Країни ЄС не визнають паспортів, які видає на території Криму насаджена там російська влада – речник МЗС Австрії
…

Дніпровська міська рада заявляє, що оскаржуватиме рішення Бабушкінського районного суду міста, який скасував розпорядження міського голови про перейменування в рамках «декомунізації» вулиці Героїв Сталінграда на проспект Богдана Хмельницького.

Як повідомили 3 листопада у міськраді, є кілька варіантів виходу з ситуації, у тому числі апеляційне оскарження, а от повернення вулиці старої назви – Героїв Сталінграда – неможливе.

Повний текст судового рішення має бути оприлюднений упродовж двох тижнів.

1 листопада у прес-службі партії «Опозиційний блок» повідомили, що Бабушкінський районний суд Дніпра задовольнив позов депутата від фракції партії в міськраді Дніпра Олександр Сирота до колишньої в. о. міського голови Галини Булавки щодо перейменування вулиці Героїв Сталінграда на проспект Богдана Хмельницького, скасувавши перейменування. Повідомлялось, що Сирота подав до суду на Булавку ще в березні 2016 року. На думку позивача, назва вулиці не підпадала під дію закону про декомунізацію, адже «ніяк не пов’язана ні з комуністичним режимом, ні з іменем Сталіна», а дана «на честь жертв Сталінградської битви».

У листопаді 2015 року в рамках виконання законів про декомунізацію в Дніпрі змінили назви 57 топонімів. Відповідне розпорядження підписала тодішня виконувач обов’язків міського голови Галина Булавка після консультацій з Українським інститутом національної пам’яті. Відповідно до документа, зокрема, вулиця Чубаря тепер носить ім’я Володимира Сосюри, Постишева – Олександра Серебрякова, вулиця Героїв Сталінграда стала проспектом Богдана Хмельницького, Жовтнева площа – Соборною.
…

Міністерство закордонних справ Росії викликало тимчасового повіреного в справах Австрії через відмову Відня у видачі віз кримським журналістам, повідомив 3 листопада очільник російського зовнішньополітичного відомства Сергій Лавров.

За його словами, австрійська сторона відмовила журналістам кримських засобів інформації, які були зареєстровані ОБСЄ як учасники наради «Роль вільних ЗМІ у всеосяжному підході до безпеки».

«Це неприйнятна ситуація, коли журналісти, які живуть у республіці Крим і Севастополі, зазнають дискримінації і колективного покарання за свій вибір, який вони зробили усвідомлено в 2014 році», – сказав Лавров.

Обставин відмови він не навів.

Росія вважає, що включила Крим до свого складу на підставі так званого «референдуму», який провела в березні 2014 року після фактичної окупації півострова.

Європейський союз, як і майже вся міжнародна спільнота, не визнає цього і попереджає, що мешканці Криму, як і до окупації, мають звертатися по візи тільки до консульських установ країн ЄС в Україні; тим, хто звертається на території сусідньої з Кримом Росії, відмовляють, якщо тільки їм не вдається приховати своє кримське походження.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав закон про це. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…

Чому Трамп зволікає зі зброєю для України? Розстріл української культури в Сандармосі; Чим «пахнуть» гроші? Банки перевірятимуть клієнтів.

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук і гості студії: економіст Євген Олейніков і колишній заступник голови СБУ Олександр Скипальський; дослідник, секретар Спілки журналістів України Сергій Шевченко і політолог Іван Лозовий; економіст, експерт з банківської справи Сергій Фурса і радник голови правління «Укргазбанку» Вадим Березовик.
…

Служба безпеки України заявляє, що її співробітники викрили двох громадян Росії за підозрою у підривній діяльності.

«Оперативники СБУ встановили, що один з росіян, розпочав активний пошук осіб, здатних за грошову винагороду організувати акції протесту, з блокуванням транспортних магістралей. За завданням кураторів він також планував організувати фейкове «наметове містечко» під Міністерством освіти і науки, нібито на знак протесту проти прийняття нового закону «Про освіту», – заявили в СБУ 2 листопада, додавши, що завдання затриманий отримував від російської сторони.

У службі повідомили, що видворили цього громадянина Росії з України за антидержавну діяльність.

«Під час відпрацювання інших членів групи співробітники спецслужби з’ясували, що ще один громадянин Росії, що тимчасово проживає в Дніпропетровській області, вночі 21 жовтня 2017 року на замовлення російської сторони спалив автомобіль, який належить родині одного з народних депутатів України», – додали в СБУ.

За даними спецслужби, росіянин намагався придбати зброю й отруйні речовини, його затримали «під час підготовки до чергового злочину в столиці».

Як повідомили силовики, у затриманого вилучили бойову гранату і холодну зброю. «У районі Південного залізничного вокзалу також виявлено зроблену ним закладку з компонентами запалювання готовими до використання. Для полегшення реалізації власних злочинних намірів іноземець використовував форму співробітника спецпідрозділу Національної поліції України», – додали в СБУ.

Імен цих громадян Росії у Службі безпеки не навели. Немає інформації і про те, коли саме відбулися затримання.

Російська сторона ситуацію не коментувала.

Від 31 жовтня поліція Києва і Київської області перейшла на посилений режим роботи. Як пояснили у поліції, таке рішення ухвалили у зв’язку зі вчиненням на території Київщині «низки тяжких злочинів із використанням зброї та вибухівки».

Крім того, 31 жовтня секретар Ради національної безпеки й оборони Олександр Турчинов заявив, що в Україні будуть посилені антитерористичний і контррозвідувальний режими через напади, що сталися останнім часом. 1 листопада Державна прикордонна служба України посилила контроль у пунктах пропуску на держкордоні, насамперед на українсько-російській ділянці.
…

Міністерство закордонних справ Білорусі не відповіло на ноти України про обставини затримання російськими силовиками 19-річного українця Павла Гриба в Гомелі, заявляють у Міністерстві закордонних справ України.

Після отримання від Ігоря Гриба інформації про зникнення на території Білорусі його сина Павла посольство України в Білорусі 28 серпня направило в МЗС Білорусі ноту з проханням надати інформацію про обставини зникнення українця. 20 вересня в МЗС Білорусі направили ноту з проханням прискорити надання інформації про обставини затримання Гриба.

«На сьогодні посольство України в Республіці Білорусь і МЗС України не отримали відповіді або офіційного роз’яснення щодо цього питання», – йдеться у відповіді Міністерства закордонних справ України на запит агенції «Українські новини».

24 серпня 19-річний Павло Гриб виїхав до Білорусі на зустріч із дівчиною-росіянкою, з якою до того спілкувався тільки через соцмережі, після чого, за словами батька, зник. Генеральна прокуратура України відкрила провадження через зникнення українця. Пізніше стало відомо, що юнак перебуває в СІЗО в Краснодарському краї Росії, йому інкримінують вчинення злочину за статтею про тероризм.

13 вересня російські ЗМІ написали, що українець, згідно з рішенням суду в Краснодарі, заарештований до 17 жовтня. Пізніше суд термін утримання під вартою продовжили до 4 січня 2018 року.

18 вересня батько Павла Гриба з посиланням на слова українського консула, який зустрічався з юнаком у СІЗО, сказав, що в того були висипи на тілі. Батько припустив, що причиною могло стати припинення вживання ліків, які хлопцеві через хворобу необхідні щоденно.

Адвокат Павла Гриба в Україні Євгенія Закревська повідомила, що Європейський суд з прав людини зажадав від Росії доступу українських лікарів до хлопця, щоб оцінити стан його здоров’я.

23 жовтня у МЗС України повідомили, що український консул відвідав Павла Гриба у СІЗО, і додали, що стан здоров’я Гриба не покращився.
…

Генеральна прокуратура України готує нові запити до Сполучених Штатів Америки із проханням допитати американського політтехнолога Пола Манафорта, який був консультантом екс-президента Віктора Януковича і чиє ім’я фігурує у «чорній бухгалтерії» Партії регіонів щодо коштів та їх використання. Про це, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, заявив керівник управління спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк.

«Так, звичайно, готуємо запити, будемо направляти з проханням допитів, надання документів», – сказав Горбатюк.

Він додав, що кримінальна справа у США щодо відмивання Полом Манафортом коштів, зароблених в Україні за правління Януковича, вписується у рамки розслідувань Генеральної прокуратури.

За словами Горбатюка, Україна вже надсилала на адресу Міністерства юстиції США і Федерального бюро розслідувань кілька клопотань про надання міжнародної правової допомоги, починаючи з грудня 2014 року.

Вони стосувались, зокрема, провадження щодо розтрат у системі Міністерства юстиції і ролі в цьому Пола Манафорта. Йшлосґ про те, що Лавриновичу, його заступнику і тодішньому головному бухгалтеру міністерства інкримінують розтрату понад мільйона доларів на залучення американської юридичної компанії Skadden, яку український уряд найняв у 2011 році для оцінки перебігу справи колишнього прем’єра Юлії Тимошенко.

«Відправили запит на допит представників фірми, Пола Манафорта», – каже Горбатюк.

За його словами, поки що Сполучені Штати жодним чином не відповіли на прохання України допитати Пола Манафорта або ж надати Києву матеріали, що можуть бути корисними для розслідувань, у яких він фігурує.

У Міністерстві юстиції США відмовилися коментувати цю заяву.

Наразі Генеральна прокуратура розслідує дві справи, у яких фігурує Пол Манафорт. Перша стосується розтрати коштів Міністерства юстиції, а друга – в частині матеріалів з «чорної бухгалтерії».

30 жовтня на суді у США політтехнолог Пол Манафорт, колишній голова виборчої кампанії Дональда Трампа, не визнав себе винним за жодним із висунених йому звинувачень, серед яких відмивання коштів, отриманих у його ролі як консультанта української Партії регіонів, її лідера і колишнього президента України Віктора Януковича, а також її наступниці, «Опозиційного блоку». Так само не визнав ніякої вини і його колега, теж звинувачений у цій справі Річард Ґейтс. Окружний суд судового округу Колумбія (охоплює столицю США Вашингтон) звільнив обох затриманих під домашній арешт і заставу – для Манафорта вона склала 10 мільйонів доларів, для Ґейтса 5 мільйонів.

Раніше 30 жовтня обидва з’явилися до Федерального бюро розслідувань США у Вашингтоні на вказівку правоохоронців після того, як Міністерство юстиції оприлюднило висунені їм обвинувачення загалом у 12 випадках правопорушень.

 
…

Президент Петро Порошенко повідомив про досягнення домовленостей щодо спрощення візового режиму між Україною і Саудівською Аравією.

«Я з подивом дізнався, що візи до Саудівської Аравії є найдорожчими серед усіх країн світу для українців і, відповідно, візи до України – найдорожчими для саудитів», – сказав Порошенко за підсумками офіційного візиту до Саудівської Аравії, повідомляє його прес-служба.

За словами президента, на зустрічі з королем Саудівської Аравії вони домовилися про зниження розміру плати за візи і «рух у напрямку полегшення міжлюдських контактів, спрощення співпраці на рівні бізнесу та підприємців, а також активізації туристичних поїздок».

За словами Порошенка, це також сприятиме релігійним обмінам. Президент зауважив, що в Україні проживають близько двох мільйонів мусульман, і вони матимуть можливість здійснити паломництво – хадж до Саудівської Аравії. «Ми домовились про те, що зробимо максимальне спрощення процедури хаджу», – повідомив він.

31 жовтня – 1 листопада президент України перебуває з офіційним візитом у Саудівській Аравії, а 1 – 2 листопада їде з робочим візитом до Об’єднаних Арабських Еміратів.

Раніше Україна посіла 32-е із 94 місць у глобальному рейтингу паспортів Global Passport Index 2017. Йдеться про щорічний аналіз найзручніших для подорожей документів, який проводить компанія Arton Capital. Український паспорт таким чином набрав 120 «безвізових» балів – саме до такої кількості країн громадяни можуть, нехай і на певний час, в’їжджати без попередньо оформлених дозволів.

11 червня 2017 року набуло чинності рішення Ради Європейського союзу про запровадження безвізового режиму для короткострокових поїздок громадян України до 30 країн Євросоюзу та Шенгенської зони.
…

У порівняні з минулим роком українці почали більше їздити до Росії – свідчить статистика Держприкордонслужби України.

«Якщо за 2016 рік понад 4,1 мільйона громадян з паспортами України перетнули кордон до Російської Федерації, то за дев’ять місяців цього року таких перетинів було вже 5,7 мільйона», – розповів в ефірі Радіо Свобода речник Держприкордонслужби Олег Слободян.

За його даними, також побільшало й росіян, які відвідують Україну.

«За весь 2016 рік кордон на в’їзд в Україну перетнуло 1,5 мільйона громадян з паспортами Російської Федерації. За неповний рік, за дев’ять місяців цього року таких громадян 1,4 мільйона», – повідомив Олег Слободян.

1 листопада Державна прикордонна служба України посилила контроль у пунктах пропуску на держкордоні, насамперед на українсько-російській ділянці.

«Ми будемо звертати особливу увагу на громадян Російської Федерації в першу чергу, які їдуть через пункти пропуску на українсько-російському кордоні», – сказав Олег Слободян.

Напередодні секретар Ради національної безпеки й оборони Олександр Турчинов заявив, що в Україні будуть посилені антитерористичний і контррозвідувальний режими. У РНБО пояснили, що такий крок пов’язаний із нападами, що сталися останнім часом.
…

До сфери інтересів спецслужб Росії і спеціальних центрів із замахів, створених на підконтрольних угрупованням «ДНР» і «ЛНР» територіях Донбасу, входили понад півтори тисячі українських правоохоронців і державних діячів, заявляє головний військовий прокурор України Анатолій Матіос.

«Суб’єктами інтересу спецслужб країни-сусіда і центру спеціальних операцій «ДНР» і «ЛНР» були 1600 правоохоронців і державних діячів України, зокрема, найвище керівництво держави», – заявив Матіос 1 листопада в Києві.

За його словами, спецслужби Росії і центри спецоперацій «ДНР/ЛНР» могли відслідковувати в режимі реального часу місце перебування і пересування такої кількості людей «завдяки технічним можливостям, які точно не в воєнторзі прикупили».

За словами Матіоса, слідство встановило, що суб’єктом замаху, внаслідок якого загинув полковник ГУР Міноборони Максим Шаповал, «мав бути нинішній заступник голови Нацполіції В’ячеслав Аброськін».

Головний військовий прокурор також заявив, що слідство впритул наблизилося до осіб, які «поставили теракти на потік».

Напередодні голова Служби безпеки України Василь Грицак заявив про затримання підозрюваної в підриві авто в березні в Маріуполі, внаслідок якого загинув співробітник СБУ Олександр Хараберюш.

Полковник ГУР Міноборони України Максим Шаповал загинув у червні цього року внаслідок підриву його автомобіля в Києві.
…

Тимошенко проти Порошенка – хто переміг на місцевих виборах? Чому опалювальний сезон не гарантує тепла в оселях? Як розгортатиметься історія із затриманням НАБУ сина Авакова?

На ці теми говоритимуть ведучий «Ранкової Свободи» Юрій Матвійчук і гості студії: політтехнолог Михайло Дяденко і політичний експерт Валерій Клочок; експерт із енергетичних питань Геннадій Рябцев і голова наглядової ради «Київенерго» Іван Плачков; народний депутат (позафракційний) Юрій Дерев’янко, радник міністра внутрішніх справ України Ілля Ківа і голова громадської ради з питань люстрації Тетяна Козаченко.
…

США, як і інші країни «Групи семи» і ще деякі держави, а також ЄС, скоординовано запровадили після початку агресії Росії проти України
…

Відповідні доручення отримали Служба безпеки України, Національна поліція і Державна прикордонна служба – прес-служба РНБО
…

Голосування за українським проектом резолюції Генеральної асамблеї ООН про порушення прав людини в анексованому Росією Криму може відбутися вже найближчими тижнями, заявляє міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

«Росія не може заблокувати резолюцію Генеральної асамблеї (ООН). По-друге, зараз ми визначаємо дату голосування. Вона буде в листопаді. Можливо, за два-три тижні», – сказав Клімкін 31 жовтня, коментуючи проект резолюції Генасамблеї ООН «Ситуація з правами людини у Автономній Республіці Крим і місті Севастополі».

Україна 31 жовтня у Нью-Йорку внесе до Третього комітету Генеральної асамблеї ООН проект резолюції про порушення прав людини у Криму. У тексті резолюції йдеться, зокрема, про підтримку України в питаннях деокупації Криму, висловлюється вимога до Росії виконати рішення Міжнародного суду ООН щодо відновлення роботи Меджлісу кримськотатарського народу і гарантування доступності освіти українською мовою.

Павло Клімкін висловив сподівання, що ухвалення Генеральною асамблеєю ООН нового проекту резолюції щодо порушення прав людини в анексованому Криму допоможе Україні у міжнародних судах проти Росії. За словами українського міністра, ця резолюція повинна стати основою для подальшої деокупації півострова.

Генеральна асамблея ООН 19 грудня 2016 року схвалила резолюцію, ініційовану Україною, згідно з якою Росія визнається державою-агресором, а Крим – тимчасово окупованою територією. Таким чином, ООН поклало відповідальність і відповідні зобов’язання на Росію – дотримуватися норм міжнародного права щодо окупованої території.

Ця резолюція стала першим міжнародним документом, де було вказано, що Росія є державою, яка окупувала українські території.

Правозахисні організації з моменту анексії півострова в 2014 році неодноразово звинувачували Росію в систематичному порушенні прав людини у Криму.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…

Національне антикорупційне бюро України наразі офіційно не коментує повідомлення про обшуки у родини міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

«Ми також бачили таку інформацію, ми її з’ясовуємо, як з’ясуємо – так і повідомимо. Поки що коментувати нема чого», – повідомили Радіо Свобода у прес-службі НАБУ.

Про те, що бюро проводить обшуки у сина Авакова, з посиланням на джерела 31 жовтня повідомило видання «Українська правда».

За його даними, обшуки тривають у рамках розслідування щодо рюкзаків, які МВС закупило наприкінці 2014 на початку 2015 року.

Аваков у коментарі УП підтвердив інформацію про обшуки.

НАБУ розслідує справу щодо закупівлі рюкзаків для МВС, в якій фігурував син голови міністра Арсена Авакова, від 15 березня 2016 року. Цю справу НАБУ витребувало у військової прокуратури на чолі з Анатолієм Матіосом, де вона перебувала впродовж дев’яти місяців, і за той час жоден фігурант відео не був допитаний.

Рік тому керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький висловлював сподівання, що розслідування буде завершене в жовтні 2016-го.

На початку 2016 року журналісти програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший», знайшли відеозаписи, схожі на зйомки прихованою камерою в кабінеті на той час заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря, який до травня 2015 року відповідав у міністерстві за державні закупівлі. На відео зафіксований діалог про закупівлю рюкзаків між нібито сином міністра Авакова Олександром та особою, схожою на Сергія Чеботаря, на той час заступника Арсена Авакова, в якому вони домовляються про отримання сином міністра бюджетного підряду в обхід законної процедури тендеру.

У Міністерстві внутрішніх справ заявили, що процедура закупівлі тактичних рюкзаків для потреб антитерористичної операції була чесною і прозорою.
…

Окружний адміністративний суд Києва відкрив провадження у справі за позовом екс-голови Одеської облдержадміністрації, лідера «Руху нових сил» Міхеїла Саакашвілі до міграційної служби. Як повідомляє прес-служба суду, розгляд позову призначили на 30 листопада.

«Позивач просить суд визнати незаконними дії Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області і тимчасової виконувачки обов’язків керівника ГУ ДМСУ у Львівській області Іванни Іваночко щодо складання і надсилання Міхеїлу Саакашвілі листа за підписом Іваночко від 29 вересня 2017 року», – йдеться в повідомленні на сайті суду.

25 жовтня Саакашвілі заявив, що «нарешті отримав» від Адміністрації президента України документи про втрату ним українського громадянства. За словами Саакашвілі, він планує оскаржити це в суді.

Того ж дня агенція «Укрінформ» із посиланням на Адміністрацію президента повідомила, що відповідь на запит Саакашвілі щодо надання документів про позбавлення його громадянства України надали ще 29 вересня.

24 жовтня генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що Державна міграційна служба відмовила Міхеїлові Саакашвілі у статусі біженця, якого він домагався. За словами Луценка, до суду з оскарженням цього рішення Саакашвілі не звертався, і тепер відсутні «будь-які спеціальні обставини», що могли б унеможливити його депортацію чи екстрадицію до Грузії.

Саакашвілі у відповідь заявив, що Державна міграційна служба України не відповіла на його запит про захист і не надавала йому ніяких документів, які б оскаржували його право перебувати в Україні.

У ДМСУ на це відповіли, що через те, що наразі Саакашвілі «ігнорує питання врегулювання свого правового статусу в Україні», це «дає обґрунтовані підстави компетентним органам здійснювати процедурні заходи щодо його залишення території України виключно у межах діючого законодавства». У міграційній службі нагадали, що в розгляді заяви про надання так званого додаткового захисту від імені Саакашвілі відмовили у зв’язку з порушеннями при подачі цієї заяви: вона була не належної форми, до того ж принесли її до канцелярії Головного управління ДМС у Львівській області четверо невідомих, які не засвідчили свої особи, тоді як закон «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» вимагає, щоб такі заяви подавалися особисто або через законного представника.

Проти Саакашвілі порушені чотири кримінальні справи в його рідній Грузії, яка вже тривалий час домагається від України його видачі.

Наприкінці липня президент Петро Порошенко підписав указ про припинення Саакашвілі громадянства України, за повідомленнями, через свідоме подання неправдивих відомостей при набутті українського громадянства.
…

Пол Манафорт і його колега Річард Ґейтс, звинувачений разом із ним, заробили в результаті їхньої роботи в Україні десятки мільйонів доларів
…

Комітет виборців України і громадянська мережа «Опора» вказують на недосконалість законодавства про місцеві вибори в Україні. Про це йдеться в їхніх попередніх висновках за результатами спостереження за першими місцевими виборами в об’єднаних територіальних громадах 29 жовтня 2017 року.

«Перші місцеві вибори у об’єднаних територіальних громадах підтвердили необхідність комплексного удосконалення законодавства про місцеві вибори, забезпечуючи належну правову визначеність виборчих процедур. Виборчий процес у 201 громаді супроводжувався неоднаковим застосуванням законодавства виборчими комісіями та іншими суб’єктами виборчого процесу», – заявляють спостерігачі «Опори».

У КВУ наголосили, що проведення виборів в умовах «неякісного законодавства» ускладнило належну організацію виборчого процесу.

«У першу чергу це стосується виборів в об’єднаних громадах з різних районів. Це питання досі залишається невирішеним, попри те, що Верховна Рада внесла відповідні зміни до законодавства. Зокрема, на рівні закону не врегульовано, які саме місцеві організації партій мають право висування кандидатів до ОТГ. Законодавча невизначеність створила суперечності в роботі виборчих комісій, які по-різному розглядали такі випадки. Також проблемою стали застарілі норми закону «Про місцеві вибори», що вимагають від кандидатів подавати декларацій в паперовій, а не електронній формі», – мовиться в заяві.

КВУ закликає Верховну Раду врегулювати ці й інші законодавчі прогалини до проведення наступних перших виборів у об’єднаних громадах.

29 жовтня в Україні в 201 об’єднаній територіальній громаді відбувалися перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад ОТГ і відповідних сільських, селищних, міських голів. Правом проголосувати на цих виборах могли скористатися понад 1,3 мільйона людей.

Результати виборів депутатів у одномандатних виборчих округах, а також виборів сільських, селищних і міських голів мають бути встановлені не пізніше як на пʼятий день з дня голосування, тобто до 3 листопада включно, результати ж виборів депутатів у багатомандатному виборчому окрузі – до 8 листопада.

У громадянській мережі «Опора» ввечері 29 жовтня повідомили, що явка виборців під час місцевих виборів в низці об’єднаних територіальних громад склала 48,2%, а суттєвих порушень, які можуть вплинути на результати виборів, не було.
…

Одним із найпоширеніших порушень, за даними спостерігачів КВУ, стала наявність помилок в тексті бюлетенів
…

У громадянській мережі «Опора» у неділю ввечері повідомили, що явка виборців під час місцевих виборів в низці об’єднаних територіальних громад станом на 20:00 29 жовтня склала 48,2%. Про це йдеться у повідомленні на сайті організації.

Також, за даними спостерігачів «Опори», суттєвих порушень, які можуть вплинути на результати виборів не було.

«У цілому, спостерігачі «Опори» відзначають, що безпосередньо ними не було зафіксовано суттєвих порушень, які можуть вплинути на результати виборів на дільницях. Разом з тим спостерігачі рапортують про незначні порушення на 13,6% ДВК», – йдеться в повідомленні.

За даними «Опори», на момент завершення дня голосування з’явилися поодинокі повідомлення від спостерігачів про підвезення виборців до дільниць – Харківська і Запорізька області. Серед порушень основною була видача виборцям бюлетенів без пред’явлення паспорта, додали спостерігачі, а також – фотографування бюлетенів, помилки та неточності у них.

Сьогодні вдень у Нацполіції повідомили, що до правоохоронців надійшло близько півсотні повідомлень про події, пов’язані з виборчим процесом, за результатами перевірки цих повідомлень було відкрито 2 кримінальних провадження. Крім того, двоє поліцейських постраждали через напад на виборчу дільницю у Дніпропетровській області.

Для гарантування правопорядку в місцях розташування виборчих дільниць поліція залучила понад 4 тисячі співробітників.

29 жовтня в Україні в 201-й об’єднаній територіальній громаді відбувалися перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад ОТГ і відповідних сільських, селищних, міських голів. Правом проголосувати на цих виборах могли скористатися понад 1,3 мільйона людей. 

Результати виборів депутатів у одномандатних виборчих округах, а також виборів сільських, селищних і міських голів мають бути встановлені не пізніше як на пʼятий день з дня голосування, тобто до 3 листопада включно. Результати ж виборів депутатів у багатомандатному виборчому окрузі – до 8 листопада включно.
…

Штаб української воєнної операції на Донбасі заявляє, що підтримувані Росією бойовики від початку доби і до 18-ї години неділі 5 разів відкривали вогонь у напрямку українських військ. Як йдеться в повідомленні штабу на сторінці у Facebook, унаслідок бойових дій втрат серед українських військових немає.

«Уночі з 82-міліметрових мінометів окупанти били по оборонцях Старогнатівки, що на приморському напрямку. А під гранатометний вогонь потрапили укріплення сил АТО біля Водяного. На донецькому напрямку противник двічі вів вогонь із піхотного озброєння на підступах до Пісків», – повідомили у штабі.

За даними військових, обстріли також бойовики вели по українських позиціях неподалік Кримського, що на луганському напрямку.

Раніше сьогодні у прес-центрі штабу АТО повідомили про 13 випадків порушення режиму перемир’я за минулу добу з боку підтримуваних Росією бойовиків, в результаті чого один український воїн загинув, ще двоє були поранені.

В угрупованні «ДНР» звинуватили українських військових у 51 обстрілі за минулу добу, і заявили, що ЗСУ обстріляли школу в Олександрівці. Луганські сепаратисти заявили, що українська сторона не стріляла в бік підконтрольних угрупованню «ЛНР» територій.

Черговий режим припинення вогню, про який заявила 23 серпня Тристороння контактна група, мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.

 
…

Спостерігачі «Опори» на Івано-Франківщині зафіксували спроби голосування виборців без паспорта і називають це одним з найпоширеніших порушень під час перших місцевих виборів в об’єднаних територіальних громадах області 29 жовтня.

За словами координатора громадського спостереження «Опора» за виборами в Івано-Франківській області Остапа Матківського, такі факти зафіксували у селі Дзвиняч, Хімчин та Тязів. 

«Після зауваження спостерігачів, що незаконна видача виборчого бюлетеня є кримінальним правопорушенням, видачі бюлетеня вдалося запобігти», – повідомив представник «Опори».

Координатор «Опори» в Івано-Франківській області Іван Маруняк зазначив, що під час здійснення передвиборної агітації у чотирьох ОТГ спостерігачі зафіксували факти розміщення агітаційних матеріалів у невстановлених для цього місцях, а у трьох ОТГ – поширення агітаційних матеріалів без передбачених законом даних. Було також звернення в поліцію із заявою щодо непрямого підкупу виборців.

За даними «Опори», станом на 16-ту годину явка виборців коливається у межах 30-50%, найбільша – у Ямницькій сільській ОТГ – 51,39%, найменша – у Яблунівській селищній ОТГ (21,22%).

На Прикарпатті 29 жовтня проходять перші місцеві вибори у восьми об’єднаних територіальних громадах – чотирьох селищних: Заболотівській, Яблунівській, Ланчинській, Брошнів-Осадській  і чотирьох сільських – Рожнівській, Переріслянській, Дзвиняцькій та Ямницькій.

Загалом на посаду голів ОТГ претендують 34 кандидати, а на депутатські мандати – 673 кандидати. Найбільше кандидатів на посаду голови місцевої ради зареєстровано в Переріслянській ОТГ – вісім, найменше – по два кандидати – в Рожнівській і Заболотівській ОТГ.

У цих виборах беруть участь десять політичних партій. Від них зареєстровано 428 кандидатів.

У виборах 29 жовтня правом голосу можуть скористатися понад 60 тисяч виборців. Ще у трьох потенційних ОТГ на Івано-Франківщині вибори відбудуться 24 грудня.
…

Незаконно засудженого в Росії кримчанина, фігуранта «справи Хізб-ут Тахрір» Руслана Зейтуллаєва могли етапувати до виправної колонії в російській Республіці Башкортостан. Про це дружина Зейтуллаєва повідомила 28 жовтня на засіданні організації «Кримська солідарність», інформує сайт Крим.Реалії.

«Мені прийшов лист із СІЗО Уфи про те, що Руслана етапували десять днів тому до колонії №2 Салавата. Ніяких печаток або підписів, що це завіряють, на листі немає», – сказала Зейтуллаєва.

Адвокат Едем Семедляєв також зазначив, що крім цього листа підтверджень відправки Зейтуллаєва до колонії немає, а зв’язок із засудженим відсутній.

Також на засіданні дружина іншого незаконно засудженого фігуранта севастопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Ферата Сайфуллаєва Ельзара повідомила, що її чоловіка помістили до спеціальної камери до 4 лютого.

Суд над кримчанами Зейтуллаєвим, Ваїтовим, Прімовим і Сайфуллаєвим розпочався в червні 2016 року. Їх заарештували взимку 2015 року в Севастополі й звинуватили в участі в забороненій у Росії ісламській організації «Хізб ут-Тахрір».

Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону 7 вересня 2016 року засудив Зейтуллаєва до семи років колонії загального режиму, Сайфуллаєв, Ваітов і Прімов отримали по п’ять років колонії загального режиму.

Верховний суд Росії 27 липня 2017 року збільшив до 15 років строк позбавлення волі Зейтуллаєва.
…

Про це спеціальний посланець президента США по Україні Курт Волкер заявив 28 жовтня у Києві під час свого незапланованого візиту до України
…

«Штайнмаєр говорить німецькою: «Annexion». Перекладач збивається і перекладає: «об’єднання з Росією»
…

Близько 200 активістів у Києві вийшли на акцію «Конопляний марш свободи», передає кореспондент Радіо Свобода.

Спочатку вони пікетували будівлю уряду, вирушили до Міністерства охорони здоров’я, скандуючи: «Коноплі лікують!». Основна частина учасників – молодь, але є люди різного віку. Колону супроводжують поліцейські, наразі обійшлося без будь-яких інцидентів.

Як заявляли напередодні ініціатори ходи, у них – дві основні вимоги: декриміналізація незначних правопорушень у сфері обігу наркотиків (зберігання невеликих кількостей коноплі без мети збуту), а також врегулювання законного доступу до медичного канабісу для українських пацієнтів та вирощування його з науковою метою.

Згадана акція відбувається щорічно по кілька разів. Минулого разу люди виходили під Кабмін у травні цього року. 
…

Угорщина однією з перших розкритикувала ухвалений закон України «Про освіту» від 5 вересня і пригрозила, що через нього блокуватиме всі міжнародні ініціативи України
…

Під час зустрічі спецпредставника Державного департаменту щодо України Курта Волкера із українськими депутатами обговорювали миротворців та законопроект про Донбас, який готується до другого читання у Верховній Раді, зазначила після зустрічі позафракційна депутатка Ганна Гопко.

«Обговорили напрацювання з просування української концепції миротворчої місії ООН серед міжнародних партнерів; законопроект у ВР, який готуємо до другого читання про визнання російської агресії, територій окупованими; надання захисної зброї. Передала лист від родичів політв’язнів Кремля з Криму та військовополонених Донбасу, які мали зустріч з Іриною Геращенко. Просимо, щоб гуманітарні питання, захист прав людини та порятунок, звільнення українців, заручників був топ-пріоритетом під час перемовин наших західних партнерів з Російською Федерацією, на зустрічах з Сурковим», – написала вона у Facebook.

Тим часом, депутат від «Батьківщини» Олексій Рябчин, зазначив, що обговорювалися«два законопроекти щодо Донбасу, що були проголосовані в Раді».

«Я не можу повністю цитувати його відповіді, але я був ними задоволений. Тому, якщо Росія нарешті на четвертий рік війни буде названа агресором – це та реальність, з якою вона повинна рахуватись», – написав він у Facebook.

Курт Волкер прибув до України з незапланованим візитом. У п’ятницю він мав зустріч із українською делегацією на чолі зі спікером парламенту Андрієм Парубієм. Згодом відбулись закриті переговори з президентом Петром Порошенком. Напередодні Волкер зустрівся з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним.
…

Українська сторона Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі в Мінську порушила питання про створення окремої робочої підгрупи щодо неконтрольованої ділянки українсько-російського кордону, а також висловила стурбованість небажанням керівництва Росії передавати Києву контроль над цією ділянкою, повідомила прес-секретар другого президента України, представника країни в ТКГ Леоніда Кучми Дарина Оліфер за підсумками зустрічі.

«Українська сторона ставить питання створення окремої робочої підгрупи щодо непідконтрольної Україні ділянки українсько-російського кордону. На засіданні ТКГ українська сторона висловила занепокоєння нещодавньою заявою президента Рочії, зроблену ним на Валдайському форумі, щодо того, що російська сторона не збирається передавати Україні контроль над відповідною ділянкою кордону», – написала Оліфер на сторінці у Facebook.

За її словами, Київ наполягав на тому, що вздовж неконтрольованої ділянки українсько-російського кордону слід створити зони безпеки. Дебальцеве має перебувати під контролем України, а район населених пунктів Саханка, Новоазовськ, Кумачове, Кальміуське має бути вільним від тяжкого озброєння, додала Оліфер. Вона вказала на необхідності повернення до лінії розмежування, встановленої Меморандумом від 19 вересня 2014 року.

Також Оліфер повідомила, що українська сторона сьогодні наполягала на «цілковитому і безперешкодному» доступі СММ ОБСЄ до всієї території ОРДЛО, включно із непідконтрольною частиною українсько-російського кордону.

«Вже найближчими днями координатор підгрупи від ОБСЄ Тоні Фріш вирушить до ОРЛО, де відвідає заручників і перевірить умови їхнього утримання. Ми сподіваємося, що ця поїздка дозволить зрушити з місця процес звільнення людей», – повідомила речниця Леоніда Кучми.

Українська сторона, за її словами, закликала Росію вплинути на бойовиків задля виконання їхньої частини зобов’язань щодо розблокування роботи КПВВ «Золоте».

Сьогодні у Мінську відбулися засідання кількох підгруп Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі. Засідання було плановим. Відповідно до графіку, узгодженого влітку, наступні контакти переговорників – 15 і 29 листопада та 5 і 20 грудня.

Черговий режим припинення вогню мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.

Про перемир’я в зоні конфлікту на Донбасі домовлялися вже багато разів, досі жодного разу режим припинення вогню не втримувався. При цьому сторони щоразу заперечують свою вину в порушеннях і звинувачують протилежну сторону у провокаціях.
…

Штаб української воєнної операції на Донбасі повідомив, що через обстріли з боку підтримуваних Росією бойовиків упродовж п’ятниці поранень зазнав один український військовослужбовець. Як йдеться в повідомленні штабу на сторінці у Facebook, сталося це у районі Авдіївської промзони.

«Стан його здоров’я оцінюється як задовільний», – додали у штабі.

Згідно з повідомленням, обстріли сьогодні тривали також біля Водяного та Широкина, де близько 15-ї години бойовики обстріляли із 120-міліметрових мінометів цивільні будинки.

Раніше сьогодні у прес-центрі штабу АТО повідомили про 20 випадків порушення режиму перемир’я за минулу добу з боку підтримуваних Росією бойовиків.

В угрупованні «ДНР» звинуватили українських військових у 34 обстрілах за минулу добу, луганські сепаратисти заявили, що українська сторона напередодні 8 разів стріляла в бік підконтрольних угрупованню «ЛНР» територій.

Черговий режим припинення вогню, про який заявила 23 серпня Тристороння контактна група, мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.

Про перемир’я в зоні конфлікту на Донбасі домовлялися вже багато разів, досі жодного разу режим припинення вогню не втримувався. При цьому сторони щоразу заперечують свою вину в порушеннях і звинувачують протилежну сторону у провокаціях.

 
…