Президент звільнив посла в Молдові через власне рішення Гнатишина – Клімкін

Президент України Петро Порошенко звільнив Надзвичайного і Повноважного посла України в Молдові Івана Гнатишина через його власне бажання, заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

«Мене багато запитують щодо новини про звільнення Івана Гнатишина з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Молдові. Це було його рішення, з огляду на особисті обставини і вік. Я дуже поважаю і ціную Івана Миколайовича і вдячний йому за професійну роботу!», – заявив він.

25 квітня стало відомо, що Порошенко звільнив Гнатишина з посади посла в Кишиневі, однак причини не уточнювалися.

68-річний Іван Гнатишин очолював дипломатичне представництво України в Молдові з 1996 по 2001 рік, потім – з вересня 2015 року.

Посол США в Раді безпеки ООН: «Дії Росії підривають принципи Мінських угод»

Посол Сполучених Штатів у Раді безпеки ООН Джонатан Коен на засіданні, присвяченому ініціативі Росії видавати російські паспорти жителям Донбасу за спрощеною процедурою, назвав її провокацією.

«Росія інтенсифікує напад на суверенітет і цілісність України таким чином. Донбас – це Україна, пане голово. А люди, які там живуть – українці незалежно від того, якою мовою вони воліють говорити. Така масова видача громадянства громадянам іншої держави порушує принцип суверенітету. Дії Росії підривають принципи, на яких стоять Мінські угоди. Донбас – невід’ємна частина України і український уряд повинен відновити над цією територією», – сказав Коен.

Він нагадав, що і чинний президент України Петро Порошенко, і переможець чергових президентських виборів Володимир Зеленський вважають Мінські угоди єдиним шляхом мирного врегулювання конфлікту на Донбасі.

«Якби Росія дійсно була зацікавлена долею російськомовних громадян України, вони би з боку Росії доклали всіх зусиль, аби налагодити співпрацю з українською стороною, новообраним президентом Зеленським. Однак цього не відбувається. Тому ми готові підтримати зусилля України відновити контроль по всій території України в рамках міжнародно визнаних кордонів», – сказав він.

Коен додав, що санкції, запроваджені ООН проти Росії, лишаться чинними, доки Росія не виведе війська з Криму та Донбасу.

Своєю чергою представник Росії в Раді безпеки Василь Небензя заперечує, що Росія порушує Мінські угоди. Він заявив, що при отриманні російських паспортів українці нібито не повинні відмовлятися від українського громадянства, а російське громадянство їм не нав’язують.​

Небензя також навів дані російського Міністерства внутрішніх справ, за яким за п’ять років російської агресії на Донбасі 334 тисячі із 2,3 мільйонів громадян України, які проживають в Росії, звернулися до державних органів із приводу отримання громадянства. Право ж надавати громадянство, стверджує представник Росії, є суверенним правом незалежної держави.

Читайте також: Після останнього перемир’я СММ зафіксувала понад 50 тисяч порушень режиму тиші – Апакан

24 квітня президент Росії Володимир Путін підписав указ, за яким жителі окупованих територій Донбасу зможуть у спрощеному порядку отримувати громадянство Росії, чим викликав обурення і української влади, і лідерів інших країн.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.

Нацбанк очікує на приїзд місії МВФ у травні

Національний банк України очікує на приїзд місії Міжнародного валютного фонду в травні, заявив голова НБУ Яків Смолій.

«Ми очікуємо в середині травня, як і планувалося. Місія буде проводити перегляд програми і за результатами буде ухвалене рішення про надання чергового траншу, якого ми очікуємо цього року. Що стосується умов, покладених на Нацбанк, – вони виконані», – сказав Смолій.

18 грудня 2018 року посол України у США Валерій Чалий повідомив, що в штаб-квартирі Міжнародного валютного фонду у Вашингтоні затвердили виділення Україні фінансової підтримки для продовження реалізації важливих реформ.

Обсяг нової програми – 3,9 мільярда доларів. Згідно з повідомленням, вона має стати основою для економічної політики уряду в 2019 році – передбачається, що ця політика буде зосереджена на зниженні інфляції та реформах оподаткування, фінансового і енергетичного секторів.

21 грудня Україна отримала перший транш за новою програмою співпраці з Міжнародним валютним фондом обсягом близько 1,4 мільярда доларів.

ВСУ закрив провадження у справі про надання томосу ПЦУ

Верховний суд повідомляє, що закрив провадження у справі за позовом релігійних організацій, які просили скасувати постанову Верховної Ради України від 19 квітня 2018 року про підтримку звернення президента України до Вселенського патріарха Варфоломія щодо надання томосу про автокефалію Православної церкви в Україні.

«25 квітня 2019 року Верховний суд розглянув справу та дійшов висновку, що вона не має ознак справи адміністративної юрисдикції», – йдеться в повідомленні суду в Facebook.

На даний час оголошена лише резолютивна частина ухвали, повний текст очікується протягом п’яти днів.

У квітні минулого року президент України Петро Порошенко заявив про намір звернутися до Вселенського патріарха Варфоломія із закликом надати томос про автокефалію ПЦУ. Його звернення підтримала Верховна Рада.

15 грудня в Києві відбувся Об’єднавчий собор, на якому створили Православну церкву України, очолив її митрополит Епіфаній. 6 січня він отримав томос про автокефалію Православної церкви України від Вселенського патріарха.

 

Рада розблокувала співпрацю з донорами в сфері гуманітарного розмінування – Геращенко

Верховна Рада України ухвалила зміни до закону «Про протимінну діяльність в Україні», покликані вдосконалити механізми залучення фінансування для протимінної діяльності. Рішення підтримали 234 народних депутатів.

«Сім тисяч квадратних кілометрів на Донбасі вражені вибухонебезпечними предметами. Україна займає п’яте місце у світі за кількістю жертв від мін та інших вибухонебезпечних залишків війни після Афганістану, Лівії, Ємену та Сирії – така страшна для мене цифра і інформація», – написала у Facebook перший віце-спікер Ірина Геращенко, яка є співавторкою законопроекту.

У листопаді минулого року Міноборони України повідомляло, що від початку збройного конфлікту на Донбасі сапери виявили та знешкодили 253 716 одиниць вибухонебезпечних предметів.

Читайте також: Міни – загроза для мільйонів жителів України (світова преса)

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.

 

Російські пранкери подзвонили Макрону від імені Зеленського – Reuters

Російські пранкери Вован і Лексус подзвонили президенту Франції Емануелю Макрону від імені переможця президентських виборів в Україні Володимира Зеленського. Про це повідомляє агентство Reuters.

15-хвилинну розмову 24 квітня опублікували у YouTube. Точний час, коли відбувся дзвінок, невідомий.

Один з пранкерів, що видавав себе за Зеленського, пожартував, що перемога у 73% голосів нагадує результати виборів у Росії, коли перемагав Володимир Путін. У відповідь співрозмовник, голос якого, як зазначає агентство, схожий на Макрона, жартівливо зауважив, що Україна не була схожа на Росію принаймні в одному: «Ви ще не кинули всіх суперників до в’язниці».

У адміністрації Макрона відмовилися коментувати Reuters відео, сказавши, що ані підтверджують, ані заперечують автентичність запису.

Вован і Лексус – відомі російські пранкери, жертвами яких ставали чимало відомих людей та світових політиків.

Зеленський зустрічався з Макроном 12 квітня у Парижі.

Суд продовжив арешт Єфремова – ГПУ

Старобільський районний суд Луганської області продовжив арешт екс-голові парламентської фракції Партії регіонів Олександру Єфремову ще на два місяці.

Як повідомила речниця генерального прокурора України Лариса Сарган, він перебуватиме під вартою до 22 червня.

Єфремова затримали 30 липня 2016 року в аеропорту «Бориспіль», звідки він, за даними ГПУ, намагався вилетіти до Відня. 13 січня 2017 року Єфремова з Києва конвоювали до Старобільська, де він і нині перебуває під арештом.

Читайте також: Суд дозволив заочне розслідування щодо ймовірних співучасників Єфремова – ГПУ

4 січня 2017 року Генеральна прокуратура України направила до суду обвинувальний акт стосовно Єфремова. Йому інкримінують організацію захоплення будівлі Луганської ОДА; пособництво в захопленні управління СБУ в Луганській області; вчинення умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України; організаційне сприяння створенню й діяльності угруповання «ЛНР»; державну зраду.

Орбан привітав Зеленського з перемогою на виборах

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан листом привітав Володимира Зеленського з перемогою на президентських виборах.

«Прийміть мої вітання з приводу великої перемоги в якості наступного президента України», – пише Орбан. На його думку, угорський уряд і в подальшому буде працювати над розвитком українсько-угорських відносин.

«На це розраховую і сподіваюся на вашу співпрацю. Бажаю успіху у відповідальній роботі», – завершує свого листа до Володимира Зеленського чинний угорський прем’єр.

Згідно з попередніми даними Центральної виборчої комісії, Володимир Зеленський перемагає на виборах президента України, набираючи близько 73% голосів виборців. Чинний голова держави Петро Порошенко здобуває близько 25% голосів.

ЦВК має встановити остаточні результати виборів до 1 травня 2019 року. Інавгурація новообраного президента повинна відбутися до 3 червня.

Погіршення угорсько-українських відносин пов’язують із прийняттям Закону України про освіту 5 вересня 2017 року, який, серед іншого, виділяється низкою нововведень, у тому числі й ширшим впровадженням української державної мови, включно у навчальних закладах національних меншин.

Попри численні спроби угорської та української сторін врегулювати спірні питання дипломатичним шляхом, повного порозуміння досягти не вдалося. Офіційний Будапешт намагається блокувати євроатлантичні ініціативи України. За останні роки контакти відбувалися переважно на рівні керівників зовнішньополітичних відомств Угорщини та України – Петера Сійярто та Павла Клімкіна.

Порошенко повідомив про намір брати участь у парламентських виборах – глава фракції БПП

Президент України Петро Порошенко на зустрічі зі своєю парламентською фракцією заявив про намір брати участь у парламентських виборах цієї осені. Про це журналістам розповів лідер фракції «Блоку Петра Порошенка» Артур Герасимов після зустрічі членів фракції з президентом, повідомляє «Інтерфакс-Україна».

«Була озвучена позиція, що тепер при наборі в команду буде проводитися праймеріз серед тих, хто захоче стати членами нашої команди», – додав Герасимов.

Герасимов повідомив, що за результатами минулих президентських виборів будуть зроблені відповідні висновки і в партійній структурі відбудуться кадрові зміни.

За словами глави парламентської фракції, Порошенко «стає лідером політичної партії і це є ключовим аспектом, який ми сьогодні проговорювали».

22 квітня Порошенко заявив своїм прихильникам, що прийшли на Банкову подякувати главі держави, що залишається в політиці, і його цілі – перемога на парламентських виборах і «повернення на Банкову» після наступних президентських виборів.

Згідно з попередніми даними Центральної виборчої комісії, Володимир Зеленський перемагає на виборах президента України, набираючи близько 73% голосів виборців. Чинний голова держави Петро Порошенко здобуває близько 25% голосів.

ЦВК має встановити остаточні результати виборів до 1 травня 2019 року. Інавгурація новообраного президента повинна відбутися до 3 червня.

Гройсман заявив, що піде на вибори в Раду з новою політичною силою

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман в ефірі телеканалу ICTV заявив, що піде на вибори у Верховну Раду з новою політичною силою.

«Однозначно, що це буде політична сила, яка об’єднає в собі людей з гарною репутацією, людей, які можуть не тільки говорити, а реально робити речі. Я не хочу бути статистом у наступному політичному сезоні, хочу бути активним, я хочу боротися за ідеї, хочу їх вводити», – сказав Гройсман.

У 2014 році Володимир Гройсман став народним депутатом за списками партії «Блок Петра Порошенка». У листопаді був обраний головою Верховної Ради. З квітня 2016 року працює прем’єр-міністром України.

Вибори у Верховну Раду мають відбутися в жовтні 2019 року.

КМІС: 80% українців «контактували з трансляцією дебатів»

80% українців «тим чи іншим способом контактували з трансляцією дебатів» кандидатів у президенти 19 квітня, свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології.

«Більшість дивилася трансляцію по телебаченню – 58% від усіх опитаних, 20% – дивились чи слухали трансляцію по інтернету, 1,5% – по радіо, ще 20% взагалі не контактували з трансляцією», – йдеться в дослідженні.

Близько 50% вважають, що переміг в дебатах Володимир Зеленський, 14% – що Петро Порошенко, ще 33% вважають, що дебати закінчились внічию. Серед виборців Зеленського 76% вважали, що їх кандидат переміг на дебатах, і тільки 1% – що Порошенко, 20% цього електорату вирішили, що була нічия. Серед виборців Порошенко 52% віддали перемогу своєму кандидату, 4% – Зеленському, і 41% вирішили, що була нічия.

19 квітня на НСК «Олімпійський» у Києві відбулися неофіційні дебати між Володимиром Зеленським і Петром Порошенком. Офіційні дебати відбулися згодом – у студії «Суспільного телебачення». Саме вони передбачені українським законодавством. Зеленський у них участі не брав.

Гройсман розповів про телефонну розмову із Зеленським після його перемоги на виборах

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман в ефірі телеканалу ICTV розповів, що мав телефонну розмову із переможцем виборів президента Володимиром Зеленським.

«Ви знаєте, я подякував Петру Порошенку вчора. І, звісно, я мав телефонну розмову з новим президентом, обраним президентом Володимиром Зеленським. Я привітав його з цією перемогою. Я вважаю, що виклики стоять достатньо серйозні і треба все зробити для того, щоб їх подолати», – сказав Гройсман ввечері 22 квітня.

21 квітня відбувся другий тур виборів президента України. Згідно з даними Центральної виборчої комісії, Володимир Зеленський набирає понад 73%, чинний президент Петро Порошенко – понад 24%.

ЦВК має встановити остаточні результати виборів до 1 травня 2019 року. Інавгурація новообраного президента повинна відбутися до 3 червня.

Міжнародні спостерігачі про вибори: демократія в Україні стала більш стабільною

Президентські вибори в Україні були конкурентоспроможними і відбулися з повагою до фундаментальних свобод, відзначають міжнародні спостерігачі. Про це представники ОБСЄ, ПАРЄ та Європарламенту заявили 22 квітня на прес-конференції в Києві.

Разом із тим, у кампанії під час обох турів виборів бракувало справжнього обговорення питань, що становлять суспільний інтерес, відзначають експерти.

«Демократична і впорядкована передача влади, свідками якої ми стали вчора, є великим досягненням українського народу і відкриває шлях до нових зусиль для просування необхідних реформ», – відзначив спеціальний координатор і лідер короткотермінової місії спостерігачів ОБСЄ Ґіорґі Церетелі.

«Вільні вибори стають нормою в Україні і що люди використовують своє право голосу. Ці вибори свідчать, що демократія в Україні стала більш стабільною. Я вірю, що нова політична динаміка в країні зможе відбити високі очікування виборців. Тепер країна має зосередитися на подальшому економічному розвитку», – вказала голова делегації Парламентської асамблеї ОБСЄ Доріс Барнетт.

«Я щиро шкодую, що багато українців не могли проголосувати, тому що Росія незаконно анексувала Крим, а на сході України триває агресія. Європейський парламент заохочує та підтримує нового президента у продовженні та навіть зміцненні реформаторських зусиль, головним чином у боротьбі з корупцією та бідністю», – наголосила голова делегації Європейського парламенту Ребекка Гармс.

Згідно з даними Центральної виборчої комісії, шоумен Володимир Зеленський набирає понад 73%, чинний президент Петро Порошенко – близько 25%.

ЦВК має встановити остаточні результати виборів до 1 травня 2019 року. Інавгурація новообраного президента повинна відбутися до 3 червня.

За голосуванням стежили 215 закордонних спостерігачів, найбільше зі США – 65, із Республіки Польща – 45, Франції – 17.

До України приїхало 2485 офіційних спостерігачів від міжнародних організацій. Від Бюро демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки та співробітництва в Європі – 997, Європейської мережі організацій зі спостереження за виборами (ENEMO) – 384, Світового конгресу українців – 249.

Кремль: вітати Зеленського і говорити про співпрацю ще зарано

У Кремлі заявили, що вважають передчасними вітання президента Росії Володимира Путіна Володимиру Зеленському, який лідирує на виборах президента України.

Крім того, заявив речник Путіна Дмитро Пєсков, наразі зарано говорити про можливість співпраці з Зеленським.

Росія поважає вибір, зроблений громадянами України, проте заявляє про проблеми з «легітимністю цього процесу», додав Пєсков.

«Легітимність цих виборів у цілому була поставлена під сумнів, коли не було надано можливості голосувати трьом мільйонам громадян України, які проживають у Росії», – цитує Пєскова російська державна агенція новин ТАСС.

Згідно з попередніми даними Центральної виборчої комісії, Володимир Зеленський перемагає на виборах президента України, набираючи близько 73% голосів виборців. Чинний голова держави Петро Порошенко здобуває близько 25% голосів.

ЦВК має встановити остаточні результати виборів до 1 травня 2019 року. Інавгурація новообраного президента повинна відбутися до 3 червня.

Зеленського вже привітали низка світових лідерів.

Міжнародні спостерігачі оцінюють вибори в Україні – трансляція

Міжнародні спостерігачі від ПАРЄ, ОБСЄ, Європарламенту оціюють хід президентських виборів в Україні і передвиборну кампанію.

Радіо Свобода транслює прес-конференцію спостерігачів.

Згідно з попередніми даними Центральної виборчої комісії, Володимир Зеленський перемагає на виборах президента України, набираючи близько 73% голосів виборців. Чинний голова держави Петро Порошенко здобуває близько 25% голосів.

ЦВК має встановити остаточні результати виборів до 1 травня 2019 року. Інавгурація новообраного президента повинна відбутися до 3 червня.

Зеленський анонсує «потужну інформаційну війну» для припинення вогню на Донбасі

Кандидат у президенти Володимир Зеленський, який, за даними екзит-полу, лідирує в другому турі виборів, заявляє про намір працювати для припинення вогню на Донбасі.

Зокрема, він анонсував «потужну інформаційну війну» для закінчення вогню на Донбасі і попросив допомоги журналістів у цьому. Подробиць цієї кампанії він не навів.

«Ми будемо діяти в будь-якому випадку в «нормандському форматі», продовжувати мінський процес, ми будемо його перезавантажувати. Думаю, що у нас будуть кадрові заміни. Ми будемо продовжувати мінський напрямок, іти до кінця, щоб припинити вогонь. Крім того, для нас зараз завдання номер один – повернути всіх наших в’язнів, полонених, військовополонених…», – сказав Зеленський 21 квітня в своєму штабі.

Читайте також: В Україні пройшов другий тур виборів президента. Живий блог

За даними національного екзит-полу, шоумен Володимир Зеленський перемагає у другому турі виборів президента України, набираючи 73,2% голосів виборців.

За чинного президента України Петра Порошенка, за цими даними, проголосували 25,3% виборців.

Ще 1,5 % виборців повідомили, що викреслили обох кандидатів або зіпсували бюлетень.

Президент Петро Порошенко заявив, що визнає поразку і готовий привітати свого опонента. Порошенко наголосив, що залишить посаду президента, але не піде з політики.

 

Речник ПЦУ подякував Порошенкові за томос

Речник Православної церкви України Іван Сидор подякував президентові України Петру Порошенку за сприяння в отриманні томосу про канонічну автокефалію, наданого вселенським патріархом Варфоломієм.

«Це була цікава, плідна і дуже не проста подорож президента країни, яка всі ці роки обстрілюється зі сторони Росії. Тим не менше, ми всі зростати, а не занепадали. Піднімались, а не падали. Досягали, а не тільки мріяли. Особливо дякую за томос, Петре Олексійовичу! Століття йшли до нього, йшли би ще так само, якби не воля і сприяння державної влади», – написав речник ПЦУ у Facebook.

Як свідчать дані Національного екзит-полу, наведені станом на 18:00, найбільше голосів виборців під час голосування 21 квітня отримує Володимир Зеленський – 73,2%. Чинний президент Петро Порошенко, за цими даними, здобув підтримку 25,3% виборців. Глава держави уже привітав обрання Зеленського на посаду на наступний термін.

ЦВК має встановити результати виборів до 1 травня 2019 року. Інавгурація новообраного президента повинна відбутися до 3 червня.

Зеленський: Порошенко привітав із перемогою

Президент України Петро Порошенко привітав кандидата на посаду глави держави Володимира Зеленського з лідерством за результатами екзит-полів після голосування 21 квітня.

«Я дуже вдячний президентові України Петру Олексійовичу Порошенку, тільки що він мене привітав із перемогою, я йому вдячний, він сказав, що я можу розраховувати на його допомогу в будь-який час. Він визнав перемогу мою і моєї команди. Ми об’єднуємо Україну», – заявив Зеленський.

Як свідчать дані Національного екзит-полу, наведені станом на 18:00, найбільше голосів виборців під час голосування 21 квітня отримує Володимир Зеленський – 73,2%. Чинний президент Петро Порошенко, за цими даними, здобув підтримку 25,3% виборців.

ЦВК має встановити результати виборів до 1 травня 2019 року. Інавгурація новообраного президента повинна відбутися до 3 червня.

Суд відхилив позов про зняття Зеленського з президентських виборів

Шостий апеляційний адміністративний суд у Києві відмовився задовольняти позов від спостерігача за виборами від громадської організації «Українська асоціація акціонерів» Андрія Хілька стосовно скасування реєстрації  Володимира Зеленського кандидатом на посаду президента України.

Відповідне рішення суд ухвалив у ніч на 21 квітня.

Під час засідання сам Хілько повідомляв суду, що вважає безкоштовне роздавання квитків на дебати на НСК «Олімпійському» з боку Зеленського підкупом виборців і що це порушує українське законодавство. Суд відмовився визнати це агітацією, оскільки обидва кандидати не закликали голосувати за себе, а лише повідомили виборцям, як потрапити на дебати. Судді наголосили, що цей позов «не заслуговує на увагу». Таким чином, суд не знайшов порушень законодавства у діях кандидата у президенти Володимира Зеленського.

Водночас, представник Зеленського наголошував, що сам позов є необґрунтованим, а причиною його подання було «створення інформаційного приводу». Також на засіданні був присутній і представник Центральної виборчої комісії, який повідомив, що вимога позивача не може бути задоволена через відсутність конкретних причин згідно із законом для скасування реєстрації кандидата.

Прокоментувала цей позов і голова правління громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська, про що повідомляє «Громадське телебачення». За її словами, «підстав для оскарження реєстрації зараз не може бути».

«Немає у законі ніяких підстав для задоволення позову, щоб не було (вказано) в позовних вимогах. Сьогодні вже через суд не можна навіть бути включеним до списку виборців, не те, що скасовувати реєстрацію кандидата. Це не афера, а інформаційна провокація», – сказала Ольга Айвазовська.

Розгляд цього позову привернув увагу багатьох ЗМІ, представники яких прибули на судове засідання. Від журналістів прозвучало і запитання до Хмілька, чи не подав він цей позов в інтересах саме Зеленського для реклами в такий спосіб, позивач це заперечив.

Раніше цього місяця Андрій Хілько в статусі офіційного спостерігача за президентськими виборами у 221-му окрузі від ГО «Українська асоціація акціонерів», керівником і одним із засновників якої є сам Хілько, подав позов до суду супроти кандидата Володимира Зеленського, в якому вимагав визнати незаконною агітацією його зустріч із президентом Франції Емманюелем Макроном і видалити інформацію про неї. Колегія суддів відмовила Хільку і в тому позові.

Дружина Зеленського прокоментувала свій репост у 2014 році, через який потрапила до бази «Миротворця»

Олена Зеленська, дружина кандидата на посаду президента Володимира Зеленського, пояснила, чому у 2014 році перепостила публікацію ресурсу LifeNews, через що потрапила в базу сайту «Миротворець» із позначкою «інформатор бойовиків незаконних збройних формувань». У тій публікації пропонувалося надсилати відео пересування українських військ за гонорар 15 тисяч рублів

Свій вчинок Олена Зеленська на своїй сторінці у фейсбук пояснила так: «Сьогодні поширили скріни з моєї сторінки. Скріни 2014 року. Тоді я не знала всіх технічних особливостей ФБ. Не підозрювала, що робити перепост з обуренням діями російських пропагандистів не можна. Тому що ФБ може не показати підводку, а саме посилання – залишити. Не знала, та й не до цих знань було в ті дні. Ми всі були шоковані від того, що відбувалося у нас в країні».

Вона також зазначила, що не пам’ятає, чий саме пост перепостила, кого зі своїх фейсбучних друзів. І додала: «Всіх запрошую на свою сторінку. Подивитися, про що і що я писала тоді. Що репостила. Над чим розмірковувала».

Слід зазначити, що з інших постів того часу на сторінці Зеленської у фейсбук не можна зробити висновок, що вона займала проросійську позицію. На її сторінці є і кілька публікацій, які викривають російську пропаганду.

Як повідомив сайт «Миротворця», Зеленська потрапила в «Чистилище» за те, що 15 квітня 2014 року зі сторінки у Facebook, підписаної «Олена Зеленська» була поширена інформація російських пропагандистських ЗМІ: «Надсилайте через http://lifenews.ru/app / desktop відео пересування українських військ. Гонорар 15 000 рублів #Україна».

Як стверджує «Миротворець», пізніше цей пост був видалений зі сторінки у Facebook.

«Центр «Миротворець» просить правоохоронні органи розглядати цю публікацію на сайті як заяву про вчинення цим громадянином усвідомлених діянь проти національної безпеки України, світу, безпеки людства та міжнародного правопорядку, а також інших правопорушень», – йдеться в профілі Олени Зеленської на сайті «Миротворець».

Центр «Миротворець» є громадською організацією і відомий збором даних про підозрюваних донбаських і кримських сепаратистів, бойовиків російських гібридних сил та іноземних громадян, які їх підтримують. Відповідну інформацію про цих осіб «Миротворець» публікує на своєму сайті в розділі «Чистилище».

В Україні почався «день тиші»

Опівночі починається «день тиші» напередодні другого туру виборів президента України, коли заборонена агітація за будь-кого з кандидатів.

Згідно з частиною 2 статті 57 закону «Про вибори президента України», передвиборна агітація закінчується о 24-й годині останньої п’ятниці перед днем виборів.

Стаття 58 цього закону серед форм виборчої агітації визначає, зокрема, «оприлюднення в друкованих та аудіовізуальних (електронних) засобах масової інформації політичної реклами, виступів, інтерв’ю, нарисів, відеофільмів, аудіо- та відеокліпів, інших публікацій та повідомлень», а також «проведення концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрації фільмів та телепередач чи інших публічних заходів за підтримки партії – суб’єкта виборчого процесу чи кандидата на пост президента України, а також оприлюднення інформації про таку підтримку».

Раніше сьогодні відбулися дебати між кандидатами Володимиром Зеленським та Петром Порошенком. 

Читайте більше: «Конкурс капітанів»: перші реакції соцмереж на дебати Порошенка й Зеленського

За офіційними результатами першого туру виборів президента України, за Володимира Зеленського проголосували 30,24% виборців, за чинного главу держави Петра Порошенка – 15,95% виборців. Другий тур відбудеться 21 квітня.

Проголосувати на дільницях можна буде з восьмої ранку до восьмої вечора. 

Голова ОБСЄ закликав до продовження переговорів про «Великоднє перемир’я»

Чинний голова ОБСЄ та міністр закордонних та європейських справ Словаччини Мірослав Лайчак висловив глибокий жаль, що Тристороння контактна група у Мінську та її робоча група з питань безпеки не змогли домовитися вчора про «Великоднє перемир’я» та закликав до продовження переговорів. Заяву про це розмістили на сайті ОБСЄ 19 квітня.

У ній наголошується на нагальній необхідності не лише повторно взяти на себе зобов’язання щодо відновлення перемир’я, а й домовитися про стале і незворотне припинення вогню.

«Щодня на сході України страждають люди. Обов’язок сторін – забезпечити безпечне і безпечне середовище, і це ключова передумова для будь-якого позитивного розвитку, включаючи поліпшення складної гуманітарної ситуації», – сказав Лайчак.

Читайте також: Великоднє перемир’я: чергове випробовування «Мінська» на ефективність

Представниця України в гуманітарній підгрупі ТКГ Ірина Геращенко​ повідомила 18 квітня, що представники Росії в Тристоронній контактній групі відмовилися погодити припинення вогню на Великдень​. 

Вона додала, що великоднє перемир’я мало набути чинності 19 квітня. За словами Геращенко, представник України в Тристоронній контактній групі Євген Марчук звинуватив у зриві домовленостей Росію та її президента Володимира Путіна.

Раніше на підтримку запровадження великоднього перемир’я висловилисяпрезидент України Петро Порошенко і канцлерка Німеччини Анґела Меркель.

На Донбасі від 8 березня діє новий режим тиші, про який домовилися на засіданні Тристоронньої контактної групи в Мінську. Цього разу, як і раніше, перемир’я не дотримується і порушувалося відразу в перші години після проголошення.​

МОЗ України вказало на маніпуляцію в словах експерта з команди Зеленського

Експерт із питань охорони здоров’я в команді кандидата в президенти України Володимира Зеленського Євген Комаровський маніпулює, коли говорить про «100 тисяч жителів країни» хворих на кір, пише прес-служба Міністерства охорони здоров’я України.

У відомстві уточнили, що близько 100 тисяч людей захворіли на кір не зараз, а за весь період з початку спалаху хвороби восени 2017 року.

«Вакцинація насправді є питанням національної безпеки. Особливо гостро це питання постає в умовах спалаху кору. У більшості країн світу, в яких фіксують спалах кору, громадськість чинить тиск на людей, які свідомо, без медичних причин відмовляються від щеплень і ставлять під загрозу життя тисяч інших людей», – заявили в МОЗ.

У відомстві підкреслили, що разом з урядом і лікарською спільнотою роблять «систематичні кроки, щоби ліквідувати бар’єри для вакцинації і зупинити спалах кору в країні». Серед них – посилена імунізація всіх груп дітей та безоплатна імунізація дорослих, які належать до груп ризику.

За даними МОЗ, минулого тижня на кір захворіли 2 279 людей – 1204 дорослих та 1 075 дітей.

Кір – надзвичайно заразне інфекційне захворювання, що передається від хворої людини до здорової повітряно-крапельним шляхом, тобто під час чхання, кашлю або розмови хворого. Вірус кору може жити в повітрі й на поверхнях до двох годин після того, як хвора людина залишила приміщення.

Дев’ять із десяти невакцинованих людей, що контактують із хворим, будуть заражені. Захворювання на кір може мати тяжкий перебіг і призвести до серйозних ускладнень – пневмонії, вушної інфекції, запалення мозку (енцефаліту), а також до інвалідності та смерті.

Специфічного лікування від кору немає. Єдиний спосіб запобігти ускладненням і смерті від кору – вакцинація.

Окружний адмінсуд Києва ухвалив ще одне рішення щодо «Приватбанку» на користь Коломойського – НБУ

У НБУ занепокоєні якістю розгляду судових справ в Україні, що «можуть призвести до втрат коштів платників податків та ризиків для банківської та фінансової стабільності країни»

Біля Криму під час навчань зламався великий російський корабель

Великий десантний корабель Чорноморського флоту Росії «Цезар Куніков» зламався під час навчань у районі мису Херсонес, повідомляє російське державне інформаційне агентство ТАСС із посилання на прес-службу флоту.

Згідно з повідомленням, у морі виникла несправність із рульовим пристроєм, через що корабель був відбуксований у пункт базування в анексованому Росією Криму.

При цьому для виключення можливих аварійних ситуацій під час заходу і швартування в пункті базування чергові служби вирішили, що кораблю необхідно зайти в гавань з використанням буксирів допоміжного флоту.

18 квітня прес-служба Міноборони Росії повідомила, що екіпаж корабля «Цезар Куніков» на полігонах бойової підготовки спільно з підрозділами окремої гвардійської бригади морської піхоти відпрацював організацію навантаження бойової техніки і особового складу на корабель.

Після анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові. У Генштабі України дії російських військових у Криму називають незаконними.

НБУ: в разі націоналізації «Приватбанку» ФГВ муситиме виплатити вкладникам 100 мільярдів гривень

Повернення «Приватбанку» до попередніх власників не передбачене законодавством, сказав на засіданні Ради національної безпеки і оборони голова Національного банку Яків Смолій. В разі ж, якщо це станеться, Фонд гарантування вкладів змушений буде виплатити вкладникам біля ста мільярдів гривень.

«Повернення банку до попередніх власників неможливе, сьогодні законами це не передбачено, однак те рішення, яке було прийняте в 2016-му, якщо повернеться – це загрожує тим, що Фонду гарантування вкладів доведеться виплатити вкладникам біля 100 мільярдів гривень. Це сьогодні будуть емісійні кошти, вони можуть суттєво вплинути, як у випадку 2014-2015 року, коли довелося докапіталізовувати «Нафтогаз», – сказав Смолій.

За його словами, НБУ поки що не має точних прогнозів, як такий розвиток подій вплине на курс валют, однак певне коливання він вже зауважив.

«Різниця між ранком і закриттям міжбанківського ринку була плюс 15 копійок, вплив на співвідношення долар-гривня. Ми робимо все можливе для того, щоб не допустити паніки і впливу поки що інформаційного, який сьогодні з’явився, на стабільність банківської системи», – повідомив голова НБУ.

Він висловив побоювання, що позитивні зрушення, які констатував Нацбанк за результатами своєї роботи 2018 року, можуть бути нівельовані в разі дестабілізації. Як додав Смолій, НБУ планує звернутися до Міністерства юстиції та Вищої ради правосуддя щодо перегляду рішення, а також планує подати апеляцію, щойно отримає повний текст рішення суду.

Читайте також: Порошенко: скасування націоналізації «Приватбанку» загрожує дефолтом

Раніше 18 квітня стало відомо, що Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконною націоналізацію «Приватбанку».

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень. Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.

Колишній акціонер «Приватбанку» Ігор Коломойський назвав «маячнею»опубліковані Національним банком України дані.