Денісова провела зі стороною ОРДЛО зустріч на КПВВ – говорили про звільнення утримуваних осіб

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила, що зустрілася на пункті в’їзду-виїзду «Новотроїцьке» з представницею сепаратистського угруповання «ДНР», яка представляє його у робочій підгрупі з гуманітарних питань ТКГ Дар’єю Морозовою, обговоривши із нею низку питань.

«Обговорили питання про передачу 125 кримінальних справ і проваджень щодо 133 осіб. Ці люди були притягнуті до кримінальної відповідальності до початку військової агресії РФ на сході країни та перебувають на підконтрольній уряду України території. Домовилися, що необхідні рішення будуть прийняті стороною переговорів, а справи будуть мені передані. Також позитивно розглянуто питання щодо передачі для подальшого відбування покарання на підконтрольну урядом України територію 300 засуджених осіб, які з початку військової агресії перебували у місцях позбавлення волі. Однак це можна буде реалізувати після закінчення пандемії», – повідомила Денісова у фейсбуці.

За її інформацією, також було порушене питання щодо продовження процесу звільнення цивільних осіб та військовополонених, які утримуються на тимчасово окупованій території Донецької області.

«Наразі є технічні питання, які потребують уточнення, але в цілому сторона переговорів налаштована на організацію цього процесу», – сказала Денісова.

Раніше голова української делегації Леонід Кравчук закликав повернути додому до Різдва та Нового року усіх взаємно утримуваних осіб, що «стало б прикладом високої моралі та відповідальності учасників, ознакою їх прагнення домовитись і щодо решти позицій».

Останній обмін утримуваними особами на Донбасі відбувся 16 квітня. Офіс президента повідомив, що з полону звільнили 20 українців. У контрольованих Росією угрупованнях «ДНР» і «ЛНР» сказали, що українська сторона передала 14 осіб.

Зеленський призначив директором «Укроборонпрому» ексголову Херсонської ОДА Гусєва – указ

Президент України Володимир Зеленський призначив колишнього голову Херсонської обласної державної адміністрації Юрія Гусєва директором державного концерну «Укроборонпром», йдеться в указі на сайті Офісу президента.

«Увільнити Фоменка Ігоря Олександровича від виконання обов’язків генерального директора державного концерну «Укроборонпром», – йдеться тим часом в тексті іншого указу.

Юрій Гусєв обіймав посаду голови Херсонської обладміністрації з 13 липня 2019 року, а 2 грудня 2020 року уряд погодив проєкт указу президента про його звільнення у зв’язку з переходом на іншу роботу.

«Укроборонпром» із 30 серпня 2019 року до 6 жовтня 2020 року очолював ексміністр економічного розвитку України Айварас Абромавичус. Після його звільнення виконувачем обов’язків гендиректора держконцерну став Ігор Фоменко, який обіймає посаду заступника гендиректора з виробництва «Укроборонпрому».

Ще 5 міністерств повідомили про відсутність на балансі службових автомобілів

Ще п’ять українських міністерств повідомили про відсутність на їхньому балансі службових автомобілів. Про це, відповідаючи на запити Радіо Свобода, проінформували міністерство з питань стратегічних галузей промисловості, міністерство захисту довкілля та природних ресурсів, міністерство культури та інформаційної політики, міністерство молоді та спорту, міністерство цифрової трансформації.

Раніше такі ж відомості поширило міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та ще кілька міністерств.

Водночас Кабінет міністрів України повідомляв Радіо Свобода, що має 120 автомобілів у своєму розпорядженні. Верховний суд – що 46 авто, Конституційний суд має 32 автомобілі, Верховна Рада – 187 транспортних засобів, а Офіс генерального прокурора – 73. Натомість Служба безпеки України у відповідь на запит Радіо Свобода назвала дані про свій автопарк «інформацією з обмеженим доступом».

Заступник голови Офісу президента Татаров заперечує свою причетність до злочинів

Заступник голови Офісу президента Олег Татаров заперечує свою причетність до будь-яких злочинів.

«Розповсюджувані оточенням глави НАБУ чутки про те, що я нібито причетний до якихось злочинів, а також про те, що мене нібито хотіли затримати, не відповідають дійсності. Їх поширення я пов’язую зі своєю публічно озвученою позицією щодо роботи керівництва антикорупційного органу. Зараз працюю у штатному режимі», – заявив Татаров в коментарі, наданому Офісом президента виданню LIGA.net.

Радник голови ОП Михайло Подоляк заявив у коментарі LIGA.net, що президент України Володимир Зеленський не втручається в роботу Офісу генерального прокурора. За його словами, президент та Офіс президента сповідують «принцип невтручання в справи правоохоронних, антикорупційних органів» та «підтримають будь-які прозорі розслідування, засновані на доведених фактах».

Подоляк назвав «вигадкою» інформацію про нараду у президента, на якій Зеленський нібито доручив захищати Татарова.

28 листопада колишній чиновник Міністерства внутрішніх справ часів Януковича, а нині заступник голови Офісу президента Олег Татаров в інтерв’ю виданню «Закон і бізнес» заявив, що голова НАБУ Артем Ситник «не має морального права очолювати антикорупційне відомство держави і повинен піти».

В Офісі президента України повідомили, що заява Татарова про НАБУ є його особистою думкою та не відображає офіційної позиції глави держави.

2 грудня Національне антикорупційне бюро України заявило, що Офіс генерального прокурора перешкоджає притягненню винних до відповідальності.

У бюро стверджують, що генеральний прокурор Ірина Венедіктова ввечері 1 грудня таємно змінила процесуальних керівників у кримінальному провадженні за фактом надання неправомірної вигоди за забезпечення видачі недостовірного письмового висновку судового експерта у справі про заволодіння 81 млн грн Національної гвардії України.

Національне антикорупційне бюро переконує, що детективи НАБУ і прокурори САП не змогли в передбачені законом терміни повідомити про підозру третьому ймовірному учаснику злочину – екстоппосадовцю державної компанії «УкрБуд».

В Офісі генерального прокурора наразі не коментували заяву.

За даними видання «Українська правда», Національне антикорупційне бюро України розслідує справу, що стосується можливої причетності Олега Татарова до фальсифікації експертизи у справі екснардепа та забудовника Максима Микитася.

Як пишуть журналісти, антикорупційні органи вважають, що на прохання забудовників Татаров міг домовитись про написання позитивної для фірми експертизи. Її зробив Київський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ.

Скандал через угорський гімн на Закарпатті та обшуки СБУ: реакція народних депутатів (відео)

Служба безпеки України перевіряє інформацію про те, що депутати Сюртівської сільської об’єднаної територіальної громади на Закарпатті виконували гімн Угорщини на урочистому засіданні. На тлі цього скандалу СБУ також провела в області низку обшуків (зокрема, в Товаристві угорців Закарпаття). У відповідь на це міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто попросив направити місію ОБСЄ на Закарпаття та заявив про свою зустріч із відповідальним із питань НАТО, щоб обговорити питання членства України в Північноатлантичному альянсі. Що думають про цей скандал народні депутати України? Та як, на їхню думку, мала б відреагувати українська влада у цій ситуації? Про це вони розповіли Радіо Свобода.

Рада розгляне законопроєкти Зеленського про підтримку бізнесу 4 грудня – депутат

Верховна Рада розгляне законопроєкти президента України Володимира Зеленського про підтримку бізнесу 4 грудня, повідомив народний депутат від «Голосу» Ярослав Железняк у телеграмі.

«Скоріше за все, також за процедурою ad hoc, за основу і в цілому. Щоб встигнути якомога раніше підписати і почати виплачувати гроші підприємцям», – розповів Железняк.

24 листопада президент Зеленський анонсував 8 тисяч гривень допомоги фізичним особам-підприємцям та працівникам, які втратили роботу через карантин, одноразову матеріальну допомогу суб’єктам господарювання задля збереження робочих місць та компенсацію витрат за сплату єдиного соціального внеску.

 

Рада визначила підслідність злочинів, скоєних на окупованих територіях

Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт, який визначає територіальну підсудність справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та підслідність кримінальних правопорушень, вчинених на тимчасово окупованій території. За документ проголосували 275 народних депутатів.

Автори закону вказують, що наприкінці грудня 2017 року було ліквідовано та створено низку апеляційних та апеляційних господарських судів.

Згідно з указом президента України від 29 грудня 2017 року №452/2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано Апеляційний суд міста Києва, Апеляційний суд Київської області, Апеляційний суд АР Крим та Апеляційний суд міста Севастополя та відповідно утворено Київський апеляційний суд, Кримський апеляційний суд та Севастопольський апеляційний суд, однак відповідні зміни до законодавства не були внесені.

«Таким чином, наразі склалась ситуація, коли відсутні правові підстави звертатися в новостворені апеляційні суди для визначення ними суду, який буде здійснювати правосуддя в зазначених категоріях справ», – ідеться в пояснювальній записці.

Законопроєкт «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» щодо визначення територіальної підсудності судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та підслідності кримінальних правопорушень, вчинених на тимчасово окупованій території, було зареєстровано 23 листопада 2018 року вісьмома депутатами дев’ятого та восьмого скликань.

 

Співали не гімн, а молитву – посольство Угорщини відреагувало на інцидент з депутатами на Закарпатті

Обрані депутати села Сюрте в Закарпатській області після інавгураційного засідання колегії спочатку заспівали державний гімн України, після цього «національну молитву угорців», яка згодом стала державним гімном Угорщини, повідомило Посольство Угорщини в Україні у заяві, що є в розпорядженні агенції «Інтерфакс-Україна».

«З’ясувалося, що особа, яка зробила запис й опублікувала його з очевидно недоброзичливою метою – яка, до речі, є членом сім’ї політика, який зазнав поразки на виборах, – навмисно не записала державний гімн України, що пролунав наприкінці сесії, і лише після цього присутні заспівали національну молитву угорців, якій кілька сотень років і яка згодом стала державним гімном Угорщини», – йдеться в заяві посольства.

У посольстві стверджують, що ця «молитва» є частиною культурної спадщини та самобутності угорців, які живуть у різних куточках світу.

«Їх зберігають і використовують угорські громади в усьому світі не як символ Угорщини, а як символ приналежності до угорської нації, як це має місце з угорцями, які живуть в Україні», – йдеться в документі.

У посольстві переконують, що за законом «Про національні меншини в Україні» використання національних символів для цих меншин є гарантованим.

«Вже десятиліттями спостерігається та практика, згідно з якою в поселеннях, де живуть угорці, наявні угорські національні кольори, а під час урочистостей лунає національна молитва. Ми сподіваємося, що ця прекрасна і високо шанована традиція поваги до різних національностей і меншинної ідентичності безперешкодно триватиме в Україні», – йдеться в заяві.

1 грудня Служба безпеки України заявила, що перевіряє інформацію про виконання гімну Угорщини депутатами Сюртівської сільської об’єднаної територіальної громади на Закарпатті. Перед тим депутати з фракції «Слуга народу» Віталій Безгін та Олександр Корнієнко заявили про те, що проситимуть Офіс генпрокурора та СБУ розслідувати ймовірне скоєння новообраними депутатами незаконних дій, та проситимуть розпочати досудове розслідування.

Сьогодні парламентський комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки мав заслухати на своєму засіданні представників СБУ про ситуацію на Закарпатті, де під час урочистої сесії однієї з ОТГ місцеві депутати виконали гімн Угорщини, заявила Радіо Свобода голова підкомітету з питань держбезпеки та оборони, представниця «Слуги народу» Ірина Верещук.

Одна із закарпатських спільнот поширила днями у мережі відео з виконанням 21 листопада гімну Угорщини групою людей, вказуючи на те, що йдеться про новообраних депутатів однієї з тергромад на Закарпатті.

Ще одне міністерство заявило про відсутність на своєму балансі службових авто

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України повідомило, що не має на балансі автотранспортних засобів. Про це йдеться у відповіді на запит Радіо Свобода.

«Видатки на придбання автомобілів протягом 2020 року Мінекономіки не здійснювалися. Разом з тим інформуємо, що на балансі Мінекономіки службові автомобілі відсутні», – йдеться у повідомленні.

Раніше ще кілька міністерств повідомляли, що не мають на балансі службових авто.

Водночас Кабінет міністрів України повідомляв Радіо Свобода, що має 120 автомобілів у своєму розпорядженні. Верховний суд – що 46 авто, Конституційний суд має 32 автомобілі, Верховна Рада – 187 транспортних засобів, а Офіс генерального прокурора – 73. Натомість Служба безпеки України у відповідь на запит Радіо Свобода назвала дані про свій автопарк «інформацією з обмеженим доступом».

Сіярто просить направити місію ОБСЄ на Закарпаття

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто просить направити місію ОБСЄ на Закарпаття через нещодавні обшуки у представників угорської нацменшини. Про це він напередодні, 1 грудня, говорив під час телефонної розмови з керівником місії ОБСЄ Гентом Чакаєм.

«Спостерігачі будуть проінформовані про те, що сталося вчора (30 листопада, – ред.) на місці та зв’язуватимуться з представниками угорців Закарпаття», – написав він у фейсбуці.

У відносинах між Україною та Угорщиною відбувається нове загострення. 30 листопада Служба безпеки України повідомила про обшуки в одному з благодійних фондів на Закарпатті. У відомстві повідомили, що «наразі перевіряється інформація про причетність іноземного фонду до діяльності, спрямованої на порушення державного суверенітету України».

 

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто розкритикував обшуки. У своєму відеозверненні на фейсбуці він заявив, що 1 грудня буде зустрічатися із відповідальним з питань НАТО, щоб обговорити питання членства України в Альянсі. Сіярто також повідомив, що через обшуки до МЗС Угорщини викликали на посла України в Угорщині Любов Непоп, «щоб висловити своє незадоволення діями керівництва України в Києві».

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба наголосив, що слідчі дії на Закарпатті проводяться в межах повноважень Служби безпеки України та не спрямовані проти угорської національної меншини. «Будь-які твердження про те, що в Україні нібито має місце «залякування» угорської громади або її частини, є безпідставною спекуляцією. В Україні як правовій державі діє принцип індивідуальної, а не колективної відповідальності», – наголосив міністр.

За даними місцевих журналістів, обшуки відбувалися в Товаристві угорців Закарпаття.

 

У «Слузі народу» пояснили, чому вирішили відмовитися від ув’язнення за недостовірне декларування

Норма про ув’язнення за недостовірне декларування статків посадовців виявилася неефективною, заявила народний депутат від «Слуги народу» Ольга Совгиря в коментарі Радіо Свобода.

«Якщо ми проаналізуємо статистику застосування цього виду покарання – позбавлення волі – за статтею 366-1, яку визнав неконституційною Конституційний суд, то побачимо, що такий вирок був винесений один. Стаття фактично не працює. Очевидно, можливо, питання в ефективності цієї норми, у тому, що суддя, оцінюючи співмірність правопорушення, яке вчинила конкретна особа, і цю норму, вважає, що потреби її застосовувати немає», – сказала Совгиря Радіо Свобода.

За її словами, робоча група з урегулювання конституційної кризи дійшла згоди, що громадські роботи – «це буде більш ефективний спосіб впливу на ту категорію, до якої планується застосовувати цю статтю».

«Тому що її планується застосовувати до так званих топчиновників. І для топчиновника, скажімо так, дуже болісним, дуже проблемним з точки зору сприйняття є такий вид покарання, як громадські роботи. Уявіть собі, під камери, з розголосом і так далі. Тобто говорити про те, що щось, робоча група когось вивела з-під відповідальності і так далі – я вважаю, що підстав для цього абсолютно немає», – додала Совгиря.

Вона зазначила, що наразі обговорюється ідея, щоб карати за недостовірне декларування статків якщо не позбавленням волі, то її обмеженням.

«Він трошки м’якший, ніж позбавлення волі, але також передбачає несприятливі наслідки з точки зору свободи пересування для особи, до якої застосований цей вид покарання», – наголосила депутат.

30 листопада громадська організація «Центр протидії корупції» повідомила, що народні депутати зі «Слуги народу», «Європейської солідарності», «Батьківщини», «За майбутнє» та «Голосу» подали законопроєкт про повернення відповідальності за недостовірне декларування інформації. Документ передбачає покарання у вигляді штрафу або громадських робіт.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня, за рішенням уряду, після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.

27 листопада президент України Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт про відновлення відповідальності за недостовірне декларування.

 

Мінпромисловості заперечує інформацію про затримання Уруського в Туреччині

Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України заперечує інформацію про затримання голови міністерства – віцепрем’єра Олега Уруського в Туреччині.

«Пресслужба Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України вимагає спростування та вибачення щодо опублікованої інформації на сайті «112 каналу» та розтиражованої деякими ЗМІ про затримання правоохоронцями віцепрем’єр-міністра України Олега Уруського в Туреччині. Ця інформація носить дискредитаційний характер і є абсолютно неправдивою», – заявили в міністерстві.

Олег Уруський очолює новостворене Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості з 16 липня.

 

Олексій Арестович став радником Єрмака з питань стратегічних комунікацій у сфері нацбезпеки

Спікер делегації України в Тристоронній контактній групі з урегулювання ситуації на Донбасі Олексій Арестович став позаштатним радником голови Офісу президента Андрія Єрмака з питань стратегічних комунікацій у сфері національної безпеки та оборони.

«Завдання пана Арестовича – надати вичерпну відповідь, щоб протидіяти поширенню дезінформації або образ. Ми – єдина команда, яка спільними зусиллями захищає нашу країну», – заявив Єрмак.

Серед завдань Арестовича – узгодження позицій профільних відомств і напрацювання «єдиного голосу».

У жовтні військовий оглядач Олексій Арестович став радником української делегації з інформаційної політики в Тристоронній контактній групі з урегулювання збройного конфлікту на Донбасі.

 

Бойовики один раз відкрили вогонь на Донбасі – штаб ООС

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що у денні години вівторка підтримувані Росією бойовики один раз відкрили вогонь в бік позицій Збройних сил України на Донбасі.

«1 грудня у смугах відповідальності наших підрозділів зафіксовано одне порушення режиму припинення вогню. Так, з метою провокації ворог здійснив обстріл зі стрілецької зброї наших позицій в районі Катеринівки. На інших напрямках уздовж лінії розмежування спостерігається тиша. На збройну провокацію підрозділи Об’єднаних сил вогонь у відповідь не відкривали. Бойових втрат та поранень серед військовослужбовців Об’єднаних сил немає», – йдеться в повідомленні.

На ресурсах угруповань «ДНР» та «ЛНР» інформація щодо обстрілів 1 грудня відсутня.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

Рада відклала запровадження обов’язкових касових апаратів для ФОПів, їх це не влаштовує

Верховна Рада України відклала на рік, до 1 січня 2022 року, обов’язкове використання касових апаратів для фізичних осіб-підприємців (ФОПів). Відповідний законопроєкт депутати ухвалили на засіданні 1 грудня. За нього проголосували 319 народних депутатів.

Як заявив доповідач по цьому законопроєкту Ярослав Железняк, документ спрямований на створення умов для адаптації малого бізнесу до застосування нових правил обліку розрахункових операцій, зменшення адміністративного навантаження на бізнес, збереження робочих місць, розвиток підприємництва та виведення економіки з тіні, що приведе до збільшення доходів як державного, так і місцевих бюджетів.

Представники депутатських фракцій і груп у виступах зазначали, що це рішення є компромісним.

Ухвалений законопроєкт також скасовує механізм кешбеку (компенсація покупцям за порушення під час розрахункових операцій) і штрафи за невідповідність готівки в касі сумі, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а також за відсутність попереднього програмування товарів у РРО.

Тим часом, як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, підприємців, які 1 грудня протестують біля парламенту, не влаштовує рішення про відтермінування. Після голосування вони почали вигукувати «зрада» і закликали залишатися на ніч під будівлею Верховної Ради, поліція посилює заходи безпеки.

Чинне досі законодавство передбачало з 1 січня 2021 року обов’язкове використання реєстратора розрахункових операцій (РРО) для певних видів діяльності ІІ-IV груп фізичних осіб-підприємців. З 1 квітня 2021 року класичні чи програмні РРО мали б встановити всі платники єдиного податку ІІ-IV груп.

Раніше законопроєкт про відтермінування запровадження касових апаратів для малого бізнесу на один рік не набрав потрібну кількість голосів у Верховній Раді. Парламентарі, які не голосували за відтермінування, наголошують, що зміни в оподаткуванні виведуть економіку з тіні, і що це допоможе наповнити бюджет.

Натомість в організації «Підприємці України/#SaveФОП» (організатор протестів) повідомили, що вимагають ухвалення законопроєктів №2644 і №2645, які пропонують скасувати закони, що зобов’язують фізичних осіб підприємців мати касові апарати.

Кличко склав присягу міського голови Києва

Віталій Кличко у вівторок склав присягу Київського міського голови на першому засіданні Київської міської ради IX скликання, повідомляє пресслужба Київміськадміністрації.

«Давайте зробимо так, щоб Київрада працювала злагоджено і ефективно, об’єднавши зусилля всіх депутатів від усіх представлених тут політичних сил. Бо можна говорити про більшість, про опозицію, про інше. Але не можна бути в опозиції до киян і інтересів міста. Нам потрібна велика коаліція з усіх фракцій», – сказав Кличко, пропонуючи створити «велику коаліцію» всіх політичних сил, представлених у новообраній Київраді.

Він зазначив, що більшість обранців Київради IX скликання – 74 депутати – стали депутатами вперше.

Кличко також звернув увагу на рішення, які Київрада має схвалити в терміновому порядку ще в цьому році. Це, зокрема, бюджет міста на 2021 рік та запровадження додаткових пільг для бізнесу, який постраждав через пандемію COVID-19.

На виборах 25 жовтня Віталій Кличко був переобраний мером української столиці, він отримав 50,52% голосів виборців.

Глави МЗС України та Грузії візьмуть участь у засіданні міністрів закордонних справ країн НАТО

Глави МЗС України та Грузії мають взяти участь у відеоконференції міністрів закордонних справ країн-членів НАТО.

Про це повідомив глава альянсу Єнс Столтенберґ 30 листопада.

За його словами, з представниками України та Грузії відбудеться «окреме засідання», щоб «обговорити ситуацію з безпекою в Чорноморському регіоні і нашу підтримку цих двох цінних партнерів».

 

Міністри закордонних справ країн-членів НАТО 1 грудня почнуть дводенну відеоконференцію, під час якої обговорять зокрема майбутнє місії альянсу в Афганістані. Також серед тем зустрічі – нарощування Росією військових потужностей біля кордонів альянсу.

Україна може запровадити санкції проти австрійської компанії через оперу в Криму – посол

Україна може запровадити санкції проти відомого австрійського архітектурного бюро Coop Himmelblau, яке може брати участь у побудові оперного театру в Севастополі в анексованому Росією Криму, повідомив посол України в Австрії Олександр Щерба у фейсбуці.

«На початку жовтня я подзвонив директору бюро Вольфу Пріксу і намагався  переконати його не руйнувати свою репутацію участю в цій непрямій і в той же час однозначній легітимізації анексії. На жаль, він не прислухався до моїх аргументів», – написав Щерба.

Він зазначив, що йому не залишається нічого іншого, як висловити жаль та повідомити архітектора Прікса, що Україна серйозно вивчає питання запровадження санкцій щодо нього та його бюро.

«Наші партнери по всьому світу будуть повідомлені, що колись респектабельне архітектурне бюро укладає нині сумнівні угоди з [президентом Росії Володимиром] Путіним», – наголосив посол.

12 червня 2019 року тодішній прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв підписав два розпорядження про створення в анексованому Севастополі двох установ культури «Севастопольського державного театру опери та балету» і «Академії хореографії».

На громадських слуханнях, які відбулися у квітні 2019 року, місцеві жителі виступили проти будівництва оперного театру на мисі Кришталевий.

Проєкт створення громадського простору на мисі Кришталевий підтримав президент Росії Володимир Путін. Передбачається, що комплекс зв’яже майбутній Культурно-просвітницький центр у музеї-заповіднику «Херсонес Таврійський» і визначні пам’ятки історичної частини центру Севастополя.

На мисі Кришталевому розпочато масштабне будівництво музейно-культурного комплексу. Замовником виступає фонд «Національна культурна спадщина», підрядником – пов’язана з братами Ротенбергами компанія «Стройгазмонтаж» – будівельник «Кримського мосту». Зокрема, тут планується побудувати театр опери та балету, великий музейний комплекс – філію найбільших музеїв Росії і музей оборони Севастополя 1941-1945 років.

 

СБУ провела обшуки в благодійному фонді на Закарпатті. Угорщина хоче звернутися до НАТО

Служба безпеки України провела обшуки в одному з благодійних фондів на Закарпатті.

У відомстві повідомили, що «наразі перевіряється інформація про причетність іноземного фонду до діяльності, спрямованої на порушення державного суверенітету України».

«Вивчається можливе втручання у внутрішні справи нашої держави та заподіяння шкоди державній безпеці України через фейкове поширення дії законодавства Угорщини і юрисдикції її державних органів на окремі регіони нашої країни», – заявили в СБУ.

Слідство також досліджує факти сприяння іноземній державі окремими українськими публічними діячами. Їх підозрюють у підтримці державних органів сусідньої країни у веденні підривної діяльності на шкоду Україні, зокрема й у вчиненні дій із ознаками державної зради.

У Службі безпеки заявляють, що під час обшуків виявили низку друкованих матеріалів, які популяризують так звану «Велику Угорщину» та створення етнічної автономії на Закарпатті. Також правоохоронці вилучили комп’ютерну техніку, засоби зв’язку та інші матеріали, які слідчі будуть досліджувати як доказову базу протиправної діяльності фігурантів.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто розкритикував обшуки. У своєму відеозверненні на фейсбуці він заявив, що 1 грудня буде зустрічатися із відповідальним з питань НАТО, щоб обговорити питання членства України в Альянсі.

«На жаль, в Україні знову продовжуються незрозумілі політичні гойдалки стосовно угорських партій та угорської меншини. Через неприпустимість таких дій викликали на посла України в Угорщині Любов Непоп задля того, аби висловити своє незадоволення діями керівництва України в Києві», — цитує слова міністра видання Mukachevo.net.

За даними місцевих журналістів, обшуки відбувалися в Товаристві угорців Закарпаття.

 

ЄСПЛ долучив Нідерланди до позову України проти Росії – Ліщина

Велика палата Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) ухвалила приєднати до позову України проти Росії, що стосується агресії на Донбасі, дві інші міждержавні справи. Заступник міністра юстиції України – уповноважений з питань ЄСПЛ у Міністерстві юстиції України Іван Ліщина заявив 30 листопада, що це може посилити позицію України, але затягне розгляд справи в цілому.

Як повідомив у фейсбуці Ліщина, Велика палата ЄСПЛ вирішила приєднати до міждержавної справи «Україна проти Росії no. 8019/16», справу «Україна проти Росії no. 43800/14» – щодо дітей з державних закладів, яких незаконно вивозили до Росії на початку війни, а також справу «Нідерланди проти Росії no. 28525/20», яка стосується катастрофи рейсу MH17 у небі над Донбасом у липні 2014 року.

Тепер справа має назву «Україна та Нідерланди проти Росії nos. 43800/14, 8019/16 і 28525/20».

 

«Плюси в тому, що в голландській справі більше матеріалу із кримінальної справи по MH17, яких нам свого часу не дали, посилаючись на таємницю слідства. Тепер ці матеріали будуть й у нашій справі. По-друге, приєднання другого заявника до справи підсилює її контекст: порушення прав людини з боку РФ в ході вторгнення на суверенну українську територію», – інформує Ліщина.

Фахівець додав, що рішення Великої палати може затягнути розгляд справи, бо заява Нідерландів ще не комунікована Росією.

«У будь-якому випадку ми проситимемо ЄСПЛ прискорити розгляд голландської справи з тим, щоб об’єднання заяв, яке Україна підтримує, не призвело до затягування розгляду її скарг», – наголосив уповноважений з питань ЄСПЛ.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.

 

Антикорупційний суд скаржиться на тиск з боку члена ВРП. Там закликають «не викрилювати інформацію»

Вищий антикорупційний суд скаржиться на тиск з боку члена Вищої ради правосуддя. Колегія суддів ВАКС звернулася з цього приводу до ВРП та до генерального прокурора.

«Одним з членів ВРП витребувано копії матеріалів судової справи, розгляд якої не закінчено, з метою оцінки вчинених суддею процесуальних дій та ухвалених рішень. Поряд із цим, витребування матеріалів супроводжувалося попередженням про притягнення судді до відповідальності, у випадку невиконання такої вимоги», – заявили у ВАКС.

На думку суддів, такі дії є конфліктом інтересів, оскільки член Вищої ради правосуддя одночасно є членом Національної асоціації адвокатів України. Саме НААУ надіслало скаргу на дії суду до ВРП.

«Колегія судів ВАКС вважає вимогу члена ВРП надати копії матеріалів справи, розгляд якої не закінчений, такою, що суперечить принципу незалежності суддів та є проявом втручання в їхню діяльність як суддів щодо здійснення правосуддя», – розповіли в суді.

У щорічній доповіді «Про стан забезпечення незалежності суддів в Україні» ВРП наголошувала, що будь-яка скарга на дії суддів не може розцінюватися як втручання або тиск на суддю, оскільки таке звернення є невід’ємним  конституційним правом.

Чинне законодавство не передбачає жодних обмежень права будь-якої особи на звернення до ВРП зі скаргою стосовно дисциплінарного проступку судді, у тому числі і обмежень щодо звернення учасника судового провадження з дисциплінарною скаргою до закінчення судового розгляду справи.

У ВРП заявили, що член ради, у якого на перевірці перебуває скарга, має право витребувати матеріали судової справи щодо завершеної процесуальної дії.

У Вищій раді правосуддя пояснили, що її член з огляду на те, що на запит щодо завершеної процесуальної дії пояснення не були надані, просив надіслати завірені копії ухвал суду. Наявність ухвал свідчить про завершення певних процесуальних дій. Ознайомитись з цими ухвалами у члена ВРП можливості не було через те, що вони не були внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, заявили в раді.

ВРП заявляє, що наразі не ухвалила жодного рішення щодо скарги Національної асоціації адвокатів України. Наразі здійснюється перевірка. Водночас член ради, який витребував копію ухвали, не бере участі в ухваленні рішення щодо скарги.

У Вищій раді правосуддя наголосили, що будь-які питання конфлікту інтересів вирішуються в порядку закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час розгляду справи дисциплінарною палатою.

Рада обіцяє розглянути звернення суддів Вищого антикорупційного суду про втручання в їхню діяльність, як тільки воно надійде до Вищої ради правосуддя.

Вища рада правосуддя закликає суддів Вищого антикорупційного суду «не викривлювати інформацію та не створювати видимість упередженого ставлення до них».

 

Представники уряду і РНБО проводять консультації, чи потрібен локдаун – ОП

Представники уряду, а також Ради національної безпеки й оборони 30 листопада зберуться на нараду, щоб дати прогнози розвитку епідемічної ситуації й визначитися, чи потрібно впроваджувати повний локдаун і коли, повідомляє Офіс президента.

За повідомленням, у нараді візьмуть участь, зокрема, представники Кабінету міністрів, відповідальні за запобігання поширенню коронавірусної інфекції: з Міністерства охорони здоров’я, Міністерства розвитку економіки, торгівлі й сільського господарства, Міністерства внутрішніх справ.

Про результати наради в ОП обіцяють повідомити якнайшвидше, щоб «поінформувати людей заздалегідь і підготуватися з точки зору економіки та надання послуг населенню».

«Нам треба визначитися з реалістичними прогнозами, щоб зрозуміти, чи витримає навантаження наша медична система і наша економіка. Ми розробили економічну програму допомоги, постійно вдосконалюємо систему охорони здоров’я. Треба, щоб і бізнеси, і люди були готовими, якщо уряд вважатиме, що жорсткого карантину не оминути», – сказав президент Володимир Зеленський на селекторній нараді щодо запобігання поширенню коронавірусної інфекції.

У зв’язку зі значним наростанням пандемії COVID-19 уряд України ухвалив 11 листопада нові протиепідемічні обмеження. Цей так званий «карантин вихідного дня» запроваджений наразі на шість конкретних вихідних днів –14, 15, 21, 22, 28 і 29 листопада, і діє з 00:00 суботи до 00:00 понеділка.

Це рішення викликало акції протесту в Києві і ще низці українських міст, а в кількох містах міська влада відмовилася виконувати рішення уряду України.

У Кабміні заявили, що в разі, якщо карантин вихідного дня не дасть очікуваного зниження проросту хворих на COVID-19, в Україні можуть запровадити повний локдаун.

Україна запросить Росію до майданчика з деокупації Криму – Джеппар

Україна запросить Росію до участі у переговорах в рамках «Кримського майданчика», де йтиметься про деокупацію півострова. Про це заявила перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар.

«Однозначно, будемо запрошувати. Ми це вже оголосили. Ми шукаємо відповідну форму запрошення. Ми вважаємо, що це країна номер один яка повинна брати участь у подібних форматах, бо це країна, яка окупувала Крим, яка несе повну відповідальність за ситуацію в Криму, зокрема щодо захищеного населення, а це 2,5 мільйонів громадян України», – наголосила Джеппар.

 

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив про плани проведення у травні 2021 року в Києві саміту Кримської платформи. 

Президент України Володимир Зеленський 20 жовтня заявив, що мир на Донбасі та деокупація Криму є його пріоритетами. Він нагадав про створення «Кримської платформи», яка працюватиме щодо питання деокупації півострова. На думку голови держави, «поки Крим залишається окупованим, а українці і кримські татари регулярно там переслідуються, світ не повинен забувати про Крим».

Раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що отримав запевнення лідерів Європейського союзу в тому, що ЄС готовий приєднатися до платформи з деокупації Криму.

 

У жовтні 2020 року про свою зацікавленість в цьому переговорному процесі заявила Польща. Офіційний Київ також очікує приєднання до платформи з деокупації Криму Туреччини, Малайзії, Словаччини, Великої Британії та інших країн.

У Кремлі не раз вказували на те, що питання Криму закрито і Росія не має наміру включати його в міжнародні переговори.

Разумков показав негативний тест на COVID-19

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков показав негативний ПЛР-тест на COVID-19 і заявив про повернення до «звичного робочого графіка».

«Нарешті знову звичний робочий графік! Ще раз усім дякую за щиру підтримку», – написав Разумков у фейсбуці вранці 30 листопада й оприлюднив копію результатів тесту.

26 листопада спікер заявляв, що після двох тижнів на на самоізоляції через COVID-19 почувається «значно краще, але результат тесту досі «позитивний».

Увечері 11 листопада голова Верховної Ради повідомив, що захворів на COVID-19. Так само захворів його перший заступник Руслан Стефанчук.

27 листопада виконувачка обов’язків голови Верховної Ради Олена Кондратюк повідомила, станом на той день на коронавірусне захворювання COVID-19 хворіли 27 народних депутатів і 51 працівник апарату парламенту.

Поліція зареєструвала 11 заяв щодо порушень виборчого процесу під час голосування в Чернівцях

Поліція зареєструвала 11 заяв і повідомлень, пов’язаних із порушеннями виборчого процесу під час другого туру виборів мера Чернівців 29 листопада, повідомило управління Нацполіції у Чернівецькій області.

За двома зверненнями слідчі поліції розпочали кримінальні провадження.

«Більшість звернень, що надійшли до поліції у період голосування, стосувалися здійснення виборцями фото- і відеофіксації в кабінах для голосування. Також надходили повідомлення про незаконні дії з виборчими бюлетенями та порушення термінів передвиборчої агітації. Кожне звернення поліцейські одразу вносили до системи єдиного обліку заяв і повідомлень НПУ і здійснювали ретельні перевірки отриманої інформації», – йдеться в повідомленні.

Охорону публічного порядку здійснювали понад 200 поліцейських, додали в управлінні. Надзвичайних подій чи грубих порушень законодавства, пов’язаних із виборами Чернівецького міського голови, не було, повідомили в поліції.

29 листопада у Чернівцях проходив другий тур виборів мера.

За підсумками проведених двома компаніями екзит-полів, у другому турі виборів міського голови перемогу здобуває кандидат від політичної партії «Єдина альтернатива» Роман Клічук, який випереджає іншого кандидата – від партії «Команда Михайлішина» – Віталія Михайлішина.

Центральна виборча комісія повідомила, що, за інформацією від ТВК, середня явка на виборах міського голови у Чернівцях склала 22,65%. У першому турі виборів, 25 жовтня, в Чернівцях проголосували 29,50% виборців.

ЦВК озвучила дані щодо активності виборців під час другого туру виборів мера Чернівців

Центральна виборча комісія повідомила, що, за інформацією від ТВК, середня явка на виборах міського голови у Чернівцях склала 22,65%.

«Для порівняння, 25 жовтня у Чернівцях проголосувало 29,50%. Нагадуємо, результати голосування ТВК повинні встановити до 4 грудня включно», – йдеться в повідомленні ЦВК у фейсбуці.

Громадянська мережа «Опора» оцінювала явку на виборах мера Чернівців у 23%, вказуючи на похибка – 2,17%.

Раніше сьогодні повідомлялося, що у Чернівцях, за підсумками проведених двома компаніями екзит-полів, у другому турі виборів міського голови перемогу здобуває кандидат від політичної партії «Єдина альтернатива» Роман Клічук, який випереджає іншого кандидата – від партії «Команда Михайлішина» – Віталія Михайлішина.

29 листопада у Чернівцях проходив другий тур виборів мера. Поліція повідомляла про поодинокі факти можлививх порушень.

Заступник Єрмака заявив, що Ситник має піти з посади голови НАБУ, в ОПУ кажуть – заява Татарова не є позицією Зеленського

В Офісі президента України у неділю ввечері заявили, що заява заступника керівника Офісу президента України Олега Татарова щодо діяльності НАБУ є його особистою думкою та не відображає офіційної позиції глави держави.

«Як неодноразово заявляв президент України Володимир Зеленський, визнання неконституційними окремих положень закону «Про Національне антикорупційне бюро України» хоч і створювало загрозу для роботи НАБУ, але, зрештою, не змогло зруйнувати легітимність і незалежність як Національного антикорупційного бюро, так і його чинного директора. Та найближчим часом цей закон буде вдосконалено для його повної відповідності Конституції України. Як заявив Олег Татаров, він працює в команді президента України та повністю підтримує його вектор на співпрацю з міжнародними партнерами для зміцнення незалежності всіх антикорупційних органів», – йдеться в повідомленні.

ОПУ наводить цитату, вказуючи, що вона належить Татарову: «Учора я висловив свою особисту думку, яка жодним чином не впливає на мою підтримку всіх законодавчих ініціатив президента щодо зміцнення незалежності всіх антикорупційних органів».

Повідомляється, що, за словами керівника Офісу президента України Андрія Єрмака, позиція щодо підтримки цілісності, незалежності та ефективності антикорупційної системи в Україні, «незмінна, і лише ця позиція є пріоритетною в команді президента Володимира Зеленського».

28 листопада колишній чиновник Міністерства внутрішніх справ часів Януковича, а нині заступник голови Офісу президента Олег Татаров в інтерв’ю виданню «Закон і бізнес» заявив, що голова НАБУ Артем Ситник «не має морального права очолювати антикорупційне відомство держави і повинен піти».

27 листопада у парламенті було зареєстровано законопроєкт про зміни до закону про НАБУ, яким пропонується забрати в президента повноваження призначати директора Національного антикорупційного бюро України.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль як один з ініціаторів законопроєкту раніше вказував, що нинішній керівник НАБУ Артем Ситник продовжуватиме здійснювати свої повноваження до моменту призначення нового керівника.

Наприкінці серпня Конституційний суд визнав неконституційним указ президента про призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро України. У суді погодилися, що президент діяв поза межами своїх конституційних повноважень, оскільки посада директора НАБУ не віднесена Конституцією до посад, призначення на які здійснює президент.

НАБУ назвало рішення Конституційного суду політично вмотивованим. Там заявили, що ухвала не означає звільнення Артема Ситника з посади директора бюро або скасування попередніх рішень.

П’ятий президент України Петро Порошенко своїм указом призначив Артема Ситника директором НАБУ 16 квітня 2015 року. Цьому передував конкурсний відбір.

Шмигаль заявив про бажання України розширити торговельну співпрацю з Туреччиною

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив про бажання України розширити торговельну співпрацю з Туреччиною. Як передає урядовий портал, на зустрічі з міністром промисловості та технологій Туреччини Мустафою Варанком Шмигаль відзначив великий потенціал у сфері торговельного співробітництва між Україною та Туреччиною.

«Впевнений, що з підписанням Угоди про вільну торгівлю між нашими країнами, ми подвоїмо цей потенціал з 5 млрд доларів щорічного обороту сьогодні до 10 млрд доларів, які можна досягнути разом», – сказав Шмигаль.

Він запропонував турецькій стороні відновити регулярні засідання спільної українсько-турецької групи з координації співпрці у сфері ОПК, а також заявив про зацікавлення України взаємодіяти у науково-технічній сфері.

29 листопада прем’єр-міністр України Денис Шмигаль перебуває з офіційним візитом у Туреччині.

В одній із «справ Хізб ут-Тахрір» захист очікує на попереднє слухання

Захист фігуранта другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Шабана Умерова очікує вручення обвинувального висновку і призначення попереднього слухання. Про це громадському об’єднанню «Кримська солідарність» повідомив адвокат Назім Шейхмамбетов.

Він також додав, що 25 листопада під час слідчих дій було підписано протокол про завершення процесу ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, однак його підзахисний не встиг вивчити всі томи.

«Попри те, що Шабан Умеров ознайомився з 39-ма томами кримінальної справи з 57-ми, слідчий ФСБ припинив процес ознайомлення. Під час даної слідчої дії була заявлена низка клопотань, зокрема: про виклик свідків, про залучення письмових доказів, про додаткові допиті, проведенні очних ставок з прихованими свідками і про витребування низки доказів. Підсумки поки нам невідомі», – розповів Шейхмамбетов.

Надалі кримінальну справу передадуть до прокуратури і направлять до суду.

27 березня 2019 року російські силовики провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі активістів громадського об’​єднання «Кримська солідарність». Загалом було затримано 24 активісти за звинуваченням в участі у забороненій в Росії та анексованому Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив арешт активістів «Кримської солідарності» і громадянських журналістів. Він закликав до їх негайного звільнення з СІЗО.

У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що ці заклики представника ОБСЄ викликають «подив».

Правозахисний центр «Меморіал» визнав політв’язнями 24 кримськотатарських активістів, затриманих російськими силовиками 27 березня в Криму.