У МВС повідомили про перші порушення, пов’язані з позачерговими виборами до Ради

У Міністерстві внутрішніх справ повідомили, що з початку виборчого процесу, пов’язаного з позачерговими виборами до Верховної Ради, слідчі відкрили два кримінальні провадження через порушення виборчого законодавства.

«Кримінальні провадження розпочаті за фактами підкупу виборців. За першу добу виборчого процесу зареєстровано три повідомлення про порушення у виборчій кампанії, яка розпочалася 24 травня. Повідомлення надійшли до чергових частин поліції у Вінницькій та Луганській областях», – йдеться в повідомленні.

За даними МВС, серед порушень – безкоштовна роздача цукру від імені одного з народних депутатів на вулицях Сєверодонецька та Лисичанська.

«Слідчими розпочато кримінальні провадження за ч.2 ст.160 (Підкуп виборця, учасника референдуму) Кримінального кодексу  України. Слідчі дії тривають», – йдеться в повідомленні.

23 травня набрав чинності указ президента України Володимира Зеленського, який достроково припинив повноваження парламенту восьмого скликання та призначив вибори на 21 липня. Аргументуючи своє рішення, Зеленський заявляв, що коаліції у Верховній Раді не існувало з 2016 року. Цей указ Зеленського вже оскаржили у Верховному суді.

Чергові вибори до парламенту мали відбутися 27 жовтня 2019 року.

МЗС України відправило Росії ноту протесту через візит голови Держдуми до Криму

Міністерство закордонних справ України відправило Росії ноту протесту через черговий неузгоджений з Києвом візит голови Державної думи Росії В’ячеслава Володіна 24 травня до анексованого Криму. Про це йдеться в заяві українського МЗС, опублікованому на офіційному сайті відомства.

«Україна продовжує вважати цю, як усі попередні поїздки російських посадовців до тимчасово окупованих Росією Автономної республіки Крим та міста Севастополь, грубим порушенням російською стороною державного суверенітету і територіальної цілісності України, цинічним і демонстративним нехтуванням Кремлем загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права», – йдеться в повідомленні.

Українські дипломати наголосили, що жодні вояжі російських посадовців до Криму не змінять закріплений у Конституції і визнаний міжнародно статус Криму як частини території України.

Про візит голови Держдуми Росії на півострів повідомив напередодні спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов.

У МЗС України неодноразово заявляли, що поїздки іноземних політиків до анексованого Росією Криму не мають статусу офіційних. Українське зовнішньополітичне відомство опублікувало в липні 2016 року звернення, в якому застерегло іноземних громадян і осіб без громадянства від незаконних поїздок до Криму.​

Російське МЗС відреагувало на рішення Трибуналу ООН щодо українських моряків

Російське Міністерство закордонних справ відреагувало на рішення Міжнародного трибуналу ООН з морського права, який раніше присудив Росії відпустити з-під варти 24 українських моряків.

Воно знову заявило, що під час ухвалення Конвенції ООН з морського права і Росія, і Україна прописали винятки, що унеможливлюють застосування передбачених нею процедур для вирішення спорів на зразок сутички у Керченській протоці.

«На даному етапі мова не йде власне про розгляд претензій України. У ході подальшого арбітражного розгляду маємо намір послідовно відстоювати нашу позицію, в тому числі, щодо відсутності у арбітражу юрисдикції розглядати дану ситуацію у світлі згаданих вище обставин. Уникнути її виникнення можна було за умови дотримання вимог російського законодавства, що стосуються судноплавства у цьому районі. Закликаємо українську сторону діяти саме так надалі», – йдеться у заяві на сайті міністерства.

Раніше сьогодні Міжнародний трибунал ООН з морського права оприлюднив рішення щодо позову України про захоплення українських кораблів із моряками в Керченській протоці, зобов’язавши Росію звільнити три українських судна «Бердянськ», «Яни-Капу» і «Нікополь» та 24 утримуваних українських моряків і повернути їх під юрисдикцію України.​

25 листопада 2018 року у Азовському морі прикордонники та співробітники ФСБ Росії вчинили силове захоплення із застосуванням зброї трьох українських військових кораблів та членів їхніх екіпажів. Росія звинуватила 24-х українських моряків у нібито незаконному перетині кордону Росії.

Генпрокурор Луценко заявив про понад 2,8 тисяч вироків за корупцію за останні 3 роки

Генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що за останні три роки українські суди винесли 2876 вироків у справах про корупцію. Про це чиновник повідомив на своїй сторінці у Facebook.

«І також ми маємо 125 мільярдів гривень, які ми повернули від корупціонерів до бюджету», – зазначив він.

28 червня минулого року набув чинності закон про утворення Вищого антикорупційного суду, який має перебрати справи щодо топ-корупції. Збори суддів Вищого антикорупційного суду України 7 травня цього року ухвалили рішення про початок роботи новоствореного суду 5 вересня 2019 року.

Зеленський вперше зустрівся з головою НБУ Смолієм

Президент України Володимир Зеленський вперше зустрівся з головою Національного банку України Яковом Смолієм. Про це повідомив Смолій у своєму Twitter.

«Обговорювали поточну економічну ситуацію і роботу банківської системи, необхідність співпраці з МВФ та важливість незалежності НБУ. А також – подальші кроки для підтримки макрофінансової стабільності», – повідомив голова НБУ, підсумувавши, що зустріч пройшла «змістовно».

Під час виборчої кампанії Зеленський заперечував, що намагатиметься повернути «Приватбанк» олігарху Ігорю Коломойському, що зашкодить відносинам із Міжнародним валютним фондом.

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Читайте також: Місія МВФ продовжує роботу в Україні – Смолій​

Суд визнав націоналізацію незаконною, проте НБУ оскаржує це рішення.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень. Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.

Колишній акціонер «Приватбанку» Ігор Коломойський назвав «маячнею»опубліковані Національним банком України дані.

Ігор Мосійчук повідомив про вихід із Радикальної партії Олега Ляшка

Народний депутат Ігор Мосійчук повідомив про свій вихід із Радикальної партії Олега Ляшка, про що він написав на своїй сторінці у Facebook.

«Це було нелегке, добре виважене рішення, яке я був змушений ухвалити. Серйозні ідеологічні розбіжності тягли за собою конфлікти з окремими членами команди. Я не можу іти всупереч власних переконань, і не хочу працювати в атмосфері конфронтації з людьми, яких, попри всі розбіжності, глибоко поважаю», – повідомив Мосійчук.

Мосійчук заявив, що не збирається «на відпочинок», хоча подальша його діяльність визначатиметься, в тому числі, станом здоров’я.

«Нині Україна, як ніколи, потребує тих, хто готовий боротись за її майбутнє. Як саме це буду робити я, багато в чому залежить від стану мого здоров’я. У будь-якому випадку не полишу громадської і журналістської діяльності, та сподіваюсь, що Бог дасть сил продовжити і політичну діяльність. Наразі визначаюсь, щодо подальших дій», – додав народний депутат.

Водночас лідер «Радикальної партії» Олег Ляшко в ефірі телеканалу Newsone, коментуючи вихід Мосійчука із політсили заявив: «Вітаю його з цим рішенням, баба з воза – кобилі легше».

Ігор Мосійчук був обраний до Верховної Ради на позачергових виборах 2014 року за списком Радикальної партії Олега Ляшка.​

«Схеми» тричі за тиждень зафіксували кортеж Коломойського вдома у Тимошенко. Олігарх каже: це інсценування

Протягом тижня після повернення олігарха Ігоря Коломойського в Україну журналісти програми «Схеми» тричі фіксували автівки з його кортежу біля маєтку лідерки «Батьківщини» Юлії Тимошенко у Козині під Києвом.

Ще одного вечора кортеж заїхав також до будинку, яким користується народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Олександр Грановський у тому ж селищі.

Сам олігарх, якому журналісти відправили детальні письмові запитання щодо цих фактів, згодом у телефонному коментарі запевнив, що не зустрічався з політиками і заявив, що це було спеціальне інсценування для «дезорієнтації журналістів». Про це йдеться у матеріалі програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») «Коломойський повертається».

Олігарх повернувсяв Україну з Ізраїлю в ніч на 16 травня. 18 травня журналісти зафіксували, як автомобіль виїхав із офісу олігарха – і попрямував Обухівською трасою за місто в супроводі мікроавтобусу охорони, зареєстрованого на компанію з орбіти Коломойського.

​«Схеми» зафільмували, як кортеж заїхав у елітне котеджне містечко «Срібна затока», де мешкає Юлія Тимошенко – утім, авто супроводу залишилося чатувати біля шлагбаума.

Журналісти пройшли пішки до маєтку лідерки «Батьківщини», і зафіксували ту саму автівку, яка виїжджала із офісу Коломойського, запаркованою прямо біля воріт.

Увечері 21 травня кортеж олігарха Коломойського знову попрямував за місто і заїхав на ту вулицю закритого котеджного комплексу, де мешкає Тимошенко.

​Наступного дня, 22 травня, «Схеми» знову помітили автівку супроводу Коломойського – вона була запаркована біля заїзду до котеджного містечка, де мешкає лідерка «Батьківщини». Вже згодом сам BMW Коломойського виїхав прямо з воріт маєтку Юлії Тимошенко.

«Схеми» запитали Тимошенко про причини візитів кортежу Коломойського до її маєтку. Вона заявила у відповідь, що «навряд чи він відвідував». Утім уточнююче питання, чи зустрічалася вона з олігархом після його приїзду до України, Тимошенко так і залишила без відповіді. Як і те, чи обговорювала вона із Коломойським своє потенційне призначення на посаду прем’єр-міністра або спікера Верховної Ради.

Крім того, 21 травня, перед візитом до Тимошенко журналісти помітили автівки Ігоря Коломойськогоу Козині також біля ще одного заміського будинку.

«Раніше протягом року «Схеми» неодноразово фіксували, що ним користується народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Олександр Грановський – за президентства Порошенка його називали тіньовим куратором судової системи та органів прокуратури», – йдеться у матеріалі. Журналісти повідомляють, що кортеж олігарха перебував на закритій території маєтку близько години.

«Схеми»​ запитали в Грановського, що Коломойський робив у заміському маєтку в Козині, яким користується депутат. У відповідь той зазначив лише, що в нього немає ніякого будинку за містом.

Сам Коломойський заперечив факт зустрічей із Тимошенко та Грановським у коментарі «Схемам» і назвав те, що побачили журналісти – «інсценуванням».

«У зв’язку з відкритим стеженням, яке організовують журналісти після мого приїзду в Україну, я продумав систему їхньої дезорієнтації, – пояснив олігарх. – Коли мені потрібно кудись їхати, я відправляю свою основну машину BMW – номери ви знаєте – з автівкою супроводу за адресами відомих публічних осіб. Зокрема, за адресою пані Тимошенко. Тричі. У цей час я виїжджаю на інших авто, які ви не знаєте, і їду на потрібні мені зустрічі. З трьох поїздок моїх авто за адресами пані Тимошенко жодної зустрічі не було.

Про пана Грановського – теж не було. У мене є цілий перелік адрес публічних осіб – тож ви дивіться уважно, хто їздить у авто. Я машину завжди заповнюю повністю – завжди сидять чотири людини: водій і ще троє. Перепрошую, але кожен грає у свою гру».

«Дивіться, скоро ми поїдемо до Кононенка. Я вам дам перелік. Єдине, ще з охороною Порошенка не домовились, як ми будемо там «пересиджувати», – заявив олігарх.

Ігор Коломойський повернувся в Україну після майже дворічного екзилу в ніч на 16 травня – його борт приземлився в Дніпрі. Надвечір того ж дня літак олігарха прибув до Києва.

Знімальна група «Схем» тоді зафіксувала, як олігарх із аеропорту «Бориспіль» попрямував до ресторану Сatch у центрі столиці. Цей заклад розташований у бізнес-центрі по вулиці Володимирській, де має офіс Коломойський. У ресторані, як помітили «Схеми», олігарх перебував у компанії народних депутатів від групи «Відродження» Віталія Хомутинніка й Андрія Шипка, бізнесмена Павла Фукса та свого друга та співвласника «95-го кварталу» Тімура Міндіча.

У першому бліц-інтерв’ю після повернення в Україну олігарх заявив «Схемам», що планує наступні 5 років прожити в Україні.

 

Учасники делегації США повідомили Білому дому про враження від інавгурації Зеленського – Волкер

Учасники делегації США, які брали участь в інавгурації президента України Володимира Зеленського, поінформували Білий дім про свої враження від візиту до України, заявляє спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер.

«Існує вікно можливостей для просування спільних американсько-українських інтересів», – написав Волкер у Twitter 23 травня.

Курт Волкер у складі американської делегації представляв США на церемонії інавгурації новообраного президента України Володимира Зеленського, яка відбулася 20 травня. Очолював американську делегацію міністр енергетики США Рік Перрі.

До складу делегації також увійшли посол США в ЄС Гордон Сондланд, директор департаменту європейських справ у Раді національної безпеки США при президенті Александр Відман, виконувач обов’язків голови дипломатичної місії США в Україні Джозеф Пеннінгтон.

Марчук: бойовики підтверджують лише 27 утримуваних в ОРДЛО зі 107

Підтримувані Росією бойовики підтверджують 27 із 107 утримуваних в окупованих районах Донецької та Луганської областей, повідомив Євген Марчук, який донедавна працював офіційним представником України в Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на Донбасі.

«Обмінялися списками. Ми передали «туди» по відповідній процедурі за участю ОБСЄ і Міжнародного Червоного Хреста (МЧХ) детальний список на 107 осіб, про яких ми точно знаємо, що вони живі і навіть знаємо, де вони там перебувають. Але нам через якийсь час з того боку відповідають, що «вони» встановили тільки 27 осіб. А про інших наших 80 людей вони нічого не знають і вони їх не знайшли», – написав Марчук у Facebook.

За його словами, одного разу до переліку «незнайдених» потрапили двоє українських військових, яких офіційно відвідував представник ОБСЄ Тоні Фріш.

«На мій погляд, це може бути пов’язано тільки з одним. Більшість із цих 80 наших могли бути піддані важким тортурам і сліди цих тортур зразу ж видимі. А це Гаага», – заявив Марчук.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

Останній великий обмін утримуваними особами відбувся 27 грудня 2017 року. Він був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)». Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.

Указ Зеленського про дострокові вибори в Раду набув чинності

Указ президента України Володимира Зеленського про дострокові вибори до Верховної Ради оприлюднений в «Урядовому кур’єрі» і набув чинності.

Своїм рішення Зеленський достроково припинив повноваження парламенту восьмого скликання та призначив вибори на 21 липня.

21 травня після консультацій із головами депутатських фракцій та указу про розпуск Верховної Ради, Володимир Зеленський вніс на розгляд парламенту пропозицію з іншим форматом виборів – пропорційною системою із закритими партійними списками. Новий глава Адміністрації президента Андрій Богдан назвав його «компромісним».

При цьому під час інавгураційної промови 20 травня​ президент Володимир Зеленський пропонував депутатам проголосувати за «Виборчий кодекс» із відкритими списками.

На останніх парламентських виборах у 2014 році українці голосували за конкретного депутата у своєму окрузі ‒ це називалося «мажоритарною системою», і одночасно за певну партію ‒ за закритими списками.

Чергові вибори парламенту за законом мали б відбутися 27 жовтня 2019 року.

На Миколаївщині біля арсеналу вчинена провокація – ВМС

На Миколаївщині біля арсеналу Військово-морських сил Збройних сил України вчинена провокація, повідомили українські військові 22 травня.

«Підрозділи охорони зреагували миттєво. Розрахунком варти виявлено та припинено протиправні дії, а черговим підрозділом затримано громадянина, який закинув димову шашку на військовий об’єкт та намагався приховано залишити місце правопорушення. Порушника передано до правоохоронних органів», – заявили у ВМС.

Військові розповіли, що посилили охорону арсеналу та провели перевірку території.

В останні роки на низці військових складів в Україні відбувалися пожежі, були знищені 210 тисяч тонн боєприпасів. Зокрема, у жовтні 2018 року почалися вибухи на військових складах біля Ічні на Чернігівщині. Наразі продовжується розслідування за статтею про недбале ставлення до військової служби.

Родичі заручників Кремля звернулися до Зеленського

Родичі заручників Кремля, що перебувають на території Росії, а також в окупованому Криму та на Донбасі, правозахисники, що опікуються цими питаннями, звернулися до президента України Володимира Зеленського з пропозицією про конкретні дії для звільнення їхніх близьких.

Вони, зокрема, пропонують запровадити посаду Уповноваженого президента з питань звільнення заручників Кремля, створити Координаційну раду з питань звільнення заручників при Адміністрації президента, публічно підтримати законопроект «Про правовий статус і соціальні гарантії осіб, які незаконно позбавлені волі, заручники, або засуджені на тимчасово окупованих територіях України та за її межами».

Обрання нового президента України призвело не тільки до початку перезавантаження влади, але й до зміни команди виконавців на ключових посадах. Ці зміни позначилися також і на відповідальних за гуманітарні питання, пов’язані з конфліктом на Донбасі.

Стара президентська команда, яка відповідала за вирішення гуманітарних питань на Донбасі, вже пішла з посад, а в команді Володимира Зеленського поки ще не визначилися з відповідальними за цей напрямок, що створює на цей момент додаткові перешкоди щодо звільнення українських полонених.

17 травня про своє звільнення з посади уповноваженої президента з питань мирного врегулювання конфлікту на Донбасі та представника гуманітарної підгрупи у Мінську заявила Ірина Геращенко, яка обіймала цей пост з червня 2014 року. Через два дні після цієї заяви про припинення своєї діяльності у Мінському процесі повідомив і Євген Марчук. 20 травня рапорт про відставку подав глава СБУ Василь Грицак.

Лещенко, Найєм та ще двоє депутатів Ради вийшли з фракції БПП

Перший віце-спікер Ірина Геращенко оголосила 22 травня про вихід із фракції «Блоку Петра Порошенка» чотирьох народних депутатів. Про це вона заявила на позачерговому засіданні Верховної Ради 22 травня.

«Згідно з поданими заявами та відповідно до частини 3 статті 60 регламенту Верховної Ради повідомляю про вихід народних депутатів Світлани Заліщук, Аркадія Корнацького, Сергія Лещенка та Мустафи Найєма зі складу депутатської фракції «Блок Петра Порошенка», – сказала Геращенко.

Сергій Лещенко, Мустафа Найєм та Світлана Заліщук наприкінці лютого 2019 року написали заяви на ім’я голови депутатської фракції партії «Блок Петра Порошенка» Артура Герасимова про вихід зі складу цієї фракції.

Відповідно до закону «Про статус народного депутата», народний депутат має право вільно вийти зі складу депутатської фракції (групи).

Згідно з Конституцією, невходження обраного від партії депутата Верховної Ради до складу депутатської фракції цієї партії або вихід з такої фракції є підставою для дострокового припинення його депутатських повноважень. Водночас закон «Про статус народного депутата» не передбачає можливості дострокового припинення повноважень депутата через його вихід із фракції тієї партії, від якої він був обраний.

Найєм, Заліщук і Лещенко були обрані народними депутатами за багатомандатним округом на парламентських виборах у 2014 році.

Полторак порадив Зеленському призначити «гідного» наступного міністра оборони

Міністр оборони України Степан Полторак заявив, що на зустрічі із президентом України Володимиром Зеленським порадив йому призначити «гідного» міністра оборони. Про це Полторак, який очолюватиме відомство до рішення парламенту про його відставку, заявив в інтерв’ю «Настоящее время» (проект Радіо Свобода за участі «Голосу Америки»).

«Я говорив Володимиру Олександровичу – призначте гідного міністра оборони. Ми втратили майже 3 тисячі військовослужбовців у Збройних силах. Сьогодні в ЗСУ служать майже 250 тисяч осіб – мужніх, героїчних і патріотичних, і вони точно мають право на гідного міністра оборони», – сказав Полторак.

Полторак застеріг нове керівництво держави від «експериментів» над армією.

«Моя мрія – щоб Україна ніколи більше не повернулася в 2014 рік. Експерименти над армією закінчуються дуже погано. І для нас вони закінчилися тим, що ми втратили Крим, Донецьк і Луганськ», – сказав міністр.

Він запевнив про готовність допомогти наступнику, який буде після нього очолювати Міноборони.

«Я дуже багато втратив особистих сил, здоров’я. Я чотири роки не був у відпустці, п’ять практично, без вихідних. Тому мені не соромно. Я зміг те, що я зміг зробити. І я хотів би побажати тому, хто буде працювати після мене, хай зробить більше, і я готовий допомагати», – додав Грицак.

Після того, як 20 травня Володимир Зеленський склав присягу президента України, Степан Полторак подав у відставку з посади міністра оборони. Пізніше він зустрівся із Зеленським, і вони домовилися, що Полторак очолюватиме Міністерство оборони України до рішення Верховної Ради про його відставку.

Степан Полторак очолює Міністерство оборони з 14 жовтня 2014 року.

Кандидатуру екс-міністра Данилюка розглядають на посаду секретаря РНБО – Богдан

Кандидатуру екс-міністр фінансів Олександра Данилюка розглядають на посаду секретаря Ради національної безпеки і оборони України, повідомив голова Адміністрації президента Андрій Богдан.

«Ми вважаємо, що Міністерство оборони, і відповідний законопроект вже працює на сьогоднішній день в Україні, РНБО повинні очолювати не професійні військові, там повинні бути менеджери з достатньою довірою західних партнерів, із рівнем знань саме матеріального забезпечення армії і проведення максимально якісних змін саме технічного, збройного забезпечення нашої армії», – сказав Богдан в ефірі «112 Україна».

21 травня президент Володимир Зеленський призначив Богдана головою своєї адміністрації.

Крім того, Зеленський ухвалив низку інших кадрових рішень, зокрема, змінив начальника Генштабу ЗСУ, призначив заступників голови своєї адміністрації, а також своїх помічників і радників.

Указу щодо призначення секретаря РНБО на сайті голови держави на даний час немає.

17 травня Олександр Турчинов подав у відставку з посади секретаря Ради національної безпеки та оборони України. Він перебував на цій посаді від грудня 2014 року.

Рада національної безпеки і оборони України, відповідно до Конституції України, є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при президентові України.

Серед функцій РНБО – внесення пропозицій президентові України щодо реалізації засад внутрішньої і зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборони; координація та контроль за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони у мирний час та в умовах воєнного або надзвичайного стану та при виникненні кризових ситуацій.

 

Зеленський призначив юриста Стефанчука представником президента у парламенті

Президент України Володимир Зеленський призначив Руслана Стефанчука радником президента України – представником голови держави у Верховній Раді. Указ про це оприлюднений на сайті президента ввечері 21 травня.

43-річний Руслан Стефанчук – ідеолог команди Володимира Зеленського, доктор юридичних наук, із 2009 року є членом-кореспондентом Національної академії правових наук України.

Президент Зеленський сьогодні опублікував вже низку указів про кадрові призначення, зокрема, змінив начальника Генштабу ЗСУ, призначив голову своєї адміністрації, його заступників, а також своїх помічників і радників.

 

 

Президент призначив заступників глави АП

Президент України Володимир Зеленський призначив п’ятьох заступників глави адміністрації президента Андрія Богдана. Відповідні укази ввечері 21 травня опубліковані на сайті президента.

Першим заступником глави АП призначили Сергія Трофімов.

Також заступниками призначені Кирило Тимошенко, сценарист студії «Квартал 95» Юрій Костюк, колишній заступник міністра юстиції Руслан Рябошапко, заступник міністра закордонних справ Олена Зеркаль.

Порошенко вручив орден Волкеру «за внесок у зміцнення партнерства між Україною і США»

Колишній президент України Петро Порошенко вручив орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня спеціальному представникові США Курту Волкеру і подякував йому «за великий внесок у зміцнення стратегічного партнерства між Україною та США».

Як мовиться в повідомленні Порошенка в соцмережах, Волкер запевнив, що США залишаються пліч-о-пліч з Україною.

«Вашингтон твердо стоїть на позиціях протидії триваючій агресії Росії, відновлення суверенітету і територіальної цілісності держави, а також важливості незмінності і сталості курсу реформ в Україні, які мають обов’язково продовжуватися», – мовиться в повідомленні, оприлюдненому ввечері 20 травня.

Коли саме відбулося вручення, в повідомленні не уточнено.

Курт Волкер у складі американської делегації представляв США на церемонії інавгурації новообраного президента України Володимира Зеленського, яка відбулася раніше 20 травня. Тоді ж Петро Порошенко склав президентські повноваження.

Петро Порошенко нагородив Курта Волкера орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня «за вагомий особистий внесок у підтримку та розвиток демократії в Україні, відновлення державного суверенітету і територіальної цілісності Української держави» президентським указом 18 травня.

Клімкін заявив, що піде на парламентські вибори самовисуванцем

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін збирається взяти участь у виборах до Верховної Ради як самовисуванець. Про це він заявив в ефірі телеканалу «1+1».

«Насправді, я членом БПП ніколи не був і ставати не збираюся. Я на сьогодні взагалі не бачу партійних проектів, які б за якістю людей і за якістю ідей були б дуже достойними, тому до пропозицій та ідей відкритий. Я вважаю, що потрібно бути ближче бути до людей, а не до списків. Навколо рідний Київ, я багато чого тут робив, тому самовисуванцем і все суперово», – сказав Клімкін.

17 травня він заявив, що іде у відставку з посади міністра закордонних справ України. Клімкін анонсував свою участь у виборах до парламенту «з командою», з якою він поділяє цінності, принципи, емоції і бачення, як іти далі».

Клімкін очолює міністерство з 19 червня 2014 року. Голову МЗС призначають за поданням президента.

Грицак подав у відставку з посади голови СБУ

Василь Грицак подав у відставку з посади голови Служби безпеки України.

«Виконую обіцянку і публічно інформую: сьогодні подаю на розгляд новообраному президенту України рапорт про своє звільнення з посади голови СБУ. Також повідомляю, що у встановленому військовими статутами порядку відповідні рапорти про звільнення із займаних посад складені усіма заступниками голови СБУ та членами команди, які пліч-о-пліч зі мною встали на захист України у найважчі дні російської збройної агресії», – йдеться у зверненні Грицака, яке оприлюднене на сайті СБУ.

Він заявив, що свій «рапорт написав із важким серцем».

«Так само, як всі інші, переживаю за майбутнє Служби і держави, бачу як піднімає голову проросійський реваншизм в Україні. До поки ж президент України і Верховна Рада України у визначеному Конституцією України порядку не вирішить питання, хто має очолювати Службу безпеки України, чинний склад СБУ продовжить захищати безпеку держави та українського народу», – розповів Грицак.

Він очолює Службу безпеки України з 2 липня 2015 року.

В останній тиждень про свою відставку заявила низка посадовців, зокрема секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Турчинов та міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Це відбувається перед інавгурацією новообраного президента Володимира Зеленського, яка призначена на 10:00 20 травня.

Епіфаній прокоментував присутність Філарета на інавгурації президента

Почесний патріарх Православної церкви України Філарет заслуговує бути присутнім на інавгурації президента України, заявив предстоятель ПЦУ Епіфаній в коментарі журналістам у кулуарах Верховної Ради.

«Святійший патріарх Філарет є моральним авторитетом, який зробив багато для становлення незалежної української помісної православної церкви, тому він повинен бути присутнім на таких урочистих заходах, які пов’язані загалом з нашою українською державою», – сказав Епіфаній.

Верховна Рада України призначила інавгурацію новообраного президента Володимира Зеленського на 10:00 20 травня.

15 грудня 2018 року у соборі Святої Софії в Києві відбувся об’єднавчий собор, на була створена помісну Православна церква України. Її предстоятелем обрали митрополита Епіфанія з дотеперішньої УПЦ КП.

6 січня у Стамбулі Вселенський патріарх Варфоломій урочисто вручив Епіфанію томос про визнання канонічної автокефалії ПЦУ. 3 лютого відбулася інтронізація Епіфанія.

9 травня почесний патріарх Православної церкви України Філарет заявив, що Українська православна церква Київського патріархату ще існує. Він також допустив відділення від ПЦУ Київського патріархату і заявив, що уповноважений скликати для цього церковний собор.Водночас Міністерство культури заявило, що УПЦ КП припинила існування.

14 травня Епіфаній заявив, що розколу в Українській православній церкві немає і не буде. Він зазначив, що ПЦУ «шанує святійшого патріарха Філарета, але не підтримує думок, які він висловив останніми днями».

На думку Філарета, в Українській православній церкві відбувається «розділення, двовладдя, яке може призвести до печальних наслідків». Він заявив, що за внутрішнє церковне життя в Україні відповідає патріарх і закликав Епіфанія «нічого не робити всередині церкви» без його згоди.

«Це був останній публічний захід Порошенка на посаді президента» – Геращенко

Перший заступник голови Верховної Ради України Ірина Геращенко заявила, що участь Петра Порошенка в Биківні під Києвом у жалобних заходах у День пам’яті жертв політичних репресій стала для президента, що завершує каденцію, останнім публічним заходом на посаді.

«Йому сьогодні багато тиснули руки і дякували прості українці, що прийшли до меморіалу. Дякували за Армію, декомунізацію, мову, за Україну, яку втримали і посилили в ці 5 років. Й ми вам дякуємо, дорогі українці, за віру, довіру і спільні важливі досягнення», – вказала Геращенко, яка працювала в команді президента, зокрема, як уповноважений із мирного врегуювання на Донбасі.

«Від імені Верховної Ради я також поклала квіти до меморіального комплексу в Биківні. В лісі, де за різними оцінками , було розстріляно від 30 до 100 тисяч українців, представників інших національностей, пам‘ять усіх жертв сталінських репресій вшанували члени уряду, були колеги- депутати з БПП і НФ, священнослужителі, й ключове – родини репресованих і колишні дисиденти, інтелігенція», – написала Геращенко у Facebook.

Президент України Петро Порошенко заявив на меморіальних заходах, що «українська незалежність і наша свобода оплачені занадто дорогою ціною». «Ми повинні про це пам’ятати, вдивляючись і в минуле, і в день завтрашній», – наголосив Порошенко.

В Україні 19 травня вшановують пам’ять жертв політичних репресій. У Биківні під Києвом з цієї нагоди відбулися загальнодержавні жалобні заходи.

​Биківнянський ліс на Київщині – найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій. Там загинули письменники Михайль Семенко, Майк Йогансен, Вероніка Черняхівська, художники Михайло Бойчук, Микола Касперович, академіки Федір Козубовський, Петро Супруненко, митрополит УАПЦ Василь Липківський та десятки тисяч інших жертв сталінського «Великого терору» 1937–1938 років.

Великий терор – масштабна кампанія масових репресій в СРСР у 1937-1938 роках, розгорнута з ініціативи тодішнього керівництва і особисто Йосипа Сталіна. ЇЇ метою була ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміна національної та соціальної структури суспільства.

За даними Українського інституту національної пам’яті, в період Великого терору на території УРСР були засуджені майже 200 тисяч людей, значна частина з яких – до розстрілів.

Читайте ще: Путінська Росія продовжує традиції «Великого терору» 1937-38 років

У Зеленського повідомили про три локації в день інавгурації

Команда Володимира Зеленського повідомила про три локації в Києві, де відбуватимуться події, пов’язані з інавгурацією новообраного президента.

Згідно з отриманою Радіо Свобода короткою програмою урочистих заходів, з 10:00 до 11:00 Зеленський візьме участь в урочистому засіданні Верховної Ради України з нагоди складення присяги президентом України українському народові.

Кілька наступних подій прийматиме Маріїнський палац. З 11:05 до 11:20 президент Зеленський братиме участь у церемонії представлення командувачів видами Збройних сил України та в церемонії підняття державного прапора України.

З 11:20 до 11:50 відбудеться вітання президентом України Володимиром Зеленським та пані Оленою Зеленською глав іноземних делегацій.

На 12:00 – 13:30 планується участь президента України Володимира Зеленського у прийнятті для глав іноземних делегацій з нагоди вступу на посаду.

Верховна Рада України призначила інавгурацію новообраного президента Володимира Зеленського на 10:00 20 травня.

Як попередили в МВС, у зв’язку з урочистостями вулиці урядового кварталу в центрі Києва 20 травня будуть перекриті. 

За даними Центральної виборчої комісії, Зеленський здобув у другому турі виборів президента 73,22% голосів. Чинний президент Петро Порошенко – 24,45%.

Порошенко призначив стипендії Сенцову, Балуху, Семені і Сущенку

Президент Петро Порошенко призначив стипендії імені Левка Лук’яненка чотирьом українцям, які утримуються з полтичних мотивів у Росії та анексованому нею Криму.

За даними сайту глави держави, відповідний указ він підписав 17 травня, але оприлюднили це рішення сьогодні.

«Відповідно до указу, державні стипендії імені Левка Лук’яненка призначено на період незаконного затримання, утримання та протягом одного року після звільнення Володимиру Балуху, Миколі Семені, Олегу Сенцову, Роману Сущенку. Також призначені стипендії строком на один рік Ільмі Умерову та Ахтему Чийгозу», – мовиться у повідомленні.

Між тим, за підрахунками активістів ініціативи #SaveOlegSentsov, в Росії наразі утримують 98 українських політв’язнів, на окупованій частині Донбасу – понад 120 полонених військових та цивільних.

Дивіться також: Заручники війни

Крім того, у російському СІЗО в Москві перебувають 24 українські моряки, захоплені росіянами в Азовському морі наприкінці минулого року.