Сполучені Штати засудили «переслідування» з боку Росії міжнародних транспортних перевезень у Азовському морі та Керченській протоці, заявивши, що це ще один приклад спроб Москви «дестабілізувати» Україну.

Держдепартамент США 30 серпня звинуватив Росію у перешкоджанні у період від квітня сотням комерційних суден через обмеження розмірів кораблів, які можуть пройти через Керченську протоку, єдиний шлях до територіальних вод України в Азовському морі з Чорного моря.

«Дії Росії, що перешкоджають морському транзиту, є ще одним прикладом її кампанії з метою підірвати та дестабілізувати Україну, а також її нехтування міжнародними нормами», – наголосило зовнішньополітичне відомство США.

«Ми закликаємо Росію припинити переслідування міжнародних перевезень у Азовському морі та Керченській протоці», – сказано в повідомленні.

Сполучені Штати продовжують підтримувати суверенітет та територіальну цілісність України, включно з її територіальними водами, додали в Держдепартаменті.

У 2016 році Росія розпочала проект будівництва мосту, який пов’язує окупований український півострів Крим з півднем Росії.

Цей крок призвів до засудження та санкцій з боку українського та західних урядів.

У середині травня, після завершення будівництва автомобільної частини мосту, Росія, за повідомленнями, перемістила морські судна, включно з військовими кораблями Каспійської флотилії до Азовського моря. Москва при цьому посилалася на необхідність посилення безпеки навколо стратегічного об’єкта.

Відтоді Росія затримала понад 148 українських та іноземних торговельних кораблів і допитувала членів екіпажів та інших людей, які перебували на таких суднах.
…

Європейський Союз знову закликав Російську Федерацію негайно звільнити незаконно засудженого українського режисера Олега Сенцова, йдеться у повідомленні Постійного представництва Євросоюзу при Організації з безпеки і співробітництва в Європі у мікроблозі Twitter.

«ЄС закликає Росію негайно і без будь-яких умов звільнити українського кінорежисера Олега Сенцова, який вже більше 100 днів голодує на знак протесту проти позбавлення волі українських політичних бранців Росією», – йдеться у повідомленні.

У ньому посилаються на виступ делегації ЄС на засіданні Постійної ради ОБСЄ, що відбулося у Відні 30 серпня.

21 серпня Євросоюз вже виступав із закликом до російської влади звільнити Олега Сенцова, а також інших українців, «незаконно затриманих у Росії й Криму».

У червні Європейський парламент ухвалив резолюцію із закликом звільнити Олега Сенцова та інших політичних в’язнів Росії. 

З вимогою негайно звільнити Сенцова до Росії неодноразово зверталися й інші міжнародні організації, західні уряди, митці й активісти у всьому світі.

Олег Сенцов засуджений в Росії на 20 років ув’язнення за звинуваченням у підготовці терактів в анексованому Криму. Режисер відкидає звинувачення. Від 14 травня він тримає голодування, вимагаючи звільнити з російських в’язниць українських політв’язнів.

За даними правозахисників, на території Росії й анексованого нею Криму перебувають 70 українських політв’язнів.
…

Українські представники, що працюють у мінській групі, розшукують близько 300 цивільних і військових, зниклих безвісти на Донбасі. Про це у Facebook 30 серпня повідомила перший заступник голови Верховної Ради, представниця Українив Тристоронній контактній групі Ірина Геращенко.

Вона також указала, що «звичайно, реальна цифра набагато більша, адже ми не знаємо точної інформації про зниклих за лінією зіткнення, й неможливо зрозуміти повні масштаби трагедії до закінчення війни».

«Ми не можемо встановити долі зниклих людей через відсутність доступу до окупованих територій, але дуже важливо підтримати родини зниклих – усі вони в страшному психологічному стані, більшість потребує соціальної підтримки. Важливо, що Верховна Рада прийняла закон про статус зниклих, уряд протягом трьох місяців має створити міжвідомчу комісію, яка формуватиме єдиний реєстр зниклих», – відзначила Геращенко.

«У рамках мінської групи наполягаємо на створенні механізму за участі Міжнародного комітету Червоного Хреста і Російської Федерації для пошуку, але представники РФ традиційно це блокують», – наголосила представниця України.

30 серпня відзначається Міжнародний день зниклих безвісти.

Цього дня в залі очікування Південного залізничного вокзалу Києва пасажирів зустрічають незвичні фігури. Це інсталяція, що зображає родичів людей, які зникли безвісти під час збройного конфлікту на сході України. Інсталяція має назву «Застиглі в очікуванні». Її створилв Міжнародний комітет Червоного Хреста з нагоди Міжнародного дня зниклих безвісти. Десять фігур чоловіків, жінок та дітей, які символічно чекають на вокзалі своїх зниклих родичів.

За даними Червоного Хреста, з початку конфлікту на Донбасі зникло щонайменше півтори тисячі людей.
…

Надзвичайний і повноважний посол України в Австрії Олександр Щерба спростував інформацію про те, нібито брав участь у переговорах щодо продажу «Українського медіа-холдингу». Про це він заявив в ефірі Радіо Свобода. 

«Це (опублікувало – ред.) одне славне видання під назвою «Страна.ua», яке відоме своєю «коректністю» і «достовірністю» своїх даних. І це було саме в той період, коли була інформаційна атака в різних джерелах, пов’язана з одним відомим олігархом. Ну от вони таку річ придумали, що я ніби був посередником при продажі мільярдної цієї угоди», – зазначив він. 

Два роки тому, в травні 2016 року, видання «Страна.ua» опублікувало статтю, в якій ішлося, зокрема, про те, нібито Олександр Щерба у 2013 році був одним із переговірників стосовно продажу «Українського медіа-холдингу» бізнесменом Борисом Ложкіним (у 2016 році головою Адміністрації президента Порошенка) . 

«Цікаво, що, за чутками, Щерба також брав участь в переговорах про продаж в 2013 році Борисом Ложкіним… «Українського медіа-холдингу». Купив його тоді, нагадаємо, бізнесмен Сергій Курченко, близький до сім’ї Януковича і особисто до Сергія Арбузова. Причому, що характерно, за повідомленнями ЗМІ, гроші від Курченка до Ложкіна за покупку «УМХ» в розмірі 315 мільйонів доларів проходили через австрійські банки…», – йшлося в матеріалі. 

Продаж медіа-холдингу United Media Holding (UMH) відбувся у 2013 році. Його власником був підприємець Борис Ложкін, а покупцем – нині олігарх-утікач Сергій Курченко. До холдингу входив, зокрема, журнал Forbes Ukraine, який вів розслідування проти Курченка. 

Сайт міжнародного телеканалу Al Jazeera опублікував розслідування, у якому йшлося про те, що продаж було «заплямовано брудними грошима, і цей осад не змити». Як з’ясували журналісти, Сергій Курченко, якого названо «газовим чарівником України» часів екс-президента Віктора Януковича, взяв кредит у державному «Укрексімбанку», однак ці гроші були «брудними», бо походять із позики, забезпеченої вкраденими активами. 

Також читайте: В Австрії закрили справу про відмивання грошей Ложкіним і Курченком – видання

Повністю інтерв’ю з Олександром Щербою дивіться у програмі Радіо Свобода «Суботнє інтерв’ю» у суботу, 1 вересня.
…

Український бізнесмен Дмитро Фірташ не отримує консульського захисту України в австрійському суді. Про це в ефірі Радіо Свобода повідомив надзвичайний і повноважний посол України в Австрії Олександр Щерба. 

«Ніяких контактів з паном Фірташем у мене немає – на його бажання, оскільки у 2014 році, коли його заарештували, було запропоновано йому послуги українських консулів. Він відмовився, історію закінчено», – сказав Щерба. 

52-річного мільярдера у США звинувачують у справі про хабарі на суму близько 18,5 мільйона доларів при отриманні ліцензії на видобуток титанової руди в Індії. Фірташ заперечує звинувачення і каже, що вони політично мотивовані та спрямовані на обмеження його політичної діяльності в Україні. 

Дмитра Фірташа вважають одним з основних «донорів» екс-президента Віктора Януковича, чий режим був повалений після масових протестів в Україні у лютому 2014 року. Після цього Фірташ втік до Росії, а звідти вирушив до Австрії, де був заарештований у 2014 році за ордером США. Він був звільнений після виплати застави у 125 мільйонів євро з умовою не покидати Австрію. 

Фірташ є засновником консорціуму, який займається виробництвом добрив, титану і видобутком газу, також він є головним акціонером одного з телевізійних каналів України. 

Повністю інтерв’ю з Олександром Щербою дивіться у програмі Радіо Свобода «Суботнє інтерв’ю» у суботу, 1 вересня.
…

Увечері 29 серпня в Дніпрі під стінами обласного управління поліції відбулася акція «Активісти – не мішень». Кілька десятків учасників, зокрема з організацій «С14», «Січ-Дніпро» та «Ліга Сходу» протестували «проти переслідувань націоналістів» з боку правоохоронних органів, а також вимагали об’єктивного розслідування нападу на Катерину Гандзюк та звільнення з-під варти львівського активіста «С14» Марка «Майора».

У руках вони тримали плакат із написом «Свободу Марку Майору, ні мусорському терору!» 

За словами одного з учасників акції Кирила Дороленка, в Україні почастішали напади на націоналістів, зокрема на півдні України.

«Ми прийшли до управління поліції, щоб заявити про солідарність постраждалими від нападів. Завтра у Марка апеляційний суд, і ми хочемо показати працівникам поліції, які перебувають у Дніпрі (так, вони не мали стосунку до херсонських чи львівських епізодів, але вони є в одній системі), що місто Дніпро солідарне з націоналістами Одеси, Херсона, Маріуполя, Львова, інших міст. Чому ми тут? Бо на місці Марка та Катерини Гандзюк завтра може опинитися кожен із нас», – сказав Кирило Дороленко.

Він також нагадав, що в Дніпрі досі не розслідувані всі напади на активістів під час Революції Гідності.

За словами учасників акції, Дніпро долучився до всеукраїнського флешмобу «Хто замовив Катю Гандзюк?» Волонтери виготовили шаблон і нанесли тематичні графіті на асфальт біля управління поліції та в інших місцях. На завершення акції активісти, вигукуючи патріотичні гасла, запалили фаєри.

З обласного управління поліції до учасників ніхто не вийшов. Патрульні поліцейські стежили за акцією, але не втручалися.

Виконувачку обов’язків керуючого справами Херсонської міськради Катерину Гандзюк облили концентрованою сірчаною кислотою 31 липня. За даними медиків, у неї опіки 40% шкіри і сильне пошкодження очей. Її літаком доставили на лікування до Києва й надали охорону.

Наразі під вартою перебувають четверо підозрюваних, ще одного відправили під домашній арешт. Крім того, суд арештовував першого затриманого в цій справі Миколу Новікова, однак 22 серпня в ГПУ повідомили, що провадження проти нього закрили «за відсутністю в його діях складу злочину». Правоохоронці заявили, що він не причетний до нападу.

3 серпня генеральний прокурор Юрій Луценко після спілкування з Гандзюк заявив, що розслідування справи передадуть Службі безпеки України.

Після нападу на Катерину Гандзюк почалася публічна кампанія на її підтримку. 17 серпня поліція повідомила про затримання у Львові групи молодиків, що наносили трафаретне графіті. За даними силовиків, сталася сутичка, під час якої поліцейського поранили ножем. Пізніше, 20 серпня, Нацполіція заявила про нагородження цього співробітника іменною зброєю та виділення йому службової квартири.

У свою чергу, на сторінці ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?» повідомили, що графіті, про яке йдеться, стосувалися саме цієї справи, а затриманий активіст є представником організації «С14». В організації стверджують, що нападником був не він, навпаки – на нього напав представник поліції.
…

У Симферополі в будинку активістки Українського культурного центру Ольги Павленко 29 серпня проходить обшук. Про це повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії».

Знайомі активістки пов’язують обшук в її домі зі зливом інформації про роботу УКЦ проросійському сайту «Русская весна».

«На обшук вона чекала вже пару тижнів. Після того, як на початку серпня про її позицію та діяльність в УКЦ написали на цьому сайті. Їй дзвонили з невідомих номерів. Не погрожували, а швидше здійснювали психологічний тиск», – розповів її знайомий кореспонденту «Крим.Реалії».

Читайте також: «Крим.Реалії: на півострові залишилося 7 шкіл із кримськотатарською мовою навчання, українських не стало​»

У квітні цього року активістів Українського культурного центру в Криму Олену Попову й Ольгу Павленко викликав «на бесіду» старший помічник російського «прокурора» в Севастополі Олексій Пучков. Співробітника «прокуратури» цікавила робота Центру й випуск газети «Кримський терен». Активістки скористалися правом не давати показів проти себе і близьких.

Український культурний центр Криму не є політичною організацією. Він створений активістами з метою збереження та популяризації на півострові української культури. При цьому на учасників Центру здійснюють тиск: викликають на допити і «бесіди» до правоохоронних органів, попереджають про неприпустиміть екстремізму.

Одному з лідерів Українського культурного центру в Криму Леоніду Кузьміну в 2017 році після погроз та тиску з бок силовиків довелося залишити півострів.
…

Україна подала запит до США щодо закупівель систем протиповітряної оборони вартістю 750 мільйонів доларів за одну одиницю, заявив посол України в США Валерій Чалий в ефірі «Радіо НВ».

Він зазначив, що Україна планує за необхідності купити щонайменше три такі комплекси для української армії.

«Наші потреби наступного періоду, на мій погляд, це морський простір, військово-повітряний простір. Це те, без чого ми просто не зможемо забезпечити оборону країни», – сказав Чалий.

Він додав, що Україні потрібні безпілотники, контрбатарейні радари та контрснайперські системи.

За його словами, відповідний запит був озвучений на «найвищому та високому рівні», а саме на зустрічах президентів України і США в Брюсселі, а також на зустрічах української сторони з радником президента США з питань національної безпеки Джоном Болтоном.

Наприкінці 2017 року адміністрація президента США Дональда Трампа ухвалила рішення про продаж Україні летальної зброї, у тому числі протитанкових ракетних комплексів Javelin. 1 березня Державний департамент США схвалив продаж Україні 210 протиракетних комплексів Javelin і 37 пускових установок до них на загальну суму близько 47 мільйонів доларів.
…

Президент України Петро Порошенко заявив 28 серпня, що підтримує свого молдовського колегу Ігоря Додона в питанні готовності до діалогу. Водночас на нараді з керівниками закордонних дипломатичних установ України Порошенко назвав умови такого діалогу.

«Ми зараз маємо дуже плідні стосунки на міжурядовому рівні. Про це добре відомо молдовському главі держави, які і про очікування президента Порошенка, офіційного Києва на абсолютно чітку підтримку територіальної цілісності незалежності нашої держави, включно з Кримом. Чекаємо відповідної твердої позиції від наших сусідів», – наголосив президент України.

Президент Молдови Ігор Додон відомий своїми проросійськими поглядами і вважається другом російського президента Володимира Путіна.

В інтерв’ю Радіо Свобода минулого тижння Додон заявив, що готовий до «діалогу, будь-яких контактів» з Україною. Під час виборчої кампанії, у листопаді 2016 року, Ігор Додон казав, що Крим є де-факто російською територією.

Читайте також: Від «давно пора» до «виборча технологія»: реакції на ідею розриву «великого» договору з Росією

На нараді з керівниками закордонних дипломатичних установ України 28 серпня президент Порошенко заявив, що чекає від МЗС необхідного пакету документів для початку реалізації процесу припинення Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та Російською Федерацією.
…

Президент України Петро Порошенко виступить під час сесії Генеральної асамблеї ООН 26 вересня, заявив постійний представник України в Організації об’єднаних націй Володимир Єльченко.

Про це Єльченко розповів у Києві під час зустрічі з журналістами в рамках щорічної XIII Наради керівників закордонних дипломатичних представництв України, відомої також як Нарада послів.

За словами дипломата, візит Порошенка до Генасамблеї триватиме з 24 по 27 вересня.

«В першу чергу, думаю, буде наголошено на тому, на чому президент наголошує постійно: що ми будемо продовжувати наполегливо вимагати, боротися за ухвалення рішення про розгортання на Донбасі миротворчої операції під мандатом ООН. Питання складне, воно давно обговорюється, але через абсолютно деструктивну позицію Росії, що не дивно, поки що не вдається знайти порозуміння хоча б базових принципів, на яких буде ця операція розгортатися», – сказав Єльченко.

Він також очікує, що президент у своєму виступі згадає Голодомор. Восени цього року Україна відзначатиме 85-ту річницю трагедії, і Єльченко очікує, що Київ буде домагатися схвалення спеціальної декларації Генеральної асамблеї ООН, присвяченої  Голодомору.

За словами постійного представника, Порошенко під час свого візиту до Нью-Йорку, де розташована штаб-квартира Генасамблеї, зустрінеться також із генеральним секретарем ООН, матиме низку зустрічей із представникам інших країн, а також керівниками українських організацій у США.

Єльченко також розповів про новий проект резолюції ООН, присвяченому анексованому Росією Криму. Він не став розкривати усі зміни, які передбачені в документі, однак анонсував, що, поміж іншого, резолюція врахує питання політичних в’язнів.

«В цьогорічній резолюції буде кілька нових елементів. Головний із них – це питання політв’язнів як у Криму, так і на території Росії. На жаль, переважна більшість із тих 70 умовного списку наших бранців – це якраз кримчани, починаючи, звичайно, з Олега Сенцова. В нас не було цих положень в аналогічних рішеннях, і тепер ми будемо їх включати в новий текст», – заявив дипломат.

Читайте також: «Порошенко доручив підготувати нову резолюцію щодо Криму для розгляду в ООН»

Першу резолюцію на захист територіальної цілісності України Генеральна асамблея ухвалила ще в березні 2014 року, майже одразу після початку окупації півострова.

З того часу Генасамблея кілька разів підтверджувала свою підтримку територіальної неподільності України – наприклад, ухваленням резолюції щодо прав людини в Криму у грудні 2016 року.

Однак резолюції Генасамблеї не є обов’язковими до виконання, вони декларують ставлення членів ООН до важливих світових проблем. У Раді безпеки, рішення якої обов’язкові до виконання, Росія має право вето і блокує будь-яку критику своїх дій.
…

Представництво України при статутних органах Співдружності Незалежних Держав (СНД) було закрито в серпні, заявив голова Виконавчого комітету – виконавчий секретар СНД Сергій Лебедєв 28 серпня у Мінську, повідомляє «Інтерфакс».

Водночас голова виконкому зазначив, що контакт з Україною залишається.

«Ми здійснюємо його в Мінську через посольство України в Республіці Білорусь. Там є спеціальний співробітник», – пояснив голова виконкому СНД.

За його словами, десять років тому подібна ситуація була – тоді радник одного з посольств поєднував свою діяльність у дипмісії з представленням інтересів своєї країни при статутних органах СНД.

«Я все-таки сподіваюся, що Україна збереже свою присутність у Співдружності», – наголосив С.Лебедєв.

При цьому він заявив, що Україні буде направлене запрошення для участі в засіданні ради глав урядів СНД, яке відбудеться в Астані 2 листопада.

«Україна не вийшла зі складу Співдружності, вона де-юре залишається державою-учасницею, тому ми всі документи їй направляємо і запрошення», – наголосив Сергій Лебедєв.

Читайте також: СНД: прощання України з порожнечею

19 травня Президент України Петро Порошенко підписав указ, яким увів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про остаточне припинення участі України у роботі статутних органів Співдружності незалежних держав (СНД).

Україна не є державою-членом СНД (Співдружність незалежних держав – організація, яка складається з деяких колишніх радянських республік), має статус держави-засновниці та держави-учасниці СНД. Після того, як СНД усунулася від схвалення політичних рішень щодо анексії Криму, з квітня 2014 року співпраця України в рамках СНД зведена до мінімуму.
…

«Протистояння буде продовжуватись»
…

В анексованому Росією Криму кількість шкіл із кримськотатарською мовою навчання скоротилася більш як удвічі, українських шкіл не залишилося взагалі, повідомляє сайт проекту Радіо Свобода Крим. Реалії.

«За офіційними даними так званого міністерства освіти, науки і молоді Криму, в 2017/2018 роках функціонує сім муніципальних освітніх установ з кримськотатарською мовою навчання, чотири – з російською та кримськотатарською мовами навчання і п’ять освітніх установ, що змінили статус школи кримськотатарської мови навчання на загальноосвітні заклади, тобто без визначення мови навчання», – сказав в ефірі Радіо Крим.Реалії член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв.

За словами активіста Українського культурного центру в Криму Леоніда Кузьміна, ще гіршою є ситуація з вивченням української мови.

«З семи українських шкіл, які були до моменту окупації Криму, не залишилося жодної. Всі школи переведені на російську або на змішану мову навчання, де є класи з українською мовою навчання. Але більшість класів – із російською мовою навчання. Яскравий приклад – це українська гімназія в Сімферополі», – розповів Кузьмін.

Стаття 10 ухваленої на півострові після анексії півострова «Конституції Республіки Крим» надає статус державноих кримськотатарській, українській та російській мовам.
…

Військових 18-го окремого вертолітного загону Збройних сил України нагородили медалями «За службу миру» в Демократичній республіці Конго, повідомляє Міністерство оборони.

Згідно з повідомленням, нагородження відбулося 24 серпня на летовищі в конголезькому місті Гома під час «Параду медалей» – церемонії нагородження миротворців за внесок у підтримання миру в «гарячих точках» світу.

«Впродовж багатьох років наші воїни-миротворці виконували і виконують почесну і благородну місію – дають надію сотням тисяч людей у «гарячих точках» планети на мирне життя та щасливе майбутнє», – сказав під час урочистого виступу командир 18-го окремого вертолітного загону підполковник Григорій Ситник.

Очільник миротворчої місії в ООН генерал-лейтенант Еліас Родрігес Мартінс Філхо своєму зверненні до українських миротворців назвав внесок у відбудову миру «безкорисливим і найбільш шляхетним для воїна-миротворця».

«Українські миротворці з честю виконують шляхетну та  відповідальну місію із забезпечення миру і стабільності на конголезькій землі», – сказав Філхо.

Читайте також: «Клімкін обговорив із головою МЗС Німеччини миротворців ООН на Донбасі»

Як заявляють у Міноборони, український національний контингент вертолітного загону виконує завдання щодо вогневої підтримки наземних сил, озброєного супроводження, перегрупування сил, підтримки пошуково-рятувальних та десантних операцій, медичного перевезення, патрулювання та спостереження.

18-й окремий вертолітний загін виконує завдання у складі місії ООН на території Демократичної республіки Конго з грудня 2012 року.
…

Розривати угоду з Росією щодо Азовського моря не можна, тому що це дасть можливість РФ заявити про територіальний спір, повідомила заступник міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль під час Спеціальної XIII наради керівників закордонних дипломатичних представництв України, йдеться на сторінці Міністерства закордонних справ у Twitter.

«Про денонсацію угоди з РФ по Азовському морю не може й бути мови – це дасть можливість РФ заявити про територіальний спір. Для нас це безпекове питання, тому використовуємо наявні інструменти, щоб урегулювати це питання», – заявила Зеркаль.

Договір між Україною та РФ про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки підписаний 2003 року.

Останнім часом Росія блокує проходження іноземних суден при проході Керченською протокою.

Читайте також: «Україна втрачає Азовське море». Ще одна анексія?

10 липня у Верховній раді України було зареєстровано проект постанови № 8583 «Про звернення Верховної ради України до президента, міністра оборони стосовно договору між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки».

Автори постанови наголошують на систематичних порушеннях свободи судноплавства, затримання та перешкоджання ФСБ Росії суднозаходам в порти України на Азовському морі і пропонують президенту подати проект закону про денонсацію згаданого договору з РФ з подальшою делімітацією державного кордону в Азовському морі.

За словами міністра інфраструктури України Володимира Омеляна, Україна проводить переговори зі США та країнами Європи про запровадження санкцій проти Росії за блокаду Азовського моря.

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…

«Ми вже декілька разів обговорювали з лідерами Європейського Союзу програму встановлення окремими країнами своєрідного патронату над визначеними містами і селищами Донбасу»
…

Кримського татарина Сервера Девлетшаєва, який прямував на материкову Україну, майже добу утримували силовики Федеральної служби безпеки Росії після затримання на контрольно-пропускному пункті. Як повідомив у Facebook голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, затриманого вже відпустили.

«Як щойно повідомили з Криму, Сервер Девлетшаєв після 18 годинного затримання ФСБ-шниками вийшов на зв’язок і повідомив, що його відпустили. Будемо чекати підтвердження від членів його сім’ї», — написав Чубаров.

Інформацію про те, що Девлетшаєва відпустили, підтвердили також у громадському об’єднанні «Кримська солідарність».

Раніше Чубаров повідомив, що спецслужби Росії 25 серпня затримали на адмінкордоні з Кримом Сервера Девлетшаєва, коли він разом з дружиною і трьома дітьми повертався з анексованого Росією півострова на материкову частину України після відвідин батьків та родичів з нагоди мусульманського свята Курбан-байрам.

«Після перегляду російськими прикордонниками особистих документів, ФСБ-шники забрали главу сім’ї Сервера, а його дружині Ділярі сказали, що вона з дітьми може виїхати з Криму. На її запитання, як вона може поїхати без чоловіка, їй пояснили, що він «побуде» у них як мінімум до обіду», – написав Чубаров.

«Прибулим на КПП «Каланчак» батькам Сервера Девлетшаєва російські окупанти не говорять, де перебуває їхній син», – зазначав Чубаров.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

У вересні 2017 року Управління ООН із прав людини заявило, що ситуація з правами людини в Криму значно погіршилася після анексії. В організації задокументували, зокрема, «свавільні арешти і затримання, насильницькі зникнення, жорстоке поводження й катування».
…

Президент України Петро Порошенко підписав закон про підвищення соціального захисту військових, повідомляє Адміністрація президента.

«Забезпечуються і гарантуються права українського війська у зв’язку із проведенням Операції об’єднаних сил. У той  же час гарантується підвищення рівня соціального захисту українських військовослужбовців. І на сьогоднішній день, я переконаний, що це той шлях, яким ми рухаємося у дуже правильному напрямку», – сказав Порошенко.

В АП зазначили, що метою закону є забезпечення комплексного врегулювання питання соціального захисту громадян, які братимуть участь в українській воєнній Операції об’єднаних сил на Донбасі.

Згідно з повідомленням, реалізація закону дозволить учасникам ООС отримати право на користування державними гарантіями, передбаченими для учасників АТО, ветеранів та учасників бойових дій.
…

Наближений до Кремля український політик Віктор Медведчук заявляє, що на даний час у переговорах про звільнення українського режисера Олега Сенцова, який 104-ий день голодує в російській колонії, «зроблена зупинка». Про це він сказав в інтерв’ю на телеканалі «112.Україна», генпродюсером якого нещодавно став менеджер із команди Медведчука.

«Можу сказати, що я не знаю, хто веде сьогодні переговори по Сенцову, мною вони велися кілька місяців тому. І були різні варіанти, які були предметом обговорення. Те, що відбувається сьогодні – я бачу, що ці переговори не ведуться. Що пішло не так? Ось про це поки що краще не говорити. Було прохання президента України такі переговори проводити – і я їх проводив. У минулому році і в цьому. Зараз зроблена зупинка. Чому? Тому що почалися розборки між уповноваженими з прав людини – Денісовою і Москальковою. Я не вважаю правильним то, як веде себе пані Денісова. Вона поводиться не як уповноважений з прав людини, а як політик. Її дії необачні …», – сказав Медведчук.

Читайте також: «Він говорить: «Мамо, це я». А в мене сльози течуть» ‒ Людмила Сенцова про розмову з сином

Він додав, що «будь-який тиск на Росію і керівництво Росії є контрпродуктивним».

На питання, чи повернеться Сенцов додому, Медведчук відповів: «Звичайно, приїде».

Віктор Медведчук – лідер організації «Український вибір», кум президента Росії Володимира Путіна є представником України в Тристоронній контактній групі з урегулювання на Донбасі.

Олег Сенцов засуджений в Росії на 20 років ув’язнення за звинуваченням у підготовці терактів в анексованому Криму. Режисер відкидає звинувачення. Від 14 травня він тримає голодування, вимагаючи звільнити з російських в’язниць українських політв’язнів.

За даними правозахисників, на території Росії й анексованого нею Криму перебувають 70 українських політв’язнів.

З вимогою негайно звільнити Сенцова до Росії неодноразово зверталися міжнародні організації, західні уряди, митці й активісти у всьому світі.

Український омбудсмен перебувала у Росії з 14 червня згідно з домовленостями президентів України та Росії про відвідання в’язнів. Вона приїжджала в колонію до Сенцова, але зустрітися з ним не змогла. 
…

Співголова російського руху на захист прав виборців «Голос» Роман Удот заявляє, що українські прикордонники відмовили йому у в’їзді.

Удот написав про це на своїй сторінці у Facebook. Він повідомив, що прилетів до Києва з Тбілісі в аеропорт «Бориспіль» і мав намір провести в українській столиці сім годин, очікуючи свого наступного рейсу.

«До Києва не пустили. Причина не зрозуміла», – написав Удот 25 серпня.

Пізніше він записав відеозвернення, в якому розповів, що «прилетів вранці до Києва, хотів побувати на Хрещатику, зателефонувати друзям, хто буде вільний, зустрітися, ввечері полетіти далі у своїх справах».

При цьому Удот зазначив, що співробітники Держприкордонслужби були ввічливими.

За його словами, його провели у термінал, де він зміг поїсти, проте забрали документи, які пообіцяли повернути перед вильотом.

У документі від прикордонної служби, які виклав правозахисник, вказано, що причиною його недопуску на територію України стало те, що він не зміг підтвердити мету свого перебування.

Удот в 2014 році брав участь у спостереженні за президентськими виборами в Україні в травні 2014 року.

 
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін назвав «перемогою здорового глузду» відмову польського Інституту національної пам’яті починати розслідування щодо Григорія Купріяновича, українського науковця й громадського діяча з Польщі.

Водночас, як написав міністр у Facebook, збереження змін до закону про Інститут національної пам’яті Польщі залишає простір для маніпуляцій.

«Те, що зробив Інститут національної пам’яті Польщі, дуже важливо для нього особисто з людської точки зору, і власне, це і є перемога здорового глузду як такого. Але основа, саме існування цього законодавства, зміни до закону про Інститут національної пам’яті, вони залишаються. Залишається простір для маніпуляцій, залишається простір для атаки на свободу слова і свободу думки. Тому маємо працювати далі. І насправді, це законодавство є дуже поганим для всіх. Але насамперед, для Польщі і для поляків», – написав Клімкін.

23 серпня польський Інститут національної пам’яті повідомив, що не притягатиме до відповідальності Григорія Купріяновича за його виступ у селі Сагринь 8 липня цього року.

Втім, йому закидають публічне «порушення пропорцій» між злочинами українців і поляків у роки Другої світової війни. Окружна прокуратура в місті Замості розпочала кримінальне провадження справи, яку ініціював люблінський воєвода Пшемислав Чарнек.

Раніше Купріяновича звинувачували в тому, що він начебто порушив статтю Кримінального кодексу Польщі «про зневагу польського народу» і закон про польський Інститут національної пам’яті, згадавши про українців-жертв каральної операції Армії Крайової в Сагрині в березні 1944 року.

За різними даними, тоді польські загони вбили від 800 до 1240 мешканців села, переважно українців, більшість із яких становили жінки і діти.
…

Фрегати Чорноморського флоту Росії «Адмірал Григорович» і «Адмірал Ессен», які здійснюють перехід із Севастополя в Середземне море, провели бойові навчання в Чорному морі, повідомила 25 серпня прес-служба Південного військового округу Міноборони Росії.

За даними російського силового відомства, екіпажі фрегатів спільно з екіпажами вертольотів Ка-27ПЛ відпрацювали завдання зі злетів і посадок на палубу кораблів, провели тренування з пошуку і стеження за підводним човном. Крім того, були проведені тренування кораблів, що забезпечують польоти вертольотів.

Після анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові. У Генштабі України дії російських військових у Криму називають незаконними.
…

Слідчий комітет Росії заявляє, що порушив справу проти членів «Правого сектора», звинувативши їх у «помсті» за вирок підконтрольного Росії суду в Сімферополі у справі кримського євромайданівця Олександра Костенка.

У повідомленні Слідкому 24 серпня вказано, що члени «Правого сектора» «з помсти за засудження Костенка винесли смертний вирок» 50 посадовим особам російських державних, судових і правоохоронних органів, які брали участь в розслідуванні кримінальної справи проти Костенка і винесенні йому вироку.

У Слідчому комітеті заявили, що найближчим часом планують оголосити у міжнародний розшук вісьмох представників «Правого сектора».

Один із лідерів «Правого сектора» Андрій Тарасенко, проти якого російські слідчі висувають звинувачення, назвав нову кримінальну справу проти «Правого сектора» «висмоктаною з пальця».

«Якийсь невідомий «орган» «Правого сектора» вирішив помститися російським чиновникам чомусь тільки через три роки після події. Очолюють цей «орган» якісь особи з конкретними нікому невідомими прізвищами. І виконують вони завдання частково осіб, що майже три роки як не мають до «Правого сектора» ніякого відношення», – написав Тарасенко на своїй сторінці у Facebook.

У травні 2015 року підконтрольний Москві суд засудив українця з Сімферополя Олександра Костенка до чотирьох років і двох місяців ув’язнення нібито за заподіяння шкоди здоров’ю співробітнику кримського «Беркута» під час Євромайдану в Києві. Після розгляду касаційної скарги термін зменшили до трьох років і шести місяців ув’язнення.

Костенко відбував покарання в колонії загального режиму російського міста Кіров-Чепецький і був звільнений 3 серпня після того, як закінчився його термін ув’язнення.

Кримська правозахисна група повідомляла, що батько Костенка публічно повідомляв про тортури, яких зазнав його син, після чого зник безвісти. Костенко не визнав своєї провини.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денисова заявила, що Костенко є політичним в’язнем.
…

Президент України Петро Порошенко у телефонних розмовах із президентами Словаччини та Фінляндії обговорив питання звільнення українських заручників і політв’язнів, утримуваних в Росії та на окупованих територіях, повідомляє прес-служба глави української держави.

Так, Петро Порошенко та президент Фінляндії Саулі Нііністьо скоординували позиції та подальші зусилля задля забезпечення прогресу у мирному врегулюванні ситуації на Донбасі, йдеться у повідомленні.

«Було відзначено важливість звільнення українських заручників та політичних в’язнів, які незаконно утримуються на тимчасово окупованих територіях та в Росії, зокрема негайного звільнення українського режисера Олега Сенцова», – повідомляє прес-служба.

У розмові з президентом Словаччини Андреєм Кіскою Петро Порошенко «висловив вдячність словацькому колезі за зусилля щодо звільнення українських політичних в’язнів, які незаконно утримуються в Росії та на окупованих нею територіях».

Читайте також: «Вони досі там»: у центрі Києва вивісили банер на підтримку українських політв’язнів

Співрозмовники також обговорили актуальні питання двостороннього порядку денного і скоординували співпрацю в рамках Генеральної асамблеї ООН, йдеться у повідомленні прес-служби президента України.

За даними правозахисників, на території Росії й анексованого нею Криму перебувають 70 українських політв’язнів.
…

Через проблеми з Росією Україна не має «тилів», тому їй потрібно інституціалізовувати стосунки з Заходом, зазначила під час марафону «Твоя незалежність» політичний аналітик Марія Золкіна. На її переконання, сьогодні Україна може ставити перед собою амбітні цілі, хоча про швидкі результати не йдеться.

«Я думаю, наступні десять років – це роки, коли Європейський союз буде визначати, що буде відбуватися з ним самим як з інституцією наднаціональною», – зауважує експертка.

Радіо Свобода провело марафон «Твоя незалежність» у співпраці з телеканалом Espreso. Він триває – 7 годин, з 12:00 до 19:00. Всі обговорення зосереджувались на можливостях та завданнях, з якими Україна зіткнулася як з суверенна держава за роки незалежності.

 
…

Також Вселенський патріарх привітав українців із Днем Незалежності України
…

Представник Організації з безпеки і співпраці в Європі Арлем Дезір закликає негайно звільнити українського журналіста, автора Радіо Свобода Станіслава Асєєва, якого утримують підтримувані Росією бойовики.

Російський державний телеканал «Россия 24» нещодавно показав «інтерв’ю» з Асєєвим, який нібито зізнався у шпигунстві.

«Я з полегшенням дізнався, що Станіслав Асєєв живий. Він повинен бути негайно звільнений, і будь-яка спроба змусити чи зманіпулювати його «зізнання» має бути припинена як порушення міжнародного права», – заявив Дезір.

Читайте також: «Це пропагандистська брехня» – Фірсов про «інтерв’ю» російського телеканалу з Асєєвим

17 серпня телеканал «Россия 24» показав програму, в якій полонений журналіст Станіслав Асєєв нібито підтверджує, що працював на українську розвідку. Бойовики вперше показали Асєєва від моменту затримання.

Радіо Свобода / Радіо Вільна Європа вважає дуже сумнівним «зізнання» Асєєва в шпигунстві і вимагає його звільнення.

Міжнародні правозахисні організації також засудили появу «інтерв’ю» на російському каналі.

Журналіст перебуває в ув’язненні, за різними даними, з травня або червня 2017 року. Спершу він просто зник, два тижні про нього нічого не було відомо. Пізніше підконтрольне Росії угруповання «ДНР» визнало його затримання й звинуватило у шпигунстві на користь України. Він не потрапив на останній великий обмін у грудні 2017 року.
…

Близько 70 людей пікетували ввечері 23 серпня польське Міністерство внутрішніх справ, протестуючи проти заборони на в’їзд до Європейського союзу української громадської діячки Людмили Козловської.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, пікет відбувався під гаслом «Ні політичній депортації Людмили Козловської!». Учасники заходу прийшли до міністерства, щоб висловити свою підтримку громадянці України, голові громадської правозахисної організації «Відкритий діалог» Людмилі Козловській, яку рішенням польської влади видворили з території ЄС.

Учасники акції вимагали, щоб Польща скасувала своє рішення про внесення Козловської в Шенгенську інформаційну систему (SIS) як особи небажаної в країнах Євросоюзу.

Читайте також: Українська правозахисниця заявляє, що Польща заборонила їй в’їзд до ЄС

За словами організатора протестної акції Анджея Тшецяковського, видалення Козловської з території ЄС – це «результат безпрецедентних протиправних дій польської влади». Він оприлюднив листа, підписаного групою опозиційних польських політиків, які закликали ЄС надати Козловській громадянство однієї з держав блоку.

В акції взяв участь Бартош Крамек, чоловік Людмили Козловської, який є її заступником у фонді «Відкритий діалог». Він сказав, що Польща використовує Шенгенську інформаційну систему «в політичних цілях».

На протестній акції виступили двоє юристів, які займаються питанням заборони на в’їзд Козловській до країн ЄС. За словами правника Ярослава Качинського, рішення про внесення громадської діячки в систему SIS ухвалене з порушенням процедур. Натомість адвокат Ізабелла Банах говорила, що наразі юристи не можуть отримати відповіді на свої запити до польських органів влади щодо точних причин видалення Козловської з Євросоюзу.

Раніше речник міністра-координатора польських спецслужб Станіслав Жарин заявив, що заборона на в’їзд Людмили Козловської до Польщі та ЄС – це наслідок негативної відповіді польського Агентства внутрішньої безпеки щодо її прохання про статус довготермінового резидента в Європейському союзі. За його словами, це пов’язано з «серйозними сумнівами» щодо фінансування фонду «Відкритий діалог».
…

Сербська поліція затримала Братислава Живковича, лідера організації «Четницький рух». Його підозрюють в тому, що він «організував участь громадян Сербії у війні в іншій країні», повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Генеральна прокуратура України провадить слідство щодо Живковича у справі про участь шести громадян Сербії у збройному конфлікті на сході України на боці підтримуваних Росією бойовиків.

Громадян Сербії в Україні звинувачують у нападах на українські сили на околицях Донецька й Луганська в складі праворадикальної організації Unité Continentale.

Міністерство внутрішніх справ Сербії повідомляє, що підозрюваного затримали на 48 годин, потім йому мають висунути обвинувачення.

За участь сербських громадян у війнах за кордоном карний кодекс Сербії передбачає покарання від шести місяців до пʼяти років позбавлення волі, а для організаторів – від двох до десяти років.

Братислав Живкович був учасником бойових дій у Косові. У час анексії Криму Росією 2014 року він очолював групу сербських громадян, які прибули на півострів з метою надати «братню допомогу» російським окупантам.

«Четницький рух» – незареєстрована екстремістська організація. У Другій світовій війні «четниками» називали підрозділи, які співпрацювали з німецькими окупантами у боротьбі проти червоних партизанів.

У лютому 2018 року Вищий суд у Белграді оголосив 28 вироків щодо сербських громадян, які брали участь у війні в Україні. 26 із них визнали себе винними і пішли на угоду зі слідством. Чотирьох осіб засудили до термінів ув’язнення, інші отримали умовні терміни.
…

Президент України Петро Порошенко у промові з нагоди Дня державного прапора згадав свої слова, сказані ще під час передвиборчої кампанії у 2014-му році. Тоді він заявив, що антитерористична операція (нині – операція об’єднаних сил) проти незаконних збройних угруповань на Донбасі повинна тривати години, а не місяці.

Ці слова дали українцям привід для завищених очікувань, визнав президент.

«Тепер вже не так важливо, в якому контексті ті слова були сказані, неважлива образність цієї заяви. Люди сприйняли її як можливість завершити війну дуже швидко. Я шкодую, що породив завищені очікування. Я щиро перепрошую, що подав надію, яка не збулася. Прикро, що дав обіцянку, яка не справдилася, і прошу за це вибачення. Це для мене дуже серозний урок обережного і відповідального ставлення до своїх слів», – сказав Порошенко.

Він вважає, що з самого початку мав передбачити «тривалу і виснажливу боротьбу» за відновлення контролю над всією українською територією.

Також, згадує президент, на початку конфлікту на Сході Київ розглядав його як дії проросійських сепаратистів, проте введення Росією своїх регулярних військ на територію України в серпні 2014-го змусило українське командування переглянути свої розрахунки.

Читайте також: «Леонід Кравчук: «Головна наша помилка – ми вірили в Росію»​

«Багато хто з нас розглядав (конфлікт – ред.) як замах сепаратистів – так, штучний, для цього не було жодних приводів – так, організований з Москви, так, Москвою профінансований, озброєний з Росвоєнтооргу, але все ж таки заколот. І лише згодом стало зрозуміло, що це ніякий не заколот, а чергова повномасштабна російсько-українська війна», – згадує Порошенко.

Для перемоги у війні, вважає він, Україні потрібна як власна сильна армія, так і підтримка Заходу, зокрема у вигляді антиросійських санкцій.

Урочисте підняття державного прапора 23 серпня 2018 року вперше відбулося не в столиці Києві, а в Дніпрі. За словами Порошенка, таке рішення було прийняте, тому що саме на межі Дніпровської області стався «корінний злам» в гібридному протистоянні на Донбасі та були зруйновані перспективи створення так званої «Новоросії».

Прапор підняли на найвищий флагшток серед українських міст – 72 метри.
…