Вищий антикорупційний суд закрив справу проти народного депутата України VIII скликання у частині декларування ним недостовірної інформації, повідомила пресслужба ВАКС.

«Колишнього народного обранця обвинувачують у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ст. 366-1 КК України… ВАКС надалі продовжуватиме розгляд цього кримінального провадження лише за ч. 2 ст. 364 КК України», – йдеться в повідомленні.

У ВАКС не вказують прізвища ексобранця. Громадська організація «Центр протидії корупції» повідомляє, що йдеться про Максима Полякова, фігуранта так званої «бурштинової справи». У ЦПК вказують, що закрита справа стосувалася недекларування фактичного місця проживання Поляковим, який отримував компенсацію від держави за проживання в готелі «Київ», де він насправді не мешкав.

Раніше сьогодні повідомлялося, що ВАКС також закрив справи проти ексміністра енергетики Ігоря Насалика та судді Вищого адмінсуду Олега Голяшкіна. Кримінальні провадження закрили через те, що КСУ визнав неконституційною статтю про декларування недостовірної інформації.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня, за рішенням уряду, після засідання РНБО доступ таки відновили. Але у НАЗК кажуть, що до реєстру декларацій все одно неможливо подати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані посадовців.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.

30 жовтня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону, яким пропонується припинити повноваження суддів КСУ.

 
…

В Офісі генерального прокурора повідомили про скерування до суду обвинувального висновку стосовно нині адвоката, а в минулому – прокурора відділу прокуратури Києва, у справі про незаконне притягнення до відповідальності мітингувальників під час Революції гідності.

«Експрокурору інкримінують незаконне перешкоджання проведенню зборів і мітингів, за попередньою змовою групою осіб; зловживання службовим становищем; службове підроблення, а також притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, поєднане з обвинуваченням у вчиненні особливо тяжкого злочину… За даними слідства, 21 січня 2014 року прокурор, діючи за попередньою змовою зі своїми керівниками та слідчими міліції, безпідставно погодив повідомлення про підозру у масових заворушеннях двом незаконно затриманим учасникам Євромайдану. В подальшому до протестувальників було застосовано запобіжний захід – тримання під вартою», – йдеться в повідомленні ОГП.

В ОГП не вказали прізвища адвоката-експрокурора, справу проти якого передали до суду.

Генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова 20 листопада повідомила, що від початку року Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв’язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, повідомило про підозру 37 особам через події Революції гідності. Серед цих осіб на момент вчинення інкримінованих їм злочинів – 26 були правоохоронцями, двоє прокурорами, 10 слідчими, троє суддячи, восьмеро – цивільними.

21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.

За даними прокуратури, всього під час Революції гідності постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.
…

Вищий антикорупційний суд повідомив про закриття ще двох кримінальних проваджень через недостовірне декларування – стосовно ексміністра енергетики та судді Вищого адмінсуду. У пресслужбі ВАКС не вказують прізвищ посадовців, але агенції «Інтерфакс-Україна» в суді підтвердили, що йдеться про Ігоря Насалика Олега Голяшкіна відповідно.

«Під час судового засідання прокурор САП вважав, що в суду відсутні підстави для продовження розгляду справи, а в прокурора – для продовження підтримання державного обвинувачення в суді. Разом із тим, обвинувачений заперечував проти закриття справи, наполягаючи на продовженні судового розгляду задля свого виправдання», – прокоментував ВАКС у фейсбуці справу щодо Насалика.

Як і в ситуації з судею Вищого адміністративного суду України, кажуть у ВАКС, кримінальне провадження закрили через те, що 27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу України (декларування недостовірної інформації).

Днями у ВАКС повідомляли, що через рішення КСУ скасували свій перший обвинувальний вирок.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня, за рішенням уряду, після засідання РНБО доступ таки відновили. Але у НАЗК кажуть, що до реєстру декларацій все одно неможливо подати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані посадовців.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.

30 жовтня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону, яким пропонується припинити повноваження суддів КСУ.
…

Президент України Володимир Зеленський анонсував 8 тисяч гривень допомоги фізичним особам-підприємцям та працівникам, які втратили роботу.

За його словами, найближчим часом у парламент будуть подані законопроєкти, які передбачатимуть низку програм допомоги бізнесу.

«Перше – одноразова матеріальна допомога тим, чия сфера діяльності потрапляє під заборону через посилання карантину. Якщо ви ФОП і змушені закрити свою кав’ярню або найманий працівник і вас звільняють, бо кав’ярня, де ви працювали, на жаль, закривається, ви зможете отримати допомогу в розмірі 8 тисяч гривень», – сказав Зеленський у відеозверненні.

За його словами, потрібно зробити «три прості кроки»: зайти в застосунок «Дія», ввести короткі дані й номер банківської картки.

«Далі перевірка даних і максимум через кілька днів 8 тисяч гривень приходять вам на картку», – запевняє президент.

За розрахунками влади, 1,2 мільйона людей зможуть отримати допомогу за цією програмою, а її загальний обсяг становитиме до 10 мільярдів гривень.

«Друге – одноразова матеріальна допомога суб’єктам господарювання задля збереження робочих місць. Якщо ви власник кав’ярні і ви не закрилися, але через карантин скоротили час роботи, нікого не звільнили, проте деяких працівників відправили у вимушену відпустку, тоді для виплат таким працівникам ви зможете отримати допомогу. Це буде сума, пропорційна часу простою в розмірі до восьми тисяч гривень на одного працівника», – заявив Зеленський.

Третя програма – це компенсація витрат за сплату єдиного соціального внеску. Її обсяги оціюють у 1,5 мільярда гривень для майже 120 юридичних осіб.

«Якщо через посилення карантину ваша діяльність забороняється, ви отримуєте компенсацію за сплату ЄСВ за своїх найманих працівників», – пояснив президент.

Він також пообіцяв погашення податкового боргу для майже чотирьох мільйонів громадян, які мають заборгованість до 3060 гривень. Такий борг мають анулювати.

Крім того, при посиленні обмежувальних заходів в Україні 200 тисяч ФОПів першої групи мають бути звільнені від сплати всіх податків та зборів, включно з єдиним соціальним внеском.

На тлі збільшення кількості хворих на COVID-19 в Україні запровадили карантин вихідного дня. Попередньо, він має діяти до кінця листопада. Робота дозволяється продуктовим магазинам, установам, які надають фінансові послуги, операторам поштовго зв’язку, медичним установам, автомобільним заправкам та підприємствам, які обслуговують автомобілі.
…

Чинний міський голова Дніпра, кандидат від партії «Пропозиція» Борис Філатов став переможцем виборів мера. Результати виборів оприлюднила міська ТВК, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

За даними ТВК, Борис Філатов набрав 78,07% голосів виборців. Його суперник – кандидат від партії «Громадська сила» Загід Краснов – 18,77%.

Раніше секретар міськради Олександр Сансара, за підсумками обробки 100% протоколів дільничних виборчих комісій, оприлюднив дещо інші дані: за його словами, Борис Філатов набирає 80,61% голосів виборців, випереджаючи свого конкурента більше ніж у чотири рази.

Таким чином, Борис Філатов вдруге обраний міським головою Дніпра.

У неділю, 22 листопада, Дніпро обирало міського голову в другому турі голосування. За посаду мера змагалися давні супротивники – чинний мер, кандидат від партії «Пропозиція» Борис Філатов (у першому турі він набрав 46,4% голосів виборців) і депутат міськради, кандидат від партії «Громадська сила» Загід Краснов (за нього в попередньому турі проголосувало 13,5% виборців).

Загалом 22 листопада міських голів обирали жителі 11 міст України: крім Дніпра, також Львова, Миколаєва, Полтави, Рівного, Черкас, Ужгорода (Закарпатська область), Слов’янська (Донецька область), Бердянська (Запорізька область), Дрогобича (Львівська область) і Нікополя (Дніпропетровська область).

Результати голосування мають бути оприлюднені до 27 листопада включно. Середня явка у другому турі місцевих виборів станом на 20:00 неділі склала 29,53 відсотка, повідомили у ЦВК. Найвища у Бердянську – 39,23 відсотка, найнижча ж у Дніпрі – 23,93 відсотка.
…

Подоляк твердить, що блогерам, які співпрацюють з ОПУ, поки не платять, але не заперечує такої можливості
…

Президент України Володимир Зеленський призначив Василя Хому головою Сумської обласної державної адміністрації.

Відповідний указ від 23 листопада з’явився на сайті ОПУ.

Призначення Василя Хоми на посаду голови Сумської ОДА уряд погодив 11 листопада. Раніше він обіймав посаду заступника голови Харківської ОДА.

10 листопада Володимир Зеленський призначив т.в.о. голови Сумської ОДА Сергія Пахольчука. Перед тим 5 листопада звільнив із посади очільника Сумської ОДА Романа Грищенка, відповідно до поданої ним заяви.
…

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров повідомив, що захворів на COVID-19.

«Проти своєї волі став членом клубу COVID-19. Тепер завдання за допомогою Всевишнього покинути цей клуб без втрат», – написав Чубаров у фейсбуці.

Він не уточнив, чи перебуває на самоізоляції та лікується вдома, а чи йому знадобилася госпіталізація.

На сьогодні в Україні за час пандемії на COVID-19 захворіли 635 689 людей. Одужали 291 060 людей, померли – 11 075.
…

У другому турі виборів мера Нікополя Дніпропетровської області переміг кандидат від партії «За майбутнє», секретар міськради Олександр Саюк – 12,5 тисяч голосів виборців (54,6%). Результати другого туру виборів міського голови оприлюднила Нікопольська міська територіальна виборча комісія. Водночас кандидат від партії «Слуги народу» Руслан Олійник отримав 9,6 тисяч голосів виборців (42%).

У голосуванні взяли участь 22,9 тис. жителів міста. 767 виборчих бюлетенів визнано недійсними.

Раніше представник Комітету виборців України Станіслав Жолудєв повідомив, що у Нікополі опрацювали 100% протоколів ДВК. Повідомлялось, що, за попередніми даними, Саюк отримав 55% голосів виборців, а його конкурент Олійник – 41% голосів. Явка склала 24%.

У другому турі виборів мера в місті Нікополь 22 листопада брали участь: Олександр Саюк, який набрав у першому турі 21,86% голосів, та Руслан Олійник із попереднім результатом 17,85%.
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що у денні години понеділка підтримувані Росією бойовики не відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України на Донбасі.

«23 листопада, уздовж лінії розмежування порушень з боку збройних формувань Російської Федерації та її найманців не зафіксовано. У смугах відповідальності наших бригад спостерігається тиша», – йдеться в повідомленні.

На ресурсах угруповань «ДНР» та «ЛНР» інформація щодо обстрілів 23 листопада відсутня.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

Кандидат від «Європейської солідарності» Олександр Третяк набрав 50,25% і переміг на виборах мера Рівного, передає «Суспільне».

У другому турі виборів мера Рівного він здобув 27 451 голос. Його опонент – голова партії «Рівне разом» Віктор Шакирзян – набрав 26 057 (47,7%).

З 2008 року на посаді рівненського міського голови працює Володимир Хомко. Він вирішив не балотуватися на цьогорічних місцевих виборах.
…

Президент України Володимир Зеленський своїм указом від 23 листопада призначив Вадима Омельченка постійним представником України при ЮНЕСКО.

Як йдеться у повідомленні на сайті Офісу президента, посол України у Франції Омельченко тепер за сумісництвом представлятиме Україну і при ЮНЕСКО.

Читайте також: Культура приготування борщу увійде до Нацпереліку елементів нематеріальної культурної спадщини

ЮНЕСКО – спеціалізована установа Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури.

Україна є членом ЮНЕСКО з 1954 року.
…

Верховна Рада закуповує 14 автомобілів вартістю в 12 537 000 гривень, повідомив парламент у відповідь на запит Радіо Свобода.

«Згідно з договором купівлі-продажу №89 від 4 листопада 2020 року автобаза має придбати 14 автомобілів Toyota Camry загальною вартістю 12 537 000 гривень», – розповіли в Раді.

До цього парламент дев’ятого скликання купив три автомобілі Toyota Camry загальною вартістю 2 501 233 гривні та один трактор Lovol FT 504 вартістю 597 960 гривень. Усі  транспортні засоби купили у 2019 році.

За час восьмого скликання Верховна Рада купила 11 транспортних засобів.

У 2016 році автобаза прибала один трактор з навантажувачем «БОРЕКС-2271» за 557 500 гривень. Того ж року за 4 344 150 гривень купили дві машини дорожні комбіновані з поливомийним та плужно-щіточним обладнанням МДЗКЗ-11-00 й одну машину дорожню комбіновану зі снігоочисним відвалом на базі самоскида МДКЗ-14.

У 2018 році Верховна Рада восьмого скликання купила сім автомобілів Toyota Camry за 5 559 788 гривень.

«Усі автомобілі автобази використовуються для автотранспортного обслуговування діяльності Верховної Ради України, її апарату, народних депутатів України, парламентських комітетів, депутатських фракцій та груп, а також парламентських делегацій, що прибувають з-за кордону на запрошення Верховної Ради з офіційними та робочими візитами, інших протокольних заходів», – розповіли Радіо Свобода в парламенті.

Станом на 20 листопада 2020 року на балансі автобази парламенту перебуває 187 одиниць транспортних засобів. Серед них – 145 легкових автомобілів, 25 автобусів та мікроавтобусів та 17 вантажних, спеціальних автомобілів і тракторів.

 
…

Середня явка у другому турі місцевих виборів станом на 20:00 склала 29,53 відсотка. Про це повідомили у Центральній виборчій комісії України.

Отже, явка на виборах мерів склала:

Дніпро – 23,93 відсотка;
Нікополь – 24,2;
Слов’янськ – 32,4;
Ужгород – 27, 94;
Бердянськ – 39,23;
Львів – 38,94;
Дрогобич – 30,21;
Миколаїв – 28,4;
Полтава – 25,52;
Рівне – 30,35;
Черкаси – 26,02.

Дивіться також: Місцеві вибори в Україні 2020

«Нагадуємо, що ці відомості не носять офіційний характер, оскільки відповідно до постанови ЦВК від 20 жовтня 2020 року № 404 вони надходять до Комісії від органів ведення Державного реєстру виборців, які своєю чергою отримують цю інформацію від територіальних виборчих комісій будь-якими засобами зв’язку, зокрема телефоном, або електронною поштою», – зазначили у ЦВК.

Загалом другий тур місцевих виборів відбувся сьогодні в 11 містах України.

Офіційні результати голосування мають бути встановлені не пізніше як на пʼятий день з дня повторного голосування, тобто до 27 листопада включно.
…

У день голосування у другому турі місцевих виборів в Україні поліція зареєструвала 407 повідомлень, пов’язаних із порушеннями виборчого процесу. Про це повідомили у Національній поліції України.

«Загалом розпочато 11 кримінальних проваджень та складено 10 адміністративних протоколів», – зазначили правоохоронці.

Найбільше порушень зареєстровано у Дніпропетровській – 206, Львівській – 46, Полтавській – 41, Рівненській – 34, Миколаївській – 26, Донецькій – 15, Запорізькій – 14, Закарпатській – 12, Черкаській  – 11 та два Кіровоградській областях.

«Здебільшого події стосувалися фотографування виборчого бюлетеня або виборчої документації – 177,  незаконної агітації – 36, підкупу виборців – 20, конфлікту – 13, знищення або псування бюлетеня або іншої виборчої документації – 12, фальсифікації виборчих документів – вісім, незаконного опитування – чотири, конфліктів між членами ТВК (ДВК) – три,  спроби або винесення виборчого бюлетеня – три», – мовиться у повідомленні.

Загалом другий тур місцевих виборів відбувся сьогодні в 11 містах України.

 
…

У храмі святого Сави в Белграді 22 листопада поховали патріарха Іринея, главу Сербсьої православної церкви (СПЦ), який помер 20 листопада через захворювання на COVID -19, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Іриней очолював СПЦ з 2010 року.

Про життя й діяльність патріарха говорили сербські владики, а також президент Сербії Александар Вучич, член президії Боснії та Герцеґовини Мілорад Додик. Від імені патріарха Російської православної церкви (РПЦ) Кирила виступив митрополит Волоколамський Іларіон.

Російський ієрарх назвав покійного сербського патріарха «великим другом РПЦ» і додав, що Іриней кілька разів перебував «в першопрестольній Москві, в місті святого Петра, в центрі хрещення Києві та в столиці Білорусі Мінську». Він не уточнив, де розташований Київ та хто там був охрещений. Митрополит Іларіон наголосив, що покійний патріарх Іриней «не раз безстрашно й прямо виступав на підтримку переслідуваного канонічного права в України».

На думку оглядачів, представник московського патріарха на похороні в Белграді такими словами зневажив мільйони українців, що належать до Православної церкви України.

Митрополит ПЦУ Епіфаній надіслав телеграму співчуття СПЦ з приводу смерті патріарха Іринея.

Представники інших православних церков не виступали на похороні.

Сербський патріарх захворів одразу після повернення зі столиці Чорногорії Подгориці, де очолював похоронну церемонію за митрополитом Амфілохієм, главою СПЦ в Чорногорії, котрий також помер через COVID -19.

 
…

Речником Міністерства закордонних справ України призначено Олега Ніколенко. Про це повідомили у МЗС.

Ніколенко розпочав дипломатичну кар’єру як аташе посольства України у Лівії. Потім займався питаннями регіону Північної Африки та Близького Сходу.

Останні п’ять років він працював речником Постійного представництво України при ООН.

На посаді речника МЗС Ніколенко змінив Катерину Зеленко, яка перейшла на нову роботу, вона стала надзвичайним і повноважним послом України в Республіці Сингапур. 
…

У посольстві Сполучених Штатів Америки в Києві закликали Україну посилити боротьбу з корупцією, щоб наблизити до здійснення ідеали Євромайдану, символічна річниця якого вшановується 21 листопада як День гідності.

Із таким закликом виступила тимчасова повірниця у справах США в Україні Крістіна Квін, відеозвернення якої оприлюднило посольство у фейсбуці.

«Сім років тому українці зібралися на Майдані з вимогами до свого уряду почути їхній голос і продовжити євроатлантичну інтеграцію України. Ці дії громадян вивели Україну на шлях реформ, на якому було зроблено нелегкий поступ вперед. Нові інституції, спрямовані на зменшення корупції, поглиблення партнерських відносин із НАТО і ЄС, стабільніші банківська і енергетична галузі та активне залучення громадянського суспільства були б неможливими без Євромайдану», – заявила вона.

При цьому американська дипломатка наголосила: «Потрібно ще чимало зробити, щоб здійснити прагнення Революції гідності. Головним серед таких зусиль є зміцнення інституцій, які борються з корумпованими впливовими колами, що підкуповують суддів, купують народних депутатів і загрожують журналістам та громадянському суспільству. Доти, поки від цих осіб, які піклуються лише про власні інтереси, не вимагатимуть дотримання тих самих правил, що й від звичайних громадян, мрії Євромайдану не здійсняться».

«Україна також повинна бути вільною від втручання та агресії з боку Росії, включаючи припинення російської окупації Криму і виведення російських сил зі сходу України. Сполучені Штати підтримують український народ і пов’язані з Євромайданом надії на заможну Україну, яка зорієнтована на Захід і має повний суверенітет і територіальну цілісність», – додала Крістіна Квін і завершила словами українською мовою «Слава Україні!»

Нинішній президент Володимир Зеленський і його партія «Слуга народу» прийшли до влади на хвилі низки заяв, серед яких були обіцянки посилити боротьбу з корупцією, в недостатності якої вони звинувачували попередню владу. Тим часом нині на Заході стривожені здійсненим натомість в Україні значним відступом від принципів боротьби з корупцією, починаючи з найвищого рівня, коли Конституційний суд скасував низку антикорупційних кроків, як також масовим кумівством серед нової влади, з чим вона теж обіцяла було боротися, тощо.

21 листопада Україна вшановує День гідності і свободи – в пам’ять про початок цього дня Революції гідності 2013 року, а також про початок Помаранчевої революції 2004 року, що сталося 22 листопада.
…

У День гідності активісти влаштували автопробіг до лікарні «Феофанія» Державного управління справами на околиці Києва, де, як стверджують, перебуває президент України Володимир Зеленський, який уже десять днів лікується там від легкої форми COVID-19, – щоб протестувати проти дій його влади.

Близько сотні авто приїхали до Феофанії. Деякі активісти привезли з собою шматки асфальту, які назвали «таблетками», повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Таким чином вони натякали на вилучення зі спецфонду, призначеного для фінансування боротьби з COVID-19, значних коштів, які були нецільовим чином витрачені під приводом ремонту доріг.

Серед учасників автопробігу – «Рух опору капітуляції», представники «Демократичної сокири», «Свободи», «Національного корпусу», ветерани війни.

Вони вимагали від президента вирішення конституційної кризи, нагадали про політичних в’язнів – дитячого кардіохірурга і волонтера Юлію Кузьменко, військовослужбовця ССО Андрія Антоненка і військову медсестру Яну Дугарь, питання політичних репресій, роботи Тристоронньої контактної групи щодо врегулювання на окупованій частині Донбасу.

Наприкінці акції учасники засипали банер із написом «Зе» холодним асфальтом і запалили фальшфеєри.

Про те, що Зеленський лікується від COVID-19 у легкій формі в клінічній лікарні «Феофанія», яка вважається «елітною» серед державних лікарень і в якій часто лікуються чільні посадовці, стало відомо 12 листопада. Разом із ним із таким самим діагнозом там же, за повідомленнями, перебуває і голова президентського офісу Андрій Єрмак. Журналістське розслідування, про яке днями повідомляв телеканал «Прямий», припускає, що насправді Зеленського там постійно немає і він лише іноді наїздить туди.
…

Львівська обласна територіальна організація партії «Європейська солідарність» виключила двох своїх членів, повідомляє пресслужба політичної сили.

За повідомленням, рада осередку ухвалила рішення 21 листопада.

«Прийнято рішення про виключення з лав партії двох її членів: Жидачека Андрія Богдановича, обраного депутатом Пустомитівської міської ради, та Пущака Миколу Зіновійовича, депутата Солонківської сільської ради, за вчинення ганебних дій, які суперечать цінностям партії «Європейська Солідарність», – йдеться в повідомленні.

Також рада обласної організації «ЄС» закликала депутатів скласти мандати, а Солонківську об’єднану територіальну громаду – звільнити Пущака з посади заступника голови ОТГ.

Читайте також: Люди патріотично орієнтовані спостерігають за Львовом, а проросійськи – за Кремлем – політолог

Напередодні заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко оприлюднив відео, на якому видно, як позашляховик намагається під’їхати до під’їзду багатоповерхового будинку пішохідними східцями. Він повідомив, що в авто були «новообрані депутати Пустомитівської міської Ради, що на Львівщині».

Згодом видання Zahid.net з’ясувало, що в будинку живе місцевий депутат від «ЄС» Андрій Жидачек, а з ним в авто був депутат місцевої ради Солонківської ОТГ Микола Пущак. Жидачек, за даними видання, вже пообіцяв сусідам відновити пошкоджені сходи.

Андрій Жидачек публічно визнав інцидент, але поклав відповідальність на водія Миколи Пущака і заявив, що вже звернувся до поліції.
…

Ольга Буславець, яка сьогоднішнім рішенням уряду звільнена з посади тимчасової виконувачки обов’язків міністра енергетики, залишається працювати у відомстві, повідомила у п’ятницю пресслужба Міненергетики

«Ольга Буславець залишається на посаді першого заступника міністра енергетики», – йдеться в повідомленні міністерства у фейсбуці.

20 листопада Кабінет міністрів України на позачерговому засіданні ухвалив рішення звільнити тимчасову виконувачку обовʼязків міністра енергетики Ольгу Буславець і призначити на її місце Юрія Бойка, який до сьогодні був заступником профільного міністра.

Читайте також: В ОП назвали «фейком» повідомлення про фінансування від Ахметова

Ольга Буславець була призначена в.о. міністра енергетики у квітні цього року.
…

У Центральній виборчій комісії України у п’ятницю ввечері звернули увагу виборців на процедурні моменти під час повторного голосування громадян в перебігу другого туру місцевих виборів, які пройдуть у низці міст цієї неділі, 22 листопада.

«Експрес-нагадування для містян, які цієї неділі знову обиратимуть міських голів. Дано: 1 бюлетень, 2 кандидати і 1 ваша позначка. Завдання: обрати мера свого міста на наступні 5 років. Знову голосуватимуть за міських голів у містах Львів, Бердянськ, Дніпро, Дрогобич, Полтава, Миколаїв, Слов’янськ, Нікополь, Рівне, Ужгород та Черкаси», – йдеться в повідомленні ЦВК у фейсбуці.

У відомстві вказали, що «повторне голосування – не означає неважливе», вказавши на необхідність скористатися своїм голосом.

ЦВК наголошує, що в умовах пандемії COVID-19 правила безпеки при повторному голосуванні залишаються незмінними: наявність маски і особистої ручки, дотримання соціальної дистанції і голосування в окремій кабінці за наявності ознак захворювання.

В 11-ти українських містах найближчої неділі відбудеться повторне голосування на місцевих виборах, оскільки 25 жовтня жоден із кандидатів у цих містах не набрав 50%+ голосів виборців.
…

Фігурантів бахчисарайської «справи Хізб-ут-Тахрір» Османа Сейтумерова, Сейтумера Сейтумерова та Рустема Суйтмеметова етапували з СІЗО Сімферополя до російського Ростову-на-Дону. Про це «Кримській солідарності» повідомив адвокат Едем Семедляєв.

«Сьогодні при спробі отримати доступ до свого підзахисного Сейтумера Сейтумерова у слідчому ізоляторі мені повідомили про те, що всіх трьох – Османа Сейтумерова, Сейтумера Сейтумерова, Рустема Сейтмеметова вчора етапували до Ростова-на-Дону», – розповів адвокат.

5 листопада 2020 року у Південному окружному військовому суді відбулося попереднє слухання у справі третьої бахчисарайської групи «Хізб ут-Тахрір», а на 19 листопада було призначено перше судове засідання для розгляду справи по суті. Однак суд відклав його через недоставлення підсудних.

На сайті Південного окружного військового суду попередньо повідомляють про нову дату засідання –17 січень 2020 року.

11 березня в будинках кримських татар розпочалася низка слідчих заходів, ініційованих співробітниками ФСБ Росії. Провели сім обшуків, затримано 5 осіб: Енвер Мустафаєв, Сейтумер Сейтумеров (історик – ред.), Осман Сейтумеров, Амет Сулейманов, Рустем Сейтмеметов. Їх відвезли у відділок ФСБ.

Усім затриманим інкримінується стаття 205.5 Кримінального кодексу Росії (Організація діяльності терористичної організації та участь у діяльності такої організації).

Прокуратура і Нацполіція АР Крим та Севастополя почали кримінальне провадження через обшуки російських силовиків у Бахчисараї та Бахчисарайському районі 11 березня. Пізніше у відомстві повідомили про відкриття ще одного кримінального провадження – за фактом затримання кримських татар після обшуків.

У Міністерстві закордонних справ України висловили «рішучий протест» у зв’язку з обшуками 11 березня.
…

Україна, Чорногорія, Албанія і Норвегія приєдналися до рішення Ради Європейського союзу (від 1 жовтня – ред.) щодо розширення санкцій проти Росії за спорудження Керченського мосту. Про це йдеться в оприлюдненій 20 листопада декларації віцепрезидента Єврокомісії, верховного представника ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозепа Борреля, текст якої розміщено на сайті Європейської Ради.

Повідомляється, що рішення про запровадження нових санкцій стосувалося дій, пов’язаних з підривом або загрозою територіальній цілісності, суверенітету і незалежності України. Обмежувальні заходи було запроваджено проти двох фізичних і чотирьох юридичних осіб.

«Країни-кандидати Чорногорія і Албанія, країна Європейської асоціації вільної торгівлі Норвегія, яка є членом європейської економічної зони, а також Україна приєдналися до цього рішення Ради ЄС», – йдеться у декларації.

Відтак, ці чотири країни мають узгодити свою національну політику з відповідним рішенням про розширення санкцій. У свою чергу, Євросоюз бере до уваги і вітає приєднання цих чотирьої країн, вказано у декларації.

Крім того, Україна у іншій декларації віцепрезидента Європейської комісії Жозепа Борреля вказана серед держав, що приєднуються до продовження санкцій проти лідерів невизнаного регіону Молдови Придністров’я.

Повідомляється, що 29 жовтня Рада ЄС ухвалила рішення щодо продовження дії чинних санкцій проти керівництва невизнаного Придністров’я до 31 жовтня 2021 року. Це рішення мають переглянути через шість місяців.

«Країни-кандидати Північна Македонія, Чорногорія і Албанія, країни Європейської асоціації вільної торгівлі Ісландія, Ліхтенштейн і Норвегія, які є членами європейської економічної зони, а також Україна і Грузія приєдналися до цього рішення Ради ЄС», – йдеться в декларації.

Зазначається, що «ці країни забезпечать відповідність своєї національної політики цьому рішенню». Євросоюз вітає приєднання цих країн, мовиться в декларації.

Ще одна декларація віцепрезидента Європейської комісії сьогодні стосувалася рішення від 2 жовтня про запровадження обмежувальних заходів проти 40 представників режиму Олександра Лукашенка, причетних до придушення мирних протестів та фальсифікації результатів виборів президента у Білорусі. У ній Україна вказана, як така, що приєдналася до відповідного рішення із ще шістьома державами (Північна Македонія, Чорногорія, Албанія, Ісландія, Ліхтенштейн і Норвегія). Радіо Свобода 20 листопада звернулося із запитом до МЗС України із запитанням, чи запровадила Україна санкції проти Білорусі, та очікує відповіді.

1 жовтня Євросоюз розширив санкції проти Росії за спорудження Керченського мосту.

Читайте також: Британія слідом за ЄС розширила санкції за будівництво Керченського мосту

ЄС уперше запровадив санкції щодо компаній, які брали участь у будівництві Керченського мосту між окупованим Кримом і сусідньою Росією, в липні 2018 року.

Загалом санкції як Євросоюзу, так і низки інших держав проти Росії через окупацію Криму були запроваджені 2014 року, відтоді їх кілька разів продовжували і розширювали.
…

Європейський суд із прав людини ухвалив рішення на користь України у справі за позовом групи пенсіонерів з Луганська, які наприкінці 2014 року подали позов проти українського уряду, вимагаючи поновити їм виплату пенсій, повідомив заступник міністра юстиції – уповноважений з питань ЄСПЛ у Мін’юсті України Іван Ліщина.

«Заявники – група пенсіонерів, що проживала в ОРДЛО, звернулась до адміністративних судів, оскаржуючи постанову КМУ № 595, якою було затверджено «Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню…», п. 2 якого зупинялись видатки з державного бюджету на соціальні виплати на тимчасово неконтрольованій території до її повернення під контроль органів державної влади. Заявники вимагали визнання цього положення незаконним та поновлення їм пенсійних платежів», – написав Ліщина.

За його словами, адміністративні суди трьох інстанцій частково задовольнили цей позов, визнавши п. 2 порядку нечинним на тій підставі, що Кабмін вийшов за межі своїх повноважень, ухвалюючи його. У вимогах про поновлення платежів суди відмовили, бо заявники звернулися до неналежних відповідачів, додав Ліщина.

За його даними, заявники зверталися до багатьох органів із вимогою про поновлення пенсійних платежів на підставі судових рішень, але їм відмовили. Вони звернулися до адміністративних судів із позовом про незаконну бездіяльність виконавчих органів, але в цьому позові їм відмовили.

До ЄСПЛ заявники скаржилися на порушення статті 6 Конвенції (право на справедливий суд) і статті 1 Першого протоколу (право власності) у зв’язку з невиконанням судового рішення на їхню користь.

«Суд приймає аргумент уряду про те, що держава не могла бути обґрунтовано зобов’язана виконати рішення шляхом дій, які не були чітко зазначені судом при ухваленні рішення, і що заявники могли та мали… звернутись із окремими позовами проти відповідних відповідачів для обстоювання своїх прав. Більше того, з обставин справи не випливає, та заявники не стверджують, що подання таких позовів становило б додатковий тягар для них…» – процитував Ліщина уривок рішення ЄСПЛ.

Рішення оприлюднене на сайті ЄСПЛ 19 листопада.

10 липня правозахисна організація Human Rights Watch у листі до президента України Володимира Зеленського закликала українську владу посилити спроби захистити права українців похилого віку, які живуть на непідконтрольній уряду території Донецької та Луганської областей.

Правозахисники наголошують, що Україна повинна завершити дискримінаційну практику, яка змушує пенсіонерів із ОРДЛО перетинати лінію розмежування для отримання пенсії.

Тодішній віцепрем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба заявив, що питання виплат пенсій в окремих районах Донецької та Луганської областей може бути вирішене лише в контексті деокупації.
…

Київський апеляційний суд частково задовольнив скаргу на арешт експрезидента Віктора Януковича, тому що прокурор не довів факт оголошення його в розшук – про це йдеться в роз’ясненні, яке суд оприлюднив 20 листопада.

«Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва є незаконною, необґрунтованою та невмотивованою, що винесена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, з огляду на наступне. Скасовуючи ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва, Київський апеляційний суд виходив з того, що прокурором не доведено факт оголошення підозрюваного Януковича Віктора Федоровича у міжнародний розшук, як того вимагають положення частини 6 статті 193 Кримінального процесуального кодексу України», – йдеться в повідомленні суду.

Як зазначили в суді, прокурор, звертаючись до слідчого судді Печерського районного суду, послався на наявність постанови старшого слідчого про оголошення Януковича в розшук, але не долучив витяг про оголошення його в міжнародний розшук на підставі цієї постанови.

Також у суді вказують на ту, що в матеріалах справи нібито є повідомлення від Інтерполу про намір видалити інформацію про Януковича з бази розшукуваних як таку, що «має переважно політичний характер».

«Зазначеному рішенню Інтерполу не надав оцінки і слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва, залишивши поза увагою ту обставину, що, за даними Інтерполу, Янукович В.Ф. в міжнародному розшуку не перебуває. Натомість, стороною захисту до апеляційної скарги долучено лист Міжнародної організації кримінальної поліції (Інтерпол) від 25 квітня 2017 року за підписом Генерального Секретаріату Інтерполу, в якому зазначено, що відносно Януковича В.Ф. не розміщувалося повідомлення Інтерполу з «червоним кутом» та не розміщувався внутрішній запит з метою оголошення його міжнародного розшуку по лінії Інтерполу», – повідомляють в апеляційній інстанції.

Суд послався на те, що законодавство України не визначає поняття «міжнародний розшук» і не регламентує підстави для визнання того, що особа є в міжнародному розшуку. Водночас обов’язок довести перебування підозрюваного в такому розшуку зокрема через витяг з бази Інтерполу покладається на сторону обвинувачення.

Читайте також: Венедіктова: з початку року у «справах Майдану» повідомили про підозру 37 особам

Крім того, слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки текст оригіналу ухвали, який міститься в матеріалах провадження, відрізняється від її завіреної копії, наданої захисникам підозрюваного. Апеляційний суд також вказав на порушення процедури слідчим суддею в обранні запобіжного заходу.

«Разом з тим, колегія суддів суду апеляційної інстанції, за наслідками апеляційного перегляду ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва, дійшла висновку про обґрунтованість підозри у вчиненні Януковичем В.Ф. кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення», – додали в установі.

Київський апеляційний суд 16 листопада скасував заочний арешт для експрезидента Віктора Януковича за одною зі справ проти нього, частково задовольнивши клопотання його захисту.

Печерський райсуд Києва 12 травня задовольнив клопотання прокуратури про обрання запобіжного заходу Януковичу у вигляді тримання під вартою у справі про розстріли на Майдані. Перед цим, 4 травня, Печерський суд ухвалив рішення про заочний арешт Януковича у справі про узурпацію влади.
…

Речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова заявила, що в анексованому Криму готові приймати міжнародні місії, в тому числі з питань дотримання прав людини, але на російських умовах. Інформація про це розміщена на сайті МЗС Росії.

«Ми готові до діалогу з профільними міжнародними організаціями з питання дотримання прав людини в Криму в рамках процедур, застосовуваних до дотримання Росією зобов’язань у цій сфері на території нашої країни. Ми також готові приймати місії відповідних організацій у Криму, якщо їх направляють у рамках мандату відповідних структур у прив’язці до процедур, які можуть застосовуватися до відвідування Росії», – цитує Захарову пресслужба відомства.

Речниця МЗС Росії сказала це, реагуючи на затвердження 18 листопада Третім комітетом Генеральної асамблеї ООН нової резолюції щодо порушення прав людини в Криму.

У МЗС Росії рішення назвали «політично мотивованим».

Захарова також вказала на неможливість Росії підключити своїх представників із Криму до міжнародних конференцій.

«Раніше, коли не було проблем із міжнародною транспортною логістикою, їх не пускали, не видаючи візи. Сьогодні, коли форуми перейшли в віртуальний формат, у нас існують проблеми навіть з підключенням по інтернету. Нам весь час у цьому відмовляють. Делегація України нескінченно блокує виступи представників Криму, вважаючи, що вони знають краще, як там ідуть справи», – сказала речниця МЗС Росії.

Раніше Моніторингова місія ООН із прав людини в Україні опублікувала новий звіт про порушення прав людини в анексованому Криму. При цьому в місії відзначили, що не мають доступу на територію півострова і здійснюють свій моніторинг, перебуваючи в Києві і в Одесі.

Після цього віцеспікер підконтрольного Росії парламенту Криму Володимир Бобков сказав, що на півострові готові приймати місію ООН, але тільки після узгодження даного візиту з МЗС Росії.

18 листопада 2020 року Комітет Генасамблеї ООН схвалив посилену резолюцію, яка засуджує порушення прав людини в Криму. За резолюцію висловилися 63 країни, в тому числі Сполучені Штати і більшість країн ЄС. Проти голосували 22 країни, на чолі з Росією.

Після голосування міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав ОБСЄ і місію ООН з прав людини посилити моніторинг в анексованому Росією Криму.

На початку липня Верховний комісар ООН із прав людини Мішель Бачелет, представляючи доповідь про стан прав людини в Криму, також повідомила, що на півострові продовжують застосовувати тортури й обмежувати свободу слова.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров раніше стверджував, що розмови про порушення прав людини у Криму – це вигадка.
…

Державне бюро розслідувань викликало учасників Революції гідності на допит два тижні тому і скасувало виклик через епідемію COVID-19, стверджують у пресслужбі ДБР.

Також в установі заперечують, що виклики є політично обґрунтованими.

«Кримінальне провадження за статтею 109 Кримінального кодексу України (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади) зареєстроване Офісом Генерального прокурора на виконання рішення суду. Досудове розслідування відповідно до статті 214 Кримінального процесуального кодексу України доручено ДБР», – йдеться в повідомленні.

Згідно з позицією відомства, допити вказаних осіб як свідків мали на меті «забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування».

Читайте також: В ОПУ відреагували на обшуки в приміщенні Музею Революції гідності

«Виклики осіб на допити до ДБР скасовано у зв’язку з поширенням епідемії COVID-19, про що їх завчасно повідомлено. Інформація про політичні мотиви викликів учасників Революції Гідності на допити до ДБР не відповідає дійсності. Підтвердженням маніпуляцій щодо приурочення вказаних викликів до Дня Гідності та Свободи є те, що допити скасовані ще два тижні тому, але свідки про факт викликів заявляють лише тепер», – заявляє ДБР.

Напередодні кілька осіб, які як політики і громадські діячі брали активну участь у подіях Революції гідності, повідомили у четвер про отримання повісток на допит у Державне бюро розслідувань в одній зі «справ Майдану». Серед тих, хто публічно заявив про отримання такої повістки, є екссекретар РНБО Олександр Турчинов, експрем’єр Арсеній Яценюк, ексдепутатка Тетяна Чорновол та ще декілька осіб.

Читайте також: Генеральний директор Музею Революції гідності прокоментував обшуки

21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.

За даними прокуратури, всього під час Революції гідності постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.
…

«Повістка мені прийшла в офіс «Народного фронту» в одній пачці з повістками Яценюку, Турчинову і Парубію» – Тетяна Чорновол
…

Міжнародна волонтерська спільнота InformNapalm повідомила 19 листопада, що на окупованій частині Луганської області, за 12 кілометрів від лінії фронту, вперше за час бойових дій на Донбасі було виявлено новітній російський комплекс «Наводчик-2», до складу якого входять кілька безпілотників різних модифікацій з радіусом дії від 10 до 100 кілометрів.

Спільнота вказує, що перші згадки присутності на Донбасі наземної станції управління комплексу «Наводчик-2» зробила Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ 14 листопада, а тепер волонтерам вдалося їх зафіксувати на фото.

«Завдяки фото з БПЛА вдалося підтвердити, що новітній російський комплекс «Наводчик-2» дійсно використовується на Донбасі. Поряд зі станцією управління також були помічені 3 ящики для зберігання та транспортування БПЛА. Ця інформація є вкрай важливою для розширення багатомовної доказової бази InformNapalm, один з розділів якої присвячений фіксації російської техніки та озброєння, яке активно використовується на Донбасі», – вказують волонтери-розслідувачі.

У InformNapalm нагадують, що у зведеннях із зони бойових дій на Донбасі комплекс «Наводчик-2» згадувався одного разу, в контексті виявлення в квітні 2017 року в районі Світлодарської дуги БПЛА «Гранат-1», який входить до складу цього комплексу. Проте виявлення цього типу БПЛА не є безумовним доказом застосування цілого комплексу, бо ці безпілотними можуть застосовуватись і окремо, пояснюють волонтери.

Комплекс «Наводчик-2» надійшов на озброєння Міноборони Росії у 2014 році, він складається із наземної станції керування та БПЛА чотирьох типів. Загалому у складі комплексу сім безпілотних апаратів.

Росія неодноразово заперечувала присутність своїх військових і техніки на Донбасі. І хоча Україна та Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків, Кремль ці звинувачення відкидає, заявляючи, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…