Відповідні доручення отримали Служба безпеки України, Національна поліція і Державна прикордонна служба – прес-служба РНБО
…

Голосування за українським проектом резолюції Генеральної асамблеї ООН про порушення прав людини в анексованому Росією Криму може відбутися вже найближчими тижнями, заявляє міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

«Росія не може заблокувати резолюцію Генеральної асамблеї (ООН). По-друге, зараз ми визначаємо дату голосування. Вона буде в листопаді. Можливо, за два-три тижні», – сказав Клімкін 31 жовтня, коментуючи проект резолюції Генасамблеї ООН «Ситуація з правами людини у Автономній Республіці Крим і місті Севастополі».

Україна 31 жовтня у Нью-Йорку внесе до Третього комітету Генеральної асамблеї ООН проект резолюції про порушення прав людини у Криму. У тексті резолюції йдеться, зокрема, про підтримку України в питаннях деокупації Криму, висловлюється вимога до Росії виконати рішення Міжнародного суду ООН щодо відновлення роботи Меджлісу кримськотатарського народу і гарантування доступності освіти українською мовою.

Павло Клімкін висловив сподівання, що ухвалення Генеральною асамблеєю ООН нового проекту резолюції щодо порушення прав людини в анексованому Криму допоможе Україні у міжнародних судах проти Росії. За словами українського міністра, ця резолюція повинна стати основою для подальшої деокупації півострова.

Генеральна асамблея ООН 19 грудня 2016 року схвалила резолюцію, ініційовану Україною, згідно з якою Росія визнається державою-агресором, а Крим – тимчасово окупованою територією. Таким чином, ООН поклало відповідальність і відповідні зобов’язання на Росію – дотримуватися норм міжнародного права щодо окупованої території.

Ця резолюція стала першим міжнародним документом, де було вказано, що Росія є державою, яка окупувала українські території.

Правозахисні організації з моменту анексії півострова в 2014 році неодноразово звинувачували Росію в систематичному порушенні прав людини у Криму.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…

Національне антикорупційне бюро України наразі офіційно не коментує повідомлення про обшуки у родини міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

«Ми також бачили таку інформацію, ми її з’ясовуємо, як з’ясуємо – так і повідомимо. Поки що коментувати нема чого», – повідомили Радіо Свобода у прес-службі НАБУ.

Про те, що бюро проводить обшуки у сина Авакова, з посиланням на джерела 31 жовтня повідомило видання «Українська правда».

За його даними, обшуки тривають у рамках розслідування щодо рюкзаків, які МВС закупило наприкінці 2014 на початку 2015 року.

Аваков у коментарі УП підтвердив інформацію про обшуки.

НАБУ розслідує справу щодо закупівлі рюкзаків для МВС, в якій фігурував син голови міністра Арсена Авакова, від 15 березня 2016 року. Цю справу НАБУ витребувало у військової прокуратури на чолі з Анатолієм Матіосом, де вона перебувала впродовж дев’яти місяців, і за той час жоден фігурант відео не був допитаний.

Рік тому керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький висловлював сподівання, що розслідування буде завершене в жовтні 2016-го.

На початку 2016 року журналісти програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший», знайшли відеозаписи, схожі на зйомки прихованою камерою в кабінеті на той час заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря, який до травня 2015 року відповідав у міністерстві за державні закупівлі. На відео зафіксований діалог про закупівлю рюкзаків між нібито сином міністра Авакова Олександром та особою, схожою на Сергія Чеботаря, на той час заступника Арсена Авакова, в якому вони домовляються про отримання сином міністра бюджетного підряду в обхід законної процедури тендеру.

У Міністерстві внутрішніх справ заявили, що процедура закупівлі тактичних рюкзаків для потреб антитерористичної операції була чесною і прозорою.
…

Окружний адміністративний суд Києва відкрив провадження у справі за позовом екс-голови Одеської облдержадміністрації, лідера «Руху нових сил» Міхеїла Саакашвілі до міграційної служби. Як повідомляє прес-служба суду, розгляд позову призначили на 30 листопада.

«Позивач просить суд визнати незаконними дії Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області і тимчасової виконувачки обов’язків керівника ГУ ДМСУ у Львівській області Іванни Іваночко щодо складання і надсилання Міхеїлу Саакашвілі листа за підписом Іваночко від 29 вересня 2017 року», – йдеться в повідомленні на сайті суду.

25 жовтня Саакашвілі заявив, що «нарешті отримав» від Адміністрації президента України документи про втрату ним українського громадянства. За словами Саакашвілі, він планує оскаржити це в суді.

Того ж дня агенція «Укрінформ» із посиланням на Адміністрацію президента повідомила, що відповідь на запит Саакашвілі щодо надання документів про позбавлення його громадянства України надали ще 29 вересня.

24 жовтня генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що Державна міграційна служба відмовила Міхеїлові Саакашвілі у статусі біженця, якого він домагався. За словами Луценка, до суду з оскарженням цього рішення Саакашвілі не звертався, і тепер відсутні «будь-які спеціальні обставини», що могли б унеможливити його депортацію чи екстрадицію до Грузії.

Саакашвілі у відповідь заявив, що Державна міграційна служба України не відповіла на його запит про захист і не надавала йому ніяких документів, які б оскаржували його право перебувати в Україні.

У ДМСУ на це відповіли, що через те, що наразі Саакашвілі «ігнорує питання врегулювання свого правового статусу в Україні», це «дає обґрунтовані підстави компетентним органам здійснювати процедурні заходи щодо його залишення території України виключно у межах діючого законодавства». У міграційній службі нагадали, що в розгляді заяви про надання так званого додаткового захисту від імені Саакашвілі відмовили у зв’язку з порушеннями при подачі цієї заяви: вона була не належної форми, до того ж принесли її до канцелярії Головного управління ДМС у Львівській області четверо невідомих, які не засвідчили свої особи, тоді як закон «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» вимагає, щоб такі заяви подавалися особисто або через законного представника.

Проти Саакашвілі порушені чотири кримінальні справи в його рідній Грузії, яка вже тривалий час домагається від України його видачі.

Наприкінці липня президент Петро Порошенко підписав указ про припинення Саакашвілі громадянства України, за повідомленнями, через свідоме подання неправдивих відомостей при набутті українського громадянства.
…

Пол Манафорт і його колега Річард Ґейтс, звинувачений разом із ним, заробили в результаті їхньої роботи в Україні десятки мільйонів доларів
…

Комітет виборців України і громадянська мережа «Опора» вказують на недосконалість законодавства про місцеві вибори в Україні. Про це йдеться в їхніх попередніх висновках за результатами спостереження за першими місцевими виборами в об’єднаних територіальних громадах 29 жовтня 2017 року.

«Перші місцеві вибори у об’єднаних територіальних громадах підтвердили необхідність комплексного удосконалення законодавства про місцеві вибори, забезпечуючи належну правову визначеність виборчих процедур. Виборчий процес у 201 громаді супроводжувався неоднаковим застосуванням законодавства виборчими комісіями та іншими суб’єктами виборчого процесу», – заявляють спостерігачі «Опори».

У КВУ наголосили, що проведення виборів в умовах «неякісного законодавства» ускладнило належну організацію виборчого процесу.

«У першу чергу це стосується виборів в об’єднаних громадах з різних районів. Це питання досі залишається невирішеним, попри те, що Верховна Рада внесла відповідні зміни до законодавства. Зокрема, на рівні закону не врегульовано, які саме місцеві організації партій мають право висування кандидатів до ОТГ. Законодавча невизначеність створила суперечності в роботі виборчих комісій, які по-різному розглядали такі випадки. Також проблемою стали застарілі норми закону «Про місцеві вибори», що вимагають від кандидатів подавати декларацій в паперовій, а не електронній формі», – мовиться в заяві.

КВУ закликає Верховну Раду врегулювати ці й інші законодавчі прогалини до проведення наступних перших виборів у об’єднаних громадах.

29 жовтня в Україні в 201 об’єднаній територіальній громаді відбувалися перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад ОТГ і відповідних сільських, селищних, міських голів. Правом проголосувати на цих виборах могли скористатися понад 1,3 мільйона людей.

Результати виборів депутатів у одномандатних виборчих округах, а також виборів сільських, селищних і міських голів мають бути встановлені не пізніше як на пʼятий день з дня голосування, тобто до 3 листопада включно, результати ж виборів депутатів у багатомандатному виборчому окрузі – до 8 листопада.

У громадянській мережі «Опора» ввечері 29 жовтня повідомили, що явка виборців під час місцевих виборів в низці об’єднаних територіальних громад склала 48,2%, а суттєвих порушень, які можуть вплинути на результати виборів, не було.
…

Одним із найпоширеніших порушень, за даними спостерігачів КВУ, стала наявність помилок в тексті бюлетенів
…

У громадянській мережі «Опора» у неділю ввечері повідомили, що явка виборців під час місцевих виборів в низці об’єднаних територіальних громад станом на 20:00 29 жовтня склала 48,2%. Про це йдеться у повідомленні на сайті організації.

Також, за даними спостерігачів «Опори», суттєвих порушень, які можуть вплинути на результати виборів не було.

«У цілому, спостерігачі «Опори» відзначають, що безпосередньо ними не було зафіксовано суттєвих порушень, які можуть вплинути на результати виборів на дільницях. Разом з тим спостерігачі рапортують про незначні порушення на 13,6% ДВК», – йдеться в повідомленні.

За даними «Опори», на момент завершення дня голосування з’явилися поодинокі повідомлення від спостерігачів про підвезення виборців до дільниць – Харківська і Запорізька області. Серед порушень основною була видача виборцям бюлетенів без пред’явлення паспорта, додали спостерігачі, а також – фотографування бюлетенів, помилки та неточності у них.

Сьогодні вдень у Нацполіції повідомили, що до правоохоронців надійшло близько півсотні повідомлень про події, пов’язані з виборчим процесом, за результатами перевірки цих повідомлень було відкрито 2 кримінальних провадження. Крім того, двоє поліцейських постраждали через напад на виборчу дільницю у Дніпропетровській області.

Для гарантування правопорядку в місцях розташування виборчих дільниць поліція залучила понад 4 тисячі співробітників.

29 жовтня в Україні в 201-й об’єднаній територіальній громаді відбувалися перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад ОТГ і відповідних сільських, селищних, міських голів. Правом проголосувати на цих виборах могли скористатися понад 1,3 мільйона людей. 

Результати виборів депутатів у одномандатних виборчих округах, а також виборів сільських, селищних і міських голів мають бути встановлені не пізніше як на пʼятий день з дня голосування, тобто до 3 листопада включно. Результати ж виборів депутатів у багатомандатному виборчому окрузі – до 8 листопада включно.
…

Штаб української воєнної операції на Донбасі заявляє, що підтримувані Росією бойовики від початку доби і до 18-ї години неділі 5 разів відкривали вогонь у напрямку українських військ. Як йдеться в повідомленні штабу на сторінці у Facebook, унаслідок бойових дій втрат серед українських військових немає.

«Уночі з 82-міліметрових мінометів окупанти били по оборонцях Старогнатівки, що на приморському напрямку. А під гранатометний вогонь потрапили укріплення сил АТО біля Водяного. На донецькому напрямку противник двічі вів вогонь із піхотного озброєння на підступах до Пісків», – повідомили у штабі.

За даними військових, обстріли також бойовики вели по українських позиціях неподалік Кримського, що на луганському напрямку.

Раніше сьогодні у прес-центрі штабу АТО повідомили про 13 випадків порушення режиму перемир’я за минулу добу з боку підтримуваних Росією бойовиків, в результаті чого один український воїн загинув, ще двоє були поранені.

В угрупованні «ДНР» звинуватили українських військових у 51 обстрілі за минулу добу, і заявили, що ЗСУ обстріляли школу в Олександрівці. Луганські сепаратисти заявили, що українська сторона не стріляла в бік підконтрольних угрупованню «ЛНР» територій.

Черговий режим припинення вогню, про який заявила 23 серпня Тристороння контактна група, мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.

 
…

Спостерігачі «Опори» на Івано-Франківщині зафіксували спроби голосування виборців без паспорта і називають це одним з найпоширеніших порушень під час перших місцевих виборів в об’єднаних територіальних громадах області 29 жовтня.

За словами координатора громадського спостереження «Опора» за виборами в Івано-Франківській області Остапа Матківського, такі факти зафіксували у селі Дзвиняч, Хімчин та Тязів. 

«Після зауваження спостерігачів, що незаконна видача виборчого бюлетеня є кримінальним правопорушенням, видачі бюлетеня вдалося запобігти», – повідомив представник «Опори».

Координатор «Опори» в Івано-Франківській області Іван Маруняк зазначив, що під час здійснення передвиборної агітації у чотирьох ОТГ спостерігачі зафіксували факти розміщення агітаційних матеріалів у невстановлених для цього місцях, а у трьох ОТГ – поширення агітаційних матеріалів без передбачених законом даних. Було також звернення в поліцію із заявою щодо непрямого підкупу виборців.

За даними «Опори», станом на 16-ту годину явка виборців коливається у межах 30-50%, найбільша – у Ямницькій сільській ОТГ – 51,39%, найменша – у Яблунівській селищній ОТГ (21,22%).

На Прикарпатті 29 жовтня проходять перші місцеві вибори у восьми об’єднаних територіальних громадах – чотирьох селищних: Заболотівській, Яблунівській, Ланчинській, Брошнів-Осадській  і чотирьох сільських – Рожнівській, Переріслянській, Дзвиняцькій та Ямницькій.

Загалом на посаду голів ОТГ претендують 34 кандидати, а на депутатські мандати – 673 кандидати. Найбільше кандидатів на посаду голови місцевої ради зареєстровано в Переріслянській ОТГ – вісім, найменше – по два кандидати – в Рожнівській і Заболотівській ОТГ.

У цих виборах беруть участь десять політичних партій. Від них зареєстровано 428 кандидатів.

У виборах 29 жовтня правом голосу можуть скористатися понад 60 тисяч виборців. Ще у трьох потенційних ОТГ на Івано-Франківщині вибори відбудуться 24 грудня.
…

Незаконно засудженого в Росії кримчанина, фігуранта «справи Хізб-ут Тахрір» Руслана Зейтуллаєва могли етапувати до виправної колонії в російській Республіці Башкортостан. Про це дружина Зейтуллаєва повідомила 28 жовтня на засіданні організації «Кримська солідарність», інформує сайт Крим.Реалії.

«Мені прийшов лист із СІЗО Уфи про те, що Руслана етапували десять днів тому до колонії №2 Салавата. Ніяких печаток або підписів, що це завіряють, на листі немає», – сказала Зейтуллаєва.

Адвокат Едем Семедляєв також зазначив, що крім цього листа підтверджень відправки Зейтуллаєва до колонії немає, а зв’язок із засудженим відсутній.

Також на засіданні дружина іншого незаконно засудженого фігуранта севастопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Ферата Сайфуллаєва Ельзара повідомила, що її чоловіка помістили до спеціальної камери до 4 лютого.

Суд над кримчанами Зейтуллаєвим, Ваїтовим, Прімовим і Сайфуллаєвим розпочався в червні 2016 року. Їх заарештували взимку 2015 року в Севастополі й звинуватили в участі в забороненій у Росії ісламській організації «Хізб ут-Тахрір».

Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону 7 вересня 2016 року засудив Зейтуллаєва до семи років колонії загального режиму, Сайфуллаєв, Ваітов і Прімов отримали по п’ять років колонії загального режиму.

Верховний суд Росії 27 липня 2017 року збільшив до 15 років строк позбавлення волі Зейтуллаєва.
…

Про це спеціальний посланець президента США по Україні Курт Волкер заявив 28 жовтня у Києві під час свого незапланованого візиту до України
…

«Штайнмаєр говорить німецькою: «Annexion». Перекладач збивається і перекладає: «об’єднання з Росією»
…

Близько 200 активістів у Києві вийшли на акцію «Конопляний марш свободи», передає кореспондент Радіо Свобода.

Спочатку вони пікетували будівлю уряду, вирушили до Міністерства охорони здоров’я, скандуючи: «Коноплі лікують!». Основна частина учасників – молодь, але є люди різного віку. Колону супроводжують поліцейські, наразі обійшлося без будь-яких інцидентів.

Як заявляли напередодні ініціатори ходи, у них – дві основні вимоги: декриміналізація незначних правопорушень у сфері обігу наркотиків (зберігання невеликих кількостей коноплі без мети збуту), а також врегулювання законного доступу до медичного канабісу для українських пацієнтів та вирощування його з науковою метою.

Згадана акція відбувається щорічно по кілька разів. Минулого разу люди виходили під Кабмін у травні цього року. 
…

Угорщина однією з перших розкритикувала ухвалений закон України «Про освіту» від 5 вересня і пригрозила, що через нього блокуватиме всі міжнародні ініціативи України
…

Під час зустрічі спецпредставника Державного департаменту щодо України Курта Волкера із українськими депутатами обговорювали миротворців та законопроект про Донбас, який готується до другого читання у Верховній Раді, зазначила після зустрічі позафракційна депутатка Ганна Гопко.

«Обговорили напрацювання з просування української концепції миротворчої місії ООН серед міжнародних партнерів; законопроект у ВР, який готуємо до другого читання про визнання російської агресії, територій окупованими; надання захисної зброї. Передала лист від родичів політв’язнів Кремля з Криму та військовополонених Донбасу, які мали зустріч з Іриною Геращенко. Просимо, щоб гуманітарні питання, захист прав людини та порятунок, звільнення українців, заручників був топ-пріоритетом під час перемовин наших західних партнерів з Російською Федерацією, на зустрічах з Сурковим», – написала вона у Facebook.

Тим часом, депутат від «Батьківщини» Олексій Рябчин, зазначив, що обговорювалися«два законопроекти щодо Донбасу, що були проголосовані в Раді».

«Я не можу повністю цитувати його відповіді, але я був ними задоволений. Тому, якщо Росія нарешті на четвертий рік війни буде названа агресором – це та реальність, з якою вона повинна рахуватись», – написав він у Facebook.

Курт Волкер прибув до України з незапланованим візитом. У п’ятницю він мав зустріч із українською делегацією на чолі зі спікером парламенту Андрієм Парубієм. Згодом відбулись закриті переговори з президентом Петром Порошенком. Напередодні Волкер зустрівся з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним.
…

Українська сторона Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі в Мінську порушила питання про створення окремої робочої підгрупи щодо неконтрольованої ділянки українсько-російського кордону, а також висловила стурбованість небажанням керівництва Росії передавати Києву контроль над цією ділянкою, повідомила прес-секретар другого президента України, представника країни в ТКГ Леоніда Кучми Дарина Оліфер за підсумками зустрічі.

«Українська сторона ставить питання створення окремої робочої підгрупи щодо непідконтрольної Україні ділянки українсько-російського кордону. На засіданні ТКГ українська сторона висловила занепокоєння нещодавньою заявою президента Рочії, зроблену ним на Валдайському форумі, щодо того, що російська сторона не збирається передавати Україні контроль над відповідною ділянкою кордону», – написала Оліфер на сторінці у Facebook.

За її словами, Київ наполягав на тому, що вздовж неконтрольованої ділянки українсько-російського кордону слід створити зони безпеки. Дебальцеве має перебувати під контролем України, а район населених пунктів Саханка, Новоазовськ, Кумачове, Кальміуське має бути вільним від тяжкого озброєння, додала Оліфер. Вона вказала на необхідності повернення до лінії розмежування, встановленої Меморандумом від 19 вересня 2014 року.

Також Оліфер повідомила, що українська сторона сьогодні наполягала на «цілковитому і безперешкодному» доступі СММ ОБСЄ до всієї території ОРДЛО, включно із непідконтрольною частиною українсько-російського кордону.

«Вже найближчими днями координатор підгрупи від ОБСЄ Тоні Фріш вирушить до ОРЛО, де відвідає заручників і перевірить умови їхнього утримання. Ми сподіваємося, що ця поїздка дозволить зрушити з місця процес звільнення людей», – повідомила речниця Леоніда Кучми.

Українська сторона, за її словами, закликала Росію вплинути на бойовиків задля виконання їхньої частини зобов’язань щодо розблокування роботи КПВВ «Золоте».

Сьогодні у Мінську відбулися засідання кількох підгруп Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі. Засідання було плановим. Відповідно до графіку, узгодженого влітку, наступні контакти переговорників – 15 і 29 листопада та 5 і 20 грудня.

Черговий режим припинення вогню мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.

Про перемир’я в зоні конфлікту на Донбасі домовлялися вже багато разів, досі жодного разу режим припинення вогню не втримувався. При цьому сторони щоразу заперечують свою вину в порушеннях і звинувачують протилежну сторону у провокаціях.
…

Штаб української воєнної операції на Донбасі повідомив, що через обстріли з боку підтримуваних Росією бойовиків упродовж п’ятниці поранень зазнав один український військовослужбовець. Як йдеться в повідомленні штабу на сторінці у Facebook, сталося це у районі Авдіївської промзони.

«Стан його здоров’я оцінюється як задовільний», – додали у штабі.

Згідно з повідомленням, обстріли сьогодні тривали також біля Водяного та Широкина, де близько 15-ї години бойовики обстріляли із 120-міліметрових мінометів цивільні будинки.

Раніше сьогодні у прес-центрі штабу АТО повідомили про 20 випадків порушення режиму перемир’я за минулу добу з боку підтримуваних Росією бойовиків.

В угрупованні «ДНР» звинуватили українських військових у 34 обстрілах за минулу добу, луганські сепаратисти заявили, що українська сторона напередодні 8 разів стріляла в бік підконтрольних угрупованню «ЛНР» територій.

Черговий режим припинення вогню, про який заявила 23 серпня Тристороння контактна група, мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.

Про перемир’я в зоні конфлікту на Донбасі домовлялися вже багато разів, досі жодного разу режим припинення вогню не втримувався. При цьому сторони щоразу заперечують свою вину в порушеннях і звинувачують протилежну сторону у провокаціях.

 
…

Угорщина не зможе підтримати євроінтеграційні зусилля України, через це Будапешт заветував скликання засідання комісії НАТО-Україна, запланованого на 6 грудня. Про це заявив керівник МЗС Угорщини Петер Сійярто на прес-конференції у Будапешті.

Угорщина, за його словами, до початку вересня була серед тих, хто «найголосніше і найактивніше» за це виступав, але після ухвалення освітнього закону в Україні почувається так, ніби «отримала удар у спину».

За словами Сійярто, його країна і зараз продовжувала б цей же курс, «але може надати таку підтримку тільки тим державам, чиї рішення і поведінка заслуговують на це», сказав міністр.

При цьому він наголосив, що Будапешт готовий до консультацій, але не може прийняти стану, коли, за твердженням Сійярто, закон відбирає вже попередньо здобуті права нацменшин.

Він звернув увагу на те, що Угорщину також турбує налаштованість депутатів Верховної Ради України розглянути законопроекти про мову і громадянство. Якшо зараз в Угорщині не виступлять проти закону про освіту, це може підбадьорити українську владу ухвалити і два інших закони, вважає глава угорської дипломатії.

Він попередив, що Угорщина робитиме ці дипломатичні кроки доти, поки закарпатські угорці не визнають, що мовно-освітня ситуація не врегульована для них належним чином.

Відповідаючи на запитання журналістів, Сійярто повідомив, що наразі немає можливості якось обійти угорське вето, оскільки скликання комісії НАТО-Україна потребує одностайного голосування.

У МЗС України на заяви очільника зовнішньополітичного відомства Угорщини поки офіційно не реагували.

Угорщина однією з перших розкритикувала ухвалений закон України «Про освіту» від 5 вересня і пригрозила, що через нього блокуватиме всі міжнародні ініціативи України. Серед найбільших критиків Києва також були Росія, Румунія, Польща. Свої застереження щодо освіти нацменшин висловили Болгарія, Греція і Молдова. Влада України відкинула звинувачення у витісненні мов меншин з освітнього процесу.

19 жовтня у Міністерстві освіти повідомили, що Україна, угорська громада в Україні й Угорщина спільно домовляться, як імплементувати мовну норму закону «Про освіту».

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Чи потрібна укромадярам «велика Угорщина»?

Освіта і мова. Чи виконував Будапешт те, що нині вимагає від Києва?

Будапешт відверто заграється – МЗС України про акцію «Самовизначення для Закарпаття»

Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?
…

Голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат Рефат Чубаров повідомив, що президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган зустрівся з заступниками голови Меджлісу Ільмі Умеровим і Ахтемом Чийгозом в Анкарі, де ті нині перебувають після звільнення з російського ув’язнення.

«Ільмі Умеров і Ахтем Чийгоз, подякувавши президентові Реджепу Тайїпові Ердогану за докладені зусилля для їхнього звільнення, звернулися до нього з закликом допомогти десяткам інших незаконно переслідуваних, арештованих і засуджених у Криму кримських татар, українців, людей інших національностей. Президент Туреччини Ердоган висловив упевненість у нових зустрічах, у тому числі і при його візитах до України, і попросив передати Мустафі Джемілєву (народному депутатові України, національному лідерові кримськотатарського народу – ред.), голові і членам Меджлісу кримськотатарського народу слова підтримки і побажання успіхів у діяльності, спрямованій на благо кримськотатарського народу», – повідомив Чубаров у фейсбуці про зустріч, що відбулася ввечері 26 жовтня.

Спершу очікували, що Умеров і Чийгоз увечері 26 жовтня будуть уже в Києві, але згодом стало відомо, що їхнє прибуття відклали на 27 жовтня. Літак із ними з Анкари має прибути на летовище Бориспіль у п’ятницю о 13.50 за київським часом.

25 жовтня стало відомо, що російська влада вивезла Ахтема Чийгоза й Ільмі Умерова до Туреччини. Як повідомив кореспондент Радіо Свобода, Умерова і Чийгоза помилував президент Росії. «Президентські укази про помилування засекречені і не опубліковані… За даними учасників переговорного процесу про звільнення кримських татар, це є «політичним рішенням і підсумком переговорів із участю Туреччини й України», – написав журналіст у фейсбуці.

Адвокат Микола Полозов заявив, що Ахтем Чийгоз та Ільмі Умеров про помилування у президента Росії Володимира Путіна не просили.

Президент України Петро Порошенко вже дякував президентові Туреччини Реджепові Тайїпу Ердоганові за його зусилля для звільнення лідерів кримськотатарського національного руху Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова.

27 вересня підконтрольний Кремлеві Сімферопольський районний суд в окупованому Криму засудив одного з лідерів кримськотатарського національного руху Ільмі Умерова до двох років колонії-поселення. Також йому заборонили на два роки займатися публічною діяльністю і виступати в засобах інформації. Умерова звинувачували в публічних закликах до сепаратизму – з погляду Росії. Він називає кримінальну справу проти нього політично мотивованою, наголошуючи, що звинувачення ґрунтувалися на російськомовному перекладі його слів, промовлених кримськотатарською мовою, і цей переклад перекрутив зміст його виступу і приписав йому те, чого там не було.

11 вересня підконтрольний Кремлеві Верховний суд окупованого Криму затвердив вирок іще одному з лідерів кримськотатарського руху Ахтемові Чийгозу – вісім років позбавлення волі – за звинуваченням в «організації масових заворушень», які, за версією Москви, відбулися між учасниками мітингів, із одного боку, прихильників територіальної цілісності України, з іншого – проросійських активістів біля будівлі Верховної Ради Криму в Сімферополі 26 лютого 2014 року – задовго до того, як Росія в березні 2014-го назвала український Крим «російським». При цьому свідки переважно заперечили, що Чийгоз міг бути причетним до «організації заворушень». Чийгоз теж відкинув усі звинувачення на свою адресу і назвав справу політично мотивованою.
…

Відсторонений голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров, якого підозрюють у зловживанні службовим становищем, порушив умови запобіжного заходу, тому держава має всі підстави стягнути 100 мільйонів гривень застави, внесеної його родичами на тимчасовий рахунок, у дохід держави. Такого висновку дійшли журналісти програми «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») у розслідуванні «Роман із паспортами». 

Подібне клопотання прокурорів було відхилене Солом’янським районним судом Києва 8 червня, бо тоді суддя не взяла до уваги докази детективів про наявність у Насірова британського паспорта і повірила захисту підозрюваного про те, що його другий український закордонний паспорт анульований Міграційною службою. 

При цьому з того часу були виявлені нові обставини, які доводять, що суддя керувалась недостовірною інформацією, наданою захистом Насірова, а отже, є підстави повторно вимагати стягнення застави в бюджет, йдеться в розслідуванні журналістів.

Зокрема, суддя тоді взяла до уваги свідчення захисту, що другий український закордонний паспорт «анульований працівником територіального органу Державної міграційної служби шляхом пробиття більше двох отворів у машинозчитуваній зоні».

Ці дані були згодом спростовані самою Міграційною службою, йдеться в матеріалі «Схем».

Журналісти наводять лист Міграційної служби на адресу НАБУ від 27 червня, отриманий на запит програми, в якому йдеться про те, що «паспорт громадянина Насірова Р.М. № СDххх241 як недіючий, анульований та повернутий особі не значиться, а рішення про його анулювання співробітниками не приймалося».

Ці дані підтверджує і лист від Міністерства закордонних справ, датований 29 вересня 2017 року.

Щодо британського паспорту Романа Насірова, то суддя аргументувала відмову приймати докази його наявності тим, що відповіді британської сторони отримані нібито в межах іншого кримінального провадження.

При цьому, детективи НАБУ і прокурори САП вважають це неправомірним, адже суддя не взяла до уваги те, що уповноваженим органам Великої Британії повідомили про зміну номеру кримінального провадження, в рамках якого робився запит про міжнародну правову допомогу.

Прес-секретар НАБУ заявляє, що детективи вже підготували повторне клопотання, і тепер все залежить від прокурорів САП.

Утім, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури журналістам «Схем» повідомив, що наразі підстав для подання нового клопотання не бачить: «Є рішення суду, яке ми, як прокурори, як юристи, просто не можемо зрозуміти. Але є рішення суду, воно набрало законної сили, і воно має бути виконане».

«Якщо будуть виявлені нові обставини, якісь геть нові, тоді питання про звернення заново воно є можливим», – додав Холодницький.

Юристи «Центру протидії корупції», вивчивши матеріали справи та зібрані журналістами документи дійшли висновку, що є всі підстави для звернення до суду із новим клопотанням про стягнення застави Насірова у дохід держави.

«Насіровим не були здані всі документи, які дають підставу для виїзду за кордон, тож у прокурорів є всі підстави наново подати клопотання до суду про стягнення 100 мільйонів у дохід держави. Процесуальний керівник має змогу звернутися з клопотанням, оскільки дійсно для цього є достатньо підстав – ці документи вважаються додатковими доказами, новою інформацією», – зазначає юрист «Центру протидії корупції» Андрій Савін.

На початку листопада у Романа Насірова спливає термін ознайомлення з матеріалами справи і незабаром розпочнеться її розгляд по суті. Міра запобіжного заходу, обрана у березні і кілька разів продовжена, чітко визначила умови внесення застави у 100 мільйонів гривень.

Внесена застава слугувала гарантією, що підозрюваний виконає всі покладені на нього зобов’язання. В іншому випадку 100 мільйонів не повертаються, застава зараховується до бюджету України, а сам підозрюваний знову ризикує потрапити за ґрати на час розслідування. 
…

Печерський райсуд Києва на 26 грудня призначив розгляд справ активістки Femen Анжеліни Діаш, яка у липні під час зустрічі президентів України і Білорусі оголила груди, повідомляє адвокат активістки Ярослав Яценко.

За його словами, цього дня відбудеться судовий розгляд відразу у двох справах, порушених проти Діаш: про використання завідомо підробленого документа (о 9:00) і про хуліганство (о 12:00).

Адвокат повідомив, що підготовчі засідання у справах відбулися 25 і 26 жовтня.

Яценко заявляє, що до 26 грудня суд має ухвалити рішення за його клопотанням про об’єднання справ.

У середині серпня активістці Femen Анжеліні Діаш оголосили про підозру.

21 липня у Києві жінка оголила груди із написом «Живе Білорусь» і вигукувала таке ж гасло під час відкриття церемонії підписання спільних угод між Білоруссю і Україною під час зустрічі президентів України і Білорусі Петра Порошенка і Олександра Лукашенка. Упродовж 10 секунд її вивели охоронці, церемонія в Адміністрації президента продовжилася. Жінка пройшла до будівлі Адміністрації президента, показавши фальшиве посвідчення журналіста.
…

Поранений увечері 25 жовтня внаслідок вибуху при виході з приміщення телеканалу «Еспресо» в Києві політолог Віталій Бала прооперований, його стан стабільний. Про це у Facebook повідомив його колега Олексій Голобуцький.

Потерпілий внаслідок цих же подій депутат Верховної Ради Ігор Мосійчук також був прооперований уночі 26 жовтня і переведений до реанімації, де опритомнів, передає його прес-служба. Також на сторінці у Facebook оприлюднена заява депутата, у якій вій дякує за збереження свого життя загиблому охоронцеві.

Вибух, унаслідок якого був поранений 25 жовтня ввечері народний депутат Ігор Мосійчук (фракція Радикальної партії), кваліфікований як терористичний акт, підтвердили в Міністерстві внутрішніх справ України. Унаслідок вибуху потерпіли загалом п’ять осіб, із них один – охоронець депутата, 30-річний працівник поліції полку особливого призначення – загинув від поранень.

Дещо раніше радник міністра внутрішніх справ Зорян Шкіряк заявив, що слідство щодо вибуху передали СБУ. За його словами, вибуховий пристрій, закладений у мотоциклі чи моторолері, що стояв неподалік, був підірваний дистанційно, його потужність, із огляду на заподіяні пошкодження, за попередніми оцінками, могла скласти до 1 кілограма у тротиловому еквіваленті.

Ігор Мосійчук був поранений унаслідок вибуху, що стався в Києві при виході з приміщення телеканалу «Еспресо». Також повідомили про тяжке поранення політолога Віталія Бали, що був поруч із ним.
…

Потерпілий внаслідок вибуху в Києві депутат Верховної Ради Ігор Мосійчук був прооперований уночі 26 жовтня і переведений до реанімації, де опритомнів, передає його прес-служба. Також на сторінці у Facebook оприлюднена заява депутата, у якій вій дякує за збереження свого життя загиблому охоронцеві.

«Живим я залишився тільки завдяки моєму загиблому охоронцю Руслану. Він колишній беркутівець, що в 2013-му стояв по іншу сторону барикад… Висловлюю щирі співчуття його родині… Тепер у мене троє дітей. Третя дитина – чотирирічна донечка Руслана», – відзначив Мосійчук.

Згодом він сам написав коротке повідомлення: «Дякую всім за підтримку! Пишіть. Мені відповідати важко, адже я в реанімації, але водночас я читаю».

Вибух, унаслідок якого був поранений 25 жовтня ввечері народний депутат Ігор Мосійчук (фракція Радикальної партії), кваліфікований як терористичний акт, підтвердили в Міністерстві внутрішніх справ України. Унаслідок вибуху потерпіли загалом п’ять осіб, із них один – охоронець депутата, 30-річний працівник поліції полку особливого призначення – загинув від поранень.

Дещо раніше радник міністра внутрішніх справ Зорян Шкіряк заявив, що слідство щодо вибуху передали СБУ. За його словами, вибуховий пристрій, закладений у мотоциклі чи моторолері, що стояв неподалік, був підірваний дистанційно, його потужність, із огляду на заподіяні пошкодження, за попередніми оцінками, могла скласти до 1 кілограма у тротиловому еквіваленті.

Ігор Мосійчук був поранений унаслідок вибуху, що стався в Києві при виході з приміщення телеканалу «Еспресо». Також повідомили про тяжке поранення політолога Віталія Бали, що був поруч із ним.

 
…

Для чого Україні електронна реєстрація домашніх і безпритульних тварин? Що буде з якістю продукції, якщо скасують держстандарти? Як полегшити ведення бізнесу в Україні і піднятися в рейтингу Світового банку?

На ці теми говоритимуть ведуча Ранкової Свободи Ірина Гнатишин і гості студії: народний депутат Андрій Немировський, віце-президент Асоціації зоозахисних організацій України Мирина Суркова; голова правління ВГО «Споживча довіра» Максим Гончар, старший юрист Eterna Law Артем Кузьменко, виконавчий директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Оксана Кузяків, голова Канадсько-української торгової палати провінції Альберта (Канада) Віталій Мілентьєв.
…

Лідери кримськотатарського національного руху Ахтем Чийгоз й Ільмі Умеров, засуджені в анексованому Криму і передані Туреччині, прохання про помилування у президента Росії Володимира Путіна не просили, заявляє адвокат Микола Полозов.

«Ні Ахтем Чийгоз, ні Ільмі Умеров ніяких заяв із проханнями про помилування, про амністію або ще про що-небудь не підписували і не писали. Вони – герої кримськотатарського народу, українські політв’язні, для яких моральні принципи і совість вище навіть за власну волю. Це не ті люди, яких можна поставити на коліна і змусити писати милості до російської держави», – сказав адвокат проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

25 жовтня стало відомо, що Чийгоза й Умерова передали Туреччині. Як повідомив кореспондент Радіо Свобода, Ільмі Умеров і Ахтем Чийгоз були помилувані. «Президентські укази про помилування засекречені і не опубліковані. Умерова та Чийгоза вивезли з території Криму до Туреччини. На даний момент вони перебувають на шляху до Анкари. За даними учасників переговорного процесу про звільнення кримських татар, це є «політичним рішенням і підсумком переговорів за участю Туреччини і України», – написав журналіст у Facebook.

Підконтрольний Кремлю Сімферопольський районний суд 27 вересня засудив Умерова до двох років колонії-поселення. Також йому заборонено два роки займатися публічною діяльністю і виступати в ЗМІ. При цьому прокурор просив для Умерова умовне позбавлення волі на 3 роки і 6 місяців з випробувальним терміном на три роки і забороною на три роки займатися публічною і викладацькою діяльністю. Умерова звинувачували в публічних закликах до сепаратизму. Він називав порушену проти нього кримінальну справу політично мотивованою.

Ахтема Чийгоза підконтрольний Кремлю Верховний суд анексованого Криму засудив до восьми років колонії за звинуваченням в організації масових заворушень. Ахтем Чийгоз був затриманий в січні 2015 роки за участь в мітингу на підтримку територіальної цілісності України перед будівлею Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року.

 
…

Лідер партії «Рух нових сил», екс-голова Одеської обласної державної адміністрації, і колишній президент Грузії Міхеїл Саакашвілі заявляє, що отримав від Адміністрації президента України документи про втрату ним українського громадянства.

За словами Саакашвілі, він планує оскаржити це в суді. «Я йду в суд сьогодні чи завтра. Нарешті ми отримали документи від Адміністрації президента з питань громадянства. І ми оскаржуватимемо позбавлення мене громадянства», – заявив Саакашвілі 25 жовтня у будівлі Державної міграційної служби України в Києві.

24 жовтня генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що Державна міграційна служба відмовила Міхеїлові Саакашвілі у статусі біженця, якого він домагався. За словами Луценка, до суду з оскарженням цього рішення Саакашвілі не звертався, і тепер відсутні «будь-які спеціальні обставини», що могли б унеможливити його депортацію чи екстрадицію до Грузії.

Саакашвілі у відповідь заявив, що Державна міграційна служба України не відповіла на його запит про захист і не надавала йому ніяких документів, які б оскаржували його право перебувати в Україні.

У ДМСУ на це відповіли, що через те, що наразі Саакашвілі «ігнорує питання врегулювання свого правового статусу в Україні», це «дає обґрунтовані підстави компетентним органам здійснювати процедурні заходи щодо його залишення території України виключно у межах діючого законодавства». У міграційній службі нагадали, що в розгляді заяви про надання так званого додаткового захисту від імені Саакашвілі відмовили у зв’язку з порушеннями при подачі цієї заяви: вона була не належної форми, до того ж принесли її до канцелярії Головного управління ДМС у Львівській області четверо невідомих, які не засвідчили свої особи, тоді як закон «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» вимагає, щоб такі заяви подавалися особисто або через законного представника.

Проти Саакашвілі порушені чотири кримінальні справи в його рідній Грузії, яка вже тривалий час домагається від України його видачі.

Наприкінці липня президент Петро Порошенко підписав указ про припинення Саакашвілі громадянства України, за повідомленнями, через свідоме подання неправдивих відомостей при набутті українського громадянства.

 
…

«Ще два заручники, два українських політв’язні здобули свободу. Ахтем Чийгоз і Ільмі Умеров – безстрашні герої кримськотатарського народу» – Полозов
…

До кінця 2017 року Україна і США мають намір провести спостережний політ над територією Росії з метою контролю військової діяльності, заявляють у Генштабі Збройних сил України.

«Цього року Україні вдалося провести спільний спостережний політ з Канадою, США і Швецією над територією Росії, в рамках Договору про відкрите небо. До кінця року заплановано проведення ще одного спостережного польоту зі Сполученими Штатами Америки», – повідомив 24 жовтня керівник управління верифікації Генерального штабу ЗСУ Андрій Гудзь.

За його словами, Росія систематично порушує міжнародні договори, приховує інформацію й безконтрольно переміщає військову техніку.

Договір про відкрите небо – багатостороння міжнародна угода, підписана 24 березня 1992 року в Гельсінкі представниками 23 держав-членів Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ).

Метою договору є сприяння зміцненню довіри між державами через удосконалення механізмів контролю за військовою діяльністю та за дотриманням чинних договорів у галузі контролю над озброєннями. Договір встановлює режим відкритого неба, мета якого – забезпечити можливість його учасникам здійснювати обльоти територій один одного.
…

Колишній президент Грузії, лідер партії «Рух нових сил» Міхеїл Саакашвілі заявляє, що Державна міграційна служба України не відповіла на його запит про захист і не надавала йому ніяких документів, які б оскаржували його право перебувати в Україні.

Так Саакашвілі відреагував на заяву генпрокурора Юрія Луценка, який 24 жовтня заявив, що міграційна служба відмовила Саакашвілі у наданні статусу біженця.

«Генеральний прокурор Луценко остаточно забрехався… Іронія ситуації в тому, що міграційна служба мені не те що не відмовляла, вони досі не відповіли на мій запит і взагалі не надали жодних документів, які оскаржували б моє право перебувати в Україні», – написав Саакашвілі у Facebook.

Він додав, що кілька тижнів тому його адвокати подали позов до суду про бездіяльність міграційної служби. За словами Саакашвілі, 26 жовтня у Львівському окружному адміністративному суді відбудеться слухання у цій справі.

«Зараз мій статус в Україні повністю легальний – я особа, яка має постійне місце проживання на території України, користуюся усіма правами громадянина і депортувати з території України мене не можна», – наголосив екс-голова Одеської ОДА.

Генпрокурор Луценко заявив, що наразі відсутні «будь-які спеціальні обставини», які могли б унеможливити депортацію або екстрадицію Саакашвілі. Інформації про те, на якій стадії перебуває екстрадиційна перевірка щодо Саакашвілі, видачі якого вимагає Грузія, Луценко не уточнив.

У відповідь на запит Радіо Свобода 2 жовтня у Генпрокуратурі повідомляли, що клопотання компетентних органів Грузії про розшук, взяття під варту і видачу Саакашавілі, яке надійшло до ГПУ 7 вересня 2017 року, направили до Міністерства юстиції України. Мін’юст наразі не надав відповіді на запит Радіо Свобода щодо результатів екстрадиційної перевірки.

Саакашвілі 10 вересня потрапив на територію України, не пройшовши прикордонного контролю. У липні Міхеїл Саакашвілі указом президента України втратив українське громадянство. Чинність його закордонного паспорта громадянина України після втрати громадянства скасована.

Генпрокурор Юрій Луценко 16 вересня заявив, що Міхеїл Саакашвілі не буде заарештований і екстрадований за порушення порядку під час перетину кордону України, «поки він має посвідку на постійне проживання чи інший документ, який він подав». За словами Саакашвілі, його адвокат подав заяву у міграційну службу України з проханням про захист.
…