Зеленський представив свою команду експертів в ефірі «1+1»

Кандидат у президенти Володимир Зеленський в ефірі програми «Право на владу» представив свою команду. Як він уточнив, ці люди «підуть із ним в Адміністрацію президента».

«Розумієте, ми не роздаємо портфелів, не даємо посад. Хто з них буде найкращим, той і обійме ту чи іншу посаду», – повідомив Зеленський.

За словами кандидата в президенти, його команда має такий склад:

Руслан Стефанчук – реформування державних і правових інституцій
Іван Баканов – голова партії Слуга народу, відповідає за відносини з Верховною Радою
Дмитро Разумков – питання внутрішньої політики
Олександр Данилюк – міжнародні відносини, економіка, фінансова та банківська політика
Руслан Рябошапка – правоохорона та антикорупційна політика
Галина Янченко – експертка з антикорупційної політики і didgital-рішень
Денис Монастирський – правоохоронні органи
Сергій Іонушас – органи правосуддя
Іван Апаршин – експерт із безпеки та оборони
Ірина Венедіктова – реформи у судовій системі
Данило Гетьманцев – економіка, фінанси та оподаткування
Вікторія Страхова – відповідає за банківську діяльність
Михайло Федорів – керівник діджитал-напрямку «Зе-команди»
Олександр Мережко – експерт із питань міжнародних відносин та народовладдя
Олег Бондаренко – напрямок екологічної політики
Марина Бардіна – відповідає за реалізацію рівних прав та можливостей жінок і чоловіків
Сергій Кальченко – експерт із виборчого законодавства, європейських стандартів у сфері прав людини
Андрій Герус –напрямки енергетики, житлово-комунальних послуг та антимонопольне регулювання
Сергій Бабак – експерт з освіти та науки
Євген Комаровський – радник з питань медицини

«Ми з цими людьми будемо будувати сильну, потужну, вільну Україну, яка не є молодша сестра Росії, яка не є корумпований партнер Європи, а наша незалежна Україна», – заявив Зеленський.

Раніше Радіо Свобода стало відомо, що в команді Зеленського працює також колишній голова правління «Нафтогазу» в 2007-2010 роках Олег Дубина. Втім, цю інформацію в штабі кандидата спростовують.

За офіційними результатами першого туру виборів президента України, за Володимира Зеленського проголосували 30,24% виборців, за чинного главу держави Петра Порошенка – 15,95% виборців. Другий тур відбудеться 21 квітня.​

Засідання РНБО через ситуацію з «Приватбанком» (трансляція)

Президент України Петро Порошенко скликав засідання Ради національної безпеки і оборони.

Згідно з повідомленням на офіційній сторінці Порошенка, нарада стосуватиметься можливих загроз внаслідок визнання незаконною націоналізації «Приватбанку».

Раніше 18 квітня стало відомо, що Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконною націоналізацію «Приватбанку».

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень. Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.

Колишній акціонер «Приватбанку» Ігор Коломойський назвав «маячнею»опубліковані Національним банком України дані.

Зеленський найняв американських лобістів, щоб покращити свій міжнародний імідж

Кандидат у президенти Володимир Зеленський найняв лобістську фірму Signal Group Consulting з Вашингтону, щоб покращити свій міжнародний імідж та організувати зустрічі членів своєї команди з чиновниками в США – відповідне підтвердження журналісти Радіо Свобода отримали від представника компанії Джона Проктера.

За даними журналістів, Зеленський та партія «Слуга народу», яка висунула його кандидатом у президенти, заплатили Signal Group Consulting 60 тисяч доларів.

Signal Group, відповідно до американського законодавства, повинна розкривати інформацію про співпрацю з іноземцями. За даними, які оприлюднила компанія на виконання цього закону, її найняв Маркус Коен від імені Володимира Зеленського, щоб «підняти імідж» Зеленського і його партії.

Читайте також: Коломойський в інтерв’ю «Схемам»: «коли переможе Зеленський, я повернусь в Україну»

За словами Проктера, компанія почала короткотермінову співпрацю з Зеленським минулого тижня. Ця робота передбачає зокрема сприяння зустрічам членів команди кандидата з чиновниками Капітолійського пагорба та адміністрації президента США Дональда Трампа.

Ця співпраця демонструє, наскільки важливо для Зеленського мати підтримку Заходу, сказав Радіо Свобода представник його штабу на умовах анонімності.

За його словами, втім, у Зеленського немає планів відвідувати Вашингтон найближчим часом.

За даними джерел Радіо Свобода в передвиборчому штабі кандидата, компанія Signal Group організовувала зустрічі для голови штабу і лідера партії «Слуга народу» Івана Баканова та економічного радника Олега Дубини.

Читайте також: Соратник Зеленського, що потрапляє під люстрацію, мав таємну зустріч з головою Конституційного суду, який може її скасувати – «Схеми»

Досі не було відомо про те, що член уряду в 2001-2002 роках Дубина є членом передвиборчої команди Зеленського.

У 2007-2010 роках Дубина очолював правління «Нафтогазу». На цій посаді він зокрема підписав газовий контракт із Росією 2009 року.

За офіційними результатами першого туру виборів президента України, за Володимира Зеленського проголосували 30,24% виборців, за чинного главу держави Петра Порошенка – 15,95% виборців. Другий тур відбудеться 21 квітня.​

Розшукуваний екс-міністр Ставицький навідувався в ізраїльський офіс Коломойського – «Схеми»

Екс-міністр енергетики та вугільної промисловості часів Януковича Едуард Ставицький, якого розшукують в Україні, в Ізраїлі двічі відвідував офіс олігарха Ігоря Коломойського. Це зафіксували журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») у розслідуванні «Бенефіціар».

Ставицький відвідував бізнес-центр у місті Герцлія, у якому розташовується офіс олігарха, два тижні поспіль по п’ятницях – 5-го та 12-го квітня цього року. Перший раз екс-міністр був сам.

У другий – 12-го квітня – вийшов з бізнес-центру у компанії невстановлених чоловіків. В обох випадках, зафіксованих «Схемами», Ставицький перебував в будівлі більше години.

​Встановити, що саме у цій будівлі в Герцлії знаходиться офіс Коломойського, журналістам вдалось за допомогою фотографії в одному із місцевих видань – на якій позує олігарх.

​Сам Ставицький у коментарі «Схемам» спочатку спростував, що був в цей час в Ізраїлі, а потім заявив, що приїжджав в інше місце:

– Ні, такого не могло бути. Я був якраз не в Ізраїлі взагалі.

– В Герцлії, ви відвідували, ми вас бачили.

– Ви бачили мене?

– Так.

– Не знаю… 12-го, може, я заходив… А який офіс? Я з паном Коломойським взагалі зараз не спілкувався.

– 5 квітня та 12 квітня. 5 квітня ви самі приїхали, а 12-го були в компанії трьох чоловіків.

– Я йшов в інше місце. Там же на першому поверсі, я не пам’ятаю…А там в пана Коломойського офіс?

– Так.

– А на якому поверсі і де саме?

– На останньому.

– На останньому? Перепрошую. Не можу нічим допомогти вам.

У свою чергу Коломойський прокоментував візит Ставицького так: «Ставицький тут живе вже шостий рік пішов як. …У нас немає з ним ніякого бізнесу, ніяких справ, ми завжди зустрічаємося в шаббат. У нас є майданчик, де ми відзначаємо шаббат. Ми з ним спілкуємося досить регулярно, але ніякого бізнесу ніяких справ не маємо і ніякі його питання, пов’язані з його проблемами, ми не обговорюємо. Я маю на увазі ті, які склалися за результатами його роботи в Кабміні або де він там працював в кабінеті часів Януковича».

Читайте також: Суд скасував арешт рахунків банку Януковича-молодшого – Сарган

Після перемоги Революції гідності Едуард Ставицький виїхав з України. У березні 2014 року під час обшуків у його приміщеннях, за даними правоохоронців, було знайдено 40 кілограм золота, більше 4 мільйонів доларів готівкою та більше 10 коштовних годинників. Згодом стало відомо, що Едуард Ставицький отримав ізраїльське громадянство, а разом із ним паспорт на ім’я Натан Розенберг, і досі переховується в Ізраїлі від офіційного слідства.

В Україні екс-міністра енергетики підозрюють у зловживанні службовим становищем під час відчуження «Межигір’я».

Хоча сам він неодноразово підкреслював, що справу проти нього вважає сфабрикованою, а сам він у ній є – «стерильним».

Раніше Коломойський в інтерв’ю журналістам «Схем» пообіцяв, що у випадку перемоги Володимира Зеленського на виборах президента України, повернеться в Україну.

Суд скасував арешт рахунків банку Януковича-молодшого – Сарган

Суддя Шевченківського районного суду Києва Оксана Голуб своєю ухвалою скасувала арешт рахунків у «Всеукраїнському банку розвитку», повідомляє речниця генерального прокурора Лариса Сарган.

«17.04.19 ухвалою слідчого судді Шевченківського райсуду Києва Оксани Голуб скасовано арешті рахунків у «Всеукраїнському банку розвитку». Прокурори готують термінові клопотання», – повідомила Сарган.

Вона уточнила, що на рахунках банку заарештовано 1,2 мільярда гривень.

Ухвала суду наразі не оприлюднена.

«Всеукраїнський банк розвитку» був заснований сином екс-президента України Віктора Януковича Олександром.

У січні 2016 року Вищий адміністративний суд підтвердив, що НБУ правомірно відніс «Всеукраїнський банк розвитку» до категорії неплатоспроможних у листопаді 2014 року. Пізніше, в грудні 2015 року, НБУ прийняв рішення про ліквідацію банку.

Олександр Янукович намагався оскаржити рішення НБУ в Печерському суді, проте суд не задовольнив його позовні вимоги. Згодом Верховний суд України також визнав вимоги Януковича-молодшого безпідставними.

МЗС Росії розкритикувало звернення України в міжнародний трибунал для звільнення моряків

Міністерство закордонних справ Росії розкритикувало зверення України в Міжнародний трибунал з морського права для звільнення полонених Росією моряків і заявило, що цей суд «не володіє юрисдикцією для розгляду» інциденту.

«Закликаємо українську сторону діяти сумлінно в інтересах врегулювання виниклої з її вини проблеми, проявити справжню турботу про своїх громадян і замість ініційованого нею судового розгляду провести таку консультацію між сторонами», – заявили в російському МЗС 16 квітня.

Про те, що Україна через Міжнародний трибунал з морського права вимагатиме звільнення Росією полонених українських моряків, напередодні повідомив президент України Петро Порошенко.

25 листопада біля берегів анексованого Криму російські прикордонники захопили три українських військових кораблі й 24 моряків. Військовослужбовців звинувачують у незаконному перетині кордону Росії. Моряків утримують у СІЗО в Москві.

Київ вважає те, що сталося актом агресії, а моряків називає військовополоненими. Позицію України підтримали США, НАТО і Євросоюз. ООН визнала захоплених моряків військовополоненими.

 

Зеленський заявив про поширення квитків на дебати на «Олімпійському»

Кандидат у президенти, шоумен Володимир Зеленський заявив про початок розповсюдження квитків на дебати зі своїм суперником на виборах президента, чинним головою держави Петром Порошенком на НСК «Олімпійський».

Зеленський оголосив про це у відеозаяві, оприлюдненій у Facebook у ніч на 17 квітня.

«Дебати-2019 19 квітня о 19:00, вільний доступ. Розповсюдження квитків починається прямо зараз на сайті debaty2019.org.ua», – сказав він.

Наразі невідомо, чи будуть пропоновані квитки дійсними для проходу на дебати.

Напередодні команди кандидатів у президенти України Петра Порошенка і Володимира Зеленського уклали угоду з НСК «Олімпійський» про оренду 19 квітня.

Водночас, як заявив речник штабу Порошенка Олег Медведєв, сторони досі не домовилися про регламент дебатів.

Другий тур відбудеться 21 квітня. У ньому зустрінуться Володимир Зеленський та Петро Порошенко. Дебати кандидатів у президенти заплановані на 19 квітня. У якому форматі вони відбудуться – наразі невідомо.

8 квітня Порошенко запросив свого опонента на виборах президента Володимира Зеленського, а також глядачів і журналістів на дебати на НСК «Олімпійський» 14 квітня. У відповідь Зеленський заявив, що зустріч на стадіоні має відбутися 19 квітня.

14 квітня Порошенко прийшов на стадіон, де поспілкувався з журналістами.

Відповідно до закону про вибори президента України, в останню п’ятницю перед днем повторного голосування, 19 квітня, теледебати між кандидатами мають відбутися «між 19-ю та 22-ю годинами в прямому ефірі… в студії (кімнаті) Національної суспільної телерадіокомпанії України».

У Центральній виборчій комісії раніше звертали увагу на те, що саме такі дебати в студії НСТУ передбачені законом і відбуваються за рахунок коштів державного бюджету України, тоді як дебати на стадіоні можуть бути формою передвиборчої агітації, і кандидати мають оплатити їх зі своїх фондів.

Гройсман у Словаччині прокоментував справу Вишинського

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час візиту до Словаччини прокоментував справу керівника «РИА Новости-Украина» Кирила Вишинського.

«Усі, хто приходить до нас зі злом, має стикатися або з українською армією, або з українським чи міжнародним правосуддям», – сказав голова українського уряду 16 квітня, відповідаючи на запитання журналістів.

У рамках візиту керівника українського уряду до Братислави прем’єр-міністри України та Словацької Республіки Володимир Гройсман та Петер Пеллегріні підписали двосторонні договори щодо удосконалення процедур прикордонного руху та використання авіаційного простору, інформує Урядовий портал.

Прокуратура звинувачує Вишинського в розміщенні 72 статей «антиукраїнського спрямування». Про це 15 квітня заявили прокурори Арно Ліллемяе і Євген Комаровський, коли оголошували обвинувальний акт у Подільському райсуді Києва.

Під час зачитування документу обвинувачі заявили, що ці статті Вишинський розмістив в період з 2014 по 2018 роки. За версією прокурорів, матеріали містили «недостовірну, необ’єктивну, упереджену інформацію щодо України, української влади і армії і спростовували російську агресію проти України». Також звинувачення вважає, що ці матеріали «виправдовували можливий вихід окремих регіонів Донецької та Луганської областей зі складу України».

Прокурори зазначили, що агенція «РИА Новости-Украина» фактично була представництвом держпідприємства МІА «Россия Сегодня». Однак вона було зареєстрована як незалежна юридична особа і отримувала фінансування не безпосередньо з Москви, а через фірми-прокладки.

Кирило Вишинський був затриманий 15 травня 2018 року. В той же день в редакції «РИА Новости Украина» і в нього вдома в Києві відбулися обшуки, під час яких у журналіста були знайдені паспорт громадянина Росії і медаль «За повернення Криму». 17 травня Вишинський був заарештований і відтоді перебуває в СІЗО.

Російське МЗС неодноразово вимагало від України звільнити Вишинського і називало його переслідування політично мотивованим.

За 4 роки проти кримчан порушили 265 справ за відмову служити в російській армії – посадовець

З 2015 року в анексованому Криму порушили 15 кримінальних і близько 250 адміністративних справ за ухилення від служби в російській армії. Про це на прес-конференції 16 березня сказав підконтрольний Кремлю військовий комісар Криму Олег Єрмілов.

Всього, зазначив Єрмілов, за вказаний період близько 300 призовників намагались ухилитись від служби в російській армії.

В ході весняного призову 2019 військовий комісаріат окупованого Криму планує призвати на службу в російську армію близько 2,8 тисяч кримчан. При цьому більшість з них, 85%, відправлять служити в регіони сусідньої Росії.

Україна вимагає від Росії припинити призов до збройних сил жителів анексованого Криму. Прокуратура Автономної Республіки Крим просить кримчан звертатися по телефону або електронній пошті в разі отримання повісток для проходження служби в російській армії.

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні повідомляла, що в 2017 році на військову службу в збройні сили Росії призвали не менш як 4800 жителів Криму.

За даними Кримської правозахисної групи, всього з початку анексії Криму Росія призвала до своєї армії близько 15 тисяч кримчан.

Міжнародне гуманітарне право, а саме Четверта Женевська конвенція, забороняє державі-окупантові примусово призивати мешканців окупованих територій до своїх збройних чи воєнізованих сил, а також заохочувати їх до добровільного вступу до цих сил.

«Укрнафта» повідомила про перемогу над Росією в міжнародному арбітражі

Арбітражний суд ухвалив рішення стягнути з Російської Федерації на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» 44,4 мільйона доларів компенсації за експропріацію майна компанії в анексованому Криму. Про це 16 квітня повідомила прес-служба «Укрнафти». Саме рішення ухвалене 12 квітня.

«Позитивного рішення арбітражного суду ПАТ «Укрнафта» змогло досягти за загального сприяння міноритарних акціонерів ПАТ «Укрнафта», які не лише допомогли у виборі способу захисту порушених прав, а й сприяли ПАТ «Укрнафта» в оплаті арбітражних витрат», – наголошується в повідомленні.

Як вказує «Укрнафта», у квітні 2014 року незаконні збройні формування держави-агресора захопили адміністративні приміщення і 16 автозаправних станцій ПАТ «Укрнафта».

У жовтні 2014 року ПАТ «Укрнафта» повідомило державі-агресору про порушення прав, керуючись положеннями Угоди між Кабінетом міністрів України і урядом Російської Федерації про заохочення та взаємний захист інвестицій.

Росія проігнорувала повідомлення про наявність спору за угодою.

«У зв’язку з цим 3 червня 2015 року ПАТ «Укрнафта» передало спір на розгляд до арбітражного суду ad hoc відповідно до Арбітражного регламенту Комісії Організації Об’єднаних Націй з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ). Рішенням від 26 червня 2017 року арбітражний суд визнав наявність у нього юрисдикції розглядати спір за Угодою», – вказали в «Укрнафті».

Російська Федерація оскаржила зазначене рішення до Верховного суду Швейцарії, але цей суд 16 жовтня 2018 року відхилив російський позов.

ПАТ «Укрнафта» – найбільша нафтовидобувна компанія України. Володіє 537 АЗС майже в усіх регіонах України. 50%+1 акція товариства належить НАК «Нафтогаз України», групі компаній, пов’язаних із колишніми акціонерами «Приватбанку» Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова – близько 42% акцій.

Мінекономрозвитку: експерти СОТ фактично визнали збройний конфлікт між Україною та Росією

Група експертів Світової організації торгівлі у своєму звіті про справу DS 512 «Російська Федерація – заходи щодо обмеження транзитного руху» фактично визнала наявність збройного конфлікту між Україною та Росією, повідомило Міністерство економічного розвитку та торгівлі, здійснивши юридичний аналіз цього звіту.

У відомстві зазначили, що висновки групи експертів СОТ дають можливість самій Україні відповідно до власних інтересів у разі такої необхідності застосовувати санкції проти Росії, керуючись визначеними експертами СОТ положеннями щодо наявності «надзвичайних обставин у міжнародних відносинах».

Згідно з повідомленням, експерти вважають, що Україна обов’язково довела б факт порушення російською стороною своїх зобов’язань щодо свободи транзиту, якби не наявність визнаних «надзвичайних обставин у міжнародних відносинах», які сьогодні існують між Україною та Росією.

На думку міжвідомчої робочої групи при Мінекономрозвитку, звіт групи експертів СОТ у цілому вигідний Україні як у середньостроковій, так і у довгостроковій перспективі, оскільки створює для України дієві інструменти для захисту своїх прав та інтересів у рамках членства у Світовій організації торгівлі. У зв’язку з цим робоча група вирішила утриматися від апеляції на висновки Групи експертів СОТ у справі DS 512 «Російська Федерація – заходи щодо обмеження транзитного руху».

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.

Зеленського на ефірі з Порошенком представлятиме його радник Данилюк

Кандидата в президенти України Володимира Зеленського на ефірі з чинним президентом Петром Порошенком представлятиме його радник, колишній міністр фінансів України Олександр Данилюк, свідчить анонс програми «Свобода слова» на телеканалі ICTV.

Ефір запланований на 22:35 15 квітня.

8 квітня Порошенко запросив свого опонента на виборах президента Володимира Зеленського, а також глядачів і журналістів на дебати на НСК «Олімпійський» 14 квітня. У відповідь Зеленський заявив, що зустріч на стадіоні має відбутися 19 квітня.

14 квітня Порошенко прийшов на стадіон, де поспілкувався з журналістами. Він, зокрема, повідомив, що його та Зеленського запросили на ефір програми «Свобода слова» на телеканалі ICTV.

За офіційними результатами першого туру виборів президента України, за Володимира Зеленського проголосували 30,24% виборців, за чинного главу держави Петра Порошенка – 15,95% виборців. Другий тур відбудеться 21 квітня.

Радник президента поінформував, як штаби кандидатів домовляються про дебати

Радник президента України Петра Порошенка, який кандидує на другий термін, повідомив, як штаби обох кандидатів на президентських виборах, чинного голови держави і коміка Володимира Зеленського, намагаються владнати питання про спільні теледебати 19 квітня.

Як написав у соцмережах радник Юрій Бірюков, «зараз цілком серйозно триває обговорення зі штабом Зеленського про час проведення теледебатів НА стадіоні і У студії».

«Тобто, якщо вони зможуть зважитися, 19/04 на нас чекає два раунди (теледебатів – ред.). Ми-бо готові», – додав він.

Обидва кандидати досі не змогли домовитися про спільні теледебати, які приписані законом про вибори президента України і умови яких визначені постановою Центральної виборчої комісії 2014 року: «теледебати за рахунок коштів державного бюджету України проводяться в останню п’ятницю перед днем повторного голосування [тобто 19 квітня – ред.] між 19-ю та 22-ю годинами в прямому ефірі… в студії (кімнаті) Національної суспільної телерадіокомпанії України».

Після того, як Зеленський закликав провести дебати на стадіоні Національного спортивного комплексу «Олімпійський» у Києві, Порошенко відповів згодою і визначив дату такої зустрічі, 14 квітня, – бо 19 квітня, як хоче Зеленський, мають відбутися офіційні теледебати у приміщенні НСТУ.

Спроба цих дебатів відбулася на НСК «Олімпійський» раніше 14 квітня, але Зеленський, як і обіцяв, на них не з’явився.

У відповідь на заклик Порошенка про 14 квітня Зеленський і представники його штабу заявили, що цей кандидат влаштує свої дебати 19 квітня у визначений законом час, о 19-й годині, але не у студії НСТУ, як визначено постановою ЦВК 2014 року, а в НСК «Олімпійський».

У Центрвиборчкомі у відповідь заявляли, що не бачать підстав змінювати ту постанову, відтак акція Зеленського на стадіоні не буде його участю в теледебатах, яку приписує закон про вибори президента України. Порошенко не раз заявляв, що прийде саме на ці законні дебати.

Раніше 14 квітня речник виборчого штабу голови держави Олег Медведєв заявив, що Петро Порошенко готовий прийти 19 квітня і на «Олімпійський», але лише за умови, що час цієї дискусії не буде збігатися з часом офіційних дебатів в ефірі НСТУ.

За офіційними результатами виборів президента України 31 березня, за Володимира Зеленського проголосували 30,24% виборців, за чинного голову держави Петра Порошенка – 15,95% виборців. Повторне голосування щодо цих двох кандидатур відбудеться 21 квітня.

Українські силовики по-різному оцінили кількість присутніх на дебатах в «Олімпійському»

Силові відомства України по-різному оцінили кількість присутніх на дебатах у Національному спортивному комплексі «Олімпійський» у Києві, які намагався провести чинний президент і кандидат на переобрання на цю ж посаду Петро Порошенко зі своїм суперником, коміком Володимиром Зеленським раніше 14 квітня.

Як повідомив департамент комунікації Міністерства внутрішніх справ України, поліція Києва заявила, що на «мирному зібранні громадян» були присутні «до п’яти тисяч людей».

Натомість Служба безпеки України повідомила, що «участь у публічному виступі, який відбувся на НСК «Олімпійський», узяло близько 15 тисяч осіб».

Сам Петро Порошенко і його прес-секретар Святослав Цеголко заявили, що на стадіоні були присутні близько 20 тисяч людей.

«Шкода, що поліція применшує кількість тих, хто зібрався сьогодні», – додав Цеголко.

Зеленський на зустріч із суперником, як і обіцяв, не з’явився.

Як встановило напередодні виборів президента України, що відбулися 31 березня, але не визначили переможця, розслідування програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UɅ:Перший», українські силові структури фактично виступили на боці різних кандидатів.

Зокрема, напередодні виборів неодноразово відвідувала Міністерство внутрішніх справ і зустрічалась із його очільником Арсеном Аваковим кандидатка на посаду президента України, лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко – вона врешті обійняла третє місце і не вийшла до повторного голосування 21 квітня, на яке винесені кандидатури Володимира Зеленського і Петра Порошенка.

«Силові структури стають інструментами в руках окремих кандидатів для перемоги на виборах, – мовиться в розслідуванні. – Служба безпеки і Генеральна прокуратура – це вертикаль голови держави, креатури президента Петра Порошенка, які грають на його боці. По інший бік – Міністерство внутрішніх справ і підпорядкована йому Національна поліція. Партнер Порошенка в коаліції Арсен Аваков, схоже, вже давно грає свою гру, самостійну від президента. І на цих виборах він як політик, вочевидь, зробив ставку не на нього – а на інших лідерів президентських перегонів».

У розслідуванні звернено увагу, що як тільки СБУ і ГПУ повідомили про викриття платної мережі агітаторів за Тимошенко, майже одразу із дзеркальною заявою щодо кандидата-конкурента вийшов Аваков і розповів про інші схеми підкупу виборців, до організації яких, за його словами, імовірно, причетний заступник голови президентської фракції Сергій Березенко.

Крім того, Аваков заявляв про виявлення апаратури прослуховування «під офісом» кандидата Зеленського, через що почали розслідування; СБУ повідомила у відповідь, що операція прослуховування, яку зірвала поліція, велася (в будинку через вулицю і за кілька будинків убік від офісу Зеленського – ред.) стосовно іншої особи, яка підозрюється в державній зраді; врешті, це була змушена визнати й поліція.

Міністр Аваков перед виборами не раз запевняв, що підпорядковані йому силовики гарантуватимуть безпеку і чесний перебіг виборчої кампанії і голосування.

Денісова їде в Москву на суд до полонених українських моряків

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова виїхала в Москву, щоб взяти участь в судах щодо продовження арешту захопленим ФСБ Росії українським морякам. Про це вона написала на своїй сторінці у Facebook.

«Крім того, я сподіваюся на зустріч з директором ФСБ Олександром Бортніковим та з Радником Президента РФ, Головою Ради при Президентові РФ з розвитку громадянського суспільства Михайлом Федотовим. Вчергове буду наполягати на тому, щоб мені все ж таки надали дозвіл на відвідання наших хлопців, які вже майже п’ять місяців перебувають у російському полоні», – зазначила вона.

25 листопада 2018 року російські військові біля берегів Криму протаранили, обстріляли і захопили три кораблі ВМС України – катери «Бердянськ», «Нікополь» і буксир «Яни Капу», що прямували з Одеси до Маріуполя. За даними Києва, шестеро українських моряків були поранені.

ФСБ Росії підтвердила застосування зброї проти українських кораблів. Відомство стверджує, що три українські військові кораблі «незаконно перетнули держкордон Росії».

Російські суди в Криму заарештували 24 українських військових. Українським військовослужбовцям висунули обвинувачення за ч. 3 ст. 322 КК Росії (незаконний перетин кордону), їм загрожує до 6 років позбавлення волі. Всіх українських військовослужбовців доставили в столицю Росії Москву.

У доповіді Управління верховного комісара ООН з прав людини зазначили, що українські військовослужбовці, захоплені російською ФСБ біля берегів анексованого Криму, вважаються військовополоненими.

Дії Росії в районі Керченської протоки критикують у низці європейських країн і США. У НАТО заявили, що уважно стежать за розвитком подій у Керченській протоці, та закликали до стриманості й деескалації напруження.

 

Із Німеччини передали грамоту Петра І, втрачену після Другої світової – Нищук

Міністр культури України Євген Нищук повідомив про прибуття до Києва рукописного артефакту – грамоти Петра І.

«Артефакт, датований 1708 роком, був втрачений в час Другої Світової війни, а з кінця 50-х знаходився у бібліотеці Інституту східно-європейської історії та краєзнавства Університету Тюбінгену (Федеральна земля Баден-Вюртемберг)», – повідомив він на своїй сторінці у Facebook.

За словами Нищука, грамоту доправлять до заповідника Софія Київська, де незабаром він стане доступним відвідувачам.

«За свідченнями істориків цей документ є красномовним свідченням анексії Української помісної церкви Московією. Адже у ньому є застереження Петра І про те, що Москва мала сильні побоювання, що Київська митрополія повернеться під владу Константинополя», – написав міністр.

Як зазначив Євген Нищук, він особисто їздив зустрічати документ у Бориспіль у ніч на 13 квітня. 

У Запоріжжі вшанували пам’ять поляків, що утримувались у радянських таборах НКВС

У Запоріжжі відбулася акція вшанування пам’яті поляків, які утримувалися в таборах НКВС СРСР, присвячена річниці Катинської трагедії. Ініціатором заходу виступила місцева польська громада. Учасники акції вшанували загиблих хвилиною мовчання та поклали квіти до пам’ятного знаку на честь польських військовополонених, які утримувалися в таборі №100 НКВС СРСР, що діяв у Запоріжжі в 1939 – 1940 роках.

«Згадуємо всіх, хто загинув в результаті рішення, яке прийняв Сталін стосовно всіх офіцерів польської армії, лікарів, поліціантів, які були на території, яку захопила радянська влада та Червона Армія. Усі ці полонені були вивезені у глиб Радянського Союзу, і деякі з них утримувалися у Запоріжжі і потім були перевезені, які були розстріляні в Старобільську або Харкові, або в інших місцях. Тому на вшанування 9 років тому хотів полетіти до Катині польський президент з делегацією – 96 людей було на борту літаку», – розповів один із учасників акції, єпископ-помічник Харківсько-Запорізької дієцезії Римо-католицької церкви в Україні Ян Собіло.

На його думку, якби не смоленська авіакатастрофа, у якій загинув президент Качинський, то світ не дізнався б про Катинь.

«Таку високу ціну заплатив президент Качинський та оточення, що загинуло з ним, щоб світ дізнався, на що була спроможна радянська влад», – розповів Ян Собіло.

Також під час акції представники розташованої поряд з пам’ятним знаком на честь польських військовополонених католицької церкви провели молебень за душами загиблих у таборах НКВС польських полонених.

На початку Другої світової війни в Запоріжжі в місцевому таборі НКВС перебували близько двох тисяч поляків, які потрапили в полон після радянської окупації частини польських земель.

У березні-квітні 1940 року органи НКВС здійснили масової страти польських громадян за цілком секретним наказом партійно-державного керівництва СРСР одночасно у кількох місцях колишнього СРСР, головним чином у Катинському лісі (поблизу села Катинь Смоленської області).

Під час Другої світової війни близько шести мільйонів громадян Польщі загинули (близько 3 мільйонів євреїв і майже 3 мільйони поляків і громадян країни інших національностей), це більш як шоста частина довоєнного населення Польщі.

У Збройних силах України планують затвердити медаль «За поранення»

У Збройних силах України планують затвердити медаль «За поранення».

«Нарешті подолано багато бюрократичних перешкод і починає рух нова система відомчих нагород Міністерства оборони України! Першою відзнакою, яка розпочинає свій шлях до затвердження Міністром оборони і перерізає стрічку старту реформування системи нагород буде медаль «За поранення», – повідомило 12 квітня управління розвитку та супровадження матеріального забезпечення ЗСУ.

Військові планують, що кількість поранень та їх ступені тяжкості визначатимуться гілочками, які кріпитимуться на стрічці медалі та планці. Легкі поранення позначатимуть білою або срібною гілкою. Тяжкі – золотою або жовтою.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.

У «день тиші» телеканал «1+1» покаже шоу та фільм з участю Зеленського

20 квітня, у «день тиші» перед другим туром виборів президента України, телеканал «1+1» покаже шоу та фільм з участю кандидата в президенти України Володимира Зеленського. Ця інформація розміщена на сайті телеканалу.

О 16:35 та 20:25 запланована трансляція шоу «Вечірній квартал», а о 22:20 на «1+1» мають показати фільм «Я, ти, він, вона», де Зеленський виконує одну з головних ролей.

Крім того, 20 квітня в ефірі «1+1» покажуть ще два проекти очолюваної Зеленським «Студії Квартал 95»: «Розсміши коміка. Діти» і «Чистоnews». Сам Зеленський у цих шоу участі не бере.

30 березня, у «день тиші» перед першим туром виборів президента України, «1+1» показував проекти «95-го кварталу» і документальний фільм «Рейган», де Зеленський озвучував 40-го президента США Рональда Рейгана, який до кар’єри політика був актором.

У відповідь на критику група «1+1 медіа» заявила, що «не порушує законодавство, показуючи пана Зеленського – актора, так само, як і канали групи «1+1 медіа» або інші канали можуть транслювати події за участю президента під час виконання обов’язків голови держави, наприклад, міжнародних зустрічей».

Водночас радниця з правових питань кандидата Зеленського Ірина Венедіктова у коментарі «Схемам» (проект Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший») сказала: «Якщо будемо говорити про «день тиші» на «1+1», давайте згадаємо «день тиші» з молебнем за єдність України, яку виконував чинний президент. Я сприймаю це правильно, тому що по-іншому в нашій ситуації діяти неможливо. Усе – у межах закону».

Згідно з частиною 2 статті 57 закону «Про вибори президента України», передвиборна агітація закінчується о 24-й годині останньої п’ятниці перед днем виборів.

Стаття 58 цього закону серед форм виборчої агітації визначає, зокрема, «оприлюднення в друкованих та аудіовізуальних (електронних) засобах масової інформації політичної реклами, виступів, інтерв’ю, нарисів, відеофільмів, аудіо- та відеокліпів, інших публікацій та повідомлень», а також «проведення концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрації фільмів та телепередач чи інших публічних заходів за підтримки партії – суб’єкта виборчого процесу чи кандидата на пост президента України, а також оприлюднення інформації про таку підтримку».

За офіційними результатами першого туру виборів президента України, за Володимира Зеленського проголосували 30,24% виборців, за чинного главу держави Петра Порошенка – 15,95% виборців. Другий тур відбудеться 21 квітня.

У Зеленського назвали час і місце «головних дебатів країни»

У штабі кандидата на посаду президента України Володимира Зеленського 12 квітня назвали заплановані час і місце події, яку в команді Зеленського називають «головними дебатами країни».

Штаб поширив відеоролик, у якому стверджує, що дебати відбудуться 19 квітня о 19:00 на НСК «Олімпійський».

Президент України і кандидат на цю посаду Петро Порошенко заявив 11 квітня в ефірі програми «Право на владу» на телеканалі «1+1», що чекатиме свого опонента на НСК «Олімпійський» 14 квітня о 14:14, а продовжити діалог готовий на передбачених українським законодавством дебатах, які розпочнуться в студії Суспільного мовника 19 квітня о 20:00.

НСК «Олімпійський» у Києві раніше повідомив, що отримав заявки на проведення дебатів 14 і 19 квітня від обох кандидатів.

Відповідно до закону про вибори президента України, в останню п’ятницю перед днем повторного голосування, 19 квітня, теледебати між кандидатами мають відбутися в студії Національної суспільної телерадіокомпанії України.

8 квітня президент України Петро Порошенко запросив Володимира Зеленського, а також глядачів і журналістів на дебати на НСК «Олімпійський» – 14 квітня. У відповідь Зеленський заявив, що зустріч має відбутися 19 квітня.

Голова НСТУ Зураб Аласанія заявляв, що офіційні, передбачені відповідною статтею закону про вибори президента дебати не можуть пройти на національному спортивному комплексі «Олімпійський» увечері 19 квітня.

За офіційними результатами першого туру виборів президента України, за Володимира Зеленського проголосували 30,24% виборців, за чинного главу держави Петра Порошенка – 15,95% виборців. Другий тур відбудеться 21 квітня.

ЦВК визначила час для проведення передвиборної агітації Порошенка й Зеленського на «Суспільному»

Центральна виборча комісія визначила, коли кандидати в президенти Петро Порошенко і Володимир Зеленський зможуть здійснювати передвиборну агітацію на каналі «UA: Перший», загальнонаціональному каналі Суспільного мовлення, а також на Суспільному радіо.

«Ефірний час кандидатам на пост Президента України на суспільно-політичному загальнонаціональному каналі Суспільного телебачення надано 18 квітня 2019 року в такій черговості: Зеленському Володимиру Олександровичу – з 20.00 до 20.30, Порошенку Петрові Олексійовичу – з 20.51 до 21.21. А на суспільно-політичному загальнонаціональному каналі Суспільного радіо – 17 квітня 2019 року: Зеленському Володимиру Олександровичу – з 19.00 до 19.30, Порошенку Петрові Олексійовичу – з 20.00 до 20.30», – повідомили в ЦВК.

Читайте також: Порошенко vs Зеленський: перші «дебати» | НЬЮЗРУМ #44

У комісії зазначили, що час визначений з урахуванням пропозицій Суспільного мовника.

Раніше голова ЦВК Тетяна Сліпачук заявила, що комісія не змінюватиме правила проведення дебатів.

За офіційними результатами першого туру виборів президента України, за Володимира Зеленського проголосували 30,24% виборців, за чинного главу держави Петра Порошенка – 15,95% виборців. Другий тур відбудеться 21 квітня.

Українські нацгвардійці готові свідчити в Італії на суді у справі Марківа

Четверо службовців Національної гвардії України прибудуть 17 травня до італійської Павії, щоб виступити свідками захисту на судовому процесі у справі Віталія Марківа. Близько двох років український військовий перебуває під вартою у міланський в’язниці за підозрою в причетності до вбивства на Донбасі італійського фоторепортера Андреа Роккеллі та перекладача-росіянина Андрія Миронова 24 травня 2014 року. 

Про готовність побратимів Марківа свідчити на процесі оголосили 12 квітня в Трибуналі Павії під час чергового (12-го за ліком) засідання суду, що триває від липня 2018 року. На прохання адвокатів захисту з метою гарантувати цілковиту безпеку свідкам-військовим суддя Анна Марія Ґатто розпорядилася, що свідчення нацгвардійці даватимуть за ширмою без візуалізації облич, але засідання буде відкритим для публіки і преси. 

Захисники Віталія Марківа вважають свідчення військових вкрай важливими для підтвердження невинуватості підсудного. Натомість сторона обвинувачення налаштована скептично до майбутніх виступів українських вояків. На думку представників прокуратури, розповіді нацгвардійців тепер не зможуть змінити перебіг справи.

«Це виглядає дивно. 5 років тому, коли італійська сторона зверталася до Генпрокуратури України по допомогу в розслідуванні смерті репортера, нам надали список 20 очевидців, де були переважно пенсіонери і безробітні… Українці не співпрацювали. А нині всі готові свідчити на захист підозрюваного?» – таке невдоволення висловлює обвинувачення, повідомили Радіо Свобода конфіденційні джерела в прокуратурі міста Павії. 

На засіданні 12 квітня виступили чергові два свідки захисту – колишній посол Італії в Україні Фабріціо Романо та експерт із балістики Лука Солдаті. Перший розповів, зокрема, про оперативну організацію безпечної переправки тіла Роккеллі до Італії за активного сприяння української влади. За словами дипломата, новину про загибель італійського журналіста широко висвітлювали медіа в Україні. А місцеві політики, зокрема, в МЗС України, були поінформовані також про очікування італійської сторони щодо розслідування обставин смерті Андреа Роккеллі.

Другий свідок Солдаті, проаналізувавши судово-медичну експертизу тіл загиблих, зроблену в Україні, дійшов висновку, що Роккеллі та Миронов загинули від різної зброї. Зокрема, невеликі поранення на тілі фоторепортера та вилучені осколки свідчать, що його смерть імовірно настала внаслідок вибуху ручної гранати, а не від пострілу з автомата чи іншої легкої зброї. Водночас фахівець зі зброї наголосив, що в матеріалах справи бракує багатьох даних для точного встановлення типу зброї, якою були смертельно уражені репортер та його напарник. 

Як підсумував адвокат українця Раффаелле Делла Валле, нинішні свідчення також не дали відповіді на ключові питання справи: що стало причиною смерті іноземців на Донбасі, з боку українських сил чи з боку проросійських бойовиків пролунали постріли, і головне – хто стріляв у групу репортерів.

Наступне засідання зі свідками-військовими заплановане на 17 травня. 24 травня суддя підбиватиме підсумки процесу. У червні на двох останніх засіданнях із заключним словом мають виступити прокурор та адвокати захисту.

Аваков назвав зустріч Бойка з Медвєдєвим «маніпулятивною дією проросійських сил»

Зустріч одного з колишніх кандидатів у президенти Юрія Бойка з прем’єр-міністром Росії Дмитром Медвєдєвим одним із випадків втручання у виборчий процес. Таку заяву він зробив на Київському безпековому форумі, коментуючи питання про спроби Росії втрутитися у вибори президента.

«Чи було втручання російських сил в Україну, у виборчий процес? Зустріч Бойка з Медвєдєвим рахуємо?», – спитав міністр.

У залі на питання відповіли ствердно.

«Я теж вважаю, що це явна маніпулятивна дія проросійських сил і ми бачимо, що пан Бойко має достатньо велику підтримку, і це ті ризики, які ми відчуваємо», – погодився Аваков.

Водночас він додав, що українські безпекові служби не дозволили спотворити виборчий процес, хоча під час підрахунку голосів такі спроби, за його словами, були.

Читайте також: Аваков заявив, що поліція посилила охорону Зеленського перед другим туром – УНІАН

«У ніч підрахунку голосів ми фіксували спроби втручання у нашу виборчу систему через кібер-погрози. Не атаки, а промацування системи. У нас виявилася достатньо міцна система, і тут треба віддати належне колегам зі Служби спецзв’язку і Служби безпеки України і кіберполіції. Ми разом із ЦВК змогли вибудувати цю ситуацію таким чином, що система виявилася невразливою», – підсумував він.

22 березня, незадовго до першого туру виборів президента України, прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв прийняв у своїй резиденції в Москві на той момент кандидата в президенти України Юрія Бойка і голову політичної ради партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука. Як повідомляли російські ЗМІ, у зустрічі також взяв участь голова правління «Газпрому» Олексій Міллер. Бойко на зустрічі заявив про бажання «покращувати і відновлювати двосторонні відносини» з Росією, а Медведчук запропонував повернутися до ідеї створення в Україні газотранспортного консорціуму за участю «Газпрому».

Служба безпеки України згодом визнала, що українське законодавство не передбачає відповідальності для політиків за візити до Росії. Згодом Кабінет Міністрів заборонив нерегулярне авіасполучення з Росією.

Рада продовжить розглядати поправки до мовного законопроекту

Народні депутати України на засіданні Верховної Ради 11 квітня продовжать розгляд поправок до проекту закону про функціонування української мови як державної. Про це свідчить порядок денний парламенту на цей день.

Згідно з розкладом, на 11 квітня до розгляду заплановане лише це питання. Засідання парламенту має початися о 10:00.

До другого читання депутати мають розглянути ще близько 400 правок до вказаного документа. Загалом до законопроекту було подано майже 2100 поправок. Верховна Рада почала розглядати їх минулого місяця.

28 лютого Верховна Рада дала старт розгляду у другому читанні мовного закону.

Законопроект «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у першому читанні Верховна Рада ухвалила у жовтні 2018 року.

Читайте також: Чому Україні потрібний новий мовний закон: просто про головне

28 лютого 2018 року Конституційний суд України визнав закон «Про засади державної мовної політики» (так званий закон «Колесніченка-Ківалова») неконституційним через порушення Верховною Радою процедури його розгляду та ухвалення. Це рішення оголосили обов’язковим, остаточним і таким, що не може бути оскаржене. Відтоді і донині в Україні не було чинного закону про державну мову.