Найбільше повідомлень зафіксовано у Херсонській, Одеській, Київській і Сумській областях. При цьому найбільше виявили фактів незаконної агітації
…

PEN Ukraine і Центр громадянських свобод 15 листопада на Софійській площі в Києві провели правозахисну акцію «Порожні стільці» – на підтримку громадян України, ув’язнених у Росії та анексованому нею Криму, а також утримуваних на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Про це інформує проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.

Як повідомили організатори, акція була приурочена до Дня ув’язненого письменника, або Дня порожніх стільців.

Відомі письменники, журналісти, актори і музиканти стали голосом заручників Кремля і розповіли їхні історії. Зокрема, участь в акції взяли письменники Андрій Курков та Лариса Денисенко, актори Антоніна Хижняк, Олеся Жураковська та Ахтем Сеітаблаєв, музикант Олександр Сидоренко (Фоззі), журналісти Юрій Макаров та Вахтанг Кіпіані.

Мета заходу – нагадати українцям і світовій спільноті про кримінальні справи проти громадян України, засуджених та ув’язнених у Росії та Криму з політичних мотивів, а також закликати представників української влади використовувати кожну можливість для їхнього звільнення, відзначають організатори.

Раніше в секретаріаті уповноваженого Верховної Ради України з прав людини повідомили, що станом на листопад 2020 року кількість громадян України, переслідуваних Росією за політичними мотивами, становить 130 осіб.
…

Франція і Німеччина привітали відкриття Києвом нових контрольних пунктів в’їзду-виїзду вздовж лінії контакту на Донбасі і закликали Росію й підтримуваних нею бойовиків також дозволити пропуск людей через КПВВ.

«Таким чином Україна вжила заходів для поліпшення сумних умов на пунктах пропуску до настання зими і полегшення страждань людей на сході України. Ми закликаємо Росію і сепаратистів негайно відкрити всі наявні пункти пропуску на лінії розмежування в Донецькій області. Не можна дозволяти, щоб конфлікт продовжував вестися за рахунок населення», – йдеться у заяві МЗС Франції і Німеччини 13 листопада.

Відкриття двох нових КПВВ – у Золотому і Щасті на Луганщині – збільшило кількість пропускних пунктів на Донбасі до семи.

Фактично ж пропуск людей здійснюється лише на двох контрольних пунктах в’їзду-виїзду, повідомила раніше 13 листопада Державна прикордонна служба України.

«Фактичний пропуск громадян здійснюється лише в контрольних пунктах в’їзду-виїзду «Станиця Луганська» – щодобово та «Новотроїцьке», в якому представники окупаційної влади розблоковують рух двічі на тиждень у понеділок та п’ятницю. На решті дорожніх коридорів рух заблокований проросійськими незаконними збройними формуваннями», – йдеться в повідомленні.
…

Мер Львова Андрій Садовий і його опонент на місцевих виборах Олег Синютка в ефірі Радіо Свобода обговорили становище у Львові перед локдауном, якого місто вирішило не дотримуватися всупереч рішенню уряду. 

Андрій Садовий повідомив, що протягом вихідних близько 50 юристів мерії будуть консультувати підприємців, які вирішать працювати.

«Малий і середній бізнес зараз у такому шоці, що Ви собі не уявляєте. 50 тисяч львів’ян можуть залишитися без куска хліба, тому я вважаю, що уряд ухвалив немудре рішення. Ми порахували, що за два дні підприємці недоотримають приблизно 50-60 мільйонів гривень. Поліція що, замість того, щоб ловити злочинців, буде штрафувати людей? », – сказав Садовий.

Кабінет міністрів від 14 до 30 листопада запровадив в Україні карантин вихідного дня. У суботу і неділю не працюватимуть ТРЦ, спортзали, салони краси, заклади культури, магазини промтоварів, обмежать роботу барів, кафе й ресторанів. 

Львівська міськрада готує позов до суду через таке рішення, заявив раніше Андрій Садовий. Позов до Окружного адміністративного суду Києва уже подали три міські заклади культури, які вважають постанову уряду незаконною і такою, що обмежує їхню діяльність.

За даними міської ради, це: Театр імені Лесі Українки, Львівський органний зал і Львівський кіноцентр.

Мер Львова також оголосив суботу й неділю робочими днями до 30 листопада для малого й середнього бізнесу, щоб обійти карантин вихідного дня.

Кандидат в мери Львова від «Європейської солідарності» Олег Синютка сказав Радіо Свобода , що не підтримує ні дії уряду, ані місцевої влади.

«Заяви, які лунають, є для того, щоб зіштовхнути правоохронні органи і підприємців. Дайте можливість підприємцям працювати в правовому руслі. Для цього прийміть відповідні ришення. І тоді бізнес, з дотриманням всіх карантинних умов, не буде мати жодних проблем з правоохронними органами. А правоохронні органи не опиняться між двома вогнями», – сказав Синютка.  

Народний депутат закликає скликати у Львові Комісію з надзвичайних ситуацій, щоб оцінити епідеміологічну ситуацію, натомість Андрій Садовий раніше заявляв, що комісія «не буде ухвалювати рішень, які шкодять місту». 

Другий тур місцевих виборів у Львові, на яких будуть змагатися Садовий і Синютка, має відбутися 22 листопада.
…

Виконком Львівської міської ради 13 листопада ухвалив рішення про те, що вихідні субота і неділя до 30 листопада стають робочими днями. 

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, це рішення поширюється на заклади громадського харчування, торговельно-розважальні центри, заклади культури, спортивні зали, фітнес-центри і ринки. 

Відтак у Львові неможливо запровадити карантин вихідного дня, заявляють у мерії.

Всі заклади при цьому мають дотримуватися санітарних вимог.

У міській раді наголошують, що 14 листопада підприємці можуть скористатися рішенням виконкому, якщо контролюючі органи матимуть претензії.

У Львові в малому і середньому бізнесі задіяні близько 50 тисяч людей.

Раніше міський голова Львова Андрій Садовий заявив, що оскаржить у суді рішення уряду про запровадження в Україні карантину вихідного дня.

Рішення про карантин вихідного дня ухвалив Кабінет міністрів на своєму засіданні 11 листопада. Карантин діятиме впродовж шести вихідних днів – 14, 15, 21, 22, 28 та 29 листопада. Необхідність такого кроку в уряді пояснили наміром стримати різке зростання числа хворих на COVID-19.

Рішення Кабміну викликало протести в багатьох містах України.

 
…

У Центральній виборчій комісії заявляють, що карантин вихідного дня не вплине на проведення повторного голосування на виборах у низці населених пунктів України.

«Чи впливає карантин «вихідного дня» на повторне голосування? Ні. Люди не обмежені в реалізації свого конституційного права», – йдеться в повідомленні ЦВК у фейсбуці.

Щодо правил безпеки на дільницях, то, за даними Центрвиборчкому, вони залишаються незмінними:

при вході на дільницю вимірюватимуть температуру,
розмітка для дотримання дистанції,
дезінфікуючі засоби для рук
окремі кабінки голосування для людей, що мають ознаки захворювання.

15 листопада в Одесі, Сумах, Луцьку, Херсоні, Краматорську, Кам’янець-Подільському й Українці обиратимуть міських голів, а в територіальних громадах (з кількістю до 10 тисяч виборців) у 16 регіонах повторно обиратимуть депутатів місцевих рад. 

Також повторне голосування має відбутися в 12 містах України 22 листопада.

Чергові місцеві вибори в Україні відбулися 25 жовтня. 

Рішення про карантин вихідного дня ухвалив Кабінет міністрів на своєму засіданні 11 листопада. Карантин діятиме впродовж шести вихідних днів – 14, 15, 21, 22, 28 та 29 листопада.
…

У другий тут виборів міського голови Кривого Рогу виходять Дмитро Шевчик («Слуга народу») та Юрій Вілкул, який є чинним мером і висуванцем партії «Блоку Вілкула «Українська перспектива», яку очолює його син Олександр Вілкул. Результати голосування на виборах 25 жовтня оголосила міська ТВК.

За Юрія Вілкула проголосувало понад 80,6 тисячі виборців, за Дмитра Шевчика – 45 тисяч. Загалом у виборах брали участь дев’ять кандидатів. Проголосувало 179 тисяч криворіжців.

Встановлення результатів виборів затягувалось через скарги довірених осіб кандидата Дмитра Шевчика на дії ТВК. Вони оскаржували постанови Саксаганської районної у місті Кривому Розі ТВК, члени якої, не дочекавшись рішення суду, провели повторний підрахунок голосів на двох дільницях.

Також оприлюднені результати виборів до міськради Кривого Рогу. До неї проходить п’ять партій.

Найбільше мандатів – 19 – у Блоку Вілкула «Українська перспектива», партія «Слуга народу» взяла 16 мандатів, ОПЗЖ – дев’ять, «Сила людей» та «Європейська солідарність» – по п’ять.

На виборах 15 листопада 2015 року у Кривому Розі за чинного міського голову, представника «Опозиційного блоку» Юрія Вілкула проголосувало 50,21 відсотка виборців, а за його суперника, висуванця «Самопомочі» Юрія Милобога – 49,79 відсотка. Різниця між кандидатами склала752 голоси. Після цього у місті тривали протести «проти фальшувань результатів виборів».

Згодом Верховна Рада призначила позачергові вибори мера Кривого Рогу на 27 березня 2016 року. Після цього всеукраїнський з’їзд партії «Об’єднання «Самопоміч» підтримав кандидатуру Семена Семенченка на посаду мера Кривого Рогу, а Юрій Милобог відмовився від балотування. Переможцем виборів тоді став Юрій Вілкул.
…

Комітет з питань правової політики проголосував за новий конкурс на вакантну посаду судді Конституційного суду України. Відповідне рішення депутати комітету ухвалили на онлайн-засіданні 13 листопада.

Парламентські фракції та групи можуть вносити свої кандидатури на посаду судді. Відповідне рішення комітету повинно з’явитися на сайті Верховної Ради (поки що цього не сталося).

Читайте також: Судді КСУ перейшли на дистанційну роботу через виявлення COVID-19 – пресслужба

Раніше в інтерв’ю Радіо Свобода представник президента в Конституційному суді, народний депутат від «Слуги народу» Федір Веніславський заявив, що фракція «Слуги народу» підтримає представницю Верховної Ради у Конституційному суді та народну депутатку від монобільшості Ольгу Совгирю, якщо вона захоче кандидуватися.

Верховна Рада 6 листопада не змогла призначити суддів Конституційного суду України за своєю квотою.

Читайте також: Після інтерв’ю Веніславського Радіо Свобода КСУ вимагає від нього пояснень

Того дня на засіданні встигли розглянути лише кандидатури чотирьох претендентів на одну із двох вакантних посад. В результаті жоден з них не знайшов достатньої підтримки, а відтак на цю посаду будуть проводити повторний конкурс, у якому і може взяти участь Ольга Совгиря.

Ще двох кандидатів, які претендували на друге суддівське крісло (серед них був і соратник Веніславського Віктор Кичун) депутати 6 листопада розглянути не встигли і планують зробити це вже наступного пленарного тижня.

 
…

Якщо представниця Верховної Ради у Конституційному суді та депутатка від «слуги народу» Ольга Совгиря виявить бажання взяти участь у конкурсі на вакантну посаду судді КСУ, то фракція монобільшості «однозначно її підтримає». Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив представник президента в Конституційному суді, «слуга народу» Федір Веніславський.

«Якщо вона вирішить подавати свою кандидатуру і запропонує фракції, то, я думаю, що фракція підтримає її точно, тому що вона – абсолютний авторитет з точки зору конституційного судочинства і з точки зору конституціоналіста. У фракції до неї всі звертаються за порадами, і вона дає свої рекомендації та виступає на фракціях… Тому, якщо вона вирішить брати участь, я думаю, що це дуже підсилить Конституційний суд і буде дуже позитивним моментом», – розповів Веніславський. 

За його словами, нині народні депутати зі «Слуги народу» усіляко мотивують Совгирю долучитися до участі у конкурсі на посаду судді КСУ.

«Її просто всі штовхають, що «Ти будеш гарним суддею». А далі рішення за нею, але фракція її точно підтримує. Я бачу це зараз навіть по листуванню членів фракції в чаті», – розповів він.

При цьому Веніславський знає ще як мінімум двох «слуг народу», які не проти поборотись за крісло судді Конституційного суду, однак їхніх прізвищ озвучити на камеру не захотів. 

«Виявляли бажання інші правознавці. Я думаю, що це питання вирішиться вже на фракції… Думаю, що деякі фахівці в галузі конституційного права чи в галузі права загалом, коли побачать рівень підтримки інших кандидатів, то вони, можливо, переглянуть свою позицію бути суддями. Я знаю прізвища народних депутатів, хто хотів бути від нашої фракції, але я не думаю, що їх потрібно зараз називати», – пояснив Веніславський та додав, що сам він ставати суддею Конституційного суду поки не має наміру, адже це «не відповідає його темпераменту». 

Верховна Рада 6 листопада не змогла призначити суддів Конституційного суду України за своєю квотою. 

Того дня на засіданні встигли розглянути лише кандидатури чотирьох претендентів на одну із двох вакантних посад. В результаті жоден з них не знайшов достатньої підтримки, а відтак на цю посаду будуть проводити повторний конкурс, у якому і може взяти участь Ольга Совгиря. 

«Я прогнозую, що десь до кінця грудня у нас буде проведено другий конкурс на посаду судді Конституційного суду, а по строках це, я думаю, від 35 до 45 днів», –припускає представник президента в Конституційному суді Федір Веніславський

Ще двох кандидатів, які претендували на друге суддівське крісло (серед них був і соратник Веніславського Віктор Кичун) депутати 6 листопада розглянути не встигли і планують зробити це вже наступного пленарного тижня.  
…

На сьогодні кількість громадян України, переслідуваних Росією за політичними мотивами, становить 130 осіб, повідомили в Секретаріаті уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у відповідь на запит Радіо Свобода.

За повідомленням, із них – 111 (у тому числі 76 кримських татар) утримують у місцях позбавлення волі (виправних колоніях та слідчих ізоляторах), а 19 – обмежені в свободі пересування (засуджені умовно, перебувають під домашнім арештом, на примусовому лікуванні, під адміністративним наглядом).

«Кількість громадян України, які незаконно утримуються в Росії і тимчасово окупованому Криму, постійно змінюється, адже окупаційна влада продовжує затримувати і відкривати нові сфабриковані кримінальні справи, а уповноважений, у свою чергу, отримує нові звернення від родичів, адвокатів, правозахисних організацій щодо вжиття заходів для їх звільнення», – наголосили в офісі омбудсмена.

У серпні цього року уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомляла, що Росія утримує з політичних мотивів 133 громадян України, в тому числі 97 кримських татар.

Як повідомили Радіо Свобода в Секретаріаті уповноваженого, у вересні і жовтні троє громадян України були звільнені з місць позбавлення волі.

 
…

Народні депутати від «Слуги народу», «Опозиційної платформи – За життя», «Європейської солідарності» й позафракційні пишуть звернення у власних інтересах або інтересах пов’язаних із ними осіб і бізнесу. Як виявили журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший), деякі парламентарі направляють депутатські звернення до державних органів, щоб уточнити стан розслідування кримінальних справ щодо себе, з’ясувати інформацію про своїх бізнес-конкурентів, уточнити відомості щодо свого майна, лобіювати закупівлю товарів своїх підприємств, і просять дозволити перельоти членів сім’ї бізнес-партнерів своєї родини.

Українське законодавство обмежує право народних депутатів використовувати владні повноваження у приватних інтересах. Водночас через рішення Конституційного суду Нацагентство з питань запобігання корупції не зможе перевірити дії парламентарів на наявність можливого конфлікту інтересів, йдеться у розслідуванні «Іменем депутата».

Через чотири дні після складання присяги народний депутат від «Слуги народу» Артем Нагаєвський надіслав звернення до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова з проханням «вжити заходів поліцейського реагування» щодо злочину, вчиненого проти нього особисто. Наступного дня – ще одне звернення до МВС, у якому також просив прискорити розслідування злочину проти нього особисто, але вже у іншому кримінальному провадженні. З відповіді Авакова з’ясувалось, що обидві справи були відкриті на вимогу самого депутата через начебто викрадення його майна, і уже щодо них надали письмові вказівки.

Пізніше Нагаєвський пояснив журналістам: «Просто хотілося, щоб якась справедливість була віднайдена в цьому питанні. В цій ситуації – взагалі, бо це питання стосувалось не тільки мене, а й підприємства, на якому я працював. Там був розбійний напад, там було хуліганство».

Обранець від ОПЗЖ Григорій Мамка у червні цього року надіслав звернення до Державної фіскальної служби, в якому просив повідомити, чи проводять негласні слідчі дії щодо нього та ще шести його помічників, а також чи внесені відомості до ЄРДР. У відомстві депутатові відповіли, що у реєстрі ані він, ані його помічники «як правопорушники не обліковані».

У коментарі «Схемам» Мамка пояснив: «Коли помічники з’являються на роботі і кажуть, що за нами слідкують, моя позиція як народного депутата: дізнатися, в яких правоохоронних органів є до мене питання, щоб я чи помічник з’явилися для дачі показів. Може щось їх цікавить по політиці чи інші якісь обставини? Ми із задоволенням все надамо. Відповідь від правоохоронних органів надійшла, що немає ніяких кримінальних проваджень. Але слідчі розшукові негласні дії можуть проводитися, вони вправі не надавати мені відповідь».

Порушували у своїх зверненнях депутати і питання пов’язаного із ними бізнесу.

Зокрема, у квітні цього року міський голова Києва Віталій Кличко отримав такий лист за підписом депутата Олександра Гереги, в якому була пропозиція купувати все необхідне медичне обладнання, завезене в Україну на літаку «Мрія», у мережі торговельних центрів «Епіцентр», яким співволодіє обранець з групи «За майбутнє».

Пізніше у розмові зі «Схемами» Герега зауважив: «Взагалі це була помилка моєї помічниці. Вона дійсно на бланку народного депутата кинула. Чому? Коли ми її запитали, вона чітко сказала, що думала, що так буде швидше і краще для суспільства… Скільки привернули увагу всієї країни? І ви запитуєте. А якби кинула на бланку компанії «Епіцентр» – ну, кому воно потрібно? А так, бачте, одна помічниця який зробила маркетинг компанії «Епіцентр».

Герега також підтвердив свій підпис, але припустив, що, «мабуть, були бланки вже з ним».

Депутат від «Слуги народу» Олександр Сова на другий тиждень після отримання депутатського мандату написав звернення до Державної податкової служби.

Його цікавила детальна інформація про підприємців, які займаються виробництвом ювелірних виробів, оптовою та роздрібною торгівлею. Водночас, як з’ясували «Схеми», Сова спільно з братом теж володіє ювелірним бізнесом.

На запитання журналістів, чи не вважає він це конфліктом інтересів і нерівними умовами на цьому ринку, парламентар зазначив: «Може бути. Це в залежності від того, для чого я це роблю. Але ж я роблю для того, щоб зробити краще для галузі. Тому що ми кажемо: дивіться, всі галузі платять одні відсотки, ювеліри платять інші. Чому це нерівний підхід до однієї галузі, а до решти – інший?».

У липні цього року інший депутат від президентської політсили Андрій Холодов у зверненні до очільника ДФС просив, щоб його помічник був присутній у комісії під час знищення 3,5 тисяч ящиків цигарок, які вилучили під час обшуків навесні. Але потрапити так і не вдалось, за словами депутата, «скоріше за все, вони вже були знищені до того моменту, коли він звернувся».

В іншому своєму зверненні до тодішнього міністра фінансів Ігоря Уманського він розкритикував законопроєкти колег-парламентарів, які мали б ускладнити роботу тіньового тютюнового бізнесу, йдеться у матеріалі. Депутат попросив надати пропозиції щодо скасування роздрібного акцизу, зокрема на цигарки. ​

«Я обрався народним депутатом і представляю інтереси народу. Будь-які питання, які я ставлю – в інтересах народу. Зокрема, може, дочитаєте, там питання стосувалося збільшення надходжень чи ще чогось там», – підкреслив у коментарі журналістам Холодов.

Водночас раніше «Схеми» встановили, що родина «слуги народу» має стосунок до цигаркового бізнесу, а журналістський експеримент показав, що у столичних кіосках, пов’язаних з родиною Холодова, цигарки відпускають часто без чеків, а деякі з них – виявились несправжніми. Сам Холодов публічно заперечував, що має інтереси в торгівлі цигарками.

Депутат від «Європейської солідарності» Микола Княжицький у травні, а також у червні цього року звертався до МВС, МЗС, прикордонників і Державіаслужби з проханням надати дозвіл на погодження приватного рейсу членам родини бізнесмена Костянтина Жеваго. Водночас, підкреслюють журналісти, родини Жеваго та Княжицького співволодіють телеканалом «Еспресо». ​

«Я не писав його в інтересах Жеваго. До мене звертається багато громадян. Законних приводів обмежувати прильот громадян України сюди в Україну не існує. Я часто звертався – і це не було єдине звернення – до Державіаслужби з проханням вирішувати це питання. Оскільки я закону не порушував, це ніякої вигоди для мене не несло – то жодного конфлікту інтересів у цьому не було», – зазначив у коментарі Княжицький.

Позафракційний депутат Дмитро Шпенов просив очільника Податкової служби порушити питання про відтермінування підвищення ставок рентної плати на видобування руд заліза для всієї галузі. У листі він згадував про Інгулецький та Південний гірничо-збагачувальний комбінати, бенефіціарним власником яких є олігарх Рінат Ахметов. ​

«Для мене важливі люди, які працюють, інтереси підприємства – мені все одно, кому належить. Мені важливо, щоб підприємства працювали, сплачувалися податки і розвивалися ті територіальні громади, які мене делегували до Верховної Ради. Я не винен у тому, що підприємство, яке розташовано в мене на території і яке я захищаю, належить одному бізнесмену, другому чи третьому. Мені не принципово», – так пояснив «Схемам» сам Шпенов.

Він же, як з’ясували журналісти, в іншому зверненні цікавився в Держслужби з питань морського та річкового транспорту інформацією щодо свого водного транспортного засобу.

Подібні листи щодо свого майна відправляли й інші обранці. Зокрема, в це ж відомство двічі звертався «слуга народу» Сергій Іонушас. Спочатку депутат з’ясовував, чи зареєстровані за ним якісь судна, а потім просив надати документи на його прогулянкове судно. Бо власні документи «зі спливом тривалого часу не збереглися».

Іонушас зауважив: «Я подавав це в порядку звернення громадян. Тут же не має бути посилань, пов’язаних із повноваженнями народного депутата». Коли журналісти уточнили, що це бланк з гербом і підписом народного депутата, підкреслив: «Тут жодного немає посилання на нормативно-правові акти. Я здійснюю діяльність, як ви знаєте, відповідно до чинного законодавства України».

Депутат від ОПЗЖ Михайло Папієв направляв депутатське звернення до Державіаслужби, де питав, чи є в нього та в дружини повітряні судна – в оренді, власності чи користуванні.

У коментарі «Схемам» озвучив мотив: «Якщо ж на той час моїх звернень була норма, що я маю сам доказувати, що у мене немає ні літаків, ні водних суден, то для того, щоб я мав чим доказувати, щоб у мене були достатні документи, то я і звертався до цих служб, щоб вони мені надали підтверджуючі документи. (…) Це їхній обов’язок – надавати мені інформацію, а я вже – людям, інформую виборців, що я відповідно до закону, як народний депутат України – от перед вами чистий і прозорий».

«Використання права на депутатське звернення у власних інтересах у НАЗК називають одним із найчастіших порушень з боку посадовців. В тому числі, коли депутати хочуть отримати інформацію щодо розслідування кримінальних проваджень стосовно себе. Або просять роз’яснити порядок заповнення своєї декларації. У той же час, зазначали у Нацагентстві, на розгляд депутатських звернень закон передбачає 10 днів. За недотримання строку надання відповіді на депутатське звернення передбачено адміністративну відповідальність. Виходить, НАЗК могло б розпочати вивчення конфлікту інтересів у таких випадках – утім, уже не зробить цього.

Оскільки за поданням 47 парламентарів у жовтні 2020 року суд визнав неконституційними статті антикорупційного законодавства, які дозволяють таку перевірку», – йдеться у розслідуванні.

 
…

Президент України Володимир Зеленський записав відеозвернення з лікарні «Феофанія», де він лікується від COVID-19.

«COVID-19 не оминув і мене. Але почуваюсь я досить добре», – сказав президент, додавши, що він виконує свої обов’язки.

Зеленський також заявив, що після перегляду телебачення вирішив сам розповідати українцям «про події робочого дня, без посередників, без маніпуляцій, а головне – без брехні».

Він, зокрема, згадав про конституційну кризу, яка, за його словами, буде вирішена, переговори з канцлером Німеччини Анґелою Меркель і режим тиші на Донбасі.

9 листопада стало відомо, що на COVID-19 захворіли президент України Володимир Зеленський і керівник Офісу президента Андрій Єрмак.

Речниця президента Юлія Мендель 12 листопада повідомила, що Зеленський і Єрмак перебувають в лікарні на самоізоляції, де продовжують працювати, у них легкі симптоми хвороби.

 
…

Конституційний суд України прагне отримати від представника президента в КСУ Федора Веніславського пояснення щодо того, «яким чином та хто в порушення вимог чинного законодавства передав Офісу президента текст рішення Конституційного суду України ще до його офіційного оприлюднення на офіційному вебсайті суду». Про це йдеться в заяві, опублікованій на сайті КСУ 12 листопада.

У суді вважають, що «візити Федора Веніславського до Конституційного суду, які не пов’язані з виконанням представництва президента в КСУ, його спілкування з окремими суддями можуть свідчити про незаконний вплив на них з метою блокування розгляду справ, що є категорично недопустимим».

Раніше цього тижня Веніславський в інтерв’ю Радіо Свобода повідомив, що текст рішення Конституційного суду України про визнання неконституційними низки положень антикорупційного законодавства (зокрема, електронних декларацій) опинився в Офісі президента увечері 27 жовтня – ще до його офіційного оприлюднення на сайті КСУ.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

30 жовтня з’явився текст президентського законопроєкту «про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства». Президент Володимир Зеленський пропонує визнати рішення КСУ «таким, що не створює правових наслідків». Крім того, президент пропонує припинити повноваження складу Конституційного суду, який діяв на момент ухвалення рішення.

Голова КСУ Олександр Тупицький вбачає в документі ознаки конституційного перевороту, бо, на його думку, президентські пропозиції прямо суперечать Конституції України.
…

Законопроєкт, ініційований спікером Верховної Ради Дмитром Разумковим щодо е-декларування, «тактично правильний» та своєчасний, але «не вирішує проблеми». Про це в інтерв’ю Радіо Свобода сказав представник глави держави у КСУ, «слуга народу» Федір Веніславський.

«Текст, який ми називаємо проєктом Дмитра Разумкова, має чітко виважену технічну мету: відновити ті норми, які були визнані КСУ такими, що не відповідають Конституції України і які втратили чинність, для того, щоб ми показали, що Україна йде шляхом боротьби з корупцією, що ми виконуємо свої зобов’язання за Угодою про асоціацію. Наскільки він з точки зору комплексного вирішення проблеми правильний? Тактично він абсолютно правильний, тому що треба було дати посил. Цей посил дали. Але з точки зору тих питань, які стосуються вже виконання рішення Конституційного суду України, то тут треба відповідати відверто, що цей законопроєкт не вирішує комплексно проблему щодо неконституційності тих норм, які КСУ визнав неконституційними», – пояснив Веніславський.

За його словами, якщо цей законопроєкт у майбутньому стане законом, то його знову можна буде оскаржити в Конституційному суді, посилаючись на нещодавнє рішення КСУ від 27 жовтня.

«Оскільки в резулятивній частині КСУ визнав просто неконституційними норми Закону «Про запобігання корупції», які не кореспондуються з мотивувальною частиною, то будь-який закон, який Верховна Рада ухвалить можна знову оскаржити… Тому є таке своєрідне замкнуте коло», – вважає представник президента в КСУ.

При цьому він вважає, що законопроєкт Дмитра Разумкова все одно має шанси на ухвалення Верховною Радою і може бути розглянутий депутатами в сесійній залі вже наступного пленарного тижня.

2 листопада стало відомо про те, що спікер Верховної Ради Дмитро Разумков разом із низкою інших парламентарів подав альтернативний законопроєкт, який так само, як і президентський, мав би вирішити спричинену резонансним рішенням Конституційного суду кризу, однак у зовсім інший спосіб.

Цим документом, зокрема, пропонується повернути НАЗК низку (визнаних наразі неконституційними) прав та доручити уряду розробку законопроєкту про створення системи запобігання корупції щодо суддів, а також механізму притягнення їх до відповідальності.
…

Національне агентство з питань запобігання корупції не може перевірити інформацію про фінансування «Партії Шарія» через рішення Конституційного суду, який визнав неконституційними окремі повноваження агентства.

НАЗК у відповідь на запит Радіо Свобода повідомило, що 13 жовтня отримало заяву громадської організації «ТОМ 14», яка створює проєкт журналістських розслідувань «Наші гроші», щодо можливих порушень вимог Закону України «Про політичні партії в Україні» в частині фінансування політичних сил. За день до цього журналісти повідомили, що «Партію Шарія» фінансує мережа автозаправок «БРСМ-Нафта».

«Висвітлені факти та обставини та додані матеріали планувалось об’єктивно та всебічно врахувати в межах компетенції під час здійснення аналізу звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за другий квартал 2020 року після його надходження до Національного агентства», – розповіли в НАЗК.

При цьому агентство зазначило, що у зв’язку з дією карантинних заходів строк подання звітів за перший, другий та третій квартали 2020 року продовжений до 9 лютого 2021 року включно. Станом на 11 листопада звіт «Партії Шарія» за другий квартал 2020 року до НАЗК не надходив.

«Звертаємо увагу, що згідно з рішенням Конституційного суду України від 27.10.2020 № 13-р/2020 окремі повноваження Національного агентства визнано неконституційними, зокрема в частині направлення запитів до суб’єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об’єднань для отримання інформації, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання покладених на нього завдань», – наголосили в агентстві.

«Таким чином, здійснення зазначеного аналізу Національним агентством унеможливлено в повному обсязі до прийняття проєкту закону, положення якого відновлять систему запобігання корупції в Україні в цілому», – підсумували в НАЗК.

Згідно з українським законодавством, відображення у звіті завідомо недостовірних відомостей є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності, яка передбачена частиною 1 статті 159-1 Кримінального кодексу України.

Також у разі незазначення всіх відомостей, які мають відображатися політичною партією у звіті, інформація вважається неповною та є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 212-21 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

12 жовтня журналісти-розслідувачі програми «Наші гроші з Денисом Бігусом» повідомили, що мережа автозаправних станцій «БРСМ-Нафта» фінансує діяльність політичного проєкту «Партія Шарія», лідером якого є блогер Анатолій Шарій.

Згідно з офіційним звітом, за перший квартал 2020 року «Партія Шарія» отримала пожертв на суму 1 168 653 гривні. З цих грошей на зарплату співробітникам витратили 224 714 гривень. Натомість журналісти з посиланням на неофіційну звітність стверджували, що лише за місяць партія витратила на зарплати 1,3 мільйона гривень.

У компанії «БРСМ-Нафта» заявили, що не мають жодного стосунку до «Партії Шарія». Сам Шарій прямо не відреагував на звинувачення. 

Анатолій Шарій – колишній журналіст, який залишив Україну у 2012 році на тлі відкритих кримінальних проваджень про застосування зброї та, ймовірно, неправдивих повідомлень Шарія про замах на нього. На відеосервісі YouTube він веде політичний блог, який має понад 2 мільйони підписників.

Улітку 2019 року блогер оголосив про створення політичної сили, «Партії Шарія». Вона взяла участь у парламентських виборах, але прохідного бар’єру не подолала. Реєстрацію самого Анатолія Шарія на чолі списку партії Центральна виборча комісія скасувала, оскільки Шарій не проживає в Україні з 2012 року.
…

Приблизно в 40 працівників Конституційного суду вже виявили COVID-19. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода розповів представник Зеленського в КСУ, депутат від «Слуги народу» Федір Веніславський.

«Виявляється, в Конституційному суді (за такою інсайдерською інформацією, яка не претендує, що вона на 100% відповідає дійсності, але думаю, що ймовірність дійсності її дуже висока) наразі близько 40 і суддів, і працівників апарату вже перехворіли або зараз хворіють на COVID-19, і про це ніхто ніде не заявляє», – зауважив він.

За словами Веніславського, це ставить під питання правомірність проведення засідань Конституційного суду.

«Питання: якщо голова суду має інформацію, що, наприклад, водій одного судді має позитивний тест, водій другого судді має позитивний тест, помічник третього судді має позитивний тест, – то чи має він право моральне і законне збирати засідання і наражати засідання Великої палати, де ставить під загрозу фактично здоров’я своїх колег», – наголосив Веніславський.

В Україні 11 листопада виявили рекордні 11 057 нових випадків COVID-19, загалом кількість інфікованих коронавірусом від початку пандемії вже перевищила пів мільйона.
…

Заступник Постійного представника України при ООН Юрій Вітренко на засіданні Генасамблеї ООН 11 листопада висловив побоювання щодо можливого розгортання Росією в анексованому нею Криму ядерного потенціалу. Про це повідомляється на сторінці Постійного представництва України в ООН у фейсбуці.

«Триваюча трансформація Криму в величезну військову базу може вказувати на можливість розгортання ядерного потенціалу на окупованому півострові, підриваючи тим самим статус України, що не володіє ядерною зброєю. Це повинно змінитися негайно», – наголосив під час виступу Вітренко.

Він також вказав на те, що Росія не допускає на півострів інспекторів МАГАТЕ.

«Вже сьомий рік поспіль український півострів Крим і місто Севастополь залишаються окупований державою, яка володіє ядерною зброєю, – Росією. Крім того, Росія продовжує військову агресію в окремих районах Донецької і Луганської областей. В результаті окупаційна держава заважає інспекторам МАГАТЕ потрапити в місця зберігання ядерних і радіоактивних матеріалів – як в Криму, так і на сході України», – зазначив Вітренко.

Питання присутності російської ядерної зброї у Криму досі дискусійне. У 2016 році на півострові помічали ракетні установки, які можуть транспортувати ядерні заряди.

Раніше секретар Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) Олексій Данилов припустив, що ядерна зброя знадобиться Росії в анексованому Криму, якщо Кремль почне програвати.

Генасамблея ООН у грудні 2019 ухвалила резолюцію, що закликає Росію вивести свої війська з анексованого Криму і припинити окупацію території України

 
…

Народний депутат від «Слуги народу» та представник президента в Конституційному суді Федір Веніславський заявив, що не голосував би за призначення Арсена Авакова міністром МВС, якби не прохання Володимира Зеленського. Про це він розповів в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Якби особисто президент не просив його підтримати під час голосування на посаду міністра внутрішніх справ, я б за нього навряд чи голосував. В силу того, що обізнаний, знаєте, з попереднім життям пана Авакова і деякі його фрагменти попереднього життя дуже дисонують з моїм уявленням про те, яким має бути політик», – зазначив Веніславський.

Попри це він вважає, що Аваков зараз непогано виконує свої міністерські функції.

«З точки зору того, як він зараз веде політичну діяльність, я думаю, що він (якщо відкинути суб’єктивне сприйняття), напевно, працює так, як має працювати нормальний міністр», – зазначив Веніславський.

На запитання Радіо Свобода про те, чи готовий він буде проголосувати за відставку міністра МВС Арсена Авакова, якщо таке питання винесуть до сесійної зали Верховної Ради, Веніславський сказав, що поки що не готовий відповісти на це.

«Буду дивитись, хто наступний і до чого результати відставки можуть призвести», – пояснив він.

Арсен Аваков очолює Міністерство внутрішніх справ з лютого 2014 року.
…

Президент Володимир Зеленський має законодавчі підстави для того, щоб розпустити Конституційний суд України після резонансного рішення КСУ про скасування низки антикорупційних положень українського законодавства, заявив інтерв’ю Радіо Свобода представник голови держави у КСУ, «слуга народу» Федір Веніславський.

«Якщо трішки абстрагуватися і подивитися всю попередню діяльність Конституційного суду України з питань повноважень президента, є дуже цікава ухвала КСУ від 8 травня 1997 року (номер, якщо не помиляюсь, 8-з). У цій ухвалі Конституційний суд України сказав, що президент має безпосереднє право втручатися в кризові ситуації і діяти відповідно до тих викликів, які виникають у державі й суспільстві для того, щоб забезпечити державний суверенітет, нацбезпеку, громадський порядок і права людини», – зазначив Веніславський.

На його думку, резонансне рішення Конституційного суду щодо скасування низки антикорупційних положень українського законодавства є саме такою кризовою ситуацією, а тому президент Зеленський має право розпустити КСУ, що і запропонував у ініційованому ним законопроєкті.

«Це – абсолютно очевидно кризова ситуація. Абсолютно очевидно, що Конституційний суд діяв усупереч інтересам держави і суспільства, чим він фактично закреслив свою власну легітимність. Тому президентські дії були абсолютно адекватні. Вони продемонстрували і для суспільства, і для міжнародних партнерів, що президент є чітким прихильником боротьби з корупцією», – наголосив Веніславський.

Він також додав, що готовий буде підтримати ініційований Володимиром Зеленським законопроєкт, який, зокрема, передбачає розпуск чинного складу КСУ та визнання його рішення про скасування низки антикорупційних положень українського законодавства «нікчемним».

«Особисто я буду готовий проголосувати, хоча розумію, що до мене як до конституціоналіста будуть запитання, але я розумію, що є деякі ситуації в державі, які потрібно вирішувати політико-правовим шляхом», – пояснив він.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

30 жовтня з’явився текст президентського законопроєкту «про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства». Президент Володимир Зеленський пропонує визнати рішення КСУ «таким, що не створює правових наслідків». Крім того, президент пропонує припинити повноваження складу Конституційного суду, який діяв на момент ухвалення рішення.

Голова КСУ Олександр Тупицький вбачає в документі ознаки конституційного перевороту, бо, на його думку, президентські пропозиції прямо суперечать Конституції України.
…

У владній партії «Слуга народу» підготували зміни до Конституції про право президента призначати директора НАБУ. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода розповів представник Володимира Зеленського в Конституційному суді, «слуга народу» Федір Веніславський.

«Наша політична сила підготувала законопроєкт про внесення змін до Конституції України, де ми, враховуючи оцей висновок (сумнівний висновок, але маємо його враховувати) Конституційного суду, передбачаємо, що директора НАБУ має призначати президент за згодою Верховної Ради і прямо в Конституції передбачаємо, що кандидати на посаду директора НАБУ мають обиратися на відкритому та прозорому конкурсі», – розповів він.

За словам Веніславського, для того, щоб цей законопроєкт внесли на розгляд до Верховної Ради, треба зібрати 150 підписів народних депутатів, але наразі їх ще не вистачає.

«Наразі зібрано, якщо я не помиляюсь, близько 120 підписів і процес іде. Я думаю, що на наступному пленарному тижні (17-20 листопада – ред.) ми закінчимо: зберемо всі підписи та внесемо цей законопроєкт», – зауважив він.

КСУ визнав неконституційними окремі положення закону про НАБУ 16 вересня, а 28 серпня оприлюднив рішення, яким визнав неконституційним указ про призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро України.
…

На засіданні Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі, що відбулося 11 листопада в режимі відеоконференції, представники ОБСЄ закликали російську сторону до кінця тижня відкрити контрольні пункти в’їзду-виїзду (КПВВ) на Донбасі, повідомляє українська делегація в ТКГ.

«Є позитивні ознаки того, що у найближчий час вдасться забезпечити роботу КПВВ в обох напрямках… Україна виконала свої забов’язання і 10 листопада відкрила усі наявні КПВВ для руху людей і траспорту. Сторонам вдалося досягнути певного просування в обговоренні умов розблокування російською стороною роботи КПВВ. Ці умови суто технічні… Українська сторона внесла свої пропозиції щодо порядку вирішення технічних питань. Сподіваємося на швидку реакцію російської делегації», – повідомила українська делегація в ТКГ на своїй сторінці у фейсбуці.

10 листопада Україна відкрила всі контрольні пункти в’їзду-виїзду на Донбасі для пішоходів та автомобілів. Зокрема, з українського боку запрацювали два нові КПВВ у Луганській області – «Щастя» та «Золоте».

Водночас, як повідомили Радіо Свобода в Луганському прикордонному загоні, контрольовані Росією сили відмовилися пропускати людей, які перетинають лінію розмежування через нові контрольні пункти в’їзду-виїзду в Щасті й Золотому на Луганщині.

Вранці 11 листопада прикордонна служба України повідомила, що всі контрольні пункти в’їзду та виїзду на лінії розмежування на Донбасі працюють, на деяких бойовики блокують рух. 

КПВВ були закриті на лінії розмежування з 15 жовтня через поширення коронавірусної інфекції COVID-19.
…

Адвокатська дорадча група, яка захищає інтереси родин героїв Небесної сотні, виступила 11 листопада із заявою про недовіру до проведеного конкурсу на посаду керівника управління Державного бюро розслідувань у справах Майдану. Вони також вимагають проведення повторного конкурсу на цю посаду.

«Як нам стало відомо, після проведення конкурсу на посаду керівника управління з розслідування злочинів, вчинених у зв’язку із масовими протестами у 2013–2014 роках, Державного бюро розслідувань переможцем визначено Тарасюка Анатолія Васильовича. Вважаємо, що результати цього так званого конкурсу були визначені заздалегідь з метою отримати «ручного» наглядача, а не незалежного і ефективного керівника управління розслідувань у справах Майдану», – ідеться в заяві, надісланій на ім’я виконувача обов’язків директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачева.

Як вказують захисники, до фіналу конкурсного відбору вийшли «три найсильніших кандидати», але «без пояснення причин після заміни в.о. директора ДБР на Сухачева О. О. результати конкурсу анулюються і жоден із кандидатів не обирається і не призначається на посаду».

«В цьому ми вбачаємо незаконне втручання в проведення конкурсу, ручне керування комісією і протиправний вплив на результати конкурсу. Відповіді на запит щодо причин і законодавчих підстав визнання конкурсу таким, що не відбувся, а також відповідний протокол конкурсної комісії ДБР не надає», – ідеться в повідомленні.

Адвокати родин героїв Небесної сотні вказують, що Анатолій Тарасюк став переможцем нового конкурсу, де «серед вимог до кандидатів не зазначено ні обов’язковою, ні бажаною умовою (перевагою) досвід розслідування чи процесуального керівництва в справах Євромайдану».

Державне бюро розслідувань наразі не реагувало на заяву адвокатської дорадчої групи, яка захищає інтереси родин героїв Небесної сотні. Радіо Свобода звернеться до ДБР із запитом про коментар із цього питання.

Із 20 листопада 2019 року, згідно із ухваленими змінами до законодавства, органи прокуратури втратили право проводити досудове розслідування у кримінальних провадженнях і справи про розстріли учасників Революції гідності – справи Майдану – перейшли до Державного бюро розслідувань.

За даними Генпрокуратури, під час Революції гідності 2013–2014 років постраждали 2,5 тисячі людей, 104 були убиті. Загиблих учасників акцій протесту проти режиму Віктора Януковича, який відмовився підписувати Угоду про асоціацію із Євросоюзом, почали називати Небесною сотнею.
…

Тепер президент України Володимир Зеленський має видати відповідний указ
…

Кабінет міністрів на своєму засідання розглядає можливість запровадження карантину вихідного дня. Радіо Свобода транслює подію наживо.

6 листопада міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що МОЗ пропонує запровадити «жорсткий карантин саме на вихідні». Згодом він уточнив, що згідно з планом працюватимуть продуктові магазини, аптеки, транспорт, автозаправні станції та ветеринарні аптеки.

11 листопада в Києві та інших українських містах відбулися акції протесту через ідею запровадити локдаун у вихідні дні. Зокрема, на вулиці вийшли представники ресторанного бізнесу.

Останнім часом в Україні різко зросла кількість нових випадків COVID-19. За час пандемії на території країни виявили 489 808 інфікованих.
…

У Міністерстві закордонних справ України у середу пошири офіційну заяву, в якій вказано, що офіційний Київ вітає припинення Азербайджаном і Вірменією бойових дій у районі нагірнокарабаського конфлікту. 

«Вважаємо, що наступним кроком має стати відновлення стабільності і життєдіяльності регіону, а також продовження міжнародних зусиль для досягнення повного врегулювання нагірнокарабаського конфлікту на основі міжнародного права. Україна незмінно і беззастережно підтримує територіальну цілісність Азербайджанської Республіки в міжнародно визнаних кордонах. Цей принцип є основоположним для України, що досі потерпає від російської агресії, і частина території якої залишається під тимчасовою окупацією Росії», – йдеться у заяві МЗС.

Дивіться також: Мапа Нагірного Карабаху після укладення мирної угоди – інфографіка

9 листопада президенти Росії, Азербайджану і прем’єр-міністр Вірменії підписали спільну заяву про повне припинення військових дій у Нагірному Карабасі. Азербайджанська і вірменська сторони зупиняються на зайнятих позиціях, а наступними днями вірменські сили повертають Азербайджанові повний контроль над захопленими ними територіями поза межами колишньої Нагірно-Карабаської автономної області, натомість так званий Лачинський коридор – автомобільна дорога, що поєднує центр Нагірного Карабаху з Вірменією – залишиться незаблокованим. Цей коридор і лінію контакту сторін мають контролювати миротворчі сили.

Угода про припинення вогню спричинила святкування в Баку, столиці Азербайджану, де люди виходили на вулиці, сигналили автомобільними клаксонами і їздили містом, розмахуючи азербайджанськими прапорами.

У Вірменії почалися заворушення. Протестувальники заявляли, що боротьба повинна тривати до кінця, і вони були впевнені в перемозі. У Єревані протягом ночі натовп штурмував і грабував будівлі уряду і парламенту. Люди називають цю угоду зрадою і вимагають відставки прем’єр-міністра Нікола Пашиняна.

 
…

Конституційний суд України відкрив конституційне провадження у відповідь на запит офіційно розтлумачити положення Конституції щодо можливого притягнення президента України до адміністративної відповідальності. Про це КСУ повідомив у відповідь на запит Радіо Свобода.

«Ухвалою Третьої колегії суддів Першого сенату Конституційного суду України від 22 жовтня 2020 року №231-3(І)/2020 відкрито конституційне провадження в цій справі», – розповіли Радіо Свобода в Конституційному суді.

22 червня Хмельницький міськрайонний суд звернувся до Верховного суду з проханням скликати пленум, щоб вирішити, чи потрібно звертатися до Конституційного суду щодо офіційного тлумачення частини 1 статті 105 Конституції України («Президент України користується правом недоторканності на час виконання повноважень»).

Хмельницький міськрайонний суд цікавиться, чи можливо притягнути президента Володимира Зеленського до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення під час виконання повноважень.

18 вересня пленум Верховного суду вирішив звернутися з цим питанням до Конституційного суду.

3 червня під час робочої поїздки до Хмельницького президент Володимир Зеленський із делегацією попив кави всередині приміщення місцевого кафе в порушення карантинних обмежень. Після того, як фото оприлюднила пресслужба президента мережею поширилася критика користувачів щодо поведінки президента і його оточення в умовах пандемії коронавірусу.

10 червня поліція склала адміністративний протокол на власника кафе та відвідувачів, включно з президентом.
…

Обраний президент США Джо Байден обговорив з лідерами Великої Британії та Франції тему конфлікту в Україні. Про це повідомляє його штаб.

Зокрема, у розмові з президентом Франції Емманюелем Макроном Байден «висловив готовність співпрацювати в питаннях глобальних викликів, в тому числі безпеки і розвитку в Африці, конфліктів в Україні та Сирії, а також іранської ядерної програми».

Спілкуючись з прем’єр-міністром Великої Британії Борісом Джонсоном обраний президент США зазначив, що готовий співпрацювати з Лондоном у питанні України.

«Серед загальних пріоритетів, які обговорювалися, – стримування COVID-19 і просування глобальних зусиль з охорони здоров’я, прагнення до сталого економічного відновлення; відповідь на виклики кліматичних змін, зміцнення демократії, а також спільні зусилля в питаннях Західних Балкан і України», – мовиться у пресрелізі.

Демократ Джо Байден був оголошений низкою провідних американських ЗМІ обраним президентом США 7 листопада, через чотири дні після дня виборів. Він подолав поріг у 270 голосів колегії виборників, необхідний для перемоги на президентських виборах. Ключові штати США все ще підраховують голоси, а Дональд Трамп заявив про позови на результати голосування в кількох штатах.

 
…

Колишнього голову Державного агентства з інвестицій та управління національними проєктами України часів президентства Віктора Януковича обрали до Закарпатської обласної ради, свідчать дані Центральної виборчої комісії.

Владислав Каськів пройшов до облради за списком партії «Опозиційна платформа – За життя».

«Громадянин України, народився 01.12.1973 р., освіта вища, безпартійний, приватний підприємець, місце проживання: Київ», – йдеться в повідомленні ЦВК.

Владислав Каськів обіймав посаду голови Держагентства з інвестицій та управління національними проектами України у 2010–2014 роках.

Наприкінці березня 2016 року його оголосили в розшук. Каськіва підозрювали у заволодінні в 2012 році у змові з іншими особами коштами державного бюджету України.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявляв, що Каськів вивів із України 255 мільйонів гривень.

У кінці 2017 року тодішня Генеральна прокуратура України повідомила, що закінчила досудове розслідування і надіслала до Печерського районного суду Києва обвинувальний акт щодо Каськіва, якого перед тим екстрадували з Панами, де він хотів отримати політичний притулок, але йому відмовили.

У прокуратурі тоді повідомляли, що розслідування проводилось у провадженні за статтями про «заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах» та «службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки».

Перед цим суд ухвалив рішення про арешт Каськіва з можливістю внесення застави з урахуванням наданих захистом довідок про повне відшкодування останнім завданих державі збитків. Каськів був звільнений у залі суду. Він вніс 160 тисяч гривень застави.

У 2012 році Каськів як голова Держінвестпроєкту підписав угоду про створення консорціуму інвесторів проекту LNG-терміналу з іспанською компанією Gas Natural.

Згодом з’ясувалося, що іспанська сторона не делегувала ніяких повноважень особі, яка підписувала цю угоду від імені компанії, а чоловік, який підписував мільярдну угоду з Україною, Жорді Сарда Бонвеї, є лижним інструктором з Іспанії.
…

Заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ігор Яременко заявив, що число громадян, які перетинають адміністративний кордон між анексованим Кримом і Херсонською областю, скоротилося до 700 на день. Він вважає, що на це вплинули обмеження, запроваджені Росією. Про це чиновник сказав в ефірі «UA: Крим», повідомляє пресслужба міністерства.

«Росія продовжує блокувати будь-який доступ на територію окупованого Криму для міжнародних моніторингових і міжнародних гуманітарних організацій, а також не дозволяє резидентам Криму – громадянам України – виїхати на материкову частину України, щоб купити ліки, яких дійсно не вистачає на окупованому півострові», – розповів Яременко.

Заступник міністра запевнив, що такі дії з боку Росії можуть призвести до значного погіршення епідеміологічної ситуації на території Криму і підкреслив, що Україна буде готова розгорнути спеціальні польові госпіталі біля КПВВ, а також гуманітарні табори. Крім цього, Яременко розповів, що опрацьовується варіант із залученням стаціонарних лікарень у Херсонській області.

Віцепрем’єр-міністр України, міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков раніше стверджував, що українська влада готова розгорнути гуманітарні табори на адмінкордоні з Кримом через погіршення ситуації з поширенням COVID-19 і дефіцитом ліків на півострові.

Після цього перший віцеспікер підконтрольного Кремлю парламенту Криму Юхим Фікс заявив, що Криму і його жителям не потрібна допомога Києва в боротьбі з коронавірусною інфекцією.

Представництво президента України в АР Крим висловило раніше стурбованість через ситуацію, яка склалася на півострові у зв’язку з ростом хворих і дефіцитом ліків. У відомстві називали її «критичною» в умовах пандемії і закликали «реагувати на виклики, пов’язані з гуманітарною кризою в Криму».

На одному з останніх засідань оперативного штабу з протидії коронавірусній інфекції фактична влада Криму закликала жителів півострова не влаштовувати ажіотаж в аптеках. Керівник регіонального управління Росздоровнагляду Василь Клімов визнав відсутність в аптеках і лікарнях Криму «низки препаратів», але запевнив, що «аналоги в стаціонарах є».

Вранці підконтрольний Росії голова Криму Сергій Аксьонов повідомив, що за минулу добу в Криму зареєстровано 141 випадок COVID-19. Згідно з останніми даними підконтрольного Кремлю Міністерства охорони здоров’я Криму, за час епідемії померли 170 пацієнтів, одужали за весь період пандемії в Криму 6813 людей.

Ці дані не підтверджені міжнародними організаціями та іншими незалежними джерелами. Правозахисники стверджують, що ця статистика суттєво занижена, оскільки не відображає багатьох важливих факторів, зокрема інфікування в лавах російських військових і спецслужб.

 
…

Президент України Володимир Зеленський у зв’язку з несприятливою епідемічною ситуацією, яка склалася в усьому світі, ініціює розробку програми «Здорова нація», яка міститиме практичні рекомендації громадянам щодо зміцнення здоров’я, профілактики захворювань і подолання їхніх наслідків, «щоб люди не залишалися сам на сам зі своїми недугами, зокрема спричиненими коронавірусом». Як повідомляє пресслужба президента, про це йшлося на селекторній нараді під головуванням Зеленського.

«Коли людина захворіє на COVID-19, лікарі їй прописують профілактичні ліки різного характеру. Ми говоримо зараз про той стан хворого, коли не йдеться про обов’язкове лікування в лікарні й застосування антибіотиків. Тобто у більшості випадків COVID-19 потрібна самоізоляція та профілактичні ліки, які підтримують нормальний стан здоров’я людини», – сказав Зеленський.

Тому, за його словами, потрібно, щоб іще до інфікування людина знала, як зміцнити свій організм, щоб він був готовий побороти вірус.

«Час займатися зарядкою чи тренуванням, пити вітаміни. Це час, коли можна зараз зробити таку спортивну оздоровчу програму для нації, покращити здоров’я нації», – сказав Володимир Зеленський.

Окремо необхідно поліпшувати умови для занять спортом, додав він.

Керівник Офісу президента Андрій Єрмак запропонував долучити до програми спортсменів, які перехворіли на COVID-19, – щоб вони розповідали людям про свій досвід боротьби з хворобою.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль підтримав ідею створення програми «Здорова нація». Представники Офісу президента і Кабінету міністрів найближчим часом напрацюють план розробки та втілення програми в життя, йдеться в повідомленні.

Напередодні стало відомо, що президент Зеленський і керівник його офісу Єрмак захворіли на COVID-19. За їхніми словами, вони почуваються добре і продовжують працювати дистанційно.

Влітку на COVID-19 хворіла дружина президента Олена Зеленська.

За останню добу в Україні виявили 10 179 нових випадків коронавірусного захворювання. 

Загалом станом на 10 листопада в Україні виявили коронавірус у понад 479 тисяч людей. Від COVID-19 померли 8 756, одужали 214,6 тисячі людей.
…