Солом’янський районний суд Києва обрав народному депутатові України від фракції «Народний фронт» Максиму Полякову запобіжний захід у вигляді застави на суму 304 тисячі гривень.

Згідно з ухвалою суду від 21 липня, Поляков також зобов’язаний носити електронний засіб контролю, не відлучатися з Києва й Умані без дозволу слідчого, прокурора або суду, здати закордонні паспорти.

Запобіжний захід діє до 19 серпня.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура просила встановити суму застави у 505 тисяч гривень.

Поляков, а також виключений із фракції «БПП» народний депутат Борислав Розенблат є фігурантами так званої «бурштинової справи». У діях Розенблата ГПУ вбачає ознаки зловживання впливом і хабарництва на загальну суму у 280 тисяч доларів, у діях Полякова – ознаки зловживання впливом і хабарництва на суму в 7 500 доларів. Цих депутатів підозрюють в отриманні неправомірної вигоди за внесення до парламенту законопроектів і вчинення інших дій, пов’язаних із видобутком бурштину, в інтересах компанії-нерезидента. Депутати ці звинувачення відкидають.

11 липня Верховна Рада України дала згоду на притягнення до кримінальної відповідальності Полякова, але не дозволила його арешт.

18 липня Солом’янський райсуд Києва призначив Розенблату запобіжний захід у вигляді семи мільйонів гривень застави і заборонив без дозволу слідчого залишати Київ або Житомир.
…

21 липня слідчі Житомирського відділу поліції провели обшуки в управлінні комунального господарства Житомирської міської ради і вилучили документацію у рамках розслідування щодо службового підроблення.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, раніше повідомлялося, що обшуки пов’язані з реконструкцією скверу імені Олега Ольжича у Житомирі, проте у Нацполіції цю інформацію заперечили.

«Обшук проводився у рамках досудового розслідування кримінального провадження, розпочатого за ст. 366 Кримінального Кодексу України – Службове підроблення працівниками Житомирського слідчого відділу поліції за участі управління захисту економіки. На цей час обшук завершено, вилучено документацію для дослідження», – повідомила речниця ГУ Нацполіції у Житомирській області Алла Ващенко.

За її словами, обшукали також і фірму-підрядника, яка виконувала ремонтні роботи у Житомирі. Більш конкретно ситуацію в поліції не коментують, посилаючись на таємницю слідства.

В управлінні комунального господарства кажуть, що наразі обшук завершили, а правоохоронці вилучили все, що їм було потрібно для розслідування.

«Нас попередили, що всі коментарі з цього приводу, можуть давати лише працівники поліції. Тож, скажу лише, що ми виконали рішення суду, надали можливість працювати правоохоронцям безперешкодно», – розповів заступник начальника управління комунального господарства в Житомирській міській раді Віталій Шевчук.

Разом із тим, за інформацією неофіційних джерел у Житомирській міській раді, обшук міг стосуватися перевірки фірми-підрядника ПрАТ «Житомирське ШБУ-19», яку пов’язують з дружиною заступника міського голови Житомира з питань ЖКГ – Олександра Фещенка.

Сам Олександр Фещенко коментувати обшуки у Житомирській міській раді відмовився, посилаючись на те, що з самого ранку проводить прийом громадян. «Я нічого не можу прокоментувати. В мене прийом громадян до 13 години дня був, я не в курсі, що там відбувалося. Без поняття навіть, про що ви говорите», – повідомив чиновник.
…

Генеральна прокуратура України повідомляє про затримання колишнього працівника «Беркута», підозрюваного у побитті активістів «Автомайдану» в січні 2014 року в Києві.

За даними ГПУ, він півтора року переховувався від слідства, затримання провели 20 липня, коли підозрюваний на автомобілі намагався виїхати з Києва.

«Екс-беркутівець підозрюється в участі спланованої спецоперації із незаконного затримання, заподіяння тілесних ушкоджень учасникам руху «Автомайдан», а також побитті їхніх автомобілів вночі 23.01.2014 на вулицях Щорса та Грушевського в м. Києві, організованої колишнім керівництвом Головного управління МВС України в м. Києві, за ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365, ч. 1 ст. 366 КК України», – заявили в Генпрокуратурі.

За повідомленням, колишньому правоохоронцю інкримінують перевищення влади і службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки, а саме спричинення тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості дев’ятьом учасникам мирних акцій протесту, а також пошкодження автомобілів на суму понад півмільйона гривень. Загалом від дій підозрюваного потерпілими визнано 22 людей, додали в ГПУ.

Прокуратура просить Печерський райсуд Києва арештувати підозрюваного.

У червні минулого року Генпрокуратура направила до суду обвинувальний акт щодо п’яти колишніх працівників спецпідрозділу «Беркут», які у січні 2014 року затримали і побили активістів «Автомайдану».

Під час подій Революції гідності Міністерство внутрішніх справ мотивувало затримання «Беркутом» активістів «Автомайдану» їхніми хуліганськими діями, зокрема і щодо правоохоронців. Затриманих тоді навіть судили, але зі зміною влади після Революції гідності судові процеси проти «автомайданівців» припинилися.
…

Кремль тим часом не підтверджує інформації, що телефонна розмова лідерів України, Франції, Німеччини і Росії в так званому «нормандському форматі» щодо врегулювання на окупованій частині українського Донбасу призначена на 24 липня, як повідомив напередодні представник ОБСЄ.

Як сказав речник президента Росії Дмитро Пєсков російському агентству «ТАСС», іще тривають переговори про це за лінією помічників державних керівників і за дипломатичними каналами.

Про те, що телефонна розмова чотирьох керівників має відбутися наступного понеділка, 24 липня, повідомив у середу спеціальний представник ОБСЄ Мартін Сайдік після закінчення зустрічі Тристоронньої контактної групи в білоруському Мінську.

Останнім часом керівники чотирьох країни провели низку окремих зустрічей, у перебігу яких, за повідомленнями, досягли домовленості про телефонну розмову всіх чотирьох – її спершу прогнозували на кінець червня, початок липня, потім стали говорити про термін до кінця липня. Президент України Петро Порошенко висловлював сподівання, що після такої розмови вдасться організувати і особистий саміт чотирьох керівників.

Перед тим міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявляв, що на телефонну дискусію чотирьох керівників Київ «виносить чітке питання: Росія надалі не повинна мати можливості порушувати мінські угоди».
…

Росія висловлює жаль через офіційний запуск попередніми днями спільного українсько-молдовського прикордонно-митного пункту пропуску «Кучурган» на придністровській ділянці кордону між Україною і Молдовою, заявив чільний речник Міністерства закордонних справ Росії.

За словами заступника директора департаменту інформації і преси МЗС Артема Кожина, цей крок Кишинева і Києва був вчинений без консультацій із Тирасполем, і таким чином було проігнороване занепокоєння Придністров’я.

За його словами, Росія як гарант і посередник щодо придністровського врегулювання «виступає проти появи нових подразників у відносинах між Кишиневом і Тирасполем».

Посадовець при цьому навів позицію придністровських сепаратистів, які стверджують, що запровадження дієвого контролю за експортно-імпортними операціями цього регіону Молдови «несе загрозу поновлення повної блокади регіону» і призвести до значних економічних втрат для нього.

Позиції Молдови і України, а також Європейського союзу, який фінансував створення пункту, речник МЗС Росії при цьому не навів.

У понеділок, 17 липня, офіційно почав роботу спільний молдовсько-український пункт прикордонного й митного контролю «Кучурган», розташований на території України, поруч із сепаратистським Придністровським регіоном Молдови. В урочистій церемонії з цієї нагоди взяли участь президент України Петро Порошенко і прем’єр-міністр Молдови Павел Філіп. Проект реалізували за підтримки Європейського союзу.

Сепаратисти і Росія, яка їх підтримує, заявили про «блокаду» непідконтрольного наразі Кишиневу регіону. У Молдові й Україні наголосили у відповідь, що рішення стосовно режиму державного кордону ухвалюють Кишинів і Київ, а не сепаратисти й сторонні держави, і що новий режим лише сприятиме процедурі перевезення вантажів і проїздові людей і автотранспорту, а також відновить експортно-імпортні операції з підакцизними товарами без застосування обмежень і заборон.

Придністров’я, значною мірою російськомовний сепаратистський регіон Молдови, ще в радянські часи, 1990 року, односторонньо проголосив «незалежність» від решти Молдови. Після короткої війни 1992 року за підтримки базованих у регіоні російських військ Придністров’я остаточно вийшло з-під контролю Кишинева. Самопроголошеної «незалежності» Придністров’я не визнав ніхто в світі, але регіон має постійну й істотну підтримку Росії – економічну, політичну й військову. На придністровській ділянці українсько-молдовського кордону через фактичну відсутність контролю Кишинева виникали ризики незаконного переміщення товарів і пов’язаної з цим корупції.
…

Міністерство охорони здоров’я України заявляє, що підозрюваний у співпраці з бойовиками в Луганську лікар не буде призначений керівником Кременчуцького полового будинку на Полтавщині.

Так у МОЗ 20 липня відреагували на повідомлення про можливе призначення головним лікарем пологового будинку в Кременчуці Володимира Клімова, щодо якого є «інформація з достовірних джерел» про його співпрацю з бойовиками угруповання «ЛНР».

«Мер Кременчука Віталій Малецький запевнив в.о. міністра охорони здоров’я доктора Уляну Супрун в телефонній розмові, що відповідна інформація щодо цієї особи була передана до правоохоронних органів, а питання з його призначенням не буде навіть розглядатися», – йдеться в повідомленні МОЗ.

Повідомлення про можливе призначення Клімова днями з’явилося у полтавських ЗМІ і викликало обурення в соцмережах.

 
…

У Європейському союзі заявили, що очікують від Росії недвозначного дистанціювання від заяв про «створення держави Малоросії», з якими виступив раніше ватажок підтримуваного Москвою збройного сепаратистського угруповання «ДНР» Олександр Захарченко.

Також Росію закликають дистанціюватися від будь-яких дій, що порушують дух переговорів про врегулювання на окупованій частині українського Донбасу, в яких вона бере участь, мовиться в заяві речниці верховного представника ЄС із закордонних справ.

Такі заяви й інша риторика ватажків сепаратистів суперечать цілям мінських домовленостей про врегулювання на окупованій частині сходу України, заявила речниця Мая Коціянчич.

У ЄС нагадали, що заява Захарченка є елементом тенденції, що викликає занепокоєння – йдеться і про «адміністративні заходи» на кшталт захоплення компаній, і про оголошення «державного кордону», і про запровадження грошових одиниць, відмінних від української гривні, угрупованнями «ДНР» і «ЛНР».

У вівторок ватажок угруповання «ДНР», що за підтримки Росії захопило частину Донецької області, Олександр Захарченко заявив про «створення держави Малоросії», в яку, за його словами, наразі входять окуповані території Донбасу, а в майбутньому має ввійти вся Україна, крім Криму, який сепаратисти визнають «російським».

Цю заяву вже різко розкритикували не лише в Україні, а й у Росії, а також у самому угрупованні «ДНР» і в сусідньому сепаратистському угрупованні «ЛНР» на окупованій частині Луганщини, які, за ідеєю Захарченка, мали б припинити існування.

А Франція і Німеччина, що разом із Україною і Росією є учасниками «нормандського формату» переговорів про врегулювання на окупованій частині сходу України, закликали Росію засудити заяву про «Малоросію» як таку, що є порушенням мінських домовленостей про врегулювання на окупованій частині українського Донбасу і також суперечить духові переговорів про це врегулювання в «нормандському форматі».

Крім того, занепокоєння заявою про «Малоросію» висловили в Організації з безпеки і співпраці в Європі, що є стороною іншого формату переговорів про врегулювання, так званого «мінського процесу». ОБСЄ закликала уникати дій, що ставлять під загрозу виконання мінських домовленостей про врегулювання в регіоні.

Тим часом у Москві наразі не стали засуджувати заяви Захарченка, хоча у Кремлі її назвали його «особистою ініціативою».
…

Телефонна розмова керівників країн-учасниць «нормандського формату» переговорів про врегулювання на окупованій частині українського Донбасу – України, Франції, Німеччини і Росії – має відбутися наступного понеділка, 24 липня, сказав спеціальний представник ОБСЄ Мартін Сайдік після закінчення зустрічі Тристоронньої контактної групи в білоруському Мінську.

За його словами, на зустрічі, серед іншого, обговорювали давно заплановане, але так досі і не здійснене розведення сил у районі Станиці Луганської неподалік окупованого Луганська. Як сказав Сайдік, він сподівається на позитивне вирішення цього питання ще до телеконференції чотирьох лідерів.

Він схвально відгукнувся про останнє наразі перемир’я в зоні конфлікту, так зване «хлібне», оголошене з 24 червня. За словами Сайдіка, завдяки цьому кількість обстрілів скоротилася, хоча місія ОБСЄ далі фіксує порушення режиму припинення вогню в низці «гарячих точок».

Крім того, сказав австрійський дипломат, на зустрічі обговорювали зони безпеки навколо Донецької фільтрувальної станції і насосної станції «Василівка», що забезпечують питною водою значне число населення по обидва боки лінії контакту.

Сайдік також констатував, що успішно запрацював новий механізм оплати за постачання води до окупованих частин Донбасу, в першу чергу на Луганщину.

Також певного поступу досягли в узгодженні списків утримуваних осіб, яких мали б звільнити. Щодо цих списків вдалося узгодити ще кілька позицій, повідомив Мартін Сайдік.

Наступна така зустріч у Мінську призначена на 2 серпня.

Раніше в середу представник України в гуманітарній робочій підгрупі Тристоронньої контактної групи, народний депутат Ірина Геращенко повідомила, що представники окремих районів Донецької і Луганської областей на переговорах у Мінську підтвердили утримання 71 українця: 56 бранців підтвердили сепаратисти в Донецькій, а 14 – у Луганській областях.

«Про цьому ОРДЛО заявили, що перевіряють інформацію про утримання ще 6 українців – в тому числі і журналіста Станіслава Асєєва і українки (вона має вади слуху) Людмили Сурженко, що кілька днів тому зникла на КПВВ «Станиця Луганська». Представники бойовиків знову цинічно розігрують спектакль щодо Стаса Асєєва, незаконне утримання якого вже місяць «не можуть» офіційно підтвердити», – написала Геращенко у фейсбуці.

За її словами, українська сторона не погоджується з деякими вимогами сепаратистів щодо обміну, але готова йти на компроміси для звільнення заручників.

«Найбільш проблемними залишаються питання, що ОРДЛО вимагає звільнення 63 злочинців, які не мають ніякого стосунку до конфлікту на Донбасі, ОРДЛО в ультимативному тоні вимагають звільнення цих кримінальних злочинців», – зазначила вона.

Крім того, речниця представника України на переговорах Леоніда Кучми Дарка Оліфер за результатами зустрічі повідомляла, що Тристороння контактна група закликала утриматися від заяв, що суперечать мінським домовленостям, зокрема про створення «Малоросії». За словами Оліфер, українська сторона закликала Росію засудити такі кроки з боку угруповання «ДНР», а також скасувати указ президента Росії про визнання документів, виданих на непідконтрольних Україні територіях.

Окрім того, зазначила речниця, на зустрічі йшлося про надання доступу представникам місії ОБСЄ до всієї території окремих районів Донецької та Луганської областей, зокрема – на ділянці українсько-російського кордону.
…

Позафракційний депутат Надія Савченко оголосила про реєстрацію у Міністерстві юстиції політичної партії «Громадсько-політична платформа Надії Савченко».

««Громадсько-політична платформа Надії Савченко» не є партiє‎ю, створеною для мене чи пiд мене. Це партiя, пiд яку я ставлю своє iм’я. Це означає, що я несу вiдповiдальнiсть за те, щоб політична партія «Громадсько-політична платформа Надії Савченко» не зрадила задекларовану нею мету змiнити полiтичну систему України конституційним шляхом», – написала вона у Facebook.

Міністерство юстиції наразі нічого не повідомляло з цього приводу.

На виборах 2014 року Надія Савченко була першим номером у списку партії «Батьківщина».

Минулого року її вилучили з фракції «Батьківщини» через заяви щодо переговорів із бойовиками з угруповань «ДНР» і «ЛНР», депутат вийшла і зі складу партії.

14 квітня 2017-го Савченко повідомила про те, що вона очолила партію «Наступ», яку після цього мали перейменувати в «Громадську платформу Надії Савченко».

Свою нову політичну силу Надія Савченко мала намір презентувати 25 травня, у річницю свого звільнення, але заявила, що Міністерство юстиції України її не перереєструвало.

Надія Савченко, українська військова і депутат Верховної Ради, яку в Росії ув’язнили на 22 роки, повернулася до Києва 25 травня 2016 року в рамках обміну. Того дня у Кремлі повідомили, що російський президент Володимир Путін підписав указ про помилування українки «на прохання родичів» загиблих журналістів, у причетності до загибелі яких звинувачували Савченко.

Водночас до Росії з України прибули двоє російських громадян Олександр Александров і Євген Єрофеєв, що були затримані в 2015 році у зоні конфлікту на сході України і засуджені за звинуваченням у веденні агресивних воєнних дій, вчиненні терористичного акту, що призвів до смерті людини.
…

Навіщо Захарченкові веліли запустити тему «Малоросії»? Від чого українців не стає більше? Чому Порошенко захотів приєднатися до Шенгенської зони?

На ці теми ведуча Ранкової Свободи на Крим.Реалії Ірина Гнатишин говоритиме з гостями студії. Відповідатимуть на запитання: науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Каракуц, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука і волонтер Денис Денищенко; професор Інституту соціології НАНУ Ірина Прибиткова і народний депутат Наталія Веселова; науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко, науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Валерій Кравченко і народний депутат Ганна Гопко.
…

У Державному департаменті США, коментуючи заяву ватажка незаконного збройного сепаратистського угруповання «ДНР», підтримуваного Росією, Олександра Захарченка про «створення держави Малоросії», заявили, що навіть не хочуть «вдостоювати відповіддю» таку заяву.

Як сказала речниця Держдепартаменту Гедер Науерт, єдине, що вона може сказати про заяву, за її словами, «так званих сепаратистів», – це те, що вона викликає занепокоєння, і більше нічого.

Раніше в понеділок ватажок угруповання «ДНР», що за підтримки Росії захопило частину Донецької області, Олександр Захарченко заявив про «створення держави Малоросії», в яку, за його словами, наразі входять окуповані території Донбасу, а в майбутньому має ввійти вся Україна, крім Криму, який сепаратисти визнають «російським».

Цю заяву вже різко розкритикували не лише в Україні, а й у Росії, а також у самому угрупованні «ДНР» і в сусідньому сепаратистському угрупованні «ЛНР» на окупованій частині Луганщини, які, за ідеєю Захарченка, мають припинити існування.

А Франція і Німеччина, що разом із Україною і Росією є учасниками «нормандського формату» переговорів про врегулювання на окупованій частині сходу України, закликали Росію засудити заяву про «Малоросію» як таку, що є порушенням мінських домовленостей про врегулювання на окупованій частині українського Донбасу і також суперечить духові переговорів про це врегулювання в «нормандському форматі».

Крім того, занепокоєння заявою про «Малоросію» висловили в Організації з безпеки і співпраці в Європі, що є стороною іншого формату переговорів про врегулювання, так званого «мінського процесу». ОБСЄ закликала уникати дій, що ставлять під загрозу виконання мінських домовленостей про врегулювання в регіоні.

Тим часом у Москві наразі не стали засуджувати заяви Захарченка, хоча у Кремлі її назвали його «особистою ініціативою».
…

Президент України Петро Порошенко, який продовжує державний візит до Грузії, зустрівся з чільними посадовцями країни, взяв участь у бізнес-форумі, відвідав музей радянської окупації і вшанував пам’ять Кобзаря, повідомила прес-служба голови держави.

Зокрема, про активізацію двосторонньої співпраці і реалізацію стратегічного партнерства він говорив із президентом Грузії Ґіорґі Марґвелашвілі, прем’єр-міністром Ґіорґі Квірікашвілі і головою парламенту Іраклі Кобахідзе.

Серед іншого, сторони говорили про необхідність відновлення плану дій щодо членства в НАТО, яке дуже важливе у контексті «забезпечення безпеки як Грузії, так і України», сказав Порошенко.

Під час роботи українсько-грузинського бізнес-форуму він заявив, що Україна зацікавлена в розвитку торговельних відносин із Грузією і що товарообіг, який сьогодні складає 526 мільйонів доларів, може збільшитися до 1 мільярда.

Президент також відвідав Музей радянської окупації у Тбілісі, де, серед іншого, ще 2015 року організували фотовиставку «Донбас: війна та мир. Українські жінки: війна та мир», а також вшанував пам’ять Тараса Шевченка, поклавши квіти до пам’ятника Кобзареві, який подарувала Тбілісі 2006 року Київська міськдержадміністрація.

За попередніми планами візиту, в середу президент України має відвідати лінію російської окупації в селі Хурвалеті, а також грузинські регіони Сванетію і Аджарію. В останньому він має зустрітися з головою уряду аджарської автономії і взяти участь в українсько-грузинському інвестиційному форумі в Батумі.
…

На черговому засіданні у справі кримського журналіста Миколи Семени суд долучив до матеріалів справи резолюцію Генасамблеї ООН щодо прав людини в анексованому Криму, ухвалену в грудні 2016 року, яка містить абзац про права журналіста. Таке рішення 18 липня ухвалила суддя підконтрольного Кремлю Залізничного суду Сімферополя Наталія Школьная, незважаючи на протести нового прокурора у справі Світлани Руковцевої, повідомляє кореспондент Радіо Свобода в Криму.

Клопотання про долучення цієї резолюції подавав захисник Семени Еміль Курбедінов.

Після цього суд перейшов до допиту фахівця, на чому наполягала сторона захисту.

19 грудня 2016 року Генасамблея ООН підтримала резолюцію «про порушення країною-окупантом Росією прав людини в Автономній Республіці Крим». Вперше в документі такого рівня відзначається, що Росія є державою-окупантом, а Автономна Республіка Крим названа тимчасово окупованій Росією територією.

7 грудня 2016 року слідчий в анексованому Криму висунув журналістові Миколі Семені звинувачення в остаточній редакції у «публічних закликах до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Росії».

На допиті ФСБ Микола Семена заявив, що в своїх матеріалах реалізовував право на «вільне вираження думки».

Міністерство закордонних справ України неодноразово закликало російську владу анексованого Криму припинити переслідування українських журналістів на півострові, зокрема і Миколи Семени.
…

«З початку військової агресії проти моєї нації метою Росії було поділити Україну на частини. Проект «Новоросії» включав дев’ять регіонів України. Цей проект повністю зазнав краху»
…

«Ця збочена маячня, яка була написана в Кремлі та озвучена рядженими клоунами на кшталт Захарченка, свідчить про бажання московських «стратегів» знову відновити просування військової агресії на захід»
…

Посольство України в Білорусі повідомило, що направило до Міністерства закордонних справ цієї країни ноту на знак протесту через можливий показ у Білорусі російського пропагандистського художнього кінофільму про Крим, інформує білоруське інтернет-видання TUT.BY з посиланням на прес-службу посольства.

За цим повідомленням, ноту передали ще минулої п’ятниці, 14 липня, у зв’язку з тим, що в кінотеатрах Мінська почали показувати рекламний ролик фільму «Крим».

Видання повідомляє, що російський прокатник фільму підтвердив, що планував показувати його в Білорусі, але обговорення, в яких саме кінотеатрах, іще триває.

Як пише білоруське видання, наразі немає даних, чи будуть показувати фільм приватні кіномережі в Білорусі.

Тим часом мінське муніципальне підприємство «Кіновідеопрокат» заявило, що показ рекламного ролика був викликаний контрактними зобов’язаннями, але фільм «Крим» у своїх кінотеатрах показувати не планує.

Заступник генерального директора «Кіновідеопрокату» Андрій Разжавайкін підтвердив білоруській редакції Радіо Свобода, що цей фільм до показу в кінотеатрах підприємства не планувався, і його не було навіть у перспективних планах, і додав: «І не буде».

За даними російської преси, фільм «Крим» показує історію кохання киянки і севастопольця в часи 2013–2014 років. Як виглядає, події тих часів в Україні і, зокрема, у Криму показуються з пропагандистської позиції Кремля. Зокрема, сцени окупації Росією Криму, чи, як кажуть автори фільму, «кримської весни», названі «одними з наймасштабніших і ключових» сцен. Преса такої наводила слова режисера фільму Олексія Піманова про те, що «наша картина – про людські відносини, про історичну пам’ять, про те, як російські і українські солдати і офіцери не стали стріляти одне в одного, тому що вони брати». Фільм знятий за підтримки російського урядового Фонду кіно.
…

Високі премії членів Національного агентства України з питань запобігань корупції ще у травні зацікавили представників НАБУ. Про це повідомив Гліб Канєвський – експерт центру «Ейдос», надавши копію запиту старшого детектива НАБУ Олександра Цивінського.

У запиті до Кабміну, датованому 3 травня поточного року, детектив просить надати йому інформацію й копії документів про те, чи надавали дозвіл на виплату премій членам НАЗК включно з очільницею структури Наталією Корчак.

У запиті Цивінський зазначає, що у досліджених антикорупційним бюро ЗМІ виявили публікацію про можливу безпідставно нараховану й виплачену премію голові та членам Національного агентства з питань запобігання корупції.

Минулого року в жовтні журналісти програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший» повідомили, що упродовж декількох місяців чотири члени НАЗК, окрім основного окладу, отримували ще й дві надбавки і премію у розмірі місячної зарплати. Таким чином працівники НАЗК отримували по чотири стандартні оклади замість одного. Відтак щомісяця члени цієї структури преміювали самі себе на десятки тисяч гривень. Ці дані надав сам НАЗК Центру протидії корупції.

Так, з квітня по вересень поточного року голова НАЗК Наталя Корчак отримала понад 700 тисяч гривень зарплатні. Щомісяця голова НАЗК отримувала оклад у розмірі 35 тисяч гривень, 50% від окладу у вигляді надбавки за вислугу, 100% окладу як надбавку за інтенсивність та 100% окладу у вигляді премії.

У липні та вересні поточного року всі чотири члени НАЗК отримали по 250% премії на додаток до окладу та надбавок.
…

Україна готова сприяти відновленню територіальної цілісності й суверенітету Молдови, заявляє український президент Петро Порошенко.

«Ми, Україна, готові максимально сприяти відновленню територіальної цілісності, суверенітету Республіки Молдова і робити все для того, щоб відновити те, що 25 років тому було спровоковане і має такі тяжкі наслідки для сотень тисяч людей, які сьогодні мешкають у Придністров’ї», – заявив Порошенко 17 липня на Одещині під час запуску разом із прем’єр-міністром Молдови Павлом Філіпом спільного українсько-молдовського прикордонного контролю в пункті пропуску «Кучурган – Первомайськ».

Він також подякував урядові, прем’єр-міністру, парламентові Молдови за «тверду підтримку суверенітету, територіальної цілісності й незалежності України».

17 липня в пункті пропуску через державний кордон «Кучурган» на Одещині митні й прикордонні служби України й Молдови почали спільно здійснювати прикордонний і митний контроль.

За словами президента Порошенка, у спільних планах – відкриття автомобільного руху через міст Брониця – Унґурь, початок практичної реалізації проекту будівництва мосту Ямпіль – Косеуць та відновлення залізничного руху на ділянці Березине – Басарабяска.

Порошенко також додав, що Україна й Молдова домовилися завершити демаркацію Придністровської ділянки українсько-молдовського кордону «в найкоротші терміни».

Переважно російськомовний регіон Придністров’я оголосив про свою незалежність від Молдови в 1990 році. Нетривала війна велася між молдавськими військами і сепаратистами Придністров’я в 1992–93 роках, тоді кілька сотень людей загинули з обох сторін.

У Придністров’ї в радянські часи базувалася 14-а армія СРСР, а потім Збройних сил Росії. Після війни Кишинів втратив контроль над цим регіоном. У тій війні на боці сепаратистів взяли участь окремі бійці й цілі підрозділи та частини російської армії зі своїм озброєнням і бойовою технікою. Самопроголошеної «незалежності» Придністров’я не визнав ніхто у світі.
…

«У кожній країні є свій унікальний досвід, і в Україні має бути свій, дуже важливо, що за ці три роки ми почали накопичувати свій власний досвід»
…

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що не планує балотуватися на наступних президентських виборах в Україні.

«Я відчуваю свою ефективність саме у виконавчій гілці влади, тому таких планів у мене немає», – сказав Гройсман в ефірі телеканалу «112 Україна», відповідаючи на запитання про можливість кандидувати на посаду президента.

Гройсман додав, що не бачить себе президентом України.

Володимир Гройсман, свого часу міський голова Вінниці, в уряді лютого – листопада 2014 року був віце-прем’єром, міністром регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства України, потім до квітня 2016-го очолював Верховну Раду України. Відтак після відставки тодішнього прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка очолив уряд України.
…

Уряд Молдови анонсував участь президента України Петра Порошенка у відкритті спільного пункту пропуску «Кучурган – Первомайськ» на придністровській ділянці українсько-молдовського кордону в понеділок, 17 липня.

Із молдовського боку участь візьме прем’єр-міністр країни Павел Філіп, мовиться в повідомленні. Церемонія має початися о 14-й годині.

«Цей крок відбудеться в контексті виконання спільних домовленостей між Молдовою і Україною, в першу чергу міжурядової домовленості про організацію спільного контролю і міжвідомчого протоколу про це, які підписали обидві держави. Проект здійснюється за підтримки Європейського союзу за програмою Європейської політики сусідства і має на меті модернізувати інтегрований менеджмент кордону, він ґрунтується на європейських стандартах і найкращих практиках», – повідомила пресова служба уряду Молдови.

У програмі президента України на сайті голови держави наразі немає повідомлень про цей захід. Там на понеділок, 17 липня, анонсовано початок триденного державного візиту Петра Порошенка до Грузії.

Тим часом прес-служба Одеської обласної державної адміністрації, за повідомленнями агентств, анонсувала в неділю робочу поїздку Порошенка до цієї області на понеділок, 17 липня, без дальших подробиць.

Село Кучурган із однойменним пунктом пропуску через державний кордон із українського боку розташоване в Роздільнянському районі Одеської області і межує з Первомайськом у Молдові, в непідконтрольному Кишиневу сепаратистському регіоні Придністров’ї.

Відкриття там спільного українсько-молдовського пункту пропуску планували ще на 31 травня.

Сепаратистська влада Придністров’я, підтримувана Росією, а також сама Росія різко розкритикували плани відкриття таких спільних пунктів пропуску на придністровській ділянці українсько-молдовського кордону, назвавши їх «блокадою» регіону. Київ і Кишинів відкинули ці звинувачення, наголосивши, що новий режим лише сприятиме процедурі перевезення вантажів і проїздові людей і автотранспорту.

Придністров’я, значною мірою російськомовний сепаратистський регіон Молдови, ще в радянські часи, 1990 року, односторонньо проголосив «незалежність» від решти Молдови. Після короткої війни 1992 року за підтримки базованих у регіоні російських військ Придністров’я остаточно вийшло з-під контролю Кишинева. Самопроголошеної «незалежності» Придністров’я не визнав ніхто у світі, але регіон має постійну й істотну підтримку Росії – економічну, політичну і військову.
…

У Державній прикордонній службі України повідомили про зменшення автомобільних черг на адмінкордоні з Кримом до вечора 15 липня. Про це у коментарі проекту Радіо Свобода Крим.Реалії заявив помічник начальника Азово-Чорноморського регіонального управління з питань взаємодії зі ЗМІ Держприкордонслужби Максим Сорока.

За його словами, ввечері у черзі на в’їзд до Криму біля КПВВ «Чонгар» було 60 машин, у КПВВ «Каланчак» – 25, а у КПВВ «Чаплинка» – 20. Пішохідних черг немає.

Від ранку 15 липня українські прикордонники зафіксували понад двісті автомобілів у черзі біля адмінкордону з Кримом.

У Держприкордонслужбі заявляють про зниження пасажиро-траспортного потоку через адмінкордон у порівнянні з минулим роком. Виникнення черг пов’язують з діями російських служб на контрольованих ними пунктах пропуску з боку півострова.

Російські відомства не коментували цю ситуацію.

Після анексії Криму між материковою Україною й півостровом проліг формально адміністративний, але фактично – справжній «кордон». На адмінкордоні працюють три контрольних пункти в’їзду/виїзду – «Каланчак», «Чонгар» і «Чаплинка».

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості».
…

Народний депутат Євген Дейдей заявляє, що його отримане на Донбасі поранення легке. Він зазначив, що раніше умисно нічого не повідомляв про це.

«Не хочу давати коментарів, не хочу комусь щось доводити, не хочу брати участі у цирку, який влаштували. Не прошу мене підтримувати, не прошу захищати, прошу залишити мене і мою родину у спокої. Мені не відірвало пів ноги, не контузило, що не вбило – це легке поранення», – написав Дейдей 15 липня на своїй сторінці у Facebook. 

У суботу Євгена Дейдея, пораненого напередодні під Авдіївкою, гелікоптером доправили до Дніпра, в обласну лікарню імені Мечникова.

За інформацією речниці Генеральної прокуратури Лариси Сарган, прокуратура здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні за фактом отримання поранення народним депутатом.

За її даними, попередньо встановлено, що Євген Дейдей отримав поранення під час бойових дій, 14 липня 2017 року приблизно о 18-й годині, в районі промислової зони Авдіївки. Після надання первинної медичної допомоги, з діагнозом осколкові поранення народного депутата було направлено до військового шпиталю №66 Покровська. Кримінальне провадження відкрите за частиною 2 статті 258 (терористичний акт) Кримінального кодексу України.
…

Народний депутата з фракції «Опозиційний блок» Вадим Новинський заявляє про готовність однопартійців зібрати гроші на заставу для Михайла Добкіна.

«І я, і всі інші члени нашої команди, будемо допомагати своєму другові й колезі вийти з цієї ситуації, щоб він жодної хвилини не перебував в ув’язненні у слідчому ізоляторі. Ми зробимо для цього все необхідне. І буквально наступного тижня буде відомо, скільки грошей внесе кожен з нас у цю благородну справу», – сказав Новинський, заява якого розміщена на сайті «Опозиційного блоку».

Печерський районний суд Києва обрав для народного депутата з фракції «Опозиційний блок» Михайла Добкіна запобіжний захід у вигляді арешту на два місяці з можливістю внести заставу в розмірі 50 мільйонів гривень.

Як пояснили прокурори, оскільки Добкін не перебував під арештом, йому надали 5 днів для внесення застави, якщо він внесе ці кошти, то до нього застосують альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Сторона обвинувачення зазначає, що питання апеляційного оскарження цього рішення суду ще невирішене, потрібно вивчити повний текст судового рішення.

Прокуратура просила суд застосувати щодо Добкіна запобіжний захід у вигляді арешту і заставу 150 мільйонів гривень, оскільки Добкін може впливати на хід розслідування. Добкін просив суд застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання або поруки. У суді він заявив справа проти нього є політичною.

14 липня депутатові в Генеральній прокуратурі вручили повідомлення про підозру. Перед цим, 13 липня, Верховна Рада задовольнила подання генпрокурора щодо позбавлення недоторканності народного депутата Михайла Добкіна, давши згоду на його притягнення до кримінальної відповідальності, затримання і арешт.

ГПУ звинувачує Добкіна в тому, що він діяв «в інтересах голови ОК «Житлобуд-1», сприяв в реалізації злочинного умислу щодо заволодіння земельними ділянками на території Харкова шляхом обману». За версією силовиків, зі власності територіальної громади Харкова «незаконно вибули земельні ділянки загальною площею 61,2 гектара, заподіяні збитки у розмірі 178 624 598 гривень». Добкін звинувачення прокуратури відкидає. Депутат заявляв про політичне, як він вважає, підґрунтя звинувачень стосовно нього.

Михайло Добкін від 2006 до 2010 року обіймав посаду міського голови Харкова, а від 2010 по 2014 рік очолював Харківську облдержадміністрацію.
…

В одному з магазинів у Сімферополі продається килим із зображенням президента Росії Володимира Путіна, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Вартість виробу становить 5 тисяч рублів (понад 2 тисячі гривень – ред.). Килим із зображенням глави російської держави розмістили на найвиднішому місці в магазині.

Три роки тому в Криму користувалися популярністю футболки з портретами Путіна. Зараз інтерес до них спав, відзначають торговці, але футболки як і раніше продають у сувенірних крамницях, переважно в прибережних містах. Вартість такої футболки, за інформацією кореспондента Крим.Реалії, становить 400-500 рублів (170-210 гривень – ред.).

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…

В’ячеслав Константіновський, позафракційний депутат Верховної Ради, написав заяву про складення повноважень народного депутата України – про це він повідомив на своїй особистій сторінці в соціальній мережі Facebook.

«Сьогодні ухвалив рішення, що скинуло величезний тягар із моїх плечей. Написав заяву про відмову від депутатського мандата. Я бажаю цьому парламентові терпіння й успіхів із реформами, але вже без мене. Сподіваюся, зможу принести користь, працюючи у сфері бізнесу», – написав Константіновський пізно ввечері в четвер, оприлюднивши й саму заяву.

За його словами, три роки політичної кар’єри були найпохмурішими в його житті. Він також додав, що продовжить боротьбу за землі радгоспу «Пуща-Водиця» на околиці Києва.

Перед цим на іншій своїй сторінці у фейсбуці, яку він веде як депутат, Константіновський оприлюднив черговий результат цієї боротьби – відповідь із прокуратури про накладення арешту на пансіонат «Джерело» в Пущі-Водиці.

Підприємець-мультимільйонер, що займається, зокрема, ресторанним бізнесом, В’ячеслав Константіновський був обраний народним депутатом від політичної партії «Народний фронт» у Києві на парламентських виборах 2014 року. Пізніше за власним бажанням він вийшов із партії.

У лютому 2017 року генеральний прокурор України Юрій Луценко звинуватив В’ячеслава Константіновського в ухиленні від сплати податків на суму в 50 мільйонів гривень. Депутат назвав це «помстою за його вихід із коаліції». Згодом претензії були зняті.
…

Будівництво на бульварі Шевченка розпочали попри наявні заборони та кримінальні провадження – розслідувачі
…

Служба безпеки України закінчила перевірку працівників свого Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки за фактами, оприлюдненими в журналістському розслідуванні програми «Схеми», та не встановила фактів незаконного збагачення. Про це йдеться у відповіді начальника Управління внутрішньої безпеки СБУ Олександра Саппи на запит видання «Слово і Діло».

«Повідомляємо, що під час перевірки співробітників Служби безпеки України в теперішній час фактів, які б свідчили про їх причетність до незаконного збагачення, не виявлено», – повідомляється в листі СБУ.

Перевірка була призначена 8 червня після виходу в ефір програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший») розслідування про люксові автомобілі співробітників Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ, вартість яких неспівмірна із заробітною платою державних службовців, що набуло резонансу. 

Журналісти заздалегідь направляли до СБУ запит, однак за годину до виходу сюжету в ефір, коли сюжет уже був на каналі і автори вже не мали технічної можливості вносити будь-які зміни у зміст сюжету, редакція отримала лист від СБУ.

У ньому представники Служби безпеки застерегли журналістів від видачі матеріалу в ефір, навівши кілька статей законів, які, на їхню думку, будуть порушені в разі оприлюднення цього сюжету. Після виходу сюжету в СБУ заявили, що їхні юристи проаналізують порушення, які могли допустити журналісти програми «Схеми».
…

Російська прокуратура анексованого Криму просить підконтрольний Кремлю Верховний суд півострова пояснити, як відомству діяти щодо до Меджлісу кримськотатарського народу, що заборонений на території Росії і анексованого нею Криму. З таким питанням наглядове відомство звернулося у зв’язку із рішенням Міжнародного суду ООН про зняття заборони на діяльність представницького органу кримських татар.

Документи розмістив на своїй сторінці у Facebook кримський активіст Наріман Джелял, якому також прийшла копія запиту, оскільки він був представником відповідача під час суду щодо заборони Меджлісу.

«Минуло три місяці, як оголошено рішення Міжнародного суду ООН, і тільки після трьох місяців кримська прокуратура намагається для себе зрозуміти, як їм чинити з рішенням суду і чи можна створювати громадське об’єднання під назвою Меджліс кримськотатарського народу», – прокоментував Крим.Реалії Наріман Джелял. 

На сайті російської прокуратури Криму немає інформації щодо запиту до Верховного суду півострова.

26 квітня 2016 року підконтрольний Росії Верховний суд анексованого Криму заборонив діяльність Меджлісу кримськотатарського народу на території анексованого півострова. Захист Меджлісу направив апеляцію до Верховного суду Росії. Проте 29 вересня 2016 року Верховний суд Росії відхилив цю апеляцію, підтвердивши заборону на діяльність Меджлісу.

19 квітня Міжнародний суд ООН виніс проміжну ухвалу за позовом Україна проти Росії. Суд у Гаазі не підтримав вимоги Києва щодо тимчасових заходів проти Росії в рамках Конвенції стосовно заборони фінансування тероризму. Проте Москву зобов’язали припинити обмеження прав кримських татар і етнічних українців, відновити Меджліс та навчання українською мовою в анексованому Криму.
…

Генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив, що Генеральна прокуратура України має намір уже у п’ятницю просити суд обрати для народного депутата Михайла Добкіна (фракція «Опозиційний блок»), позбавленого недоторканності, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Він висловив сподівання, що суд задовольнить це прохання ще того ж дня.

Як сказав Луценко журналістам у Верховній Раді, при цьому суд мав би призначити для Добкіна заставу, щоб він міг уникнути перебування за ґратами.

Луценко також повідомляв, що викликає Добкіна до ГПУ на п’ятницю о 14-й годині.

Сам Добкін заявив журналістам, що прийде до ГПУ зі своїми адвокатами. За його словами, він не збирається лягати в лікарню і піде «туди, куди його хочуть відправити».

Раніше в четвер Верховна Рада України задовольнила всі три подання Генеральної прокуратури України щодо позбавлення недоторканності народного депутата Михайла Добкіна, давши згоду на його притягнення до кримінальної відповідальності, затримання і арешт. Перше подання підтримали 288 депутатів, друге 250 і третє 242.

Генпрокурор Юрій Луценко, обґрунтовуючи в парламенті ці подання, заявив, що Михайло Добкін, який свого часу очолював Харківську міськраду, «умисно діяв за попередньою змовою з групою осіб, зловживаючи своїм службовим становищем голови Харківської міської ради в інтересах третіх осіб», і «скоїв кримінальний злочин». За словами Луценка, попереднє розслідування щодо Добкіна «з питань земельної афери» триває.

У середу комітет Верховної Ради України з питань регламенту визнав достатньо обґрунтованим подання Генпрокуратури на надання на притягнення до кримінальної відповідальності Добкіна. Водночас комітет заявив тоді, що вважає недостатньо обґрунтованими, але законними подання щодо затримання і арешту Добкіна. Сам депутат тоді заявив про політичне, як він вважає, підґрунтя звинувачень стосовно нього. При цьому він додав, що у Верховній Раді голосуватиме за зняття депутатської недоторканності з себе.

ГПУ звинувачує Добкіна в тому, що він діяв «в інтересах голови ОК «Житлобуд-1», сприяв в реалізації злочинного умислу щодо заволодіння земельними ділянками на території Харкова шляхом обману». За версією силовиків, зі власності територіальної громади Харкова «незаконно вибули земельні ділянки загальною площею 61,2 гектара, заподіяні збитки у розмірі 178 624 598 гривень».

Михайло Добкін від 2006 до 2010 року обіймав посаду міського голови Харкова, а від 2010 по 2014 рік очолював Харківську облдержадміністрацію.
…