Бойовики обстріляли будинки мирних мешканців на Донбасі – ООС

Підтримувані Росією бойовики обстріляли будинки мирних мешканців в населеному пункті Веселе Донецької області, повідомляє штаб української Операції об’єднаних сил із посиланням на українську сторону в Спільному центрі з контролю та координації питань припинення вогню та спостерігачів ОБСЄ. Унаслідок обстрілу одна людина постраждала.

«31 травня спостерігачі Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ бачили, що були знищені північна та східна сторони азбестового даху гаражу на подвір’ї одноповерхового будинку», – повідомили в штабі.

В ООС заявили, що за оцінкою спостерігачів, пошкодження виникли нещодавно внаслідок розриву ракети протитанкового ракетного комплексу (9М113 «Конкурс»). Спостерігачі бачили літнього чоловіка із бинтовими пов’язками на лівій нозі, лівій руці та спині. Він представився мешканцем пошкодженого будинку і повідомив, що зазнав поранень увечері 30 травня внаслідок вибуху, що стався на подвір’ї його будинку.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей із усіх його боків, майже 30 тисяч – поранені.

Клімкін повідомив про новий крок на захист військовополонених моряків

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін повідомив про новий крок Києва на захист утримуваних Росією всупереч рішенню міжнародного трибуналу військовополонених українських моряків.

«Сьогодні відправили звернення до всіх міністрів закордонних справ із країн-наших друзів та партнерів з проханням і вимогою тиснути на Росію для виконання рішення Міжнародного трибуналу у Гамбурзі. Маємо зробити все можливе політично і через національні морські адміністрації», – написав він у твітері.

25 травня в Гамбурзі була оголошена постанова Міжнародного трибуналу з морського права у справі захоплених Росією українських моряків. Відповідно до нього, Росію зобов’язали звільнити три українські кораблі – «Бердянськ», «Яни-Капу» і «Нікополь» – і 24 утримуваних українських моряків і повернути їх під юрисдикцію України. У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що цей трибунал «не має юрисдикції» розглядати справу про захоплення українських моряків. А у Кремлі заявляли, що рішення Міжнародного трибуналу в Гамбурзі не вплине на долю моряків, яку повинні вирішити російські слідство і суд.

У Києві ж закликали союзників України до нових санкцій щодо Росії в разі, якщо вона не виконає постанову трибуналу, створеного за рішенням ООН. Серед можливих санкцій припускали ймовірні заборони певним типам російських суден заходити в порти інших країн.

25 листопада 2018 року в Чорному морі російські прикордонники і співробітники ФСБ Росії вчинили силове захоплення із застосуванням зброї трьох українських військових кораблів і членів їхніх екіпажів. Москва звинуватила 24 українських моряків у нібито «незаконному перетині кордону Росії».

Партія «Зелених» оголосила про участь у парламентських виборах

Партія «Зелених» України оголосила, що буде брати участь у позачергових парламентських виборах, що наразі призначені на 21 липня.

Як заявив лідер партії Віталій Кононов, таке рішення ухвалив з’їзд партії.

«Більшість громадян віддали перевагу кардинальним змінам у суспільстві, і ми поділяємо думку про необхідність деолігархізації країни і справедливий розподіл матеріальних благ. Партія «Зелених» України йде на парламентські вибори, щоб захистити майбутнє українців. Ми живемо не в світі, залишеному нам батьками, а в світі, позиченому у наших дітей та онуків», – заявив Кононов, повідомляючи про рішення партії під час громадського форуму «Зелена хвиля», що відбувся в Національному ботанічному саду імені Миколи Гришка в Києві.

За повідомленням партії, під час цього форуму «зелені» «дискутували про майбутнє в демократичній, соціально-захищеній Україні».

Під час кампанії до недавніх президентських виборів на сайті Партії «Зелених» напередодні повторного голосування, 13 квітня, з’явилася заява «Зелені проти Зеленського» з критичною оцінкою кандидата Володимира Зеленського, який врешті таки був обраний. За повідомленнями, цю заяву затвердила політична рада Партії «Зелених». У кеші пошукової системи «Ґуґл» цей текст збережений станом на 29 травня; станом на 1 червня він уже видалений із партійного сайту.

У керівництві партії також заявляли, що значно важливішими від президентських виборів є вибори до парламенту.

На сайті партії нині також відсутня її програма. Веб-архіви знаходять її станом на травень 2014 року; тоді партія виступала, зокрема, «за розвиток України як правової унітарної позаблокової держави, господарська система якої базується на засадах екологічної збалансованості та соціально орієнтованих ринкових відносин», «за збереження нейтрального статусу України, проти приєднання до будь-яких військових блоків». «Виступаючи з позицій активного нейтралітету, Україна здатна належним чином захищати національні інтереси та відігравати роль реального фактору стабільності у Європі та світі», – мовилося тоді, серед іншого, у програмі партії.

Як мовиться на сайті партії, «Зелені» виступають: «за всебічний захист екологічних прав людини; за реальну рівність можливостей для чоловіків і жінок, за належне убезпечення прав дітей і ще не народжених; проти застосування сили у міжнародних відносинах, проти силових методів розв’язання регіональних конфліктів, проти порушень усталених норм міжнародного права; за збереження нейтрального статусу України, проти приєднання до будь-яких військових блоків; за створення європейської системи колективної безпеки, базованої на несилових чинниках; за беззастережне дотримання положень Конституції про неможливість постійного розміщення іноземних військ на території України».

Партія «Зелених» України була створена 1990 року, зареєстрована 1991-го. У парламентських виборах 1994 року, що відбувалися за мажоритарною системою, до Верховної Ради не пройшов жоден її кандидат. На виборах 1998-го партія здобула 5,43 відсотка голосів за партійними списками і пройшла до парламенту, але в мажоритарній частині знову не переміг жоден її представник – і це був єдиний виборчий успіх партії. Тоді її звинувачували в тому, що у виборчому списку партії, що виступає за соціальну рівність і екологію, було багато представників великого бізнесу.

На парламентських виборах 2002 року Партія «Зелених» отримала 1,3 відсотка голосів, 2006-го – 0,54 відсотка, 2007-го – 0,4 відсотка, 2012-го – 0,35 відсотка і 2014-го 0,24 відсотка; також на жодних виборах, де було мажоритарне голосування, теж не був обраний жоден її кандидат.

У президентських виборах 1999 року брав участь нинішній лідер партії Віталій Кононов, який очолював її і в той час – він набрав 0,29 відсотка голосів. На виборах 2004 року він подав свою кандидатуру, але за рішенням партії зняв її.

Держдепартамент: Помпео обговорив із Меркель підтримку України і протидію російській агресії

Державний секретар США Майкл Помпео обговорив із канцлером Німеччини Анґелою Меркель головні спільні пріоритети, серед яких підтримка України і протидія агресії Росії, повідомили в Державному департаменті США.

Цей пункт у повідомленні речниці Держдепартаменту Морґан Ортаґус про зустріч Помпео і Меркель, яка відбулася 31 травня, винесений на перше місце.

Іншими спільними пріоритетами, переліченими в повідомленні, були ситуація навколо Ірану і становище в Афганістані.

Напередодні зустрічі з Помпео Меркель теж заявляла 31 травня, що серед обговорюваних тем буде, «природно, співпраця в питанні Росії і в питанні майбутнього України після того, як у ній відбулися президентські вибори».

Майкл Помпео нині перебуває з візитом у Європі до низки країн, який почав у Німеччині.

Раніше того ж дня, 31 травня, держсекретар США зустрівся в Берліні з міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом, і після їхньої зустрічі Маас так само назвав Україну як першу тему їхніх переговорів. Голова МЗС Німеччини нагадав, що попереднього дня, 30 травня, він був у Києві разом із колегою з Франції Жаном-Івом Ле Дріаном, де на зустрічі з новим президентом Володимиром Зеленським обидва висловилися за продовження підтримки реформ в Україні і Мінського мирного процесу. Маас додав, що нині «терміново необхідні конструктивні кроки з боку Росії – не тільки щодо України, але понад усе саме щодо України».

Помпео після тієї зустрічі з Маасом теж заявив, що США високо цінують співпрацю Німеччини щодо санкцій, які мають не меті «покарати Росію за її агресію в Україні і використання хімічної зброї у Великій Британії».

Зеленський пропонує законодавчо закріпити спецдільниці для військових

Президент України Володимир Зеленський пропонує законодавчо закріпити створення спецдільниць для голосування в місцях тимчасової дислокації військових частин. В Адміністрації президента повідомили, що він вніс до Верховної Ради як невідкладний законопроект «Про внесення змін до закону України «Про вибори народних депутатів України» щодо забезпечення виборчих прав військовослужбовців».

Згідно з повідомленням, документ пропонує закріпити в законі положення щодо можливості утворення у виняткових випадках Центральною виборчою комісією за поданням Міністерства оборони України спеціальних виборчих дільниць у місцях тимчасової дислокації військових частин (підрозділів, органів) Збройних сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які виконують завдання за призначенням поза межами місць постійної дислокації.

В АП підкреслили, що йдеться насамперед про тих, хто виконує завдання за призначенням в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях.

23 травня набрав чинності указ президента України Володимира Зеленського, який достроково припинив повноваження парламенту восьмого скликання та призначив вибори на 21 липня. Аргументуючи своє рішення, Зеленський заявляв, що коаліції у Верховній Раді не існувало з 2016 року. Цей указ Зеленського вже оскаржили у Верховному суді.

Джемілєв обговорить із Зеленським кандидатуру уповноваженого з питань кримськотатарського народу

Лідер кримськотатарського народу, народний депутат Мустафа Джемілєв заявив виданню QHA media, що обговорить із президентом України Володимиром Зеленським кандидатуру уповноваженого з питань кримськотатарського народу.

«У нас планується зустріч із Зеленським, але дата ще не визначена. Після цієї зустрічі ми будемо визначатися, кого рекомендувати на уповноваженого. Я вважаю, що уповноважений при президенті з питань кримськотатарського народу бажано, щоб був, але не обов’язково це повинен бути я. Меджліс визначить, кого рекомендувати. Я б хотів, щоб призначали когось більш молодого, бо ми вже старі, як мамонти», – сказав Джемілєв.

Крім того, він розповів, чи братиме участь у виборах до Верховної Ради.

П’ятий президент України Петро Порошенко запровадив посаду уповноваженого президента у справах кримськотатарського народу в серпні 2014 року. На цю посаду був призначений Джемілєв. 18 травня 2019 року Порошенко підписав указ про увільнення Джемілєва від виконання обов’язків уповноваженого.

Адвокат затриманого в Будапешті українського капітана заявив про поспішність дій правоохоронців

Адвокат затриманого через аварію на Дунаї 29 травня 64-річного українця, капітана великого пасажирського судна Viking Sigyn Балаж М.Тоут вважає, що арешт і допит українця, у котрого за плечима 44-річний стаж плавання на різноманітних суднах річкового флоту, зроблені передчасно, оскільки ще не готова експертиза фахівців. Він також озвучив заяву українця про те, що «Вікінґ» не порушував жодних правил судноплавання.

«Існує дуже багато відео. Я особисто бачив їх чимало. Припускаю, що ці відеозаписи бачили і слідчі. Ми вважаємо, що повинна бути бодай попередня експертиза. А бачення подій слідством зараз є не більше, ніж теорія», – заявив адвокат 31 травня.

Заарештований український капітан вже скористався своїм правом і написав скаргу на дії угорських правоохоронців щодо взяття його під варту як підозрюваного.

За словами адвоката, під час допиту затриманий 64-річний одесит детально розказав, як відбувалися події 29 травня перед будапештським мостом Марґіт на Дунаї.

«Одразу після зіткнення з прогулянковим катером «Русалка», наскільки це дозволяли умови річкової повені, пасажирське судно «Вікінґ» зупинилося. Подали сигнал про зіткнення, відтак, за узгодженням із владою, визначилися з місцем стоянки», – повідомив Балаж М.Тоут.

Адвокат сказав, що його клієнта дуже надломила новина про те, скільки людей загинуло в аварії і що він попросив переказати через юриста свої співчуття сім’ям загиблих.

31 травня на місці події побували Петер Сійярто, керівник МЗС Угорщини, зі своєю південно-корейською колегою Кан Ген Хва. Разом із нею прилетіли також семеро членів родин загиблих. Корейська сторона висловила готовність надати угорцям всю необхідну фахово-технічну допомогу для віднайдення зниклих пасажирів.

«Ми не заспокоїмося доти, доки не буде знайдено останнього зниклого. Нас не покине надія», – зазначила міністр закордонних справ Південної Кореї.

За словами Петера Сійярто, зараз у пошуку задіяні сотні людей. Однак він зауважив, що треба налаштуватися на тривалі пошуки через украй несприятливі погодні умови та повінь на Дунаї. Він пообіцяв, що угорська влада буде намагатися з’ясувати усі причини, які призвели до аварії 29 травня.

Пізно ввечері 29 травня перед мостом Марґіт на Дунаї зіштовхнулися два річкові судна. Менший річковий пароплав «Русалка» з 35-ма особами на борту (капітаном судна і матросом (обоє угорці), а також 33 пасажирами з Південної Кореї) від зіткнення з великим прогулянковим судном «Вікінґ» дуже швидко затонув – буквально за 7 секунд. Вижили семеро громадян Південної Кореї. Сімох пасажирів знайшли вже мертвими за три кілометри від мосту Ладьманьоші у Будапешті.

Пошуки 21 зниклого пасажира тривають і досі. Через стрімку течію, яка сягне свого піку, за прогнозами гідрологів, 1 червня, погану видимість і повінь на Дунаї водолази не можуть ретельно обстежити виявлене за допомогою сонарів затоплене судно. Австрія запропонувала Угорщині допомогу фахівцями та спеціальною технікою. У Будапешті також перебуває і підрозділ рятувальників з військовими водолазами з Південної Кореї.

Зеленський змінив склад РНБО

Президент України Володимир Зеленський затвердив новий склад Ради національної безпеки й оборони України. Відповідний указ оприлюднений 31 травня на сайті голови держави.

Згідно з документом, очолює РНБО президент Зеленський, секретарем є Олександр Данилюк.

До складу РНБО також увійшли: перший заступник голови Служби безпеки України – начальник Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління Служби безпеки України Іван Баканов, голова Адміністрації президента Андрій Богдан, міністр фінансів Оксана Маркарова, заступники голови АП Вадим Пристайко і Руслан Рябошапка, начальник Генштабу Збройних сил України Руслан Хомчак.

Читайте також: Нові кадри Володимира Зеленського (довідкова інформація)

Зеленський також розпорядився вивести зі складу Ради національної безпеки і оборони екс-голову Адміністрації президента Ігоря Райніна, екс-секретаря РНБО Олександра Турчинова, колишнього начальника Генштабу Віктора Муженка і міністра інформаційної політики України Юрія Стеця.

Указ набуває чинності з дня опублікування.

29 травня президент України Володимир Зеленський заявив, що скликає засідання Ради національної безпеки і оборони, щоб обговорити проблеми вугільної галузі. Орієнтовно засідання може відбутися у п’ятницю, 31 травня.

Петро Порошенко очолив «Європейську солідарність»

Петра Порошенка обрали головою партії «Європейська солідарність». Таке рішення ухвалили члени партії на з’їзді 31 травня.

Порошенко донедавна був почесним лідером партії, однак партійний квиток отримав тільки напередодні, 30 травня. У своєм виступі він нагадав, що «Європейська солідарність» – це колишній «Блок Петра Порошенка», який свого часу утворив парламентську коаліцію після виборів до Верховної Ради 2014 року.​

«Це велика честь для мене – очолити політичну силу, яка п’ять років тому не побоялася взяти на себе надзвичайно важкий хрест, велику відповідальність, відповідальність за порятунок країни, що опинилася на самому краю безодні», – заявив він.

Читайте також: Саакашвілі потрібні в Україні не пенсія і не борщ – Дронова​

Порошенко анонсував, що список, із яким партія братиме участь у парламентських виборах, буде затверджений на наступному етапі з’їзду, що відбудеться «приблизно за тиждень».

«Країна точно має побачити в ньому нові обличчя, свіжу кров. Частина членів команди (ви, напевно, чули) вже заявили про те, що не претендують на місця в списку, щоб звільнити простір для нових кандидатів. Але наголошую, що люди з досвідом, всупереч моді, в парламенті також потрібні», – сказав новообраний лідер партії.

Читайте також: Депутати від «Народного фронту» будуть балотуватися в Раду за мажоритарними округами – Бурбак​

У своїй промові він неодноразово підкреслив, що його політична сила працюватиме над збереженням євроінтеграційного курсу України.

«Громадяни України можуть розраховувати на Європейську солідарність як на партію, що гарантує шлях до членства в Євросоюзі та НАТО, яка сама ніколи не зверне з цього шляху. І іншим не дамо звернути, нехай чують», – зазначив він.

24 травня в Україні розпочалася виборча кампанія до Верховної Ради. 23 травня був опублікований і набрав чинності указ президента України Володимира Зеленського, який достроково припинив повноваження парламенту восьмого скликання та призначив вибори на 21 липня.

Україна і Коста-Рика домовляються про безвіз – МЗС

Україна і Коста-Рика мають намір укласти угоду про безвізовий режим для громадян обох країн, повідомляє Департамент консульської служби МЗС України.

За повідомленням, про це домовилися на перших в історії двосторонніх відносин консульських консультаціях між Україною і Коста-Рикою.

«Делегації проаналізували стан та перспективи співпраці у візово-міграційній сфері, розглянули питання захисту прав та інтересів громадян і юридичних осіб обох держав, обмінялися основними досягненнями консульських служб та обговорили перспективи розширення взаємної консульської присутності. З метою інституалізації рішення коста-риканської сторони стосовно запровадження безвізового режиму для в’їзду на її територію для громадян України досягнута домовленість щодо укладення відповідної двосторонньої угоди про безвіз», – йдеться в повідомленні.

11 червня 2017 року набрала чинності візова лібералізація для українців при короткотермінових подорожах до країн ЄС і «шенгену» (до 90 днів протягом кожних 180 днів без права працевлаштування). Безвізовий режим стосується всіх держав-членів Європейського союзу, крім Великої Британії й Ірландії, а також країн «шенгенської зони» з-поза меж ЄС. Цей режим наразі не стосується так званих «заморських володінь» Нідерландів і Франції.

З 14 квітня цього року для українців почав діяти туристичний «безвіз» до Таїланду.

У січні в МЗС заявляли, що Україна веде переговори про спрощення візового режиму або запровадження «безвізу» з 22 країнами світу.

Новим членом Нацради з питань ТБ і радіомовлення став керівник каналу, що належить Ахметову

Членом Національної ради з питань телебачення і радіомовлення за квотою Верховної Ради України 30 березня призначений Максим Онопрієнко, директор Запорізької незалежної телерадіокомпанії «ТВ-5», що належить комбінату «Запоріжсталь», основним власником якого є Рінат Ахметов.

Під час голосування у Верховній Раді за кандидатуру Максима Онопрієнка свої голоси віддали 233 народних депутати.

Максим Онопрієнко (1980 року народження) у медіасфері працює з 2002 року. У 2005го працював над проектами для телеканалів СТБ, ТРК «Україна», ICTV, 5 канал. Згодом займався незалежним кіновиробництвом. У 2013-2014 роках – виконавчий продюсер запорізького регіонального цифрового телеканалу ВПТВ (ПрАТ «Медіагруп Нові проекти»), який видання «Наші гроші»  та Media Sapiens пов’язували з оточенням Артема Пшонки. З серпня 2014 року Максим Онопрієнко керував Запорізькою незалежною телерадіокомпанією «ТВ-5».

Відповідно до статті 4 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», регуляторний орган у сфері ЗМІ складається з восьми осіб. Четверо із них призначаються ­Верховною Радою України, іще четверо ­– президентом.

Україна готує черговий пакет санкцій через російські розкопки в Криму

Міністерство з питань тимчасово окупованих територій України ініціює запровадження обмежувальних заходів щодо 28 юридичних осіб наукових і музейних установ, представники яких взяли участь у «незаконних археологічних розкопках на території анексованих Криму і Севастополя». Про це повідомляє прес-служба українського міністерства.

Згідно з інформацією, проект акту спрямований на узгодження до відповідних органів, після чого його відправлять на розгляд українського уряду.

У відомстві також вказали на те, що на сьогодні санкції діють щодо 15 росіян, які займаються розкопками в анексованому Росією Криму.

«Протягом останніх п’яти років Росія активно проводить незаконні археологічні розкопки. До розкопок притягнута низка провідних наукових і музейних установ Росії. Активну участь в археологічних розкопках беруть кримські наукові установи, які були незаконно зареєстровані як російські юридичні особи», – йдеться в повідомленні.

У міністерстві наполягають на незаконності значної кількості археологічних розкопок, які проводять у рамках реалізації Росією великих інфраструктурних проектів. Зокрема, при будівництві Керченського мосту і траси «Таврида».

«За період 2014-2018 років Мінкультом Росії було ухвалено понад 90 наказів про видачу дозволів на проведення археологічних розкопок на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та Севастополя», – повідомили в українському міністерстві.

18 грудня 2018 року Кабінет міністрів України вже вносив пропозиції до Ради національної безпеки і оборони щодо застосування санкцій до юридичних і фізичних осіб через діяльність в анексованому Криму.

Росія заявила, що ніяк не реагуватиме на намір українського уряду запровадити санкції проти археологів, які працюють у Криму.

Після анексії Криму Росія прийняла під свою юрисдикцію всі об’єкти культурного та історичного значення, що розташовані на території Криму. Київ наполягає на приналежності пам’яток українському народу і просить прийняти їх під захист ЮНЕСКО.

Раніше в Міністерстві культури України заявляли про плани звернутися до низки міжнародних організацій із проханням відреагувати на незаконні розкопки, які російські археологи продовжують проводити на території анексованого Криму.

Росія видобула із родовищ у Криму понад 9 млрд кубометрів газу – «Нафтогаз»

Росія видобула із родовищ в анексованому нею Криму понад 9 мільярдів кубометрів газу, повідомила в коментарі проекту Радіо Свобода Крим.Реалії ТБ Світлана Нєжнова, генеральний директор компанії «Чорноморнафтогаз», яка належить НАК «Нафтогаз України».

«Росія досі видобуває газ. І на сьогоднішній день Росія нелегітимно з усіх родовищ, які належать Україні, вже видобула 9,2 млрд кубометрів. Коли я бачила наші бурові «Петро Годованець» і «Україна», на них зафарбували назви. Візуально бурові вишки в дуже поганому стані, в порівнянні з тим, як вони виглядали 2014 року. Росіяни не вкладають в родовища, в обладнання – все працює на виснаження», – сказала Нєжнова.

За даними «Нафтогазу», наразі Росія використовує надра дев’ятьох родовищ «Чорноморнафтогазу».

2014 року бурові установки, флот та інше майно української державної компанії «Чорноморнафтогаз» були захоплені під час анексії Криму Росією. Після цього НАК «Нафтогаз України» втратила контроль над цим кримським підприємством. Пізніше ДАТ «Чорноморнафтогаз» відтворили на материковій частині України.

17 жовтня 2016 року НАК «Нафтогаз України» і шість її дочірніх компаній ініціювали арбітражне провадження проти Росії з вимогою відшкодувати збитки, завдані захопленням активів групи в Криму. «Нафтогаз» ініціював виробництво відповідно до угоди між Кабміном України і урядом Росії про сприяння, здійснення та взаємний захист інвестицій.

У вересні 2017 року головний комерційний директор НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко оцінив суму поданого до суду позову більш ніж у $5 млрд, а з відсотками – близько $ 7 млрд.

2017 року компанія «Нафтогаз України» подала позов проти Росії з вимогою відшкодувати 5 млрд доларів збитків від втрати активів у результаті анексії Криму. З урахуванням відсотків ця сума становить 8 млрд доларів.

Суд при Постійній палаті Третейського суду в Гаазі підтвердив, що Росія винна у втраті кримських активів НАК «Нафтогаз України».

За даними «Нафтогазу», у 2018 році обсяг споживання Україною природного газу склав 32,3 мільярда кубометрів. Із них 15,4 мільярда кубометрів спожило населення. Водночас обсяг видобутку газу в Україні державними й приватними компаніями у 2018 році досяг 21 мільярда кубометрів.

На сайті Ради оприлюднений проект постанови про відставку Гройсмана

На сайті Верховної Ради оприлюднений проект постанови про відставку прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана.

Проект документа зареєстрований головою комітету Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя, народним депутатом від «Блоку Петра Порошенка» Русланом Князевичем.

20 травня Гройсман заявив, що подає у відставку з посади прем’єр-міністра України. Це сталося після того, як новообраний президент Володимир Зеленський у своїй інавгураційній промові закликав уряд до відставки.

Питання про відставку Кабміну парламент планує розглянути 30 травня.

Зеленський пропонує використовувати таємні голосування під час імпічменту президента

На сайті Верховної Ради оприлюднений законопроект про імпічмент президента України. Ініціатором документа є президент Володимир Зеленський. Він пропонує використовувати таємні голосування під час процедури імпічменту.

Згідно із законопроектом, Верховна Рада може усунути президента України з посади «в порядку імпічменту лише в разі вчинення ним державної зради або іншого злочину». Для цього необхідне письмове подання, підписане більшістю народних депутатів від конституційного складу Ради.

Після цього, відповідно до проекту закону, парламент створює тимчасову слідчу комісію, до якої входять народні депутати, спеціальний прокурор і спеціальні слідчі. До складу спеціальної тимчасової слідчої комісії не може бути обрана особа, у якої в разі обрання виникне реальний чи потенційний конфлікт інтересів у зв’язку з проведенням розслідування, для проведення якого утворюється відповідна комісія

Спеціальний прокурор повинен жити на території України щонайменше 10 років, вільно володіти державною мовою, мати вищу юридичну освіту, щонайменше 10 років стажу роботи на посаді прокурора або слідчого та не мати судимості.

Відповідно до законопроекту, спеціальна тимчасова слідча комісія готує висновки і пропозиції за дослідженими обставинами щодо вчинення президентом України державної зради або іншого злочину. Далі їх розглядає Верховна Рада. Таємне голосування щодо проекту постанови Верховної Ради України про звинувачення президента України, включеного до бюлетеня для таємного голосування, проводиться окремо щодо кожного пункту звинувачення. Постанова вважається прийнятою в цілому з тими пунктами звинувачення, за які проголосували не менш як дві третини народних депутатів від конституційного складу.

Далі Верховна Рада має більшістю голосів ухвалити постанову про звернення до Конституційного та Верховного судів для одержання висновків.

Згодом парламент розглядає ці висновки і таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів приймає постанову про усунення президента України з поста в порядку імпічменту. Для цього необхідні голоси трьох чвертей депутатів. Із моменту оголошення дострокового припинення повноважень президента обов’язки голови держави виконує голова Верховної Ради.

У разі неприйняття Верховною Радою України постанови про усунення президента України з поста в порядку імпічменту головуючий на пленарному засіданні оголошує про припинення процедури імпічменту, роботи ТСК та вибачається перед президентом.

29 травня Зеленський вніс до Верховної Ради законопроект про особливості процедури усунення президента з посади (імпічмент). Це було його передвиборчою обіцянкою.

Адвокат про здоров’я кримськотатарського активіста Бекірова: «напади задухи та кашель із кров’ю»

У кримськотатарського активіста Едема Бекірова, обвинуваченого в незаконному зберіганні боєприпасів і вибухівки, критично погіршився стан здоров’я. Крім болю в серці, головного болю, проблеми з підшлунковою залозою, оніміння ноги, високого тиску і високого рівня цукру в крові, у нього з’явилися напади задухи і кашлю з кров’ю, повідомив в коментарі кореспонденту проекту Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Бекірова Іслям Веліляєв, який сьогодні відвідав підзахисного в СІЗО Сімферополя.

«Стан здоров’я погіршується з п’ятниці. Як він мені описав, з’явилися напади задухи. Спочатку людина задихається, ловить повітря ротом, далі відкашлюється і цей кашель із кров’яними виділеннями. Коли це сталося вперше, він і його співкамерник довго стукали в двері камери. Хоч вона і перебуває в медчастині СІЗО, ніхто з медпрацівників довго не приходив. З’явився тоді, коли напад уже минув», – розповів адвокат.

За словами Веліляєва, Бекіров не їсть уже 14 годин, оскільки прийом їжі підніме рівень цукру в крові, який у нього підвищений, незважаючи на прийом інсуліну, призначений лікарями.

Адвокат звернувся із заявою до начальника ізолятора Сергія Бережного з вимогою негайно обстежити підзахисного і госпіталізувати.

«Прямо в СІЗО на місці написав заяву і описав все, що мені відомо від Бекірова. Сьогодні її подав, найближчим часом чекаємо реакцію. Мене дуже турбують ці нові симптоми. Людину необхідно рятувати, бити на сполох. Тому що далі при таких симптомах уже нікого буде рятувати», – додав Веліляєв.

Раніше адвокат повідомив, що Бекірову запропонували визнати провину в обмін на зміну запобіжного заходу з утримання в СІЗО на домашній арешт.

У травні кримськотатарського активіста Едема Бекірова вивезли на обстеження в клінічну лікарню імені Семашка в Сімферополі.

26 квітня підконтрольний Росії Верховний суд Криму відхилив апеляцію захисту Бекірова на продовження терміну утримання в СІЗО. Едем Бекіров залишиться під арештом до 12 червня.​

Житель селища Новоолексіївка Херсонської області Едем Бекіров був затриманий російськими силовиками на в’їзді в анексований Крим вранці 12 грудня 2018 року. Він їхав до Криму для відвідин матері та родичів. Підконтрольний Кремлю суд звинуватив його у «зберіганні і передачі вибухових речовин та боєприпасів». Бекіров неодноразово заявляв про свою невинуватість.

Разумков про відставку Луценка: влаштовувати додаткові шоу – не думаю, що це буде правильно

Юрій Луценко навряд залишиться на посаді генерального прокурора України за президентства Володимира Зеленського, заявив голова партії «Слуга народу» Дмитро Разумков в ефірі телеканалу «112 Україна».

Він зазначив, що позиція президента – «однозначна»: генеральним прокурором має бути людина з юридичною освітою. Водночас до парламентських виборів відставку Луценка, ймовірно, не розглядатимуть.

«Дивлячись на те, як Рада проголосувала інші звернення президента, ми прекрасно розуміємо, що буде відбуватися далі. Були окремі депутати та окремі політичні сили, які в повному або частковому обсязі виконали ті обіцянки, які відкрито давали президенту в рамках переговорів, що відбулися в АП. А більша частина вчинила, як зазвичай, – проголосувала і спробувала на цьому попіаритися. Влаштовувати додаткові шоу, пов’язані з відставками… Я не думаю, що це буде правильно», – сказав Разумков.

21 квітня після оголошення попередніх результатів виборів президента Володимир Зеленський назвав Луценка «старою командою» і сказав, що буде призначати нових людей.

Луценко очолює Генеральну прокуратуру України від травня 2016 року. 27 травня 2019 року він заявив, що «піде в політику» після виборів до Верховної Ради.

Саакашвілі: у мене немає жодних політичних амбіцій

Колишній президент Грузії та екс-голова Одеської обласної державної адміністрації Міхеїл Саакашвілі в ефірі телеканалу «112 Україна» заявив, що не має політичних амбіцій.

«У мене немає жодних політичних амбіцій, тому що я був вже на всіх посадах, я все бачив. Я буду дуже обережним, коли буду на щось погоджуватися. Я через це проходив, я бачив, як це виглядає, і я не рвуся ні на які посади», – сказав Саакашвілі.

28 травня президент України Володимир Зеленський повернув Саакашвілі українське громадянство, якого той був позбавлений у липні 2017 року тодішнім президентом Петром Порошенком. Він планує повернутися до України о 17:15 29 травня.

Український паспорт Саакашвілі отримав у 2015 році. Тоді він був призначений на посаду голови Одеської обласної державної адміністрації. Восени 2016 року він пішов у відставку.

Депутати від «Народного фронту» будуть балотуватися в Раду за мажоритарними округами – Бурбак

Депутати Верховної Ради України від фракції «Народний фронт» мають намір балотуватися в парламент за мажоритарними округами, повідомив у кулуарах парламенту голова фракції «Народний фронт» Максим Бурбак.

За його словами, «Народний фронт» готувався до чергових виборів до парламенту, проте були призначені дострокові вибори. «За два тижні вже розпочнеться активна фаза кампанії і ми бачимо, що не встигаємо переформатуватися», – сказав Бурбак.

При цьому лідер фракції «НФ» додав, що це «не забирає право депутатів йти по мажоритарних округах».

Бурбак заявив, що ще триває обговорення щодо того, чи буде партія «Народний фронт» брати участь у дострокових парламентських виборах.

21 травня президент України Володимир Зеленський достроково припинив повноваження Верховної Ради і призначив позачергові вибори парламенту на 21 липня.

Чергові вибори мали відбутися в кінці жовтня.

 

Аксьонов про зміну статусу Керченської протоки: це «повністю Росія»

Підконтрольний Кремлю голова Криму Сергій Аксьонов заявляє, що «Керченська протока – це виключно російські територіальні води». Він сказав про це, коментуючи намір Києва домагатися визначення міжнародного статусу Керченської протоки.

«Це Росія. Який там статус може бути? Це повністю територія Росії, і береги, і протока. Що там обговорювати?» – заявив Аксьонов.

Він додав, що для режиму проходження протоки значення мають тільки рішення керівництва Росії.

«Якщо наше керівництво вважатиме за потрібне ухвалити якісь заходи з точки зору більш вільного проходу (суден через протоку – ред.), тоді будемо виконувати. Ось і все», – сказав Аксьонов.

Раніше заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль в інтерв’ю «Радіо НВ» заявила, що Україна буде домагатися надання Керченській протоці міжнародного статусу.

За словами Зеркаль, такий статус «зніме дуже багато питань» і «правову невизначеність» і змусить Росію забезпечувати свободу судноплавства для суден із третіх країн.

Як сказала заступник голови МЗС України, зовнішньополітичне відомство підготувало ноту Росії, в якій зажадало від Москви виконати постанову Міжнародного трибуналу з морського права в Гамбурзі. Трибунал постановив, що Росія повинна звільнити захоплених минулого року в Чорному морі українських моряків і повернути Україні три військові кораблі.

Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков раніше заявив, що рішення Міжнародного трибуналу в Гамбурзі не вплине на долю моряків, яку повинні вирішити російські слідство і суд.

 

Тяжкохворому активісту Бекірову пропонують визнати провину в обмін на домашній арешт – адвокат

Російський слідчий запропонува обвинуваченому в незаконному зберіганні боєприпасів і вибухівки тяжкохворому кримськотатарському активісту Едему Бекірова визнати провину в обмін на зміну запобіжного заходу з утримання в СІЗО на домашній арешт. Про це в коментарі проекту Радіо Свобода Крим.Реалії розповів адвокат Бекірова Іслям Веліляєв.

«Під час ознайомлення захисту з експертизами, слідчий вчергове запропонував Бекірову визнати провину. Якщо визнаєш провину – одразу домашній арешт. Едем-ага повторив, що він не робив того, що йому закидають, і взагалі ніколи в житті такої кількості боєприпасів не бачив. Я, як адвокат, запитав слідчого, що буде далі після визнання провини? Простого визнання недостатньо ж. Далі вони зажадають назвати прізвища наших лідерів як замовників», – пояснив Веліляєв.

На початку червня заплановане чергове судове засідання за клопотанням обвинувачення продовжити Бекірову термін утримання в СІЗО.

Адвокат повідомив, що слідство перебуває на стадії завершення, проте слідчий навмисно затягує слідчі заходи, щоб були підстави для продовження арешту.

«Термін в СІЗО добігає кінця – ніякі слідчі заходи слідчий не проводить, процес затягується. Сподіваюся, цього разу суд нас почує і переведе Едема-агу під домашній арешт. Захист зі свого боку робить для цього всі необхідні дії», – сказав Веліляєв.

Наразі публічних коментарів від слідчого у справі Бекірова немає.

Раніше в травні кримськотатарського активіста Едема Бекірова вивезли на обстеження в клінічну лікарню імені Семашка в Сімферополі.

26 квітня підконтрольний Росії Верховний суд Криму відхилив апеляцію захисту Бекірова на продовження терміну утримання в СІЗО. Едем Бекіров залишиться під арештом до 12 червня.​

Житель селища Новоолексіївка Херсонської області Едем Бекіров був затриманий російськими силовиками на в’їзді в анексований Крим вранці 12 грудня 2018 року. Він їхав до Криму для відвідин матері та родичів. Підконтрольний кремлю суд звинуватив його у «зберіганні і передачі вибухових речовин та боєприпасів». Бекіров неодноразово заявляв про свою невинуватість.

Зеленський вперше як президент приїхав на передову

Президент України, верховний головнокомандувач Збройних сил Володимир Зеленський здійснив першу робочу поїздку на Луганщину, де оглянув позиції військових у Станиці Луганській і Щасті, повідомляє сайт Адміністрації президента.

«Глава держави поспілкувався з бійцями щодо побутових умов, якості харчування, забезпечення технікою, житлом і соціальним пакетом, укомплектування підрозділів. У Станиці Луганській Президент побував на передовій, зокрема в посту спостереження та бліндажах. Найближча позиція супротивника – за 400 метрів. Оглянувши побутові умови, у яких перебувають захисники, Володимир Зеленський відзначив необхідність покращення забезпечення», – йдеться в повідомленні.

Як повідомляється, Володимир Зеленський заслухав доповідь командувача операції Об’єднаних сил Олександра Сирського про ситуацію в районі бойових дій.

«Умови для військових, які захищають Україну, повинні бути нормальними», – сказав президент.

Володимир Зеленський прийняв командування Збройними силами України 20 травня. Це сталося у день його інавгурації на посаді президента України.

Гройсман: після відставки уряд працюватиме в «антикризовому режимі»

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, який написав заяву про відставку, заявляє, що після того, як її задовольнить Верховна Рада, уряд працюватиме в «антикризовому режимі».

«Парламент має розглянути мою заяву про відставку, і я буду просити український парламент задовольнити мою заяву про відставку. Після того, як парламент прийме мою відставку і проголосує, Конституція і закони передбачають, що я продовжую працювати прем’єр-міністром до створення нового уряду, так само продовжують працювати всі міністри», – сказав Гройсман в інтерв’ю телеканалу ICTV ввечері 26 травня.

На уточнювальне питання про те, чи будуть він і міністри перебувати в статусі «в.о.» до цього часу, Гройсман сказав: «Навіть статусу в.о. немає. Після відставки ми продовжуємо працювати на своїх посадах. Але якщо до цього ми працювали у плановому режимі, то зараз переходимо в такий, я б сказав, антикризовий режим».

20 травня Гройсман заявив про свою відставку з посади прем’єр-міністра України. 24 травня голова прес-служби апарату Верховної Ради Ірина Кармелюк повідомила, що в парламенті зареєстрували відповідну заяву голови уряду.

Пізніше Володимир Гройсман заявив, що не планує об’єднуватися з іншими партіями для участі в парламентських виборах, а хоче створити власну політичну силу.

Обвинувачені у «справі Хізб ут-Тахрір» про умови в СІЗО – сирість, миші і туалет без дверей

Обвинувачені у другій сімферопольській «справі Хізб ут-Тахрір» розповіли про умови утримання в СІЗО Ростовської області Росії. Як передає сайт Крим.Реалії, подробиці зі слів в’язнів повідомила кримська юристка Ельвіна Семедляєва на засіданні громадського об’єднання «Кримська солідарність».

«В камерах холодно, сиро, накурено, є клопи, миші, таргани до 5 сантиметрів, немає вентиляції і дверей в туалет, зі стелі сиплеться штукатурка. Якість води не відповідає санітарним нормам, у неї специфічний запах, неможливо пити. Цілодобове освітлення і гуркіт залізних дверей не дозволяють навіть подрімати, не кажучи про повноцінний сон. Немає необхідних медикаментів, а дієтичні норми не враховуються», – розповіла Семедляєва.

Юрист підкреслила, що ці порушення, згідно з європейськими нормами, зараховують до нелюдських умов. Також, як і відмови слідчих в побаченні арештантів з родичами і неврахування їх релігійних потреб.

«У них немає Корану, молитовного килимка, є труднощі у визначенні часу молитов. Розклад намазу, який їм відправили родичі, чомусь не дійшов. Коран та інша ісламська література не призначена, оскільки в СІЗО немає людини, яка розуміє арабську і може сказати, чи допустимий Коран в камері», – зазначила Семедляєва.

Коментарів представників російської пенітенціарної системи з приводу умов утримання в СІЗО обвинувачених у «справі Хізб ут-Тахрір» наразі немає.

У жовтні 2017 року російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисараю. Це Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Бєлялов, Сейран Салієв, Сервер Зекір’яєв і Ернес Аметов. ФСБ Росії інкримінує їм участь в забороненій в Росії і анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

21 травня 2018 року в Криму були затримані координатор «Кримської солідарності» Сервер Мустафаєв і кримський татарин, мусульманин Едем Смаїл. Звинувачення проти них долучили до бахчисарайської «справі« Хізб ут-Тахрір».