У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі упродовж минулої доби вісім разів відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України.

«Так, у районі відповідальності наших бригад неподалік населених пунктів Водяне та Лебединське противник відкривав вогонь з гранатометів різних систем, а біля Мар’їнки – зі станкового протитанкового гранатомета та стрілецької зброї. Також противник вів обстріл українських позицій зі стрілецької зброї поблизу населеного пункту Старогнатівка. Ще три порушення режиму припинення вогню було зафіксовано у передмісті Авдіївки. Тут ворог відкривав вогонь з ручних протитанкових гранатометів», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що від початку поточної доби по всій лінії розмежування сторін спостерігається тиша. Серед особового складу Об’єднаних сил бойових втрат і поранень немає, зазначили у штабі.

Бойовики угруповання «ДНР» та «ЛНР» на своїх ресурсах ще не повідомляли про бойові дії 10 чи 11 грудня.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

Національне антикорупційне бюро звинуватило Офіс генерального прокурора у спробі саботувати розслідування особливого тяжкого злочину після того, як в ОГП відмовилися підписати клопотання про екстрадицію з Австрії в Україну колишнього власника «VAB Банку» Олега Бахматюка і заявили, що причиною цього є «процесуальні порушення».

«Днями Офіс генерального прокурора пояснив, чому відмовляється погоджувати екстрадицію колишнього власника «ВіЕйБі Банку», якого НАБУ і САП підозрюють у заволодінні 1,2 млрд грн кредиту, наданого Нацбанком. Ключовий аргумент – НАБУ нібито порушило норми національного та міжнародного законодавства у процесі розслідування. Це не відповідає дійсності», – наголосили у НАБУ.

У бюро заявили, що двічі зверталися до ОГП із клопотанням про екстрадицію Бахматюка і двічі «отримали відмову з грубим порушенням строків».

При цьому спершу, кажуть у НАБУ, причина відмови була формальною, а вдруге «департамент міжнародного правового співробітництва ОГП піддав сумніву чинне рішення суду, що взагалі не є компетенцією ОГП».

«Йдеться про ухвалу Апеляційної палати ВАКС від 28.05.2020, якою ексвласнику «ВіЕйБі Банку» обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (наявність рішення суду про тримання особи під вартою є обов’язковою вимогою до запиту про екстрадицію). Ця ухвала ніким не оскаржувалася і є чинною до цього часу. Фактично, ми є свідками вибіркової оцінки з боку ОГП рішень суду: одні (рішення Печерського суду) – виконує безапеляційно, а іншими (Апеляційної палати ВАКС) – просто нехтує», – заявили в бюро і наголосили, що «категорично не погоджуються» з таким діями департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП.

Через це НАБУ 8 грудня направило дисциплінарну скаргу на дії його керівника.

У НАБУ також висловили впевненість у тому, що наразі наявні всі законні підстави для початку екстрадиції в Україну колишнього власника «VAB Банку».

На початку цього тижня в Офісі генерального прокурора у відповідь на запит Радіо Свобода пояснили наявністю «процесуальних порушень» відмову Національному антикорупційному бюро України в підписанні клопотання про екстрадицію з Австрії в Україну колишнього власника «VAB Банку» Олега Бахматюка. 

«Після усунення Національним антикорупційним бюро України процесуальних порушень в матеріалах екстрадиційного запиту, Офіс генерального прокурора готовий направити їх у порядку, встановленому чинним національним і міжнародним законодавством до компетентних органів іноземної держави для затримання особи та її подальшої екстрадиції в Україну», – додали в Офісі генерального прокурора.

НАБУ підозрює колишнього бенефіціарного власника «VAB Банку» Олега Бахматюка в змові з колишнім першим заступником голови Нацбанку Олександром Писаруком для виведення у 2014 році 1,2 мільярда гривень рефінансування з цього комерційного банку.

Наприкінці листопада 2019 року Міністерство внутрішніх справ України за заявою НАБУ оголосило в розшук у цій справі Бахматюка та його сестру Наталію Василюк. Бахматюк неодноразово заявляв, що перебуває у Відні і готовий брати участь в усіх процесуальних діях.
…

Конституційний суд України 10 грудня оприлюднив заяву у відповідь на висновок Венеційської комісії, який вона оприлюднила, реагуючи на суперечливі рішення КСУ восени цього року і на звернення до неї президента Володимира Зеленського.

«КСУ з великою повагою ставиться до висновків Венеційської комісії. Принципи поділу влади і взаємоповаги між гілками влади закріплено в Конституції України. У Рішенні №13-р/2020 КСУ від 27 жовтня 2020 року й у цьому висновку зазначено, що боротьба з корупцією є важливим елементом у правовій державі, як і повага до конституції та конституційного правосуддя. Венеційська комісія підкреслила, що принцип поділу державної влади полягає, зокрема, в тому, що парламент і виконавча влада мають поважати роль Конституційного суду України як «охоронця» Конституції України, і його рішення мають виконуватися», – йдеться в заяві.

«У висновку наголошено, що, попри неоднозначне сприйняття рішення КСУ, конституційна роль Конституційного суду має поважатися, і Верховна Рада України повинна виконати його рішення з урахуванням Конституції України та застосовних міжнародних стандартів», – заявили в КСУ.

Раніше голова Венеційської комісії Джанні Букіккіо назвав рішення Конституційного суду України про скасування покарання за недостовірну інформацію в деклараціях таким, що викликає жаль.

Свою позицію він висловив через кілька годин після того, як Венеційська комісія оприлюднила терміновий, спільний висновок про законодавчу ситуацію щодо механізмів протидії корупції відповідно до рішення Конституційного суду України.

Як йдеться у висновку на 19-ти сторінках, Верховна Рада України і органи виконавчої влади повинні поважати роль Конституційного суду у нагляді за основним законом та виконувати його рішення, у свою чергу, Конституційний суд «повинен ухвалювати рішення винятково у межах параметрів його законних повноважень і юрисдикції».

У висновку Венеційська комісія вказує, що рішення КСУ від 27 жовтня «можливо, було заплямоване серйозною процедурною помилкою – невирішеним питанням про конфлікт інтересів деяких суддів».

«Важливо зберегти обов’язок державних посадових осіб (включно із суддями звичайних судів і Конституційного суду) подавати фінансові декларації, щоб мати ефективний механізм перевірки таких декларацій, і передбачити в законі відповідні санкції для цих державних службовців, включаючи суддів і прокурорів, які представляють завідомо неправдиві дані або не подають декларації взагалі», – вказано у висновку Венеційської комісії.

У підсумку, Венеційська комісія пропонує Верховній Раді ухвалити певні рішення.

Наприкінці листопада президент України Володимир Зеленський звернувся у Венеційську комісію з проханням надати висновок про стан антикорупційного законодавства після рішення КСУ від 27 жовтня. Відповідний лист Зеленський відправив голові Венеціанської комісії Джанні Букіккіо. Перед тим глава держави мав розмову з головою Венеційської комісії щодо шляхів розв’язання кризи КСУ.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня, за рішенням уряду, після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.

30 жовтня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону, яким пропонується припинити повноваження суддів КСУ.

Конституційний суд України, який у листопаді перейшов у режим дистанційної роботи, заявляючи про кількох хворих на COVID-19 суддів, 8 грудня відновив свою роботу у звичайному режимі.
…

Питання про обмін утримуваними особами навряд чи вдасться вирішити до кінця нинішнього року, заявив на презентації проєкту «Ізоляція: must speak» віцепрем’єр, міністр із питань тимчасово окупованих територій Олексій Резніков.

За його словами, 16 грудня відбудеться засідання Тристоронньої контактної групи щодо врегулювання на Донбасі, якому передуватиме зустріч гуманітарної підгрупи, де знову йтиметься про обмін.

«Буду відвертим, перспективи неоднозначні. Ми з літа спостерігаємо блокування переговорів у Тристоронній контактній групі за різними надуманими історіями, починаючи від постанови Верховної Ради України про призначення місцевих виборів, які вже відбулися, продовжуючи іншими надуманими речами. Рік ще не завершився, але сьогодні дати надію, що це (обмін – ред.) відбудеться цього року, на жаль, я не можу», – заявив Резніков.

За його словами, українська сторона переговорів неодноразово подавала всі необхідні списки з очікуваннями відповідного кроку з боку Росії та підтримуваних нею угруповань. Але протилежна сторона списків за критеріями, запропонованими координатором спеціальної моніторингової групи ОБСЄ Тоні Фрішем, так і не надала. Через це процес є заблокованим.

Натомість, відповідаючи на питання журналістів проєкту Радіо Свобода Радіо Донбас.Реалії, Резніков сказав, що зараз не може озвучити імен і точної кількості осіб, що перебувають у незаконному утриманні на окупованій частини Донецької та Луганської областей. Це він пояснює тим, що розголошення списків і конкретних людей може завдати шкоди процесу.

«Кожна людина, яка є предметом обговорення, стає предметом торгу, наші візаві саме так використовують долю людей. Ми все одно не залишаємо надії, що нам це вдасться, бо ми спілкуємося не тільки в режимі мінського формату, адже мінський майданчик є похідним від нормандського формату. Ідуть консультації на рівні політичних радників, міністрів закордонних справ нормандського формату, сподіваємось на зустріч лідерів країн Нормандського формату», – сказав урядовець.

За даними Служби безпеки України, наданими в листопаді на запит Радіо Свобода, 251 людина вважається незаконно позбавленою волі в окремих районах Донецької та Луганської областей.

Останній обмін утримуваними особами на Донбасі відбувся 16 квітня. Офіс президента повідомив, що з полону звільнили 20 українців. У контрольованих Росією угрупованнях «ДНР» і «ЛНР» сказали, що українська сторона передала 14 осіб.

На початку серпня голова Офісу президента України Андрій Єрмак повідомив про підготовку нового обміну у форматі «100 на 100». Єрмак висловив сподівання, що обмін відбудеться «скоро», але точної дати не навів.
…

Міністерство оборони України повідомляє, що домовитися про працевлаштування журналіста Юрія Бутусова не вдалося.

«Щира ідея долучити Юрія Бутусова до роботи у межах Міністерства оборони не передбачала пропозиції йому посади заступника, 1-го заступника, міністра оборони. Для подібної швидкої кар’єри мають бути відповідні професійні підстави, які, за оцінкою кадрового органу МОУ, у кандидата Бутусова поки що відсутні. За результатами розмови з шановним журналістом сьогодні, кадрові служби змушені повідомити про відсутність вакансій, відповідних рівню його амбіцій, що наразі перевищують його рівень необхідних компетенцій», – йдеться в заяві МОУ, розміщеній у фейсбуці 10 грудня.

Юрій Бутусов є головним редактором видання «Цензор.НЕТ», активно висвітлює тему збройного конфлікту на Донбасі, відомий критикою Міністерства оборони.

8 грудня Міністерство оборони України запропонувало йому одну з посад у відомстві. Бутусов заявив, що приймає пропозицію і чекає на зустріч із президентом Володимиром Зеленським чи міністром оборони Андрієм Тараном.

«Оскільки всі посади директорів департаментів по закону можуть бути зайняті виключно на конкурсних засадах, Міноборони не може мені гарантувати будь-яку з цих посад, інакше це буде в чистому вигляді корупція. Таким чином, для заняття посад цивільними особами, які впливають на ухвалення рішень, на даний момент відкриті тільки посади міністра та заступників міністра», – написав журналіст у фейсбуці.

При цьому він стверджував, що вважає пропозицію Міноборони «спробою банального підкупу». Журналіст заявив: «вони хочуть дати мені вигідну посаду, щоб я припинив про них писати. Передовсім, писати про «справу вагнерівців».
…

Голова Венеційської комісії Джанні Букіккіо назвав рішення Конституційного суду України про скасування покарання за недостовірну інформацію в деклараціях таким, що викликає жаль.

«Рішення Конституційного суду України викликає «жаль». Система фінансових декларацій для державних службовців, включаючи суддів, повинна бути збережена», – написав Букіккіо у твітері 10 листопада.

Свою позицію він висловив через кілька годин після того, як Венеційська комісія оприлюднила терміновий, спільний висновок про законодавчу ситуацію щодо механізмів протидії корупції відповідно до рішення Конституційного суду України.

Як йдеться у висновку на 19-ти сторінках, Верховна Рада України і органи виконавчої влади повинні поважати роль Конституційного суду у нагляді за основним законом та виконувати його рішення, у свою чергу, Конституційний суд «повинен ухвалювати рішення винятково у межах параметрів його законних повноважень і юрисдикції».

У висновку Венеційська комісія вказує, що рішення КСУ від 27 жовтня «можливо, було заплямоване серйозною процедурною помилкою – невирішеним питанням про конфлікт інтересів деяких суддів».

«Важливо зберегти обов’язок державних посадових осіб (включно із суддями звичайних судів і Конституційного суду) подавати фінансові декларації, щоб мати ефективний механізм перевірки таких декларацій, і передбачити в законі відповідні санкції для цих державних службовців, включаючи суддів і прокурорів, які представляють завідомо неправдиві дані або не подають декларації взагалі», – вказано у висновку Венеційської комісії.

У підсумку, Венеційська комісія пропонує Верховній Раді розглянути наступні рішення:

– Що стосується статті 366-1 Кримінального кодексу, визнаної Конституційним судом недійсною, кримінальна відповідальність за подачу завідомо неправдивих даних/неподання декларації має бути відновлена, але закон може детальніше визначити різні санкції, що відповідають ступеню кримінальної відповідальності, зі збереженням, наприклад, покарання у вигляді тюремного ув’язнення для випадків вище певного порогу і щодо особи, яка вчинила злочин, умисне;

– Що стосується повноважень Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК) перевіряти декларації, всі свої повноваження щодо державних посадових осіб, крім суддів, можуть бути відновлені, оскільки на них не впливають доводи Конституційного Суду у своєму рішенні;

– Що стосується повноважень НАЗК стосовно суддів, можуть бути передбачені додаткові гарантії, а саме внесені в закон для їхнього захисту від можливих зловживань:

незалежність НАЗК на практиці і громадський контроль за його діяльністю повинні бути вдосконалені, відповідно до рекомендацій GRECO;
деякі слідчі повноваження НАЗК можуть бути сформульовані більш точно і вузько, чи спеціальні винятки і процесуальні гарантії щодо суддів, які можуть бути призначені;
щоб захистити суддів від можливих зловживань з боку НАЗК, закон може передбачати для нагляду за діяльністю НАБУ щодо суддів або форму механізму розгляду скарг або форму регулярних звітів НАЗК у відповідний судовий орган.

Наприкінці листопада президент України Володимир Зеленський звернувся у Венеційську комісіюз проханням надати висновок про стан антикорупційного законодавства після рішення КСУ від 27 жовтня. Відповідний лист Зеленський відправив голові Венеціанської комісії Джанні Букіккіо. Перед тим глава держави мав розмову з головою Венеційської комісії щодо шляхів розв’язання кризи КСУ.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня, за рішенням уряду, після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.

30 жовтня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону, яким пропонується припинити повноваження суддів КСУ.

Конституційний суд України, який у листопаді перейшов у режим дистанційної роботи, заявляючи про кількох хворих на COVID-19 суддів, 8 грудня відновив свою роботу у звичайному режимі.
…

Кабінет міністрів України очікує найближчими дати оголошення дати прибуття в країну місії Міжнародного валютного фонду. Про це заявив в інтерв’ю «Українській правді» прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

«Фактично з МВФ очікуємо найближчі дні оголошення того, як ми рухаємося, оголошення дати місії і, відповідно, продовження роботи», – зазначив очільник уряду.

За словами прем’єра, вирішення цих питань допоможе в залученні «так званих коротких запозичень» до моменту отримання траншу від фонду.

Раніше в уряді повідомили, що Міністерство фінансів України успішно завершило переговори з Міжнародним валютним фондом про основні параметри проєкту державного бюджету на 2021 рік.

В уряді наголосили, що це було однією з головних передумов для початку першого перегляду спільної з МВФ Програми Stand-by для України, визначення дати візиту місії Європейського департаменту МВФ та отримання чергового траншу.

7 травня після багатомісячних переговорів із Україною щодо трирічної програми розширеного фінансування МВФ урешті відмовився від неї і запропонував вужчу програму stand-by через «безпрецедентну невизначеність щодо економічних і фінансових перспектив і необхідність зосередити політичні пріоритети на короткостроковому стримуванні й стабілізації» в Україні.

9 червня Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила 18-місячну програму співпраці з Україною на п’ять мільярдів доларів, яка буде виконана в разі виконання Україною низки умов. Перший транш у 2,1 мільярда доларів Україна отримала 12 червня.

Новопризначений радник керівника Офісу президента України Андрія Єрмака Тимофій Милованов 23 листопада заявив, що Україна не встигає отримати транш від Міжнародного валютного фонду у 2020 році.
…

Підконтрольний Росії Верховний суд Криму ще на місяць, до 14 січня 2021 року, продовжив термін утримання шістьом фігурантам другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» – цивільному журналісту Ремзі Бекірову, активістам Фарходу Базарову, Шабану Умерову, Джемілю Гафарову, Раіму Айвазову і правозахиснику Ризі Ізетову. Про це повідомило громадське об’єднання «Кримська солідарність» з посиланням на адвокатів.

Захисники повідомили, що вважають це рішення безпідставним, оскільки сторона обвинувачення в своїх доводах про необхідність продовження арешту спиралася на припущення, що підсудні можуть зникнути або вплинути на свідків.

Також повідомляється, що всі судові засідання проходили в закритому режимі, попри клопотання захисників про допуск слухачів, представників ЗМІ та родичів.

Співробітники ФСБ, МВС Росії і Росгвардіі 27 березня провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, в тому числі представників громадського об’єднання «Кримська солідарність». Всього затримано 24 особи, у тому числі цивільні журналісти Осман Аріфмеметов, Рустем Шейхаліев, Ремзі Бекіров.

27 і 28 березня Київський райсуд Сімферополя заарештував всіх затриманих.

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив арешт активістів «Кримської солідарності» і цивільних журналістів. Він закликав до їх негайного звільнення з СІЗО.

У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що ці заклики представника ОБСЄ викликають «подив».

Правозахисний центр «Меморіал» визнав політв’язнями 24 кримськотатарських активістів, затриманих російськими силовиками 27 березня в Криму.
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі упродовж минулої доби дев’ять разів відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України.

«По українських позиціях неподалік Талаківки російсько-окупаційні війська тричі відкривали провокаційний вогонь з гранатометів різних систем та стрілецької зброї. В районі населеного пункту Водяне противник також провокував наших захисників зі стрілецької зброї, а поблизу Авдіївки, крім цього, ще й з автоматичного станкового гранатомета. Для коригування вогню з АГС зі сторони населеного пункту Мінеральне ворог застосував БпЛА типу «квадрокоптер». Українським воїнам знадобилося всього декілька пострілів зі стрілецької зброї, аби після перетину лінії розмежування збити БпЛА противника. Бойових втрат і поранень серед українських захисників унаслідок ворожих пострілів немає», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що від початку поточної доби бойовики один раз зі стрілецької зброї відкрили вогонь неподалік Мар’їнки.

У штабі також зазначили, що поінформували представників ОБСЄ про виявлений українськими військовими факт обладнання бойовиками позицій у бік українських підрозділів в районі Водяного та Луганського.

Сепаратистське угруповання «ДНР» звинувачує ЗСУ в нічних обстрілах із мінометів двох захоплених бойовиками сіл. Угруповання «ЛНР» на своїх ресурсах ще не повідомляло про бойові дії 9 чи 10 грудня.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

Учасники акції під стінами Офісу президента принесли плакати з написами «Корупція вбиває», «Stop corruption»
…

Президент України Володимир Зеленський підписав указ про підготовку до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи, повідомив Офіс президента.

Згідно з документом, Кабінет міністрів України має поліпшити протипожежний та санітарний стан лісів на території зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення, зокрема на лісових територіях Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. Також уряд має вдосконалити систему оперативного реагування, зокрема моніторингу та раннього виявлення пожеж тощо.

Крім того, уряд повинен проаналізувати та актуалізувати законодавство щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту постраждалих громадян.

Указ передбачає, що має бути актуалізована загальнодержавна цільова екологічна програма поводження з радіоактивними відходами та загальнодержавна програма зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС і перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему.

Також Кабінет міністрів має розробити та затвердити план заходів для вшанування подвигу учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний вибух, що спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинного залу.

Внаслідок вибуху виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблоку. Майже відразу на місце аварії приїхали пожежники. Вогонь гасили до 5-ї ранку. Однак всередині самого четвертого блоку його вдалося ліквідувати лише 10 травня, коли більша частина графіту згоріла.

Після вибуху і пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не тільки території сучасної України, Білорусі та Росії, а й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим – сьомим рівнем небезпеки.

Спочатку Москва і керівництво УРСР приховували факт аварії і наслідки екологічної катастрофи. Тільки 28 квітня в СРСР з’явилося перше офіційне повідомлення про аварію. У перші дні після аварії було евакуйовано населення 10-кілометрової зони, в подальшому зону евакуації розширили до 30 кілометрів.

Для запобігання поширенню радіації наприкінці 1986 року зруйнований реактор накрили спеціальним «саркофагом». За оцінками фахівців, під ним залишилося близько 95% палива, яке було в реакторі на момент аварії, а також значна кількість радіоактивних речовин, які складаються із залишків зруйнованого реактора. З міркувань безпеки 15 грудня 2000 року роботу Чорнобильської АЕС було припинено. У той же час об’єкт «Укриття», зведений 1986 року, поступово руйнувався.

Україна звернулася до міжнародного співтовариства щодо проведення конкурсу проєктів для перетворення об’єкта «Укриття». У 2004 році був проведений тендер на проєктування і будівництво нового конфайнмента. Його будівництво почалося у 2012 році, а завершили у листопаді 2016 року

Установка укриття дозволила перейти до робіт з демонтажу конструкцій, вилучення і подальшої утилізації паливовмісних і радіоактивних матеріалів.

 
…

Кабінет міністрів України призначив нового голову Державної фіскальної служби. Ним став Вадим Мельник.

Він працював головою управління розслідування особливо важливих справ. Також був заступником начальника, а згодом і керівником головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби.

З кінця листопада виконувачем обов’язків голови Державної фіскальної служби був Дмитро Сосинович.

 
…

Офіс президента очікує, що Венеційська комісія вже цього тижня надішле висновки щодо законопроєкту президента України Володимира Зеленського про перезавантаження Конституційного суду України.

«Законопроєкт, який був ініційований президентом України для перезавантаження Конституційного суду, спрямований тільки на те, щоб відновити довіру громадян до конституційного судочинства. Глава держави звернувся з проханням до парламенту не розглядати цей законопроєкт до того моменту, як отримаємо висновки Венеціанської комісії щодо ситуації, яка склалася після знищення суддями Конституційного Суду України системи контролю за електронним декларуванням», – заявили в Офісі президента.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня, за рішенням уряду, після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.

30 жовтня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону, яким пропонується припинити повноваження суддів КСУ.

4 грудня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт про повернення відповідальності за недостовірне декларування. Максимальне покарання, яке передбачає цей документ, – це обмеження волі, а не ув’язнення, як це було раніше.
…

Міністерство закордонних справ України в коментарі до Міжнародного дня жертв злочину геноциду згадало про позицію Російської Федерації щодо штучного голоду в Україні у 30-ті роки минулого століття та депортації кримськотатарського народу в 1944 році.

«Попри встановлені факти, неспростовні дані свідків, шокуючі документи і архівні матеріали, Російська Федерація продовжує заперечувати Голодомор 1932–1933 років як акт геноциду радянського режиму проти українського народу. Це стосується й Депортації кримськотатарського народу 1944 року», – ідеться в коментарі МЗС.

Українські дипломати наводять конкретний приклад політики Москви щодо робіт істориків, які досліджують методи сталінського режиму в Україні.

«У 2015 році Російська Федерація включила статтю Рафаеля Лемкiна, основоположника дослідження злочину геноциду, «Радянський геноцид в Українi» до так званого переліку екстремістських матеріалів. Такі дії російської сторони є показовими, адже співмірним вчиненню злочину може бути лише його заперечення чи виправдання», – наголошують у зовнішньополітичному відомстві України.

Конвенція про запобігання злочину геноциду стала одним із перших міжнародно-правових документів із прав людини, ухвалених 9 грудня 1948 року резолюцією Генеральної асамблеї ООН.
…

Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков, коментуючи ймовірність проведення нової зустрічі лідерів «нормандського формату», заявив, що «зустріч заради зустрічі не потрібна нікому».

«Власне, цим (підготовкою зустрічі – ред.) займаються помічники. Їм все ж таки потрібна якась субстанція, за яку можна вчепитися, а тут у нас немає субстанції. Субстанцією може бути тільки виконання паризьких домовленостей. У цьому плані ситуація важка», – сказав Пєсков російським ЗМІ.

Він додав, що ситуація з виконанням домовленостей минулорічного саміту у Парижі щодо Донбасу не дає країнам «нормандського формату» рухатися вперед.

«Є, безумовно, розуміння глав держав, що треба рухатися вперед. Глави держав усвідомлюють, що є причиною для такого простою. Причиною є, як ми всі знаємо, невиконання тих паризьких домовленостей», – сказав Пєсков.

За його словами, тому під час нещодавньої телефонної розмови президент Росії Володимир Путін і канцлер Німеччини Ангела Меркель «вирішили активізувати роботу на експертному рівні, на рівні помічників, щоб намацувати якісь шляхи для знаходження розв’язки з цієї ситуації».

Пєсков також не відповів на запитання про перспективи зустрічі помічників глав країн «нормандського формату», сказавши, що «помічники самі узгодять свої дати».

Раніше сьогодні українська делегація у Тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі закликала Росію «вжити всіх належних кроків» для продовження роботи, в тому числі у «нормандському форматі».

9 рудня минає рік з часу Паризького саміту лідерів країн «нормандського формату» щодо Донбасу, коли востаннє безпосередньо зустрічалися лідери України, Німеччини, Франції та Росії.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

У Національному агенстві з питань запобігання корупції (НАЗК) повідомили, що із понад 360 політичних партій, зареєстрованих в Україні, – 119 досі не подали звіти за поточний рік.

«Тільки 242 подали звіти за цей рік… У 2019 році свої звіти подали 275 партій. Таким чином, 72 партії так і не прозвітували про свою діяльність навіть за 2019 рік», – йдеться в повідомленні відомства.

У НАЗК вказують, що кінцева дата подання звіту за поточний рік – 9 лютого 2021 року.

«НАЗК уже перевірило 406 звітів політичних партій, поданих за цей рік, що становить майже 80% від загальної кількості поданих звітів. НАЗК закликає партії не очікувати останньої дати подання звіту», – йдеться в повідомленні.

За даними Міністерства юстиції, в Україні зареєстровано 361 політичну партію, 12 з яких було створено цього року.
…

Слідство у справі кримчанина Івана Яцкіна завершене, йому оголосили обвинувачення в остаточній редакції (стаття 275 КК Росії – державна зрада у формі шпигунства), повідомив у коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Микола Полозов.

«За фабулою справи, Івана Яцкіна звинувачують у тому, що він передав відомості співробітникам СБУ. Йдеться про один епізод. Відомості стосувалися чинних співробітників МВС Росії в Криму, деякі з них йшли під грифом», – пояснив Полозов.

Наступним етапом у справі Івана Яцкіна стане ознайомлення з матеріалами справи. Кримінальна справа Яцкіна містить у собі близько восьми томів.

За словами адвоката, під час перебування в СІЗО у його підзахисного погіршився зір.

«Івана Григоровича так і не оглянув офтальмолог, хоча ми просили і наполягали на цьому. З огляду на те, що далі ми знайомимося з матеріалами справи, я не виключаю, що мені доведеться читати йому всі матеріали справи вголос. Зір впав настільки, що для Яцкіна зараз проблема просто прочитати з листка», – зазначив Полозов.

Уродженець села Войкове Первомайського району Криму Іван Яцкін був затриманий 16 жовтня 2019 року. Про це стало відомо в грудні 2019 року.

Микола Полозов повідомляв, що після арешту Яцкіна перевезли з анексованого Криму в Москву. За його словами, російські силовики чинили на кримчанина «сильний психологічний тиск».

На запит Крим.Реалії в СБУ поінформували, що Іван Яцкін не співпрацював зі Службою безпеки України.
…

Спікер делегації України в Тристоронній контактній групі з урегулювання ситуації на Донбасі, позаштатний радник голови Офісу президента Андрія Єрмака з питань стратегічних комунікацій у сфері національної безпеки й оборони Олексій Арестович заявив, що близькі до проросійського політика Віктора Медведчука телеканали «не є ворогами».

В ефірі «Громадського радіо» на питання, чи концентрація в руках людей, близьких до Віктора Медведчука, «трьох каналів, які дають досить спірну інформацію, є загрозою національній безпеці», Арестович відповів:

«Ми маємо відповісти на їхнє інформування населення нашим інформуванням – чітким, системним, пояснювати народу, що відбувається. Я намагаюсь зробити таке інформування системним, послідовним. Вони не є нашими ворогами, вони є представниками українських ЗМІ, які працюють згідно з законом. Ми вітаємо їхню професійну діяльність. Інша справа, що деякі особи, користуючись їхніми можливостями, доносять викривлену, перекручену або упереджену інформацію».

«Будь-яке медіа знає, що вони мають надати дві точки зору. Моє завдання – забезпечити другу, іншу точку зору. Коли звинувачують Офіс, я маю забезпечити наявність іншого голосу. Ми маємо працювати як держава, моїм завданням не є змагання з медіа будь-якої спрямованості. Моє завдання – забезпечити інформування ЗМІ та суспільства про те, що робить президент та Офіс президента», – додав Арестович.

Із народним депутатом від ОПЗЖ, кумом російського президента Володимира Путіна Віктором Медведчуком пов’язують такі канали, як «112 Україна», News One та ZІК. За даними моніторингу ЗМІ, ці телеканали часто поширюють проросійську дезінформацію.

У липні 2019-го президент Володимир Зеленський заявляв, що «таким людям, як Медведчук», він не дозволить «монополізувати наше українське телебачення».
…

У посиленій резолюції щодо мілітаризації Росією Криму, ухваленій Генасамблеєю ООН 7 грудня, є два нові пункти, повідомив в ефірі проєкту Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії речник Міністерства закордонних справ України Олег Николенко.

«У резолюції констатується, що окупація Криму – це пряма загроза міжнародній безпеці. Вона завдає шкоди архітектурі безпеки і контролю над озброєннями, враховуючи, що до Криму завозиться військова техніка, здатна нести ядерні боєголовки», – сказав речник МЗС.

Николенко також вказав на те, що нова резолюція приділяє увагу зусиллям України щодо деокупації Криму.

«Дуже важливо, що в цій резолюції згадується «Кримська платформа» – нова українська ініціатива, покликана об’єднати всі міжнародні зусилля з просування деокупації півострова. Для нас цей момент був принциповим … У цілому ми задоволені результатами: незважаючи на додавання нових елементів, ми не втратили жодного голосу, в порівнянні з минулими роками», – сказав Николенко.

За ухвалення нової резолюції висловилися 63 країни, ще 62 утрималися, проти проголосували 17 країн, в тому числі Росія.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба охарактеризував новий документ щодо мілітаризації Криму як ще один елемент правового тиску на Росію.

Перший заступник постійного представника Росії при ООН Дмитро Полянський назвав резолюцію «брехливою й абсурдною», додавши, що вона ніяк не вплине на життя кримчан.
…

Рішення суду оскарженню не підлягає
…

Україна і Європейський союз домовилися провести чергове засідання Ради асоціації в Брюсселі 11 лютого 2021 року, повідомила 8 грудня пресслужба Кабінету міністрів.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, який 8 грудня мав онлайн-зустріч із високим представником ЄС, віце-президентом Європейської комісії Жозепом Боррелем і комісаром Європейського союзу з питань сусідства і розширення Олівером Варгеї, висловив сподівання, що під час 7-го засідання Ради асоціації обговорять пріоритетні напрямки взаємодії та сфери спільного інтересу для виконання Угоди про асоціацію і досягнення її цілей.

«Очікую, що майбутня зустріч забезпечить прогрес у подальшому розвитку політичної асоціації та економічної інтеграції України з ЄС, що буде відображено у підсумкових документах», – сказав Шмигаль.

Голова уряду зазначив, що Україна очікує від засідання Ради асоціації узгодження спільних кроків, спрямованих на практичну реалізацію домовленостей саміту Україна-ЄС, багато з яких, за його словами, є «досить амбітними й комплексними».

«Наш особливий інтерес стосується початку огляду досягнення цілей Угоди про асоціацію. Ми також зацікавлені в оновленні параметрів Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, які б уможливили подальший розвиток торгівлі та посилення секторальних положень Угоди», – сказав прем’єр-міністр.

Сторони також домовилися докласти зусиль із метою підписання Угоди про Спільний авіаційний простір під час 7-го засідання Ради асоціації.

1 вересня 2017 року набула чинності Угода про асоціацію, яка зміцнює зв’язки між Україною і Європейським союзом, завершивши чотирирічний процес політичних кроків довкола цього документа.

Багато норм угоди про асоціацію були тимчасово застосовані іще з 2014 року, але вступ в дію угоди забезпечив тіснішу співпрацю між Брюсселем і Києвом у таких сферах, як зовнішня політика, правосуддя, освіта, наука і технологія.
…

У 2021 році понад 300 родин отримають компенсацію за зруйноване житло, повідомило Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

«У планах роботи міністерства на наступний рік продовжити ті важливі соціальні ініціативи, які ми реалізовували у цьому році.  Наприклад, програма, яка вперше запрацювала у 2020, – це компенсація за зруйноване житло громадянам України. Ми вже розпочинаємо виплати 37 родинам, а наступного року ми очікуємо, що компенсацію отримають ще більш як 300 родин», – заявив заступник міністра Ростислав Замлинський.

У відомстві наголосили, що мова йде не про заміну житла, а про компенсацію за сам факт втрати житла. Це «в жодному випадку» не виключає подальші дії по доказах та відшкодуванню Російською Федерацією фактичного збитку за втрату житла. Мінреінтеграції розробило законопроєкт «Про державну політику перехідного періоду».

Замлинський розповів, що міністерство провело інвентаризацію зруйнованих об’єктів спільно з Луганською та Донецькою ОДА: у Луганській області компенсації потребують близько 375 родин, у  Донецькій області – 318.

18 листопада 2020 року відбулися перші засідання Комісії з розгляду питань, пов’язаних з наданням грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації в Донецькій та Луганській області. Комісія ухвалила рішення про надання грошової компенсації власникам 9 об’єктів  зруйнованого житла в Донецькій області та 8 в Луганській.

На початку грудня на засіданні комісії ухвалили рішення про компенсацію ще 10 сім’ям у Луганській області та 10 сім’ям у Донецькій області.
…

Конституційний суд України повідомив у віторок, що відновив свою роботу у «звичному режимі».

«Тривають засідання Великої палати Конституційного суду України», – йдеться в повідомленні на сайті КСУ.

Згідно з повідомленням, 8 грудня судді продовжують розгляд справи за поданням 142 народних депутатів України «щодо офіційного тлумачення окремого положення абзацу четвертого преамбули Конституції України» (щодо формулювання «гідні умови праці» – ред.).

«Також сьогодні заплановано проведення засідання Великої палати Конституційного Суду України щодо розгляду питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Кримінального процесуального кодексу України та питання щодо подовження строку постановлення колегіями суддів Першого та Другого сенатів Конституційного Суду України ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справах за конституційними скаргами та конституційним поданням», – йдеться в повідомленні.

У КСУ вказують, що всі засідання проводитимуться у закритому режимі.

Конституційний суд України, який у листопаді перейшов у режим дистанційної роботи, раніше анонсував, що саме 8 грудня відновить свої засідання. Повідомлялося, що 8 і 10 грудня заплановане засідання Великої палати КСУ, 9 грудня – засідання Першого сенату суду.

12 листопада у КСУ заявили, що переходять на дистанційний режим роботи через підтверджені випадки COVID-19 у декількох суддів.

Пізніше у КСУ запевняли, що робота суду не заблокована, а пленарні засідання поновлять після одужання суддів.
…

Перший заступник постійного представника Росії при ООН Дмитро Полянський вважає, що ухвалена 7 грудня Генасамблеєю ООН резолюція щодо мілітаризації окупованого Росією Криму, ніяк не вплине на життя жителів півострова.

Сам документ він назвав «брехливим і абсурдним», повідомляється на сайті Постійного представництва Росії в ООН. У представництві заявляють, що «як і раніше, ніяких консультацій щодо тексту документа не проводили».

«Замість дискусії державам-членам ООН нав’язується думка про те, що вони своїм голосуванням нібито повинні підтвердити територіальну цілісність України. Багато хто, на жаль, досі вірять в цей обман», – заявив Полянський.

Представник Росії впевнений, що українська влада «бореться» з інформацією у соцмережех, яку нібито публікують українці, які «масово відвідували» окупований Крим, а сама «Україна перетворюється в «Анти-Росію».

«За» ухвалення резолюції щодо Криму висловилися 63 країни, ще 62 – утрималися. Проти резолюції проголосували 17 країн, зокрема Росія.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вважає, що ухвалення посиленої резолюції щодо мілітаризації Росією Криму дозволить чинити ще більший правовий тиск на Москву. За словами міністра закордонних справ України, в резолюції вкотре вказано, що «окупація Криму Росією – незаконна».

 
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі упродовж понеділка чотири рази відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України.

«Так, збройні формування Російської Федерації відкривали вогонь в бік позицій українських захисників неподалік Водяного, застосувавши при цьому автоматичні станкові гранатомети. Факт порушення режиму зафіксовано у вечірній час і у районі населеного пункту Новотроїцьке, де ворог застосував підствольні гранатомети та великокаліберні кулемети. А біля Авдіївки противник здійснив постріл з ручного протитанкового гранатомета», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, серед особового складу Об’єднаних сил бойових втрат та поранень немає.

Повідомляється, що від початку поточної доби зберігається режим тиші вздовж лінії розмежування.

Бойовики угруповання «ДНР» та «ЛНР» на своїх ресурсах ще не повідомляли про бойові дії 7 чи 8 грудня.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду задовольнила скаргу адвоката колишнього першого віцепрем’єр-міністра України Сергія Арбузова і скасувала постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 29 квітня про зупинення досудового розслідування щодо нього. Як повідомила пресслужба ВАКС, рішення ухвалили 7 грудня, його повний текст оголосять 11 грудня.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає, йдеться в повідомленні.

У ВАКС нагадали, що дії колишнього високопосадовця кваліфіковано за статтею «привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем,… вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою». Йому загрожує позбавлення волі на строк від семи до 12 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років і з конфіскацією майна.

На початку року Вищий антикорупційний суд за клопотанням Національного антикорупційного бюро постановив узяти під варту колишнього першого віцепрем’єра уряду Миколи Азарова Сергія Арбузова.

У січні 2019 року тодішній генпрокурор Юрій Луценко повідомив, що прокуратура завершила досудове розслідування справи колишнього голови Національного банку України та першого віцепрем’єр-міністра України Арбузова, якому інкримінується зловживання своїм службовим становищем у складі злочинної організації, що призвело до розтрати активів Нацбанку на суму 220 мільйонів гривень.

Арбузов очолював Нацбанк із грудня 2010 до січня 2013 року. Також виконував обов’язки прем’єр-міністра України з кінця січня по кінець лютого 2014 року. Його оголосили в розшук у травні 2014-го після перемоги Революції гідності.
…

Ухвалення посиленої резолюції щодо мілітаризації Росією Криму дозволить чинити ще більший правовий тиск на Москву, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

«Ухвалення резолюції свідчить про те, що мілітаризація Криму, яка здійснюється Росією як державою-окупантом, залишається в центрі уваги міжнародної спільноти, яка розглядає перетворення Криму на величезну військову базу як пряму загрозу безпеці й стабільності в регіоні», – йдеться в заяві Кулеби.

За словами міністра закордонних справ України, в резолюції вкотре вказано, що «окупація Криму Росією – незаконна».

«У ній також наголошується, що Росія перемістила на територію Криму озброєння, здатні нести ядерні заряди. Резолюція вимагає від Росії негайно припинити таку діяльність», – зазначив голова МЗС України.

Кулеба додав, що тепер Україна має в своєму юридичному арсеналі «додатковий переконливий політико-правовий аргумент для просування деокупації Криму».

У МЗС Росії поки що не коментували ухвалену Генасамблеєю ООН резолюцію щодо Криму.

Проти резолюції проголосували 17 країн, в тому числі Росія. «За» ухвалення документа висловилися 63 країни, ще 62 – утрималися.
…

Міністерство закордонних справ України сподівається, що запровадження Європейським союзом нового універсального санкційного механізму в сфері порушень прав людини вплине на ситуацію в анексованому Росією Криму. Про це йдеться у заяві українського зовнішньополітичного відомства.

«Тимчасово окуповані Росією території України – АР Крим і Севастополь та окремі райони Донецької і Луганської областей – з 2014 року перетворилися на місця практично безконтрольного для світової спільноти безправ’я, переслідування за громадянську позицію, політично мотивованих висновків, тортур і вбивств, відсутність свободи слова, релігії та права на збереження національної ідентичності на власній землі», – йдеться у заяві.

МЗС України розраховує, що новий санкційний механізм Євросоюзу буде «ефективним і системним інструментом покарання винних у порушеннях основних прав людини на тимчасово окупованих територіях України і спонукатиме окупаційну адміністрацію до припинення цих злочинів».

«Очікуємо, що імплементація правозахисного санкційного режиму стане частиною нашого регулярного діалогу з ЄС щодо прав людини, а також консультацій із правових наслідків тимчасової окупації АР Крим і Севастополя», – зазначили у відомстві.

Посли Європейського союзу 2 грудня узгодили механізм запровадження санкцій за порушення прав людини. Його дія поширюється на весь світ, на державні й недержавні суб’єкти.
…

Німеччина надала мільйон євро на План дій Ради Європи для України, повідомляє німецьке посольство в Україні.

За повідомленням, 7 грудня постійний представник Німеччини при Раді Європи, посол Рольф Мафаель і заступник генерального секретаря Ради Європи Ґабріелла Баттані-Драґоні підписали договір, «за яким Німеччина другий раз поспіль робить значний внесок у реалізацію Плану дій Ради Європи для України».

У посольстві додали, що в 2019 році Німеччина добровільно надала один мільйон євро на підтримку Плану, що стало найбільшим внеском, який Німеччина коли-небудь робила у подібні плани дій Ради Європи в інших країнах.

Нинішнє затвердження подальшої підтримки відбулося через декілька тижнів після переходу до Німеччини головування в Комітеті міністрів Ради Європи. Як повідомили в посольстві, до кінця строку свого головування наприкінці травня 2021 року Німеччина планує працювати над такими темами:

розбудова права: підсилення прав людини й верховенства права
формування майбутнього: стандарти прав людини у сфері штучного інтелекту, поводження з дискримінаційними висловлюваннями
захист меншин і молоді.

«На посту голови Комітету міністрів Ради Європи Німеччина підтримує зусилля України на шляху реформ. Щоб продемонструвати нашу підтримку, ми, як минулого року, зробили важливий фінансовий внесок у План дій Ради Європи для України», – заявила посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен.

Орієнтований на конкретну країну проєкт «План дій Ради Європи для України 2018-2022 рр.» – це спільна ініціатива Ради Європи й українських органів влади, спрямована на супровід України в її зусиллях щодо зміни законодавства, інституцій і практичної діяльності, відповідно до європейських стандартів у сфері прав людини, верховенства права й демократії та на підтримку країни у виконанні своїх зобов’язань як держави-члена Ради Європи.
…

Фракція «КМКС» – Партія угорців України у повному складі залишила першу сесію нового складу Закарпатської обласної ради, яка проходить сьогодні в Ужгороді. Депутати від КМКС вийшли із залу після виступу Йосипа Борто, депутата від фракції КМКС, повідомив кореспондент Радіо Свобода.

«Через дії СБУ та на базі безпідставних звинувачень представників Партії угорців України, через наміри залякати угорців Закарпаття, на знак протесту і засудження того, що відбувається, фракція КМКС участі у виборах керівництва обласної ради не братиме», – заявив Борто. В інших засіданнях облради депутати «КМКС», зауважив він, депутати планують брати участь.

Лідер партії Василь Брензович, який очолював виборчий список КМКС на сесії взагалі не зареєструвався.

30 листопада СБУ провела обшуки у будинку Василя Брензовича, лідера Товариства угорської культури Закарпаття та «КМКС» – Партії угорців України, у БФ «Центр економічного розвитку Еган Еде» та Закарпатському угорському інституті імені Ференца Ракоці ІІ.

У відносинах між Україною та Угорщиною відбувається нове загострення. 30 листопада Служба безпеки України повідомила про обшуки в одному з благодійних фондів на Закарпатті. У відомстві повідомили, що «наразі перевіряється інформація про причетність іноземного фонду до діяльності, спрямованої на порушення державного суверенітету України».

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто розкритикував обшуки. У своєму відеозверненні на фейсбуці він заявив, що 1 грудня буде зустрічатися із відповідальним з питань НАТО, щоб обговорити питання членства України в Альянсі. Сіярто також повідомив, що через обшуки до МЗС Угорщини викликали посла України в Угорщині Любов Непоп, «щоб висловити своє незадоволення діями керівництва України в Києві».

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба наголосив, що слідчі дії на Закарпатті проводяться в межах повноважень Служби безпеки України та не спрямовані проти угорської національної меншини. «Будь-які твердження про те, що в Україні нібито має місце «залякування» угорської громади або її частини, є безпідставною спекуляцією. В Україні як правовій державі діє принцип індивідуальної, а не колективної відповідальності», – наголосив міністр.

Пізніше в МВС заявили, про випадки анонімних спроб залякування представників угорської громади.
…