В окупованому Криму після 10-денного арешту звільнили активіста Сервера Караметова

В окупованому Криму у суботу ввечері після 10-денного арешту був звільнений 76-річний Сервер Караметов, якого підконтрольні Росії силовики затримали через одиночний пікет на підтримку одного з лідерів кримських татар Ахтема Чийгоза. Як передає сайт «Крим.реалії», зустрічати Караметова приїхали кримчани з різних міст і сіл півострова.

Дочка одного з лідерів кримських татар Ільмі Умерова Айше влаштувала пряму трансляцію на своїй сторінці в Facebook.

Кримськотатарський активіст Сервер Караметов був затриманий 8 серпня в Сімферополі за одиночний пікет на підтримку Ахтема Чийгоза.

9 серпня підконтрольний Кремлю Залізничний суд Сімферополя присудив йому 10 діб адміністративного арешту за «опір співробітникам поліції».

Заступник голови Меджлісу Ахтем чийгоз перебуває під арештом з січня 2015 року. Російське слідство звинувачує його в «організації масових заворушень», що він і його захист заперечують.

Один військовослужбовець поранений через обстріли бойовиків поблизу Кримського – штаб

У прес-центрі штабу АТО повідомили, що один український військовослужбовець зазнав поранень сьогодні через обстріли бойовиків поблизу Кримського на Луганщині.

«Сьогодні під ворожим вогнем опинились українські укріплення на підступах до Пісків, Зайцева, Новолуганського. На луганському напрямку бандити сконцентрували активність поблизу Кримського. Тут злочинці двічі відкривали вогонь по наших бійцях. У результаті – один український військовий отримав поранення», – йдеться в повідомленні штабу на сторінці у Facebook.

Повідомляється, що підтримувані Росією бойовики стріляли також біля Павлополя і Старогнатівки, випустивши в бік позицій ЗСУ понад 20 мін.

Раніше у штабі АТО повідомили, що за минулу добу було зафіксовано 25 обстрілів бойовиками українських позицій на Донбасі. Водночас бойовики з угруповання «ДНР» заявили про 39 випадків порушення режиму тиші з боку ЗСУ, луганські бойовики стверджують, що українська сторона стріляла тричі по підконтрольних угрупованню «ЛНР» територіях попередньої доби.

Про перемир’я у зоні конфлікту на Донбасі домовлялися вже багато разів, востаннє наразі від 24 червня на час жнив – до 31 серпня. Досі жодного разу режим припинення вогню не втримувався. При цьому сторони щоразу заперечують свою вину в порушеннях і звинувачують одна одну у провокаціях.

 

МЗС вимагає від Росії забезпечити доступ гуманітарним організаціям на окуповані території Донбасу

Міністерство закордонних справ України вимагає від Росії забезпечити безперешкодний доступ на тимчасово окуповані території Донбасу представників гуманітарних організацій, а також зберігання та розподіл гуманітарної допомоги. Про це йдеться у заяві МЗС України до Міжнародного дня гуманітарної допомоги. 

«Обмеження проросійськими ватажками доступу міжнародних гуманітарних організацій до окупованої території ускладнює доставку гуманітарної допомоги та захист цивільного населення. Серйозне занепокоєння викликає практика відправки російських так званих «гуманітарних конвоїв» на підконтрольну бойовикам частину Донбасу з порушенням українського законодавства та міжнародного права. У цьому зв’язку вимагаємо від Росії як держави-агресора та окупанта неухильного виконання гуманітарних аспектів Мінських домовленостей, зокрема забезпечити безперешкодний доступ, зберігання та розподіл гуманітарної допомоги», – йдеться у заяві.

У зовнішньополітичному відомстві також висловили вдячність країнам-партнерам і міжнародним неурядовим організаціям, які надають допомогу для вирішення гуманітарних проблем на окупованих територіях. 

«Масштаби гуманітарних викликів, які продовжують поставати перед Україною у зв’язку з агресією Росії, потребують належних обсягів гуманітарного фінансування. У цьому зв’язку закликаємо держав-донорів активізувати зусилля для мобілізації фінансових ресурсів, необхідних для реалізації Плану гуманітарного реагування ООН в Україні у 2017 році», – йдеться в повідомленні.

У МЗС України з посиланням на дані ООН заявили, понад 3,8 мільйона громадян по обидва боки лінії зіткнення потребують гуманітарної допомоги.

Збройний конфлікт на сході України почався навесні 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За останніми даними ООН, внаслідок конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.

Кабмін затвердив відставку Радецького з членів НАЗК

Кабінет міністрів України затвердив відставку члена Національного агентства з питань запобігання корупції Руслана Радецького.

Як мовиться в розпорядженні уряду, його повноваження припиняються достроково у зв’язку з поданням заяви про відставку.

Також у п’ятницю іншим розпорядженням Кабмін призначив новим членом НАЗК Олександра Серьогіна, адвоката, кандидатуру якого підтримала конкурсна комісія.

Таким чином, наразі до складу НАЗК входить троє членів: Наталія Корчак (голова НАЗК), Олександр Скопич та Олександр Серьогін – із визначених законом п’яти.

На початку серпня Генеральна прокуратура України повідомляла, що Дніпровський районний суд Києва притягнув заступника голови НАЗК Руслана Радецького до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, пов’язаних із корупцією, і зобов’язав виплатити штраф у сумі 6800 гривень. За тим повідомленням, суд розглянув справу щодо Радецького за частинами 1 і 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (неповідомлення і вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів).

У Генпрокуратурі зазначили, що протоколи про це правопорушення склав департамент захисту економіки Національної поліції України, на дії Руслана Радецького поскаржився керівник департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції НАЗК Олександр Писаренко.

У середині червня у службовому кабінеті Радецького відбулися обшуки. За словами міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова, ті слідчі дії були пов’язані зі справою про фальсифікацію документів. Сам Радецький заявляв тоді про політичний тиск на нього і пов’язав обшуки в його кабінеті з законопроектом про переформатування НАЗК. Але він наголошував, що, незважаючи на ці обшуки і «тиск», він не має наміру подавати заяву про відставку.

У травні Національна поліція України заявляла, що на одного з членів НАЗК, імені якого не назвали, працівники департаменту захисту економіки Нацполіції за погодженням із Генпрокуратурою склали адміністративні протоколи через порушення норм антикорупційного законодавства. За даними поліції, один із керівників НАЗК порушив вимоги статті 28 (запобігання та врегулювання конфлікту інтересів) закону про запобігання корупції, а саме він не повідомив про наявний у нього реальний конфлікт інтересів під час розгляду листа ГПУ та в подальшому погодив проект рішення про відмову в повній перевірці декларацій одного з суддів Печерського районного суду Києва за 2015, 2016 роки. «Як встановили правоохоронці, саме цей суддя розглядав адміністративну справу та виніс стосовно члена НАЗК з участю його захисника рішення, яким його було визнано невинуватим», – мовилося в повідомленні.

Сам Радецький у відповідь на це повідомлення заявив тоді, що поліція сфабрикувала проти нього справу про конфлікт інтересів.

У квітні агентство «Українські новини» з посиланням на джерело повідомило, що заступник голови НАЗК Руслан Радецький міг вплинути на відтермінування початку перевірки судді Печерського районного суду Києва Христини Тарасюк, яка в лютому ухвалила рішення про невинуватість Радецького у справі про ймовірне його кермування автомобілем у нетверезому стані. Згодом Радецький заперечив повідомлення, що він міг якось перешкодити початкові перевірки декларації судді Тарасюк. За його словами, справу про кермування закрили, бо там не було складу адміністративного порушення.

Президент Росії закликав створити в окупованому українському Криму «російську Мекку»

Президент Росії Володимир Путін, який вкотре незаконно прибув до окупованого Криму без узгодження з владою України, закликав створити на цій частині території України, в музеї-заповіднику «Херсонес Таврійський» у Севастополі, «російську Мекку».

Перебуваючи в заповіднику, що входить у список українських об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і після окупації Криму перебуває без міжнародного моніторингу, Путін заявив: «Тут треба створювати російську Мекку, …маючи на увазі, що тут після хрещення князя Володимира почалося зміцнення централізованої російської держави».

При цьому, говорячи російською, він вживав саме слово «российский» – «российскую Мекку», «российского государства», – яке в цій мові використовується стосовно Московії-Росії часів після розпаду Київської Русі й до нинішніх часів; при висловленні претензій на спадщину самої Русі використовують слово «русский».

За переказами, київський великий князь Володимир Святославич хрестився 988 року у візантійській колонії Херсонесі у Криму, яку він захопив воєнним шляхом, а відтак хрестив усю свою державу, Русь. Метою було отримати за дружину сестру візантійського імператора, християнку за вірою, яку імператор не хотів віддавати заміж за «варвара». Історичних даних про обставини особистого хрещення київського князя, зокрема про те, чи дійсно воно відбулося в Херсонесі, немає.

Хрещення Київської Русі відбулося більш як за півтора століття до заснування селища Москви близько 1147 року, коли Москва вперше згадана в письмових джерелах. Лише через кілька століть по тому це місто об’єднало навколо себе землі, які ще пізніше склали державу, що взяла собі назву занепалої доти Київської Русі – «Русское» царство чи потім у візантійському звучанні «Россія», «Россійська імперія».

Перейняття назви давньоукраїнської держави є для сучасної Росії приводом для спекуляцій із заявами про ведення своєї історії від давньої Київської держави і тверджень про «російський» (рос. «русский») характер Київської Русі і її діячів.

Зокрема, після окупації українського Криму, з урахуванням легенд про хрещення київського великого князя Володимира в Херсонесі на території сучасного Севастополя, Росія стала називати своїм і самого князя Володимира. Йому, зокрема, встановили пам’ятник у центрі Москви, яка виникла більш ніж через 130 років після смерті київського князя. Крім того, Путін називав «російською» («русской») Анну Ярославну, відому у світі як Анна Київська, дочку київського великого князя Ярослава Мудрого (сина Володимира Святославича), яка 1051 року вийшла заміж за французького короля Генріха I і стала королевою Франції.

Міністерство закордонних справ України назвало нинішній приїзд Путіна до окупованого Криму «грубим порушенням Росією державного суверенітету і територіальної цілісності України, цинічним і демонстративним нехтуванням російською стороною загальновизнаними нормами міжнародного права».

Путін уже не раз незаконно відвідував окупований український Крим без узгодження з владою України, востаннє в червні цього року. Київ щоразу різко протестує проти таких приїздів, як і проти незаконних відвідин півострова іншими російськими високопосадовцями.

Двоє українських військових поранені минулої доби на Донбасі – штаб

У прес-центрі штабу АТО повідомили, що через обстріли підтримуваних Росією бойовиків минулої доби на Донбасі двоє українських військовослужбовців зазнали поранень. Згідно з повідомленням, напередодні бойовики 27 разів порушили перемир’я.

«Наприкінці минулої доби інтенсивність обстрілів українських позицій з боку російсько-окупаційних угруповань не зменшувалась.Як і декілька днів поспіль, основна активність ворога фіксувалась у районі Авдіївської промзони. Тут з 18-ї години і до опівночі бойовики 5 разів били по наших позиціях з мінометів, гранатометів і стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні штабу на сторінці у Facebook.

Повідомляється, що напередодні ввечері сепаратисти зі стрілецької зброї обстріляли будинки мирних жителів у селищі Зайцеве.

Майже на усі вогневі провокації бойовиків ЗСУ відповідали щільним вогнем на ураження, додали у штабі.

Бойовики з угруповання «ЛНР» звинувачують українських військових у дев’яти обстрілах за минулу добу, а в угрупованні «ДНР» поки не вказують, як минули останні години на підконтрольних донецьким бойовикам територіях.

Про перемир’я у зоні конфлікту на Донбасі домовлялися вже багато разів, востаннє наразі від 24 червня на час жнив – до 31 серпня. Досі жодного разу режим припинення вогню не втримувався. При цьому сторони щоразу заперечують свою вину в порушеннях і звинувачують одна одну у провокаціях.

Українці можуть жити довше, якщо захочуть – медики (Ранковий ефір Радіо Свобода)

В Україні може не залишитися робочих рук вже за кілька років – експерт; Пасажири мають вимагати від «Укрзалізниці» якісного сервісу; Українці можуть жити довше, якщо захочуть – медики. На ці теми ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук говоритиме з гостями студії.

Відповідатимуть на запитання: заввідділу Інститут демографії та соціальних досліджень НАНУ Лариса Лісогор і заввідділу Інституту соціології Олександр Вишняк; директор Центру транспортної стратегії Сергій Вовк і координатор громадського руху «Ні, корупції на транспорті» Олександр Захаров; заступник генерального директора Центру громадського здоров’я Владислав Збанацький та екс-міністр охорони здоров’я, народний депутат Олег Мусій.

Порошенко засудив «варварський теракт» у Барселоні

Президент України Петро Порошенко засудив напад у центрі Барселони (Іспанія), внаслідок якого через наїзд фургона на пішоходів на бульварі Ла Рамбла щонайменше 13 людей загинули, понад 80 були поранені.

«Рішуче засуджую варварський терористичний акт в Барселоні. Наші думки з усіма постраждалими. У нашому світі не має бути місця для ненависті та насильства», – написав Порошенко у Twitter.

МЗС України раніше заявило, що перевіряє інформацію про наявність громадян України серед потерпілих у Барселоні.

Відповідальність за напад взяло на себе екстремістське угруповання «Ісламська держава».

Суд погодився на самовідвід держадвоката Януковича, наступне засідання – 6 вересня

Оболонський районний суд Києва на засіданні в четвер задовольнив заяву державного захисника екс-президента України Віктора Януковича Віталія Мешечека про самовідвід у справі про державну зраду колишнього президента і постановив призначити нового державного адвоката.

«Прийняти відмову захисника Мешечка від виконання своїх обов’язків із захисту обвинуваченого Януковича», – оголосив головуючий суддя Владислав Дев’ятко.

Крім того, за рішенням суду, регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги має «невідкладно» призначити адвоката для захисту екс-президента.

Наступне засідання у справі відбудеться 6 вересня о 10-й годині.

Раніше сьогодні державний адвокат колишнього президента України Віктора Януковича у справі про державну зраду Віталій Мешечек заявив про самовідвід, зазначивши, що змушений працювати над цією справою без помічників. Прокурори виступили проти виходу Мешечка зі справи, назвавши це спробою зриву судового процесу.

Оболонський районний суд Києва розглядає кримінальне провадження за обвинуваченням екс-президента Януковича у державній зраді. Сьогодні мали досліджуватись докази сторони обвинувачення.

Наприкінці червня суд перейшов до заочного розгляду справи за обвинуваченням у державній зраді екс-президента України Віктора Януковича.

Віктор Янукович є фігурантом кількох кримінальних справ в Україні, зокрема щодо перевищення ним повноважень від листопада 2013-го до лютого 2014 року, щодо масових убивств активістів Майдану, а також за фактом захоплення ним державної влади 2010 року.

Екс-президент України, що втік до Росії після розстрілів протестувальників на Майдані, звинувачення відкидає.

Адвокат Януковича заявив про самовідвід

Державний адвокат колишнього президента України Віктора Януковича у справі про державну зраду Віталій Мешечек заявив про самовідвід. Відповідну заяву він зробив під час засідання суду 17 серпня, зазначивши, що змушений працювати над цією справою без помічників.

Прокурори виступили проти виходу Мешечка зі справи. На їхню думку, йдеться про спробу зриву судового процесу.

Суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення з цього приводу.

Оболонський районний суд Києва проводить у четвер чергове засідання з розгляду кримінального провадження за обвинуваченням екс-президента України Віктора Януковича у державній зраді. На засіданні головує суддя Владислав Дев’ятко. Досліджуються докази сторони обвинувачення.

Під час попереднього засідання 15 серпня в суді як свідка допитали колишнього постійного представника України в ООН Юрія Сергеєва, який заявив, що звернення Януковича до російського президента Володимира Путіна про введення російських військ на територію України було не лише зачитане тодішнім представником Росії в ООН Віталієм Чуркіним на засіданні Ради безпеки, а й що російська сторона надала цьому документу офіційного статусу.

Наприкінці червня суд перейшов до заочного розгляду справи за обвинуваченням у державній зраді екс-президента України Віктора Януковича.

Віктор Янукович є фігурантом кількох кримінальних справ в Україні, зокрема щодо перевищення ним повноважень від листопада 2013-го до лютого 2014 року, щодо масових убивств активістів Майдану, а також за фактом захоплення ним державної влади 2010 року.

Екс-президент України, що втік до Росії після розстрілів протестувальників на Майдані, звинувачення відкидає.

Суд у Києві продовжив розгляд справи про держзраду Януковича

Оболонський районний суд Києва проводить у четвер чергове засідання з розгляду кримінального провадження за обвинуваченням екс-президента України Віктора Януковича у державній зраді. На засіданні головує суддя Владислав Дев’ятко. Суд продовжив досліджувати докази сторони обвинувачення.

Під час попереднього засідання 15 серпня в суді як свідка допитали колишнього постійного представника України в ООН Юрія Сергеєва, який заявив, що звернення Януковича до російського президента Володимира Путіна про введення російських військ на територію України було не лише зачитане тодішнім представником Росії в ООН Віталієм Чуркіним на засіданні Ради безпеки, а й що російська сторона надала цьому документу офіційного статусу.

Наприкінці червня суд перейшов до заочного розгляду справи за обвинуваченням у державній зраді екс-президента України Віктора Януковича.

Віктор Янукович є фігурантом кількох кримінальних справ в Україні, зокрема щодо перевищення ним повноважень від листопада 2013-го до лютого 2014 року, щодо масових убивств активістів Майдану, а також за фактом захоплення ним державної влади 2010 року.

Екс-президент України, що втік до Росії після розстрілів протестувальників на Майдані, звинувачення відкидає.

 

Українські прикордонники заперечують заяви російських служб про черги на КПВВ «Чаплинка»

Українські прикордонники заперечують заяви підконтрольної Кремлю кримської митниці про черги на адмінкордоні між материковою Україною і анексованим півостровом (КПВВ «Чаплинка») 16 серпня. Про це в коментарі проекту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив помічник керівника Азово-Чорноморського регіонального управління з питань взаємодії зі ЗМІ Державної прикордонної служби України Максим Сорока.

«Інформація, опублікована окупантами, не відповідає дійсності. Сьогодні на КПВВ «Чаплинка» накопичень не було», – сказав Сорока.

Раніше на сайті підконтрольної Москві кримської митниці з’явилася інформація, що в пункті пропуску «Перекоп» (з боку материкової частини України – «Чаплинка»), розташованого на території анексованого Криму і контрольованого російськими спецслужбами, зростає завантаженість.

Після анексії Криму Росією на початку 2014 року між материковою Україною і півостровом проліг формально адміністративний, але фактично справжній кордон. Крим оголошено тимчасово окупованою територією. На адмінкордоні працюють три контрольних пункту в’їзду – виїзду: «Каланчак», «Чонгар» і «Чаплинка».

Київ потрапив у десятку найгірших для життя міст за рейтингом The Economist

Київ опинився у десятці найменш комфортних для життя міст, згідно з дослідженням британського журналу The Economist. Зі 140 проаналізованих міст столиця України опинилася на 131-му місці.

Дослідження проводили експерти аналітичного підрозділу журналу The Economist – The Economist Intelligence Unit. Вони оцінювали міста за такими головними параметрами, як стабільність, охорона здоров’я, культура, довкілля, освіта й інфраструктура. Загалом місто могло набрати максимум 100 балів. Київ отримав 47,8 бала.

У рейтингу вказано, що протягом останніх п’яти років Київ продемонстрував найстрімкіше зниження позицій – 21,4%.

Експерти видання зауважують, що показники України демонструють певне відродження, але воно перебуває під загрозою через економічну нестабільність і війну на Донбасі.

Після Києва в рейтингу опинилися міста в Камеруні, Зімбабве, Пакистані, Алжирі, Папуа – Новій Гвінеї, Бангладеш, Лівії, Нігерії. Останнє місце в рейтингу має сирійський Дамаск.

Сьомий рік поспіль рейтинг очолив австралійський Мельбурн. Також у першій десятці – Відень (Австрія), Ванкувер (Канада), Калгарі (Канада), Аделаїда (Австралія), Перт (Австралія), Окленд (Нова Зеландія), Гельсінкі (Фінляндія) і Гамбург (Німеччина).

Столиця Росії Москва від минулого року зберегла 80-у позицію рейтингу.

У минулорічному рейтингу Київ також був на 131-му місці, при цьому в 2014-му займав 124-у позицію.

Прокуратура Києва перевіряє, чи є журналістом потерпілий у справі щодо Шабуніна

Прокуратура перевірить причетність до журналістської діяльності Всеволода Філімоненка, який фігурує як потерпілий у кримінальному провадженні щодо голови правління «Центру протидії корупції» Віталія Шабуніна. Про це 15 серпня повідомляє прокуратура Києва.

«Враховуючи звернення до правоохоронців представників ЗМІ та громадськості щодо невідповідності потерпілого статусу журналіста, стаття щодо заподіяння тілесних ушкоджень у зв’язку зі здійсненням ним професійної діяльності наразі не інкримінується», – йдеться в повідомленні.

«Інформація про причетність потерпілого до журналістської діяльності, а також мотиви вчинення кримінального правопорушення, буде ретельно перевірена, після чого прийняте відповідне процесуальне рішення», – зазначають у відомстві.

Зранку 16 серпня голові громадської організації «Центр протидії корупції» Віталію Шабуніну в Дніпровському районному відділі поліції Києва оголосили підозру. Активіста підозрюють в «умисному нанесенні тілесних ушкоджень середньої тяжкості» (стаття 122 Кримінального кодексу) громадянину Всеволоду Філімоненку, який називає себе журналістом.

У «Центрі протидії корупції» вказали, що прокуратура змінила кваліфікацію правопорушення з ч. 2 ст. 345-1 (Погроза або насильство щодо журналіста) на частину 1 статті 122 Кримінального кодексу (Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження), і тепер йому загрожує не 5, а 3 роки тюрми.

Комітет захисту журналістів засудив депортацію російської журналістки з України

Базована у Нью-Йорку міжнародна організація «Комітет захисту журналістів» закликає владу України зняти «всі обмеження» із російської журналістки Тамари Нерсесьян, щоб вона могла продовжувати робити репортажі з України. Заява пролунала після того, як у Службі безпеки України підтвердили, що депортували Нерсесьян і заборонили їй в’їзд на три роки, назвавши її «російською пропагандисткою».

«Ми закликаємо владу України дозволити Тамарі і всім журналістам вільно готувати репортажі з країни, незважаючи на їхню країну походження чи редакційну політику їхніх працедавців. Заборона російських медіа в Україні не є ані демократичним, ані сприятливим для вирішення кризи між двома країнами», – сказала 15 серпня координатор «Комітету захисту журналістів» у Європі та Центральній Азії Ніна Огнянова.

Рішення влади України депортувати Нерсесьян раніше розкритикували в ОБСЄ і МЗС Росії.

Нерсесьян є співробітницею Всеросійської телевізійної і радіокомпанії. Вона заявила російському виданню РБК, що сили безпеки затримали її в Києві і протягом трьох годин допитували у будівлі СБУ.

За словами Нерсесьян, їй сказали, що видворяють з України через її репортажі, які розпалюють конфлікт на сході України.

Серед останніх робіт Нерсесьян з України був сюжет про фестиваль «Бандерштат» для «Россия-1», де вона розповідає, серед іншого, про «західних кураторів» фестивалю, презентацію книг «авторів-неонацистів» та «улюблені пісні» Степана Бандери в опері «Мазепа», яку поставили у Харкові.

Від 2014 року Київ заборонив трансляцію понад десяти російських телеканалів, звинувативши їх у поширенні пропаганди.

 

Мати затриманого в Криму Лимешка заявляє, що він зізнався під тортурами

Мати затриманого в анексованому Росією Криму Геннадія Лимешка Римма Рижкова заявляє, що її син дав ФСБ свідчення під тиском і тортурами.

«Після затримання у нього ніс був розбитий, і на щоці теж садна. На цьому відео дурневі видно, що все замазане кремом, тільки око чорне. І розповідає як по писаному. А те, що він проходив навчання, ми чуємо вперше», – сказала мати затриманого у коментарі проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Дружина затриманого, Ірина Лимешко, раніше заперечила провину свого чоловіка, якого в ФСБ Росії назвали «агентом СБУ» і звинуватили в підготовці диверсій.

У Міноборони України раніше повідомили, що затриманий у Криму громадянин України Геннадій Лимешко служив у Збройних силах України за контрактом і був звільнений у травні цього року через службову невідповідність.

Російські спецслужби оприлюднили відео затримання і допиту чоловіка. На камеру він назвав себе Геннадієм Лимешком 1992 року народження і зізнався в тому, що нібито готував диверсії на території анексованого Криму.

Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя 14 серпня заарештував Лимешка на два місяці – до 13 жовтня.

У СБУ назвали «черговою провокацією» повідомлення ФСБ Росії про затримання українського «агента».

Росія і раніше неодноразово заявляла про затримання в Криму «українських диверсантів». Українські спецслужби такі повідомлення заперечують.

 

Проти посадовців мерії Дніпра відкрили справу щодо закупівлі путівок для дітей учасників АТО

У Дніпрі відкрили провадження проти посадовців міськради за підозрою в недбалості під час проведення тендерних торгів на закупівлю путівок до дитячих таборів для дітей учасників бойових дій на сході України, повідомляє прокуратура області.

За даними відомства, провадження відкрите за частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України – службова недбалість.

За інформацією прокуратури, тендер на послуги дитячих таборів проводив департамент соціальної політики Дніпровської міськради, із закладом-переможцем уклали договір на оздоровлення 500 дітей. Однак заклад не мав дозволу санітарно-епідеміологічної станції на початок роботи в новому сезоні.

Посадовців мерії підозрюють в тому, що, не переконавшись у готовності закладу, вони відправили туди півтисячі дітей. Пізніше, наприкінці липня, 30 із них отруїлися і потрапили до лікарні.

Тим часом, один із тимчасово відсторонених через цей інцидент посадовців міськради, начальник управління з питань АТО Дніпровської міської ради Сергій Звірко заявив, що департамент соцзабезпечення мерії провів тендер на путівки для 500 дітей на загальну суму 3 мільйони гривень. У тендері взяло участь дві оздоровчі установи Бердянська, які надали повні пакети документів, одна з них виграла. Вартість однієї путівки склала 6 тисяч 69 гривень. Ніяких порушень в момент укладання договору не було, перед заїздом дітей санаторій перевіряли представники міськради, запевнив посадовець.

20 липня стало відомо, що в Бердянську Запорізької області близько 30 дітей, що перебували у санаторії, захворіли на кишкову інфекцію. Перші скарги на здоров’я відпочивальників надійшли до медиків напередодні. Близько 30 шпиталізували до лікарні на обстеження. 

Усього на відпочинку в таборі перебувала 261 дитина з Дніпропетровщини і Вільнянського району Запорізької області.

23 липня міський голова Дніпра Борис Філатов повідомив, що через ситуацію з дітьми учасників бойових дій на Донбасі у санаторії «Лазурний» в Бердянську відсторонили від роботи двох посадовців міськради. 

Американська зброя вгамує Путіна? (Ранковий ефір Радіо Свобода)

Куди партії поділи державні гроші? Без обмежень швидкості за З00 мільйонів доларів? Американська зброя вгамує Путіна?

На ці теми ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук говоритиме з гостями студії. Відповідатимуть на запитання: голова Комітету виборців України Олексій Кошель і експерт Центру політичних студій та аналітики «Ейдос» Сергій Адаменко; колишній заступник міністра транспорту Василь Шевченко і директор «Державного дорожнього науково-дослідного інституту» Василь Нагайчук; колишній начальник Генштабу ЗСУ, генерал-полковник Анатолій Лопата і заступник міністра оборони України, адмірал Ігор Кабаненко.

Україна висловила протест через нову хвилю російських репресій у Криму

Міністерство закордонних справ України висловило категоричний протест і обурення у зв’язку з черговою хвилею політичних репресій і порушень прав людини з боку Кремля щодо громадян України в окупованому Криму, мовиться в заяві міністерства.

«Російська окупаційна влада продовжує дискримінацію за національною та релігійною ознаками в окупованій Автономній Республіці Крим та місті Севастополі», переслідуючи українців за національністю і кримських татар, заявили в Києві.

Як нагадали в міністерстві, за останній місяць було винесено як мінімум 5 політично вмотивованих вироків, пов’язаних із позбавленням волі, 7 осіб було заарештовано або оштрафовано; лише за минулий тиждень відбулося щонайменше 3 обшуки у будинках кримських татар.

«Апробовані практикою НКВС цинічні масові обшуки, а також серія затримань тих, хто виступив на підтримку заарештованого за пікет 76-річного Сервера Караметова, є свідченням продовження зухвалого наступу кремлівського режиму проти всіх незгодних з окупацією», – мовиться в заяві.

Крім того, в МЗС висловили глибоку стурбованість у зв’язку з погіршенням стану здоров’я незаконно засудженого, як мовиться в заяві, на території Росії громадянина України Руслана Зейтуллаєва, який 27 липня «на знак протесту проти російського правового свавілля розпочав чергове голодування у зв’язку з його безпідставним засудженням до 15 років позбавлення волі».

«Вимагаємо від російської сторони невідкладно дозволити обстеження Руслана Зейтуллаєва українськими лікарями. Україна вимагає від Росії негайно і без будь-яких додаткових умов звільнити всіх незаконно утримуваних громадян України, припинити практику політичного переслідування та репресій стосовно наших співвітчизників», – заявили в Києві.

Раніше в понеділок в окупованому Криму затримали групу активістів, які поодинокими пікетами протестували проти арешту минулого тижня літнього активіста Сервера Караметова: 76-річному чоловікові, що потерпає на хворобу Паркінсона, дали 10 діб адмінарешту. І Караметова, і затриманих у понеділок активістів затримали саме за поодинокі пікети, які, за законодавством Росії, яке Москва насаджує в окупованому українському Криму, не вимагають узгодження з владою.

Кримський татарин Руслан Зейтуллаєв у російському суді був визнаний винним в «участі в терористичному співтоваристві» за обвинуваченнями, які вважають сфабрикованими. Його спершу засудили до семи років позбавлення волі, після апеляції прокуратури його справу направили на перегляд і відтак термін збільшили до 12 років, уже як «організаторові терористичного співтовариства», а потім, після нової апеляції прокуратури, і до 15 років позбавлення волі.

Гройсман пообіцяв спецпредставникові Німеччини продовжити децентралізацію

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що уряд України в рамках докорінного реформування держави продовжить розпочату три роки тому реформу щодо децентралізації, реформу державного управління, передусім оновлення кадрового складу органів влади, і спиратиметься в цих процесах на підтримку міжнародних партнерів – зокрема уряду Німеччини.

Як повідомила пресова служба Кабміну, про це прем’єр сказав під час зустрічі в Києві зі спеціальним посланцем уряду Німеччини з питань реформ у галузях урядування та децентралізації Ґеорґом Мільбрадтом, який був призначений на прохання української влади як один із радників у проведенні реформ.

За словами Гройсмана, в контексті цих реформ – децентралізації влади і формування нової державної служби – підтримка партнерів, передусім уряду Німеччини, «доречна і цінна».

Те, що, відповідно до рішення уряду Німеччини, був направлений спеціальний посланник із питань реформ, «має для нас велике значення», сказав Володимир Гройсман.

Днями стало відомо, що уряд Німеччини відреагував на звернення президента України Петра Порошенка до країн «Групи семи» і надіслав до Києва радника – професор Ґеорґ Мільбрадт, колишній прем’єр-міністр німецької землі Саксонії, впродовж року консультуватиме Україну щодо децентралізації і реформи управління.

Турчинов: Україна не постачала зброю і військові технології до Північної Кореї

Секретар Ради національної безпеки й оборони України Олександр Турчинов заявляє, що підприємства українського оборонного й авіакосмічного комплексу не постачали зброю і військові технології до Північної Кореї.

За його словами, інформація в іноземних ЗМІ щодо передачі «Південмашем» ракетних технологій до Північної Кореї є неправдивою.

«Україна не постачала ракетні двигуни і будь-які ракетні технології до Північної Кореї. Вважаємо, що ця антиукраїнська кампанія спровокована російськими спецслужбами для прикриття своєї участі в північнокорейських ядерних та ракетних програмах», – йдеться в коментарі секретаря РНБО.

Він наголосив, що Україна вважає владний режим Північної Кореї «тоталітарним, небезпечним та непередбачуваним, і підтримує всі санкції проти цієї країни».

«Так само, як і санкції проти Російської Федерації, режим якої дедалі більше стає схожим на північнокорейський», – сказав Турчинов і додав, що з початку агресії Росії проти України у 2014 році «Київ повністю припинив постачання зброї, військової техніки і військових технологій до Росії».

Американське видання The New York Times 14 серпня повідомило, що успіх запусків ракет Північною Кореєю став можливим через закупівлі на чорному ринку двигунів, ймовірно, з українського заводу.

В оприлюдненому розслідуванні видання цитує експерта з ракет із Міжнародного інституту стратегічних досліджень Майкла Ельмана, який заявляє, що «цілком імовірно, що ці двигуни надходили з України, – ймовірно, незаконно». «Найбільше питання в тому, скільки у них є і чи допомагають українці зараз. Я дуже переживаю», – сказав експерт.

За його словами, слідчі ООН з’ясували, що шість років тому Північна Корея намагалася викрасти ракетні таємниці з українського комплексу. І як вважають слідчі, у період після революції в Україні Пхеньян зробив нову спробу.

Як пише NYT, минулого місяця «Південмаш» заперечував, що бореться за виживання і продає свої технології за кордон, зокрема до Китаю. На сайті компанії вказано, що вона не бере і не братиме участі в «передачі потенційно небезпечних технологій за межі України».

У виданні зазначають, що американські слідчі не вірять у це заперечення, хоча кажуть, що немає ніяких доказів того, що уряд президента Петра Порошенка, який нещодавно відвідував Білий дім, знав чи контролював те, що відбувається усередині комплексу.

Видання також цитує Ельмана, який не виключає, що російське ракетне підприємство «Енергомаш», яке має сильні зв’язки з українським комплексом, відігравало роль у передачі технології двигунів RD-250 Північній Кореї. Він зазначив, що такі двигуни могли зберігатися на складах у Росії.

 

Затримання в Криму обговорюють в офісі місії ООН з прав людини – Чубаров

В офісі Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні 14 серпня проходить обговорення ситуації в анексованому Криму, зокрема, у центрі уваги – одиночні пікети і затримання, що відбуваються в Сімферополі, повідомив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

У Сімферополі біля будівель підконтрольних Кремлю Верховного суду, парламенту й уряду Криму 14 серпня пройшли одиночні пікети на підтримку арештованого раніше літнього кримськотатарського активіста Сервера Караметова. Пізніше російські правоохоронці почали затримувати мітингувальників.

За останніми даними кримських активістів, були затримані дев’ятеро людей, серед них і правозахисниця Ліля Гемеджі.

Одиночний пікет – єдина дозволена в Росії форма протесту, яка не потребує попереднього узгодження з владою. Москва намагається насаджувати цю норму і в окупованому українському Криму, який вважає «частиною Росії». Попри це, 76-річний активіст Сервер Караметов минулого тижня був затриманий саме під час проведення одиночного пікету.

Підконтрольний Кремлю Верховний суд анексованого Криму 11 серпня відхилив апеляцію захисту на адміністративний арешт кримськотатарському активістові Серверу Караметову і залишив його під вартою до 19 серпня.

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International закликала російську владу негайно звільнити Караметова.

Сервер Караметов проводив одиночний пікет під будівлею підконтрольного Кремлю Верховного суду Криму, де слухалася справа заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза, за участь у мітингу на підтримку територіальної цілісності України перед будівлею Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року.

Сервера Караметова затримують в анексованому Криму вже не вперше. У День пам’яті жертв геноциду кримських татар 18 травня його затримали російські силовики після того, як він прийшов на площу в Сімферополі з кримськотатарським прапором і портретами своїх батьків, які стали жертвами депортації 1944 року. За три години його відпустили після складання адміністративного протоколу.

У Сімферополі разом із пікетувальниками затримали правозахисницю Лілю Гемеджі

В анексованому Криму російські силовики разом із сімферопольськими пікетувальниками, які вийшли 14 серпня на одиночний пікет на підтримку арештованого Сервера Караметова, затримали також правозахисницю Лілю Гемеджі. Про це в коментарі проекту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомила сама затримана.

«Мені зателефонував знайомий чоловік, якого намагалися затримати і відвезти у РВВС. Я виїхала до нього. Його вдалося «відбити», і він поїхав. Тут мене побачив дідусь, який попросив мене представляти його інтереси. Його не відпустили співробітники поліції. У підсумку на дідуся був складений протокол доставляння. Я поїхала з ним у центральний РВВС, виявилося, що я затримана разом із ним», – розповіла Гемеджі.

За її словами, російські силовики намагаються знайти «замисл» у діях пікетників. «Поки що сидимо, чекаємо. Приїхав адвокат Джеміль Темишев, який буде представляти інтереси всіх затриманих. Поки що силовики цікавляться такими питаннями: що був за пікет, які були вимоги і в зв|язку з чим були незадоволені», – сказала вона.

Вранці 14 серпня в столиці окупованого Росією Криму Сімферополі силовики затримали щонайменше п’ятьох людей, які вийшли на одиночні пікети на підтримку заарештованого раніше кримськотатарського активіста Сервера Караметова.

Одиночний пікет – єдина дозволена в Росії форма протесту, яка не потребує попереднього узгодження з владою. Москва намагається насаджувати цю норму і в окупованому українському Криму, який вважає «частиною Росії». Попри це, 76-річний активіст Сервер Караметов минулого тижня був затриманий саме під час проведення одиночного пікету.

Підконтрольний Кремлю Верховний суд анексованого Криму 11 серпня відхилив апеляцію захисту на адміністративний арешт кримськотатарському активістові Серверу Караметову і залишив його під вартою до 19 серпня.

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International закликала російську владу негайно звільнити Караметова.

Сервер Караметов проводив одиночний пікет під будівлею підконтрольного Кремлю Верховного суду Криму, де слухалася справа заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза, за участь у мітингу на підтримку територіальної цілісності України перед будівлею Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року.

Сервера Караметова затримують в анексованому Криму вже не вперше. У День пам’яті жертв геноциду кримських татар 18 травня його затримали російські силовики після того, як він прийшов на площу в Сімферополі з кримськотатарським прапором і портретами своїх батьків, які стали жертвами депортації 1944 року. За три години його відпустили після складання адміністративного протоколу.

У Дніпрі взяли під відеонагляд Алею пам’яті

У Дніпрі взяли під відеонагляд Алею пам’яті Небесної сотні й учасників АТО. Про це повідомив радник голови облдержадміністрації, учасник АТО Іван Начовний.

Як повідомив Іван Начовний, з ініціативи волонтерів та посадовців облдержадміністрації система відеонагляду була налаштована й здана в експлуатацію. Це знадобилося після нещодавнього інциденту з плюндруванням Алеї невідомими особами.

«Сучасне обладнання, окреме незалежне розташування, можливість модернізації та масштабування, швидке переорієнтування на нові завдання», – повідомив Іван Начовний про переваги відеосистеми.

28 липня стало відомо, що на Алеї пам’яті в Дніпрі невідомі вночі зірвали й пошкодили фотографії загиблих Небесної сотні та учасників бойових дій на Донбасі. Як розповіли Радіо Свобода волонтери, невідомі планомірно знищили фотографії загиблих учасників Революції Гідності з боку «стіни», з боку облдержадміністрації, зірвали плакат з фотографіями загиблих бійців полку спецпризначення «Дніпро-1», а також аркуші з віршами, прикріплені родичами загиблих та волонтерами.

Це був перший такий інцидент за понад три роки існування алеї. Пізніше Алею пам’яті силами небайдужих людей відновили.

В обласному управлінні національної поліції поінформували, що розслідують інцидент.

Імпровізована Алея пам’яті Героїв біля Дніпропетровської облдержадміністрації була створена в квітні 2014 року силами ентузіастів, волонтерів, художників. Спершу на «стіні» пам’яті, виготовленій з металу та дощок, розмістили фотографії героїв Небесної сотні. Пізніше рідні та близькі почали прикріплювати тут портрети загиблих бійців, приносити квіти, запалювати лампадки. Поряд також силами волонтерів був встановлений пам’ятний хрест і меморіальні плити з іменами загиблих військових.

Президент Литви не скасовувала зустріч із Порошенком через Саакашвілі – чиновник

Президент Литви Даля Ґрібаускайте не скасовувала зустріч із українським колегою Петром Порошенком, оскільки така зустріч і не планувалася. Про це 13 вересня написав у Facebook завідувач відділу Головного департаменту інформаційної політики Адміністрації президента України Володимир Горковенко.

«Так званий російський опозиціонер Костянтин Боровий народив фейкову мишу про те, що президент Литви Даля Ґрібаускайте відмовилася від зустрічі з Петром Порошенком нібито через апатрида Міхеіла Саакашвілі. Може, краще до лікаря звернутися? Бо найближчим часом зустрічі Порошенка та Грібаускайте не планувалося», – відзначив Горковенко.

12 серпня Боровий у відеозапису на Youtube заявив, нібито Ґрібаускайте відмовилася від зустрічі з Порошенком.

«Поступово, хоч і літо, піднімається хвиля в західних країнах. Вже хтось відмовився… Президент Литви відмовився (так в оригіналі – ред.) від зустрічі з Порошенком. Такий символічний жест», – вказав Боровий.

Позбавлений українського громадянства колишній голова Одеської облдержадміністрації Міхеїл Саакашвілі може потрапити в Україну тільки після оформлення візи. Про це заявив пізно ввечері 10 серпня заступник генерального прокурора України Євген Єнін.

Міхеїл Саакашвілі у Грузії перебуває в розшуку за кількома звинуваченнями, що стосуються часі його президентства 2004–2013 років. У Тбілісі заявляли, що будуть домагатися його екстрадиції від будь-якої країни, де той перебуватиме.

Останніми роками він жив в Україні, де набув українського громадянства і був призначений головою Одеської обласної державної адміністрації. Київ відхилив запити Тбілісі про його видачу.

Після відставки з цієї посади Саакашвілі став різко критикувати владу України і заявляти про свої плани усунути її. Наприкінці липня стало відомо, що президент України Петро Порошенко своїм указом затвердив втрату Міхеїлом Саакашвілі громадянства України – за повідомленнями, через свідоме подання неправдивих відомостей при набутті українського громадянства.

Сам Саакашвілі на той момент перебував у США.

У Кам’янському збирають підписи за демонтаж пам’ятника Брежнєву

Жителі Кам’янського звернулись до міського голови та мерії з вимогою демонтувати пам’ятник Леоніду Брежнєву у їхньому місті. Відповідне звернення зареєстрували на сайті електронних петицій до місцевої влади, оголошений збір підписів.

Активісти вважають, що погруддя, яке досі стоїть на площі міста, є «символом радянського тоталітарного режиму».

На думку авторів, цей пам’ятник не було внесено до Всеукраїнського реєстру нерухомих пам’яток iсторiï, тому він підпадає під закон про декомунізацію і демонтаж.

«Відмова демонтажу зазначеного пам’ятника – це пряме порушення чинного закону України «Про Засудження комуністичного та націонал-соцiалiстичного (нацистського) тоталітарних режимів в Украïнi та заборону пропаганди ïхньоï символіки… Л. I. Брежнєв є нашим земляком, вихідцем iз нашого міста, але це не виправдовує його дiянь як політичного діяча, бо саме через цю людину Україна зазнала скрутних часів років «застою»», – мовиться у зверненні.

Раніше, у коментарі Радіо Свобода керівник Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович повідомив, що бюст Брежнєва у Кам’янському підлягає під демонтаж і не може бути винятком.

«Не може так раптом пам’ятник і територія довкола нього бути оголошений музеєм. У нас є закон «Про музейну справу», який регламентує, що може вважатись музеєм. Є всі підстави для громадськості подавати до суду за невиконання закону про декомунізацію на керівництво міста. Таких прецедентів більше немає, це унікальна ситуація», – зауважив В’ятрович.

Узимку 2017 року стало відомо, що міська рада Кам’янського не тільки не збирається демонтувати бюст Брежнєву, а й виділила бюджетні кошти на його ремонт.

2016 року депутати Кам’янської (тоді – Дніпродзержинської міської ради) вирішили музеїфікувати бюст Леоніду Брежнєву, який підпадав під дію законів про декомунізацію. За рішенням міськради, бюст Брежнєва на площі Визволителів було оголошено відділом музею історії міста «Міфи і реалії радянської епохи» й не підлягає демонтажу.

Проукраїнські організації міста тоді висловили обурення рішенням міськради, нагадуючи, що «саме Брежнєв наглухо опустив «залізну завісу» між СРСР та демократичним світом, витратив колосальні кошти на гонку озброєнь, завершив русифікацію українських дитячих садків, шкіл та вищих навчальних закладів, за його часів жорстоко переслідувалися дисиденти, митці і письменники, розв’язаний збройний конфлікт у Чехословаччині та Афганістані».

23 лютого 2016 року в Кам’янському з будівлі технічного університету демонтували меморіальнудошку землякові, генеральному секретареві ЦК КПРС Леоніду Брежнєву.

Росія: українця Панова засудили до 8 років колонії за звинуваченням у підготовці теракту

Північно-Кавказький окружний військовий суд 11 серпня засудив до 8 років колонії загального режиму громадянина України Артура Панова, обвинуваченого в підготовці теракту в російському Ростові-на-Дону. Водночас обвинуваченому у пособництві Панову жителю Ростова Максиму Смишляєву присудили 10 років колонії суворого режиму.

Панов був заарештований в Ростові-на-Дону в грудні 2015-го, а Смишляєв в січні. Обидва постали перед судом у лютому.

19-річний Артур Панов був затриманий в Ростовській області після перетину українсько-російського кордону за підозрою у підготовці теракту в Росії. 14 лютого в Північно-Кавказькому військовому окружному суді міста Ростов-на-Дону почався судовий процес у його справі. Разом з Пановим на лаві підсудних опинився і ростовський студент Максим Смишляєв, якому інкримінували сприяння у «злочинній діяльності» українця.

Перебуваючи під вартою, Артур Панов оголошував голодування, а наприкінці травня подав скаргу до Європейського суду з прав людини, у якій заявляв, що стосовно нього були порушені статті Європейської конвенції про право на свободу й особисту недоторканність, а також на справедливий судовий розгляд.

Правозахисники кажуть, що Росія ув’язнила кількох українців за сфабрикованими політично мотивованим звинуваченнями після анексії Криму в березні 2014 року.

У березні Європейський парламент закликав Росію звільнити понад 30 українських громадян з в’язниць Росії, Криму і контрольованих проросійськими сепаратистами територій Східної України. У ці списки потрапили, серед інших, кінорежисер Олег Сенцов, який відбуває 20-річний термін у російській в’язниці, Роман Сущенко, який під вартою у Москві. Перелік європарламентарі назвали неповним, оскільки, як вони вважають, переслідуванню піддаються і представники кримських татар.