«Ця справа надзвичайно важлива для українського суспільства»
…

У Дніпрі ввечері 10 травня на площі Героїв Майдану громадські активісти організували акцію на підтримку ув’язненого в Росії українця Олега Сенцова та інших політв’язнів Кремля, а також полонених українських моряків. Акція була приурочена до 5-річчя ув’язнення українського режисера Олега Сенцова.

У руках організатори акції тримали портрети ув’язнених, а також плакати з написами «Свободу бранцям Кремля!» Скандуючи «Свободу в’язням Кремля» та «Свободу Сенцову», вони пройшли центром міста.

«Ми не просто прийшли постояти з плакатами. Ми прийшли нагадати українцям про політичних в’язнів, які сидять у в’язницях країни-агресора вже п’ять років. Це наші люди, наша еліта. Навіть якщо збирається небагато учасників, такі акції обов’язкові, щоб нагадувати людям, що відбувається. Хочемо морально підтримати українців, які сидять у тюрмах Росії», – сказала Радіо Свобода учасниця акції, викладачка Жанна Дурова.

Як зазначила організаторка Людмила Шамрай, акція мала на меті нагадати дніпрянам про проблему українців, які перебувають за ґратами в Росії з політичних мотивів.

«5 років – це великий термін. І ми вийшли, щоб нагадати, що нам не байдуже. Ми чекаємо на звільнення наших співвітчизників», – зазначила організаторка.

Як сказала Людмила Шамрай, це не перша акція на підтримку Олега Сенцова в Дніпрі: раніше активісти збирали вітальні листівки на день народження кінорежисера, пікетували кінофестиваль, вимагаючи від організаторів реакції на ув’язнення Сенцова, влаштовували літературний вечір, де читали вибрані твори з книжок Сенцова «Рассказы» та «Купите книгу – она смешная».

У серпні 2014 року український кінорежисер Олег Сенцов отримав 20 років колонії суворого режиму, а заарештований разом із ним Олександр Кольченко – 10 років. Суд у Ростові-на-Дону визнав їх винними в підготовці терактів. Самі українці відкидають усі звинувачення. На підтримку Сенцова неодноразово робили заяви не тільки українські політики, активісти і митці, але і європейські, американські та російські режисери та актори.

Акції на підтримку політв’язня 10 травня відбулися також у Києві поблизу російського посольства.
…

Україна просить застосувати тимчасові заходи із вимогою до Росії негайно звільнити українських моряків і кораблі, що були захоплені у 2018 році в Азовському морі
…

Мер Геннадій Кернес закликав підтримати петицію про скасування перейменування проспекту на честь Петра Григоренка і повернення йому імені Георгія Жукова
…

Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з канцлером Німеччини Ангелою Меркель, повідомляє прес-служба глави української держави.

«У контексті розгляду в Гамбурзі Міжнародним морським трибуналом питання звільнення 24 українських моряків окрема увага була приділена подальшому посиленню тиску на Москву для прискорення звільнення всіх українських заручників, які незаконно утримуються Росією», – йдеться в повідомленні.

Як повідомляє прес-служба Порошенка, він закликав Берлін підтримати посилення санкцій проти Москви за так звані паспортні укази.

Ангела Меркель, як повідомляє прес-служба АП, запевнила, що Україна залишатиметься в центрі уваги політики ЄС та Німеччини. Водночас прес-служба Меркель поки не повідомляє про цю телефонну розмову.

24 квітня президент Росії Володимир Путін видав указ, за яким жителі контрольованих підтримуваними Росією бойовиками районів на сході України, а також жителі анексованого Криму, зможуть у спрощеному порядку отримувати громадянство Росії. Це рішення різко розкритикувала Україну і її західні союзники.

27 квітня Путін заявив у Пекіні, що Кремль розглядає можливість видачі російських паспортів за спрощеною процедурою усім українцям. 1 травня він підписав указ, який, зокрема, дозволяє видавати в спрощеному порядку і впродовж трьох місяців російські паспорти українцям, які народилися і жили в Криму.

Верховна Рада звернулася до міжнародних організацій, до ЄС і США, а також диппредставництв іноземних держав в Україні із закликом посилити санкції проти Росії через рішення Москви.
…

Голова Служби безпеки України Василь Грицак отримав звання Героя України – такий указ президента Петра Порошенка оприлюднила його адміністрація 9 травня.

Згідно з документом, разом зі званням Грицак отримає орден «Золота зірка».

«За самовіддане служіння українському народові, визначний особистий внесок у захист державного суверенітету та територіальної цілісності України», – так  пояснюється рішення про нагородження Грицака в указі президента.

Звання «Герой України» – вищий ступінь відзнаки в Україні, яким нагороджують за «героїчні вчинки та визначні трудові досягнення». Згідно зі статутом цього звання, воно передбачає виплату одноразової грошової винагороди в обсязі 50 прожиткових мінімумів.

Василь Грицак очолює СБУ з липня 2015 року.
…

9 травня у Львові на місця радянських меморіалів – Марсове поле і Пагорб слави – традиційно прийшли кілька десятків львів’ян із квітами, переважно російськомовні, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Ці території посилено охороняли силовики.

Серед тих, хто вшанував День перемоги 9 травня були троє ветеранів, які воювали у Червоній армії. 

«Я 1926 року народження. Мені було 18 років, коли пішов воювати. Звільняв Німеччину, воював на Далекому Сході із Японською імперією. Хочу всім побажати, щоб не бачили жах війни», – каже ветеран радянської армії Борис Вакуленко.

На Марсове поле і Пагорб слави прийшли також десятки представників праворадикальних організацій.

На одного із них поліція склала адміністративний протокол за те, що кинув куряче яйце на символічне збільшене зображення ордену Вітчизняної війни.

Також відбулась словесна перепалка між молодими людьми націоналістичних переконань і тими, хто прийшов відзначити День перемоги 9 травня.

Другий рік поспіль на Пагорбі слави, де є могили солдатів і офіцерів Червоної армії і НКВС, не запалюють «вічний вогонь», адже кілька годин використання газу обходиться до двох тисяч гривень.

Загалом на Пагорбі слави і Марсовому полі поховані близько семи тисяч радянських солдатів, військових офіцерів і офіцерів НКВС і КДБ.

У Львові офіційно вшановували загиблих Другої світової війни 8 травня – у День пам’яті і примирення, на місці, де у роки німецького окупації розташовувався концтабір для військовополонених різних національностей.

Також цього року 9 травня не відбулась панахида на місцях радянських меморіалів. Щороку її проводили представники УПЦ (Московського патріархату). 
…

У Дніпрі поліція не дала активістам розгорнути плакат із зображеннями Сталіна й Гітлера. Інцидент стався біля пам’ятника Слави, коли там відбувалися заходи з нагоди Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Як пояснив Радіо Свобода співробітник поліції, який працював на місці події, плакат містив зображення забороненої символіки.

Водночас активісти, які назвались представниками «Української добровольчої армії», розповіли Радіо Свобода, що намагались розгорнути свій плакат, але поліція їм це заборонила. Вони вважають, що на ньому не було заборонених символів.

«Ми прийшли підтримати акцію «Дніпро проти тоталітаризму». Намір – показати, що націонал-соціалізм Гітлера та соціалізм Сталіна – тоталітарні ідеології, які мали на меті знищення населення. На лицьовій стороні заборонених символів не було. А на звороті – ми використали для виготовлення плакату банер з круглого столу проти комунізму – там було зображення червоного прапора, який змітає долоня і заміть нього з’являється жовто-синій. Але це було на звороті», – сказав учасник акції Олександр Тихомиров.

Загалом квіти до пам’ятника Слави в Дніпрі покладали кілька колон, розведених у часі. Спершу відбулись офіційні урочистості за участі учасників Другої світової війни, влади, громадських організацій, релігійних громад учасників бойових дій на Донбасі.

Потім до пам’ятника підійшла колона на чолі з народним депутатом від «Опозиційного блоку» Олександром Вілкулом. У руках його прихильники тримали кульки й прапори з написами «Вілкул» й скандували «Фашизм не пройде».

Цю колону пікетувала невелика група громадських активістів з плакатами на кшталт «Вермахт – за Рейх. Сталін – за совок. УПА – за Україну», які вигукували «Слава Україні!». Їх розділяв кордон поліції. Далі словесних перепалок не зайшло.

Представники «Опозиційного блоку» заявили, що вранці 9 травня два автобуси з їхніми прихильниками, які їхали з Кривого Рогу на захід у Дніпрі, були закидані камінням невідомими на трасі в Широківському районі.

«З посадки вискочили люди й закидали камінням. Ці люди не доїхали до Дніпра, не змогли взяти участь у заходах», – сказала Радіо Свобода заступник голови обласної організації «Опозиційного блоку» Наталія Гончаренко.

У поліції повідомили, що за фактом пошкодження автобусів на трасі Кривий Ріг – Дніпро проводять проводить перевірку. Пасажири не постраждали, в результаті інциденту було пошкоджене лобове і заднє скло автобусів.

9 травня в Україні відзначають День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. У Києві й інших містах проходять масові заходи. 8 травня в Україні відзначали День пам’яті й примирення.
…

«Ми дистанціювалися від кремлівського «побєдобєсія»
…

У Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбувається акція «Перша хвилина миру». 73 роки тому в Європі запанував мир.

Саме у цей час 8 травня 1945 року був підписаний акт про беззастережну капітуляцію нацистської Німеччини. Участь в акції бере президент України Петро Порошенко, урядовці, священнослужителі та військовослужбовці. Хвилиною мовчання присутні вшанують пам’ять загиблих і урочисто запалять «Вогонь слави». Президент Петро Порошенко виступить із промовою.

Радіо Свобода веде трансляцію події.

День пам’яті та примирення – це пам’ятний день в Україні, який відзначають 8 травня, в річницю капітуляції нацистської Німеччини. Відповідно до указу президента України, підписаного 2015 року, метою відзначення є «гідне вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску в перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та висловлення поваги усім борцям проти нацизму».
…

«Це все не більше, ніж інформаційний фейк» – Андрій Ковальов
…

Оболонський районний суд Києва відпустив на поруки народних депутатів колишнього добровольця Володимира Регешу (позивний «Санта»), підозрюваного в пораненні з вогнепальної зброї журналіста телеканалу «Настоящее время» (спільного проекту Радіо Свобода і Голосу Америки) Володимира Рунця, повідомив народний депутат від «Народного фронту» Андрій Левус у Facebook.

За його словами, на поруки Регешу взяли народні депутати Оксана Корчинська, Сергій Висоцький, Єгор Соболєв, Андрій Антонищак і сам Левус.

Прокуратура просила про арешт військового.

Київська прокуратура оголосила підозру 45-річному киянину, який ввечері 5 травня відкрив стрілянину в одному зі столичних пабів на Оболоні і поранив Рунця. Унаслідок інциденту в журналіста діагностували відкритий другого ступеню уламковий вогнепальний перелом кістки правої стопи.

Володимир Рунець був прооперований. Загрози життю журналіста немає, проте потрібні ще дві операції.

За попередніми даними, напад на журналіста не пов’язаний із його професійною діяльністю. Як розповів сам Рунець, стріляв 45-річний колишній доброволець. Після конфлікту через гроші зі своєю колишньою дівчиною, знайомою журналіста, він приїхав в кафе, де вона перебувала разом з Рунцем та іншими знайомими, і став стріляти з гвинтівки в відвідувачів. Журналіст спробував умовити його прибрати зброю, але був сам поранений у стопу.

Володимир Рунець – київський журналіст, який має досвід роботи в зоні військового конфлікту на сході України, співпрацює з телеканалом «Настоящее время» з 2017 року.
…

Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя пізно ввечері 7 травня заарештував на 10 діб ялтинського журналіста, блогера Євгена Гайворонського за відмову проходити медобстеження під час його попереднього затримання 26 березня, повідомляє проект Радіо Свобода Крим.Реалії.

Гайворонський перебуває зараз в ізоляторі тимчасового тримання в Сімферополі.

Раніше 7 травня російські силовики затримали Гайворонського.

26 березня Гайворонського затримали за підозрою у вживанні наркотичних речовин, пізніше того ж дня підконтрольний Росії суд у Ялті заарештував його на 12 діб за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 6.9 КоАП Росії (вживання наркотичних речовин без призначення лікаря). Крім того, суд зобов’язав Гайворонського пройти лікування від наркотичної залежності.

Раніше севастопольський інформаційний сайт «Примечания» оголосив, що припинив співпрацю з Гайворонським після його «проукраїнських висловлювань» і коментарів, які «не відображають позицію редакції».

Сам журналіст заявляв, що сайт припинив із ним співпрацю через позицію з питання анексії Криму, критики на адресу президента Росії Володимира Путіна і призначеної кремлем влади півострова.

На початку цього місяця російські силовики провели обшук вдома у журналіста. У нього вилучили документи, електронну техніку, телефон, комп’ютер.

Євген Гайворонський народився в Донецьку, навчався на журфаку місцевого вишу і займався в місті журналістською діяльністю. В Ялті він живе кілька років. Працював прес-секретарем у місцевій проросійській громадській організації «Народное единство», активісти якої в березні 2014 роки збирали підписи за проведення «референдуму» про приєднання півострова до Росії. Потім Гайворонський редагував проросійський «Євразійський журнал». На цій посаді він хвалив президента Росії Володимира Путіна під час перегляду його щорічного послання, яке транслювалося на набережній Ялти.

Деякий час Гайворонський був кореспондентом кримської редакції російського видання «Комсомольська правда». Після звільнення з неї почав співпрацювати з севастопольським виданням «Примечания», яке називають опозиційним за критику місцевої влади.
…

В окупованому Криму російські силовики 7 травня знову затримали ялтинського журналіста, блогера Євгена Гайворонського, повідомляє проект Радіо Свобода Крим.Реалії.

Його затримали без протоколу і висунення звинувачень, після чого запропонували пройти огляд на наявність в організмі наркотиків.

Гайворонський увечері 7 травня перебуває в підконтрольному Росії Київському районному суді Сімферополя, де розглядатиметься його справа.

Представники російських силових структур в Криму ще не коментували затримання блогера.

26 березня Гайворонського затримали за підозрою у вживанні наркотичних речовин, пізніше того ж дня підконтрольний Росії суд у Ялті заарештував його на 12 діб за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 6.9 КоАП Росії (вживання наркотичних речовин без призначення лікаря). Крім того, суд зобов’язав Гайворонського пройти лікування від наркотичної залежності.

Раніше севастопольський інформаційний сайт «Примечания» оголосив, що припинив співпрацю з Гайворонським після його «проукраїнських висловлювань» і коментарів, які «не відображають позицію редакції».

Сам журналіст заявляв, що сайт припинив із ним співпрацю через позицію з питання анексії Криму, критики на адресу президента Росії Володимира Путіна і призначеної кремлем влади півострова.

На початку цього місяця російські силовики провели обшук вдома у журналіста. У нього вилучили документи, електронну техніку, телефон, комп’ютер.

Євген Гайворонський народився в Донецьку, навчався на журфаку місцевого вишу і займався в місті журналістською діяльністю. В Ялті він живе кілька років. Працював прес-секретарем у місцевій проросійській громадській організації «Народное единство», активісти якої в березні 2014 роки збирали підписи за проведення «референдуму» про приєднання півострова до Росії. Потім Гайворонський редагував проросійський «Євразійський журнал». На цій посаді він хвалив президента Росії Володимира Путіна під час перегляду його щорічного послання, яке транслювалося на набережній Ялти.

Деякий час Гайворонський був кореспондентом кримської редакції російського видання «Комсомольська правда». Після звільнення з неї почав співпрацювати з севастопольським виданням «Примечания», яке називають опозиційним за критику місцевої влади.
…

Генеральна прокуратура України викликає директора Національного антикорупційного бюро України Артема Ситника на допит як свідка 10 травня, повідомив Радіо Свобода речник ГПУ Андрій Лисенко.

«Виклик на п’ятницю, (10 травня – ред.) 10:00, ч.1 стаття 365 (Перевищення службових повноважень)», – повідомив Луценко.

Інших деталей виклику Ситника Луценко не вказав.

Артема Ситника було призначено директором Національного антикорупційного бюро України указом президента 16 квітня 2015 року. 
…

Йдеться про ведучого програми «Гроші» на телеканалі «1+1»
…

Росія звільнила двох утримуваних в анексованому Криму херсонських рибалок Руслана Кондратюка й Андрія Морозова, повідомила у Facebook уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова.

«Щойно телефоном розмовляла з уповноваженим з прав людини в РФ Тетяною Москальковою. Вона повідомила мені, що у рамках наших з нею попередніх домовленостей, були звільнені разом зі своїм судном утримувані на території окупованого Криму два херсонські рибаки – Руслан Кондратюк та Андрій Морозов», – написала Денісова 7 травня.

За її словами, на даний час рибалки, затримані у вересні 2018 року прикордонниками ФСБ Росії, прямують додому на Херсонщину до своїх рідних.

Читайте також: «Війна затримань» на морі: російське ФСБ звинувачує українських рибалок у браконьєрстві

Російські прикордонники під час завтримання звинуватили українських рибалок у «незаконному перетині кордону» на озері Сиваш.
…

Управління Генеральної прокуратури України з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, розпочало кримінальне провадження за ч. 1 ст. 258-1, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 258-4, ч. 1 ст. 304, ч. 3 ст. 149 та ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України. Підставою для порушення провадження стала публікація «Правозахисники показали, як в ОРДО мілітаризують дітей», розміщена 5 травня 2019 року на інтернет-сайті «Українська правда».

«Установлено, що в порушення норм міжнародного права, а також законів та звичаїв війни представники незаконного збройного формування терористичної організації «ДНР» за фінансової та організаційної підтримки Російської Федерації через військові табори і псевдопатріотичні клуби готують дітей до бойових дій. Разом з тим дітей виховують у дусі ідеології сепаратизму та «русского мира», – ідеться в повідомленні на сайті ГПУ.

У відомстві нагадують, що відповідно до статей 47, 51 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року окупаційна держава не має права примушувати осіб, що перебувають під захистом, служити в її збройних чи допоміжних силах.

«Окупаційна держава може залучати до примусових робіт лише осіб, що перебувають під захистом, яким виповнилося 18 років, і лише до такої роботи, яка є необхідною для забезпечення потреб окупаційної армії або для належного забезпечення населення окупованої країни комунальними послугами, продуктами харчування, житлом, одягом, транспортом та медичними послугами», – цитують у ГПУ міжнародні норми.

«Крім цього, підпунктом ХХVI пункту «в» статті 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду передбачено, що набір або вербування дітей у віці до 15 років у склад національних збройних сил або їх використання для активної участі в бойових діях є військовим злочином», – вказують у Генпрокуратурі.

Українська влада вживає заходів щодо встановлення осіб, причетних до вчинення зазначених кричущих правопорушень.

«Здобуті докази порушення Російською Федерацією та її окупаційною адміністрацією норм міжнародного права буде передано до Міжнародного кримінального суду», – повідомляє Генеральна прокуратура України.
…

У Службі безпеки України стверджують, що спецслужби Росії готували теракт на одному з українських арсеналів зі збереження ракет та боєприпасів.

«На початку поточного року представники російської спецслужби завербували працівника арсеналу ЗСУ. Для цього вони використовували методи психологічного впливу та тиску, погрожуючи безпеці родичів службовця, які проживають на тимчасово окупованих територіях Донбасу. Перед працівником арсеналу були поставлені завдання із збору та передачі інформації про військовий об’єкт, зокрема стан охорони, наявності та переміщення зброї. Отриману інформацію країна-агресор планувала використати для здійснення диверсій на стратегічному військовому об’єкті», – йдеться в повідомленні.

За даними української спецслужби, працівникові ЗСУ обіцяли грошову винагороду і громадянство Росії з оформленням пенсії.

«Супроводження та координацію його діяльності куратори здійснювали з території РФ через мережу інтернет. Завдяки своєчасному реагуванню співробітників військової контррозвідки СБУ вдалося попередити втягування українського громадянина у протиправну діяльність», – вказали в СБУ.

Чи була порушена справа за даним фактом, не повідомляється.

Російська сторона звинувачення українських спецслужб не коментувала.

18 квітня секретар Ради нацбезпеки й оборони Олександр Турчинов запропонував визнати російські Федеральну службу безпеки (ФСБ) й військову розвідку (ГРУ) терористичними організаціями через «неспростовні докази участі ФСБ і ГУ ГШ ЗС Російської Федерації в організації терактів на території України».
…

Засудженому анексованому Криму українському активісту Володимиру Балух, якого утримують в російській колонії в Торжку Тверської області, продовжили на 15 діб перебування в штрафному ізоляторі. Як повідомив Балух у листі української активістці з Латвії Тетяні Лазде, датованому 4 травня, нині він перебуває в одиночній камері ШІЗО.

«Тут завжди холодно, я постійно мерзну, навіть вночі, загорнувшись з головою у покривало, я постійно прокидаюся від холоду», – йдеться у листі, який активістка оприлюднила сьогодні на сторінці у Facebook.

У своєму листі українець також повідомив, що не зможе одягнути вишиванку 16 травня (День вишиванки – ред.), оскільки, за його словами, її у нього вкрали в керченській колоні.

Підконтрольний Кремлю суд засудив українського активіста Володимира Балуха до 4 років і 11 місяців колонії та штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (близько 4 тисяч гривень) за сукупністю двох кримінальних справ. ФСБ Росії затримала його 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок. Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї його будинку.

Друга кримінальна справа пов’язана з нібито нападом на керівника ізолятора тимчасового тримання.

9 січня підконтрольний Росії Керченський міський суд відмовив Балуху в умовно-достроковому звільненні. Активіст упродовж кількох місяців у 2018 році голодував на знак протесту проти несправедливого ув’язнення.
…

Йдеться про напад з боку учасників пропагандистської акції «безсмертний полк»
…

Українські активісти у столиці Португалії Лісабоні повідомили, що зазнали нападу з боку учасників російської пропагандистської акції «безсмертний полк».

Зокрема, голова Спілки українців у Португалії Павло Садоха повідомив агентству «Укрінформ», що потерпілі активісти перебувають у відділку поліції і пишуть заяви про вчинення нападу: це жінка, якій розбили телефон, а ще один чоловік, якого били бейсбольною битою по тілу, знімає побої у шпиталі і потім теж напише заяву.

Також, як написав Садоха у фейсбуці, цьому чоловікові розбили фару в авті.

За його словами, цього року, як і раніше, посольство Росії, Комуністична партія Португалії і супутні організації лівого спрямування знову провели пропагандистську акцію «безсмертний полк» у Лісабоні. «Представники української громади в Португалії, дізнавшись із соціальних мереж про заплановану акцію, також взяли участь у ній, але з плакатами та гаслами, які показують справжню роль Сталіна у розв’язуванні Другої світової війни і численних жертв сталінського терору та що стосується теперішньої московсько-української війни. Отож, з боку організаторів відбулася агресія проти українців. Були вирвані плакати, вирваний та розбитий телефон однієї українки та після акції був вчинений напад на автомобіль одного активіста української громади, якому на очах його однорічного внука розбили фару в автомобілі і він отримав декілька ударів бейсбольною битою по тілу», – мовиться в дописі.

«Сьогоднішня акція москалів у Лісабоні ще раз довела справжній характер «безсмертного полку», а саме: пропаганда агресії, етнічної ненависті та московського шовінізму», – наголосив Павло Садоха.

Інший учасник української акції, Василь Жуйборода, оприлюднив фото, що серед учасників російсько-комуністичного заходу були й люди з символікою угруповання «ДНР». Це підтримуване і спрямовуване Росією незаконне збройне сепаратистське угруповання, що захопило частину Донецької області, визнане в Україні терористичним.

«Організатори акції у Лісабоні «москальський безсмертний цирк» – це люди, які не знають, що таке людяність, гідність. Результатом чого є розірвані плакати, розбиті телефони, поламані окуляри, подряпані руки, розбиті фари в машинах українських активістів», – додає Наталія Варга.

За словами активістів, опір російській акції в Лісабоні чинили разом із представниками української громади також кримські татари.

Посольство Росії в Португалії, що було головним організатором російської акції, зі свого боку, заявило про контр-акцію, яку здійснили, за повідомленням посольства, «українські націоналісти». Користуючись традиційною пропагандистською риторикою Кремля, російські дипломати заявили: «Влаштувавши поблизу пікет … із гаслами, що спотворювали історичну правду про Велику Вітчизняну війну і очорнювали сучасну Росію, бандерівці намагалися перешкодити «безсмертному полкові». Але завдяки вжитим португальською поліцією заходам провокатори були витіснені, а їхні деструктивні дії припинені».

Про напад учасників російської акції на українських активістів у повідомленні посольства взагалі не згадано.

Акція «безсмертний полк», придумана російськими активістами на початку 2010-х років як спосіб згадати про своїх власних родичів, які загинули під час Другої світової війни, наступними роками була перетворена на офіціозний захід кремлівської пропаганди, який Росія через свої дипломатичні та інші представництва намагається проводити і поза своїми межами: людей масово виводять на такі акції, вручаючи їм портрети невідомих їм людей та агітаційні плакати. Будь-які намагання відновити історичну правду про ту війну і захистити її від перекручень офіційною пропагандою в Росії проголошують «спотворенням історичної правди» і пропонують запровадити покарання за такі дії.
…

Раніше представник Росії заявив, що Москва може вийти з Європейської конвенції з прав людини і Ради Європи
…

У Севастополі на реактивних снарядах написано: «За Сталіна! Від Катюші!».
…

Новообраний президент України Володимир Зеленський наполягає на інавгурації 19 травня. Про це він написав 5 травня у Facebook.

«Вважаю, що інавгурація має відбутися 19 травня. Саме на цій даті я наполягав і на сьогоднішній зустрічі з головами парламентських фракцій. Саме про 19 травня писав у листі голові Верховної Ради Андрієві Парубію. Сподіваюся, що народні депутати підтримають наші пропозиції на своєму засіданні 14 травня, адже нам потрібно працювати. Зокрема і з парламентом. Визначеність вкрай важлива і для народу України, і для іноземних гостей, які вже висловили бажання прибути на урочистості, і для мене особисто», – йдеться у повідомленні Зеленського.

Раніше 5 травня відбулася зустріч новообраного президента України Володимира Зеленського з керівництвом Верховної Ради і представниками парламентських фракцій і, як повідомила заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко, він звернувся з ініціативою провести інавгурацію 19 травня, парламент вирішуватиме це питання на засіданні 14 травня.

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович заявив, що на 19 травня цього року припадає День пам’яті жертв політичних репресій – «це траурний день, в який проводяться жалобні заходи по всій Україні, обмежено розважальні заходи та розважальне мовлення на ТБ, президент Володимир Зеленський не має права на глум над пам’яттю про мільйони жертв репресій».

А віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко заявив, що запропонована Зеленським дата інавгурації 19 травня означає, що він хоче дострокових виборів до парламенту.

Сам Зеленський, як повідомляє «Українська правда», заявив, що говорити про розпуск Верховної Ради ще зарано, оскільки повноважень президента він ще не має. «Усі хочуть послухати, будемо ми розпускати парламент чи ні. … Зарано про це говорити, бо ще немає повноважень. Як тільки в мене будуть повноваження, ви отримаєте відповідь».

Читайте також: Чи може президент розпускати Раду і призначати дочасні вибори?

Напередодні у Верховній Раді зареєстрували постанову про проведення інавгурації новообраного президента України 19 травня 2019 року. Інавгурація має відбутися не пізніше ніж через 30 днів після офіційного оголошення результатів, тобто до 3 червня. Президент повинен присягнути українському народу на урочистому засіданні Верховної Ради.
…

«Це траурний день, в який проводяться жалобні заходи по всій Україні, обмежено розважальні заходи та розважальне мовлення на ТБ»
…

Новообраний президент України Володимир Зеленський у суботу прибув до будівлі Верховної Ради України для зустрічі з головою Верховної Ради Андрієм Парубієм та лідерами фракцій.

Як повідомив Зеленський перед початком зустрічі, головною темою буде проведення інавгурації у стінах парламенту у пропоновану дату – 19 травня.

Зеленський припустив, що оскільки сьогодні вихідний день, на зустрічі із ним у парламенті будуть присутні не всі лідери фракцій.

Напередодні у Верховній Раді зареєстрували постанову про проведення інавгурації новообраного президента України 19 травня 2019 року. Інавгурація має відбутися не пізніше ніж за 30 днів після офіційного оголошення результатів, тобто до 3 червня. Президент повинен присягнути українському народу на урочистому засіданні Верховної Ради.
…

Від початку поточної доби і до полудня підтримувані Росією бойовики тричі відкривали вогонь в бік військових збройних сил України, посиливши при цьому застосування важкого озброєння, передає Міністерство оборони.

«Після певного затишшя, окупанти поновили обстріли з гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї. З 10.30 ворог відкрив вогонь по позиціях захисників Золотого-4. Наші захисники України вели адекватні оборонні дії та придушували ворожу активність», – йдеться в повідомленні.

Втрат внаслідок обстрілів від початку поточної доби серед українських військових немає, додали в Міноборони.

На ресурсах сепаратистського угруповання «ДНР» звинуватили ЗСУ в обстрілі сьогодні вранці околиць контрольованого проросійськими бойовиками Донецька. Інформації про обстріли з початку поточної доби на захоплених угрупованням «ЛНР» територіях немає.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.

 
…

Указ президента України Петра Порошенка про звільнення Юрія Артеменка з посади члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

«Постановляю звільнити Артеменка Юрія Анатолійовича з посади члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Президент України Петро Порошенко», – йдеться в тексті указу на сайті Адміністрації президента.

Указ датується 4 травня 2019 року.

Юрій Артеменко, що був призначений у 2014 році до складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за квотою президента, 4 травня оголосив про свою відставку через втому і пропозицію перейти на іншу роботу.
…

Президенти Росії і США Володимир Путін і Дональд Трамп під час телефонної розмови 3 травня обговорювали, зокрема, ситуацію в Україні в контексті нещодавніх виборів президента, повідомляє прес-служба Кремля.

«Володимир Путін акцентував, що новому київському керівництву потрібно зробити реальні кроки з реалізації Мінських домовленостей», – йдеться в повідомленні прес-служби Кремля.

Раніше про розмову Трампа і Путіна повідомили в Білому домі.

За словами речниці Білого дому Сари Сандерс, президенти обговорили можливість укладення нової багатосторонньої угоди щодо ядерної зброї між Сполученими Штатами, Росією та Китаєм або розширення поточної стратегічної російсько-американської ядерної угоди про ракети середньої і малої дальності.

Крім того, за даними Білого дому, російський і американський президенти обговорили протести у Венесуелі та доповідь спеціального прокурора Роберта Мюллера щодо ймовірного втручання Росії у вибори президента США 2016 року. За словами речниці Білого дому, політики погодилися на тому, що розслідування «завершене, втручання не було».

Сандерс також ще раз повторила позицію США щодо про готовність обговорювати «всі варіанти» щодо Венесуели, де Кремль підтримує президента Ніколаса Мадуро, а Вашингтон – опозицію.

Дональд Трамп у Twitter заявив, що його розмова з російським колегою була «довгою і дуже доброю».​

«Як я завжди казав, ще до початку «полювання на відьом» (так Трамп називає розслідування щодо можливого втручання Росії в президентські вибори в США в 2016 році – ред.), ладнати з Росією, Китаєм, з усіма – це добре, а не погано. Ми обговорили торгівлю, Венесуелу, Україну, Північну Корею, контроль за ядерним озброєнням і навіть «російське втручання». Дуже продуктивна розмова», – написав президент США.

Читайте також: Держдепартамент США: санкції проти Росії будуть посилюватись

Американсько-російські відносини перебувають на найгіршому після закінчення Холодної війни рівні. Цьому сприяли, зокрема, анексія Росією українського Криму в 2014 році, військова, економічна і політична підтримка Москвою бойовиків на сході України, ймовірне втручання Росії в президентські вибори у США в 2016 році, розбіжності з приводу громадянської війни в Сирії і підходи до обмеження ядерної програми Ірану.

 
…