Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук є достатньо фаховим, щоб обіймати посаду голови уряду, заявив у «Суботньому інтерв’ю» заступник гендиректора «Укроборонпрому» Мустафа Найєм, коментуючи власні слова Гончарука на записах, оприлюднених раніше цього тижня.

«Олексій має величезний досвід в тому, що відбувається в уряді. Він працював з усіма міністрами у минулому, у позаминулому уряді. Він був людиною, яка створювала дуже багато речей, які стосувалися дерегуляції. Тому він точно розбирається в економіці. Але, можливо, не так гарно, як інші. Але знову ж таки давайте оцінимо за результатами. Якщо результат його роботи буде поганий, не треба буде ніяких плівок», – сказав Найєм, коментуючи слова прем’єра, нібито він вважає себе «профаном» в економіці.

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук 17 січня повідомив, що написав заяву про відставку на ім’я спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова, але надіслав її президентові Володимиру Зеленському, а не Верховній Раді, тому що чинний уряд отримав повноваження «саме завдяки йому».

Гончарук заявив, що чекає на «політичне рішення президента».

15 січня у мережі з’явилася інформація, що прем’єр-міністр Олексій Гончарук нібито написав заяву про звільнення. Також з’явився аудіозапис, автентичність якого неможливо перевірити, на якому кілька людей обговорюють підготовку доповіді щодо економічної політики президента, а також причини й наслідки підвищення курсу гривні. Крім того, у записі, людина зі схожим на прем’єра голосом каже про свою некомпетентність в економічних питаннях.​

За повідомленнями, запис міг бути зроблений 16 грудня, і в нараді нібито брали участь, крім Гончарука, заступник голови Нацбанку Катерина Рожкова, міністр фінансів Оксана Маркарова, заступник керівника Офісу президента Юлія Ковалів та інші. Пізніше Ковалів заперечила свою участь у нараді.

Згодом у Кабінеті міністрів України назвали неправдивими поширені в інтернеті повідомлення про відставку голови уряду. А сам Гончарук заявив, що від моменту зміни влади в Україні проти неї працюють «багато людей, яким хотілось, щоб нам нічого не вдалося».
…

Український бізнесмен Ігор Коломойський має «величезний» вплив на державу, і це створює проблеми для президента України Володимира Зеленського. Про це у «Суботньому інтерв’ю» розповів заступник гендиректора «Укроборонпрому» Мустафа Найєм.

«Коломойський має величезний вплив на державу, на рішення, які приймаються, але мені здається, що зараз він – більше проблема президента, ніж його друг. І я думаю, що якби ми зараз спитали Володимира Зеленського, чи хотів би він позбавитися цієї проблеми, чи він спирається на Коломойського, то він обрав би перший варіант відповіді. Бо всі люди, які афілійовані з Коломойським зараз, по факту працюють, як іржа, в його команді, вони деструктивно впливають і на фракцію в парламенті, і на урядові рішення, і на сам уряд, і на рішення президента», – вважає Мустафа Найєм.

Чиновник вважає, що Коломойський може впливати не безпосередньо на Зеленського, а через наявні в нього інструменти.

«У нього є медіа, у нього є партнери, у нього є партнери-бізнесмени, у тому числі люди, які працюють у правоохоронних органах, в державних органах і так далі. Тому я не сказав би, що це буде так просто його позбавитися», – сказав заступник гендиректора «Укроборонпрому».

Наприкінці листопада Зеленський заявив, що Коломойський «не є президентом України». «Він – громадянин України, але більшість громадян України обрали європейську інтеграцію і курс на ЄС. Саме народ України обирає, куди нам йти», – зазначив Зеленський.

13 листопада вийшло інтерв’ю Ігоря Коломойського виданню The New York Times, де він запропонував Україні відмовитися від співпраці з Міжнародним валютним фондом на користь Росії. Він переконаний, що Європейський союз й НАТО ніколи не візьмуть Україну до свого складу.
…

Кабінет міністрів України 18 січня оприлюднив дані про доходи членів уряду. Згідно з ними, найменшу середню зарплату в 2019 році отримав міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет (32 тисячі386 гривень), а найбільшими є доходи міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

«Cередня заробітна плата в 2019 році у міністра внутрішніх справ Арсена Авакова – 100 041 грн. У грудні йому нараховано 186 541 грн, у тому числі надбавки – 49 225 грн, премії – 137 317 грн. У вересні, жовтні та листопаді його зарплата становила – 33 930 грн, 82 072 грн та 97 623 грн відповідно», – ідеться в повідомленні на сайті уряду.

У складі Кабінету міністрів ще кілька його членів отримують зарплату більшу, ніж у прем’єра. Це, зокрема, міністр юстиції Денис Малюська (75 тисяч 734 гривні), міністр фінансів Оксана Маркарова (62 тисячі 75 гривень), міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов (83 тисячі 947 гривень).

Середня заробітна плата самого прем’єр-міністра України в 2019 році становила 60 тисяч 479 гривень. «У грудні глава уряду отримав 76 190 грн, в тому числі надбавки становили 40 000 грн, а премія – 36 190 грн. У вересні зарплата Олексія Гончарука була – 61 916 грн, а в жовтні і лютому – 60 087 та 43 724 відповідно», – вказано в повідомленні.

Раніше цього тижня міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський розповів Радіо Свобода, яким чином його сукупний дохід у грудні 2019 року перевищив зарплату майже в дев’ять разів і склав понад 112 тисяч гривень. При цьому п’ять заступників міністра та державний секретар міністерства Ростислав Карандєєв отримали більші від міністра доходи – від 139 до 497 тисяч гривень.
…

Спільний документ підтримали також делегації країн Євросоюзу і США в Міжнародній морській організації
…

Державне бюро розслідувань України знову викликає на допит п’ятого президента України, народного депутата Петра Порошенка. Про це повідомили 18 січня у пресслужбі ДБР.

Зазначається, що Порошенка викликають на допит в якості свідка у двох кримінальних провадженнях.

Допити призначені на 21 та 24 січня.

10 грудня в Державному бюро розслідувань підтвердили Радіо Свобода відкриття кримінального провадження за фактом можливого скоєння державної зради Петром Порошенком під час підписання Мінських угод про врегулювання ситуації на Донбасі у 2015 році.

Раніше про відкриття такого провадження за своєю заявою повідомив колишній чиновник часів експрезидента Віктора Януковича Андрій Портнов.

У ДБР не змогли уточнити, яке це за рахунком провадження проти Петра Порошенка, відкрите ДБР. Станом на 20 листопада 2019 року таких проваджень було 13.

Колишній президент раніше заявляв, що справи, в яких він фігурує, інспіровані колишнім першим заступником голови адміністрації президента-втікача Януковича Андрієм Портновим і є «яскравим підтвердженням того реваншу, який сьогодні, як ракова пухлина, намагається поширюватися Україною».
…

Виконуючий обов’язки генерального консула України в Ростові-на-Дону Тарас Малишевський відвідав засудженого в окупованому Севастополі у «справі українських диверсантів» Володимира Дудку в колонії №11 Ставропольського краю Росії.

«У колонію №11 він прибув напередодні Нового року – 29 грудня, 10 днів пробув на карантині. Розповідав, що в колонії його поставили на дієту. Іноді буває «стрибає» тиск, тонометр поки що не віддали», – пояснив кореспонденту проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії Малишевський.

За його словами, Дудка часто відвідує церкву на території колонії. «Каже, що дуже сумує за онукою, передає всім привіт: родичам, правозахисникам в Києві, колишньому політв’язню Євгену Панову», – додав консул.

9 листопада 2016 року в Севастополі затримали співробітників кримського аналітичного центру «Номос» Дмитра Штиблікова і Олексія Бессарабова, а також їхнього близького друга Володимира Дудку. Усіх трьох звинуватили в підготовці диверсій в анексованому Криму на замовлення української розвідки.

Севастопольський міський суд 4 квітня цього року засудив Дудку і Бессарабова до 14 років в’язниці. Суд також призначив кожному штраф. Верховний суд Росії 15 жовтня відхилив скаргу захисту і затвердив вирок Дудці і Бессарабову.
…

У Офісі президента України повідомили, що під головуванням Володимира Зеленського відбулося засідання Ради національної безпеки і оборони, на якому була розглянута Стратегія національної безпеки України «Безпека людини – безпека країни».

«Стратегія стане основою для розробки інших документів стратегічного планування у сферах національної безпеки та оборони, які визначатимуть шляхи та інструменти їхнього забезпечення», – цитує президентська канцелярія слова секретаря Ради нацбезпеки і оборони Олексія Данілова.

За словами Данілова, зокрема, йдеться про стратегію людського розвитку, військової, громадської безпеки та цивільного захисту, розвитку оборонно-промислового комплексу, стратегії економічної, екологічної, інформаційної безпеки, кібербезпеки, національної розвідувальної програми тощо.

Як йдеться на сайті Офісу президента, Стратегією «пропонується вжити заходів для зменшення ймовірності ескалації конфлікту з РФ та напруги у двосторонніх відносинах».

Президент запропонував учасникам засідання впродовж тижня детально опрацювати проект Стратегії та подати свої пропозиції.

«Після цього ми зустрінемось і затвердимо документ», – сказав Володимир Зеленський.

Проєкт Стратегії національної безпеки був презентований у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі у грудні минулого року під час засідання спільної робочої групи Україна-НАТО. У Місії України при НАТО тоді повідомляли, що «учасники засідання підкреслили принципову відмінність проєкту документа від попередніх редакцій, яка полягає у визначенні найвищою цінністю в Україні людину, її безпеку і життя».
…

Міністерство культури, молоді та спорту опублікувало основні положення законопроєкту про протидію дезінформації. Як повідомила пресслужба відомства, нинішня презентація – другий етап громадського обговорення документа, перший був торік у листопаді.

«Публічне обговорення триватиме ще місяць, згодом відбудеться розгляд урядом і Верховною Радою», – йдеться в повідомленні.

15 листопада минулого року міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський і перший заступник міністра Анатолій Максимчук представили концепцію захисту інформаційного простору від дезінформації, розроблену міністерством, яку вони планують втілити в окремому законопроєкті.

Медіаспільнота виступила із заявою «щодо неприпустимості нових законодавчих обмежень свободи вираження поглядів в Україні». Журналісти, редактори та представники медійних організацій висловили перестороги, що «за систематичну публікацію маніпулятивних і неправдивих висловлювань політиків, журналісти будуть нести кримінальну відповідальність».

Концепція передбачає, зокрема, кримінальну відповідальність за «умисне, систематичне поширення дезінформації» і високі штрафи за поширення дезінформації. Законопроєктом також пропонується запровадити інститут уповноваженого з питань інформації.
…

Президент України Володимир Зеленський заявляє, що вирішив «дати шанс» урядові прем’єра Олексія Гончарука. Як повідомляє пресслужба президента, Зеленський сказав про це під час зустрічі з Гончаруком 17 січня, розглянувши його звернення про відставку.

«Я вирішив надати вам і вашому уряду шанс, якщо ви вирішите деякі речі, які сьогодні дуже важливі й турбують наше суспільство. Зараз не той час, щоб розхитувати державу економічно й політично», – сказав Зеленський.

Зокрема, уряд повинен представити главі держави нову концепцію заробітних плат керівників міністерств, відомств, державних компаній та їхніх заступників з урахуванням ситуації в країні. «Це повинна бути нормальна заробітна плата. Ми розуміємо, що це дуже серйозні фахівці, але я хочу мати спільну думку з вами й міністрами, що такі зарплати можуть бути сьогодні в Україні у такій ситуації, в якій перебуває наша економіка. Коли ви і ваш уряд піднімете економіку – можна буде піднімати ці заробітні плати», – цитує Зеленського його пресслужба.

Із тими міністрами, які не погодяться працювати за запропоновану урядом зарплату, доведеться прощатися, сказав президент.

Також він поставив прем’єру завдання врегулювати ситуацію з преміями, які передбачаються топменеджерам НАК «Нафтогаз України» за отримання компенсації від ПАТ «Газпром», а також наголосив на важливості зміцнення уряду шляхом проведення кадрових змін.

«Ми з вами хочемо зміцнення уряду. Тому я вас дуже прошу знайти слабкі місця й замінити тих чи інших керівників міністерств, згідно з їхніми професійними даними», – сказав Зеленський.

Також президент заявив про необхідність переформатувати окремі центральні органи виконавчої влади, зокрема, розділити функції у низці міністерств.

«У нас було об’єднання деяких міністерств. На початку це було правильне рішення, тому що у нас професійний, кадровий голод і невеликий бюджет. Мені здається, час показав, що деякі міністерства повинні бути розділені», – сказав президент.

Володимир Зеленський також попросив Олексія Гончарука налагодити роботу з народними депутатами всіх фракцій і з парламентськими комітетами.

Зі свого боку, прем’єр-міністр «подякував президентові за довіру і погодився із запропонованими змінами, які необхідно провести найближчим часом», йдеться в повідомленні.

«Ми готові виконати поставлені вами завдання», – сказав Гончарук.

Прем’єр також пообіцяв до 4 лютого підготувати проміжний звіт про діяльність Кабміну і представити його в парламенті.

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук 17 січня повідомив, що написав заяву про відставку на ім’я спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова, але надіслав її президентові Володимиру Зеленському, а не Верховній Раді, тому що чинний уряд отримав повноваження «саме завдяки йому».

Гончарук заявив, що чекає на «політичне рішення президента». 

15 січня у мережі з’явилася інформація, що прем’єр-міністр Олексій Гончарук нібито написав заяву про звільнення. Також з’явився аудіозапис, автентичність якого неможливо перевірити, на якому кілька людей обговорюють підготовку доповіді щодо економічної політики президента, а також причини й наслідки підвищення курсу гривні. Крім того, у записі, людина зі схожим на прем’єра голосом каже про свою некомпетентність в економічних питаннях.​

За повідомленнями, запис міг бути зроблений 16 грудня, і в нараді нібито брали участь, крім Гончарука, заступник голови Нацбанку Катерина Рожкова, міністр фінансів Оксана Маркарова, заступник керівника Офісу президента Юлія Ковалів та інші. Пізніше Ковалів заперечила свою участь у нараді.

Згодом у Кабінеті міністрів України назвали неправдивими поширені в інтернеті повідомлення про відставку голови уряду. А сам Гончарук заявив, що від моменту зміни влади в Україні проти неї працюють «багато людей, яким хотілось, щоб нам нічого не вдалося».

 
…

Захист фігуранта ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» Арсена Джеппарова 17 січня відвідала його в СІЗО міста Шахти у Ростовській області Росії. Джеппарова опитали під протокол щодо стану його здоров’я і умов утримання, написав адвокат Айдер Азаматов у фейсбуці.

«Арсен дуже незадоволений умовами утримання і «якістю» медичної допомоги, просив захисника, щоб його перевезли в СІЗО-1 Ростова-на-Дону, так як там хоч ставлення до людей більш-менш нормальне, на відміну від СІЗО міста Шахти. Стан здоров’я Арсена поганий. Його відвели до фельдшера, який оглянувши його фурункули (чиряки), що з’явилися за вухом, дав йому антибіотики і сказав, що потрібно пропити шість днів – і це все, що може медичний працівник ізолятора», – зазначив адвокат.

За його словами, Джеппарову не хочуть проводити необхідні медичні процедури, бо в будь-який момент може знадобитися його участь в суді.

«Арсен пояснив захиснику, що у вусі у нього з’явилися різні шуми і у нього погіршується слух, в вусі «стріляє», з’явився біль», – додав Азаматов.

Адвокат зазначив, що Джеппаров домагався зустрічі з фельдшером СІЗО близько місяця.

«Вважаю таку бездіяльність з боку СІЗО міста Шахти тортурами щодо Джеппарова, які вже призвели до проблем зі здоров’ям. Очевидно, захист Джеппарова буде реагувати на такі порушення прав людини, пов’язані з отриманням належної і кваліфікованої медичної допомоги в умовах СІЗО», – заявив адвокат Джеппарова.

Коментарі співробітників адміністрації СІЗО міста Шахти з приводу відмови в наданні медичної допомоги фігуранту ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» поки відсутні.

Днями українська омбудсмен повідомила, що у Джеппарова з’явилася пухлина. 

Південний окружний військовий суд в Ростові-на-Дону 12 листопада засудив до ув’язнення в колонії шістьох фігурантів ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір». Згідно з рішенням суду, Муслім Алієв засуджений до 19 років ув’язнення, Інвер Бекіров – до 18 років, Емір-Усеїн Куку – до 12 років, Вадим Сірук – до 12 років, Арсен Джеппаров – до 7 років і Рефат Алімов – до 8 років.

Відбувати ці терміни вони будуть в колонії суворого режиму.

Обвинувачені у цій справі були затримані в лютому-квітні 2016 року в Ялті. Їх звинувачують у причетності до забороненої у Росії ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір».

Міністерство закордонних справ України вимагає від Росії звільнити фігурантів ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір».
…

Верховна Рада України схвалила заяву, якою закликає президента і парламент Італії «в рамках своїх повноважень» забезпечити прозорість, об’єктивність і неупередженість апеляційного провадження стосовно засудженого в Італії військовослужбовця Національної гвардії України Віталія Марківа.

Парламент ухвалив відповідний проєкт постанови на засіданні 17 січня. «За» проголосували 323 депутати.

Парламент України вважає, що справа Марківа продемонструвала «очевидні порушення принципів верховенства права, гарантій на справедливий суд та одного з ключових принципів кримінального процесу – презумпції невинуватості».

Читайте також: Справа Марківа в Італії: які шанси в апеляційному суді

«[Верховна Рада] звертає увагу, що процес проходив у глибоко антиукраїнській атмосфері, докази сторони обвинувачення базувалися на чутках й упередженнях, суд відхилив запит на проведення огляду місця події на горі Карачун (поданий захистом Марківа), а ймовірна причетність російської та проросійської сторони, присутніх там під час трагедії, не розслідувалась», – йдеться в заяві.

Парламент також протестує проти звинувачення України у порушенні міжнародного гуманітарного права і залучення Української держави до згаданої справи як цивільного відповідача і «категорично засуджує використання неприйнятних формулювань в матеріалах вироку, згідно яких українська армія є «повсталими українцями, що захопили «Карачун», стверджується, що «стріляти по цивільних було звичним способом дій української армії та НГУ», а військові дії на сході України називаються «триваючою громадянською війною».

У липні минулого року італійський суд засудив нацгвардійця Віталія Марківа до 24 років в’язниці, визнавши його «активним співучасником умисного убивства» італійського фотографа Адреа Рокеллі під час бойових дій на Донбасі в 2014 році.

За даними Офісу президента України, розгляд апеляції на вирок очікується навесні 2020 року. 

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков назвав вирок несправедливим.

Захист Марківа назвав вирок «політичним».

Президент Володимир Зеленський доручив МЗС і ГПУ «докласти максимум зусиль» для повернення Марківа.
…

Президент України Володимир Зеленський вимагає від правоохоронних органів за два тижні встановити причетних до запису розмов під час зустрічі прем’єр-міністра Олексія Гончарука, міністрів і представників Національного банку України, повідомляє пресслужба голови держави.

«Вимагаю, щоб за два тижні, якомога швидше ми з вами отримали інформацію – хто вів записи… Знайти, хто це зробив, і з цим розібратися», – сказав Зеленський.

За повідомленням, президент заявив про це 17 січня під час зустрічі з керівниками Служби безпеки України, Офісу генерального прокурора, Міністерства внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань й Управління державної охорони.

Крім того, за словами Зеленського, у межах кримінального провадження має бути чітко встановлене коло осіб, які були присутні на переговорах, і з’ясовані обставини, за яких вони відбувалися.

«У засобах масової інформації було багато фейків щодо присутності тих чи інших посадових осіб. Фотографія, яка є у ЗМІ, – з’ясувати, чи справді всі ці люди були учасниками, чи ні», – цитує голову держави його пресслужба.

Він додав, що, за словами прем’єр-міністра, було декілька переговорів, і зустріч, з якої був оприлюднений перший уривок, тривала п’ять годин.

Зеленський також закликав упродовж цих двох тижнів «напрацювати необхідні заходи, щоб унеможливити подібні інциденти в майбутньому й технічно забезпечити захист інформації».

«Несанкціоноване прослуховування і фіксування розмов не повинне мати місце у приміщеннях органів державної влади всіх рівнів, адже це питання національної безпеки», – йдеться в повідомленні.

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук 17 січня повідомив, що написав заяву про відставку на ім’я спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова, але надіслав її президентові Володимиру Зеленському, а не Верховній Раді, тому що чинний уряд отримав повноваження «саме завдяки йому».

Гончарук заявив, що чекає на «політичне рішення президента». Володимир Зеленський наразі не коментував це питання.

15 січня у мережі з’явилася інформація, що прем’єр-міністр Олексій Гончарук нібито написав заяву про звільнення. Також з’явився аудіозапис, автентичність якого неможливо перевірити, на якому кілька людей обговорюють підготовку доповіді щодо економічної політики президента, а також причини й наслідки підвищення курсу гривні. Крім того, у записі, людина зі схожим на прем’єра голосом каже про свою некомпетентність в економічних питаннях.​

За повідомленнями, запис міг бути зроблений 16 грудня, і в нараді нібито брали участь, крім Гончарука, заступник голови Нацбанку Катерина Рожкова, міністр фінансів Оксана Маркарова, заступник керівника Офісу президента Юлія Ковалів та інші. Пізніше Ковалів заперечила свою участь у нараді.

Згодом у Кабінеті міністрів України назвали неправдивими поширені в інтернеті повідомлення про відставку голови уряду. А сам Гончарук заявив, що від моменту зміни влади в Україні проти неї працюють «багато людей, яким хотілось, щоб нам нічого не вдалося».

 
…

Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав звільнення Альони Бабак з посади міністра розвитку громад і територій. За висловився 21 народний депутат, проти – жодного, четверо утрималися.

При цьому кілька парламентарів висловилися проти того, що на засіданні не була присутня сама Бабак, щоб відзвітувати про виконану роботу та причини звільнення. На це зокрема завернув увагу член депутатської групи «За майбутнє» Ігор Гузь.

Читайте також: Міністр Альона Бабак про холодні батареї, ОСББ, об’єднання громад і справу Садового​

«Якщо ми будуємо якісь цивілізовані європейського штибу стосунки, було б правильно, якби пані міністерка прозвітувала за свою роботу за декілька місяців, друге: аргументувала нам, і це дуже важливо, як на мене, чому вона йде з посади. Це можуть бути різні аргументи, політичні, психологічні, несумісність якась, інші моменти. Дуже важливо, щоб ми ці речі розуміли. Гаразд, якщо немає пані Бабак, повинен бути хтось із представників уряду, який має теж аргументувати, яка все-таки причина того, що людина попрацювала буквально декілька місяців і фактично йде з посади. Це насправді дуже важливо, бо в іншому випадку призначення й звільнення будуть відбуватися отак: написали заяву, в інтернеті ми почитали і все», – сказав він.

Схожі думки висловили представник фракції «Голос» Роман Лозинський та представниця «Батьківщини» Альона Шкрум.

Натомість парламентар від «Слуги народу» Олександр Корнієнко заявив, що задачу звітувати про свою роботу можна поставити наступному міністру. Він також заявив, що ідея відмовитися від посади віце-прем’єра з питань розвитку регіону була «хибною».

Читайте також: Зміна складу уряду, незмінність на Донбасі та ріст тарифів: 12 прогнозів на 2020 рік​

«Потрібен саме віце-прем’єр, тому що багато питань потребує координації саме кількох міністерств. На жаль, пані Альона не могла цього робити як міністр. Це один з висновків щодо державної регіональної політики, нам потрібна координуюча функція цього міністерства. Для реалізації державної політики воно має охоплювати багато сфер. Тому є пропозиція від прем’єр-міністра, щоб це був віце-прем’єр-міністр», – заявив Корнієнко.

На цьому ж засіданні комітет підтримав призначення Денис Шмигаля віце-прем’єр-міністром України і міністром з розвитку громад та територій України. За його кандидатуру висловилися 22 народні депутати, проти – нуль. Четверо утрималися.

Альона Бабак очолювала міністерство з розвитку громад та територій з 29 серпня 2019 року. Денис Шмигаль з 2 серпня 2019 року очолював Івано-Франківську обласну державну адміністрацію. 
…

В Офісі президента України підтвердили отримання заяви про відставку голови уряду Олексія Гончарука, Володимир Зеленський розгляне цю заяву, йдеться в повідомленні.

«Президент України отримав подане прем’єр-міністром Олексієм Гончаруком прохання про відставку. Глава держави розгляне зазначену заяву. Про результати розгляду Офіс президента України повідомить окремо», – вказано в повідомленні у фейсбуці.

Раніше сам Гончарук підтвердив, що написав заяву про відставку.

15 січня у мережі з’явилася інформація, що прем’єр-міністр Олексій Гончарук нібито написав заяву про звільнення. Також з’явився аудіозапис, автентичність якого неможливо перевірити, на якому кілька людей обговорюють підготовку доповіді щодо економічної політики президента, а також причини й наслідки підвищення курсу гривні. Крім того, у записі, людина зі схожим на прем’єра голосом каже про свою некомпетентність в економічних питаннях.​

За повідомленнями, запис міг бути зроблений 16 грудня, і в нараді нібито брали участь, крім Гончарука, заступник голови Нацбанку Катерина Рожкова, міністр фінансів Оксана Маркарова, заступник керівника Офісу президента Юлія Ковалів та інші.

Пізніше Ковалів заперечила свою участь у нараді.

Пізніше в Кабінеті міністрів України назвали неправдивими поширені в інтернеті повідомлення про відставку голови уряду. А сам Гончарук заявив, що від моменту зміни влади в Україні проти неї працюють «багато людей, яким хотілось, щоб нам нічого не вдалося».
…

В анексованому Росією Криму на закритому засіданні 16 січня підконтрольний Кремлю суд залишив під арештом фігуранта другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Джеміля Гафарова, повідомляє громадське об’єднання «Кримська солідарність».

Повідомляється, що на засіданні розглядалася апеляційна скарга захисника Гафарова на продовження запобіжного заходу. Сторона захисту вказувала на стан здоров’я Гафарова, який викликає занепокоєння.

Також йшлося, що в підконтрольному Росії Залізничному районному суді Сімферополя перебуває на розгляді адміністративний позов про визнання незаконності, бездіяльності адміністрації СІЗО Cімферополя, зокрема, щодо медичного обстеження Гафарова.

Раніше сторона захисту повідомляла, що фігурант «справи Хізб ут-Тахрір» Джеміль Гафаров з 25 жовтня не отримує необхідних медикаментів в СІЗО Сімферополя.

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова 11 листопада повідомляла про погіршення стану здоров’я українських політв’язнів з анексованого Криму, серед яких згадувала і про Джеміля Гафарова.

Джеміль Гафаров має третю групу інвалідності, хронічне захворювання нирок і проблеми з серцем.
…

«Мушу вчергове попередити СБУ: у разі вашої бездіяльності, концерти спокійно не пройдуть» – Володимир Ар’єв
…

Заарештованому в анексованому Криму проукраїнському активісту Олегові Приходьку не дозволяють побачення з близькими і архієпископом Кримської єпархії ПЦУ Климентом. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії розповів адвокат Назім Шейхмамбетов.

«Ми з ним бачилися. Стан більш-менш нормальний – літня людина. Він трохи схуд. Злегка блідий. У нього якихось критичних скарг немає. Переніс легку застуду перед Новим роком. Йому не дають побачення з близькими родичами, слідство відмовляє в побаченні з архієпископом Климентом. Важко йому», – повідомив Шейхмамбетов.

16 січня стало відомо, що Приходьку висунули нове звинувачення в «незаконних придбанні, передачі, збуті, зберіганні, перевезенні або носінні вибухових речовин або вибухових пристроїв».

Раніше уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова звернулася до російської колеги Тетяни Москалькової з вимогою вжити заходів для допуску священника до Приходька.

У відповідь на це російські тюремники стверджували, що кримчанин Приходько не просив про зустріч зі священником у СІЗО.

Проукраїнський активіст Олег Приходько залишається під арештом у СІЗО до 10 лютого, оскільки підконтрольний Росії Верховний суд Криму 25 грудня залишив без задоволення апеляційну скаргу сторони захисту на продовження запобіжного заходу.

Раніше російська служба з фінансового моніторингу внесла кримчанина Олега Приходька в список осіб, причетних до екстремістської діяльності або тероризму.

 
…

Верховна Рада України 16 січня ухвалила заяву про повернення постійної делегації до Парламентської асамблеї Ради Європи у 2020 році. За відповідне рішення проголосували 348 народних депутатів.

Згідно з документом, парламент доручив своїй постійній делегації у ПАРЄ подати свої повноваження на затвердження для участі у щорічній сесії асамблеї цього року.

«Метою участі делегації України в роботі ПАРЄ є недопущення збереження існуючої ситуації в Європі, яка склалася у результаті агресивної зовнішньої політики Російської Федерації, доведення об’єктивної інформації про протиправні дії Російської Федерації на окупованих територіях нашої держави та зусилля України для припинення збройної агресії з боку країни-члена Ради Європи і подолання її наслідків, а також недопущення використання трибуни ПАРЄ для поширення неправдивих наративів про ситуацію в Україні», – йдеться у заяві.

Крім того, у заяві йдеться про необхідність ратифікації Росією Європейської хартії регіональних мов або мов національних меншин відповідно до зобов’язань Росією, взятих при вступі до Ради Європи.

Українські парламентарії також закликали країни-члени Ради Європи посилити зусилля зі спонукання російської сторони до виконання її міжнародних зобов’язань як члена Ради Європи, в тому числі ухвалених Асамблеєю резолюцій і рекомендацій, з метою відновлення поваги з боку Росії до принципів міжнародного права, включаючи територіальну цілісність і непорушність кордонів в Європі.

У червні Парламентська асамблея Ради Європи змінила процедуру застосування санкцій, і Росія повернулася до повноцінної роботи в ПАРЄ.

У відповідь на це делегації Естонії, Грузії, Латвії, Литви, Польщі, Словаччини та України в ПАРЄ залишили зал засідань. Україна офіційно відмовилася від участі в осінній сесії ПАРЄ.

Російська делегація не брала участі у сесіях асамблеї з січня 2015 року після застосування серйозного обмеження повноважень її делегації.

Українські правозахисники вважають, що повернення російської делегації до Парламентської асамблеї Ради Європи за умов нехтування вимог організації Росією стане «моральною капітуляцією» цієї міждержавної організації.

Найближча сесія ПАРЄ розпочнеться 27 січня в Страсбурзі
…

«В опублікованих записах міститься факт можливого порушення законодавства України та Віденської конвенції про дипломатичні зносини, яка захищає права дипломата на території іншої держави»
…

Президент України Володимир Зеленський відкликав поданий ним раніше проект закону «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)» (реєстраційний номер 2598). Як інформує 16 січня сайт глави держави, Зеленський вирішив відправити документ на доопрацювання.

У повідомленні йдеться, що президент ухвалив таке рішення після зустрічі з головою владної фракції «Слуга народу» Давидом Арахамією та його заступниками.

«Учасники відзначили консенсус стосовно стратегічних завдань цієї реформи – створення в Україні системи спроможних місцевих громад. Розвиток місцевого самоврядування повинен поєднуватися з дієвими конституційними механізмами захисту державного суверенітету та територіальної цілісності, а також конституційних прав і свобод громадян», – ідеться в офіційному повідомленні.

Раніше цього тижня посольства Німеччини та Канади розкритикували законопроєкт Зеленського щодо децентралізації. «Зміни до Конституції щодо децентралізації повинні зміцнити права громад! Новий проєкт не відповідає цій вимозі», – йшлося в повідомленні посольства Німеччини в твітері.

У посольстві Канади також заявили, що стурбовані обмеженням демократичних процесів цим законопроєктом і закликали узгодити його з принципами Євросоюзу. «Ми закликаємо до інклюзивних громадських консультацій щодо змін і узгодження з принципами ЄС», – ідеться в твіті дипломатичного представництва.

13 грудня 2019 року президент Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт закону про внесення змін до Конституції щодо децентралізації влади. Президент пропонував ліквідувати поняття «район» і запровадити натомість «округ», а також інститут префектів замість держадміністрацій; виокремити такі адміністративно-територіальні одиниці, як громада, округ, область, АР Крим.
…

Європейський Союз висловив глибоке занепокоєння з приводу широкомасштабної мілітаризації Росією анексованого Криму. Про це йдеться в заяві, озвученій делегацією Євросоюзу під час засідання Форуму ОБСЄ із співробітництва в галузі безпеки 15 січня у Відні, повідомляє агентство «Укрінформ».

«Ми висловлюємо глибоку стурбованість з приводу широкомасштабної мілітаризації Кримського півострова з боку Росії, яка продовжує впливати на безпеку в Чорноморському регіоні і за його межами», – наголошується в заяві.

На засіданні Форуму нагадали, що ЄС рішуче засуджує акти агресії Росії проти України і не визнає незаконну анексію Автономної Республіки Крим і Севастополя.

У грудні 2019 року Генасамблея ООН ухвалила резолюцію, що закликає Росію вивести свої війська з анексованого Криму і припинити тимчасову окупацію території України.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Південний окружний військовий суд російського Ростова-на-Дону відхилив «практично всі питання» адвоката Едема Семедляєва, які він ставив свідкові обвинувачення у другій бахчисарайській «справі Хізб ут-Тахрір», повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.

За його словами, допит оперативного співробітника ФСБ Росії, з ініціативи якого відкрили цю кримінальну справу, проходить вже протягом десяти засідань.

«Сьогодні ми продовжили допитувати оперативного співробітника ФСБ Артикбаєва Миколу Максадовича. Це вже 10-те судове засідання, в якому ми допитуємо цього свідка. Сьогодні черга ставити запитання дійшла і до мене, але суддя зняв практично всі запитання, які я ставив», – розповів Семедляєв.

Він також пояснив, якщо суддя не знімає питання, то свідок звинувачення, швидше за все, говорить, що він не пам’ятає ті чи інші факти, або ж каже, що «інформація є державною таємницею», і він так «уникає відповідей на питання».

Напередодні сторона захисту заявила два відводи судді і близько 30 заперечень на дії суду у другій бахчисарайській «справі Хізб ут-Тахрір».

15 листопада 2019 року Південний військовий окружний суд російського Ростова-на-Дону почав розглядати по суті другу бахчисарайську «справу Хізб ут-Тахрір».

У жовтні 2017 року російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисараю. Це Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Бєлялов, Сейран Салієв, Сервер Зекір’яєв і Ернес Аметов. ФСБ Росії інкримінує їм участь у забороненій у Росії і окупованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

21 травня 2018 року в Криму затримали координатора «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва і жителя села Долинне Бахчисарайського району Едема Смаїлова. Звинувачення проти них долучили до бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».

 
…

Прокуратура Донецької області повідомила про взяття під варту на 60 діб із правом внесення застави у розмірі 105 тисяч гривень представникові угруповання «ДНР», який, за даними слідства, охороняв уламки збитого в небі над Донбасом в 2014 році літака «Боїнг» рейсу МН17.

«Наразі досудове розслідування триває», – повідомили у прокуратурі.

11 січня 26-річному мешканцю Торецька була оголошена підозра за статтею про «створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань».

10 січня у Держприкордонслужбі України повідомили про затримання охоронця збитого літака рейсу МН17.

Літак «Боїнг-777» «Малайзійських авіаліній», що виконував рейс MH17 з Амстердама в Куала-Лумпур (Малайзія), був збитий над зоною збройного конфлікту на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – всі, хто був на борту.

При узгодженні з Україною, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих. У Міжнародну слідчу групу (JIT), яка з’ясовує причини катастрофи MH17, входять представники Нідерландів, Бельгії, Австралії, Малайзії та України.

Судовий процес у справі про збиття літака розпочнеться в Нідерландах 9 березня 2020 року.
…

Членкиня фракції «Голос» Ольга Стефанишина заперечила у коментарі Радіо Свобода те, що Ольга Жерегіна (яка, за даними низки ЗМІ, отримала у грудні 2019 року виплату у понад 117 тисяч гривень та суміщає роботу помічником у неї та членкині фракції «Слуга народу» Анастасії Красносільської), нині працює на неї.

«З 1 листопада 2019 року Ольга Жерегіна не є моїм помічником. Ми працювали з нею з початку роботи Верховної Ради. Потім вона перейшла (у помічники до іншого депутата – ред.), тому що їй більше цікава тема антикорупції, наскільки вона мені сказала», – розповіла Ольга Стефанишина. 

На підтвердження цього вона продемонструвала Радіо Свобода депутатське звернення своєї колеги по парламенту – членкині фракції «Слуга народу» Анастасії Красносільської, – датоване 31 жовтня 2019 року.

У ньому Красносільська просила Стефанишину з 1 листопада 2019 року звільнити Ольгу Жерегіну з помічників без виплати компенсації за невикористану відпустку. 

Те, що Ольга Жерегіна нині працює лише на неї, Радіо Свобода підтвердила і сама Анастасія Красносільська. 

«Чому цю інформацію не виправили – не можу за це відповідати», – зазначила парламентар. 

При цьому Анастасія Красносільська підтвердила суму 117 815 гривень, отриману Ольгою Жерегіною за роботу її помічником та пояснила, що ця виплата включає у себе не лише заробітну плату Жерегіної за грудень (близько 40 тисяч гривень), але і премію.

«Фактично ми використали кошти, які я не використала на помічника, не маючи помічника два місяці. Прийшла Ольга і зробила обсяг роботи (в тому числі відповіла на звернення громадян, які я отримувала протягом тих двох місяців, коли не мала помічника). Відповідно за це, я вважаю, вона може отримати премію», – пояснила у коментарі Радіо Свобода Анастасія Красносільська. 

Водночас вона наголосила, що «жодних додаткових витрат із державного бюджету не відбулося». 

«Все відбулося в рамках коштів, які були зекономлені за той час, коли помічника в мене не було. І робота помічницею за той час була зроблена фактично в подвійному обсязі», – зауважила депутат.  

15 січня низка ЗМІ оприлюднила інформацію щодо сум виплат, які отримали частина депутатських помічників у грудні 2019 року. Зокрема, було вказано, що Ользі Жерегіній дісталося понад 117 тисяч гривень. При цьому журналісти, посилаючись на проєкт «Посіпаки», зазначали, що вона суміщає роботу помічницею у двох депутатів: членкині фракції «Голос» Ольги Стефанишиної та членкині фракції «Слуга народу» Анастасії Красносільської. Водночас на офіційному сайті Верховної Ради України прізвище Жерегіної було вказане лише серед помічників депутата Красносільської. 
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі з початку поточної доби дев’ять разів обстріляли позиції українських військових, в результаті чого загинув один український військовий.

«Противник обстріляв наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями артилерійських систем калібру 152 мм, мінометів калібру 120 та 82 міліметри, а також гранатометів різних систем, БПЛА, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї.

Окрім цього, була присутня снайперська активність», – йдеться в повідомленні.

На ресурсах угруповань «ДНР» та «ЛНР» інформація про обстріли захоплених бойовиками територій поточної доби відсутня.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…

Печерський районний суд Києва 15 січня розглядає клопотання захисту про зміну запобіжного заходу військовому медику Яні Дугарь, яку підозрюють у причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета.

Перше засідання 15 січня тривало кілька хвилин, судді надали стороні обвинувачення дві години на ознайомлення з клопотанням про зміну запобіжного заходу.

8 січня Київський апеляційний суд залишив Яну Дугарь під цілодобовим домашнім арештом. Колегія суддів змінила місце реєстрації Дугарь із селища Гвардійського Дніпропетровської області на місто Київ.

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва.

12 грудня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков написав, що поліція затримала й оголошує підозру фігурантам провадження про вбивство Шеремета в липні 2016 року.

Згодом заступник голови Національної поліції – начальник кримінальної поліції Євген Коваль назвав серед підозрюваних сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, військового медика Яну Дугарь, волонтера Юлію Кузьменко та ветеранів збройного конфлікту на Донбасі Інну і Владислава Грищенків.

14 грудня суд взяв під варту без можливості внесення застави Андрія Riffmaster Антоненка. Його заарештовано на два місяці – до 8 лютого 2020 року. Аналогічний запобіжний захід обрано і для Юлії Кузьменко.

За даними МВС, подружжя Грищенків підозрювані в іншому провадженні, але «представляють оперативний інтерес для слідства у справі Шеремета».

 
…

15 січня Кабінет міністрів України призначив головою Національного агентства з питань запобігання корупції Олександра Новікова, який став переможцем відкритого конкурсу.

«Перед керівником НАЗК стоїть важливе завдання – максимально швидко забезпечити відкритість та прозорість роботи органу, а головне – успішність боротьби з корупцією. Бо саме корупція є одним з найбільш шкідливих негативних чинників, які впливають на рівень довіри до влади», – заявив на засіданні уряду прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.

За інформацією «Урядового порталу», Новіков має юридичну освіту, працював в органах прокуратури та дізнання, підтримував державне обвинувачення у справах боротьби з організованою злочинністю та економічними злочинами.
…

Американське видання The New York Times 14 січня опублікувало новий відеозапис з камери відеоспостереження, на якому видно, що в збитий український пасажирський авіалайнер після зльоту з аеропорту Тегерана 8 січня могли влучити дві ракети.

На кадрах видно, як, імовірно, по літаку спершу запустили одну ракету, а через приблизно 30 секунд – ще одну.

The New York Times повідомляє, що ракети були запущені з іранського військового об’єкта на відстані близько 13 кілометрів від літака. З відео видно, що жоден снаряд не збив одразу літак. Після потрапляння, ймовірно, другої ракети літак протримався у повітрі близько хвилини, після чого загорівся і почав падати. Повідомляється, що відео на YouTube завантажив іранський користувач.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерана до Києва зазнав катастрофи невдовзі після вильоту з аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Уранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали, що літак помилково збили іранські сили протиповітряної оборони.

14 січня офіційний Тегеран повідомив, що через катастрофу літака були заарештовані «деякі особи».
…

Внаслідок необережного поводження з боєприпасами загинув солдат Віталій Караван, повідомили 14 січня у пресцентрі 56-ї окремої мотопіхотної бригади. Згідно з повідомленням, смерть настала вночі 13 січня.

«За даним фактом проводиться службове розслідування», – повідомили військові.

Водночас у зведеннях штабу операції Об’єднаних сил за 13 січня вказувалось, що втрат серед військовослужбовців ООС цього дня не було.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…

У Дніпрі заступника мера відсторонили від роботи після інформації СБУ про підозру департаменту мерії Дніпра в розтраті 25 мільйонів гривень бюджетних коштів на ремонті шкіл і дитсадків. Про відсторонення від роботи заступника мера Олександра Шикуленка 14 січня повідомили в пресслужбі міської ради.

За даними мерії, міський голова Борис Філатов відсторонив свого профільного заступника Олександра Шикуленка і запропонував звільнитися начальниці управління освіти Оксані Салогуб.

У мерії пояснили, що кадрові зміни сталися «через ситуацію, що виникла в гуманітарному департаменті», однак подробиці не повідомили.

Борис Філатов на своїй сторінці у фейсбуці повідомив, що відсторонення його заступника триватиме до завершення розгляду справи щодо гуманітарного департаменту, про яку заявила СБУ. 

Водночас у пресслужбі управління СБУ в області Радіо Свобода підтвердили, що СБУ підозрює посадовців міськради і бізнесменів у розкраданні 25 мільйонів гривень бюджетних коштів, виділених на реконструкцію дитсадків і шкіл міста.

Речник управління СБУ в області Валерій Єфанов зазначив, що керівництво одного з департаментів мерії провело публічні закупівлі на суму майже 130 мільйонів гривень для проведення капремонту закладів освіти. Переможцями стали, за його словами, «партнерські» комерсанти. Він зазначив, що підрядники виконали роботи не в повному обсязі, із завищенням вартості, а «зекономлені» кошти учасники виводили в «тінь».

Кримінальне провадження відкрите за статтею 191 Кримінального кодексу України (розтрата майна).

Як уточнив Радіо Свобода Валерій Єфанов, станом 14 січня повідомлення про підозру жодному фігуранту не вручене.
…