Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров закликає скликати загальнонаціональні збори на майдані Незалежності в Києві через рішення ПАРЄ ускладнити процедуру застосування санкцій, зокрема стосовно Росії.

«Слід всьому світу продемонструвати рішучість української політичної нації в протидії російській агресії і відновлення територіальної цілісності України, включно з Кримом. Відповідно, громадянське суспільство могло б, відкинувши всі внутрішні розбіжності і чвари, скликати в найближчий день, можливо 28 червня – в День Конституції України, мільйон громадян на загальнонаціональні збори на майдані Незалежності», – написав Чубаров у Facebook.

За його словами, ті, хто сьогодні «зрадив Україну, ті, хто віддає на поталу Росії Крим і його жителів, повинні бути осоромлені нашої монолітністю і рішучістю».

Парламентська асамблея Ради Європи на своєму засіданні в ніч на 25 червня підтримала резолюцію, що змінює правила ПАРЄ і ускладнює процедуру застосування санкцій, зокрема стосовно Росії. За таке рішення проголосували 118 членів ПАРЄ, проти були 62, утрималися 10.

Російська делегація не бере участі в сесіях Асамблеї з січня 2015 року після застосування серйозного обмеження повноважень її делегації.

Українські правозахисники вважають, що повернення російської делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи в умовах нехтування вимогами організації Росією стане «моральної капітуляцією» цієї міждержавної організації.

Члени української делегації в ПАРЄ заявили, що можуть залишити її сесію через рішення щодо Росії.
…

У Міністерстві закордонних справ України вважають схвалену ПАРЄ резолюцію, що дозволяє повернути в асамблею делегацію Росії, неприпустимою поступкою Москві.

«Суттєве послаблення санкційного механізму ПАРЄ, передбачене ухваленою резолюцією, відбулося на тлі відсутності жодних конструктивних кроків з боку Російської Федерації, кричущого невиконання цією країною взятих на себе зобов’язань, а також резолюцій ПАРЄ, схвалених у відповідь на російську агресію. Те, що відбулося сьогодні в ПАРЄ, є свідченням відходу від задекларованих стандартів, принципів та цінностей Ради Європи внаслідок безпрецедентного тиску й фінансового шантажу з боку Російської Федерації. На жаль, це сталося  внаслідок відвертого потурання з боку низки країн, керівництво яких, з одного боку, наголошує на необхідності припинення російської агресії проти України, а з іншого – заохочує агресора, йдучи йому на поступки», – мовиться у повідомленні.

МЗС вважає, що ПАРЄ таким чином послабила свою роль у європейській політиці, а також здатність захищати верховенство права, права людини та демократію в усіх державах-членах Ради Європи, в тому числі в Росії.

«Прикро констатувати сьогодні, коли Рада Європи відзначає свою 70-ту річницю, що її Парламентська Асамблея втратила свій авторитет, і Організація більше не може відігравати роль, якою її наділили батьки-засновники. МЗС України послідовно виступало проти такого сценарію, і ця позиція залишається незмінною», – наголосили у міністерстві.

Парламентська асамблея Ради Європи на своєму засіданні в ніч на 25 червня підтримала резолюцію, яка змінює правила ПАРЄ і ускладнює процедуру застосування санкцій, зокрема щодо Росії. За таке рішення проголосували 118 членів ПАРЄ, проти були 62, утрималися 10.

Російська делегація не бере участі у сесіях асамблеї з січня 2015 року після застосування серйозного обмеження повноважень її делегації.

Українські правозахисники вважають, що повернення російської делегації до Парламентської асамблеї Ради Європи за умов нехтування вимог організації Росією стане «моральною капітуляцією» цієї міждержавної організації.
…

«Уже сьогодні росіяни подадуть свої повноваження на затвердження асамблеєю. Ми їх оскаржимо»
…

Віце-спікер Верховної Ради України, член делегації українського парламенту у ПАРЄ Ірина Геращенко назвала президентку асамблеї Ліліан Морі-Паск’є «новим Аґрамунтом у спідниці», натякаючи на спроби попереднього президента повернути російську делегацію до співпраці в рамках Ради Європи.

«Рекордна присутність членів ПАРЄ в залі. Українська делегація , разом з британцями і грузинами розпочинають боротьбу проти повернення російської делегації. Президент ПАРЄ поводиться ганебно. Новий Аґрамунт у спідниці. Відверто підігруючи росіянам, які поки що блукають під ПАРЄ, очікуючи, що лобісти заведуть їх за ручку й розвалять сам фундамент цієї інституції. Зала, європейці, відверто підігрують російському лобі. Запах реваншу. Не лише в Україні, але й в цих стінах. Дуже і дуже сильний запах реваншу», – написала вона у Facebook.

У свою чергу голова делегації України у ПАРЄ Володимир Ар’єв заявив про порушення президенткою регламенту під час сьогоднішніх голосувань.

«У зв’язку з напругою в ПАРЄ перенесли святкування 70 -річчя Ради Європи на осінь. При цьому президент ПАРЄ Ліліан Морі-Паск’є щойно припустилася грубого порушення регламенту: свавільно змінила порядок денний, коли голосування показало що не було достатньо голосів (2/3 від присутніх). Такого відвертого нахабства я не пам‘ятаю за всі 6,5 років роботи ПАРЄ. Мало того, Паск’є все визнала після того, як я взяв слово і вказав їй на це порушення, але… відмовилася виправляти неправомірні дії!» – зазначив Ар’єв.

Він додав, делегація звернулася до регламентного комітету з вимогою до Морі-Паск’є усунутися від ведення сесії «через зафіксований факт нехтування голосуванням делегатів до комітетських висновків». «І от зараз побачимо, як європейські принципи діють тоді, коли сильно кортить застосувати політичну доцільність», – наголосив Ар’єв.

Член української делегації Георгій Логвинський повідомив, що делегація спільно з правозахисниками подала 226 правок до резолюції, яка може повернути Росію до ПАРЄ.

«Мінімальний термін розгляду – годин шість. Це напевно поламає плани Росії і їх провідників. Далі буде боротьба за кожне слово, яке може призвести до зовсім протилежного для росіян результату, і явно змінює ситуацію», – заявив Логвинський.

У Страсбурзі 24 червня відкривається сесія Парламентської асамблеї Ради Європи, на якій можуть ухвалити проект резолюції, що змінює правила ПАРЄ і ускладнює процедуру застосування санкцій, зокрема щодо Росії.
…

У Росії почалася раптова перевірка боєготовності Центрального військового округу. По тривозі підняті військові частини в Сибірському, Уральському і Приволзькому федеральних округах, повідомляє прес-служба Центрального військового округу Міноборони Росії.

«Раптова перевірка боєготовності військ Центрального військового округу (ЦВО) пройде з 24 до 28 червня на 35 полігонах», – мовиться в повідомленні.

За даними російського видання РБК, по тривозі підняті військові частини в 29 регіонах країни.

До найвищого ступня бойової готовності привели також частини військ і сил Південного і Східного військових округів, а також окремі з’єднання ВДВ, далекої і військово-транспортної авіації. Як заявив міністр оборони Сергій Шойгу, перевірка проходить за рішенням президента Володимира Путіна.

Російські військовослужбовці візьмуть участь більш ніж в 50 навчаннях, під час яких випробують, зокрема, знищення «деструктивних військових сил», повідомив Шойгу. Він зазначив, що основне завдання перевірки – визначити готовність військового керівництва до управління військами «при наростанні військової загрози та виникнення кризових ситуацій».

Після анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові. У Генштабі України дії російських військових в Криму називають незаконними.
…

Президент Володимир Зеленський 24 червня підписав низку указів про звільнення голів трьох обласних державних адміністрацій та призначення виконувачів їхніх обов’язків.

Зокрема президент звільнив:

голову Житомирської ОДА Ігоря Гундича (виконувач обов’язків – Ярослав Лагута)
голову Рівненської ОДА Олексія Муляренка (виконувач обов’язків – Ігор Тимошенко)
голову Черкаської ОДА Олександра Вельбівця (виконувач обов’язків – Тарас Висоцький)

Крім того, своїм указом від цього ж дня Зеленський звільнив начальника Головного управління Служби безпеки України в Автономній республіці Крим Олександра Шмітька.

Читайте також: Андрій Голуб: «Зеленського варто оцінювати за малопомітними призначеннями» (огляд преси)​

Також указом Зеленського посаду його позаштатного радника отримав Гео Лерос – куратор арт-проекту «Сіті-Арт». Він також є членом виборчого списку президентської партії «Слуга народу» на парламентських виборах 21 липня під номером 23.

Лерос відомий зокрема тим, що координував проект MoreThanUs («Більше, ніж ми»), в рамках якого художники розписали станцію київського метро «Осокорки».
…

Лідери Франції та Німеччини Емманюель Макрон та Анґела Меркель під час візитів президента України Володимира Зеленського провели «розвідку боєм» щодо позицій, якими у відносинах у трикутнику Україна – ЄС – Росія готовий поступитися навий український керівник. Про це в інтерв’ю «5 каналу» заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

«Було важливо подивитися і для Макрона, і для Меркель, які наміри стратегічні. Насправді складна ситуація для нової команди стане, коли буде велика фракція в новій Раді, буде великий тиск щось робити, не виключено, що буде великий тиск щось робити за наш рахунок, і я бачу певні ознаки цього. Тому до цього потрібно підготуватися, і чіткі меседжі, які прозвучали, є дуже корисними», – вказав Клімкін.

«На жаль, є проблеми навколо повернення Росії до Ради Європи. Оскільки я намагався пояснити всім нашим партнерам, що проблема не в поверненні як такому: від того, що там буде декілька російських депутатів, нам не холодно й не спекотно. Проблема ж зовсім в іншому: хтось хоче використати це повернення як шлях до «нової нормальності» з Росією», – додав український міністр закордонних справ, каденція якого добігає кінця.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила 18 червня після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським, що відновлення в правах делегації Росії у Парламентській асамблеї Ради Європи можливе лише за певних умов.

«Але водночас треба знайти якийсь шлях для того, щоби вони (Росія – ред.) виконали зобов’язання», – сказала Меркель.

3 червня регламентний комітет ПАРЄ ухвалив проект резолюції, яка може змінити правила ПАРЄ і ускладнити процедуру застосування санкцій, зокрема щодо Росії.

Росія не бере участі у сесіях асамблеї з січня 2015 року після застосування серйозного обмеження повноважень її делегації.

Українські правозахисники вважають, що повернення російської делегації до Парламентської асамблеї Ради Європи за умов нехтування вимог організації Росією стане «моральною капітуляцією» цієї міждержавної організації. 

17 червня президент Франції Емманюель Макрон заявив, що його країна хоче уникнути повного виходу Росії з Ради Європи. Натомість п​резидент України Володимир Зеленський заявив у Парижі, що у Парламентської асамблеї Ради Європи немає підстав для повернення російської делегації.
…

Вінницький активіст Олександр Комарніцький, потерпілий після розмови з поліцейськими, помер 23 червня. Про це повідомив Анатолій Гриценко, голова партії «Громадянська позиція», членом якої був Комарніцький, а також активісти з Вінниці.

«Царство Небесне світлій людині. Співчуття родині і близьким Олександра. Жорстке і невідворотне покарання вбивці у поліцейських погонах! ДБР уже висунуло йому підозру і посадило під домашній арешт. Від міністра Арсена Авакова і начальника Нацполіції Сергія Князєва ми вимагаємо негайного звільнення керівництва Нацполіціі у Вінницькій області!» – написав Гриценко у Facebook.

Хмельницький міськрайонний суд обрав запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту поліцейському, внаслідок конфлікту з яким у Вінниці постраждав Олександр Комарніцький.

Як повідомляє прес-служба Державного бюро розслідувань, 22 червня слідчі територіального управління ДБР, розташованого в місті Хмельницькому, оголосили поліцейському повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 365 ККУ (перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу, що супроводжувались насильством). У разі доведення вини правоохоронцю загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з позбавленням права обіймати посади на строк до 3 років.

Прес-служба Нацполіції повідомляє, що за розпорядженням голови Національної поліції Сергія Князєва від службових обов’язків відсторонені четверо керівників поліції Вінниччини, готуються документи на звільнення заступника начальника поліції області.

Конфлікт, унаслідок якого отримав несумісні ж життям травми Олександр Комарніцький, стався пізно ввечері 11 червня. «Місцеві поліцейські по-звірячому побили прямо на автобусній зупинці. Кулаками і ногами по голові. Численні переломи черепа, перебуває у реанімації без ознак свідомості. За що побили? Хотіли прямо з вулиці залучити його понятим нібито по якійсь справі про вилучення у когось зброї, а Олександр відмовився, бо не мав до того жодного стосунку і поспішав додому за годину до півночі. Поліцейські кажуть, нібито він їм погрожував і хотів побити… Не вірю!» – написав раніше в мережі Facebook Анатолій Гриценко.
…

Центральна виборча комісія відмовила в реєстрації кандидатом у народні депутати України колишньому депутату від Партії регіонів та колишньому голові Адміністрації президента Віктора Януковича Андрію Клюєву. Таке рішення ухвалене на черговому засіданні, яке провела голова Комісії Тетяна Сліпачук, інформує офіційний сайт ЦВК. 

«Відмовлено в реєстрації кандидата у народні депутати України Клюєва А.П., висунутого Ліберальною партією України, в ОВО № 46», – повідомила комісія.

Клюєв балотувався до Верховної Ради на мажоритарному окрузі в Донецькій області.
…

Колишнього президента України Віктора Януковича викликають до Київського апеляційного суду на 15 липня на розгляд апеляційних скарг його захисників у зв’язку зі справою про державну зраду.

Повістка/повідомлення про виклик оприлюднене в офіційному виданні «Урядовий кур’єр».

Раніше захисники Віктора Януковича подали загалом п’ять апеляційних скарг на вирок Оболонського районного суду Києва. Потім вони подали ще кілька скарг на ухвали цього ж суду, який відхилив заяви захисників.

24 січня Оболонський районний суд Києва визнав Януковича винним у державній зраді і пособництві у плануванні, підготовці, розв’язуванні й веденні агресивної війни і засудив його до 13 років позбавлення волі заочно. Водночас суд визнав колишнього президента не винним у пособництві в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. Прокуратура просила засудити Януковича до 15 років позбавлення волі.

Янукович назвав вирок незаконним. Він заперечує свою провину в цих і в усіх інших інкримінованих йому злочинах. Вирок не набрав чинності, бо був оскаржений.

Віктор Янукович виїхав із України в лютому 2014 року після розстрілів на Майдані. Наразі він переховується в Росії.

Загалом проти Януковича і його спільників в Україні розглядається ціла низка кримінальних справ, зокрема, щодо масових розстрілів на Майдані. На жодне з судових засідань він дотепер не прибував.
…

Президент України Володимир Зеленський стверджує, ніби Друга світова війна почалася для України 22 червня 1941 року.

Як повідомила його прес-служба, в День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни 22 червня Зеленський нагадав, що рано-вранці 22 червня 1941 року відбулося бомбардування Києва, і заявив: «Друга світова, що увірвалася в наш дім, відтоді охопила всю територію України».

«Війна приносить лише кров, горе й страждання. Маємо робити все, щоб вона не стала для наступних поколінь звичним явищем життя», – сказав також Зеленський.

Друга світова війна почалася 1 вересня 1939 року, також і для України: того дня війська нацистської Німеччини вторглися до Польщі, якій тоді належала західна частина України. 17 вересня 1939-го на західноукраїнські землі вступила й радянська Червона армія. Але про цей факт уникали згадувати в радянські часи, а також у сучасній Росії.

Іще до загально визнаної нині дати початку Другої світової війни 1 вересня 1939 року іноземне воєнне вторгнення на українські землі почалося 14 березня 1939-го – тоді війська Угорщини за згодою Гітлера почали окупацію українського Закарпаття. 15 вересня 1939 року там була проголошена держава Карпатська Україна, яка проіснувала ледь більше як добу до окупації пронацистською в той час Угорщиною.

22 червня 1941 року почалася німецько-радянська війна, яку в СРСР, а нині в Росії називають «великою вітчизняною». Того дня війна почалася для іншої частини України, яка тоді належала СРСР.

У коментарях до повідомлення про цю заяву Зеленського у фейсбуці адміністрації президента багато читачів нагадали голові держави і його прес-службі про цей факт історії України, який, на думку деяких коментаторів, у повідомленні перекручений у радянсько-російському дусі.

День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни – пам’ятний день, призначений на 22 червня указом президента Леоніда Кучми 2000 року. В указі також було використане поширене в ті часи формулювання радянсько-російського зразка: «З метою всенародного вшанування пам’яті синів і дочок українського народу, полеглих під час Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років, їх подвигу та жертовності».

1 вересня, коли для України почалася Друга світова війна, в Україні наразі офіційно не вшановується.

Нині, з 2014 року, на сході України триває російсько-українська війна. Зеленський як новообраний президент заявляв, що хоче завершити її, але не уточнював, на яких умовах.
…

Глава фракції «Опозиційний блок» Вадим Новинський не піде на вибори за партійним списком. Про це повідомив Євгеній Мураєв, який очолює список «Опозиційного блоку».

За його словами, на одномандатних округах від партії балотуватимуться «дуже достойні представники», зокрема Борис Колесніков та Вадим Новинський.

Раніше повідомлялося, що Новинський ввійшов до першої десятки «Опозиційного блоку».

Позачергові вибори до парламенту призначені на 21 липня.
…

Президент Росії заборонив російським авіакомпаніям здійснювати рейси до Грузії з 8 липня цього року, а туроператорам рекомендував не продавати росіянам тури у цю країну. Відповідний указ опубліковано на сайті російського глави держави 21 червня.

​У столиці Грузії Тбілісі тривають протести, які почалися 20 червня після того, як депутат Держдуми Росії Сергій Гаврилов вів засідання Міжпарламентської асамблеї православ’я, сидячи у кріслі спікера грузинського парламенту.

Багатьох громадян Грузії обурило це, бо перед приїздом до Тбілісі Гаврилов підтвердив, що вважає незворотнім визнання Росією як незалежних держав сепаратистських регіонів Грузії – Абхазії і Південної Осетії.

20 червня протести переросли в сутички протестувальників із поліцією. 21 червня через ці події у відставку подав спікер парламенту Грузії Іраклій Кобахідзе – задовольнивши одну з вимог мітингувальників.

Учасники протестів також вимагають відставки міністра внутрішніх справ і призначення дострокових парламентських виборів.

Понад 100 людей залишаються в лікарнях після вчорашніх сутичок.
…

Підконтрольний Кремлю Київський райсуд Сімферополя визнав винним кримського татарина Османа Муратова у першій на півострові «справі про неінформування про злочин» та оштрафував його на 10 000 рублів. Про це повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Захист вважає, що вирок «абсолютно не обґрунтований» і має намір подавати апеляцію.

«Винесений вирок абсолютно не відповідає закону і не обґрунтований. У нас є 10-денний термін, щоб оскаржити рішення суду. Здавалося б, 10 тисяч штрафу не варті ні нервів, ні часу, витрачених на цей судовий процес. Проте, якщо вирок не оскаржувати, це закладе основи для формування негативної практики притягнення інших людей за цією статтею», – пояснила адвокат Муратова Ліля Гемеджи.

Також вона зазначила, що суддя під час процесу неодноразово називала адвокатів «абсолютно некомпетентними», відмовляла у клопотаннях, задоволення яких могло б спростувати докази обвинувачення, перебивала захист у дебатах.

«Вважаю, що підстави, надані як доказ провини мого підзахисного, не знайшли свого підтвердження під час судового слідства. Експерт так і не зміг пояснити, як на телефоні, купленому в 2017 році, звинувачення виявило листування за 2016 рік. Слідчий експеримент у залі суду підтвердив, що за допомогою зміни дати і часу в телефоні, можна створити таку переписку заднім числом. Однак суддя не приділила цьому ніякої уваги. Таке ставлення було протягом усього судового процесу», – розповіла Гемеджи.

У листопаді минулого року в анексованому Криму порушили першу кримінальну «справу про неінформування» ФСБ Росії.

У квітні цього року російський суд в Криму почав розглядати по суті першу в Криму кримінальну справу про неінформування за статтею 205.6 КК Росії. За версією слідства ФСБ Росії, обвинувачений не повідомив правоохоронців, що його родич поїхав воювати до Сирії на боці ІДІЛ. Адвокати Муратова, однак, заявляли, що справа сфальсифікована.

У Криму це перший прецедент після ухвалення поправок до російського законодавства в рамках так званого «пакета Ярової». Стаття про неінформування передбачає відповідальність у вигляді штрафу до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до року.

 
…

13091 громадян України скористалися послугою тимчасової зміни місця голосування станом на п’ятницю, 21 червня, повідомляють у Державному реєстрі виборців.

Найбільше людей із різних регіонів зареєструвалось у Києві, Харківській, Київській та Донецькій областях.

Центральна виборча комісія України спростила процедуру тимчасової зміни місця голосування. Тепер процедура не передбачає подачу документів (копій документів), що підтверджують необхідність тимчасової зміни місця голосування. Для цього потрібні тільки паспорт і заява.

Змінити місце голосування для участі у позачергових виборах до Верховної Ради можна до 15 липня.

Позачергові парламентські вибори мають відбутися 21 липня.
…

Статус спостерігачів на позачергових парламентських виборах отримали 163 неурядові організації, при цьому більше половини з них пов’язані з партіями чи політиками, стверджує координаторка виборчих програм громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська.

За даними громадської діячки, на парламентських виборах спостерігачів від громадськості більше, ніж було на президентських.

«Тоді (під час виборів президента у березні-квітні 2019 року – ред.) дозвіл спостерігати отримали 139 організацій. Сьогодні їх аж 163 з тих 170, які звернулися до ЦВК за тим дозволом», – каже Айвазовська.

Читайте також: «Опозиційний блок» не зможе включити до списку Єфремова – ЦВК​

Вона додає, що, хоча в такій кількості немає нічого екстраординарного, лише одиниці з цих неурядових організацій оприлюднюють результати своїх спостережень, методику роботи, публікують матеріали про свою діяльність чи спілкуються з пресою, а також повідомляють про джерела фінансування.

«На жаль, афілійованих політично і партійно серед зафіксованих нами організацій, за попередніми оцінками, близько 58%. Очевидно, що частина організацій ще взагалі ніколи не спостерігала за виборами, тому навіть стверджувати зараз про їхнє відношення до тих чи інших політичних гравців не варто», – зазначає громадська діячка.

Втім, Айвазовська наразі не вбачає в цьому ознак того, що ці спостерігачі спробують впливати на виборчий процес. Вона посилається на досвід президентських виборів, коли від неурядових організацій спостерігачами зареєструвалися близько ста тисяч осіб.

Читайте також: В ДСНС анонсували перевірки виборчих дільниць перед голосуванням 21 липня​

«Тим не менш у полі, на виборчих дільницях, у приміщеннях для голосування ми бачили одиниці, як і наші партнери з міжнародних спостережних місій. Тому, напевно, фейкове спостереження в більшій мірі є закладкою для потенційних конфронтацій або конфліктів, і мобілізація людей відбувається вже напередодні дня голосування за потреби. Але ми бачимо, що це скоріше істерія, вона не реалізовується потім в якісь серйозні впливи цих структур на виборчий процес у день голосувань», – підсумувала вона.

Загалом з 1 червня 2019 року «Опора», за словами Айвазовської, подала 41 повідомлення в поліцію про адміністративні правопорушення щодо виборчого процесу. Серед основних порушень вона називає непрозоре фінансування виборчих кампаній.

Позачергові парламентські вибори мають відбутися 21 липня.
…

Брати-бізнесмени Григорій та Ігор Суркіси неафішовано відвідували Генеральну прокуратуру після того, як в Україну був екстрадований екс-керівник компанії «Енергомережа» Дмитро Крючков, який може дати на них покази. Це зафіксували журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»), про що йдеться у спецрепортажі «Команда Фі».

Крючков разом із Суркісами є фігурантами справи НАБУ щодо розкрадання сотень мільйонів гривень із напівдержавного «Запоріжжяобленерго», а їхні голоси є на записах телефонних розмов, раніше оприлюднених у розслідуванні «П. дав добро».

25 квітня знімальна група «Схем» зафіксувала, як машина, якою користуються брати-бізнесмени Суркіси, виїхала з території Генеральної прокуратури у Києві.

​У той же період, зазначають журналісти, з Німеччини до України був екстрадований Дмитро Крючков, і були оприлюднені записи його телефонних розмов із соратником президента Ігорем Кононенком і братами Суркісами.

«Що означало, що Крючков може почати давати слідству викривальні покази на бізнесменів. Чому Суркіси, фігуранти справи НАБУ – приїжджали в Генпрокуратуру, яка здійснює над цим слідством нагляд – тобто, визначає його подальшу долю? Чи знали про цей візит детективи? З ким саме зустрічались Суркіси та чому заїжджали на закриту територію ГПУ?» – йдеться у спецрепортажі.

У відповідь у Генпрокуратурі зазначили, що 25 квітня Суркіси «перебували на особистому прийомі громадян, який здійснювався генеральним прокурором, із питань забезпечення вжиття правоохоронними органами скоординованих заходів у розслідуванні кримінальних проваджень щодо діяльності Федерації футболу України».

Григорій Суркіс цю версію у коментарі журналістам письмово підтвердив: «У цей день я був на особистому прийомі громадян генеральним прокурором України у зв‘язку із кримінальними провадженнями щодо діяльності Федерації футболу України».

Водночас раніше в день святкування у Відні дня народження олігарха Дмитра Фірташа, Григорій Суркіс у розмові зі «Схемами» від зв’язку із Крючковим відхрестився:

– Я жодним чином ніколи не був з Крючковим нічим поєднаний. Я жодним чином з ним ніколи не займався бізнесом. І ви знаєте, іноді ми бачимо поєднання різних людей: Коломойський і Ахметов розмовляють між собою. Та це розмови, які жодним чином не мають відношення до цих двох людей. Це вирвані із контекста розмови Ахметова з кимось і розмова Коломойського з кимось. Я вам це твердо гарантую…

– Тобто, ви не заробляли на діяльності компанії «Енергомережа»?

– Я жодним чином ніколи… ні я, ні мій брат не мали жодних економічних стосунків з Крючковим… Декілька років тому детективи НАБУ мали можливість нас запитати про це, ми дали всі пояснення. І другий раз нас, власне кажучи, викликали детективи НАБУ, коли ви вийшли в ефір зі своєю програмою.

Хоча Суркіс спершу спростував причетність до оборудок Крючкова, врешті він визнав, що певні фінансові відносини між ним та обвинуваченим були: «Колись одна людина, яка є для мене людиною близькою, попросила дати фірмі пана Крючкова гарантію від мого депозита. Я її надав. Надав двічі. Тобто, він отримував кошти під гарантію мого депозита – тобто кредит. Перший раз він погасив цей кредит. А другий – ні. Скажіть, будь ласка, якщо ми заробляли, як ви розказували в своїй програмі про те, що ми заробляли шалені кошти – якщо мова йшла про 4 300 000 гривен, якщо я не помиляюсь, другий раз, коли я надав за проханням свого друга пану Крючкову чи його фірмі».

Бізнесмен не уточнив, якого друга мав на увазі, але слідством встановлено: серед підприємств, які погоджувались сплачувати за електроенергію не напряму обленерго, а саме компанії Дмитра Крючкова, були і підприємства олігарха Дмитра Фірташа – якого брати Суркіси називають своїм другом, але водночас заперечують, що мають з ним якісь бізнесові інтереси.

Також знімальна група «Схем» зафіксувала, що 25 квітня одразу після Суркісів закриту територію Генпрокуратури залишив і народний депутат Олександр Грановський, відомий своїми зв’язками та впливом серед правоохоронців.

Сам парламентар письмово відповів, що «не пригадує, щоб одночасно з Суркісами відвідував ГПУ». Водночас він не зміг пояснити, що саме 25 квітня робив у Генпрокуратурі.

«Не пам’ятаю. Міг бути і на допиті, і міг бути на зустрічі», – сказав він.

Спростував синхронний візит із Грановським і Григорій Суркіс.

«Я не зустрічався й не бачився з народним депутатом Олександром Грановським на території Генеральної прокуратури України 25 квітня 2019 року», – зазначив він.

У ГПУ ж «Схемам» відповіли, що того дня Грановський справді відвідував відомство, «користуючись правом безперешкодно відвідувати органи держвлади», але на «особистий прийом до генпрокурора не звертався».

Раніше «Схеми» розповіли, що Дмитро Крючков разом із соратником президента Ігорем Кононенко, бізнесменами Григорієм та Ігорем Суркісами, а також іншими високопосадовцями, ймовірно, причетний до схем з виведення сотень мільйонів гривень з декількох українських обленерго. Організація однієї з наймасштабніших афер у сфері енергетики останніх років обговорюється на записах телефонних розмов бізнесмена Дмитра Крючкова, які отримала редакція «Схем». Ці записи на прохання журналістів перед публікацією були верифіковані американськими спеціалістами, які співпрацюють з урядом США.

17 квітня Солом’янський суд Києва взяв під варту бізнесмена Дмитра Крючкова, якого 15 квітня екстрадували з Німеччини до України, з альтернативою застави у розмірі 7 мільйонів гривень – хоча обвинувачення клопотало про розмір застави у 346 мільйонів гривень, що відповідає сумі завданих збитків. Тоді ж прокурори САП заявили, що планують оскаржувати це рішення.

А за декілька днів, 19 квітня Дмитра Крючкова випустили із СІЗО під заставу в 7 мільйонів гривень, яку вніс його адвокат Олександр Лисак, і зобов’язали носити електронний браслет. Згодом суд відмовив у задоволенні апеляції САП щодо збільшення розміру застави Крючкову – і залишив її без змін.

Самі Суркіси (міноритарні акціонери напівдержавного «Запоріжжяобленерго») теж фігурують у справі Крючкова. Поки лише як свідки, але слідство офіційно досліджує їхню роль в цій корупційній схемі.

 
…

У Держслужбі з надзвичайних ситуацій повідомили, що перед дочасними виборами до Верховної Ради 21 липня перевірять місця для голосування щодо безпечності.

«Після того, як будуть визначені об’єкти, де розміщуватимуться виборчі дільниці, вони мають бути невідкладно перевірені на предмет пожежної безпеки. Додатково із членами комісій та обслуговуючим персоналом провести інструктажі щодо дотримання правил пожежної безпеки на об’єктах», – повідомив голова ДСНС Микола Чечоткін.

Він додав, що в питанні гарантування безпеки виборчого процесу ДСНС перебуває поза політикою.

Позачергові парламентські вибори мають відбутися 21 липня.
…

54-день народження українського олігарха та одного з основних фінансових стовпів режиму президента-втікача Віктора Януковича Дмитра Фірташа у Відні відвідали впливові українські політики та бізнесмени, серед яких народні депутати Сергій Льовочкін, Юрій Бойко, Іван Мирний, Михайло Папієв, Іван Фурсін та бізнесмени Ігор та Григорій Суркіси. Про це йдеться у спецрепортажі «Команда Фі» програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»).

Як вдалось встановити журналістам, святкування відбулось 2 травня у ресторані «Il Melograno» у центрі австрійської столиці.

Цей заклад знаходиться у 20 хвилинах їзди від віденського будинку, у якому мешкає сам Дмитро Фірташ і про який раніше розповідали «Схеми».

Для гостей співала народна артистка Таїсія Повалій, яка також є ексдепутаткою від «Партії регіонів».

Численна охорона чатувала не лише на вході до ресторану, але й на підступах до вулиці, де відбувалося святкування. Бодігарди намагались завадити зйомці журналістів, щоб приховати гостей від камер.

«Схемам» вдалось зафіксувати, що серед тих, хто прилетів у Відень привітати Фірташа особисто, був, зокрема, Юрій Бойко – народний депутат, співголова проросійської партії «Опозиційна платформа – за життя».

Також на святі був присутній колишній керівник охорони Фірташа і один з парламентарів, які голосували за так звані «диктаторські закони 16 січня», Іван Мирний. Нині він депутат від «Опозиційного блоку».

Серед гостей «Схеми» також помітили ще одного депутата від «Опозиційного блоку», який за часів Януковича очолював Чернівецьку ОДА, Михайла Папієва.

Вітати Фірташа приїжджав і парламентар від групи «Воля Народу» Іван Фурсін, який мав з олігархом давні бізнес-стосунки.

Серед присутніх «Схеми» також помітили впливового візитера – ексголову адміністрації президента Януковича, колишнього депутату від «Опозиційного блоку», а нині члена партії «Опозиційна платформа – За життя» – Сергія Льовочкіна.

Після перемоги Євромайдану і втечі Януковича він зберіг свій політичний вплив – йдеться у спецрепортажі.

Пізніше серед гостей журналісти помітили і братів-бізнесменів Григорія та Ігоря Суркісів.

Тоді Григорій Суркіс коротко прокоментував «Схемам» свої стосунки з олігархом: «Ми пишаємось нашою дружбою, ми пишаємося дружбою наших дітей. І я вам скажу з великою повагою до тої ситуації, у якій зараз опинився Дмитрий Фірташ».

Бізнесмен також висловив сподівання на те, що за нового президента Володимира Зеленського Фірташ зможе повернутися на батьківщину: «Я вважаю, що це великий шанс для України – тому що пан Зеленський, який обраний президентом України, отримавши 73% голосів, можливо, зробить все для того, щоб такі люди, як Дмитро Фірташ, слугували Україні і мали можливість бути в своїй родині, повернутися в Україну і разом з усіма зробити так, щоб країна була єдина».

Після завершення свята, залишаючи віденський ресторан, гості утворили затор з автомобілів преміум-класу.

Уже на виході з ресторану журналістам вдалось зафіксувати і самого іменинника.

Пізніше «Схеми» звернулись за коментарями також до інших візитерів олігарха.

Юрій Бойко запевнив, що «у них нічого немає, крім дружніх відносин», а на запитання про фінансування їхньої політсили «За життя» зазначив: «Усі, хто фінансував нашу кампанію на виборах президента України – вони відображені в деклараціях, їх перевірила НАЗК, і, наскільки я знаю, питань особливих там не було».

Михайло Папієв теж пояснив свій приїзд у столицю Австрії дружніми стосунками з Фірташем: «У мене дружні стосунки з Дмитром Васильовичем Фірташем, ви це знаєте. І вони ще з минулого століття, з 80 років. Ми в Чернівцях познайомилися. У політиці як товариш він дає мені поради, і ті поради, в абсолютній більшості своїй, є слушними. Я їх враховую».

6 червня партія «Опозиційна платформа – за життя» презентувала свій список кандидатів в депутати, у ньому перший номер у Юрія Бойка, 5-ий – у Сергія Льовочкіна, 17-ий – у Григорія Суркіса, 21 – у Михайла Папієва.

«Тобто, у списку партії опинились люди з найближчого оточення олігарха Фірташа. За майже п’ять років вимушеного перебування у Австрії, схоже, Дмитро Фірташ не тільки не втратив статус українського олігарха, а й може повернути політичний вплив в Україні», – йдеться у розслідуванні.

Дмитро Фірташ вже шостий рік вимушено перебуває у Австрії, намагаючись уникнути екстрадиції в США.

В Америці олігарха підозрюють у спробі підкупу урядовців Індії. Йшлося про отримання там ліцензії на видобуток сировини – титанової руди. А вже готову продукцію на її основі Фірташ начебто планував продавати американській компанії «Боїнг». Натомість, захист олігарха всі звинувачення відкидає.

25 червня Верховний суд Австрії має оголосити рішення про екстрадицію Фірташа. Відтак олігарха можуть доправити до США вже на початку липня.

 
…

Активісти зайшли в університет і влаштували сидячий протест біля кабінету ректора
…

Представник президента України в Конституційному суді України Федір Веніславський заявив, що рішення суду щодо конституційності указу Володимира Зеленського про розпуск Верховної Ради підтвердило «обґрунтованість юридичної позиції» президента.

«При підготовці указу президента про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України юридична правота всіх положень була вивірена максимально ретельно, і сумнівів щодо неконституційності указу в цілому чи окремих його положень у нас не було. І Конституційний суд своїм рішенням лише підтвердив обґрунтованість нашої юридичної позиції», – заявив він у коментарі, поширеному сайтом глави держави.

Представник президента в суді додав, що Конституційний суд своїм рішенням продемонстрував незалежність, неупередженість і відданість духу Конституції та ідеї верховенства права.

Конституційний суд України визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) указ президента України «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів». Про це сайт суду повідомив увечері 20 червня.

«Конституційний суд України констатував, що розв’язання конституційного конфлікту народом шляхом проведення позачергових виборів до Верховної Ради України відповідає вимогам частини другої статті 5 Конституції України», – наголошується в інформації на сайті суду.

Рішення Конституційного суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Президент України Володимир Зеленський 20 травня під час інавгураційної промови оголосив про розпуск Верховної Ради 8-го скликання. 21 травня він підписав указ «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради 8-го скликання та призначення позачергових виборів». Позачергові парламентські вибори, згідно з указом президента, призначені на 21 липня цього року.

23 травня указ набрав чинності після опублікування в «Урядовому кур’єрі», наступного дня в Україні стартувала виборча кампанія.

24 травня народні депутати від фракції «Народний фронт» Андрій Тетерук та Ігор Алексєєв внесли до КСУ подання з 62 підписами народних депутатів про неконституційність указу президента про дострокове припинення повноважень Ради. Вони попросили розглянути це подання впродовж місяця.

29 травня КСУ відкрив провадження у справі і призначив її розгляд у формі усного слухання на 11 червня, після цього суд перейшов до розгляду справи на закритій частині.
…

Міністерство закордонних справ України заявило, що Міжнародній спільній слідчій групі (JIT) доведеться з’ясувати роль так званого «прем’єр-міністра» анексованого Криму Сергія Аксьонова в організації катастрофи «Боїнга» рейсу MH17 в небі над Донбасом у липні 2014 року.

«Слідству доведеться з’ясувати роль так званого прем’єр-міністра Криму Сергія Аксьонова та інших високопосадовців в організації злочину, а також назвати його безпосередніх виконавців – членів екіпажу БУКа», – мовиться у повідомленні.

Аксьонова згадали в підсумкових даних розслідування Міжнародної спільної слідчої групи (JIT) щодо катастрофи «Боїнга» Малайзійських авіаліній над Донбасом у 2014 році. За інформацією представників слідства, Аксьонов організовував військову підтримку представникам «ДНР» і «ЛНР» на Донбасі.

Аксьонов відкидає звинувачення в причетності до краху літака. При цьому він підтвердив свої давні зв’язки з керівниками підтримуваних Росією збройних угруповань «ЛНР» і «ДНР».

19 червня Спільна слідча група в Нідерландах представила нові висновки щодо збиття літака «Малайзійських авіаліній» в липні 2014 року над Донбасом. За даними слідчих, до збиття причетні громадяни Росії Ігор Гіркін, Сергій Дубинський, Олег Пулатов і громадянин України Леонід Харченко.

Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердама в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування – як технічне, так і кримінальне – очолили Нідерланди, оскільки їхніх громадян було найбільше серед загиблих.

Перше з розслідувань – технічне, провела Рада розслідувань у справах безпеки Нідерландів. Воно встановило, що літак був збитий ракетою зенітно-ракетного комплексу «Бук», запущеною із підконтрольної на той час російським гібридним силам території Донбасу.

Друге, кримінальне розслідування міжнародної Спільної слідчої групи, також дійшло висновку, пускова установка ЗРК «Бук», ракетою з якої збили літак рейсу MH17, належала 53-й зенітній ракетній бригаді зі складу Збройних сил Росії. Установка була доставлена з Росії на окуповану частину Донбасу, звідти здійснила пуск ракети, а після збиття авіалайнера, її знову повернули назад до Росії.

У світі вже не раз закликали Росію визнати свою відповідальність за збиття літака. Росія постійно заперечує всі результати розслідування.
…

Центральна виборча комісія 19 червня зареєструвала списки чотирьох партій.

«Сьогодні Комісія зареєструвала 675 кандидатів у народні депутати України, включених до виборчих списків політичних партій, у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року», – мовиться у повідомленні.

Зокрема ЦВК зареєструвала 217 кандидатів від «Радикальної партії», 59 – від партії «Всеукраїнське об’єднання «Факел», 175 – від «Голосу», 224 – від «Свободи».

Всього станом на 19 червня ЦВК зареєструвала 839 кандидатів у народні депутати України, включених до виборчих списків п’яти політичних партій.

17 червня ЦВК зареєструвала 164 кандидати від «Громадянської позиції».

Позачергові парламентські вибори мають відбутися 21 липня.
…

З квартири загиблого народного депутата Дмитра Тимчука зникли деякі ювелірні вироби. Про це повідомили у столичній поліції.

«У ході проведення слідчих дій особа, близька до загиблого народного депутата, заявила про ймовірну відсутність декількох ювелірних виробів», – мовиться у повідомленні.

В поліції додали, що проводять перевірку, щоб встановити всі обставини.

Народний депутат України Дмитро Тимчук (фракція «Народного фронту») загинув у Києві 19 червня від кульового поранення. Колега загиблого, депутат Верховної Ради Антон Геращенко вказав, що це сталося «при чищенні нагородного пістолета».

Поліція розглядає кілька версій загибелі Тимчука. «Є ряд робочих версій, серед яких можливо нещасний випадок, необережне поводження із вогнепальною зброєю. А також версії кримінального характеру в тому числі будуть розглядатися. В квартирі на момент вчинення правопорушення він був не сам. Тому зараз збираються свідчення громадянки, яка була присутня в цей час в квартирі, а також сусідів», – сказав очільник поліції.

Дмитрові Тимчуку було 46 років, він народився в російському місті Чита. Із початку російської агресії проти України підполковник запасу Тимчук став координатором групи «Інформаційний спротив», відомим українським блогером. Детально висвітлював перебіг Кримської кризи, інтервенцію Російської Федерації в Україну, а також сепаратистські виступи та російську диверсійну діяльність в Україні.

У жовтні 2014 року Тимчук став народним депутатом України восьмого скликання.
…

У штабі Операції об’єднаних сил повідомили, що в результаті обстрілів підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі за минулу добу і станом на початок поточної один український військовослужбовець загинув, четверо поранені і ще двоє зазнали бойових травмувань.

«18 червня збройні формування Російської Федерації 11 разів порушили режим припинення вогню. З них чотири рази – із застосуванням заборонених Мінськими угодами мінометів калібру 120 та 82 міліметри. Противник також обстрілював наших захисників з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні штабу на сторінці у Facebook.

За даними штабу, від початку поточної доби бойовики тричі обстріляли позиції ЗСУ.

Представники угруповання «ЛНР» заявляють у ранковому зведенні про три обстріли їхніх позицій, бойовики з угруповання «ДНР» поки не поширюють на своїх ресурсах інформацію про порушення режиму тиші.

Унаслідок конфлікту на сході України з квітня 2014 року, за оцінками ООН станом на 31 грудня 2018 року, загинули від 12 тисяч 800 до 13 тисяч людей.

Перемир’я, про які домовлялися на засіданнях Тристоронньої контактної групи в Мінську, порушувалися практично відразу. При цьому сторони заперечують свою вину в цих порушеннях і звинувачують противників у провокаціях.
…

Росія не є єдиною загрозою стабільності України – спецпредставник США
…

Колишній посол США в Україні, директор Євразійського центру «Атлантичної ради» США Джон Гербст заявив, що США повинні надати Україні більше зброї, щоб завадити тому, що, за його словами, є планом президента Росії Володимира Путіна з ослаблення Європи і НАТО.

«Ми знаходимося в період конфлікту великих держав, який протиставляє демократичний світ авторитарним ревізіоністам. США вкрай зацікавлені в тому, щоб зупинити кремлівський ревізіонізм, і місце для цього – в Україні», – сказав Гербст на слуханнях в комітеті із закордонних справ Сенату США, що відбулося слідом за рішенням Пентагону про виділення Україні 250 мільйонів доларів на безпекові цілі.

За словами Гербста, Росія підтримує сепаратистів на сході України «дуже серйозною технікою», зокрема понад 450 танками і 700 одиницями важкої техніки.

Водночас, каже Гербст, Путін не може дозволити собі війну, яка призведе до великої кількості загиблих російських солдатів, оскільки росіяни проявили «слабкий інтерес до військових дій».

Експосол США в Україні рекомендував Конгресу посилити також підтримку Києва в контексті захисту від загроз із моря, оскільки, як наголошує Гербст, російські військово-морські сили стали активними за останні 18 місяців.

18 червня Конгрес США затвердив весь пакет безпекової допомоги на суму 250 мільйонів доларів, що має бути наданий Україні цьогоріч по лінії Пентагону для посилення національної безпеки і оборони. Міністерство оборони США планує, зокрема, планує надати Україні, серед іншого, снайперські рушниці, ракетні гранатомети, контрартилерійські радари, прилади нічного бачення, медикаменти для військових тощо. У Пентагоні вказали, що допомога призначатиметься для додаткової підготовки військових і обладнання «задля нарощування потенціалу Збройних сил України». 
…

Сторона захисту фігурантів першої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» має намір оскаржити сьогоднішній вирок Північно-Кавказького окружного військового суду в Ростові-на-Дону про багаторічні терміни ув’язнення для 5 осіб. Про це в коментарі проекту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомила адвокат Ліля Гемеджі.

«Терміни очікувані і для захисників, і для підсудних. Ми спочатку говорили про те, що вирок у цих справах винесено задовго до початку судового слідства, результат його вже був написаний. Засідання, які проходили в Ростові, це лише імітація справедливого судового процесу», – сказала адвокат.

Вона зазначила, що фігуранти справи не здивовані рішенням суду, але «до останнього вірили в сміливість і справедливість суддів».

«Це лише термін на папері. Термін, який вони будуть відбувати в реальності, залежить не від суддів і не від прокурорів. Репресії можна зупинити лише політичною волею. Але, на превеликий жаль, або влада не хоче цього робити, або це цілеспрямована політика геноциду щодо певної нації чи релігії», – сказала Гемеджі.

18 червня Північно-Кавказький окружний військовий суд в Ростові-на-Дону засудив Теймура Абдуллаєва до 17 років в’язниці, Узеїра Абдуллаєва – до 13 років, Рустема Ісмаїлова – до 14 років, Айдера Саледінова і Еміля Джемаденова – до 12 років. Рустема Ісмайлову, Узеїру Абдулаєву і Емілю Джемаденову суд дав на рік більше, ніж просило звинувачення.

12 жовтня 2016 року в Криму відбулися обшуки в п’яти родинах, після чого були затримані п’ять кримських татар за звинуваченням в участі в забороненій у Росії та окупованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

6 грудня 2018 року фігурантів сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» етапували в СІЗО російського Ростова-на-Дону.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що піддаються несправедливому переслідуванню в Росії і в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши організацію до списку об’єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати відзначають, що переслідувані в цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці і кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
…

Голова комітету Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Андрій Кожем’якін висловився проти того, щоб виносити на його розгляд подання президента про відставку генерального прокурора Юрія Луценка. Про це він заявив під час погоджувальної ради у вівторок, 18 червня, повідомляє Інтерфакс-Україна.

За словами депутата, закон дозволяє звільнити генпрокурора з адміністративної посади указом президента за згодою парламенту на підставі однієї з трьох обставин: якщо він особисто подав заяву, якщо було подання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів чи Вищої ради прокурорів або у випадку невиплати аліментів.

«Немає висновків КДКП. Ні президент не зробив запиту, ні Ви, як голова Верховної Ради, не запросили. Сьогодні 90% членів комітету не голосуватимуть за цей документ. Якщо завтра його поставлять (винесуть на розгляд комітету – ред.), вони не прийдуть, і кворуму не буде. У нас патова ситуація», – сказав Кожем’якін і запропонував парламенту розглядати президентське подання без розгляду на комітеті.

Натомість спікер Андрій Парубій висловив думку, що комітет має повернути подання про згоду ВР на звільнення генпрокурора суб’єкту внесення і рекомендувати привести у відповідність до закону.

11 червня заступник голови Адміністрації президента Руслан Рябошапка повідомив, що президент Володимир Зеленський підписав подання до Верховної Ради про звільнення Юрія Луценка з посади генерального прокурора. Він працює з травня 2016 року.
…

Канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що санкції стосовно Росії не будуть скасовані до повернення Криму під контроль України. Про це вона заявила на спільному з президентом України Володимиром Зеленським брифінгу у Берліні.

«Ми обговорювали процес щодо суверенітету України та його відновлення, говорили про Донецьк і Луганськ. На жаль, не досягнуто останнім часом прогресу. Санкції не скасовуються, доки Крим не повернеться в Україну», – сказала Меркель.

Вона також висловила задоволення про відновлення роботи в «нормандському форматі».

«Я рада, що ми в рамках Мінського процесу знову відновлюємо роботу в «нормандському форматі», – зазначила Меркель.

У свою чергу, президент України Володимир Зеленський закликав тих, хто виступає за зняття санкцій з Росії, відвідати Донбас і подивитися на зміни в анексованому Криму.

«Тих, хто агітує за зняття санкцій, закликаю побувати на Донбасі й переконатися, скільки горя принесла українським людям ця війна. Подивіться на Крим, який із туристичного краю і природної перлини перетворився на реальний військовий табір», – сказав Зеленський.

Він додав, що отримав від Ангели Меркель запевнення у підтримці територіальної цілісності України.

«Федеральний канцлер запевнила мене, що позиція Німеччини є незмінною – це підтримка територіальної цілісності та суверенітету України і збереження санкцій стосовно Росії. Це стосується як Донбасу, так і окупованого Криму», – додав президент.

Зеленський висловив вдячність Меркель за послідовну позицію.

Перед тим, президент України Володимир Зеленський зустрівся з головою Бундестагу ФРН Вольфгангом Шойбле. Як повідомили в Адміністрації президента України, на зустрічі йшлося про «припинення війни та повернення заручників». Володимир Зеленський зазначив, що обмін людей хоча б 10 на 10 чи 15 на 15 міг би показати бажання іншої сторони почати процес деескалації.

Європейський Союз та Сполучені Штати запровадили фінансові санкції проти Росії внаслідок анексії Кремлем українського Криму та початку російської агресії на Донбасі у 2014 році. З того часу санкції неодноразово подовжували.
…