У МЗС України висловили стурбованість через «агресивні заяви» з боку КНДР

У Міністерстві закордонних справ України висловили стурбованість «агресивними заявами» з боку КНДР. Про це йдеться у відповідній заяві на сайті відомства.

«МЗС України висловлює стурбованість з приводу агресивних заяв та планів КНДР щодо запуску балістичних ракет по цілях в районі острова Гуам. На думку української сторони, такі дії Пхеньяна поглиблюють небезпеку військового конфлікту в регіоні Східної Азії та загрожують міжнародному миру та безпеці», – йдеться в повідомленні.

Українські дипломати закликають офіційний Пхеньян «до неухильного виконання» раніше ухвалених Радою безпеки ООН резолюцій, зокрема щодо посилення цільових та секторальних санкцій проти КНДР.

5 серпня Рада безпеки ООН одноголосно ухвалила резолюцію, у якій йдеться про розширення санкцій проти Північної Кореї у відповідь на її випробування міжконтинентальних балістичних ракет. Пхеньян відкинув рішення міжнародного співтовариства, заявивши, що воно порушує суверенітет країни.

9 серпня Північна Корея заявила, що «ретельно вивчає» плани ракетної атаки по тихоокеанському острову Гуам. Із цими погрозами Пхеньян виступив після того, як президент США Дональд Трамп попередив КНДР, що будь-які нові погрози зустрінуть «вогнем і люттю».

Кількість обстрілів на Донбасі за тиждень зросла на 55% – Гуґ

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ протягом тижня зафіксувала зростання кількості порушень режиму припинення вогню на Донбасі на 55%, повідомив перший заступник голови Спеціальної моніторингової місії в Україні Александр Гуґ.

«Впродовж тижня ми спостерігали зростання рівня насильства впродовж лінії зіткнення. Кількість порушень режиму припинення вогню, зафіксованих СММ ОБСЄ, підвищилась на 55% (у порівнянні з минулим тижнем – ред.). Особливе занепокоєння викликало широке застосування зброї, забороненої Мінськими домовленостями», – повідомив Гуґ.

За його словами, спостерігачі місії, зокрема, зафіксували щонайменше 547 випадків застосування реактивних систем залпового вогню та інших одиниць артилерії та мінометів.

Раніше сьогодні у прес-центрі штабу АТО повідомили, що минула доба позначилась зменшенням інтенсивності обстрілів позицій Збройних сил України з боку проросійських бойовиків. Повідомлялося про 15 випадків порушення режиму тиші.

В угрупованні «ДНР» звинуватили українську сторону в 33-ох обстрілах попередньої доби. Луганські сепаратисти заявляють, що українські військові 10 серпня стріляли 7 разів.

Про перемир’я у зоні конфлікту на Донбасі домовлялися вже багато разів, востаннє наразі від 24 червня на час жнив – до 31 серпня. Досі жодного разу режим припинення вогню не втримувався. При цьому сторони щоразу заперечують свою вину в порушеннях і звинувачують одна одну у провокаціях.

Бойовики блокують доступ патрулів ОБСЄ до газорозподільчої станції біля Красногорівки – СЦКК

Українська сторона Спільного центру контролю та координації режиму припинення вогню на Донбасі (СЦКК) повідомляє, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі завадили патрулям ОБСЄ 11 серпня оглянути та з’ясувати обсяг ремонтно-відновлювальних робіт на Красногорівській газорозподільчій станції поблизу лінії зіткнення. Про це йдеться в повідомленні на сайті Міноборони.

«Незаконні збройні формування ОРДО відкликали гарантію безпеки на час перебування поблизу станції патрулів ОБСЄ, мотивуючи вигаданим приводом, про нібито обстріл з боку підрозділів ЗСУ ввечері 10 серпня пожежної машини на околиці Донецька. Справжня ж причина зриву зазначеного заходу – це прагнення у будь-який спосіб не дати Александру Гуґу та співробітникам місії потрапити на Красногорівську ГРС», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що Красногорівка і Мар’їнка вже понад три роки залишаються без газопостачання, зупинено роботу майже всіх найближчих провідних підприємств, на яких працювала більшість місцевих жителів.

За даними СЦКК, упродовж цього часу бойовики жодного разу не надали гарантій безпеки для проведення ремонтних робіт на Красногорівській газорозподільчій станції.

Напередодні ввечері в сепаратистському угрупованні «ДНР» повідомили, що українська сторона обстріляла Петровський район окупованого Донецька, в результаті чого загорівся будинок і під обстріл потрапив автомобіль пожежників. У штабі АТО у обстрілах звинувачують бойовиків.

 

Фігуранта «справи кримських диверсантів» Сулейманова засудили до 1 року і 8 місяців колонії

Фігуранта «справи кримських диверсантів» Редвана Сулейманова засудили в анексованому Криму до 1 року і 8 місяців колонії загального режиму, а також зобов’язали виплатити понад 3,5 мільйона рублів матеріальної «шкоди». Таке рішення 10 серпня ухвалив підконтрольний Кремлю Залізничний районний суд Сімферополя, повідомляє кореспондент сайту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Прокурор 2 серпня запросив два роки позбавлення волі Сулейманову.

Редвана Сулейманова затримали 30 липня 2016 року на території аеропорту Сімферополя. 12 серпня Федеральна служба безпеки Росії розіслала по російських медіа відео допиту Сулейманова, де той дає свідчення. Затриманий каже, що в жовтні 2015 року в Запоріжжі його завербувала українська розвідка. За словами Сулейманова, спочатку в його завдання входило збирання інформації про переміщення військової техніки, а пізніше нібито поставили завдання знайти на сімферопольському вокзалі і аеропорту місце для закладки вибухових пристроїв.

У Генштабі Збройних сил України спростовують заяву Федеральної служби Росії.

Фігурант «справи кримських диверсантів» Редван Сулейманов в суді визнав провину, але не погодився з висунутим йому обвинуваченням у заподіянні великої шкоди.

Російські силовики блокують вулицю в Білогірському районі окупованого Криму

У селі Новокленове в Білогірському районі анексованого Криму зранку 10 серпня озброєні російські силовики блокують одну з вулиць. Про це повідомили голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, а також кримськотатарський активіст Заїр Смедляєв.

«У селі Уч Козь (нині – Новокленове) Карасубазарського (нині – Білогірського) району Криму озброєні російські окупанти блокують одну з вулиць. Схоже, черговий обшук і чергове затримання», – написав Чубаров.

Адвокат Еміль Курбедінов уточнив адресу, за якою відбувається обшук, і вказав, що в будинку перебувають щонайменше четверо дітей.

На сайтах підконтрольних Кремлю силових відомств Криму про будь-які операції в Білогірському районі також поки не повідомляють.

Після російської анексії в Криму почастішали масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили ряд економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Більшість українців економлять на їжі та одягу – ранковий ефір Радіо Свобода

Більшість українців економлять на їжі та одягу, свідчить дослідження;

Влада не бажає відпускати українців з «повідка» реєстрації за місцем проживання;

Антиукраїнське мовлення майже готові блокувати, на четвертому році війни повідомляє Турчинов;

На ці теми ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук говоритиме з гостями студії. Відповідатимуть на запитання: керівник групи електронної демократії «Реанімаційного пакету реформ» Сергій Лобойко; державний секретар Міністерства інформаційної політики України Артем Біденко, учасник оборони і звільнення Слов’янська Мирослав Гай, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Сергій Костинський; аналітик компанії Research & Branding Group Олексій Ляшенко та експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Віталій Кравчук

Майже 12 тисяч гривень штрафу отримав бухгалтер сільради за неоприлюднення закупівель у ProZorro – #Точно

На Запоріжжі головного бухгалтера Григорівської сільської ради оштрафували на 11,9 тисячі гривень через приховування звітів про закупівлі у системі ProZorro. Така інформація міститься в постанові Запорізького районного суду Запорізької області від 14 липня 2017 року, повідомляє проект Радіо Свобода #Точно.

У травні цього року протокол про відповідне порушення склав аудитор Східного офісу Держаудитслужби. При проведені позапланової виїзної ревізії було встановлено, що з 1 серпня 2016 року до 1 березня 2017-го Григорівською сільрадою здійснено закупівель за п’ятьма договорами на суму 857 тисяч 496 гривень. Однак, по жодній із угод не оприлюднені звіти в системі електронних закупівель ProZorro.

На судовому засіданні головний бухгалтер сільради визнав свою вину в повному обсязі.

Із 1 серпня 2016 року на ProZorro перейшли органи місцевого самоврядування, зокрема сільські ради.

Очікувана економія в системі ProZorro за минулой рік становила понад 18 мільярдів гривень.

Захарченко: «Малоросії» не буде

Лідер угруповання «ДНР» Олександр Захарченко заявляє, що назви «Малоросія» для раніше пропонованого ним проекту, не буде.

«Сама ідея перезаснування держави, зануреної у глибоку економічну і політичну кризу, яка не робить спроб проведення кардинальних реформ щодо федералізації країни і пошуку шляхів виходу з колапсу, отримала широку підтримку. Вже зараз можна сказати, що назви «Малоросія» не буде, оскільки воно викликає у багатьох відторгнення», – заявив Захарченко, якого цитують сепаратистські сайти.

У липні Олександр Захарченко заявив про «створення держави Малоросії», в яку, за його словами, наразі входять окуповані території Донбасу, а в майбутньому має ввійти вся Україна, крім Криму, який сепаратисти визнають «російським».

Цю заяву розкритикували не лише в Україні і на Заході, а й у Росії, а також у самому угрупованні «ДНР» і в сусідньому сепаратистському угрупованні «ЛНР» на окупованій частині Луганщини, які, за ідеєю Захарченка, мали б припинити існування.

А Франція і Німеччина, що разом із Україною і Росією є учасниками «нормандського формату» переговорів про врегулювання на окупованій частині сходу України, закликали Росію засудити заяву про «Малоросію» як таку, що є порушенням мінських домовленостей про врегулювання на окупованій частині українського Донбасу і також суперечить духові переговорів про це врегулювання в «нормандському форматі».

Крім того, занепокоєння заявою про «Малоросію» висловили в Організації з безпеки і співпраці в Європі, що є стороною іншого формату переговорів про врегулювання, так званого «мінського процесу». ОБСЄ закликала уникати дій, що ставлять під загрозу виконання мінських домовленостей про врегулювання в регіоні.

У Москві не стали засуджувати заяви Захарченка, хоча у Кремлі її назвали його «особистою ініціативою».

Суд у Криму присудив активісту Караметову 10 діб адміністративного арешту

Підконтрольний Кремлю Залізничний суд Сімферополя 9 серпня присудив активіста Серверу Караметову 10 діб адміністративного арешту за «опір співробітникам поліції».

Напередодні суд визнав його винним за ст. 20.2 КоАП Росії і оштрафував на 10 тисяч рублів (близько 4200 гривень).

Щодо літнього кримськотатарського активіста Сервера Караметова, затриманого 8 серпня у Сімферополі за одиночний пікет на підтримку Ахтема Чийгоза, склали два адміністративних протоколи. Один – за «порушення порядку проведення одиночних пікетів», другий – за «опір співробітникам поліції».

Сервера Караметова затримують в анексованому Криму вже не вперше. У День пам’яті жертв геноциду кримських татар 18 травня його затримали російські силовики після того, як він прийшов на площу у Сімферополі з кримськотатарським прапором і портретами своїх батьків, які стали жертвами депортації 1944 року. За три години його відпустили після складання адміністративного протоколу.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією.. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Російські силовики в окупованому Криму обшукують будинок мулли Емірамзаєва

Російські силовики зранку 9 серпня прийшли з обшуком до жителя кримського селища Кіровське Умера Емірамзаєва. Про це в соцмережах повідомляють кримські правозахисники та активісти. Обшук розпочався близько 7:30, будинок оточений, на підтримку Емірамзаєва збираються люди, повідомляє активіст Абдуллах Якубов.

На відеокадрах з місця подій видно кілька десятків людей, які вийшли підтримати Емірамзаева, а також екіпірованих силовиків і припаркований неподалік автозак.

«Умер Емірамзаєв є місцевим муллою і авторитетною особою Кіровського району, відомий своєю побожністю, люди його знають тільки з хорошого боку, він є багатодітним батьком і сам народився в багатодітній родині», – зазначає Якубов.

На сайтах підконтрольних Кремлю силових відомств Криму про причини обшуку поки не повідомляють.

Після російської анексії в Криму почастішали масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили ряд економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

На українську газову трубу «садять» іноземця – ранковий ефір Радіо Свобода

Електрику в Криму «з’їдають» військові бази, експерти кажуть, що світло буде після деокупації.

Чиновники саботують реформи, вже скоро їм платитимуть інакше.

На українську газову трубу «садять» іноземця, частина українців обурюються.

На ці теми ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук говоритиме з гостями студії. Відповідатимуть на запитання: перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Юсуф Куркчі та експерт інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук; експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій та голова Національного агентства України з питань державної служби Костянтин Ващенко; президент центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар та директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАН України Валентин Землянський.

 

 

Порошенко і Марґвелашвілі засудили візит Путіна до Абхазії – Адміністрація президента

Президент України Петро Порошенко і президент Грузії Ґіорґі Марґвелашвілі у ході телефонної розмови засудили візит російського президента Володимира Путіна до окупованої грузинської Абхазії, поінформували на Банковій.

«Обидва лідери засудили відвідання президентом Росії окупованої Абхазії сьогодні», – повідомляє прес-служба Адміністрація президента України.

Крім того, президент України висловив солідарність з грузинським народом у зв’язку з дев’ятими роковинами початку російської агресії проти Грузії.

Він також запевнив, що Україна підтримує й буде підтримувати територіальну цілісність Грузії.

Сьогодні Путін відвідав сепаратистський регіон Грузії – Абхазію. У ході візиту російський президент заявив, що Москва гарантуватиме безпеку і «незалежність» Абхазії.

Війна Росії проти Грузії почалася 8 серпня 2008 року. У результаті 5-денної війни Росія дислокувала в цьому й іншому сепаратистському регіоні Абхазії свої війська й озброєння, а також визнала самопроголошену «незалежність» цих двох грузинських регіонів. Усі держави світу, за винятком Росії, Венесуели, Нікарагуа і Науру, визнають ці регіони територією Грузії, окупованою Росією. За офіційними даними грузинської влади, в результаті подій 2008-го загинуло більш ніж 400 людей, понад 2 тисячі були поранені.

Заяви з Німеччини не врятують Росію від санкцій за Крим – ранковий ефір Радіо Свобода

Заяви з Німеччини не врятують Росію від санкцій за Крим;

Порятунком туристів у Карпатах хоче керувати Київ;

Дитину-жертву ДТП не врятували – медиків обвинувачують у пияцтві на роботі.

На ці теми ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук говоритиме з гостями студії. Відповідатимуть на запитання: екс-народний депутат Андрій Сенченко і політолог Євген Магда; рятувальник Ростислав Мартинюк і начальник відділу реагування ДСНС в Івано-Франківській області Тарас Кочкодан; речник поліції Київської області Микола Жукович і експерт з медичного права Зоряна Черненко.

У Дніпрі вручили ще 2 підозри учаснику перестрілки, в якій загинули АТОвці

У Дніпрі вручили ще два повідомлення про підозру учаснику перестрілки, в якій загинуло двоє учасників АТО, Давиду Пабілеру. Інформацію про це Радіо Свобода підтвердили в обласному управлінні поліції.

За даними поліції, вручені повідомлення про підозру у скоєнні злочинів за частиною 2 статті 189 (вимагання) та частиною 1 статті 263 (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) Кримінального кодексу України.

1 серпня учаснику перестрілки в Дніпрі, громадянину Ізраїлю, було вручене перше повідомлення про підозру.

Водночас, як поінформували в поліції, питання про обрання чоловіку запобіжного заходу все ще вирішується суді.

Обрання запобіжного заходу підозрюваному в Бабушкінському районному суді Дніпра розпочалась ще 2 серпня. Процес затягнувся через численні клопотання захисту. Сторона захисту кілька разів клопотала про відведення судді та слідчого, адвокати заявили клопотання про необхідність залучення перекладача з івриту, оскільки їхній підзахисний, громадянин Ізраїлю, не розуміє української та російської мов.

На судовому засіданні у п’ятницю адвокати підозрюваного висловлювали недовіру щодо фаховості спеціально запрошеної до Дніпра з Умані перекладачки з івриту. Сторона обвинувачення прокоментувала це як свідоме затягування судового процесу.

Суд у понеділок знову затягнувся через нове клопотання захисту щодо відведення судді.

24 липня ввечері у Дніпрі, біля ресторану на проспекті Гагаріна, сталась перестрілка. За даними поліції, дві групи людей, в одній із яких був відомий адвокат, учасник АТО Едмонд Саакян і кілька колишній бійців, з’ясовували «економічні стосунки». У результаті перестрілки двоє учасників АТО загинули.

Едмонд Саакян, який отримав поранення в живіт, заявляє, що нападниками були люди, які раніше погрожували його братові та родині, вимагаючи грошей.

Четверо людей зі сторони, яку поліція називає нападниками, також поранені. За даними поліції, серед них є раніше засуджені громадяни. Двом із них вручили повідомлення про підозру і взяли під варту. Ще один, який не мав відповідного статусу, за зверненням родичів залишив лікарню і відбув на лікування за кордон.

За фактом стрілянини поліцейські відкрили кримінальне провадження за статтею «умисне вбивство».

У кримських селищах Гурзуф і Курортне відключили світло

У селищі Курортне Ленінського району Криму ввечері 7 серпня відсутнє електропостачання. Як повідомив диспетчер «Крименерго» кореспонденту проекту Радіо Свобода Крим.Реалії, це тимчасове відключення, світла не буде приблизно годину.

Також електрики немає в селищі Гурзуф на Південному березі Криму.

Раніше в російській адміністрації Ялти попередили жителів міста й усього ПБК про можливі відключення світла через спеку.

У понеділок підприємство «Крименерго» закликало жителів півострова економити електроенергію у спеку, щоб знизити навантаження на енергоустаткування.

Інструкцію з рекомендаціями опублікували 7 серпня на сайті компанії. У «Крименерго» радять кримчанам замінити лампи розжарювання на енергозберігаючі або світлодіодні, не використовувати електронагрівальну техніку в спеку, запобігти потраплянню сонячних променів через вікна, зволожувати повітря, знизити витрати електричної енергії, необхідної для роботи холодильників.

Вночі 6 серпня через аварію на підстанції «Старий Крим» були знеструмлені деякі населені пункти в районі Судака та Старого Криму. У компанії «Крименерго» відключення світла пов’язують із аномальною спекою на півострові.

28 липня Крим на кілька годин залишився без світла через аварію у Краснодарському краї Росії, звідки електроенергію енергомостом подають на півострів. За інформацією кримського Міненерго, протиаварійна автоматика спрацювала через високу температуру повітря. Для безперебійного енергопостачання в Криму будують дві ТЕС із використанням незаконно ввезених газових турбін Siemens.

В анексованому Росією Криму, незважаючи на запуск третьої нитки російського енергомосту навесні 2016 року, тривають відключення світла. З грудня 2015 року до Криму перестала надходити електроенергія з материкової України через пошкодження електроопори в Херсонській області. Зараз Крим забезпечується за рахунок власної генерації, генераторних установок із Росії й енергомостом із Кубані.

Охоронця Яроша продовжать утримувати під домашнім арештом

Охоронцю народного депутата України Дмитра Яроша, якого підозрюють у вогнепальному пораненні таксиста, продовжили термін утримання під домашнім арештом. Відповідне рішення 7 серпня ухвалив Заводський районний суд Кам’янського.

За рішенням суду, Михайло Навроцький залишиться під домашнім арештом ще на два місяці – до 4 жовтня.

У понеділок у Кам’янському розпочався судовий процес над підозрюваним.

Як поінформували в прокуратурі, чоловікові повідомлено про підозру в скоєнні злочинів за трьома статтями Кримінального кодексу України – хуліганство, умисне тілесне ушкодження та незаконне зберігання зброї та боєприпасів. Йому може загрожувати до 8 років ув’язнення.

Розгляд справи запланований на вересень.

14 травня у Кам’янському на Дніпропетровщині стався конфлікт зі стріляниною, одна людина поранена. За даними поліції, конфлікт виник після того, як водій таксі не відповів пасажирам українською мовою. Вогнепального поранення зазнав колега таксиста, який поспішав йому на допомогу.

У поліції офіційно не підтвердили інформацію про те, що затриманим через стрілянину є охоронець народного депутата Дмитра Яроша, однак помічник народного депутата Дмитра Яроша Ростислав Винар підтвердив Радіо Свобода, що людиною, яка вистрілила в таксиста, був охоронець Дмитра Яроша.

У червні захист Михайла Навроцького, якого підозрюють у вогнепальному пораненні таксиста, подав заяву до обласної прокуратури зі скаргою на умови утримання підзахисного в лікарні. Захист вимагав відкрити кримінальні провадження за частиною 2 статті 127 та частиною 2 статті 365 Кримінального кодексу України через перевищення правоохоронцями їхніх повноважень. За даними адвокатів, підозрюваний, що перебував на лікуванні в одному з медичних закладів Дніпра, цілодобово утримувався в наручниках, що, за словами адвокатів, є «катуванням». Також адвокати наголошували на незадовільних умовах утримання їхнього підзахисного в лікарні швидкої допомоги, куди він спершу був доправлений.

9 червня Заводський районний суд Кам’янського звільнив Михайла Навроцького з-під варти, змінивши запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

МЗС України про можливий тюремний термін Чийгозу: 8 років – за патріотизм

У МЗС України вкотре зажадали від російської влади припинити переслідування одного з лідерів кримськотатарського національного руху, заарештованого в Криму, Ахтема Чийгоза, якому загрожує до восьми років ув’язнення.

«Вісім років за патріотизм… Псевдо-прокуратура, псевдо-суди. Вимагаємо від окупанта припинити переслідування Ахтема Чийгоза», – написала речник українського МЗС Мар’яна Беца у Twitter 7 серпня.

На засіданні у «справі Чийгоза» в підконтрольному Кремлю Верховному суді анексованого Криму 7 серпня прокурор Анастасія Супряга запросила для обвинуваченого покарання у вигляді позбавлення волі на строк вісім років із відбуванням у колонії загального режиму.

На думку адвоката Миколи Полозова, суд у Криму винесе рішення про покарання для одного з лідерів кримськотатарського національного руху, заарештованого Ахтема Чийгоза у вигляді шести-семи років ув’язнення.

Засідання підконтрольного Кремлю Верховного суду Криму, де 7 серпня відбуваються слухання в справі одного з лідерів кримськотатарського національного руху, заарештованого Ахтема Чийгоза, відклали до вівторка 8 серпня у зв’язку із загорянням силового кабелю.

Ахтема Чийгоза затримали в січні 2015 року за участь у мітингу на підтримку територіальної цілісності України перед будівлею Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року. Тоді мітингувальникам протистояли проросійські активісти, зокрема з партії «Русское единство». Російська влада анексованого Криму звинувачує Чийгоза в організації масових заворушень.

«Справу Чийгоза» російський суд розглядає в рамках «справи 26 лютого» після того, як 20 липня суд на закритому засіданні розділив цю справу на дві: окремо – щодо заступника голови Меджлісу кримських татар Ахтема Чийгоза, й окремо щодо інших фігурантів процесу – Алі Асанова й Мустафи Дегерменджі.

Біля Мар’їнки через обстріли бойовиків загинув український військовий – штаб

Українська сторона повідомляє про загибель свого військово через обстріли з боку підтримуваних Росією бойовиків біля Мар’їнки Донецької області.

«Близько 13 години від кулі ворожого снайпера загинув наш боєць неподалік Мар’їнки. Також бандити випустили 2 міни калібру 120 міліметрів по позиціях сил АТО на підступах до Широкина. На донецькому напрямку під гранатометний вогонь потрапили українські опорні пункти у районі Невельського», – мовиться у повідомленні штабу української воєнної операції, опублікованому ввечері 7 серпня.

В угрупованні «ДНР» заявляють про «серйозне загострення» ввечері 6 серпня та «важкі бої» на околицях Донецька, Горлівки та на півдні контрольованої сепаратистами території.

В угрупованні «ЛНР» повідомляють про бойові дії поблизу Бахмутської траси.

Про припинення вогню на лінії контакту домовлялися вже багато разів, востаннє наразі від 24 червня на час жнив – до 31 серпня. Досі жодного разу режим припинення вогню не втримувався. При цьому сторони щоразу заперечують свою вину в порушеннях і звинувачують у провокаціях іншу сторону.

На Дніпропетровщині відкрили пам’ятний хрест загиблим на Донбасі бійцям

На Дніпропетрвщині, у райцентрі Широкому, 5 серпня відкрили пам’ятний хрест українським бійцям, що загинули під час бойових дій на Донбасі. Ініціаторами встановлення виступили учасники АТО, зокрема бійці батальйону «Азов», та громадські активісти.

За словами організаторів, кам’яний хрест важить близько тонни, на ньому викарбуваний тризуб. На виготовлення пам’ятника знадобилось два місяці.

Хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих.

«Восьмеро бійців з Широківського району віддали свої життя на сході зі зброєю в руках, тому для місцевих жителів цей знак стане символом поваги героям з сусідньої вулиці. Козацький хрест і рунічний тризуб – символ великої української історії, яку сьогодні ми гідно продовжуємо», – зазначив демобілізований боєць Денис Котенко.

За даними з Книги пам’яті, станом на 1 травня 2017 року в зоні АТО загинуло 413 бійців, уродженців Дніпропетровської області.

У Кривому Розі посадовець поліції вчинив бійку біля кафе

У Кривому Розі Дніпропетровської області призначили перевірку через участь у бійці виконувача обов’язків начальника Довгинцівського відділу поліції міста.

«Попередньо встановлено, що один із заступників керівника відділу поліції на Дніпропетровищині створив конфлікт біля кафе, який переріс у бійку. До одного з розважальних закладів міста був викликаний екіпаж патрульної поліції. Прибувши на місце події поліцейські виявили правопорушника, який поводився зухвало, виражався нецензурною лайкою, не реагував на зауваження правоохоронців», – мовиться у повідомленні Національної поліції України.

«Встановлено, що правопорушник працює у Довгинцівському відділі поліції Кривого Року і на даний час є тимчасово виконуючим обов’язки начальника ВП. За даним фактом розпочато службову перевірку. Правопорушника відсторонено від виконання обов’язків», – зазначили у поліції.

Голова Національної поліції Сергій Князєв заявив, що за результатами службової перевірки правопорушника буде звільнено з правоохоронних органів.

Ім’я винуватця не називають.

На Донбасі тривають поодинокі обстріли з боку бойовиків – штаб

Українська сторона повідомляє про продовження поодиноких обстрілів з боку підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі.

«З півночі російсько-окупаційні угруповання тричі відкривали вогонь з великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї по наших позиціях поблизу Авдіївки. На Луганському напрямку злочинці двічі застосовували гранатомети у районі Новоолександрівки. Також під гранатометний вогонь потрапили українські опорні пункти у Водяному, що на маріупольському напрямку», – мовиться у повідомленні штабу української воєнної операції на Донбасі, опублікованому ввечері 5 серпня.

В угрупованні «ДНР» звинувачують українську сторону в обстрілі напередодні ввечері західної околиці Донецька, через що, за даними бойовиків, поранень зазнав один мирний житель. В угрупованні «ЛНР» стверджують, що ЗСУ минулої доби 9 разів порушили «режим тиші».

Про припинення вогню на лінії контакту домовлялися вже багато разів, востаннє наразі від 24 червня на час жнив – до 31 серпня. Досі жодного разу режим припинення вогню не втримувався. При цьому сторони щоразу заперечують свою вину в порушеннях і звинувачують у провокаціях іншу сторону.

Порошенко анонсував збільшення грошового забезпечення військових

Президент України Петро Порошенко обіцяє покращення грошового утримання військовослужбовців деяких спеціальностей та доплат учасникам бойових дій у зоні конфлікту на Донбасі.

Про це він заявив під час під час відвідання військового аеродрому на Вінничині, повідомляється на сайті президента.

За словами Порошенка, підвищення окладів стосуватиметься льотчиків, десантників, спецназівців, танкістів, зокрема, механіків-водіїв та «інших напрямків, де на сьогоднішній день потрібна не лише чисельність, а й фахова підготовка».

«Крім того, прийнято рішення ще збільшити рівень грошового утримання, доплати військовослужбовців, які виконують військові обов’язки в зоні АТО. Я доручив підняти утримання на першій лінії до 10 тисяч гривень на місяць, і підвищити утримання на другій лінії до 4,5 тисяч гривень», – сказав президент.

Раніше 1 серпня секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов виступив із заявою, у якій закликав збільшити оклади військовим до рівня держслужбовців.

Цього ж дня президент Порошенко підписав закон про внесення змін до цьогорічного державного бюджету через перевиконання його доходної частини. Надлишок коштів, як повідомлялось, має бути спрямований на соціальні проекти.

Раніше Кабінет міністрів заявляв про 24 мільярди гривень перевиконання планового показника доходів, які планується перерозподілити на соціальні, інфраструктурні та оборонні проекти. Причиною появи перевиконання і прем’єр-міністр, і президент назвав заходи із детінізації української економіки.

Водночас, на думку деяких економістів, перевиконання бюджету пояснюється виключно інфляційним ефектом.

На відновлення боєздатності Повітряних сил ЗСУ передбачено 1 мільярд гривень – Порошенко

На відновлення боєздатності, утримання та експлуатацію озброєння й техніки Повітряних сил ЗСУ з держбюджету виділено 1 мільярд гривень, повідомив президент України Петро Порошенко на Вінниччині.

«Бойовий склад вже поповнили відремонтовані та модернізовані літаки, зенітні, ракетні та радіолокаційні комплекси…Впродовж першого півріччя після модернізації та ремонту до бойових військових частин вже поставлені літаки Су-24М, Су-25М1, Су-27БМ1, Міг-29, Ан-26, Л-39, радіолокаційні комплекси «Малахіт, «Пелікан» тощо», – сказав Порошенко на військовому аеродромі у селі Гавришівка, куди він прибув у суботу з Василькова на борту бойового винищувача Міг-29, сидячи у кріслі другого пілота.

Робочу поїздку Порошенко організував, щоб привітати військових льотчиків з Днем Повітряних сил, повідомили в президентській адміністрації.

«Щиро дякую за бездоганну військову службу всім, хто сьогодні перебуває на сторожі неба незалежної України», – сказав президент.

Кільком військовим від нього дісталися державні нагороди. Натомість Порошенкові показали прольоти військових літаків і виконання навчально-тренувальних вправ парашутистами.

День Повітряних сил Збройних сил України відзначають у першу неділю серпня.

У Кам’янському суд відмовив депутатові міськради скасувати постанову ТВК щодо його відкликання

У Кам’янському суд відмовив депутатові міської ради Дмитру Пучкіну в оскарженні постанови ТВК щодо відкликання. Відповідне рішення ухвалив Заводський районний суд міста.

За даними суду, позивачеві відмовлено у задоволенні позовних вимог до Кам’янської міської виборчої комісії про визнання протиправною і скасування її постанови. Мотиваційна частина ухвали поки не оприлюднена.

За текстом ухвали суду, апеляція на рішення може бути подана упродовж 10 днів.

4 липня в Кам’янському територіальна виборча комісія ухвалила рішення щодо відкликання депутата міськради Дмитра Пучкіна, обраного за списками ВО «Батьківщина». 

За даними ТВК, рішенню передував збір підписів виборців Кам’янського, які загалом назбирали понад 2,5 тисячі підписів.

Водночас депутат міськради Дмитро Пучкін тоді заявив Радіо Свобода, що процедура відкликання не була дотримана і «нічого спільного із законністю рішення ТВК не має». Зокрема, як стверджує Дмитро Пучкін, збори жителів, які ініціювали його відкликання, проводились у тому самому приміщенні, де роздавалась доброчинна допомога, а на момент голосування не були присутні 300 людей, як того вимагає законодавство.

Наприкінці березня у Кам’янському на Дніпропетровщині вперше в Україні відкликали депутата місцевої ради Юрія Литвиненка («Блок Петра Порошенка – «Солідарність»). Постанову про припинення повноважень депутата ухвалила на своєму засіданні Кам’янська територіальна виборча комісія, цій ухвалі передував збір підписів виборців і рішення партійного з’їзду. Депутат із цим рішенням не погодився і звернувся до суду. 

31 травня в Кривому Розі Криворізька територіальна виборча комісія ухвалила рішення щодо звернення до центральних органів партій ВО «Батьківщина» та Радикальної партії Олега Ляшка про відкликання 11 депутатів міської ради, які обиралися до міськради від цих партій. в Кривому Розі. Усі 11 депутатів звернулись до суду з позовами. Суд скасував постанови про відкликання восьми із них, щодо трьох рішення ще не ухвалені.

МЗС оголосило Росії протест через поїздку Медведєва в анексований Крим

Міністерство закордонних справ України висловлює протест у зв’язку з черговим неузгодженим з Україною візитом російської делегації на чолі з прем’єр-міністром Росії Дмитром Медведєвим в анексований Крим.

«Міністерство закордонних справ України неодноразово наголошувало на неприпустимості неузгоджених з Україною перебувань російських посадових осіб на суверенній території нашої держави у її міжнародно визнаних кордонах, яка включає Автономну Республіку Крим і Севастополь», – йдеться в заяві МЗС 4 серпня.

У відомстві наголосили, що вважають згаданий візит і інші поїздки російських чиновників у Крим «грубим порушенням державного суверенітету і територіальної цілісності України, цинічним і демонстративним нехтуванням російською стороною загальновизнаними нормами міжнародного права».

Російському зовнішньополітичному відомству МЗС України надіслали відповідну ноту протесту.

За даними російських ЗМІ, 4 серпня прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв прибув на кримський суднобудівний завод «Море» у Феодосії.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

 

Порошенко пропонує залучити іноземних фахівців до розслідування вбивства Шеремета

Президент України Петро Порошенко висловив готовність залучити до складу групи з розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета іноземних фахівців. Про це голова держави заявив під час урочистих заходів з нагоди другої річниці створення Національної поліції України 4 серпня в Києві.

«Ми отримаємо щомісячні звіти, для цього ми зустрічаємося і зі слідчими, і з родичами, і я думаю, що ми маємо зробити все для того, щоб і виконавці, і замовники були притягнуті до відповідальності… Я зі свого боку роблю все для того, щоб убивці Шеремета були знайдені, я сказав, що це справа честі Національної поліції та слідчих, і ми це з контролю не знімемо. На зустрічі з родичами я запропонував, щоб вони дали мені пропозиції щодо залучення іноземців до складу слідчої групи», – сказав Порошенко.

Шеремет був убитий 20 липня 2016 року в центрі Києва внаслідок підриву автомобіля. Українська влада кваліфікує загибель журналіста як умисне вбивство. До цього часу офіційного підозрюваного у розслідуванні вбивства Шеремета немає.

Раніше правоохоронці вже заявляли, що до роботи над справою залучали міжнародні служби ФБР і Інтерпол, але про результати їхньої роботи не повідомляли.

12 липня міжнародна організація «Комітет захисту журналістів» у своєму звіті розкритикувала розслідування вбивства Шеремета і заявила, що воно викликає більше запитань, ніж відповідей, через майже рік після вбивства.

Павло Шеремет – білоруський, російський і український журналіст телебачення, радіо і періодичних видань, у 1990-х – 2000-х роках керівник відділу спеціальних інформаційних проектів російського телеканалу ОРТ, згодом – «Першого каналу». Останні п’ять років жив у Києві, працював в інтернет-виданні «Українська правда», а також на радіо «Вести».

Порошенко назвав нові санкції ЄС проти Росії «потужним сигналом агресору»

Президент України Петро Порошенко подякував Раді Європейського союзу за рішення про нові санкції проти Росії, запроваджені після скандалу з газовими турбінами Siemens, завезеними всупереч контрактам до анексованого Криму. За його словами, рішення розширити санкції є «потужним сигналом агресору».

«Вдячний Раді ЄС за остаточне рішення накласти санкції проти Росії за «прецедент Сіменс». Заслужена відповідь за неповагу до контрактних зобов’язань і потужний сигнал агресору щодо непохитної єдності та солідарності між столицями Європейського союзу… Спроби обійти санкції цинічними схемами лише збільшуватимуть ціну за агресію. І бути цьому, допоки не буде відновлено суверенітет і територіальну цілісність України, включно з Кримом», – написав Порошенко у Facebook.

Європейський союз 4 серпня додав до санкційного списку трьох чиновників і три компанії з Росії після скандалу з газовими турбінами Siemens, завезеними всупереч контрактам до анексованого Криму.

Санкції стосуються заступника міністра енергетики Росії Андрія Черезова, голови департаменту Міненерго Євгена Грабчака і гендиректора «Технопромекспорту» Сергія Топор-Гилки, а також трьох російських компаній – партнерів Siemens. Обмежувальні заходи передбачають замороження рахунків і заборону на в’їзд.

За даними ЄС, тепер санкції стосуються 153 російських громадян і 40 компаній.

Апеляційний суд скасував вирок обвинуваченому у хабарництві генералу – Матіос

Апеляційний суд Києва виправдав екс-генерала Державної прикордонної служби України Олега Лантвойта, раніше засудженого до 10 років в’язниці за хабар, повідомляє головний військовий прокурор України Анатолій Матіос. За його словами, після отримання рішення суду прокуратура підготує і внесе касаційну скаргу.

«Ми переконані у достатності зібраних та оцінених судом першої інстанції наших доказів, які лягли в основу вироку про покарання у вигляді позбавлення волі Лантвойта на 10 років», – зазначив Матіос на своїй сторінці у Facebook.

Дарницький районний суд Києва у листопаді 2015 року засудив Ланвойта до 10 років в’язниці з конфіскацією майна за отримання хабара і позбавив його звання генерал-лейтенанта.

У Дніпрі суд не може обрати запобіжний захід одному з учасників перестрілки

У Дніпрі упродовж двох днів суд не може обрати запобіжний захід третьому учаснику перестрілки, в якій загинуло двоє учасників АТО. Судові слухання відбуваються в Бабушкінському районному суді Дніпра.

У середу судове засідання затягнулось через клопотання сторони захисту про відведення судді, у четвер – підозрюваний заявив клопотання про те, що йому потрібен перекладач з івриту.

За інформацією побратимів загиблих у перестрілці бійців АТО, з перекладачем для підозрюваного виникли труднощі: консульства Ізраїлю у Дніпрі і Харкові поки не надали такого фахівця.

За їхніми словами, у випадку затягування судового процесу підозрюваного можуть відпустити через закінчення терміну затримання.

У п’ятницю, 4 серпня, спливає 72-годинний термін його затримання.

За інформацією Бабушкінського районного суду Дніпра, нове судове засідання для обрання запобіжного заходу призначили на 9-у годину 4 серпня.

24 липня ввечері у Дніпрі, біля ресторану на проспекті Гагаріна, сталась перестрілка. За даними поліції, дві групи людей, в одній із яких був відомий адвокат, учасник АТО Едмонд Саакян і кілька колишній бійців, з’ясовували «економічні стосунки». У результаті перестрілки двоє учасників АТО загинули.

Едмонд Саакян, який отримав поранення в живіт, заявляє, що нападниками були люди, які раніше погрожували його братові та родині, вимагаючи грошей.

Четверо людей зі сторони, яку поліція називає нападниками, також поранені. За даними поліції, серед них є раніше засуджені громадяни. Двом із них вручили повідомлення про підозру і взяли під варту. Ще один, який не мав ніякого статусу, залишив лікарню і виїхав за кордон. Четвертому – вручили повідомлення про підозру, але запобіжний захід ще не обрали.

За фактом стрілянини поліцейські відкрили кримінальне провадження за статтею «умисне вбивство».

Кортеж генпрокурора Луценка регулярно їздить зустрічною смугою – «Схеми»

Кортеж генерального прокурора Юрія Луценка часто порушує правила дорожнього руху, виїжджає на зустрічну смугу, розвертається через подвійну суцільну лінію, що неодноразово фіксували журналісти програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший»).

Так, зокрема, трапилося 11 липня, коли два авто «Тойота Кемрі», якими користується очільник ГПУ, прямували до Верховної Ради на розгляд питання щодо зняття депутатської недоторканності з кількох народних депутатів, коли до засідання лишалося 10 хвилин. Те саме порушення з боку кортежу генерального прокурора журналісти фіксували ще двічі.

​Журналісти зафіксували, як, заїжджаючи до Головного управління СБУ, цей кортеж перетнув подвійну суцільну розмітку, щоб не їхати далі розвертатися на перехресті.

Також журналісти стали свідками як на вулиці Мечникова, тягнучись кілька хвилин у великому заторі, кортеж генерального прокурора зрештою поїхав зустрічною смугою, перетнувши подвійну суцільну.

Журналісти програми надіслали запит до Генеральної прокуратури з проханням прокоментувати, через які причини автівки, на яких пересувається Юрій Луценко, нехтують правилами дорожнього руху. Однак відповіді не отримали.