У Києві через російські «вибори» в Севастополі нагадали про обов’язок агресора поважати закони окупованої сторони

Міністерство України з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб нагадало Росії обов’язок за міжнародним правом держави-агресора, серед іншого, поважати закони країни, територію якої вона окупувала.

Цей обов’язок визначений Гаазьким положенням, що є додатком до Гаазької конвенції про закони і звичаї сухопутної війни 1907 року, нагадали в міністерстві з приводу низки незаконних «виборів», які влаштувала Росія на окупованій частині української території, в місті Севастополі.

«Україна є суверенною і незалежною державою, територія якої в межах чинного міжнародно визнаного кордону є цілісною і недоторканною. У зв’язку з цим проведення так званих «виборів» Росією на території міста Севастополя 10 вересня 2017 року не є легітимними, а їхні результати не матимуть юридичних наслідків», – наголосили в міністерстві.

Крім того, згідно зі статтею 19 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», особи, винні в порушенні вимог цього закону, несуть відповідальність, передбачену законом. Таким чином, громадяни, які були залучені до організації незаконного виборчого процесу, є порушниками норм міжнародного та національного права, додали в Києві.

Ці російські «вибори» в окупованому українському Севастополі засудило також Міністерство закордонних справ України.

У неділю Росія, що окупувала український Крим і місто Севастополь, влаштувала на українській території Севастополя незаконні «вибори губернатора», «довибори депутата законодавчих зборів міста Севастополя», а також «довибори депутатів окремих муніципалітетів» цього міста.

Севастополь є окремою адміністративною одиницею України, відповідно до чинного адміністративно-територіального поділу держави. Росія, яка незаконно захопила Кримський півострів, теж вважає Севастполь «своїм» окремим регіоном.

Аваков назвав «прорив» кордону з участю Саакашвілі «атакою» на базові інституції держави

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков назвав «прорив» з участю колишнього голови Одеської ОДА Міхеїла Саакашвілі прикордонної охорони на пункті пропуску «Шегині» 10 вересня атакою на базові інституції держави. Про це він написав на сторінці у Facebook.

«Атака на базові інституції держави, заради одномоментних політичних інтересів – злочинна і безвідповідальна. Панове політики, не смійте цього допускати, плануючи свою політичну гру і кар’єру. Не розмінюйте Україну на догоду особистим політичним цілям. І ви, і я – лише маленький епізод в історії великої країни», – написав Аваков.

Міністр внутрішніх справ заявив, що заборонив застосовувати зброю і вдаватися до силових дій щодо учасників масових акцій біля кордону напередодні.

«Ми працювали весь день на локалізацію та запобігання провокацій для сутичок прихильників і противників Саакашвілі. Ми блокували і затримали кілька десятків людей «спортивної статури», які приїхали на кордон влаштувати «махач», – додав Аваков.

За фактом організації прориву кордону Національна поліція порушила кримінальну справу за ст.332 «Незаконне переправлення осіб через державний кордон України». Розпочато розслідування, триває збір фактів і доказів, повідомив міністр МВС. За його словами, винуватці «прориву» будуть виявлені і покарані.

«Саакашвілі і всім, хто незаконно перейшов кордон, потрібно негайно вибрати з двох варіантів: прибути в пункт пропуску «Шегені» і пройти процедуру оформлення та/або прибути в підрозділ Міграційної служби. Всім учасникам «прориву», в тому числі народним депутатам, треба з’явитися в поліцію для надання свідчень», – заявив голова МВС.

Міхеїл Саакашвілі в неділю потрапив на територію України, не пройшовши прикордонного контролю. Перед цим поблизу пункту пропуску «Шегині» виник стихійний мітинг, стався «прорив» кордону силовиків на пункті пропуску. За даними МВС, під час інциденту 11 бійців Нацполіції і 5 Держприкордонслужби зазнали тілесних ушкоджень. Поліція повідомила про відкриття кримінальної справи, а генпрокурор Юрій Луценко заявив, що організаторів «прориву» притягнуть до кримінальної відповідальності.

Міхеїл Саакашвілі указом президента України втратив українське громадянство. Чинність його закордонного паспорта громадянина України після втрати громадянства скасована. У Державній прикордонній службі попереджали, що в разі спроби проїхати з таким документом, він буде вилучений, а сам Саакашвілі депортований з України. Під тиском окремих народних депутатів і людей, які приїхали зустрічати Саакашвілі, він зміг подолати кордон з Польщею, і опинився на українській території. За попередніми даними, зараз Саакашвілі перебуває у Львові.

Апеляцію на вирок активістові Балуху в окупованому Криму розглядатиме суддя, підозрюваний у держзраді

Апеляційну скаргу на вирок суду в анексованому Криму у справі проти українського активіста Володимира Балуха розглядатиме суддя Тимур Сльозко з підконтрольного Кремлю Верховного суду Криму. Про це повідомляє кореспондент Крим.Реалії. За його словами, дата розгляду апеляції поки не призначена.

Тимур Сльозко 27 лютого цього року вже розглядав дві апеляції на запобіжний захід для Володимира Балуха і залишив оскаржуване рішення без змін.

Сам Сльозко є у базі сайту «Миротворець» через те, що «порушивши присягу судді і законодавство України, після анексії Криму Росією перейшов на службу до окупантів в якості судді».

У травні 2015 року Тимур Сльозко опинився в списку 276 кримських суддів, яким ГПУ оголосила про підозру у вчиненні злочину, передбаченого статтею 111 Кримінального кодексу України – «державна зрада».

Підконтрольний Кремлю Роздольненський суд анексованого Криму 4 серпня виніс вирок українському активісту Володимиру Балуху – 3 роки і 7 місяців колонії загального режиму, а також призначив штраф у 10 тисяч рублів. Захист відразу повідомив про намір оскаржити вирок.

Українські правозахисники подали до Європейського суду з прав людини дві скарги з приводу переслідування українського активіста Володимира Балуха, якого засудили в анексованому Криму. Міністерство закордонних справ України висловило протест через вирок Балуху і зажадало припинити його переслідування.

ФСБ затримала Володимира Балуха 8 грудня 2016 року. Російські силовики заявили, що на горищі будинку, де живе Володимир Балух, були виявлені 90 патронів і кілька тротилових шашок.

Підконтрольна Кремлю влада Криму також вимагала від Володимира Балуха зняти встановлену на стіні його будинку табличку «Вулиця Героїв Небесної сотні, 18».

Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій через свою проукраїнську позицію.

Втрат серед українських військових за минулу добу на Донбасі немає – штаб

Штаб української воєнної операції на Донбасі заявляє, що минулої доби під час 51-го випадку порушення тиші підтримуваними Росією бойовиками жоден український військовий не загинув і не був поранений.

«Вчора після 18-ї години російські найманці декілька разів били з гранатометів і стрілецької зброї по наших позиціях біля Авдіївки, Майорська, Верхньоторецького. З озброєння БМП – по околицях Зайцева, Пісків. А близько 21-ї години поблизу Новолуганського в ході обстрілу, що тривав майже годину, бойовики окрім гранатометів і стрілецької зброї застосовували міномет калібру 82 міліметри», – повідомляє штаб і додає, що почастішали обстріли українських позицій також на луганському напрямку.

Під збройні атаки бойовиків у неділю потрапили також Широкине, Талаківка, Лебединсье, Павлопіль і Мар’їнка. 

В угрупованнях «ДНР» та «ЛНР» станом на 6:30 ранку понеділка не вказують, як минули останні години на захоплених бойовиками територіях у Донецькій та Луганській областях.

Черговий режим припинення вогню, про який заявила 23 серпня Тристороння контактна група, мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.

В МЗС висловили протест через «вибори» до російських органів влади в Севастополі

У Міністерстві закордонних справ України висловили протест проти незаконно влаштованих Росією в окупованому українському Севастополі «виборів» до органів російської влади.

«Нікчемні за суттю і змістом», – написала про цей захід речниця МЗС Мар’яна Беца.

«Україна не визнає будь-які «виборчі процеси» в окупованому Криму. Грубе порушення Росією міжнародного права та законів України», – написала вона у твітері.

У неділю Москва влаштувала чергові незаконні вибори до російських органів влади на окупованій частині території України, в місті Севастополі – там «обирають» «губернатора» міста, що є окремою адміністративною одиницею і в Україні, і з погляду Росії, яка вважає його разом із рештою Криму «своїм», – і одного «депутата» російського «парламенту» міста.

Про невизнання цих «виборів», як і всіх попередніх незаконних російських «виборів» у Криму, вже заявляли, зокрема, в Європейському союзі.

Поліція: ніч на пункті пропуску «Краковець» минула спокійно

Поліція Львівської області повідомила, що ніч на пункті пропуску «Краковець», де прихильники Міхеїла Саакашвілі збираються «зустрічати» його з Польщі, минула спокійно.

Упродовж ночі на неділю жодної інформації про правопорушення або надзвичайні події до підрозділів поліції не надійшло, протягом ночі правопорушень або надзвичайних подій не зафіксовано, мовиться в повідомленні.

«Поблизу пункту пропуску «Краковець» на українсько-польському кордоні розміщено наметове містечко учасників раніше заявленого масового заходу. На прохання низки народних депутатів, організаторів цієї акції та представників громадських організацій поліція здійснює посилену охорону публічної безпеки і порядку. На місці перебуває начальник поліції Львівської області Валерій Середа, а також керівники структурних поліцейських підрозділів. Правоохоронці продовжують нести службу згідно з раніше розробленою розстановкою сил і засобів поліції», – мовиться в повідомленні.

Міхеїл Саакашвілі, лідер партії «Рух нових сил Михайла Саакашвілі», колишній голова Одеської ОДА, колишній президент Грузії, який раніше за указом президента України втратив українське громадянство в час, коли перебував за кордоном, заявляв, що має намір повернутися до України в неділю, 10 вересня, через контрольний пункт «Краковець» на кордоні з Польщею.

Радіо Свобода веде пряму трансляцію з-під пункту пропуску «Краковець».

Серед опонентів влади України поширена думка, що оформлення втрати Саакашвілі громадянства України було незаконним. Він і його прихильники стверджували, що влада збирає сили, щоб не впустити його до України. Низка політиків і політичних сил заявила, що збирає людей на «зустріч» колишнього президента Грузії в оголошені ним день і місце. Туди прибули й деякі народні депутати, що мають право недоторканності. Також біля пункту пропуску перебувають і супротивники Саакашвілі. Прикордонники нагадали, що йдеться про режимну зону поблизу державного кордону, і закликали всі сторони до стриманості.

За повідомленнями, відразу кілька українських силових структур повідомляли, що заборони на в’їзд до України Міхеїлові Саакашвілі немає. Але наразі не ясно, як він має намір в’їжджати.

Чинність його закордонного паспорта громадянина України після втрати громадянства скасована, і в Державній прикордонній службі вже попереджали, що в разі спроби проїхати з таким документом він буде вилучений, а його пред’явник депортований із України. За повідомленнями, Саакашвілі після втрати громадянства України залишився особою без громадянства; в такому разі для в’їзду до України йому, крім чинного документа, що посвідчує особу в міжнародному русі, потрібна також українська в’їзна віза.

Будь-яка присутність миротворців ООН буде важлива для припинення вогню на Донбасі – Єльченко

Постійний представник України в ООН Володимир Єльченко заявив, що яким би не було рішення Організації Об’днаних Націй щодо присутності її місії на Донбасі, така участь матиме важливе значення для припинення вогню. Про це він сказав в інтерв’ю агенції «Українформ».

«Будь-яка присутність миротворців ООН стане величезним плюсом у плані припинення вогню, контролю за процесом припинення. Тобто просто перестануть гинути люди, і це само по собі буде істотним позитивним фактором. Але, звичайно, така операція не повинна привести до замороження цього конфлікту на роки», – сказав Єльченко.

За його словами, все залежатиме від того, який буде прописаний мандат у цієї операції.

«Є безліч варіантів: чи це буде просто спостереження за розведенням сторін, чи забезпечення охорони або захисту мирного населення… Крім того, від мандату і прописаних функцій залежить і чисельність цієї місії, яка може нараховувати як кількасот людей, а, може, і 10-15 тисяч», – додав він.

Постійний представник України в ООН також повторив, що офіційний Київ зробить головний акцент саме на можливості введення миротворчого контингенту ООН на територію Донбасу в перебігу чергової сесії Генасамблеї, що стартує наступного тижня.

Це питання, за словами Єльченка, озвучить президент України Петро Порошенко у виступах на пленарному засіданні Генасамблеї і на засіданні Ради безпеки ООН на найвищому рівні, які відбудуться в один день – 20 вересня.

Головні питання, які порушуватиме Україна – агресія Росії на сході України і питання Криму, резюмував Єльченко.

Володимир Єльченко і раніше заявляв, що президент Петро Порошенко порушуватиме питання про запровадження миротворчої місії на Донбасі в ході 72-ї сесії Генеральної асамблеї ООН, яка відкривається 12 вересня.

5 вересня президент Росії Володимир Путін заявив, що миротворці ООН на Донбасі можуть бути корисними для вирішення збройного конфлікту, але вони мають бути присутні лише на лінії розмежування сторін.

Водночас в МЗС України після цієї заяви наголосили, що розгортання миротворчої операції ООН може сприяти відновленню миру та безпеки на Донбасі. При цьому у МЗС вважають, що Росія спотворює ідею розгортання місії. Українські дипломати наголошують, що на Донбасі під виглядом миротворців не може бути присутній військовий чи інший персонал Росії, також не може бути мови «про отримання згоди на проведення ОПМ від незаконних збройних формувань», а сили місії мають перебувати на всій окупованій території, зокрема й на непідконтрольній нині ділянці українсько-російського кордону.

Збройний конфлікт на сході України почався навесні 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у підтримці сепаратистів на Донбасі, Москва ці звинувачення відкидає, попри затримання у зоні конфлікту російських військових, і заявляє, що на непідконтрольних Києві територіях можуть бути хіба що російські «добровольці». Частина Донбасу перебуває під контролем угруповань «ЛНР» і «ДНР», які визнані в Україні терористичними.

За останніми оцінками ООН, від початку збройного конфлікту на сході України загинули понад 10 тисяч людей – українських військових, цивільних осіб і членів підтримуваних Росією чи російських сил, незалежно від громадянства.

Росія: премію імені Політковської отримали оглядачка «Новой газеты» і військкор «Россия-24»

Журналістську премію імені Анни Політковської цього року вручили оглядачці видань «Эхо Москвы» та «Новая газета» Юлії Латиніній та військкору «Всеросійської державної телевізійної і радіомовної компанії» Євгенію Поддубному, який, зокрема, веде програму «Війна» на телеканалі «Россия-24».

Як повідомляє російська служба Радіо Свобода, останній отримати відзнаку не зміг, оскільки перебуває у відрядженні в Сирії, висвітлюючи російську воєнну операцію.

Премія імені Політковської за досягнення у галузі захисту прав людини та свободи преси була створена в 2013 році. Її присуджує Спілка журналістів Росії.

Відомо, що Анна Політковська виступала свого часу з різкою критикою дій федеральних військ під час конфлікту на території Чечні. Її вбили в Москві, у під’їзді власного будинку, в жовтні 2006 року. Замовники убивства донині не встановлені.

Євгеній Поддубний є лауреатом кількох російських премій за свою роботу. Він, зокрема, створював сюжети для «Россия-24» події на Майдані, анексію Криму та конфлікт на Донбасі, серед іншого, знявши фільм про ватажка угруповання «ДНР» Олександра Захарченка. 

Слідчі розглядають щонайменше 6 версій вибуху автомобіля у центрі Києва – Шкіряк

Правоохоронці розглядають щонайменше шість версій вибуху автомобіля в центрі Києва ввечері 8 вересня, повідомив на сторінці у Facebook радник міністра внутрішніх справ України Зорян Шкіряк.

«Відпрацьовуються всі можливі версії події – навмисне вбивство, терористичний акт, російські спецслужби, бізнес-кримінальні розборки, особиста неприязнь, особиста помста тощо», – повідомив Шкіряк.

Він додав, що тривають необхідні оперативно-слідчі дії, проводиться допит свідків, збір інформації з камер зовнішнього спостереження.

«За попередніми висновками експертів, потужність вибухового пристрою в автомобілі громадянина Грузії Махаурі становила від 600 до 1000 грамів в тротиловому еквіваленті», – зазначив Зорян Шкіряк.

За його словами, підрозділи Нацполіціі та Нацгвардії в Києві переведені на посилений режим служби. Здійснюється додаткове патрулювання вулиць, місць масового скупчення людей, станцій метрополітену.

У п’ятницю ввечері в районі Бессарабського ринку в центрі Києва був підірваний автомобіль, через що загинув чоловік, тяжких поранень зазнала жінка, а також була поранена дитина.

У МВС повідомили, що загиблим є уродженець Чечні, громадянин Грузії Алі Тімаєв, більш відомий як Тимур Махаурі. Чоловік затримувався і притягався до відповідальності українськими силовиками, отримавши умовний термін за незаконне зберігання зброї. У поліції заявили про умисне вбивство, яке може бути перекваліфіковане на теракт. Служба безпеки України стверджує, що вбитий Махаурі був об’єктом «полювання» з боку російських спецслужб.

В Україні за понад рік були здійснені щонайменше три цілеспрямовані підриви автомобілів, через що загинули двоє офіцерів українських спецслужб Максим Шаповал і Юрій Возний, а також журналіст Павло Шеремет. У випадку із загибеллю силовиків було порушено справу про теракт, щодо журналіста – умисне вбивство.

Керівник «Нафтогазу» заявив про прагнення світових компаній увійти в ГТС України

Голова правління «Нафтогазу України» Андрій Коболєв заявив, що чотири великі світові газові компанії зацікавлені увійти в українську газотранспортну систему, але не назвав їх.

«Це чотири великі газові компанії у світі. Дві з них входять у категорію найбільших. Вони є власниками, операторами великих систем у Європі. Для них це стратегічно цікаво, це потенційно фінансово цікаво. Вони прийшли до нас і проводять з нами перемови щодо того, які можуть бути умови входження в українську ГТС», – сказав він в ефірі телевізійного «5-го каналу».

«Ініціатива була від нас. Два роки тому цікавості не було жодної. Інтерес з’явився тільки тоді, коли стало очевидно, що за рахунок цього механізму можна зупинити «Північний потік-2», – додав керівник «Нафтогазу».

Російський проект «Північний потік-2» (Nord Stream 2) має постачати газ із родовищ на півночі Росії безпосередньо до Німеччини дном Балтійського моря, оминаючи традиційні транзитні маршрути через Україну і Словаччину. Проект має розширити здатності вже збудованого першого «Північного потоку». Критики вважають, що, на відміну від першої черги, вже наявного газогону «Північний потік», планована друга не має економічного обґрунтування і є суто політичним проектом Кремля, що має на меті збільшити залежність Європи від російського газу і водночас позбавити Україну плати за транзит.

У Європейському союзі є прихильники цього проекту – в першу чергу в Німеччині. Але близько десяти членів ЄС, передусім зі Східної Європи, виступає різко проти. В центральних керівних органах Європейського союзу прагнуть переговорів із Росією про головні принципи функціонування планованого газогону, щоб бути певними, що в разі побудови він діятиме прозоро й без дискримінації інших учасників ринку, під належним наглядом регуляторних органів і відповідно до головних принципів міжнародного енергетичного права і законодавства ЄС у цій галузі.

Україна, зі свого боку, запропонувала Євросоюзові альтернативу будівництва «Північного потоку-2», а саме можливість створення на базі української газотранспортної системи міжнародного консорціуму. Як заявляв у липні заступник голови адміністрації президента України Костянтин Єлісєєв, «європейська сторона підтримала пропозицію Петра Порошенка про проведення на початку наступного року великої міжнародної конференції щодо перспектив використання української ГТС задля підвищення рівня енергетичної безпеки і Європи, і України в тому числі».

Росія: суд удруге відмовився арештувати турбіни Siemens, завезені до Криму

У Росії Арбітражний суд столиці Москви повторно відмовив німецькій компанії «Сіменс» в арешті чотирьох її газових турбін, що всупереч контрактові були незаконно доставлені з Росії до окупованого Криму. Суд вирішив, що позивач не надав доказів, що зазнає шкоди, якщо запобіжні заходи не будуть вжиті, повідомляють російські засоби інформації.

Компанія Siemens просила суд вжити запобіжних заходів, а саме накласти на турбіни арешт і заборонити транспортувати їх, здійснювати монтаж, експлуатувати, модифікувати чи будь-яким іншим способом використовувати їх тощо, вважаючи, що в разі, якщо суд підтримає її позов, вона зазнає значної шкоди, бо турбіни вже стануть уживані і значно втратять на вартості.

20 серпня цей суд уже раз відмовив німецькій компанії в арешті турбін, але взяв до розгляду її позов, у якому вона просить визнати угоду про турбіни недійсною і вжити заходів у зв’язку з недійсністю угоди (тобто, зокрема, повернути турбіни з Криму назад до Росії). Розгляд справи призначений на 18 вересня.

Тим часом раніше у п’ятницю, напередодні появи повідомлень про рішення суду, заступник міністра економіки Росії Андрій Черезов заявив, ніби турбіни компанії «Сіменс» були доставлені з Росії до Криму законно і будуть введені в експлуатацію «відповідно до планів». Він повторив російському агентству «ТАСС» версію Москви, за якою ці турбіни «були куплені на вторинному ринку і модернізовані», а відтак «уже де-факто не є власністю Siemens». «Турбіни будуть запущені, іншого не може бути», – заявив посадовець.

Минулого місяця російське видання «Коммерсант» викрило схему, за якою ці турбіни компанії «Сіменс», що офіційно призначалися спершу для електростанції на Таманському півострові у Краснодарському краї Росії, були перевезені з Росії до окупованого Криму, що заборонено санкціями Європейського союзу і суперечить контрактові російської сторони з німецькою компанією, який прямо забороняв це: турбіни були перепродані іншій російській компанії, що не мала прямого контракту з німецькою, і це, за планом авторів схеми, має практично унеможливити успіх оскарження оборудки в російському суді.

У Росії вже давно не приховували, що планують насправді використати згадані турбіни для нових електростанцій у Криму, який після окупації і від’єднання від енергомережі України потерпає від нестачі електроенергії. Росія не має власних технологій і можливостей виробляти такі турбіни; також, за повідомленнями російської преси, потрібні турбіни не вдалося купити й на зовнішніх ринках. «Сіменс» заявляє, що російські контрагенти неодноразово подавали письмові підтвердження і зобов’язання, що ці турбіни, офіційно призначені для планованої електростанції на Таманському півострові, не будуть перевезені з Росії до Криму. Москва ж стверджує, що контракт не був порушений, бо турбіни для Криму були закуплені не безпосередньо в німецького концерну, а «на вторинному ринку» – що, завдяки використаній схемі з перепродажем, формально є правдою.

Після того, як стало відомо, що всі чотири турбіни все-таки перевезені з Росії до Криму, Москва заявила, що тепер, незважаючи ні на що, як і планувала, запустить дві кримські електростанції наступного року. ЄС тим часом додав до санкційних списків кілька фізичних і юридичних осіб, причетних до оборудки, що викликало обурення в Москві.

Прокуратура: пораненому на військових навчаннях оператору не відмовляли у визнанні потерпілим

Прокуратура не ухвалювала рішення про відмову пораненому на військових навчаннях криворізькому телеоператору В’ячеславу Волку у визнанні потерпілим, йдеться у відповіді Військової прокуратури Південного регіону на інформаційний запит Радіо Свобода.

«Військовою прокуратурою Криворізького гарнізону Південного регіону України під час здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні №42017040630000102 від 6.07.2017 за частиною 3 статті 425 КК України процесуальне рішення про відмову у визнанні потерпілим саме Волка В.В. не приймалось», – йдеться у відповіді.

Водночас у військовій прокуратурі поінформували, що В’ячеслав Волк є потерпілим у кримінальному провадженні, яке відкрила й розслідує криворізька міська поліція, а процесуальне керівництво здійснює Криворізька місцева прокуратура №3.

«Надання більш детальної інформаціє є неможливим, оскільки вона (…) віднесена до таємниці досудового розслідування», – зазначили у військовій прокуратурі.

4 вересня захист пораненого на військових навчаннях телеоператора з Кривого Рогу В’ячеслава Волка заявив, що оскаржить невизнання його потерпілим. https://www.radiosvoboda.org/a/news/28716163.html Як повідомив адвокат Максим Гореліков, на своє звернення до військової прокуратури Криворізького гарнізону Південного регіону України він отримав офіційну відповідь – на його клопотання про визнання телеоператора потерпілим відповіли відмовою. Як пояснив Радіо Свобода адвокат, за фактом поранення оператора на навчаннях відкрито три кримінальні провадження: за статтею «спричинення тілесних ушкоджень з необережності» та статтею «незаконна зброя», які розслідує поліція, та за статтею «недбале ставлення до військової служби», яке розслідує військова прокуратура. За даними адвокатами, саме за останньою справою телеоператора поки що не визнали потерпілою стороною.

6 липня в поліції Кривого Рогу повідомили, що під час навчань ЗСУ був поранений представник ЗМІ. В Оперативному командуванні «Схід» Збройних сил України підтвердили, що інцидент стався під час командно-штабних навчань з територіальної оборони у Саксаганській районній раді. За даними військових, постріл із пістолета зробив учасник навчань, волонтер-інструктор, коли демонстрував журналістам, як затримують порушників.

В’ячеслава Волка, якого 28 серпня авіацією транспортували з Дніпра до Львова, зараз лікують у Військово-медичному центрі Західного регіону.

Які фобії заважають земельній реформі – ранковий ефір Радіо Свобода

Соціальні мережі як зброя в інформаційній війні. Як зруйнувати фобії, які, на думку Порошенка, заважають земельній реформі? Чи сприятлива для дельфінів і людей екологія Чорного моря?

На ці теми ведучий Ранкової Свободи Дмитро Баркар говоритиме з гостями студії. Відповідатимуть на запитання: держсекретар Міністерства інформаційної політики України Артем Біденко, волонтер проекту «Інформаційні війська» Олег Петриченко, керуючий партнер компанії цифрових комунікацій PlusOne DA Максим Саваневський; перший заступник міністра агрополітики та продовольства України Максим Мартинюк, керівник проекту «Підтримка реформ у сільському господарстві та земельних відносинах» Денис Нізалов, експерт «Реанімаційного пакету реформ» Дмитро Ливч; заступник директора Українського наукового центру екології моря Євген Дикий, старший науковий співробітник Чорноморського біосферного заповідника Зоя Селюніна.

В ГПУ уточнили, що отримали запит на екстрадицію Саакашвілі

У Генпрокуратурі України цього тижня отримали запит від  Головної прокуратури Міністерства юстиції Грузії про видачу колишнього грузинського президента, екс-голови Одеської облдержадміністрації Міхеїла Саакашвілі. Про це повідомила на сторінці у Facebook прес-секретар генпрокурора Лариса Сарган.

«Хочу підтвердити, що Генпрокуратурою України на цьому тижні в копії отримано запит Головної прокуратури Міністерства юстиції Грузії про видачу Саакашвілі М.Н. Враховуючи, що кримінальні справи, у зв’язку з якими запитується видача вказаної особи, перебувають на розгляді Тбіліського міського суду, відповідно до ст. 574 КПК України запит компетентних органів Грузії буде розглядатись Міністерством юстиції України», – повідомила Сарган.

Речниця прокурора підтвердила у копії документа, що ГПУ у відповіді на запит Радіо Свобода, отриманому редакцією 6.09.2017, було вказано, що до Генпрокуратури України у 2017 році запити від компетентних органів Грузії про видачу Міхеїла Саакашвілі не надходили. Відповідь була на запит журналістів станом на 29.08.2017. Сарган нагадує, що 5 вересня заступник міністра юстиції України Сергій Петухов вказав, що Грузія звернулася до України щодо екстрадиції Саакашвілі і відповідний запит був адресований як до Мін’юсту, так і до Генпрокуратури. Чому в такому випадку наступного дня Генпрокуратура надіслала Радіо Свобода відповідь про відсутність «запитів від компетентних органів» Лариса Сарган не пояснює.

18 серпня в офісі генерального прокурора Грузії заявили, що співпрацюють з українською владою в питанні екстрадиції Міхеїла Саакашвілі. Заява з’явилася після того, як Саакашвілі оголосив про плани повернутися в Україну.

Міхеїл Саакашвілі, який зараз перебуває в Європі, заявив, що 10 вересня прибуде на польсько-український кордон у Львівській області. Державна прикордонна служба України попередила, що в разі спроби Саакашвілі в’їхати до України з його закордонним паспортом громадянина України, чинність якого скасована, прикордонники, відповідно до законодавства, вилучать цей паспорт і видворять політика за межі України.

Останніми роками Саакашвілі жив в Україні, де набув українського громадянства і був призначений головою Одеської обласної державної адміністрації.

Після відставки з цієї посади Саакашвілі став різко критикувати владу України і заявляти про свої плани усунути її. Наприкінці липня стало відомо, що президент України Петро Порошенко указом затвердив втрату Міхеїлом Саакашвілі громадянства України – за повідомленнями, через свідоме подання неправдивих відомостей при набутті українського громадянства. У Генпрокуратурі заявляли, що Міхеїл Саакашвілі може потрапити в Україну тільки після оформлення візи. Сам Саакашвілі на той момент перебував у США.

Міхеїл Саакашвілі у Грузії перебуває в розшуку за кількома звинуваченнями, що стосуються часів його президентства 2004-2013 років. У Тбілісі заявляли, що будуть домагатися його екстрадиції від будь-якої країни, де той перебуватиме. Він називає звинувачення політично мотивованими.

Суд заборонив синові Шуфрича 2 місяці сідати за кермо – прокуратура Києва

Шевченківський районний суд міста Києва обмежив синові народного депутата з «Опозиційного блоку» Нестора Шуфрича право керувати автотранспортом упродовж двох місяців. Про це повідомила на сторінці у Facebook речниця прокуратури Києва Надія Максимець.

«За клопотанням столичної прокуратури суд на 2 місяці обмежив підозрюваного у ДТП на Шота Руставелі у праві керування транспортом», – повідомила Максимець.

30 серпня то й же Шевченківський районний суд Києва віддав Нестора Шуфрича-молодшого на поруки батька, народного депутата з «Опозиційного блоку». Натомість прокуратура просила про цілодобовий домашній арешт. Адвокати Шуфрича наполягали, що підстав для домашнього арешту немає, заявляючи, що їхній підзахисний не збирається втікати і здав закордонний паспорт.

Напередодні Шуфричу-молодшому оголосили підозру за статтею «порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження».

Сьогодні Апеляційний суд Києва переніс на 12 вересня розгляд скарги на рішення суду про запобіжний захід для Шуфрича-молодшого.

За даними поліції, 26 серпня ввечері автомобіль «Бентлі», за кермом якого перебував син депутата Нестора Шуфрича, на пішохідному переході збив чоловіка. Потерпілого з травмами «швидка» доставила в лікарню, в нього діагностували закриту черепно-мозкову травму, переломи передпліччя і гомілки.

Порошенко: Україна виконує ПДЧ НАТО в односторонньому порядку

Президент України Петро Порошенко заявляє, що Україна вже сьогодні виконує План дій щодо членства в НАТО в односторонньому порядку. Про це він сказав, виступаючи 7 вересня зі щорічним посланням у парламенті. Президент також не виключив, що ініціюватиме всенародний референдум щодо членства в альянсі.

«Без формального схвалення Плану дій щодо членства ми, тим не менше, виконуємо його в односторонньому порядку», – сказав президент.

За його словами, разом із партнерами з НАТО Україна розвиває свою армію відповідно до стандартів Північноатлантичного альянсу, «яких вона в основному має досягти вже на кінець 2020 року».

«Я не виключаю, що ініціюю в належний час відповідний референдум, щоби продемонструвати волю українського народу. Усім: і нашим друзям, і агресивному сусідові, і всім українським політикам… Щоб за будь-яких політичних розкладів нікому з них не закортіло ревізувати цей курс і розвернутися», – сказав президент.

План дій щодо членства останнім часом надавався потенційним кандидатам на членство в НАТО після рішення Північноатлантичного союзу про це. Україні в наданні такого плану в НАТО вже раз відмовили 2008 року – як вважають, під тиском Росії.

Сам Петро Порошенко у виступах раніше говорив про те, що Україна наразі не подає заявки на вступ до НАТО, бо ще не готова до цього.

У липні набув чинності закон, яким закріплюється пріоритетність членства України в НАТО.

Правозахисники: Рада і президент мають зупинити наступ на громадські організації

Правозахисники закликають Верховну Раду України не ухвалювати пропоновані президентом Петром Порошенком законопроекти, що, за їхніми словами, передбачають наступ на громадські організації.

«На початку липня 2017 року в парламенті були зареєстровані президентські законопроекти №6674 і №6675, розроблені ніби на заміну скандальним змінам до антикорупційного законодавства, які зобов’язують антикорупційних активістів подавати щорічні електронні декларації про особисті активи й майно. Фактично, пропонується скасування е-декларування для громадських антикорупційних активістів в обмін на запровадження додаткової податкової звітності для громадських організацій і фізичних осіб-підприємців, а також підприємств, установ та організацій, які надають їм послуги», – йдеться в заяві платформи «Правозахисний порядок денний».

До платформи входять, зокрема, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр громадянських свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, проект «Без кордонів», ГО Центр «Соціальна дія», Євромайдан SOS.

Правозахисники заявляють, що така ініціатива має «підкреслено каральний» характер і є запровадженням інструменту для вибіркового тиску на нелояльні до влади громадські організації. «Ми розцінюємо таку ініціативу президента України як непропорційне втручання у діяльність громадських організацій. Такі кроки уподібнюють Україну до репресивних режимів – Росії, Казахстану, Азербайджану, Туркменистану», – йдеться в заяві.

Напередодні ці законопроекти розкритикували у міжнародній правозахисній організації Human Rights Watch. У своєму експертному аналізі законопроектів 6674 і 6675 Міжнародний центр законодавства неприбуткового сектора (ICNL) зазначив, що «жодна з європейських країн немає такої обтяжливої звітності щодо всіх громадських організацій, як це пропонується українськими законопроектами».

Активісти заявили, що на 7 вересня, президент України скликає координаційну раду з питань розвитку громадянського суспільства для обговорення питання здійснення електронного декларування громадськими активістами.

23 березня парламент ухвалив закон про необхідність електронного декларування також для антикорупційних активістів. 27 березня президент України підписав зміни до закону щодо електронного декларування після зустрічі з громадськими активістами щодо цього документа. При цьому він заявив, що запропонує внести зміни до тих пунктів документа, які критикують.

В Адміністрації президента повідомили, що оскільки зобов’язання для заповнення електронних декларацій представниками громадських організацій з’являється лише з 2018 року, сторони домовилися створити робочу групу з метою опрацювання узгоджених змін до цього закону.

У липні Петро Порошенко вніс до Верховної Ради законопроекти 6674 та 6675, у яких передбачається посилення звітності неприбуткових організацій, зокрема, за освоєння міжнародної грошової допомоги, та відповідальності за помилки у таких звітах. Низка громадських організацій, зокрема правозахисних, назвала норми цих законопроектів дискримінаційними. Депутати ще не розглядали ці законопроекти.

Порошенко назвав невідкладним створення спеціального антикорупційного судового органу

Президент України Петро Порошенко заявляє, що невідкладним є питання створення спеціального антикорупційного судового органу. Про це Порошенко повідомив 7 вересня під час щорічного послання до українського парламенту про внутрішнє та зовнішнє становище країни.

«Невідкладним є питання створення спеціального антикорупційного судового органу. Цей орган має бути сформований на конкурсній основі із суддів з бездоганною репутацією», – заявив він.

За словами Порошенка, цей орган має бути залежним лише від закону, але вільним від будь-яких сторонніх впливів.

В Україні впродовж останніх років було створено кілька нових органів, завданнями яких є боротьба з корупцією, зокрема, Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Національне агентство із запобігання корупції. Західні партнери України вимагають також створення спеціального антикорупційного суду.

НАБУ планує закупити нові автомобілі на 5,5 мільйона гривень – #Точно

У вересні Національне антикорупційне бюро України планує оголосити тендер на закупівлю нових автомобілів на суму понад 5,5 мільйонів гривень. Така інформація міститься в річному плані закупівель НАБУ на порталі Prozorro, повідомляє проект Радіо Свобода #Точно.

Зокрема, для антикорупційного відомства хочуть придбати автомобілі таких марок, як Ford Focus, Ford Mondeo, Renault Megane і Peugeot Treveller. У документі також зазначено, що потенційні учасники закупівель можуть запропонувати автомобілі інших марок з аналогічними характеристиками.

Автівки мають бути поставлені до кінця року.

Протягом літа НАБУ вже уклало кілька угод на суму понад 10 мільйонів гривень на закупівлю авто, серед яких Ford Custom Tourneo, Mazda CX 5.

У червні бюро сплатило 46 тисяч гривень за навчання на курсах контраварійного водіння.

Загалом протягом 2017 року НАБУ уклало на тендерах 168 угод на суму 55 мільйонів гривень. 

Уряд Німеччини підтримав ідею миротворців для Донбасу, але не на умовах Путіна

Уряд Німеччини у принципі позитивно поставився до заяви президента Росії Володимира Путіна про введення в зону конфлікту на українському Донбасі миротворчої місії ООН і готовий обговорювати цю ініціативу, але наголосив, що це не мало б відбутися на умовах російського керівника.

Речниця уряду Німеччини, яка разом із Францією є партнером України в так званому «нормандському форматі» переговорів про врегулювання на окупованій частині українського Донбасу, Ульріке Деммер повідомила, що німецький уряд підтримає таку ініціативу тільки за дотримання низки інших умов.

Як заявила речниця, розміщення миротворців мусить відбутися на всій території зони конфлікту, а не тільки на лінії контакту, як заявляв президент Росії.

Крім того, сепаратисти не мали б отримати права голосу щодо такої миротворчої місії, як говорив Путін. За її словами, це було б неприйнятно.

Деммер також відкинула ідею поступового зняття санкцій із Росії. Коментуючи заяву російського керівника про миротворців, вона сказала: «Крок президента – тільки перший крок, а треба зробити ще дуже багато кроків, перш ніж санкції будуть зняті».

Попереднього дня, у вівторок, міністр закордонних справ Німеччини Зіґмар Ґабріель припустив послаблення санкцій, висловивши задоволення тим, що президент Росії Володимир Путін виступив на підтримку ідеї спрямувати миротворців ООН до українського Донбасу.

Як сказав Ґабріель, пропозиція Путіна – добра можливість домогтися запровадження режиму припинення вогню на сході України і таким чином зробити крок до послаблення санкцій щодо Росії.

«Іще важливіше, що цією пропозицією про місію «блакитних шоломів» на сході України Росія засвідчила зміну своєї політики, і ми не маємо поставитися до цього легковажно. Нам потрібна Росія для вирішення таких конфліктів, як із Північною Кореєю. Було б добре, якби ми могли сприйняти це як завдання домовлятися про нові шляхи розрядки напруженості і політики щодо Сходу – в Німеччині і також у Європі», – додав міністр, відомий своєю прихильністю до ідеї якнайшвидшого зняття санкцій із Росії чи принаймні послаблення їх.

Раніше у вівторок Володимир Путін, влада якого ще наприкінці серпня продовжувала відкидати можливість ввести на Донбас миротворчу місію ООН чи в іншому форматі, несподівано заявив, що вже підтримує цю ідею. Але він наголосив, що, за версією Москви, ці миротворці мають стати виключно на лінії розмежування сторін «і ні на яких інших територіях» – що означало б консервацію становища на окупованій частині Донбасу. Крім того, він заявив, що це питання не може бути вирішене без «прямого контакту» з представниками підтримуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР», визнаних в Україні терористичними.

Цю думку рішуче відкинули в Україні, де наголосили, що будь-яка миротворча місія, чи під егідою ООН, чи ЄС, чи ОБСЄ, має розташуватися на всій окупованій території, і, зокрема, на непідконтрольній нині Києву ділянці українсько-російського кордону, і в такій місії не може брати участі Росія як держава-агресор. Крім того, в Києві заявили, що не мають наміру обговорювати це питання з сепаратистами, які не є стороною конфлікту, бо діють за вказівками Росії – яка й є стороною російсько-українського конфлікту, хоча намагається представити свою агресію як «внутрішньоукраїнський конфлікт».

Тим часом постійний представник Росії в ООН Василь Небензя заявив у вівторок, що вже надіслав листа про пропозицію Москви і російський проект резолюції Ради безпеки ООН про це до генерального секретаря ООН і до голови Ради безпеки.

Зі свого боку, постійний представник України в ООН Володимир Єльченко повідомив, що Україна розробила свій проект резолюції Ради безпеки про введення миротворчої місії на Донбас, у якому зазначено, що участь у місії представників Росії неможлива, а самі миротворці повинні розміщуватися на українсько-російському кордоні. Але він припустив, що Україна може взяти участь і в обговоренні російського проекту як основи для внесення бажаних для України і її союзників змін.

ZIK заявляє про блокування роботи через обшуки у справі Димінського

Медіа-холдинг ZIK заявляє про блокування роботи інформаційного агентства й телеканалу у Львові, куди з обшуком прийшли правоохоронці.

Як заявили в медіа-холдингу, причиною обшуків у поліції назвали слідчі дії у рамках справи про смертельну ДТП з участю автомобіля, який належить інвестору ZIKу, бізнесмену Петрові Димінському. Водночас у ZIK наголосили, що бізнесмен був присутній у вказаному приміщенні один раз – «8 років тому під час урочистого відкриття прес-центру ІА ZIK».

«Це вже виходить за межі й інакше як рейдерським захопленням названо бути не може. Робота телестудії й інформаційного агентства частково заблокована. У діях правоохоронців відсутня будь-яка логіка. Це просто політичне замовлення Авакова і Ко. Я не здивуюся, якщо наші глядачі завтра увімкнуть ZIK і нічого не побачать, мовляв, у зв’язку із ДТП мовлення каналу зупинене», – цитує прес-служба ZIK генерального директора медіа-холдингу Ігоря Туркевича.

6 вересня поліція провела обшук у трьох офісах Димінського у Львові. Про те, в якій справі проводили слідчі дії, у поліції не уточнили.

Водночас народний депутат, радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко заявив, що слідчі Національної поліції провели обшуки за місцями проживання й роботи бізнесмена Петра Димінського з метою пошуку його зразків ДНК для порівняння їх із тими, що були виявлені в автомобілі, водій якого став винуватцем смертельного ДТП.

Головне слідче управління Нацполіції розслідує ДТП на Львівщині з участю автомобіля Димінського, внаслідок якого 18 серпня загинула 31-річна жінка. Відповідальність за ДТП взяв на себе охоронець Димінського, проте родичі загиблої переконані, що за кермом був сам бізнесмен. 22 серпня Димінський залишив Україну, не з’явившись на допит у поліцію.

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков 30 серпня заявив, що результати експертизи ДНК підтвердили, що охоронець Петра Димінського, який взяв на себе провину за ДТП, не був за кермом на момент аварії, тобто «в машині сліди ДНК однієї людини, і це не той чоловік, який заявив про те, що він був за кермом».

Петро Димінський, 1954 року народження – почесний президент футбольного клубу «Карпати», співвласник телеканалу ZІК, народний депутат України четвертого скликання.

Голова МЗС Німеччини висловив задоволення згодою Путіна на миротворців для Донбасу

Міністр закордонних справ Німеччини Зіґмар Ґабріель висловив задоволення тим, що президент Росії Володимир Путін висловив підтримку ідеї спрямувати миротворців ООН до українського Донбасу.

Виступаючи на брифінгу в Берліні, він заявив: «Ми вочевидь радіємо з цього першого сигналу, на мою думку, разючого сигналу, який висловив сьогодні президент Росії Володимир Путін, що він підтримує дальше обговорення того, що Росія раніше відкидала, – спрямування «блакитних шоломів», сил ООН, місії «блакитних шоломів» на схід України, щоб запровадити припинення вогню».

«Іще важливіше, що цією пропозицією про місію «блакитних шоломів» на сході України Росія засвідчила зміну своєї політики, і ми не маємо поставитися до цього легковажно. Нам потрібна Росія для вирішення таких конфліктів, як із Північною Кореєю. Було б добре, якби ми могли сприйняти це як завдання домовлятися про нові шляхи розрядки напруженості і політики щодо Сходу – в Німеччині і також у Європі», – додав він.

За словами Ґабріеля, пропозиція Путіна – добра можливість домогтися запровадження режиму припинення вогню на сході України і таким чином зробити крок до послаблення санкцій щодо Росії.

Наразі не ясно, чи був міністр закордонних справ Німеччини, яка разом із Францією є партнером України в так званому «нормандському форматі» переговорів про врегулювання на окупованій частині українського Донбасу, ознайомлений із ініціативою президента Росії в повному обсязі. Раніше Зіґмар Ґабріель уже висловлювався за послаблення санкцій Євросоюзу щодо Росії.

Раніше у вівторок Володимир Путін, влада якого раніше відкидала можливість ввести на Донбас миротворчу місію ООН чи в іншому форматі, несподівано заявив, що вже підтримує цю ідею, але наголосив, що, за версією Москви, ці миротворці мають стати виключно на лінії розмежування сторін – що означало б консервацію становища на окупованій частині Донбасу.

Цю думку рішуче відкинули в Україні, де наголосили, що будь-яка миротворча місія, чи під егідою ООН, чи ЄС, чи ОБСЄ, має розташуватися на всій окупованій території, і, зокрема, на непідконтрольній нині Києву ділянці українсько-російського кордону, і в такій місії не може брати участі Росія як держава-агресор.

У Міністерстві закордонних справ України, зокрема, заявили, що повідомлення про заяву Путіна свідчать про «чергове намагання Росії як сторони конфлікту представити агресію як внутрішньоукраїнський конфлікт і спотворити саму ідею й цілі запровадження миротворчої операції, що не слугуватиме досягненню головної мети – встановлення сталого миру на Донбасі і відновлення територіальної цілісності України».

Постійний представник України в ООН Володимир Єльченко заявив Радіо Свобода, що питання щодо запровадження миротворчої місії на Донбасі порушить президент України Петро Порошенко, коли буде виступати 20 вересня на сесії Генеральної асамблеї ООН.

Тим часом постійний представник Росії в ООН Василь Небензя заявив, що на виконання вказівок президента Росії, який доручив російському МЗС внести російський проект резолюції щодо миротворців на Донбасі на розгляд Ради безпеки ООН, він уже надіслав листа про це до генерального секретаря ООН і до голови Ради безпеки.

Зовсім недавно, наприкінці серпня, під час перебування в Україні міністра оборони США Джеймза Маттіса Петро Порошенко повідомляв, що обговорив із ним можливе розгортання миротворчої місії ООН з мандатом Ради безпеки ООН в окремих районах Донецької та Луганської областей; тоді російська сторона в особі речниці МЗС Марії Захарової назвала ініціативу України щодо введення миротворців ООН у зону конфлікту на Донбасі спробою перешкодити процесові реалізації мінських домовленостей.

Геращенко: українська сторона знає про місце перебування 87 заручників зі 144

Представник України в гуманітарній робочій підгрупі Тристоронньої контактної групи зі врегулювання ситуації на Донбасі, перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко заявляє, що українській стороні відоме місце утримання 87 зі 144 заручників бойовиків на Донбасі. Водночас, за її словами, бойовики підтверджують лише 71.

«Останній рік ключова тема всіх засідань гуманітарної підгрупи – це звільнення заручників, і Україна давно готова до широких компромісів у питаннях звільнення заручників. На жаль, за цей час, як ми бачимо, зросла кількість тих, кого незаконно утримують на окупованих територіях. Сьогодні це 144 українці», – сказала Геращенко.

За словами Геращенко, представники бойовиків в останні кілька місяців шантажем вимагають від України внести до списку на звільнення 43 осіб, які не мають ніякого стосунку до бойових дій на Донбасі.

На уточнювальне запитання, чи дійсно Україна запропонувала обмін заручниками у форматі 87 на 309, про що заявив спецпредставник з питань гуманітарного характеру у Тристоронній контактній групі Віктор Медведчук, Геращенко сказала: «Ми працюємо… Я ніколи не коментую перед роботою групи те, що може зашкодити її роботі завтра».

Наприкінці липня у СБУ повідомляли, що кількість утримуваних проросійськими бойовиками на Донбасі українських заручників складала 137 людей.

У законопроекті про реінтеграцію Донбасу терміну «війна» не буде – Гримчак

У законопроекті про реінтеграцію Донбасу пропонується замінити термін «АТО» на термін «операція з оборони України», але слова «війна» не буде, повідомив в ефірі Радіо Свобода заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Юрій Гримчак.

За його словами, якщо Україна офіційно застосує слова «війна», це тільки допоможе Росії.

«Ми можемо назвати це війною. Тоді фактично ми оголошуємо війну Росії. Сьогодні Росія каже, що «нас там немає». Але коли ми оголошуємо війну, ми починаємо «отримувати» все, що може запропонувати російський ВПК: танки, артилерію, літаки, ракети і багато чого іншого. Це нам потрібно?», – пояснив Юрій Гримчак.

За його словами, у законопроект про реінтеграцію Донбасу внесуть зміни в позицію щодо миротворців і запропонують на розгляд народним депутатам України після сесії Генеральної асамблеї ООН.

«Після того, як пройде Генеральна асамблея ООН і стане зрозуміло, яким чином ми будемо приймати миротворців, ми внесемо зміни… Думаю, що до кінця вересня», – заявив Юрій Гримчак.

20 вересня на Генасамблеї ООН виступатиме президент України Петро Порошенко з пропозиціями щодо миротворчої місії на Донбасі. 

Представник президента України у Верховній Раді України, народний депутат України Ірина Луценко заявила, що законопроект про реінтеграцію Донбасу підготований повністю, за винятком пункту щодо миротворчої місії.

Рада безпеки ООН хоче посилити санкції проти КНДР: чи підтримають їх Росія і Китай?

Рада безпеки ООН хоче посилити санкції проти КНДР: чи підтримають їх Росія і Китай? Хто живе у «Вейшнорії», з якою збирається воювати Путін під час навчань у Білорусі? Чому дорожчає борщ в Україні?

На ці теми ведучий Ранкової Свободи Дмитро Баркар говоритиме з гостями студії. Відповідатимуть на запитання: директор Центру дослідження міжнародних відносин Микола Капітоненко, аналітик Інституту світової політики Микола Белесков; військовий експерт, екс-заступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Романенко, колишній прес-аташе посольства Грузії в Україні Бачо Корчилава; виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, керівник центру «Інфо-Шувар» Тетяна Гетьман.

Мер Львова пообіцяв участь представників «Самопомочі» в «зустрічі» Саакашвілі на кордоні

Міський голова Львова, лідер партії «Об’єднання «Самопоміч» Андрій Садовий заявив, що низка народних депутатів із фракції його партії буде брати участь у «зустрічі» іншого опозиційного до влади України діяча Міхеїла Саакашвілі, який, втративши українське громадянство під час перебування за кордоном, тим не менше анонсував спробу в’їхати до України 10 вересня з Польщі.

«10 вересня мої однопартійці – Ірина Подоляк, Єгор Соболєв, Роман Семенуха, Семен Семенченко та Павло Костенко – будуть на КПП «Краковець», аби проконтролювати дотримання Закону та Конституції України щодо Міхеїла Саакашвілі», – написав він у фейсбуці, не уточнивши, як саме, на його думку, має бути дотриманий закон.

При цьому він назвав «помилкою» і «непродуманим рішенням» указ президента Петра Порошенка про втрату Міхеїлом Саакашвілі громадянства України і висловив сподівання, що до 10 вересня голова держави «зуміє виправити» це рішення, щоб цей день не став, за його словами, «днем ганьби для країни». В чому може виразитися ця ганьба, він теж не уточнив.

Садовий також заявив: «Я хочу, аби позиція «Самопомочі» була чіткою і зрозумілою. Ми не боремось за політика Саакашвілі. Ми захищаємо грубо порушені права громадянина України. Бо завтра те ж саме зроблять і з нашими з вами правами».

Серед опонентів влади України поширена думка, що оформлення втрати Саакашвілі громадянства України було незаконним. Низка політиків і політичних сил уже заявила, що збирає людей на «зустріч» колишнього президента Грузії в оголошені ним день і місце. Туди планують прибути й деякі народні депутати, що мають право недоторканності.

Партія «Рух нових сил Михайла Саакашвілі», яку очолює сам Міхеїл Саакашвілі, заявляє, що українські силовики відповіли на запити адвоката: прямих заборон в’їзду діяча до України немає.

Але через те, що Саакашвілі в момент втрати громадянства України став особою без громадянства, для в’їзду на територію України йому, відповідно до українського законодавства, потрібна в’їзна віза, нагадували в Генеральній прокуратурі України.

Державна прикордонна служба України, зі свого боку, попереджала, що в разі спроби Саакашвілі в’їхати до України з його закордонним паспортом громадянина України, чинність якого скасована, прикордонники, відповідно до законодавства, вилучать цей паспорт і видворять політика за межі України.

Останніми роками Міхеїл Саакашвілі, свого часу президент Грузії, жив в Україні, де набув українського громадянства і був призначений головою Одеської обласної державної адміністрації. Після відставки з цієї посади Саакашвілі став різко критикувати владу України і заявляв про свої плани скинути її.

Наприкінці липня стало відомо, що президент України Петро Порошенко своїм указом затвердив втрату Міхеїлом Саакашвілі громадянства України – за повідомленнями, через свідоме подання неправдивих відомостей при набутті українського громадянства. Сам Саакашвілі на той момент перебував за кордоном, у США, і перебуває там досі, подорожуючи країнами Європи.

При цьому він стверджує, що далі користується своїм українським паспортом, чинність якого Україна скасувала. Це рішення скасувати чинність паспорта інші держави не зобов’язані визнавати. Твердження Саакашвілі щодо паспорта наразі не підтверджені й не заперечені з незалежних джерел.

Закон про реінтеграцію Донбасу до Ради ще не подали – Парубій

Голова Верховної Ради Андрій Парубій заявляє, що на сьогодні закон про реінтеграцію окупованих частин Донбасу до Верховної Ради не подали. 

«Станом на сьогодні документ ще не подали, відповідно – він ще не може бути включений до порядку денного. Але я сподіваюся, що найближчим часом він з’явиться на розгляді Верховної Ради», – сказав він після погоджувальної ради. 

Парубій нагадав, що попередньо цей законопроект має розглянути РНБО, а потім його мають передати до Ради.

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов 30 серпня заявив, що закон про реінтеграцію окупованих частин Донбасу вже цілком готовий до внесення на розгляд Верховної Ради, але ще тривають консультації щодо нього з закордонними партнерами України. Він також висловив сподівання, що до початку сесійних засідань (5 вересня – ред.) ці консультації завершаться і президент внесе закон до Верховної Ради. 

Заступник голови адміністрації президента України Костянтин Єлісєєв уточнював в ефірі Радіо Свобода, що законопроект про реінтеграцію окремих районів Донбасу адміністрація президента на доручення РНБО узгоджує з «ключовими партнерами» України – США, Німеччиною і Францією. За його словами, перша реакція західних партнерів щодо законопроекту була «обнадійливою».

Останнім часом українські політики почали говорити про необхідність законодавчо оформити ситуацію на частині Донбасу, де від квітня 2014 року триває збройний конфлікт.  Президент України Петро Порошенко ще в середині червня повідомив, що доручив розробити такий документ, що, за його словами, базується на умовах мінських домовленостей. Зокрема, за повідомленнями, йшлося про те, що нині чинну «антитерористичну операцію» проти спільних російсько-сепаратистських сил на окупованій частині українського Донбасу можуть замінити на режим «самооборони держави».

Серебренников не писав Айдінґеру про Порошенка – адвокат

Адвокат російського режисера Кирила Серебренникова заперечує написання тим листа про нібито пропозиції від українського президента знімати пропагандистське кіно, який напередодні оприлюднив актор Ларса Айдінґера в Instagram. Про це повідомляють російські інформагентства.

«Ніякого листа Кирила Серебренникова Ларсові Айдінґеру не було. Кирило нічого не надсилав і не просив про будь-яку допомогу. Ми сприймаємо це як провокацію», – заявив Харитонов.

Німецький актор Ларс Айдінґер, який, зокрема, зіграв російського царя Миколу ІІ у стрічці російського режисера Олексія Учителя «Матильда», оприлюднив 4 вересня текст, нібито отриманий від Серебренникова, у якому автор хакликає читачів бути спокійними і не реагувати на провокації «деяких політичних шахраїв, які намагаються заробляти гроші на будь-якій історії, яка може бути повернута проти влади». Зокрема, у згаданому тексті йдеться про нібито пропозицію від українського президента Петра Порошенка зняти для України пропагандистський фільм і очолити один із театрів.

23 серпня Басманний суд столиці Росії Москви відправив Кирила Серебренникова під домашній арешт за звинуваченням в організації розкрадання 68 мільйонів рублів (майже 30 мільйонів гривень), виділених для театральної трупи «Сьома студія».

Серебренников відкидає звинувачення на свою адресу. На його підтримку виступили російські театральні і громадські діячі в Росії та за її межами, а в день засідання кілька сотень людей прийшли підтримати режисера до будівлі Басманного суду в Москві.

У справі про розкрадання в «Сьомій студії» проходять її бухгалтер Ніна Масляєва і генеральний директор Юрій Ітін, а також колишній директор «Гоголь-центру» Олексій Малобродський. 9 серпня Масляєва в суді звинуватила Серебренникова і Малобродського у спробі привласнити частину грошей, виділених з бюджету в 2014 році. 23 серпня на засіданні Басманного суду слідчий заявив, що Ітін також дав свідчення проти Кирила Серебренникова.