В Офісі президента України заявили про «полярні» і «вкрай деструктивні» емоції від повідомлень про обшуки 19 листопада у приміщенні Музею Революції гідності.

«Сьогодні правоохоронці провели обшуки в приміщенні Музею Революції гідності. Будемо відвертими: така новина вже починаючи із заголовка не може не викликати різних, дуже полярних емоцій. Зокрема, вкрай деструктивних… Невже було обов’язково саме зараз проводити ці обшуки, навіть якщо слідство вважає їх потрібними? Зрозуміло, що це точно не сприяє суспільній злагоді у державі. А правоохоронці повинні враховувати й такі речі, коли немає термінової необхідності для слідчих дій», – йдеться в повідомленні ОПУ на сторінці у Telegram.

В ОПУ зауважили про занепокоєння від факту, що слідчі дії відбулися чітко напередодні річниці початку Майдану.

«Згідно з повідомленнями правоохоронців, йдеться про підозру щодо посадовців Музею у розкраданні коштів. Якщо гроші справді розтрачені, якщо дійсно було зловживання службовим становищем, то це легко довести. А отже, всі все побачать. У цьому має бути чіткий правовий шлях, тому що будь-яке цивілізоване суспільство зацікавлене в коректному виконанні законів задля запобігання правопорушенням у державі. Ще раз наголосимо на ключовому: емоцій у ці дні щороку й так дуже багато, тому не варто штучно додавати нових. Особливо не варто це робити шляхом добре відомих політичних спекуляцій. Ми всі зацікавлені у правді та злагоді. Цим, власне, й мають завершитися сьогоднішні події навколо Музею Революції гідності – чітким юридичним висновком», – вказали в ОПУ.

Раніше сьогодні голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович, коментуючи обшуки, заявив: «Бентежить, що слідчі обрали саме цей момент для проведення обшуків, адже вони відбулися безпосередньо перед Днем гідності та свободи і річницею подій на Майдані. Цим однозначно скористаються антиукраїнські сили, що намагаються дискредитувати Революцію гідності».

19 листопада в Національному музеї Революції гідності відбулися обшуки. Служба безпеки України стверджує, що керівництво Музею уклало договори на майже 150 мільйонів гривень на роботи із реконструкції та благоустрою об’єктів меморіального комплексу. Підрядникам був перехований аванс у розмірі 80% від суми договору (111 мільйонів гривень).

Правоохоронці зазначили, що у встановлені угодами терміни роботи фактично не проводились. Натомість більшість отриманих підрядником бюджетних коштів були витрачені не на цілі, які прописані у відповідних договорах.

Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні має постати над майданом Незалежності на алеї Героїв Небесної Сотні.

20 лютого 2018 року оголошені підсумки міжнародного відкритого архітектурного конкурсу архітектурних проєктів. Переможцем став проєкт Ірини Волинець і Марини Процик. Відкриття меморіалу було заплановане на лютий 2019 року.

Будівельні роботи не розпочалися вчасно, оскільки Генеральна прокуратура заявила про необхідність провести додаткові слідчі експерименти на місці розстрілів учасників акцій протесту. Влітку 2018 року на відведену під будівництво ділянку меморіалу був накладений арешт.
…

Голова Європейської служби зовнішніх справ Жозеп Боррель прокоментував указ президента Росії Володимира Путіна від 4 листопада, який має на меті далі полегшити визнання в Росії «документів», виданих угрупованнями «ДНР» і «ЛНР», і надання мешканцям окремих районів Донецької і Луганської областей громадянства Росії.

«Це являє собою ще одну спробу Росії підірвати суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України. Ми очікуємо, що Росія утримається від дій, які суперечать Мінським угодами і перешкоджають повній реінтеграції непідконтрольних уряду територій в Україні, а замість цього повністю виконає свої зобов’язання по Мінським угодами», – мовиться у повідомленні.

Раніше Міністерство закордонних справ виступило з критичною заявою щодо нового указу президента Росії Володимира Путіна, що має на меті далі полегшити визнання в Росії «документів», виданих угрупованнями «ДНР» і «ЛНР», і надання мешканцям окремих районів Донецької і Луганської областей громадянства Росії.

Указ Путіна вносить зміни в два попередні укази, від 2017 і 2019 років. Із обох указів вилучаються фрази про те, що в них ідеться про «громадян України і осіб без громадянства, які постійно мешкають» на окупованих частинах Донбасу.

Першим із цих указів Путін ухвалив визнавати на території Росії незаконні паспортні псевдодокументи і реєстраційні знаки транспортних засобів, що їх самочинно видають підтримувані і скеровувані Росією незаконні збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР», які захопили частини територій Донецької і Луганської областей і визнані в Україні терористичними. Другим Путін ухвалив спрощений порядок надання громадянства Росії мешканцям цих окупованих нині територій українського Донбасу.

При цьому в обох указах Путіна раніше йшлося про те, що згадані «документи» мають належати «громадянам України і особам без громадянства, які постійно мешкають на цих територіях». Таким чином, бойовики угруповань та інші люди, що живуть на окупованих територіях, скаржилися, що мусять доводити в Росії і своє українське громадянство (або відсутність громадянства), і постійне мешкання в ОРДЛО – хоча багато з них уже не мають легітимних українських документів, чи то про громадянство, чи про право мешкання особи без громадянства. Нині ця вимога для Росії скасована.

 
…

Виконувати обов’язки генерального директора державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» буде Олег Струк, заступник генерального директора з інженерно-технічного забезпечення та розвитку персоналу, повідомила пресслужба компанії.

Він очолюватиме аеропорт до призначення нового керівника.

Напередодні Кабінет міністрів України на своєму засіданні призначив генерального директора міжнародного аеропорту «Бориспіль» Павла Рябікіна головою Державної митної служби України.

Як повідомили у митній службі, Рябікін розпочинає свою роботу на новій посаді з 18 листопада.

Наприкінці жовтня уряд визнав керівника аеропорту «Бориспіль» Павла Рябікіна переможцем конкурсу на вакантну посаду голови Держмитслужби.
…

Народна депутатка від фракції «Опозиційна платформа – «За життя» Антоніна Славицька фігурує як свідок у кримінальному провадженні, пов’язаному з так званими «плівками Вовка». Про це вона розповіла у коментарі Радіо Свобода.

«Можу сказати, що існує кримінальне провадження, у ньому я маю процесуальний статус свідка», – зазначила Славицька.

За словами депутатки, в рамках цього провадження її за півтора роки викликали на допит лише один раз.

«Та й то – перед розглядом відповідного подання в КСУ щодо закону «Про діяльність НАБУ» з метою певного тиску на мене? як на представника суб’єктів права на конституційне подання. І наразі мені не відомо про наявність обвинувальних вироків, які набули законної сили щодо будь-яких осіб підозрюваних в цьому провадженні», – сказала Славицька.

За її оцінкою, пов’язане з «плівками Вовка» кримінальне провадження, у якому вона фігурує як свідок, «має безліч процесуальних порушень» і «не має юридичної перспективи».

На оприлюднених НАБУ наприкінці липня 2019-го так званих «плівках Вовка» Антоніна Славицька згадується кілька разів. 

Зокрема, у одному з епізодів ймовірно голова київського Окружного адміністративного суду Павло Вовк, ймовірно розмовляючи, з екссуддею Одеського окружного адмінсуду Олексієм Колесниченком, говорив наступне: «…ти, коли в п’ятницю приїдеш, у приймальні у Сергія Васильовича є дівчинка Антоніна (мається на увазі помічниця Ківалова Славицька (Гасанова) А.К.). У неї для тебе буде подарунок, добре? .. Я правильно зрозумів, що ти назвав шість, а один, один – це наше з тобою, так? А, все, я зрозумів…»

Нині Антоніна Славицька як представниця ОПЗЖ бере участь у робочій групі з питань врегулювання конституційної кризи, однак, на думку експертів у сфері судової реформи, фігурування на «плівках Вовка» є плямою на репутації депутатки, а відтак вона не мала б брати участь у засіданнях подібних робочих груп.

Сама Славицька називає це «примітивною спробою булінгу та хейтерства на ґрунті банальних заздрощів, особистої помсти та власної недореалізації» з боку тих, хто її за це критикує.

26 липня 2019 року Національне антикорупційне бюро України оприлюднило записи розмов ймовірно суддів Окружного адміністративного суду Києва, зокрема голови цього суду Павла Вовка і його заступника Євгена Аблова.

Вказані особи, за даними НАБУ і Генпрокуратури, фігурували у справі про організацію винесення завідомо неправосудних судових рішень і втручання у діяльність судових органів з метою створення штучних перешкод у роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Того ж дня представники НАБУ і Генпрокуратури України провели обшуки в Окружному адмінсуді Києва і в Суворовському районному суді Одеси. За даними слідства, голова і деякі судді ОАСК «організували винесення завідомо неправосудних судових рішень і втрутилися у діяльність судових органів з метою створення штучних перешкод у роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України».

Як заявили в НАБУ, це відбувалося в кілька етапів, зокрема, були штучно ініційовані подання позовів про відсутність повноважень у деяких членів ВККС і заборону їм виконувати свої повноваження й організовано винесення судових рішень про задоволення цих позовів.

У суді тоді назвали обшуки НАБУ і ГПУ тиском.
…

Президент України Володимир Зеленський заявляє, що його повторний тест на коронавірусне захворювання COVID-19 виявився позитивним. Він сказав про це у відеозверненні у фейсбуці ввечері 19 листопада.

При цьому Зеленський вказав, що його стан поліпшується.

«Мій повторний тест, на жаль, поки що позитивний, але я продовжую щоденно працювати. Це моя робота. І єдина різниця, що я працюю не на Банковій, а на вулиці академіка Заболотного… Дякую всім за підтримку… Запахи вже сьогодні повернулися, сили повертаються, температура знижується», – сказав Зеленський.

9 листопада стало відомо, що на COVID-19 захворіли президент України Володимир Зеленський і керівник Офісу президента Андрій Єрмак.

Речниця президента Юлія Мендель 12 листопада повідомила, що Зеленський і Єрмак перебувають в лікарні на самоізоляції, де продовжують працювати, у них легкі симптоми хвороби.
…

Постійна місія Німеччини в ООН заявила про продовження порушень прав людини в Криму через шість років після анексії півострова Росією.

Такою була реакція німецької сторони після голосування Комітету з прав людини Генасамблеї ООН за проєкт посиленої резолюції по Криму.

«Через більш ніж 6 років після незаконної анексії Росія продовжує серйозні порушення прав людини на території України. Німеччина підтримує територіальну цілісність України і закликає Росію припинити агресію», – йдеться в повідомленні місії в твіттері.

Напередодні Комітет Генасамблеї ООН схвалила посилену резолюцію, яка засуджує порушення прав людини в анексованому Криму. 

Після голосування міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав ОБСЄ і місію ООН із прав людини посилити моніторинг в анексованому Росією Криму.

Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця раніше повідомляв в інтерв’ю проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, що на 75-й сесії Генасамблеї ООН Україна планувала винести щонайменше два проєкти резолюцій, які будуть стосуватися Криму.

На початку липня Верховний комісар ООН із прав людини Мішель Бачелет, представляючи доповідь про стан прав людини в Криму, повідомила, що на півострові продовжують застосовувати тортури й обмежувати свободу слова.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров раніше стверджував, що розмови про порушення прав людини в анексованому Криму – це вигадка.

 
…

Керівник комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив, що підготував власний проєкт постанови про своє відкликання з посади.

«Вирішив подати альтернативний проєкт постанови про своє звільнення», – написав Гетманцев у фейсбуці і прикріпив текст «проєкту».

У ньому зокрема, він мотивує своє рішення тим, що «продовження його діяльності з розробки проєктів законів з питань оподаткування має на меті припинити незаконні схеми з ухилення від оподаткування та завдати шкоди від цього багатьом поважним людям, і тому унеможливлює виконання ним своїх обов’язків».

17 листопада у Верховній Раді був зареєстрований проєкт постанови про відкликання з посади голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева «у зв’язку із незадовільною роботою на посаді». Окремі політичні сили (серед яких «Батьківщина», «Європейська солідарність», «За майбутнє») раніше заявляли, що вимагатимуть звільнення Гетманцева, якщо парламент не підтримає відстрочку касових апаратів для ФОП. ВРУ провалила це голосування напередодні, попри протест підприємців, який тривав під стінами парламенту.
…

Голова Офісу президента Андрій Єрмак, який разом із президентом Володимиром Зеленським через хворобу на COVID-19 працюють дистанційно, поділився враженнями від роботи у державній клініці «Феофанія».

«От і я спробував віддалену роботу. Скажу вам, що краще працювати в офісі. Цей тиждень провів у «Феофанії». Самоізоляцію та медичний догляд при коронавірусі я планував організувати вдома, але необхідний рівень захищеності зв’язку у житловому будинку забезпечити неможливо. В іншому разі, повірте, я б залишався вдома і працював звідти…Вихідні були важкими, трохи випав з роботи. Зараз мені вже набагато краще. Саме необхідність повноцінної роботи кожного дня, проведення захищених відеоконференцій, дзвінків тощо були головними причинами щодо «Феофанії», – повідомив Єрмак у фейсбуці.

Він заявив, що сподівається «скоро отримати свій негативний тест».

9 листопада стало відомо, що на COVID-19 захворіли президент України Володимир Зеленський і керівник Офісу президента Андрій Єрмак.

Речниця президента Юлія Мендель 12 листопада повідомила, що Зеленський і Єрмак перебувають в лікарні на самоізоляції, де продовжують працювати, у них легкі симптоми хвороби.
…

Кабінет міністрів України на своєму засіданні призначив Павла Рябікіна головою Державної митної служби України.

Як повідомили у митній службі, Рябікін розпочинає свою роботу на новій посаді з сьогоднішнього дня.

Наприкінці жовтня уряд визнав керівника аеропорту «Бориспіль» Павла Рябікіна переможцем конкурсу на вакантну посаду голови Держмитслужби.

«З того часу тривала спеціальна перевірка, за успішними результатами якої Уряд отримав право затвердити нового керівника», – повідомили у митній службі.

Павло Рябікін до роботи в Держмитслужбі обіймав посаду генерального директора міжнародного аеропорту «Бориспіль» із березня 2017 року. У 2014-2015 роках був заступником голови Київської міської державної адміністрації. У 2005-2006 роках працював заступником Голови Міністерства транспорту і зв’язку (тепер – Міністерство інфраструктури).

Також Рябікін має досвід парламентської, дипломатичної та юридичної роботи: він був депутатом кількох скликань Верховної Ради, надзвичайним і повноважним послом України в Данії, адвокатом, йдеться в повідомленні Держмитслужби.

У квітні Кабінет міністрів звільнив з посади голови Державної митної служби Максима Нефьодова. З того часу тимчасове керівництво відомства змінювалося кілька разів.

 
…

Міністерство закордонних справ України вже працює над організацією візиту новообраної президентки Молдови Маї Санду до України, повідомив голова МЗС Дмитро Кулеба.

«Президент України Володимир Зеленський запросив новообрану президентку Молдови Маю Санду відвідати Україну, і Міністерство закордонних справ України вже працює над організацією цього візиту», – сказав міністр в ефірі телеканалу «1+1», повідомила пресслужба МЗС у фейсбуці.

Він також додав, що перші дві телефонні розмови новообрана президентка Молдови провела з лідерами України й Румунії, «що саме по собі є знаковим».

Мая Санду, колишня економістка Світового банку, яка виступає за тісніші відносини з Європейським союзом, перемогла в другому турі виборів президента Молдови. Санду набрала близько 57% голосів, а її опонент, проросійський чинний президент Ігор Додон – близько 43.

 
…

США і Рада з міжнародних досліджень й обмінів (IREX) запустили програму на суму два мільйони доларів, щоб згуртувати внутрішньо переміщених осіб України, повідомило посольство США в Україні.

«Сполучені Штати раді розпочати разом із IREXintl дворічну програму на суму два мільйони доларів, яка має на меті згуртувати внутрішньо переміщених осіб України та зміцнити їхню соціальну стійкість перед російською агресією», – йдеться в повідомленні посольства у твіттері.

За даними Мінсоцполітики, в Україні станом на 10 листопада взято на облік 1 458 050 переселенців із тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей і АР Крим.
…

Шевченківський районний суд Києва не оголошував вирок в справі Владислава Каськіва – колишнього голови Державного агентства з інвестицій та управління національними проєктами України часів президентства Віктора Януковича, повідомив Офіс генерального прокурора у відповідь на запит Радіо Свобода.

«На цей час судом здійснюється з’ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірка їх доказами. Вирок у кримінальному провадженні не ухвалювався», – розповіли в прокуратурі.

У жовтні на місцевих виборах Владислав Каськів був обраний депутатом Закарпатської облради за списком партії «Опозиційна платформа – За життя».

У 2010–2014 роках він обіймав посаду голови Держагентства з інвестицій та управління національними проектами України.

Наприкінці березня 2016 року його оголосили в розшук. Каськіва підозрювали у заволодінні в 2012 році у змові з іншими особами коштами державного бюджету України.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявляв, що Каськів вивів із України 255 мільйонів гривень.

У кінці 2017 року тодішня Генеральна прокуратура України повідомила, що закінчила досудове розслідування і надіслала до Печерського районного суду Києва обвинувальний акт щодо Каськіва, якого перед тим екстрадували з Панами, де він хотів отримати політичний притулок, але йому відмовили.

У прокуратурі тоді повідомляли, що розслідування проводилось у провадженні за статтями про «заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах» та «службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки».

Перед цим суд ухвалив рішення про арешт Каськіва з можливістю внесення застави з урахуванням наданих захистом довідок про повне відшкодування останнім завданих державі збитків. Каськів був звільнений у залі суду. Він вніс 160 тисяч гривень застави.

У 2012 році Каськів як голова Держінвестпроєкту підписав угоду про створення консорціуму інвесторів проекту LNG-терміналу з іспанською компанією Gas Natural.

Згодом з’ясувалося, що іспанська сторона не делегувала ніяких повноважень особі, яка підписувала цю угоду від імені компанії, а чоловік, який підписував мільярдну угоду з Україною, Жорді Сарда Бонвеї, є лижним інструктором з Іспанії.
…

Директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва назвала конструктивною свою вчорашню розмову з президентом України Володимиром Зеленським. При цьому вона наголосила, що до перегляду програми співпраці фонду з Україною необхідне «повне узгодження дій».

«Конструктивна телефонна розмова з президентом Зеленським щодо реалізації програми МВФ, незалежності центрального банку і боротьби з корупцією. Повне узгодження дій необхідне до перегляду програми», – написала Георгієва пізно ввечері 17 листопада у твіттері.

Раніше про цю розмову повідомили в Офісі президента України.

«Співрозмовники обговорили епідемічну ситуацію у світі та невизначеність для глобальної економіки у зв’язку з пандемією COVID-19. Президент наголосив, що Україна високо цінує всебічну підтримку МВФ… Глава держави зауважив, що Україна не зупинялася у виконанні взятих на себе обов’язків у межах програми stand-by», – йдеться в повідомленні ОПУ.

Повідомляється, що сторони обговорили важливість ухвалення збалансованого бюджету на 2021 рік, а також «ризики недавнього рішення Конституційного суду про скасування частини положень антикорупційного законодавства».

Ще на початку вересня голова Національного банку Кирило Шевченко висловлював сподівання, що Міжнародний валютний фонд передасть Україні новий транш до кінця 2020 року. З аналогічними заявами виступали й інші представники української влади.

7 травня після багатомісячних переговорів із Україною щодо трирічної програми розширеного фінансування МВФ урешті відмовився від неї і запропонував вужчу програму stand-by через «безпрецедентну невизначеність щодо економічних і фінансових перспектив і необхідність зосередити політичні пріоритети на короткостроковому стримуванні й стабілізації» в Україні.

9 червня Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила 18-місячну програму співпраці з Україною на п’ять мільярдів доларів, яка буде виконана в разі виконання Україною низки умов. Перший транш у 2,1 мільярда доларів Україна отримала 12 червня.

1 червня голова Національного банку України Яків Смолій подав у відставку, заявивши про «систематичний політичний тиск». Його відставка, а потім і призначення на його місце Кирила Шевченка викликали значне занепокоєння у світі, зокрема в фінансових установах, у тому числі і в МВФ, і в бізнесових колах, щодо незалежності Нацбанку і подальшого перебігу реформ в Україні. Новий голова Нацбанку заявив про продовження партнерства з МВФ.

 
…

Національне антикорупційне бюро України повідомило, що розслідування справи «Роттердам+» відновлене за рішенням Вищого антикорупційного суду, а повідомлення про буцімто закриття справи є неправдивими.

«Розслідування справи «Роттердам +» відновлене за рішенням ВАКС. Інформація про її нібито закриття не відповідає дійсності. Заявник відкликав скаргу через відсутній предмет спору», – йдеться в повідомленні НАБУ у твітері.

27 жовтня Вищий антикорупційний суд України постановив поновити розслідування схеми постачання вугілля «Роттердам +».

У вересні Вищий антикорупційний суд відхилив скаргу на рішення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка минулого місяця закрила кримінальне провадження в одній із частин так званої «справи «Роттердам +».

Спеціалізована антикорупційна прокуратура наприкінці серпня повідомила, що закрила кримінальне провадження в одній із частин так званої «справи «Роттердам +», у Національному антикорупційному бюро України заявили, що оскаржать це рішення як таке, що «суперечить засадам верховенства права».

Читайте також: САП закрила частину «справи «Роттердам +», НАБУ протестує

У березні 2016 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, запровадила нову формулу розрахунку гуртової ринкової ціни на електроенергію, одним із елементів якої була й вартість вугілля для ТЕС у вугільних хабах у портах Роттердам, Амстердам і Антверпен у Нідерландах і його доставки в Україну; цю формулу неформально охрестили «Роттердам +».

За повідомленнями, ця формула була вигідною для енергогенерувальних підприємств (значною частиною яких володіють компанії Ріната Ахметова) і невигідною для підприємств із великим енергоспоживанням (яких багато серед активів Ігоря Коломойського і Віктора Пінчука). Споживання населенням ця формула не стосувалася. Ця формула перестала діяти з липня 2019 року, коли в Україні запрацював новий ринок електроенергії.

Критики стверджували, що ця формула завищує кінцеву ціну електроенергії, й ініціювали судові позови проти неї ще з 2016 року, невдовзі після початку її застосування. Кілька судів визнали цю формулу законною.

Крім того, критику формули активно використовували супротивники п’ятого президента України Петра Порошенка, звинувачуючи його нібито в причетності до заподіяних нею збитків. Порошенко відкидає звинувачення і, вже втративши президентську посаду, закликав неупереджено розслідувати справу «формули «Роттердам +».

У НАБУ почали розслідування в справі цієї формули 2017 року. Після приходу до влади в Україні президента Володимира Зеленського він у травні 2019 року вимагав від НАБУ і САП протягом трьох місяців показати «відчутні результати в розслідуванні резонансних корупційних злочинів».

Відтак у серпні 2019-го детективи НАБУ за процесуального керівництва САП повідомили шістьом особам, причетним до запровадження так званої формули «Роттердам +», про підозру у вчиненні дій, у результаті яких, за твердженням бюро, споживачам електроенергії було завдано 18,87 мільярда гривень збитків. Уже на початку серпня 2020 року в НАБУ навіть стверджували, що розмір шкоди від цієї формули, «встановлений на підставі низки науково-економічних досліджень і судових експертиз», становить уже 39 мільярдів гривень.

Тим часом наприкінці червня 2020 року голова САП Назар Холодницький заявив, що на той час не існувало висновків експертів про можливі збитки від застосування цієї формули і що з цього питання тільки призначені експертизи.

А в липні 2020 року державне підприємство «Центренерго» фактично повернулося до застосування формули «Роттердам +» при закупівлі вугілля українського видобутку від компанії «ДТЕК Енерго» Ріната Ахметова – його купують за ціною, прив’язаною до імпортного паритету, а саме до біржових котирувань вугілля на європейському хабі в порту Роттердам.

 
…

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з директоркою-розпорядницею Міжнародного валютного фонду Крісталіною Георгієвою, повідомила ввечері вівторка пресслужба Офісу президента.

«Співрозмовники обговорили епідемічну ситуацію у світі та невизначеність для глобальної економіки у зв’язку з пандемією COVID-19. Президент наголосив, що Україна високо цінує всебічну підтримку МВФ… Глава держави зауважив, що Україна не зупинялася у виконанні взятих на себе обов’язків у межах програми stand-by», – йдеться в повідомленні ОПУ.

Повідомляється, що сторони обговорили важливість ухвалення збалансованого бюджету на 2021 рік, а також «ризики недавнього рішення Конституційного суду про скасування частини положень антикорупційного законодавства».

«У нас сконцентрована спільна позиція всіх антикорупційних органів, громадських організацій, дипломатичного корпусу, міжнародних партнерів для врегулювання ситуації та повного відновлення антикорупційної інфраструктури», – повідомляє Офіс президента з посиланням на сказане Володимиром Зеленським по телефону із Крісталіною Георгієвою.

7 травня після багатомісячних переговорів із Україною щодо трирічної програми розширеного фінансування МВФ урешті відмовився від неї і запропонував вужчу програму stand-by через «безпрецедентну невизначеність щодо економічних і фінансових перспектив і необхідність зосередити політичні пріоритети на короткостроковому стримуванні й стабілізації» в Україні. 9 червня Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила 18-місячну програму співпраці з Україною на п’ять мільярдів доларів, яка буде виконана в разі виконання Україною низки умов. Перший транш у 2,1 мільярда доларів Україна отримала 12 червня.

1 червня голова Національного банку України Яків Смолій подав у відставку, заявивши про «систематичний політичний тиск». Його відставка, а потім і призначення на його місце Кирила Шевченка викликали значне занепокоєння у світі, зокрема в фінансових установах, у тому числі і в МВФ, і в бізнесових колах, щодо незалежності Нацбанку і подальшого перебігу реформ в Україні. Новий голова Нацбанку заявив про продовження партнерства з МВФ.
…

У Посольстві США в Україні зробили заяву щодо перешкод, які чинять громадянам у русі через лінію розмежування на Донбасі підтримувані Росією сили.

«Ми закликаємо Росію слідувати ініціативі України та відкрити всі пункти в’їзду-виїзду на Донбасі та дозволити мирним жителям України одержувати пенсії та купувати ліки. Росія та її поплічники повинні припинити перешкоджати прогресу на шляху до миру коштом мирних жителів», – йдеться в повідомленні посольства США у фейсбуці.

Крім того, українське МЗС 17 листопада заявило про «небажання російської сторони зробити принаймні мінімальні кроки для полегшення гуманітарної ситуації, сприяння безперешкодному здійсненню контактів між громадянами України по обидва боки лінії розмежування».

Цю заяву зовнішньополітичне відомство зробило після того, як МЗС Росії оприлюднило у віторок коментар свого офіційного представника Марії Захарової у зв’язку із нещодавньою німецько-французькою заявою щодо врегулювання конфлікту на Донбасі. Захарова заявила, що буцімто «Берліну і Парижу добре відомо, що насправді одночасне відкриття КПВВ «Золоте» і «Щастя» на лінії зіткнення, яке планувалося на 10 листопада, було зірвано з вини української сторони».

«У спільній заяві зовнішньополітичних відомств Німеччини і Франції, в якій була дана висока оцінка виконанню українською стороною Загальних узгоджених висновків Паризького саміту в «Нормандському форматі» (9 грудня 2019 року), зокрема відзначено, що українська сторона, дотримуючись досягнутих у Парижі домовленостей, створила умови для поліпшення ситуації на контрольно-пропускних пунктах в’їзду-виїзду (КПВВ) на лінії розмежування в Донецькій і Луганській областях України до настання зими та полегшення становища цивільного населення, відкривши пункти пропуску «Золоте» та «Щастя» у Луганській області, як це і планувалося, 10 листопада 2020 року», – йдеться в повідомленні МЗС України.

Натомість російська сторона заявила про спроби української сторони «дезавуювати Мінські домовленості».

«МЗС України також категорично відкидає озвучені офіційним представником МЗС РФ звинувачення… Незаконні збройні формування продовжують перешкоджати громадянам безперешкодно переходити лінію розмежування. Мають місце обмеження вільного пересування спостерігачів Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ», – заявили в українському МЗС.

16 листопада посольство Сполученого королівства в Україні заявило, що Велика Британія розчарована, що нові контрольні пункти в’їзду-виїзду у Золотому та Щасті на Донбасі не працюють повноцінно попри їх відкриття Україною.

До того, 13 листопада, Франція і Німеччина закликали Росію і підтримуваних нею бойовиків негайно відкрити всі КПВВ на Донбасі, визнавши, що Україна, у свою чергу, «вжила заходів для поліпшення сумних умов на пунктах пропуску до настання зими і полегшення страждань людей на сході України».

Читайте також: На Донбасі з семи КПВВ пропускають людей лише два – прикордонники

З українського боку на Донбасі наразі функціонують сім КПВВ зі щодобовим режимом роботи з 8:00 до 16:00. У межах Донецької області: «Гнутове», «Новотроїцьке», «Мар’їнка», «Майорське», у межах Луганської області – «Станиця Луганська», «Щастя» і «Золоте». Українські прикордонники неодноразово заявляли про блокування руху через деякі КПВВ з боку бойовиків.
…

Колегія суддів Вищого антикорупційного суду скасувала перший обвинувальний вирок ВАКС, ухвалений у жовтні минулого року, повідомила пресслужба суду у вівторок ввечері.

«Цим вироком суддя у відставці була визнана винуватою у неподанні декларації. Скасування відбулося з огляду на рішення Конституційного суду України, яким визнані неконституційними деякі положення антикорупційного законодавства щодо е-декларування. Зокрема, і стаття 366-1 Кримінального кодексу України, за якою обвинувачувалася вказана особа», – йдеться в повідомленні ВАКС.

Як повідомляє громадська організація «Центр протидії корупції», йдеться про справу судді Апеляційного суду Дніпропетровської області у відставці Надії Посунся, яку звинувачували за статтею про недостовірне декларування доходів.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Читайте також: ВАКС закрив першу справу за недостовірне декларування

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня, за рішенням уряду, після засідання РНБО доступ таки відновили. Але у НАЗК кажуть, що до реєстру декларацій все одно неможливо подати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані посадовців.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.
…

Міський голова Кривого Рогу Юрій Вілкул заявив, що знявся з другого туру виборів через стан здоров’я. Вілкул пояснив своє рішення станом здоров’я.

Він подякував виборцям за те, що міг працювати мером міста упродовж двох каденцій і отримав найбільше голосів виборців на виборах 25 жовтня.

«Здоров’я, на жаль, стало підводити. А працювати впівсили – це не для мене», – зазначив Вілкул.

У відеозверненні Вілкул назвав своїм «наступником» кандидата від «Опозиційної платформи – За життя» Костянтина Павлова, з яким, як він сказав, в одній команді пропрацював 10 років і який тепер буде ймовірним кандидатом другого туру.

13 листопада стало відомо, що міський голова Кривого Рогу і кандидат в мери Юрій Вілкул госпіталізований до інституту серця Б.Тодурова у Києві. У пресслужбі мерії заявили, що Вілкул почувається нормально і підтримує зв’язок з усіма підрозділами мерії. По завершенню лікування він планує повернутися до роботи.

Раніше 71-річний Юрій Вілкул, який є чинним мером і висуванцем партії «Блоку Вілкула «Українська перспектива», яку очолює його син Олександр Вілкул, вийшов у другий тут виборів міського голови Кривого Рогу. Другим кандидатом був Дмитро Шевчик («Слуга народу»). За підсумками голосування в першому турі за Юрія Вілкула проголосувало понад 80,6 тис. виборців, за Дмитра Шевчика – 45 тис. Загалом у виборах мера у Кривому Розі брало участь дев’ять кандидатів. Проголосували 179 тисяч криворіжців.
…

Рішення підтримали лише 149 народних депутатів за необхідних 226
…

Верховна Рада України на засіданні 17 листопада планує заслухати інформацію Кабінету міністрів про заходи протидії поширенню коронавірусної хвороби COVID-19. Питання розглядатимуть першим, йдеться в порядку денному засідання.

Крім того, депутати планують з’ясувати в Кабміну причини запровадження карантину вихідного дня й обмежувальних заходів, передбачених урядовою постановою від 11 листопада.

На розгляд також планують винести проєкт постанови, в якому Кабінетові міністрів пропонують скасувати рішення про запровадження карантину вихідного дня «з метою подолання негативних тенденцій в економічній сфері».

11 листопада уряд ухвалив рішення, яким відмовився від адаптивного карантину і поширив на територію всієї країни дію «помаранчевої зони». Крім того, був запроваджений карантин вихідного дня.

Рішення Кабміну щодо запровадження карантину вихідного дня викликало протести в багатьох містах України.

За весь час пандемії в Україні на COVID-19 захворіли 545,6 тисячі людей, 9 697 – померли від COVID-19, одужали – 244 тисячі людей померла.
…

Народний депутат з групи «Партія «За майбутнє» та кандидат від партії «Нам тут жити» Ігор Колихаєв переміг на виборах мера Херсона в другому турі, повідомила Херсонська міська територіальна виборча комісія в коментарі «Укрінформу».

За даними комісії, Ігор Колихаєв отримав 63,59% голосів виборців, за нього проголосували 34 125 виборців. Ексмер Херсона Володимир Сальдо отримав майже вдвічі менше голосів – 18 135.

З 2015 року мером Херсона працює Володимир Миколаєнко. Він не брав участі у виборах.
…

Одеська область стала однією з лідерок за зловживанням адміністративним ресурсмом, повідомила громадянська мережа «Опора».

За даними активістів, найбільша кількість випадків зловживання адміністративними ресурсами в області пов’язана із Одеським міським головою та кандидатом на цю ж посаду від міської організації партії «Довіряй ділам» Геннадієм Трухановим та кандидатами в депутати від цієї ж партії.

В «Опорі» стверджують, що фіксували випадки зловживань на користь кандидатів від «Української морської партії» Сергія Ківалова та місцевої організації партії «Слуга народу».

Згадані політики та політичні сили наразі не реагували на заяву «Опори».

За даними «Опори», в Одеській області виявили сім випадків зловживання адміністративним ресурсом. Загалом на території України таких випадків 58.

На виборах міського голови Одеси перемагає Геннадій Труханов, який очолює місто з 2014 року.
…

Міністр охорони здоров’я України Максим Степанов у коментарі Радіо Свобода заперечив, що обговорював з керівництвом держави тему своєї відставки.

«У мене не було розмов ні з ким на цю тему. Я повністю сконцентрований на роботі і конкретних результатах. За період, протягом якого я очолюю Міністерство охорони здоров’я, вдалося відбудувати систему лабораторних центрів, які за попередні роки були зруйновані», – заявив Степанов.

Він звернув увагу, що у квітні в Україні робили 200 ПЛР-тестів на добу. Зараз ця цифра сягає понад 55 тисяч.

«Для лікування пацієнтів з COVID-19 у квітні було всього 12 тисяч ліжок, зараз готові до використання 48 тисяч ліжок, половина яких з підведеним киснем. Конкретні показники та результати – єдине, що мене зараз хвилює», – розповів міністр.

За словами Степанова, питання його відставки ініціює партія «Голос».

«Я для них дуже «незручний» міністр. Мою відставку вони почали ініціювати одразу через два тижні після мого призначення»,– зазначив посадовець.

У відповідь на питання про те, чим буде займатись, якщо його звільнять, міністр заявив: «Рано чи пізно все закінчується. Я не люблю забігати наперед. Коли буде привід – буду вирішувати».

Степанов очолює Міністерство охорони здоров’я з 30 березня 2020 року. Партія «Голос» хоче провести позачергове засідання Верховної Ради, щоб розглянути питання звільнення Степанова.

За словами народного депутата від «Голосу» Ярослава Железняка, 13 листопада в уряді підписали документ про звільнення одного з міністрів. Коли посадовець дізнався, що є достатньо голосів за його звільнення, він пішов на лікарняний. Депутат не називає імені міністра, але відомо, що 14 листопада Степанов повідомив, що захворів на COVID-19.

15 листопада волонтерка Оксана Сухорукава розповіла, що за два дні до цього відвідала зустріч в Офісі президента через ситуацію з COVID-19. За її словами, на той час в ОП вже було ухвалене рішення про звільнення Степанова.

 
…

Адміністрація московського слідчого ізолятора «Лефортово» відмовила українському консулу у візиті до засудженого в окупованому Росією Криму Дениса Кашука, оскільки називає його громадянином Росії. Про це правозахисного центру ZMINA повідомила його мати Катерина Кашук, посилаючись на першу заступницю голови МЗС України Еміне Джеппар.

«Таку відповідь з «Лефортово» надіслали три тижні тому. Я б дуже хотіла, щоб український консул домігся зустрічі з Денисом», – сказала вона.

Разом з тим Катерина Кашук закликала владу України надіслати новорічні листівки українцям, які утримуються в Росії з політичних мотивів. За її словами, це могло б змінити ставлення до них у місцях позбавлення волі.

«Мені Микола Карпюк розповів, як колишній президент Петро Порошенко і ексміністр закордонних справ Павло Клімкін прислали йому листівки до Нового року. Хоча ця листівка прийшла із запізненням, все одно навіть сусіди по камері були так здивовані: «Як це так? Тобі сам президент написав?» – переказала Катерина Кашук.

На сайті Управління Федеральної служби виконання покарань по Москві немає інформації про відмову у зустрічі.

Підконтрольний Росії Вірменський міський суд в окупованому Криму засудив до 3 років і 8 місяців позбавлення волі кримчанина Дениса Кашука, обвинуваченого в зберіганні вибухівки.

У грудні 2019 року російські силовики затримали Кашука за підозрою в придбанні і зберіганні зброї. Його дружина каже, що він не виходив на зв’язок з 17 грудня, а в їхньому будинку відбувся обшук.

Підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя 20 грудня обрав Кашуку запобіжний захід у вигляді утримання в СІЗО до 18 лютого. Сторона захисту оскаржила арешт.

Пізніше стало відомо, що Кашук відмовився від незалежних захисників. Рідні арештованого підтвердили, що Кашук був він змушений це робити заради безпеки близьких.

Прокуратура Автономної Республіки Крим відкрила кримінальне провадження за статтею про незаконне позбавлення волі.

 
…

Понад 90 народних депутатів перехворіли на коронавірусне захворювання COVID-19, повідомила під час погоджувальної ради віцеспікер Верховної Ради Олена Кондратюк, яка наразі виконує обов’язки спікера.

За її словами, зараз 27 народних депутатів хворі на COVID-19. Крім того, хворіють 24 співробітники апарату Верховної Ради.

Кондратюк пропонує, щоб парламент цього тижня працював у вівторок у режимі пленарного засідання, а решту днів – у режимі парламентських комітетів.

Вона пояснила таку пропозицію непростою ситуацією з COVID-19 у парламенті.

Кондратюк почала виконувати обов’язки спікера після того, як голова Верховної Ради Дмитро Разумков і його перший заступник Руслан Стефанчук захворіли на COVID-19.

 
…

У Верховній Раді України зареєстрований проєкт постанови, який рекомендує Кабінетові міністрів скасувати рішення про запровадження в країні карантину вихідного дня, повідомила віцеспікер парламенту Олена Кондратюк на засіданні погоджувальної ради керівників фракцій і груп парламенту.

Проєкт постанови, авторами якої є представники різних фракцій, зареєстрований 16 листопада.

«З метою подолання негативних тенденцій в економічній сфері пропонується рекомендувати Уряду переглянути рішення, ухвалене ним 11 листопада 2020 року», – йдеться в пояснювальній записці.

За словами Кондратюк, яка від 12 листопада виконує обов’язки голови Верховної Ради, бо спікер Дмитро Разумков і перший віцеспікер Руслан Стефанчук заразилися COVID-19, на 17 листопада в парламент вирішили запросити голову уряду Дениса Шмигаля разом з усім складом Кабінету міністрів.

Від них очікують відповіді щодо бачення виходу з карантину і щодо того, яким є стан виконання постанови Верховної Ради про заходи протидії поширенню коронавірусу.

11 листопада уряд ухвалив рішення, яким відмовився від адаптивного карантину і поширив на територію всієї країни дію «помаранчевої зони». Крім того, був запроваджений карантин вихідного дня.

Рішення Кабміну щодо запровадження карантину вихідного дня викликало протести в багатьох містах України.

За весь час пандемії в Україні на COVID-19 захворіли 545,6 тисячі людей, 9 697 – померли від COVID-19, одужали – 244 тисячі людей померла.
…

Народний депутат, співголова партії «Опозиційна платформа – За життя» Вадим Рабінович захворів на COVID-19. Він повідомив про це у фейсбуці ввечері 15 листопада.

«На жаль, піймав коронавірус. Будемо лікуватися», – написав Рабінович.

За попередню добу, 15 листопада, в Україні виявили 9 832 випадки захворювання на нову коронавірусну інфекцію, свідчать дані РНБО.

Це на 849 менше, ніж 14 листопада, коли був зафіксований новий «рекорд вихідного дня» (10 681 випадок), ще тиждень тому в суботу було 9 397, а в неділю – 8 678 нових випадків захворювання на COVID-19.

Померли 15 листопада 94 пацієнти із цим діагнозом, одужали – 2753.
…

В Офісі генерального прокурора на запит Радіо Свобода відмовилися повідомити, чи зверталися по правову допомогу до закордонних органів із запитами для провадження проти п’ятого президента України Петра Порошенка.

«Розголошення відомостей про звернення Офісу генерального прокурора із запитами в порядку міжнародного співробітництва, а також інших відомостей досудового розслідування є недопустимим у відповідності до ст. 222 КПК України, згідно з якою незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом», – йдеться у відповіді.

На початку місяця Державне бюро розслідувань попросило ОГП звернутися до Панами, Кіпру і Віргінських Островів.

Як нагадали в ДБР, бюро здійснює досудове розслідування щодо відкриття Порошенком компанії в юрисдикції Британських Віргінських Островів.

За повідомленням, у документах компанії було зазначено, що вона «виконуватиме роль холдингового підприємства для українських і кіпрських структур кондитерської корпорації, засновником якої є п’ятий президент України». ДБР заявило, що вбачає в діях Порошенка ознаки відмивання коштів та ухилення від сплати податків.

18 вересня адвокат колишнього президента Петра Порошенка Ілля Новіков заявив, що правоохоронні органи відкрили проти його підзахисного в цілому 58 кримінальних справ. Порошенко називає переслідування політично мотивованим.

Державне бюро розслідувань у відповідь на запит Радіо Свобода відмовилося підтвердити це чи заперечити.

У 2016 році репортери із 76 країн опрацювали понад 11 мільйонів документів щодо офшорних компаній та їхніх власників. В Україні фігурантом розслідування став, зокрема, тодішній президент України Петро Порошенко. Журналісти-розслідувачі заявляли, що Порошенко, всупереч заявам, не передав свої активи у траст, однак почав реструктуризацію своїх активів «Рошен», створивши для цього три офшорні компанії.

Згодом юридична фірма «Авеллум», юридичний радник Порошенка, заявила, що створення компаній в іноземній юрисдикції було єдиним можливим шляхом для передання активів Порошенка в управління авторитетної міжнародної трастової структури.

Тодішній президент України також вказав, що основною метою створення компанії Prime Asset Partners Limited на Британських Віргінських островах було створення спеціального підприємства для передачі бізнесу в управління банку Rothschild, а не мінімізація податкової бази, як в інших учасників скандалу.

Автори міжнародного журналістського розслідування стверджують, що панамська юридична компанія Mossack Fonseca допомагала відмивати гроші, ухилятися від сплати податків і обходити різні санкції своїм клієнтам, серед яких політики, бізнесмени та спортсмени з усього світу.

 
…

Станом на 20:00 15 листопада середня явка на виборах міських голів становила 24%, повідомила Центральна виборча комісія.

Найвищою активність виборців була в Кам’янці-Подільському – 34,29%, найнижчою в Сумах – 19,02%.

«Сьогодні середня явка на виборах міських голів (повторне голосування) становила 24,0%. Це на 8% менше, ніж була явка у цих містах 25 жовтня цього року», – йдеться в повідомленні ЦВК у фейсбуці.

У ЦВК додали, що ці відомості не носять офіційний характер, «оскільки, відповідно до постанови ЦВК від 20 жовтня 2020 року № 404, вони надходять до Комісії від органів ведення Державного реєстру виборців, які своєю чергою отримують цю інформацію від територіальних виборчих комісій будь-якими засобами зв’язку, зокрема телефоном, або електронною поштою».

Результати голосування з виборів депутатів місцевих рад і міських голів мають бути встановлені територіальними виборчими комісіями (ТВК) не пізніш як на п’ятий день із дня повторного голосування, тобто до 20 листопада включно, наголосили у ЦВК.

У день голосування на місцевих виборах 25 жовтня середня явка по Україні на 20:00 складала 36,88%.

15 листопада другий тур виборів мера відбувався в Луцьку, Одесі, Сумах, Херсоні, Кам’янці-Подільському Хмельницької області, Краматорську Донецької області та Українці Київської області. У першому турі в цих містах жодний кандидат не набрав понад 50% голосів виборців.

Крім того, сьогодні відбувалося повторне голосування з виборів депутатів 53 місцевих рад: 1 міської, 14 селищних і 38 сільських у територіальних громадах з кількістю виборців до 10 тисяч у 17 регіонах, повідомила ЦВК.

Також повторне голосування має відбутися в 12 містах України 22 листопада.

Чергові місцеві вибори в Україні відбулися 25 жовтня.
…

У день повторного голосування на місцевих виборах в Україні поліцейські розпочали сім кримінальних проваджень і склали чотири адміністративні протоколи, повідомив заступник голови Національної поліції Олександр Фацевич.

Загалом упродовж доби загалом зареєстровано 110 повідомлень, пов’язаних із порушеннями виборчого процесу, повідомила пресслужба поліції.

Найбільше порушень зареєстрували в Одеській області – 35, 27 – у Херсонській, 20 – у Київській, 9 – у Донецькій, 8 – у Сумській, 6 – у Волинській і 5 – у Хмельницькій областях.

«Загалом день голосування відбувся без серйозних порушень виборчого процесу. Поліцейські оперативно відпрацьовували всі повідомлення і надавали їм правову оцінку. У результаті складено чотири адмінпротоколи та розпочато сім кримінальних проваджень. Усі дільниці зачинилися, розпочався процес підрахунку голосів. Поліцейські продовжують нести службу біля дільниць і супроводжуватимуть членів комісій і виборчу документацію до ТВК», – сказав Фацевич.

Кримінальні провадження відкриті за статтями:

перешкоджання здійсненню виборчого права;
незаконне використання виборчого бюлетеня;
фальсифікація, підроблення, викрадення, пошкодження або знищення виборчої документації;
завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності;
хуліганство.

Адміністративні протоколи складені за статтями «пошкодження, приховування, знищення свого виборчого бюлетеня» і «порушення обмежень щодо ведення передвиборної агітації, агітація в день проведення референдуму».

Раніше в поліції повідомили, що взяли під цілодобову охорону 1006 виборчих дільниць. До несення служби залучили понад п’ять тисяч правоохоронців.

15 листопада другий тур виборів мера відбувався в Луцьку, Одесі, Сумах, Херсоні, Кам’янці-Подільському Хмельницької області, Краматорську Донецької області та Українці Київської області. У першому турі в цих містах жодний кандидат не набрав понад 50% голосів виборців.

Крім того, сьогодні відбувалося повторне голосування з виборів депутатів 53 місцевих рад: 1 міської, 14 селищних і 38 сільських у територіальних громадах з кількістю виборців до 10 тисяч у 17 регіонах, повідомила ЦВК.

За даними громадянської мережі «Опора», станом на 16:00 інтегрована явка виборців у семи містах склала 18,6%, у той час, як під час голосування 25 жовтня по всій Україні на цей час явка становила 27%.

Також повторне голосування має відбутися в 12 містах України 22 листопада.

Чергові місцеві вибори в Україні відбулися 25 жовтня.
…