У Чернівцях перед другим туром виборів міського голови, який призначили на 29 листопада, поліція взяла під охорону одну територіальну виборчу комісію та 112 виборчих дільниць. Про це повідомили в обласному управлінні поліції.

Зазначається, що ще чотири виборчі спеціальні дільниці не отримали бюлетені через відсутність виборців.

«Напередодні керівництво поліції Чернівецької області провело інструктаж поліцейських, які заступили на охорону виборчих дільниць. Особовому складу наголошено на дотриманні дисципліни, законності й політичної нейтральності, а також готовності надати допомогу суб’єктам виборчого процесу в межах компетенції поліції. Поліцейські забезпечили супровід бюлетенів на виборчі дільниці і охорону під час їхнього транспортування», – мовиться у повідомленні.

У поліції додали, що для оперативного реагування було створено додаткові слідчо-оперативні та вибухотехнічні групи, а також групи превентивної комунікації.

У другий тур виборів мера Чернівців вийшли Роман Кличук (партія «Єдина альтернатива») і Віталій Михайлишин («Команда Михайлишина»).
…

Фігурант другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Ескендер Сулейманов не встиг за встановлений судом строк ознайомитися з усіма матеріалами своєї кримінальної справи – він переглянув лише 38 томів з 57-ми. Крім того, захист не повідомили про наявність в даній справі 56 і 57 томів. Про це адвокат Сулейманова Рустем Кямілєв розповів «Кримській солідарності».

«Ескендер ознайомився з 38 томами і теж не в повному обсязі. Ми відповідні зауваження внесли в протокол. Я з 57 томів був ознайомлений з 55. Слідчий мене навіть не повідомляв про те, що є ще да томи. Коли було засідання щодо обмеження терміну ознайомлення з матеріалами кримінальної справи мене і Ескендера, суддя сказала, що нібито ми повинні самі бути в ФСБ і цікавитися – це повний абсурд. Тобто адвокат сам повинен цікавитися цією справою, просити слідчого про те, щоб він його повідомив, хоча в кримінально-процесуальному кодексі ясно прописано, що слідчий повинен повідомляти адвоката про слідчі дії заздалегідь, протягом п’яти діб», – прокоментував адвокат.

Кямілєв заявив низку клопотань, зокрема, про виклик свідків і низки експертів на судове засідання, а також – про проведення очних ставок з прихованими свідками, які стверджували, що бачили Сулейманова на зборах. Також адвокат долучив до клопотань тексти резолюцій ООН про ситуацію в Криму, пов’язані з порушенням прав людини.

«У всіх цих резолюціях йдеться про гуманітарне право, яке на сьогоднішній день Російська Федерація порушує, незважаючи на те, що є підписантом цих міжнародних договорів. Дотримуватися цих угод – обов’язок цієї держави», – зазначив адвокат.

Після обшуків 10 червня 2019 року в будинках кримських татар в Алуштинському, Білогірському та Сімферопольському районах затримали вісьмох чоловіків, це Руслан Нагаєв, Ельдар Кантіміров, Руслан Месут, Ленур Халілов, Риза Омеров, Енвер Омеров, Айдер Джеппаров і Ескендер Сулейманов.

ФСБ Росії заявила, що слідчі дії прровели у рамках кримінальної справи за статтею про організацію або участь у діяльності терористичної організації, і стосуються релігійної організації «Хізб ут-Тахрір».

Українські правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження через проведення російськими силовиками обшуків в анексованому Криму.

Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно відбуваються обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії і на території анексованого нею Криму організацією «Хізб ут-Тахрір».
…

Кабінет міністрів 30 листопада підготує розпорядження, яке відкриє можливості для дофінансування проєкту комплексу Національного музею Голодомору-геноциду, повідомляє Офіс президента України.

«Проєкт Національного музею Голодомору-геноциду дуже важливий для України: для нашої історії та майбутнього. Були певні проблеми з фінансуванням цього проєкту. Однак такі проєкти мають виконуватися в обов’язковому порядку. Я дав доручення Кабінету міністрів, і вже в понеділок це питання буде вирішено. Проєкт буде обов’язково завершено», – цитує ОП слова Володимира Зеленського, який разом із першою леді Оленою Зеленською 28 листопада вшанував пам’ять жертв голодоморів в Україні.

Пам’ять жертв голодоморів в Україні вшановують щороку в четверту суботу листопада.

Згідно з повідомленням на сайті Музею Голодомору, в квітні 2018 року була закладена капсула будівництва ІІ-ї черги Музею Голодомору, а 24 листопада 2018 року, в день вшанування 85-х роковин Голодомору, відбулася публічна презентація архітектурного проекту музею. Будівництво ІІ-ї черги планують закінчити у 2023 році.

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.

Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.
…

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська вважає, що півострів Крим належить Україні за міжнародним законом. Про це Тихановська заявила в ексклюзивному інтерв’ю Українській редакції Радіо Свобода. На уточнювальне питання стосовно того, чий Крим де-факто опозиціонерка відповіла: «маємо те, що маємо».

У розпал президентської кампанії у Білорусі – 27 липня цього року – Тихановська заявила, що Крим «фактично є російським». «Мені дуже болить той факт, що в Україні була війна, що країна перейшла з одного боку на інший. Це дуже болісне питання. Це питання розділяє людей і налаштовує одне проти одного. Я можу сказати, як це прийнято в нашій країні та відповідно до міжнародного права, що юридично Крим є українським, а фактично – російським», – сказала тоді Тихановська.

А в інтерв’ю інтернет-виданню «Медуза», опублікованому теж 27 липня, кандидат у президенти Білорусі від опозиції ухилилася від прямої відповіді на питання, яке стосувалося окупованого Росією українського півострова.

«Я розумію, що питання про Крим розколює суспільство. А мені не хотілося б необережними словами когось відштовхнути. Тим більше, що я не політик, своєю головною метою я бачу об’єднання всіх сил для вирішення головного завдання – зміни влади і проведення чесних виборів. Ось на них вже зможуть висуватися політики, у яких будуть чітко визначені погляди, програми. І на чесних, вільних, абсолютно прозорих виборах білоруси зможуть вибрати собі нового керівника країни», – сказала Тихановська.

Повністю Суботнє інтерв’ю з лідеркою білоруської опозиції Світланою Тихановською читайте на сайті Радіо Свобода та дивіться на YouTube-сторінці Радіо Свобода 28 листопада.
…

Довибори у Верховну Раду призначили на 28 березня 2021 року.

У цей день голосування відбудеться у 87 виборчому окрузі в Івано-Франківській області.

17 листопада припинилися повноваження народного депутата Зіновія Андрійовича, який виграв вибори в цьому окрузі. Його висувала партія «Слуга народу».

На місцевих виборах у жовтні його обрали мером Надвірної Івано-Франківської області.

 
…

У Росії українець Олександр Марченко засуджений до 10 років ув’язнення, повідомила його дружина Катерина Марченко у фейсбуці.

«Вчора життя ніби зупинилося на секунду… Моєму чоловіку Олександру Марченку винесли вирок… 10 років. І ніби ми знали, що виправдовувальний вирок неможливий, але все одно сподівались на якесь диво. Чи можна взагалі бути готовим почути такі страшні та доленосні слова і прийняти той факт, що «там» вже все давно вирішили за тебе?» – написала Катерина Марченко.

Вона звернулася до президента України Володимира Зеленського: «Наші рідні дуже потребують вашої участі в їхніх долях, бо самотужки їм не подолати репресивну систему Російської Федерації».

Як писав проєкт Радіо Донбас.Реалії, випадок Олекснадра Марченка особливий тим, що представники збройного угруповання «ДНР» передали заручника слідчим Росії. Його схопили в грудні 2018 року під час поїздки до Донецька й пізніше передали ФСБ на кордоні, після чого у Росії йому оформили адміністративний арешт за нібито незаконну роботу в Росії, а потім порушили кримінальну справу за статтею про контрабанду зброї.

 
…

«Маємо говорити, наголошувати про важливість пам’яті про геноцид проти українців через Голодомор»
…

Колишній президент України Віктор Янукович продовжує перебувати в міжнародному розшуку, повідомив Офіс генерального прокурора у відповідь на запит Радіо Свобода.

«Ухвала Київського апеляційного суду від 16.11.2020, якою скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду Києва від 12.05.2020 про обрання підозрюваному Януковичу В.Ф, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та призначено новий розгляд у суді першої інстанції, не містить такого обґрунтування як недоведення пропкурором факту оголошення його в розшук, у тому числі міжнародний», – заявили в прокуратурі.

У відомстві додали, що ухвала Київського апеляційного суду оскарження в касаційному порядку не підлягає.

12 травня Печерський районний суд Києва заочно заарештував Януковича у справі про розстріли на Майдані. За тиждень до цього суд ухвалив рішення про заочний арешт Януковича у справі про узурпацію влади.

16 листопада Київський апеляційний суд скасував заочний арешт Януковича за однією зі справ. Згодом суд пояснив, що прокурор не довів факт оголошення Януковича в розшук.
…

Міністерство закордонних справ України до 87-х роковин Голодомору в Україні закликало міжнародну спільноту до солідарності у визнанні Голодомору геноцидом.

«Міжнародне визнання Голодомору 1932-33 років геноцидом має стати виявом міжнародної солідарності з українським народом. Належне вшанування пам’яті жертв та всебічне вивчення злочину радянського режиму – спільний моральний обов’язок і дієвий спосіб запобігти повторенню подібних трагедій в майбутньому», – йдеться в повідомленні на сайті МЗС.

У зовнішньополітичному відомстві визнають, що боротьба за визнання Голодомору геноцидом стала одним із пріоритетів у зовнішній політиці та все ж почала приносити результати: офіційне визнання на рівні іноземних урядів, парламентів та міжнародних організацій. В МЗС кажуть –це заслуга спільних зусиллям урядів незалежної України, науковців, українських громад за кордоном і дипломатів.

Пам’ять жертв голодоморів в Україні вшановують щороку в четверту суботу листопада.

Читайте також: Радіо Свобода збирає свідчення про Голодомор

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.

Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.
…

Прокуратура АР Крим і Севастополя повідомила про підозру російському військовому комісару в Чорноморському і Роздольненському районах Криму. Як повідомляє пресслужба відомства, його звинуватили в порушенні законів і звичаїв війни.

Згідно з даними прокуратури, він примушував кримчан служити в збройних силах Росії. Санкція статті передбачає покарання на строк від восьми до дванадцяти років позбавлення волі.

«Досудовим розслідуванням встановлено, що підозрюваний після анексії півострова в 2014 році зламав присягу на вірність народу України і перейшов на військову службу до армії Росії. Згодом, у 2016 році, обійнявши посаду «військового комісара Криму в Чорноморському і Роздольненському районах», підозрюваний безпосередньо розробляв план і забезпечував проведення примусових призовних компаній. Отже, «військовий комісар», реалізуючи незаконні «укази» вищого керівництва держави-окупанта, організовував 8 призовних кампаній кримчан на строкову службу до Збройних сил Росії», – йдеться у повідомленні.

За даними відомства, зазначені дії підозрюваний скоював всупереч статті 51 IV Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни в 1949 році, що категорично забороняє державі-окупанту примушувати цивільне населення служити в її збройних силах.

У червні цього року прокуратура оголосила про підозру військовому комісару Євпаторії та Сак через «примус кримчан служити в збройних силах Росії».
…

Голова Офісу президента України Андрій Єрмак, коментуючи рішення Ігоря Уманського піти із посади його радника, заявив, що той мав достатньо можливостей донести свою позицію до керівництва держави.

«За останні місяці в Офісі Президента України було достатньо нарад за участі представників усіх силових та контролюючих органів, на яких Ігор Уманський міг поставити будь-які питання та передати будь-які аналітичні матеріали. Він мав абсолютну свободу і всі можливості для цього. Вважаю, що для нього були створені усі можливості аби донести будь-яку необхідну інформацію до керівництва держави, до Уряду та правоохоронної системи. І якщо цього не вдалось зробити, то точно не через нас», – написав Єрмак у фейсбуці.

Він повідомив, що якраз сьогодні мав зустріч із Уманським.

«Бажаю Ігорю удачі з його новими проєктами, сподіваюсь що він візьме вектор на конструктивність, і ми всі разом працюватимемо над тим, щоб подолати корупцію в Україні», – додав голова ОПУ.

12 листопада радник керівника Офісу президента України, ексміністр фінансів Ігор Уманський повідомив, що подав у відставку на тлі рішення уряду про запровадження карантину вихідного дня.

У квітні звільненого з посади міністра фінансів Уманського призначили радником голови Офісу президента. Він займався ситуацією з можливою корупцією в митних і податкових органах.
…

Офіс генерального прокурора має на балансі 73 автомобілі, повідомили у пресслужбі ОГП у відповідь на запит Радіо Свобода.

«Придбання автомобілів у 2019-2020 роках Офісом генерального прокурора (Генеральною прокуратурою) не здійснювалось», – йдеться в повідомленні.

Раніше Верховний суд повідомив Радіо Свобода, що володіє 46 автомобілями, Конституційний суд має 32 автомобілі, а Верховна Рада – 187 транспортних засобів.

Натомість Служба безпеки України у відповідь на запит Радіо Свобода назвала дані про свій автопарк «інформацією з обмеженим доступом».
…

Вчетверте переобраний мер Львова Андрій Садовий в інтерв’ю Радіо Свобода розповів, чи вважає п’ятого президента України Петра Порошенка своїм ворогом після «сміттєвої блокади» Львова у 2016-му та цьогорічних місцевих виборів, коли головним конкурентом Садового став нинішній соратник лідера «ЄС» Олег Синютка, якого сам Порошенко всіляко підтримував під час виборчої кампанії та агітував проти Садового.

«Я ніколи не вважав Порошенка ворогом, я його вважаю п’ятим президентом України. Якщо Петро Олексійович приїде до Львова і захоче випити кави, то welcome, будь ласка. Він знає, де я працюю, і часто заходив сюди, без проблем», – розповів Садовий.

За його словами, з Порошенком він знайомий давно – ще з часів, коли той займався бізнесом – а за президентської каденції Порошенка мав дуже багато зустрічей із ним.

«Єдине, що він мені не пропонував, це – свій кабінет», – іронічно додав Садовий, згадуючи про той період.

При цьому, на думку переобраного мера Львова, останні місяці «настільки вдарили» по «Європейській солідарності» Порошенка, що, якби вибори були сьогодні, то «ЄС» «мала б вдвічі менше депутатів» у львівській міськраді.

Водночас Садовий як мер готовий співпрацювати з цією політичною силою і 26 листопада мав намір провести перші переговори з її представниками.

«Я їм просто запропоную: «Або ви – вільні львів’яни, або ви – раби. Якщо ви хочете бути вільними, ви маєте в моїй особі союзника. Якщо ви будете всі рішення ухвалювати за вказівкою, ну то ви тоді не є депутатами міської ради, ви тоді просто наймані працівники». Однозначно з міським головою можна буде перемагати, а тим, хто буде запливати за буйки, ми будемо робити зауваження», – наголосив Садовий.

Увечері 25 листопада Андрій Садовий був офіційно зареєстрований міським головою Львова. Міська територіальна виборча комісія оприлюднила результати виборів у другому турі 22 листопада. За кандидата від «Самопомочі» Андрія Садового проголосували 143 466 виборців, за представника від «Європейської солідарності» Олега Синютку – 84 277. Різниця між кандидатами – 59189 голосів.

 
…

На думку вчетверте переобраного мера Львова Андрія Садового, те, що після 14 років у кріслі очільника міста він і надалі продовжить ним керувати, є перевагою, адже це сприятиме більшому залученню інвестицій та підвищенню добробуту львів’ян. Про це Садовий розповів в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Якщо ви подивитеся на приклади успішних міст світу – той самий Відень, той самий Лейпциг, Краків, Вроцлав, – то там усі мери були по чотири каденції, вони дуже багато зробили. Тому що місто – це надзвичайно складна конструкція. Ті міста, де постійно йдуть зміни, то там, чесно кажучи, й інвестиції не сильно йдуть, і немає такого добробуту для мешканців», – зауважив Садовий.

При цьому він стверджує, що кожна нова каденція особисто для нього, наче «американські гірки на висоті 10 тисяч кілометрів з постійною турбулентністю».

«Львів дуже багатьом подобається і дуже багато хто хоче покласти на нього лапу, а я, як цей третій лев. У нас на східцях біля входу у ратушу є два леви, так от я третій, який посередині, який оберігає, тому що ми ніколи не допустимо, щоб Львів належав комусь іншому, крім львів’ян», – наголошує переобраний очільник міста.

За словами Садового, четверта мерська каденція теж буде для нього непростою. Головним чином через створення об’єднаної територіальної громади, внаслідок чого Львів на «65% став більшим, потужнішим».

«Це – новий виклик. Тому роботи – непочатий край», – каже Садовий.

Увечері 25 листопада Андрій Садовий був офіційно зареєстрований міським головою Львова. Міська територіальна виборча комісія оприлюднила результати виборів у другому турі 22 листопада. За кандидата від «Самопомочі» Андрія Садового проголосували 143 466 виборців, за представника від «Європейської солідарності» Олега Синютку – 84 277. Різниця між кандидатами – 59189 голосів.

 
…

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль привітав вже вчетверте обраного мером Львова Андрія Садового з перемогою на виборах. Про це сам Садовий розповів в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Він учора (у середу 25 листопада – ред.) телефонував, вітав з офіційними результатами. Він же львів’янин!», – зазначив Садовий та додав, що привітань від президента Володимира Зеленського з приводу своєї перемоги не отримував.

За словами Садового, він може дозволити собі, якщо потрібно, зателефонувати прем’єру чи міністрам.

«Слава Богу, я їх всіх давно знаю», – пояснює він.

При цьому Садовий зазначає, що не відчуває з боку центральної влади на себе тиску, а тому може «нормально працювати».

Увечері 25 листопада Андрій Садовий був офіційно зареєстрований міським головою Львова. Міська територіальна виборча комісія оприлюднила результати виборів у другому турі 22 листопада. За кандидата від «Самопомочі» Андрія Садового проголосували 143 466 виборців, за представника від «Європейської солідарності» Олега Синютку – 84 277. Різниця між кандидатами – 59189 голосів.

 
…

Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкти про підтримку суб’єктів господарювання на період обмежувальних заходів, пов’язаних із пандемією COVID-19.

Як йдеться на сайті парламенту, відповідні законопроєкти зареєстровані 26 листопада.

Законопроєкт 4430 стосується змін до Податкового кодексу, а законопроєкт 4429 – соціальної підтримки застрахованих осіб та суб’єктів господарювання.

У пояснювальній записці до законопроєкту 4430 пропонується відстрочити до 29 грудня 2021 року погашення податкового боргу платників податків – фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, що у загальній сумі не перевищує 6800 гривень; списати пені та штрафні санкції у разі самостійної сплати платниками податків податкового боргу за основним платежем протягом 6 місяців; збільшити поріг обсягу податкового боргу тощо.

Іншим документом, серед іншого, пропонується забезпечити «безперервність дії договорів оренди державного та комунального майна у зазначений період (карантину – ред.), розширення кола суб’єктів підприємництва для отримання державної підтримки».

Також зареєстровано законопроєкт 4431, яким, серед іншого, пропонується внести зміни до держбюджету-2020 задля виплати одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності через посилення карантину.

24 листопада президент України Володимир Зеленський заявив, що до Верховної Ради найближчим часом у парламент будуть подані законопроєкти, які передбачатимуть низку програм допомоги бізнесу. Також він анонсував анонсував 8 тисяч гривень одноразової допомоги фізичним особам-підприємцям та працівникам, які втратили роботу.
…

Міністерство закордонних справ України назвало відправку «гумконвою» на окуповану частину Донбасу черговим вчиненням Росією міжнародно-протиправного діяння проти суверенітету України.

«Ігноруючи раніше висловлені неодноразові застереження української сторони, без її офіційної згоди, з порушенням законодавства України, умов та модальностей доставки гуманітарної допомоги, які були раніше узгоджені між Україною, Росією та Міжнародним Комітетом Червоного хреста, російська сторона незаконно перемістила на територію України так званий «гуманітарний конвой» для населення на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях у Донецькій та Луганській областях України. Переміщення відбулося через російські прикордонні пункти пропуску «Донецьк» та «Матвєєв Курган» і закриті Україною пункти пропуску «Ізварине» та «Успенка». При цьому, російська сторона унеможливила здійснення українськими прикордонниками і митниками обов’язкових контрольних процедур», – йдеться в повідомленні.

В МЗС заявили, що надіслали Міністерству закордонних справ Росії ноту протесту з вимогою неухильно дотримуватися своїх міжнародних зобов’язань.

26 листопада Росія всоте надіслала так званий «гуманітарний конвой» на території Донбасу, окуповані проросійськими бойовиками. Як повідомили у Державній прикордонній службі України, на в’їзд в Україну прослідувало дві колони у складі 14 автомобілів.
…

Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження у справі за позовом Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» до Національного агентства з питань запобігання корупції, повідомила у четвер пресслужба суду.

«Суд ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Розглянувши заяву про забезпечення позову, яка надійшла одночасно із позовом, суд відмовив позивачу у вжитті заходів його забезпечення. Суд мотивував своє рішення тим, що політичною партією «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» не надано належних доказів, які б свідчили про те, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити подальше виконання рішення суду або ефективний захист інтересів позивача», – йдеться в повідомленні.

У суді нагадали, що позивач просить суд визнати протиправними дії працівників НАЗК при складенні висновку про результати аналізу звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру та визнати неправомірними окремі його пункти. Серед інших вимог позову, кажуть в суді, – скасувати наказ НАЗК про зупинення державного фінансування статутної діяльності партії за четвертий квартал 2020 року.

Рух «Чесно» повідомив 25 листопада, що, згідно з висновком НАЗК, у звіті «Батьківщини» за перший квартал 2020 року виявили кілька порушень, а саме:

відсутність звіту міської організації партії міста Українка;
відсутність відомостей про наявність фінансових зобов’язань перед ТОВ «Фінейт» на 45 тис. гривень;
підписання видаткових накладних про прийом спонсорських внесків у вигляді листівок, брошур та плакатів особами, які на момент підписання цих документів перебували за кордоном (стосується сумської та київської обласних організацій);
щодо донорів київської міської організації та кіровоградської обласної організації виявили невідповідність їхнього доходу та розміру їхніх внесків на користь цих осередків у 2017- 2020 роках;
договори з низкою компаній на загальну суму понад 14 млн гривень були датовані раніше, ніж були відкриті вказані у них банківські рахунки. Йдеться про гроші, які партія отримала з держбюджету як компенсацію витрат на парламентську виборчу кампанію.

У «Чесно» повідомили, що це вже третій випадок, коли НАЗК позбавляє парламентську партію державного фінансування, але попередні дві політсили, «Опозиційний блок» та «Слуга народу», самі від нього відмовлялися.
…

Міністерство закордонних справ України взяло до уваги вручення послу України в Білорусі ноти протесту і вважає реакцію білоруської сторони «надмірно емоційною і в цілому безпідставною», повідомив Радіо Свобода речник МЗС Олег Николенко.

«Україна – європейська демократична держава, свобода слова і свобода зібрань для якої має фундаментальне значення. Ми вважаємо, що жодних підстав для обмеження права на мирний протест у цій ситуації не існує. Правоохоронні органи України вживають належних заходів, щоб на постійній основі, а особливо під час акцій протесту гарантувати безпеку як учасників акцій, так і посольства Білорусі та його працівників», – заявив речник.

У МЗС наголошують, що Україна чітко дотримується положень Віденської конвенції про дипломатичної відносини 1961 року і гарантує безпеку іноземних дипломатичних місій на своїй території.

«І ми особливо очікуємо, що білоруська сторона також із належною відповідальністю ставитиметься до своїх міжнародних зобов’язань і не допускатиме порушень дипломатичного імунітету, на кшталт безпідставних доглядів дипломатичного автомобіля посла України в Білорусі при перетині українсько-білоруського кордону. Також пригадуємо, що в період Революції гідності в Україні білоруська сторона не реагувала на провокації громадян, які під стінами посольства України в Мінську демонстрували свою вкрай недружню позицію до України й обраного українським народом європейського курсу», – заявили у МЗС.

Раніше сьогодні білоруське Міністерство закордонних справ повідомило, що викликало українського посла Ігоря Кизима і вручило йому ноту, «в якій білоруська сторона висловила рішучий протест у зв’язку з безперервною серією антибілоруських акцій» біля посольства Білорусі в Україні і зажадала «гарантувати на належному рівні безпеку дипломатичної місії відповідно до норм Віденської конвенції про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року».

У Києві регулярно відбуваються акції на підтримку протестів у Білорусі, що тривають від серпня й основною вимогою яких є відставка Олександра Лукашенка.
…

Служба безпеки України у відповідь на запит Радіо Свобода назвала дані про свій автопарк «інформацією з обмеженим доступом».

«За результатами розгляду повідомляємо, що запитувані вами відомості, зокрема щодо стану фінансово-господарської діяльності підрозділів СБ України, відносяться до інформації з обмеженим доступом», – заявили в СБУ.

Радіо Свобода цікавилося, скільки автомобілів нараховує автопарк Служби безпеки України та скільки автомобілів закупила СБУ у 2019 і 2020 роках.

Раніше Верховний суд повідомив Радіо Свобода, що володіє 46 автомобілями, Конституційний суд має 32 автомобілі, а Верховна Рада – 187 транспортних засобів.

 
…

Міністерство фінансів України успішно завершило переговори з Міжнародним валютним фондом про основні параметри проєкту державного бюджету на 2021 рік, повідомив Кабінет міністрів зранку 26 листопада.

В уряді наголосили, що це було однією з головних передумов для початку першого перегляду спільної з МВФ Програми Stand-by для України, визначення дати візиту місії Європейського департаменту МВФ та отримання чергового траншу.

Основний акцент перемовин стосувався формування спільного із МВФ бачення основних бюджетних показників – рамки доходів, видатків і дефіциту.

«В цілому, параметри бюджету-2021 збігаються з оцінками фахівців Фонду, що було важливим для продовження успішної співпраці між Україною та МВФ», – заявили в уряді.

7 травня після багатомісячних переговорів із Україною щодо трирічної програми розширеного фінансування МВФ урешті відмовився від неї і запропонував вужчу програму stand-by через «безпрецедентну невизначеність щодо економічних і фінансових перспектив і необхідність зосередити політичні пріоритети на короткостроковому стримуванні й стабілізації» в Україні.

9 червня Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила 18-місячну програму співпраці з Україною на п’ять мільярдів доларів, яка буде виконана в разі виконання Україною низки умов. Перший транш у 2,1 мільярда доларів Україна отримала 12 червня.

Новопризначений радник керівника Офісу президента України Андрія Єрмака Тимофій Милованов 23 листопада заявив, що Україна не встигає отримати транш від Міжнародного валютного фонду у 2020 році.
…

Президент України Володимир Зеленський призначив головою Миколаївської обласної державної адміністрації Віталія Кіма. Відповідний указ глава держави підписав 25 листопада, повідомляє офіційний сайт президента.

«Президент зустрівся з Віталієм Кімом, вручив йому службове посвідчення та побажав наснаги на посаді очільника Миколаївської облдержадміністрації», – ідеться в повідомленні.

Віталій Кім народився 1981 року у Миколаєві. Закінчив Український державний морський технічний університет імені адмірала Макарова, спеціаліст із економіки. Багато років працював у бізнесі. Очолював низку приватних підприємств.
…

Андрій Садовий офіційно зареєстрований міським головою Львова. Увечері 25 листопада міська територіальна виборча комісія оприлюднила результати виборів у другому турі 22 листопада. За кандидата від «Самопомочі» Андрія Садового проголосували 143 466 виборців, за представника від «Європейської солідарності» Олега Синютку –  84 277. Різниця між кандидатами – 59189 голосів.

Явка виборців у другому турі склала понад 37%.

Сьогодні представники п’яти  фракцій партій, які пройшли у Львівську міську раду – «Європейська солідарність», «Самопоміч», ВО «Свобода», «Голос», «Варта» підписали спільне звернення до голови міської ТВК із проханням у стислі терміни оприлюднити результати голосування в другому турі.

24 листопада три партії з п’яти, «Європейська солідарність», ВО «Свобода» і «Варта», взяли участь у першій сесії Львівської міськради і обрали тимчасову президію. Депутати від «Голосу» і «Самопопомочі» не прийшли на засідання, пояснивши це тим, що їм не повідомили про сесію.
…

Україна висунула вимогу Росії надати свій план врегулювання ситуації на Донбасі. Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії (проєкту Радіо Свобода) заявив представник окремих районів Донецької та Луганської областей на переговорах ТКГ Сергій Гармаш. Він зазначив, що українська делегація на переговорах вперше зайняла принципову позицію.

«Дуже жорстке сьогодні засідання. Вперше Україна займає таку принципову позицію. Ми напряму висунули вимогу Росії, щоб вона, як член Тристоронньої контактної групи і учасник конфлікту, надала свій документ, не посилаючись на ОРДЛО, які не є членами тристоронньої контактної групи», – зазначив Гармаш.

За його словами, представник Росії Борис Гризлов, не надав жодної відповіді на це питання. Крім того, сторони переговорів звинуватили одне одного в намірі вийти з Тристоронньої контактної групи та Мінських домовленностей.

Водночас російська агенція ТАСС цитує голова делегації Росії у ТКГ Бориса Гризлова: «Донбас запропонував план спільних дій, тобто дорожню карту врегулювання конфлікту, відповідно до Мінської угоди, яка може бути підтримана Верховною Радою і президентом України. Україні було також запропоновано представити свою версію оптимальної дорожньої карти… Українська делегація передала Контактій групі абсолютно неадекватний, внутрішньо суперечливий проєкт, що містить прямі порушення Мінських угод. Сьогодні Росія підтримала план окремих районів Донецької та Луганської областей як єдиний з представлених Контактній групі документів».

24 листопада українська делегація у Тристоронній контактній групі щодо Донбасу повідомила, що представник Росії на засіданні політичної підгрупи заявив про підтримку Москвою плану дій із врегулювання на Донбасі, запропонованого представниками тимчасово окупованих окремих районів Донецької та Луганської областей.

Українська делегація попросила російську сторону підтвердити цю заяву у письмовому вигляді до наступного засідання ТКГ.

5 листопада голова делегації України в ТКГ, експрезидент України Леонід Кравчук заявив, що Україна підготувала «План спільних кроків» для Тристоронньої контактної групи, який у разі повного припинення конфлікту і демілітаризації ОРДЛО передбачає проведення там місцевих виборів 31 березня 2021 року.
…

«Із переходом більшості навчальних закладів на дистанційну форму навчання, кількість таких випадків і форм самих порушень вражає…»
…

Кабінет міністрів України на засіданні 25 листопада схвалив зміни до постанови від 30 грудня 2015 року «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації».

Відповідна постанова продовжує до 31 грудня 2021 року дію режиму найбільшого сприяння СОТ, який передбачає застосування вищих ставок ввізного мита для російських товарів замість нульової ставки, що діяла на деякі російські товари відповідно до угоди про режим вільної торгівлі між країнами СНД.

Україна та Росія запроваджують обопільні санкції з 2014 року, від часу анексії Криму та початку збройного конфлікту на Донбасі.

У березні 2019 року набрали чинності українські санкції щодо 294 юридичних та 848 фізичних осіб.

Уряд Росії в квітні 2019 року ухвалив рішення про розширення санкцій проти України.

У свою чергу у травні того ж року Україна доповнила перелік російських товарів, які заборонені до ввезення в Україну. Серед заборонених є кілька груп промислових товарів, мінеральних добрив, сільськогосподарської продукції, транспортних засобів. Загальна вартість цієї продукції становить 510 мільйонів доларів на рік.

Також уряд затвердив запровадження спеціального мита для товарів із Росії, яке застосовується з 1 серпня 2019 року незалежно від інших видів мита.
…

Оновлена структура апарату Міністерства освіти і науки України вступить в дію лише після погодження з Міністерством фінансів України, повідомили у відповідь на запит Радіо Свобода в пресслужбі МОН.

«Офіційна позиція буде опублікована на сайті Міністерства одразу після завершення всіх етапів обговорення й погоджень», – йдеться в повідомленні.

Подробиць у міністерстві не навели.

На початку тижня депутатка від «Голосу» Інна Совсун повідомила, що, за її даними, т.в.о. міністра освіти і науки Сергій Шкарлет пропонує скоротити кількість директоратів МОН із шести до чотирьох, а число державних експертів зменшити з 93 до 50.

Натомість, за даними Совсун, у МОН має з’явитися дев’ятий заступник міністра.

У МОН не відповіли на уточнювальні питання Радіо Свобода щодо реорганізації й того, з чим вона пов’язана.

Нещодавно ЗМІ повідомляли, що Євросоюз застеріг українську владу від змін у структурі Міністерства освіти, заявивши, що вони руйнують проведені раніше реформи.

Водночас очільник міністерства заперечив це: «Між МОН та ЄС триває конструктивний діалог і результативна співпраця. Ми опрацьовуємо як питання реалізації вже запущених реформ в освіті, так і розробляємо нові».

Про те, що Міністерство освіти та науки подало на розгляд Кабінету міністрів проєкт рішення про реорганізацію структури відомства, яка фактично ліквідує усі директорати і повертає міністерство до старої моделі управління, на початку листопада в коментарі Радіо Свобода сказала і співзасновниця ГО «Смарт Освіта» Іванна Коберник.

25 червня 2020 року уряд призначив Сергія Шкарлета тимчасовим виконувачем обов’язків міністра освіти на науки, а парламент так і не проголосував за його затвердження на посаді очільника відомства. Через кілька днів біля Кабміну і Офісу президента відбулися акції протесту проти призначення Сергія Шкарлета.
…

Анна Дурицька в інтерв’ю Дмитру Гордону розповіла про події 27 лютого 2015 року, коли вбили російського опозиційного політика Бориса Нємцова.

Нємцова вбили на Великому Москворецькому мосту о 23:31 27 лютого 2015 року. За три години до загибелі він брав участь в ефірі на «Ехо Москви», де говорив про відповідальність президента Росії Володимира Путіна за розв’язання війни на сході України і про корупцію в російській владі. Потім зустрівся в кафе в ГУМі на Красній площі зі своєю подругою – українською моделлю Дурицькою і разом із нею йшов додому на Малу Ординку.

Як розповіла Дурицька, після вечері вона запропонувала поїхати додому на машині, але Борис Нємцов наполіг на тому, щоб пройтися пішки. «Я відчувала, що в той вечір він був особливо тривожним», – згадує вона.

«На мосту я почула хлопки. Ми йшли дуже близько один до одного. І я підняла голову вгору, бо подумала, що це салюти. І коли відчула, що Борис схопив мене за руку, я зрозуміла, що в нього стріляють. Але, обернувшись, я побачила тільки сірий автомобіль, що швидко від’їжджав. Я присіла до Бориса і до останнього думала, що це був чийсь злий жарт, йому просто вистрілили в ногу і він залишиться живий. Але я бачила, як він задихається і намагався кашляти, а з рота у нього пішла кров», – розповіла Дурицька.

За її словами, вона почала питати про те, що їй робити, але Нємцов уже не говорив. «Я підняла голову вгору і побачила снігоприбиральну машину. Через сильний страх, що в мене теж почнуть стріляти, я побігла вперед. Підбігла до снігоприбиральної машини, у мене був сильний шок, я забула номери поліції, номери швидкої допомоги. А ще я втратила дар мови. Я просто не могла говорити. Я не могла вимовити ні слова. Побачила водія снігоприбиральної машини і ледве промовила слова: «Убили людину, наберіть «швидку». Але я не розуміла, чому він такий байдужий: він стояв і курив мовчки», – сказала вона.

Дурицька розповіла, що потім вона сама викликала поліцію і «швидку», але «біля Бориса вже був якийсь хлопець, який його розглядав: він дивився його телефон, документи».

За її словами, вона почула шість пострілів, але це «були секунди». Вона також заперечила версію про те, що Нємцов після пострілів ще був живий і його «добивав» чоловік, який підійшов. «Ні, ні, Борис був убитий відразу», – сказала Дурицька.

За звинуваченням у вбивстві Нємцова було заарештовано і засуджено п’ятьох осіб (всі вони – вихідці з Чечні), проте ні організатор, ні замовник злочину досі не знайдені.

Представники потерпілих вимагали повернути справу в прокуратуру і судити обвинувачених не просто за вбивство, а за посягання на життя державного і громадського діяча. Але Верховний суд Росії відмовився зробити це.

ОБСЄ в лютому цього року закликала Росію провести нове розслідування, а також передати в Парламентську асамблею його матеріали. Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що міжнародне розслідування суперечить російським законам, а МЗС повідомило, що в матеріалах справи є держтаємниця. У ході судового процесу (він був відкритим) на жодному з понад 80 засідань будь-які секретні матеріали не згадувалися.
…

Апеляційний суд Амстердама призначив нового суддю для розгляду справи про «скіфське золото», повідомила проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова.

«Ми можемо підтвердити, призначення судді відбулося, тепер може продовжитися розгляд нашої апеляції. Ми плануємо передання нашого подання на розгляд суду найближчим часом і сподіваємося, що нові слухання по суті справи будуть призначені вже скоро, максимум через кілька місяців», – повідомила Джапарова.

Як повідомляє російське інформагентство ТАСС з посиланням на речника Апеляційного суду Амстердама Марьям ван Пулґейст, нового суддю звуть Джерард Левін.

Україна раніше подала запит про відвід судді у зв’язку з виявленням додаткових матеріалів, які свідчать про упередженість судді та його зв’язки з Росією. 28 жовтня Апеляційний суд Амстердама ухвалив рішення про відвід судді.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав «великим досягненням» рішення суду. Він сказав, що Україна боротиметься до перемоги в даному процесі.

Російські музейники заявили, що розчаровані рішенням суду в Амстердамі.
…

Вищий антикорупційний суд закрив справу проти народного депутата України VIII скликання у частині декларування ним недостовірної інформації, повідомила пресслужба ВАКС.

«Колишнього народного обранця обвинувачують у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ст. 366-1 КК України… ВАКС надалі продовжуватиме розгляд цього кримінального провадження лише за ч. 2 ст. 364 КК України», – йдеться в повідомленні.

У ВАКС не вказують прізвища ексобранця. Громадська організація «Центр протидії корупції» повідомляє, що йдеться про Максима Полякова, фігуранта так званої «бурштинової справи». У ЦПК вказують, що закрита справа стосувалася недекларування фактичного місця проживання Поляковим, який отримував компенсацію від держави за проживання в готелі «Київ», де він насправді не мешкав.

Раніше сьогодні повідомлялося, що ВАКС також закрив справи проти ексміністра енергетики Ігоря Насалика та судді Вищого адмінсуду Олега Голяшкіна. Кримінальні провадження закрили через те, що КСУ визнав неконституційною статтю про декларування недостовірної інформації.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня, за рішенням уряду, після засідання РНБО доступ таки відновили. Але у НАЗК кажуть, що до реєстру декларацій все одно неможливо подати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані посадовців.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.

30 жовтня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону, яким пропонується припинити повноваження суддів КСУ.

 
…