Україна вводить санкції, Росія збільшує інвестиції – ранковий ефір Радіо Свобода

Яким буде ефект від запровадження Україною санкцій проти російський компаній?

Українці хочуть більше української мови.

Яке майбутнє чекає на покоління гаджетів?

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Ірина Гнатишин і гості студії: доцент кафедри фінансового права КНУ ім. Шевченка Наталія Ковалко та екс-міністр фінансів України Ігор Уманський; координатор руху добровольців «Простір свободи» Тарас Шамайда та член ради з питань застосування мови при Мінкульті Сергій Оснач; президент Асоціації дитячої офтальмології Сергій Риков та психоаналітик Наталія Глухенька.

 

Уряд: з 1 листопада стипендії студентів зростають на 18%

Кабінет міністрів України ухвалив рішення підвищити стипендії українським студентам на 18% з 1 листопада, повідомив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Ми підвищуємо стипендії, як академічні, так і соціальні для українських студентів… Плюс 18% ви вже отримаєте в листопаді, і в подальших місяцях. Ми шукали варіанти як це зробити, зараз рішення знайдено», – сказав він на засіданні уряду 8 листопада в Києві.

Від 1 січня 2017 року в Україні була запроваджена рейтингова система отримання стипендій. За даними уряду, наразі 50% студентів вишів отримують стипендії: 43% – академічні і 7% – соціальні.

Кабінет міністрів раніше затвердив розмір мінімальної академічної стипендії для вишів III-IV рівня акредитації на рівні 1100 гривень, а розмір підвищеної стипендії становить 1600 гривень. На педагогічних, природничо-математичних й інженерно-технічних спеціальностях розмір стипендії – 1400 гривень, а підвищеної стипендії – близько двох тисяч гривень.

 

МЗС України вимагає припинити репресії й обшуки в Криму

Міністерство закордонних справ України вимагає від Росії припинити репресії в анексованому Криму. Таку заяву речниця українського МЗС Мар’яна Беца зробила в зв’язку з обшуками і затриманнями, які відбулися 8 листопада на півострові.

«Чергові обшуки, затримання кримських татар. Вимагаємо від російської окупаційної влади припинити репресії, допустити моніторингові місії», – йдеться в повідомленні Мар’яни Беци у Twitter.

У Бахчисараї, Старому Криму і в селищі Зарічне Сімферопольського району Криму 8 листопада пройшли обшуки в активістів і громадських об’єднань. За даними «Кримської солідарності», обшуки проходили у Сейтумера Сейтумерова (Бахчисарай), Алімдара Белялова (Старий Крим) і Ельдара Кантімірова (Зарічне). Всі, крім Сейтумерова, на даний момент вже на свободі.

Офіційних коментарів російських силовиків із цього приводу поки немає.

Після анексії Росією Криму на півострові ФСБ проводить регулярні затримання, обшуки і допити незалежних журналістів, кримськотатарських активістів, опозиційних і проукраїнських громадських діячів і представників релігійних меншин. Правозахисники називають ці дії російських силовиків політично мотивованими.

ВССУ повернув «справу Плотницького» за збитий літак Іл-76 до Дніпра

Вищий спеціалізований суд України виніс ухвалу про те, що Апеляційний суд Дніпропетровської області може визначити підсудність у справі проти лідерів угруповання «ЛНР» за збиття українського військового літака Іл-76. Відповідне рішення ухвалила колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України.

Як пояснив адвокат родин загиблих військовослужбовців Віталій Погосян, це означає, що тепер справа повернеться до Апеляційного суду Дніпропетровської області, який і має визначити, який із районних судів області розглядатиме це кримінальне провадження.

«Чекаємо, коли справа повернеться до Апеляційного суду і сподіваємося, що це кримінальне провадження буде якомога швидше направлено до районного суду Дніпропетровської області, буде утворена без зволікань колегія суддів, розглянута справа та винесено справедливий вирок», – зазначив Віталій Погосян.

У вересні справу проти лідерів підтримуваного Росією угруповання «ЛНР» за збитий у червні 2014 року військовий літак Іл-76 з українськими військовослужбовцями на борту передали до Апеляційного суду області для визначення підсудності.

Це сталося після того, як 12 вересня у Дніпрі у Бабушкінському районному суді Дніпра не відбувся судовий розгляд справи через самовідвід колегії суддів. Справу мала розглядати колегія із трьох суддів, однак усі вони заявили про самовідвід, посилаючись на «упередженість та необ’єктивність» при розподілі цієї судової справи.

Схожа ситуація в цьому суді була і 20 липня. Тоді двоє суддів із трьох заявили про самовідвід.

Пізніше, у жовтні, Апеляційний суд Дніпропетровської області передав справу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ для визначення підсудності.

У січні 2017 року прокуратура Дніпропетровської області повідомила, що передала до суду обвинувальний акт проти керівника угруповання «ЛНР» Ігоря Плотницького і двох командирів незаконних збройних формувань у справі збитого літака Іл-76. Їхні дії кваліфікували як терористичний акт (частина 3 статті 258 Кримінального кодексу України).

14 червня 2014 року на території Луганської області з переносного зенітно-ракетного комплексу був збитий літак Іл-76МД. Він загорівся і впав. На його борту перебували 40 військовослужбовців 25-ї окремої парашутно-десантної бригади і дев’ятеро членів екіпажу. Усі вони загинули.

Голова МЗС Польщі звинуватив Україну у відсутності доброї волі до історичного порозуміння

Міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський звинуватив Україну у відсутності доброї волі до досягнення польсько-українського історичного порозуміння, тоді як, за його словами, Польща простягає Україні руку для цього.

«Польщу і Україну розділяє підхід до історії. Ми простягаємо руку Україні і хочемо разом порозумітися щодо історії. На жаль, немає доброї волі з боку України, яка вважає, що спільне порозуміння привело б до насадження польського погляду», – сказав він в ефірі польської радіостанції WNET.

«Я думаю, це погане рішення, ми ж пропонуємо цілу низку спільних інструментів», – додав він.

За словами польського міністра, «Польща хотіла б, щоб Україна була країною дружньою, демократичною, цілісною й нерозділеною». «Із іншого боку, ми хотіли б, щоб це була країна, яка дійшла порозуміння щодо своєї історії, щодо проблем свого минулого», – додав він.

«Польща каже українцям, що вони мають вибір: вони можуть будувати свою тотожність на УПА, але вони мають і нових героїв – наприклад, Небесну сотню, яка боролася на Майдані, чи воїнів, які воювали на Донбасі», – навела слова Вітольда Ващиковського прес-служба МЗС Польщі.

Останніми днями в Польщі залунали заяви чільних політиків на тему «небажання України йти на історичне порозуміння з Польщею» і «антипольських настроїв» в Україні.

Зокрема, також 7 листопада президент Польщі Анджей Дуда заявив, що очікує від президента України Петра Порошенка і влади України, що «люди, які висловлюють відверто націоналістичні і антипольські погляди, не будуть обіймати важливих місць в українській політиці». За його словами, те, що такі люди є, «бо всі ж знають, що вони є, – то дуже недобрий знак щодо нас із українського боку». «Це неприйнятно», – заявив президент Польщі.

Із заявами польських діячів уже висловлювали незгоду в Україні, нагадуючи, що не раз пропонували Варшаві піти на історичне порозуміння, але на спільних, а не на суто польських позиціях. Польща, зокрема, категорично вимагає від України припинити «героїзацію» Української повстанської армії, звинувачуючи її бійців у вбивствах поляків у часи Другої світової війни, але сама не має наміру відмовлятися від власної героїзації схожого свого націоналістичного збройного формування тих часів, Армії крайової, бійці якої бували причетні до вбивств українців.

Останнім часом, після повернення до влади в Польщі націоналістичної право-популістської партії «Право і справедливість» 2015 року, відносини між Польщею і Україною погіршилися через розбіжне ставлення до історичного польсько-українського протистояння. Таке протистояння і розпалювання пристрастей навколо нього призвели до знищення низки українських пам’ятників у Польщі і польських в Україні, а також інших інцидентів, зокрема, з дипломатичними місіями країн, що далі загострило ситуацію.

Попри такі напружені двосторонні відносини, Польща в зовнішній політиці наразі далі підтримує Україну.

Президент Польщі заявив, що очікує від влади України, що на важливих політичних місцях не буде людей із «націоналістичним і антипольськими» поглядами

Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що очікує від президента і влади України, що на важливих політичних місцях в Україні не буде людей із «націоналістичними і антипольськими» поглядами.

«Очікую від пана Петра Порошенка і його співробітників, що люди, які висловлюють відверто націоналістичні і антипольські погляди, не будуть обіймати важливих місць в українській політиці», – заявив він в інтерв’ю двом польським релігійним католицьким засобам інформації, телебаченню Trwam і радіостанції Radio Maryja.

За його словами, такі люди «не розбудовують відносин між нашими народами, а тільки збурюють їх».

«А те, що вони є, бо всі ж знають, що вони є, – то дуже недобрий знак щодо нас із українського боку. Це неприйнятно», – заявив президент Польщі.

При цьому Анджей Дуда також заявив, що в польсько-українських політичних відносинах є дві різні сторони.

«Є проблема, що походить із українського націоналізму, антипатії до поляків, ворожих дій проти Польщі, які там (в Україні – ред.) чиняться. З іншого боку, є прагнення до розбудови якнайліпших відносин», – сказав він.

За його словами, «Україна – це наш буфер стосовно Росії, і сьогодні зазнає її нападу». Як сказав Дуда, тепер Польща буде мати «специфічну роль», бо буде засідати в Раді безпеки ООН, де й будуть обговорювати, зокрема, питання про миротворчі сили ООН для Донбасу, про які подана російська пропозиція, а є позиція України, і вони розбіжні. «Будемо дискутувати про це як сусід, але також як одна з держав, які будуть мир у світі», – сказав Дуда.

Останніми днями в Польщі залунали заяви чільних політиків на тему «антипольських настроїв» в Україні. З ними висловили незгоду в МЗС України.

Останнім часом, після повернення до влади в Польщі націоналістичної право-популістської партії «Право і справедливість» 2015 року, відносини між Польщею і Україною погіршилися через розбіжне ставлення до історичного польсько-українського протистояння. Таке протистояння і розпалювання пристрастей навколо нього призвели до знищення низки українських пам’ятників у Польщі і польських в Україні, а також інших інцидентів, зокрема, з дипломатичними місіями країн, що далі загострило ситуацію.

Попри такі напружені двосторонні відносини, Польща в зовнішній політиці наразі далі підтримує Україну.

Саакашвілі заявив, що отримав документ про легальність перебування в Україні

Лідер партії «Рух нових сил» Міхеїл Саакашвілі, який, будучи особою без громадянства, нелегально прорвався раніше через державний кордон України, заявив, що отримав документ про легальність свого перебування в Україні.

«Сьогодні нарешті отримав від міграційної служби документ, який засвідчує, що я перебуваю на території України легально. Звичайно, я цим не задовольняюся, а добиваюся через суд права відновити моє громадянство», – написав він у фейсбуці.

Що це за документ, Саакашвілі не уточнив.

При цьому він оприлюднив фотографію сторінки невідомого документа, назва якого на знімку обрізана. Що саме має засвідчувати цей документ, так само не відомо. У тексті цей документ, виданий головним управлінням Державної міграційної служби України в Київській області ще 31 жовтня, названий «довідкою». Термін його чинності – до 1 грудня 2017 року.

У день видачі документа, 31 жовтня, головне управління ДМСУ в Київській області повідомляло, що почало процедуру прийняття і розгляду заяви Саакашвілі як особи, яка потребує додаткового захисту, а саме невидачі до Грузії в порядку екстрадиції.

При цьому вже наступного дня, 1 листопада, ДМС Київщини вирішила відмовити Саакашвілі в оформленні документів для визнання особою, яка потребує додаткового захисту.

2 листопада, як повідомив Саакашвілі, його захист оскаржив це рішення.

Також 2 листопада Вищий адміністративний суд України взяв до розгляду позов Саакашвілі про визнання незаконним указу президента України, за яким він втратив українське громадянство.

Крім того, 31 жовтня Окружний адміністративний суд Києва повідомив, що відкрив провадження за позовом Саакашвілі проти ГУ ДМСУ у Львівській області, яке раніше вже відмовляло йому в наданні додаткового захисту через неправильно оформлену і подану заяву. Розгляд справи призначений на 30 листопада, за день до закінчення терміну довідки.

Проти Саакашвілі порушена низка кримінальних справ у його рідній Грузії, яка вже тривалий час домагається від України його видачі.

Наприкінці липня президент України Петро Порошенко підписав указ про припинення громадянства України Міхеїла Саакашвілі, за повідомленнями, через свідоме подання неправдивих відомостей при набутті українського громадянства.

На Дніпропетровщині житло для переселенців реконструюють коштом Німеччини

Коштом Німеччини у п’яти територіальних громадах Дніпропетровщини реконструюють житло для переселенців з Донбасу, а також навчальні заклади. Про це 6 листопада повідомив радник голови Дніпропетровської облдержадміністрації Віталій Литвин.

За його словами, на реалізацію цього проекту уряд Німеччини виділив близько 65 мільйонів гривень.

За даними посадовця, програма втілюється у життя у Павлограді, Кам’янському, Верхньодніпровську, Вільногірську та селі Чумаки Дніпропетровського району.

«Там ремонтують малосімейні квартири і гуртожитки. У кожному з п’яти будинків поселяться від 40 до 60 людей. Ремонти завершаться наступного року», – сказав Віталій Литвин.

Минулого тижня голова Дніпропетровської ОДА Валентин Резніченко повідомив, що на Дніпропетровщині Світовий банк профінансує проекти з підтримки переселенців і учасників бойових дій. За його даними, Кривий Ріг, Кам’янське, Жовті Води та Сурсько-Литовська об’єднана громада Дніпропетровщини виграли відповідні гранти Світового банку. Зокрема, Світовий банк профінансує проекти Кривого Рогу і Кам’янського: тут кошти підуть на модернізацію Координаційного центру допомоги переселенцям та створення реабілітаційного відділення для військових.

На Дніпропетровщині офіційно зареєстровано 80 тисяч переселенців із зони бойових дій на Донбасі. Раніше коштом Німеччини для їхнього проживання створили 5 модульних містечок, зокрема, і найбільше в Україні транзитне містечко для переселенців у Павлограді.

Гриневич у НАТО про норми закону про освіту: це питання національної безпеки

Мовна стаття «Закону про освіту» не скорочує, а навпаки розширює права національних меншин, заявила міністр освіти й науки Лілія Гриневич у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі послам держав-союзниць

Адміністрація президента: реакції на розслідування журналістів щодо корпорації «Рошен» не буде

В Адміністрації президента заявляють, що не буде реакції на розслідування журналістів щодо створення офшорних компаній для передачі корпорації «Рошен» у сліпий траст. Про це в коментарі Радіо Свобода повідомив завідувач відділу Головного департаменту інформаційної політики Адміністрації президента Володимир Горковенко. 

«Не буде реакції. Якби це стосувалося безпосередньо Порошенка, його діяльності – якщо б це було за аналогією з Трампом, який не передавав бізнес у сліпий траст – тоді так. Реагувати на чиїсь фантазії…я не думаю, що це потрібно робити», – сказав Горковенко.

Журналісти програми «Слідство-Інфо» (Громадське телебачення) поширили 5 листопада розслідування, базоване на даних Центру розслідування корупції та організованої злочинності OCCRP, в якому журналісти ставлять під сумнів пояснення президента України Петра Порошенка щодо створення офшорних компаній для передачі його корпорації «Рошен» у сліпий траст.

Німецька газета «Зюддойче Цайтунґ» отримала та передала мережам журналістів-розслідувачів ICIJ та OCCRP документи, згідно з якими у червні 2014 року юристи з української фірми «Авеллум», яка представляє інтереси Петра Порошенка, написали юристам з фірми «Еплбай» з острова Мен листа.

«Справа надзвичайно делікатна. Ім’я клієнта – Петро Порошенко. Ми працюємо над реструктуризацією його кондитерського бізнесу (Рошен). Для отримання доступу до міжнародних ринків ми збираємося збудувати нову холдингову компанію групи у Люксембурзі. Під ним буде голландський суб-холдинг, який володітиме всіма оперуючими компаніями. З податковими цілями над люксембурзькою компанією буде кіпрська фірма. Вона буде володіти офшорною компанією – ми надаємо перевагу БВО, але Острів Мен також може підійти… Вона буде володіти акціями та отримувати дивіденди. Продаж акцій у певний момент є можливою (якщо інвестор запропонує хорошу ціну)», – повідомляють журналісти текст листа.

Як мовиться у розслідуванні «Слідство-Інфо» з посиланням на дані «райських документів», метою створення президентського офшору могла бути мінімізація податків. Доказів цього твердження журналісти не навели.

Юридична компанія Avellum, яка надає послуги корпорації «Рошен», 6 листопада заявила, що журналістське розслідування має маніпулятивні твердження.

Порошенко раніше пояснював, що відкрив офшорну компанію на Британських Віргінських островах лише для того, щоб передати «Рошен» у сліпий траст, але ним продовжує володіти нідерландська компанія.

Навесні минулого року автори міжнародного журналістського розслідування оприлюднили дані, які нібито свідчать, що панамська юридична компанія Mossack Fonseca допомагала деяким своїм клієнтам відмивати гроші, ухилятися від сплати податків і обходити різні санкції.

Репортери із 76 країн опрацювали понад 11 мільйонів документів щодо офшорних компаній та їхніх власників. В Україні фігурантом розслідування став, зокрема, президент України Петро Порошенко.

Журналісти-розслідувачі заявляли тоді, що Порошенко на той час не передав свої активи у траст, однак почав реструктуризацію активів Roshen, створивши для цього три офшорні компанії.

Усі ці компанії були створені на ім’я Порошенка відкрито, без приховування бенефіціара, як то звично при фінансових махінаціях.

Штаб: бойовики стріляли 9 разів, поранені двоє військовослужбовців

Штаб української воєнної операції на Донбасі заявляє, що підтримувані Росією бойовики від початку доби і до 18-ї години неділі 9 разів відкривали вогонь у напрямку українських військ. Як йдеться в повідомленні штабу на сторінці у Facebook, унаслідок бойових дій поранень зазнали двоє українських військовослужбовців.

Згідно з повідомленням прес-центру штабу АТО, один військовий ЗСУ був поранений в результаті протистояння української армії з бойовиками на маріупольському напрямку, зокрема біля Водяного і Талаківки. Ще один – на луганському напрямку, де бойовики у неділю обстріляли території біля Новотошківки, Кримського та Нижньотеплого.

«Неподалік Донецька, близько 15-ї години проросійські найманці випустили щонайменше 10 снарядів з реактивної пускової установки у районі Опитного. А по наших опорних пунктах біля Авдіївки і Пісків загарбники били із 120-міліметрових мінометів», – повідомили у штабі.

Раніше сьогодні у прес-центрі штабу АТО повідомили про 25 випадків порушення режиму перемир’я за минулу добу з боку підтримуваних Росією бойовиків, в результаті чого бойової травми зазнав один військовий.

В угрупованні «ДНР» звинуватили українських військових у 60 обстрілах за минулу добу, луганські сепаратисти заявили, що українська сторона 15 разів стріляла в бік підконтрольних угрупованню «ЛНР» територій.

Черговий режим припинення вогню, про який заявила 23 серпня Тристороння контактна група, мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.

Голові МЗС Польщі не сподобалась у Львові відповідь про окупацію

«Міністр запитав у мене, чи Західна Україна була окупована у 1918 році. Я відповів, що так… Це було, на мою думку, зроблено зумисно, це зумисний політичний крок» – Забілий

Ващиковський назвав «потішною» заяву Києва про відсутність антипольських настроїв в Україні

Міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський заявив, що польську сторону «тішить» заява українського МЗС про відсутність антипольських настроїв в Україні, передає «Польське радіо».

«Нас дуже тішить ця заява, що в Україні немає антипольських настроїв, що суспільство приязне. Ми також це помічаємо, проте також помічаємо різного роду інциденти, помічаємо окремих осіб, які поводяться не дуже приязно», – сказав Ващиковський у Генконсульстві Польщі у Львові, де перебуває з дводенним візитом.

Він додав, що в історичних питаннях Польща чекає «конкретних змістовних кроків».

«Польща вже дуже давно запропонувала різні канали співпраці, від форуму польсько-української співпраці, пропозиції президента Анджея Дуди з минулого року створити процес примирення на прикладі хоча б процесу Яд Вашем, що був реалізований в Ізраїлі. Чекаємо лише на відповідь, на бажання співпраці української сторони», – сказав Вітольд Ващиковський.

Коментуючи згаданий МЗС України принцип «Прощаємо і просимо пробачення», польський міністр додав, що українське зовнішньополітичне відомство «досить безтурботно копіює певний шлях, який колись польські єпископи запропонували німецькій стороні», назвавши це «неправильною інтерпретацією».

2 листопада міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський заявив, що його країна починає здійснювати процедури з недопуску до Польщі людей із України, які «мають вкрай антипольські погляди». За його словами, найближчим часом мають оприлюднити імена осіб, яких буде стосуватися заборона.

Наступного дня у Міністерстві закордонних справ України заперечили наявність антипольських настроїв в Україні, вказавши, що «більшість українців абсолютно позитивно ставляться до Польщі, попри розбіжності в оцінках складного історичного минулого». Українські дипломати заявили, що запропонували польській стороні підписати своєрідну «дорожню карту» історичного примирення, проте відповіді ще не отримали.

Волкер застеріг від резолюцій, які конкурують між собою, щодо миротворців на Донбасі

Спеціальний представник Державного департаменту США у справах України Курт Волкер виступив проти подання резолюцій, які конкурують між собою, щодо миротворчої місії ООН на Донбасі. Про це йдеться у тексті, розміщеному на сайті Держдепартаменту, за підсумками його брифінгу у Вашингтоні 3 листопада.

«Україна кілька років тому подала ідею про розміщення миротворчої місії ООН на сході України. В той час Росія не була готова це вивчати. Коли Росія представила свої ідеї для сил захисту у вересні, Україна була готова вийти з власною пропозицією. Але у нас були деякі події… Ми (США – ред.) все це обговорили з Україною і сказали: «Послухайте, давайте не будемо ухвалювати конкурентні резолюції. Спробуймо обговорити принципи, про те, що має зробити миротворчі сили ефективними, і подивимося, чи зможемо ми досягти дійсно якихось домовленостей», – сказав Волкер.

За його словами, зараз дискусії про принципи і складові елементи майбутньої резолюції тривають.

«Ми обговорюємо принципи і елементи, які повинні бути в майбутній резолюції Ради безпеки ООН. І, якщо ми зможемо погодитись, це буде кращий шлях вперед, тому ми не будемо конкурувати з такими сценаріями», – додав він.

Коментуючи плановану зустріч із помічником президента Росії Владиславом Сурковим в Белграді в Сербії 13 листопада, Волкер додав, що сподівається на прогрес в обговоренні з ним миротворчої місії.

«Для того, щоб миротворчі сили були ефективними, їм дійсно необхідно було б контролювати всю спірну (непідконтрольну Києву – ред.) територію, відповідати за роззброєння і контроль над важкою зброєю, а також контролювати українську сторону українсько-російського кордону. І якби це могло статися, це дало б можливість контролювати безпеку», – сказав Волкер.

Україна виступає за те, щоб миротворча місія ООН була на всій території непідконтрольних районів, включно з кордоном між Україною та Росією. У Кремлі ж прагнуть, щоб місія ООН розмістилася тільки безпосередньо на лінії контакту і біля неї, в місцях, де працюють спостерігачі ОБСЄ, і мала мандат виключно для захисту цих спостерігачів. Україна, її західні союзники, включно зі США, заявляють, що це матиме на меті не вирішення конфлікту, а його консервацію.

У САП пообіцяли швидке завершення слідства в «бурштиновій справі»

Голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький заявив, що досудове розслідування щодо фігурантів так званої «бурштинової справи», народних депутатів Борислава Розенблата і Максима Полякова, скоро буде завершене.

«Підготовлені уточнені підозри, вони будуть ознайомлені, стадія – вже починаємо завершувати слідство, думаю, що найближчим часом буде оголошено про завершення досудового розслідування та матеріали будуть надані обом для ознайомлення», – сказав Холодницький в ефірі телеканалу «112 Україна».

Народні депутати Борислав Розенблат (позафракційний, виключений із фракці «Блоку Петра Порошенка», а також Максим Поляков (фракція «Народного фронту»), є фігурантами так званої «бурштинової справи». У діях Розенблата Генеральна прокуратура України вбачає ознаки зловживання впливом і хабарництва на загальну суму у 280 тисяч доларів, у діях Полякова – ознаки зловживання впливом і хабарництва на суму в 7 тисяч 500 доларів. Цих депутатів підозрюють в отриманні неправомірної вигоди за внесення до парламенту законопроектів і вчинення інших дій, пов’язаних із видобутком бурштину, в інтересах компанії-нерезидента. Депутати ці звинувачення відкидають.

В МЗС заперечили наявність антипольських настроїв в Україні

У Міністерстві закордонних справ України заперечили наявність антипольських настроїв в Україні, про які заявляв напередодні голова МЗС Польщі Вітольд Ващиковський.

«МЗС України взяло до уваги висловлювання міністра закордонних справ Польщі Вітольда Ващиковського. Хотіли б наголосити, що в Україні немає антипольських настроїв, більшість українців абсолютно позитивно ставляться до Польщі, попри розбіжності в оцінках складного історичного минулого. В українському суспільстві є чітке розуміння необхідності подальшого зміцнення співпраці з Польщею в інтересах як двох народів, так і всієї Європи. Підтвердженням цьому є сотні тисяч українців, які зараз проживають в Польщі», – заявили в Києві.

«Свого часу разом із Польщею ми досягли розуміння, що історичне примирення можливе за європейським християнським принципом «Прощаємо і просимо пробачення». Переконані, що ми маємо йти до примирення шляхом взаємного сприйняття один одного, а не нав’язування своєї точки зору. Цей принцип польській стороні було запропоновано втілити у практичну площину шляхом підписання і реалізації відповідної дорожньої карти, проте відповідь все ще очікуємо», – мовиться в заяві українського міністерства.

«Україна є відкритою до співпраці, у тому числі з історичної проблематики. Впевнені, що ми обопільно в цьому зацікавлені, розуміючи взаємну важливість українсько-польського стратегічного партнерства», – наголосили в МЗС.

Міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський заявив 2 листопада, що його країна починає здійснювати процедури, що мають на меті не допустити до Польщі людей із України, які «мають вкрай антипольські погляди».

За його словами, найближчим часом мають оприлюднити імена осіб, яких буде стосуватися заборона.

До них, додав голова МЗС Польщі, увійдуть також особи, що, на його думку, погано впливають на двосторонні відносини адміністративним способом – наприклад, не допускають продовжити ексгумацію тіл імовірних польських загиблих на території України чи продовжити відновлення «місць польського богослужіння». «Ті особи, які демонструють і застосовують адміністративні інструменти щодо Польщі, також зазнають наслідків», – заявив Ващиковський.

За його твердженнями, Польща і Україна «мають різні концепції примирення». «Ми усвідомлюємо, наскільки важлива для нас Україна з геополітичного погляду, …але українці, знаючи про таке значення їхньої держави для нашої безпеки, вважають, що в такому разі питання, які нас поділяють, особливо історичні, мають відійти на другий, третій план», – стверджував польський міністр.

При цьому він також пообіцяв дотримуватися принципу симетрії у відносинах із Україною і додав: «Я ще буду думати, чи рекомендувати польському президентові їхати з візитом до України».

Мерія Дніпра оскаржить рішення суду, який скасував перейменування вулиці Героїв Сталінграда

Дніпровська міська рада заявляє, що оскаржуватиме рішення Бабушкінського районного суду міста, який скасував розпорядження міського голови про перейменування в рамках «декомунізації» вулиці Героїв Сталінграда на проспект Богдана Хмельницького.

Як повідомили 3 листопада у міськраді, є кілька варіантів виходу з ситуації, у тому числі апеляційне оскарження, а от повернення вулиці старої назви – Героїв Сталінграда – неможливе.

Повний текст судового рішення має бути оприлюднений упродовж двох тижнів.

1 листопада у прес-службі партії «Опозиційний блок» повідомили, що Бабушкінський районний суд Дніпра задовольнив позов депутата від фракції партії в міськраді Дніпра Олександр Сирота до колишньої в. о. міського голови Галини Булавки щодо перейменування вулиці Героїв Сталінграда на проспект Богдана Хмельницького, скасувавши перейменування. Повідомлялось, що Сирота подав до суду на Булавку ще в березні 2016 року. На думку позивача, назва вулиці не підпадала під дію закону про декомунізацію, адже «ніяк не пов’язана ні з комуністичним режимом, ні з іменем Сталіна», а дана «на честь жертв Сталінградської битви».

У листопаді 2015 року в рамках виконання законів про декомунізацію в Дніпрі змінили назви 57 топонімів. Відповідне розпорядження підписала тодішня виконувач обов’язків міського голови Галина Булавка після консультацій з Українським інститутом національної пам’яті. Відповідно до документа, зокрема, вулиця Чубаря тепер носить ім’я Володимира Сосюри, Постишева – Олександра Серебрякова, вулиця Героїв Сталінграда стала проспектом Богдана Хмельницького, Жовтнева площа – Соборною.

Лавров звинуватив Австрію в дискримінації кримських журналістів

Міністерство закордонних справ Росії викликало тимчасового повіреного в справах Австрії через відмову Відня у видачі віз кримським журналістам, повідомив 3 листопада очільник російського зовнішньополітичного відомства Сергій Лавров.

За його словами, австрійська сторона відмовила журналістам кримських засобів інформації, які були зареєстровані ОБСЄ як учасники наради «Роль вільних ЗМІ у всеосяжному підході до безпеки».

«Це неприйнятна ситуація, коли журналісти, які живуть у республіці Крим і Севастополі, зазнають дискримінації і колективного покарання за свій вибір, який вони зробили усвідомлено в 2014 році», – сказав Лавров.

Обставин відмови він не навів.

Росія вважає, що включила Крим до свого складу на підставі так званого «референдуму», який провела в березні 2014 року після фактичної окупації півострова.

Європейський союз, як і майже вся міжнародна спільнота, не визнає цього і попереджає, що мешканці Криму, як і до окупації, мають звертатися по візи тільки до консульських установ країн ЄС в Україні; тим, хто звертається на території сусідньої з Кримом Росії, відмовляють, якщо тільки їм не вдається приховати своє кримське походження.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав закон про це. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Зброя чи санкції: що вгамує Путіна? – Ранковий ефір Радіо Свобода

Чому Трамп зволікає зі зброєю для України? Розстріл української культури в Сандармосі; Чим «пахнуть» гроші? Банки перевірятимуть клієнтів.

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук і гості студії: економіст Євген Олейніков і колишній заступник голови СБУ Олександр Скипальський; дослідник, секретар Спілки журналістів України Сергій Шевченко і політолог Іван Лозовий; економіст, експерт з банківської справи Сергій Фурса і радник голови правління «Укргазбанку» Вадим Березовик.

СБУ заявляє про затримання 2 росіян за «підривну діяльність»

Служба безпеки України заявляє, що її співробітники викрили двох громадян Росії за підозрою у підривній діяльності.

«Оперативники СБУ встановили, що один з росіян, розпочав активний пошук осіб, здатних за грошову винагороду організувати акції протесту, з блокуванням транспортних магістралей. За завданням кураторів він також планував організувати фейкове «наметове містечко» під Міністерством освіти і науки, нібито на знак протесту проти прийняття нового закону «Про освіту», – заявили в СБУ 2 листопада, додавши, що завдання затриманий отримував від російської сторони.

У службі повідомили, що видворили цього громадянина Росії з України за антидержавну діяльність.

«Під час відпрацювання інших членів групи співробітники спецслужби з’ясували, що ще один громадянин Росії, що тимчасово проживає в Дніпропетровській області, вночі 21 жовтня 2017 року на замовлення російської сторони спалив автомобіль, який належить родині одного з народних депутатів України», – додали в СБУ.

За даними спецслужби, росіянин намагався придбати зброю й отруйні речовини, його затримали «під час підготовки до чергового злочину в столиці».

Як повідомили силовики, у затриманого вилучили бойову гранату і холодну зброю. «У районі Південного залізничного вокзалу також виявлено зроблену ним закладку з компонентами запалювання готовими до використання. Для полегшення реалізації власних злочинних намірів іноземець використовував форму співробітника спецпідрозділу Національної поліції України», – додали в СБУ.

Імен цих громадян Росії у Службі безпеки не навели. Немає інформації і про те, коли саме відбулися затримання.

Російська сторона ситуацію не коментувала.

Від 31 жовтня поліція Києва і Київської області перейшла на посилений режим роботи. Як пояснили у поліції, таке рішення ухвалили у зв’язку зі вчиненням на території Київщині «низки тяжких злочинів із використанням зброї та вибухівки».

Крім того, 31 жовтня секретар Ради національної безпеки й оборони Олександр Турчинов заявив, що в Україні будуть посилені антитерористичний і контррозвідувальний режими через напади, що сталися останнім часом. 1 листопада Державна прикордонна служба України посилила контроль у пунктах пропуску на держкордоні, насамперед на українсько-російській ділянці.

МЗС: білоруська сторона не відповіла на ноти України про затримання Гриба

Міністерство закордонних справ Білорусі не відповіло на ноти України про обставини затримання російськими силовиками 19-річного українця Павла Гриба в Гомелі, заявляють у Міністерстві закордонних справ України.

Після отримання від Ігоря Гриба інформації про зникнення на території Білорусі його сина Павла посольство України в Білорусі 28 серпня направило в МЗС Білорусі ноту з проханням надати інформацію про обставини зникнення українця. 20 вересня в МЗС Білорусі направили ноту з проханням прискорити надання інформації про обставини затримання Гриба.

«На сьогодні посольство України в Республіці Білорусь і МЗС України не отримали відповіді або офіційного роз’яснення щодо цього питання», – йдеться у відповіді Міністерства закордонних справ України на запит агенції «Українські новини».

24 серпня 19-річний Павло Гриб виїхав до Білорусі на зустріч із дівчиною-росіянкою, з якою до того спілкувався тільки через соцмережі, після чого, за словами батька, зник. Генеральна прокуратура України відкрила провадження через зникнення українця. Пізніше стало відомо, що юнак перебуває в СІЗО в Краснодарському краї Росії, йому інкримінують вчинення злочину за статтею про тероризм.

13 вересня російські ЗМІ написали, що українець, згідно з рішенням суду в Краснодарі, заарештований до 17 жовтня. Пізніше суд термін утримання під вартою продовжили до 4 січня 2018 року.

18 вересня батько Павла Гриба з посиланням на слова українського консула, який зустрічався з юнаком у СІЗО, сказав, що в того були висипи на тілі. Батько припустив, що причиною могло стати припинення вживання ліків, які хлопцеві через хворобу необхідні щоденно.

Адвокат Павла Гриба в Україні Євгенія Закревська повідомила, що Європейський суд з прав людини зажадав від Росії доступу українських лікарів до хлопця, щоб оцінити стан його здоров’я.

23 жовтня у МЗС України повідомили, що український консул відвідав Павла Гриба у СІЗО, і додали, що стан здоров’я Гриба не покращився.

ГПУ готує нові запити до США щодо Манафорта – Горбатюк

Генеральна прокуратура України готує нові запити до Сполучених Штатів Америки із проханням допитати американського політтехнолога Пола Манафорта, який був консультантом екс-президента Віктора Януковича і чиє ім’я фігурує у «чорній бухгалтерії» Партії регіонів щодо коштів та їх використання. Про це, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, заявив керівник управління спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк.

«Так, звичайно, готуємо запити, будемо направляти з проханням допитів, надання документів», – сказав Горбатюк.

Він додав, що кримінальна справа у США щодо відмивання Полом Манафортом коштів, зароблених в Україні за правління Януковича, вписується у рамки розслідувань Генеральної прокуратури.

За словами Горбатюка, Україна вже надсилала на адресу Міністерства юстиції США і Федерального бюро розслідувань кілька клопотань про надання міжнародної правової допомоги, починаючи з грудня 2014 року.

Вони стосувались, зокрема, провадження щодо розтрат у системі Міністерства юстиції і ролі в цьому Пола Манафорта. Йшлосґ про те, що Лавриновичу, його заступнику і тодішньому головному бухгалтеру міністерства інкримінують розтрату понад мільйона доларів на залучення американської юридичної компанії Skadden, яку український уряд найняв у 2011 році для оцінки перебігу справи колишнього прем’єра Юлії Тимошенко.

«Відправили запит на допит представників фірми, Пола Манафорта», – каже Горбатюк.

За його словами, поки що Сполучені Штати жодним чином не відповіли на прохання України допитати Пола Манафорта або ж надати Києву матеріали, що можуть бути корисними для розслідувань, у яких він фігурує.

У Міністерстві юстиції США відмовилися коментувати цю заяву.

Наразі Генеральна прокуратура розслідує дві справи, у яких фігурує Пол Манафорт. Перша стосується розтрати коштів Міністерства юстиції, а друга – в частині матеріалів з «чорної бухгалтерії».

30 жовтня на суді у США політтехнолог Пол Манафорт, колишній голова виборчої кампанії Дональда Трампа, не визнав себе винним за жодним із висунених йому звинувачень, серед яких відмивання коштів, отриманих у його ролі як консультанта української Партії регіонів, її лідера і колишнього президента України Віктора Януковича, а також її наступниці, «Опозиційного блоку». Так само не визнав ніякої вини і його колега, теж звинувачений у цій справі Річард Ґейтс. Окружний суд судового округу Колумбія (охоплює столицю США Вашингтон) звільнив обох затриманих під домашній арешт і заставу – для Манафорта вона склала 10 мільйонів доларів, для Ґейтса 5 мільйонів.

Раніше 30 жовтня обидва з’явилися до Федерального бюро розслідувань США у Вашингтоні на вказівку правоохоронців після того, як Міністерство юстиції оприлюднило висунені їм обвинувачення загалом у 12 випадках правопорушень.

 

 

Порошенко: Україна і Саудівська Аравія домовились про спрощення візового режиму

Президент Петро Порошенко повідомив про досягнення домовленостей щодо спрощення візового режиму між Україною і Саудівською Аравією.

«Я з подивом дізнався, що візи до Саудівської Аравії є найдорожчими серед усіх країн світу для українців і, відповідно, візи до України – найдорожчими для саудитів», – сказав Порошенко за підсумками офіційного візиту до Саудівської Аравії, повідомляє його прес-служба.

За словами президента, на зустрічі з королем Саудівської Аравії вони домовилися про зниження розміру плати за візи і «рух у напрямку полегшення міжлюдських контактів, спрощення співпраці на рівні бізнесу та підприємців, а також активізації туристичних поїздок».

За словами Порошенка, це також сприятиме релігійним обмінам. Президент зауважив, що в Україні проживають близько двох мільйонів мусульман, і вони матимуть можливість здійснити паломництво – хадж до Саудівської Аравії. «Ми домовились про те, що зробимо максимальне спрощення процедури хаджу», – повідомив він.

31 жовтня – 1 листопада президент України перебуває з офіційним візитом у Саудівській Аравії, а 1 – 2 листопада їде з робочим візитом до Об’єднаних Арабських Еміратів.

Раніше Україна посіла 32-е із 94 місць у глобальному рейтингу паспортів Global Passport Index 2017. Йдеться про щорічний аналіз найзручніших для подорожей документів, який проводить компанія Arton Capital. Український паспорт таким чином набрав 120 «безвізових» балів – саме до такої кількості країн громадяни можуть, нехай і на певний час, в’їжджати без попередньо оформлених дозволів.

11 червня 2017 року набуло чинності рішення Ради Європейського союзу про запровадження безвізового режиму для короткострокових поїздок громадян України до 30 країн Євросоюзу та Шенгенської зони.

Українці стали більше їздити до Росії – Держприкордонслужба

У порівняні з минулим роком українці почали більше їздити до Росії – свідчить статистика Держприкордонслужби України.

«Якщо за 2016 рік понад 4,1 мільйона громадян з паспортами України перетнули кордон до Російської Федерації, то за дев’ять місяців цього року таких перетинів було вже 5,7 мільйона», – розповів в ефірі Радіо Свобода речник Держприкордонслужби Олег Слободян.

За його даними, також побільшало й росіян, які відвідують Україну.

«За весь 2016 рік кордон на в’їзд в Україну перетнуло 1,5 мільйона громадян з паспортами Російської Федерації. За неповний рік, за дев’ять місяців цього року таких громадян 1,4 мільйона», – повідомив Олег Слободян.

1 листопада Державна прикордонна служба України посилила контроль у пунктах пропуску на держкордоні, насамперед на українсько-російській ділянці.

«Ми будемо звертати особливу увагу на громадян Російської Федерації в першу чергу, які їдуть через пункти пропуску на українсько-російському кордоні», – сказав Олег Слободян.

Напередодні секретар Ради національної безпеки й оборони Олександр Турчинов заявив, що в Україні будуть посилені антитерористичний і контррозвідувальний режими. У РНБО пояснили, що такий крок пов’язаний із нападами, що сталися останнім часом.

Російські спецслужби цікавилися 1600 українськими правоохоронцями і чиновниками – Матіос

До сфери інтересів спецслужб Росії і спеціальних центрів із замахів, створених на підконтрольних угрупованням «ДНР» і «ЛНР» територіях Донбасу, входили понад півтори тисячі українських правоохоронців і державних діячів, заявляє головний військовий прокурор України Анатолій Матіос.

«Суб’єктами інтересу спецслужб країни-сусіда і центру спеціальних операцій «ДНР» і «ЛНР» були 1600 правоохоронців і державних діячів України, зокрема, найвище керівництво держави», – заявив Матіос 1 листопада в Києві.

За його словами, спецслужби Росії і центри спецоперацій «ДНР/ЛНР» могли відслідковувати в режимі реального часу місце перебування і пересування такої кількості людей «завдяки технічним можливостям, які точно не в воєнторзі прикупили».

За словами Матіоса, слідство встановило, що суб’єктом замаху, внаслідок якого загинув полковник ГУР Міноборони Максим Шаповал, «мав бути нинішній заступник голови Нацполіції В’ячеслав Аброськін».

Головний військовий прокурор також заявив, що слідство впритул наблизилося до осіб, які «поставили теракти на потік».

Напередодні голова Служби безпеки України Василь Грицак заявив про затримання підозрюваної в підриві авто в березні в Маріуполі, внаслідок якого загинув співробітник СБУ Олександр Хараберюш.

Полковник ГУР Міноборони України Максим Шаповал загинув у червні цього року внаслідок підриву його автомобіля в Києві.

Сьогодні для сина Авакова суд обиратиме запобіжний захід – ранковий ефір Радіо Свобода

Тимошенко проти Порошенка – хто переміг на місцевих виборах? Чому опалювальний сезон не гарантує тепла в оселях? Як розгортатиметься історія із затриманням НАБУ сина Авакова?

На ці теми говоритимуть ведучий «Ранкової Свободи» Юрій Матвійчук і гості студії: політтехнолог Михайло Дяденко і політичний експерт Валерій Клочок; експерт із енергетичних питань Геннадій Рябцев і голова наглядової ради «Київенерго» Іван Плачков; народний депутат (позафракційний) Юрій Дерев’янко, радник міністра внутрішніх справ України Ілля Ківа і голова громадської ради з питань люстрації Тетяна Козаченко.