Пандемія коронавірусу вступає у «нову і небезпечну» фазу – ВООЗ

Пандемія коронавірусу вступає у «нову і небезпечну» фазу, коли люди втомлюються від протиепідемічних заходів, які до того завдали серйозних економічних збитків. Про це попередили у Всесвітній організації охорони здоров’я.

Генеральний директор ВООЗ Тедрос Адханом Гебреєсус заявив, що епідемія «прискорюється»: 18 червня було зареєстровано більше ніж 150 000 нових випадків захворювання – найвищий показник за один день. Половина нових випадків надійшла з країн Америки та велика кількість також з країн Близького Сходу і Південної Азії.

«Багатьом людям набридло бути вдома … але вірус все ще поширюється швидко», – зазначив глава ВООЗ.

 

За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 19 червня у світі коронавірусом інфіковано понад 8,5 мільйона людей. Померли від COVID-19 457 190 людей, одужали – близько 4,2 мільйона.

В Україні на ранок 19 червня зареєстровано 34 984 лабораторно підтверджених випадки COVID-19, з них 985 летальних, 16 033 пацієнта одужали. За минулу добу було зафіксовано рекордний 921 новий випадок – найбільша кількість у Львівській області – 142, Рівненській – 121, Києві – 92, Закарпатській області – 78, а також Чернівецькій області – 76.

У Мінську затримали журналістів Радіо Свобода

Співробітників Радіо Свобода – журналіста Олександру Динко і відеооператора Андрія Рабчика – затримали на акції на підтримку опозиції в Мінську.

Як повідомляє білоруська служба РС, журналісти вели пряму трансляцію.

У пресслужбі поліції Мінська Радіо Свобода повідомили, що Динько та Рабчик були затримані для встановлення особи. При цьому під роботи журналісти мали робочі посвідчення.

Місцезнаходження журналістів на момент поки невідоме.

 

Протестні акції відновилися в п’ятницю ввечері у Мінську та інших містах Білорусі. Люди шикуються у «ланцюг солідарності» на підтримку активістів і політиків, яких затримала влада країни під час президентської виборчої кампанії. У Мінську ОМОН почав витісняти учасників акції з проспекту Незалежності.

Лукашенко заявляє, що зірвав революцію в Білорусі

Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявляє, що зірвав спробу революції в країні. Він сказав про це 19 червня, через день після арешту потенційного опонента Лукашенка на виборах президента Віктора Бабарика, що спричинив протести.

Виступаючи на засіданні уряду 19 червня, Лукашенко заявив, що сили «на Сході й Заході» намагаються дестабілізувати Білорусь, але їхні «маски були зірвані», а «маріонетки і ляльководи за кордоном» встановлені.

Віктор Бабарико протягом 20 років очолював «Білгазпромбанк», основними акціонерами якого є російські «Газпром» і «Газпромбанк». 

 

Бабарика підозрюють у фінансових махінаціях. Сам він називає справу спробою політичного тиску.

Також був затриманий син Бабарики, який очолює його передвиборчу кампанію.

19 червня Євросоюз закликав владу Білорусі негайно відпустити Бабарика і його сина і гарантувати верховенство права в країні.

 

12 червня Лукашенко заявив, що доручив провести перевірку роботи банку. Чинний лідер Білорусі розкритикував Бабарика, при цьому не називаючи його імені. Після цього в банку відбулися обшуки, 15 людей були затримані.

Президентські вибори в Білорусі призначені на 9 серпня. Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, балотується на шостий термін.

Всього про наявність необхідного для реєстрації кандидатом числа підписів виборців заявили п’ять потенційних кандидатів.

Про погрози і провокації заявляли і Бабарико, й інші потенційні суперники Лукашенка. 17 червня рахунок Віктора Бабарика, на якому був сформований виборчий фонд, заблокували.

 

Балтійські країни викликали послів Росії через її політику щодо пакту Молотова-Рібентропа

Міністерства закордонних справ Естонії, Латвії та Литви викликали послів та представників Росії, щоб висловити тривогу проти історичного ревізіонізму з боку Москви.

Про намір викликати дипломатів голови МЗС трьох держав домовилися 15 червня.

Протест країн Балтії пов’язаний з ініціативою депутатів Державної Думи Росії переглянути ставлення до пакту Молотова-Ріббентропа, укладеного між СРСР та нацистською Німеччиною перед початком Другої світової війни.

Читайте також: 80 років тому СРСР окупував країни Балтії. Чи «захистить» Держдума Росії пакт Молотова-Ріббентропа?​

В разі схвалення законопроєкту він скасує резолюцію від 24 грудня 1989 року, яка засуджує пакт про ненапад між Радянським Союзом та Третім Рейхом.

Натомість президент Росії Володимир Путін у довгій заяві від 18 травня відкинув критику на адресу СРСР через співпрацю з нацистами на початку Другої світової війни. В окупації Польщі він звинуватив польське керівництво, а в початку війни – європейські країни, які дозволили Адольфу Гітлеру анексувати Судети, які тоді були частиною Чехословаччини.

7 травня президенти Литви, Латвії й Естонії засудили спроби Росії сфальсифікувати історію та применшити роль Москви у початку Другої світової війни і злочини радянського режиму в країнах Балтії.

Читайте також: День перемоги: в Україні радянські стереотипи здебільшого зламані – дослідження​

Останнім часом керівництво Росії, серед того й її президент Володимир Путін, робить дедалі більше заяв, зокрема, щодо нинішнього погляду Москви на обставини навколо початку Другої світової війни чи участь різних народів тодішнього СРСР у протистоянні нацизмові. Такі заяви історики називають ревізіоністськими.

При цьому у відповідь на викриття неправди Кремля там звинувачують самих критиків у «спотворенні історичної правди» в її московській версії.

Дослідження: коронавірус міг бути в Італії вже в грудні

Повторний аналіз зразків стічних вод, взятих в Турині й Мілані в грудні минулого року, показав наявність генетичних частинок коронавірусу SARS-Cov-2, який спричиняє захворювання COVID-19. Про це оголосив італійський Національний інститут здоров’я. 

Дослідження проводили дві лабораторії, використовувалися різні методики, але результат виявився однаковий.

Зразки води взяли в Турині і в Мілані 18 грудня, до того, як в Італії офіційно були виявлені перші хворі. Перші два випадки захворювання COVID-19 в Італії були підтверджені 31 січня 2020 року. Це були двоє китайських туристів у Римі. 

 

Через тиждень після цього коронавірус був виявлений у італійця, який приїхав із на той час центру епідемії, китайського міста Ухань. Швидке поширення коронавірусу в Італії почалося в кінці лютого, коли виник осередок в провінції Ломбардія.

Італійськи дослідники наголошують, що в листопадових і жовтневих пробах води РНК SARS-CoV-2 не виявили, пише агенція Reuters.

Вчені низки країн досліджують стічні води в спробі визначити вогнища зараження й ізолювати можливі джерела поширення епідемії. Передбачається, що за допомогою постійного моніторингу присутності РНК вірусу у воді можна буде уникнути масового і дорогого тестування населення.

 

Виявлення частинок SARS-CoV-2 в Італії підтверджує припущення, що вірус прийшов до Європи значно раніше, ніж вважалося раніше. 

На початку травня французькі лікарі, провівши повторний аналіз зразків крові, взятих у пацієнтів із пневмонією в грудні минулого року, виявили одного хворого COVID-19. Ім’я хворого не розкривають, проте відомо, що він не виїжджав за межі Франції до того, як захворіти, і ніколи не був в Китаї.

 

У США помер син колишнього радянського лідера Микити Хрущова

Син колишнього першого секретаря ЦК КПРС Микити Хрущова, колишній викладач престижного американського Браунівського університету Сергій Хрущов помер на 85 році життя у США. Про це Російській службі Радіо Свобода повідомила правнучка колишнього радянського лідера Ніна Хрущова.

Хрущов-молодший народився в 1935 році. У 1958 році закінчив Московський енергетичний інститут. Займався розробкою балістичних ракет, пілотованих космічних апаратів, викладав спочатку у Москві, а з 1991 року – у США, в одному з найпрестижніших американських вишів –Браунівському університеті. Жив у Род-Айленді. Написав трилогію про батька.

У Мінську пікетували на підтримку заарештованих активістів

У центрі столиці Білорусі Мінська 18 червня відбувся майже 7-годинний пікет представників опозиції за підтримку зааарештованих активістів, повідомила Білоруська служба Радіо Свобода.

Згідно з повідомленням, учасники акції вийшли на вулиці, щоб висловити солідарність з активістами, заарештованими під час президентської виборчої кампанії, серед них Сергій Тихановький, Павло Северинець, Микола Статкевич.

Повідомляється, що «Ланцюг солідарності» на проспекті Незалежності розтягнули на кілька кілометрів.

На пікеті також тривав збір підписів за альтернативних кандидатів у президенти країни, в якій з 1994 року беззмінно керує Олександр Лукашенко. Зараз він балотується на шостий термін.

У четвер суд у Мінську засудив співголову оргкомітету зі створення партії «Білоруська християнська демократія» Павла Северинця на ще 15 діб адміністративного арешту за звинуваченням в участі в несанкціонованих заходах. Нині Северинець відбуває арешт за пікет 7 червня. Сам активіст не визнає себе винним і каже, що брав участь у дозволених заходах.

Президентські вибори в Білорусі призначені на 9 серпня. 21 травня розпочався збір підписів виборців для висунення кандидатів. Реєстрація кандидатів триватиме з 5 до 14 липня.

Критики Олександра Лукашенка вказують, що жодні білоруські вибори за останні понад 20 років не можна назвати вільними чи справедливими.

У Мінську проходить пікет на підтримку заарештованих активістів

У центрі Мінська, на проспекті Незалежності, у четвер проходить спільний пікет представників опозиційної коаліції. Про це повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Зазначається, що станом на 23:20, коли на проспект прибули автозаки, люди почали поступово розходитися.

 

Метою акції названо прагнення висловити солідарність з активістами, заарештованими під час президентської виборчої кампанії, серед них Сергій Тихановський, Павло Северинець, Микола Статкевич.

На пікеті продовжився збір підписів за альтернативних кандидатів у президенти країни, якою з 1994 року беззмінно керує Олександр Лукашенко. Зараз він балотується на шостий термін.

 

У четвер суд Фрунзенського району Мінська засудив співголову оргкомітету зі створення партії «Білоруська християнська демократія» Павла Северинця ще до 15 діб адміністративного арешту – за звинуваченням в участі у несанкціонованих заходах. Про це повідомив правозахисний центр «Весна». Сам активіст не визнає себе винним, наголошуючи, що він брав участь у дозволених заходах.

Президентські вибори у Білорусі призначені на 9 серпня. 21 травня розпочався збір підписів виборців для висунення кандидатів. Збір ведуть 13 ініціативних груп і 15 спочатку зареєстрованих ЦВК. Двоє претендентів з гонки вийшли. Реєстрація кандидатів відбуватиметься з 5 по 14 липня.

 

Критики Олександра Лукашенка наголошують, що жодні білоруські вибори за останні понад 20 років не можна назвати ані вільними, ані справедливими.

18 червня стало відомо про затримання одного з претендентів на пост президента, колишнього главу «Белгазпромбанку» Віктора Бабарика. Його підозрюють у фінансових махінаціях. Сам Бабарико називає справу спробою політичного тиску.

Верховний суд США підтримав захист від депортації дітей іммігрантів

Верховний суд США заблокував рішення президента США Дональда Трампа про припинення програми захисту дітей іммігрантів.

У четвер вищий судовий орган країни скасував вердикт суду нижчої інстанції, який визнав незаконною програму DACA. Вона захищає від депортації тисячі так званих «мрійників» – іммігрантів, які нелегально приїхали в США в дитячому віці разом з батьками. Програма DACA була запроваджена при президентові Бараку Обамі.

Як зазначає «Голос Америки», за скасування рішення суду нижчої інстанції проголосували п’ять членів Верховного суду, проти – чотири. Голова Джон Робертс, який дотримується консервативних поглядів, приєднався до ліберально налаштованих суддів.

Дональд Трамп уже відреагував на результати голосування. У твітері він написав, що останні рішення Верховного суду, не тільки по DACA, «говорять лише про одне, що потрібні нові судді».

 

Під дію програми DACA підпадають близько 700 тисяч людей. Це головним чином вихідці з країн Латинської Америки. Тепер, крім захисту від депортації, у них знову буде можливість отримувати тимчасові дозволи на навчання і роботу, які треба оновлювати раз на два роки.

Вірменія: суд призначив експрезиденту Кочаряну заставу в обсязі 4,2 мільйона доларів

Апеляційний суд Єревану призначив колишньому президенту Вірменії Роберту Кочаряну суму застави понад 2 мільйони драм (4,2 мільйона доларів). Таке рішення суд ухвалив 18 червня.

Кочарян в цей момент лікується в одній зі столичних лікарень. Йому зробили другу операцію за останні сім місяців. Його адвокат Арам Вардеванян привітав привітав застави, проте суму назвав «безпрецедентною».

13 травня районний суд Єревану відмовився відпустити Кочаряна під заставу до кінця розгляду його справи.

Читайте також: З лідера опозиційної партії у Вірменії зняли депутатську недоторканність і дали дозвіл на арешт

За два тижні після цього рішення інший суд ухвалив рішення, за яким колишнього президента не можна відправляти назад за ґрати, оскільки там він ризикує захворіти на коронавірусну хворобу COVID-19. Пенітенціарна служба виступила проти цього рішення.

Прокурори також заперечували проти звільнення Кочаряна, підозрюючи, що він може втекти або перешкоджати здійсненню правосуддя.

Кочаряна, який правив країною з 1998-го по 2008 рік, заарештували в липні 2018 року. Звинувачення в утисках опозиції та хабарництві йому висунули в рамках кримінальної справи про події 1 березня 2008 року.

Читайте також: У Вірменії понад 100 людей затримали через протест опозиції​

Тоді після президентських виборів, на яких перемогу здобув Серж Сарґсян, відбулися акції протесту. Під час сутичок між силовиками й активістами загинули десять людей, сотні були поранені. Обставини того, як це сталося і хто віддав наказ застосувати силу проти учасників протесту, досі залишаються нез’ясованими. Президентом Вірменії на той момент був Роберт Кочарян.

Голова Спеціальної слідчої служби Сасун Хачатрян 11 вересня 2018 року заявив, що в учасників протесту стріляла армія.

«Справа 1 березня» довгий час не розслідувалася, але була відновлена після масових протестів 2018 року і приходу до влади у Вірменії Нікола Пашиняна.

«Без самоізоляції та тестування». Туреччина заявила про готовність приймати українських туристів з 1 липня

Туреччина готова приймати українських туристів з 1 липня, без проходження самоізоляції та тестування, але з дотримання норм безпеки авіаперевізниками. Про це повідомив посол Туреччини Ягмур Ахмет Гюльдере під час зустрічі з міністром інфраструктури України Владиславом Криклієм.

У свою чергу, Криклій повідомив, що низка авіакомпаній, зокрема, Azur Air Ukraine, SkyUp, Turkish Airlines, Pegasus Airlines та Windrose вже заявили про свою готовність здійснювати регулярні пасажирські рейси з України до Туреччини від початку липня.

В Україні з 15 червня відновили міжнародне регулярне пасажирське авіасполучення після кількох місяців перерви, пов’язаної з карантином, запровадженим через поширення коронавірусу.

На допит у Мінську доправили потенційного суперника Лукашенка

Потенційний суперник чинного президента Білорусі Олександра Лукашенка на призначених на 9 серпня президентських виборах підприємець Віктор Бабарико доставлений на допит до Комітету державного контролю, повідомив телеграм-канал державної Білтелерадіокомпанії. Разом із ним допитують його сина Едуарда.

Їхні адвокати не допущені в будівлю комітету, повідомляє Tut.by з посиланням на передвиборний штаб Бабарика. Побачивши пресу, співробітники відомства закрили вхід до будівлі зсередини на ключ, передає кореспондент видання.

Бабарика та його сина допитують у межах справи про несплату податків у «Білгазпромбанку», який Бабарика очолював упродовж 20 років. Основні акціонери кредитної організації – російські «Газпром» і «Газпромбанк».

12 червня Лукашенко заявив, що доручив провести перевірку роботи банку. Чинний лідер Білорусі розкритикував Бабарика, при цьому не називаючи його імені. Після цього в банку відбулися обшуки, 15 людей були затримані.

Президентські вибори в Білорусі призначені на 9 серпня. Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року, балотується на шостий термін.

Всього про наявність необхідного для реєстрації кандидатом числа підписів виборців заявили п’ять потенційних кандидатів.

Про погрози і провокації заявляє і Бабарико, і інші потенційні суперники Лукашенка. 17 червня рахунок Віктора Бабарика, на якому знаходиться сформований виборчий фонд, був заблокований.

Туреччина заявляє, що завдала ударів по 500 об’єктах курдів на півночі Іраку

Міністерство оборони Туреччини повідомило, що військові країни завдали удару по більш ніж 500 військових об’єктах курдів на півночі Іраку під час операції в регіоні проти угруповання «Робітнича партія Курдистану» (РПК).

«Операція під назвою «Кіготь тигра» розпочалася 16 червня у відповідь на активізацію нападів курдських бойовиків на бази турецької армії», – йдеться у заяві Міністерства оборони Туреччини 18 червня.

Згідно з повідомленням, 14 і 16 червня було здійснено два окремих повітряних удари на об’єкти «Робітничої партії Курдистану» в різних районах на півночі Іраку. Повідомляється, що турецькі літаки F-16, безпілотники і гаубиці вразили і знищили понад 500 цілей РПК за 36 годин.

«Операція «Кіготь тигра» проходить дуже добре», – прозвітували в турецькому Міноборони.

Курди 16 червня повідомили, що іранська артилерія завдала удару по позиціях курдських повстанців у північному Іраку неподалік прикордонного переходу Хаджі Омеран, що могло стати скоординованим з Туреччиною кроком.

За останні роки «Робітнича партія Курдистану» привернула на свій бік сотні іранських курдів.

РПК, яка визнана Туреччиною, Сполученими Штатами і Європейським союзом як терористична організація, веде майже чотирирічну війну проти Туреччини з вимогою більших прав для курдів, ця боротьба вже забрала близько 40 000 життів. РПК має збройні і політичні крила в Туреччині, Іраку, Ірані та Сирії, а також сотні тисяч прихильників курдської діаспори є у Європі.

Туреччина регулярно проводить військові операції проти РПК в південно-східній Анатолії і протягом багатьох років здійснила десятки транскордонних операцій проти РПК в Іраку, часто протягом літнього сезону бойових дій. Турецькі військові також провели три операції проти сирійських курдських сил на півночі Сирії.

У Росії другий день поспіль добовий приріст COVID-19 не перевищує 8 тисяч

За останню добу в Росії підтверджено 7790 нових випадків зараження коронавірусом, повідомив оперативний штаб із боротьби із захворюванням. За минулу добу від ускладнень, викликаних коронавірусом, померли 182 людини. 

Найбільше нових випадків зафіксували в Москві – 1040.

Згідно з повідомленням, загальна кількість виявлених випадків COVID-19 в Росії досягла 561 091 особу, з початку епідемії померли 7 660 осіб, видужали 313 963.

 

Казахстан: 79-річний Назарбаєв захворів на COVID-19

Перший президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв, який має почесний титул лідера нації, Єлбаси, інфікований коронавірусом, повідомила 18 червня його пресслужба.

79-річний Назарбаєв перебуває в самоізоляції і «продовжує працювати дистанційно», вказано в повідомленні.

Нурсултан Назарбаєв очолював Казахстан з останніх років радянської епохи до березня 2019 року, коли він оголосив про свою відставку з посадм президента. Новим главою держави став колишній голова Сенату Касим-Жомарт Токаєв.

Однак за першим президентом, крім почесних звань, збережено лідерство у владній партії «Нур-Отан» і посаду голови Ради безпеки Казахстану.

До Верховного суду Росії подали позов проти указу Путіна про голосування 1 липня

Депутати Московської міської думи Євген Ступін та Олег Шереметьєв, політолог Валерій Соловей та юрист Сергій Бочаров заявили, що подали до Верховного суду Росії позов про визнання недійсним указу президента Росії Володимира Путіна про голосування щодо поправок до конституції. Про це повідомляє російська служба Радіо Свобода.

Позивачі заявляють, що проводити голосування в умовах епідемії коронавірусу, коли «кожного дня вмирають десятки, іноді сотні людей від непереможеного вірусу – злочин». На думку позивачів, скасування указу Путіна врятує багато життів.

Позивачі спробують домогтися, щоб Верховний суд розглянув позов до 1 липня, яке офіційно назвали днем голосування – хоча фактично воно буде проводитися з 25 червня.

 

Однією зі змін до конституції країни стане «обнулення» президентських термінів Путіна.

Голосування спочатку було призначене на 22 квітня, проте його перенесли через епідемію коронавірусу на невизначений термін. В останні дні почали з’являтися повідомлення про відновлення підготовки до голосування. 20 травня Центральна виборча комісія відновила підготовку до голосування.

Президент Росії Володимир Путін ініціював внесення змін до Конституції в січні. Тоді ж він заявив, що поправки повинні бути схвалені всенародним голосуванням, хоча закон цього не вимагав.

 

Серед найбільш обговорюваних змін – пріоритет російської конституції над міжнародним правом і «обнулення» президентських термінів, яке в разі схвалення поправок дозволить Путіну ще двічі обиратися на посаду президента.

Також будуть перерозподілені повноваження між гілками влади – в цілому, президент отримає ще більше повноважень, ніж зараз.

Поправки вже схвалені Державною думою і Радою федерації (двома палатами парламенту Росії), а також регіональними законодавчими зборами. Для того, щоб вони почали діяти, необхідно, щоб їх схвалила більше ніж половина учасників всенародного голосування.

Явка значення не має – на відміну від референдуму, де потрібно, щоб на дільниці прийшли більше від половини виборців.

Низка представників російської опозиції закликає бойкотувати голосування, стверджуючи, що у влади є всі інструменти для того, щоб його сфальсифікувати. Інші закликають прийти на дільниці і проголосувати проти.

Брат Флойда закликав ООН розслідувати расизм та жорстокість поліції у США

Брат Джорджа Флойда, афроамериканця, який помер під час затримання поліцією у Міннеаполісі, закликав Раду ООН з прав людини провести незалежне розслідування «вбивств поліцією чорношкірих людей» у Сполучених Штатах та «насильства щодо мирних демонстрантів».

Філонайз Флойд виступив із відеозверненням до Ради в Женеві 17 червня, коли там обговорювали расизм і жорстокість поліції. Дебати були скликані на прохання африканських країн, які намагаються розслідувати жорстокість поліції і расову дискримінацію в Сполучених Штатах.

Дискусія відбулася після тижнів протестів у Сполучених Штатах і інших країнах світу проти жорстокості поліції і расової нерівності. Після смерті іншого чорношкірого американця, Рейшарда Брукса, якому поліцейські під час арешту в Атланті 12 червня двічі вистрілили у спину, почалися жорстокі заворушення.

Мішель Бачелет, старший співробітник Організації Об’єднаних Націй з прав людини, розкритикувала «необгрунтовану жорстокість», продемонстровану під час затримання Флойда, і попередила, що вона «стала символом системного расизму, що завдає шкоди мільйонам людей африканського походження». Бачелет також закликала країни протистояти наслідкам рабства і колоніалізму виплатити репарації.

 

«За сьогоднішнім расовим насильством, системним расизмом і дискримінаційною політикою ховається нездатність визнати і протистояти спадщині работоргівлі і колоніалізму», – наголосила вона під час засідання Ради.

За словами Бачелет, країни повинні реформувати поліцейські інститути, а також боротися з расовою нерівністю.

США залишили Раду ООН з прав людини у червні 2018 року.

Після численних протестів, що відбулись в різних регіонах США протягом останніх тижнів, президент країни Дональд Трамп 16 червня оприлюднив план дій з «розбудови безпеки, посилення можливостей та гідності», а також зменшення нерівності.

 

Суд у Франції засудив дядька Башара Асада до ув’язнення за відмивання коштів

Суд у Франції засудив дядька президента Сирії Башара Асада до чотирьох років ув’язнення за відмивання коштів. Відповідне рішення суд ухвалив 17 червня.

Згідно з рішенням суду, Рифат Асад отримав у Франції майно на мільйони євро, використовуючи кошти, виведені з Сирії.

Паризький суд також наклав арешт на майно Асада у Франції вартістю в 90 мільйонів євро (близько 101 мільйона доларів).

81-річний колишній віцепрезидент, якого у грудні госпіталізували з внутрішньою кровотечею, не був присутній у залі суду. Він заперечував будь-яку провину, походження статків пояснював подарунком від королівської сім’ї Саудівської Аравії.

Читайте також: США запроваджує пакет санкцій проти сирійської влади, в тому числі Асада та його дружини​

Адвокати Асада пообіцяли оскаржити рішення.

Рифат Асад відомий як «м’ясник Хами» – за повідомленнями, саме він керував військовими, які придушили повстання у центральній Сирії в 1982 році. Згодом його звинуватили в спробі усунути від влади експрезидента Хафеза Асада, який керував країною з 1971-го до своєї смерті в 2000 році. Після його смерті країну очолив Башар Асад.

Асад-старший проживає в екзилі з середини 1980-х років. Після початку громадянської війни в 2011 він закликав племінника піти у відставку.

Від коронавірусу в США померли більше людей, ніж у часи Першої світової війни

Число померлих від коронавірусу в США перевищило кількість американських солдатів, загиблих у Першій світовій війні. За даними університету Джонса Гопкінса, станом на 17 червня, кількість померлих у США склала майже 117 тисяч, заразилися понад 2,13 мільйона. Спалах у деяких штатах наростає.

Такі дані перевищують число людей, яких США втратили під час Першої світової війни – 116 516. Із них – понад 53 тисячі людей загинули в боях, а більше ніж 63 тисячі – через хвороби, в основному епідемію грипу 1918 року.

У США продовжують відновлювати роботу підприємства по всій країні, попри виявлення щодня близько 23 тисяч нових випадків COVID-19.

 

Близько 20 штатів повідомили про щоденні збільшення кількості нових випадків протягом останніх двох тижнів, у декількох росте число шпиталізованих, зокрема, у Флориді, Техасі й Арізоні.

Деякі з нових випадків можна пояснити збільшенням кількості проведених тестів, але експерти в галузі охорони здоров’я пов’язують зростання з відновленням економіки.

Президент Дональд Трамп зосереджений на відновленні економіки й заявляє, що нового локдауну не буде, навіть коли загальна кількість випадків перевищить 2,1 мільйона.

США, Мексика й Канада також погодилися тримати свої кордони закритими до 21 липня, продовживши обмеження на подорожі.

 

Натомість багато країн Європи відкрили свої внутрішні кордони для європейців після тримісячних обмежень.

У Парижі готуються до відкриття наступного тижня Ейфелевої вежі після того, як пандемія коронавірусу призвела до найдовшого закриття пам’ятки після Другої світової війни.

В Європі, яка раніше була найбільш постраждалим від коронавірусу регіоном, кількість нових випадків COVID-19, число шпиталізованих і померлих різко знизилося. 

 

Одним із центрів пандемії зараз є Латинська Америка, де найгірша ситуація спостерігається в Бразилії, Колумбії і Перу.

В Азії сигнали про можливий новий спалах надходять із Китаю. У столиці Китаю Пекіні з населенням у 21 мільйон людей посилили карантинні заходи в намаганні стримати новий спалах коронавірусної інфекції.

В усьому світі на даний час зафіксовано майже 8,2 мільйона випадків коронавірусної інфекції, майже 444 тисяч людей померли.

 

Міноборони Росії: літаки США перехоплювали російські бомбардувальники біля Аляски

Москва заявляє, що літаки Військово-повітряних сил США супроводжували чотири російські ядерні бомбардувальники, коли вони патрулювали територію поблизу Берингової протоки, яка розділяє російський півострів Чукотка й американський штат Аляска.

Міністерство оборони Росії 17 червня заявило, що США відправили винищувачі F-22 для супроводу чотирьох російських стратегічних бомбардувальників ТУ-95МС, які перебували «над нейтральними водами» навколо Чукотки, Берингової протоки й Охотського моря.

«На певних етапах маршруту російські літаки супроводжували винищувачі ВПС США F-22», – сказали в міністерстві, додавши, що патрульний політ тривав близько 11 годин.

 

10 червня командування американської протиповітряної оборони заявило, що її винищувачі двічі перехопили російські реактивні літаки і бомбардувальники біля берегів Аляски.

За місяць до цього Військово-морські сили США заявили, що два російські винищувачі Су-35 «у небезпечний і непрофесійний спосіб» пролетіли біля морського патрульного літака ВМС США P-8A над міжнародними водами у Східному Середземномор’ї.

 

 

 

«Не хочемо більше сутичок» – Китай про смертельне протистояння на кордоні з Індією

Китай заявив 17 червня, що прагне уникнути ескалації прикордонної суперечки з Індією, що спричинила перші за багато десятиліть смерті.

«Ми, звичайно, не хочемо бачити більше сутичок», – заявив речник міністерства закордонних справ Чжао Ліцзян. Він також закликав Індію уникати «провокаційних жестів», які можуть ускладнити прикордонну ситуацію.

 

16 квітня Індія повідомила про загибель 20 своїх військових унаслідок сутички з силами Китаю на спірному кордоні в регіоні Ладакх на півночі країни.

Спершу повідомляли, що в тій сутичці 15 червня загинули троє індійських військових; за новим повідомленням, пізніше ще 17 померли від тяжких поранень.

Індія також заявляє, що втрати є й на китайському боці; Китай своїх втрат не підтверджує.

Міністерство закордонних справ Індії звинуватило Китай у порушенні укладеної попереднього тижня домовленості дотримуватися фактичної лінії розмежування, яка склалася в долині Ґалван.

Китай, зі свого боку, звинуватив індійських військових у переході на китайський бік лінії.

Ця сутичка стала найсерйознішою за тривалий час, хоча останнім часом у тій місцевості наростала напруженість і вже ставалися менш серйозні сутички. А загибель людей унаслідок сутички на цій лінії сталася, як вважають, уперше за кілька останніх десятиліть протистояння Індії й Китаю в Ладакху.

1962 року дві країни провели там війну, яку Індія фактично програла. Китай нині займає майже 38 тисяч квадратних кілометрів історичного регіону Кашмір, на всю територію якого претендує Індія. Відтоді за 30 років між двома країнами відбулися кілька раундів переговорів про визначення прикордонних суперечок, але вони ні до чого не призвели.

Минулого року Індія, яка претендує на весь історичний Кашмір, але фактично контролює тільки його південну частину, ліквідувала свій напівавтономний штат Джамму і Кашмір на підконтрольній їй території і поділила його на дві «союзні території», які не мають власного регіонального самоврядування і керуються безпосередньо з Делі: зменшену більш ніж удвічі територію Джамму і Кашмір і новий високогірний регіон Ладакх, який межує з фактично контрольованою Китаєм територією.

При поділі Британської Індії на нинішню Індію і Пакистан князівство Кашмір скористалося правом стати окремою державою, але скоро було змушене проситися вступити до складу Індії через підбурювані Пакистаном масові виступи переважно мусульманського населення Кашміру проти гіндуїстської владної верхівки князівства, з якими воно не могло впоратися. Тим часом північно-західну частину історичного Кашміру окупував Пакистан, а північно-східну Китай.

США депортували російського хакера

Російський програміст Станіслав Лісов, засуджений у США за кіберзлочини, депортований на батьківщину. Співробітники американської імміграційної служби посадили Лісова на рейс із Нью-Йорка до Москви, повідомляють російські інформагенції з посиланням на речника російського консульства у Нью-Йорку Олексія Топольського.

Наприкінці листопада 2019 суд у Нью-Йорку засудив російського програміста до чотирьох років позбавлення волі за звинуваченнями у змові з метою здійснення хакерських атак. Раніше Лісов визнав провину. З урахуванням часу, проведеного у в’язниці під час слідства, Лісов мав вийти на свободу через чотири або п’ять місяців. Крім того, за рішенням суду Лісов повинен виплатити штраф у розмірі 50 тисяч доларів і відшкодувати 480 тисяч доларів збитку постраждалим від його дій.

Станіслава Лісова затримали в аеропорту Барселони в січні 2017 року. Влітку 2017 року росіянина депортували до США. Раніше він звертався до президента Росії Володимира Путіна з проханням не допустити його екстрадиції до США, де за сукупністю звинувачень йому загрожувало до 35 років в’язниці.

Влада США вважає Лісова причетним до розповсюдження комп’ютерного вірусу NeverQuest. За даними американських спецслужб, вірус забезпечував доступ до комп’ютерів фінансових установ та викрадав облікові банківські дані. Під час розгляду росіянин зізнався в крадіжці 855 тисяч доларів з рахунків в американських банках.

У 2017 році в Європі за запитом США заарештували щонайменше п’ятьох імовірних хакерів із Росії. Арешти відбувалися на тлі американського розслідування про можливе втручання Росії в президентські вибори. Москва заперечує, що вдавалася до допомоги хакерів, щоб забезпечити обрання президентом США Дональда Трампа. Договору про екстрадицію між Москвою і Вашингтоном немає.

Науковці знайшли дешевий препарат для лікування тяжких станів при COVID-19

Команда дослідників під керівництвом науковців Оксфордського університету (Велика Британія) встановила, що недорогий і широко доступний стероїд дексаметазон урятував життя третини пацієнтів у випадках найтяжчого перебігу коронавірусної інфекції COVID-19. Результати досліджень були оприлюднені 16 червня.

Препарат давали більш ніж двом тисячам тяжкохворих пацієнтів із COVID-19. Дексаметазон зменшив смертність на 35 відсотків серед пацієнтів, які могли дихати лише за допомогою апарату штучної вентиляції легень, і на одну п’яту серед тих, хто отримував кисень. Випробування включало контрольну групу з 4000 пацієнтів, які не отримували такого лікування.

«Це надзвичайний результат. Дексаметазон недорогий, він є на полицях, і його можна негайно використовувати, щоб врятувати життя у всьому світі», – сказав Пітер Горбі, професор із інфекційних хвороб на кафедрі медицини Нуффілд, Оксфордський університет.

Дослідження фінансувалося державними агенціями охорони здоров’я Великої Британії та приватними донорами, включно із Фондом Білла та Мелінди Ґейтсів.

Китай: у Пекіні посилили карантинні заходи через новий спалах COVID-19

У столиці Китаю Пекіні з населенням у 21 мільйон людей посилили карантинні заходи в намаганні стримати новий спалах коронавірусної інфекції.

Влада міста перекрила 16 червня 29 менших адміністративних районів із понад 270 на підпорядкованій місту території. Всі входи й виходи з них перебувають під цілодобовою охороною, щодо всіх, хто прибуває чи відбуває, застосовують суворий контроль.

По всьому Пекіну припинені заняття в школах і переведені на дистанційний онлайн-режим. Підприємства й заклади можуть працювати, але влада заохочує запроваджувати гнучкі робочі режими і переходити на дистанційну роботу.

Виїзди з Пекіна без серйозної потреби заборонені. Ті, хто все ж мусить залишити місто, мають подати негативний результат тесту на коронавірус. Усі, хто прибуває в місто, мусять пройти тестування.

16 червня в Пекіні було зареєстровано 27 нових випадків COVID-19, а за останні п’ять днів – загалом 106.

Новий спалах пов’язують із пекінським гуртовим ринком Сіньфаді, який закрили минулих вихідних.

До цього в Пекіні протягом семи тижнів випадки коронавірусного захворювання реєстрували тільки в прибульців із-за кордону.

США: Трамп підписав указ про реформу поліції

Президент США Дональд Трамп підписав указ про реформу поліції, який передбачає надання більших коштів на поліпшення навчання поліції щодо застосування сили і створення загальнодержавної федеральної бази даних для відстежування неправильної поведінки працівників поліції.

«Ми маємо зламати старі шаблони схеми неуспіху», – заявив Трамп незадовго до того, як підписав указ 16 червня.

Документ передбачає надання коштів із держбюджету в першу чергу тим органам поліції, які будуть дотримуватися нових, вищих стандартів, сказав Трамп.

За його словами, серед іншого, утримання тиском на шию буде заборонене, за винятком випадків, коли життя працівника поліції перебуватиме під загрозою.

Як заявили в адміністрації Трампа, створювана за указом база даних має на меті відстежувати працівників поліції, на яких надходили скарги щодо надмірного використання сили, щоб вони не могли після звільнення з одного органу поліції влаштуватися в іншому місці. Крім того, документ має на меті створити систему фінансових заохочень для органів поліції шляхом надання ґрантів із державного бюджету на застосування найкращих принципів щодо застосування сили.

Указ був виданий у час, коли Конгрес збирається розробити законопроєкт про ширшу реформу поліції також на загальнодержавному рівні. Над своїми версіями працюють і контрольована демократами Палата представників, і контрольований республіканцями Сенат.

Тим часом більшість реформ, незалежно від рішень у Вашингтоні, мають здійснити на місцевому рівні. Кілька штатів і міст уже внесли зміни в діяльність своїх органів поліції чи перебувають у процесі здійснення таких змін.

Усе це спричинили масові протести по всіх США і деінде у світі проти надмірного насильства з боку поліції після того, як 25 травня в місті Міннеаполісі у штаті Міннесота загинув афроамериканець Джордж Флойде унаслідок застосування працівником поліції утримання тиском ноги на шию.

Програма розширених можливостей не означає початку набуття членства в НАТО Україною – посол США у НАТО

Програма розширених можливостей не означає початку набуття членства в НАТО Україною, але і не означає, що країна ніколи не буде в НАТО. Про це під час телефонного брифінгу з Брюсселю заявила посол США в НАТО Кей Бейлі Гатчісон, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

«Цим ми говоримо, що український народ дуже важливий для НАТО. Буде більше зусиль на досягнення спільних стандартів, буде більше навчань і військових маневрів. Немає сумнівів, що і США, і НАТО віддані суверенітету України на тлі того, що Росія продовжує шкідливо впливати на східну частину України, а також через незаконне вторгнення до Криму, який також є частиною України. Ми підтримуємо український народ. Але (приєднання до Програми розширених можливостей – ред.) не є початком Плану дій щодо членства, але також це і не означає, що Україна ніколи не буде союзником в НАТО. Я сподіваюсь, що буде, США сподіваються, що буде, коли для цього настане час. Тоді приєднання та ПДЧ будуть на порядку денному», – заявила Гатчісон.

При цьому посол наголосила, що у НАТО діє політика «відкритих дверей».

«Як всі знають, ми недавно прийняли Північну Македонію до наших лав. І ми також прийняли Україну як партнера з розширеними можливостями, яким вже є Грузія. Це означає, що ми надаємо особливої уваги та звертаємо увагу на зусилля щодо посилення взаємосумісності з Грузією та Україною. Ми розглядаємо їх як найтісніших партнерів. Ми вважаємо, що ці дві країни протистоять російській агресії. Росія намагалася незаконно забрати частини територій Грузії та України. НАТО рішуче підтримує суверенітет обох цих країн і ми будемо й надалі це робити», – зазначила дипломат.

12 червня стало відомо, що Україна стала учасницею програми НАТО «Партнерство розширених можливостей». Приєднання до програми не передбачає перспективи членства в альянсі.

Таке приєднання дає Україні можливість забезпечити оперативне планування на ранніх стадіях кризи та розширити діалог в обміні розвідувальними даними. Також програма передбачає участь у спільних навчаннях та можливість для українських військових обіймати посади в Міжнародному військовому штабі НАТО та інших командних структурах альянсу.

Україна вже співпрацює з НАТО в межах Комплексного пакету допомоги, а також виконує Річну національну програму, яка містить набір реформ, що наближують країну до стандартів НАТО.

У Новій Зеландії вперше за кілька тижнів виявили нові випадки коронавірусу

У Новій Зеландії виявили два нових випадки коронавірусу – вперше за 24 дні. Про це повідомляє ВВС.

Хворі, дві жінки, які є родичками. До Нової Зеландії вони прибули з Великої Британії, отримавши спеціальний дозвіл на відвідини батька, який помирає.

Міністр охорони здоров’я Девід Кларк заявив, що необхідні перевірки не були проведені, і він скасовує попереднє пом’якшення карантинних обмежень.

8 червня, влада Нової Зеландії заявила, що у країні більше немає інфікованих коронавірусом. Останній пацієнт, який лікувався від COVID-19, 7 червня був оголошений видужалим. Нових випадків на той час не виявляли уже два тижні. Тоді були скасовані всі обмеження, пов’язані з епідемією, за винятком одного – кордони поки що залишаться закритим.

Карантин у країні був запроваджений 25 березня, в кінці квітня обмеження почали поступово знімати.

Всього в Новій Зеландії було виявлено 1506 інфікованих коронавірусом. 22 з них померли. 

В окупованому Сімферополі все ж проведуть військовий парад

Російський глава окупованого Криму Сергій Аксьонов повідомив, що військовий парад у Сімферополі все ж відбудеться, незважаючи на епідемію коронавірусу.

Як зазначає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, ще зранку Аксьонов вирішив відмінити парад.

«Після тривалих консультацій, в тому числі з Міністерством оборони Російської Федерації, «Росспоживнаглядом», зваживши всі ризики, і з урахуванням всіх обставин, ухвалено рішення про те, що парад Перемоги 24 червня в місті Сімферополі відбудеться», – заявив Аксьонов.

 

За його словами, захід проведуть «з дотриманням всіх санітарно-епідеміологічними вимог».

Паради 24 червня також планують провести в окупованих Росією Севастополі та Керчі.

Станом на 16 червня на окупованому півострові зареєстровали 561 випадок COVID-19, видужали за весь період 367 людей, померли – 17.

За добу у Росії коронавірус виявили у понад 8 тисяч людей

За минулу добу кількість підтверджених випадків COVID-19 у Росії зросла на 8248, повідомив оперативний штаб із боротьби з поширенням коронавірусу. Згідно з повідомленням, добовий приріст хворих скоротився до 1,5%.

«За останню добу в Росії підтверджених випадків нової коронавірусної інфекції COVID-19 – 8248 в 82 регіонах, в тому числі виявлено активно 2950 (35,8%) без клінічних проявів», – йдеться в повідомленні.

За минулу добу 193 людини померли, одужали – понад 9700.

Наразі в Росії зафіксовано 545 458 випадків COVID-19, понад 7 тисяч померли, близько 245 тисяч продовжують лікування.