«Комітет захисту журналістів» засуджує телеканал «Россия 24» за показ «зізнань» Асєєва

Базована у Нью-Йорку організація «Комітет захисту журналістів» засуджує російський державний телеканал «Россия 24» за «інтерв’ю» зі Станіславом Асєєвим, українським репортером, якого понад рік утримують у Донецьку підтримувані Росією бойовики.

«В інтерв’ю журналістам «Россия 24» Асеєв, виглядаючи виснаженим і знервованим, заявив, що він шпигував на користь українських розвідувальних служб, що відповідає звинуваченням, висунутим проти нього владою невизнаної, самопроголошеної Донецької Народної Республіки, яку часто називають російською абревіатурою ДНР», – ідеться в повідомленні «Комітету захисту журналістів».

«Переміщення ув’язненого журналіста до відеокамери і очевидне змушування його порівняти свої репортажі зі шпигунством є обурливими», – сказав заступник виконавчого директора «Комітету захисту журналістів» Роберт Магоуні.

«Ми вимагаємо, щоб Станіслав Асєєв був негайно звільнений з в’язниці сепаратистів і повернувся на територію, контрольовану Україною. Росія має використати свій вплив (на підтримуваних нею бойовиків – ред.), щоб це сталося», – додав представник «Комітету захисту журналістів».

Читайте також: «Репортери без кордонів» відреагували на «інтерв’ю» російського телеканалу з Асєєвим

17 серпня телеканал «Россия 24» показав програму, в якій полонений журналіст Станіслав Асєєв нібито підтверджує, що працював на українську розвідку. Бойовики вперше показали Асєєва від моменту затримання.

Радіо Свобода / Радіо Вільна Європа вважає дуже сумнівним «зізнання» Асєєва в шпигунстві і вимагає його звільнення.

Журналіст перебуває в ув’язненні, за різними даними, з травня або червня 2017 року. Спершу він просто зник, два тижні про нього нічого не було відомо. Пізніше підконтрольне Росії угруповання «ДНР» визнало його затримання й звинуватило у шпигунстві на користь України. Він не потрапив на останній великий обмін у грудні 2017 року.

Депутат Геращенко вибачився перед громадянином, якого безпідставно затримали в справі Гандзюк

Депутат Верховної Ради України, член колегії МВС Антон Геращенко попросив вибачення у Миколи Новікова, якого безпідставно звинувачували у причетності до нападу на херсонську чиновницю Катерину Гандзюк та 19 діб тримали під вартою.

«З підозрюваного раніше у справі про напад на Катерину Гандзюк Миколи Новікова зняті підозри. Сьогодні він звільнений зі слідчого ізолятора. Шкодую, що співробітники поліції і прокуратури поспішили із затриманням і звинуваченням Миколи Новікова без належних підстав. А суддя не знайшов у собі сил відмовити правоохоронцям у затриманні громадянина, щодо якого не було переконливих доказів про його причетність до нападу», – написав депутат у Facebook.

Тепер Геращенко заявляє, що за затримання непричетної людини «всім причетним доведеться понести відповідальність, передбачену законом».

3 серпня саме Геращенко стверджував, що «поліції знадобилося всього лише три доби для того, щоб вирахувати і затримати покидька, який облив кислотою Катерину Гандзюк».

Раніше 22 серпня херсонський журналіст Іван Антипенко у Facebook оприлюднив відео з Новіковим, у якому незаконно затриманий громадянин розповідає про обставини тримання під вартою та поводження поліцейських із ним.

«У херсонській поліції навіть вибачились. Але перед тим пропонували йому підписати документ, де Новіков мав визнати, що був біля будинку Гандзюк у день замаху. Класний метод, реформа і все таке. Просто взяли ліву людину. Думали, що все затихне», – вказав журналіст.

Національна поліція заявляє, що у причетності до нападу на херсонську активістку, виконувачку обов’язків керуючого справами мерії Херсона Катерину Гандзюк підозрюють шістьох людей. Як повідомив голова Нацполіції Сергій Князєв, 22 серпня суд обиратиме запобіжний захід двом підозрюваним у справі. Їхніх імен він не незвав.

Станом на вечір 21 серпня були арештовані без права застави четверо підозрюваних.

Читайте також: Четверо підозрюваних у справі Гандзюк – під вартою: що відомо

Гандзюк облили концентрованою сірчаною кислотою 31 липня. За даними медиків, у неї опіки 40% шкіри і сильне пошкодження очей. Її літаком доставили на лікування до Києва і надали охорону.

6 серпня суд узяв під варту на 60 діб підозрюваного у замаху Миколу Новікова. Наступного дня поліція повідомила, що розшукує людину, яка може бути причетною до нападу на Гандзюк. Сама Катерина Катерина Гандзюк в інтерв’ю «Українській правді» висловила думку, що Новіков – «на 99% випадкова людина».

Другого підозрюваного – Віктора Горбунова – заарештували 20 серпня.

Правову кваліфікацію справи правоохоронці змінювали кілька разів: від «хуліганства» через «умисні тяжкі тілесні ушкодження» до «замаху на вбивство». 3 серпня генеральний прокурор Юрій Луценко після спілкування з Гандзюк заявив, що розслідування справи передадуть Службі безпеки України.

Уряд звільнив заступницю Кубіва – вона їде у Стенфорд

Уряд звільнив Наталію Микольську з посади заступника міністра економічного розвитку і торгівлі – про це повідомив міністр Степан Кубів.

За його словами, звільнення пов’язано з тим, що Микольська їде на навчання до Стенфорду.

Кубів додає, що надалі вона матиме статус радника першого віце-прем’єр-міністра і буде консультувати його з питань міжнародної торгівлі.

«Наталія домоглась підписання Угоди про вільну торгівлю Україна – Канада та завершила переговори щодо підписання Угоди про вільну торгівлю Україна – Ізраїль. Її команда вже три роки мужньо протидіє торговельній агресії Росії в СОТ», – зазначив міністр.

Микольська також була торговим представником України – тепер ці обов’язки буде тимчасово виконувати заступник міністра Максим Нефьодов.

Сама Наталія Микольська пояснила, що буде займатися дослідницькою роботою за стипендіальною програмою «Нові лідери з України» у Центрі демократії, розвитку та верховенства права Стенфорду.

На посаді заступника міністра економічного розвитку і торгівлі й торгового представника України Наталія Микольська працювала з квітня 2015 року – спочатку в уряді Арсенія Яценюка, потім Володимира Гройсмана.

Суд у Криму засудив харків’янина Стешенка до двох років колонії-поселення

Підконтрольний Кремлю Центральний районний суд Сімферополя засудив харків’янина Олександра Стешенка до двох років позбавлення волі з відбуванням покарання в колонії-поселенні. Про це повідомляє прес-служба ФСБ Росії в анексованому Криму і Севастополі.

Стешенка визнали винним у підпалі будинку муфтія Еміралі Аблаєва.

Силовики стверджують, що в ході слідства Стешенко повністю визнав свою провину і клопотав про особливий порядок судового розгляду. Тому кримінальне переслідування проти нього за статтею «створення екстремістського співтовариства» припинили у зв’язку з «каяттям».

12 квітня активісти з громадської ініціативи «Крим SOS» з посиланням на матір українця харків’янина Олександра Стешенка повідомили, що російські силовики затримали його на пункті пропуску «Чонгар» на в’їзді до анексованого Росією Криму.

За інформацією активістів, 14 квітня адвокат Стешенку в пошуках свого підзахисного відвідав прикордонне управління ФСБ Росії в Криму в Сімферополі. Співробітники управління підтвердили, що Стешенко перебуває у них, а потім ФСБ Росії почала заперечувати затримання харків’янина.

Пізніше російські силовики заявили, що нібито припинили в Криму діяльність екстремістської групи, створеної помічником депутата Верховної Ради України Мустафи Джемілєва Еролом Велієвим, до якої нібито входив Стешенко.

У ФСБ стверджують, що «члени екстремістського співтовариства в січні 2018 року здійснили підпал будинку муфтія Криму Еміралі Аблаєва».

Лідер кримськотатарського народу, народний депутат України Мустафа Джемілєв стверджує, що ця справа сфабрикована для того, щоб скомпрометувати Меджліс кримськотатарського народу.

Суд дозволив заочне розслідування щодо ймовірних співучасників Єфремова – ГПУ

Печерський районний суд дозволив спеціальне досудове розслідування щодо колишнього народного депутата Сергія Горохова, а також кількох колишніх чиновників Луганщини, повідомляє Генеральна прокуратура.

Окрім Горохова, розслідування стосуватиметься колишнього голови Луганської обласної ради Валерія Голенка, його заступника Євгена Харіна, екс-мера Луганська Сергія Кравченка та його першого заступника Маноліса Пілавова.

Клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування щодо колишніх посадовців було подане 20 липня. Їх підозрюють у замаху на територіальну цілісність, державній зраді, створенні терористичної організції та захопленні державних споруд в першій половині 2014 року.

В цьому, за версією Генпрокуратури, Горохов та екс-чиновники були співучасниками колишнього голови парламентської фракції «Партії регіонів» Олександра Єфремова.

Про підозру Харіну, Кравченку, Пілавову, Голенко та Горохову ГПУ повідомила ще наприкінці 2016 року. Зараз вони в розшуку.

Справу Олександра Єфремова зараз розглядає Старобільський районний суд Луганської області. Йому інкримінують організацію захоплення будівлі Луганської ОДА, пособництво в захопленні управління СБУ в Луганській області, вчинення умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України, організаційне сприяння створенню й діяльності угруповання «ЛНР» та державну зраду.

Леонід Кравчук: «щоб зупинити війну – треба Росію посадити за стіл переговорів»

Росію необхідно змусити сісти за стіл переговорів, щоб зупинити війну на Донбасі, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода перший президент України Леонід Кравчук.

«Три учасники мають бути визначені. Перший – Україна, як нація, яка страждає і чиї громадяни помирають від агресії. Другий – західна цивілізація, її тиск є, але його треба подвоїти. Третій – Росія. Треба посадити Росію за стіл переговорів і змусити підписати історичні документи. Якщо взяти ці три питання в комплексі, включити всі важелі – думаю, війну можна зупинити», – сказав Леонід Кравчук в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода до Дня Незалежності України.

Зробити це дуже непросто, наголошує Кравчук, бо «Росія завжди використовувала у своїй політиці силу, тиск і зброю», але можливо при об’єднанні зусиль.

Читайте також – Леонід Кравчук: «Головна наша помилка – ми вірили в Росію» (ексклюзивне інтерв’ю)

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 300 людей.

Верховний суд відхилив позов НАБУ через догану Холодницькому

Верховний суд України відхилив позов Національного антикорупційного бюро України через догану голові Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назару Холодницькому.

Прес-служба суду повідомила, що НАБУ просило визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про накладення на Холодницького дисциплінарного стягнення та зобов’язати КДКП розглянути висновок про наявність дисциплінарного проступку в його діях, а також відповідні матеріали дисциплінарного провадження.

У суді зазначили, що оскарженню підлягають ті рішення КДКП, які ухвалені за результатами дисциплінарного провадження.

«Право на таке оскарження має лише прокурор як суб’єкт цього дисциплінарного провадження, діяльність якого оскаржується. Особи, за дисциплінарною скаргою яких КДКП приймає рішення у визначеному законом … порядку, не є суб’єктами дисциплінарного провадження і не наділені правом на оскарження в судовому порядку рішень КДКП як за результатами дисциплінарного провадження, так і за наслідками вирішення питання про його відкриття», – заявили у Верховному суді.

В установі зауважили, що в розумінні норм закону НАБУ в разі незгоди з рішенням КДКП, прийнятим за результатами розгляду його скарги, може за наявності дозволу цієї комісії оскаржити таке рішення лише у Вищій раді правосуддя.

Згідно з повідомленням, це рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку у великій палаті Верховного суду.

26 липня Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (КДКП) оголосила догану, але не звільнила з посади керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назара Холодницького. НАБУ оскаржило це рішення 16 серпня.

НАБУ і Генпрокуратура наприкінці березня звинуватили очільника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в дисциплінарних правопорушеннях після того, як оприлюднили записи, зроблені на «жучок» у його робочому кабінеті.

Генеральний прокурор Юрій Луценко уточнював, що про кримінальне переслідування Холодницького не йдеться: він та голова Антикорупційного бюро Артем Ситник просили Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів про звільнення голови САП.

Президента Франції просять врятувати Сенцова – відео

Представники української діаспори у Франції записали відеозвернення до президента країни Емманюеля Макрона, в якому просять сприяти звільненню українського режисера Олега Сенцова, ув’язненого в Росії.

Відеозапис звернення до французького президента опублікував на каналі в Youtube Володимир Шпинов.

У зверненні автори називають Сенцова «людиною гідності» і відзначають, що російський уряд «демонстративно й брутально карає дисидентів». Від президента Франції просять втрутитися в питання «звільнення Олега Сенцова – невинної людини, якій загрожує смерть».

Читайте також: Чи всіх зусиль ми доклали, щоб розповісти історію Олега Сенцова?

«Я поділяю принципи й девіз Франції: «Свобода, рівність і братерство!». Я звертаюся до Вас через Олега Сенцова. Це режисер, письменник і постановник, який ціною свого життя домагається звільнення 70 інших українських політв’язнів, яких зараз утримують у Росії за вигаданими причинами. Їхня єдина провина – це те, що вони не прийняли окупацію своєї Батьківщини, не прийняли окупацію Криму Росією», – заявила учасниця проекту Віталія Рікар.

Представники української діаспори нагадали Емманюелю Макрону, що Олег Сенцов голодує вже 99 днів.

«Необхідно діяти швидко! Оскільки його стан здоров’я погіршується щодня. Ми дуже сподіваємося, що Ваша особиста підтримка дозволить врятувати життя Олега Сенцова», – йдеться у зверненні.

Публічної реакції президента Франції на звернення поки що немає.

14 серпня Олег Сенцов розповів російській правозахисниці Зої Свєтовій, яка їздила до нього в колонію, що його стан «передкритичний». Сестра Сенцова Наталія Каплан повідомила, що в листі він їй написав, що втрачає надію і не вірить у звільнення.

Засуджений в Росії український режисер Олег Сенцов 14 травня оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають у російських в’язницях.

В Україні і світі відбувають акції на його підтримку з вимогою до Росії звільнити режисера і всіх українців, утримуваних із політичних мотивів.

 

Правозахисні організації засудили заборону українській активістці в’їжджати до Шенгену

Правозахисні організації засудили рішення польського уряду включити керівницю Фундації «Відкритий діалог», українку Людмилу Козловську до списку Schengen Information System, унаслідок чого їй заборонили в’їзд до всіх країн Шенгенської зони. Звернення за підписом 11 правозахисних організацій оприлюднила Українська Гельсінська спілка з прав людини.

Вони зазначають, що Козловська жила в Польщі понад 10 років.

«Ми вважаємо внесення керівниці Фундації «Відкритий діалог» Людмили Козловської до Schengen Information System (SIS) і позбавлення її права перебувати на території країн Шенгенської зони небезпечним прецедентом, який започатковує новий вид переслідування громадських активістів у країнах ЄС через їх публічну незгоду із державною політикою окремих країн, та вимагаємо виключити громадянку України Людмилу Козловську із списку», – заявили правозахисники.

Вони стверджують, що після публічних закликів керівництва «Відкритого діалогу» до участі в масових протестах проти судової реформи на організацію почали тиснути. Зокрема, «у польській пресі з’явилася ніяк не підтверджена інформація про нібито зв’язки фундації із російськими спецслужбами».

Також, за даними правозахисників, Міністерство закордонних справ Польщі подало позов із вимогою примусової зміни керівництва організації, який був двічі відхилений польськими судами. Крім того, були спроби позбавити організацію акредитації при Європарламенті.

В уряді Польщі зазначили, що керівник Агентства внутрішньої безпеки зробив «негативний висновок» на прохання Козловської надати дозвіл на довгострокове проживання в країні. Представник спецслужби в коментарі телеканалу TVP Info пояснив, що причиною рішення стали «серйозні сумніви» щодо фінансування очолюваного нею «Відкритого діалогу». Він заявив, що деталі «не можуть бути повідомлені громадськості».

У «Відкритому діалозі» інформують, що Козловську депортували з території Європейського союзу до столиці України Києва 14 серпня. Сама активістка розповіла, що їй заборонили в’їзд в Шенгенську зону «без будь-яких пояснень і без дозволу на подачу офіційного запиту». Вони вважають ситуацію з Козловською «політичною акцією польської влади, що покликана зупинити діяльність організації в країні і за кордоном».

В організації заявляють, що їхніми цілями є захист прав людини, демократії та верховенства права на пострадянському просторі.

Ірина Геращенко підтримала Тетяну Чорновол: депутатство тимчасове, вишкіл – справжній

Перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко підтримала свою колегу, депутата парламенту Тетяну Чорновол, яка раніше повідомила про завершення вишколу як офіцера-артилериста.

«Сьогодні Таню намагаються заклювати, що берет не такий, і сорочка не заправлена, й, ай-ай-ай, депутатка, як посміла, показуха. Насправді, клюють за те, що Таня – справжня, й вишкіл пройшла справжній, й зброю, як треба, візьме справжню, й знищуватиме ворогів не язиком у фейсбуці, а воюватиме. – сміливо і до кінця», – написала Геращенко в мережі Facebook 20 серпня.

«Депутатство – це тимчасове, друзі. А патріотизм, віра в Україну і готовність воювати за Батьківщину – це або є, або немає, неважливо, на якій ти посаді», – додала представниця України в Тристоронній контактній групі з урегулювання на Донбасі.

Наприкінці минулого тижня депутат Верховної Ради Тетяна Чорновол повідомила про завершення вишколу в складі української армії.

«Зранку 18 серпня у мене присяга. Буду молодшим лейтенантом артилерії», – повідомила Чорновол.

Після цього частина користувачів соціальних мереж стала глузувати з 39-річної депутатки, інші підтримали її дії.

Чоловік Тетяни Чорновол, Микола Березовий, загинув у серпні 2014 року в бою поблизу Іловайська від кулі снайпера.

ООН закликає світову спільноту гарантувати захист цивільного населення на сході України

Організація Об’єднаних Націй закликає негайно вжити заходів для захисту мільйонів цивільних громадян України, які страждають внаслідок активних бойових дій на сході країни. Прес-служба ООН поширила заяву 19 серпня з нагоди 10-го Всесвітнього дня гуманітарної допомоги.

«Я глибоко стурбована тим, що мільйони українських чоловіків, жінок і дітей, які живуть біля 450-кілометрової лінії зіткнення стикаються з загрозою обстрілів і снайперського вогню та ризиками, пов’язаними з великою кількістю мін і боєприпасів, що не розірвалися. Прошу міжнародну спільноту збільшити підтримку заради розширення заходів, спрямованих на полегшення страждань цивільного населення України, яке потерпає внаслідок цієї кризи», – заявила координатор системи ООН в Україні й координатор з гуманітарних питань в Україні Оснат Лубрані.

В ООН заявляють, що більше ніж 3,4 мільйона людей через конфлікт на Донбасі стикаються з труднощами щодо отримання продуктів, доступу до води, житла, медичних послуг й освіти.

Минулого року в ООН попереджали про серйозну гуманітарну ситуацію на сході України. Координатор ООН в Україні Ніл Вокерзаявив, що в 2017 році ООН вдалося зібрати лише 30 відсотків від необхідної суми допомоги.

 

Порошенко підписав закон про запобігання рейдерству земель в Україні

Президент Петро Порошенко підписав закон про створення ефективного механізму використання земель сільгосппризначення і запобігання рейдерству земель в Україні, повідомляє 19 серпня прес-служба голови держави.

За повідомленням, реалізація закону створить ефективний механізм використання масивів земель сільськогосподарського призначення, створить необхідні умови для запобігання рейдерству і стимулювання зрошення земель в Україні.

«Закон визначає особливості використання і розпорядження земельними ділянками, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, а також полезахисними лісовими смугами, які обмежують такий масив. Зокрема, передбачається право власників, землекористувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення, призначених для ведення особистого селянського господарства, фермерського господарства, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, використовувати їх також для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без зміни цільового призначення таких земельних ділянок», – йдеться в повідомленні.

Крім того, закон встановлює право власників земельних ділянок усіх форм власності, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, обмінюватися такими земельними ділянками.

Верховна Рада ухвалила цей закон у липні. Він набуває чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Міноборони розслідує, чому бойова машина врізалась у будівлю після репетиції параду

У Міністерстві оборони України повідомляють, що почали службове розслідування для встановлення причин зіткнення з будівлею в Києві бойової машини, яка у складі військової техніки брала участь у репетиції параду до 27-ї річниці Дня Незалежності України.

«18 серпня, близько 21:30 у Києві, одна із бойових машин, яка рухалася в колоні військової техніки, виконуючи поворот, здійснила зіткнення з будівлею по вулиці Ярославській. Постраждалих внаслідок зіткнення немає, є незначні пошкодження фасаду будівлі. Наразі проводиться службове розслідування з метою з’ясування обставин події», – йдеться в повідомленні Міноборони 19 серпня у Facebook.

Про інцидент, що стався 18 серпня в Києві, повідомляли ЗМІ. А відео і фото інциденту очевидці розмістили також у соцмережі Facebook.

Планується, що цього року у військовому параді до Дня Незалежності візьме участь 4,5 тисячі військовослужбовців і 250 одиниць військової техніки. Генеральну репетицію проведуть 22 серпня.

11 квітня президент України Петро Порошенко доручив на День Незалежності провести військовий парад у центрі Києва, видавши указ про це.

У Міністерстві внутрішніх справ України заявили, що з 22 серпня підрозділи будуть переведені на посилений варіант несення служби.

 

В анексований Крим знову приїхав британський спортсмен, якому СБУ забороняла в’їзд

Британський спортсмен Ґері Гант, якому в 2017 році заборонили в’їзд в Україну за участь в змаганнях в анексованому Криму, став переможцем російського «кубка світу» зі стрибків у воду з висоти 27 метрів, який пройшов в курортному селищі Сімеїз на півдні півострова.

Як повідомляє російське державне інформагентство ТАСС, друге місце посів українець Олексій Пирогов, третє – американець Кайл Мітріон.

Агентство Reuters підтвердило цю інформацію й опублікувало відео змагань зі стрибків у воду.

Організовані Росією змагання з кліфф-дайвінгу (стрибки в воду зі скелі) пройшли в анексованому Криму 18 серпня. У них брали участь 12 спортсменів. Вперше цей захід відбувся в 2017 році.

Минулого року посольство України у Великій Британії висловлювало розчарування у зв’язку з участю британських спортсменів у цих змаганнях. Дипломатичне відомство закликало громадян Британії утримуватися від незаконного відвідування півострова.

Підконтрольна Кремлю влада регулярно запрошує представників іноземних держав відвідати Крим, таким чином прагнучи легалізувати анексію півострова.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Меркель і Путін озвучили теми сьогоднішніх перемовин у Берліні

Канцлер Німеччини Анґела Меркель анонсувала обговорення з президентом Росії Володимиром Путіним конфлікти в Україні та Сирії, а також Іран та проект газопроводу «Північний потік 2».

Звертаючись до журналістів перед Берлінським замком Мезеберг до їхніх переговорів, Меркель заявила, що вона також планує охопити у розмові питання прав людини та двосторонних відносини з Росією.

Путін, тим часом, закликав Європу посилити гуманітарну допомогу Сирії.  Російський лідер також заявив, що буде обговорювати з Меркель ядерну угоду 2015 року між світовими державами та Іраном, про вихід з якої у травні заявив американський президент Дональд Трамп.

Путін прибув до Берліна після відвідування весілля міністра закордонних справ Австрії Карін Кнайсль 18 серпня.

У центрі Києва триває репетиція параду до Дня Незалежності

У центрі Києва відбувається репетиція параду до Дня Незалежності України, який запланований на 24 серпня.

 

Користувачі соцмереж повідомляють про затори на дорогах.

Як раніше попереджали у КМДА, під час репетиції параду пролунають артилерійські салюти десятьма залпами гармат з вогневої позиції, розташованої на Трухановому острові.

Планується, що у параді візьме участь 4,5 тисячі військовослужбовців і 250 одиниць військової техніки. Генеральну репетицію проведуть 22 серпня.

11 квітня президент України Петро Порошенко доручив на День Незалежності провести військовий парад у центрі Києва, видавши відповідний указ.

У Міністерстві внутрішніх справ України заявили, що з 22 серпня підрозділи будуть переведені на посилений варіант несення служби.

Путін станцював на весіллі глави МЗС Австрії

Президент Росії Володимир Путін взяв участь у шлюбній церемонії міністра закордонних справ Австрії Карін Кнайсль по дорозі на зустріч із канцлером Німеччини Анґелою Меркель.

Як повідомляється, святкування відбувалося на півдні Австрії за участі близько сотні гостей. За інформацією у деяких ЗМІ, російський глава держави спізнився на початок церемонії. Втім, нарешті прибувши, Путін порадував нареченій букет квітів і танцював із нею.

Голова МЗС Австрії Карін Кнайсль вийшла заміж за Вольфганга Майлінгера, фінансиста і підприємця. Сама Кнайсль стала міністром від правої Партії свободи, яка входить до правлячої нині коаліції з консервативною Народною партією канцлера Себастьяна Курца.

Партія свободи відома проросійською позицією й уклала угоду про співпрацю з владною в Росії партією «Єдина Росія».

На початку 2018 року в інтерв’ю австрійській газеті Kurier Карін Кнайсль заявила, що санкції проти Росії, запроваджені після анексії Криму і початку конфлікту на сході України, не були ефективними.

За даними ЗМІ, через візит Володимира Путіна на весіллі посилять заходи безпеки. Спецслужби мають намір задіяти снайперів. 

Востаннє Путін був в Австрії на початку червня. Візит до Відня став першою поїздкою Путіна на Захід після його переобрання у березні на четвертий термін на посаду президента.

Радіо Свобода вважає сумнівним «зізнання» Асєєва у «шпигунстві» і вимагає його звільнення

Радіо Свобода / Радіо Вільна Європа заявляє, що вважає дуже сумнівним «зізнання» у шпигунстві блогера і журналіста Радіо Свобода Станіслава Асєєва, які показав в ефірі російський державний телеканал «Россия-24». Це може означати загострення в його справі.

«Ми ставимо під сумнів обставини цього так званого «зізнання». Ми не маємо жодного уявлення про те, коли, за яких обставин чи примусу воно було зроблене, – заявила речниця Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Джоанна Левісон. – Ми продовжуємо вимагати, щоб Станіслав Асєєв був негайно звільнений з-під варти».

Читайте також: Це наслідок знущань і побоювання за своїх рідних – Козловський про появу Асєєва на «России-24»

17 серпня телеканал «Россия-24» показав програму, в якій полонений журналіст Станіслав Асєєв нібито підтверджує, що працював на українську розвідку. Бойовики вперше показали Асєєва з моменту затримання.

Журналіст Станіслав Асєєв перебуває в ув’язненні, за різними даними, з травня або червня 2017 року. Спершу він просто зник, два тижні про нього нічого не було відомо. Пізніше підконтрольне Росії угруповання «ДНР» визнало його затримання та звинуватило у шпигунстві на користь України. Він не потрапив на останній великий обмін у грудні 2017 року.

На початку липня 2018 року Асєєв, за інформацією, яку отримав його колишній однокурсник, народний депутат Єгор Фірсов, оголосив голодування.

Правозахисники висловлювали занепокоєння з приводу його місцезнаходження, і що під час його ув’язнення він піддавався погрозам і, можливо, катуванням. Міжнародним правозахисникам було відмовлено у доступі до нього.

Міжнародна організація «Репортери без кордонів» повторила вимогу про звільнення утримуваного бойовиками в Донецьку журналіста і блогера, автора Радіо Свобода Станіслава Асєєва, а також висловила стурбованість намірами бойовиків звинуватити його в шпигунстві.

Звільнити Станіслава Асєєва вимагала також група Конгресу США з питань свободи преси.

Суддя, який закрив справу Кернеса, поскаржився на тиск з боку Генпрокуратури і НАЗК – ВРП

Суддя Київського районного суду Полтави Андрій Антонов, який виніс ухвалу про закриття кримінального провадження щодо міського голови Харкова Геннадія Кернеса і його охоронців Віталія Блінникова і Євгена Сміцького, звернувся до Вищої ради правосуддя (ВРП) із заявою про тиск з боку Генеральної прокуратури України, текст заяви розміщено на сайті ВРП.

Антонов нагадав, що у ГПУ публічно назвали цю ухвалу незаконною ще до відповідного рішення суду. «Цим цілеспрямовано здійснено тиск і дискредитацію особисто мене як судді особисто, і всієї судової гілки влади в очах суспільства», – заявив суддя.

Він також зазначив, що цього дня Нацагентство з питань запобігання корупції заявило про повну перевірку його електронних декларацій за 2015, 2016 та 2017 роки.

«Такі дії я пов’язую з прийнятим мною рішенням у справі за обвинуваченням мера Харкова і розцінюю як розправу за постановлене рішення», – написав у заяві Андрій Антонов.

Він попросив ВСП «вжити заходів щодо забезпечення незалежності судів і авторитету правосуддя».

«Українська правда» 17 серпня повідомляла з посиланням на прес-секретаря Вищої ради правосуддя Оксану Лисенко, що Андрій Антонов подав заяву про відставку.

«Антонов подав до Вищої ради правосуддя заяву про відставку з посади судді Київського районного суду міста Полтави, мотивуючи своє звільнення тиском на нього», – сказала вона.

Читайте також: Пошесть захопила Генпрокуратуру – експерти про закриту справу Кернеса

Київський райсуд Полтави 10 серпня закрив справу проти Кернеса і його охоронців, яких звинувачували у викраденні, побитті і загрозі вбивством двом учасникам Євромайдану, мотивувавши це тим, що прокурори систематично не з’являлися на дебати у справі.

Після рішення суду про закриття справи Генеральна прокуратура повідомила про намір відкрити кримінальної провадження щодо судді Київського райсуду Полтави Андрія Антонова, який ухвалив це рішення.

Заступник генпрокурора Анжела Стижевська назвала таку мотивацію судді «абсолютною нісенітницею».

Згодом Рада суддів України, яка у зв’язку зі справою зібралася на позачергове засідання, наголосила, що вважає неприпустимими заяви посадових осіб про притягнення до кримінальної відповідальності судді за ухвалення судового рішення.

Сестра Сенцова: Олег втрачає надію і не вірить у звільнення

Український режисер Олег Сенцов, який 96-ий день голодує в російській колонії, «більше не вірить» у те, що звільнення наближається, заявила в коментарі агенції AFP двоюрідна сестра Сенцова Наталія Каплан.

«Він втрачає надію», – сказала Каплан 16 серпня, через тиждень після отримання листа від Сенцова, в якому він сказав їй, що відчуває, що «кінець близький».

«У  листі він написав мені, що ми більше не повинні говорити йому, що свобода наближається, він більше не вірить», – цитує Каплан AFP.

За словами сестри Сенцова, вона чекає, коли західні лідери чинитимуть тиск на Москву і «знайдуть якийсь важіль для звільнення Олега й інших політичних в’язнів».

Читайте також: Стан передкритичний. Українського режисера Олега Сенцова відвідали в колонії

«Такий важіль дійсно існує, я в цьому впевнена», – зазначила вона.

«Ми не можемо опускати руки, поки Олег продовжує бій. Це було б зрадою як Олега, так і людей, які докладають таких величезних зусиль, щоб реалізувати його звільнення», – додала Каплан.

Раніше в Кремлі заявили, що Сенцов повинен особисто звернутися до президента Росії Володимира Путіна з проханням про помилування. Але сестра режисера наголосила, що він цього робити не буде.

14 серпня Олег Сенцов сказав російській правозахисниці Зої Свєтовій, яка відвідувала його в колонії, що його стан «передкритичний».

Засуджений в Росії український режисер Олег Сенцов 14 травня оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають у російських в’язницях.

Москалькова: «довірена особа Путіна» засуджена в Україні до умовного терміну

Керівниця кримського відділення російського громадського руху «Волонтери Перемоги», довірена особа російського президента Володимира Путіна на виборах Олена Одновол засуджена в Україні до трьох років умовно, повідомила уповноважений з прав людини в Росії Тетяна Москалькова в коментарі ТАСС.

«Щойно розмовляла телефоном з [українським омбудсменом] Людмилою Денісовою. Вона повідомила, що сьогодні щодо Олени Одновол винесене судове рішення про засудження її на три роки умовно, завтра вона буде звільнена із СІЗО», – розповіла Москалькова 16 серпня.

Вона додала, що інформація про те, де Одновол буде відбувати умовний термін, не уточнюється.

Москалькова з посиланням на слова Денісової зазначила, що Одновол визнала свою провину.

«Однак суть цих злочинів мені не була доведена до відома. Денисова обіцяла надіслати вирок як тільки він буде отриманий із суду», – сказала російський омбудсмен.

Українська сторона наразі не коментувала цю інформацію.

Затриману на адмінкордоні Олену Одновол підозрювали у скоєнні державної зради. 25 квітня суд у Херсоні заарештував Одновол на 60 діб без застави. Згодом тримання під вартою продовжили.

Українські правоохоронці стверджували, що вона незаконно організувала і проводила в анексованому Криму і Севастополі збір підписів на підтримку висування Володимира Путіна кандидатом на посаду президента Росії на виборах 2018 року.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Прокуратура відкрила провадження стосовно адвокатів Януковича

Київська місцева прокуратура №5 зареєструвала кримінальне провадження стосовно адвокатів колишнього президента України Віктора Януковича за фактом перешкоджання групою осіб здійснення правомірної діяльності захисника, повідомила прес-служба прокуратури Києва в коментарі агентству «Інтерфакс-Україна».

У відомстві зазначили, що провадження відкрите за частиною 1 статті 397 Кримінального кодексу України (втручання в діяльність захисника чи представника особи).

16 серпня в приміщенні суду сталася штовханина за участі адвокатів Януковича, які не впускали до залу засідань призначеного державою захисника Юрія Рябовола. Вони заявляли, що колишній президент відмовився від його послуг.

Того ж дня суд перейшов до стадії дебатів. Прокурор попросив Оболонський районний суд Києва призначити колишньому президенту 15 років тюрми.

Слідство звинувачує Януковича в державній зраді, пособництві у веденні агресивної війни та пособництві в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України, що спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки. Справу розглядає Оболонський районний суд Києва.

Янукович виїхав з України в лютому 2014 року після розстрілів на Майдані. Наразі президент-утікач переховується за кордоном.

Денісова: вже 22 ув’язнених росіян написали заяви з проханням про обмін

Вже 22 громадян Росії, яких утримують у місцях позбавлення волі в Україні, написали заяви на ім’я президента Росії з проханням обміняти їх на одного з українських політв’язнів, повідомляє уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова.

Як повідомляє прес-служба омбудсмена, всі ці 22 заяви Міністерство закордонних справ України дипломатичною поштою доправить до адміністрації президента Росії.

Денісова заявила, що Україна вже давно ініціювала обмін і подала до Росії відповідні списки, але російська сторона не відповіла.

Читайте також: «Заберіть своїх – віддайте наших»: активісти встановили тих, на кого можна обміняти українських політв’язнів»

На початку липня були оприлюднені імена і прізвища 23 засуджених або заарештованих в Україні російських громадян, яких Київ готовий обміняти на українських громадян, засуджених у Росії.

За даними українського МЗС, в Росії та анексованому Криму утримують понад 70 українських політв’язнів. Активісти в Україні і по всьому світу продовжують вимагати від Росії та президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців.

27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)». Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.

Україна готова помилувати 11 росіян, які написали заяви Путіну, для обміну на українських політв’язнів – Геращенко

Українська сторона готова помилувати 11 громадян Росії, засуджених в Україні, що звернулися до президента РФ Володимира Путіна з проханням повернути їх на територію Росії в обмін на українських політв’язнів, повідомила представник України в Тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі, перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко у Facebook.

«Ми направимо на представників РФ в ТКГ інформацію про заяви злочинців і терористів – громадян РФ, які висловили бажання повернутися в Росію і написали відповідні прохання на свого президента Путіна. Українська сторона, наш президент готовий помилувати російських диверсантів і злодіїв в обмін на звільнення наших політв’язнів», – зазначила Ірина Геращенко.

Вона нагадала, що вже 11 росіян, засуджених в Україні написали заяви до Путіна.

Водночас Геращенко підкреслила, що в тісній координації з Уповноваженим Верховної Ради з прав людини Людмилою Денісовою, МЗС, СБУ, відпрацьовуються кроки для звільнення українців.

«Це питання на постійному контролі президента Порошенка», – наголосила Ірина Геращенко.

Також вона зазначила, що наразі немає відповіді з боку Росії на ініціативу передати росіян, що відбувають покарання в Україні за злочини проти держави, а також щодо української ініціативи провести зустрічі омбудсменів у Мінську 21-22 серпня.

15 серпня Людмила Денісова повідомила, що вісім громадян Росії написали заяви на ім’я президента Росії Володимира Путіна з проханням обміняти їх на українських політв’язнів, ще троє російських громадян подали аналогічні заяви раніше.

На початку липня були оприлюднені імена та прізвища 23 засуджених або заарештованих в Україні російських громадян, на українських громадян, засуджених у Росії. 

За даними українського МЗС, в Росії та анексованому Криму утримують понад 70 українським політв’язнів. Активісти в Україні і по всьому світу продовжують вимагати від Росії та президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців.

У Кремлі знову прокоментували можливість помилування Сенцова

Прес-секретар російського президента Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Олег Сенцов, який вже майже 100 днів голодує у російській колонії, засуджений за статтею «тероризм» і «не варто забувати цього». Про це 16 серпня він сказав у відповідь на запитання про можливість помилування Сенцова.

«Пропоную не забувати про те, що мова йде про засудженого за статтею «тероризм» людину, яка готувала вибух у Криму, напевно, потрібно в першу чергу не забувати цього», – цитують Пєскова російські інформагентства.

Відповідаючи на питання про перспективи помилування режисера, Пєсков заявив, що «тут, звичайно, потрібно в першу чергу слідувати нормам російського законодавства».

Напередодні в Кремлі заявили, що Сенцов повинен особисто звернутися до президента Росії Володимира Путіна з проханням про помилування.

Водночас, керівник міжнародної правозахисної організації «Агора» Павло Чіков і сестра Сенцова Наталія Каплан відкинули інформацію, що засуджений звернеться до Путіна з таким проханням.

Мати Сенцова направила президенту Росії прохання помилувати сина в липні 2018 року.

Коментуючи позицію російської влади, адвокат Микола Полозов заявив, що жоден із його підзахисних, які підлягали помилуванню, не писали ніяких прохань російському президенту Володимиру Путіну.

Читайте також: Стан передкритичний. Українського режисера Олега Сенцова відвідали в колонії

Напередодні Олег Сенцов розповів російській правозахисниці Зої Свєтовій, яка відвідала його в колонії, що його стан «передкритичний».

Засуджений в Росії український режисер Олег Сенцов 14 травня оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають у російських в’язницях. 31 травня він заявив, що його «не цікавить обмін», адже він – «людина, яка йде до кінця».

Сенцов і кримчанин Олександр Кольченко були затримані разом із ще двома громадянами України представниками російських спецслужб в анексованому Криму в травні 2014 року за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року Північнокавказький окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова і Кольченка в список політв’язнів.

За час ООС українські військові повернули 15 кв км території на Донбасі під свій контроль – Наєв

Від початку проведення Операції об’єднаних сил на сході України, з 30 квітня 2018 року, Збройні сили взяли під контроль 15 квадратних кілометрів української території, повідомив командувач об’єднаних сил Сергій Наєв.

«Під час стабілізаційних дій із початку проведення операції нам вдалося забезпечити та підтримувати повний контроль над лінією дотику, належний рівень безпеки та стабільності в усіх районах. Обладнання лінії забезпечення на волноваському, горлівському, сєвєродонецькому та світлодарську напрямках дало змогу взяти під контроль близько 15 квадратних кілометрів української території. Це з урахуванням населених пунктів», – сказав Сергій Наєв на прес-конференції в Сєверодонецьку Луганської області, присвяченій першим підсумкам діяльності Об’єднаних сил.

Він уточнив, що під український прапор було повернуто населені пункти Південне (Донецька область) та Золоте-4 (Луганська область). «Там розпочалася нормалізація життя людей, повернення їх в українське правове поле та захист їхніх законних прав», – зазначив Сергій Наєв.

Командувач особливо наголосив, що всі ці процеси відбувалися без порушення мінських домовленостей.

Він нагадав, що українські військові дотримуються домовленостей про припинення вогню з першого липня.

«Вони лише відповідають на провокації російських окупаційних військ, які відверто нехтують цими домовленостями», – зазначив Наєв.

Читайте також: На Донбасі ніякого хорватського варіанту не буде, а буде український варіант – Романенко

30 квітня формат АТО змінився на операцію Об’єднаних сил. Таким чином, завершився режим АТО, що розпочався в квітні 2014 року.

20 лютого президент України підписав закон «Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій і Луганській областях» (про реінтеграцію Донбасу). Цей документ, серед іншого, передбачає, що командування переходить від Антитерористичного центру СБУ до Об’єднаного оперативного штабу Збройних сил – тобто від спецслужб до військових.

Командувач об’єднаних сил підпорядковується головнокомандувачу та начальнику генерального штабу. Керувати операцією буде Генеральний штаб Збройних сил України. Командувачем операції призначений генерал Сергій Наєв, який 7 березня став заступником начальника Генштабу.

Конфлікт на Донбасі триває від квітня 2014 року. Росія неодноразово заперечувала участь своїх військових у конфлікті, про що заявляють Україна і Захід. Москва ж визнає лише присутність російських «добровольців» на Донбасі і не коментує наявність там новітніх російських озброєнь.

Сенцов не проситиме помилування в Путіна – сестра режисера (відео)

Український режисер, кримчанин Олег Сенцов не буде просити про помилування в президента Росії Володимира Путіна, заявляє його сестра Наталія Каплан.

«Олег не буде просити помилування у Путіна. Сенцова однозначно використовують як товар, ідуть торги. І я поки не знаю, чим це закінчиться, але сумно, звичайно», – сказала вона у коментарі проекту Радіо Свобода і «Голосу Америки» «Настоящее время».

Напередодні в адміністрації Путіна у відповідь на прохання матері Сенцова помилувати її сина заявили, що режисер сам має просити про помилування в російського президента.

Мати Сенцова направила президенту Росії прохання помилувати сина в липні 2018 року.

Коментуючи позицію російської влади, адвокат Микола Полозов заявив, що жоден із його підзахисних, які підлягали помилуванню, не писали ніяких прохань російському президенту Володимиру Путіну.

Читайте також: Стан передкритичний. Українського режисера Олега Сенцова відвідали в колонії

Напередодні Олег Сенцов розповів російській правозахисниці Зої Свєтовій, яка відвідала його в колонії, що його стан «передкритичний».

Засуджений в Росії український режисер Олег Сенцов 14 травня оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають у російських в’язницях. 31 травня він заявив, що його «не цікавить обмін», адже він – «людина, яка йде до кінця».

Сенцов і кримчанин Олександр Кольченко були затримані разом із ще двома громадянами України представниками російських спецслужб в анексованому Криму в травні 2014 року за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року Північнокавказький окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова і Кольченка в список політв’язнів.

 

У справі про викрадення Луценка і Вербицького оголосили відвід суддям, Луценко заявляє про затягування

Адвокати Олександра Волкова, якого підозрюють у викраденні активістів Євромайдану Ігоря Луценка та Юрія Вербицького, оголосили відвід усій колегії Бориспільського міськрайонного суду, який 15 серпня мав почати розгляд справи по суті.

«Судді Кабанячий, Борець, Муранова-Лесів позбавили сторону Волкова права на захист, не дали змоги висловити свою думку під час підготовчого засідання», – йдеться в клопотанні про відвід. Також адвокати Волкова стверджують, що суд незаконно приєднував докази до справи, що їх неналежним чином інформували про процесуальні дії і що суд нібито долучив до процесу представницю потерпілих (родини Вербицького), адвоката в справах Майдану Євгенію Закревську без належного підтвердження її повноважень.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, провівши у нарадчій кімнаті понад три години, судді відхилили заяву про їхній відвід.

Однак, розгляд справи по суті не розпочався – засідання перенесли на 27 серпня 14:00.

Потерпілий у справі, народний депутат Ігор Луценко у коментарі Радіо Свобода заявив, що справу затягують через низку чинників.

«Спочатку справу розслідувало головне слідче управління МВС. Тому роль працівників МВС у злочині не могла бути розкрита, зникла частина доказів. Через це втратили час, об’єктивність і неупередженість. Потім втратила оперативність ГПУ, доки не передали справу пану Донському товариші і нові прокурори у справі не знайшли новий фактаж», – сказав Луценко.

Фундаментальною деталлю Луценко вважає те, що в його викраденні, в тортурах і в убивстві Вербицького, за його словами, були задіяні представники МВС, які опікувалися зняттям інформації з мобільних мереж. Саме так визначили, що Луценко з Вербицьким були в лікарні, наголошує потерпілий. Луценко також заявив, що захист Волкова зацікавлений у затягуванні справи.

«Чим більше Волков сидить без вироку, тим більше шансів, що потім його відпустять, а тоді його друг Олексій Чеботарьов (інший фігурант справи, який утік з України – ред.) допоможе йому, зокрема й фізично, уникнути відповідальності», – додав він.

Зі свого боку, адвокати Волкова наголошують, що їхній підзахисний не зацікавлений у затягуванні справи.

У червні цього року департамент спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України повідомив, що досудове розслідування про викрадення учасників Євромайдану Юрія Вербицького і Ігоря Луценка завершене. У прокуратурі стверджували, що зібрані під час розслідування докази «є достатніми для складання обвинувального акту».

Підозрюваному Олександру Волкову інкримінують викрадення Луценка і Вербицького в ніч з 20 на 21 січня 2014 року з приміщення Олександрівської клінічної лікарні, їх катування, умисне вбивство Вербицького, а також створення злочинної організації, вчинення окремими групами громадян тяжких та особливо тяжких злочинів – викрадення й катування протестувальників, замахи на їхні вбивства, вбивства.

Читайте також: Організатора викрадення Вербицього та Луценка запідозрили через візит до Росії – Донський

Активістів Євромайдану Юрія Вербицького й Ігоря Луценка невстановлені особи викрали 21 січня 2014 року з Олександрівської лікарні, куди Луценко привіз Вербицького після поранення під час сутичок на вулиці Грушевського.

Їх завезли за місто, катували й допитували, а потім кинули в лісі на морозі. 22 січня тіло Вербицького виявили у лісі під Гнідином Бориспільського району Київської області.

Спецдоповідачі ООН з прав людини закликають звільнити Сенцова

Група з трьох спецдоповідачів ООН у сфері прав людини закликає владу Росії негайно і беззастережно звільнити українського режисера Олега Сенцова, який 94-ий день голодує в російській колонії, повідомляє Управління Верховного комісара ООН з прав людини.

«Експерти закликали російську владу забезпечити Сенцову доступ до відповідного медичного обслуговування на основі його повної і усвідомленої згоди», – йдеться в повідомленні.

Спецдоповідачі ООН повідомили, що «життя Сенцова – в реальній небезпеці».

«Його голодування почалося після судового процесу і вироку, які суперечать положенням міжнародного права. Ми закликаємо російську владу негайно його звільнити», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: Стан передкритичний. Українського режисера Олега Сенцова відвідали в колонії

Напередодні Олег Сенцов розповів російській правозахисниці Зої Свєтовій, що його стан «передкритичний».

14 серпня в Кремлі заявили, що Сенцов повинен особисто звернутися до президента Росії Володимира Путіна з проханням про помилування.

Напередодні адвокат Дмитро Дінзе після візиту до Сенцова повідомив, що стан українського режисера погіршується. За словами сестри Сенцова Наталії Каплан, «все не просто погано, все катастрофічно погано». У той же час український режисер повідомив, що не збирається припиняти голодування.

Засуджений в Росії український режисер Олег Сенцов 14 травня оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають у російських в’язницях. 31 травня він заявив, що його «не цікавить обмін», адже він – «людина, яка йде до кінця».

Сенцов і кримчанин Олександр Кольченко були затримані разом із ще двома громадянами України представниками російських спецслужб в анексованому Криму в травні 2014 року за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року Північнокавказький окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова і Кольченка в список політв’язнів.