Головна військова прокуратура проводить обшуки у представників партії «Успішна країна», поченим головою якої є колишній міністр доходів та зборів Олександр Клименко. 

Як повідомляє прес-служба Генпрокуратури, обшуки проводяться за місцями проживання осіб, причетних до «функціонування схеми легалізації грошових коштів», а також з метою «отримання доказів незаконної легалізації коштів, проводиться обшук у житлових приміщеннях уповноважених осіб політичної партії «Успішна країна».

У прокуратурі нагадують, що колишній голова Державної податкової служби і екс-міністр доходів та зборів України Олександр Клименко підозрюється в участі в організованій Віктором Януковичем «злочинній організації, вчиненні у її складі тяжкого злочину у сфері службової діяльності, що заподіяло тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди державі у великому розмірі і у вчиненні у 2011-2017 роках легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом організованою групою в особливо великих розмірах».

У політичній силі також повідомили, що вранці, 19 жовтня, представники військової прокуратури прийшли з обшуком до глави політради партії «Успішна країна» Наталії Дмітріченко. 

За даними партії, обшук відбувався в квартирі, де живе політик, силовики вилучили партійні та особисті документи, а також мобільний телефон. Дмітріченко пов’язує проведений у неї обшук з «політичними переслідуваннями» очолюваної нею партії з боку влади.

 
…

Президент України Петро Порошенко готовий особисто зустрітися з учасником акції протесту біля будівлі Верховної Ради, народним депутатом від фракції «Блок Петра Порошенка» Мустафою Найємом.

«До приймальні президента України звернувся народний депутат Мустафа Найєм. Петро Порошенко підтвердив, що готовий зустрітися з ним віч-на-віч. Про інших учасників зустрічі не йшлося», – повідомили в прес-службі Адміністрації президента України.

Раніше сьогодні Мустафа Найєм заявив, що він та деякі народні депутати в середу ввечері мають намір піти до президента України Петра Порошенка й дізнатися в нього терміни подання законопроекту про створення Антикорупційного суду до Верховної Ради.

Кілька тисяч людей вранці 17 жовтня вийшли на мітинг біля Верховної Ради в Києві, вимагаючи скасувати депутатську недоторканність, створити Антикорупційний суд і внести зміни до виборчого законодавства. Частина учасників акції залишилася біля Верховної Ради. Мітингувальники встановили намети. 

Як повідомляв голова Верховної Ради Андрій Парубій, питання депутатську недоторканність і змін до виборчого законодавства депутати розглядатимуть після медичної реформи. Сьогодні протягом дня парламент розглядав поправки до законопроекту №6327 про державні фінансові гарантії надання медичних послуг і лікарських засобів і встиг розглянути 788 поправок зі 893 внесених. 
…

Президент Румунії Клаус Йоганніс приїде до Києва після усунення проблем, пов’язаних з ухваленням в Україні нового закону «Про освіту», зокрема його мовною нормою, повідомляє прес-служба румунського голови держави за підсумками його телефонної розмови з президентом України Петром Порошенком.

Як йдеться в повідомленні, український президент вкотре запросив свого румунського колегу приїхати з візитом до України.

«Президент Румунії наголосив, що візит, який мав відбутися в жовтні й був відкладений румунською стороною через ситуацію, яка виникла в результаті ухвалення закону про освіту, відбудеться після відповідного усунення проблем, викликаних цим нормативним актом», – йдеться в повідомленні.

Під час телефонної розмови з Порошенком, що відбулася 18 жовтня, Йоганніс розкритикував ухвалення цього закону, зауваживши, що він негативно позначається на правах національних меншин в Україні, у тому числі румунської, на освіту рідною мовою.

Порошенко, відповідно до повідомлення, поставився із розумінням до занепокоєння румунської сторони і запевнив, що Україна врахує висновки «Венеціанської комісії» до цього закону.

Раніше прес-служба президента України, інформуючи про цю телефонну розмову, повідомила, що президенти обговорили закон України «Про освіту» в частині захисту мовних прав національних менших, але подробиць не навела.

У повідомленні також було вказано, що президент України запросив свого румунського колегу здійснити візит до України найближчим часом.

21 вересня президент Румунії Клаус Йоганніс заявив про скасування візиту до України через ухвалений Верховною Радою закон про освіту.

Перед цим парламент Румунії офіційно засудив новий закон про освіту в Україні, який, як вважають у Бухаресті, обмежує використання мов національних меншин у школах, включно з румунською. Обидві палати законодавчого органу Румунії на спільному засіданні одностайно проголосували за заяву з проханням до президента України не підписувати закон і з пропозицією створити парламентську делегацію для поїздки до Києва для обговорення ситуації, що виникла.

Як стверджується в заяві румунського парламенту, в Україні живе близько 400 тисяч румунів. За даними перепису населення України 2001 року, румунами визнали себе 151 тисяча мешканців держави, ще майже 259 тисяч назвали себе молдованами.

Новий український закон, ухвалений парламентом і підписаний президентом України, також критикували деякі інші сусідні з Україною країни, найгостріше Угорщина, – а також президент Молдови Ігор Додон, який висловлював жаль із приводу обмеження, за його словами, прав «румунів і молдован, які живуть в Україні».

5 вересня Верховна Рада ухвалила закон про освіту, який започатковує реформу освіти в Україні. Закон, серед іншого, визначає, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова, українська. Новий закон, а саме його розділ про мову освіти – державну, – викликав критику через побоювання в обмеженні мов національних меншин.

Влада України відкинула звинувачення у витісненні мов меншин з освітнього процесу.

 
…

Представниця гуманітарної підгрупи Тристоронньої контактної групи щодо врегулювання конфлікту на Донбасі, перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко заявляє, що найближчими днями буде відкритий контрольний пункт в’їзду-виїзду «Золоте» у Луганській області. Про це Геращенко написала в соціальній мережі Facebook за підсумками засідання Тристоронньої контактної групи в білоруському Мінську 18 жовтня.

«Мінськ. Із конструктиву – КПВВ «Золоте» завдяки нашим вимогам, нарешті, днями буде відкрите. Це полегшить пересування між лінією зіткнення для тисяч людей», – написала Геращенко.

Наразі у Луганській області діє лише один КПВВ через лінію розмежування – «Станиця Луганська». Ще 4 – «Майорське», «Мар’їнка», «Новотроїцьке» та «Гнутове» – діють у Донецькій області.

Протягом минулого року на Луганщині кілька разів намагалися відкрити КПВВ «Золоте». Але пункт так і не розпочав свою роботу – через, як каже українська сторона, недотримання бойовиками зобов’язань щодо гарантування безпеки у цьому районі.

В угрупованні «ЛНР» називали спроби української сторони відкрити КПВВ у Золотому «провокацією». Лідер угруповання Ігор Плотницький заявляв, що «ЛНР» домагається першочергового відкриття «повноцінних пунктів пропуску» в Станиці Луганській і в Щасті, і тільки після цього готова відкрити КПП в районі Золотого.
…

До заміської резиденції президента України Петра Порошенка у Козині Київської області стягнули силовиків, повідомляє народний депутат від «Самопомочі» Вікторія Войціцька.

«Навіщо стільки людей і техніки нагнали для охорони приватної резиденції президента? Та ще й дорогу перекрили на певний час? Тут кого боятись?», – написала Войціцька у Facebook.

«Спитала у хлопців, з чим пов’язана така величезна кількість силовиків… Відповідь була «прекрасна»: проводяться навчання», – додала вона.

Силовики наразі цієї ситуації не коментували.

17 жовтня внаслідок сутичок на Грушевського в Києві постраждали четверо людей: один поліцейський і троє учасників мітингу.

Між учасниками мітингу і силовиками відбулися сутички. Це сталося на вулиці Грушевського після того, як активісти спробували пронести, минаючи рамки металошукача, намети до площі біля будівлі Верховної Ради. Згодом активісти таки пронесли намети і почали їх встановлювати.

У вівторок вранці кілька тисяч людей вийшли на мітинг біля Верховної Ради в Києві, вимагаючи скасувати депутатську недоторканність, створити Антикорупційний суд і внести зміни до виборчого законодавства. За різними даними, учасників акції від двох до чотирьох тисяч. Акція все ще триває.

Напередодні один з ініціаторів акції Міхеїл Саакашвілі в ефірі Радіо Свобода заявив, що учасники мітингу налаштовані мирно. Урядовий квартал у центрі Києва від ранку перекритий і оточений правоохоронцями.
…

Під будівлею Верховної Ради у Києві сталася штовханина, приводом до чого була спроба Нацгвардії прибрати паркан.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, силовики підійшли з боку Маріїнського парку і Кабміну. Сутичка сталася з боку Маріїнського парку, коли силовики створили живий щит, а мітингарі у відповідь почали штовханину.

Як сказав у розмові з кореспондентом Радіо Свобода керівник однієї з груп спецпризначенців, на той момент їхнім завданням було зафіксувати на відео факт «агресивної поведінки мітингарів». 

17 жовтня, унаслідок сутичок на вулиці Грушевського у Києві постраждали четверо людей – один поліцейський і троє учасників мітингу. Як повідомив речник Нацполіції Ярослав Тракало, поліцейського госпіталізували і ще трьом цивільним надали медичну допомогу на місці.

Між учасниками мітингу і силовиками відбулися сутички. Це сталося на вулиці Грушевського після того, як активісти спробували пронести, минаючи рамки металошукача, намети до площі біля будівлі Верховної Ради. Згодом активісти таки пронесли намети і почали їх встановлювати.

У вівторок вранці кілька тисяч людей вийшли на мітинг біля Верховної Ради в Києві, вимагаючи скасувати депутатську недоторканність, створити Антикорупційний суд і внести зміни до виборчого законодавства. За різними даними, учасників акції від двох до чотирьох тисяч. Акція все ще триває.

Напередодні один з ініціаторів акції Міхеїл Саакашвілі в ефірі Радіо Свобода заявив, що учасники мітингу налаштовані мирно. Урядовий квартал у центрі Києва від ранку перекритий і оточений правоохоронцями.
…

За фактом поранення поліцейського під час сутичок на Грушевського біля Верховної Ради відкрили кримінальне провадження, повідомив речник МВС Артем Шевченко.

«За фактом сутичок під Верховною Радою внесено у ЄРДР відомості за ознаками злочинів передбачених ч.2 ст.345 «Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу», – зазначив Шевченко у Facebook.

17 жовтня, унаслідок сутичок на вулиці Грушевського у Києві постраждали четверо людей – один поліцейський і троє учасників мітингу. Як повідомив речник Нацполіції Ярослав Тракало, поліцейського госпіталізували і ще трьом цивільним надали медичну допомогу на місці.

Між учасниками мітингу і силовиками відбулися сутички. Це сталося на вулиці Грушевського після того, як активісти спробували пронести, минаючи рамки металошукача, намети до площі біля будівлі Верховної Ради. Згодом активісти таки пронесли намети і почали їх встановлювати.

У вівторок вранці кілька тисяч людей вийшли на мітинг біля Верховної Ради в Києві, вимагаючи скасувати депутатську недоторканність, створити Антикорупційний суд і внести зміни до виборчого законодавства. За різними даними, учасників акції від двох до чотирьох тисяч. Акція все ще триває.

Напередодні один з ініціаторів акції Міхеїл Саакашвілі в ефірі Радіо Свобода заявив, що учасники мітингу налаштовані мирно. Урядовий квартал у центрі Києва від ранку перекритий і оточений правоохоронцями.
…

Влада не чинить перешкод участі громадян у мирних акціях протесту в центрі Києва. Про це заявляє радник міністра внутрішніх справ України Зорян Шкіряк.

«Кількість встановлених сьогодні рамок з металошукачами під час футбольних матчів дозволяє пропустити 55 тисяч громадян протягом 2,5 години. Отже, 3 тисячі (можливо, більше) учасників мітингу пройдуть абсолютно спокійно і достатньо швидко. Звичайно, якщо не будуть здійснюватися свідомі сплановані провокації і відверті перешкоджання правоохоронцям виконувати свої функції», – написав Шкіряк у Facebook.

«Дії правоохоронних органів спрямовані виключно на забезпечення безпеки мирних українських громадян, що беруть участь в цих заходах», – наголосив радник Авакова, нагадавши про трагічні події 31 серпня 2015 року, коли під стінами Верховної Ради пролунав вибух і загинули четверо нацгвардійців.

У центрі Києва зранку 17 жовтня перекритий рух на кількох вулицях в урядовому кварталі. Міхеїл Саакашвілі та його партія «Рух нових сил» організовує акцію «на підтримку політичної реформи, обмеження депутатської недоторканності і створення антикорупційного суду».

Зі свого боку Служба безпеки України повідомила про наміри «окремих радикально налаштованих структур» здійснити провокації під час цих акцій.
…

Саакашвілі під Верховною Радою вимагатиме політичних реформ.

Дорогі обранці: депутати хочуть підвищити собі зарплату.

Трипільську культуру візьме під захист ЮНЕСКО.

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Олександр Лащенко і гості студії: народні депутати Юрій Дерев’янко, Сергій Мельник; Михайло Папієв, Олександр Кірш, голова Комітету виборців Олексій Кошель; екс-представник України при ЮНЕСКО Юрій Кочубей, президент Українського комітету Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць Микола Яковина.

 
…

У Ростові-на-Дону відкрили меморіал «героям Донбасу». На церемонії відкриття були присутні помічник президента Росії Владислав Сурков і лідер угруповання «ДНР» Олександр Захарченко. Квіти також поклали представники російської регіональної влади, зокрема, мер Ростова Віталій Кушнарьов.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, Сурков перед відкриттям пам’ятника зустрівся з представниками угруповання «ДНР» на з’їзді так званого «Союзу добровольців Донбасу». На зустрічі обговорювалися «проблеми» підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі, а також «політична ситуація», зокрема участь росіян у конфлікті у Сирії.

Ініціатором встановлення меморіалу був «Союз добровольців Донбасу». Місцеві громадські активісти заявляли про незаконність «пам’ятника найманцям». У відповідь на ці скарги в адміністрації і прокуратурі міста заявили, що незадоволені встановленням монумента можуть звернутися до суду. 

Бойові дії на Донбасі розпочалися у квітні 2014 року. З того часу, за даними ООН, там загинули близько 10 тисяч людей.

Україна і Захід звинувачують Росію у підтримці проросійських бойовиків на Донбасі. Москва ці звинувачення відкидає, заявляючи, що на Донбасі немає російських військових, але є «добровольці».
…

Колишній голова Одеської ОДА, лідер партії «Рух Нових сил» Міхеїл Саакашвілі заявляє, що учасники акції протесту, яка запланована на 17 жовтня біля Верховної Ради, настроєні мирно. Про це він сказав в ефірі Радіо Свобода. 

«Люди які прийдуть завтра до Верховної Ради, вони настроєні мирно, спокійно, рішуче… ми повинні просто показати, що ми – спокійна сила», – заявив він. 

«Коли вони кажуть, що ми хочемо щось захопити. Навіщо? Таким чином влада хоче нас показати маргіналами. А які ми маргінали? Ми виражаємо думку практично всього населення України», – додав він. 

На 17 жовтня запланований так званий «всеукраїнський збір» під Верховною Радою України. Серед організаторів акції прихильники Міхеїла Саакашвілі, «Самопомочі», «Демократичного Альянсу», «Автомайдану» і «Свободи». За словами Саакашвілі, на акції мають прозвучати три основні вимоги: створення антикорупційних судів, скасування депутатської недоторканності й ухвалення нового виборчого закону.

Водночас у СБУ заявляють про попередження збройної провокації, яка готувалася під час мітингу 17 жовтня під Верховною Радою у Києві. За інформацією СБУ, двоє колишніх активістів «Революційних правих сил» намагалися купити два автомати АК-47 і три гранатомети, щоб застосувати їх на мітингу, але силовики заблокували спробу купівлі зброї.

 
…

Президент України Петро Порошенко привітав Себастьяна Курца та очолювану ним Австрійську консервативну народну партію з перемогою на парламентських виборах.

«Перемога Себастьяна Курца та Народної партії в Австрії – це перемога людини, яка неодноразово бувала в Україні, і яка добре знає українську тему. Це також перемога переконаного європейця, який знає важливість консолідованого ЄС для миру на континенті», – заявив Порошенко у Facebook.

«Розуміючи, що попереду у канцлера Курца тривалі коаліційні переговори, тим не менше, переконаний: єдина Європа, європейські цінності будуть важливими для нового уряду», – зазначив президент України.

Дострокові парламентські вибори відбулися в Австрії в неділю за участю 16 партій і політичних рухів. Згідно з попередніми даними, перемогу здобула Австрійська консервативна народна партія на чолі з 31-річним Курцем. За підсумками виборів президент Австрії Александер Ван дер Беллен наділить лідера найбільшої парламентської фракції повноваженнями з формування Кабінету міністрів або ведення коаліційних переговорів.
…

Незалежна чи ні? Каталонія має визначитися зі своїм статусом.

Чи буде ухвалено цього тижня медичну реформу та чи всіх вона задовольнить?

Як почуваються іноземні інвестори в Україні?

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Олександр Лащенко і гості студії: український дипломат, надзвичайний і повноважний посол Маркіян Лубківський, журналіст-міжнародник Олексій Коваль; народний депутат, заступник голови комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Ірина Сисоєнко і член профільного комітету, народний депутат Ігор Шурма; економічний експерт Павло Шеремета, економіст Ігор Гарбарук, заступник голови Офісу ефективного регулювання Денис Малюська.

 
…

Міністр фінансів України Олександр Данилюк вважає, що Київ може отримати черговий кредитний транш МВФ до кінця цього року.

«Ми очікуємо транш до кінця року», – сказав Данилюк 15 жовтня під час брифінгу у Вашингтоні за підсумками переговорів з керівництвом МВФ, які відбулися напередодні.

За його словами, це залежатиме від домовленостей щодо ціни на газ для населення. Під час переговорів, каже Данилюк, було досягнуто певного прогресу щодо цього, але конкретних домовленостей ще немає. «Ми просунулися, зафіксували певні принципи, переговори тривають», – зазначив український міністр.

У МВФ наразі не коментували результатів цих переговорів.

На початку жовтня агенція Reuters повідомила, що Україна запропонує МВФ нову формулу розрахунку ціни на газ для населення, яка залишить тарифи без змін до липня 2018 року. За даними агенції, нова пропозиція української влади передбачає зростання ціни газу на 4,8%, а не на 17,6%, як вимагає угода з МВФ.

Представники української влади заявляють про відсутність підстав для підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги і газ для населення, чого вимагає МВФ.
…

Українська сторона повідомляє про поранення одного свого військового через обстріли з боку підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі. За інформацією штабу української воєнної операції, це сталося на луганському напрямку, де ситуація була найскладнішою.

«Зі стрілецької зброї проросійські найманці відкривали вогонь біля Новоолександрівки. Унаслідок цього обстрілу близько 11 години отримав поранення один наш військовий. Зараз постраждалий перебуває у військово-медичному лікувальному закладі. Його стан оцінюється, як задовільний», – повідомили у штабі АТО ввечері 15 жовтня.

«Від початку доби незаконні збройні формування 9 разів порушили перемир’я. Збройні сили 4 рази відповідали ворогу використовуючи піхотне озброєння, – додали у штабі.

В угрупованні «ДНР» заявляють, що українська сторона минулої доби випустила по підконтрольній їй території 78 снарядів і мін у результаті чого загинули 2 бойовики. В угрупованні «ЛНР» кажуть, що українські військові упродовж минулої доби випустили по їхніх позиціях понад 90 боєприпасів, про втрати луганські бойовики не повідомляють.

Черговий режим припинення вогню, про який заявила 23 серпня Тристороння контактна група, мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.
…

Президент України Петро Порошенко доручив Міноборони на додаток до стандартного забезпечення виплатити премії до Дня захисника України військовим, які виконують завдання на сході України.

«Я віддав наказ міністру оборони Степану Полтораку до Дня захисника на додаток до стандартного забезпечення виплатити святкові премії військовослужбовцям, які зараз виконують завдання на сході України. Прошу, щоб уже в жовтні мій наказ було виконано», – сказав під час поїздки на Житомирщину Петро Порошенко.

Він уточнив, що розмір виплат залежатиме від лінії фронту, на якій служить військовослужбовець.

«Це має бути на першій лінії – не менше трьох тисяч гривень, а на другій та третій лініях – не менше тисячі», – додав Порошенко.

У серпні президент заявляв про рішення збільшити доплати військовослужбовцям у зоні АТО також в залежності від місця несення служби.

Збройний конфлікт на сході України почався навесні 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За останніми даними ООН, внаслідок конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.
…

Суд в Одесі заарештував підозрюваних у замаху на першого заступника голови Одеської облради Олега Радковського. Про це йдеться в повідомленні Прокуратури Одеської області на сторінці у Facebook.

«За клопотанням прокуратури області 14 жовтня Київським районним судом міста Одеси заарештовано двох підозрюваних у замаху на вбивство заступника голови Одеської обласної ради Олега Радковського», – йдеться в повідомленні.

За даними прокуратури, силовики провели у справі понад 30 санкціонованих обшуків і вилучили зброю, яка за висновками фахівців, є знаряддям вчинення злочину.

13 жовтня у поліції повідомили про затримання 23-річного мешканця Одеси та 27-річного жителя Херсонщини, яких підозрюють у замаху на першого заступника голови Одеської обласної ради, колишнього народного депутата від БЮТ, бізнесмена Олега Радковського. У нього стріляли з автомобіля в центрі Одеси 4 жовтня. Радковський якраз виходив з ресторану. В результаті чоловік зазнав вогнепальних поранень у спину і руку та був госпіталізований.

За даними поліції, розпочато кримінальне провадження за статтею про замах на умисне вбивство.
…

Штаб української воєнної операції на Донбасі заявляє, що підтримувані Росією бойовики від початку доби і до 18-ї години суботи 12 разів відкривали вогонь у напрямку українських військ. Як йдеться в повідомленні штабу на сторінці у Facebook, унаслідок бойових дій втрат серед українських військових немає. 

«День захисника України та Покрови Пресвятої Богородиці не пройшов спокійно у районі проведення АТО», – заявили у штабі і додали, що бойовики упродовж дня активізувалися на приморському напрямку.

Згідно з повідомленням, обстріли сьогодні тривали біля Талаківки, Гнутова, Павлополя, Новоолександрівки, Попасної, Авдіївки. 

«Сили АТО 10 разів, вогнем у відповідь примушували ворога дотримуватися режиму тиші», – додали у штабі.

Раніше сьогодні у прес-центрі штабу АТО повідомили про 21 випадок порушення режиму перемир’я за минулу добу з боку підтримуваних Росією бойовиків.

В угрупованні «ДНР» звинуватили українських військових у 29 обстрілах за минулу добу, луганські сепаратисти заявили, що українська сторона напередодні 9 разів стріляла в бік підконтрольних угрупованню «ЛНР» територій».

Черговий режим припинення вогню, про який заявила 23 серпня Тристороння контактна група, мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.
…

У МЗС України висловлюють протест через проведену у Будапешті під посольством України акцію «Самовизначення для Закарпаття».

«Здається, що Будапешт, попри наш для багатьох оглядачів занадто вже конструктивний дипломатичний підхід – відверто заграється», – зазначив директор Департаменту політики і комунікацій МЗС України Олексій Макєєв у Facebook.

«Рішуче протестуватимемо та очікуємо, що влада Угорщини невідкладно відмежується від цих ганебних закликів», – додав він. 

Посол України в Угорщині Любов Непоп повідомила 13 жовтня, що у Будапешті під посольством України організували акцію «Самовизначення для Закарпаття».

«Акція під посольством України у Будапешті, протест проти якої висловило МЗС України, адже організатори з самого початку заявили, що вони виступають за: «самовизначення Закарпаття і свободу русинським, польським, болгарським, румунським, вірменським національним громадам, які проживають на території нинішньої України», висловлюють протест проти «варварства путчистів, які захопили у полон Україну і разом з нею угорських національних братів», – зазначила Непоп.

За її словами, у відповідь на протест України угорська сторона повідомила про право на мирне зібрання і висловлення протестів, під час яких учасники вільно висловлюють свої думки, та про право на донесення спільно сформульованої позиції.

«Переконана, що використання цих прав не виправдовує напису на спині учасника акції: «Закарпаття за законом належить Угорщині. Самовизначення для всіх пригнічених націй, примушених жити в Україні»… І для повноти картинки – офіційний прапор каталонської автономії», – зазначила Любов Непоп. 

12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи за підсумками термінових дебатів щодо ухвалення в Україні закону «Про освіту», ухвалила резолюцію з рекомендаціями для України.

У рішенні ПАРЄ засуджує те, що Верховна Рада України ухвалила закон про освіту, зокрема норму про мову освіти, без консультацій із представниками національних меншин. ПАРЄ просить владу України забезпечити виконання висновків Венеціанської комісії повною мірою. Під час дебатів члени різних делегацій критикували Київ за те, що закон направили на розгляд комісії вже після його ухвалення.

Український закон «Про освіту» набрав чинності 28 вересня. Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах і в Україні (зокрема, її критикував голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль), і за кордоном. У МЗС Угорщини пообіцяли блокувати кроки на шляху євроінтеграції України через закон про освіту; в Києві такі заяви Будапешта назвали «істеричними». Крім того, з критикою закону виступали Румунія, Болгарія, Греція, Польща і Росія, а також президент Молдови.

Міністр освіти України Лілія Гриневич наголошувала, що закон не позбавить меншин права на освіту рідними мовами. Вона зазначала, що закон гарантує національним меншинам вивчення їхніх мов. Проте вона додала, що представники меншин в Україні повинні вільно володіти українською, щоб досягти успіху в Україні. Гриневич також заявила, що мовну статтю закону «Про освіту» буде уточнено в законі «Про загальну середню освіту».

Президент України Петро Порошенко, який підписав закон, при цьому закликав Міністерство закордонних справ і Міністерство освіти України провести необхідні консультації з європейськими партнерами, в тому числі з Радою Європи. Він також заявив, що мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам.

Раніше в МОН повідомили, що статтю 7 Закону «Про освіту», яка викликала стурбованість у кількох державах-сусідах України, уже надіслали на розгляд Венеціанської комісії.

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Освіта і мова. Чи виконував Будапешт те, що нині вимагає від Києва?​

Державна мова. Західним сусідам України доведеться звикати​

Мовна битва – як Києву знайти порозуміння з Будапештом​

Порошенко: мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам​

Мовні претензії сусідів: Україна пояснила Румунії освітній закон​

Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?​

Закон «Про освіту», мова та європейські сусіди. Не вистачає довіри

Коли українська мова стане державною не лише за статусом, а й за функцією?

Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську

«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині

«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи

Українська мова як економічний чинник

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову

Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм

Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення

Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно

«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України

75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія 

Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового

Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні

Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами

Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні

Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку

Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України

Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася

Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт

Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України

Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою

Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля

Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України

Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську

Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова

Путін розпочав війну проти України із мовної агресії

Українська мова і захисники «русского мира»
…

Посол України в Сербії Олександр Александрович заявляє, що українська сторона інформувала Белград про участь сербських громадян у конфлікті на сході України на боці підтримуваних Росією бойовиків, але реакції сербської сторони на це не отримала.

«Ми посилали інформацію урядові Сербії, але, на жаль, не отримали відповіді», – сказав посол.

Президент Сербії Александар Вучич заявив, що не розуміє зауважень українського посла.

Вучич заявив, що Україна є дружньою для Сербії країною, і додав, що сербські суди ухвалили вердикти щодо осіб, які воювали за кордоном. «Не знаю, що ще ми маємо зробити. Жодна людина не має дозволу державних органів Сербії брати участь у воєнних діях за кордоном, на Донбасі, у Криму чи в будь-якій частині конфлікту між Росією і Україною», – сказав Вучич.

Служба безпеки України 11 жовтня заявила, що лише на території, підконтрольній угрупованню «ЛНР», від початку конфлікту на Донбасі воювали більш як 300 громадян Сербії.

«Ми уже надсилали до цієї країни дані щодо бойовиків, які воювали проти українського війська на Донбасі», – заявив голова Служби безпеки України Василь Грицак.

За словами голови СБУ, більшість із цього сербського підрозділу дислокувалася в районі Алчевська. «Ми маємо конкретні адреси і дуже багато прізвищ», – сказав Грицак.

Він нагадав, що в 2014 році в Сербії ухвалили закон, згідно з яким громадяни цієї країни мають притягуватися до відповідальності за участь у збройному конфлікті на Донбасі, «як тільки до них дотягнуться руки правосуддя Сербії».
…

Національний банк України заборонив фінансовим установам країни здійснювати касові, зокрема валютно-обмінні, операції з банкнотами і монетами Центрального банку Росії із зображенням об’єктів, розташованих на окупованій Росією території України або текстів, що стосуються окупації, повідомляє прес-служба НБУ.

Згідно з постановою НБУ від 13 жовтня, заборона поширюється також на операції, які здійснюються при купівлі/продажу готівкової іноземної валюти між банками.

Також фінансовим установам і «Укрпошті» забороняється під час здійснення переказів приймати чи видавати такі купюри.

12 жовтня Центральний банк Росії представив нову банкноту номіналом 200 рублів, присвячену анексованому Криму. На банкноті розміщені символи Севастополя: на лицьовій стороні – зображення пам’ятника затопленим кораблям, на зворотному – Херсонес Таврійський.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав закон про це. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

 
…

«Ми вітаємо зусилля українського уряду зробити модернізацію системи охорони здоров’я України одним з основних його пріоритетів»
…

Генеральна прокуратура України на 17 жовтня викликає на допит як підозрюваних екс-президента України Віктора Януковича, колишнього голову Міністерства внутрішніх справ України Віталія Захарченка й екс-начальника головного управління МВС України в Києві Валерія Коряка.

Повістки на допит оприлюднені на сайті ГПУ. Захарченка, Коряка і Януковича викликають на 9:30, 10:30 і 11:30 відповідно до управління з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями, Генеральної прокуратури України у Києві.

У повістках вказаний номер кримінального провадження, якого стосується допит: 42014000000000416. Справа стосується незаконного позбавлення волі помічника предстоятеля Української православної церкви (Московського патріархату) Олександра Драбинка в 2013 році.

У Генпрокуратурі раніше заявляли, що у цій справі розслідується перевищення службових повноважень Януковичем, Захарченком і Коряком.

У грудні 2016 року у справі викрадення Драбинка Генеральна прокуратура оголосила про підозру п’ятьом фігурантам. Серед них є екс-президент Віктор Янукович, колишній міністр внутрішніх справ Олександр Захарченко та колишній начальник київської міліції Валерій Коряк.

За останніми даними, Янукович, Захарченко і Коряк перебувають за межами України.

Ще одним підозрюваним у цій справі є чинний депутат Верховної Ради Вадим Новинський.

Від травня 2014 року Генпрокуратура проводить розслідування за фактом перевищення влади і службових повноважень високопосадовцями, зокрема Вадимом Новинським, при незаконному позбавленні волі особистого помічника нині покійного предстоятеля УПЦ (Московського патріархату) Володимира Сабодана – Олександра Драбинка. Новинський підозрюється у співучасті. Депутат справу проти себе називає сфабрикованою.

 
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що в Україні у зв’язку з ухваленням нового закону про освіту жодна румунська школа не буде закрита. Про це він сказав під час зустрічі з румунськими парламентаріями у Бухаресті, куди прибув з офіційним візитом.

«Павло Клімкін предметно пояснив положення освітнього закону. Важливо, як він буде імплементуватись. Будемо більше співпрацювати з румунською громадою. Павло Клімкін ще раз наголосив: жодна румунська школа не буде закрита. Ніякої асиміляції», – написала на сторінці у Facebook речниця МЗС Мар’яна Беца.

За її словами, українська сторона у Бухаресті від тамтешніх парламентаріїв також отримала «сигнал» про партнерство і «конструктивний діалог при обговоренні освітнього закону».

«Закон – не про зменшення можливостей, а про їх розширення для національних меншин. Кожен громадянин України має мати майбутнє в Україні», – зазначив Клімкін.

Раніше сьогодні очільник МЗС також дав інтерв’ю румунським ЗМІ про освітній закон і російську агресію, повідомила Беца.

Напередодні міністр закордонних справ України в інтерв’ю угорському телебаченню також заявив, що Україна не має наміру асимілювати угорську меншину, але має за мету «забезпечити роль української мови як державної на тому самому рівні, як це забезпечується в усіх європейських країнах, у тому числі в Угорщині».

12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи за підсумками термінових дебатів щодо ухвалення в Україні закону «Про освіту», ухвалила резолюцію з рекомендаціями для України.

У рішенні ПАРЄ засуджує те, що Верховна Рада України ухвалила закон про освіту, зокрема норму про мову освіти, без консультацій із представниками національних меншин. ПАРЄ просить владу України забезпечити виконання висновків Венеціанської комісії повною мірою. Під час дебатів члени різних делегацій критикували Київ за те, що закон направили на розгляд комісії вже після його ухвалення.

Український закон «Про освіту» набрав чинності 28 вересня. Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах і в Україні (зокрема, її критикував голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль), і за кордоном. У МЗС Угорщини пообіцяли блокувати кроки на шляху євроінтеграції України через закон про освіту; в Києві такі заяви Будапешта назвали «істеричними». Крім того, з критикою закону виступали Румунія, Болгарія, Греція, Польща і Росія, а також президент Молдови.

Міністр освіти України Лілія Гриневич наголошувала, що закон не позбавить меншин права на освіту рідними мовами. Вона зазначала, що закон гарантує національним меншинам вивчення їхніх мов. Проте вона додала, що представники меншин в Україні повинні вільно володіти українською, щоб досягти успіху в Україні. Гриневич також заявила, що мовну статтю закону «Про освіту» буде уточнено в законі «Про загальну середню освіту».

Президент України Петро Порошенко, який підписав закон, при цьому закликав Міністерство закордонних справ і Міністерство освіти України провести необхідні консультації з європейськими партнерами, в тому числі з Радою Європи. Він також заявив, що мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам.

Раніше в МОН повідомили, що статтю 7 Закону «Про освіту», яка викликала стурбованість у кількох державах-сусідах України, уже надіслали на розгляд Венеціанської комісії.

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Освіта і мова. Чи виконував Будапешт те, що нині вимагає від Києва?​

Державна мова. Західним сусідам України доведеться звикати​

Мовна битва – як Києву знайти порозуміння з Будапештом​

Порошенко: мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам​

Мовні претензії сусідів: Україна пояснила Румунії освітній закон​

Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?​

Закон «Про освіту», мова та європейські сусіди. Не вистачає довіри

Коли українська мова стане державною не лише за статусом, а й за функцією?

Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську

«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині

«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи

Українська мова як економічний чинник

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову

Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм

Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення

Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно

«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України

75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія 

Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового

Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні

Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами

Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні

Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку

Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України

Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася

Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт

Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України

Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою

Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля

Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України

Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську

Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова

Путін розпочав війну проти України із мовної агресії

Українська мова і захисники «русского мира»
…

Калинівська районна державна адміністрація оголосила намір укласти угоду на 20 мільйонів гривень на поточний ремонт у місті. Така інформація міститься на порталі Prozorro, повідомляє проект Радіо Свобода #Точно.

Зокрема, 6 жовтня тендерний комітет райдержадміністрації вирішив укласти угоду на 20 мільйонів гривень з комунальним підприємством «Благоустрій міста Калинівка» без конкурсу в зв’язку з негайною ліквідацією наслідків надзвичайної ситуації.

В адміністрації уточнили, що на позачерговому засіданні Вінницької обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій від 27 вересня 2017 року вибухи на 48-му арсеналі Збройних сил України кваліфікували як техногенну надзвичайну ситуацію регіонального рівня.

Роботи у місті мають початися 10 жовтня і завершитися до кінця грудня.

Деталі й об’єми робіт не оприлюднювалися.

Крім того, 11 жовтня для захисту об’єктів зберігання боєприпасів ЗСУ уряд виділив 100 мільйонів гривень.

Вибухи на складах боєприпасів біля Калинівки на Вінниччині почалися ввечері 26 вересня. Через це, як повідомляли рятувальники, із Калинівки і прилеглих сіл евакуйовували понад 30 тисяч людей, були травмовані дві людини, яких шпиталізували до медичних закладів.
…

За результатами виборів 2014–2017 років Національна поліція України відкрила понад тисячу кримінальних проваджень щодо порушення виборчого законодавства, із них до суду скерували 95 справ, повідомив заступник начальника Головного слідчого управління поліції Руслан Дударець.

«Протягом 2014–2017 років відбулася низка виборчих кампаній – це позачергові вибори президента та народних депутатів у 2014 році, вибори до місцевих рад у 2015-му, вибори до Верховної Ради минулого року, вибори в об’єднаних громадах минулого і цього року. За результатами виявлених порушень, а також за зверненнями громадян було відкрито понад тисячу кримінальних проваджень цієї категорії. На даний час до суду скерували 95 справ», – сказав Дударець 12 жовтня в Києві.

За його словами, з них за результатами розслідування порушень під час позачергових президентських виборів до суду направили три провадження, парламентських виборів – 18, місцевих виборів 2015 року – 66 кримінальних проваджень. Решту – під час інших виборів.

Дударець визнає, що відсоток справ, які дійшли до суду, є малим, втім, він зазначає, що ефективність досудового розслідування залежить від вчасності повідомлення про порушення.

Натомість у Комітеті виборців України результат роботи поліції з виборчими порушеннями вважають «вкрай низьким».

«На думку Комітету виборців України, ми бачимо вкрай низькі показники роботи МВС щодо розслідування виборчих злочинів. Це основна причина того, що в Україні немає достатньої кількості розслідувань щодо виборчих злочинів, які могли б слугувати певним бар’єром для потенційних порушників», – зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

Протягом 2016 року в Україні відбулися вибори у понад 200 об’єднаних територіальних громадах – сільських, селищних і міських (останні – 18 грудня). Минулого року перші місцеві вибори провели понад півтори сотні громад.

29 жовтня в Україні відбудуться вибори до 202 об’єднаних територіальних громад. Загалом у них участь зможуть взяти 1 мільйон 360 тисяч осіб.
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявляє, що Україна не має наміру асимілювати угорську меншину. Про це він сказав в інтерв’ю угорському телебаченню, коментуючи новий закон про освіту в Україні, повідомляє у Twitter речник МЗС Мар’яна Беца.

«Надзвичайно важливо мати відвертий і конструктивний діалог щодо освітнього закону. В першу чергу він – про людей. Україна не має наміру асимілювати, позбавити ідентичності чи мови угорську меншину. Наша мета – забезпечити роль української мови як державної на тому самому рівні, як це забезпечується в усіх європейських країнах, у тому числі в Угорщині», – написала речниця МЗС.

12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи за підсумками термінових дебатів щодо ухвалення в Україні закону «Про освіту», ухвалила резолюцію з рекомендаціями для України.

У рішенні ПАРЄ засуджує те, що Верховна Рада України ухвалила закон про освіту, зокрема норму про мову освіти, без консультацій із представниками національних меншин. ПАРЄ просить владу України забезпечити виконання висновків Венеціанської комісії повною мірою. Під час дебатів члени різних делегацій критикували Київ за те, що закон направили на розгляд комісії вже після його ухвалення.

Український закон «Про освіту» набув чинності 28 вересня. Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах і в Україні (зокрема, її критикував голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль), і за кордоном. У МЗС Угорщини пообіцяли блокувати кроки на шляху євроінтеграції України через закон про освіту; в Києві такі заяви Будапешта назвали істеричними. Крім того, з критикою закону виступали Румунія, Болгарія, Греція, Польща і Росія, а також президент Молдови.

Міністр освіти України Лілія Гриневич наголошувала, що закон не позбавить меншин права на освіту рідними мовами. Вона зазначала, що закон гарантує національним меншинам вивчення їхніх мов. Проте вона додала, що представники меншин в Україні повинні вільно володіти українською, щоб досягти успіху в Україні. Гриневич також заявила, що мовну статтю закону «Про освіту» буде уточнено в законі «Про загальну середню освіту».

Президент України Петро Порошенко, який підписав закон, при цьому закликав Міністерство закордонних справ і Міністерство освіти України провести необхідні консультації з європейськими партнерами, в тому числі з Радою Європи. Він також заявив, що мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам.

Раніше в МОН повідомили, що статтю 7 Закону «Про освіту», яка викликала стурбованість у кількох державах-сусідах України, уже надіслали на розгляд Венеціанської комісії.

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Освіта і мова. Чи виконував Будапешт те, що нині вимагає від Києва?​

Державна мова. Західним сусідам України доведеться звикати​

Мовна битва – як Києву знайти порозуміння з Будапештом​

Порошенко: мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам​

Мовні претензії сусідів: Україна пояснила Румунії освітній закон​

Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?​

Закон «Про освіту», мова та європейські сусіди. Не вистачає довіри

Коли українська мова стане державною не лише за статусом, а й за функцією?

Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську

«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині

«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи

Українська мова як економічний чинник

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову

Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм

Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення

Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно

«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України

75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія 

Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового

Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні

Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами

Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні

Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку

Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України

Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася

Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт

Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України

Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою

Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля

Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України

Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську

Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова

Путін розпочав війну проти України із мовної агресії

Українська мова і захисники «русского мира»
…

У французькому Страсбурзі, де працює Рада Європи, біля будівлі цього європейського правозахисного об’єднання з участю президента України Петра Порошенка урочисто відкрили пам’ятну «Зірку Небесної сотні», повідомила прес-служба голови української держави.

«Дуже важливо, що в серці Європи ми маємо цю зірку, присвячену Героям Небесної сотні та Євромайдану, як визнання, наскільки важлива Україна та Євромайдан для Європи, наскільки важливі наші цінності», – сказав президент під час церемонії.

Українська «Зірка Небесної сотні» стане дев’ятою, що встановлена на алеї. На ній є напис французькою мовою: «На честь Небесної сотні і всіх громадян, які вийшли на демонстрації за Європу та її цінності під час Євромайдану в Україні. «За вас правда, за вас слава і воля». Тарас Шевченко».

Ці слова – уривок із поеми Тараса Шевченка «Кавказ»: «Борітеся – поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая!»

Проект «Європейські плити» («Dalles de l’Europe») – встановлення вздовж будівлі Ради Європи металевих плит із зображенням зірки з пам’ятним написом – було започатковано в листопаді 2014 року. Встановлення плити на честь Героїв Небесної сотні стало можливим завдяки спільним зусиллями української громади Страсбурга, членів постійної делегації України в ПАРЄ і постійного представництва України при Раді Європи, повідомили на Банковій.

Петро Порошенко відвідав 11 жовтня Страсбург із робочим візитом, у перебігу якого, зокрема, виступив на сесії Парламентської асамблеї Ради Європи.
…

У Парламентській асамблеї Ради Європи ухвалили резолюцію, що теоретично може призвести до повернення до цього органу делегації Росії, яка через санкції проти неї не бере участі в роботі асамблеї, повідомив голова постійної делегації України в ПАРЄ, народний депутат Володимир Ар’єв (фракція «Блоку Петра Порошенка»).

«У ПАРЄ ухвалили одну неприємненьку резолюцію, яка в теорії може відкрити дорогу до змін у регламент, щоб повернути Росію. А може і не відкрити», – написав він у фейсбуці.

За його словами, ця резолюція виписана досить загальними словами, і такі документи в ПАРЄ проходять значно легше, ніж документи з конкретикою. «І якщо в майбутньому делегатам запропонують затвердити механізм, який стане реальною дорожньою картою для безапеляційного повернення Росії, то це в ПАРЄ буде сприйнято зовсім-зовсім інакше», – додав він.

Ар’єв звернув увагу, що члени української делегації провели поправку до цього документа про те, що «залучення до спільної роботи в асамблеї має базуватися на обов’язках і виконанні резолюцій». А Росія поки жодної резолюції не виконала, додав він.

«Єдиним механізмом повернення Росії є зміни до регламенту. Цілком конкретні зміни, не загальні фрази. І досі про це мова не йшла», – повідомив Володимир Ар’єв.

11 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, що може стати першим кроком до повернення російської делегації – документ закликає майбутній саміт Ради Європи «гармонізувати» правила участі країн-членів в обох статутних органах Ради Європи – Парламентській асамблеї і Комітеті міністрів.

У документі нагадано, що після незаконної анексії Криму Росією і застосування через це санкцій асамблеї щодо делегації російського парламенту Росія вже три роки представлена тільки в Комітеті міністрів Ради Європи, де проти неї санкцій не накладали. Як мовиться в документі, така ситуація контрпродуктивна, і необхідно забезпечити, щоб усі держави-члени Ради Європи «були повністю представлені у процесах і парламентської, і міжурядової сторони за суворого виконання ними їхніх зобов’язань».

Росія після накладених на її делегацію обмежень у ПАРЄ після окупації українського Криму (делегацію позбавили права голосу, а її членів права брати участь у роботі головних органів асамблеї) сама відмовилася взагалі брати участь у роботі асамблеї, а влітку цього року також припинила платити членські внески в Раду Європи. Москва домагається від ПАРЄ зміни регламенту, щоб унеможливити такі санкції надалі.

Також Парламентська асамблея Ради Європи за час від початку російської агресії проти України 2014 року ухвалила низку резолюцій щодо Росії, в яких, серед іншого, засудила влаштований у Криму під російською окупацією псевдореферендум як незаконний і не визнала заяв Росії про вступ півострова до неї, які визнано порушенням міжнародного права, а також назвала російською агресією проти України дії Росії у Криму, а потім на частині Донбасу, яку визнано окупованою територією; Росію також закликали вивести війська з окупованої частини Донбасу, наголосивши, що місцеві вибори там за нинішніх умов неможливі.
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін у статті в угорській пресі закликав Угорщину до діалогу з приводу українського закону про освіту, що викликав невдоволення Будапешта, а голова МЗС Угорщини продовжив говорити про «тверді засоби» і блокування важливих для Києва ініціатив через цей закон.

У статті «Закон про освіту. Нам потрібен виважений діалог» у провідному угорському часописі Magyar Nemzet Павло Клімкін наголосив, що цей закон ніяким чином не спрямований проти угорської та інших національних меншин України, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Міністр пояснює, що головною метою законодавчого акту є приведення системи освіти в Україні до норм і стандартів Європейського союзу та вимог ХХІ століття, а також відновлення повноцінного функціонування державної української мови, яка протягом століть російської колонізації була насильно витіснена з багатьох важливих сфер життєдіяльності суспільства.

Стаття 7 закону, зокрема, передбачає кардинальне поліпшення вивчення у школах національних меншин державної мови як мови міжнаціонального спілкування в Україні, пише Клімкін. Він назвав це «цілком логічним і необхідним кроком» як на погляд української сторони, який чомусь був розцінений в Угорщині як неконституційне звуження прав угорської громади. Міністр закликає угорських партнерів об’єктивно розібратися в ситуації. Але для цього він пропонує облишити «зайві емоції та екзальтовані заяви» й тверезо оцінити реальний стан, в якому на сьогоднішній день опинилася угорська молодь на Закарпатті.

Він переконаний: незнання української на практиці означає для угорської громади національну самоізоляцію й «ґеттоїзацію». Саме такий стан можна назвати дискримінацією, тим часом як повноцінне вивчення державної мови, поряд з таким же ґрунтовним володінням мовою рідною, дасть українським угорцям можливість повною мірою користуватися всіма конституційними правами українського громадянина. І таку можливість забезпечує їм новий Закон про освіту, переконує Павло Клімкін у своїй статті в часописі Magyar Nemzet.

Український високопосадовець запевнив, що згідно з новим законом, угорська буде й надалі використовуватися в дитячих садочках, школах та на факультетах. Разом із тим уже в початкових класах на належному рівні викладатиметься й державна мова. У середній школі в обов’язковому порядку вивчатиметься угорська мова та література, інші предмети подаватимуться угорською або українською, їхнє співвідношення буде додатково визначено окремим Законом про середню освіту, крім того, про вибір мови викладання тієї чи іншої дисципліни вирішуватиме й сама школа, пише у своїй статті Клімкін. Крім того, угорські випускники і надалі зможуть продовжувати освіту рідною мовою на угорському факультеті Ужгородського університету, а також у Закарпатському угорському інституті в Берегові. Загалом же нова система забезпечить повноцінне знання випускниками обох мов – рідної та державної. Звісно, не буде занедбано й англійську та інші провідні мови Євросоюзу.

У зв’язку з усім цим український міністр звернувся з запитанням до угорської сторони: «…Чи є тут привід для паніки й нагнітання ситуації?»

Він нагадав, що новий Закон про освіту готувався з ретельним урахуванням норм країн-членів ЄС, міжнародних документів та міжнародних зобов’язань України. Щоб остаточно розвіяти будь-які сумніви, Київ передав цей закон на експертизу до Ради Європи і її Венеційської комісії, наголосив український міністр. Українська сторона також готова надати роз’яснення і провести необхідні консультації з усіма її європейськими партнерами та зацікавленими державами.

Саме це, а також ведення виваженого та конструктивного діалогу, буде головною метою візиту Павла Клімкіна до Будапешта, який він планує здійснити 12 жовтня, випливає зі статті міністра закордонних справ України у часописі Magyar Nemzet за 11 жовтня.

Тим часом Петер Сійярто, керівник МЗС Угорщини, у статті в угорськомовному часописі Krónika з Румунії повторив дотеперішню позицію Будапешта: його відомство може вдатися до найтвердіших дипломатичних засобів, представляючи свої інтереси. Він нагадав, що поряд із готовністю заблокувати вступ Хорватії до Організації економічної співпраці і розвитку через розбіжність економічних позицій так само Будапешт блокуватиме всі важливі для України міжнародні ініціативи внаслідок ухвалення закону «Про освіту». На такі рішучі кроки Угорщина пішла б і стосовно Румунії, яка теж хоче бути членом ОЕСР, якби останнім часом Бухарест не переглянув своє рішення щодо закриття угорської школи у місті Тирґу-Муреш, наголосив Сійярто.

Відносини між Угорщиною і Україною останнім часом різко загострилися через критику Будапештом нового українського закону про освіту, зокрема його статті про мову освіти – державну українську, – яку Київ відкидає. Угорщина, зокрема, обіцяє через цей закон блокувати в Європейському союзі всі євроінтеграційні ініціативи щодо України, Будапешт також погрожує Києву санкціями ЄС через цей закон і переглядом Угоди про асоціацію між Україною і Євросоюзом; у Брюсселі в установах ЄС дали знати Радіо Свобода, що скептично ставляться до цих останніх погроз.

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Освіта і мова. Чи виконував Будапешт те, що нині вимагає від Києва?​

Державна мова. Західним сусідам України доведеться звикати​

Мовна битва – як Києву знайти порозуміння з Будапештом​

Порошенко: мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам​

Мовні претензії сусідів: Україна пояснила Румунії освітній закон​

Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?​

Закон «Про освіту», мова та європейські сусіди. Не вистачає довіри

Коли українська мова стане державною не лише за статусом, а й за функцією?

Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську

«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині

«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи

Українська мова як економічний чинник

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову

Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм

Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення

Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно

«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України

75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія 

Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового

Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні

Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами

Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні

Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку

Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України

Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася

Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт

Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України

Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою

Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля

Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України

Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську

Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова

Путін розпочав війну проти України із мовної агресії

Українська мова і захисники «русского мира»
…