеленський приїхав до Австрії з першим за пів року закордонним візитом

Президент України Володимир Зеленський приїхав до Австрії з першим за пів року закордонним візитом, повідомив Офіс президента.

«Наші країни мають довгі історичні відносини, а нові виклики вимагають їхнього зміцнення та посилення. Вдячний Австрії за підтримку суверенітету й територіальної цілісності України», – заявив Зеленський.

В Офісі президента розповіли, що Зеленський під час офіційного візиту проведе переговори з федеральним президентом Австрії Александром Ван дер Белленом, федеральним канцлером Себастіаном Курцом та президентом Національної ради (парламенту) Австрії Вольфгангом Соботкою.

Президенти України та Австрії візьмуть участь у роботі Економічного форуму.

Крім того, Зеленський та його дружина візьмуть участь у церемонії презентації україномовного аудіогіда у Віденському музеї історії мистецтв.

Згідно з даними на сайті Офісу президента, востаннє Зеленський їздив за кордон шість місяців тому: 14-15 лютого він відвідував Мюнхенську конференцію з питань безпеки в Німеччині.

Після цього у зв’язку з карантином закордонні поїздки припинилися. Останнім часом президент відвідував винятково українські регіони.