Владна партія «Слуга народу» у січні планує провести з’їзд, на якому запропонує кандидатів на довибори до Верховної Ради у кількох округах, повідомив у вівторок голова партії Олександр Корнієнко.

«У нас запланований приблизно у січні з’їзд, тому що попереду довибори по трьох округах до Верховної Ради», – сказав Корнієнко.

За його словами, довибори будуть потрібні через наміри депутата Зіновія Андрійовича достроково скласти мандат, через бажання продовжити боротьбу на місцевих виборах (на голову Покровської ОТГ – ред.) з боку позафракційного Руслана Требушкіна і «є імовірність, що в Херсоні наш народний депутат виграє вибори мера (Ігор Колихаєв – ред.)», додав Корнієнко.

Корнієнко додав, що на з’їзді будуть обрані кандидати в народні депутати від партії, які балотуватимуться на довиборах в парламент.

За даними ЦВК, повторне голосування з місцевих виборів в Україні відбудеться 15 та 22 листопада.

 
…

Міністерство закордонних справ України повідомило про початок процесу застосування санкцій проти Нікараґуа через незаконне призначення «почесного консула» в анексованому Криму.

«Міністерство закордонних справ України висловлює рішучий протест у зв’язку з незаконним та непогодженим з Україною візитом посла Республіки Нікараґуа в Російській Федерації пані Альби Асусени Торрес до Автономної Республіки Крим (Україна) для вручення так званому «почесному консулу Нікарагуа в РФ з резиденцією в м. Сімферополь» Олегу Бєлавєнцеву (в Україні його заочно засуджений до 13 років в’язниці за участь в анексії півострова – ред.) консульського патента», – йдеться у заяві МЗС.

Міністерство закордонних справ України вказує, що неодноразово попереджало нікарагуанську сторону про неприпустимість дій, які порушують суверенітет і територіальну цілісність держави Україна.

«Українська сторона розпочала процес застосування санкційних заходів відповідно до законодавства України і вживатиме у подальшому усі необхідні дії, передбачені законами України і нормами міжнародного права, для захисту суверенітету і територіальної цілісності нашої держави», – йдеться в повідомленні.

Раніше стало відомо, що в анексованому Росією Криму 10 листопада відкривається перше іноземне представництво – почесне консульство Нікараґуа.

У серпні Київ направляв ноту протесту Нікараґуа з приводу відкриття консульства. Тоді країну попередили про можливе введення проти неї санкцій.

Нікараґуа є серед країн, які регулярно не голосують за резолюцію ООН, які ініціює Україна, щодо визнанням Росії країною-окупантом через анексію Криму.

 
…

Голова Національного банку України Кирило Шевченко 9 листопада зустрівся з головою місії МВФ в Україні Іванною Владковою Голлар. Як передає пресслужба НБУ, під час зустрічі Шевченко запевнив, що Національний банк залишається відданим порядку денному реформ, які Україна проводила в останні роки. 

«Продовження співпраці з МВФ є стратегічно важливим для України. Іншого варіанту ми не розглядаємо. Ми готові до роботи місії у найкоротші терміни», – сказав Шевченко.

Голова Національного банку також підкреслив, що НБУ продовжує впроваджувати реформи у фінансовому секторі та виконувати зобов’язання перед міжнародними партнерами.

«Національний банк виконує взяті на себе зобов’язання в межах програми stand-by. Ми зберігаємо послідовну монетарну політику, дотримуємося режимів інфляційного таргетування та гнучкого курсу гривні, а також посилюємо реформу корпоративного управління в державних банках. Крім того, НБУ працює над скороченням частки проблемних кредитів банків. Зокрема, наприкінці червня Рада фінансової стабільності ухвалила трирічні плани зниження проблемних кредитів у державних банків», – додав Шевченко.

7 травня після багатомісячних переговорів із Україною щодо трирічної програми розширеного фінансування МВФ урешті відмовився від неї і запропонував вужчу програму stand-by через «безпрецедентну невизначеність щодо економічних і фінансових перспектив і необхідність зосередити політичні пріоритети на короткостроковому стримуванні й стабілізації» в Україні. 9 червня Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила 18-місячну програму співпраці з Україною на п’ять мільярдів доларів, яка буде виконана в разі виконання Україною низки умов. Перший транш у 2,1 мільярда доларів Україна отримала вже 12 червня.

1 червня голова Національного банку України Яків Смолій подав у відставку, заявивши про «систематичний політичний тиск». Його відставка, а потім і призначення на його місце Кирила Шевченка викликали значне занепокоєння у світі, зокрема в фінансових установах, у тому числі і в МВФ, і в бізнесових колах, щодо незалежності Нацбанку і подальшого перебігу реформ в Україні. Новий голова Нацбанку заявив про продовження партнерства з МВФ.
…

Президент України Володимир Зеленський призначив тимчасових виконувачів обов’язків голів Івано-Франківської, Одеської і Сумської обласних державних адміністрацій.

Зокрема, Зеленський тимчасово поклав виконання обов’язків голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації на Марію Савку, голови Одеської ОДА – на В’ячеслава Овечкіна, і Сумської – на Сергія Пахольчука.

Відповідні укази від 9 листопада розміщені на сайті Офісу президента України.

5 листопада Зеленський звільнив з посади голови Івано-Франківської ОДА Віталія Федоріва, з посади голови Одеської ОДА Максима Куцого і з посади очільника Сумської ОДА Романа Грищенка. Всіх трьох звільнили за їхніми заявами.

 
…

Про це повідомлення поінформували різноманітні засоби інформації, але з сайту поліції воно вже зникло без ніяких пояснень
…

«Фабрикація політично вмотивованих справ проти громадян України є однією з ключових репресивних практик російських окупантів у Криму»
…

Міністерство культури та інформаційної політики не підтримує ініціативу уряду щодо карантину «вихідного дня». Про це 9 листопада заявив очільник Мінкульту Олександр Ткаченко.

За словами Ткаченка, позиція його відомства пов’язана з тим, що карантин матиме негативні наслідки для сфери культури, креативних індустрій та гостинності.

«Сотні тисяч працюючого населення України опиняються у зоні ризику залишитися без роботи. Тобто мова йде про життя та існування людей», – пояснює міністр.

Крім того, він вказує на те, що сфера культури генерує від 2% до 4% внутрішнього валового продукту. Водночас, на думку Ткаченка, закриття закладів культури не допоможе стримати ріст захворюваності на COVID-19.

«Заклади культури очевидно не є епіцентром для розповсюдження вірусу. Контролювати дотримання карантинних обмежень у закладах культури чи не найпростіше: потік людей регулюється, розсадка визначається, те, щоб відвідувачі перебували у масках та температурний скринінг – постійно відслідковується, дезинфікуючі засоби завжди в доступі. Тому закривати сферу, яка фактично є взірцем для багатьох галузей по виконанню санепідем вимог МОЗ – рішення, яке прирікає державу на неминучі втрати», – стверджує урядовець.

Він припускає, що заброрна закладам культури працювати у вихідні дні скоротить їхні вже невисокі доходи ще на 50%.

Читайте також: Степанов: під час карантину вихідного дня ми рекомендуватимемо закривати ТРЦ

6 листопада міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що МОЗ пропонує запровадити «жорсткий карантин саме на вихідні дні, тобто, субота-неділя». Згодом прем’єр-міністр Денис Шмигаль уточнив, що тему «карантину вихідного дня» наразі обговорюють на рівні різних робочих груп.

За час пандемії в Україні виявили 469 018 випадків COVID-19. Одужали вже 209 143 людини, померли 8 565. За добу 8 листопада виявили 8 687 нових випадків COVID-19, одужали 2 277, померли – 115. За добу зробили 41 114 тестів.

 
…

Державне бюро розслідувань запросило народного депутата від партії «Голос» Ярослава Юрчишина у кримінальній справі щодо дій суддів Конституційного суду, відкритій за його заявою. Про це «Голос» і сам Юрчишин повідомили 9 листопада.

За повідомленням, народний депутат має прийти до ДБР 12 листопада.

У політичній силі нагадали, що Юрчишин звернувся до Бюро 29 жовтня, заявивши про ймовірне захоплення державної влади суддів КСУ. Згодом у ДБР перекваліфікували провадження у «втручання у діяльність державного діяча з використанням свого службового становища».

Читайте також: Чи наважиться Зеленський на розпуск Верховної Ради і кому, насправді, вигідні дочасні вибори?

Юрчишин заявив, що планує надати слідству всю наявну в нього інформацію щодо ймовірного кримінального правопорушення.

«Переконаний, що, якщо факти незаконної діяльності суддів справді мали місце, то вони повинні понести відповідальність в рамках чинного законодавства. Ми вже добилися відкриття провадження і маємо зробити все, щоб суспільство дізналося правду про те, хто саме і з якою метою впливав на суддів КСУ», – повідомив він.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня, за рішенням уряду, після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.
…

Департамент кіберполіції Національної поліції України запропонував одеській обласній виборчій комісії свою допомогу в боротьбі із вірусом, який, ймовірно, пошкодив протокол виборів в Одеську обласну раду. Про це Радіо Свобода повідомила член комісії Олена Байло.

Радіо Свобода поцікавилося в кіберполіції, чи відкривали кримінальне провадження за фактом зараження комп’ютера вірусом. 

«До кіберполіції з цього приводу зверень не надходило», – відповіли правоохоронці. 

Про вірус в комп’ютері із протоколом стало відомо 8 листопада на вечірньому засіданні комісії. Про це, за словами Байло, повідомили секретар комісії Людмила Антонова і Тетяна Платонова. Секретар не стала коментувати Радіо Свобода «зараження» протоколу, отримати коментар від голови комісії Олексія Бершавського також не вдалося – він не відповідає на дзвінки і повідомлення.

8 листопада голова комісії оголосив технічну перерву і вона досі триває – члени комісії кажуть, що не знають, коли засідання продовжиться. Вони також не знають, чи доведеться їм перераховувати паперові бюлетені з територіальних, районних і інших виборчих комісій.

Місцеві вибори відбулися в Україні 25 жовтня. Результати мали бути встановлені 6 листопада. За їхніми результатами мають бути обрані 1 577 місцевих рад: 22 обласні, 119 районних, 370 міських, 431 селищних, 620 сільських, а також голови цих рад.
…

У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі повідомили, що скерували до Вищого антикорупційного суду обвинувальний акт проти колишнього міністра інфраструктури щодо дій, які призвели до недоотримання держбюджетом 30,5 мільйонів гривень.

«На сьогодні обвинувальний акт за ч.2 ст.211 Кримінального кодексу України («Видання службовою особою нормативно-правового акту, що зменшує надходження бюджету всупереч закону, якщо предметом таких дій були бюджетні кошти в особливо великих розмірах») скеровано до ВАКС для розгляду по суті. Про дату та час підготовчого засідання буде повідомлено додатково», – йдеться в повідомленні.

У САП не вказали прізвище експосадовця, втім із оприлюднених матеріалів свідчить, що йдеться про Володимира Омеляна.

«За даними слідства, у грудні 2017 року колишній міністр видав наказ про зменшення усіх портових зборів (крім маякового) на 20%. Водночас, один із цих зборів – адміністративний – є дохідною частиною державного бюджету. Тож змінити його розмір могла лише Верховна Рада, а не міністр… У підсумку рішення експосадовця про зменшення портового (адміністративного) збору призвело до ненадходження до державного бюджету у 2018 році 30,4 млн гривень: з очікуваних 203,5 млн гривень отримано 173,1 млн гривень. Ці дані підтверджені Держаудитслужбою та судовою експертизою. Згодом Міністерство інфраструктури визнало, що наказ про зменшення зборів не досяг поставленої мети», – заявили у САП.

Читайте також: Антикорупційний суд закрив справу Омеляна про недостовірне декларування

У червні детективи Національного антикорупційного бюро повідомили Омеляну про підозру у справі про недоотримання в бюджет 30,5 млн грн через «незаконні дії» експосадовця. У серпні НАБУ завершило розслідування і відкрило матеріали слідства для ознайомлення. Сам Володимир Омелян, коментуючи раніше справу, заявив, що знизив на 20 відсотків портові збори для збільшення товарного вантажопотоку, завдяки чому морська галузь продемонструвала ріст.

Володимир Омелян очолював Міністерство інфраструктури в уряді Володимира Гройсмана у 2016-2019 роках.
…

Контрольовані Росією сили один раз порушили режим тиші на Донбасі, повідомив штаб української воєнної Операції об’єднаних сил.

За даними штабу, бойовики відкрили вогонь з гранатомета та стрілецької зброї неподалік населеного пункту Водяне Донецької області.

Унаслідок обстрілів жоден український військовий не постраждав.

В угрупованнях «ДНР» та «ЛНР» не повідомляють про бойові дії 8 листопада.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

Україна майже реалізувала домовленості, яких досягнула під час зустрічі «нормандської четвірки» в Парижі торік – про це заявив віцепрем’єр-міністр, міністр з реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков в інтерв’ю Радіо Свобода.

Про це він сказав у відповідь на питання про дедлайн для поступу в переговорах, про який торік заявляв президент Володимир Зеленський. Міністр припустив, що йшлося про рік з моменту Паризького саміту, хоча підкреслив, що це лише його припущення.

«Мене спитали журналісти, що мав на увазі президент Зеленський, коли казав, що він бере рік. Я казав, що, напевне, на мою думку, в тому числі домовившись 9 грудня з лідерами «нормандського формату» про певний план дій, який виписаний в Паризькому саміті, ми беремо рік на те, щоб його реалізувати. І ми майже його реалізували», – зазначив він.

Резніков вказав на те, що Тристороння контактна група визначила чотири нових ділянки для розведення сил від лінії розмежування, а також 19 місць для гуманітарного розмінування. Також він нагадав про два нових пункти перетину лінії розмежування, які планується відкрити 10 листопада. Режим тиші, за його словами, продовжує працювати, попри порушення.

«Якщо перерахувати домовленості в Парижі, то можна сказати, що сторони виконали. І це є підставою для нової зустрічі. Але в тому числі на новій зустрічі в Берліні лідери «нормандського формату» можуть сісти і сказати: дещо ми не зробили – давайте запитаємо у себе чому, хто не доклав зусиль, хто, можливо, винен, чи поставили ми собі реальні плани, чи, можливо, ми десь не допрацювали. І про це всі четверо поговорять – представники Росії, України, Німеччини і Франції», – припустив міністр.

Володимир Зеленський на посаді президента України зустрічався з президентом Росії Володимиром Путіним лише одного разу – під час саміту «нормандського формату» в Парижі 9 грудня 2019 року. Навесні 2020 року він повідомив у інтерв’ю виданню Guardian, що може вийти з переговорів через рік, якщо в них не буде прогресу.
…

Віцепрем’єр-міністр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков в інтерв’ю Радіо Свобода оцінив, наскільки реально провести вибори на окупованій частині Донбасу 31 березня.

«Якщо сторони домовляться, що така черговість і послідовність (умов – ред.) є робочою і реалістичною, далі ми можемо сперечатися і вести дискусію про нереалістичність саме щодо цієї дати (31 березня – ред.)… П’єр Морель, фантастичний французький дипломат, «гуру французької дипломатії», є координатором, модератором в політичній групі. Я думаю, що він зможе організувати обмін думками і дискусію в такий спосіб, щоб сказати: гаразд, не 31 березня реалістичне, а 31 травня, 31 липня», – сказав Резніков.

За його словами, вказуючи конкретну дату 31 березня, Україна таким чином дала сигнал про готовність «до припинення цієї війни і нарешті настання миру на українській землі».

Днями голова делегації України в ТКГ, експрезидент Леонід Кравчук повідомив, що Україна підготувала «План спільних кроків» для Тристоронньої контактної групи, який у разі повного припинення конфлікту і демілітаризації ОРДЛО передбачає проведення там місцевих виборів 31 березня 2021 року.
…

Заступник міністра закордонних справ України, керівник української групи переговорників із Іраном щодо катастрофи українського літака Євген Єнін повідомив Радіо Свобода, що наразі немає визначеної нової дати переговорів із Тегераном, і все залежатиме від того, яку інформацію передасть іранська сторона.

«На сьогоднішній день ми ще не узгодили точні дати переговорів, значною мірою це залежатиме як від виконання сторонами домовленостей, досягнутих під час попереднього раунду переговорів, так і від ситуації з пандемією COVID-19. Безумовно, ми чекаємо виконання іранською стороною своїх обіцянок – направлення інформації. Це напряму впливатиме на ту субстанцію, яку ми можемо мати під час наступного раунду переговорів. Якщо ми побачимо, що поки що немає про що говорити, то, мабуть, є більш доцільним почекати, поки всі сторони виконають дані ними зобов’язання. Переговорний процес, який ми проводимо з іранською стороною, він не торкається жодним чином не стосується технічного рослідування, відповідно до дадатку 13 Чиказької конвенції, так само кримінальне розслідування і взаємодія органів досудового розслідування прокуратур наших держав є абсолютно паралельними процесами», – сказав Єнін.

Він повідомив, що 6 листопада відбулося чергове засідання Ради IKAO (Міжнародної організації цивільної авіації – ред.) і представник України взяв участь у ньому і навіть мав можливість у ньому виступити, попри те, що Україна не є членом Ради IKAO.

«Українська сторона вчергове наголосила, що нашою метою є встановлення справедливості, тобто це забезпечення об’єктивного, неупередженого розслідування як технічного, так і кримінального, за результатами якого всі винні мають бути притягнуті до відповідальності, а також усунення причин, що спричинили трагедію, і забезпечення гідного рівня компенсації. Ми з нетерпінням чекаємо на інформацію, яку пообіцяв нам надати Іран у рамках переговорного процесу, а також завершення технічного розслідування саме в об’єктивний і неупереджений спосіб. Наразі відповідна інформація ані до Міністерства закордонних справ, ані до Офісу генерального прокурора з іранської сторони не надходила», – додав Євген Єнін.

Він розповів про ініціативу канадської сторони щодо проведення форуму «Безпечніше небо», який планується провести 8-9 грудня цього року в режимі онайн, і Україна, за його словами, планує взяти участь у роботі цього форуму.

«Ми, безумовно, маємо певні здобутки за результатами двох раундів переговорів з іранською стороною, але подальший успіх, безумовно, значною мірою залежатиме від наявності політичної волі Ірану. Тим часом ми продовжуємо координувати зусилля всіх потерпілих держав – це Швеція, Великобританія, Канада, Афганістан і Україна – з метою з’ясування всіх обставин трагедії та недопущення повторення подібних інцидентів у майбутньому», – зазначив заступник міністра закордонних справ.

Сьогодні, 8 листопада, минає 10 місяців, як літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака з зенітно-ракетного комплексу своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.

Іран досі не передав свій технічний звіт іншим потерпілим від авіакатастрофи біля Тегерана країнам, аби цей звіт міг бути оприлюднений протягом року, згідно із дадатком 13 Чиказької конвенції (щодо розслідування авіаційних подій та інцидентів – ред.). Ці правила включають рекомендацію, що остаточний звіт має з’явитися протягом 12 місяців з часу аварії, хоча багато резонансних розслідувань займають більше часу. Попри те, що термін подачі остаточного звіту рекомендований, 6 листопада Рада Міжнародної організації цивільної авіації, яка складається із 36 країн, закликала Іран прискорити подання звіту. Водночас Іран каже, що звіт готовий, він перекладається і буде переданий найближчим часом.

У липні і жовтні відбулися два раунди переговорів щодо авіакатастрофи літака з іранською стороною. Іран раніше надіслав Україні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мають погодитися списати причину катастрофи на «людську помилку» і відмовитися від права позиватися до винуватців збиття літака в судах. Україна відкидає таку пропозицію.
…

У зоні бойових дій на Донбасі минулої доби підтримувані Росією бойовики один раз порушили режим тиші, повідомляє штаб операції Об’єднаних сил.

«Зафіксовано одне порушення режиму припинення вогню з боку збройних формувань Російської Федерації та її найманців. Так, у вечірній час, неподалік населеного пункту Гнутове ворог застосував стрілецьку зброю. Вогнева провокація противника не несла загрози нашим захисникам. Підрозділи Об’єднаних сил зброю у відповідь не застосовували. Бойових втрат і поранень серед особового складу Об’єднаних сил не було», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, від початку поточної доби на усіх ділянках лінії розмежування спостерігається тиша.

Бойовики угруповань «ДНР» та «ЛНР» на своїх ресурсах не повідомляють про обстріли на захоплених ними територіях минулої доби.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…

Президент України Володимир Зеленський привітав Джо Байдена і Камалу Гарріс із очевидною перемогою як президента і віцепрезидента на виборах у США. Також із привітанням виступив і голова президентського офісу Андрій Єрмак, який – а не голова держави – висловив очікування, що вони відвідають Київ.

«Вітаю Джо Байдена і Камалу Гарріс! Україна з оптимізмом дивиться на майбутнє стратегічних відносин зі Сполученими Штатами. Україна і США завжди співпрацювали в галузях безпеки, торгівлі, інвестицій, демократії, боротьби з корупцією. Наша дружба тільки зміцніє!» – мовиться в офіційному твітері Володимира Зеленського англійською мовою.

«Вітаю Джо Байдена та Камалу Гарріс із перемогою! Наші країни розділяє океан, втім, нас нерозривно об’єднують спільні цінності та прагнення захищати та просувати свободу і демократію. Будемо раді бачити вас у Києві!» – написав у фейсбуці Андрій Єрмак англійською і українською мовами.

Також на цей час Байденові вже надходять привітання від лідерів країн світу і міжнародних організацій.

Раніше 7 листопада всі провідні авторитетні засоби інформації у США, де саме вони, а не якийсь офіційний орган, оголошують результат голосування, з посиланням на дані підрахунку голосів із одного з вирішальних штатів, Пенсильванії, підтвердили перемогу там демократа Джо Байдена. Таким чином, він отримує вже принаймні 273 голоси виборників – більше, ніж 270, мінімально необхідних для обрання наступним президентом США. Чинний президент, республіканець Дональд Трамп відтак уже не зможе надолужити своє відставання.

Крім того, деякі ЗМІ вже оголосили про перемогу Байдена і в штаті Аризона, який дає ще 11 голосів виборників. А телеканал Fox News, загалом прореспубліканський і прихильний до Трампа, вже віддав Байденові перемогу і в Неваді з її 6 голосами виборників.

На цей час досі не завершений підрахунок у кількох штатах, що мали вирішальне значення, через необхідність рахувати значно більші цього року через коронавірусну пандемію кількості голосів виборців, надісланих поштою, – зокрема таких, як Джорджія (де невелику перевагу теж має Байден) чи Північна Кароліна (де перед веде Трамп). За оцінками, Байден може отримати врешті понад 300 голосів виборників.

Трамп після оголошення про його поразку відмовився визнавати її. Він заявив, що вибори «ще далеко не закінчені» і що він буде оскаржувати їхні результати в судах.

Він намагається зірвати підрахунок у тих місцях, де він іде йому не на користь, або домогтися перерахунку через суди. Він багато разів заявляв про різноманітні порушення, але жодного разу не наводив ніяких доказів. За повідомленнями, реальні випадки таких можливих порушень, наразі не відомі. В кількох штатах суди вже відмовили Трампові, але його юридична команда продовжує ці намагання.

Трамп, усвідомлюючи реальність програшу, раніше вже кілька разів виступав із безпідставними твердженнями нібито про шахрайства й порушення на виборах, хоча ніяких підтверджень не наводив. Соціальні мережі позначають такі його дописи як такі, що вводять в оману, в одному з випадків кілька телевізійних мереж перервали пряму трансляцію виступу Трампа, коли він став виступати з такими твердженнями.

Через такий брак реальних доказів порушень деякі юридичні експерти вважають, що позови кампанії Трампа врешті не вплинуть на результат виборів.

Джо Байден буде інавгурований як 46-й президент США 20 січня 2021 року, після того, як усі штати офіційно підтвердять результати голосування в них і юридичні намагання Трампа, як очікують, не зможуть перешкодити встановити його перемогу, яку відтак затвердить колегія виборників.
…

Віцепрем’єр-міністр, міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков заявив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода, що в Тристоронній контактній групі для врегулювання на окупованих частинах українського Донбасу необхідно створити п’яту робочу підгрупу – з питань підготовки повернення контролю над кордоном із Росією в тих місцях, у яких зараз такого контролю немає.

Один із пунктів Комплексу заходів на виконання мінських домовленостей, сказав Резніков у «Суботньому інтерв’ю», чітко говорить, що для інтенсифікації своєї роботи ТКГ може створювати робочі підгрупи.

Він назвав «помилкою» те, що під час укладення згаданого документа 12 лютого 2015 року, під час розпалу боїв регулярних частин Збройних сил Росії проти України за Дебальцеве, Україна погодилася на єдиний пункт, що визначає послідовність виконання цих заходів, а саме що «відновлення повного контролю над державним кордоном із боку уряду України в усій зоні конфлікту… має розпочатися в перший день після місцевих виборів і завершитися після всеосяжного політичного врегулювання» на окупованих територіях, і то ще за умови виконання низки вимог.

«І ця помилка сьогодні не дає можливості нам продуктивно рухатися у вирішенні цього завдання. Тому якщо Росія дійсно налаштована на завершення цієї гібридної війни і припинення конфлікту з сусідньою Україною, вона має зрозуміти, що доведеться йти на поступки і дати можливість проконтролювати кордон. Це буде, в тому числі, в їхньому прямому інтересі. Якщо вони не довіряють безпосередньо прикордонній службі України, ми готові шукати компромісний варіант, коли буде посередник у ролі міжнародного представництва. Наприклад, додаткова місія ОБСЄ зі збільшеним, розширеним мандатом», – сказав він.

Саме необхідність «забезпечити постійний моніторинг на українсько-російському державному кордоні і верифікацію з боку ОБСЄ зі створенням зони безпеки у прикордонних районах України і Російської Федерації» передбачала перша з трьох мінських домовленостей, так званий Мінський протокол, підписана 5 вересня 2014 року, яка так само чинна, як і інші, але вимоги якої Росія ігнорує. Цей пункт досі не виконаний, Росія не бажає обговорювати його.

Натомість Росія, а за нею й підтримувані і скеровувані нею незаконні збройні сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР», що захопили частину Донецької й Луганської областей і визнані в Україні терористичними, наполягають на буквальному прочитанні тільки третьої з так званих мінських домовленостей 2014–2015 років, так званого Мінського комплексу заходів. У ній Україна була вимушена погодитися на те, що повернення їй контролю за кордоном мало б стати останнім пунктом врегулювання, вже після місцевих виборів на нині окупованих територіях. За словами соратників тодішнього президента Петра Порошенка, який був змушений узгодити цей документ, такий нереальний пункт був фактичною гарантією неможливості виконання мінських домовленостей у їхньому нинішньому вигляді і відтак збереження санкційного тиску Заходу на Росію до зміни ситуації в майбутньому.

Тим часом в офісі президента України Володимира Зеленського наголошували, що вибори на нині окупованій частині Донбасу можливі, зокрема, тільки після повернення контролю України над нині непідконтрольною Києву ділянкою кордону з Росією.
…

Процес обміну утримуваними особами затягується, бо представники угруповань «ДНР» і «ЛНР» не отримали команди з Москви і ведуть «тактику на затягування перемовин», заявив в інтерв’ю Радіо Свобода міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков.

«Тому вони шукають будь-які причини блокувати перемовини…Це така тактика на затягування перемовин. Вони ставлять нас в складні умови, що на нас буде вчинятися тиск родичами людей, які потерпають тюрмах, і ми, може, підемо на поступки там, де ми не хочемо йти на поступки… У Кремлі є одна особа, яка ухвалює остаточні рішення. Це президент Російської Федерації», – сказав Резніков.

«Далі вони виконують його команду в той чи в інший спосіб. Немає суб’єктності в людей, які беруть участь як від Російської Федерації, так і запрошені в ОРДЛО, які на окупованій території. Я вам це стверджую», – додав міністр.

Щодо повернення ув’язнених із анексованого Криму, то, за словами Резнікова, про це буде йтися на окремому кримському майданчику, «де ми очікуємо на допомогу наших західних партнерів для того, щоб розпочати перемовини і з питань Криму, про людей, які є політичними в’язнями або в Криму, або вивезені на територію материкову Російської Федерації».

Раніше Резніков заявив «Громадському радіо», що українська сторона вважає можливим обмін полоненими з Росією у форматі «всіх на всіх» до 15 грудня.

Наприкінці жовтня голова української делегації в Тристоронній контактній групі з урегулювання конфлікту на Донбасі Леонід Кравчук закликав Росію та контрольованих нею бойовиків розблокувати процес обміну утримуваними особами.

Він закликав розблокувати процес, не чекаючи підготовки плану дію для розблокування переговорів ТКГ та подальших кроків у виконанні Мінських домовленостей. 

Служба безпеки України повідомляла Радіо Свобода, що станом на 14 серпня контрольовані Росією сили незаконно утримують на Донбасі 235 людей.

Останній обмін утримуваними особами на Донбасі відбувся 16 квітня. Офіс президента повідомив, що з полону звільнили 20 українців. У контрольованих Росією угрупованнях «ДНР» і «ЛНР» сказали, що українська сторона передала 14 осіб.

На початку серпня голова Офісу президента України Андрій Єрмак повідомив про підготовку нового обміну у форматі «100 на 100». Єрмак висловив сподівання, що обмін відбудеться «скоро», але точної дати не навів.

 
…

У Василькові Київської області біля будинку, що належить родині голови Конституційного суду України Олександра Тупицького, відбулася акція протесту, учасники якої виступають проти рішення КСУ про визнання неконституційними низки положень антикорупційного законодавства і закликали до відставки голови КСУ.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, акція розпочалася вранці 7 листопада у Києві біля входу на стадіон «Динамо». Її організатори – Автомайдан і Центр протидії корупції.

У Василькові рух автопробігу заблокувала поліція. Правоохоронці перекрили вулицю і не пропускали учасників акції, посилаючись на карантинні обмеження, адже Васильків відноситься до «червоної зони» через поширення COVID-19.

Після переговорів і сварок учасників автопробігу пропустили, вони пообіцяли дотримуватися дистанції.

Біля будинку встановили імпровізовану шибеницю (яку згодом розібрали), запалили фаєри і скандували «Слава Україні» і «Тупицького у відставку».

Із будинку до учасників пікету ніхто не вийшов.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

30 жовтня з’явився текст президентського законопроєкту «про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства». Президент Володимир Зеленський пропонує визнати рішення КСУ «таким, що не створює правових наслідків». Крім того, президент пропонує припинити повноваження складу Конституційного суду, який діяв на момент ухвалення рішення.

Голова КСУ Олександр Тупицький вбачає в документі ознаки конституційного перевороту, бо президентські пропозиції прямо суперечать Конституції України.

 
…

Україна почала повноцінний реекспорт газу до Європейського союзу, повідомив ввечері 6 листопада у фейсбуці голова правління «Нафтогазу України» Андрій Коболєв.

«Цьому сприяли кілька послуг, які впровадили оператори газотранспортної системи і підземних сховищ газу. Наш «Укртрансгаз» ще кілька років тому запровадив послугу «митний склад», яка дозволяє без розмитнення зберігати газ в Україні більше ніж 1000 днів. А ОГТСУ впровадив послугу shorthaul, яка дозволяє транзитувати газ через Україну до Польщі, Угорщини, Словаччини і Румунії», – написав Коболєв.

За його словами, завдяки таким «привабливим умовам» зберігання газу українські ПСГ заповнені на 90% – рекордний показник за останній 10 років. 

«З 28,3 млрд куб. м газу, який зберігається в Україні, іноземним трейдерам належить 10 млрд куб. М. З вересня ціни на газ у Європі йдуть вгору і газ, який в режимі shorthaul зайшов до української ГТС у період низьких цін, користується попитом. За вересень-жовтень до Польщі й Угорщини трейдери реекспортували близько 15 млн куб. м газу. Це один із показників гнучкості української газотранспортної системи: оператор ГТС одночасно задовольняє заявки на транзит російського газу, реекспорт газу до ЄС та внутрішній попит», – додав голова «Нафтогазу».

Водночас генеральний директор Оператора газотранспортної системи України Сергій Макогон повідомив, що ОГТСУ вже заробив близько 500 мільйонів гривень доходу від надання послуги shorthaul.

Компанія «Оператор ГТС України» повідомила, що послуга shorthaul, впроваджена з 1 січня 2020 року, дозволяє клієнтам компанії замовляти транспортування газу між країнами Східної Європи через Україну за спеціальним вигідним тарифом, а в комплексі з послугою «митний склад» від Оператора газосховищ (АТ «Укртрансгаз») іноземним і вітчизняним клієнтам «пропонуються зручні і привабливі умови зберігання газу в українських ПСГ».

 
…

Більшість закарпатців (50,8%) бачить Закарпаття у складі унітарної України, частина (37,6%) – у складі унітарної країни, але з розширеними повноваженнями місцевих рад і громад. Такі дані презентував Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, у рамках дослідження на форумі Re:Open Zakarpattia, який проходить на Закарпатті, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Згідно з опитуванням, лише невелика частка населення – 2,8%, за словами експерта Фонду Андрія Сухарини, говорить про федералізацію.

«Загрози сепаратизму на Закарпатті немає, принаймні по тих настроях, які панують серед населення Закарпаття, – каже Андрій Сухарина. – Але із складу нацменшин 31% не відповіли на це питання. Саме по собі це нічого не говорить. З цими громадянами України треба працювати, доносити візію».

При цьому 26% закарпатців не проти подвійного (множинного) громадянства, серед представників національних меншин області таких – 53%. Повністю не підтримують ідею подвійного громадянства 22%, серед нацменшин таких всього 6%.

64% закарпатців за вступ України до НАТО, 18% – за позаблоковий статус, 1% – за військовий союз з Росією й іншими країнами СНД.

Опитування проводилося 24 серпня – 6 вересня 2020 року, вибірка – 1000 респондентів (500 – репрезентативна вибірка по Закарпатській області, 500 – вибірка з числа нацменшин регіону).

 
…

МЗС України вимагає невідкладно скасувати усі агресивні рішення щодо України та усунути їхні негативні наслідки
…

Міністри закордонних справ України і Угорщини Дмитро Кулеба і Петер Сійярто домовилися повернутися до співпраці двох країн після недавнього різкого загострення відносин, коли угорські посадовці незаконно агітували на Закарпатті голосувати на місцевих виборах за партію закарпатських угорців, що викликало різку реакцію Києва і ще низку взаємних звинувачень.

Про це обидва урядовці написали в соцмережах за результатами їхньої неформальної телефонної розмови, яка відбулася по тому, як стало відомо про захворювання Сійярто на COVID-19.

«Угорщина – наш важливий сусід. Szijjártó Péter – мій колега, з яким ми багато зробили, щоб вивести українсько-угорські відносини з піке і мати підтримку Угорщини в ЄС і НАТО. Тому коли дізнався, що Петер захворів на COVID-19, одразу по-людськи написав йому смс-повідомлення з побажанням швидкої перемоги над вірусом. Петер прочитав і передзвонив, подякував за підтримку. Ми нормально поговорили. Про роботу, «ковід», життя і футбол. Звісно, і про останнє падіння в наших відносинах», – написав Кулеба в фейсбуці.

При цьому він додав: «Петер підтримав мою пропозицію перегорнути сторінку, на якій Україна та Угорщина нещодавно обмінялися болісними ударами. Ми обидва погоджуємося, що треба винести правильні висновки з того, що сталося два тижні тому, і надалі вибудовувати конструктивний діалог. Немає альтернативи добросусідству українського та угорського народів і нашому спільному європейському та євроатлантичному майбутньому».

Зі схожим повідомленням виступив і Сійярто, який за результатом розмови з Кулебою визнав, що двосторонні відносини останнім часом не були на користь ні Угорщині, ні Україні, ні також закарпатським угорцям. За його словами, обидва міністри домовилися залишити позаду напружену атмосферу часу місцевих виборів в Україні і не марнувати зусилля, докладені для нормалізації відносин, а повернутися до позитиву і розвивати співпрацю.

26 жовтня стало відомо, що Україна заборонила в’їзд двом високопосадовцям із Угорщини за агітацію на місцевих виборах у Закарпатській області. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив тоді, що Київ також ініціював заборону на в’їзд декільком угорцям, які втручалися у внутрішні справи України під час передвиборчої кампанії. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто назвав це рішення «абсурдним».

Того ж дня МЗС повідомило, що запросило посла Угорщини Іштвана Ійдярто, якому вручило ноту протесту «у зв’язку з фактами політичної агітації угорських офіційних осіб на користь однієї з політичних партій на місцевих виборах України 25 жовтня 2020 року».

Зранку 25 жовтня, у день місцевих виборів в Україні, Сійярто закликав угорців Закарпаття підтримати на місцевих виборах конкретну партію – Партію угорців України. Міністерство закордонних справ України розцінило заяву міністра Сійярто як «пряме втручання у внутрішні справи».
…

Чинний мер Києва отримав 50,52% голосів жителів столиці. Його підтримав 365 161 виборець
…

«На якому обговорюватимуть усі майбутні кроки», – сказав Зеленський під час спілкування з журналістами на Луганщині
…

Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України у відповідь на запит Радіо Свобода пояснила, чому видалила співпрацю з компанією «Хуавей Україна».

«Публікація про співпрацю Держспецзв’язку з ТОВ «Хуавей Україна» була вилучена з офіційного сайту, оскільки викладена інформація не відповідала суті меморандуму, підписаному між Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України і ТОВ «Хуавей Україна». Зазначений вище меморандум залишається чинним», – розповіли у відомстві.

15 жовтня Держспецзв’язку та Huawei повідомили, що підписали меморандум. У китайській компанії розповіли, що документ укладений «з метою покращення державно-приватної взаємодії, співпраці у сферах кібербезпеки, кіберзахисту та телекомунікацій». Згодом інформація про співпрацю зникла із сайту та офіційний соціальних мереж Держспецзв’язку.

Заснована в 1987 році китайська компанія Huawei є постачальником інфраструктури інформаційних і комунікаційних технологій, а також інтелектуальних пристроїв. У самій компанії наголошують, що вона є приватною і повністю належить співробітникам. В Україні компанія Huawei здійснює свою діяльність з 2000 року.

США вважають, що Huawei занадто тісно співпрацює з комуністичною владою Китаю, а обладнання цієї компанії може використовуватися для реалізації інтересів Пекіна в багатьох країнах світу.

Вашингтон заборонив американським компаніям співпрацю із Huawei за більшістю напрямків. Це вже вплинуло на бізнес компанії – її нові смартфони на операційній системі Android більше не мають сервісів американської компанії Google.

Також за наполяганням США в липні британський уряд оголосив, що компанії мобільного зв’язку повинні до 2027 року вилучити усе устаткування китайської компанії Huawei з мереж мобільного зв’язку п’ятого покоління (5G).

Держсекретар США Майк Помпео заявив, що тепер Велика Британія «долучилася до щораз більшого списку країн з усього світу, які захищають свою національну безпеку, забороняючи використання ризикованих продавців, до яких немає довіри».

Агентство Reuters вказує, що тепер і інші країни Європи опинилися під більшим тиском намагань США вилучити Huawei із мереж мобільного зв’язку наступного покоління.
…

Верховна Рада 6 листопада не змогла призначити суддів Конституційного суду України за своєю квотою.

На сьогоднішньому засіданні відбулося рейтингове голосування по чотирьох кандидатурах, за результатами якого найбільшу кількість голосів набрала кандидатура Юрія Павленка («за» – 154).

Кандидатуру Юрія Павленка поставили на остаточне голосування, за результатами якого рішення не було ухвалене: «за» – 100 голосів за мінімально необхідних 226.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков звернувся до Комітету з питань правової політики з дорученням підготувати повторний конкурс.

6 листопада Верховна Рада планувала призначити двох суддів КСУ за своєю квотою.

 
…

Верховна Рада України 6 листопада розгляне призначення двох суддів Конституційного суду. Це передбачає порядок денний засідання парламенту.

30 жовтня про те, що найближчим часом можуть бути заповнені дві вакантні посади суддів у Конституційному судді, на які кандидатів призначає Верховна Рада, в ефірі Радіо Свобода сказала народна депутатка з фракції «Слуги народу» Галина Янченко. Вона також пояснила, чому депутати не зробили цього раніше.

«Можливість призначити двох суддів Конституційного суду з’явилася фактично лише в травні цього року. Пройшло літо – це були парламентські канікули. Я думаю, що, в принципі, найближчим часом ці вакансії можуть бути заповнені», – сказала Янченко.

Депутатка зазначила, що перед тим необхідно вирішити, чи залишаться на посадах чинні судді Конституційного суду.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

Читайте також: Суддя Головатий каже, що не взяв самовідвід під час голосування КСУ, бо «не було конфлікту інтересів». У НАЗК – інша думка

30 жовтня з’явився текст президентського законопроєкту «про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства». Президент Володимир Зеленський пропонує визнати рішення КСУ «таким, що не створює правових наслідків». Крім того, президент пропонує припинити повноваження складу Конституційного суду, який діяв на момент ухвалення рішення.

Голова КСУ Олександр Тупицький вбачає в документі ознаки конституційного перевороту, бо президентські пропозиції прямо суперечать Конституції України.

 
…

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков витратив 836 тисяч гривень на оренду приватного літака для доставки в Україну з Італії українського нацгвардійця Віталія Марківа, виправданого італійським апеляційним судом Мілану, повідомив заступник голови МВС Антон Геращенко.

«Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив Національному агентству з питань запобігання корупції, що 5 листопада 2020 року здійснив видатки у сумі 836 244, 50 грн. Міністр повідомив НАЗК письмово, у зв’язку з ухваленням рішення Конституційного суду України від 27.10.2020 № 13-р/2020 і призупиненням технічної можливості для подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані на сайті НАЗК», – написав Геращенко у фейсбуці ввечері 5 листопада.

«Час у дорозі 2:35. Борт був у користуванні з 10:45 (за міланським часом). Необхідність використання чартерного літака була обумовлена складним епідемічним станом в регіоні Ломбардія, запровадженням комендантської години, локауту і загрозою можливого закриття регулярних авіаційних рейсів між Україною та Італією. Саме тому Арсен Аваков прийняв рішення оплатити чартерний рейс за власні кошти, що передбачені в його декларації», – пояснив заступник Авакова.

Сам міністр ситуацію наразі не коментував.

У НАЗК виданню «Українська правда» підтвердили, що наразі подати електронну декларацію можна, а от повідомлення про суттєві зміни у майновому стані – ні. Конституційний суд звільнив високопосадовців від зобов’язання повідомляти про суттєві зміни у майновому стані, визнавши неконституційними частини другу, третю статті 52 закону «Про запобігання корупції». Доки питання не буде врегульоване, на сайті реєстру декларацій неможливо подати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, повідомили у НАЗК.

3 листопада суд в італійському Мілані вирішив повністю виправдати Марківа у справі про загибель журналіста і його перекладача на Донбасі в 2014 році за відсутністю складу злочину і негайно випустити його на волю.

Пізно ввечері 3 листопада Марків залишив в’язницю суворого режиму «Опера» неподалік Мілана, вдень 4 листопада він разом із міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим повернувся до Києва.
…

Україна підписала дворічну Угоду про співпрацю з Всесвітньою організацією охорони здоров’я, повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов 5 листопада.

За словами міністра, угода окреслює «дорожню карту» співпраці Києва з міжнародною установою, зокрема щодо протидії надмірній захворюваності на серцево-судинні хвороби, діабет та туберкульоз.

Читайте також: МОЗ запропонує уряду посилити карантин – Ляшко

«Боротьба з пандемією не зупиняє нашу діяльність з впровадження стратегічних та якісних змін у системі охорони здоров’я», – зазначив міністр.

За заявою офісу ВООЗ в Європі, угода передбачає п’ять основних пріоритетів співпраці з Україною:

тривала підтримка протидії України поширенню коронавірусної хвороби COVID-19
впровадження реформ у системі охорони здоров’я та розвиток цілісної національної стратегії здоров’я для досягнення Цілей сталого розвитку
робота з проблемами ментального здоров’я та підвищення доступності ключових медичних послуг
ефективна імунізація
забезпечення гуманітарних потреб

«Протягом останніх років Україна вдавалася до сміливих кроків у реформуванні своєї системи охорони здоров’я для досягнення рівного доступу до ключових медичних послуг з фокусом на первинній медичній допомозі, і досягнула прогресу в забезпеченні доступних, безпечних та ефективних ліків та вакцин. У 2020-му році ВООЗ в Європі бере участь у протидії пандемії COVID-19 та одночасно докладає зусиль для подальшого посилення системи охорони здоров’я», – йдеться в заяві представника та голови офісу ВООЗ в Україні Ярно Хабіхта.

В Україні упродовж минулої доби, 4 листопада, знову виявлено рекордну кількість нових випадків захворювання на COVID-19 – 9 850. Померли 193 людини, одужали 8 378.
…