«Президент Порошенко – європеєць і він на стадіоні не буде зустрічатись, він буде зустрічатись в телестудії, де мають нормально, професійно відбутись дебати»
…

Кандидат у президенти України Володимир Зеленський закликав свого опонента Петра Порошенка взяти участь у дебатах на стадіоні «Олімпійський» у Києві.

«Я звертаюся до Петра Порошенка. Ви кличете мене на дебати, мріяли, що я втечу, відморожуся, заховаюся. Ні, я – це не ви в 14-му році. Я приймаю виклик. Ось мої умови: чекаю на вас тут, на НСК «Олімпійський». Дебати відбудуться перед народом України. Усі канали мають право транслювати дебати наживо», – сказав Зеленський.

Він вважає, що кандидати обов’язково повинні пройти медичну експертизу і довести народу, що серед них немає «ні алкоголіків, ні наркоманів».

«На знак поваги як мінімум до третини громадян України ви повинні публічно сказати, що дебати відбудуться не з маріонеткою Кремля чи Коломойського, не з ватником, не з малоросом, не з бидлом, не з клоуном, а з кандидатом у президенти України Володимиром Зеленським. Даю вам 24 години. Думайте», – заявив Зеленський.

Він не уточнив дату та регламент дебатів.

31 березня відбувся перший тур виборів президента України. Центральна виборча комісія наразі завершує підрахунок голосів виборців, але вже очевидно, що актор і бізнесмен Володимир Зеленський та чинний президент Петро Порошенко виходять до другого туру, який відбудеться 21 квітня.

Після оголошення результатів екзит-полів чинний президент Петро Порошенко заявив, що дебати кандидатів обов’язково мають відбутися.  Зеленський зазначив, що готовий до дебатів. Втім, у його команді згодом припустили, що їхній кандидат не братиме участі в дебатах через їхню беззмістовність.

1 квітня Національна суспільна телерадіокомпанія України запросила переможців першого туру виборів президента для участі в теледебатах.
…

Парламент 7 лютого ухвалив рішення надіслати до КСУ законопроект про таке перейменування
…

Де зараз може перебувати кримськотатарський активіст Едем Яячиков, який зник після масових обшуків у будинках кримських татар 27 березня, досі не відомо, повідомив російський журналіст Антон Наумлюк.

«Поліція проводить формальні дослідчі дії з приводу заяви дружини Едема Яячикова, місце перебування якого невідоме з 27 березня, коли співробітники ФСБ і поліції провели в його будинку обшук (а також обшук і затримання в будинках 23 інших фігурантів справи)», – написав Наумлюк у соцмережі Facebook.

За його словами, це спростовує неофіційні заяви представників російської слідчої групи нової «справи Хізб ут-Тахрір» про те, що Яячиков затриманий за статтею про тероризм.

«Таким чином, або він неофіційно перебуває в руках співробітників ФСБ і це приховується, або досі ними не знайдений. У будь-якому разі, його доля залишається невідомою. Машина була знайдена в Сімферополі, справа про викрадення за заявою дружини не була порушена», – додав журналіст.

У момент обшуку Яячикова не було вдома. 29 березня адвокат Едем Семедляєв повідомив, що російські силовики затримали активіста. Напередодні ввечері дружина Яячикова Сусанна подала в російську поліцію заяву про викрадення чоловіка.

Публічних коментарів представників російської поліції з приводу зникнення Яячикова і поданої за цим фактом заяви наразі немає.

29 березня заарештованих у Криму 23 кримськотатарських активістів у рамках другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» вивезли в Росію.

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. 

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському «халіфаті», але відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» 2003 року, включивши організацію до списку 15 «терористичних» об’єднань. Після окупації Криму Москва насаджує цю внутрішньоросійську заборону і в цій частині території України, в якій організація діє легально. Міжнародне право забороняє державі-окупантові запроваджувати своє право на окупованих нею територіях.
…

«Тяжка звістка з фронту. Обстріл позицій 54-ї окремої механізованої бригади з мінометів. Пряме влучання міни в бліндаж…» – президент Петро Порошенко
…

Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch відреагувала на арешт 27 і 28 березня в окупованому Росією Криму 23 кримськотатарських активістів (у повідомленні на сайті організації не згадується про затримання 29 березня 24-го активіста, Едема Яячикова – ред.).

Правозахисники назвали події минулого тижня «безпрецедентним кроком для посилення тиску на групу, яка критикувала російську окупацію Кримського півострова».

«Російська влада має відмовитися від обвинувачення, звільнити активістів, і, ще до їхнього звільнення, негайно надати їм доступ до адвокатів», – ідеться в повідомленні, поширеному 2 квітня.

29 березня заарештованих в Криму 23-х кримськотатарських активістів вивезли до Росії.

27 березня в анексованому Криму російські силовики влаштували обшуки в будинках кримськотатарських активістів і затримали понад 20 людей, включно з тими, хто прийшов підтримати кримських татар, у чиїх домівках влаштували обшуки. Тих, що знімали обшуки, зарештували на 5 діб та оштрафували. До 15 травня ж заарештували затриманих за підозрою у буцімто причетності до забороненої на території Росії і в анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».
…

У Росії чотирьом українським військовим морякам провели психіатричну експертизу, повідомив адвокат Микола Полозов у Facebook. За його словами, 1 квітня відбулися слідчі дії щодо Дениса Гриценка.

«Слідство ознайомило Дениса і його адвокатів з двома постановами про призначення експертизи бойових модулів на МБАК «Нікополь» і «Бердянськ», – зазначив Полозов.

Адвокат додав, що в ході слідчих дій було заявлено клопотання про долучення доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини, згідно з якою всі 24 захоплених Росією українських моряки наділені статусом військовополонених і перебувають під захистом III Женевської конвенції.

Полозов повідомив, що під час спілкування з Гриценком дізнався, що 26 березня «його, Михайла Власюка, Андрія Драча і В’ячеслава Зінченка вивозили в інститут Сербського для проведення психіатричної експертизи». Експертиза проходила за відсутності адвокатів.

25 листопада 2018 року російські прикордонники ФСБ поблизу Керченської протоки відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три судна з 24 моряками. Українська влада визнає цих моряків військовополоненими. Країни Заходу закликають Росію звільнити моряків і забезпечити свободу судноплавства в Керченській протоці.
…

Центральна виборча комісія опрацювала 97,72% протоколів на виборах президента України.

За цими даними, Володимир Зеленський набирає 30,26%, Петро Порошенко – 15,92%, Юлія Тимошенко – 13,38%, Юрій Бойко – 11,65%, Анатолій Гриценко – 6,92%, Ігор Смешко – 6,03%, Олег Ляшко – 5,47%.

Вибори президента України відбулися 31 березня. Явка склала близько 62,8%.

Центральна виборча комісія має оголосити остаточні результати виборів до 10 квітня. Другий тур відбудеться 21 квітня.
…

Серед європейських партнерів України немає категоричного несприйняття когось із кандидатів у президенти. Про це в ефірі Радіо Свобода повідомив постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба.

«Наразі категоричного несприйняття того чи іншого кандидата я не бачу. Головне для наших партнерів, щоб українська демократія спрацювала і дуже бажано, звісно, щоб ми припинили свої зовнішньополітичні метання: оці всі позаблоковості, багатовекторності – біжимо туди, стоїмо однією ногою там. Вирішили йти на Захід, давайте йти на Захід. Це шлях до побудови в Україні європейської цивілізованої держави в Україні», – сказав Кулеба.

Він зазначив, що для європейців за підсумками виборів в Україні головними є не прізвища кандидатів, а демократичність і відповідність голосування міжнародним стандартам.

Станом на 15:00 1 квітня Центральна виборча комісія опрацювала понад 80% протоколів на виборах президента, які відбулися в Україні 31 березня. За даними ЦВК, Володимир Зеленський отримує 30,41%, Петро Порошенко – 16,03%, Юлія Тимошенко – 13,24%, Юрій Бойко – 11,55%, Анатолій Гриценко – 7,03%.

Центральна виборча комісія має оголосити остаточні результати виборів до 10 квітня. Другий тур відбудеться 21 квітня.
…

Спостерігачі місії Бюро демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки та співпраці в Європі (ОБСЄ) зі спостереження за виборами президента в Україні назвали їх конкурентними.

«Президентські вибори були конкурентними, вони дали широкий вибір. День виборів оцінений як такий, що відкриває шлях до другого туру. Закон застосовувався добросовісно багатьма учасниками, в тому числі владою», – повідомив на прес-конференції у Києві Ілкка Канерва, коородинатор місії спостерігачів ОБСЄ.

За його словами, були окремі питання щодо «виконання законів», які потребують окремої дискусії.

«Але загалом кандидати могли вільно проводити кампанію і достовірним чином показати, які ресурси були використані, і що не було зловживання ними», – повідомив представник ОБСЄ.

Він зазначив, що загалом від місії на українських виборах працювали 2300 спостерігачів.

Раніше сьогодні міжнародна неурядова організація CANADEM повідомила, що чергові вибори президента відбулися чесно і вільно.

Громадянська мережа «Опора» і громадська організація «Комітет виборців України» за підсумками голосування в першому турі президентських виборів також заявили, що порушення під час голосування не були системними і не могли суттєво вплинути на результати волевиявлення громадян.

В Україні 31 березня відбулося голосування на чергових виборах президента країни. Явка на виборах склала близько 63,5%.

Наразі Центральна виборча комісія опрацювала понад 80% протоколів на виборах президента, які відбулися в Україні 31 березня.

За даними ЦВК, Володимир Зеленський отримує 30,41%, Петро Порошенко – 16,03%, Юлія Тимошенко – 13,24%, Юрій Бойко – 11,55%, Анатолій Гриценко – 7,03%.

 
…

Центральна виборча комісія відкрила засідання з прийому оригіналів паперових протоколів окружних виборчих комісій щодо результатів голосування на виборах президента 31 березня.

Перший паперовий протокол подала ОВК 51-го округу в Донецькій області, в межах якого працювали дві виборчі дільниці в селищі Зайцеве в Донецькій області.

ЦВК починає засідання, протягом якого має укласти підсумковий протокол щодо результатів голосування.

Читайте також: Результати першого туру виборів-2019. Живий блог​

В Україні 31 березня відбулося голосування на чергових виборах президента країни. Явка на виборах склала близько 63,5%.

Станом на 15:00 1 квітня Центральна виборча комісія опрацювала понад 80% протоколів на виборах президента, які відбулися в Україні 31 березня.

За даними ЦВК, Володимир Зеленський отримує 30,41%, Петро Порошенко – 16,03%, Юлія Тимошенко – 13,24%, Юрій Бойко – 11,55%, Анатолій Гриценко – 7,03%.
…

Поліція заявляє, що неправдиві повідомлення про мінування в день виборів президента переважно надходили з Росії.

«Непокоїли сьогодні повідомлення про замінування, їх було 18. Левова частка – 11 – це Дніпропетровська область, Чернігівська – два, Донецька – три, Київ – два. Прозвітувала кримінальна поліція Дніпропетровщини: всі 11 випадків були відстежені трафіки осіб, які телефонували: здебільшого вони були з-за меж нашої держави, з Росії», – сказав голова Нацполіції Сергій Князєв.

Читайте також: Усі екзит-поли: хто може перемогти на президентських виборах-2019

Він додав, що відкрито три кримінальних провадження за статтею «теракт». Їх передали для розслідування у Службу безпеки України.

Загалом станом на 20:00 поліція отримала 1 927 повідомлень про порушення на виборах президента, відкрила 31 кримінальне провадження і склала 18 адміністративних протоколів у зв’язку з порушеннями під час виборів.

В Україні 31 березня відбувалося голосування на чергових виборах президента країни. Голосування закінчилося о 20:00. У бюлетень для голосування були внесені прізвища 39 кандидатів.

За даними Центральної виборчої комісії, явка станом на 20:00 склала 63,92%.
…

Лідер партії «Громадянська позиція» Анатолій Гриценко, який за даними екзит-полів посідає п’яте місце на виборах президента, подякував громадянам за підтримку та заявив, що братиме участь у парламентських виборах.

«Цього року три тури виборів влади. Перший – президентський, другий – президентський і далі парламентські вибори. І тому зараз, після завершення робити штабів, членів наших комісій, ми чітко визначимося щодо формату участі в парламентських виборах. І всі ті політичні сили, партії, громадські організації, наша команда в широкому плані, ми разом підемо на парламентські вибори», – сказав Гриценко на брифінгу.

За даними національного екзит-полу, Володимир Зеленський отримав 30,4%, Петро Порошенко – 17,8%, Юлія Тимошенко – 14,2%, Юрій Бойко – 9,8%, Анатолій Гриценко – 7,1%.

В Україні 31 березня відбулося голосування на чергових виборах президента країни. За попередніми даними, явка перевищила 65%.​

Центральна виборча комісія має оголосити остаточні результати виборів до 10 квітня. Другий тур відбудеться 21 квітня.
…

Лідер «Опозиційної платформи – За життя» Юрій Бойко заявив, що розраховує потрапити до другого туру виборів. Так Бойко прокоментував оприлюднення попередніх даних Національного екзит-полу, згідно з якими він посідає четверте місце на виборах 31 березня.

«Я впевнений, що у нас боротьба не завершена і ми будемо захищати результати підрахунку голосів, тому що у мене є шанс потрапити у другий тур. І на це будуть направлені всі зусилля. Боротися будемо за нашого виборця до повної перемоги», – сказав Бойко.

На питання, яким чином він розраховує потрапити до другого туру,  Бойко відповів: «законним».

«У нас завжди є заниження на екзит-полах, тому що люди просто бояться говорити. Я впевнений, що при підрахунку голосів ми будемо мати додаткові резерви. Ми не знаємо скільки це буде, але вже зрозуміло, що приблизно 20% людей, яких опитували, відмовлялися відповідати, за кого вони проголосували і ми вважаємо, що там якраз наші голоси», – сказав Бойко.

За словами Бойка, його команда зараз веде паралельний підрахунок голосів.

«Я дуже задоволений результатами сьогоднішніх виборів, тепер завдання захистити вибір людей. Тому що ми впевнені, що будуть намагатися, і ми вже маємо такі сигнали, фальсифікути в регіонах, вже після проведення виборів», – зазначив він.  

Він також зазначив, що після офіційного оголошення результатів відбудеться засідання політради партії, де ухвалять остаточне рішення про наступні кроки.

Кандидат додав, що одразу після президентських виборів розпочинають підготовку до парламентських виборів.

За даними національного екзит-полу станом на 18:00, Володимир Зеленський отримав 30,4%, Петро Порошенко – 17,8%, Юлія Тимошенко – 14,2%, Юрій Бойко – 9,8%, Анатолій Гриценко – 7,1% голосів виборців.

Національний екзит-пол-2019 проводили спільно Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, Київський міжнародний інститут соціології та Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова. Вони опитали 17 956 респондентів на 400 виборчих дільницях.

В Україні 31 березня відбулося голосування на чергових виборах президента країни. У бюлетені для голосування були прізвища 39 кандидатів. Станом на 15 годину явка становила 45,08%.​

Центральна виборча комісія має оголосити остаточні результати виборів до 10 квітня. Другий тур відбудеться 21 квітня.

 
…

Виборчі дільниці на лінії розмежування на Донбасі охоронятимуть понад 260 поліцейських. Про це повідомили у міністерстві внутрішніх справ.

«У прифронтових районах Донеччини розташовано дві окружні виборчі комісії (село Зайцеве, місто Мар’їнка) та 130 виборчих дільниць, із яких 25 спеціальних дільниць для голосування військовослужбовців. Для їх цілодобової охорони та забезпечення публічної безпеки в день виборів задіяні максимальні сили поліції. Вони несуть службу в рамках операції Об’єднаних сил», – мовиться у повідомленні.

У МВС нагадали, що на території Луганської області 27 виборчих дільниць розташовані на лінії розмежування в Попаснянському районі, 27 – в Станично-Луганському та 13 – в Новоайдарському районах.

Вибори президента України відбудуться завтра, 31 березня. Виборчі дільниці відчиняться о 8:00.
…

Генеральна прокуратура України направила до Німеччини запит на екстрадицію екс-голови правління ПрАТ «ХК «Енергомережа» та колишнього народного депутата Дмитра Крючкова – про роль якого в одній з найбільших енергетичних афер останніх років журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») розповіли у фільмі-розслідуванні.

«Орган досудового розслідування запросив видачу К. (Дмитра Крючкова – ред.), найближчим часом сподіваємося на позитивні новини. Але на все свій час, не буду забігати наперед», – заявив заступник генерального прокурора Євген Єнін у відповідь на питання агентства «Інтерфакс», чи є у ГПУ наміри наполягати на екстрадиції Крючкова і чи немає до нього питань  в українських правоохоронних органів у зв’язку з оприлюдненою в ЗМІ інформацією про виведення коштів через його компанію «Енергомережа».

«Схеми» розповіли про те, що Дмитро Крючков разом із соратником президента Ігорем Кононенко, бізнесменами Григорієм та Ігорем Суркісами, а також іншими високопосадовцями ймовірно причетний до схем з виведення сотень мільйонів гривень з декількох українських обленерго. Організація однієї з наймасштабніших афер у сфері енергетики останніх років обговорюється на записах телефонних розмов бізнесмена Дмитра Крючкова, які отримала редакція «Схем». Події охоплюють період весни-літа 2015 року, коли остаточно формується вертикаль влади після революційних подій – а різні напрямки закріплюються за конкретними кураторами та виконавцями.

Для верифікації телефонних розмов, «Схеми» передали зразки американським спеціалістам із Національного центру медіа-експертиз – освітньо-наукового центру Університету Колорадо в Денвері (США, створеного за підтримки Міністерства юстиції Сполучених Штатів Америки). Експертиза всіх надісланих голосів дала позитивний результат. Отримані високі показники вірогідності подібності голосів за шкалою, передбаченою цією методологією.

Дмитро Крючков – колишній народний депутат. Із 2006-го півтора року був у фракції «Блоку Юлії Тимошенко» – працював у комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу. У 2014-му – став керівником приватної компанії «Енергомережа». І вже за рік вона взяла під контроль роботу кількох обленерго.

У 2016 році Крючков був оголошений у розшук, а у квітні 2018-го – затриманий у Німеччині за запитом українських правоохоронців.

Правоохоронці підозрюють Дмитра Крючкова в розкраданні коштів «Запоріжжяобленерго», понад 60 відсотків акцій якого належать державі. Детектив НАБУ Роман Войтюк називає суму заподіяних збитків, яка фігурує в провадженнях: «На даний час Національним бюро розслідуються кримінальні правопорушення, з яких вбачається, що Крючковим, а також іншими особами заподіяно збитків на загальну суму понад 1,4 мільярда гривень».

За словами детектива, бюро також вивчає причетність до схеми Ігоря Кононенка та братів Суркісів, останніх раніше вже викликали на допит. У записах, оприлюднених журналістами, співрозмовники, у тому числі, обговорюють і цю оборудку.

Після виходу розслідування «Схем» депутат Ігор Кононенко заявив, що готує позов на Радіо Свобода до закордонного суду.

У свою чергу, журналісти проекту Радіо Свобода «Схеми» зазначають, що не бояться суду, бо ретельно перевірили наведені у своєму розслідуванні факти. Також редакція повідомляє, що на запит Національного антикорупційного бюро вже передала детективам записи розмов Дмитра Крючкова з Ігорем Кононенком та братами Суркісами – і вони вже долучені до матеріалів офіційного розслідування.
…

Національна антикорупційне бюро України долучить до офіційного розслідування про корупцію в сфері енергетики записи розмов, які передали «Схеми» – на них депутат Ігор Кононенко, екс-голови правління ПрАТ «ХК «Енергомережа» і колишній депутат Дмитро Крючков і бізнесмени Суркіси обговорюють схеми з виведення сотень мільйонів гривень з декількох українських обленерго. Ці аудіозаписи на прохання «Схем» були верифіковані американськими спеціалістами, які співпрацюють з урядом США, та оприлюднені у фільмі-розслідуванні.

«Аудіозаписи та інші матеріали, оприлюднені в розслідуванні «Схем» про корупцію в енергетиці, будуть долучені до кримінального провадження, яке розслідують детективи НАБУ», – повідомили в Бюро і додали, що записи стали матеріалами провадження щодо зловживань із боку посадовців низки обленерго, в результаті яких інтересам держави завдано збитків на понад 1,2 млрд. грн. 

Раніше «Схеми» розповіли, що депутат Ігор Кононенко, екс-голова правління ПрАТ «ХК «Енергомережа» і колишній депутат Дмитро Крючков і бізнесмени Суркіси ймовірно причетні до схем з виведення сотень мільйонів гривень з декількох обленерго, контрольний пакет акцій в яких належить державі. Організація однієї з наймасштабніших афер у сфері енергетики останніх років обговорюється на записах телефонних розмов бізнесмена Дмитра Крючкова, які отримала редакція «Схем». 

Ці записи були верифіковані за допомогою західної експертизи, проведеної на прохання журналістів «Схем» спеціалістами Національного центру медіа-експертиз Університету Колорадо в Денвері, який співпрацює з урядом США.

Журналісти проаналізували телефоні розмови, співставивши з відкритими даними, документами та реальними подіями, які стосуються періоду весни-літа 2015 року. Під час спілкування фігуранти обговорюють у тому числі незаконні способи отримання та збереження контролю над обласними енергопостачальними компаніями «Запоріжжяобленерго», «Черкасиобленерго» та «Харківобленерго», контрольні пакети акцій в яких належать державі в особі Фонду державного майна України. Також багато розмов стосуються розподілу між учасниками схеми значних сум готівкою.

НАБУ проводить офіційне розслідування про розкрадання коштів «Запоріжжяобленерго», у рамках якого вже повідомила про підозру бізнесмену Дмитру Крючкову. За словами детектива, бюро також вивчає причетність до схеми Ігоря Кононенка та братів Суркісів, останніх раніше вже викликали на допит. У записах, оприлюднених журналістами, співрозмовники, у тому числі, обговорюють і цю оборудку.

Після виходу розслідування «Схем» депутат Ігор Кононенко заявив, що готує позов на Радіо Свобода до закордонного суду.

У свою чергу, журналісти проекту Радіо Свобода «Схеми» зазначають, що не бояться суду, бо ретельно перевірили наведені у своєму розслідуванні факти.

 
…

30 березня в Україні розпочався так званий «день тиші».

Згідно із законом про вибори президента, передвиборча агітація мала закінчитися о 00:00 30 березня. 

«У цей день заборонено здійснювати будь-яку агітацію: як публічну агітацію громадян на вулиці, так і агітацію через ЗМІ», – пояснював радник міністра внутрішніх справ Іван Варченко.

МВС закликало відмовитися від оприлюднення в друкованих, аудіовізуальних та електронних ЗМІ політичної реклами, виступів, інтерв’ю, нарисів, відеофільмів, аудіо- та відеокліпів, а також інших публікацій та повідомлень про кандидатів.

​Вибори президента України відбудуться 31 березня. Для перемоги кандидат повинен здобути понад 50 відсотків голосів. Якщо цього не станеться, 21 квітня відбудеться другий тур виборів, у якому зустрінуться два кандидати з найбільшою підтримкою.
…

ЦВК нагадала кандидатам на посаду президента, що з 00:00 30 березня забороняються будь-які агітаційні заходи і розміщення рекламних матеріалів
…

Український омбудсмен Людмила Денісова вимагає від російської колеги Тетяни Москалькової встановити місце перебування заарештованих в окупованому Криму кримськотатарських активістів. Про це Денісова повідомила у Facebook 29 березня.

«Є підозра, що частину з них або всіх кримських татар вивезли до міста Ростов-на-Дону або до міста Москва. У своїх листах я висловила прохання встановити місце перебування громадян України та поінформувати мене за результатами», – написала Денисова.

29 березня заарештованих у Криму 23-х кримськотатарських активістів вивезли до Росії, повідомила російський омбудсмен Криму Людмила Лубіна. Ще одного активіста, якого російські силовики розшукували з 27 березня, було затримано 29 березня.

27 березня в анексованому Криму російські силовики влаштували обшуки в будинках кримськотатарських активістів і затримали понад 20 людей, включно з тими, хто прийшов підтримати кримських татар, у чиїх домівках влаштували обшуки. Тих, що знімали обшуки, зарештували на 5 діб та оштрафували. До 15 травня ж заарештували затриманих за підозрою у буцімто причетності до забороненої на території Росії і в анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».
…

В Україні відчувається зростання витрат на виборчу кампанію, що свідчить про інтерес бізнесу, заявив голова Представництва Європейського союхзу в Україні Х’юг Мінґареллі.

«Негативний момент — зростання витрат на виборчу кампанію. Це показує, що для багатьох людей у цій країні доброчесність все ще не може подолати фінансовий інтерес. Багато хто бачить цю ситуацію як фінансову можливість, щоб вкладати туди кошти. Це прикро і ми маємо мати це на увазі від завтра й до 21 квітня», – сказав він під час виступу на брифінгу міжнародної місії ENEMO (Європейська мережа організацій з моніторингу виборів).

В Україні на президентських виборах працюватимуть 198 спостерігачів від міжнародної місії ENEMO, 148 з яких відправлять у регіони. Про це заявив глава цієї місії Златко Вуйович.

«Історичнй момент для України – другі президентські вибори після подій на Євромайдані. Ці вибори будуть тестом на консолідацію демократії для України. І ми хочемо підтримати цей процес», – зазначив він.

Крім того присутня на брифінгу ENEMO посол США в Україні Марі Йованович заявила, що Україна відрізняється від сусідніх країн, зокрема тим, що за кілька днів й досі не відомо, хто отримає перемогу.

«Українців відрізняє від їхніх сусідів те, що за дені до першого туру ми й досі не знаємо, хто ж потрапить у другий тур. Це є сила демократії, коли результат не вирішено заздалегідь», – сказала вона.

Європейська мережа організацій з моніторингу виборів (ENEMO) є міжнародною неурядовою організацією, яка представляє мережу національних неурядових громадських організацій, засновану 29 вересня 2001 року в Опатії, Хорватія. Вона складається з 21 провідної організації з моніторингу з 18 країн Центральної та Східної Європи та Центральної Азії, включаючи три країни Європейського Союзу.

Вибори президента України відбудуться 31 березня. Більше новин і матеріалів про виборчий процес читайте в спеціальному розділі на сайті Радіо Свобода.
…

Перед цим «Телевізійна служба новин» повідомила, що Кулика викликали на допит. Сам прокурор у коментарі ТСН заявив, що його хочуть заарештувати
…

З початку поточної доби підтримувані Росією бойовики три рази відкривали вогонь на Донбасі, повідомили у Міністерстві оборони України.

Згідно з повідомленням, з ранку і до полудня обстріли тривали в районі Троїцького, Калинового, Водяного та Лебединського.

«За наявною інформацією, втрат внаслідок ворожих обстрілів у складі підрозділів Об’єднаних сил від початку поточної доби немає», – йдеться в повідомленні на сайті Міноборони.

В угрупованні «ДНР» звинуватили українських військових у сьогоднішньому обстрілі села Ужівка (колишнє Ленінське – ред.), в угрупованні «ЛНР» про обстріли від початку поточної доби не повідомляють, водночас там звинуватили ЗСУ в 6 обстрілах за минулу добу.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.

 
…

Подільський районний суд Києва задовольнив клопотання слідчих управління спецрозслідувань Генпрокуратури про передачу майна оточення судді-втікача, колишнього очільника Вищого господарського суду України часів Януковича Віктора Татькова до управління Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (скорочено – АРМА). Відповідне рішення Подільський районний суд Києва ухвалив 28 березня.

Йдеться про численне елітне нерухоме майно в Україні, оформлене на родичів та довірених осіб судді-втікача Віктора Татькова, яке нині арештоване в рамках кримінального провадження. Зокрема, до управління АРМА передано 143 об’єкти нерухомості: два комерційних приміщення, 66 квартир та 42 машиномісця у ЖК «Новопечерські липки»; 14 квартир, 4 гаражі та 14 машиномісця у селищі Плюти та квартира в Ірпені (Київська обл.).

Тепер, згідно з ухвалою суду, це майно має бути передане до управління АРМА. «Ми клопотали про передачу цього майна в АРМА, щоби вони розпоряджалися. Тепер вони мають оголосити конкурс, віддати управителю цього майна і, відповідно, кошти від його управління мають надходити в державу», – повідомив начальник управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк.

За даними Генпрокуратури, тривалий час близькі до екс-судді люди отримували дохід від здачі вказаного майна в оренду в розмірі близько 8 мільйонів гривень щомісяця. «В більшості це майно передано в оренду. За попередніми даними, щомісячно приносить близько 8 мільйонів гривень доходу здача в оренду цих приміщень», – каже Горбатюк.

Наприкінці 2018 року Генпрокуратура звернулася до суду з аналогічним клопотанням про передачу арештованого нерухомого майна оточення Віктора Татькова в управління новоствореного Нацагентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Однак тоді Подільський районний суд Києва в цьому відмовив, пославшись на те, що треба з’ясувати позицію формальних власників арештованої нерухомості.

Уперше про елітну нерухомість оточення Віктора Татькова «Схеми» повідомили ще півроку тому – влітку 2018 року в розслідуванні «Багатий світ» судді-втікача Віктора Татькова.

Тоді журналісти виявили близько сотні об’єктів в Україні та з десяток в Іспанії, записаних на його родичів і незаможних друзів.

Віктор Татьков за часів президентства Віктора Януковича очолював Вищий господарський суд України, де ставили останню крапку в суперечках навколо майна та бізнесу. Від жовтня 2016-го Татькова офіційно підозрюють у втручанні у діяльність судових органів та роботу автоматизованої системи документообігу суду. За версією Генпрокуратури, він фактично підпорядкував собі систему ухвалення судових рішень.

Сам Татьков тепер переховується від українського правосуддя за кордоном: спочатку лікувався у Німеччині, а згодом перебував у Австрії, де навіть попросив політичного притулку.

Раніше «Схеми» виявили у родини судді Татькова в Іспанії 60 гектарів землі та півдесятка апартаментів.
…

Українські журналісти з групи «Слідство.Інфо» стверджують, що політик-новачок Володимир Зеленський має 15-кімнатну віллу в Італії. Про це майно Зеленський не повідомив у декларації про активи, яку подав у січні, коли став кандидатом на посаду президента України.

За лічені дні до президентських виборів в Україні журналісти повідомили, що 41-річний шоумен заплатив італійській компанії 3,8 мільйона євро в 2017 році за розкішний будинок, розташований приблизно за 600 метрів від пляжу в Форте-дей-Мармі.

«Форте-дей-Мармі відомий в Італії як місце, де хазяйнують росіяни. Десять років тому, коли серед російських багатіїв з’явилася мода купувати нерухомість у цьому містечку, російські медіа називали її «московською провінцією», де мільярдер Олег Дерипаска наймає вчителем тенісу для своїх дітей світового чемпіона Євгена Кафельникова. Де регулярно швартується яхта власника «Челсі», російського мільярдера Романа Абрамовича. Де їздять Rolls Royce та Bentley з російськими номерами», – ідеться в статті.

У декларації Зеленського вказано, що кандидат є власником чотирьох квартир у Києві та заміського будинку за межами столиці України, а також квартир у Ялті в окупованому Криму та у Великій Британії. Але в його декларації не згадується вілла в Італії, якою, за словами журналістів, він володіє з дружиною Оленою.

У «Команді Зеленського» у Facebook назвали публікацію «фейком» і «намаганням дискредитувати» кандидата. «Враховуючи те, що Володимир Зеленський не обіймає жодної із посад на державній службі, він не мав і не має обов’язку декларувати нерухомість, власником якої є компанія, заснована Володимиром», – вказано в повідомленні.

Володимир Зеленський лідирує в усіх опитуваннях громадської думки перед президентськими виборами. Його переслідувачами в цих опитуваннях є чинний президент України Петро Порошенко та лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко.
…

Підконтрольний Кремлю Київський райсуд Сімферополя заарештував 11 кримськотатарських активістів з числа затриманих російськими силовиками 27 березня за підозрою в причетності до діяльності забороненої в Росії організації «Хізб ут-Тахрір». Про це проекту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомив адвокат Едем Семедляєв.

За його словами, Руслану Сулейманову, Аліму Керімову, Рустему Шейхалієву, Меджиту Абдурахманову, Яшару Муедінову, Білялу Аділову, Джемілю Гафарову, Різе Ізетову, Іззету Абдулаєву, Асану Яникову і Шабану Умерову обрано запобіжний захід у вигляді тримання в СІЗО до 15 травня.

«Засідання проходили в закритому режимі. Деякі судді примудрялися проводити слухання за п’ять хвилин. Їх не годували. Наскільки я знаю, родичам не дозволяли передати їжу, води тільки дали попити», – розповів Едем Семедляєв.

Будівлю суду оточили російські силовики. Вони вимагали від людей, які прийшли підтримати затриманих, відійти від будівлі, попереджаючи про адміністративну відповідальність за «участь у несанкціонованих зборах».

У четвер суд розглядає клопотання слідства про запобіжний захід решті фігурантам другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір». Засідання проходять у закритому режимі.

28 березня в російському Ростові-на-Дону російські силовики затримали трьох активістів «Кримської солідарності» Ремзі Бекірова, Османа Аріфмеметова і Владлена Абдулкадирова, в будинках яких в Криму напередодні пройшли обшуки. Раніше суд в Сімферополі заочно заарештував Абдулкадирова до 15 травня.

Перебування кримськотатарського активіста Едема Яячікова, якого шукають після обшуків в Криму, досі невідоме.

27 березня підконтрольний Кремлю Київський райсуд Сімферополя заарештував дев’ятьох кримськотатарських активістів, затриманих раніше вранці.

Співробітники ФСБ, МВС Росії і Росгвардіі 27 березня провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, в тому числі активістів громадського об’єднання «Кримська солідарність». За інформацією активістів, затримали 20 осіб. Ще чотирьох розшукують російські силовики. У ФСБ Росії підтвердили проведення обшуків в Криму, проте не назвали кількості підозрюваних і їх прізвища.

Ремзі Бекірову, Різе Ізетову, Руслану Сулейманову, Фаріду Базарову і Шабану Умерову інкримінують організацію діяльності терористичної групи. Іншим – участь в діяльності терористичної організації.

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що їх несправедливо переслідують в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» в 2003 році, включивши в список 15 «терористичних» організацій.
…

Увечері 27 лютого кількадесят праворадикалів зібралися під стінами будинку лідера руху «Український вибір», члена партії «Опозиційна Віктора Медведчука. Там вони розфарбували паркан маєтку та закидали подвір’я піротехнікою.

Представники політичної партії «Національний корпус» та наближеної до них організації «Національні дружини» зібралися під будинком Віктора Медведчука. По інший бік паркану стояла ймовірно охорона будинку (точна кількість невідома) в масках та з екіпіруванням. Активісти вимагали, як вони запевняють, «покарати Медведчука за співпрацю з ворогом».

Перед тим 27 березня прааворадикали мітингували під стінами Служби безпеки України. Вимагали відкрити кримінальне провадження на Віктора Медведчука та кандидата в президенти Юрія Бойка через те, що «їздили до окупанта».

У Службі безпеки України заявили 27 березня, що наразі немає ніяких кримінальних проваджень через переліт до Росії кандидата в президенти Юрія Бойка та лідера руху «Український вибір» Віктора Медведчука.

«Ви знаєте, що сьогодні генеральний прокурор сказав, що буде порушено таке кримінальне провадження, але поки що, на жаль, такої інформації за результатами вильоту Бойка та Медведчука до Москви немає», – повідомив начальник департаменту захисту національної державності СБУ Данило Доценко.

У партії «Опозиційна платформа – За життя», висуванцем якої на виборах є Бойко, заявили 27 березня, що «метою переговорів у Москві був захист економічних інтересів України й українських громадян», а про незаконний перетин кордону не може йтися, оскільки «всі необхідні митні та прикордонні процедури було дотримано як при вильоті з України, так і при поверненні».

Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявляє, що має намір відкрити кримінальне провадження про незаконний перетин кордону через поїздку народного депутата, кандидата в президенти Юрія Бойка і проросійського політика, лідера руху «Український вибір» Віктора Медведчука до Росії.

Луценко сказав про це 27 березня на засіданні Кабінету міністрів України після зауваження міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Голова МВС поставив питання, хто з державних чиновників ухвалював рішення на порушення заборони на пряме авіасполучення з Росією.

«Сьогодні буде зареєстровано провадження про незаконний перетин кордону. Але питання не лише до аерослужби, але і до прикордонної служби, яка випустила цих осіб всупереч встановленому порядку», – сказав Луценко.

22 березня прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв прийняв у своїй резиденції в Москві кандидата в президенти України Юрія Бойка і голову політичної ради партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука.

Як повідомляли російські ЗМІ, у зустрічі також взяв участь голова правління «Газпрому» Олексій Міллер. Бойко на зустрічі заявив про бажання «покращувати і відновлювати двосторонні відносини» з Росією, а Медведчук запропонував повернутися до ідеї створення в Україні газотранспортного консорціуму за участю «Газпрому».

У Службі безпеки України заявили про намір найближчим часом дати правову оцінку візиту Бойка і Медведчука до Москви.

Наприкінці минулого року президент Росії Володимир Путін заявив, що не хоче говорити з чинним президентом України Петром Порошенком. Путін заявляв, що Порошенко створює «кризові ситуації і перекладає відповідальність на Росію».

Відносини між Україною та Росією різко загострилися після анексії Росією Криму та початку збройного конфлікту на Донбасі. Росія визнана в Україні країною-агресором.

ТАКОЖ НА ТЕМУ ВИБОРІВ-2019:

Синод ПЦУ: «Оцінюйте кандидатів не за обіцянками, а за плодами їхніх справ»

Війна і вибори-2019. Українці мають обрати Верховного головнокомандувача ЗСУ

Росія кинула сотні мільйонів доларів, щоб зірвати вибори в Україні

Як голосують українці. Сім карт, які пояснюють вибори президента
…

Суд в анексованому Росією Криму 27 березня відправив під арешт до 15 травня дев’ять кримських татар, затриманих раніше за підозрою в причетності до діяльності забороненої в Росії організації «Хізб-ут-Тахрір», повідомив журналіст Радіо Свобода Антон Наумлюк.

28 березня очікується суд для обрання запобіжного заходу для ще 11 затриманих кримськотатарських активістів. Ще чотири людини оголошені в розшук.

Адвокат одного із заарештованих Рустема Сейтхалілова Костянтин Рустемов у коментарі проекту Радіо Свобода Крим.Реалії сказав, що судове засідання щодо його підзахисного тривало кілька хвилин.

За даними громадського об’єднання «Кримська солідарність», 27 березня в анексованому Криму відбувалися обшуки щонайменше в 25 будинках кримських татар.

У ФСБ Росії стверджують, що затримали 20 людей, підозрюваних в участі в організації «Хізб ут-Тахрір».

Російські силовики стверджують, що затримані «поширювали серед жителів півострова терористичну ідеологію, вербували в свої ряди кримських мусульман».

Організація «Хізб ут-Тахрір» заборонена в Росії і внесена там у список 15 об’єднань, названих «терористичними». Росія після того, як анексувала Крим 2014 року, нав’язала заборону і на території півострова.

 
…

Телеканал «1+1» серед загальнонаціональних електронних ЗМІ є лідером у поширенні маніпулятивних матеріалів – громадська організація
…

Співробітники ФСБ, МВС Росії і Росгвардії проводять не менше ніж 25 обшуків в анексованому Криму в будинках людей, яких підозрюють в участі у релігійній організації «Хізб ут-Тахрір», що заборонена в Росії. Як повідомляє громадське об’єднання «Кримська солідарність», обшуки відбуваються у будинках, де проживають кримські татари.

Адвокатів, які прибули на місце обшуків, не пропускають російські силовики.

Раніше повідомлялося, що обшуки проходять в селі Строганівка Сімферопольського району, в мікрорайоні Кам’янка Сімферополя, селі Володимирівка Білогірського району Криму.

У ФСБ Росії підтвердили проведення обшуків в Криму, проте не назвали кількості підозрюваних і їхніх прізвищ.

За даними активістів, у мікрорайоні Кам’янка квартал, де проходить обшук, перекритий Росгвардією. Місцевих жителів не пропускають додому.

Інші подробиці поки що невідомі.

Вранці 26 березня на адмінкордоні з анексованим Кримом російські прикордонники затримали активістів «Кримської солідарності» Ремзі Бекірова і Руслана Сулейманова. Після багатогодинного утримання їх відпустили. Обох звинуватили в адміністративному порушенні, пов’язаному зі псуванням паспортів. При цьому ніяких протоколів про адмінпорушення активістам не видали.

Захисники заарештованих і засуджених по «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокат Еміль Курбедінов зазначає, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці і кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам.

Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» в 2003 році, включивши в список 15 об’єднань, названих «терористичними». В Україні ця організація не заборонена. Росія після того, як анексувала Криму 2014 року нав’язала заборону і на території півострова.
…