На відремонтовані дороги встановлена гарантія на 5 та 10 років – голова Укравтодору

На дороги, які відремонтували цього року, діє гарантія на п’ять та 10 років, повідомив Радіо Свобода голова Укравтодору Славомір Новак.

«З цього року всі контракти, які ми підписуємо на середній ремонт, – це укріплення основи, заміна шарів покриття, мають п’ять років гарантії, а капітальний ремонт (повністю зміна основи і покриття) – 10 років гарантії», – зазначив Новак в програмі «Свобода в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та Радіо НВ).  

Він уточнив, що гарантійні зобов’язання надає підрядник і має виправляти всі недоліки.

Контроль за якістю виконує спеціальний підрозділ Укравтодору і вже були випадки, коли виконавець ремонтних робіт за свій рахунок усував зазначені недоліки, зазначив Новак.

«Ми постійно контролюємо це, посилили нашу структуру, яка відповідає за контроль якості – це «Дор’якість», – пояснив посадовець.

Він додав, що українці можуть надсилати свої звернення до Укравтодору, якщо виявили неякісне виконання ремонтних дорожніх робіт.

«Ми вже маємо різні неприємні ситуації із підрядниками, де ми захищаємо інтереси громадян, бо ми користуємося грошима громадян, а не власними, тобто я відчуваю особисту відповідальність за це, і ми дуже жорстко контролюємо цей процес», – наголосив Славомір Новак.

Якби недобросовісних підрядників позбавляли права на проведення ремонту доріг, якість доріг могла би бути кращою, переконаний голова Укравтодору.

«Ми підготували закон про «чорний список». Запропонували Міністерству інфраструктури і зараз працюємо із депутатами Верховної Ради. Хочу переконати депутатів, щоб негайно проголосувати цей закон, який дозволяє нам за порушення технологій розірвання контракту з вини підрядника, вписати цю компанію в чорний список. Таким чином, вона щонайменше п’ять років не зможе заходити на тендери від Укравтодору», – зазначив Новак

Влада очікує, що у 2018 році в Україні відремонтують близько 4 тисяч кілометрів доріг паралельно з моніторингом якості вже відремонтованих. За даними Міністерства інфраструктури, цього року «Укравтодор» отримав безпрецедентно високе фінансування на контроль якості доріг – 30 мільйонів гривень.

Повне інтерв’ю із керівником Укравтодору вийде в програмі Радіо Свобода «Свобода в деталях» на Радіо НВ 9 вересня о 21:00.

Україна тимчасово припинила ретрансляцію телеканалу RTVI

Україна на шість місяців припинила ретрансляцію телеканалу RTVI з британської ліцензією. Таке рішення ухвалила Національна рада з питань телебачення і радіомовлення.

Представник відомства Сергій Костинський написав у Facebook, що телеканал порушує українське законодавство в частині «поширення пропаганди держави-агресора», яким Київ визнав Росію.

«Мушу констатувати, що юридично європейський, а фактично російський телеканал RTVI перетворився на майданчик поширення інформації, яка має ознаки заперечення державного суверенітету і територіальної цілісності України, поширення пропаганди органів держави-агресора, а також демонстрації фільмів, ретрансляція яких обмежена на території України через загрозу національній безпеці», – написав Костинський.

Читайте також: Чи порятує інформпростір України заборона російських телеканалів?

Головний редактор RTVI Олексій Пивоваров назвав новину про заборону мовлення в Україні такою, що «йде врозріз зі здоровим глуздом і юридичними нормами». Він заявив, що телеканал не є російським ЗМІ. Пивоваров додав, що на телеканалі немає цензури, а в своїх ефірах журналісти представляють всі точки зору.

Після російської анексії Криму в 2014 році на Україні обмежили трансляцію понад 70 російських телеканалів.

 

Сенцов на 116-й день голодування «виглядає цілком здоровим» – російський омбудсмен

Уповноважений з прав людини в Ямало-Ненецькому автономному окрузі Росії Анатолій Сак відвідав українського політв’язня Олега Сенцова в колонії «Білий ведмідь» в місті Лабитнангі, повідомляє російський «Інтерфакс».

Омбудсмен стверджує, що Сенцов ні на що не скаржиться і «виглядає цілком здоровим».

«Для людини, яка перебуває в режимі голодування 116 днів, виглядає цілком здоровим. Він адекватний, спокійний загалом. В добровільному порядку йому надається медикаментозна допомога. Коли я прийшов до нього, він як раз лежав під крапельницею», – сказав Сак.

За словами омбудсмена, Сенцов підтримує зв’язок з адвокатом і по телефону з родичами, і що нібито він сказав, що зустрічей з правозахисниками і представниками релігійних конфесій не потребує.

Сенцов заявив, що не має наміру припиняти голодування і готовий йти до кінця, сказав омбудсмен про результати зустрічі, яка, за його словами, тривала близько 30 хвилин.

Читайте також: Петиція із закликом врятувати Сенцова на сайті Білого дому набрала необхідні 100 тисяч підписів

7 серпня адвокат Дмитро Дінзе після візиту до Сенцова повідомив, що стан українського режисера погіршується. За словами сестри Сенцова Наталі Каплан, «все не просто погано, все катастрофічно погано». 

Засуджений в Росії український режисер Олег Сенцов 14 травня оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають у російських в’язницях. 31 травня він заявив, що його «не цікавить обмін», адже він – «людина, яка йде до кінця».

У серпні 2015 року Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Він свою провину не визнав.

У Верховній Раді України 4 вересня зареєстрували проект постанови про заяву до норвезького Нобелівського комітету щодо висунення кандидатури українського кінорежисера, політв’язня в Російській Федерації Олега Сенцова на здобуття Нобелівської премії миру.

Рада не запровадила мораторій на експорт дров з України

Верховна рада України підтримала раніше ветований законопроект № 5495 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів» з пропозиціями президента Петра Порошенка, якими пропонується не запроваджувати мораторій на експорт дров.

За ухвалення закону проголосували 246 нардепів.

У пропозиціях Порошенко зазначає, що норма закону про заборону на 8 років вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту деревини паливної (товарна позиція 4401100000 згідно з УКТЗЕД) не відповідає міжнародним зобов’язанням України, взятим згідно із протоколом про вступ України до Світової організації торгівлі.

«Це також не узгоджується із зобов’язаннями України за Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони… Ураховуючи викладене, запроваджувана законом тимчасова, строком на 8 років, заборона вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту деревини паливної не може бути підтримана», – зазначено у пропозиціях президента до законопроекту.

Читайте також: Що не так із законом про кримінальну відповідальність за контрабанду лісу?

Водночас законопроект передбачає кримінальну відповідальність за контрабанду лісу. Так, переміщення через кордон необроблених лісоматеріалів поза митним контролем або приховування від митного контролю тягне за собою покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до п’яти років. Контрабанда, яка здійснюється повторно або за попередньою змовою групою осіб чи службовою особою з використанням службового становища і повноважень тягне покарання у вигляді позбавлення волі на термін від п’яти до 10 років з конфіскацією майна, якщо таке протиправне діяння здійснюється організованою групою осіб або в особливо великому розмірі, то покарання становитиме 10-12 років тюремного ув’язнення з конфіскацією майна.

Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів» Верховна Рада ухвалила 3 липня.

Наприкінці липня документ повернув зі своїми пропозиціями до парламенту президент Петро Порошенко.

У квітні 2015 року Верховна Рада ухвалила закон, яким тимчасово заборонила експорт лісоматеріалів у необробленому вигляді. Із 1 листопада 2015 року це почало поширюватись на деревні породи, окрім сосни, а з 1 січня 2017 року поширилося і на цю хвойну породу. Мараторій на експорт ділової деревини (крім дров) продовжує діяти.

У той же час Європейський союз вимагає скасування цього мораторію. Свого часу через це Єврокомісія відмовилася надавати Україні транш на суму 600 мільйонів євро.

На Херсонщині за участю норвезької компанії NBT спорудять 67 вітроустановок – Порошенко

На Херсонщині до кінця наступного року вздовж узбережжя озера Сиваш буде споруджено 67 вітрових електроустановок потужністю 250 МВт, повідомив президент України Петро Порошенко у Facebook після підписання відповідного договору з норвезькою компанією NBT у присутності міністра закордонних справ Норвегії Іне Сьорейде.

За словами Порошенка, інвестиція у майже 450 мільйонів доларів дає змогу створити нові робочі місця, забезпечити надходження податків до бюджету. А 250 МВт електроенергії здатні будуть забезпечити більше третини потреб Херсонщини.

Вітрові електроустановки розташують буквально в лічених кілометрах від анексованого Росією Криму, що матиме також важливе політичне значення, вважає Порошенко.

«Інвестиція норвезької компанії у об’єкт, розташований так близько від адмінкордону з окупованою територією – свідчення того, що цю територію буде звільнено, адже Крим – це Україна!» – наголосив президент.

Міністр закордонних справ Норвегії Іне Сьорейде перебуває в Україні з візитом. 5 вересня вона відвідала прифронтову зону на Донбасі, зокрема побувала на контрольному пункті в’їзду та виїзду на окуповані території «Гнутове» у Донецькій області.

Очільниця дипломатичного відомства Норвегії також мала у Києві зустріч із прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом та головою українського МЗС Павлом Клімкіним.

«Кінець близько»: сестра Сенцова розповіла про останню зустріч із братом – відео

Сестра Олега Сенцова Наталія Каплан розповіла про свою останню зустріч із ув’язненим у російській колонії братом. За її словами, брат, який уже три з половиною місяці голодує, написав їй: «Кінець близько». Засуджений у Росії український режисер Олег Сенцов 14 травня оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити усіх українських політв’язнів, які перебувають в російських тюрмах. 31 травня він заявив, що його «не цікавить обмін», адже він – «людина, яка йде до кінця». (Відео Reuters)

Журналістка Бердинських прокоментувала рішення суду надати ГПУ доступ до інформації з її телефону

Журналістка Крістіна Бердинських вважає втручанням у професійну діяльність і особисте життя рішення суду надати Генеральній прокуратурі України доступ до інформації з її телефону. Про це вона розповіла в коментарі Радіо Свобода.

«Я була на допиті в грудні 2017 року і проходжу як свідок у цій справі. Сам факт, що правоохоронні органи вимагають від журналістів надати джерела інформації, є неприпустимим. Норми українського законодавства у цьому контексті дуже захищають журналістів. Уже це було втручанням у журналістську діяльність», – розповіла Бердинських.

Вона додала, що її не запрошували на зустріч із генеральним прокурором Юрієм Луценком.

Читайте також: Журналісти обурені рішенням суду надати ГПУ доступ до інформації з телефону Седлецької

27 серпня Печерський районний суд Києва на вимогу Генеральної прокуратури дав їй дозвіл отримати від провайдера інформацію з телефону головного редактора програми журналістських розслідувань програми «Схеми» Наталки Седлецької. В ухвалі йдеться про надання доступу слідства до дзвінків і смс-повідомлень журналістки з липня 2016-го по листопад 2017 року та до даних про місце розташування її телефону протягом цих 17 місяців.

5 вересня Бердинських заявила, що суд ухвалив щодо неї аналогічне рішення.

Читайте також: 10 запитань від «Схем» до генпрокурора Юрія Луценка

Радіо Свобода обурене цією ухвалою. Адвокат Радіо Свобода Анатолій Попов назвав цей захід надмірним і таким, що «порушує як у цілому права людини на повагу до приватного життя, так і тиск на роботу журналіста в рамках виконання його професійних обов’язків і незаконний доступ до джерел інформації журналіста».

Натомість у Генпрокуратурі запевняють, що не будуть прослуховувати зміст розмов Наталії Седлецької, не здійснюватимуть втручання в її професійну діяльність та особисте життя, а дані з її телефону необхідні для розслідування «за фактами можливого розголошення Директором Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником відомостей, що становлять державну таємницю».

Україна добровільно внесла до бюджету Ради Європи 400 тисяч доларів – МЗС

Україна добровільно внесла до бюджету Ради Європи 400 тисяч доларів, заявили в Постійному представництві України при організації.

За її даними, Україна здійснила добровільний внесок уперше.

«Фінансова ситуація в РЄ різко погіршилася у 2017 році, коли Російська Федерація використала фінансовий шантаж організації і в порушення своїх міжнародно-правових зобов’язань відмовилася сплачувати внески до бюджету Ради Європи до того часу, поки не буде відновлена повноцінна участь її делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи», – пояснили в МЗС України.

У відомстві зазначили, що серед напрямків, які профінансувала Україна, – функціонування Європейського суду з прав людини, боротьба з корупцією та відмиванням грошей, запобігання тортурам, боротьба з расизмом і нетерпимістю, інтеграція ромів та кочівників у суспільство, захист меншин, розвиток рівноправ’я жінок та чоловіків, культурної спадщини, а також журналістики та безпеки журналістів.

Росія після накладених на її делегацію обмежень у ПАРЄ через окупацію українського Криму (делегацію позбавили права голосу, а її членів права брати участь у роботі головних органів асамблеї) сама відмовилася від участі в роботі асамблеї, а влітку 2017 року також припинила платити членські внески в Раду Європи. Москва домагається від ПАРЄ зміни регламенту, щоб унеможливити такі санкції надалі.

МінТОТ заявляє, що для жителів материкової України немає загрози через викиди в Криму

Для жителів материкової України немає загрози через забруднення повітря на півночі анексованого Росією Криму, заявив міністр з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Вадим Черниш у коментарі агентству «Інтерфакс-Україна».

«Уже відбулося одне засідання комісії з техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій у Херсонській області. Комісія не вбачає зараз за всіма ознаками, що є перевищення за показниками. Це означає, що нічого не загрожує людям, щоб їх треба було відселяти або евакуювати», – заявив Черниш.

За словами міністра, на підконтрольній Україні території, яка найбільш наближена до анексованого півострова, кілька державних служб узяли проби води, ґрунту і повітря. Результати будуть оголошені згодом.

Черниш повідомив, що одна з речовин, яку вже виявили, – це сірчистий ангідрид. Він уточнив, що наявність такої речовини в повітрі небезпечна лише за певних концентрацій.

«Газоаналізатори, які має Державна прикордонна служба, показали, що дійсно така речовина була в повітрі, але максимально допустимі концентрації в Херсонській області не було перевищено», – зазначив Черниш.

Він підкреслив, що Україна не володіє всією інформацією про ситуацію на анексованій території.

У ніч з 23 на 24 серпня в Армянську стався викид невідомої речовини. 28 серпня призначений Росією голова Криму Сергій Аксьонов написав на своїй сторінці у Facebook, що ситуація в Армянську «виходить за межі норми». 4 вересня він оголосив про евакуацію дітей з міста в «попереджувальних цілях».

Фактична влада анексованого Росією Криму заявила, що причиною викидів шкідливої речовини на півночі півострова є спека і тривала відсутність опадів. За попередніми даними досліджень, причиною забруднення є випаровування вмісту кислотонакопичувача, використовуваного «Кримським титаном».

Читайте також: «За два дні все згоріло». Кримське село Перекоп після «хімічної атаки»

Завод «Кримський титан» розпочав роботу ще 1971 року, а на початку 2000-х перейшов під контроль компанії Groop DF Дмитра Фірташа. Головним напрямком підприємства є виробництво діоксиду титану – речовини, що застосовується в лакофарбовій, гумотехнічної промисловості, при виробництві пластмас і в багатьох інших галузях.

За даними Міністерства з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України, завод «Кримський титан» є екологічною загрозою для Херсонської області.

Група депутатів просить зустрічі з генпрокурором Луценком через тиск на журналістку Седлецьку

13 народних депутатів Верховної Ради звернулися до генерального прокурора України Юрія Луценка із проханням провести невідкладний прийом «з метою припинити неправомірні дії щодо втручання в журналістську діяльність та приватне життя Седлецької Наталки», головного редактора програми антикорупційних розслідувань «Схеми».

Таке депутатське звернення підписали народні депутати Мустафа Найєм, Сергій Лещенко, Сергій Євтушок, Ольга Червакова, Олена Сотник, Вікторія Войціцька, Юрій Левченко, Олексій Рябчин, Альона Шкрум, Іван Крулько, Оксана Юринець, Павло Різаненко, Леонід Ємець.

27 серпня Печерський районний суд Києва на вимогу Генеральної прокуратури дав їй дозвіл отримати від провайдера інформацію з телефону Седлецької. В ухвалі йдеться про надання доступу слідства до дзвінків та смс-повідомлень журналістки з липня 2016-го по листопад 2017 року та до даних про місце розташування її телефону протягом цих 17 місяців.

«Такі дії є перевищенням меж допустимого втручання у права особи на приватність та захист джерел інформації журналіста», – вважають депутати.

​Радіо Свобода обурене цією ухвалою. Адвокат Радіо Свобода Анатолій Попов назвав цей захід надмірним і таким, що «порушує як у цілому права людини на повагу до приватного життя, так і тиск на роботу журналіста в рамках виконання його професійних обов’язків і незаконний доступ до джерел інформації журналіста».

На підтримку Седлецької виступили міжнародні та українські антикорупційні організації, а також колеги-розслідувачі і команда програми «Схеми», засновницею якої вона є.

Читайте також: Реакції на надання судом доступу до інформації щодо телефонного спілкування керівника «Схем» Седлецької

Натомість у Генпрокуратурі запевняють, що не будуть прослуховувати зміст розмов Наталії Седлецької, не здійснюватимуть втручання в її професійну діяльність та особисте життя, а дані з її телефону журналістки необхідні слідству «за фактами можливого розголошення Директором Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником відомостей, що становлять державну таємницю».

Наталія Седлецька – володар численних журналістських нагород як українських, так і міжнародних. Лауреат нагороди «Світло справедливості» у 2017 році. Стипендіат премії імені Вацлава Гавела на 2013-2014 академічний рік (спільна програма Радіо Свобода і МЗС Чехії). Переможець низки конкурсів журналістських розслідувань. Член міжнародної мережі журналістів-розслідувачів Orginized Crime and Corruption Reporting project (OCCRP). Лауреатпремії «За поступ у журналістиці» імені Олександра Кривенка.

«Схеми: корупція в деталях» – щотижнева телевізійна програма журналістських розслідувань та аналітики про високопосадову корупцію, яка виходить в ефір з липня 2014 року. Спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший».

У кожному випуску «Схем» у прізвищах та деталях ідеться про зловживання чиновниками наданою їм владою, статки держслужбовців та конфлікт персональних інтересів з державними, кумівство, розпил, афери та корупційні схеми.

В анексованому Криму обшукують будинок активіста Марлена Мустафаєва

У селищі Кам’янка Сімферопольського району в анексованому Криму вранці 4 вересня в будинку активіста Марлена Мустафаєва проходить обшук, повідомляє об’єднання «Кримська солідарність».

За словами активістів, російські силовики відмовляються називати причини обшуку. Повідомляється, що на вулиці стоїть автозак, який перекрив вхід у двір будинку Марлена Мустафаєва.

На даний момент російські силові відомства обшук не коментували.

У лютому 2017 року в будинку Марлена Мустафаєва пройшов обшук у справі про демонстрацію «екстремістської символіки». Силовики вилучили у Мустафаєва комп’ютерну техніку і кілька книг.

Мустафаєва прийшли підтримати десять осіб, які знімали те, що відбувається на відео і транслювали дії силовиків в соціальних мережах. Всіх цих людей затримали. Пізніше Мустафаєва за звинуваченням в «пропаганді або публічному демонструванні атрибутики або символіки екстремістських організацій» заарештували на 11 діб, його соратників – на п’ять. Активіст вийшов з-під арешту 4 березня.

З вересня минулого року Мустафаєва викликали до Слідчого комітету Київського району Сімферополя для надання свідчень.

Після анексії в Криму фактична російська влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського Національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

Рада цього тижня може ухвалити зміну військового вітання на «Слава Україні!»

Верховна Рада України цього тижня може внести зміни до статуту Збройних сил України, які передбачають заміну військового вітання в ЗСУ зразка «Здрастуйте, товариші!» і «Бажаємо здоров’я!» на «Слава Україні!» і «Героям слава!».

Як написала у Facebook перший віце-спікер парламенту Ірина Геращенко, депутати можуть проголосувати за відповідні зміни 6 вересня.

7 серпня міністр оборони України Степан Полторак повідомив, що президент доручив розробити законопроект, який передбачатиме заміну військового вітання радянського зразка «Здрастуйте, товариші!» та «Бажаємо здоров’я!» на «Слава Україні!» та «Героям слава!».

Читайте також: 24 серпня вітання «Слава Україні – Героям слава!» вперше пролунає як частина офіційної церемонії

3 вересня президент вніс у парламент відповідний законопроект і визначив його як невідкладний для позачергового розгляду Верховною Радою України.

5 лютого схожий документ зареєстрував прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, однак у залі Верховної Ради його не розглядали.

Українська поліція почала розслідування захоплення Росією ще одного риболовецького судна біля Криму

Українська поліція відкрила провадження щодо захоплення представниками ФСБ Росії риболовецького судна «ЯОД 2105» та членів його команди в акваторії Чорного моря, повідомляється на сайті відомства.

За даними поліції, інцидент трапився 28 серпня.

«Четверо українських рибалок утримуються на прикордонній заставі міста Севастополя по теперішній час», – мовиться у повідомленні.

Як зазначається, справу розслідує Головне управління Нацполіції в Автономній республіці Крим та місті Севастополі за статтями «незаконне позбавлення волі» та «захоплення залізничного рухомого складу. повітряного, морського чи річкового судна за попередньою змовою групою осіб».

Це не перший випадок затримань суден у Чорному та Азовському морях за останній час. Як повідомлялося, після завершення будівництва автомобільної частини Керченського мосту, Росія затримала понад 148 українських та іноземних торговельних кораблів і допитувала членів екіпажів та інших людей, які перебували на таких суднах.

Окрім того, у березні українські прикордонники затримали кримське судно «Норд» разом із командою, коли воно рухалося під прапором Росії. 30 серпня українська прокуратура Криму заявила про завершення досудового розслідування у цій справі, звинувативши моряків у порушенні порядку в’їзду на непідконтрольну територію та виїзду з неї, а також незаконному промисловому рибальстві.

Незабаром після затримання екіпажу «Норду», 4 травня 2018 року, російські прикордонники затримали в Чорному морі українське риболовецьке судно «ЯМК-0041» із п’ятьома членами екіпажу на борту, звинувативши, у свою чергу, цих людей у незаконному рибальстві на підконтрольній їм території.

Окрім того, у Херсонському порту залишається заблокованим і російський танкер «Механік Погодін», про що стало відомо 10 серпня. Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова повідомила, що екіпажу судна дії української влади не стосуються. 12 членів екіпажу включно із капітаном, які є громадянами Росії, «вільні у своїх пересуваннях, їх ніхто не утримує».

 

Вбивство Захарченка: Москва вказує на складнощі у переговорах з Києвом

Представник російського президента Дмитро Пєсков заявив, що Росія не має наміру виходити з переговорів по врегулюванню військового конфлікту на Сході України – так званого мінського процесу.

«Після терористичного акту (вбивства ватажка незаконного збройного формування «ДНР» Олександра Захарченка, – ред.) дуже складно про щось говорити з українською стороною. Але ще раз повторюю, це не означає, що Росія виходить із Мінського процесу», – сказав він. 

42-річний Захарченко загинув 31 серпня внаслідок вибуху в ресторані в центрі контрольованого бойовиками Донецька. «Виконувачем обов’язків» ватажка угруповання «ДНР» став Дмитро Трапезников.

Захарченку було 42 роки. Під час проросійських виступів на сході України керував донецьким відділенням харківського бійцівського клубу «Оплот». 16 квітня 2014 року очолив групу бойовиків, які зайняли будівлю міської адміністрації Донецька.

Також читайте: Підірвати ватажка: хто і як полює на Захарченка та Плотницького

У листопаді 2014 року Захарченко став ватажком контрольованого Росією угруповання «ДНР» за результатами організованих бойовиками «виборів». Українські закони визначають території, які контролюються «ДНР» окупованими, а Росію називають агресором. Москва свою пряму участь у війні на Сході України заперечує.


Другі Мінські угоди були підписані 12 лютого 2015 року. Цей документ повинен був змусити сторони конфлікту на Донбасі виконувати так званий «Мінськ-1» – домовленості, укладені у вересні 2014 року.

Передбачалося, що другі мирні домовленості зможуть повністю врегулювати ситуацію до кінця 2015 року, однак жоден із 13 пунктів повністю так і не виконали, а припинення вогню та відведення зброї відбулося лише частково, зазначають як сторони конфлікту, так і незалежні спостерігачі. 

Росія заявляє, що є лише «гарантом» виконання Мінських домовленостей і відкидає звинувачення в підтримці сепаратистів.

Залишилося п’ять днів: активісти закликають підписати петицію на підтримку Сенцова

Активісти різних громадських організацій анонсували початок Всеукраїнського флешмобу з закликом підписати петицію на сайті Білого дому на підтримку Олега Сенцова та інших кримчан, яких утримують на території Росії та в анексованому Криму.

Для того щоб зібрати необхідні сто тисяч підписів, залишилося п’ять днів.

Станом на сьогодні петицію підписали понад 33 тисячі людей.

До флешмобу вже приєдналися відомі музиканти, актори, спортсмени, волонтери та активісти.

Олександра Матвійчук, ініціаторка глобальної акції #SaveOlegSentsov, наголошує, що підписання петиції потребує кількох хвилин, але має важливе міжнародне значення.

«Наша солідарність зараз вимірюється калькулятором. Зараз недостатньо просто підписати цю петицію, треба також вислати її знайомим, максимально поширити. Можливо, таку кількість зараз зібрати складно, але доля Олега і виклик, який він поставив перед собою – набагато складніші», – каже Матвійчук.

Акторка Молодого театру Римма Зюбіна висловлює думку, що просто спостерігати за тим, як помирає людина – неприпустимо.

«Замисліться над цими жахливими цифрами – 113-й день голодування. Так, лікарі кажуть, що повернутися до нормального життя після такого складно. Але ми маємо усвідомлювати, коли снідаємо, вечеряємо, що десь за нас з вами, за справедливість голодує Олег Сенцов. Якщо ми хочемо сказати щось світові, ми можемо це зробити», – переконана вона.

Читайте також: «Режисер Віктор Косаківський виступив у Венеції на підтримку Сенцова​»

Знайти петицію можна на сторінці у мережі Facebook на сторінці SaveOlegSentsov.

Олег Сенцов засуджений в Росії на 20 років ув’язнення за звинуваченням у підготовці терактів в анексованому Криму. Режисер відкидає звинувачення. Від 14 травня він тримає голодування, вимагаючи звільнити з російських в’язниць українських політв’язнів.

За даними правозахисників, на території Росії й анексованого нею Криму перебувають 70 українських політв’язнів.

Президент пропонує перейменувати київську вулицю Кудрі на честь Маккейна

Президент України Петро Порошенко пропонує перейменувати київську вулицю Івана Кудрі в Печерському районі на честь покійного американського сенатора Джона Маккейна, повідомила народний депутат, представниця президента у Верховній Раді Ірина Луценко під час погоджувальної ради в парламенті.

«Президент України звертається і просить підтримати його звернення до міської ради Києва про перейменування вулиці Івана Кудрі, терориста, чекіста, оперативника, який діяв проти українського національно-визвольного руху, на ім’я сенатора Джона Маккейна», – сказала Луценко.

Героя Радянського Союзу Івана Кудрю називають одним із організаторів і керівників підпільної розвідувальної організації в Києві під час Другої світової війни.

​Маккейн помер у віці 81 року 25 серпня – на наступний день після того, як його родина оголосила, що сенатор відмовився від лікування пухлини мозку, яка була виявлена в нього у 2017 році.

Маккейн був критиком російського президента Володимира Путіна і прихильником надання Україні летальної зброї для оборони від агресії Москви.

В окупованому Криму комуністи протестували проти російської пенсійної реформи

В окупованому Сімферополі місцеве відділення російської компартії провело 2 вересня мітинг проти російської пенсійної реформи, повідомляє прес-служба партії.

Учасники заходу тримали в руках плакати «Ні грабіжницькій реформі!», «Ми хочемо жити, а не виживати!», «Уряд Медведєва – вороги народу!» та інші.

Організатори мітингу заявили, що телезвернення російського президента Володимира Путіна про пенсійну реформу «не виправдало надій».

За результатами мітингу була схвалена резолюція, згідно з якою комуністи вимагають розпустити уряд сусідньої Росії на чолі з Дмитром Медведєвим, Держдуму Росії, підконтрольний Кремлю парламент Криму.

2 вересня на мітингу в центрі Севастополя також вимагали відставки уряду сусідньої Росії і проведення референдуму щодо пенсійної реформи.

Президент Росії Володимир Путін 29 серпня в телезверненні запропонував підвищити пенсійний вік для жінок до 60 років, а не до 63, як пропонував уряд. Однак Путін, як і уряд Медведєва, вважає, що чоловіки повинні виходити на пенсію в 65 років. Також Путін додав, що необхідно встановити адміністративну та кримінальну відповідальність за звільнення або відмову в прийомі на роботу співробітників передпенсійного віку.

Раніше підконтрольні Кремлю парламенти Криму і Севастополя підтримали проект російського закону про пенсійну реформу.

Місце Порошенка на похороні є «прощальним посланням» Маккейна Путіну і Трампу – екс-посол США в ООН

Колишня посол США в ООН Саманта Пауер назвала невипадковим місце, на якому під час церемонії прощання з американським сенатором Джоном Маккейном перебував президент України Петро Порошенко.

«Звичайно, невипадково, що Джон Маккейн, який розпланував кожну деталь сьогоднішнього прощання, запросив президента України Петра Порошенка й помістив його поруч із Єнсом Столтенберґом, головою НАТО. Це прощальне послання Володимиру Путіну та Дональду Трампу: Америка солідарна зі своїми друзями та союзниками», – написала Саманта Пауер після завершення жалобної церемонії.

Президент України Петро Порошенко зазначив після завершення церемонії прощання, що сенатор Маккейн був поруч із Україною та українцями в критичні моменти історії.

​Маккейн помер у віці 81 року 25 серпня – на наступний день після того, як його родина оголосила, що сенатор відмовився від лікування пухлини мозку, яка була виявлена у нього в 2017 році. Маккейн перед смертю написав листа співвітчизникам, в якому заявив про велич США і нагадав, що у американців більше спільного, ніж відмінного, і їм не варто впадати у відчай через «нинішні труднощі».

Російські пранкери намагалися спровокувати Полторака – Міноборони

У ніч на 2 вересня російські пранкери намагалися спровокувати міністра оборони України Степана Полторака, повідомила прес-служба Міністерства оборони України.

«Сьогодні опівночі російські пранкери зробили спробу спровокувати міністра оборони України висловитися щодо останніх подій у зоні проведення операції Об’єднаних сил. Під час розмови були сфабриковані голоси відомих людей», – заявили в Міноборони.

У відомстві вважають, що мета пранкерів – «перекласти відповідальність за останні події в Донецьку на українських військових».

«Їх спроба була одразу ж викрита, і вони зрозумілою для них мовою були «відправлені у відповідному напрямі». Провокація не вдалася», – зазначили в Міноборони.

У відомстві не уточнюють, про які «останні події в Донецьку» йде мова. Ймовірно, військові мають на увазі загибель ватажка угруповання «ДНР» Олександра Захарченка 31 серпня.

Польське видання виправило карту Європи, на якій спершу позначило Крим як територію Росії

Польське спортивне інтернет-видання Przegląd Sportowy виправило на своєму сайті публікацію, що містила зображення мапи Європи, на якій Кримський півострів позначався як територія Росії. Про це посольство України у Польщі інформує на своїй сторінці у Facebook.

Співробітники видання вибачились та запевнили посольство України у Польщі, що допустили «ненавмисну графічну помилку». «Це однозначно не була цілеспрямована дія», – цитує диппредставництво слова головного редактора видання Пшемислава Рудзкі.

31 серпня Przegląd Sportowy оприлюднило карту Європи, на якій український півострів Крим був зображений як частина Росії. В опублікованій на сайті видання мапі ілюстровано, які клуби увійшли до групового етапу Ліги Чемпіонів та які країни вони представляють. На цій карті Крим був позначений таким самим кольором, як і Росія. Материкова частина України на цій карті була зафарбована іншим відтінком червоного кольору.

Порошенко на прощанні з Маккейном назвав його героєм України

Президент України Петро Порошенко у Вашингтоні взяв участь у жалобних заходах прощання із американським сенатором Джоном Маккейном.

Після церемонії Порошенко зазначив, що сенатор Маккейн був поруч із Україною та українцями в критичні моменти нашої історії, повідомила  прес-служба президента.

«Ми всі запам’ятали його на Майдані під час Революції гідності, коли при температурі мінус 26 градусів він вийшов роздягнутий, звернувся до сотень тисяч людей, які стояли на Майдані для того, щоб висловити абсолютно необхідні тоді слова підтримки. Що весь світ і Сполучені Штати Америки разом з українцями. І коли треба було консолідувати світ під час Мюнхенського безпекового форуму – він був лідером і допомагав нам», – наголосив глава держави.

«Ви – справжній герой Америки, але ви і справжній герой України. Спасибі вам», – сказав Петро Порошенко.

Порошенко також пригадав одну з останніх зустрічей із сенатором, коли вони разом вирішили відвідати українських морських піхотинців, які тримали оборону в районі Широкиного.

«За 10 кілометрів до під’їзду Служба безпеки мені повідомила, що почався артилерійський обстріл місця, до якого ми їхали. І я сказав сенатору, що я, як президент і верховний головнокомандувач, маю бути там, але безпека сенатора і американців – дуже турбуються і просять, щоб він не їхав. І я назавжди, на все життя запам’ятав його слова: «У найважчі і в найнебезпечніші часи вашої історії, пане президент, я з вами», – зауважив президент України.

​Маккейн помер у віці 81 року в суботу – на наступний день після того, як його родина оголосила, що сенатор відмовився від лікування пухлини мозку, яка була виявлена у нього в 2017 році. Маккейн перед смертю написав листа співвітчизникам, в якому заявив про велич США і нагадав, що у американців більше спільного, ніж відмінного, і їм не варто впадати у відчай через «нинішні труднощі».

Обама і Буш вшановують пам’ять колишнього суперника Маккейна на похованні у Вашингтоні

Колишні президенти США Барак Обама та Джордж Буш у суботу вшановують пам’ять покійного Джона Маккейна, сенатора від Аризони та героя війни у В’єтнамі.

Тіло Маккейна, яке напередодні перебувало в Капітолії США, доставили  до Вашингтонського національного собору. Процесія також зупинилася біля меморіалу ветеранів В’єтнаму, де дружина сенатора Сінді Маккейн поклала вінок, щоб вшанувати тих, хто загинув під час війни.

До Обами та Буша, демократа і республіканця, приєдналися політичні лідери США, чиновники часів В’єтнаму та почесні гості, віддаючи шану державному діячеві та колишньому військовополоненому.

Військові повільно внесли труну Маккейна в собор, повз колишніх друзів і близьких, які десятиліттями вважалися одними з найпотужніших гравців у політиці США, повідомляє «Голос Америки». Помітною була відсутність президента-республіканця Дональда Трампа.

Маккейн попросив Обаму і Буша, демократа та республіканця, виголосити надгробні промови під час його похорону. Це сприйнялося як його останнє послання країні про його бажання двопартійності.

У Сполучених Штатах перебуває із приватним візитом український президент Петро Порошенко, який прибув до США, щоб попрощатися із сенатором від Республіканської партії, послідовним лобістом інтересів України Джоном Маккейном, який помер 25 серпня від раку мозку, напередодні свого 82-річчя.

Минула доба на Донбасі: 11 обстрілів з боку бойовиків, у ЗСУ – без втрат

Підтримувані Росією бойовики минулої доби здійснили 11 обстрілів на Донбасі, порушивши оголошене кілька днів тому «шкільне» перемир’я. Як передає штаб Операції об’єднаних сил, ситуація в зоні бойових дій мала «ознаки до стабілізації». Озброєння, заборонене Мінськими домовленостями, бойовики не застосовували, заявили у штабі.

«Російсько-окупаційні війська здійснювали обстріли позицій Об’єднаних сил в районах населених пунктів Кримське, Південне, Мар’їнка, Старогнатівка, Павлопіль, Гнутове, Лебединське та Водяне», – йдеться в повідомленні.

Бойовики угруповань «ДНР» та «ЛНР» на своїх ресурсах не вказують зведених даних щодо бойових дій за минулу добу на захоплених ними територіях.

Читайте також: Бойовики перенесли початок навчального року через смерть Захарченка

Тристороння контактна група з урегулювання ситуації на Донбасі домовилася про чергове перемир’я, починаючи з півночі 29 серпня. Рішення ухвалили у зв’язку з початком навчального року. СММ ОБСЄ заявила, що від початку оголошено перемир’я вже зафіксувала близько 370 фактів його порушення.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 300 людей.

Наступник Захарченка народився в Росії і працював у клубі Ахметова 

Угруповання «ДНР» назвало Дмитра Трапезникова «виконувачем обов’язків» убитого ватажка Олександра Захарченка. Такими є результати наради, проведеної бойовиками ввечері 31 серпня, через кілька годин після смерті Захарченка.

Як ідеться в «офіційній» біографії Трапезникова, розміщеній на сайті «ради міністрів» угруповання, він народився в 1981 році у російському Краснодарі, але вже наступного року його родина переїхала до Донецька. З 2001 до 2005 року він працював у футбольному клубі «Шахтар», президентом якого є відомий український бізнесмен Рінат Ахметов.

З 2010 по 2012 рік працював заступником голови районної ради Петровського району міста Донецька.

З 2005 до 2010 року, а також до початку збройного конфлікту на Донбасі Трапезников займався бізнесом, а з 2014 року перебував на різних адміністративних посадах у складі угруповання «ДНР».

Читайте також: У Донецьку після вбивства Захарченка масово затримують людей – Денісова

У центрі Донецька 31 серпня близько 17:30 пролунав вибух, унаслідок якого був смертельно поранений ватажок угруповання «ДНР» Олександр Захарченко.

Також на цю тему: «Його використали і прибрали»: що означає вбивство Захарченка?

Це вже не перший ватажок проросійських сил на Донбасі, який помирає насильницькою смертю. Раніше в такий спосіб у Донецьку загинули Арсеній Павлов («Моторола») та Михайло Толстих («Гіві»).

В Угорщині заявили, що йдуть на поступки Україні заради «допомоги Закарпаттю»

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто, реагуючи на висловлювання українського колеги Павла Клімкіна, публічно підтвердив 31 серпня, що угорська сторона не наполягатиме на збереженні назви посади міністерського уповноваженого Іштвана Ґрежі, «відповідального» за Закарпаття.

«Для уряду Угорщини важливий розвиток Закарпаття. Очевидно, що для цього є потреба в бюджетному джерелі, яке забезпечує Угорщина. Однак, на жаль, український уряд через важко збагненні причини всілякими засобами перешкоджає надходженню коштів із цього джерела. Саме тепер вони причепилися до титулу Іштвана Ґрежі. Якщо ціною допомоги Закарпаттю є зміна назви посади міністерського уповноваженого, тоді ми це зробимо», – заявив міністр Сійярто, перебуваючи в робочій поїздці до Відня.

«Почав ранок з розмови зі своїм угорським колегою Петером Сіярто. Угорці нас добре почули і змінюють назву свого уповноваженого «по Закарпаттю», – вказав у мережі Twitter міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Недавнє призначення офіційним Будапештом урядовця Іштвана Ґрежі на пост урядового уповноваженого з питань розвитку Закарпаття, а також відповідального за програму розвитку угорськомовних дитячих садків у Карпатському басейні ( в українській термінології – басейні річок Тиси і Дунаю – ред.) призвело до дипломатичного скандалу між Україною та Угорщиною. У Києві зажадали пояснень від угорської сторони, позаяк у МЗС України вважають, що до сфери компетенції цього уповноваженого віднесено частину суверенної території України. 

Іштван Ґрежа з 2016 року і до 1 липня поточного року обіймав посаду урядового комісара, відповідального за співпрацю між прикордонним регіоном Угорщини Саболч-Сатмар-Береґ і Закарпатською областю України. За цей час він і його помічники, включно з двома консульствами Угорщини на Закарпатті, встигли реалізувати кілька амбіційних для чинної угорської влади проектів у Закарпатській області. Серед них – організація масових курсів угорської мови і так званий план Еґана, покликаний підтримати місцевих угорськомовних підприємців, а також надання гуманітарної допомоги, передусім медикаментів.

Порошенко розповів, як вшанує пам’ять МакКейна

Президент України Петро Порошенко повідомив, як він вшанує пам’ять недавно померлого сенатора США Джона МакКейна.

За словами голови держави, для цього він відвідає США з приватним візитом 31 серпня і 1 вересня.

«Від імені народу України та від себе особисто маю намір віддати останню шану видатній особистості, великому другові України. Незламність його духу мотивує. Його відчуття історичного моменту вражає. Його бачення майбутнього надихає… В пам’яті українців сенатор МакКейн назавжди залишиться близьким другом, який пліч-о-пліч став на захист демократії на київському Майдані, і відданим побратимом, який розділив новорічну вечерю з українськими воїнами на лінії бойових зіткнень. Його віру в український народ неможливо переоцінити, як і внесок у стримування російського агресора. Авторитетний голос Джона МакКейна назавжди залишатиметься одним із найгучніших на підтримку незалежної, демократичної та процвітаючої України», – заявив Порошенко перед вильотом до Вашингтона.

Як зазначили у президентській прес-службі, візит має приватний характер, тому Петро Порошенко здійснить поїздку до Вашингтона рейсовим літаком.

Американський сенатор-республіканець Джон МакКейн помер у 81-річному віці 25 серпня на рак мозку. Він, серед іншого, був відомий як прихильник України і відвідував учасників протестів на майдані Незалежності в Києві під час Революції гідності, а потім українських військових біля передової на лінії фронту проти російської гібридної агресії на Донбасі. Він також був критиком президента Росію Володимира Путіна і прихильником надання Україні летальної зброї для оборони від агресії Москви.

Президент України замінив заступника голови свого апарату

Президент України Петро Порошенко замінив заступника голови своєї адміністрації. Одним указом із цієї посади звільнений Дмитро Шимків, іншим на неї призначений Сергій Марченко.

Майже одночасно з оприлюдненням указів на сайті голови держави Шимків заявив про свою відставку. За його словами, він неодноразово позиціонував себе як політик-технократ, тому відмовлявся від різних пропозицій щодо продовження політичної кар’єри.

«Моєю метою завжди була трансформація країни, рух уперед, просування її інтересів у світі, формування команд, які здійснюють реформи, сьогодні ключові реформи та ініціативи запущені. 3G і 4G (стандарти мобільного інтернету – ред.) в Україні є, ми ними користуємося, створені і працюють Національна рада реформ і Національна інвестиційна рада, організовані процеси, навчені люди. Тому, виконавши поставлені завдання, я вирішив повернутися до того, що надихає мене – до бізнесу», – наводить його слова на брифінгу агентство «УНІАН».

Марченко, зі свого боку, заявив, що прийняв узгоджену з президентом пропозицію з адміністрації і планує працювати в ній «найближчими місяцями і роками» і реалізовувати курс реформ президента України.

За його словами, він буде відповідати за економічний блок.

Дмитро Шимків займав дотеперішню посаду в адміністрації, на якій він відповідав за втілення реформ, із липня 2014 року; до того він був, зокрема, генеральним директором компанії «Майкрософт-Україна».

В адміністрації Шимків також був співголовою Виконавчого комітету реформ, секретарем Національної ради реформ і тимчасовим виконувачем обов’язків секретаря Національної інвестиційної ради.

Сергій Марченко був заступником міністра фінансів Олександра Данилюка і після червневого рішення Верховної Ради звільнити міністра подав у липні у відставку.

Пєсков «не чув» погроз Путіна Порошенкові, про які розповів був Олланд

Речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що не чув погроз свого керівника президентові України Петрові Порошенкові, про які розповідав колишній президент Франції Франсуа Олланд.

«Я був практично на всіх переговорах, я не чув такої фрази», – сказав він журналістам про переговори «нормандської четвірки» у лютому 2015 року. Тоді, під час облоги Дебальцева Донецької області регулярними російськими військами, які ввійшли на територію України, і підтримуваними ними сепаратистськими збройними формуваннями, четверо керівників обговорювали в білоруському Мінську спосіб припинити бої і врешті розробили третій пакет мінських домовленостей – так званий Мінський комплекс заходів. За спогадами Олланда, тоді Путін погрожував Порошенкові «розчавити» українські війська.

За словами Пєскова, він не читав мемуарів тодішнього французького керівника і не може їх коментувати.

Але, сказав він, Путін «завжди обіймає дуже тверду й однозначну позицію стосовно підтримки російського населення там, де воно може зазнати ворожих дій, що часто межують із геноцидом, із нападами ультранаціоналістів».

Пєсков також, відповідно до пропагандистської лінії Кремля, вкотре назвав гібридну агресію Росії проти України «громадянською війною в Україні».

Напередодні в засобах інформації з’явилися подробиці про книжку спогадів Олланда, видану ще у квітні, щодо згаданих переговорів. «Порошенко з Путіним постійно підвищували голос один на одного. Російський президент був так рознервувався, що став погрожувати остаточно розчавити військо свого візаві. Це виказало, що російські війська на Сході України є. Путін спохопився та взяв себе в руки» – так передає згаданий момент із книжки видання «Тиждень».

Наприкінці 2014 – на початку 2015 року російські гібридні сили, а потім і безпосередньо кадрові частини Збройних сил Росії посилили наступ на українські війська, які контролювали важливий залізничний вузол Дебальцеве з околицями – завдяки цьому було значно ускладнене постачання гібридних сил на Донеччині з території Росії. Через різке загострення боїв 11 лютого 2015 року в Мінську зібралися керівники країн так званої «нормандської четвірки» – України, Франції, Німеччини і Росії. Переговори протривали всю ніч до ранку 12 лютого. За їхніми результатами був укладений так званий Мінський комплекс заходів – третя й остання наразі з мінських домовленостей, що мали на меті досягти врегулювання на Донбасі. Усі три мінські домовленості досі не виконані через опір Росії.

За даними останнього наразі всеукраїнського перепису 2001 року, в усій Донецькій області (і окупованій, і вільній частинах) росіянами, про захист яких твердить Путін, назвалися 38,2 відсотка мешканців, тоді як українці склали 56,9 відсотка; в усій Луганській області мешканці, що визнали себе росіянами, становили 39 відсотків, українці – 58 відсотків.