Україна підписала дворічну Угоду про співпрацю з Всесвітньою організацією охорони здоров’я, повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов 5 листопада.

За словами міністра, угода окреслює «дорожню карту» співпраці Києва з міжнародною установою, зокрема щодо протидії надмірній захворюваності на серцево-судинні хвороби, діабет та туберкульоз.

Читайте також: МОЗ запропонує уряду посилити карантин – Ляшко

«Боротьба з пандемією не зупиняє нашу діяльність з впровадження стратегічних та якісних змін у системі охорони здоров’я», – зазначив міністр.

За заявою офісу ВООЗ в Європі, угода передбачає п’ять основних пріоритетів співпраці з Україною:

тривала підтримка протидії України поширенню коронавірусної хвороби COVID-19
впровадження реформ у системі охорони здоров’я та розвиток цілісної національної стратегії здоров’я для досягнення Цілей сталого розвитку
робота з проблемами ментального здоров’я та підвищення доступності ключових медичних послуг
ефективна імунізація
забезпечення гуманітарних потреб

«Протягом останніх років Україна вдавалася до сміливих кроків у реформуванні своєї системи охорони здоров’я для досягнення рівного доступу до ключових медичних послуг з фокусом на первинній медичній допомозі, і досягнула прогресу в забезпеченні доступних, безпечних та ефективних ліків та вакцин. У 2020-му році ВООЗ в Європі бере участь у протидії пандемії COVID-19 та одночасно докладає зусиль для подальшого посилення системи охорони здоров’я», – йдеться в заяві представника та голови офісу ВООЗ в Україні Ярно Хабіхта.

В Україні упродовж минулої доби, 4 листопада, знову виявлено рекордну кількість нових випадків захворювання на COVID-19 – 9 850. Померли 193 людини, одужали 8 378.
…

Народний депутат від президентської фракції «Слуга народу» Олександр Дубінський розмістив одну зі своїх громадських приймалень у квартирі Тімура Міндіча – бізнес-партнера Ігоря Коломойського. Інші – за адресою офісу олігарха у Києві в бізнес-центрі «Міленіум». Там же зареєстрували свої приймальні ще шестеро нардепів – зі «Слуги народу», групи «За майбутнє» та позафракційні.

Частина із них декларують, що отримали ці приміщення у своє користування на безоплатній основі. При цьому, все вказує на те, що на практиці в цих приміщеннях прийом громадян не проводиться. Натомість статус громадської приймальні депутата ускладнює проведення правоохоронцями потенційних обшуків та інших слідчих дій – для цього треба отримувати погодження особисто генерального прокурора України. Про це повідомляють журналісти програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший) у матеріалі – «Приймальня-оберіг».

Депутат Дубінський у переліку своїх громадських приймалень зазначив дві адреси у Києві, одна з яких – у квартирі в житловому будинку по вулиці Царика. Як виявили «Схеми», вона належить бізнес-партнеру Ігоря Коломойського Тімуру Міндічу.

Журналісти навідались до приймальні, щоб спробувати записатись на прийом.

Водночас охоронець у будинку здивувався, коли дізнався про приймальню, і повідомив, що таких депутатів не знає і порадив телефонувати. За вказаним на сайті Верховної Ради номером «Схемам» також ніхто не відповів.

На прохання про коментар парламентар не відреагував.

Статус своїх депутатських приймалень Дубінський також закріпив і за тринадцятьма офісами та навіть за «частинами холу» на трьох різних поверхах у бізнес-центрі «Міленіум» на вулиці Володимирській. Цей будинок у центрі Києва – у власності компанії з орбіти Коломойського, тут же розташовується і офіс самого олігарха.

Крім нього, приймальні там розмістили також ще низка депутатів. Зокрема, Ольга Василевська-Смаглюк зі «Слуги народу» вказала своїми столичними приймальнями дев’ять офісів та дві частини холу на трьох різних поверхах бізнес-центру Коломойського, але не зазначила прямого телефону. Коли журналісти спробували потрапити туди фізично, їм відповіли, що «ані депутатів, ані помічників немає».

У коментарі депутатка заперечила, що начебто до неї не можна потрапити на прийом: «Ви дзвоните, конкретно домовляєтесь, що конкретно ви хочете і вас записують на прийом». І кілька разів порадила звернутися до приймальні у Києві, яка розташована за іншою адресою.

Читайте також: Дубінський у часи Революції гідності просував фейк про «Проституток на Майдані» – ЗМІ

Приймальня депутатки від групи «За майбутнє» Ірини Констанкевич, згідно із даними сайту Верховної Ради, займає увесь 9-ий поверх бізнес-центру Ігоря Коломойського. Так само як і її колеги по депутатській групі Тараса Батенка. Позафракційний Руслан Требушкін вказав усю будівлю на Володимирській як одну із своїх приймалень – без контактних даних.

«Слуга народу» Олександр Куницький зареєстрував там приймальні у шести офісах двох поверхів і в частині холу.

Давній бізнес-партнер та багаторічний соратник Коломойського, лідер партії «За майбутнє» Ігор Палиця зазначив своєю приймальнею увесь п’ятий поверх бізнес-центру, але також не вказав прямих телефонів. За єдиним номером журналісти так і не змогли додзвонитись.

Пізніше у коментарі «Схемам» нардеп пояснив, що у нього там чотири кабінети. Відсутність телефонів, за його словами, не проблема.

«По-перше, мій телефон скрізь є. Він був опублікований так само, як і всіх депутатів. По-друге, мені пишуть на сторінку фейсбук, по-третє приходять документи з Верховної Ради на цю адресу, де я також дивлюся всі звернення. Я точно не ховаюсь», – сказав парламентар.

При цьому тільки двоє депутатів, Ігор Палиця та Руслан Требушкін вказали у своїх деклараціях, що отримали від компанії «Глобал Естейтс» приміщення у користування, при чому на безоплатній основі (ця фірма з орбіти Коломойського володіє бізнес-центром «Міленіум»). У решти обранців інформація про це – відсутня.

«Одразу кілька депутатів, яких пов’язують з олігархом, розмістили свої приймальні у Бізнес-центрі «Міленіум», який є «хабом» для Ігоря Коломойського і його бізнес-партнерів. А експеримент «Схем» довів, що потрапляння туди на прийом складе для громадянина певні труднощі. Адже немає прямих телефонів, а за загальними контактами – часто не відповідають на дзвінки. При цьому тільки двоє депутатів, Ігор Палиця та Руслан Требушкін вказали у своїх деклараціях користування офісами бізнес-центру – на безоплатній основі. У решти обранців інформація про це – відсутня. Чи не тому там розміщені громадські приймальні, щоб створити запобіжник для проведення потенційних обшуків?» – ставлять питання у розслідуванні журналісти.

Читайте також: Верховна Рада ухвалила держбюджет-2021 у першому читанні

Відкриття кримінального провадження щодо народного депутата та проведення щодо нього будь-яких слідчих дій, включно з обшуками у його приміщеннях після змін у кримінальний-процесуальний кодекс, має одноосібно погоджувати генеральний прокурор України. Раніше згоду на це мав давати парламент своїм голосуванням.

Практика закріплювати статус депутатських приймалень за адресами пов’язаного з депутатом або наближених до нього особам бізнесу – не нова, і до неї вдаються представники й інших політсил.

Наприклад, за адресою приймальні депутата від ОПЗЖ Ігоря Абрамовича, як виявили журналісти, зареєстрована компанія «Інтер Енерджи Груп», бенефіціаром фірми у реєстрі зазначений батько нардепа.

У коментарі Абрамович підкреслив, що офіс компанії і його приймальня – це різні приміщення і пообіцяв додати уточнення на сайті ВР.

Депутат від «Слуги народу» Павло Якименко зазначив свою приймальню у Харкові за адресою, де також зареєстровані дві фірми. Одна з них – «Національна будівельна група», яка за останні три роки отримала на майже 60 мільйонів гривень підрядів від Департамента будівництва Харківської міськради. Один із підрядів потрапив у поле зору правоохоронців, йдеться в розслідуванні: компанію запідозрили у неналежному ремонті дороги. У 2019 році суд надав слідчим доступ до речей та документів, які перебувають у володінні цієї фірми, та зауважив, що в разі невиконання ухвали суд за клопотанням слідчих може дозволити обшук у її приміщеннях.

Потрапити на прийом журналістам у Харкові не вдалося. На місці відповіли, що депутата немає, а коли буде, щоб записатись на прийом – невідомо.

Пізніше Якименко у коментарі повідомив, що немає стосунку до згаданої компанії і що орендує інше приміщення в будівлі.

Окремо «Схеми» також виявили, що низка депутатів від «Європейської солідарності» зареєстрували громадські приймальні за адресою спортивного клубу «5 елемент» – це, зокрема, Петро Порошенко, Михайло Забродський, Ірина Фріз та Ніна Южаніна. Майже всі вони мають там по декілька кабінетів і навіть користуються деякими спільно.

На місці журналістам відповіли, що депутати не проводять там прийоми. Спортивний клуб належить самому Петру Порошенку та його партнеру Ігорю Кононенку.

Ніна Южаніна відреагувала на цю інформацію пізніше так: «Дуже цікаво. Це, на жаль, я уточню, тому що я плачу за оренду приміщення, невеликої кімнати, і якщо на рецепції цього не знають, можливо, там хтось змінився, все може бути. Я там вкрай рідко буваю, але буваю».​

Ірина Фріз підкреслила: «Я не розумію, чому вам сказали таке на рецепції, але якщо ви хочете потрапити до громадської приймальні, будь ласка, я вас радо запрошую». ​

Михайло Забродський порадив: «Є телефон на сторінці депутата, на сайті Верховної Ради, виходите на зв’язок, ми з вами домовляємося про зустріч і зустрічаємося». На уточнення, що журналісти не змогли додзвонитися, відповів: «Вам, вочевидь, не пощастило».
…

Президент Володимир Зеленський звільнив трьох голів обласних державних адміністрацій – про це свідчать укази, оприлюднені Офісом президента 5 листопада.

Згідно з ними, Зеленський звільнив:

голову Івано-Франківської ОДА Віталія Федоріва
голову Одеської ОДА Максима Куцого
голову Сумської ОДА Романа Грищенка

Всіх трьох звільнили за їхніми заявами. Інформації про призначення нових очільників областей наразі немає.

Напередодні Кабінет міністрів погодив звільнення Федоріва, Куцого та Грищенка.
…

Національна академія державного управління при президентові України буде приєднана до Київського національного університета імені Тараса Шевченка. Відповідний указ підписав президент України Володимир Зеленський.

Академія разом зі регіональними інститутами державного управління передана до сфери управління Міністерства освіти і науки України.

В.о. голови МОН Сергій Шкарлет повідомив, що рішення ухвалене на підставі звернення КНУ імені Тараса Шевченка.

За його словами, світовий досвід засвідчує, що високоякісна підготовка фахівців здійснюється в класичних дослідницьких багатопрофільних університетах, де поєднані навчання, дослідження, інновації та розвиток людського капіталу.

«Навчання та вдосконалення кваліфікацій фахівців у галузі публічного управління на базі Університету дасть можливість досягнути суттєвого поліпшення в кадровому забезпеченні органів державної влади та місцевого самоврядування України», – написав Шкарлет у телеграмі.

Національна академія державного управління при президентові України була утворена у 1995 році. Її називають головним державним вищим навчальним закладом України з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.
…

Верховна Рада України на позачерговому засіданні ухвалила у першому читанні проєкт державного бюджету на 2021 рік.

Законопроєкт підтримали 275 народних депутатів.

209 голосів віддала за проєкт закону фракція «Слуга народу», 20 – група «Довіра», 19 – «Батьківщина», 16 – «За майбутнє», 11 – позафракційні депутати.

Проти голосувала фракція «Європейська солідарність». Депутати від «Голосу» утрималися.

Також проти законопроєкту проголосували 17 народних депутатів від «Опозиційного блоку – За життя».

Проєкт держбюджету на 2021 рік був зареєстрований у Верховній Раді 14 вересня.

Показники бюджету-2021:

Очікуване зростання економіки у 2021 році – 4,6%.
Очікувана інфляція – 7,3% річних.
Середній курс валюти у 2020 році буде 29,1 гривні за долар США, прогнозує Мінфін.
Середня зарплата в Україні (за бюджетним прогнозом) буде 13,6 тисячі гривень на місяць.
Доходи українського бюджету-2021 – 1017 мільярдів гривень.
Видатки бюджету – 1330 мільярдів гривень.
Граничний дефіцит держбюджету – 270 мільярдів гривень.
Граничний обсяг гарантованого державою боргу – майже 305 мільярдів гривень.
На національну безпеку і оборону планують виділити 5,9% від ВВП.
На підвищення мінімальної зарплати – 41,4 мільярда гривень. З січня вона підніметься до 6 тисяч гривень на місяць, а з липня – до 6,5 тисяч.
Бюджет передбачає збільшення фінансування освіти на 34 мільярди та медицини на 27,5 мільярдів.
До бюджету заклали вакцинування українців від COVID-19 – 2,6 мільярда гривень.

…

У відносинах України та її західних партнерів може настати серйозна криза довіри, якщо парламент швидко не знайде вихід із ситуації, яка склалась через рішення Конституційного суду про скасування відповідальності за недостовірне декларування. Про це на брифінгу 5 листопада повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

«Перше – якщо парламент не ухвалить ці рішення [щодо захисту антикорупційної реформи, – ред.] швидко. По-друге, якщо Конституційний суд збереже можливість так само зруйнувати інші важливі реформи, як він це зробив із системою декларування, то у нас буде, відверто вам скажу, дуже серйозна фундаментальна криза довіри у відносинах із західними партнерами. Я абсолютно чітко і офіційно про це можу заявити», – сказав Кулеба.

Раніше віцепрем’єрка із питань європейської та євроатлантичної інтеграції  України Ольга Стефанішина сказала, що рішення Конституційного суду підриває довіру до України з боку західних партнерів, проте представники української влади своїми діями і кроками демонструють готовність продовжувати реформи.

Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт, яким пропонує припинити повноваження суддів Конституційного суду, визнати його рішення про декларування «нікчемним» і без правових наслідків і скасувати внесені судом зміни до Закону «Про запобігання корупції». Це випливає з проєкту закону «про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства».

Ця пропозиція викликала не менш різку критику як така, що стала б кричущим порушенням Конституції України. Супротивники пропозиції президента наголошували, що конституційну кризу не можна вирішувати шляхом свідомого порушення Основного закону країни.

У КСУ заявили, що законопроєкт президента України Володимира Зеленського має ознаки конституційного перевороту.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.
…

Державне бюро розслідувань отримало від Окружного адміністративного суду Києва ухвалу щодо директора Національного антикорупційного бюро України Артема Ситника. Про це ДБР повідомило у відповідь на запит Радіо Свобода.

«28.10.2020 Державне бюро розслідувань отримало окрему ухвалу Окружного адміністративного суду Києва від 26.10.2020 у справі № 640/11970/20, якою зобов’язано повідомити про вжиті заходи не пізніше одного місяця після надходження зазначеної ухвали», – розповіли Радіо Свобода в ДБР.

При цьому у відомстві не уточнили зміст ухвали. 

Наприкінці серпня Конституційний суд визнав неконституційним указ президента про призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро України. НАБУ назвало рішення Конституційного суду політично вмотивованим. Там заявили, що ухвала не означає звільнення Артема Ситника з посади директора бюро або скасування попередніх рішень.

27 жовтня Окружний адміністративний суд Києва повідомив, що постановив вилучити з Єдиного державного реєстру дані про Артема Ситника як директора Національного антикорупційного бюро України.

Також Державне бюро розслідувань згідно з рішенням суду має відкрити провадження за статтями 109, 353 і 382 Кримінального кодексу України («дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади», «самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи» та «невиконання судового рішення»).

НАБУ вважає рішення «заангажованим і абсурдним у правовому сенсі». Його планують оскаржити.

За три місяці до цього стало відомо про обшуки в Окружному адміністративному суді Києва, після чого детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру голові ОАСК Павлові Вовку, його заступникові і ще п’ятьом суддям. Повідомлялося, що повідомлення про підозру отримав і голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк, якого пізніше відсторонили від посади.

За тим повідомленням НАБУ, всього у справі фігурують 12 людей, які, за даними слідства, «діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) і створення штучних перешкод у їхній роботі».

Голова ОАСК Павло Вовк наголосив, що йому ніяку підозру не вручали, і заявив про тиск на суд. 20 липня таку ж заяву зробив Зеновій Холоднюк.

 
…

Народний депутат від «Опозиційної платформи – «За життя» та кум президента Росії Володимира Путіна Віктор Медведчук у коментарі Радіо Свобода підтвердив, що на весіллі його пасинка 10 жовтня був присутній парламентар від президентської фракції «Слуга народу» Андрій Холодов.

«Мене і Холодова поєднує те, що ми є народними депутатами Верховної Ради 9-го скликання. А ще поєднує те, що моя дружина є хрещеною матір’ю одного з двох дітей пана Холодова», – розповів Медведчук.

На запитання, чи мають вплив такі родинні стосунки на політичну діяльність обох депутатів, Медведчук відповів, що ні.

«Ні, він же зі «Слуги народу», а я – з «Опозиційної платформи – За життя», – зазначив політик.

Тим часом «слуга народу» Андрій Холодов усі запитання Радіо Свобода про характер своїх нинішніх зв’язків з Віктором Медведчуком проігнорував: не відповів ні на листа, ні на прохання про коментар, з яким Радіо Свобода звернулось до нього тоді, коли він заходив до будівлі Верховної Ради.

При цьому раніше – ще до складання присяги народного депутата (у серпні 2019-го) – Холодов визнавав, що дружина Медведчука «багато-багато років тому хрестила дитину», але стверджував, що на той момент «не мав з ним ділових чи партнерських стосунків».

Тоді у «Слузі народу» заявиляли про те, що не вважають проблемою кумівство члена виборчого списку партії президента Зеленського Холодова і дружини представника ОПЗЖ Медведчука

«Слуга народу» Андрій Холодов разом з дружиною Катериною Шаховською були одними із гостей, які 10 жовтня в елітному столичному ресторані «Маячок» відвідали весілля пасинка Віктора Медведчука.

На тому святкуванні журналісти програми «Схеми» також зафіксували близьких соратників Медведчука – братів Суркісів, однопартійця Тараса Козака, Вадима Столара, якого вважають колишнім «сірим кардиналом» Києва, а також автомобіль, що належить учаснику так званої «бурштинової» перестрілки Володимира Продивуса.

Журналісти «Схем» фіксували автівки гостей, перебуваючи у публічному місці – на в’їзді в ресторан, де відбувалося святкування, – а також аналізували відео з Instagram-сторіз, які викладали гості того дня. Таким чином, вони склали список відомих публічних гостей святкування.

«Така, здавалося б, світська подія не потрапила б в об’єктив камери програми журналістських розслідувань, якби не суспільний інтерес, який становлять зв’язки Віктора Медведчука – одного з лідерів проросійського політичного руху в Україні», – йшлося у спецрепортажі.
…

Верховна Рада просить уряд посприяти, щоб дендропарк «Софіївка» в Умані Черкаської області включили до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

Звернення до Кабінету міністрів України підтримали 277 народних депутатів.

Згідно з текстом постанови, уряд та Національна академія наук упродовж трьох місяців мають забезпечити належну підготовку та фінансування розробки науково-проєктної документації щодо номінування парку «Софіївка» для внесення його до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Парк мають розширити за рахунок передачі йому в постійне користування земельної ділянки площею 5 га, яка розташована в адміністративних межах Родниківської сільської ради Уманського району Черкаської області з метою будівництва нової вхідної зони.

Уряду рекомендують передбачити в проєктах державного бюджету на 2021 рік та наступні роки видатки в обсязі 30 мільйонів гривень на реконструкцію та будівництво об’єктів. На щорічне утримання території дендропарку рекомендують виділити щонайменше 25 мільйонів гривень.

Дендрологічний парк «Софіївка» – один із найбільших в Україні (майже 180 гектарів). Він створений у 1796 році польським меценатом Станіславом Потоцьким для його третьої дружини – Софії. «Софіївка» –зразок пейзажного паркового мистецтва, що складається із композиції води, землі, каменів, рослин, архітектурних споруд і скульптур.

 
…

Верховна Рада не змогла відстрочити запровадження реєстраторів розрахункових операцій (касових апаратів).

За документ проголосували 212 народних депутатів при 226 необхідних. Фракція партії «Слуга народу» дала 107 голосів, «Опозиційна платформа – За життя» – 18, «Європейська солідарність» – 21, «Батьківщина» – 18, «Голос» – 7, депутатська група «Партія «За майбутнє» – 13, група «Довіра» – 17, позафракційні – 11.

Після цього документ відправили на повторне перше читання. Це рішення підтримали 254 народні депутати.

3 листопада під Верховною Радою відбулася акція представників бізнесу. Вони виступали проти нових штрафів за порушення при використанні реєстраторів розрахункових операцій (РРО). Згідно із чинним законодавством, їхнє використання повинне стати обов’язковим з 1 січня 2021 року для певних видів діяльності II-IV груп фізичних осіб-підприємців.

Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що народні депутати мають намір внести законопроєкт для відтермінування фіскалізації фізичних осіб-підприємців на рік.
…

Центральна виборча комісія України створила чат-бот, який допоможе «знайти результати виборів у твоєму місті чи селі».

Бот доступний у телеграмі та месенджері у фейсбуці (для цього потрібно натиснути «Надіслати повідомлення» на офіційній сторінці ЦВК).

Дані про результати виборів повинні оновлюватися раз на добу.

Місцеві вибори в українських містах відбулися 25 жовтня. Другий тур відбувається, якщо жоден з кандидатів у мери не набирає в першому колі більш як 50 відсотків голосів.
…

Кабінет міністрів погодив звільнення голів Одеської, Івано-Франківської та Сумської обласної державної адміністрацій.

Тепер укази про звільнення трьох голів ОДА має підписати президента України.

Посаду голови Івано-Франківської ОДА наразі обіймає Віталій Федорів, Одеської – Максим Куций, Сумської – Роман Грищенко.
…

Звільнений з ув’язнення в Італії український нацгвардієць Віталій Марків заявляє, що на даний час перебуває на зв’язку зі своїми адвокатами, і рішення щодо можливої вимоги компенсації за трирічне перебування за ґратами буде ухвалене після того, як надійде остаточний висновок суду.

«Ми будемо чекати остаточного висновку касації, а після того вже будемо робити висновки, будуть якісь дії. Відповідальність мають понести люди, які намагалися зганьбити не тільки збройні формування України, але й притягти до відповідальності весь український народ», – сказав Марків по прибуттю до Києва 4 листопада.

Він також заявив про намір продовжити службу в Національній гвардії і провести час із дружиною, з якою не бачився понад три роки.

3 листопада суд в італійському Мілані вирішив повністю виправдати бійця за відсутністю складу злочину і негайно випустити його на волю.

Пізно ввечері 3 листопада Марків залишив в’язницю суворого режиму «Опера» неподалік Мілана.

Нацгвардієць Віталій Марків майже три з половиною роки перебував за ґратами.

2019 року суд першої інстанції в місті Павія засудив його до 24 років неволі за звинуваченням у причетності до вбивства італійського репортера та російського правозахисника і поранення французького фотографа на окупованій бойовиками території Донбасу в травні 2014 року.

Віталій Марків завжди заперечував свою причетність до вбивства і наголошував на невинуватості в інкримінованому йому злочині.

Захист солдата та України від дня арешту Марківа влітку 2017 року також завжди обстоював абсолютну непричетність бійця до інциденту та відсутність доказів його провини.

 
…

«Рада Європи і її органи готові співпрацювати в цьому» – Джанні Букіккйо
…

Президент України Володимир Зеленський відреагував на рішення апеляційного суду в Мілані, який 3 листопада виправдав і звільнив українського солдата Віталія Марківа.

«Вітаю рішення італійського суду виправдати українського нацгвардійця Віталія Марківа. Його звільнення – це перемога справедливості! Хештег #FreeMarkiv можна залишити для історії. Дякую всій команді, яка працювала заради цієї перемоги!» – наголосив глава української держави.

Апеляційний суд у Мілані 3 листопада ухвалив рішення про виправдання і звільнення українського нацгвардійця Віталія Марківа, якого звинувачували в убивстві двох іноземних журналістів на окупованій частині Донбасу в травні 2014 року.

 
…

Справа була провокацією спецслужб Росії з італійськими спільниками, і цей факт слід розкрити в усіх деталях – керівник МВС України
…

Національне антикорупційне бюро України повідомило про розшук голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка «у зв’язку з систематичним ігноруванням повісток від органу досудового розслідування і слідчого судді, а також неявкою для участі у допиті та інших процесуальних дій».

Йому інкримінують створення злочинної організації з метою захоплення державної влади, перешкоджання діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, втручання у діяльність державних діячів – членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

За словами правоохоронців, у цій організації брали участь судді Окружного адміністративного суду Києва. У межах цього провадження розслідується можливе прийняття пропозиції та одержання неправомірної вигоди головою Державної судової адміністрації України.

НАБУ вперше повідомло, що розшукує Вовка та ще сімох осіб 11 серпня.

17 липня стало відомо про обшуки в Окружному адміністративному суді Києва, після чого детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику і ще п’ятьом суддям. Повідомлялося, що повідомлення про підозру отримав і голова Державної судової адміністрації.

За повідомленням НАБУ, всього у справі фігурують 12 людей, які, за даними слідства, «діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) та створення штучних перешкод у їхній роботі».

Голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк заявляв, що іноземні агенти на замовлення інших держав намагаються захопити судову владу в Україні, щоб позбавити країну суверенітету.

19 липня Павло Вовк заявив, що йому не вручали підозру детективи, як про це повідомили у Національному антикорупційному бюро України.
…

Верховна Рада направила на повторне друге читання закон про обмеження обігу пластикових пакетів. Рішення підтримали 290 народних депутатів.

Проєкт закону забороняє розповсюдження в об’єктах роздрібної торгівлі та об’єктах ресторанного господарства надлегких пластикових пакетів, легких пластикових пакетів та оксорозкладних (оксобіорозкладних) пластикових пакетів.

Заборона не поширюється на біорозкладні пластикові пакети та на надлегкі пластикові пакети, призначені для пакування та (або) транспортування свіжої риби і м’яса та продуктів з них, а також сипучих продуктів, льоду, які розповсюджуються у об’єктах роздрібної торгівлі в якості первинної упаковки.

Якщо закон ухвалять, він має набрати чинності з 1 січня 2022 року.

За даними ООН, щороку у світі використовують 5 трильйонів поліетиленових торбинок. При цьому щорічно до океану потрапляє 8 мільйонів тонн пластикової тари, у тому числі, поліетиленових пакетів. У середньому період розкладу одного пакету – 100-200 років.

 
…

Голова Представництва Європейського союзу в Україні Матті Маасікас заявив, що Верховній Раді важливо швидко знайти розумний вихід із ситуації, спричиненої рішенням Конституційного суду України щодо скасування кримінальної відповідальності за недостовірне декларування. Про це він сказав у своєму відеозверненні, оприлюдненому Представництвом ЄС у твітері.

«Ми дуже занепокоєні. Це рішення ставить під великий сумнів досягнення України у боротьбі із корупцією, а також ті зобов’язання, які Україна взяла на себе у рамках своїх міжнародних відносин, у відношеннях з Європейським союзом. Ми зазначили, що українські органи влади і президент швидко почали вирішувати це питання і нині дуже важливо, щоб українські органи влади, особливо парламент, швидко віднайшли розумний вихід із такої ситуації», – сказав Маасікас.

Він додав, що з огляду на те, що президент Володимир Зеленський закликав ініціювати «широкомасштабну юридичну реформу», «ми в ЄС готові до співпраці, надаватимемо допомогу у реформуванні судової системи України».

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня, за рішенням уряду, після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.

30 жовтня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону, яким пропонується припинити повноваження суддів КСУ.
…

У Представництві президента України в АРК назвали «воєнним злочином» вирок російського суду 3 листопада стосовно фігурантів красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір», яким дали від 12 до 17 років ув’язнення.

«Дії влади Росії з переслідування наших громадян і вироки Рустему Емірусеїнову, Арсену Абхаїрову та Ескендеру Абдулганієву є воєнним злочином, і кожен представник російської влади та окупаційної адміністрації рано чи пізно понесе персональну кримінальну відповідальність за цей злочин», – йдеться в повідомленні відомства у фейсбуці.

У представництві вказали, що «Україна докладає максимальних зусиль для фіксації, ретельного документування і розслідування цих фактів».

«Весь світ повинен знати про системні й масові порушення прав людини, порушення прав корінного кримськотатарського народу на території тимчасово окупованого Кримського півострова. І поки ми боремося за свободу, сотні заручників перебувають у полоні Кремля. Для нас дуже важливо зробити все, щоб вони самі та їхні родини отримували системну правову, соціальну і психологічну підтримку від держави», – йдеться в повідомленні.

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова, у свою чергу, заявила, що вважає вирок «незаконним і політично мотивованим».​

«Засуджую неправомірне рішення російського військового суду, адже наших співгромадян обвинуватили у злочині, якій вони не вчиняли… Звертаюся з проханням до міжнародної спільноти об’єднати зусилля та посилити тиск на Російську Федерацію, аби нарешті припинити політично вмотивовані переслідування громадян України в тимчасово окупованому Криму та звільнити усіх бранців Кремля», – написала Денісова у фейсбуці.

3 листопада суд у російському Ростові-на-Дону виніс обвинувальний вирок фігурантам красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір». Рустему Емірусеїнову дали 17 років з відбуванням перших двох років у в’язниці, решта – у суворому режимі. Арсену Абхаїтову – 13 років з відбуванням перших двох років у в’язниці. Ескендеру Абдулганієву – 12 років, також з відбуванням у в’язниці перших двох років.

Як повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, близько 200 кримських татар прийшли у вівторок під будівлю суду в Сімферополі, де перебували адвокати засуджених кримчан, і включалися через відеозв’язок на засідання суду в Ростові-на-Дону. Пізніше з’явилися повідомлення про затримання.

З вечора 2 листопада сотні кримських татар, які виїхали з анексованого Криму в Ростов-на-Дону на оголошення вироку фігурантам красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір», утримувалися співробітниками російської ДПС на Керченському мосту. Як передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, після десятигодинного очікування люди повернулися на півострів. Адвокат Микола Полозов повідомив, що російські силовики таким чином «порушили право на свободу пересування» щодо кримськотатарських активістів. Російські правоохоронні органи офіційно ситуацію не коментували.

Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону (Росія) 29 січня почав розгляд справи фігурантів красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» по суті.

У лютому 2019 року в будинках кримських татар у селищі Октябрське Красногвардійського району Криму російські силовики провели обшуки. Пізніше до управління ФСБ Росії в Сімферополі відвезли Ескендера Абдулганієва, Арсена Абхаїрова і Рустема Емірусеїнова.

ФСБ Росії стверджує, що затримані жителі Красногвардійського району причетні до діяльності забороненої в Росії та на території анексованого нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».
…

Південний окружний військовий суд в російському Ростові-на-Дону у вівторок має оголосити вироки фігурантам красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» Рустему Емірусеїнову, Арсену Абхаїрову і Ескендеру Абдулганієву. Напередодні усі вони виступили в суді з останнім словом, після чого суд пішов до нарадчої кімнати. Вирок мають читати вранці, після запланованого на 10:00 за місцевим часом засідання.

Раніше російський прокурор попросив суд визнати кримських татар винними і призначити покарання у вигляді позбавлення волі в колонії посиленого режиму на терміни: Рустема Емірусеїнову – 18 років з обмеженням на 1,5 року нагляду, Арсену Абхаїрову – 15 років, Ескендеру Абдулганієву – 16 років.

Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону (Росія) 29 січня почав розгляд справи фігурантів красногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» по суті.

У лютому 2019 року в будинках кримських татар у селищі Октябрське Красногвардійського району Криму російські силовики провели обшуки. Пізніше до управління ФСБ Росії в Сімферополі відвезли Ескендера Абдулганієва, Арсена Абхаїрова і Рустема Емірусеїнова.

ФСБ Росії стверджує, що затримані жителі Красногвардійського району причетні до діяльності забороненої в Росії і на території анексованого нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

 
…

«Петро Порошенко як фізична особа є одним із найбільших платників податків» – адвокат Головань
…

Понад 100 народних депутатів на чолі зі спікером Верховної Ради Дмитром Разумковим зареєстрували законопроєкт «Про відновлення дії окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» та Кримінального кодексу України». Документ з’явився на сайті Верховної Ради 2 листопада.

За даними сайту, співавторами законопроєкту виступають 124 народних депутати, серед них – представники фракцій «Слуги народу», «Європейської солідарності», «Голосу», «Батьківщини», депутатської групи «Довіра».

Документ передбачає відновлення дії пунктів закону «Про запобігання корупції», які Конституційний суд визнав такими, що не відповідають Конституції. Зокрема, згідно з ним, мають бути поновлені повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції.

Читайте також: Франція підтримує рішучість Зеленського в питанні КС – МЗС України

Як пояснюють автори в записці, долученій до законопроєкту, його метою є «створення умов для законодавчого забезпечення дотримання міжнародно-правових зобов’язань України у сфері запобігання корупції».

Водночас, враховуючи позицію Конституційного суду, парламентарі пропонують «доручити уряду розробити законопроект щодо особливостей правових та організаційних засад функціонування системи запобігання корупції щодо суддів, а також механізму притягнення їх до відповідальності».

Читайте також: Судді КСУ призначили на 2 листопада збори, але перенесли їх – причина не відома

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки та оборони доступ відновили.

30 жовтня з’явився текст президентського законопроєкту про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства. Президент Володимир Зеленський пропонує визнати рішення КСУ «таким, що не створює правових наслідків».

Крім того, президент пропонує припинити повноваження складу Конституційного суду, який діяв на момент ухвалення рішення.

Голова КСУ Олександр Тупицький вбачає в документі ознаки конституційного перевороту.
…

Володимир Зеленський має на увазі підтримку депутатами законопроєкту, поданого з його власної ініціативи 30 жовтня
…

Родина голови Конституційного суду Олександра Тупицького володіє низкою елітного майна, серед якого окрім маєтку в Криму – чотирикімнатна квартира у ЖК «Новопечерські липки» у столиці та великий маєток з басейном під Києвом. Цими об’єктами нерухомості користується сам Олександр Тупицький, але вони записані на матір та тещу судді. Про це повідомляють журналісти програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»).

Після того, як у травні 2013 року Олександр Тупицький був переведений у Київ та призначений суддею Конституційного суду, у вересні того ж року його родина придбала чотирикімнатну квартиру площею 216,5 кв.м у житловому комплексі бізнес-класу «Новопечерські липки» у Києві, а згодом докупила ще два машиномісця там. Середня вартість квадратного метру у цьому ЖК станом на 2013 рік становила $2900, тобто квартира такою площею вартувала там більше 600 тисяч доларів.

Майно записали матір судді, Галину Тупицьку. Про це свідчить виписка з Держреєстру речових прав на нерухоме майно. На момент придбання коштовної нерухомості у ЖК «Новопечерські липки Галині Тупицькій було 73 роки і вона була вже на пенсії. З 2019 року Тупицький почав декларувати, що сам мешкає у цих апартаментах, записаних на матір.

Окрім того, у родини голови Конституційного суду є маєток з басейном під Києвом у Василькові. Будинок площею 211,4 кв. м та земельні ділянки загальною площею понад 23 сотки були придбані у серпні 2018 року та оформлені на тещу Олександра Тупицького – Ларису Колпаченко. Сам суддя оформив на себе лише 7,5 соток землі у Василькові, які і вніс в декларацію.

За даними журналістів, тривалий час теща Тупицького – Лариса Колпаченко працювала у аптеці у Донецьку. ​

Якщо подивитися на територію згори, то видно що між земельною ділянкою Олександра Тупицького та ділянками, оформленими на його тещу Ларису Колпаченко немає паркану і це одна спільна територія – на якій стоїть великий маєток та декілька додаткових споруд, також тут розташований басейн та невеликий ставок.

Джерела журналістів повідомили, що цим маєтком регулярно користується і сам Тупицький.

У неділю, 1 листопада 2020 року, журналісти побачили на подвір’ї припарковану BMW X6 білого кольору. Саме таке авто має дружина Олександра Тупицького – Ольга Тупицька, відповідно до декларації судді.

Також біля будинку журналісти побачили чорну Toyota Camry. Саме такі авто є на балансі Конституційного суду. Втім дізнатися чи саме це авто належить до КС не вдалося – на Toyota Camry виявилися так звані «номери прикриття» – у базі автотранспортних засобів МВС ці номери закріплені за іншим автомобілем (Mitsubishi Lancer).

27 жовтня «Схеми» звернулися до голови КСУ з проханням надати коментар щодо його майна. У пресслужбі КСУ заявили, що «усі відомості про майно, яке є у володінні та користуванні голови КСУ Олександра Тупицького, містяться у його щорічній декларації».

Журналісти «Схем» направили повторний запит голові КСУ з проханням про коментар стосовно майна його родини. Редакція опублікує позицію Олександра Тупицького, щойно отримає її.

Раніше журналісти програми «Схеми» повідомили, що голова Конституційного суду Олександр Тупицький у 2018 році став власником земельної ділянки у селищі Кореїз Автономної республіки Крим, оформивши договір купівлі-продажу за російським законодавством, але не відобразив інформацію про це у своїй декларації про майно та доходи. При цьому, під головуванням Тупицького судді КСУ 27 жовтня проголосували за визнання неконституційною статті про кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації і скасували її.

Реагуючи на розслідування, голова Конституційного суду Олександр Тупицький підтвердив інформацію, оприлюднену журналістами програми «Схеми», про те, що він не задекларував землю в Криму, власником якої став після анексії за законами Росії.

«Коли я прочитав матеріал, я сам по собі подякував їм за об’єктивність», – заявив Тупицький.

За словами Тупицького, правочин відбувся у 2018 році. «Чого я не вніс його в реєстр? Я до цього часу не знаю, як це зробити. Я не визнаю Крим російським, – заявив він. – Єдина, напевно, моя провина, що я не звернувся до органів НАЗК, щоб вони мені роз’яснили, як це мені зробити».

«Я готовий відповідати, якщо десь помилки якісь я допустив, то я готовий їх виправляти. Ми ж живемо у цивілізованому світі. Якщо помилки, які порушують закон, то за них також треба нести відповідальність. Це аксіома», – заявив Тупицький.

 
…

Франція підтримує рішучість президента України Володимира Зеленського в ситуації, що виникла навколо Конституційного суду України. Про це, як повідомляє МЗС України, 2 листопада втелефонній розмові з українським колегою Дмитром Кулебою заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан.

«Окрему увагу міністри приділили темі системних реформ в Україні на основі угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Дмитро Кулеба поінформував французького колегу про руйнівні наслідки сумнозвісного рішення Конституційного суду України для антикорупційних реформ у нашій державі та запевнив, що президент та уряд України рішуче налаштовані захистити ефективну роботу антикорупційної інфраструктури та інші реформи», – ідеться в повідомленні.

У розмові Кулеби і Ле Дріана йшлося також і про інші теми. Зокрема, український міністр висловив співчуття французькому колезі у зв’язку з нещодавніми нападами у Франції, жертвами яких стали невинні люди.

Також ішлося про дипломатичні зусилля «у рамках Нормандського формату з мирного врегулювання російсько-української війни на Донбасі».

Дмитро Кулеба поінформував Жан-Іва Ле Дріана про ініціативу створення Кримської платформи – міжнародного формату, що консолідує зусилля міжнародного співтовариства з деокупації Криму, захисту прав людини в умовах тимчасової російської окупації. Українська сторона запросила Францію взяти активну участь у роботі Кримської платформи.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення.

Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня, за рішенням уряду, після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.

Читайте ще:

МЗС ініціює взаємодію з іноземними партнерами для подолання наслідків рішення Конституційного суду

Верховна Рада найближчим часом може призначити двох суддів КСУ – депутатка від «Слуги народу»​

 
…

Державне бюро розслідувань просить Офіс генерального прокурора звернутися по правову допомогу до закордонних органів із запитами для провадження проти п’ятого президента України Петра Порошенка.

Як нагадали в ДБР, Бюро здійснює досудове розслідування щодо відкриття Порошенком компанії в юрисдикції Британських Віргінських Островів.

«За даними досудового розслідування, зазначені дії були вчинені за допомогою кіпрської та панамської юридичних фірм, а відповідна компанія зареєстрована на Британських Віргінських Островах. При цьому, єдиним її бенефіціарним власником вказаний особисто П’ятий Президент України (під час реєстрації наданий його паспорт та вказана його київська адреса)», – стверджують в правоохоронній установі.

Читайте також: ДБР не назвало кількість проваджень, у яких фігурує Порошенко

За повідомленням, у документах компанії було зазначено, що вона «холдингового підприємства для українських та кіпрських структур кондитерської корпорації, засновником якої є п’ятий президент України». ДБР вбачає в діях Порошенка ознаки відмивання коштів та ухилення від сплати податків.

Відтак ДБР звернулося до Офісу генерального прокурора за міжнародною правовою допомогою із запитами до компетентних органів Британських Віргінських Островів, Панами та Кіпру.

Читайте також: Файли FinCEN: правоохоронців США зацікавили транзакції офшорних компаній, пов’язаних з Порошенком

Порошенко наразі не коментував публічно цю заяву Державного бюро розслідувань.

18 вересня адвокат колишнього президента Петра Порошенка Ілля Новіков заявив, що правоохоронні органи відкрили проти його підзахисного в цілому 58 кримінальних справ.
…

Визнано обраними 133 голів: 27 – міських, 30 – селищних, 76 – сільських
…

Чинний президент США, республіканець Дональд Трамп готується до заключного етапу своєї виборчої кампанії з 10-ма мітингами за два дні до президентських виборів у США. Водночас кандидат від демократів Джо Байден 1 листопада зосередився на Пенсільванії, вирішальному штаті в його прагненні потрапити до Білого дому.

Оскільки понад 90 мільйонів американців вже проголосували напередодні виборів 3 листопада, обоє кандидати прагнуть вплинути на ті штати, які «вагаються» із вибором. Ті, хто проголосував достроково, це близько 65 відсотків від загальної явки в 2016 році.

Опитування громадської думки показують, що Байден випереджає Трампа в національному масштабі щонайменше на 8 процентних пунктів, але зберігає меншу перевагу в декількох критичних штатах, що потенційно дає Трампу можливість набрати 270 голосів, необхідних для перемоги в Колегії виборників, яка і визначає переможця.

Колишній віцепрезидент двічі з’явився на публіці в Пенсильванії, штаті, який Трамп з невеликою перевагою виграв в 2016 році. У Філадельфії, найбільшому місті Пенсильванії, Байден звернувся до афроамериканського співтовариства і закликав усіх, хто ще не проголосував, з’явитися в день виборів.

«Кожен божий день ми спостерігаємо расові відмінності у всіх аспектах цього вірусу», – сказав Байден на заході, організованому біля церкви у Філадельфії. Він назвав політику Трампа щодо COVID-19 «майже злочинною» і що пандемія викликала «масові жертви» серед темношкірого населення. Він також пообіцяв боротися з «системним расизмом» в США.

Сенаторка Камала Гарріс, дочка іммігрантів з Індії та Ямайки, кандидатка у кампанії Байдена на посаду віцепрезидента, побувала в Джорджії, що здавна симпатизує республіканцям, з метою привернути увагу на бік республіканців, якщо афроамериканці підуть на голосування у великій кількості.

Колишній бос Байдена, попередник Трампа на посаді президента Барак Обама, приєднався до Гарріс під час кампанії в рамках концерту для євангелістів.

2 листопада Байден і Гарріс планують активну кампанію в Пенсильванії.

Тим часом Дональд Трамп взяв стрімкий темп проведення мітингів у Мічигані, Айові, Північній Кароліні, Джорджії і Флориді.

Трамп позиціонує себе перед виборцями як президент, який принесе економічне процвітання країні. За його словами, пандемія коронавірусу майже закінчилася, порпри те, що кількість щоденних заражень доходить до 100 тисяч.

Він також попередив виборців, що демократи – це «ліва мафія», яка, на його думку, підтримує підвищення податків і загрожує економіці новими карантинними обмеженнями через COVID-19. Водночас Байден заявив, що переможе коронавірус, не зупиняючи знову економіку.

Попри те, що понад 90 мільйонів американців вже проголосували, і представники виборчих комісій готуються до підрахунку голосів, Трамп неодноразово бездоказово заявляв, що бюлетені, надіслані поштою, можуть бути фальсифіковані. Він нещодавно стверджував, що тільки результати, доступні в ніч виборів, повинні враховуватися. Офіційні особи в декількох штатах, включаючи Пенсильванію, кажуть, що на підрахунок всіх бюлетенів поштою може піти кілька днів.
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що у денні години неділі підтримувані Росією бойовики на Донбасі не відкривали вогонь.

«Зафіксовано одне порушення домовленостей, досягнутих у рамках Тристоронньої контактної групи 22 липня 2020 року. Так, на Приазовׄ’ї, у районі населеного пункту Водяне, задокументовано проліт ворожого БПЛА типу «Квадрокоптер» із перетином лінії розмежування. Засоби радіоелектронної боротьби Об’єднаних сил подавили безпілотник противника, що унеможливило його подальше використання. Упродовж поточної доби обстрілів з боку противника на ділянках відповідальності наших бригад зафіксовано не було. Уздовж лінії розмежування спостерігається тиша», – йдеться в повідомленні штабу у фейсбуці.

Підтримувані Росією угруповання «ДНР» і «ЛНР» даних про ситуацію на фронті не повідомляють.

Раніше повідомлялося, що у зоні бойових дій на Донбасі 31 жовтня російські гібридні сили 1 раз порушили угоду про припинення вогню.

Із 00:01 27 липня на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню».

Унаслідок активізації бойових дій 29 і 30 жовтня на Донбасі загинули двоє українських військових, ще двоє були поранені.

Після цього відбулася позачергова зустріч Тристоронної контактної групи для переговорів про врегулювання на окупованій частині Донбасу. Українська делегація в ТКГ повідомила, що сторони домовилися продовжувати перемир’я.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від квітня 2014-го до 31 липня 2020 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 100 до 13 300 людей.
…