Щоб Володимир Путін помилував українського політв’язня Олега Сенцова, той має сам звернутися до нього з відповідним проханням. Про це йдеться у відповіді адміністрації президента Росії на звернення матері Сенцова, яку опублікувало «Громадське».

У документі зазначено, що прохання Людмили Сенцової про помилування сина переслали тимчасовому виконувачу обов’язків губернатора Ямало-Ненецького автономного округу. Однак це прохання буде використане тільки при розгляді клопотання про помилування від самого ув’язненого, якщо той його подасть.

Мати Сенцова надіслала президентові Росії прохання помилувати сина в липні 2018 року.

«Роз’яснюємо, що згідно з Положенням про порядок розгляду клопотань про помилування в Російській Федерації, затвердженим визеназваним Указом президента Російської Федерації, процедура помилування починається з особистого клопотання засудженого про помилування», – сказано в листі.

Остаточне ж рішення про помилування засудженого ухвалює президент Росії.

Читайте також: «Не можна гаяти ні хвилини» – в МЗС закликали звільнити Сенцова»

В коментарі «Громадському» сестра Сенцова Наталія Каплан висловлює переконання, що режисера не планують відпускати.

«Ми з адвокатом будемо думати, що робити далі. Олег однозначно не буде писати прохання про помилування. Можу сказати, що така відповідь свідчить про те, що Олега відпускати не збираються. Вони досі називають його громадянином Росії і дали зрозуміти, що прохання матері (про помилування – ред.) не спрацювало», – сказала вона.

Засуджений в Росії український режисер Олег Сенцов 14 травня оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають у російських в’язницях. 31 травня він заявив, що його «не цікавить обмін», адже він – «людина, яка йде до кінця».

Станом на сьогодні він голодує 93 дні. Раніше Олега Сенцова відвідувала російська правозахисниця Зоя Свєтова. За її словами, він назвав свій стан передкритичним.

Читайте також: «ПЕН-центр починає марафон написання листів до 100 днів голодування Сенцова»

Сенцов і кримчанин Олександр Кольченко були затримані представниками російських спецслужб в анексованому Криму в травні 2014 року за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року Північнокавказький окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова і Кольченка в список політв’язнів.
…

Учасник анексії Криму та колишній член російського уряду на півострові, яких утримують на території України, звернулися до російської влади з проханням обміняти їх на одного з українських політв’язнів.

Про це повідомила Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова. За її словами, під час візиту до Лук’янівського СІЗО Олександр Саттаров та Фарух Камалов, яких там утримують, написали заяву на ім’я президента Росії Володимира Путіна з проханням про обмін.

Денісова нагадала, що Україна 5 липня подала списки на обмін представнику Росії в Тристоронній контактній групі Борису Гризлову та російському омбудсмену Тетяні Москальковій.

«Раніше таку заяву подав громадянин Росії Олексій Седіков, який відбуває покарання за тероризм в Бучанській колонії», – зазначає вона.

Уповноважена з прав людини додала, що листи Саттарова та Камалова будуть передані Міністерству закордонних справ для подальшого відправлення адміністрації президента Росії.

Читайте також: «Стан передкритичний. Українського режисера Олега Сенцова відвідали в колонії»

Фарух Камалов був «заступником голови російського Міністерства спорту Криму» в окупаційному уряді на півострові. У лютому 2018 року його затримали співробітники СБУ на адміністративному кордоні з анексованим півостровом. Камалова звинувачують у державній зраді.

Олександр Саттаров був бійцем спецпідрозділу МВС «Беркут» в Дніпрі. За версією слідства, він брав участь в анексії Криму, зокрема в захопленні адміністративних будівель. Його затримали в грудні 2017 року.

За даними українського МЗС, в Росії та анексованому Криму утримують понад 70 українським політв’язнів. Активісти в Україні і по всьому світу продовжують вимагати від Росії та президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців.

Європейський парламент закликав Росію негайно звільнити всіх українських політичних бранців, яких незаконно затримали, заарештували і тримають у в’язниці.
…

Адвокати лобіста та політичного консультанта Пола Манафорта не стали викликати свідків. Сам Манафорт також не давав свідчень на свій захист, повідомляють західні ЗМІ. Зокрема про це заявив кореспондент CNN Джим Скютто.

Напередодні сторона обвинувачення завершила допит свідків зі свого боку – цей процес тривав 10 днів. Сьогодні аналогічним правом мав скористатись захист, однак юристи Манафорта не стали цього робити.

Натомість вони подали запит на визнання свого клієнта невинним, проте суддя його відхилив.

Читайте також: «Американські прокурори завершили допит свідків в суді над Манафортом»

У середу 15 серпня відбудуться дебати сторін. Суддя Томас Елліс попросив прокурорів та адвокатів обмежити виступи півтора годинами.

Манафорта звинувачують у податковому та банківському шахрайстві. Якщо його визнають винним, він може отримати від 8 до 10 років в’язниці.

Пол Манафорт був зокрема політичним консультантом колишнього президента України Віктора Януковича. Влада США стверджує, що під час роботи в Україні у період з 2010 до 2014 року він заробив понад 60 мільйонів доларів.

Процес над Манафортом, який розпочався у Вірджинії, є першим зі щонайменше двох.

Читайте також: «Гринів: Манафорт пропонував Порошенку стратегію поділу країни»

Другий має стартувати у вересні в столичному окрузі Колумбія, що охоплює місто Вашингтон; головна увага цього процесу буде прикута до політичних питань. У червні 2016 року Манафорт, тоді голова передвиборчої кампанії кандидата в президента США Дональда Трампа, був присутній на зустрічі функціонерів з його оточення з громадянами Росії. Останні нібито мали в своєму розпорядженні компромат щодо кандидата в президенти США від Демократичної партії Гілларі Клінтон.

Спеціальний прокурор Роберт Мюллер та його команда вже 14 місяців проводять розслідування ймовірного втручання Кремля у вибори в США.
…

У 116 районах України не створили жодної об’єднаної територіальної громади, повідомив віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко на своїй сторінці у Facebook.

«Маємо 803 ОТГ, 98 з яких очікують рішень ЦВК про призначення перших виборів. Процес приєднання теж триває: 104 територіальні громади приєдналися до 63 вже створених ОТГ. Запрацював закон про приєднання до міст обласного значення – 12 територіальних громад приєдналися до 3 міст обласного значення», – пише Зубко.

ОТГ – це нова адміністративно-територіальна одиниця в Україні, утворена в межах децентралізації.
…

13 серпня президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп підписав закон про «Бюджет США на 2019 рік на потреби національної оборони».

Загалом документ передбачає спрямування 716 мільярдів доларів на оборону.

В заяві Білого дому вказується, що «безпрецедентна підтримка дозволить Вашингтону стримувати супротивників і потужно провадити мирну політику адміністрації Трампа».

Бюджет посилює підтримку США союзникам в Європі проти російської агресії через надання фінансування для ініціативи стримування.

«У протистоянні цим небезпекам, ми знаємо, що слабкість – найбільш певний шлях до конфлікту і надзвичайна потужність є найбільш певним засобом нашої оборони», – цитує президента Трампа Білий дім.

Як повідомлялось раніше, одна зі статей документу дозволяє виділити Міністерству оборони США 250 мільйонів доларів для надання безпекової допомоги Україні. У цю суму закладено 50 мільйонів доларів на оборонні летальні види озброєнь, повідомляє посольство України у США.​

Документ включає положення про продовження співпраці з Україною у питанні кібербезпеки, який передбачає допомогу Києву у посиленні власних спроможностей щодо захисту від кібератак.

Також у розділі про «посилення стримування російської агресії у Європі» йдеться про посилену безпекову допомогу Україні та підтримку реформ оборонного сектору.

Бюджет назвали на честь голови сенатського комітету з питань збройних сил Джона Маккейна, який бореться із важкою онкологією. Підписуючи документ, Трамп не згадав Маккейна, який, попри приналежність до однієї партії, часто критикує президента.

Однак, президент згадав інших сенаторів і конгресменів, причетних до написання законопроекту.

«Нас би не було сьогодні на цій церемонії, якби не віддана робота представників Конгресу, які тяжко працювали для ухвалення NDAA», – сказав Трамп.
…

Адвокат проросійського політика Віктора Медведчука заявив про можливий позов, щоб через суд заборонити вихід фільму про Василя Стуса…
…

Міністр юстиції України Павло Петренко розраховує, що Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) почне розглядати позови Києва проти Росії через Крим і Донбас наприкінці цього року або на початку наступного.

Він пояснив, що ЄСПЛ має визначитися з процесуальним графіком слухань.

«Ми дуже розраховуємо, що слухання розпочнуться хоча б до кінця цього року, максимум – на початку наступного», – сказав міністр.

Петренко нагадав, що ЄСПЛ об’єднав п’ять заяв у три справи.

«Тобто є одна велика справа щодо Криму, яка об’єднує дві наші заяви; є одна велика справа стосовно Донбасу, яка об’єднує ще дві наші заяви; й окрема справа щодо дітей, яких викрали й потім повернули на територію України. Стосовно Криму й Донбасу суд офіційно підтвердив, що справи передано на розгляд Великої палати», – додав урядовець.

Після початку розгляду позовів суд має дослідити велику кількість доказів у режимі судових засідань і допитати всіх свідків, тому, за прогнозом Петренка, процес буде тривалим.

Раніше в Міністерстві юстиції України повідомили про намір подати новий судовий позов проти Росії щодо звільнення українських політв’язнів.

Читайте також: Страсбурзький суд може допомогти витягти українців із полону – адвокат

На розгляді Європейського суду із прав людини перебуває також чотири тисячі позовів громадян, пов’язаних із подіями в анексованому Росією Криму і на Донбасі.
…

Депутат підконтрольної Кремлю Євпаторійської ради Сергій Осьмінін, якого звинувачували в замаху на територіальну цілісність і недоторканість України, уклав угоду зі слідством. Суд призначив йому п’ять років позбавлення волі з випробувальним терміном три роки, повідомила проекту Радіо Свобода Крим.Реалії прокуратура Автономної республіки Крим.

«Деснянським районним судом Києва затверджено угоду при визнання провини, укладену прокуратурою Автономної Республіки Крим із громадянином України – депутатом так званого незаконно утвореного органу «Євпаторійська міська рада» у вчиненні кримінального злочину, передбаченого частиною 2 статті 110 (зазіхання на територіальну цілісність і недоторканість України) і призначено останньому покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом випробувального терміну тривалістю в три роки не скоїть нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки», – мовиться в повідомленні.

У прокуратурі АРК уточнили, що умовами укладення угоди є беззастережне визнання обвинуваченим своєї провини у вчиненні злочину, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обставин, які відповідно до Кримінального кодексу України обтяжують покарання.

3 квітня співробітники Служби безпеки України затримали депутата підконтрольної Росії Євпаторійської міської ради Сергія Осьмініна за підозрою в причетності до анексії півострова. Йому загрожувало до 10 років в’язниці.

Читайте також: Кримський «депутат» у руках СБУ: що відомо про затриманого євпаторійського політика та бізнесмена

У спецслужбі стверджують, що депутат міськради Євпаторії в березні 2014 року брав участь в діяльності «самооборони Криму». СБУ пише, що під час анексії півострова депутат «брав активну участь у захопленні адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування України». 

 
…

Рада суддів України оголосила про позачергове засідання. Згідно з заявою прес-служби, приводом стали численні скарги суддів та інших осіб, які поширюються в ЗМІ стосовно розгляду однієї з кримінальних справ у Київському районному суді Полтави 10 серпня 2018 року.

Цей суд 10 серпня закрив справу проти міського голови Харкова Геннадія Кернеса.

У прес-службі РСУ підтвердили, що засідання стосуватиметься справи Кернеса, проте додали, що випадків тиску на суддів, які вимагають розгляду, достатньо багато.

Читайте також: «Кернес цій системі»: реакції на закриття кримінальної справи проти мера Харкова»

«Їх настільки багато, що треба вже про це говорити суспільству», – сказала представниця прес-служби.

Вона наводить приклад такого явища в регіонах.

«Кременецький районний суд в Тернопільській області розглядає справу, однак народний депутат України надсилає велику кількість звернень до судді, щоб суддя забезпечила об’єктивний прозорий розгляд справи».

Рада суддів України в період між з’їздами суддів контролює виконання рішень попереднього з’їзду. Також цей орган відповідає за забезпечення незалежності суддів, їхній правовий та соціальний захист, контролює діяльність судів.
…

Сестра українця Олега Сенцова, який уже 91-й день голодує в російському ув’язненні, Наталя Каплан закликала не поширювати інформації про його можливе звільнення, навіть якщо це станеться, доки він не залишить Росії.

Після повідомлення минулої ночі про нібито можливе звільнення Сенцова, яка виявилася неправдивою, вона заявила, що ніч «була жахлива».

«Будь ласка, не треба телефонувати мамі Олега доти, доки інформація не підтверджена. Тим більше вночі, тим більше сторонній людині. Навіть якщо ви справді дізналися, що Олега відпускають, не треба видавати НІЯКОЇ інформації, доки він не залишить Росії. Така завчасна інформація, навіть будучи правдою, може зашкодити ситуації. Всі ми бачимо, як усе нестабільно в царстві стабільності», – написала вона у фейсбуці, маючи на увазі Росію, керівництво якої заявляє про «стабільність» у цій державі.

Раніше 12 серпня перший заступник голови Верховної Ради, представник України в гуманітарній робочій підгрупі Тристоронньої контактної групи в Мінську Ірина Геращенко теж виступила зі схожими словами. «72 дзвінки і 130 смс із 1-ї до 4-ї ночі. Без коментарів. Розумію, що всі прагнуть добрих новин і всі сподіваються на диво. Але все ж такі делікатні теми потребують публічного мовчання до факту підтвердження з офіційних джерел. Я це повторювала тисячі разів, що тема заручників і політв’язнів не допускає неперевіреної інформації, це надто дорого обходиться… Боремося далі, друзі. Разом. Але давайте без паніки і без неперевіреної інформації», – написала вона у фейсбуці.

Перед тим, у ніч на 12 серпня, російська журналістка Вікторія Івлєва написала у фейсбуці, ніби Олег Сенцов, «здається, врятований» і нібито літак із ним вилетів із Салехарда – центру Ямало-Ненецького автономного округу, де український режисер перебуває в ув’язненні в колонії в місті Лабитнангі. Це повідомлення широко розповсюдили в соцмережах. Але пізніше вночі вона додала, що ніякої нової інформації не має, а потім визнала: «Починаю підозрювати, що над нами, можливо, непогано насміялися». Відтак в управлінні Федеральної служби виконання покарань Росії в Ямало-Ненецькому автономному окрузі заявили кільком російським агентствам, що ця інформація не відповідає дійсності.

Кримчанин Олег Сенцов був засуджений у Росії в серпні 2015 року до 20 років позбавлення волі в колонії суворого режиму за звинуваченням у плануванні терактів в окупованому Криму. Він провину не визнає. Правозахисники визнали його політичним в’язнем. 14 травня режисер оголосив безстрокове голодування, вимагаючи звільнення всіх українських політв’язнів у Росії й у Криму.

Станом на 12 серпня Сенцов голодує вже 91-й день. Попередніми днями з’являлися повідомлення, що стан його здоров’я помітно погіршився; російські тюремники заперечують це.
…

«Пам’ятаймо, що ми маємо справу з імперією брехні, фейків, пранкерів, роками напрацьованої ФСБшної практики вкидування неправдивої інформації» – Геращенко
…

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова повідомила подробиці щодо членів екіпажу російського судна «Механік Погодін», заблокованого в порту Херсона через те, що його власник перебуває під санкціями.

За її словами, ще 11 серпня вона отримала інформацію від Служби безпеки та Прикордонної служби України, що саме до людей там претензій не мають.

«На судні перебуває 12 членів екіпажу включно із капітаном, які є громадянами Росії. Всі вони пройшли прикордонний контроль, вільні у своїх пересуваннях, їх ніхто не утримує. Вони не під санкціями. Втім, вони нікуди не виходять, залишаються на судні», – наголосила уповноважена.

Вона нагадала, що під українськими санкціями перебуває судно як майно, яке, за попередніми даними, належить компанії ВЕБ «Лізінг», яка внесена до санкційного списку 26 липня 2018 року. Суд щодо подальшої долі судна відбудеться в понеділок, 13 серпня, додала вона.

«Втім, я переговорила з капітаном, залишила йому свої контакти на випадок, якщо будуть зауваження та побажання. На цей момент жодних скарг/зауважень/побажань не висловлюють», – повідомила Денісова.

Попереднього дня, 11 серпня, з проханням з’ясувати ситуацію з екіпажем судна до неї звернулася уповноважена з прав людини Росії Тетяна Москалькова.

Про виявлення судна повідомив 10 серпня представник президента України у Криму Борис Бабін. «Співробітниками ГУ СБУ в АРК наразі виявлено та задокументовано судно «Mekhanik Pogodin» IMO 9598397 під прапором Росії, що перебуває у володінні російської компанії, яка, в свою чергу, є в санкційному списку РНБО України. Судно сьогодні зайшло в Херсонський морський торговельний порт. Упевнений, що вийде з цього порту воно не скоро», – написав він тоді у фейсбуці, але пізніше стер цей допис.

Це наразі останнє з низки взаємних затримань суден України і Росії іншою стороною в Чорному чи Азовському морі останнім часом.

Зокрема, 25 березня Держприкордонслужба України затримала в Азовському морі риболовецьке судно «Норд» із окупованого Криму, яке йшло під прапором Росії. Прокуратура АРК відкрила кримінальне провадження за фактом виходу судна «Норд» із закритого Києвом порту окупованої Керчі. 30 березня український суд заарештував судно. Капітанові оголосили підозру у скоєнні двох кримінальних правопорушень: порушення порядку в’їзду-виїзду з тимчасово окупованої території, а також заняття незаконним рибним промислом. Більша частина екіпажу, всі кримчани-громадяни України, теж досі перебуває на материковій частині України, бо вони мають при собі тільки російські паспорти – з погляду України, нечинні, – тому не можуть повернутися до Криму законним чином.

У відповідь 4 травня російські прикордонники затримали в Чорному морі українське риболовецьке судно «ЯМК-0041», звинувативши його в незаконному рибальстві. На борту перебувало п’ятеро членів екіпажу. Держприкордонслужба України повідомила, що затримане судно мало всі необхідні документи на вилов риби на українській території. Проти капітана судна порушили справу за звинуваченням у «незаконному видобутку морських біоресурсів у виключній економічній зоні Росії».

А 13 травня російські прикордонники повідомили, що затримали в Азовському морі ще двох українських рибалок, які, за їхніми словами, незаконно ловили рибу.
…

«З такою силою громадянського суспільства, як в Україні, ми здатні перемогти будь-які негаразди»
…

Українська кіберполіція постійно фіксує і попереджає кібератаки з території Росії. Про це в ефірі Радіо Свобода повідомив начальник департаменту кіберполіції Національної поліції України Сергій Демедюк.

«Ми фіксуємо разом з СБУ, з Державним спеціальним зв’язком, іншими суб’єктами кібербезпеки в Україні постійні, регулярні кіберінциденти, які вчиняються з території Російської Федерації. Вони несуть як загальнокримінальний характер, так і активний характер кіберінцидентів на здобуття інформації. Ми виявляємо її, аналізуємо. Нам вдається наперед встановлювати, відбивати, локалізувати ці кіберінциденти», – каже Демидюк.

За його словами, координує роботу відомств кіберцентр, створений на базі Ради національної безпеки й оборони України. Також виявляти кібернапади Україні допомагають міжнародні партнери: зокрема, Велика Британія, Німеччина, Польща та Австралія. Разом з тим, зауважив Демедюк, будь-яка співпраця із Росією наразі відсутня.

«У нас проблема залишається – це наш агресор – Російська Федерація, з яким ми повністю не співпрацюємо. В деякій мірі це азійські країни, які ще обмежено надають таку співпрацю. Зі всіма іншими країнами – це європейські, американські країни, Австралія, Японія – ми працюємо в режиму реального часу, навіть, я скажу, в реальному. Тому що фактично ми отримуємо інформацію у будь-який час доби» – додав він.

За його даними, метою атак було порушення стратегічно важливої інфраструктури, дестабілізація обстановки в Україні.

Раніше в департаменті кіберполіції Національної поліції України повідомили, що від початку 2018 року зареєстровано понад 4 тисячі кримінальних правопорушень у сфері протидії кіберзлочинності, які супроводжують українські правоохоронці.
…

«Неприпустимо, коли будь-хто намагається впливати на українське кіно і підміняти історичну правду на вигідну будь-кому»
…

Україна подала до Європейського суду з прав людини заяву через «українських політв’язнів Кремля», повідомив заступник міністра юстиції, уповноважений у справах ЄСПЛ Іван Ліщина на своїй сторінці у Facebook.

«Уряд України заявляє про системні порушення з боку Російської Федерації Конвенції про захист прав людини та основних свобод», – пише Ліщина.

Він додає, що мова йде про порушення статей 3 (заборона катувань та принижуючого гіндність поводження); 5 (особиста свобода); 6 (справедливий суд); 8 (повага до особистого та сімейного життя); 10 (свобода вираження поглядів); 13 (ефективний засіб захисту); 18 (заборона використання дозволених Конвенцією обмежень прав для цілій інших ніж ті, для яких вони були передбачені).

Ліщина зазначає, що стосовно Станіслава Клиха, Володимира Балуха, Еміра-Усеїна Куку та Сергія Литвинова додатково подані заяви по Правилу 39 щодо надання належного медичного забезпечення та інформації щодо стану здоров’я.

Україна заявляє, що Росія утримує 71 політв’язня.

Ліщина повідомляв, що раніше до Європейського суду з прав людини подали дві заяви, що стосуються Криму. «Першою було подано заяву з перших годин, коли розгорталася окупація в 2014 році. Наступну заяву було подано в 2015 році, а цього року ЄСПЛ передав розгляд заяв до Великої палати, яка об’єднала ці заяви в одну. Наразі Велика палата ЄСПЛ розглядає одну заяву, яка стосується Криму», – нагадав Іван Ліщина.

Він також зазначив, що в 2014, 2015 і 2017 роках Україна подавала до суду додаткову інформацію щодо обставин анексії Криму, яка демонструвала механізм захоплення півострова.
…

Президент України Петро Порошенко підписав закон про стимулювання створення й діяльності сімейних фермерських господарств, інформує Адміністрація президента.

Згідно з повідомленням, закон спрямований на отримання офіційного статусу сільським населенням, яке працює на своїй землі, що дозволить легально продавати свою продукцію і отримати соціальний захист та право на пенсію.

«Зміни передбачають віднесення до платників єдиного податку четвертої групи фізичних осіб – підприємців, які організували фермерське господарство, за умови відповідності сукупності певних критеріїв та визначення особливостей їх державної реєстрації/анулювання реєстрації, податкового обліку й звітності, сплати єдиного податку тощо», – пояснюють в адміністрації.

В АП наголошують, що закон встановлює державну допомогу у сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (від 10% до 90% мінімального страхового внеску) для кожного із членів фермерського господарства впродовж 10 років за рахунок коштів державного бюджету України через механізм доплати на користь застрахованих осіб-членів сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Верховна Рада проголосувала за цей закон 10 липня.
…

У засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова 10 серпня був багатогодинний консиліум лікарів, повідомила російська журналістка Вікторія Івлєва з посиланням на єпископа Апостольської православної церкви (АПЦ) Росії Григорія Міхнова-Вайтенка, який перебуває у місті Лабитнангі, де розташована колонія.

«За повідомленням єпископа Григорія Міхнова-Вайтенка, який, як і раніше перебуває в Лабитнангі, Олег живий. Сьогодні у нього був багатогодинний консиліум із запрошенням лікарів із місцевої лікарні. У суботу та неділю побачення за розпорядком колонії заборонені, але єпископ не залишає надії потрапити до Олега на початку тижня, якщо за вихідні дні не відбудеться якогось неймовірного дива», – пише Івлєва у Facebook.

Читайте також: Фото Сенцова, надані Росією, поставили під сумнів, на Заході вимагають його звільнення

Олег Сенцов був засуджений у Росії в серпні 2015 року на 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у плануванні терактів в анексованому Криму. Він провину не визнає. 14 травня режисер оголосив безстрокове голодування, вимагаючи звільнення українських політв’язнів у Росії.

Станом на 10 серпня Сенцов голодує 89 день.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини з посиланням на адвоката Дмитра Дінзе повідомила, що у Сенцова триває третя затяжна криза, але він не має наміру зупиняти голодування.

«Він п’є мінімальну кількість медичної суміші і воду, щоб не непритомніти й контролювати дії, які з ним відбуваються. Його вага вже знизилася до 70 кілограмів», – зазначила омбудсмен.

Наприкінці липня Європейський суд з прав людини закликав засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова припинити голодування й прийняти будь-яке лікування, яке покращить його стан. Водночас суд вимагає від Росії невідкладно надати Сенцову необхідне лікування в медичній установі.

Активісти в Україні і по всьому світі продовжують вимагати від Росії та її президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців. Акції проходять у різних країнах і на різних континентах під гаслами #FreeOlegSentsov і #SaveOlegSentsov.
…

Російська компанія Nord Stream 2 заявляє, що подала заявку та звіт про оцінку впливу на довкілля до Енергетичної агенції Данії щодо альтернативного маршруту. Згідно з пропозицією компанії, газопровід може проходити у виключній економічній зоні на північний захід від датського острова Борнгольм.

«Це альтернативний маршрут, які не проходить через територіальні води Данії. Nord Stream 2 не припиняє процедуру по заявці з пріоритетним маршрутом, яка була ініційована в квітні 2017 року та підготовлена на основі рекомендацій, отриманих від влади Данії в ході успішного планування та будівництва наявного газопроводу «Північний потік», – пояснюють у компанії.

В повідомленні також зазначено, що рекомендація Міністерства закордонних справ Росії до Енергетичної агенції Данії розглянути заявку компанії щодо основного маршруту знаходиться на розгляду з січня 2018 року. У зв’язку з цим в компанії вирішили подати додаткову заявку, яка, втім, не скасовує попередньої.

Читайте також: «Порошенко: «Північний потік-2» – «троянський кінь» Кремля»

Передбачається, що альтернативний маршрут сягатиме 175 кілометрів і перетинатиме лише датську економічну зону.

Першу заявку на маршрут, який проходив би через територіальні води Данії, російська компанія подала ще в квітні 2017 року.

Наразі Данія – єдина країна з тих, через які планується провести «Північний потік-2», яка ще не дала згоди на будівництво.

Газопровід, який повинен пройти дном Балтики і прокачувати природний газ з Росії до Німеччини, викликає побоювання у країн Центральної та Східної Європи, а також Сполучених Штатів. Критики проекту в Литві, Латвії, Естонії, Польщі, США та інших країнах стверджують, що його реалізація дозволить Москві використовувати газопровід як інструмент політичного впливу в Європі.
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін закликає підтримати ув’язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова, який 89-ий день голодує з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів у Росії.

«Сьогодні 89-й день голодування Олега Сенцова, ув’язненого в РФ. Олег перебуває на межі життя і смерті. Кожного дня може трапитися непоправне. Як людина і громадянин України я прошу всіх підтримати Олега і вимагати від Росії #FreeSentsov. Солідарність не має меж, а життя людини – має», – написав Клімкін у Twitter 10 серпня кількома мовами.

Олег Сенцов був засуджений в Росії у серпні 2015 року на 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у плануванні терактів в анексованому Криму. Він провину не визнає. 14 травня режисер оголосив безстрокове голодування, вимагаючи звільнення українських політв’язнів у Росії.

Раніше уповноважений Верховної Ради з прав людини з посиланням на адвоката Дмитра Дінзе повідомила, що у Сенцова триває третя затяжна криза, але він не має наміру зупиняти голодування.

«Він п’є мінімальну кількість медичної суміші і воду, щоб не непритомніти й контролювати дії, які з ним відбуваються. Його вага вже знизилася до 70 кілограмів», – зазначила омбудсмен.

Наприкінці липня Європейський суд з прав людини закликав засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова припинити голодування й прийняти будь-яке лікування, яке покращить його стан. Водночас суд вимагає від Росії невідкладно надати Сенцову необхідне лікування в медичній установі.

Активісти в Україні і по всьому світі продовжують вимагати від Росії та її президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців. Акції проходять у різних країнах і на різних континентах під гаслами #FreeOlegSentsov і #SaveOlegSentsov.
…

Безпілотник моніторингової місії ОБСЄ на Донбасі зафіксував пересування вантажної техніки через російсько-український кордон. Як випливає зі звіту спостерігачів, оприлюдненого 9 серпня, це сталося в ніч на 8 серпня.

Спочатку колона з восьми вантажівок по ґрунтовій дорозі далеко від пунктів пропуску в’їхала на територію Росії. Пізніше схожа колона з «Камазів» і «УАЗів» перетнула російсько-український кордон, в’їхавши на територію Донбасу.

Читайте також: Арсенал «ЛДНР». Як виглядає «армія» бойовиків на п’ятому році війни

Київ і країни Заходу звинувачують Росію в збройній підтримці бойовиків угруповань «ДНР» і «ЛНР». Кремль звинувачення відкидає.

За останню добу, за даними Києва, бойовики 45 разів порушили режим припинення вогню. Один український військовий загинув, ще двоє були поранені.
…

Шевченківський районний суд Києва визначив п’ять присяжних для розгляду справи про вбивство українського журналіста Олеся Бузини і призначив наступне засідання на 21 серпня.

Троє з них будуть основними, ще двоє – запасними.

Попереднє засідання суду відбулося 15 червня. У прокуратурі заявили, що суд мав вручити присяжним повідомлення про виклик з переліком їх прав та обов’язків за сім днів до засідання, однак цей термін не витримали – автоматизована система суду визначила присяжних 8 червня.

Тоді сторони розкритикували рішення суду перенести засідання майже на два місяці.

7 червня відбулося підготовче засідання в цій справі. Колегія суддів вирішила призначити обвинувальний акт до розгляду по суті судом присяжних. Перед цим засідання переносили кілька разів.

Бузину вбили 16 квітня 2015 року в Києві у дворі багатоквартирного будинку, в якому він жив. 18 червня 2015 року за підозрою у вбивстві затримали Андрія Медведька й Дениса Поліщука. Їх арештували. У грудні 2015 року Печерський райсуд Києва змінив запобіжний захід для них на домашній арешт.

Обидва не визнають своєї провини. Адвокати Медведька й Поліщука заявляли про фальсифікацію ДНК-експертизи в цій справі і про алібі обвинувачених.

Їм загрожує від 10 до 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення за обвинуваченням в умисному вбивстві й незаконному зберіганні зброї.
…

Конгресмени наголошують, що, за повідомленням, Асєєв на початку липня оголосив голодування й тому «його ситуація стає жахливою»
…

Відновлення Сергія Бочковського на посаді голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій буде оскаржене в касаційному порядку, повідомило Міністерство внутрішніх справ України на своїй сторінці у Facebook.

«Міністерство внутрішніх справ України, а також, відповідно до отриманої інформації, Міністерство юстиції України, яке представляє інтереси Кабінету міністрів України, та Державна служба України із надзвичайних ситуацій готують касаційні скарги на рішення Київського апеляційного адміністративного суду, який залишив чинним рішення суду першої інстанції щодо поновлення Сергія Бочковського на посаді голови ДСНС України», – заявили в міністерстві.

У квітні 2018 року Окружний адміністративний суд Києва визнав протиправним і скасував розпорядження Кабінету міністрів України про звільнення Сергія Бочковського в 2015 року з посади голови Державної служби з надзвичайних ситуацій. Суд відновив його на посаді керівника ДСНС.

У МВС оскаржили рішення суду. Також у відомстві повідомили про намір подати скаргу до Вищої ради правосуддя через дії суддів.

7 серпня Київський апеляційний адміністративний суд залишив чинним рішення суду попередньої інстанції про відновлення Бочковського на посаді голови ДСНС.

Сергія Бочковського і його заступника Василя Стоєцького затримали 25 березня 2015 року під час засідання Кабміну, яке транслювали у прямому ефірі українські канали. Тоді повідомлялось, що їх підозрюють в організації злочинних схем при закупівлі пального за завищеними цінами.
…

Апеляційний суд Києва не встиг 8 серпня завершити розгляд апеляції на тримання під вартою народного депутата Надії Савченко. Засідання завершилося пізно ввечері суперечками і взаємними звинуваченнями сторін, перепалкою між суддями та присутніми на суді прихильниками Савченко.

Перед цим адвокати Савченко і вона сама близько чотирьох годин обговорювали порушення, які, на їхню думку, вчиняли у справі слідчі прокуратури, СБУ та суд першої інстанції.

Засідання, на якому мають визначити, чи триматимуть Савченко за ґратами, призначили на 11:00 9 серпня.

​У березні суд вирішив взяти народного депутата під варту без можливості внесення застави. Останнім рішенням суду арешт продовжили до 10 вересня.

Читайте також: Свідчення Савченко на поліграфі: після повідомлення СБУ адвокат вимагає повторної експертизи

22 березня Верховна Рада України дала згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й арешт Надії Савченко.

Їй інкримінують злочини, передбачені статтями: «дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади», «готування до злочину», «вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією», «посягання на життя державного чи громадського діяча», «терористичний акт», «створення терористичної групи чи терористичної організації», «незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами».

За даними Генпрокуратури, Савченко була спільницею Володимира Рубана, затриманого 8 березня на КПВВ «Майорське» при спробі переміщення великої кількості зброї з території Донецької області, яка підконтрольна російським окупаційним адміністраціям.

Савченко раніше заявляла, що планувала не теракт, а лише «політичну провокацію». Рубан всі звинувачення відкидав.

2 серпня Служба безпеки України спільно з Генеральною прокуратурою продемонстрували ймовірний план вчинення теракту у центрі столиці, в організації якого підозрюють заарештованих нині керівника Центру звільнення полонених «Офіцерський корпус» Володимира Рубана та народного депутата Надію Савченко.

Крім того, силовики показали озброєння, яке в перебігу слідства вони вилучили і яким нібито планували скористатися підозрювані під час втілення своїх намірів. Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що на сьогоднішній день усі докази зібрано і справу передали на ознайомлення сторонам.

Перед цим правоохоронці повідомили, що завершили розслідування провадження, в якому фігурують Рубан та Савченко.
…

Білоруська письменниця і лауреатка Нобелівської премії з літератури Світлана Алексієвич вибачилася перед одеситами і скасувала свій виступ в Одесі через погрози. Про це вона повідомила у відеозверненні на офіційній сторінці «Зеленого театру» – громадського простору, де мала відбутися її зустріч із читачами.

«Я дізналася, що організаторам зустрічі погрожують, погрожують також і мені. Мене обвинувачують у надуманих образах, які я завдала українцям. Цього не може бути – моя мати українка, я тут народилася і завжди відчувала українську кров. Але заради нашої спільної безпеки цієї зустрічі не буде», – наголосила Алексієвич. Вона також вибачилася перед тими, хто хотів із нею зустрітися.

Письменницю внесли в базу «Миротворець», за даними «Зеленого театру», близько 16:00 8 серпня, в день її виступу. Підставою для внесення став її виступ у США, де вона заявила про причетність українців до Голокосту.

Як повідомляло раніше Радіо Свобода, гроші на виступ Алексієвич збирали методом «краудфандингу» на платформі «Моє місто».

Світлана Алексієвич народилася в Івано-Франківську, в дитинстві переїхала до Білорусі. У 1970–1980-ті роки вона працювала журналісткою, пізніше почала писати книжки. У стилі художньо-документальної прози вона написала «У війни не жіноче обличчя» (1983), «Останні свідки» (1985), «Цинкові хлопчики» (1989), «Зачаровані смертю» (1994) «Чорнобильська молитва» (1999), «Час секонд-хенд: кінець червоної людини» (2013).

У своїх книжках вона розповідає про людей, які брали участь у Другій світовій війні або пережили її в дитинстві; про ветеранів війни в Афганістані; про свідків і ліквідаторів катастрофи у Чорнобилі; про феномен так званої «радянської людини». У 2015 році Алексієвич отримала Нобелівську премію з літератури – «за її багатоголосу творчість – пам’ятник стражданню і мужності в наш час», як відзначали в Шведській академії.

У 2013 і 2014 роках вона вже потрапляла в шорт-лист премії, але поступалася іншим письменникам.

Сьогодні письменниця продовжує роботу над книжкою про любов і стосунки «Чудний олень вічного полювання», яку почала писати ще наприкінці 1990-х років.
…

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова заявляє, що готова обговорити будь-які умови обміну для порятунку ув’язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова, який голодує 87 день.

8 серпня у Facebook Денісова звернулася до своєї російської колеги Тетяни Москалькової і голови Ради розвитку громадянського суспільства і прав людини при президентові Росії Михайла Федотова з відповідним проханням.

«Йому терміново необхідна належна медична допомога. Я готова вилетіти негайно. Прошу відповідальних осіб Росії якнайшвидше надати літак на перевезення Олега Сенцова в будь-яку лікарню, в якій зможуть надати необхідну медичну допомогу. Закликаю всіх небайдужих включитися і не допустити смерті Олега Сенцова», – написала омбудсмен.

Вона нагадала, що домовленості між президентами України і Росії про її відвідування українських політв’язнів не виконані Москвою. Спростувати або підтвердити інформацію, надану Росією про «відносно стабільний» стан Сенцова неможливо, додала омбудсмен.

Читайте також: «Не збираюся зупинятися» – адвокат показав звернення Сенцова

«Звернення мами про помилування сина до президента РФ залишилось без відповіді. Ініціатива України про розблокування процесу обміну знову гальмується російською стороною», – написала вона.

Раніше сестра Сенцова Наталя Каплан повідомила, що він у «катастрофічно поганому» стані.

7 серпня адвокат Дмитро Дінзе після візиту до Сенцова заявив, що стан українського режисера погіршується. Після цього російські тюремники заявили, що стан режисера задовільний.

​Сенцов був засуджений у Росії в серпні 2015 року на 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у плануванні терактів в анексованому Криму. Він провину не визнає. 14 травня режисер оголосив безстрокове голодування, вимагаючи звільнення українських політв’язнів у Росії.

Наприкінці липня Європейський суд з прав людини закликав засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова припинити голодування й прийняти будь-яке лікування, яке покращить його стан. Водночас суд вимагає від Росії невідкладно надати Сенцову необхідне лікування в медичній установі.

Активісти в Україні і по всьому світі продовжують вимагати від Росії та її президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців. Акції проходять у різних країнах і на різних континентах під гаслами #FreeOlegSentsov і #SaveOlegSentsov.
…

Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з Держсекретарем США Майком Помпео.

Як повідомляє прес-служба президента, сторони «підтримали підходи до подальшої протидії російській агресії та відновлення територіальної цілісності України, в тому числі з урахуванням останніх контактів між керівниками двох держав».

За повідомленням, сторони наголосили, що політика санкцій щодо Росії зберігатиметься, допоки не буде відновлена територіальна цілісність України, включно з Кримом.

В адміністрації президента заявляють, що співрозмовники особливу увагу приділили питанню звільнення українських заручників та політичних в’язнів, які утримуються в Росії та на окупованих територіях на Донбасі і в Криму. 

У Держдепартаменті США також повідомляють про розмову Порошенка і Помпео. За повідомленням, Помпео знову підтвердив підтримку США суверенітету та територіальної цілісності України, він наголосив, що Сполучені Штати не визнають і ніколи не визнають спроби анексії Росією Криму.

Читайте також –​ Декларація про Крим: США підтвердили, що відкидають російську анексію

25 липня Майк Помпео проголосив «Кримську декларацію». Згідно з нею, США закликають Росію припинити окупацію Криму. Документ, зокрема, привітали Україна, Велика Британія та Польща.

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…

Адвокат Дмитро Дінзе після візиту до Сенцова також повідомив, що стан українського режисера погіршується
…

У командуванні Військово-морських сил України заявляють, що нинішній комплекс сил морської піхоти і берегової артилерії «у багато разів перевищує потенціал військ берегової оборони ВМС ЗС України зразка 2013 року». Про це йдеться у публікації на офіційній сторінці ВМС України у Facebook-у, присвяченій, зокрема, розвитку українських Військово-морських сил, наявним загрозам у Чорному і Азовському морях. 

«За рахунок берегової артилерії, морської піхоти і будівництва катерів прибережної зони (малі броньовані артилерійські катери та десантно-штурмові катери) ми, в цілому, забезпечуємо оборону нашого узбережжя, в тому числі і протидесантну оборону», – мовиться в повідомленні.

На сьогодні ВМС України мають у своєму складі шість малих броньованих артилерійських катерів типу «Гюрза-М»: «Аккерман», «Бердянськ», «Лубни», «Вишгород», «Кременчук», «Нікополь». На думку фахівців, МБАКи ефективні передусім у прибережній зоні, залучаються до охорони комунікацій, інфраструктури портів, гаваней, гирл річок, лиманів.

Раніше командувач Військово-морських сил України віце-адмірал Ігор Воронченко повідомив Радіо Свобода, що «на підході» українські десантно-штурмові катери типу «Кентавр». Їхнім виробництвом займається київський суднобудівний завод «Кузня на Рибальському».

Ігор Воронченко зазначив, що «за окремими характеристиками українські «Кентаври» перевершують аналогічні російські «Раптори». «Наші – більш маневрені, швидкісні, з вищою десантомісткістю – до 31 особи, таким чином, вміщатимуть взвод морської піхоти», – додав командувач ВМС ЗС України.

16 липня у своєму виступі перед учасниками міжнародних маневрів «Сі Бриз-2018» президент Петро Порошенко не виключив, що Росія спробує атакувати Маріуполь й інші порти Азовського моря. Пізніше в ефірі програми «Свобода слова» на телеканалі ICTV голова держави наголосив, що оборону Маріуполя буде посилено.
…