Комітет державної безпеки Білорусі заявляє, що затриманий у Мінську власний кореспондент «Українського радіо» Павло Шаройко нібито зізнався в тому, що працює на розвідку і створив агентурну мережу.

«У Білорусі Павло Шаройко створив агентурну мережу з числа громадян Білорусі, які за грошову винагороду виконували його завдання збору даних розвідувального характеру у військово-політичній сфері», – заявив офіційний представник КДБ Дмитро Побяржин 20 листопада в Мінську.

За його словами, під час обшуку в Шаройка знайшли копії розвідувальних донесень. Побяржин також заявив, що роботу Шаройка нібито координував «співробітник Головного управління розвідки Міноборони України Ігор Скворцов, який діяв як співробітник посольства». Скворцова оголосили «персоною нон-ґрата», додали в КДБ.

За словами Побяржина, посада кореспондента «Українського радіо» була для Шаройка «прикриттям».

У Білорусі проти Шаройка порушили справу за статтею про «шпигунство», яка передбачає покарання від семи до 15 років позбавлення волі.

У КДБ повідомили, що у справі також затримали громадянина Білорусі, якого звинуватили в «державній зраді».

За попередніми даними, Павла Шаройка, власного кореспондента «Українського радіо» в Білорусі, затримали 25 жовтня в Мінську після проведення в його помешканні обшуку за звинуваченням у «шпигунстві». Шаройка тримають в одиночній камері СІЗО КДБ. У Міністерстві закордонних справ України заявили, що вживають заходів для захисту прав Шаройка, а Національна спілка журналістів України оприлюднила вимогу про його негайне звільнення.

У Міністерстві оборони України заперечили заяви КДБ Білорусі про те, що затриманий кореспондент під прикриттям журналістської діяльності працював на розвідку.

 
…

Від 20 листопада Генеральна прокуратура України втратила право починати розслідування. Відповідна норма прописана в пункті 1 прикінцевих положень Кримінального процесуального кодексу України.

Генеральна прокуратура України мала право починати досудове розслідування до дня початку діяльності Державного бюро розслідувань України, але не пізніше 20 листопада 2017 року – тобто п’яти років з дня набрання чинності нинішньої редакції Кримінально процесуального кодексу України.

З 20 листопада 2017 року лише слідчі Державного бюро розслідувань мають право здійснювати досудове розслідування некорупційних злочинів, вчинених, зокрема, президентом України, повноваження якого припинено, прем’єр-міністром, членом Кабінету міністрів, генеральним прокурором, директором Національного антикорупційного бюро України, народними депутатами.

Також Державному бюро розслідувань підслідні військові злочини, крім розголошення або втрати відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю.

Водночас, органи прокуратури продовжують слідство в уже розпочатих провадженнях до закінчення досудового розслідування, але не довше двох років. Через два роки кримінальні провадження, розпочаті слідчими органів прокуратури, у тримісячний строк передаються слідчим органів Державного бюро розслідувань.

Формально, ДБР почало працювати із 1 березня 2016 року. Проте, фактично, ця правоохоронна структура ще не існує.

16 листопада 2017 року конкурсна комісія з проведення конкурсу з обрання директора ДБР рекомендувала призначити головою бюро Романа Трубу.

Директора ДБР призначає на посаду президент за поданням голови уряду, який, своєю чергою, отримує подання від конкурсної комісії.

За інформацією з відкритих джерел, Роман Труба є керівником департаменту юридичної компанії «Сектор права». Раніше він очолював управління з розслідування особливо важливих справ ГПУ і був прокурором одного з районів Львівської області. Першим заступником директора ДБР запропоновано обрати Ольгу Варченко, заступником Олександра Буряка.
…

Міністерство закордонних справ України заявляє, що наразі не отримувало офіційної інформації від білоруської сторони з приводу повідомлень про затримання спецслужбами Білорусі директора українського заводу.

«Посольство України в Білорусі звернулося нотою до МЗС Білорусі у зв’язку з інформацією про затримання громадянина України, який перебував у країні з діловою метою. Посольство просить невідкладно повідомити про причини, обставини затримання, місце та умови тримання громадянина України. Ми не одержали офіційної інформації від білоруської сторони», – повідомив Радіо Свобода директор департаменту консульської служби МЗС України Василь Кирилич.

Про те, що в Білорусі зник ще один громадянин України, керівник підприємства ПАТ «Завод обважнювачів» Олександр Скиба, раніше повідомило видання LB.ua із посиланням на лист на ім’я посла України у Білорусі Ігоря Кизима. За повідомленням, білоруські спецслужби затримали Скибу 16 листопада.

Минулого тижня стало відомо про затримання в Білорусі українського журналіста Павла Шаройка. За попередніми даними, Шаройка, власного кореспондента «Українського радіо» в Білорусі, затримали 25 жовтня в Мінську після проведення в його помешканні обшуку за звинуваченням у «шпигунстві». У Міністерстві закордонних справ України заявили, що вживають заходів для захисту прав Шаройка, а Національна спілка журналістів України оприлюднила вимогу про його негайне звільнення.

У серпні в білоруському Гомелі зник українець Павло Гриб. Пізніше стало відомо, що він перебуває в СІЗО російського Краснодара за підозрою у тероризмі.

 
…

В об’єднанні «Кримська солідарність» вважають затримання одного з членів організації Руслана Бєлялова вдень 19 листопада «тиском на соціально і політично активних мусульман Криму». Про це йдеться в заяві на сторінці організації в Facebook.

«Алімдар (Руслан) Бєлялов – громадянський журналіст, учасник об’єднання «Кримська солідарність». Він відомий громадськості тим, що має активну громадянську позицію: постійно підтримує кримських татар під час обшуків, на судах, робить стріми (прямі відеотрансляції в соціальні мережі – ред.) з місця подій і просто не залишається осторонь від проблем свого народу», – сказано в заяві активістів.

Активіста об’єднання «Кримська солідарність» Руслана Бєлялова вдень 19 листопада затримали російські силовики в окупованому Сімферополі. Причиною затримання вони назвали підозру у тому, що автомобіль, на якому пересувався активіст, був викрадений.

Російські силовики в Криму поки цю подію не коментують.

Під час обшуку в будинку Руслана Бєлялова 8 листопада в Старому Криму зникли три тисячі доларів США та 60 тисяч російських рублів (близько 24 тисяч гривень). За даними «Кримської солідарності», в цей день обшуки також відбулися у кількох інших активістів.

Після анексії Росією Криму на півострові ФСБ проводить регулярні затримання, обшуки і допити незалежних журналістів, кримськотатарських активістів, опозиційних і проукраїнських громадських діячів і представників релігійних меншин. Правозахисники називають ці дії російських силовиків політично мотивованими.
…

Активіста об’єднання «Кримська солідарність» Руслана Бєлялова вдень 19 листопада затримали російські силовики в окупованому Сімферополі. Причиною затримання вони назвали підозру у тому, що автомобіль, на якому пересувався активіст, був викрадений. Такі дані опублікував сам Бєлялов в Facebook.

«Офіційна причина затримання Бєлялова Руслана (Алімдара) – машина в розшуку. Але це людина з активною життєвою позицією, активіст «Кримської солідарності», громадянський журналіст, і це я розцінюю як справжню причину тиску», – написав інший член організації Сервер Мустафаєв.

«Моє авто якимось дивом стало двійником», – розповів у соціальній мережі Бєлялов.

Російські силовики в Криму поки цю подію не коментують.

Під час обшуку в будинку Руслана Бєлялова 8 листопада в Старому Криму зникли три тисячі доларів США та 60 тисяч російських рублів (близько 24 тисяч гривень).

За даними «Кримської солідарності», в цей день обшуки також відбулися у кількох інших активістів.

Після анексії Росією Криму на півострові ФСБ проводить регулярні затримання, обшуки і допити незалежних журналістів, кримськотатарських активістів, опозиційних і проукраїнських громадських діячів і представників релігійних меншин. Правозахисники називають ці дії російських силовиків політично мотивованими.
…

Російський суд збирається засудити українського журналіста Романа Сущенка до 20 років позбавлення волі, стверджує адвокат Марк Фейгін.

«Завтра до мого підзахисного, українського журналіста Романа Сущенка прилітають на побачення дружина з дочкою, напередодні «суду», де йому збираються виписати 20 років за «збір інформації про орієнтовне вторгнення Росії в Україну» влітку-восени 2016-го, за версією слідства», – написав Фейгін у Twitter.

ФСБ Росії 30 вересня 2016 року в Москві затримала кореспондента інформаційної агенції «Укрінформ» Романа Сущенка, назвавши його співробітником української розвідки, який нібито «цілеспрямовано збирав відомості про діяльність збройних сил і військ національної гвардії Російської Федерації, що становлять державну таємницю».

Кримінальну справу стосовно журналіста було порушено за статтею «шпигунство».

25 вересня 2017 року Московський міський суд продовжив термін арешту Сущенка до 30 листопада.

21 жовтня Фейгін повідомив, що слідство у справі Сущенка завершене. 10 листопада Московський міський суд визнав законним продовження арешту Сущенка до 30 листопада.
…

У Міністерстві закордонних справ України повідомили про виклик посла Польщі в Україні через повідомлення про відмову польських прикордонників пропустити на територію країни секретаря Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, пам’яті учасників жертв війни та політичних репресій Святослава Шеремету. Про це повідомила на сторінці у Twitter речниця МЗС Мар’яна Беца.

«Терміново викликаємо посла Польщі в Україні у зв’язку з недопуском секретаря Державної міжвідомчої комісії Святослава Шеремети до Польщі», – написала Беца.

Раніше сьогодні секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, пам’яті учасників жертв війни та політичних репресій Святослав Шеремета повідомив, що його не пропустили прикордонники до Польщі. За його словами, причин йому не пояснили, вказавши лише, що заборона встановлена на рік, а німецька віза, за якою він намагався перетнути кордон, буде анульована. Шеремета повідомив, що метою його поїздки у складі української групи було відвідання українського військового цвинтар у місті Ланцут для вшанування пам’яті близько 400 українських вояків Української галицької армії та Армії Української Народної Республіки.

Офіційних коментарів польських прикордонних служб чи МЗС Польщі щодо заборони в’їзду Святославу Шереметі наразі немає.

Святослав Шеремета раніше припустив, що його прізвище може потрапити до так званого списку заборонених до в’їзду в Польщу громадян України. Польські ЗМІ з посиланням на міністра закордонних справ Польщі Вітольда Ващиковського повідомляли, що формується список українців, яким заборонять в’їзд у Польщу через «антипольські погляди», блокування питання проведення ексгумації та реновації місць польських поховань тощо. Серед «заборонених» у ЗМІ прізвищ фігурував директор Українського Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

В МЗС України неодноразово заявляли, що в Україні немає антипольських настроїв.
…

Викривачі зловживань у Національному агентстві з питань запобігання корупції мають намір подавати позов до суду проти Генпрокуратури та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури через передачу цієї справи до Служби безпеки України. Відповідну заяву 18 листопада у Facebook оприлюднила колишня співробітниця агентства Ганна Соломатіна.

За її словами, йдеться про конфлікт інтересів.

«Як ви могли передати справу до СБУ, якщо знали, що викривачі дали свідчення на заступника начальника Управління СБУ Карпушина?! Саме Карпушин приніс назад пакет з документами про зловживання у НАЗК, який мій колега відвіз на Різницьку. Повернув незареєстрованим і сказав: не лізьте», – зазначила Соломатіна.

Представники СБУ ситуацію наразі не коментували. 

Раніше про те, що кримінальне провадження щодо керівництва Національного агентства з питань запобігання корупції за фактами, оприлюдненими екс-співробітницею агентства Ганною Соломатіною, забрали з НАБУ і передали в СБУ за рішенням генерального прокурора Юрія Луценка, повідомив депутат Мустафа Найєм.

У коментарях до цього повідомлення генеральний прокурор Юрій Луценко написав, що для уникнення конфлікту інтересів Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до нього щодо зміни підслідності на СБУ.

14 листопада керівник департаменту фінансового контролю і моніторингу способу життя НАЗК Ганна Соломатіна заявила, що перевірки е-декларування фальсифікуються, і попросила антикорупційні органи розслідувати факти неправомірних дій, а голову НАЗК Наталію Корчак відсторонити від виконання обов’язків на час розслідування.

Пізніше у НАБУ повідомили, що почали розслідування за фактом можливих корупційних дій службових осіб НАЗК.

У НАЗК заяву Соломатіної назвали поширенням «недостовірної інформації негативного змісту з метою дискредитації роботи агентства» і заявили, що подали на екс-співробітницю в суд.

Сама Соломатіна заперечує, що вона – «колишня співробітниця», стверджуючи, що перебуває на лікарняному.

 
…

Український консул зустрівся у Мінську із затриманим в Білорусі журналістом «Українського радіо» Павлом Шаройком, повідомив телеканалу «112 Україна» посол України в Білорусі Ігор Кизим.

«Відразу, як нам повідомили про це, ми направили відповідну ноту щодо доступу до затриманого. Цей допуск був наданий, наш консул зустрічався з Шаройком, щоб з’ясувати, в яких умовах він знаходиться, і щоб він на них не скаржився. Потім відбулася зустріч нашого консула з дружиною Шаройка і адвокатом», – повідомив посол.

За його словами, журналіст перебуває в слідчому ізоляторі КДБ Білорусі в Мінську.

«Після затримання були названі причини – це звинувачення в шпигунстві згідно з КК Білорусі», – додав Кизим.

Білоруська сторона поки не надала офіційного коментаря за фактом затримання українця.

За попередніми даними, Павла Шаройка, власного кореспондента «Українського радіо» в Білорусі, затримали 25 жовтня в Мінську після проведення в його помешканні обшуку за звинуваченням у «шпигунстві». У Міністерстві закордонних справ України заявили, що вживають заходів для захисту прав Шаройка, а  Національна спілка журналістів України оприлюднила вимогу про його негайне звільнення.
…

Консультаційний комітет президентів України і Польщі домовився поновити ексгумацію похованих в Україні поляків, повідомили обидві сторони.

Як повідомили в адміністрації президента України, на зустрічі заступника голови адміністрації Костянтина Єлісєєва і державного секретаря, керівника канцелярії президента Польщі Кшиштофа Щерського «сторони погодились із необхідністю зняти мораторій на проведення пошуково-ексгумаційних робіт та спільного відновлення їх».

На зустрічі, що відбулася в польському Кракові, в цьому контексті було домовлено провести міжурядову зустріч на рівні прем’єр-міністрів найближчим часом, повідомили на Банковій.

Єлісєєв і Щерський також «погодилися з важливістю продовження роботи двосторонньої міжурядової комісії з захисту і повернення культурних цінностей», – поінформувала адміністрація президента України.

Крім того, «сторони домовилися співпрацювати з відповідними міcцевими органами влади з метою вирішення питань, що становлять обопільний інтерес», мовиться в повідомленні.

Також співрозмовники обговорили підготовку до візиту президента Польщі Анджея Дуди до Харкова у грудні цього року, додали в Києві.

Крім того, в перебігу зустрічі було підтверджене спільне прагнення сторін сприяти розширенню і поглибленню міжлюдських контактів. «Також відбувся обмін думками щодо майбутнього саміту «Східного партнерства» 24 листопада у Брюсселі, заявила Банкова.

В апараті президента Польщі майже дослівними формулюваннями поінформували, що сторони погодилися з необхідністю скасувати заборону на пошуково-ексгумаційні роботи на території України і поновити ці спільні ексгумаційні роботи в Україні. В цьому контексті сторони погодилися рекоментувати своїм урядам, щоб із цією метою найближчим часом відбулася зустріч віце-прем’єр-міністрів двох країн Пйотра Ґлінського і Павла Розенка.

Також у Варшаві повторили і всі інші пункти повідомлення з Києва.

Кшиштоф Щерський із цього приводу додав у твітері: «Серйозні розмови в рамках президентського комітету Польща – Україна; настав час швидко реалізувати постанову про розблокування ексгумації і добру співпрацю».

Мораторій на ексгумацію поляків, загиблих і похованих на території України, ініціював Інститут національної пам’яті України у відповідь на вандалізм у Польщі стосовно пам’ятників і пам’ятних знаків на українських похованнях у Польщі і на демонтаж низки таких пам’ятників за рішенням місцевої польської влади під приводом неналежного юридичного оформлення їх. Також у зв’язку з цим українська сторона зупинила легалізацію аналогічних польських пам’ятників в Україні, що так само встановлені без усіх належних дозволів.

«Якщо на території Польщі було знищено за останні чотири роки 16 пам’ятників, і жоден із цих випадків досі не розслідуваний, а пам’ятник не відновлено, то на українській території сталися чотири випадки вандалізму, і всі чотири пам’ятники українською стороною були відновлені», – повідомляв керівник Інституту національної пам’яті України Володимир В’ятрович.

Останніми днями в Польщі лунали заяви чільних політиків, починаючи з президента, на тему «небажання України йти на історичне порозуміння з Польщею» і «антипольських настроїв» в Україні.

Після низки таких заяв із польського боку Київ повідомив, що президент Петро Порошенко ініціював проведення надзвичайного засідання консультаційного комітету президентів України і Польщі «задля зміцнення стратегічного партнерства між Україною та Польщею і щоб уникнути подальшої ескалації напруженості». Як заявив тоді речник голови української держави Станіслав Цеголко, такі заяви польської сторони «викликають серйозне занепокоєння та не можуть залишатися без належного реагування».

Із заявами польських діячів висловлювали незгоду в Україні, нагадуючи, що не раз пропонували Варшаві піти на історичне порозуміння, але на спільних, а не на суто польських позиціях. Польща, зокрема, категорично вимагає від України припинити «героїзацію» Української повстанської армії, звинувачуючи її бійців у вбивствах поляків у часи Другої світової війни, але сама не має наміру відмовлятися від власної героїзації схожого свого формування тих часів, Армії крайової, бійці якої бували причетні до вбивств українців.

Останнім часом, після повернення до влади в Польщі націоналістичної право-популістської партії «Право і справедливість» 2015 року, відносини між Польщею і Україною погіршилися через розбіжне ставлення до історичного польсько-українського протистояння. Таке протистояння і розпалювання пристрастей навколо нього призвели до знищення низки українських пам’ятників у Польщі і польських в Україні, а також інших інцидентів, зокрема, з дипломатичними місіями країн, що далі загострило ситуацію.
…

Міністр закордонних справ Німеччини Зіґмар Ґабріель заявив, що Німеччина і Франція мають відмінне від Росії уявлення щодо ймовірної миротворчої місії ООН для окупованої частини українського Донбасу.

Але, сказав він, перебуваючи з візитом у Мінську в Білорусі, хоча ці погляди досі такі далекі одне від одного, «було б небажано закрити таке вікно можливості».

За його словами, важливо «спробувати піти назустріч одне одному і визначити загальні умови» запровадження такої місії ООН. Ця місія, вважає німецький міністр, повинна мати чіткий мандат і спільно з місією Організації з безпеки і співпраці в Європі контролювати припинення вогню цілодобово – не «пару годин на день», але також і вночі, коли, за його словами, й відбуваються головні порушення.

Росія, яка подала до Ради безпеки ООН пропозицію щодо сил ООН на Донбасі, домагається, щоб ці сили дислокувалися тільки поблизу лінії контакту в місцях, де працюють спостерігачі ОБСЄ, і мали за завдання тільки охорону цих спостерігачів. Україна і її західні союзники відкинули такі обмеження і наполягають, що ці сили повинні працювати на всій окупованій території Донбасу, включно з неконтрольованою нині ділянкою українсько-російського кордону, і мати широкий миротворчий мандат. Такої позиції, зокрема, дотримуються Німеччина і Франція, що є учасниками так званого «нормандського формату» переговорів про врегулювання в регіоні, а також США.

Росія не згодна з цим, обіцяючи накласти вето на такий варіант і твердячи, що в такому разі підтримувані й підбурювані нею окуповані території Донбасу будуть «ізольовані», тобто втратять можливість безконтрольного пересування озброєнь і живої сили з Росії для ведення гібридної війни проти України. У Києві й на Заході натомість заявляють, що пропозиція Росії означала б ізоляцію окупованої частини Донбасу від вільної території України і законсервувала б становище з російською гібридною агресією в регіоні.
…

У Раді національної безпеки і оборони України заявляють, що секретар РНБО Олександр Турчинов не впливав на рішення конкурсної комісії щодо обрання Романа Труби директором Державного бюро розслідувань. 

Як повідомляє прес-служба РНБО, поширення інформації про такий вплив є «маніпуляцією, не підтвердженою жодними фактами» і має на меті «дискредитацію і приниження новоствореного державного органу, який повинен стати головним інструментом держави в боротьбі зі злочинністю».

У РНБО наголошують, що Турчинов «ніколи і жодним чином не впливав на рішення комісії, яка обирала керівництво ДБР, і навіть не знайомий з переважною більшістю її членів».

Раніше низка ЗМІ повідомила, що Роман Труба є креатурою секретаря РНБО Олександра Турчинова та «Народного фронту».

16 листопада конкурсна комісія з проведення конкурсу з обрання директора ДБР рекомендувала призначити головою бюро Романа Трубу.

Директора ДБР призначає на посаду президент за поданням голови уряду, який, своєю чергою, отримує подання від конкурсної комісії.

За інформацією з відкритих джерел, Роман Труба є керівником департаменту юридичної компанії «Сектор права». Раніше він очолював управління з розслідування особливо важливих справ ГПУ і був прокурором одного з районів Львівської області. Першим заступником директора ДБР запропоновано обрати Ольгу Варченко, заступником Олександра Буряка.

Формально, Державне бюро розслідувань почало працювати із 1 березня 2016 року. Проте, фактично, ця правоохоронна структура, яка має забрати від Генеральної прокуратури функції досудового слідства, ще не існує.

Згідно із законом про ДБР, новий правоохоронний орган розслідуватиме злочини, що були скоєні правоохоронцями, суддями та високопосадовцями – за винятком справ, підслідних Національному антикорупційному бюро.
…

Другий президент України, представник України в тристоронній контактній групі щодо врегулювання ситуації на Донбасі Леонід Кучма заявив про відсутність точних даних щодо обміну заручниками до кінця поточного року.

«Коли 14 місяців поспіль у Мінську обговорюється проблема і жоден обмін не відбувся, це дійсно питання з питань. 14 місяців – жодної людини… Усе, що відбувається на Донбасі, і всі перспективи розвитку подій на Донбасі залежать від пана Бога і Путіна», – сказав Кучма журналістам у Києві.

Він також додав, що Росія хоче зробити на Донбасі заморожений конфлікт.

«Те, що пропонує Росія на лінії зіткнення, – це зробити новий кордон з Україною. І зробити щось на кшталт Придністров’я, знову один із заморожених конфліктів, але це буде набагато гірше, тому що Придністров’я не має кордону з Росією», – сказав Леонід Кучма.

Днями у Кремлі оголосили, що президент Росії Володимир Путін увечері 15 листопада обговорив телефоном із ватажками підтримуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР» обмін заручниками з українською стороною і повідомив їм, що підтримав «пропозицію Медведчука» (кум Путіна, лідер проросійської організації «Український вибір» Віктор Медведчук – ред.) про масштабний обмін утримуваними з обох сторін особами.

Водночас Служба безпеки України привітала кроки президента Росії для розблокування звільнення заручників, але вказала, що «в цьому чутливому питанні для багатьох людей не повинно бути жодного піару, особливо з метою підвищення рейтингу окремих політиків».

За останніми даними СБУ, на Донбасі утримуються 157 українських заручників.

Сепаратисти вимагають звільнення кількох сотень людей.

Мінські угоди, серед іншого, передбачають Мінські угоди.
…

Національна спілка журналістів України вимагає негайного звільнення затриманого в Білорусі журналіста «Українського радіо» Павла Шаройка, повідомив голова НСЖУ Сергій Томіленко в Facebook.

«Офіційні запити зараз скеровуємо до посольства Білорусі в Україні та посольства України в Білорусі. Інформуємо Міжнародну федерацію журналістів, Європейську федерацію журналістів та представника ОБСЄ з питань свободи медіа», – написав Томіленко.

За його даними, Шаройка затримали 25 жовтня в Мінську. Того ж дня у квартирі, де мешкає журналіст зі своїми дружиною та донькою, провели обшук.

«Затримання (арешт) проведено КДБ Білорусі. Павло має лише державного адвоката. Тобто наданого білоруською владою. Про залучення іншого адвоката посольством України в Республіці Білорусь нічого не відомо. З родиною Павло спілкується листами. Перший прийшов до дружини поштою аж через півтора тижня», – заявив голова НСЖУ.

Керівник Національної суспільної телерадіокомпанії України Зураб Аласанія повідомив про затримання Шаройка зранку 17 листопада. Він зазначив, що Шаройко працює власним кореспондентом «Українського радіо» в Білорусі. Аласанія, посилаючись на неофіційну інформацію, заявив, що журналісту висунули звинувачення в «шпигунстві».

Генеральний продюсер «Українського радіо» Дмитро Хоркін, зі свого боку, розповів, що Шаройко близько двох тижнів не виходив на зв’язок. А керівник редакції закордонної кормережі «Українського радіо» Світлана Мялик повідомила з посиланням на дружину журналіста, що побачитись із Шаройком з часу арешту 25 жовтня не дозволяють.

У Міністерстві закордонних справ України підтвердили інформацію про затримання Шаройка. Директор департаменту консульської служби МЗС України Василь Кирилич зазначив, що українське зовнішньополітичне відомство вживає заходів для захисту прав Шаройка. 

Інформації від правоохоронних органів Білорусі з цього приводу наразі немає.
…

Посол США в Росії Джон Гантсман відвідав у п’ятницю московське бюро медіакорпорації Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода, висловивши підтримку журналістам у зв’язку з можливим поширенням на ЗМІ російського законодавства про «іноземних агентів».

«Принципи вільних ЗМІ в будь-якому вільному суспільстві і демократії абсолютно необхідні для зміцнення і добробуту…Свобода слова – це частина цього, тому ми в посольстві турбуємося про це, і ми будемо дуже-дуже ретельно стежити за роботою, яка триває в Держдумі, і за законопроектом, який розробляється. Тому що це нас турбує», – сказав Гатсман.

Він охарактеризував вимогу Вашингтона, щоб американський підрядник російської телекомпанії RT зареєстрував та розкривав фінансову інформацію, такою, що спрямована на забезпечення «прозорості».

«Це дуже відрізняється від визначення когось іноземним агентом і того, що фактично робить неможливою подальшу роботу», – сказав посол.

Держдепартамент США раніше застеріг Москву від застосування законодавства як засобу обмеження свободи ЗМІ.

Російські законодавці називають свій законопроект, що має запровадити для іноземних засобів інформації в Росії спеціальний статус «іноземного агента», відповіддю на недавню вимогу Вашингтона, щоб американський підрядник російської телекомпанії RT розкривав фінінформацію відповідно до закону США про реєстрацію іноземних агентів (FARA).

Правозахисники критикували як запроваджуване в Росії законодавство, так і вимоги США відповідно до закону про реєстрацію іноземних агентів.

Міністерство юстиції Росії опублікувало на своєму сайті список медіаорганізацій, яких може стосуватися новий закон. Серед його перших цілей можуть опинитися дев’ять засобів інформації, пов’язаних із Радіо Свобода та «Голосом Америки».

Держдума Росії вже схвалила документ у цілому. Розгляд законопроекту у верхній палаті парламенту, Раді федерації, очікують на 22 листопада, після чого його для набуття чинності має підписати президент Росії.
…

У Міністерстві закордонних справ Росії висловили сподівання на «здоровий глузд» Заходу в питанні щодо місії ООН для окупованої частини Донбасу.

Як заявив російському агентству «ТАСС» заступник міністра закордонних справ Росії Григорій Карасін, «це непросте питання, і головні його труднощі пов’язані з тим, що Київ хоче наскоком, перекресливши чинні мінські домовленості, перекресливши необхідність налагоджування діалогу з Донецьком і Луганськом, вирішити все одним махом».

«Важко уявити, як міжнародна спільнота, і перш за все Росія, можуть погодитися з ізоляцією Донецька і Луганська за допомогою якоїсь місії ООН. Сподівання на здоровий глузд Заходу завжди існують», – заявив російський дипломат.

Карасін повторив позицію Росії, яка вважає, що метою місії ООН на Донбасі має бути тільки «посилення охорони наявної місії ОБСЄ». «Але сьогодні часто про це забувають, починають говорити про якусь миротворчу місію ООН», – заявив він.

Росія, яка подала до Ради безпеки ООН пропозицію щодо сил ООН на Донбасі, домагається, щоб ці сили дислокувалися тільки поблизу лінії контакту в місцях, де працюють спостерігачі ОБСЄ, і мали за завдання тільки охорону цих спостерігачів. Україна і її західні союзники відкинули такі обмеження і наполягають, що ці сили повинні працювати на всій окупованій території Донбасу, включно з неконтрольованою нині ділянкою українсько-російського кордону, і мати широкий миротворчий мандат.

Росія не згодна з цим, обіцяючи накласти вето на такий варіант і твердячи, що в такому разі підтримувані й підбурювані нею окуповані території Донбасу будуть «ізольовані», тобто втратять можливість безконтрольного пересування озброєнь і живої сили з Росії для ведення гібридної війни проти України. У Києві й на Заході натомість заявляють, що пропозиція Росії означала б ізоляцію окупованої частини Донбасу від вільної території України і законсервувала б становище з російською гібридною агресією в регіоні.
…

Першим заступником директора Державного бюро розслідувань запропоновано обрати Ольгу Варченко, начальника управління процесуального керівництва, підтримки держобвинувачення та представництва у суді Департаменту з розслідувань особливо важливих справ у сфері економіки ГПУ. Відповідне рішення було ухвалене в четвер під час засідання конкурсної комісії.

Члени комісії проголосували за те, щоб внести подання директорові ДБР про призначення Варченко першим заступником голови відомства. Вона заручилася підтримкою 9 членів комісії.

Крім того, на засіданні комісія запропонувала обрати заступником директора бюро чинного заступника прокурора Києва Олександра Буряка. Його кандидатуру підтримали 6 членів комісії.

Раніше сьогодні конкурсна комісія більшістю голосів (9) підтримала кандидатуру на посаду директора Державного бюро розслідувань (ДБР) Романа Труби.Також комісія проголосувала за внесення подання про його призначення прем’єр-міністру України.

За інформацією з відкритих джерел, Роман Труба є керівником департаменту юридичної компанії «Сектор права». Раніше він очолював управління з розслідування особливо важливих справ ГПУ і був прокурором одного з районів Львівської області.

Директора ДБР призначає на посаду президент за поданням голови уряду, який, своєю чергою, отримує подання від конкурсної комісії.

Формально, Державне бюро розслідувань почало працювати із 1 березня 2016 року. Проте, фактично, ця правоохоронна структура, яка має забрати від Генеральної прокуратури функції досудового слідства, ще не існує.

Згідно із законом про ДБР, новий правоохоронний орган розслідуватиме злочини, що були скоєні правоохоронцями, суддями та високопосадовцями – за винятком справ, підслідних Національному антикорупційному бюро.
…

Печерський районний суд Києва перейшов до закритого режиму засідань у справі про злочини на Майдані, де фігурує екс-президент України Віктор Янукович.

«Прокурор у справі заявив клопотання про дослідження інших свідчень високопосадовців, які містяться в 38-му томі, в закритому засіданні з метою нерозголошення таємниці досудового розслідування. Наступне засідання відбудеться 17 листопада о 9:00», – йдеться у повідомленні прес-служби Генеральної прокуратури на сторінці у Facebook.

Згідно з повідомленням, під час сьогоднішнього чергового засідання суд заслухав свідчення Геннадія Москаля у справі про зловживання Януковичем влади під час подій Революції гідності, що призвело до людських жертв.

На початку жовтня прокурори подали клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваного екс-президента України Віктора Януковича у ще одній справі про розстріли на Майдані. Відповідне провадження почав розглядати Печерський райсуд Києва. Українські суди, зокрема Оболоннський районний суд Києва, вже розглядають кримінальне провадження, в якому Януковича обвинувачують у державній зраді. 

Екс-президент України, що втік до Росії після розстрілів протестувальників на Майдані, звинувачення відкидає.

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану потерпіли 2,5 тисячі людей, 104 з них загинули. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею.

За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.
…

Посли країн-членів «Групи семи» промислово розвинених держав світу у спільній заяві висловили підтримку виборчій реформі в Україні.

У заяві, яку оприлюднило посольство Італії, вони привітали Верховну Раду України з ухваленням у першому читанні проекту Виборчого кодексу (№ 3112-1).

«Ми єдині в думці, що вже настав час для проведення виборчої реформи, щоб забезпечити принаймні рік для її впровадження перед виборами 2019 року. Вважаємо, що до другого читання ще залишається простір для прозорого, всеохопного і консультативного процесу, який має забезпечити подальше зміцнення демократичного представництва, в тому числі через дієві санкції за порушення норм виборчого законодавства та неналежне використання державних ресурсів, із метою розширення політичної участі та представництва вразливих спільнот і меншин, зокрема жінок та внутрішньо переміщених осіб, а також для того, щоб прискорити реформу політичного фінансування», – мовиться в заяві.

Крім того, посли також закликали до оновлення вже цього року складу Центральної виборчої комісії шляхом призначення членів ЦВК на всі ті 13 посад, термін перебування на яких вичерпано. «Це дасть змогу створити політично збалансовану виборчу комісію з потужними довготривалими повноваженнями, що працюватиме за підтримки осучасненого механізму організації виборчого процесу», – вважають посли.

«Переконані, що виборчі реформи, здійснювані з дотриманням відповідних міжнародних зобов’язань і стандартів, є ключовою запорукою повноцінної реалізації потенціалу України. Ефективні виборчі процеси, що користуються довірою, та забезпечувана ними легітимність виборних інституцій та лідерів матимуть вагомий вплив на довготривале зміцнення демократії, політичну стабільність і поступ економіки», – мовиться в заяві послів країн «Групи семи» в Україні.

Верховна Рада України схвалила новий Виборчий кодекс, що має охопити вибори всіх рівнів і замінити низку нинішніх окремих законів, у першому читанні 7 листопада. За це проголосувало мінімально необхідне число депутатів – 226. Пропоноване ним запровадження, зокрема, виборів до парламенту за системою відкритих виборчих списків не вдовольняло багатьох депутатів. Оглядачі висловлювали сумніви в подальшому ухваленні такого законодавчого акту.

Центральна виборча комісія України має складатися з 15 членів, термін повноважень яких – сім років. Нині закінчився термін повноважень у 13 з них, причому у 12 – ще понад три роки тому.
…

Син колишнього президента Віктора Януковича буде оскаржувати в міжнародних судах незаконну, на його думку, націоналізацію «Всеукраїнського банку розвитку» після рішення суду, що відхилив черговий позов Януковича-молодшого до Національного банку України в цій справі, заявив його речник Юрій Кірасір.

У дописі у фейсбуці речник стверджує про незаконність, на його думку, рішення НБУ про визнання банку Януковича-молодшого неплатоспроможним через те, що воно було ухвалене 2014 року на підставі накладених у Європейському союзі санкцій на Олександра Януковича, що був єдиним акціонером банку, але значно пізніше чільний суд ЄС заднім числом визнав ці санкції щодо нього незаконними за період весни 2014 – весни 2015 років – хоча, про що не згадав речник, на той час уже діяли наступні санкції, визнані законними. «Всеукраїнський банк розвитку» оскаржив рішення НБУ ще наприкінці 2014 року, в березні 2015-го суд у Києві відхилив цей позов, у квітні 2015-го так само була відхилена апеляційна скарга, а в січні 2016 року Вищий адміністративний суд України остаточно підтвердив законність рішення Нацбанку.

Раніше 15 листопада НБУ повідомив про рішення Печерського районного суду Києва, який попереднього дня, 14 листопада, залишив без задоволення позовні вимоги Олександра Януковича до Національного банку України про відшкодування збитків у розмірі 1,6 мільярда гривень – так він оцінив свої збитки у зв’язку з виведенням із ринку ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку», акціонером якого він був.

Нині банк перебуває у процесі ліквідації, яка, як повідомляли у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб, триватиме до 22 грудня 2017 року.
…

Президент Росії Володимир Путін обговорив телефоном із ватажками підтримуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР» обмін заручниками з українською стороною, повідомив речник Кремля Дмитро Пєсков.

При цьому такий обмін, що є вимогою мінських домовленостей про врегулювання на окупованій частині українського Донбасу, був представлений як нібито ініціатива Віктора Медведчука, лідера проросійської організації «Український вибір» і кума президента Росії. Він є також представником України в гуманітарній робочій підгрупі Тристоронньої контактної групи в Мінську, яка займається, зокрема, визволенням заручників.

Як поінформував речник російського керівника, після звернення Віктора Медведчука раніше 15 листопада і з урахуванням підтримки цієї ініціативи главою Російської православної церкви, патріархом Московським Кирилом Володимир Путін у розмовах із Олександром Захарченком та Ігорем Плотницьким, ватажками угруповань «ДНР» і «ЛНР», повідомив їх, що підтримав «пропозицію Медведчука» про масштабний обмін утримуваними з обох сторін особами.

«Захарченко і Плотницький загалом підтримали цю ініціативу», – сказав Пєсков. Але речник додав, що, за їхніми словами, це питання ще треба буде додатково владнати з представниками української сторони.

Раніше 15 листопада Путін, відвідуючи разом із Медведчуком і Кирилом один із монастирів РПЦ неподалік Москви, заявив на камери державного російського телебачення, що у відповідь на прохання Медведчука щодо звільнення заручників і його підтримку Кирилом поговорить із ватажками сепаратистів із цього приводу.

Медведчук тоді заявив, що українська сторона готова звільнити 306 осіб, звільнення яких хочуть сепаратисти, і очікує на звільнення ними 74 людей із тим, щоб це можна було здійснити до новорічних і різдвяних свят.

Звільнення заручників, передбачене мінськими домовленостями, а не ініціативою Медведчука, зупинене протягом приблизно останніх 14 місяців. Сторони звинувачують одна одну у зривах усіх спроб домовитися про це.

Зокрема, сепаратисти вимагали звільнення сотень осіб, із яких, за даними української сторони, про декого немає ніяких даних, іще частина відбуває покарання за справи, що ніяк не пов’язані з російською гібридною агресією і не потрапляють під дію мінських угод, і українська сторона відкидає можливість їхнього звільнення, ще дехто не бажає повертатися на окуповані території. З іншого боку, сепаратисти не бажають звільняти всіх 155 людей, які, за даними Служби безпеки України, на початок листопада перебували в них у заручниках.

Станом на кінець жовтня українська сторона, як повідомляла перший заступник голови Верховної Ради України Ірина Геращенко, яка також є представником України в гуманітарній робочій підгрупі Тристоронньої контактної групи, вимагає звільнити хоча б 81 людину, чиє затримання підтвердили в угрупованнях «ДНР» та «ЛНР», сепаратисти ж хотіли звільнення 302 осіб.
…

На кону 40 трильйонів доларів. Чи скористається Україна шансом? Яку систему управління державою вибудовує чинний президент? Медичні коноплі й українські забобони

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук і гості студії: голова Комітету економістів України Андрій Новак і керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній; політолог Андрій Золотарьов і аналітик Громадянської мережі «Опора» Олександр Клюжев; директор ТОВ «ДеснаЛенд» Тереза Терещенко і старший науковий співробітник Національної академії аграрних наук України Андрій Федоренко.
…

Едем Семедляєв, адвокат заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова в окупованому Криму, повідомив, що надіслав до адміністрації президента Росії адвокатський запит, щоб узнати, на підставі якого указу його підзахисного вивезли з території Криму.

Як написав він у цьому запиті, 25 жовтня Ільмі Умерову усно повідомили про його помилування президентом Росії і відправили авіарейсом до Анкари в Туреччині, але указу про це Умеров так і не отримав.

Відтак Семедляєв просить відповісти, чи ухвалювався взагалі указ президента Росії про помилування Умерова, а якщо так, то які його номер і дата. Також адвокат просить вислати копію указу про помилування Ільмі Умерова, якщо він існує.

25 жовтня стало відомо, що російська влада вивезла Ільмі Умерова і ще одного засудженого заступника голови Меджлісу Ахтема Чийгоза до Туреччини. Російський літак із ними тоді вилетів із Криму до Росії, до Анапи, щоб рейс до Анкари відбувся з російської території. Як повідомляв тоді кореспондент Радіо Свобода, Умерова і Чийгоза помилував президент Росії, тим самим звільнивши їх від приписуваної їм підконтрольними Кремлеві судами кримінальної відповідальності. «Президентські укази про помилування засекречені і не опубліковані… За даними учасників переговорного процесу про звільнення кримських татар, це є «політичним рішенням і підсумком переговорів із участю Туреччини й України», – повідомив журналіст. При цьому обидва відпущені не зверталися з проханням про помилування.

27 вересня підконтрольний Кремлеві Сімферопольський районний суд в окупованому Криму засудив одного з лідерів кримськотатарського національного руху Ільмі Умерова до двох років колонії-поселення (таких закладів у Криму не існує, вони є лише в Росії, у віддалених регіонах). Також йому заборонили на два роки займатися публічною діяльністю і виступати в засобах інформації. Умерова звинувачували в публічних закликах до сепаратизму – з погляду Росії. Ільмі Умеров називає кримінальну справу проти нього політично мотивованою, наголошуючи, що звинувачення ґрунтувалися на російськомовному перекладі його слів, промовлених кримськотатарською мовою, і цей переклад перекрутив зміст його виступу і приписав йому те, чого там не було.
…

Співавторами документа стали 42 країни, а проголосувала за нього 71 держава (як заявили в МЗС, «незважаючи на шалений тиск із боку Росії»), проти були 25 і 77 утрималися
…

Польща розраховує на готовність до діалогу з боку України, а не на ультиматуми, заявив в інтерв’ю агентству PAP заступник міністра закордонних справ Польщі Бартош Ціхоцький.

Він заявив, що українська сторона відхилила «конструктивну пропозицію» польського віце-прем’єр-міністра Петра Глінського про створення механізму регулювання історичних питань. «Ми зрозуміли, що в Україні не вистачає політичної волі, а не фінансових ресурсів чи правил. Ми зрозуміли, що…ніхто не думав про нашу пам’ять і чутливість», – сказав Ціхоцький.

Він висловив сподівання, що заявлена українськими високопосадовцями готовність до розмови знайде «підтвердження в діях».

За даними польських ЗМІ, 17 листопада в Кракові відбудеться засідання консультаційного комітету президентів України і Польщі, на якому йтиметься про двосторонні відносини.

11 листопада президент України Петро Порошенко в телефонній розмові з президентом Польщі Анджеєм Дудою висловив надію на зміцнення стратегічного партнерства «заради миру, процвітання і добробуту народів двох країн».

Останніми днями в Польщі лунали заяви чільних політиків, починаючи з президента, на тему «небажання України йти на історичне порозуміння з Польщею» і «антипольських настроїв» в Україні.

Зокрема, Анджей Дуда заявляв, що очікує від Петра Порошенка і влади України, що «люди, які висловлюють відверто націоналістичні і антипольські погляди, не будуть обіймати важливих місць в українській політиці». За його словами, те, що такі люди є, «бо всі ж знають, що вони є, – то дуже недобрий знак щодо нас із українського боку». «Це неприйнятно», – заявив президент Польщі.

А міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський звинувачував Україну у відсутності доброї волі до досягнення польсько-українського історичного порозуміння, тоді як, за його словами, Польща простягає Україні руку для цього. Він також публічно заявляв, що буде рекомендувати президентові Польщі скасувати планований на грудень візит до України.

Після низки таких заяв із польського боку Київ повідомив, що Петро Порошенко ініціював проведення надзвичайного засідання консультаційного комітету президентів України і Польщі «задля зміцнення стратегічного партнерства між Україною та Польщею і щоб уникнути подальшої ескалації напруженості». Як заявив тоді речник голови української держави Станіслав Цеголко, такі заяви польської сторони «викликають серйозне занепокоєння та не можуть залишатися без належного реагування».

Із заявами польських діячів висловлювали незгоду в Україні, нагадуючи, що не раз пропонували Варшаві піти на історичне порозуміння, але на спільних, а не на суто польських позиціях. Польща, зокрема, категорично вимагає від України припинити «героїзацію» Української повстанської армії, звинувачуючи її бійців у вбивствах поляків у часи Другої світової війни, але сама не має наміру відмовлятися від власної героїзації схожого свого формування тих часів, Армії крайової, бійці якої бували причетні до вбивств українців.

Останнім часом, після повернення до влади в Польщі націоналістичної право-популістської партії «Право і справедливість» 2015 року, відносини між Польщею і Україною погіршилися через розбіжне ставлення до історичного польсько-українського протистояння. Таке протистояння і розпалювання пристрастей навколо нього призвели до знищення низки українських пам’ятників у Польщі і польських в Україні, а також інших інцидентів, зокрема, з дипломатичними місіями країн, що далі загострило ситуацію.

Попри такі напружені двосторонні відносини, Польща в зовнішній політиці наразі далі підтримує Україну.
…

У підготовленому до другого читання тексті законопроекту про реінтеграцію Донбасу немає поправки про рекомендацію розірвання дипломатичних відносин з Росією, заявив секретар комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки й оборони, депутат від фракції БПП Іван Вінник. Раніше він пропонував внести таку поправку в документ.

За словами Вінника, робоча група напрацювала проект закону до другого читання, його передали на розгляд депутатським фракціям і групам, а також президентові України.

«Ми консенсусно узгодили, що це – повноваження виключно виконавчої гілки влади. Щоб зберегти чіткий розподіл і незалежність гілок влади … ми не говоритимемо виконавчій владі, як їй виконувати закон», – сказав він.

За його словами, оскільки в законопроекті виписано, що Росія є країною агресором, то після ухвалення даного закону уряд на його підставі може ухвалити рішення про розірвання відносин із Москвою.

Щодо того, чи формально ця поправка уже відхилена, Вінник заявив, що ще немає рішення комітету з приводу даного законопроекту, відповідне засідання призначене на 15 листопада.

«Комітет ще формально не збирався по поправках, а засідання відбудеться в середу і в нас є узгоджений від комітету і робочої групи текст законопроекту до другого читання, але ж депутати мають право наполягати на цій правці і вона буде спочатку голосуватися на комітету, коли буде таке наполягання, а в подальшому і в сесійній залі», – додав Вінник.

8 листопада Вінник заявляв, що має намір запропонувати в прикінцевих положеннях законопроекту про реінтеграцію Донбасу зобов’язати Кабмін розірвати дипломатичні відносини України з Росії.

Верховна Рада 6 жовтня ухвалила в першому читанні президентський законопроект про особливості державної політики для забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях (№ 7163). У документі, серед іншого, міститься пункт про визнання Росії державою-агресором. Дії України в регіоні визначаються як стримування і відсіч російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях на підставі статті 51 Статуту ООН, яка визначає право держав на самооборону.

Після анексії Криму і початку бойових дій на Донбасі про необхідність припинення дипломатичних відносин з Росією заявлялось неодноразово.
…

У Національному антикорупційному бюро України заявили, що розслідують 461 кримінальне провадженні.

Згідно з повідомленням на сайті НАБУ, станом на 31 жовтня, детективи повідомили 293 особам про підозру у вчиненні корупційного злочину.

У НАБУ зазначили, що впродовж жовтня детективи бюро під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури підписали обвинувальні акти стосовно вісьмох фігурантів розслідувань, п’ять справ направили до суду. Прес-служба Національного антикорупційного бюро додала, що станом на кінець жовтня, відомство направило до суду 97 кримінальних проваджень.

У Національному антикорупційному бюро нагадали, що впродовж жовтня детективи повідомили про підозри в справі про корупційну схему під час закупівлі палива для потреб Міністерства оборони України, затримали трьох осіб, включно з сином міністра внутрішніх справ Олександром Аваковим та екс-заступником міністра Сергієм Чеботарем, у так званій «справі рюкзаків». Крім того, у НАБУ зазначили, що детективи «запобігли спробі вивезти за кордон докази» фігурантові так званої «бурштинової справи», народному депутатові Бориславу Розенблату.  

НАБУ створене 16 квітня 2015 року. Того ж дня президент України Петро Порошенко призначив директором бюро юриста Артема Ситника. Згідно з Кримінально-процесуальним кодексом України, НАБУ підслідні корупційні злочини, вчинені, зокрема, президентом України, повноваження якого припинено, прем’єр-міністром, народними депутатами, генеральним прокурором та державними службовцями категорія «А».
…

У вівторок, 14 листопада, в рамках Третього комітету Генеральної асамблеї ООН має відбутися розгляд оновленої резолюції щодо прав людини в анексованому Росією Криму. Про це «Крим.Реалії» повідомив лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, який вирушив до Нью-Йорка.

«У резолюції йдеться про грубі порушення прав людини на окупованій території, цього разу вона досить різка, там речі названі своїми іменами. Очікується, що в нас буде менше голосів, але для нас головне, щоб документ пройшов. Я думаю, документ усе ж пройде, там серед співавторів близько 30 держав – Євросоюзу, Канада, США», – сказав Джемілєв.

Він також зазначив, що крім засідання комітету, запланована низка заходів, зокрема, з іноземними журналістами.

У жовтні Україна внесла до секретаріату Третього комітету Генасамблеї ООН, який займається соціальними, гуманітарними й культурними питаннями, оновлену резолюцію щодо прав людини в Криму. У разі успіху під час розгляду, документ винесуть на Генасамблею.

У новому документі міститься вимога до Росії виконати тимчасові заходи наказу Міжнародного суду ООН про скасування заборони Меджлісу кримськотатарського народу й забезпечити навчання українською та кримськотатарською мовами.

Член комітету Держдуми Росії з міжнародних справ Сергій Железняк, коментуючи проект нової резолюції, заявляв, що документ може загрожувати суверенітету Росії.
…

Дарницький районний суд Києва продовжив термін утримання під вартою Максиму Одинцова, якого звинувачують у дезертирстві і державній зраді, до 10 січня. Про це в коментарі сайту «Крим.Реалії» повідомив адвокат Одинцова Валентин Рибін.

«Одинцову продовжили арешт до 10 січня. Також сьогодні відбувся допит одного зі свідків. Наступне засідання відбудеться 21 грудня о 13:30», – сказав Рибін.

Валентин Рибін був одним із адвокатів російських військових Олександра Александрова та Євгена Єрофеєва, яких у квітні 2016 року обміняли на українську військову Надію Савченко.

Максима Одинцова і його товариша по службі Олександра Баранова затримали 20 листопада 2016 року на адміністративному кордоні з Кримом у «буферній зоні» поруч із пропускним пунктом «Чонгар». СБУ стверджує, що обидва кримчанина 2014 року перейшли з української армії до російської, чим порушили дві статті Кримінального кодексу України – вчинили держзраду й дезертирство.

Російська влада розцінює затримання Баранова й Одинцова як «викрадення» своїх військовослужбовців. Слідчий комітет Росії відкрив у зв’язку з цим кримінальну справу.

Процес у «справі кримських дезертирів» розпочався в Києві 7 лютого. Справу Максима Одинцова слухають у Дарницькому райсуді Києва, а іншу справу колишнього українського військового Олександра Баранова – в Подільському райсуді.
…

Штаб української воєнної операції на Донбасі заявляє, що підтримувані Росією бойовики від початку доби і до 18-ї години понеділка 14 разів відкривали вогонь у напрямку українських військ. Як йдеться в повідомленні штабу на сторінці у Facebook, унаслідок бойових дій поранень зазнали двоє українських військовослужбовців.

«Під вогонь з піхотного озброєння потрапили оборонці Авдіївки, Пісків, Мар’їнки та Старогнатівки, а поблизу Новотроїцького наші позиції обстрілював снайпер. Також у районі Маріуполя ворог випустив близько двох десятків мін калібру 120 і 82 міліметри по захисниках Водяного», – повідомили українські військові.

Згідно з даними штабу, обстріли сьогодні також тривали поблизу Луганського, Лопаскиного, Троїцького, Кримського та Зайцева.

Раніше сьогодні у прес-центрі штабу АТО повідомили про 33 випадки порушення режиму перемир’я за минулу добу з боку підтримуваних Росією бойовиків.

В угрупованні «ДНР» звинуватили українських військових у 40 обстрілах за минулу добу, луганські сепаратисти заявили, що українська сторона 10 разів стріляла в бік підконтрольних угрупованню «ЛНР» територій.

Черговий режим припинення вогню, про який заявила 23 серпня Тристороння контактна група, мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.
…