ООС: троє українських військових поранені на Донбасі, один – із початку доби

Через обстріли підтримуваних Росією бойовиків троє українських військовослужбовців зазнали поранень на Донбасі, зокрема двоє постраждали 10 квітня і один – з початку поточної доби, інформує штаб операції Об’єднаних сил на сторінці у Facebook.

Згідно з повідомленням, напередодні сепаратисти стріляли 9 разів з різних видів зброї, в тому числі тричі – з забороненої Мінськими домовленостями. Сьогодні бойовики відкрили вогонь один раз (в районі Водяного) з автоматичних станкових гранатометів та стрілецької зброї.

«Об’єднані сили надійно контролюють противника на лінії зіткнення, дотримуючись при цьому умов припинення вогню», – йдеться в повідомленні штабу.

В сепаратистському угрупованні «ЛНР» звинувачують українських військових в 5 обстрілах за минулу добу, в угрупованні «ДНР» зведених даних за 10 квітня на захоплених бойовиками територіях Донеччини не вказують.

На Донбасі від 8 березня діє новий режим тиші, про який домовилися на засіданні Тристоронньої контактної групи в Мінську. Цього разу, як і раніше, перемир’я не дотримується і порушувалося відразу в перші години після проголошення.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.

 

 

 

 

Тяжкохворого активіста Бекірова збираються направити на медобстеження – омбудсмен

Тяжкохворого кримськотатарського активіста Едему Бекірова, який знаходиться в СІЗО Сімферополя, мають намір відправити на медичне обстеження. Про це повідомила Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова, посилаючись на інформацію від російського омбудсмена Тетяни Москалькової.

«Важкий стан Едема Бекірова фактично підтверджується і російським омбудсменом Тетяною Москальковою, яка у відповідь на мій лист повідомила, що цього місяця Едема Бекірова направлять для проведення медичного обстеження в Головне бюро медико-соціальної експертизи Криму з метою «встановлення групи інвалідності», – зазначила Денісова.

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова направила звернення до російської колеги Тетяни Москалькової про стан здоров’я кримськотатарського активіста Едема Бекірова. Раніше в нього виникла алергічна реакція через ін’єкцію інсуліну, призначеного йому після медичного обстеження.

Житель селища Новоолексіївка Херсонської області Едем Бекіров був затриманий російськими силовиками на в’їзді в анексований Крим вранці 12 грудня 2018 року. Він їхав до Криму для відвідин матері та родичів. Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя заарештував Бекірова.

Адвокат Олексій Ладін повідомив, що активіста підозрюють у «зберіганні і передачі вибухових речовин і боєприпасів». Бекіров неодноразово заявляв про свою невинуватість.

Мер Черкас обіцяє демонтувати борди із зображенням Путіна в місті

Міський голова Черкас Анатолій Бондаренко обіцяє демонтувати в місті передвиборні плакати чинного президента Петра Порошенка із зображенням президента Росії Володимира Путіна. Про це він написав 10 квітня у Facebook.

«Зараз у багатьох містах України розміщують борди одного із кандидатів в президенти із зображенням Путіна. Попереджаю власників рекламного бізнесу в Черкасах: у разі появи на ваших бордах зображення російського агресора, виконавчий комітет міської ради оперативно проголосує за демонтаж конструкції. Цей покидьок завдав стільки шкоди нашій Україні, що я вважаю аморальним поширювати подібні речі. Нам Путіна у місті не потрібно», – написав Бондаренко.

Напередодні користувачі соціальних мереж почали публікувати зображення передвиборчих білбордів із різних міст України, на яких написано «21 квітня. Вирішальний вибір» і розміщене фото президентів України і Росії, що дивляться один на одного.

Читайте ще: Скандал навколо нової реклами Порошенка. Чому Путін і де Зеленський?

У виборчому штабі Петра Порошенка заявили, що такі агітаційні плакати є офіційним рекламним продуктом, сплаченим із виборчого фонду кандидата в президенти. «У Путіна, зрозуміло, згоди не питали», – повідомили у виборчій кампанії «Порошенко2019».

У статті 8 закону України «Про рекламу» йдеться, що «у рекламі забороняється вміщувати зображення фізичної особи або використовувати її ім’я без письмової згоди цієї особи».

Стаття 64 також вводить обмеження безпосередньо щодо ведення передвиборчої агітації. Вона забороняє участь у передвиборчій агітації «особам, які не є громадянами України».

У Кремлі заявили, що спокійно поставилися до Путіна на білбордах в Україні. «Ми вибираємо Путіна, ну а українці – побачимо», – сказав речник російського президента Дмитро Пєсков.

Порошенко запросив Зеленського на дебати на стадіоні 14.04 о 14:14 – речник штабу

Кандидат у президенти України, чинний голова держави Петро Порошенко запрошує свого опонента на виборах Володимира Зеленського прийти на дебати на НСК «Олімпійський» 14 квітня о 14:14, повідомив речник його виборчого штабу Олег Медведєв.

При цьому у штабі Порошенка наголосили, що він буде і не дебатах на «Суспільному» 19 квітня.

«Ми точно знаємо, що буде в графіку кандидата Порошенка 19 квітня о 20:00. Він повинен в цей час прибути на «Суспільне телебачення». Він там точно буде, бо участі в таких дебатах перед другим туром вимагає закон про вибори президента України», – сказав Медведєв.

За його словами, Порошенко може прибути на стадіон і 19 квітня, як пропонує Зеленський, але тільки не в той час, коли плануються дебати на «Суспільному».

НСК «Олімпійський» у Києві раніше повідомив, що отримав заявки на проведення дебатів 14 і 19 квітня від обох кандидатів.

Відповідно до закону про вибори президента України, в останню п’ятницю перед днем повторного голосування, 19 квітня, теледебати між кандидатами мають відбутися в студії Національної суспільної телерадіокомпанії України.

8 квітня президент України Петро Порошенко запросив Володимира Зеленського, а також глядачів і журналістів на дебати на НСК «Олімпійський» – 14 квітня. У відповідь Зеленський заявив, що зустріч має відбутися 19 квітня.

Голова НСТУ Зураб Аласанія заявляв, що офіційні, передбачені відповідною статтею закону про вибори президента дебати не можуть пройти на національному спортивному комплексі «Олімпійський» увечері 19 квітня.

За офіційними результатами першого туру виборів президента України, за Володимира Зеленського проголосували 30,24% виборців, за чинного главу держави Петра Порошенка – 15,95% виборців. Другий тур відбудеться 21 квітня.

 

Геращенко: координатор ОБСЄ став учасником проросійської пропаганди на Донбасі

Представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи з урегулювання на Донбасі Ірина Геращенко заявила 10 квітня, що минулого тижня під час відвідання окупованих частин Донбасу координатор гуманітарної підгрупи ОБСЄ Тоні Фріш не виконав прохання родин українських заручників, але став учасником «зйомок пропагандистського антиукраїнського ролика».

«Напередодні візиту координатора гуманітарної підгрупи ОБСЄ Фріша до тюрем окупованого Луганська і Донецька родини заручників передали йому звернення з проханням вирішити питання телефонного дзвінка і листів. Також дали йому листи заручникам з проханням – передати і, головне, привезти відповіді… Кілька тижнів тому також родини намагалися передати листи заручникам через представника ОБСЄ в ТКГ Сайдіка,який теж відвідував окуповані території», – вказала Геращенко у Facebook.

За її словами, 10 квітня представники України в гуманітарній групі від європейських дипломатів Фріша та Сайдіка «почули щось дуже невпевнене, мовляв, листи передали МКЧХ (Міжнародному комітету Червоного Хреста – ред.), а чи дійшли вони до хлопців, невідомо, а чи є відповіді, не знаємо, а де ж ті листи, хто його знає».

«Це ненормально, коли ОБСЄ і координатори роками не можуть сприяти у вирішенні ключового гуманітарного питання: листування і права на дзвінок. Я кілька днів тому направила відповідного листа міністру (закордонних справ України – ред.) Клімкіну з проханням поінформувати штаб-квартиру ОБСЄ у Відні, що координатору Фрішу так і не показали всіх наших заручників, не дали доступу до всіх військових. Що він відмовився передати листи і не порушував питання телефонного зв‘язку. Натомість став учасником пропагандистських зйомок сепаратистських проросійських сайтів», – додала Геращенко.

5 квітня сайт угруповання «ДНР» «Донецкое агентство новостей» повідомив із посиланням на координатора гуманітарної підгрупи Тоні Фріша, що європейський дипломат «залишився задоволений умовами тримання українських військовополонених у донецькому СІЗО». «Я хочу подякувати владі, директорові СІЗО і наголосити, що вони ставляться до утримуваних осіб належним чином. Їм надається все необхідне, включно з медичною допомогою», – цитував сайт бойовиків слова Фріша.

У одного з фігурантів сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» погіршилося здоров’я – адвокат

У фігуранта сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Теймура Абдуллаєва, який перебуває в СІЗО в Ростові-на-Дону, погіршився стан здоров’я. Про це в коментарі кореспонденту проекту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомила його адвокат Марина Дубровіна.

«Все почалося з того, що він застудився, у нього був отит, який в СІЗО не лікували. Кілька разів Теймур звертався до адміністрації ізолятора з проханням надати медичну допомогу, її не надавали. Зараз дійшло вже до запалення лицьового нерва», – розповіла Дубровіна.

За її словами, в Абдуллаєва оніміла права частина обличчя, він зовсім не чує на праве вухо і відчуває сильний біль.

Як повідомила адвокат Ліля Гемеджі, до Абдулаєва в ізолятор приходив фельдшер, візуально його оглянув і запропонував «поколоти антибіотики». Абдуллаєв відмовився, оскільки вони призначені не кваліфіковані лікарем без належного обстеження і без встановлення діагнозу.

«Ми зробили відповідну заяву до суду. На наступному судовому засіданні будемо викликати швидку допомогу в зал суду. Якщо Теймур на одне вухо не чує, його участь в судовому засіданні чисто номінальне. Людина просто сидить і відчуває, що йому дуже боляче. Ситуація серйозна, можуть бути незворотні процеси», – додала Дубровіна.

Суд прийняв доводи захисту і пообіцяв, що буде клопотати перед керівництвом СІЗО про проведення медичного огляду і призначення лікування.

Адвокат повідомила, що направить скарги начальнику ізолятора, а також прокурору по нагляду.

10 квітня мати фігуранта справи Діляра Абдуллаєва планує піти на особистий прийом до начальника СІЗО №1 Ростова-на-Дону.

12 жовтня 2016 року в Криму провели обшуки в п’яти мусульманських сім’ях. У результаті обшуків затримано п’ятьох кримських татар, яких звинувачують в участі в забороненій у Росії й анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір»: Рустема Ісмаїлова, Узеіра Абдуллаєва, Теймура Абдуллаєва, Еміля Джемаденова, Айдера Саледінова.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що піддаються несправедливому переслідуванню в Росії і в окупованому нею 2014 року Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» 2003 року, включивши до списку об’єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати відзначають, що переслідувані в цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці і кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави, що окуповує.

40% «суддів» в ОРДЛО є колишніми українськими суддями – експерт

40% «суддів», які працюють на непідконтрольних Києву територіях Донецької та Луганської областей, є колишніми суддями українських судів. Про це в ефірі проекту Радіо Свобода, Радіо Донбас.Реалії повідомив 9 квітня заступник голови правління Центру політико-правових реформ, член Громадської ради доброчесності Роман Куйбіда. 

«40% цих «суддів» це судді з українських судів», – повідомив експерт, ґрунтуючись на матеріалах дослідження «Судочинство» в окремих районах сходу України».

За словами Куйбіди, дехто з цих «суддів» донині числиться в українських судах, і Вища кваліфікаційна комісія запрошує їх до оцінювання. Крім того, вони отримують довічне грошове забезпечення.

«Дехто з них пішов у відставку, але став так званим «суддею» в ОРДЛО. Це досить прикра ситуація, коли українські платники податків змушені оплачувати довічне грошове забезпечення таким суддям, які фактично зрадили службі», – зазначив Куйбіда. 

За словами правника, українське законодавство дає можливість припинити їхнє грошове забезпечення у відставці тільки у зв’язку з обвинувальним вироком.

Порошенко: я не стверджував, що Зеленський є наркоманом

Президент України і кандидат на цю посаду Петро Порошенко зазначив, що ніколи не називав свого опонента Володимира Зеленського залежним від наркотиків і був здивований його пропозиції зробити відповідні аналізи. Про це глава держави заявив у ефірі програми «Свобода слова» на телеканалі ICTV.

«Я не стверджую, що Володимир Зеленський є наркоманом. Не стверджую і не стверджував, бо я не маю для цього жодних підстав. Я наголошую на праві громадян України мати 100-відсоткові гарантії, що майбутній президент і майбутній Верховний головнокомандувач гарантовано не є залежним від наркотиків», – зазначив Порошенко.

Він додав, що інформація про те, що він нібито вживає алкоголь – «фейки російської пропаганди».

Суперник Петра Порошенка на повторному голосуванні 21 квітня, комік і керівник студії «Квартал 95» Володимир Зеленський 3 квітня висунув вимогу медичної експертизи обох кандидатів як передумову дебатів між ними, щоб «довести народові, що серед них немає ні алкоголіків, ні наркоманів». Порошенко погодився на заклик Зеленського провести такі дебати в Національному спортивному комплексі «Олімпійський» у Києві і заявив, що чекає Зеленського для такого аналізу в медпункті НСК «Олімпійський» уже вранці 5 квітня. У штабі Зеленського у відповідь заявили, що не довіряютьдержавній лабораторії, і закликали Порошенка звернутися до «незалежної лабораторії».

Врешті вранці 5 квітня обидва кандидати здали аналізи в різних місцях: Порошенко на «Олімпійському», Зеленський у приватній лабораторії. При цьому чинний президент заявив, що виступає за внесення змін до законодавства України, щоб передбачити обов’язкову здачу аналізів на вміст в організмі наркотичних речовин і алкоголю для кандидатів на посаду президента, «тому що питання відсутності алкогольної чи наркотичної залежності в кандидата і майбутнього президента є питанням національної безпеки».

За лічені години було оголошено про перші попередні результати аналізів – відсутність психоактивних речовин у пробах обох кандидатів, і Порошенка, і Зеленського. Але фахівці звернули увагу, що для повноцінного аналізу необхідні принаймні дні чи й тижні, але не години.

У штабі Порошенка і серед його прихильників висловили сумніви в незаангажованості і професійності лабораторії, яку відвідав Зеленський: у її документах виявили значну кількість помилок і невідповідностей, а керівникові лабораторії пригадали політичні симпатії до Зеленського, відверто висловлювані ним і в українських засобах інформації, і на державному телебаченні Росії.

Відомий український боксер Володимир Кличко закликав кандидатів пройти допінговий контроль у спеціалістів WADA. Його пропозицію підтримав президент Порошенко. У штабі Зеленського заявили, що їх кандидат більше не буде здавати аналізи.

Чинне законодавство не зобов’язує кандидатів на посаду президента надавати медичні довідки.

У ФБР «не підтвердили і не заперечили» наявність розслідування проти Коломойського

Відповідно до політики Міністерства юстиції США Федеральне бюро розслідувань країни «не підтверджує і не заперечує існування будь-якого розслідування».

Про це повідомила у листі Радіо Свобода речник ФБР Тіна Джагерсон.

Запит стосувався інформації, оприлюдненої американськими ЗМІ, стосовно розслідування, яке Бюро нібито веде щодо українського олігарха Ігоря Коломойського.

Видання The Daily Beast з посиланням на три джерела повідомляло, що Федеральне бюро розслідувань США веде розслідування проти олігарха Ігоря Коломойського через можливі фінансові злочини, зокрема відмивання коштів. За словами джерел Daily Beast, розслідування є широкомасштабним і триває доволі давно.

При цьому Коломойському не висували звинувачення, а адвокат, який його представляє, заявив, що той заперечує провину.

Генсекретар Ради Європи виступає за повернення Росії

Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Яґланд виступає за повернення Росії права голосу в організації, пише Financial Times.

За словами Яґланда, Рада Європи є єдиною організацією, через яку Росія пов’язана з Європою в обов’язковому юридичному порядку. Якщо цей зв’язок буде розірваний і Росія вийде з Ради Європи, то, прогнозує генсекретар, з’явиться нова «лінія поділу» в Європі.

При цьому Яґланд наголосив на своїй солідарності з Україною. «Але чи буде краще для України, якщо Росія піде?.. Ми засудили анексію Криму. Але це питання вирішувати не нам. Це справа інших міжнародних організацій. У нас є мандат на захист прав людини. Громадяни Росії існують. Вони є, незважаючи на те, що трапилося в Криму», – сказав генеральний секретар Ради Європи.

Він додав, що Москва навряд чи поверне Крим чи припинить підтримувати бойовиків на Донбасі, але може погодитися сплатити внески до Ради Європи і надати уповноваженому організації з прав людини повний доступ до Росії.

Генсекретар Ради Європи наголосив, що вихід Росії з РЄ матиме негативні наслідки для ЄС, особливо в поєднанні з виходом Великої Британії з Євросоюзу.

Позиція Яґланда викликала осуд в Україні. Постійний представник України в Раді Європи Дмитро Кулеба, заявив, що голова «міжурядової правозахисної організації Європи прикриває захистом прав людини спробу виконати забаганки керівництва Росії».

8 квітня у Страсбурзі відкривається весняна сесія Парламентської асамблеї Ради Європи. Вона триватиме до 12 квітня.

У жовтні минулого року Парламентська асамблея Ради Європи не ухвалила рішення, яке передбачало зміну регламенту організації для того, щоб делегація Росії повернулася до зали засідань. Тоді дебати в ПАРЄ засвідчили, що в залі немає голосів для зміни правил. Провал голосування означав би відхилення резолюції, тому доповідачка з цього питання Петра де Суттер запропонувала припинити обговорення.

Росія після накладених на її делегацію обмежень у ПАРЄ через анексію українського Криму (делегацію позбавили права голосу, а її членів права брати участь у роботі головних органів асамблеї) сама відмовилася від участі в роботі асамблеї, а влітку 2017 року також припинила платити членські внески в Раду Європи. Росія також заявляла, що залишить Раду Європи.

Після цього Москва почала домагатися від ПАРЄ зміни регламенту, щоб унеможливити такі санкції надалі.

 

Комісар Ради Європи з прав людини відвідала одного з захоплених Росією моряків – адвокат

Комісар Ради Європи з прав людини Дуня Міятович відвідала одного з захоплених Росією моряків – Дениса Гриценка. Як повідомив російський адвокат Микола Полозов, така зустріч відбулася ще 4 квітня, і крім, Міятович, до Гриценка того ж дня прийшла уповноважена з прав людини в Росії Тетяна Москалькова.

«Денис Гриценко розмовляв з пані Міятович англійською мовою близько 10 хвилин. Відповів на її запитання щодо стану здоров’я та умов утримання. Повідомив, що слідство не надає йому, в також іншим військовополоненим побачень з близькими, а також телефонних розмов. Крім того, Денис вказав на те, що робота цензорів, що перлюструють переписку незадовільна, оскільки терміни передачі йому листів від рідних затягуються на 2-3 місяці. Попросив особливу увагу приділити стану здоров’я поранених військовополонених», – повідомив Полозов на сторінці у Facebook.

Він розповів, що, за словами Дениса Гриценка, його розмова англійською мовою з комісаром Міятович не сподобалася російському омбудсмену Тетяні Москальковій і вона зажадала від перекладача перевести їй все, що Гриценко сказав Міятович.

25 листопада 2018 року російські прикордонники ФСБ поблизу Керченської протоки відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три судна – артилерійські катери «Бердянськ» і «Нікополь» та рейдовий буксир «Яни Капу» – з 24 моряками. Українська влада визнає цих моряків військовополоненими. Країни Заходу закликають Росію звільнити моряків і забезпечити свободу судноплавства в Керченській протоці.

Один військовий поранений минулої доби на Донбасі – штаб ООС

Один український військовий був поранений 7 квітня внаслідок обстрілів на Донбасі з боку підтримуваних Росією бойовиків, повідомляє штаб операції Об’єднаних сил.

За цими даними, минулої доби підтримувані Росією сили 10 разів обстріляли позиції ООС, при цьому 4 рази – із забороненого Мінськими угодами озброєння.

«Від початку поточної доби ворог двічі обстріляв позиції Об’єднаних сил у смузі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід»: з гранатометів різних систем – в районі міста Авдіївка;

з станкових протитанкових гранатометів різних систем – в районі населеного пункту Кам’янка. Втрат серед військовослужбовців Об’єднаних сил немає», – йдеться в повідомленні.

В сепаратистському угрупованні «ЛНР» звинувачують українських військових у 9 обстрілах за минулу добу, в угрупованні «ДНР» зведених даних за 7 квітня на захоплених бойовиками територіях Донеччини не вказують.

На Донбасі від 8 березня діє новий режим тиші, про який домовилися на засіданні Тристоронньої контактної групи в Мінську. Цього разу, як і раніше, перемир’я не дотримується і порушувалося відразу в перші години після проголошення.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.

Російський фрегат проводить навчальні стрільби у Чорному морі – ЗМІ

Екіпаж фрегата Чорноморського флоту Росії «Адмірал Григорович» відпрацював артилерійські стрільби в акваторії Чорного моря. Про це 7 квітня повідомляє проект Радіо Свобода Крим.Реалії, посилаючись на кримський провладний ресурс «Кримінформ», який, у свою чергу, цитує начальника відділу інформаційного забезпечення флоту Олексія Рульова.

За його словами, військовослужбовці здали другу курсову задачу «Плавання і ведення бою одиночним кораблем».

«У рамках завершального етапу підготовки корабля до виконання завдань за призначенням, екіпаж провів підготовчі та залікові артилерійські стрільби по надводній цілі, а також виконав електронні пуски зенітних ракет і високоточної зброї по морській цілі, що імітує надводний корабель умовного супротивника», – йдеться в повідомленні.

Напередодні, 6 квітня, загін кораблів Чорноморського флоту повернувся в пункт базування до Севастополя після проведення ракетних стрільб в акваторії Чорного моря.

Російський міністр оборони Сергій Шойгу 11 березня заявив, що Росія посилила угруповання військ в анексованому Криму. За його словами, це «забезпечує захист території півострова та інтересів Росії в Чорному морі».

Після анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові і в акваторії Чорного моря. У Генштабі України дії російських військових в Криму називають незаконними.

У «Групі семи» застерегли щодо можливих нових санкцій проти Росії

Міністри закордонних справ країн «Групи семи» нагадали Росії про прив’язку частини санкцій щодо неї до виконання мінських угод і застерегли, що ці санкції можуть і посилити.

Як мовиться в підсумковій декларації зустрічі міністрів, що відбулася у Франції, в містечках Дінар і Сен-Мало, її учасники, серед іншого, знову засудили погіршення становища з правами людини у Криму, висловили крайнє занепокоєння викликами безпеці і гуманітарній ситуації на сході України і повну підтримку зусиль «нормандського формату» й ОБСЄ задля вирішення цього конфлікту.

«Ми переконані, що єдиний шлях досягти мирного і тривкого вирішення конфлікту – це повне виконання всіма сторонами їхніх зобов’язань за мінськими домовленостями з метою відновлення територіальної цілісності України. При цьому головну відповідальність несе Росія, яка беззаперечно бере участь у конфлікті через підтримуваних нею маріонеток», – наголосили міністри.

«Нагадуємо, що тривалість економічних санкцій цілком пов’язана з повним виконанням Росією її зобов’язань за мінськими домовленостями. Ці санкції можна скасувати тільки в разі, якщо Росії справді виконає ці зобов’язання. Але ми також готові вжити подальших обмежувальних заходів, якщо того вимагатимуть дії Росії», – попередили учасники зустрічі.

Вони також закликали Росію дотримуватися її міжнародних зобов’язань. «Ми виступаємо за захист і підтримку міжнародного порядку, що ґрунтується на певних правилах, на тлі безвідповідальної дестабілізації з боку Росії і її зловмисної поведінки, включно зі втручаннями в демократичні системи інших країн… Ми й далі будемо посилювати наші здатності протистояти іншим погрозам із боку Росії в галузях кібербезпеки, впливів на громадськість інших країн і контррозвідки. Ми вітаємо вже вжиті заходи для стримування ворожої розвідувальної діяльності Росії і зміцнення нашої безпеки», – мовиться також у документі.

«Група семи» промислово розвинених країн незмінно підтримує Україну в її протистоянні агресії Росії, починаючи з самого початку цієї агресії – окупації Криму навесні 2104 року. Тоді, зокрема, Росію виключили зі складу попереднього такого неформального об’єднання, «Групи восьми», учасники об’єднання, разом із багатьма іншими країнами, наклали проти Росії кілька пакетів санкцій.

У ЦВК повідомили, коли встановлять результати президентських виборів

У Центральній виборчій комісії повідомили, коли планують встановити офіційні результати чергових виборів президента України, що відбулися 31 березня, – як повідомили у відділі взаємодії зі ЗМІ секретаріату Центрвиборчкому, це передбачається зробити на засіданні ЦВК, що відбудеться 7 квітня, орієнтовно о 12-й годині.

За результатами підрахунків голосів виборців, які вже завершили в ЦВК, але які ще не мають статусу офіційних, голосування 31 березня не визначило переможця, і президент буде обраний за результатами повторного голосування (неформально відомого як «другий тур») щодо двох кандидатів, які одержали найбільшу кількість голосів. За наявними даними, до бюлетеня будуть включені комік Володимир Зеленський і чинний президент Петро Порошенко. В день виборів, за цими даними, Зеленський набрав 30,24 відсотка голосів виборців, Порошенко 15,95 відсотка. Відповідно до законодавства, повторне голосування («другий тур») має відбутися 21 квітня.

Встановлення офіційних результатів голосування в день виборів необхідне для продовження виборчого процесу: офіційного призначення повторного голосування («другого туру»), початку агітаційних кампаній кандидатів тощо.

Голова Херсонської ОДА подав у відставку – активістка

Президент України Петро Порошенко на зустрічі з представниками громадських організацій, серед іншого, повідомив, що раніше 6 квітня після розмови з ним голова Херсонської обласної державної адміністрації Андрій Гордєєв підписав заяву про звільнення – так написала у фейсбуці одна з учасниць зустрічі, виконавчий директор громадської організації «Центр протидії корупції» Дар’я Каленюк.

За її словами, президент сказав, що офіційно Гордєєв буде звільнений із посади через 7–8 днів.

Інформацію про заяву Гордєєва з проханням звільнити його з посади подало також агентство «УНІАН» із посиланням на слова самого голови ОДА.

Звільнення Андрія Гордєєва, а також його заступника в Херсонській ОДА Євгена Рищука (обидва представники «Блоку Петра Порошенка»), а ще голови Херсонської обласної ради Владислава Мангера (донедавна члена партії «Батьківщина»), давно домагаються від президента активісти. Вони стверджують, що ці троє посадовців можуть бути причетні до замовлення нападу на чиновницю Херсонської міської ради Катерину Гандзюк, яка внаслідок того нападу померла.

У справі були затримані підозрювані у виконанні і організації нападу, Мангерові оголосили підозру в його організації, але замовників іще офіційно не встановили. Гордєєв, Рищук і Мангер категорично відкидають причетність до нападу на Гандзюк.

«Меморіал» вимагає звільнити заарештованих після масових обшуків кримських татар

Російський правозахисний центр «Меморіал» опублікував заяву з вимогою до російської влади звільнити затриманих під час масових обшуків у Криму 27 березня кримськотатарських активістів.

«Правозахисний центр «Меморіал» вимагає негайного звільнення 24-ох жителів Криму, закликає російське громадянське суспільство і світову спільноту посилювати тиск на російську владу з вимогою їх звільнення», – йдеться в заяві.

Правозахисники вважають безпідставним визнання «Хізб ут-Тахрір» терористичною організацією в Росії та звертають увагу на те, що вона не заборонена в Україні.

«І саме кримінальне переслідування, і вивезення позбавлених волі жителів з Криму порушують норми міжнародного гуманітарного права і з цієї причини особливо неприйнятні. У цьому випадку ці норми порушені особливо кричуще: більшість затриманих, якщо не всі, вже вивезені за межі Криму», – зазначили в «Меморіалі».

У правозахисному центрі звертають увагу на те, що багато хто із затриманих пов’язані з громадською ініціативою «Кримська солідарність», яка займається висвітленням переслідувань у Криму і допомогою заарештованим та їхнім сім’ям.

«Люди, які здійснювали інформаційну підтримку жертв репресій, які організовували передачі в’язням, допомогу їхнім родинам, регулярно відвідували суди у політичних справах, тепер самі опинилися за ґратами. Ми не знаємо, чи мали затримані якесь відношення до «Хізб ут-Тахрір», але в цій ситуації досить імовірним видається, що це зручне і вже звичне обвинувачення стало інструментом для придушення громадської солідарності і громадянської активності жителів Криму, в першу чергу, кримських татар», – йдеться у заяві.

Контрольований Росією суд в столиці Криму Сімферополі 29 березня взяв під арешт до 15 травня 23 кримських татар за звинуваченням у належності до забороненої в Росії, а після окупації Криму і на його території, організації «Хізб ут-Тахрір». Цього ж дня заарештованих кримських татар вивезли до Росії.

Крім того, досі не встановлене місце перебування Едема Яячикова, 24-го активіста, до будівлі якого 27 березня приходили російські силовики.

США і ЄС засудили арешти кримськотатарських активістів і закликали Росію негайно їх звільнити.

Відтоді, як Росія захопила український півострів Крим у 2014 році, російська влада переслідує кримських татар за ймовірну причетність до руху «Хізб ут-Тахрір». Це глобальна організація, що базується в Лондоні і прагне об’єднати всі мусульманські країни в ісламський «халіфат». В Україні, якій належить окупований Росією Крим, вона є легальною.

У штабі Зеленського заявили, що Тимошенко не буде модерувати дебати між ним та Порошенком

Лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко не буде вести дебати між кандидатом у президенти України Володимиром Зеленським та його опонентом Петром Порошенком. Про це в ефірі радіо «Новое время» заявив радник передвиборчого штабу Володимира Зеленського Дмитро Разумков.

Він вважає, що Тимошенко була б незалежним модератором, оскільки критикувала б обох кандидатів.

«Якби вона погодилася, то на стадіоні було б представлено 60% голосів виборців. Тобто це було б реально представництво більше половини країни. Але сталося так, як сталося», – зазначив Разумков і додав, що тепер місце модератора запропонують комусь іншому.

31 березня відбулися вибори президента України. Актор і бізнесмен Володимир Зеленський та чинний президент Петро Порошенко виходять до другого туру, який запланований на 21 квітня.

3 квітня Зеленський запропонував своєму опонентові в другому турі виборів Порошенку провести дебати на стадіоні «Олімпійський» у Києві, а також призначити лідерку «Батьківщини» Юлію Тимошенко «незалежним арбітром» на цих дебатах.

Порошенко у ніч на 4 квітня відповів, що готовий дебатувати на стадіоні, хоча закон прописує інші правила.

Порошенко здає аналізи на НСК «Олімпійський» – трансляція

Президент України, кандидат на виборах голови держави Петро Порошенко приїхав до медпункту на НСК «Олімпійський» у Києві для здачі аналізів на вміст в організмі наркотичних речовин і алкоголю.

Президент прибув на НСК після 9:00.

Перед цим у приватній лабораторії в Києві аналізи здав інший кандидат Володимир Зеленський.

Протягом кількох останніх днів між Порошенком і Зеленським, кандидатами у президенти, які проходять у другий тур виборів голови держави в Україні, триває обмін викликами.

3 квітня Зеленський запропонував Порошенкові провести дебати на стадіоні «Олімпійський» у Києві.

Порошенко у ніч на 4 квітня відповів, що готовий дебатувати на стадіоні, хоча закон прописує інші правила.

Після цього в штабі Зеленського заявили, що перед тим, як дебатувати, кандидати обов’язково повинні пройти медичну експертизу і довести народу, що серед них немає «ні алкоголіків, ні наркоманів».

Представник штабу Порошенка Олег Медведєв заявив, що президент зранку 5 квітня чекатиме на Зеленського в медпункті стадіону «Олімпійський» в Києві для здачі всіх аналізів.

У Зеленського ж запросили Порошенка здати аналізи в «незалежній лабораторії».

Читайте також: Що таке президентські дебати: коротко про головне

Водночас чинне законодавство не зобов’язує кандидатів у президенти надавати медичні довідки.

У ніч на 5 квітня Порошенко записав повторне звернення до Зеленського і закликав його «бути мужиком», приходити на дебати, «не шукати причин і не ставити умов».

Другий тур виборів президента України має відбутися 21 квітня, перед тим, згідно із законом, мають пройти дебати кандидатів на Суспільному.

 

У місцях несвободи на окупованому Донбасі перебувають близько тисячі людей – омбудсмен

У місцях несвободи на непідконтрольній Україні території Донбасу перебувають близько тисячі людей, повідомив офіс уповноваженого Верховної Ради з прав людини у відповідь на запит Радіо Свобода.

«До уповноваженого надійшла інформація стосовно близько тисячі осіб, які перебувають у місцях несвободи на тимчасово окупованій території Луганської і Донецької областей з приводу їх переведення на підконтрольну уряду України територію. При цьому відомості стосовно таких осіб постійно оновлюються», – заявили в офісі омбудсмена.

4 квітня Міністерство з питань тимчасово окупованих територій України повідомило, що від початку збройного конфлікту на Донбасі підтримувані Росією бойовики передали Україні 274 людей. Вони були ув’язнені до окупації українських територій.

Конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.

На «Олімпійському» анонсують брифінг щодо дебатів Порошенка та Зеленського

Офіційний представник Національного спортивного комплексу «Олімпійський» проведе брифінг, темою якого буде можливість організації передвиборчих дебатів кандидатів у президенти України Петра Порошенка та Володимира Зеленського. Про це прес-служба НСК «Олімпійський» повідомила 4 квітня у відповідь на запит Радіо Свобода.

«Ми розуміємо ваш інтерес до теми можливого проведення дебатів кандидатів у президенти України на НСК «Олімпійський» та повідомляємо: медіа-брифінг для представників засобів масової інформації відбудеться на території НСК «Олімпійський» у найближчі кілька днів. На питання журналістів відповість офіційний представник головної арени України. Про точну дату та час проведення брифінгу буде повідомлено додатково», – ідеться у відповіді.

Радіо Свобода запитувало, чи готовий НСК «Олімпійський» провести теледебати перед другим туром виборів президента; чи були відповідні запити до НСК з приводу проведення такого заходу та чи є у НСК «Олімпійський» технічні можливості провести теледебати.

Кандидат у президенти України Володимир Зеленський 3 квітня закликав свого опонента Петра Порошенка взяти участь у дебатах на стадіоні «Олімпійський» у Києві.

Порошенко 4 квітня відповів, що готовий дебатувати на стадіоні, хоча закон прописує інші правила.

При цьому в НСК «Олімпійський» заявили, що не отримували заявок на проведення дебатів між кандидатами в президенти.

31 березня відбувся перший тур виборів президента України. Центральна виборча комісія завершила підрахунок голосів виборців: актор і бізнесмен Володимир Зеленський і чинний президент Петро Порошенко виходять до другого туру, який відбудеться 21 квітня.

Після оголошення результатів екзит-полів чинний президент Петро Порошенко заявив, що дебати кандидатів обов’язково мають відбутися. Зеленський зазначив, що готовий до дебатів. Втім, у його команді згодом припустили, що їхній кандидат не братиме участі в дебатах через їхню беззмістовність.

1 квітня Національна суспільна телерадіокомпанія України запросила переможців першого туру виборів президента для участі в теледебатах.

Закон України «Про вибори президента України» в статті 62 визначає процедуру й терміни проведення передвиборчих теледебатів. Зокрема, такі дебати проводять в останню п’ятницю перед днем повторного голосування між 19 та 22 годинами в прямому ефірі, тривалістю не менше ніж 60 хвилин і транслюються в ефірі національних Суспільних теле- та радіоканалу. Передвиборчі теледебати також можуть безкоштовно транслюватися іншими каналами мовлення.

Кандидати на посаду президента України беруть участь у теледебатах особисто. У разі відмови одного з кандидатів в участі у дебатах, виділений час надається іншому – хто прийшов.

 

Помер російський режисер та сценарист Георгій Данелія

У віці 88 років у столиці Росії Москві помер російський режисер та сценарист Георгій Данелія, повідомила «Новой газете» його сім’я.​

У лютому Данелію шпиталізували із запаленням легень, згодом його ввели в стан штучної коми.

Данелія народився в грузинському Тбілісі (тоді – Тифліс) 25 серпня 1930 року. Він був режисером фільмів «Я крокую по Москві», «Міміно», «Кін-Дза-Дза» та сценаристом «Джентельменів удачі».

У 2014 році після анексії Росією Криму та початку збройного конфлікту на Донбасі Данелія в інтерв’ю виданню «Гордон» заявив: «Я щиро не розумію, що насправді відбувається. Але я надто люблю Україну, щоб залишатися осторонь». Тоді він сказав, що не підписував лист російської творчої інтелігенції на підтримку політики президента Росії Володимира Путіна. Водночас він не підписував і лист із засудженням дій Росії.

У НСК «Олімпійський» заявили, що не отримували заявок на проведення дебатів між кандидатами в президенти

До державного підприємства НСК «Олімпійський» не надходило жодних офіційних заявок, чи проектів угод на проведення дебатів між кандидатами в президенти України. Про це заявили на підприємстві.

«Пропозиція одного з кандидатів в президенти провести такі дебати на стадіоні НСК «Олімпійський» в Києві – є його власною ініціативою. Вона не обговорювалася з керівництвом держпідприємства та не узгоджувалася з графіком проведення заходів на стадіоні. В разі надходження відповідних пропозицій адміністрація НСК «Олімпійський» буде розглядати їх в робочому порядку», – мовиться у повідомленні, опублікованому на Facebook-сторінці НСК.

Там також зазначили, що «Олімпійський» – аполітичне державне підприємство і не бере участі у виборчій кампанії будь-кого з кандидатів у президенти України.

Раніше кандидат у президенти України Володимир Зеленський закликав свого опонента Петра Порошенка взяти участь у дебатах на стадіоні «Олімпійський» у Києві. У відповідь народний депутат від «Блоку Петра Порошенка», представник кандидата у президенти Порошенка Марія Іонова зазначила, що він не буде дебатувати з Зеленським на стадіоні.

31 березня відбувся перший тур виборів президента України. Центральна виборча комісія наразі завершує підрахунок голосів виборців, але вже очевидно, що актор і бізнесмен Володимир Зеленський та чинний президент Петро Порошенко виходять до другого туру, який відбудеться 21 квітня.

Після оголошення результатів екзит-полів чинний президент Петро Порошенко заявив, що дебати кандидатів обов’язково мають відбутися. Зеленський зазначив, що готовий до дебатів. Втім, у його команді згодом припустили, що їхній кандидат не братиме участі в дебатах через їхню беззмістовність.

1 квітня Національна суспільна телерадіокомпанія України запросилапереможців першого туру виборів президента для участі в теледебатах.