Речниця Міністерства закордонних справ України Катерина Зеленко оприлюднила у Twitter оновлення щодо того, хто із іноземних політиків підтвердили свої наміри прибути на інавгурацію новообраного президента Володимира Зеленського.

Окрім п’яти президентів (Латвії, Литви, Естонії, Грузії та Угорщини), за її словами, на церемонії буде присутній віце-президент Туреччини, прем’єр-міністр Молдови, віце-прем’єри Білорусі, Румунії, Словаччини та Болгарії, міністр енергетики США, міністр оборони Канади, міністр з питань Європи Франції, очільник МЗС Польщі та «понад 40 інших високих представників».

Верховна Рада України призначила інавгурацію новообраного президента Володимира Зеленського на 10:00 20 травня.
…

У Києві 18 травня активісти провели автопробіг, приурочений до 75-х роковин геноциду кримськотатарського народу в 1944 році, повідомляє кореспондент Крим.Реалії.

Учасники пробігу почали формувати колону біля входу Національного комплексу «Експоцентр України» та виїхали до Майдану Незалежності, де ввечері відбувається жалобний мітинг пам’яті загиблих під час депортації.

Всього в автопробігу взяло участь близько 50 машин, на яких учасники встановили кримськотатарські та українські прапори.

18 травня 1944 року почалася депортація сталінським режимом із Криму близько 200 тисяч кримських татар. В Україні ця депортація визнана геноцидом. Цей день, 18 травня, в Україні вшановують як День пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу. Крім того, після незаконної окупації Криму Росією навесні 2014 року 18 травня визначене також як День боротьби за права кримськотатарського народу.

​У травні 1944 року режим Йосипа Сталіна підготував і здійснив силами НКВС-НКДБ спецоперацію примусового виселення корінного народу Криму – кримських татар. Їх загнали у товарні вагони і повезли у Сибір і Середню Азію. Внаслідок депортації загинув майже кожний другий представник кримськотатарського народу. Кримських татар тоді оголосили «зрадниками» і звинуватили у «пособництві ворогу» під час Другої світової війни.

​Натомість більшість істориків вважає, що справжньою причиною депортації кримських татар було те, що СРСР прагнув захопити частину Туреччини і встановити контроль над чорноморськими протоками – Босфором і Дарданеллами. Тому, готуючись до цього нападу, сталінський режим «зачищав» майбутні плацдарми – Крим і Кавказ – від «ненадійного елемента». На Кавказі вибірково виселяли тюрків і калмиків, а із Криму – кримських татар.

У телеграмі на ім’я Сталіна НКВС прозвітував про виселення 183 155 осіб. В основному це були жінки, діти і люди похилого віку. Чоловіки в цей час іще воювали на фронтах Другої світової війни у лавах Червоної армії. Самі кримські татари нарахували 423 100 депортованих.

В Україні депортацію кримськотатарського народу визнали геноцидом.
…

Засідання може відбутися 20 травня, припустив речник Постійного представництва України при ООН
…

Ялтинський журналіст, блогер Євген Гайворонський вийшов з ізолятора тимчасово тримання в анексованому Криму, де у Сімферополі він відбув 10 діб арешту за відмову проходити медобстеження під час його попереднього затримання 26 березня. Про це проекту Радіо Свобода Крим.Реаліі повідомив сам Гайворонський.

Гайворонський розповів, що під час перебування в ізоляторі до нього приїжджали російські силовики, які нібито погрожували йому російською в’язницею, якщо він відмовиться поїхати на материкову Україну, щоб займатися шпигунством. Російські силовики такі його заяви не коментували.

7 травня підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя заарештував на 10 діб Євгена Гайворонського. 26 березня його затримали за підозрою у вживанні наркотичних засобів і взяли під варту на 12 діб за статтею про вживання наркотичних речовин без призначення лікаря. Крім того, суд зобов’язав Гайворонського пройти лікування від наркотичної залежності. Гайворонський назвав «маячнею» звинувачення у вживанні наркотиків.

Євген Гайворонський народився в Донецьку, навчався на журфаку місцевого вишу і займався в місті журналістською діяльністю. В Ялті він живе кілька років. Працював прес-секретарем у місцевій проросійській громадській організації «Народное единство», активісти якої в березні 2014 роки збирали підписи за проведення «референдуму» про приєднання півострова до Росії. Потім Гайворонський редагував проросійський «Євразійський журнал». На цій посаді він хвалив президента Росії Володимира Путіна під час перегляду його щорічного послання, яке транслювалося на набережній Ялти.

Деякий час Гайворонський був кореспондентом кримської редакції російського видання «Комсомольська правда». Після звільнення з неї почав співпрацювати з севастопольським виданням «Примечания», яке називають опозиційним за критику місцевої влади.
…

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков прибув 17 травня до італійської Павії для участі у судовому засіданні в справі нацгвардійця Віталія Марківа. Крім нього, прибули п’ятеро військовослужбовців Національної гвардії України

«Сам факт цього допиту та вичерпні і переконливі покази наших свідків захисту, сподіваюся, сприятимуть встановленню істини у цій справі і дозволять італійському правосуддю винести справедливе рішення. Нам немає чого приховувати, ми відкриті і наполягаємо на невинуватості нашого солдата», –  заявив Аваков.

Присутність делегації з Києва місцеві журналісти напередодні оцінили як спробу впливу на італійське правосуддя.

Аваков у відповідь заявив, що їхня присутність пов’язана винятково із бажанням «захистити нашого солдата, а не з метою тиску на італійський суд».

Сьогоднішнє засідання у справі Віталія Марківа стало 13-м за ліком. На ньому виступили останні свідки захисту. Попереду ще три засідання. За даними сторони захисту, вирок можливий до кінця червня. 24 травня з підсумковим словом виступить прокурор, а суддя має вирішити, чи проводити додаткове розслідування в Україні на місці події. 14 червня відбудеться виступ адвокатів цивільних позивачів, 21 червня – заключне слово сторони захисту.

Старший сержант Нацгвардії Віталій Марків був заарештований в Італії 31 червня 2017 року за підозрою в убивстві з міномета фоторепортера Андреа Роккеллі та його російського перекладача Андрія Миронова біля Слов’янська Донецької області у травні 2014 року. Марків заперечує свою причетність до інциденту. Суд триває від 6 липня 2018 року.
…

Екс-голова правління «Енергомережі» та колишній народний депутат Дмитро Крючков, якого підозрюють у завданні збитків державі в енергетиці на суму понад 346 мільйонів гривень, повернувся в Україну з Німеччини. Про це Радіо Свобода повідомив заступник голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Володимир Кривенко.

Напередодні прокурори САП дозволили Крючкову виїхати за кордон на 10 днів за сімейними обставинами – у зв’язку з операцією його сина.

Раніше в програмі «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») були оприлюднені записи телефонних розмов Крючкова із першим заступником фракції «Блоку Петра Порошенка» у Верховній Раді Ігорем Кононенком і братами-бізнесменами Ігорем та Григорієм Суркісами, на яких обговорюється схема з виведення сотень мільйонів гривень з українських обленерго – на прохання журналістів перед публікацією вони були верифіковані американськими спеціалістами, які співпрацюють з урядом США.

17 квітня Солом’янський суд Києва взяв під варту бізнесмена Дмитра Крючкова, якого 15 квітня екстрадували з Німеччини до України, з альтернативою застави у розмірі 7 мільйонів гривень – хоча обвинувачення клопотало про розмір застави у 346 мільйонів гривень, що відповідає сумі завданих збитків. Тоді ж прокурори САП заявили, що планують оскаржувати це рішення.

А за декілька днів, 19 квітня Дмитра Крючкова випустили із СІЗО під заставу в 7 мільйонів гривень, яку вніс його адвокат Олександр Лисак, і зобов’язали носити електронний браслет. Згодом суд відмовив у задоволенні апеляції САП щодо збільшення розміру застави Крючкову – і залишив її без змін.

Правоохоронці підозрюють Крючкова в розкраданні коштів «Запоріжжяобленерго», понад 60% акцій якого належать державі. ​За словами детективів, НАБУ також вивчає причетність до схеми Ігоря Кононенка і братів Суркісів, останніх раніше вже викликали на допит після виходу журналістського розслідування. У записах, оприлюднених журналістами, співрозмовники, у тому числі, обговорюють і цю оборудку.

Дмитро Крючков – колишній народний депутат. Із 2006-го півтора року був у фракції «Блоку Юлії Тимошенко» – працював у комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу. У 2014-му – став керівником приватної компанії «Енергомережа». І вже за рік вона взяла під контроль роботу кількох обленерго.

Раніше «Схеми» розповіли, що Дмитро Крючков разом із соратником президента Ігорем Кононенком, бізнесменами Григорієм та Ігорем Суркісами, а також іншими високопосадовцями, ймовірно, причетний до схем із виведення сотень мільйонів гривень з декількох українських обленерго. Організація однієї з наймасштабніших афер у сфері енергетики останніх років обговорюється на записах телефонних розмов бізнесмена Дмитра Крючкова, які отримала редакція.

«Схеми» звернулися до всіх фігурантів телефонних розмов, частина із них ситуацію не прокоментувала, частина заперечила свої зв’язки з Дмитром Крючковим. Зокрема, брати Суркіси не відповіли на запит редакції.

На запит редакції Дмитро Крючков передав свої письмові відповіді, у яких розповів, що Кононенко виконував ту частину домовленостей, яка була зоною відповідальності сторони Порошенко – Кононенко. «Фінансові відносини, звісно, були. Вони, згідно з домовленостями, отримали від 50% до 75% доходів від бізнесу, який був предметом домовленостей», – зазначив він у листі.

Журналісти також декілька разів приїжджали в офіс народного депутата Ігоря Кононенка, оскільки він не відповідав на дзвінки з проханням про коментар та повідомлення з вичерпним списком запитань. Перед ефіром він надіслав до редакції лист, пообіцявши інтерв’ю лише після виходу розслідування. Утім, згодом заявив, що готує позов проти Радіо Свобода до закордонного суду – і скасував обіцяне інтерв’ю.
…

Засновник інтернет-видання «Гордон» Дмитро Гордон заявив, що більше не  співпрацюватиме із телеканалом «112 Україна». Таку заяву він зробив в прямому ефірі цього телеканалу ввечері 16 травня.

«Мені дуже погано через те, що я виходжу на каналі, де Медведчук та інші люди пропагують «русский мир». Останнім часом до мене все частіше підходять люди і кажуть: «Вам не соромно. Або ви – людина Медведчука?». А я ніколи не був людиною Медведчука, і мені дійсно соромно. Тому я ухвалив важке для себе рішення: я більше не буду виходити на «112-му каналі» і на каналі NewsOne ні гостем, ні ведучим. Сьогодні останній мій ефір», – сказав Гордон.

З 2017 року на телеканалі «112 Україна» двічі на тиждень виходила авторська програма Дмитра Гордона «Гордон» і раз на тиждень він був гостем програми «Вечірній прайм».

Офіційної заяви від менеджменту телеканалу «112 Україна» щодо звільнення Дмитра Гордона наразі немає.

У серпні минулого року завдяки розслідуванню журналістів програми Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший» «Схеми» стало відомо, що керівництво телеканалу «112 Україна» пов’язане із політсилою, наближеною до проросійського політика Віктора Медведчука. Хоча канал офіційно назвав своїм власником Едуарда Катца, чоловіка, що мешкає в німецькій глибинці й заробляє на життя перепродажем вживаних автомобілів. 
…

Міністерство закордонних справ Угорщини 16 травня оприлюднило заяву щодо підписання президентом України Петром Порошенком закону «Про функціонування української мови як державної». Угорські дипломати назвали закон таким, що «відповідає духові Петра Порошенка», і висловили сподівання, що із новообраним президентом Володимиром Зеленським зможуть вирішитися «проблемні питання» щодо угорської нацменшини в Україні.

«Ми зацікавлені у відновленні врівноважених і дружніх відносин між Угорщиною та Україною, і сподіваємося, що новообраний президент буде відкритий до цього», – йдеться у заяві.

У заяві угорського зовнішньополітичного відомства повторили раніше озвучені тези про те, що мовний закон «утискує права національних меншин, тому що відбирає вже раніше надане право на використання рідної мови».

Президент України Петро Порошенко 15 травня підписав закон про функціонування української мови як державної. А сьогодні, 16 травня, закон був опублікований в офіційній пресі.

Верховна Рада України 25 квітня 278 голосами ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Перед тим депутати кілька тижнів розглядали понад дві тисячі правок, внесених до закону.

В Угорщині негативно відреагували на ухвалення цього закону.
…

Підконтрольний Росії Київський районний суд анексованого Сімферополя 16 травня відхилив скаргу захисту арештованого в Криму координатора ініціативи «Кримська солідарність» Сервера Мустафаєва на неправомірність заведення кримінальної справи проти нього. Про це в Facebook повідомляє «Кримська солідарність».

«Суд скаргу відхилив. Постанову про порушення кримінальної справи за частиною 2 статті 205.5 щодо Мустафаєва Сервер суддя визнав законним, оскільки є законні і обґрунтовані причини для порушення кримінальної справ», – мовиться в повідомленні.

Засідання проходило у відкритому режимі.

«Застосування російського кримінального законодавства на території Криму є неправомірним відповідно до міжнародного законодавства. Кримінальне переслідування мене і моїх співвітчизників я вважаю політично мотивованим», – заявив на засіданні Сервер Мустафаєв.

21 травня 2018 року року в Криму було затримано координатор «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва і кримського татарина Едема Смаїлова. Звинувачення проти них долучили до бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».

Після анексії Криму фактична російська влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».
…

Біля Верховної Ради в Києві сталася сутичка між власниками автомобілів на єврономерах та правоохоронцями.

Поліцейські оточили один з автомобілів на проїжджій частині вулиці Грушевського на єврономерах, власник якого ввімкнув аварійні сигнали й відкрив капот своєї машини, ускладнивши рух автодорогою. У результаті між правоохоронцями та учасниками акції сталася сутичка.

Рух вулицею Грушевського в напрямку станції метро «Арсенальна» перекритий.

15 і 16 травня власники автомобілів на європейській реєстрації вимагають біля будівлі Верховної Ради продовження пільгового періоду для розмитнення авто.

Він закінчується 24 травня, після чого штраф за керування автомобілем з іноземною реєстрацією становитиме 170 тисяч гривень.

Попередніми роками через прогалину в законодавстві громадяни України масово користувалися автомобілями на іноземній реєстрації, постійно утримуючи їх у режимі «тимчасового ввезення» і не сплачуючи до бюджету належних платежів. У першу чергу йшлося про старі авта з «єврономерами» – реєстраційними номерами країн Європейського союзу, через що їх неформально назвали «євробляхами». Плани перекрити цю можливість, а потім ухвалення законів про це викликали акції протесту користувачів цих авт-«євробляхерів», із перекриттям автомобільних доріг і прикордонних пунктів пропуску.

25 листопада 2018 року в Україні почали діяти закони про розмитнення автомобілів на «єврономерах». Вони, зокрема, встановили новий порядок обчислення акцизу на ввезені автомобілі, який зменшив його величину порівняно з попередніми нормами; ставки мита, податку на додану вартість і збору в Пенсійний фонд лишилися незмінними.

Крім того, для тих, хто порушив порядок перебування транспортного засобу на території України, протягом 90 днів (до 22 лютого) діяв пільговий, удвічі зменшений, рівень акцизу. Також протягом 180 днів таке авто можна розмитнити, уникнувши адміністративної відповідальності за порушення митних правил, але сплативши до держбюджету додатково 8500 гривень. Надалі за таке порушення митного законодавство покарання посилюється.

Читайте також: Рішення по «євробляхах»: що ухвалив парламент

За даними Державної фіскальної служби, розмитнення авт із іноземною реєстрацією в пільговий період принесло в державний бюджет майже 13,5 мільярда гривень. Загалом станом на 24 лютого митники оформили 218 тисяч таких транспортних засобів.
…

Штаб новообраного президента України Володимира Зеленського закликає Кабінет міністрів до консультацій для ухвалення рішень, які забезпечать тепло в оселях українців узимку.

На думку команди Зеленського, щоб мати достатню кількість газу на опалювальний сезон, ним потрібно запасатися вже зараз, коли ціна на паливо значно нижча. Крім того, у штабі зазначили, що необхідно мати надійні джерела поставок, особливо на тлі того, що досі не визначені умови постачання газу з Росії до ЄС через Україну з 1 січня 2020 року.

«Україна гарантує надійне транспортування газу за європейськими правилами, однак для цього потрібно створити незалежного оператора ГТС. Цей процес буде завершений у поточному році, але не за будь-яку ціну і не в інтересах окремих політичних сил», – заявили в штабі новообраного президента.

За даними «Нафтогазу», у 2018 році обсяг споживання Україною природного газу склав 32,3 мільярда кубометрів. Із них 15,4 мільярда кубометрів спожило населення. Водночас обсяг видобутку газу в Україні державними й приватними компаніями у 2018 році досяг 21 мільярда кубометрів.

Після завершення опалювального сезону в українських підземних сховищах газу залишається понад 10 мільярдів кубометрів.
…

Засудженого у Росії українського журналіста Романа Сущенка відвідав у російській колонії консул України в Москві Альберт Черніюк, повідомляє агенція «Укрінформ» з посиланням на громадського захисника Сущенка Марка Фейгіна.

«Напередодні мого підзахисного Романа Сущенка відвідав український консул Альберт Черніюк. І я також маю намір відвідати Романа найближчим часом», – сказав Фейгін.

Крім того, повідомляється, що після довгої затримки Роману Сущенку передали посилку з фарбами, пензлями й альбомом.

«Що стосується посилки з ліками, залишаються певні складнощі. У Сущенка в даний час є проблеми зі здоров’ям по стоматологічній частині», – додав Фейгін.

Романа Сущенка, який із 2002 року був кореспондентом агентства «Укрінформ» у Франції, затримали у Москві співробітники ФСБ Росії у жовтні 2016 року за звинуваченням у роботі на військову розвідку України. Українські спецслужби це заперечують, а правозахисники називають справу проти нього політично мотивованою. Сущенку дали 12 років за ґратами.
…

У першому кварталі ріст внутрішнього валового продукту склав 2,2% порівняно з аналогічним періодом 2018 року, повідомила Державна служба статистики.

«Реальний ВВП у I кварталі 2019 року порівняно з попереднім кварталом (з урахуванням сезонного фактору) збільшився на 0,2%, а порівняно з I кварталом 2018 року – на 2,2%», – заявили в Держстаті.

Міжнародний валютний фонд прогнозує ріст ВВП України на рівні 2,7% у 2019 році, 3% у 2020, 3,1% – у 2021 та 3,2% – у 2022.

За підсумками 2018 року внутрішній валовий продукт України склав 134,89 мільярда доларів.
…

Музикант Святослав Вакарчук закликав 16 травня об 11:00 прийти на Старокиївську гору, «щоб почути новий голос».

«Друзі, приходьте завтра на оглядовий майданчик коло музею історії України, щоб почути разом зі мною новий голос», – написав Вакарчук у Facebook.

За даними видання «Українська правда», Вакарчук представить партію під назвою «Голос».

22 січня Вакарчук анонсував повернення до політики через «розчарування сучасним її станом в Україні». Через тиждень музикант заявив, що не братиме участі у виборах президента 2019 року. Він тоді сказав, що працюватиме над тим, «щоб привести у владу якомога більше молодих професіоналів».

Лідер гурту «Океан Ельзи» був народним депутатом шостого скликання в період з листопада 2007 року до грудня 2008-го. Він обирався за списками блоку «Наша Україна – Народна самооборона».
…

Президент Молдови Ігор Додон повідомив, що домовився із новообраним президентом України Володимиром Зеленським про зустріч найближчим часом.

«Провів телефонну розмову з обраним президентом України Володимиром Зеленським. Привітав його з обранням на пост глави сусідньої держави і побажав успіхів на відповідальній посаді. Обговорили відносини між Республікою Молдова і Україною в різних галузях, що мають взаємний інтерес», – написав Додон на сторінці у Facebook.

Він не вказав, коли саме може відбутися така зустріч, але додав, що йтиметься на ній про «актуальні питання». У Володимира Зеленського наразі нічого про телефонну бесіду з президентом Молдови і ймовірну плановану зустріч не повідомляли.

Президент Молдови Ігор Додон відомий своїми проросійськими поглядами. Він неодноразово заявляв, що його країна має покладатися на Росію в питаннях енергетики, експорту товарів та допомоги з врегулюванням конфлікту у Придністров’ї.
…

У Нацполіції Києва повідомили, що через сутички із активістами 14 травня під стінами Міністерства внутрішніх справ постраждали троє правоохоронців.

«Учасники акції влаштували короткотривалу штовханину під стінами Міністерства внутрішніх справ України. Внаслідок інциденту один із мітингувальників застосував сльозогінний газ. У результаті постраждало троє спецпризначенців: вони отримали хімічний опік очей. За цим фактом слідчим відділом Печерського управління поліції розпочато кримінальне провадження за ст. 345 (Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу)», – йдеться в повідомленні поліції.

У поліції зазначили, розглянуть і проаналізують зауважень до роботи правоохоронців, які надійшли з боку активістів.

«Національна поліція нагадує, що у справі Катерини Гандзюк, ходом розслідування якої учасники акції, зокрема, також висловлювали невдоволення, – поліція в межах своєї компетенції виконала усі необхідні слідчі дії», – вказали у поліції.

14 травня під стінами ГПУ і МВС кілька десятків активістів із правозахисних й антикорупційних організацій вимагали відставки генпрокурора Юрія Луценка та очільника МВС Арсена Авакова, їхньої особистої відповідальності за нерозслідування справ щодо нападів на активістів, зокрема щодо загиблої Катерини Гандзюк. Сталася невелика сутичка. Негайної інформації про те, що поліція когось затримала не було.
…

14 травня відбулися збори суддів Конституційного суду України, на яких судді КСУ ухвалили рішення про недовіру голові Конституційного суду України Станіславу Шевчуку та обрали нову голову суду Наталію Шапталу. Про це йдеться в повідомленні на сайті КСУ.

«Розглянувши на спеціальному пленарному засіданні КСУ висновок Постійної комісії з питань регламенту та етики КСУ про наявність підстав для звільнення Шевчука Станіслава Володимировича з посади судді КСУ у зв’язку з вчиненням ним істотного дисциплінарного проступку, грубим та систематичним нехтуванням своїми обов’язками, що є несумісним зі статусом судді КСУ та виявило його невідповідність займаній посаді, відповідно до статей 147, 149, 150, 153 Конституцій України, статті 3 пункту 3, абзацу шостого частини першої статті 21, статті 83 Закону України «Про Конституційний суд України» , параграфу 13, параграфу 27 Регламенту КСУ, постановив звільнити Шевчука Станіслава Володимировича з посади судді Конституційного суду України», – йдеться в оприлюдненому рішенні КСУ.

У суді зазначили, що цього ж дня на спеціальному пленарному засіданні головою Конституційного суду України обрано Наталю Шапталу на один трирічний строк.

Повідомляється, що Шаптала була призначена суддею Конституційного суду у вересні 2010 року, дев’ятирічний термін її як судді КСУ спливає у вересні поточного року.

Наразі Станіслав Шевчук вже вказаний на сайті КСУ як колишній суддя.

Сам Станіслав Шевчук раніше заявив,що 14 травня у стінах КСУ відбувся «антиконституційний переворот» і «захоплення державної влади». Він зазначив, що у середу планує звернусь до суду та правоохоронних органів через події у КСУ.  Шевчук вважає, що за цією ситуацією стоїть персонально президент України Петро Порошенко. Ані Петро Порошенко, ані його адміністрація наразі не коментували такі заяви Шевчука.

Раніше сьогодні низка ЗМІ, посилаючись на свої джерела, повідомила, що судді КСУ проголосували за звільнення Станіслава Шевчука з посади голови цього суду. Потім із неофіційних джерел стало відомо, що новою головою Конституційного суду обрали суддю Наталію Шапталу. У

Згідно з Конституцією України (стаття 104), президента України приводить до присяги голова Конституційного суду.
…

Засідання мало початися о 9:00, але, як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, його перенесли на 12:00
…

Суди в Росії та окупованому цією країною українському Криму 14 травня продовжать обирати запобіжні заходи кримським татарам, обвинуваченим у так званій «сімферопольській справі «Хізб ут-Тахрір».

Суди в окупованому Сімферополі, а також у Ростові-на-Дону і Таганрозі 13 травня продовжили на три місяці, до 15 серпня, арешт дев’ятьом із 24 обвинувачених.

Зокрема, Київський районний суд Сімферополя продовжив арешт Раїму Айвазову, затриманому 17 квітня під час перетині адміністративного кордону з Херсонською областю. Його справу з’єднали зі справами інших затриманих раніше кримськотатарських мусульман.

Співробітники ФСБ, МВС Росії і Росгвардії 27 березня провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі активістів громадського об’єднання «Кримська солідарність». У ФСБ Росії підтвердили проведення обшуків в Криму.

27 і 28 березня Київський райсуд Сімферополя заарештував усіх затриманих активістів.

29 березня російські силовики затримали 24-го кримськотатарського активіста Едема Яячикова, який після масових обшуків у Криму перебував у розшуку.

Підконтрольний Росії Верховний суд Криму 16 квітня продовжив до 16 травня запобіжний захід у вигляді утримання під вартою фігурантам «справи Хізб ут-Тахрір» (друга сімферопольська група) Енверу Аметову і Меджиту Абдурахманову, затриманим під час масових обшуків 27 березня в Криму.
…

Адміністрація російської колонії в Тверській області, в якій утримують українського активіста Володимира Балуха, систематично поміщає в’язня до штрафного ізолятора, щоб виключити умовно-дострокове звільнення кримчанина. Про це адвокат Балуха Ольга Дінзе заявила 13 травня в коментарі проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Думаю, що його будуть продовжувати там тримати принаймні до 19 травня. У характеристиці напишуть, що він злісний порушник, і умовно-дострокове звільнення йому не рекомендовано», – вказала адвокат.

За попередньою інформацією Дінзе, Балух міг би претендувати на умовно-дострокове звільнення в липні 2019 року.

Адвокат зазначила, що самопочуття українця «дуже погане і емоційно, і фізично». Балух написав заяву адміністрації колонії, щоб до нього для попереднього огляду допустили цивільного лікаря, на цьому ж наполягає захист.

Минулого тижня Кримська правозахисна група із посиланням на адвоката Ольгу Дінзе повідомляла, що стан здоров’я українського активіста з анексованого Криму Володимира Балуха, який перебуває у штрафному ізоляторі виправної колонії № 4 міста Торжок у Тверській області Росії, «помітно погіршився»

«У ШІЗО він, як і раніше, їсть тільки хліб і п’є воду… В очі відразу впадають сильні набряки ніг, що, швидше за все, свідчить про хворобу нирок», – йдеться в повідомленні.

Підконтрольний Кремлю суд засудив українського активіста Володимира Балуха до 4 років і 11 місяців колонії та штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (близько 4 тисяч гривень) за сукупністю двох кримінальних справ. ФСБ Росії затримала його 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок. Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї його будинку.

Друга кримінальна справа пов’язана з нібито нападом на керівника ізолятора тимчасового тримання.

9 січня підконтрольний Росії Керченський міський суд відмовив Балуху в умовно-достроковому звільненні. Активіст упродовж кількох місяців у 2018 році голодував на знак протесту проти несправедливого ув’язнення.
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що задоволення вимог Кремля негативно вплине на Мінські домовленості. Про це він сказав журналістам у Брюсселі після засідання міністрів закордонних справ держав-членів ЄС та країн-учасниць Східного партнерства під головуванням Високого представника ЄС із закордонних справ та безпекової політики Федеріки Могеріні.

«Я їм чесно сказав, якщо ви підете туди, куди хотіли йти кілька країн (задовольнити вимоги Росії щодо поновлення її прав в ПАРЄ – ред.), насправді я в той же день вийду і скажу, що, по-перше – у нас Мінська немає, а по-друге – це вбили його не лише з Москви, але й ви його послідовно вбиваєте», – сказав Клімкін.

Він зазначив, що у Європі є політики, які намагаються проштовхнути інтереси Росії.

У жовтні минулого року Парламентська асамблея Ради Європи не ухвалила рішення, яке передбачало зміну регламенту організації для того, щоб делегація Росії повернулася до зали засідань. Тоді дебати в ПАРЄ засвідчили, що в залі немає голосів для зміни правил. Провал голосування означав би відхилення резолюції, тому доповідачка з цього питання Петра де Суттер запропонувала припинити обговорення.

Росія після накладених на її делегацію обмежень у ПАРЄ через анексію українського Криму (делегацію позбавили права голосу, а її членів права брати участь у роботі головних органів асамблеї) сама відмовилася від участі в роботі асамблеї, а влітку 2017 року також припинила платити членські внески в Раду Європи. Росія також заявляла, що залишить Раду Європи.

Після цього Москва почала домагатися від ПАРЄ зміни регламенту, щоб унеможливити такі санкції надалі.
…

Оболонський районний суд Києва оштрафував на 850 гривень новообраного президента України Володимира Зеленського через демонстрацію свого бюлетеня під час другого туру виборів президента України.

Крім того, із Зеленського стягнули судовий збір у розмірі 344 гривень 40 копійок.

За його словами, постанова може бути оскаржена протягом 10 днів та набирає чинності після завершення строку оскарження.

21 квітня, у день другого туру виборів президента, Зеленський пояснив представникам поліції, що показав бюлетень на прохання журналістів.

Володимир Зеленський переміг на виборах президента, здобувши в другому турі 73,22% голосів. Дата його інавгурації наразі не визначена.
…

Президент України Петро Порошенко закликає Верховну Раду якнайшвидше визначитися з датою інавгурації новообраного президента Володимира Зеленського, заявила представниця президента в парламенті, народний депутат із фракції «Блок Петра Порошенка» Ірина Луценко.

«Будь-які закиди про те, що хтось тримається за владу, що хтось не збирається передавати владу, є повним абсурдом. Петро Порошенко забезпечив вільні і демократичні вибори Україні. Президент Порошенко перший визнав результати виборів і перший привітав новообраного президента Володимира Зеленського. Тому президент закликає Раду якнайшвидше визначитися з датою інавгурації», – сказала Луценко під час погоджувальної ради.

13 травня голова Верховної Ради Андрій Парубій заявив, що парламент цього тижня має розглянути постанову про призначення інавгурації президента.

Народні депутати Сергій Каплін, Віктор Балога та Сергій Міщенко пропонують призначити дату інавгурації на 19 травня, Віталій Купрій – на 20 травня.

Новообраний президент Володимир Зеленський наполягає на інавгурації 19 травня. Ця ініціатива викликала різку критику, зокрема, через те, що цього року саме на 19 травня припадає пам’ятний день, День пам’яті жертв політичних репресій.
…

На акції протесту в Харкові 12 травня збирали підписи під зверненням із закликом зберегти волонтерський намет
…

Відеоролик російською мовою записав один із соратників Зеленського, комедійний актор Руслан Ханумак
…

​10 травня мер Кернес подякував містянам за підтримку петицій про скасування перейменування проспекту імені Жукова на Петра Григоренка, а також знесення намету волонтерів у центрі Харкова
…

Президент України Петро Порошенко звільнив Олексія Філатова з посади заступника голови Адміністрації президента. Відповідний указ розміщений на сайті президента.

Документ датується сьогоднішньою датою.

Олексій Філатов став заступником голови Адміністрації президента в липні 2014 року. 

Раніше у ЗМІ з’явилася інформація про ймовірну причетність заступника голови Адміністрації Олексія Філатова та інших посадовців з оточення Петра Порошенка до злочинів бізнесмена з орбіти екс-президента Віктора Януковича Сергія Курченка. Йшлося про те, що їм вже оголошені підозри. Але Генеральна прокуратура пізніше спростовувала інформацію про повідомлення підозри Філатову та іншим посадовцям, зокрема колишньому голові Адміністрації президента Борису Ложкіну і екс-голові Нацбанку Валерії Гонтаревій, у причетності до злочинів Курченка. У ГПУ вказували, що такі підозри були здійснені з порушенням процесуального законодавства.
…

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров повідомив, що 18 травня по всій території України і на території анексованого Росією Криму о 12:00 буде оголошено хвилину мовчання в пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу.

Чубаров звернувся до журналістів, телекомпаній, блогерів, користувачів соцмереж і всіх громадян долучитися до цієї акції.

«Просимо вас 18 травня о 12:00 поставити в ефірі, на своїх сторінках електронних ресурсах, в інший помітній спосіб, метроном, присвячений Дню пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу», – написав Чубаров у Facebook.

Щорічно 18 травня в Україні згадують трагічні події 1944 року, коли корінний кримськотатарський народ радянська влада вислали за межі півострова до Центральної Азії. Всього були депортовані понад 180 тисяч людей. В Україні депортацію кримськотатарського народу визнали геноцидом.

Прокуратура Автономної Республіки Крим в грудні 2015 року почала розслідування у кримінальному провадженні за фактом насильницького переселення в 1944 році кримськотатарського народу та представників інших національних груп з території Кримської АРСР.
…

Рада суддів України розглядає можливість здійснення моніторингового візиту до Окружного адміністративного суду міста Києва задля з’ясування питань, пов’язаних із забезпеченням нормальної роботи цієї судової установи. Про це йдеться у повідомленні на сайті суду.

«Рада суддів України розглядає можливість здійснення моніторингового візиту до Окружного адміністративного суду міста Києва задля з’ясування питань пов’язаних із забезпеченням нормальної роботи цієї судової установи. Представники Ради суддів України повинні скласти об’єктивну оцінку ситуації, що склалася і повідомити свою думку громадськості», – повідомили у прес-службі Ради суддів після того, як у з’явилася інформація, що понад 30 суддів установи не з’явилися на кваліфікаційне оцінювання.

У Раді суддів заявили, що проходити чи не проходити кваліфікаційне оцінювання вирішує кожний суддя самостійно, проте непроходження такого оцінювання призводить до наслідків, передбачених законом.

«Відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади», – йдеться в повідомленні.

Водночас Вища кваліфікаційна комісія суддів України на своєму сайті вказала, що 30 суддів Окружного адміністративного суду міста Києва для складення іспиту 17 квітня 2019 року не з’явились «з підстав тимчасової непрацездатності, що підтвердили копіями відповідних документів».

«Рішенням Комісії від 8 травня 2019 року вказаним 30 суддям причини неявки на іспит визнано поважними та призначено складення іспиту на 21 травня 2019 року. Кваліфікаційне оцінювання суддів Окружного адміністративного суду міста Києва наразі триває. Комісія звертає увагу, що останніми днями склалася вкрай політизована ситуація навколо процедури кваліфікаційного оцінювання», – додали у ВККСУ.

10 травня у ЗМІ з’явилось повідомлення, що одразу 34 судді Окружного адмінсуду Києва не пройшли оцінювання, бо нібито захворіли в один день.

23 квітня судді Окружного адміністративного суду Києва, які визнали незаконним рішення про націоналізацію «Приватбанку», попросили Вищу раду правосуддя ініціювати процедуру імпічменту президента Петра Порошенка. Судді заявляли, що «керівництво держави, коментуючи їх рішення про визнання незаконною націоналізацію «Приватбанку», зробило заяви, що є прямою погрозою судовій системі України».

18 квітня Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконною націоналізацію «Приватбанку». Після цього Порошенко скликав засідання Ради національної безпеки і оборони про можливі загрози внаслідок визнання незаконною націоналізації «Приватбанку».
…

Міністерство інфраструктури ще в серпні 2018 року підготувало пропозиції щодо припинення сполучення з Росією
…