Президент Росії Володимир Путін від’єднує від України контрольовані проросійськими бойовиками частини Донбасу на тлі невизначеності Вашингтона, пише 20 квітня Bloomberg.

«Володимир Путін, бачачи змішані сигнали зі США, спокійно посилює контроль Росії над двома бунтівними регіонами України, ховаючи надії на реалізацію укладеної за європейського посередництва мирної угоди і звільнення від санкцій найближчим часом», – ідеться в статті.

«Росія рухається поступово, за допомогою блокади з боку українських активістів як політичного прикриття, щоб перебрати на себе ключові економічні зв’язки з сепаратистськими зонами», – твердять аналітики Bloomberg і наводять за приклад намагання Москви замістити зв’язки з українськими постачальниками й забезпечити функціонування металургійних заводів на контрольованих бойовиками територіях.

«Узятий курс на відділення Донбасу, в цьому немає жодних сумнівів», – цитує Bloomberg депутата російської Держдуми з владної партії «Єдина Росія» Костянтина Затуліна. Водночас у планах Росії немає офіційного визнання або приєднання цих територій, розповіли джерела агенції.

20 квітня в Києві секретар Ради національної безпеки й оборони України Олександр Турчинов заявив, що Росія продовжує готуватися до повномасштабної війни, нарощуючи військову потужність. Він також вказав, що Москва посилює свої позиції на непідконтрольних Києву територіях на сході України. За даними Турчинова, нині на Донбасі перебуває до 30 тисяч бойовиків, а вздовж кордону з Україною розгорнуте угруповання російських військ у кількості 50 тисяч осіб.

Збройний конфлікт на сході України почався навесні 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у підтримці сепаратистів на Донбасі, Москва ці звинувачення відкидає і заявляє, що на непідконтрольних Києву територіях можуть бути російські «добровольці». Через роль Росії у подіях на Донбасі, а також через анексію Криму, Захід застосував щодо Москви кілька пакетів санкцій.

За останніми даними ООН, за час конфлікту загинули близько 10 тисяч людей, поранені понад 22 тисячі серед українських військових, цивільних осіб та сепаратистів.
…

Оболонський районний суд міста Києва викликає колишнього президента України Віктора Януковича на засідання у справі про державну зраду, що відбудеться 4 травня. Відповідна повістка оприлюднена на сторінці суду на сайті «Судова влада України».

Згідно з повісткою, суд викликає Януковича як обвинуваченого за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 (співучасть у злочині), ч. 3 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, які призвели до тяжких наслідків), ч. 1 ст. 111 (державна зрада) та ч. 2 ст. 437 (ведення агресивної війни або агресивних воєнних дій) Кримінального кодексу України.

Як очікується, Оболонський районний суд Києва 4 травня розпочне підготовче засідання у справі про державну зраду колишнього президента Віктора Януковича.

Захист Януковича спростовує висунуті йому обвинувачення. Виклик до суду адвокати поки не коментували.

Сам Віктор Янукович після втечі з України взимку 2014 року перебуває у Росії. 
…

Міністр закордонних справ Павло Клімкін заявляє, що Україна виконуватиме рішення Міжнародного суду ООН, а Росія має припинити підтримку бойовиків на Донбасі і расову дискримінацію в анексованому Криму. Про це він написав на своїй сторінці у «Твіттері».

«Росія має негайно зупинити расову дискримінацію. Будемо працювати над втіленням наказу Міжнародного суду ООН, щоб зупинити агресора», – зазначив Клімкін.

«РФ має виконати Мінські домовленості, припинити ескалацію конфлікту, підтримку тероризму та повзучу анексію Донбасу», – наголосив міністр закордонних справ України.

Україна позивається проти Росії у Міжнародному суді, найвищому судовому органі в системі ООН, щодо двох конвенцій: про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. На період розгляду справи по суті (дата початку цього процесу ще не визначена) Україна просила суд запровадити тимчасові заходи проти Росії за двома напрямками: припинення підтримки незаконних збройних угруповань на не підконтрольній Україні частині Донбасу, а також припинення утиску у Криму неросіян.

19 квітня Міжнародний суд задовольнив запит України про запровадження тимчасових заходів щодо Криму, але не задовольнив щодо Донбасу.

Президент України Петро Порошенко оцінив рішення суду 19 квітня в цілому позитивно. 
…

Українська сторона заявляє про стабілізацію ситуації у зоні бойових дій на Донбасі.

За інформацією штабу української воєнної операції, упродовж нинішньої доби підтримувані Росією сепаратисти 8 разів обстрілювали позиції українських військових.

«На приморському напрямку, по захисниках Красногорівки, ворог відкривав вогонь з мінометів калібру 82-міліметри. Морських піхотинців поблизу Водяного обстрілював з озброєння БМП, протитанкових гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї, а поруч Павлополя – з автоматичних гранатометів. По оборонцях Широкина противник вів вогонь з озброєння БМП та стрілецької зброї. На донецькому напрямку, позиції поруч населеного пункту Луганське ворог обстрілював з автоматичних гранатометів та стрілецької зброї», – повідомили у штабі АТО ввечері 19 квітня.

За інформацією штабу, українські військові у відповідь не відкривали вогню.

В угрупованні «ДНР» звинувачують українську сторону у 36 порушеннях за минулу добу.

Луганські бойовики кажуть, що за минулу добу Збройні сили України раз порушили перемир’я.

Наприкінці березня учасники Тристоронньої контактної групи домовилися про чергове перемир’я у зоні збройного конфлікту на сході України, воно мало почати діяти від 1 квітня. Проте обстріли не припинилися, а сторони конфлікту звинуватили в цьому одна одну.

12 квітня у ході засідання в Мінську Тристороння контактна група підтвердила свою прихильність рішенню щодо повного дотримання режиму припинення вогню напередодні Великодніх свят.
…

Захист журналіста, автора Радіо Свобода Миколи Семени наполягає на присутності у суді свідка, який під час слідства давав суперечливі свідчення, розповів у коментарі Крим.Реалії адвокат обвинуваченого Олександр Попков.

«Допит свідка Мєшкова у суді допоможе об’єктивно з’ясувати його позицію. Нас цікавить тільки одне його висловлювання, що журналіст Семена завжди висловлював проукраїнську й антиросійську позицію, але при цьому міг друкувати будь-які матеріали. Трошки суперечливі висловлювання», – зазначив адвокат.

У підконтрольному Кремлю Залізничному суді Сімферополя 18 квітня закінчилося чергове засідання у кримінальній справі щодо кримського журналіста Миколи Семени, якого російська влада звинувачує у закликах до порушення територіальної цілісності Росії.

На допит з’явилася лише один свідок – Юлія Кожем’якіна, яка розповіла, що була понятою під час огляду сторінки інтернет-видання з матеріалом Миколи Семени. При цьому свідок не змогла відповісти на питання адвокатів щодо обставин цього огляду публікації.

Наступне засідання заплановане на 3 травня.

7 грудня слідчий в анексованому Криму пред’явив журналісту Миколі Семені звинувачення в остаточній редакції у кримінальному злочині, передбаченому частиною 2 статті 280.1. Кримінального кодексу Росії «Публічні заклики до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Російської Федерації». Кримінальна справа, складена слідчими, має шість томів.

На допиті ФСБ Микола Семена заявив, що у своїх матеріалах реалізовував право на «вільне вираження думки».

Захист Миколи Семени, Міжнародна та Європейська Федерації журналістів, а також офіс представника ОБСЄ із питань свободи слова закликали ФСБ Росії випустити журналіста з Криму на лікування, позитивної відповіді поки домогтися не вдалося.

Міністерство закордонних справ України висловлює занепокоєння переслідуванням громадян України в анексованому Криму, зокрема, журналіста Миколи Семени, й закликає припинити тиск на нього.
…

Українська сторона повідомляє про поранення двох своїх військових упродовж нинішньої доби через обстріли з боку підтримуваних Росією сепаратистів на Донбасі.

За інформацією штабу української воєнної операції, упродовж нинішньої доби бойовики 18 разів обстрілювали їхні позиції. Найбільше обстрілів зафіксували на донецькому напрямку.

«По позиціях поруч Кримського ворог застосовував 82-міліметрові міномети. Опорні пункти у районах населених пунктів Авдіївка та Кам’янка обстрілював з гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів. По оборонцях Пісків та Опитного противник вів вогонь з кулеметів великого калібру, а по захисниках Зайцева застосовував протитанкові гранатомети та стрілецьку зброю», – повідомили у штабі АТО ввечері 18 квітня.

На приморському напрямку обстріли велися біля Красногорівки, Старогнатівки, Водяного і Чермалика. А на луганському – біля Катеринівки.

Сепаратисти угруповання «ДНР» звинувачують українських військових у 32 обстрілах за минулу добу, зокрема в обстрілах околись Донецька і Ясинуватої.

Луганські сепаратисти кажуть про обстріл Збройними силами України селища Сентянівка (колишнє Фрунзе) у Слов’яносербському районі Луганщини.

Наприкінці березня учасники Тристоронньої контактної групи домовилися про чергове перемир’я у зоні збройного конфлікту на сході України, воно мало почати діяти від 1 квітня. Проте обстріли не припинилися, а сторони конфлікту звинуватили в цьому одна одну.

12 квітня у ході засідання в Мінську Тристороння контактна група підтвердила свою прихильність рішенню щодо повного дотримання режиму припинення вогню напередодні Великодніх свят.
…

Екс-прокурор Сергій Лисенко 2 березня приїжджав до відомчої лікарні «Феофанія», де на той момент оголошували про підозру голові ДФС Роману Насірову
…

Лідери країн, які в межах «нормандського формату» намагаються зупинити збройний конфлікт на Донбасі, провели пізно ввечері 17 квітня телефонну розмову. Як інформує 18 квітня офіційний сайт голови української держави, президент України Петро Порошенко, канцлер Німеччини Анґела Меркель, президент Франції Франсуа Олланд і президент Росії Володимир Путін «закликали інтенсифікувати зусилля задля звільнення та обміну затриманих за принципом «всіх на всіх».

Учасники розмови також підтвердили відданість імплементації мінських домовленостей у частині, що «стосується як безпекових, так і політичних аспектів врегулювання», йдеться в повідомленні.

Порошенко, Меркель, Олланд і Путін «привітали домовленість про відновлення режиму припинення вогню з нагоди Великодня, як було погоджено під час засідання Тристоронньої контактної групи 29 березня, і наголосили на важливості суворого дотримання зазначеного режиму». Вони також засудили погрози спостерігачам Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ.

Співрозмовники подякували Президентові Франції Франсуа Олланду за його зусилля в рамках Нормандського формату та висловили сподівання, що цей формат продовжить роботу після президентських виборів у Франції.

Повідомлення аналогічного змісту оприлюднила вночі 18 квітня прес-служба президента Росії Володимира Путіна, німецька і французька сторони про цю розмову ще не повідомляли.

Наприкінці березня учасники Тристоронньої контактної групи домовилися про чергове перемир’я у зоні збройного конфлікту на сході України, воно мало почати діяти від 1 квітня. Проте обстріли не припинилися, а сторони конфлікту звинуватили в цьому одна одну. 12 квітня у ході засідання в Мінську Тристороння контактна група підтвердила свою прихильність рішенню щодо повного дотримання режиму припинення вогню напередодні Великодніх свят.

Зранку 18 квітня штаб української воєнної операції на Донбасі повідомив про загострення ситуації та збільшення кількості обстрілів.
…

Відстороненого від посади голови Державної фіскальної служби (ДФС) Романа Насірова обрали президентом Федерації дзюдо України.

«17 квітня у столичному готелі «Національний» відбулась звітно-виборна конференція Федерації дзюдо України (ФДУ), у роботі якої взяли участь делегати з 23 регіонів нашої країни. Новим президентом ФДУ обрано Романа Насірова, його кандидатуру підтримали 22 делегати конференції», – мовиться у повідомленні Федерації дзюдо України, опублікованому у Facebook. 

У ніч на 3 березня в лікарні «Феофанія» детективи НАБУ вручили голові ДФС Роману Насірову повідомлення про підозру за статтею про «зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки». Слідство вважає, що Роман Насіров протягом 2015–2016 років, діючи в інтересах депутата Верховної Ради Олександра Онищенка, надав керівникам регіональних і територіальних органів ДФС незаконну вказівку ухвалювати безпідставні рішення про розстрочення податкового боргу трьом компаніям. Такими рішеннями державі завдано збитків на суму майже 2 мільярди гривень. Захист Насірова і він сам ці звинувачення заперечують.

Солом’янський райсуд Києва протягом кількох днів обирав Насірову запобіжний захід, 7 березня суд обрав запобіжний захід – тримання під вартою терміном 60 діб з можливістю внесення застави 100 мільйонів гривень, хоча антикорупційна прокуратура просила встановити грошову заставу у розмірі 2 мільярди гривень. Після цього Апеляційний суд залишив без змін рішення Солом’янського райсуду.

Ввечері 16 березня Насіров вийшов із СІЗО в Києві після того, як за нього внесли заставу в 100 мільйонів гривень.

Насіров був призначений головою Державної фіскальної служби у травні 2015 року, до цього він був народним депутатом, він пройшов до Верховної Ради за списками партії «Блок Петра Порошенка».
…

Редактор «Свідок. Інфо» Андрій Прокопенко заявляє про пограбування у Миколаєві орендованого у приміщенні «Укрпошти» офісу видання.

«У ці святкові великодні дні якісь негідники відкрили двері державного підприємства «Укрпошта» у центрі Миколаєва і пограбували редакційний кабінет «Свідок. Інфо». Негідники забрали з собою 2 ноутбуки і один фотоапарат, завдали збитків на 50 тисяч гривень. Багато нової техніки не чіпали: кавову машину і принтер. Негідники навіть не чіпали гроші, які лежали на столі біля вкраденого ноута. З цього роблю висновок, що злодії цілеспрямовано шукали джерела зберігання інформації, вчинивши не лише пограбування, а й порушивши наші журналістські права», – написав Прокопенко 17 квітня у Facebook.

Андрій Прокопенко каже, що подав заяву у поліцію, а у вівторок напише заяву у прокуратуру за фактом порушення журналістських прав.

У поліції Миколаївщини конкретно про цю справу не повідомляли. За їхньої інформацією, упродовж вихідних до поліції області надійшло 917 заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, з них 156 – мають ознаки кримінальних правопорушень.
…

В окупованому Криму 16 квітня вийшли на свободу заарештовані в Бахчисараї 13 квітня кримські татари Ремзі Зудієв і Мідат Муждаба. Цього дня закінчився їхній термін триденного арешту. Про цеповідомляє сайт Радіо Свобода «Крим.Реалії» з посиланням на активістку Муміне Салієву.

Підконтрольний Кремлю Бахчисарайський районний суд звинуватив Мідата Муждабу в «пропаганді екстремістських матеріалів», а Зудієва – в участі в «несанкціонованому мітингу».

У Бахчисараї вранці 13 квітня російські силовики провели обшуки в будинках мусульман – Різи Муждабаєва (шостий мікрорайон) і Сейдамета Мустафаєва (сьомий мікрорайон). Очевидці повідомляли про застосування сили з боку силовиків і звуки пострілів.

Російські силовики назвали обшуки й затримання «плановими заходами».

У Міністерстві закордонних справ України заявили, що звертатимуться до міжнародного співтовариства з проханням посилити тиск на Росію через почастішання обшуків у Криму.

Після анексії в Криму почастішали масові обшуки в незалежних журналістів, кримських активістів, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

Міністерство закордонних справ України висловило стурбованість у зв’язку з переслідуваннями громадян України в анексованому Криму й закликало припинити тиск на них. Також МЗС звернулося до міжнародного співтовариства для правового й політичного тиску на Росію з метою припинення нею тоталітарних методів придушення прав людини і свободи слова, а також звільнення всіх українських політв’язнів і заручників.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова й називає це «відновленням історичної справедливості».
…

Кандидат у президенти Франції Еммануель Макрон заявив, що після перемоги на виборах він змусить президента Росії Володимира Путіна до діалогу з врегулювання конфліктів у Сирії та в Україні. Про це колишній міністр економіки Франції заявив в інтерв’ю журналу Jeune Afrique.

Макрон наголосив, що сьогодні немає жодних підстав дозволяти Росії порушувати норми міжнародного права, і в разі своєї перемоги дав би Путіну чітко зрозуміти, що він готовий відновити діалог із вимогою врегулювати конфлікти в Сирії та в Україні.

Макрон додав, що неодмінно доб’ється поваги від Путіна, оскільки його із Москвою нічого не зв’язує.

«Якщо Росія буде виконувати свої зобов’язання, тоді ми поступово будемо скасовувати європейські санкції, і спільно з Німеччиною будемо налагоджувати політичне партнерство з Євросоюзом», – сказав Еммануель Макрон.

Раніше Макрон заявляв, що Франції не слід зближуватися з Росією, і вона потребує незалежності та співпраці з США і європейськими партнерами.

За даними соціологічних досліджень, Еммануель Макрон лідирує у президентських перегонах. Перший тур виборів у Франції відбудеться 23 квітня.
…

Українським заручникам, які перебувають у макіївській колонії і донецькому слідчому ізоляторі, співробітники Міжнародного комітету Червоного Хреста доправили передачі. Про це повідомила представник України у гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи, перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко на сторінці у Facebook.

«Сьогодні місія МКЧХ вперше за весь цей час змогла передати передачі нашим хлопцям-військовим, заручникам в макіївську колонію і в донецький слідчий ізолятор. Саме про передачу до Великодня домовилися на останній зустрічі гуманітарної групи в Мінську», – зазначила вона.

На переконання Геращенко, це «маленька гуманітарна і психологічна, але важлива підтримка для незаконно утримуваних українців».

Вона подякувала всім причетним до виконання цієї домовленості.

«Цього тижня також вперше змогли передати зворотні листи хлопців їх родинам – мамам і дружинам. Працюємо далі», – додала Геращенко.

На переговорах у Мінську 12 квітня, як повідомляла Ірина Геращенко, бойовики пообіцяли, що у великодні дні представники Червоного Хреста зможуть доправити передачі українським заручникам. Також Геращенко повідомила, що кількість українських заручників на окупованому Донбасі зросла до 126 осіб.

Наприкінці березня учасники Тристоронньої контактної групи домовилися про чергове перемир’я у зоні збройного конфлікту на сході України, воно мало почати діяти від 1 квітня. Проте обстріли не припинилися, сторони конфлікту звинуватили в цьому одна одну.
…

Прокуратура Київської області заявляє про арешт із можливістю застави у 72 мільйони гривень двох громадян України і двох громадян Туреччини у справі про «чорну трансплантологію».

«Завдяки прокуратурі Київської області громадянину Туреччини, який є організатором злочинного угрупування, що вербувало громадян для трансплантації органів, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 40 мільйонів гривень. Другий громадянин Туреччини також перебуватиме під арештом з альтернативою внесення застави у розмірі 32 мільйони гривень. Громадянці України обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави, а громадянину України – без альтернативи внесення застави», – йдеться в повідомленні прокуратури Київської області 14 квітня.

Всім чотирьом затриманим оголосили про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за статтею «торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини».

Підозрюваним загрожує позбавлення волі до 15 років з конфіскацією майна.

У прокуратурі нагадали, що затримали підозрюваних 11 квітня, а діяло угруповання з вересня 2015 року.

 
…

Національна суспільна телерадіокомпанія України як мовник-організатор конкурсу «Євробачення-2017» заявляє, що у співпраці з Європейською спілкою мовлення (EBU) продовжує підготовку заходу, а позицію Росії в виборі учасниці розцінює як бажання створити негативну інформаційну атмосферу навколо конкурсу.

«Відмова Першого каналу (Росія) від трансляції «Євробачення» доводить, що попри задекларовану повагу до основоположних цінностей Євробачення, ключовими серед яких є взаємоповага та аполітичність, метою російської сторони від самого початку була не участь у конкурсі, а створення негативної інформаційної атмосфери навколо підготовки та проведення конкурсу», – йдеться в заяві НСТУ від 14 квітня.

Національна суспільна телерадіокомпанія України також нагадала, що офіційно повідомила EBU про заборону Службою безпеки України в’їзду на територію України учасниці від Росії Юлії Самойлової.

«Поважаючи бажання ЄМС забезпечити участь у пісенному конкурсі представників 43-х країн, підтримуючи традиційний дух «Євробачення», українська сторона неодноразово пропонувала Росії направити в Київ учасника, який не порушував законодавство України. Однак, російська сторона залишила своє рішення незмінним», – додали в НСТУ.

Напередодні в Європейському союзі мовлення «рішуче засудили» рішення України заборонити в’їзд російській учасниці конкурсу популярної пісні «Євробачення» в Києві після того, як у Москві заявили про відмову транслювати цьогорічний конкурс на території Росії. Російський телевізійний «Перший канал», що мав цього року транслювати конкурс, заявив, що відмовляється від трансляції через ситуацію навколо російської конкурсантки, якій заборонений в’їзд до України через порушення українських законів.

Півфінали конкурсу «Євробачення-2017» відбудуться в Києві 9 і 11 травня, фінал – 13 травня. Україну цього року на «Євробаченні» представлятиме представлятиме гурт О. Тorvald із піснею Time.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

​(Офіційне відео пісні Time гурту О.Тorvald, який представлятиме Україну на «Євробаченні-2017»)

Відлік до «Євробачення»: готовність МВЦ, квитки, ремонт «Лівобережної»

Наглядова рада «UA: Перший» закликала організаторів «Євробачення» поважати суверенітет України

«Євробачення-2017»: влада Росії підступно використовує Юлію Самойлову

«Євробачення-2017» і Самойлова. Це гидкий цинізм пропаганди Кремля – Кузьменко​
…

Журналісти-розслідувачі проекту «Слідство.Інфо» заявляють, що їх обстріляли зі зброї під час збору інформації для програми. Під селищем Плюти Київської області група вела зйомку з дрона маєтку одного з українських олігархів, розповів Радіо Свобода журналіст Максим Опанасенко.

Коли журналісти вже завершили зйомку, з боку лісу по них відкрила вогонь зі зброї невідома особа. Знімальній групі довелося терміново втікати з місця події.

«Фактично, це Конча-Заспа. Відзнялися абсолютно спокійно. При цьому ми намагаємося не порушувати приватний простір – ми максимально підіймаємо дрон для того, щоб було видно, але не залітаємо на територію об’єкту», – розповідає в коментарі Радіо Свобода журналіст Максим Опанасенко.

«Коли ми почали розбирати дрон, щоб сховати у багажник, то почули постріли, десь метр-півтора над автівкою. Водій, дякувати Богу, дуже швидко зреагував, сказав нам ховатися, заскочив на водійське місце і дав по газах. Ми чули п’ять пострілів», – згадує журналіст.

Постраждалих немає, автомобіль також не зазнав пошкоджень. Максим Опанасенко переконаний, що метою стрілка було залякування. Окрім знімальної групи і її автомобіля нікого навкруги не було, тож журналісти впевнені, що мішенню були саме вони.

До поліції журналісти не зверталися. Як пояснює Максим Опанасенко, залишатися на місці було небезпечно, а зараз не бачить сенсу заявляти до поліції через те, що пояснити тепер ситуацію правоохоронцям буде надто складно. Журналісти намагають самостійно вирахувати, з якого маєтку велися постріли і, можливо, проведуть власне розслідування. Поки що вони не розкривають інформацію, чий будинок знімали.

За словами Максима Опанасенка, ідентифікувати їх як журналістів здалеку було неможливо, а для з’ясування мети їхнього перебування в зазначеному місці до них ніхто не підходив.

«Слідство.Інфо» займається журналістськими розслідуваннями, зокрема щодо корупції в органах влади.
…

Міністерство закордонних справ України буде звертатися до міжнародного співтовариства з проханням посилити тиск на Росію через обшуки в Криму. Про це 13 квітня у коментарі проекту Радіо Свобода Крим.Реалії заявила речниця українського МЗС Мар’яна Беца.

За її словами, «систематичні, масштабні обмеження кримських татар і етнічних українців говорять про те, що Росія продовжує використовувати цих людей у своїй політичній грі і політичних цілях».

«Ми категорично засуджуємо такі дії і будемо звертатися до всіх наших партнерів для того, щоб посилити тиск на Росію. Бо тільки консолідованим тиском і міжнародною ізоляцією можна досягти певних результатів», – заявила Беца.

Вона додала, що та ситуація, яка склалася в Криму, «ще раз говорить про те, що Росія цинічно і зухвало ігнорує всі норми міжнародного права, зокрема останню резолюцію Генеральної асамблеї ООН». «Ця резолюція зобов’язала Росію як державу-окупанта дотримуватися норм міжнародного права і дотримуватися права людини на окупованому півострові. Але Росія в черговий раз ігнорує будь-які свої зобов’язання», – заявила вона.

У Бахчисараї вранці 13 квітня російські силовики провели обшуки в будинках мусульман – Ризи Муждабаєва і Сейдамета Мустафаєва. Очевидці повідомляли про застосування сили з боку силовиків і звуки пострілів. Адвокат Джеміль Темиш повідомив, що на затриманих кримських мусульман склали адмінпротоколи, їх везуть до суду.

Російські силовики назвали обшуки і затримання «плановими заходами».

6 квітня співробітники ОМОН оточили центральний ринок Сімферополя. Тоді російські силовики затримали близько 80 людей «неслов’янської зовнішності». В управлінні російської поліції по Криму назвали затримання на ринку Сімферополя «плановими робочими заходами».

Після анексії в Криму почастішали масові обшуки у незалежних журналістів, кримських активістів, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір». Цю заборону Москва нав’язує і в окупованому українському Криму. Міністерство закордонних справ України висловило стурбованість у зв’язку з переслідуваннями громадян України в анексованому Криму і закликало припинити тиск на них. Також МЗС закликало міжнародне співтовариство застосувати всі можливі види правового і політичного тиску на Росію, щоб вона припинила порушувати права людини і свободу слова, а також звільнила всіх українських політв’язнів і заручників.
…

Національна академія наук України хоче відзначити своє створення на загальнодержавному рівні і просить про підтримку в проведенні ювілейних заходів уряд, парламент і президента. Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, таке звернення ухвалили на загальних зборах НАН України.

«Вчені академії активно працюють над окресленням концептуальних засад і стратегій реалізації цивілізаційного вибору нашої держави, а також над питаннями реінтеграції Донбасу і Криму в політико-правовий і соціокультурний простір України, модернізації вітчизняних державних та суспільних інститутів відповідно до європейських і світових стандартів», – йдеться у зверненні.

Також під час загальних зборів академіки і члени-кореспонденти заслухали доповідь голови зборів, академіка і президента НАН України Бориса Патона. У доповіді він зупинився на успіхах українських вчених як в сфері фундаментальних наук, так і у суспільно-політичних дослідженнях.

«Зокрема, це чиста наука, а саме передбачення нового ефекту в полі чорної діри, що обертається. Або чорної діри Керра. Це суто теоретичний результат розвитку нашими математиками нового підходу до розв’язування рівнянь Максвелла у просторі складної геометрії», – наголосив Патон.

Також він згадав про відкриття і дослідження нової модифікації вуглецю – тривимірної форми графена або «карбонових стільників», довгостроковий моніторинг аерозолів і загального вмісту озону і розробку політики інтеграції українського суспільства в контексті викликів та загроз подій на Донбасі.

Сторіччя Національної академії наук України відзначатимуть в листопаді 2018 року.
…

Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявляє, що під час зустрічі Володимира Путіна з держсекретарем США Рексом Тіллерсоном 12 квітня в Москві ситуація в Україні детально не обговорювалася.

«Пунктирно – так. Детального обговорення України не було», – сказав Пєсков 13 квітня, коментуючи зустріч. За словами речника Путіна, детально на зустрічі обговорювали ситуацію в Сирії.

Він також заявив, що говорити про зрушення у відносинах між Росією і США наразі зарано.

Державний секретар США Рекс Тіллерсон 12 квітня після зустрічі з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим у Москві і після того, як їх обох прийняв президент Росії Володимир Путін, назвав відсутність поступу в урегулюванні в Україні перешкодою до нормалізації відносин із Росією.

За словами держсекретаря, нині відносини США і Росії перебувають на низькому рівні, а дві ядерні держави не повинні мати таких відносин.

Він нагадав, що Росія має виконати свої зобов’язання, зокрема, щодо виведення військ і озброєнь, і вплинути на сепаратистів, щоб Організація з безпеки і співпраці в Європі могла повноцінно відіграти свою роль у врегулюванні.

Пізніше, відповідаючи на запитання, Тіллерсон сказав, що під час переговорів питання санкцій, запроваджених щодо Росії через її агресію проти України, не обговорювали.

У перебігу переговорів сторони в першу чергу обговорили становище в Сирії, і, як сказав Тіллерсон, вони разом виступають за єдину і стабільну Сирію, а також проти тероризму, що загрожує обом країнам.

Держсекретар США прилетів до Москви у вівторок із італійського міста Лукки, де голови зовнішньополітичних відомств країн «Групи семи» обговорювали, зокрема, шляхи впливу на Росію з тим, щоб змінити її ставлення до президента Сирії. Тіллерсон заявив, що підтримка Дамаска не відповідає стратегічним інтересам Москви.

Перед прибуттям Рекса Тіллерсона до Росії з ним мав телефонну розмову президент України Петро Порошенко, і, як повідомили на Банковій, держсекретар пообіцяв, що Вашингтон не допустить ніяких пакетних домовленостей щодо вирішення ситуації в Україні і Сирії.

Останнім часом відносини між Росією і США далі загострилися через війну в Сирії.
…

Національний банк України отримав документи на погодження продажу української «дочки» «Сбербанку», повідомилиРадіо Свобода у прес-службі НБУ.

За повідомленням, згідно з документами, що надійшли 10 квітня, інвестором виступає громадянин Великої Британії й Росії Саїд Гуцерієв, що має намір придбати 77,5% акцій фінустанови.

«Водночас, як вбачається з поданого у складі пакета документів схематичного зображення структури власності, яку матиме ПАТ «Сбербанк» у разі набуття інвестором істотної участі, найближчим часом також очікується подання пакета документів від ще одного інвестора – АТ «Норвік Банка» [JSC «Norvik Banka»], яке має намір придбати 22,5% акцій ПАТ «Сбербанк», – додали в НБУ.

Отримані від Гуцерієва документи зареєстровані і перебувають на опрацюванні, додали в Нацбанку і повідомили, що, за законом, їх розглянуть протягом трьох місяців з часу надходження повного пакета документів. За цей час НБУ має перевірити відповідність ділової репутації інвестора вимогам, встановленим у нормативно-правових актах Національного банку України, його фінансовий стан і джерела походження коштів.

Національний банк України за рішенням Ради національної безпеки і оборони застосував від 23 березня санкції стосовно дочірніх компаній російських державних банків, які працюють в Україні, зокрема і щодо «Сбербанку».

Після цього рішення стало відомо, що найбільший у Росії комерційний банк «Сбербанк», підконтрольний державі, розглядає варіанти якнайшвидшого виходу з українського ринку. 27 березня російський «Сбербанк» повідомив про продаж своїх філій в Україні.

Представники «Національного корпусу» блокують роботу відділень «Сбербанку» в кількох містах України, вимагаючи припинення діяльності російських підприємств в Україні. 
…

У Дніпрі 12 квітня активісти знову пікетують відділення російського «Сбербанку», вимагаючи припинення роботи російського бізнесу в Україні.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, вони обгорнули будівлю банку великим синьо-жовтим полотнищем і прикріпили на фасаді плакат із написом «Російські банки – геть!».

Окрім того, біля входу до будівлі учасники акції створили інсталяцію із осколків боєприпасів, зібраних в зоні бойових дій на сході України. «Це те, чим російські військові стріляють у наших солдатів, тому вимагаємо припинити роботу російського бізнесу на нашій території», – пояснили Радіо Свобода учасники акції.

За їхніми словами, акція буде безстроковою, до виконання їхніх вимог, серед яких – згортання роботи російських банків на території України. Як зазначають активісти, біля банку в Дніпрі вони організують цілодобове чергування.

Поліція стежить за діями активістів, але не втручається. На місці події – два поліцейські авто.

Водночас у відділенні «Сбербанку» в Дніпрі від коментарів щодо акції відмовились. Охорона будівлі посилена, проте співробітники заявили, що відділення працює у звичному режимі, так само, як й інші відділення в регіоні.

15 березня у Дніпрі біля будівлі російського «Сбербанку» активісти оголосили акцію протесту проти «бізнесу країни-агресора». Тоді фасад будівлі тоді облили червоною фарбою і обклеїли плакатами з написами «Увага! Це банк-окупант, він буде закритий». Вхід до будівлі був заблокований бетонними блоками. За кілька днів робота банку була розблокована.

Днями активісти партії «Національний корпус» заблокували вхід до відділення «Сбербанку» у центрі Харкова і в Києві.

Після того, як минулого тижня політична партія «Національний корпус» заявила, що з 10 квітня «фізично припинить» діяльність російських банків в Україні, у «Сбербанку» заявили, що будь-які подальші агресивні дії щодо фінансової установи розцінюють як умисне заподіяння шкоди інтересам українських клієнтів і Україні.

У Національному банку України закликали правоохоронців гарантувати безперебійну роботу відділень банків і не допустити «фізичної дестабілізації» функціонування банківської системи.

Національний банк за рішенням Ради національної безпеки і оборони застосував від 23 березня санкції стосовно дочірніх компаній російських державних банків, які працюють в Україні, зокрема і щодо «Сбербанку».

Після цього рішення стало відомо, що найбільший у Росії комерційний банк «Сбербанк», підконтрольний державі, розглядає варіанти якнайшвидшого виходу з українського ринку. 27 березня російський «Сбербанк» повідомив про продаж своїх філій в Україні.

Перед запровадженням цих санкцій в Україні активісти, зокрема представники «Національного корпусу», вимагали припинення діяльності російських банків в Україні і блокували роботу відділень банку.
…

У Національному антикорупційному бюро України повідомили про скерування до Генпрокуратури пакету документів для екстрадиції Інеси Кадирової, матері фігуранта так званої «газової справи» Олександра Онищенка. Про це йдеться в повідомленні НАБУ на сторінці у Facebook.

«НАБУ направило до ГПУ для подальшого скерування компетентним органам Іспанії повний пакет документів, необхідний для початку процедури екстрадиції Інеси Кадирової, громадянки України, за версією слідства – співорганізатора так званої «газової схеми», внаслідок якої інтересам держави завдано збитків на суму близько 3 мільярдів гривень», – йдеться в повідомленні.

У НАБУ зазначили, що після отримання оригіналів документів суд Іспанії ухвалюватиме рішення про застосування так званого екстрадиційного арешту або іншого запобіжного заходу до розгляду питання про екстрадицію вказаної особи в Україну.

Інесу Кадирову було оголошено в міжнародний розшук влітку 2016 року. 30 березня цього року стало відомо про її затримання в Іспанії. Жінка підозрюється, зокрема, у створенні злочинної організації, розтраті майна в особливо великих розмірах та фіктивному підприємництві.

15 червня 2016 року НАБУ та Спеціальна антикорупційна прокуратура заявили про викриття організованого злочинного угруповання, що завдало збитків державі у розмірі понад 3 мільярди гривень унаслідок спільної діяльності на підставі угод, укладених із ПАТ «Укргазвидобування». Відповідно до доказів, отриманих під час досудового розслідування кримінального провадження, організатором корупційної схеми є депутат Верховної Ради Олександр Онищенко.

Сам він спростовує свою причетність до цього і називає порушену справу тиском на нього з метою відібрати його бізнес.

У липні минулого року Верховна Рада позбавила Онищенка депутатської недоторканності. Наприкінці липня депутат повідомив, що перебуває у Лондоні, але зазначив, що не має наміру просити там про політичний притулок. На допит НАБУ до Києва він не прибув.

 
…

У прес-центрі штабу АТО вранці 12 квітня повідомили, що через обстріли підтримуваних Росією бойовиків минулої доби на Донбасі п’ятеро українських військовослужбовців були поранені.

«Ситуація в районі проведення АТО продовжує залишатись напруженою. За минулу добу російсько-окупаційні війська 45 разів обстріляли позиції Збройних cил України», – йдеться в повідомленні прес-центру на сторінці у Facebook.

За даними штабу, обстріли з боку сепаратистів тривали на всіх напрямках з використанням кулеметів і мінометів різних калібрів, протитанкових гранатометів, зенітних установок.

В угрупованні «ДНР» звинуватили українську сторону в обстрілах у вівторок вдень околиць Донецька. Бойовики стверджують, що під час обстрілів ЗСУ використовували міномети. Луганські сепаратисти на своїх сайтах поки не повідомляють про те, як минули останні години на підконтрольних угрупованню «ЛНР» територіях».

Від 1 квітня у зоні збройного конфлікту на сході України мало початися чергове перемир’я – напередодні Великодніх свят. Про це раніше домовилися учасники переговорів Тристоронньої контактної групи. Проте обстріли не припинилися, сторони конфлікту звинуватили в цьому одна одну.
…

У Державному департаменті США назвали «риторичним прийомом» слова державного секретаря Рекса Тіллерсона, який раніше у вівторок поставив під сумнів, чому американців має турбувати конфлікт в Україні.

Саме цими двома словами відповів на запитання про слова держсекретаря речник Держдепартаменту Роберт Гаммонд, повідомило агентство «Блумберґ».

Агентство нагадало, що Тіллерсон дійсно останнім часом відверто давав знати, що США і Європа не повинні знімати санкцій, накладених щодо Росії через її вторгнення до України і анексію Криму. Він наголошував, що причини, через які запровадили ці санкції, – втручання Росії на сході України і окупація Криму, – далі існують.

Раніше у вівторок міністр закордонних справ Франції Жан-Марк Еро повідомив, що під час зустрічі голів зовнішньополітичних відомств країн «Групи семи» того дня Рекс Тіллерсон в якийсь момент сказав: «Який інтерес для американських платників податків цікавитися Україною, крім великих принципів? Чи не Європа мала б узяти на себе цю відповідальність?».

«Я відповів цілком ясно, що Європа вже взяла цю відповідальність. Вона погодилася на санкції, і ці санкції й далі чинні, бо Європа не приймає можливості змінювати кордони, встановлені після Другої світової війни, не приймає того, щоб одна держава могла дозволяти собі анексувати шматок іншої держави, бо буде скринька Пандори, якщо ми дозволимо це і заплющимо на це очі», – сказав Еро журналістам після завершення зустрічі про свою відповідь Тіллерсонові.

Як додав французький міністр, він також заявив американському держсекретареві, що саме в інтересах платників податків у США, щоб Європа була безпечною і політично й економічно сильною, а не слабкою, розколеною і безвольною.

Голови зовнішньополітичних відомств країн «Групи семи» за результатами зустрічі в місті Луцці в Італії ухвалили раніше у вівторок підсумкову заяву, в якій, зокрема, повторили визнання незалежності, територіальної цілісності й суверенітету України, засудили незаконну анексію Криму Росією і підтвердили політику її невизнання і санкцій проти причетних, а також відданість виконанню мінських домовленостей про врегулювання конфлікту на сході України. Вони заявили, що особливо очікують від Росії виконання її зобов’язань і вчинення впливу на сепаратистів, щоб домогтися й від них виконання зобов’язань.

Учасники зустрічі наголосили, що поведінка Росії несумісна з міжнародним порядком, заснованим на правилах, і тому країни «Групи семи» залишаються єдині у застосуванні широкого кола зовнішньополітичних інструментів, включно з санкціями, з метою переконати Росію повернутися на шлях спільної поваги до цих цінностей. «Ми повторюємо заклик до всіх сторін виконати їхні зобов’язання за мінськими домовленостями, включно з виведенням іноземних збройних формувань і озброєнь із території України, поверненням Україні контролю за її боком міжнародного кордону і безпечним доступом і наданням гуманітарної допомоги нужденним. Ми нагадуємо, що тривалість санкцій ясно пов’язана з повним виконанням Росією її зобов’язань за мінськими домовленостями і її повагою до суверенітету України», – мовилося в підсумковому комюніке зустрічі.

Державний секретар США Рекс Тіллерсон відразу після закінчення зустрічі вирушив із Італії до Росії з першим на цій посаді візитом, прибув до Москви і в середу має зустрітися з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, у першу чергу з метою особисто донести до нього позицію Заходу і значної частини арабського світу щодо підтримки Москвою влади Башара аль-Асада в Сирії. Напередодні візиту у Вашингтоні повідомляли, що сторони, крім Сирії, обговорять і деякі інші теми, серед яких буде і становище в Україні.

Перед прибуттям Рекса Тіллерсона до Росії з ним мав телефонну розмову президент України Петро Порошенко, і, як повідомили на Банковій, держсекретар пообіцяв, що Вашингтон не допустить ніяких пакетних домовленостей щодо вирішення ситуації в Україні і Сирії.
…

Прокуратура Автономної Республіки Крим у системі Генеральної прокуратури України звернулася до Міністерства закордонних справ України з проханням вжити заходів для попередження порушення законів України іноземцями під час планованого встановленою на окупованому півострові російською владою «міжнародного економічного форуму».

«Зокрема, прокуратура звертає увагу на можливості інформування представництв іноземних країн про дотримання вимог чинного законодавства України щодо порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України і виїзду з неї іноземців та про юридичну відповідальність, яка може настати у випадку недотримання порядку перетину адміністративного кордону», – мовиться в повідомленні прокуратури.

Крім того, у прокуратурі Криму нагадали про резолюцію Генеральної асамблеї ООН від 27 березня 2014 року, яка, серед іншого, закликала утримуватися від усіх дій і кроків, які можна було б тлумачити як визнання будь-якої зміни статусу півострова. «Зважаючи, що організаторами форуму виступають незаконно утворений орган – «уряд Республіки Крим» – та Фонд «Ялтинського Міжнародного економічного форуму» за підтримки адміністрації президента Росії, участь у такому заході офіційних іноземних представників може розглядатися як визнання останніми зміни статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополя та легітимності окупаційного режиму», – додали у прокуратурі.

Також прокуратура Автономної Республіки Крим попередила про невідворотність покарання за порушення законодавства України.

Таким покаранням за порушення норми, що вимагає від іноземців і осіб без громадянства в’їздити на територію окупованого Криму тільки з попереднього дозволу української влади і через встановлені пункти пропуску на адміністративній межі між Кримом і вільною частиною України, є заборона на в’їзд до України.

Після минулорічного «міжнародного економічного форуму» в окупованій Ялті МЗС України зверталося з нотами протесту до держав, із яких на захід російської влади приїздили політичні діячі.
…

Угруповання «ДНР», що контролює частину Донецької області України, передало Україні ще 14 ув’язнених, повідомив керівник секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Богдан Крикливенко.

«Ще 14 людей Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська сьогодні забрала з місць ув’язнення в Донецьку», – написав він у Facebook.

За даними апарату омбудсмена, всього за два роки з Донецька на підконтрольну уряду України територію вивезли 147 людей, які утримувалися в пенітенціарних установах.

У лютому минулого року угруповання «ДНР» передало українській стороні 18 засуджених, які відбували покарання на території, підконтрольній сепаратистам, зокрема в Єнакіївській, Кіровській, Торезькій, Західній, Донецькій виправних колоніях і в Донецькому СІЗО.
…

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявляє, що Кабінет міністрів поки що не встановив заборону на імпорт енергетичного вугілля з Росії.

За його словами, Україна має в умовах припинення постачання антрациту з неконтрольованих територій на Донбасі скоротити споживання цього енергетичного вугілля і покрити його дефіцит диверсифікованими імпортними поставками, відмовившись від такого завезення вугілля з Росії.

«Безумовно, нам необхідно вугілля, якого бракує, закуповувати в різних країнах. Хочу наголосити, що я прибічник того, щоб закуповувати в США, Австралії… – тобто, в інших країнах, а не в агресора… Поки ще постанови (про заборону імпорту антрациту з Росії – ред.) немає, але я вважаю, що для нас дуже важливо диверсифікувати і жодним чином не постачати з Російської Федерації», – сказав Гройсман 11 квітня в Києві.

Прем’єр нагадав, що Україні вдалося повністю відмовитися від російського газу. «501 день жодної краплі російського газу українська держава не отримує», – сказав він.

У березні міністр енергетики і вугільної промисловості України Ігор Насалик повідомив, що уряд планує заборонити імпорт енергетичного вугілля з Росії.

Україна наразі змушена імпортувати енергетичне вугілля антрацитної групи, яке в ній видобувається тільки на окупованій частині Донбасу, через блокаду переміщення товарів через лінію розмежування на Донбасі: спершу з боку активістів і низки депутатів, а потім і з боку уряду – після захоплення сепаратистами шахт та інших підприємств на окупованих територіях, що діяли у правовому полі України. Таке вугілля видобувають, зокрема в сусідній Росії, яка є для України державою-агресором. Інші варіанти – купувати й доставляти його з Південної Африки чи США.
…

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявляє, що у нього немає амбіцій брати участь в майбутніх президентських виборах.

«У мене є сенсаційне повідомлення: в 2019 році я буду брати участь в президентських виборах, як всі громадяни України – прийду і проголосую за кандидата в президенти. Інших намірів у мене немає. Я про це вже говорив», – сказав Гройсман 11 квітня в Києві, підсумовуючи рік діяльності уряду.

Раніше прем’єр вже заявляв, що не має президентських амбіцій.

Чергові вибори президента України мають відбутися в березні 2019 року.

 
…

Посол Великої Британії в Україні Джудіт Гоф заявляє, що шкодує через відставку голови Національного банку Валерії Гонтаревої.

«Сумно бачити відставку голови НБУ Гонтаревої – трансформаційного й мужнього лідера, яка здійснила справжню реформу в банківському секторі», – написала посол у Twitter.

Раніше в посольстві США заявили, що «бачення та справжня сила волі Гонтаревої змінили банківську систему України», а також наголосили, що тепер важливо призначити незалежного професіонала на посаду голови Нацбанку України.

Голова Національного банку України Валерія Гонтарева повідомила, що 10 квітня подала президентові України заяву про намір піти у відставку за власним бажанням з 10 травня.

 
…

Президент Петро Порошенко вручив «Зірку Героя» батькам загиблого на Донбасі добровольця, оперного співака Василя Сліпака.

Цією нагородою його відзначили посмертно «за виняткову мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народові».

Як повідомляє прес-служба президента України, зустріч відбулася 10 квітня.

У лютому цього року президент України присвоїв посмертно звання Героя України українському оперному співакові, волонтеру, учаснику Революції гідності та бойових дій на Донбасі Василю Сліпаку.

«Василь Сліпак був солістом у Паризькій національній опері. Він був активним учасником Помаранчевої революції, з початком Революції гідності очолив волонтерський рух і координував у Франції громадські акції, спрямовані на підтримку України», – йдеться в повідомленні.

Василь Сліпак, який з 2015 року брав участь у бойових діях на Донбасі, загинув 29 червня 2016 року від кулі снайпера поблизу Луганського на Донеччині.

 
…