У США жертвами торнадо стали 6 людей

Торнадо у штатах Міссісіпі та Луїзіана 12 квітня завдало «катастрофічної шкоди», загинуло щонайменше шість людей.

Губернатор штату Міссісіпі Тейт Ривз оголосив надзвичайний стан. «Ми мобілізуємо всі наявні ресурси для захисту наших людей та їхньої власності», – написав він у твітері.

 

Агентство з управління надзвичайними ситуаціями Міссісіпі уточнило, що всі шість випадків смерті сталися в південній частині штату.

Центр прогнозування штормів попередив, що окрім сильного вітру очікується град.

 

На початку березня у американському штаті Теннессі внаслідок торнадо загинули щонайменше 22 людини.

ОПЕК+ погодилася скоротити видобуток нафти на 9,7 мільйонів барелів нафти

23 країн-членів групи ОПЕК+ повідомили увечері 12 квітня, що домовилися знизити видобуток нафти на 9,7 мільйона барелів на день протягом травня та червня.

Група ОПЕК, Росія та інші країни-видобувачі нафти дійшли фінального варіанту угоди щодо безпрецедентного скорочення нафти в надії сприяти підвищенню цін на нафту, які різко впали на тлі пандемії коронавірусу та цінової війни.

Читайте також: Нафта перемогла Кремль: Росія скоротить видобуток

Угода також передбачає, що члени групи ОПЕК+ будуть утримувати щоденний видобуток нафти на 6 мільйонів барелів нижчим за поточний до квітня 2022 року.

«Велику Нафтову угоду з ОПЕК+ укладено. Це врятує сотні тисяч робочих місць в енергетичному секторі Сполучених Штатів. Я хотів би подякувати та привітати президента Росії Путіна та короля Саудівської Аравії Салмана», – заявив президент США Дональд Трамп у своєму Твітері, додавши, що щойно мав розмову з очільниками Росії та Саудівської Аравії.

 

Вранці 13 квітня Кремль заявив, що Путін провів спільну телефонну розмову з Трампом та королем Салманом, в якій всі троє підтримали угоду. Також, як повідомляють у Москві, президент Росії говорив окремо з Трампом щодо нафтового ринку та інших питань.

Згідно з чорновим варіантом угоди, який опинився в розпорядженні інформаційної агенції Reuters, члени ОПЕК+ очікують сукупного глобального скорочення видобутку на понад 20 мільйонів барелів на день або близько 20% глобального обсягу постачання з 1 травня. Це передбачає зниження видобутку від країн, які не входять до групи та добровільне скорочення понад вказаний в угоді мінімум членами ОПЕК+, а також стратегічні закупівлі з боку найбільших світових споживачів.

Читайте також: Представники країн G20 завершили переговори без угоди про скорочення видобутку нафти​

Міністр енергетики Росії Олександр Нован заявив вранці 13 квітня, що Росія та Саудівська Аравія, згідно з угодою, скоротять свій щоденний видобуток на 2,5 мільйонів барелів нафти.

Міністр нафтової промисловості Ірану Біджан Занґане заявив в ефірі державного телеканалу, що Кувейт, Саудівська Аравія та Об’єднані Арабські Емірати пообіцяли скоротити видобуток ще на 2 мільйони барелів на додачу до загальної угоди 12 квітня.

Водночас навіть такі скорочення не може повністю компенсувати очікуване падіння споживання палива на 30 мільйонів барелів на день, яке спричинила пандемія коронавірусної інфекції.​

Читайте також: Вихід «Роснєфті» з Венесуели: продаж активів чи підставна гра для уникнення санкцій?​

13 квітня світова ціна на нафту зросла на близько 3%, судячи з ранкових торгів на азійських ринках. Тим не менш аналітики ринку очікують, що зріст буде короткостровоким, адже угода не надає інвесторам причин для стійкого оптимізму.

Через коронавірус глобальний попит на нафту впав на приблизно 20 мільйонів барелей на день, або на одну п’яту. Ціни на нафту впали до майже 20-річного мінімуму. Різке скорочення цін загрожує банкрутством американським компаніям, які виробляють більш дорогу нафту.

Спалах насильства у Кашмірі: 3 цивільних загинули, 13 – поранені

Ситуація загострилася в спірному регіоні Кашмір, коли внаслідок обстрілів через де факто кордон між Пакистаном й Індією загинули троє цивільних, ще 13 – поранені, повідомляють обидві сторони.

Спорадичні обміни мінометним і артилерійським вогнем уздовж лінії контролю, яка розділяє цей Гімалайський регіон, почалися 11 квітня і продовжилися 12 квітня.

Поліція в контрольованій Індією частині Кашміру заявила, що снаряди, випущені пакистанською армією, влучили у будинки в районі Купвара, де загинули троє цивільних жителів і п’ятеро поранені.

Пакистанські військові заявили, що вісім цивільних людей були поранені через обстріли з боку Індії.

Минулого року рішення Нью-Делі про скасування особливого конституційного статусу контрольованого Індією Кашміру і посилення заходів безпеки, викликало нову напруженість у відносинах між Пакистаном та Індією.

Пакистан з мусульманською більшістю та індуїстська Індія вели три війни з часу здобуття незалежності від Великої Британії в 1947 році, дві з яких були за контроль над Кашміром, на який претендують обидві країни.

 

Влада Білорусі: АЕС в Островці запустять у липні

Влада Білорусі заявляє про намір запустити перший енергоблок нової АЕС в Островці Гродненської області в липні цього року, а початок виробництва енергії там очікують у вересні-жовтні. Про це заявив міністр енергетики Білорусі Віктор Каранкевич в ефірі державного телеканалу ОНТ 11 квітня. 

При цьому, він додав, що графік може бути додатково скоригований.

АЕС споруджують поблизу кордону Білорусі з Литвою. Вона розташована всього за 40 кілометрів від столиці Литви, Вільнюса.

Влада Литви висловлювала занепокоєння щодо безпеки ядерного об’єкта і раніше оголошувала про плани закупити таблетки йоду напередодні пуску АЕС.

 

Також у Литві розроблені маршрути евакуації населення в разі аварійних ситуацій на Білоруській АЕС і випробовують сирени попередження про надзвичайну ситуацію.

У самій Литві єдину атомну електростанцію закрили 10 років тому.

Плани з будівництва АЕС президент Білорусі Олександр Лукашенко озвучив у 2008 році, коли Мінськ отримав на цей проєкт позику в 10 мільярдів доларів від Москви.

Генеральним підрядником будівництва Білоруської АЕС є російська корпорація «Атомстройекспорт».

 

У засновника Wikileaks Ассанжа народилося двоє дітей, поки він ховався в посольстві Еквадору – ЗМІ

У засновника WikiLeaks Джуліана Ассанжа народилося двоє дітей у той час, як він переховувався в посольстві Еквадору в Лондоні, повідомило британське видання Mail on Sunday. 

За повідомленням, двох хлопчиків, яким зараз 2 і 1 рік, народила адвокатка Ассанжа Стелла Морріс. Вона дала інтерв’ю виданню, в якому заявила, що її стосунки з Ассанжем почалися в 2015 році.

За словами Морріс, вони з Ассанжем, який зараз перебуває в британській в’язниці, заручені і хочуть одружитися.

Адвокатка також заявила, що домагається звільнення Ассанжа з в’язниці через загрозу коронавірусу.

Морріс заявляє, що її нареченого мали б звільнити в рамках урядового плану з боротьби з поширенням COVID-19 у тюрмах, за яким з-за ґрат мають випустили тисячі в’язнів.

За словами Морріс, Ассанж перебуває в групі ризику, бо має хронічне захворювання легень.

«Я жила тихо і приватно, виховуючи Ґабріеля і Макса сама і сумуючи за днем, коли ми зможемо бути разом як сім’я. Тепер я маю виступати, бо я бачу, що його життя в небезпеці», – сказала вона.

У лютому в Британії почалися слухання щодо екстрадиції Ассанжа до США. Там його звинувачують за 18 пунктами, включно зі шпигунством. Ассанжу загрожує до 175 років в’язниці, якщо його визнають винним.

Після арешту у квітні Ассанж, його адвокати та прихильники виступають проти екстрадиції до Сполучених Штатів. На їхню думку, правосуддя в США не буде чесним.

У 2010 році проєкт WikiLeaks почав публікувати тисячі засекречених американських військових документів, пов’язаних зі збройними конфліктами на Близькому Сході.

У 2012 році Джуліан Ассанж сховався в посольстві Еквадору в Лондоні, щоб уникнути видачі до Швеції у зв’язку зі звинуваченням у зґвалтуванні. Сам Ассанж відкидав звинувачення, а в листопаді 2019 року прокуратура Швеції закрила справу.

За пів року до того еквадорська влада позбавила Ассанжа притулку і видала британській владі. Зараз він відбуває термін у 50 тижнів у британській в’язниці за порушення умов звільнення під заставу.

Влада Афганістану звільнила 100 утримуваних талібів

Влада Афганістану звільнила 100 утримуваних талібів, повідомила афганська Національна рада безпеки.

Рада розмістила в соціальних мережах кілька фотографій ув’язнених і поінформувала, що їх звільнили 11 квітня.

Загалом з 8 квітня афганська влада звільнила 300 талібів.

Тим часом, речник «Талібану» заявив, що угруповання звільнить 20 в’язнів та передасть їх через Міжнародний комітет Червоного Хреста в Кандагарі.

29 лютого в Катарі була підписана мирна угода між США й «Талібаном». За умовами документа, афганський уряд має звільнити 5 тисяч талібів. Екстремістське угруповання, зі свого боку, пообіцяло відпустити близько тисячі афганських солдатів та цивільних. Обмін утримуваними має стати гарантією перед офіційними переговорами про закінчення збройного конфлікту в Афганістані, який триває 18 років.

«Будьте посланцями життя в час смерті» – папа Римський напередодні Великодня

Папа Римський Франциск закликав людей «не піддаватися страху» під час всенощної святкової меси в порожній базиліці святого Петра напередодні свята Великодня, яке більшість християн світу зустрічає 12 квітня.

У церкві, яка може вмістити до 10 тисяч людей, під час суботньої меси були присутні лише близько 20 людей, хор був також менший, ніж зазвичай. Через спалах коронавірусної інфекції було скасовано і кілька традиційних заходів, зокрема, хрещення дорослих новонавернених.

 

Папа Франциск у своїй проповіді провів паралелі між євангельською розповіддю про жінок, які виявили гробницю Ісуса порожньою в день воскресіння, та невизначеним станом світу сьогодні через пандемію коронавірусної інфекції.

«Тоді також з’явився страх перед майбутнім… Для них, як і для нас, це була найтемніша година. Не бійтеся, не поступайтеся страху. Це повідомлення надії. Адже сьогодні воно адресоване нам. Це слова, які Бог повторює нам цього вечора», – сказав папа Франциск і закликав людей бути «посланцями життя в час смерті».

Усі заходи католицької церкви в Страсний тиждень відбувалися без участі громадськості.

 

Такий же порядок буде в кульмінаційний момент свята в неділю, коли папа Франциск звернеться з посланням Urbi et Orbi («Місту та світу»).

Пасхальна недільна меса зазвичай збирає на площі Святого Петра до 100 тисяч людей. Цього року цей обряд відбудеться всередині церкви з участю менш як 20 людей.

Після бунту в колонії в Росії виявлений загиблим один в’язень, є поранені

У Росії у виправній колонії №15 (місто Ангарськ в Іркутській області, Сибір) сталися бунт і пожежа, після яких було виявлене тіло загиблого в’язня. Про це повідомляють російські засоби інформації з посиланням, зокрема, на уповноваженого з прав людини в Іркутській області Віктора Ігнатенка.

Тіло чоловіка 1989 року народження виявили під час розбирання завалів після пожежі, що спалахнула під час бунту. Тіло було виявлене повішеним, є версії як про самогубство, так і про вбивство іншими в’язнями. «Одна з версій, що він співпрацював з адміністрацією», – сказав омбудсмен. За словами Ігнатенка, інших загиблих після бунту в колонії немає.

Кілька незалежних джерел повідомляють про значну кількість поранених, за окремими повідомленнями, таких до 300.

Усього в колонії №15 є понад 1200 в’язнів.

9–10 квітня кількадесят ув’язнених колонії суворого режиму в місті Ангарськ порізали собі вени на знак протесту проти дій адміністрації і підпалили кілька робочих будівель. До колонії увійшли спецпризначенці, які застосували силу. За фактом заворушень порушена кримінальна справа.

Усі пенітенціарні заклади в Росії на тлі поширення коронавірусної інфекції стали ще менш доступними для зовнішнього контролю, ніж раніше. У більшості колоній заборонені зустрічі з родичами та адвокатами, заблоковане отримання передач.

Іран дозволив роботу підприємств «низького ризику» майже по всій країні

Влада Ірану дозволила відкритися підприємств групи «низького ризику» в більшості регіонів країни, за винятком Тегерану. Як повідомила державна агенція IRNA, в столиці обмеження почнуть послаблюватися 18 квітня.

За повідомленням агенції, президент Ірану Хасан Роугані закликав іранців поважати протоколи з охорони здоров’я.

«Послаблення обмежень не означає ігнорування протоколів щодо здоров’я… соціальне дистанціювання та інші правила із захисту здоров’я слід сприймати серйозно», – заявив Роугані.

Читайте також: Іран: проти депутата, який вітав збиття українського пасажирського літака, порушили кримінальну справу​

За повідомленням новинної агенції Tasnim, Палата профспілок подала до уряду перелік бізнесів «низького ризику», до якого увішли пекарні, кондитерські та інші крамниці, робота яких не вимагає великої кількості людей.

Іран, де зафіксовано понад 68 тисяч випадків захворювання на коронавірусну інфекцію COVID-19, став найбільш постраждалою від пандемії країною на Близькому Сході.

Уряд занепокоєний також тим, що зупинка роботи бізнесу вдарить по економіці Ірану, і так ослабленій санкціями.

Читайте також: Влада Ірану може приховувати реальний масштаб проблеми щодо COVID-19​

«В разі довготермінових обмежень близько 4 мільйонів людей можуть втратити роботу», – цитує IRNA речника уряду Алі Рабіеї.

Економіка Ірану зазнавала збитків після того, як президент США Дональд Трамп розірвав Спільний всеосяжний план дій 2015 року, який зупиняв дію західних санкцй в обмін на згоду Тегерану обмежити свою ядерну програму.

Іран повідомив про перший випадок захворювання на COVID-19 19 лютого.

 

Командир НАТО в Афганістані зустрівся з талібами, щоб обговорити «скорочення насильства»

Командир місії НАТО в Афганістані, американський генерал Остін Міллер провів зустріч із представниками політичного офісу екстремістського угруповання «Талібан» в столиці Катару Досі, щоб обговорити скорочення насильства. Про це повідомив реник військового контингенту США в країні Сонні Леґґет.

За словами Леґґета, зустріч Міллера з «окремими лідерами «Талібану» відбулася увечері 10 квітня і стосувалася «потреби в скороченні насильства».

Читайте також: США відкидають звинувачення «Талібану» в порушенні мирної угоди​

Подальших деталей щодо зустрічі речник не надав, зазначивши лише, що вона відбулася в рамках «військового каналу зв’язку», який утворився після підписання мирної угоди між США і талібами в лютому 2020 році.​

Речник офісу «Талібану» в Досі Сухейль Шагін заявив 11 квітня, що члени угруповання під час зустрічі попросили американських військових не атакувати зони, де немає бойових дій.

Напередодні «Талібан» оприлюднив відео будинку в провінції Бадахшан, який, як стверджують в угрупованні, бомбардували військові США. Автентичність відео наразі не підтверджена.

Натомість уряд Афганістану звинувачує талібів у нападах, зокрема у викраденні та вбивстві п’ятьох співробітників державного банку 10 квітня.

Читайте також: По найбільшій військовій базі США в Афганістані випущено кілька ракет, даних про жертви немає​

Того ж дня внаслідок нападу в провінції Кандагар загинули троє цивільних, двоє були поранені. Губернатор провінції звинуватив у нападі «Талібан».

29 лютого Сполучені Штати підписали історичну угоду з талібами, що може привести до виведення всіх іноземних військ з Афганістану і припинення 18-річного конфлікту в країні. Однак мирні переговори всередині самої країни наразі не досягли результатів.

Кабул відмовився видати Пакистану одного з лідерів «Ісламської держави»

Уряд Афганістану заявив 10 квітня, що не видасть Пакистану захопленого лідера бойовиків екстремістського угруповання «Ісламської держави».

Ця заява пролунала після того, як Пакистан закликав Афганістан видати Аслама Фарукі – очільника підрозділу «ІД» в Афганістані.

Міністерство закордонних справ Пакистану заявляє, що такий запит посол Афганістану в цій країні отримав 9 квітня.

Читайте також: Афганістан: бойовики «Талібану» викрали та вбили 5 співробітників банку – поліція​

Під час зустрічі представники Ісламабаду сказали послу, що Фарукці «мусить бути переданий Пакистану для подальшого розслідування», тому що був причетний до діяльності проти цієї держави в Афганістані, пояснюють у відомстві.

Кабул пояснив свою відмову відсутністю формальної угоди про екстрадицію між двома країнами.

За даними афганських правоохоронців, Фарукі (справжнє ім’я – Абдулла Оракзай) заарештували у провінції Кандагар 4 квітня. Він очолював підрозділ «Ісламської держави» в Афганістані з липня 2019 року.

Чехія розкритикувала Росію через справу про демонтаж меморіалу маршалу Конєву в Празі

Якщо російські органи продовжуватимуть в тому ж дусі, це буде сигналом, що вони втратили інтерес до розвитку взаємно вигідних відносин між Росією та Чехією. Так у чеському Міністерстві закордонних справ відреагували на рішення Слідчого комітету Росії відкрити провадження через демонтаж меморіалу маршалу Івану Конєву в Празі.

У заяві йдеться, що меморіал маршалу «є воєнним пам’ятником, а тому його стосується Договір про дружні відносини і співпрацю 1993 року». При цьому перенесення скульптури не розходиться із положеннями договору.

МЗС також наголошує, що «місцеве самоврядування в Чеській Республіці є невіддільною складовою конституційного ладу» і що «відкриття кримінальної справи щодо демократично обраних її представників за виконання ними їхніх повноважень з погляду Чехії непримустимим».

Чеське МЗС також нагадує російській стороні, що Чехія на своїх теренах належним способом дбає про 4224 воєнних поховань,  меморіалів чи пам’ятників, до яких, на відміну від скульптури маршала Конєва, відноситься положення Договору 1999 року між урядом Чеської Республіки та урядом Російської Федерації про взаємне утримання воєнних поховань. 

У той самий час, зазначається в заяві, на теренах Російської Федерації досі не були поновлені воєнні пам’ятники загиблим чехословацьким легіонерам в Самарі, Новокуйбишевську та інших місцях Росії. 

7 квітня президент Росії Володимир Путін підписав федеральний закон, який встановлює кримінальну відповідальність за знищення чи пошкодження військових поховань і пам’ятників захисникам Вітчизни.

Пам’ятник радянському маршалові Іванові Конєву був встановлений на площі Інтербригади в Празі 9 травня 1980 року з нагоди 35-ліття визволення Чехословаччини від нацизму.

Демонтаж пам’ятника відбувся 3 квітня 2020 року на основі постанови районного комітету Праги 6, на терені якого пам’ятник і був розташований.

Афганістан: бойовики «Талібану» викрали та вбили 5 співробітників банку – поліція

В Афганістані 9 квітня бойовики руху «Талібан» викрали та вбили п’ятьох співробітників державного банку. Про це 10 квітня заявила місцева поліція.

Інцидент стався у провінції Герат. Чоловіків викрали, коли вони були в дорозі

У Міністерстві внутрішніх справ Афганістану зазначили, що саме в цьому регіоні в минулому таліби викрали кількох держслужбовців та військових.

У «Талібані» не прокоментували звинувачення у нападі.

9 квітня уряд Афганістану повідомив про звільнення 100 бойовиків руху «Талібан», таким чином загалом цього тижня звільнено 200 членів організації. Влада заявляла, що збирається відпустити 1500 бойовиків до початку переговорів з «Талібаном».

Угода між США і талібами, підписана у лютому, також закликає талібів звільнити 1000 урядових співробітників, яких бойовики тримають у заручниках.

Раніше цього тижня повідомлялося про зрив переговорів між афганським урядом та талібами щодо обміну утримуваними.

У Росії порушили кримінальну справу через знесення пам’ятника Конєву в Празі

Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу за статтею про реабілітацію нацизму в зв’язку з демонтажем пам’ятника радянському маршалу Іванові Конєву в Празі.

Як повідомляє пресслужба відомства, слідство вважає, що муніципальна влада в Празі порушила взяті на себе Чехією зобов’язання в рамках двосторонніх домовленостей із Росією і продемонструвала «своє нехтування спільною пам’яттю й історією боротьби радянського народу з фашизмом».

Пам’ятник Конєву в Празі демонтували 3 квітня. Рішення про це минулого року ухвалила рада міського району Прага-6, на території якого була встановлена статуя.

 

5 квітня на посольство Чехії в Москві напали активісти крайньої лівої організації «Інша Росія».

Пам’ятник буде перенесений у депозитарій і згодом стане частиною експозиції Музею пам’яті XX століття, який створюється в чеській столиці.

На місці ж, де стояв пам’ятник Конєву, мають встановити пам’ятник звільненню Праги в 1945 році, як саме він буде виглядати – поки що невідомо.

Рішення влади Праги перенести монумент викликали осуд з боку російських чиновників.

 

«Джеймстаунський фонд» прокоментував статус «небажаного» в Росії: на діяльність він не вплине

Базована у Вашингтоні глобальна дослідницька та аналітична група «Джеймстаунський фонд» не очікує, що статус «небажаної організації» в Росії вплине на її діяльність. Про це йдеться в заяві групи 9 квітня.

Крім того, дослідники не планують зупиняти висвітлення ситуації в регіоні Північного Кавказу.

Президент фонду Ґлен Ховард у заяві нагадав, що його організація не має офісів або співробітників у Росії.

«Відтак, проблема визнання «небажаними» від початку була теоретичною і не вплине на нашу діяльність та подальші повідомлення щодо регіону», – каже Ховард.

Натомість, додав він, внесення фонду до переліку «небажаних організацій» може мимоволі підвищити його помітність та аудиторію.

Читайте також: Білорусь відмовилася видати Росії «свідка Єгови»​

Ховард також звернув увагу на те, що генеральна прокуратура Росії виокремила висвітлення теми черкеської меншини на Північному Кавказі. За словами голови групи, дослідники пишаються своїм «важливим та незрівнянним аналізом черкеського етносу».

8 квітня Генеральна прокуратура Росії визнала «небажаною організацією» американський «Джеймстаунський фонд» (Jamestown Foundation). За висновками відомства, діяльність фонду «загрожує основам конституційного ладу і безпеки» Росії, а його аналітики займаються «розпалюванням етносепаратизму» в національних республіках та пропагандою «відділення деяких територій» від Росії.

Закон про небажані організації був підписаний президентом Росії Володимиром Путіним в травні 2015 року. Небажаною може бути визнана будь-яка неурядова організація, яка, на думку генерального прокурора або його заступника, представляє «загрозу безпеці держави і основам конституційного ладу».

Читайте також: Чубаров: указ Путіна про право на землю спрямований на полегшення колонізації Криму

Після внесення в список небажаних всі відділення організації повинні бути закриті, також заморожуються всі її рахунки. За співпрацю з небажаними організаціями громадянам Росії загрожують штрафи і позбавлення волі до восьми років. У список «небажаних» внесені 20 організацій, серед них – американський Національний фонд на підтримку демократії, зареєстрований у Великобританії і пов’язані з Михайлом Ходорковським дві структури руху «Відкрита Росія», Тихоокеанський центр захисту довкілля і природних ресурсів, «Світовий конгрес українців», чеська гуманітарна організація «Людина в біді».

Міністри енергетики G20 продовжать переговори про скорочення видобутку нафти

Міністри енергетики країн «Групи 20» 10 квітня мають продовжити переговори щодо скорочення видобутку нафти.

Напередодні представники Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) і партнерів картелю після дев’яти годин переговорів попередньо погодили угоду, за якою видобуток планують скоротити на 10 мільйонів барелей на добу в травні і червні.

Такий крок має на меті стабілізувати ринок, що постраждав через кризу довкола пандемії коронавірусу.

В ОПЕК+ висловили сподівання, що США й інші виробники нафти приєднаються до заходів, спрямованих на підтримку цін, які падають через пандемію і перенасичення.

 

Однак група заявила, що остаточна угода залежить від Мексики, яка не погодилася на скорочення виробництва.

ОПЕК+ сподівається на додаткове скорочення в 5 мільйонів барелів на день від інших виробників нафти, включаючи США, які є найбільшим світовим виробником нафти.

«Ми очікуємо, що інші виробники за межами клубу ОПЕК+ приєднаються до заходів, що може статися завтра (10 квітня – ред.) під час G20», – заявив 9 квітня керівник російського фонду прямих інвестицій і один з головних московських нафтових переговорників Кирило Дмитрієв у коментарі Reuters.

 

Однак Сполучені Штати неохоче погоджуються брати участь у зниженні видобутку для підвищення цін. Вашингтон заявив, що виробництво в США вже падає через низькі ціни.

Через коронавірус глобальний попит на нафту впав на приблизно 20 мільйонів барелей на день, або на одну п’яту. Ціни на нафту впали до майже 20-річного мінімуму. Різке скорочення цін загрожує банкрутством американським компаніям, які виробляють більш дорогу нафту.

7 березня Ер-Ріяд анонсував, що збільшить виробництво нафти на 20 відсотків до практично 12 мільйонів барелей на добу. Це сталося на наступний день після розвалу угоди ОПЕК+. Москва відмовилася від пропозиції учасницям угоди скоротити видобуток нафти на 1,5 мільйона барелей на добу до кінця року.

Американський та російські космонавти успішно дісталися МКС

Команда з трьох космонавтів успішно дісталася Міжнародної космічної станції 9 квітня за кілька годин після запуску з російського космодрому Байконур в Казахстані. Про це йдеться в повідомленнях космічних агенцій Сполучених Штатів та Росії.

Космічний корабель «Союз МС-16», на якому перебували американець Крістофер Кассіді та росіяни Анатолій Іванішин та Іван Вагнер, зістикувався зі станцією після шести годин польоту. Відтак загальна кількість персоналу на станції зросла до шести.

Вдень 9 квітня стало відомо про успішний запуск корабля з космонавтами з Байконуру.

Читайте також: Росія вперше за 45 років планує відправити космічний корабель на Місяць

Місія космонавтів має тривати впродовж шести місяців.

Перед вильотом чоловіки провели місяць на карантині через загрозу коронавірусу. Крім того, їм не дозволили персонально попрощатися зі своїми родинами.

Троє космонавтів приєдналися на МКС до американців Ендрю Морґана та Джессіки Меєр і росіянина Олега Скрипочки. Останні мають повернутися на Землю 17 квітня.

Космічна станція перебуває у 400 кілометрах на Землею. Астронавти там здійснюють наукові експерименти.

ЄС закликав Росію переглянути справу дослідника «Сандармоху» Юрія Дмитрієва

Євросоюз звернувся до російської влади з пропозицією звільнити з ізолятора і переглянути кримінальну справу історика і голови організації «Меморіал» у Карелії Юрія Дмитрієва. Звернення Євросоюзу опубліковане на сайті Європейської служби зовнішніх справ.

ЄС просить російську владу оголосити амністію деяким ув’язненим через пандемію коронавірусної інфекції. Фахівці Євросоюзу сподіваються на зняття звинувачень із Дмитрієва та закликають владу Росії відпустити історика з СІЗО через стан здоров’я та його вік.

Російські активісти раніше вже просили, щоб Юрія Дмитрієва перевели під домашній арешт. Правозахисники впевнені, що карельський історик в ізоляторі зустріне «пік пандемії коронавірусу». Автори звернення наголошують, що Дмитрієв не становить небезпеки для суспільства.

Юрій Дмитрієв був затриманий у грудні 2016 року за підозрою у виготовленні дитячої порнографії. Приводом для цього стали знімки його оголеної прийомної дочки, які були виявлені в домашньому комп’ютері. Сторона захисту пояснювала, що Дмитрієв робив ці знімки для контролю фізичного розвитку дитини, яка на час усиновлення мала хронічну хворобу.

Навесні 2018 року міський суд Петрозаводська повністю виправдав Дмитрієва. У червні того ж року Верховний суд Карелії скасував це рішення і направив справу Дмитрієва на повторний розгляд, а через два тижні керівник Карельського відділення «Меморіалу» був знову затриманий і взятий під варту за підозрою в насильницьких діях сексуального характеру відносно прийомної дочки.

 

Дмитрієва підтримали понад 200 діячів культури, науки, правозахисників, журналістів і політиків. Вони вважають, що проти Дмитрієва організована «брудна» кампанія, за допомогою якої у суспільства намагаються створити ненависть до дослідника сталінських репресій.

Демонтаж пам’ятника Конєву в Празі не порушує договорів Чехії та Росії – МЗС

Демонтаж пам’ятника радянському маршалові Івану Конєву в Празі не порушує жодного з чинних міжнародних договорів між Чеською Республікою і Російською Федерацією, заявила 9 квітня речниця міністерства закордонних справ Чехії Зузана Штіхова.

Як повідомляють чеські ЗМІ, раніше МЗС Чехії наголосило, що демонтований пам’ятник має бути встановлений у Музеї пам’яті ХХ століття, над підготовкою експозицій якого зараз працює місто Прага.

У зв’язку із демонтажем пам’ятника Конєву в Празі міністр оборони Росії Сергій Шойгу звернувся до голови Слідчого комітету Олександра Бастрикіна з метою притягнути до кримінальної відповідальності іноземних чиновників, відповідальних за знесення пам’ятників радянським громадянам.

Також посольство Росії в Празі у зв’язку із демонтажем пам’ятника Іванові Конєву висловило «рішучий протест МЗС Чеської Республіки». У заяві посольства Росії зазначено, що демонтаж пам’ятника розцінюється як «недружній крок, який прямо суперечить Договору про дружні відносини і співпрацю між Російською Федерацією і Чеською Республікою 1993 року», і що «знесення пам’ятника маршалові Конєву не залишиться без реакції російської сторони».

Віцеспікер Державної думи Росії Петро Толстой виступив із пропозицією у відповідь на демонтаж радянських меморіалів у країнах Східної Європи «вислати з Росії послів тих країн».

Прем’єр Іспанії заявив, що в країні досягнуто піку епідемії COVID-19

Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес заявив 9 квітня, що в країні досягнуто піку епідемії коронавірусного захворювання COVID-19.

Санчес зазначив, що невдовзі уряд почне пом’якшувати карантинні заходи, втім поки він просить парламент продовжити карантин до 26 квітня.

Очільник іспанського уряду попередив, що повернення до нормального життя буде «поступовим».

Нині Іспанія є другою країною, яка найбільше постраждала від пандемії коронавірусу, після США. У країні виявили понад 148 тисяч випадків захворювання на COVID-19, померли 14 792 людини, одужали понад 48 тисяч.

У Чорногорії затримали медика за оприлюднення даних про пацієнтів з коронавірусом

У Чорногорії затримали медичного працівника за звинуваченням в оприлюдненні списку імен людей, заражених новим коронавірусом. Прокуратура повідомила, що чоловіка затримали на 72 години в очікуванні подальшого розслідування справи.

Підозрюваний є співробітником відділу інформаційних технологій в медичному центрі столиці Чорногорії Подгориці. Його імені не називають. Чоловіка підозрюють у несанкціонованому зборі і використанні особистої інформації. Його, зокрема, звинувачують в тому, що він ділився даними про пацієнтів з COVID-19 із іншими людьми, які не уповноважені обробляти цю інформацію.

Із 3 квітня в соціальних мережах був поширений список із щонайменше 60-ма іменами людей, інфікованих коронавірусом, а також їхні ідентифікаційні номери і дані з датами народження.

Влада доручила провести розслідування, заявивши, що публікація імен інфікованих пацієнтів «порушує основні права людини». Громадські організації та опозиція в Чорногорії також засудили оприлюднення списку.

За даними Центру системних досліджень при Університеті Джонса Гопкінса, у Чорногорії виявили 252 випадки COVID-19, дві людини померли, чотири – одужали.

Саудівська коаліція анонсує перемир’я в Ємені з 9 квітня

Коаліція під проводом Саудівської Аравії анонсувала перемир’я в Ємені з полудня 9 квітня.

Перемир’я має тривати два тижні і може бути продовжене, повідомив речник коаліції полковник Туркі аль-Малкі. За його словами, частково перемир’я оголосили, щоб уникнути потенційного спалаху коронавірусу.

Генеральний секретар ООН Антоні Гутерреш у березні закликав оголосити перемир’я у всіх глобальних конфліктах через пандемію коронавірусу. Особливо він попросив припинити бойові дії в Ємені.

Генеральний секретар привітав анонсоване перемир’я, заявивши, що «це може допомогти просунутися в зусиллях щодо миру та реакції країни на пандемію COVID-19».

Спеціальний представник ООН Мартін Ґріффітс також привітав перемир’я та закликав сторони досягти прогресу на шляху до всеохопного та суттєвого миру.

Наразі незрозуміло, чи підтримуваний Іраном повстанський рух Хуті погодиться на перемир’я. Їхній речник Мохаммед Абдулсалам заявив, що Хуті надіслали до Організації Об’єднаних Націй своє бачення, яке включає закінчення війни. За його словами, пропозиції руху «стануть фундаментом політичного діалогу та перехідного періоду».

Через кілька годин після анонсу перемир’я державне телебачення Саудівської Аравії заявило, що повстанці Хуті запустили балістичну ракету по єменському місту Маріб. Водночас у повстанському русі заявили, що коаліція завдала ударів по провінціях Хадджа й Саада.

Ємен – найбідніша арабська країна. З кінця 2014 року там триває збройний конфлікт, який розпочався після повалення повстанцями уряду.

Кількість хворих на COVID-19 в Росії перевищила 10 тисяч

Кількість інфікованих коронавірусом в Росії перевищила 10 тисяч, повідомив оперативний штаб з боротьби із поширенням захворювання у Росії.

Згідно з повідомленням, за минулу добу померли 13 людей, всього кількість померлих на сьогодні складає 76 осіб, 698 одужали. За офіційними даними, медики провели понад мільйон тестів на виявлення коронавірусної інфекції.

Випадки коронавірусу зафіксували по всій Росії, крім Чукотки, Ненецького автономного округк, Тиви і Алтаю.

В Україні за минулу добу виявили 224 нові випадки коронавірусної хвороби COVID-19 (загалом 1892 випадки), 45 людей одужали, 57 – померли.

За даними Центру системних досліджень при Університеті Джонса Гопкінса, у світі виявили майже півтора мільйона випадків COVID-19, 88 567 людей померли, 330 782 одужали.

Єврокомісія закликає країни-члени продовжити заборону пересування всередині зони до 15 травня

Виконавчий орган ЄС, Європейська комісія, закликала держави-члени зберегти заборону на поїздки без вагомих причин всередині Шенгенської зони до 15 травня, щоб уповільнити епідемію коронавірусу.

«Всі держави-члени успішно впровадили заходи соціального дистанціювання, щоб обмежити соціальну взаємодію і уповільнити поширення вірусу», – заявив віцепрезидент Європейської комісії Маргарітіс Шінас 8 квітня.

Він додав, що обмеження на поїздки без поважних причин з третіх країн у ЄС доповнили ці заходи на зовнішніх кордонах ЄС.

Заборона на в’їзд у зону ЄС, а також в Ісландію, Ліхтенштейн, Норвегію та Швейцарію була ухвалений в середині березня терміном на місяць.

Обмеження не зачіпають громадян ЄС, які повертаються додому, членів сімей громадян ЄС, транзитних пасажирів, дипломатів, працівників охорони здоров’я, тих, хто подорожує у термінових сімейних обставинах тощо.

Європейський центр з профілактики та контролю захворювань заявив 8 квітня, що немає ніяких ознак того, що пандемія коронавірусу досягла свого піку в Європі.

Президент Сербії повідомив, що його син захворів на COVID-19

Президент Сербії Александар Вучич повідомив через соцмережі, що у його сина Данила підтвердили коронавірусну інфекцію і госпіталізували в белградську лікарню.

Вучич звернувся до сина словами: «Сину, ти переможеш».

Як повідомляє коресподнент Радіо Свобода, премʼєр міністр Сербії Ана Брнабич оприлюднила знімок, на якому зображені неповнолітні син й дочка Вучича, що роздають пенсіонерам пакунки з продуктами.

Державні ЗМІ не уточнюють, чим займаєтья Данило, син Вучича від його першого шлюбу.

Деякі політичні й громадські діячі у Сербії вже назвали звістку про хворобу Данила Вучича «пропагандистським фейком».

За даними Центру системних досліджень при Університеті Джонса Гопкінса, у Сербії виявили 2,666 випадків коронавірусу, 65 людей померли.

 

У держсекретаря МЗС Канади виявили коронавірус

У державного секретаря міністерства закордонних справ Канади Марти Морган виявили захворювання на COVID-19. Про це повідомив міністр закордонних справ Канади Франсуа-Філіп Шампань.

«Мені повідомили, що мій держсекретар Марта Морган отримала позитивний тест на COVID-19. Вона – безцінний член команди нашого МЗС і я певен, що всі співробітники приєднаються до мене у побажанні їй повного та швидкого одужання та вже з нетерпінням очікують на її повернення», – написав Шампань у твітері.

У березні COVID-19 виявили у дружини прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо Софі Ґреґуар-Трюдо.

Станом на 8 квітня у Канаді зареєстровано майже 18 тисяч випадків захворювання на COVID-19, померла 381 людина, понад 4 тисячі одужали.

 

Берні Сандерс припинив кампанію висування своєї кандидатури у президенти США

У США сенатор Берні Сандерс припинив кампанію висування своєї кандидатури у президенти від Демократичної партії на виборах 2020 року. Рішення Сандерса дозволить колишньому віцепрезидентові США Джо Байдену стати кандидатом від Демократичної партії і скласти конкуренцію республіканцеві Дональду Трампу.

Напередодні Байден здобув перемогу над Сандерсом на праймеріз в Іллінойсі, Арізоні та Флориді.

Байден з великим відривом випереджав Сандерса після серії праймеріз у низці штатів. На тлі епідемії коронавірусу претенденти на номінацію президента США не вели класичну кампанію – були скасовані мітинги і зустрічі з виборцями.

Для висунення претендентові від демократів треба набрати 1991 голос з 3979 голосів делегатів з’їзду партії, що має відбутися в середині липня.

Чинний президент Дональд Трамп за підсумками вчорашніх праймеріз Республіканської партії в Іллінойсі та Флориді отримав 1301 голос делегатів. Для висунення кандидатом від республіканців на з’їзді партії в серпні Трампу необхідно 1276 голосів з 2441.

Вибори президента США заплановані на 3 листопада 2020 року.

Міністри країн ЄС не домовилися про план порятунку економіки в часи коронавірусу

Міністри фінансів країн Європейського союзу не змогли домовитися про план порятунку економіки європейських країн у часи коронавірусу.

«Після 16 [годин] дискусій ми наблизилися до угоди, але ми ще не там», – заявив президент Єврогрупи Маріо Центено у Twitter.

За його словами, обговорення продовжать 9 квітня.

Міністри почали переговори 7 квітня у режимі відеоконференції. За словами Центено, представники країн ЄС обговорюють «мережу безпеки» вартістю у пів трильйона євро (близько 540 мільярдів доларів).

Головна перепона в перемовинах стосується випуску європейських боргових паперів, так званих «коронабондів». Деякі південні країни з великими боргами, зокрема Італія та Іспанія, вимагають європейської солідарності та розподілу боргового навантаження всередині єврозони.

Багаті країни, включно з Німеччиною, Нідерландами, Австрією та Фінляндією, відмовляються розділяти суверенний борг окремих держав, побоюючись, що їхні платники податків припинять допомагати більш бідним країнам ЄС.

Берлін та його союзники хочу активувати Механізм європейської стабільності (ESM), який допоможе країнам із проблемами залучити кошти на боротьбу з пандемією. Італія та Іспанія виступають проти ESM, який був створений під час боргової кризи у єврозоні у 2012 році, оскільки ця кредитна програма має жорсткі умови.

Багатші країни припускають, що ці умови можуть послабити через кризу.

 

У Росії відкрили справу проти коміка, який жартома пов’язав вибух у Новосибірську й коронавірус

У Росії відкрили справу проти коміка Олександра Торна, який пов’язав вересневий вибух у Новосибірську з коронавірусом.

Слідчий комітет повідомив, що розслідує провадження за статтею 207.1 Кримінального кодексу Росії (публічне розповсюдження завідомо неправдивої інформації про обставини, які несуть загрозу життю та безпеки громадян).

«Встановлено, що один з користувачів соціальної мережі «Твіттер» розмістив відеоролик, в якому повідомив, що коронавірус COVID-19 був створений в державному науковому центрі «Вектор», після чого шляхом вибуху навмисне поширений на території Росії і КНР. Таким чином, зазначена особа публічно поширила під виглядом достовірних повідомлень завідомо неправдиву інформацію», – заявили в Слідчому комітеті.

6 квітня Олександр Торн повідомив, що отримав «інформацію з перших рук»: «Той вересневий вибух у лабораторії «Вектор» в Новосибірську, про який ви всі чули, де коронавірус був розроблений, він був навмисним. Підірвали спеціально, щоб вірус потрапив у повітря. Зверніть увагу, саме тоді горіли ліси в Сибіру. Їх теж підпалили спеціально, щоб цей дим від пожежі підхопив вірус і поніс в Китай, щоб звідти все ніби як пішло. Це була операція тіньового світового уряду, масони. Сподіваюся, це зрозуміло».

Уже після відкриття провадження комік заявив, що це був «гумористичний ролик», у якому він «висміює» теорію змови про походження коронавірусу з російської лабораторії.

 

Таліби залишили переговори з урядом Афганістану

Рух «Талібан» відкликав свою групу учасників переговорів зі столиці Афганістану Кабула. Це сталося через кілька годин після повідомлення талібів, про припинення переговорів із афганським урядом про обмін полоненими.

Три представники «Талібану» зустрілися з кількома афганськими чиновниками, перебуваючи в Кабулі, але не було досягнуто жодного прогресу щодо звільнення ув’язнених, повідомили таліби 7 квітня. Речник політичного офісу талібів у Катарі Сухейл Шахін написав у твітері, що звільнення в’язнів уже мало відбутися, але «сторони, які за це відповідають», навмисно його затримують. Раніше Шахін також писав, що представники руху не братимуть участі в «безрезультатних зустрічах», звинувачуючи адміністрацію президента Ашрафа Гані в затримці звільнення.

Дві сторони ведуть переговори в Кабулі з минулого тижня, щоб спробувати доопрацювати умови обміну в’язнів, який спершу мав відбутися до 10 березня. Радник Гані Вахід Омар заявив, що Кабул вважає звільнення в’язнів частиною більш широких переговорів. Уряд не погодиться звільнити в’язнів, поки таліби не зроблять крок уперед, додав 7 квітня Вахід Омар.