Фракція «КМКС» – Партія угорців України у повному складі залишила першу сесію нового складу Закарпатської обласної ради, яка проходить сьогодні в Ужгороді. Депутати від КМКС вийшли із залу після виступу Йосипа Борто, депутата від фракції КМКС, повідомив кореспондент Радіо Свобода.

«Через дії СБУ та на базі безпідставних звинувачень представників Партії угорців України, через наміри залякати угорців Закарпаття, на знак протесту і засудження того, що відбувається, фракція КМКС участі у виборах керівництва обласної ради не братиме», – заявив Борто. В інших засіданнях облради депутати «КМКС», зауважив він, депутати планують брати участь.

Лідер партії Василь Брензович, який очолював виборчий список КМКС на сесії взагалі не зареєструвався.

30 листопада СБУ провела обшуки у будинку Василя Брензовича, лідера Товариства угорської культури Закарпаття та «КМКС» – Партії угорців України, у БФ «Центр економічного розвитку Еган Еде» та Закарпатському угорському інституті імені Ференца Ракоці ІІ.

У відносинах між Україною та Угорщиною відбувається нове загострення. 30 листопада Служба безпеки України повідомила про обшуки в одному з благодійних фондів на Закарпатті. У відомстві повідомили, що «наразі перевіряється інформація про причетність іноземного фонду до діяльності, спрямованої на порушення державного суверенітету України».

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто розкритикував обшуки. У своєму відеозверненні на фейсбуці він заявив, що 1 грудня буде зустрічатися із відповідальним з питань НАТО, щоб обговорити питання членства України в Альянсі. Сіярто також повідомив, що через обшуки до МЗС Угорщини викликали посла України в Угорщині Любов Непоп, «щоб висловити своє незадоволення діями керівництва України в Києві».

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба наголосив, що слідчі дії на Закарпатті проводяться в межах повноважень Служби безпеки України та не спрямовані проти угорської національної меншини. «Будь-які твердження про те, що в Україні нібито має місце «залякування» угорської громади або її частини, є безпідставною спекуляцією. В Україні як правовій державі діє принцип індивідуальної, а не колективної відповідальності», – наголосив міністр.

Пізніше в МВС заявили, про випадки анонімних спроб залякування представників угорської громади.
…

На території Росії в ніч на 4 грудня загинув громадянин України, житель Сумської області Голубєв Євген Володимирович (01.03.1993 р.н.). Про це Радіо Свобода повідомило власне джерело у правоохоронних органах.

За словами співрозмовника Радіо Свобода, вбитий добре відомий місцевим правоохоронцям, був фігурантом кількох кримінальних справ, звинувачувався у хуліганстві та в розбої. Часто їздив до прикордонної з Україною Бєлгородської області, де мав друзів. Як кажуть його знайомі, неодноразово організовував там вечірки на озерах «для своїх», які полюбляють рибалити.

Водночас співрозмовник Радіо Свобода у правоохоронних органах зазначає, що попри кримінальне минуле вбитого чоловіка, фактом залишається те, що представники Федеральної служби безпеки Росії вбили цивільну особу і не продемонстрували ніяких доказів його агресивних дій при затриманні.

Співрозмовник зазначає, що контрабандисти зазвичай зброю з собою не носять, максимум – тепловізор. Бо інакше, в разі затримання прикордонниками Росії, з ними простіше «домовитись» за гроші, ніж влаштовувати стрілянину. Тому, припускає джерело, цивільний громадянин України Євген Голубєв, росіянин за національністю, став випадковою жертвою прикордонників, а подальша «розкрутка» ними сценарію «героїчної» операції на кордоні схожа на спробу приховати відповідальність посадових осіб ФСБ за вбивство цивільної особи. Цілком ймовірно, зазначає співрозмовник, що найближчим часом російські прикордонники продемонструють зброю, яка начебто належала Голубєву чи навіть опублікують фотографії його тіла у формі військового зразка.

Російська сторона не оприлюднила даних про застреленого громадянина України.

Радіо Свобода звернулась з офіційними запитами до Національної поліції та Державної прикордонної служби України з проханням підтвердити особу загиблого та прокоментувати обставини інциденту.

Раніше 4 грудня Федеральна служба безпеки Росії повідомила, що на кордоні Росії та України сталася стрілянина. За версією відомства, троє невідомих осіб зі зброєю нібито намагалися прорватися до Росії з території України.

«На ділянці прикордонного управління ФСБ Росії по Бєлгородській та Воронезькій областях 4 грудня прикордонний наряд запобіг спробі порушення кордону з України до РФ трьома озброєними невідомими», – йдеться в повідомленні ФСБ.

У ФСБ заявили, що в результаті перестрілки з прикордонниками одна озброєна особа була вбита, двоє зникли «на території України».

В Державній прикордонній службі України за підсумками зустрічі 4 грудня з представниками Прикордонної служби ФСБ РФ повідомили, що російська сторона не надала підтверджень порушення свого кордону з українського боку.
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі упродовж неділі, 6 грудня, вогонь не відкривали.

«6 грудня на ділянках відповідальності українських підрозділів спостерігалася тиша. Від початку поточної доби, 7 грудня, у районах відповідальності українських підрозділів порушень режиму припинення вогню не зафіксовано. По всій лінії розмежування спостерігається тиша», – йдеться в повідомленні штабу.

Бойовики угруповання «ДНР» та «ЛНР» на своїх ресурсах ще не повідомляли про бойові дії 6 грудня.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

Віцепрем’єр, міністр із питань стратегічних галузей промисловості України Олег Уруський повідомив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода, що так звану Агенцію з оборонних технологій при Міністерстві оборони планують сформувати 2021 року.

Така агенція дуже важлива для України, сказав він у «Суботньому інтерв’ю».

«На сьогодні в нас є розуміння, що ми цю агенцію будемо створювати спільно з Міноборони. Вона буде, так би мовити, подвійного підпорядкування – нашого міністерства і Міноборони. І з залученням Національної академії наук. Там є так звана секція прикладних досліджень, яка працює в інтересах різних оборонних завдань. Я думаю, що ми її також долучимо», – сказав Уруський.

«Базою може стати Інститут інформатизації і моделювання економіки, який переходить до нашого міністерства і Мінекономіки. Будемо з міністром оборони розмовляти, які науково-технічні сили будуть виділені з Міноборони і долучаться до цього процесу. Можливо, це буде якась частина Центрального науково-дослідного інституту озброєнь і військової техніки. Поки це ще все в стадії перемов, у стадії формування», – додав він.

«Я думаю, що 2021 рік якраз піде на процес того, щоб сформувати цю агенцію. І на весну щоб ми вже вийшли з бюджетом, з розумінням того, який бюджет необхідний для того, щоб воно нормально функціонувало. На 2021 рік поки що фінансів у проєкті бюджету на це, на превеликий жаль, немає. Я не виключаю, що вони ще можуть з’явитися, бо бюджет іще не ухвалений у другому читанні», – звернув увагу чільний урядовець.

Про необхідність створення такого органу в Україні говорили, зокрема, понад рік тому в Національному інституті стратегічних досліджень і Українському інституті безпекових досліджень.

Про плани створити такий орган Олег Уруський повідомив у вересні цього року.
…

Віцепрем’єр, міністр із питань стратегічних галузей промисловості України Олег Уруський заявив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода, що, на його думку, підприємство «Мотор Січ» має залишатися тим стратегічним, яким воно є для України, хоч це й приватне підприємство.

«Воно є одним із лідерів на світовому ринку, як би там не було. Хоча і втрачає ринки», – нагадав він у «Суботньому інтерв’ю».

«Я знаю, що зараз там відбуваються різні процедури, ті, які повинні здійснюватися на державному рівні, відповідними органами. Коли вони розв’яжуться, тоді й будемо думати, як це все», – прокоментував він ситуацію навколо підприємства.

Коментуючи погрози китайського інвестора, який заплатив гроші за акції підприємства, піти до суду, Уруський сказав: «Тоді суд і буде вирішувати».

Чільний посадовець висловив сподівання, що ситуація найближчим часом вирішиться.

Інтерв’ю було взяте до того, як стало відомо, що китайські інвестори ПАТ «Мотор Cіч» направили українському урядові звернення в міжнародний арбітраж проти держави Україна «відповідно до угоди між урядом України м урядом КНР про заохочення і взаємний захист інвестицій».

ПАТ «Мотор Січ» – один із найбільших світових виробників двигунів для авіаційної техніки, а також промислових газотурбінних установок. Компанія постачає продукцію більш ніж у 100 країн світу.

Коли стало відомо про продаж більш ніж половини акцій компанії китайським інвесторам, це викликало занепокоєння США на тлі погіршення американсько-китайських відносин.

Акції підприємства «Мотор Січ», продані китайським інвесторам, перебувають під арештом із квітня 2018 року за клопотанням слідчого СБУ з метою збереження речових доказів у порушеній у липні 2017 року кримінальній справі. До цього китайські інвестори мали домовленість про спільну концентрацію акцій компанії з державним концерном «Укроборонпром»: він мав отримати близько 25% акцій, китайський інвестор – сконцентрувати понад 50%. Наразі українська й китайська сторони називають ту угоду неактуальною.

4 серпня 2020 року китайська компанія Skyrizon відкликала з Антимонопольного комітету заявку на концентрацію активів, яку вона раніше подавала разом із ДК «Укроборонпром». Того ж дня китайська Skyrizon і українська DCH Олександра Ярославського домовилися про співпрацю і подали нову спільну заявку до Антимонопольного комітету України про намір сконцентрувати активи «Мотор Січі».

4 вересня китайські інвестори ПАТ «Мотор Січ» направили Міністерству юстиції України повідомлення про інвестиційну суперечку з вимогою про відшкодувати 3,5 мільярди доларів, зафіксувавши свій намір звернутися до міжнародного арбітражу.
…

Україна обговорює з Туреччиною можливість спільно створювати ракетоносії, повідомив віцепрем’єр – міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський в інтерв’ю Радіо Свобода.

За його словами, Україна працює по міжнародному проєкту «Антарес» – «це фактично постачання перших ступенів для американських ракетоносіїв». 

«Це невеличкі замовлення поки. Але ми зараз шукаємо серйозних партнерів, у тому числі розмовляємо з Турецькою Республікою, щодо можливості комерціалізації ракетної галузі в плані того, щоб створити спільно ракетоносії, щоб можна було стартувати з території третіх країн. Тому що ні наша, ні турецька сторона місця для космодрому нормального надати не можемо», – сказав Уруський в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

Віцепрем’єр зазначив, що Україна повинна знайти врешті-решт своє місце в міжнародному розподілі в таких високотехнологічних галузях, як авіація і ракетно-космічна.

 
…

Явка на виборах мера Кривого Рогу становить 18,4%, повідомила Центральна виборча комісія.

Дані наведені станом на 13:00.

6 грудня в Кривому Розі відбувається другий тур виборів мера.

На посаду мера балотуються кандидат від партії «Слуга народу», гендиректор ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» Дмитро Шевчик та кандидат від «Опозиційної платформи – За життя», радник мера Кривого Рогу Костянтин Павлов.

Чинний міський голова, 71-рчний Юрій Вілкул, який працює на цій посаді впродовж 10 років, лідирував за підсумками першого туру виборів. Однак 17 листопада він заявив, що знявся з другого туру виборів через стан здоров’я.

 
…

У Кривому Розі на спецдільниці, яка розташована у лікарні №4, спостерігачку Громадянської мережі «ОПОРА» не допускали до спостереження за виборами без негативного тесту на COVID-19. Інформацію про це Раді Свобода підтвердив представник «Опори» в регіоні Вадим Головченко.

За даними «Опори», черговий лікар примусив жінку здати експрес-тест на COVID-19. Він був негативним. Тоді спостерігачці зробили ще низку досліджень – взяли кров на загальний аналіз та на глюкозу, виміряли температуру й сатурацію, зробили кардіограму, а ще – пропонували рентген.

Тільки після цього спостерігачка, хоч і з запізненням, була допущена на дільницю.

Як розповів Вадим Головченко, медики посилались на постанову ЦВК, яка має рекомендаційний характер, – за 72 години до початку голосування пройти тест членам ДВК, поліцейським та спостерігачам.

«Це була пропозиція лікаря, інакше він створював перешкоди для потрапляння до дільниці. Тому спостерігачка погодилась на певні процедури. Постанова ЦВК, за текстом, – це рекомендація. А працівники даного закладу протрактували її як необхідність», – сказав Радіо Свобода Вадим Головченко.

Спостерігачка «Опори» звернулась до поліції, правоохоронці зафіксували звернення.

6 грудня в Кривому Розі відбувається другий тур виборів мера.

На посаду мера балотуються кандидат від партії «Слуга народу», гендиректор ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» Дмитро Шевчик та кандидат від «Опозиційної платформи – За життя», радник мера Кривого Рогу Костянтин Павлов.

Чинний міський голова, 71-рчний Юрій Вілкул, який працює на цій посаді впродовж 10 років, лідирував за підсумками першого туру виборів. Однак 17 листопада він заявив, що знявся з другого туру виборів через стан здоров’я.
…

Президент України Володимир Зеленський вручив «Золоту Зірку» батьку загиблого солдата Ігоря Філіпчука, якому 3 грудня присвоїли звання Героя України посмертно.

Вручення ордену відбулося під час урочистостей до Дня Збройних сил України в Києві.

Ігор Філіпчук загинув влітку 2014 року. Йому був 31 рік. Він пішов воювати на Донбас добровольцем, де ціною власного життя знищив танк контрольованих Росією сил.

 
…

Усі 294 виборчі дільниці Кривого Рогу відкрилися вчасно. Про це повідомила речниця поліції Кривого Рогу Оксана Лєсонєн.

На дільницях і в місті цього дня несе службу близько тисячі правоохоронців.

Під час передвиборчої кампанії в місті відкрили 8 кримінальних проваджень через порушення на виборах.

У неділю, 6 грудня, у Кривому Розі відбувається повторне голосування на виборах міського голови.

На посаду мера балотуються кандидат від партії «Слуга народу», гендиректор ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» Дмитро Шевчик та кандидат від «Опозиційної платформи – За життя», радник мера Кривого Рогу Костянтин Павлов.

Чинний міський голова, 71-рчний Юрій Вілкул, який працює на цій посаді впродовж 10 років, лідирував за підсумками першого туру виборів. Однак 17 листопада він заявив, що знявся з другого туру виборів через стан здоров’я.

За Юрія Вілкула на виборах 25 жовтня проголосували 44,96% виборців, за Дмитра Шевчика –25,94%, за Костянтина Павлова 9,15%.
…

Міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський підтвердив, що зустрічався з бізнесменом Борисом Кауфманом в його офісі, але заперечив бажання приховати цю розмову.

«Проблем у цьому немає. Я можу зустрічатися там, тут. Тут – не завжди зручно. Є багато нюансів таких. Нічого страшного в цьому немає абсолютно. Це ж не якісь там «договорняки», як кажуть, що таємні. Нічого таємного», – сказав Уруський в інтерв’ю Радіо Свобода, уточнивши, що темою дискусії були «можливі інвестиції, які могли би бути вкладені».

Високопосадовці продовжують проводити непублічні зустрічі з впливовими бізнесменами попри обіцянку Володимира Зеленського, що за його президентства відносини між владою та представниками великого бізнесу стануть винятково прозорими. Низку таких таємних зустрічей вдалося зафіксувати журналістам «Схем» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший), йдеться у розслідуванні «Гра у хованки-2».

Зокрема, в офіс до бізнесмена Кауфмана 17 листопада навідувався чоловік, схожий на віцепрем’єр-міністра, міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олега Уруського.

 
…

Міністр із питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський сподівається, що до кінця 2020 року держава замовить компанії «Антонов» нові близькомагістральні транспортні літаки Ан-178.

«Думаю, що буде підписаний контракт між Міноборони і ДП «Антонов» на три літаки Ан-178, що буде взагалі вперше в Україні за часів незалежності. Ми ще ніколи не замовляли нові літаки. Я сподіваюся, що така подія знаменна в певному сенсі цього слова все-таки відбудеться ще в цьому році», – сказав міністр в інтерв’ю Радіо Свобода.

За його словами, за рахунок цього замовлення, а також ремонту бронетанкової техніки і закупівлі артилерійських систем, вдасться виконати державне оборонне замовлення на 2020 рік, хоча нині «є проблеми з його виконанням».

Уруський додав, що наразі не йдеться про можливість виконання оборонного замовлення цього року за рахунок постачання корветів із Туреччини: «Про те, що саме корвет буде закривати ці проблеми, так питання взагалі не стоїть». Міністр твердить, що в цьому питанні Україна та Туреччина перебувають на «початковій стадії перемовин».

Згідно з постановою уряду, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості забезпечує формування та реалізує державну промислову політику, державну військово-промислову політику, державну політику у сфері державного оборонного замовлення, у сфері оборонно-промислового комплексу, у літакобудівній галузі та забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері космічної діяльності.

 
…

Укладати труби для газопроводу «Північний потік-2» в водах Німеччини у Балтійському морі буде спеціалізована баржа «Фортуна», яка ходить під російським прапором, інформує російська служба Радіо Свобода.

Про це йдеться в навігаційному попередженні Федерального морського і гідрографічного агентства ФРН.

Зазначається, що «Фортуна» буде здійснювати підводні операції на трубопроводі з 5 по 31 грудня. Раніше інформацію про відновлення будівництва «Північний потік-2» в ці дати підтвердила німецька сторона. Однак потім агентство повідомило, що будувати нову ділянку буде трубоукладальне судно «Академік Черський». Воно, за даними порталу відстеження судів MarineTraffic, наблизилося до передбачуваної точки продовження будівництва газопроводу.

Інші кораблі, які беруть участь у будівництві, також збираються в районі проведення робіт, зазначає видання РБК.

Читайте також: Сертифікаційна компанія з Норвегії відмовилася працювати з «Північним потоком – 2»

У грудні 2019 року будівництво «Північного потоку-2» було зупинене через санкції США проти проєкту, який подвоїть обсяги постачання російського природного газу до Німеччини.​

Санкції спрямовані на будь-яке судно, яке будує трубопровід «Північний потік-2», змусивши швейцарську компанію Allseas припинити роботи незадовго до їх завершення.

Конгрес США розглядає ще один законопроєкт, який би розширив спектр дії, поширивши її на будь-яку фізичну або юридичну особу, яка надає страхові послуги, технічну сертифікацію або зварювальні роботи для проекту.

Наразі невідомо, яке судно з прокладання труб буде задіяне для закінчення «Північного потоку-2». Потрібно завершити ще 16 кілометрів у німецьких водах та 60 кілометрів у ділянці Данії.

Очікувалось, що газопровід «Академік Черський» закінчить будівництво, але, за даними служб відстеження морського руху, корабель під російським прапором залишив німецький проєктний центр Мукран і перебуває біля узбережжя російського анклаву Калінінград.

Читайте також: США запровадять санкції проти страхувальників «Північного потоку-2» – Bloomberg

За повідомленням NDR 1 Radio MV, незрозуміло, чи це судно отримало необхідну сертифікацію від уряду Данії. Норвезький сертифікатор вже оголосив про частковий вихід із робіт, пов’язаних із будь-якими кораблями, але не з самим трубопроводом.

Тим часом німецька земля Мекленбург-Передня Померанія, де трубопровід закінчується, цього тижня вирішила створити громадський трест під контролем офісу прем’єр-міністра землі для захисту компаній, що працюють на «Північному потоці-2», від санкцій США.

Санкції проти «Північного потоку-2» стали джерелом протиріччя в американсько-німецьких відносинах. Берлін звинуватив Вашингтон у застосуванні екстериторіальних обмежень щодо суверенного проєкту.

Американський уряд хоче запобігти завершенню газопроводу, заявляючи, що це посилить енергетичний тиск Росії на Європу і знизить роль України як транзитної країни для російського газу.

Читайте також: Коболєв у Вашингтоні закликав США запровадити більше санкцій проти «Північного потоку-2»

«Північний потік-2» – це проєкт на 10 мільярдів доларів, який веде російський газовий монополіст «Газпром». Половину фінансування забезпечують німецькі Uniper та Wintershall, що належить концерну BASF, англо-голландська нафтова компанія Shell, австрійські OMV та Engie.

Спочатку Росія очікувала завершити трубопровід на початку 2020 року. Після ухвалення санкцій проти кораблів президент Росії Володимир Путін висловив надію, що трубопровід буде завершений до початку 2021 року.

 
…

Із понад 100 підприємств, які нині входять до складу «Укроборонпрому», в реформованому оборонно-промисловому комплексі України залишиться від 60 до 65 підприємств, повідомив в інтерв’ю Радіо Свобода міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський.

«На сьогодні є понад 100 підприємств, які входять до складу «Укроборонпрому». Вони діляться на три категорії. Перша категорія – це ті, які повністю втратили всякий зв’язок з оборонною промисловістю, не мають активів, серйозних ніяких. Ця група сформована. І вона йде на передачу до Фонду держмайна з подальшою приватизацією чи ліквідацією», – вказав Уруський.

Друга частина, яка має перейти до Фонду держмайна, це «ті, які також вже не мають стосунку до оборонної промисловості, державного оборонного замовлення, але мають активи серйозні… це приблизно група з понад 40 підприємств».

«Залишається кістяк, той, який буде в подальшому складати основу державну оборонної промисловості. Це десь 60–65 підприємств, які будуть розділені на холдингові компанії за напрямками. Всі ці підприємства підлягають корпоратизації. Усі. Зі збереженням 100% державою», – розповів міністр.

Раніше цього тижня новий генеральний директор державного концерну «Укроборонпром» Юрій Гусєв повідомив на брифінгу у Києві, що наступного року концерн буде ліквідовано. Він висловився за концепцію трансформації «Укроборонпрому» у два холдинги – «Оборонні системи України» та «Аерокосмічні системи».

 
…

Відповідно до Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова
…

«Міжнародне реноме цієї компанії зазнає серйозних втрат. Тепер при згадці цього бюро відразу буде згадуватися ганебне пособництво окупантам»
…

За прояви ксенофобії на Закарпатті поліція розпочала ще два кримінальні провадження, повідомило Міністерство внутрішніх справ України.

За даними МВС, 4 грудня в Закарпатській області на електронні адреси громадських організацій угорської національної меншини почали масово надходити листи з вимогою терміново покинути територію України. В іншому разі на них нібито чекатиме фізична розправа.

За фактом погроз слідчі поліції Закарпаття розпочали два кримінальні провадження за ч. 1 ст. 161 (Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками) та ч. 2 ст. 129 (Погроза вбивством) Кримінального кодексу Україну. Винним особам загрожує до п’яти років позбавлення волі.

За декілька днів до цього в інтернеті з’явилося відео, на якому невідома особа в балаклаві та військовій формі погрожувала громадянам України угорського походження фізичною розправою. Поліцейські заявили, що встановили особу, котра, ймовірно, причетна до цього злочину.

«Нам достеменно відомо, що це громадянин сусідньої держави. Ми відслідкували, що на території Західної України він перебував винятково в період запису ролика, а в день опублікування відео покинув межі України. І ще цікавий факт, який вдалося встановити поліцейським: вперше провокативне відео, на якому нібито український активіст погрожує представника угорської національної меншини, з’явилося на Ютуб-каналі блогерки із Сербії. А після того, як ролик поширився в Україні, вона його видалила», – сказав голова поліції Ігор Клименко.

Міністерство внутрішніх справ повідомляло, що наприкінці листопада низка закарпатських інтернет-ресурсів опублікували відеоролик із зображенням неідентифікованої особи в масці, яка на тлі начебто покажчика населеного пункту Берегове Закарпатської області із символікою «Правого сектору» погрожує українцям угорського походження.

Міністр Арсен Аваков після цього заявив, що українська держава жорстко переслідуватиме нацистів та екстремістів.

Тим часом, у відносинах між Україною та Угорщиною відбувається нове загострення. 30 листопада Служба безпеки України повідомила про обшуки в одному з благодійних фондів на Закарпатті. У відомстві повідомили, що «наразі перевіряється інформація про причетність іноземного фонду до діяльності, спрямованої на порушення державного суверенітету України».

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто розкритикував обшуки. У своєму відеозверненні на фейсбуці він заявив, що 1 грудня буде зустрічатися із відповідальним з питань НАТО, щоб обговорити питання членства України в Альянсі. Сіярто також повідомив, що через обшуки до МЗС Угорщини викликали посла України в Угорщині Любов Непоп, «щоб висловити своє незадоволення діями керівництва України в Києві».

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба наголосив, що слідчі дії на Закарпатті проводяться в межах повноважень Служби безпеки України та не спрямовані проти угорської національної меншини. «Будь-які твердження про те, що в Україні нібито має місце «залякування» угорської громади або її частини, є безпідставною спекуляцією. В Україні як правовій державі діє принцип індивідуальної, а не колективної відповідальності», – наголосив міністр.

За даними місцевих журналістів, обшуки відбувалися в Товаристві угорців Закарпаття.

 
…

У міністерстві внутрішніх справ України відреагували на рішення суду про поновлення колишнього командира роти харківського підрозділу «Беркуту» Віктора Шаповалова на посаді в МВС.

«МВС і Національна поліція оскаржать рішення Харківського окружного адмінсуду про відновлення на службі екскомандира роти «Беркут» Віктора Шаповалова. Він не буде служити у лавах поліції – таким там не місце», – написав у твітері директор департаменту комунікацій МВС України Артем Шевченко.

Харківський окружний адміністративний суд 1 грудня поновив Віктора Шаповалова на посаді в Міністерстві внутрішніх справ.

Суд задовольнив його позов до головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області та головного управління Національної поліції України в Харківській області. Шаповалова поновили на посаді та зобов’язали стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного простою – 11 297 гривень 20 копійок без врахування податків, зборів та інших обов’язкових платежів.

Рішення набере законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не подадуть упродовж 30 днів.

У жовтні 2016 року під час судового засідання в справі про розстріли учасників протестів під час Євромайдану колишній беркутівець із Харкова Віктор Шаповалов частково визнав свою провину та назвав прізвища колишніх колег, які отримували набої зі свинцевою картеччю замість гумових куль.

Самого Шаповалова обвинувачували в перевищенні службових повноважень.

Він перебував під арештом у 2015–2019 роках, коли його звільнили з-під варти за «законом Савченко» (один день тримання під арештом зараховувався за два дні в ув’язненні).

 
…

Верховна Рада може ухвалити законопроєкти про діяльність Конституційного суду вже наступного пленарного тижня за скороченою процедурою. Про це у коментарі Радіо Свобода розповів представник президента Володимира Зеленського в Конституційному суді, «слуга народу» Федір Веніславський.

«Не виключено, що законопроєкти, які стосуються діяльності Конституційного суду України, будуть розглянуті на наступному пленарному тижні (в тому числі з можливим застосуванням процедури ad hoc). Вже є певні напрацювання, однак ідуть консультації між комітетом правової політики, антикорупційним комітетом, з Венеційською комісією. Представники Венеційської комісії попросили, щоб до того, поки вони не нададуть свій висновок щодо діяльності КСУ і щодо рішення від 27 жовтня, Верховна Рада утрималась від ухвалення будь-яких законопроєктів», – зазначив він.

За прогнозом Веніславського, висновки Венеційської комісії парламентарі можуть отримати вже 10-11 грудня.

«Я думаю, що ймовірність ухвалення цих законопроєктів до кінця року достатно велика», – додав представник Зеленського у КСУ

Наступний пленарний тиждень Верховної Ради запланований з 15 по 18 грудня.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

Після цього у Верховній Раді зареєстрували низку законопроєктів, спрямованих, як на відновлення електронного декларування, так і на регулювання діяльності самого Конституційного суду.

 
…

Україна не закриватиме кордон під час ймовірного локдауну, заявив президент України Володимир Зеленський у своєму відеозверненні.

За його словами, обійтися без локдауну буде складно, але уряд має попередити про нього заздалегідь.

«Ймовірний локдаун у січні не означає, що вам треба скасувати заплановану відпустку, здавати авіаквитки. Для громадян України державний кордон буде відкритим – і для виїзду, і для в’їзду», – сказав Зеленський.

4 грудня міністр охорони здоров’я України Максим Степанов повідомив, що МОЗ пропонуватиме повний локдаун у січні. За словами прем’єра Дениса Шмигаля, нові карантинні обмеження оприлюднять 9 грудня.

 
…

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль обіцяє оприлюднити нові карантинні обмеження 9 грудня.

«Повний перелік вже узгоджених заходів ми оприлюднимо під час засідання Кабінету міністрів наступної середи, 9 грудня», – сказав Шмигаль.

Під час онлайн-наради з міськими головами Шмигаль повідомив, що уряд розробляє перелік можливих протиепідемічних обмежень, зокрема, враховуючи відповіді та пропозиції, які в опитуванні надали голови міст та обласних державних адміністрацій.

За даними уряду, очільники міст та ОДА спільні в думці щодо обмеження на час посиленого карантину діяльності дискотек і нічних клубів, закладів громадського харчування з організацією дозвілля, хостелів. Також понад 90% підтримують обмеження в роботі святкових ярмарків, ТРЦ, ресторанів, кінотеатрів і театрів.

Прем’єр-міністр нагадав, що на період дії карантину в Україні продовжує діяти мораторій на перевірки бізнесу контролюючими органами.

«Важливо, що всі перевірки бізнесу на цей час, зокрема Державною податковою службою та іншими контролюючими органами, заборонені. Можуть здійснювати лише перевірки на дотримання протиепідемічних заходів», – підкреслив Шмигаль.

4 грудня міністр охорони здоров’я України Максим Степанов повідомив, що МОЗ пропонуватиме повний локдаун у січні.

 
…

Верховна Рада України проголосувала за законопроєкт 4460-д за основу і в цілому, ініційований комітетом з правоохоронної діяльності.

Назва законопроєкта передбачає «внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».

Документ підтримали 289 парламентарів, проти – жодного. Четверо парламентарів утрималися.

Читайте також: У «Слузі народу» пояснили, чому вирішили відмовитися від ув’язнення за недостовірне декларування

Законопроєкт підтримали фактично всі парламентські партії.

Максимальне покарання, яке цей документ передбачає за недостовірне декларування чи неподання декларації – це обмеження волі.

Вранці 4 грудня цей законопроєкт розкритикувало Національне агентство з протидії корупції. У відомстві звернули увагу, що документ не передбачає позбавлення волі за умисне недостовірне декларування чи неподання декларації.

При цьому обмеження волі (замість штрафу) передбачене за подання недостовірних даних на 8,4 мільйона гривень чи більше. У НАЗК наголосили, що за недостовірне декларування на понад 1 мільйон гривень повинно бути передбачене ув’язнення.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації.
…

Верховна Рада України підтримала три внесені президентом Володимиром Зеленським законопроєкти про підтримку суб’єктів господарювання на період обмежувальних заходів, пов’язаних із пандемією COVID-19.

За законопроєкт 4429 у цілому проголосували 299 народних депутатів, 4430 – 302 депутатів, 4431 – 304 за необхідних 226.

Крім того, народні депутати проголосували за негайне підписання цих законопроєктів спікером для передачі їх на підпис президентові.

Президент України Володимир Зеленський 26 листопада вніс до Верховної Ради законопроєкти про підтримку суб’єктів господарювання на період обмежувальних заходів, пов’язаних із пандемією COVID-19.

Законопроєкт 4430 стосується змін до Податкового кодексу, а законопроєкт 4429 – соціальної підтримки застрахованих осіб та суб’єктів господарювання.

У пояснювальній записці до законопроєкту 4430 пропонується відстрочити до 29 грудня 2021 року погашення податкового боргу платників податків – фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, що у загальній сумі не перевищує 6800 гривень; списати пені та штрафні санкції у разі самостійної сплати платниками податків податкового боргу за основним платежем протягом 6 місяців; збільшити поріг обсягу податкового боргу тощо.

Іншим документом, серед іншого, пропонується забезпечити «безперервність дії договорів оренди державного та комунального майна у зазначений період (карантину – ред.), розширення кола суб’єктів підприємництва для отримання державної підтримки».

Законопроєкт 4431, серед іншого, пропонує внести зміни до держбюджету-2020 задля виплати одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їхньої діяльності через посилення карантину.
…

У першому півріччі українським дітям не давали імен, пов’язаних із COVID-19, повідомило Міністерство юстиції України у відповідь на запит Радіо Свобода.

«Інформуємо, що за І півріччя 2020 року при державній реєстрації народження дітям не надавалися імена, пов’язані з коронавірусною хворобою (COVID-19)», – розповіли Радіо Свобода у відомстві.

Звіт за друге півріччя 2020 року Міністерство юстиції має отримати до кінця січня 2021 року.

За даними Мін’юсту, упродовж 11 місяців 2019 року склали 294 557 актових записів про народження. За 11 місяців 2020 року таких актів склали 274 075.

 
…

В Офісі президента України повідомили, що не мають свого власного автомобільного парку. Водночас, як заявили в ОП у відповідь на запит Радіо Свобода, транспортними засобами їх забезпечує державна організація «Автобаза Державного управління справами».

«В управлінні Державного управління справами перебуває державна організація «Автобаза Державного управління справами», яка здійснює в установленому порядку забезпечення транспортного обслуговування президента України, Офісу президента України, Державного управління справами, інших допоміжних органів і служб, а також обслуговування офіційних заходів та іноземних делегацій», – йдеться у відповіді.

В Офісі президента додали, що для обслуговування посадових осіб і структурних підрозділів ОП, з огляду на обсяги завдань і кількість заходів, залучається від 20 до 30 автомобілів на добу.

В ОП також повідомили, що державна організація «Автобаза Державного управління справами» «не здійснювала видатків на придбання транспортних засобів» у період від 20 травня 2019 року (дня вступу на посаду президента Володимира Зеленського).

Раніше п’ять українських міністерств повідомили про відсутність на їхньому балансі службових автомобілів. Про це, відповідаючи на запити Радіо Свобода, проінформували міністерство з питань стратегічних галузей промисловості, міністерство захисту довкілля та природних ресурсів, міністерство культури та інформаційної політики, міністерство молоді та спорту, міністерство цифрової трансформації.

Раніше такі ж відомості поширило міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та ще кілька міністерств.

Водночас Кабінет міністрів України повідомляв Радіо Свобода, що має 120 автомобілів у своєму розпорядженні. Верховний суд – що 46 авто, Конституційний суд має 32 автомобілі, Верховна Рада – 187 транспортних засобів, а Офіс генерального прокурора – 73. Натомість Служба безпеки України у відповідь на запит Радіо Свобода назвала дані про свій автопарк «інформацією з обмеженим доступом».
…

Т.в.о. начальника Головного слідчого управління СБУ Андрій Швець, чия майнова декларація не є публічною, оселився з родиною у маєтку ринковою вартістю орієнтовно 11 мільйонів гривень у котеджному містечку «Золоче» під Києвом. Це одне з найдорожчих елітних поселень Київщини з власним яхт-клубом та вертолітним майданчиком. Родина мешкає у маєтку щонайменше півроку, втім він досі формально не введений в експлуатацію, тому інформація про право власності на нього відсутня у офіційному державному реєстрі нерухомості. При цьому сам Андрій Швець усе життя здебільшого працював на державній службі, а його близькі родичі не мали прибуткового бізнесу та суттєвих офіційних доходів, які б відображались у податкових органах і якими можна було пояснити елітний стиль життя керівника слідства СБУ. Про це йдеться в розслідуванні журналістів програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший) – «Елітне життя «головного слідчого» СБУ».

Попри впливову посаду, Андрій Швець – непублічний посадовець, інформації про його призначення немає на сайті СБУ, його майнова декларація не доступна для громадян. Можливо, це через те, що він має статус «т.в.о.» (тимчасово виконуючий обов’язки), хоча керує усім слідством Служби безпеки України вже понад рік.

Починаючи з червня цього року, журналісти протягом кількох місяців помічали людей на території одного з найдорожчих маєтків котеджного містечка «Золоче», що у селі Вишеньки Київської області, та фіксували там автівки родини Андрія Швеця. Одна з них належала 19-річній доньці т.в.о. начальника головного слідчого відділу СБУ, а дві інші – Mercedes та Toyota Camry – самому Швецю.

Державні органи не реєстрували маєток та право власності на нього. Йому досі офіційно не присвоєна поштова адреса, тому з реєстрів неможливо дізнатися, у кого, коли та за скільки родина Швеця придбала цей котедж у «Золоче».

Як з’ясували «Схеми», орієнтовно такий будинок коштує щонайменше 11 мільйонів гривень. Один із сусідніх, ще незаселених будинків у Золоче, виставлений на продаж від забудовника, також з виходом до води – можна придбати за 420 тисяч доларів, інший котедж поруч продали за 430 тисяч доларів.

На відміну від маєтку, земля під ним має державну реєстрацію і від жовтня 2019-го належить родині Швеця – його дружині та батькові.

Згідно з договорами купівлі-продажу, які «Схеми» отримали з власних джерел у Міністерстві юстиції, 18 соток землі коштували родині майже 180 тисяч гривень, це трохи більше 7 тисяч доларів.

Водночас, йдеться у розслідуванні, ринкові ціни на землю схожої площі неподалік сягають 40 тисяч доларів. Таким чином, роблять висновок журналісти, земля в одному з найпрестижніших комплексів Київщини дісталась родині впливового високопосадовця СБУ у 4-5 разів дешевше ринкової вартості.

Продавець земельних ділянок сім’ї Андрія Швеця – бізнесмен Ігор Тітаренко, чиє ім’я та фірма, якою він володів, у різні періоди фігурували у кримінальних провадженнях. В тому числі, СБУ та ДФС. Пояснювати журналістам, чому він продав ділянку за неринковою вартістю, Тітаренко не захотів: «Яка вам різниця, що я від себе коли кому продав?»

Ще один маєток у цьому ж котеджному містечку Золоче з 2015-го року належав батькові Андрія Швеця. Це двоповерховий котедж на понад 200 квадратів з басейном. За кілька днів до публікації матеріалу родина продала будинок.

Походження коштів на два елітні маєтки, проаналізували журналісти, складно пояснити офіційними доходами родини Швеця.

Згідно з даними джерел «Схем» у податковій, дружина високопосадовця СБУ офіційно за 22 роки заробила 70 тисяч гривень, основні надходження – це допомога з державного центру соціальних виплат.

Батько службовця, на якого частково оформлена нерухомість родини, за цей же період офіційно заробив майже 245 тисяч гривень. Він досі має частку у фірмі, що займалась виробництвом м’ясних продуктів – з порівняно невисокими доходами, а з 2010 року не веде діяльності. Чоловік також судився за перерахунок своєї пенсії на Івано-Франківщині.

Мати високопосадовця, за даними податкової, за 22 роки заробила понад 1,5 мільйона гривень, включно з відсотками в банку і соцвиплатами.

Андрій Швець від 2003 року працював переважно на держслужбі – спершу в прокуратурі Київської області, потім – у податковій, а також Мін’юсті – перед приходом в СБУ. Наприкінці 2016 року Швець зробив перерву на приватну практику: заснував юридичну фірму «Правова та економічна безпека», співзасновником якої був майже рік, до повернення на держслужбу у Міністерство юстиції. Ще раз у приватний сектор він повертався на півроку до приходу в СБУ у 2019-му році – зареєстрував свій ФОП за спеціальністю «діяльність у сфері права».

За 22 роки сумарно Андрій Швець заробив трохи менше 7,5 мільйонів гривень, з’ясували журналісти за допомогою джерел у податковій службі.

«Схеми» запитали у нього про маєток, оновлений автопарк та походження коштів на це, а також про земельну ділянку, яка дісталась його родині дешевше ринкової вартості. І поцікавились, чи відображено це в його майновій декларації.

У пресслужбі СБУ у відповідь зазначили: «Після звільнення з Міністерства юстиції України у 2018 році Андрій Швець займався понад рік підприємницькою діяльністю. Від цієї діяльності отримав дохід в сумі майже 5 млн грн, з яких в повній мірі були сплачені податки. Будинок зводився за кошти батька, який отримав їх від реалізації старого будинку. Частину коштів використано з доходу батька від роботи за кордоном протягом більше трьох років. Додатково в придбання будинку кошти вкладала родина».

А щодо заниженої вартості земельної ділянки у відомстві підкреслили, що її «було придбано батьком та дружиною Андрія Швеця за сумою, запропонованою продавцем».

На запитання про те, чи не є затягування з реєстрацією будинку способом не відображати його у публічних реєстрах, в пресслужбі СБУ відповіли, що «на цей час проводиться процедура з введення будинку в експлуатацію. Про видатки на будівництво будинку, в тому числі щодо його введення в експлуатацію, буде зазначено в декларації Швеця за 2020 рік».

Декларація в статусі високопосадовця СБУ – засекречена. Відповідно до закону, публічно їх подають ті співробітники спецслужби, яких призначає президент: голова СБУ, його заступники, і, зокрема, керівник Головного слідчого управління. Однак на «т.в.о» внутрішнім указом призначає голова СБУ, тобто, Іван Баканов, що звільняє Андрія Швеця від обов’язку подавати публічну декларацію, йдеться у розслідуванні.

 
…

Компанія «Дейрінг Капітал», співвласником якої є тесть заступника голови Офісу президента Олега Татарова Олександр Павлушин, отримала від Київради землю під забудову одразу після призначення Татарова в ОП, повідомив проєкт Bihus.Info.

Йдеться про майже півтора гектара в Святошинському районі за адресою Краснова, 33. Її «Дейрінгу Капіталу» віддали в оренду на 10 років для будівництва житлового комплексу. Проєкт цього рішення зареєстрували наприкінці липня, за два тижні до призначення Олега Татарова в Офіс президента, а в порядок денний документ потрапив у вересні – після його призначення заступником голови ОП.

«Дейрінг Капітал» зареєстровали у жовтні 2019 року. Журналісти зазначають, що в неї відсутній будь-який будівельний бекграунд. Власниками фірми значаться троє людей: тесть Татарова Олександр Павлушин, Геннадій Пожарун і Людмила Міщенко.

Зареєстрована «Дейрінг Капітал» на вулицы Антоновича, 131, де нерухомістю володіє і сам Татаров, і його дружина Тетяна, пишуть журналісти.

Окрім цього, Олександр Павлушин значиться власником двокімнатної квартири в житловому комплексі на Малевича, 89. Вона нині коштує близько 4 мільйонів гривень.

«Цікаво, що Олександр Павлушин родом з Кіровоградської області, де чоловік зареєстрований як фізична особа-підприємець. ФОП займається маршрутними перевезеннями і має відповідну ліцензію. Іншої інформації про бізнес Павлушина, тим паче – пов’язаний із будівництвом – журналістам знайти не вдалося, як і інформації про достатні статки для купівлі нерухомості в Києві і старту будівельного бізнесу», – пише проєкт Bihus.Info.

За даними журналістів, у січні Татаров і його дружина Тетяна запустили процес розірвання шлюбу, справа потрапила до Деснянського райсуду. Наразі невідомо чи не є це розлучення фіктивним – для приховування чи збереження майна та активів родини.

Сам Татаров на своїй сторінці у фейсбуці заявив, що інформація журналістів «є брехнею і продовженням політики дискредитації мене антидержавними силами».

«Прошу правоохоронні органи провести розслідування і публічно повідомити суспільству, чи отримували якісь преференції будь-які мої родичі або близькі. Всі, хто отримував від державних або місцевих органів влади якісь не передбачені законом пільги або переваги, мають бути притягнуті до відповідальності», – написав посадовець.

Олег Татаров – колишній чиновник Міністерства внутрішніх справ. Він обіймав посаду заступника начальника Головного слідчого управління МВС під час подій Революції гідності.

Саме він опікувався питанням затримання учасників протесту і просуванням кримінальних справ проти них. Татаров також розповсюджував обвинувачення на адресу майданівців, до сьогодні не доведені, та висував їм ультиматуми.

На початку серпня президент Володимир Зеленський призначив заступником керівника Офісу президента України Олега Татарова, який відповідатиме за правоохоронний напрямок.

 
…

Президент України Володимир Зеленський призначив головою Хмельницької обласної державної адміністрації Сергія Гамалія.

Відповідний указ №535/2020 глава держави підписав 3 грудня, повідомляє офіційний сайт глави держави.

Під час зустрічі в Офісі президента Зеленський вручив голові Хмельницької ОДА службове посвідчення та побажав показати високий результат на новій посаді.

Сергій Гамалій народився 1979 року в місті Кам’янці-Подільському Хмельницької області. У 2001 році закінчив Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (правознавство, юрист), а у 2003 році – Подільську державну аграрно-технічну академію (облік і аудит, економіст-бухгалтер).

Із 2005 до 2007 року Гамалій працював юрисконсультом Instytut Maszyn Spozywczych (м. Варшава). У 2004–2009 роках був помічником депутата Кам’янець-Подільської міської ради на громадських засадах. З 2007 року займався підприємницькою діяльністю.
…

Вища рада правосуддя вирішила внести президенту України Володимиру Зеленському подання про призначення Віктора Кицюка суддею Печерського районного суду Києва після перегляду його справи Верховним судом.

У вересні 2017 року Вища рада правосуддя відмовила у внесенні президентові України подання про призначення Кицюка через порушення щодо нього кримінальної справи, встановлення Дисциплінарною палатою факту порушення суддею норм Кодексу України про адміністративні правопорушення та відсутність вичерпних відомостей у декларації доброчесності судді.

«Вказане рішення ВРП суддя В.Кицюк оскаржив до Верховного суду. Рішенням від 11 грудня 2019 року Верховний суд задовольнив позов Кицюка В.П. та скасував рішення ВРП від вересня 2017 року», – заявили у Вищій раді правосуддя.

Згідно з повідомленням, Верховний суд вказав:

сам факт порушення кримінальної справи не доводить винуватість судді, оскільки діє презумпція невинуватості до винесення вироку суду;
факт визнання судді винним у порушенні процесуального законодавства та непритягнення до дисциплінарної відповідальності через сплив строку не свідчить про неможливість бути призначеним суддею;
зазначення в декларації інформації не в повному обсязі саме по собі не свідчить про недоброчесність судді.

Окремо Верховний суд зазначив, що в аналогічних справах ВРП вносила подання про призначення, зокрема щодо судді Подільського районного суду міста Києва. Аналогічна позиція Верховного суду неодноразово була підтверджена рішеннями Великої Палати Верховного суду.

Відповідно, ВРП повторно розглянула рекомендацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів про призначення Віктора Кицюка на посаду судді Печерського районного суду міста Києва. Оскільки ця рекомендація ВККС внесена у 2014 році, тобто до початку процедури кваліфікаційного оцінювання, ВРП розглянула вказане подання.

Питання кваліфікаційного оцінювання щодо судді Віктора Кицюка ВРП розгляне після надходження відповідного подання та завершення розгляду Верховним судом позову Кицюка про припинення кваліфікаційного оцінювання.

У Вищій раді правосуддя зазначили, що інформація про можливе неодноразове порушення суддею Кицюком правил дорожнього руху не знайшла підтвердження. Суддя нібито надав «вичерпні пояснення» з цього приводу.

Національне агентство з питань запобігання корупції,  перевіривши декларації судді, не знайшло ознак порушень порядку декларування статків та майна.

«Отже, за результатами розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, внесеної до ВРП у 2014 році, не встановлено обставин, які могли б бути підставою для відмови у внесенні президентові України подання про призначення Кицюка В.П. на посаду судді Печерського районного суду міста Києва», – заявили у Вищій раді правосуддя.

У березні 2015 року Верховна Рада надала згоду на затримання й арешт трьох суддів Печерського районного суду Києва: Оксани Царевич, Сергія Вовка та Віктора Кицюка. Після цього суд обрав запобіжний захід для Кицюка у вигляді особистого зобов’язання з вимогою носити електронний браслет.

Віктор Кицюк розглядав справи проти активістів Майдану, а також був слідчим суддею у справі про вбивство бізнесмена Євгена Щербаня, в якій обвинувачення висунули Юлії Тимошенко.

 
…

Новий генеральний директор державного концерну «Укроборонпром» Юрій Гусєв повідомив на брифінгу у Києві, що наступного року концерн буде ліквідовано.

«Планується, що у 2021 році «Укроборонпром» припинить своє існування… Моя пропозиція, щоб «дорожню карту» трансформації «Укроборонпрому» розглянула РНБО на засіданні, за результатами якого чітко затвердити етапи, очікувані результати та відповідальних за той чи інший етап», – сказав Гусєв.

Юрій Гусєв заявив, що саме президент України Володимир Зеленський підтримав його пропозицію провести окреме засідання РНБО, присвячене трансформації «Укроборонпрому» та оборонно-промислового комплексу загалом.

Він висловився за концепцію трансформації «Укроборонпрому» у два холдинги – «Оборонні системи України» та «Аерокосмічні системи».

Гендиректор держконцерну повідомив, що поки не готовий коментувати кадрові рішення в «Укроборонпромі».

Сьогодні президент України Володимир Зеленський призначив колишнього голову Херсонської обласної державної адміністрації Юрія Гусєва директором державного концерну «Укроборонпром».

Юрій Гусєв обіймав посаду голови Херсонської обладміністрації з 13 липня 2019 року, а 2 грудня 2020 року уряд погодив проєкт указу президента про його звільнення у зв’язку з переходом на іншу роботу.

«Укроборонпром» із 30 серпня 2019 року до 6 жовтня 2020 року очолював ексміністр економічного розвитку України Айварас Абромавичус. Після його звільнення виконувачем обов’язків гендиректора держконцерну став Ігор Фоменко, який обіймає посаду заступника гендиректора з виробництва «Укроборонпрому».
…