Стан Сенцова погіршується – адвокат

Стан засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова погіршується, повідомив після візиту до режисера адвокат Дмитро Дінзе в коментарі «Громадському».

Він зазначив, що в Сенцова сильно знизився гемоглобін, що призвело до анемії, а також дуже низький пульс, близько 40 ударів на хвилину.

За його словами, режисер має проблеми із серцем, і його два рази намагалися вмовити виїхати до лікарні. Сенцову стало також зле через те, що в Лабитнангі стало дуже тепло, а в нього нині погана стерпність до спеки.

Дінзе зазначив, що Сенцов проти переведення його у цивільну лікарню Лабитнангі, оскількі «завідувач реанімаційним відділенням агресивно до нього ставиться, і ймовірніше за все, може лише нашкодити йому». Він також проти переведення його у лікарню деінде, «оскільки просто не витримає етапування і може померти».

Адвокат додав, що Сенцов не планує припиняти голодування.

​Український режисер був засуджений в Росії в серпні 2015 року на 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у плануванні терактів в анексованому Криму. Він провину не визнає. 14 травня Сенцов оголосив безстрокове голодування, вимагаючи звільнення українських політв’язнів у Росії.

Наприкінці липня Європейський суд з прав людини закликав засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова припинити голодування й прийняти будь-яке лікування, яке покращить його стан. Водночас суд вимагає від Росії невідкладно надати Сенцову необхідне лікування в медичній установі.

Активісти в Україні і по всьому світу продовжують вимагати від Росії і її президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців. Акції проходять у різних країнах і на різних континентах під гаслами #FreeOlegSentsov і #SaveOlegSentsov.

«Самопоміч» заявляє, що повернула внески, зроблені з порушенням закону

Партія «Об’єднання «Самопоміч» стверджує, що відмовилася від внеску осіб, які мали податковий борг, в передбачений законом термін.

Згідно з повідомленням, яке оприлюднила партія, НАЗК поінформувало «Самопоміч» про незаконні внески 3 липня 2018 року, і упродовж трьох днів Київська міська організація «Самопомочі» повернула кошти внескодавцям.

Раніше НАЗК повідомляло, що направило до суду адміністративні протоколи з приводу семи внесків, які здійснили п’ятеро фізичних осіб. За даними агентства, ці люди мали податкові борги, а відтак, згідно законодавства, не мали права робити грошові внески на підтримку політичних партій.

Українські правоохоронці припинили розслідування щодо Костенка – ГПУ

Українські правоохоронці припинили розслідування щодо звільненого з російської в’язниці українця Олександра Костенка, повідомила прес-служба Генеральної прокуратури України в коментарі «Громадському».

У ГПУ зазначили, що справа Костенка розслідувалася СБУ, пізніше її передали до Національної поліції, а саме Святошинського райвідділу міста Києва. Слідчі Святошинського райвідділу припинили розслідування, оскільки Костенка не було на території України і процесуальне керівництво не здійснювалося.

«Якщо поновлять розслідування слідчі Святошинського райвідділу, то будемо далі займатися», – пояснив речник Генпрокуратури Андрій Лисенко.

У «Громадському» заявили, що мова йде про справу номер 22014000000000107, де фігурують Олександр Костенко та лідер організації «Громадянський корпус «Азов – Крим» Станіслав Краснов – їх затримали 22 травня 2014 року за незаконне зберігання зброї та вибухонебезпечних речовин. Водночас справа Краснова зараз виділена в окреме провадження і уже розглядається в Святошинському суді.

Засуджений до тюремного ув’язнення Костенко відбував покарання в колонії загального режиму російського міста Кіров-Чепецький і був звільнений 3 серпня після того, як закінчився його термін ув’язнення. 6 серпня він прибув до України.

Українця з Сімферополя підконтрольний Москві суд у травні 2015 року засудив до чотирьох років і двох місяців ув’язнення нібито за заподіяння каліцтва співробітнику кримського «Беркута» під час Майдану 2014 року в Києві. Після розгляду касаційної скарги термін зменшили до трьох років і шести місяців ув’язнення.

Читайте також: Як анексія Криму змінила життя сім’ї євромайданівця Костенка

Кримська правозахисна група повідомляла, що батько Костенка публічно заявляв про тортури, яким піддавали його сина, після чого зник безвісти. Мати і брат Костенка живуть у Сімферополі. Костенко не визнав своєї провини.

Після звільнення активіста в ЗМІ з’явилася інформація про те, що Служба безпеки України в 2014 році затримувала його за підозрою в тероризмі. За повідомленнями, Костенка заарештували й звільнили під заставу, після чого він нібито втік до Криму. Крім того, повідомлялося, що в активіста є російський паспорт.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денисова заявила, що Костенко є політичним в’язнем.

МЗС України: Росія має вивести війська з окупованих територій Грузії

У Міністерстві закордонних справ України закликали Росію вивести військові підрозділи з окупованих територій Грузії.

«Закликаємо Російську Федерацію виконати свої зобов’язання за Угодою про припинення вогню від 12 серпня 2008 року, вивести військові підрозділи з окупованих територій Грузії (Абхазія та Цхінвальський регіон) і здійснити інші заходи з демілітаризації й деокупації цих територій. Російська Федерація несе повну відповідальність за складну гуманітарну ситуацію на окупованих територіях і має негайно забезпечити безперешкодний доступ до них міжнародних гуманітарних і правозахисних організацій», – йдеться в заяві МЗС, оприлюдненій 6 серпня до 10-ї річниці російсько-грузинської війни 2008 року.

Крім того, як заявляє МЗС, Україна звертається до посередників Женевських міжнародних дискусій – ЄС, ОБСЄ, ООН і США і всієї міжнародної спільноти із закликом продовжити докладати зусилля, спрямовані на врегулювання російсько-грузинського конфлікту.

У МЗС наголосили, що Україна вкотре підтверджує свою послідовну і рішучу підтримку незалежності, суверенітету і територіальної цілісності Грузії в її міжнародно визнаних кордонах, а також відданість стратегічному партнерству між державами.

Читайте також: Перша європейська війна ХХІ століття: 10 років від початку російсько-грузинського конфлікту

Десять років тому, в серпні 2008 року, почалася війна між Росією і Грузією в сепаратистських районах Абхазії і Південної Осетії. Провину за початок воєнних дій кожна зі сторін перекладає на противника. П’ятиденна війна забрала сотні життів і позбавила даху тисячі людей, донині обидві території перебувають в стані замороженого конфлікту.

Цю війну назвали першою європейською війною 21-го століття.

Після війни у 2008 році Росія визнала «незалежність» сепаратистських регіонів Грузії Абхазії і Південної Осетії. В обох регіонах є російські війська та бази. Крім Росії, рішення Сухумі й Цхінвалі про незалежність визнали також Нікарагуа, Венесуела і Науру. Тбілісі й країни Заходу вважають ці території окупованими регіонами Грузії.

 

Парк Повітряних сил ЗСУ цьогоріч поповнять майже 30 модернізованих літаків – командувач

У 2018 року парк Повітряних сил Збройних сил України поповнять майже 30 відремонтованих і модернізованих літаків, повідомив командувач Повітряних сил генерал-полковник Сергій Дроздов в інтерв’ю газеті Міністерства оборони «Народна армія», яке було оприлюднене 4 серпня.

«Цього року з підприємств концерну «Укроборонпром» після ремонту і модернізації ми плануємо отримати до 30 літаків – винищувачі МіГ-29 та Су-27, штурмовики Су-25. До речі, Одеський завод у співпраці з іншими підприємствами ОПК працює зараз над модернізацією літака Су-24МР. Ми розуміємо, що техніка в нас не нова, але впевнений, що завдяки модернізації ми можемо ефективно її використовувати ще протягом тривалого час», – заявив Дроздов.

5 серпня 2017 року президент України Петро Порошенко повідомив, що на відновлення боєздатності, утримання та експлуатацію озброєння й техніки Повітряних сил ЗСУ передбачений 1 мільярд гривень.

У Москві провели флешмоб на підтримку Сенцова

У Москві 4 серпня відбувся флешмоб на підтримку утримуваного в Росії українського режисера Олега Сенцова. Як повідомляють російські ЗМІ, акція відбулася біля пам’ятника Грибоєдову на Чистопрудному бульварі. Люди залишали квіти біля пам’ятника, а дехто клав букети  у пляшках з написом: «Олеже, живи».

Ініціатор акції Олексій Медведєв розповів, що планувалася вона як одиночний пікет, тому інші учасники з ним не розмовляли, щоб це не було розцінено поліцією як порушення правил одиночного пікету. Повідомляється, що в інших частинах бульвару теж відбувалися поодинокі акції на підтримку Сенцова.

​Український режисер Олег Сенцов був засуджений в Росії в серпні 2015 року на 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у плануванні терактів в анексованому Криму. Він провину не визнає. 14 травня Сенцов оголосив безстрокове голодування, вимагаючи звільнення українських політв’язнів у Росії.

Нещодавно Європейський суд з прав людини закликав засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова припинити голодування й прийняти будь-яке лікування, яке покращить його стан. Водночас суд вимагає від Росії невідкладно надати Сенцову необхідне лікування в медичній установі.

Активісти в Україні і по всьому світу продовжують вимагати від Росії і її президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців. Акції проходять у різних країнах і на різних континентах під гаслами #FreeOlegSentsov і #SaveOlegSentsov.

Сенцов відмовився від «розмови без сторонніх» і сповіді з священиком із Лабитнангі – тюремники

Російська Федеральна служба виконання покарань заявляє, що місцевий ієрей Богдан Василюк зустрівся з українським режисером Олегом Сенцовим у колонії в місті Лабитнангі.

«Священнослужитель поцікавився станом його (Сенцова – ред.) здоров’я. Олег Сенцов відповів, що почувається нормально і перебуває під наглядом медичних працівників. Скарг на умови утримання у нього немає. Ієрей Богдан Василюк запропонував йому поговорити без присутності сторонніх або висповідатися. Сенцов подякував, але відмовився», – йдеться в повідомленні.

За даними російських тюремників, Сенцов пояснив своє рішення тим, що «допомоги священнослужителя не потребує».

Напередодні у російській Федеральній службі виконання покарань заявляли, що український режисер Олег Сенцов не подавав заяв і не просив про зустріч із священиком.

Читайте також: Російські тюремники пояснили, чому не пустили священика до Сенцова

31 липня єпископу Апостольської православної церкви отцю Григорію відмовили у відвідуванні Олега Сенцова. За словами священика, спочатку у колонії його зустріли вкрай люб’язно, а коли дізналися про намір зустрітися з Сенцовим,заявили про недоцільність цієї зустрічі.

Український режисер Олег Сенцов був засуджений в Росії в серпні 2015 року на 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у плануванні терактів в анексованому Криму. Він провину не визнає. 14 травня Сенцов оголосив безстрокове голодування, вимагаючи звільнення українських політв’язнів у Росії.

Нещодавно Європейський суд з прав людини закликав засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова припинити голодування й прийняти будь-яке лікування, яке покращить його стан. Водночас суд вимагає від Росії невідкладно надати Сенцову необхідне лікування в медичній установі.

Активісти в Україні і по всьому світу продовжують вимагати від Росії і її президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців. Акції проходять у різних країнах і на різних континентах під гаслами #FreeOlegSentsov і #SaveOlegSentsov.

На Донбасі поранені двоє поліцейських полку особливого призначення – штаб

Штаб Операції об’єднаних сил заявляє, що в результаті обстрілів з боку проросійських бойовиків на околиці Мар’їнки зазнали поранень двоє поліцейських полку особливого призначення управління Нацполіції Дніпропетровської області, які здійснювали патрулювання у житлових кварталах.

Крім того, згідно з повідомленням штабу, у денні години 4 серпня підтримувані Росією бойовики 8 разів порушили режим припинення вогню. Важке озброєння при цьому не застосовувалося.

«Окупанти відкривали прицільний вогонь в основному з гранатометів та стрілецької зброї по позиціях Об’єднаних сил у районах населених пунктів Кримське, Троїцьке, Мар’їнка, Чермалик, Гнутове, Водяне та Широкине. Втрат серед військовослужбовців Об’єднаних сил немає», – йдеться в повідомленні.

Бойовики з угруповання «ЛНР» на своїх ресурсах пишуть, що українська сторона минулої доби випустила в бік захоплених сепаратистами територій понад 30 боєприпасів. В угрупованні «ДНР» заявляють про 78 випущених з боку ЗСУ боєприпасів.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі 27 червня оголосила про чергове «всеосяжне, стале і безстрокове припинення вогню» з 1 липня, з 00:01 за київським часом, цього разу з нагоди жнив. Воно було порушене майже відразу після заявленого початку і відтоді, як і всі попередні перемир’я, порушується постійно.

Це була вже четверта спроба домовитися про перемир’я за 2018 рік. Припинення вогню й раніше проголошувалися як безстрокові, але сторони одразу звинувачували одна одну в порушеннях. При цьому сторони заперечують свою вину і посилаються на провокації противників.

 

 

 

 

Верховний суд відмовив Януковичу-молодшому в позові на 1,6 мільярда гривень – НБУ

Верховний суд визнав безпідставними позовні вимоги Олександра Януковича до Національного банку на суму 1,6 мільярда гривень. Про це повідомляє прес-служба Нацбанку.

Своїм рішенням від 20 червня цього року Верховний суд підтвердив висновки судів попередніх інстанцій.

Йдеться про позов Олександра Януковича як акціонера «Всеукраїнського банку розвитку» до Національного банку у серпня 2017 року. Янукович-молодший вимагав відшкодування збитків в обсязі 1,6 мільярда гривень. За його версією, таких втрат він зазнав внаслідок виведення «Всеукраїнського банку розвитку» з ринку.

У січні 2016 року Вищий адміністративний суд підтвердив, що НБУ правомірно відніс «Всеукраїнський банк розвитку» до категорії неплатоспроможних у листопаді 2014 року. Пізніше, в грудні 2015 року, НБУ прийняв рішення про ліквідацію банку.

Олександр Янукович – син колишнього президента України Віктора Януковича – намагався оскаржити рішення НБУ в Печерському суді, проте суд не задовольнив його позовні вимоги.

Вибори президента коштуватимуть понад 2 мільярди гривень – ЦВК

Центральна виборча комісія затвердила обсяги видатків на вибори у 2019 році, загальна сума склала понад 4,7 мільярди гривень.

Як повідомляється на сайті ЦВК,  на вибори президента України витратять близько 2,4 мільярда гривень, на парламентські – 1,9 мільярда гривень і на вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних та міських голів – 247 мільйонів гривень. 

Також планується виділити 223,5 мільйони гривень на функціонування Державного реєстру виборців.

Читайте також: Росія спробує вплинути на результати виборів в Україні у 2019 році – Турчинов

Вибори президента України мають відбутися в березні 2019 року. Восени 2019-го повинні відбутися вибори до парламенту.

Силовики в Криму викликали для пояснень заступника голови ЦВК Курултаю – Смедляєв

Заступник голови ЦВК Курултаю кримськотатарського народу Назім Меметов давав пояснення щодо «помилкового доносу» сусідки в Красногвардійському відділенні російського Слідчого комітету в анексованому Росією Криму, повідомив кримськотатарський активіст Заїр Смедляєв.

Як заявив Смедляєв 3 серпня проекту Радіо Свобода Крим.Реалії, Меметов уже залишив управління.

«Його запрошували для надання пояснень за помилковим доносом сусідки. Це не перша скарга цєї сусідки: то вона звинувачувала його в участі в якійсь терористичній організації, то вона бачила «каравани» українських автомобілів біля його будинку, то він краде мегаватами електроенергію», – розповів Смедляєв.

За його словами, Меметов подавав на сусідку в суд за наклеп, «проте суд не став на його бік».

Силовики в анексованому Росією Криму ситуацію не коментували.

Раніше стало відомо, що заступник голови ЦВК Курултаю кримськотатарського народу Назім Меметов перебуває в Красногвардійському відділенні слідчого комітету в анексованому Росією Криму.

Смедляєв раніше повідомляв, що у Меметова проходили неодноразові перевірки з боку енергопостачальних компаній і підконтрольних Росії правоохоронних органів через донос від сусідів.

 

Порошенко призначив очільником столичного управління СБУ «прокурора, який уникнув люстрації»

Президент України Петро Порошенко своїм указом №223/2018 звільнив Сергія Семочка з посади начальника головного управління Служби безпеки України в Києві та Київській області. Замість нього, згідно з розпорядженням президента, управління очолить Олег Валендюк.

Водночас іншим указом, №225/2018, він призначив Семочка першим заступником голови Служби зовнішньої розвідки України.

Усі укази датовані 31 липня.

Семочко очолював управління СБУ в Києві та Київській області від травня.

У липні 2015 року програма «Схеми» встановила, що Олег Валендюк підлягає люстрації, але залишився на посаді. На час Революції гідності Валендюк обіймав посаду заступника начальника головного управління Генпрокуратури України, а тому підпадав під люстрацію, відповідно до частини 2 статті 3 закону України «Про очищення влади».

15 жовтня 2014 року, у день, коли набрав чинності закон про люстрацію, Валендюк надіслав запит до Генпрокуратури України, чи підпадає він під звільнення. 16 жовтня йому відповіли, що так. 17 жовтня Валендюк подав позов в Окружний адміністративний суд Києва з проханням заборонити його звільнення. І наступного робочого дня, 20 жовтня, з’явилася судова ухвала – заборонити Генпрокуратурі звільняти прокурора Валендюка з займаної посади.

У квітні 2018 року менеджер групи реформи органів правопорядку «Реанімаційного пакету реформ» Володимир Петраковський повідомив, що Олег Валендюк претендує на посаду директора територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Києві.

Зокрема, в анкеті Валендюк вказав, що проходить військову службу за контрактом. Однак не уточнив, в яких саме військах.

Кар’єру прокурора Олег Валендюк розпочав у 1998 році на посаді прокурора відділу загального нагляду прокуратури Вінницької області. У період з 2014 до 2017 року він задекларував 982,6 тисячі гривень зарплати в органах прокуратури.

Денісова заявляє, що отримала лист від Москалькової про стан здоров’я Сенцова місячної давнини

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова заявляє, що отримала від російського омбудсмена Тетяни Москалькової лист, у якому та розповідає про свій візит 28 червня до засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова.

«Сьогодні отримала лист від омбудсмена Росії Тетяни Москалькової про її візит до Олега Сенцова 28 червня цього року, в якому вона розповідає мені про стан здоров’я Олега. І тут, як то кажуть, є два нюанси… Перший – минув уже понад місяць з того моменту, і говорити про його релевантність, коли Олег продовжує голодувати, не доводиться. Другий – того ж дня я була під дверима колонії, а її кортеж проїхав повз, не зупинившись», – пише Денісова у Facebook.

Вона оприлюднила датований 19 липням документ, автентичність якого не підтверджена. У ньому Москалькова описує стан Сенцова як задовільний.

Український режисер Олег Сенцов був засуджений у Росії в серпні 2015 року на 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у плануванні терактів в анексованому Криму. Він провину не визнає. 14 травня Сенцов оголосив безстрокове голодування, вимагаючи звільнення українських політв’язнів у Росії.

28 червня Москалькова відвідала колонію «Білий ведмідь» у місті Лабитнангі, в якій 46-й день голодує громадянин України Олег Сенцов. Кортеж доставив її до колонії, об’їхавши Денісову, яка чекала перед воротами пенітенціарного закладу.

25 липня Європейський суд з прав людини закликав Сенцова припинити голодування й прийняти лікування, яке покращить його стан.

Водночас суд вимагає від Росії невідкладно надати Сенцову необхідне лікування в медичній установі.

Активісти в Україні і по всьому світу продовжують вимагати від Росії та її президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців. Акції проходять у різних країнах і на різних континентах під гаслами #FreeOlegSentsov і #SaveOlegSentsov.

Вища кваліфікаційна комісія суддів оголосила конкурс на посади в Антикорупційному суді

Вища кваліфікаційна комісія суддів оголосила конкурс на посади 39 суддів Вищого антикорупційного суду, зокрема на 12 посад до апеляційної палати.

Документи прийматимуть із 8 серпня до 14 вересня.

У ВККС зазначили, що вже отримали 610 заявок кандидатів. Однак той, хто не реєструвався, все одно зможе подавати документи.

31 липня у Вищій раді правосуддя повідомили, що в складі Вищого антикорупційного суду буде 39 суддів.

Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня. У документ внесли поправку, яка забороняє суду приймати до розгляду апеляційні скарги на судові рішення, які ухвалені судами першої інстанції і не набули чинності.

Читайте також: «Пастка» для антикорупційного суду

12 липня депутати внесли зміни до закону «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з схваленням закону «Про Вищий антикорупційний суд». Закон забороняє розгляд апеляційних скарг щодо корупційних справ, переданих Національним антикорупційним бюро, іншими судами, окрім апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

21 червня Верховна Рада схвалила президентський законопроект про запуск Вищого антикорупційного суду.

Рубан хотів звільнення до суду – адвокат Рибін

Керівник Центру звільнення полонених «Офіцерський корпус» Володимир Рубан пропонував слідству укласти угоду, згідно з якою до початку судового процесу відбувся б його обмін на двох українських військових. Про це вночі 2 серпня повідомив адвокат Рубана Валентин Рибін.

«Володя Рубан, попри можливі негативні для нього наслідки, погодився ініціювати угоду зі слідством та запропонував індивідуальний обмін за формулою 1на 2, у результаті якого додому вже найближчими днями могли повернутися Сергій Глондарь та Олександр Коріньков, які перебувають у полоні з часів Іловайського котла (серпень 2014 року – ред.)», – написав адвокат у Facebook.

Також про це: Україну не зацікавив обмін Рубана, запропонований угрупованням «ДНР» – адвокат

Правоохоронці завершили розслідування провадження, в якому фігурують заарештовані нині керівник Центру звільнення полонених «Офіцерський корпус» Володимир Рубан та народний депутат Надія Савченко, повідомила Радіо Свобода 1 cерпня речниця генерального прокурора Лариса Сарган.

Спікер ГПУ Андрій Лисенко, зі свого боку, розповів Радіо Свобода, що «матеріали справи передаються стороні захисту для ознайомлення».

Рубана затримали 8 березня на КПВВ «Майорське». За версією правоохоронців, він намагався перевезти велику кількість зброї з окупованої території Донецької області.

Його підозрюють у незаконному поводженні зі зброєю та підготовці терактів, зокрема збройних замахів на державних діячів та політичних лідерів, серед яких президент України Петро Порошенко, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк й секретар РНБО Олександр Турчинов. Сам Рубан звинувачення відкидає.

Як заявляв голова Служби безпеки України Василь Грицак, затримавши Рубана, СБУ вдалося «запобігти масштабним терористичним актам», які мали бути вчинені у Києві й інших містах України. Він заявив, що рівень терористичної загрози «був найбільшим за часи незалежності України».

Пізніше в цій справі заарештували народного депутата Надію Савченко. Вона заявляла, що планувала не теракт, а лише «політичну провокацію».

Залишився підпис Трампа: Конгрес США схвалив виділення 250 мільйонів на безпекову допомогу Україні

Законопроект, який передбачає виділення в 2019 році 250 мільйонів доларів на безпекову допомогу Україні, пройшов обидві палати американського Конгресу. 1 серпня Сенат підтримав проект закону про бюджет США на потреби національної оборони, який передбачає такі асигнування.

«Із зазначеної суми 50 мільйонів доларів має бути спрямовано на летальні види озброєнь», – вказує у Facebook посольство України у США.

Тепер документ потрапить на стіл президента США Дональда Трампа, щоб стати законом після його підпису.

До документа включили основні положення проекту закону про співпрацю з Україною з питань кібербезпеки, який передбачає допомогу Україні в посиленні спроможностей щодо захисту від кібератак. Зокрема, Державному департаменту доручили подати до Конгресу доповідь про стан співробітництва з Україною у сфері кібербезпеки з метою пошуку нових напрямів взаємодії та підтримки.

Наприкінці 2017 року адміністрація президента США Дональда Трампа ухвалила рішення про продаж Україні летальної зброї, у тому числі протитанкових ракетних комплексів Javelin. 1 березня Державний департамент США схвалив продаж Україні 210 протиракетних комплексів Javelin і 37 пускових установок до них на загальну суму близько 47 мільйонів доларів.

Читайте також: 210 джавелінів для України: один на три російські танки на Донбасі

«Джавелін» (Javelin) – американський переносний протитанковий ракетний комплекс (ППРК), призначений для ураження бронетехніки, танків, а також БПЛА, вертольотів і гвинтомоторних літаків, що заходять на посадку.

Чиновниці Херсонської міськради Гандзюк надали охорону – юрист

Активістці, виконувачці обов’язків керуючої справами Херсонської міськради Катерині Гандзюк надали державну охорону, повідомив юрист Масі Найєм на своїй сторінці у Facebook.

«Поліція задовольнила клопотання адвоката Катерини Гандзюк про надання держохорони. На цей момент їй надали таку охорону», – написав Масі Найєм.

Читайте також – Напади на активістів. Провалена реформа правоохоронної системи чи непокаране зло?

Виконувачку обов’язків керуючого справами Херсонської міської ради Катерину Гандзюк шпиталізували після нападу, який стався вранці 31 липня близько 8:30. Коли жінка вийшла з під’їзду свого будинку, щоб іти на роботу, до неї підбіг невідомий, одягнений у чорне. Він плеснув в обличчя Гандзюк невідомою речовиною і втік.

Спочатку правоохоронці кваліфікували напад на Катерину Гандзюк як «хуліганство», а потім перекваліфікували на «умисні тяжкі тілесні ушкодження, вчинені з метою залякування потерпілого». 1 серпня у ГПУ повідомили, що напад кваліфікують як «замах на умисне вбивство, вчинений з особливою жорстокістю».

Гандзюк переправили авіацією до Києва.

Це вже третій цього літа напад на відомих у Херсоні людей. У червні невідомі особи атакували з ножем «автомайданівця» Віталія Устименка, того ж місяця двоє чоловіків побили головного редактора херсонського сайту «Мост» Сергія Нікітенка.

Прокуратуру в Херсоні закидали димовими шашками з вимогою розслідувати напади на активістів

Управління Нацполіції у Херсонській області й обласну прокуратуру 1 серпня пікетували активісти, вимагаючи належним чином розслідувати резонансні випадки нападів у Херсоні.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, під час пікетування прокуратури прокурор Херсонської області Віталій Тригубенко погодився зустрітися з протестувальниками лише після застосування ними димових шашок. Він пообіцяв активістам, що усі випадки нападів на херсонських активістів будуть ретельно розслідувані. 

В акції взяли участь активісти «Національного корпусу», «Бузького гарду» з Миколаєва, а також депутати Херсонської міськради і небайдужі громадяни. Брали участь і представники київських громадських організацій, зокрема — юрист Масі Найєм, брат народного депутата Мустафи Найєма.

Зокрема, пікетувальники вимагали активізувати розслідування замаху на в. о. керуючого справами Херсонської міськради, відомої у місті громадської діячки Катерини Гандзюк, яку 31 липня вранці облили, ймовірно, кислотою, біля її будинку.

В управлінні поліції у Херсонській області з учасниками акції спілкувалися в. о. начальника управління Микола Цап і заступник начальника слідчого управління – керівник відділу розслідування злочинів проти життя і здоров’я Віталій Марчук. Начальник управління, Артур Меріков, за словами, Миколи Цапа, перебуває у відпустці. На запитання активістів, чи не має начальник наміру перервати відпочинок через надзвичайну подію у обласному центрі, його заступник не дав конкретної відповіді.

Речниця генпрокурора Лариса Сарган у відповідь на застосування димових шашок під прокуратурою в Херсоні закликала активістів не заважати працювати слідчим. «Слідством мають займатися професіонали, а піаром – політики, навіть гріючись зараз на теплому березі Єгипту», – написала Сарган у Facebook.

Виконувачка обов’язків керуючого справами Херсонської міської ради Катерина Гандзюк перебуває в реанімаційному відділенні обласної клінічної лікарні після нападу, який стався вранці 31 липня близько 8:30. Коли жінка вийшла з під’їзду свого будинку, щоб іти на роботу, до неї підбіг невідомий, одягнений у чорне. Він плеснув в обличчя Гандзюк невідомою речовиною і втік.

Це вже третій цього літа напад на відомих у Херсоні людей. У червні невідомі особи атакували з ножем «автомайданівця» Віталія Устименка, того ж місяця двоє чоловіків побили головного редактора херсонського сайту «Мост» Сергія Нікітенка.

 

Кількість охочих укласти контракт із ВМС за рік зменшилася на 30% – командування

Від 1 серпня 2017 року і до сьогодні контракт із Військово-морськими силами України уклали 1 117 особи, що приблизно на 30% менше ніж рік тому, повідомив начальник управління персоналом – заступник начальника штабу Командування ВМС України Олександр Шевченко на зустрічі з нагоди дворіччя першого вербувального центру ВМС.

«З цієї понад тисячі чоловіків і жінок понад 60% пройшли через вербувальні центри. Молодь цікавиться військовою службою за контрактом, хоче йти в армію і на флот, але передусім цікавиться соціальним захистом», – зазначив капітан 1-го рангу Шевченко.

Він додав, що в рамках співпраці з вербувальними центрами США найближчим часом очікується візит вербувальників ВМС Сполучених Штатів, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Читайте також: «На перемогу в цій війні мають працювати і військові, і цивільні» – командувач ВМС України

На сьогодні у Військово-морських силах строковики складають 15%, решта в особовому складі – контрактники.

Про те, що «приплив і плинність кадрів майже однакові» раніше в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода заявив командувач ВМС Ігор Воронченко. «Завданням є сприяти тому, щоб контракт укладали на другий, третій термін. Це, власне кажучи, залежить від багатьох факторів – соціальних, комунікативних. Наприклад, такий чинник, як заробітна плата. Не від нас залежить те, що середня заробітна плата в країні перевищує зарплатню контрактника ВМС», – додав віце-адмірал.

Перший вербувальний центр ВМС Збройних сил Україні в Одесі відкрили на початку серпня в 2016 році. Згодом подібний центр розпочав роботу в Миколаєві. Головними завданнями вербувальних центрів є надання інформації громадянам щодо військової служби за контрактом у Військово-морських силах, комплектування частин, які входять до цього роду військ.

12 років за шпигунство: суд у Харкові визнав винним 84-річного Мехті Логунова

Орджонікіндзевський районний суд у Харкові засудив 84-річного Мехті Логунова до 12 років позбавлення волі після того, як визнав його винним у збиранні секретної інформації, яку він нібито планував передавати Росії. Про ухвалений 30 липня вирок повідомив адвокат Максим Шаповалов.

За даними адвоката, Логунов визнаний винним у збиранніінформації, пов’язаної з оборонною промисловістю України.

Харківська обласна прокуратура повідомила, що місцевий житель визнав винним у державній зраді і засуджений до 12 років ув’язнення, але не назвала відповідача.

«У поле зору Служби безпеки України зловмисник потрапив у серпні 2017 року. Діючи на шкоду обороноздатності та державній безпеці України він збирав відомості щодо державного оборонного замовлення, яке виконується одним із наукових центрів міста на підставі угод з Міністерством оборони України», – вказала прокуратураю

Ще один адвокат Логунова Дмитро Тихоненков сказав, що подаватиме апеляцію на рішення суду.

Росія у 2014 році окупувала український півострів Крим. Того ж року Москва стала навчати, допомагати зброєю та особовим складом бойовикам, які на Донбасі від квітня 2014 року ведуть збройну боротьбу проти урядових сил. Внаслідок цього конфлікту загинули понад 10 тисяч 300 людей.

Президент Словаччини назвав байкерів «Нічні вовки» причетними до анексії Криму

Президент Словацької Республіки Андрей Кіска у своєму виступі 31 липня наголосив, що російське об’єднання байкерів «Нічні вовки» поруч зі спеціальними підрозділами російської армії взяло участь у військових операціях в Криму».

«Нічні вовки» є інструментом режиму, який займається відторгненням територій сусідньої країни – анексії частини України, що суперечить міжнародному праву», – наголосив словацький президент, звернувши при цьому увагу на те, що Словаччина не визнала і не визнає анексію Криму.

На думку президента Словаччини, «діяльність байкерської банди є очевидним ризиком для безпеки країни. Заснування так званого «європейського представництва» «Нічних вовків» у Словаччині водночас є насмішкою над офіційною позицією Словацької республіки щодо анексії Криму і російської політики».

Андрей Кіска закликав уряд країни сформувати необхідні умови для «дієвого втручання проти діяльності сумнівних об’єднань», які ширяться в країні.

«Гадаю, що чекати, коли об’єднання, яке служить чужій країні, розпочне на терені Словацької республіки порушувати закон, є убогою стратегією безпеки», – наголосив у своєму виступі президент Словаччини Андрей Кіска.

Читайте також: Російські «Нічні вовки» і «Словацькі новобранці»: як російські байкери отаборилися в Словаччині

Наприкінці червня словацькі ЗМІ повідомили, що прокремлівські байкери «Нічні вовки» створили в Словаччині «табір» у військовому стилі – у селі Долна Крупа (Dolná Krupá) поблизу міста Трнава, що на заході країни. Громадські активісти країни з цього приводу висловлювали занепокоєння.

 

Порошенко звільнив голову Чернігівської ОДА

Президент України Петро Порошенко звільнив Валерія Куліча з посади голови Чернігівської обласної державної адміністрації. Про це свідчить відповідний указ, оприлюднений на сайті голови держави.

Як йдеться в документі, посадовця звільнили згідно з поданою ним заявою.

Куліч очолив Чернігівську обласну державну адміністрацію 31 березня 2015 року.

Він був обраний народним депутатом України від Блоку Петра Порошенка за 205-м виборчим округом на Чернігівщині, але склав мандат у зв’язку з призначенням керівником області.

Портрет Сенцова вивісили на будівлі мерії Парижа

Портрет засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова вивісили на будівлі мерії Парижа, повідомила голова французької столиці Анн Ідальго у Twitter.

«Ми вимагаємо його звільнення і підтверджуємо нашу прихильність свободі думки й повазі до демократії», – пише Ідальго.

25 липня Європейський суд з прав людини закликав засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова припинити голодування й прийняти лікування, яке покращить його стан.

Водночас суд вимагає від Росії невідкладно надати Сенцову необхідне лікування в медичній установі.

Читайте також: Омбудсмен Денісова написала листа Москальковій з ініціативою обміну політв’язнів

Український режисер Олег Сенцов був засуджений у Росії в серпні 2015 року на 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у плануванні терактів в анексованому Криму. Він провину не визнає. 14 травня Сенцов оголосив безстрокове голодування, вимагаючи звільнення українських політв’язнів у Росії.

Активісти в Україні і по всьому світу продовжують вимагати від Росії та її президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців. Акції проходять у різних країнах і на різних континентах під гаслами #FreeOlegSentsov і #SaveOlegSentsov.

У Нацраді розповіли, скільки часу на тиждень телеканали присвячують ситуації на сході України

Українські телеканали присвячують висвітленню ситуації на сході України в середньому від п’яти до майже 10 годин на тиждень, повідомила Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, посилаючись на дані свого моніторингу.

Загалом в ефір розважально-інформаційних телеканалів упродовж тижня, коли проводився моніторинг, вийшло 465 повідомлень про ситуацію на сході України, повідомив член Нацради Сергій Костинський. За його словами, найбільше уваги цій темі присвячує ІСTV. За рік показник цього телеканалу значно зріс. Водночас на телеканалах «1+1» та «Інтер» порівняно з минулим роком кількість програм, присвячених цій темі, зменшилася.

Згідно з даними моніторингу, інформаційні телеканали подавали найбільше статистичної інформації, а загальна кількість повідомлень щодо ситуації на Донеччині й Луганщині становила 2544, що охоплює майже 10 годин ефірного часу. Найбільше інформації пропонують «5 канал», «Громадське телебачення», найменше – NewsNetwork і «Обоз TV».

За словами Костинського, найбільше українські телеканали повідомляють про українську армію, поточну ситуацію на підконтрольній і тимчасово непідконтрольних територіях, стан і перспективи реінтеграції тимчасово непідконтрольних територій, а також про ситуацію на сході в контексті міжнародної політики.

У Нацраді повідомили, що моніторинг здійснювали у квітні. Загалом дослідники опрацювали 2 856 годин ефірного часу 16 телеканалів. Із них п’ять – розважально-інформаційні («Україна», «1+1», ІСTV, «Інтер» і «UA:Перший»), ще 11 – інформаційні («Громадське», «Еспресо», «ПравдаТУТ», «Прямий», NewsNetwork, NewsOne, ZIK, «5 канал», «24 канал», «112 Україна», «Обоз TV»).

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 300 людей.

Спецпрокурор США: Манафорт заробив понад 60 мільйонів доларів як консультант в Україні

Колишній голова виборчої кампанії Дональда Трампа Пол Манафорт заробив понад 60 мільйонів доларів, консультуючи підтримуваних Росією політиків в Україні, повідомив спеціальний прокурор США Роберт Мюллер у своїй заяві до суду в штаті Вірджинія.

За його словами, прокурори сподіваються довести, що Манафорт не вказав значної частини цих прибутків у свої податковій декларації.

Читайте також: Команда Манафорта використала на виборах у США відпрацьовані в Україні гасла?

За даними американських правоохоронців, Манафорт, зокрема, працював в Україні під час президентських виборів 2010 року і парламентських виборів у 2012 році. Крім того, він консультував українських політиків під час місцевих виборів і лобіював інтереси колишнього президента України Віктора Януковича.

Читайте також – Як Пол Манафорт обрав Україні президента Януковича: погляд напередодні суду

Восени 2017 року Манафорта та його колишнього помічника Ріка Ґейтса звинуватили у змові проти США. Слідчі, зокрема, вважають, що політтехнологи отримали «десятки мільйонів доларів» під час роботи в Україні й в період із 2006 до 2015 року вони провели через офшори 75 мільйонів доларів. На їхню думку, Манафортові вдалося відмити 30 мільйонів доларів.

У червні Манафортові змінили запобіжний захід із застави на тримання під вартою. За даними слідства, політтехнолог намагався впливати на свідків.

Янукович позивається до ГПУ і Луценка

Колишній президент України Віктор Янукович, звинувачений у державній зраді, позивається до Генеральної прокуратури і генпрокурора України Юрія Луценка.

Як повідомляє портал «Судова влада України», Янукович подав до Печерського райсуду Києва заяву «про захист честі, гідності і ділової репутації».

Коли саме це сталося, не уточнено.

Розгляд позову призначений на 13 вересня.

Речниця генпрокурора Лариса Сарган у Facebook пов’язала подачу позову з тим, що Оболонський райсуд Києва, який розглядає справу проти Януковича, 30 липня переходить до дебатів.

Читайте також: «Сім’я» Януковича підсанкційна ще рік, але «чорний список» може скорочуватися й далі

Наприкінці червня 2017 року суд перейшов до заочного розгляду в справі за звинуваченням Віктора Януковича у державній зраді.

Слідство інкримінує Януковичу три статті Кримінального кодексу України: ч. 5 ст. 27 (державна зрада), ч. 2 ст. 437 (пособництво у веденні агресивної війни); ч. 3 ст. 110 (пособництво в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України, що спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки).

Екс-президент України звинувачення відкидає. Віктор Янукович виїхав з України до Росії після розстрілів на Майдані у лютому 2014 року.

 

Медведєв прибув на військовий парад в окупованому Севастополі

Російський прем’єр-міністр Дмитро Медведєв прибув на набережну Севастополя, де відбувається парад на честь Дня Військово-морського флоту Росії, повідомляють 29 липня російські інформагенції.

Командувач Чорноморським флотом Росії Олександр Моїсеєв провів огляд бойових кораблів, вилаштуваних у парадному порядку. Цьому передували урочистий молебень та покладання квітів до меморіальної стіни на честь оборони міста в 1941–1942 роках.

Медведєв прибув до Севастополя ввечері 28 липня і взяв участь в в урочистому концерті, присвяченому 1030-річчю хрещення Русі.

Місцеві ЗМІ справжньою причиною приїзду російського прем’єра називають засідання з розгляду виконання «федеральної цільової програми» розвитку окупованого міста. Серед проблем – провал туристичного сезону, занепад комунального господарства, неналежний стан доріг, відсутність очисних споруд, на які були виділені два мільярди рублів (це близько 800 мільйонів гривень).

Востаннє Медведєв приїздив до Севастополя в серпні 2017 року.

Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.