12 грудня набув чинності закон про припинення договору про дружбу з Росією.

Це сталося на наступний день після того, як документ оприлюднили в офіційній газеті «Голос України».

Закон Верховна Рада ухвалила 6 грудня. Згідно з документом, Україна припиняє дію договору з 1 квітня 2019 року. Цей документ передбачає відмову від продовження договору, дія якого спливає 31 березня 2019 року.

10 грудня президент України Петро Порошенко підписав цей закон.

Договір про дружбу між Україною і Росією був підписаний 1997 року, нині є чинним. Він, серед іншого, передбачає, що сторони «поважають територіальну цілісність одна одної і підтверджують непорушність існуючих між ними кордонів», а також «будують відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги до суверенної рівності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або загрози силою».

Документ був укладений на термін у десять років – у 2008 році його дію було автоматично продовжено. Щоб припинити дію договору, Україна має офіційно сповістити Росію не пізніше ніж за шість місяців до закінчення чергового десятирічного періоду – тобто до жовтня 2018 року. МЗС України зробило це у вересні.
…

У російському Ростові-на-Дону Північно-Кавказький окружний військовий суд засудив до 14 років колонії суворого режиму колишнього офіцера (капітана 2-го рангу запасу) Чорноморського флоту Росії Леоніда Пархоменка, обвинуваченого в «державній зраді на користь України». Про це повідомив журналіст Владислав Рязанцев.

«Процес відбувався повністю в закритому режимі, вину Пархоменко не визнавав», – написав він у Facebook.

Новина доповнюється
…

Раніше одна з керівних структур проекту OpenStreetMap, Data Working Group, пояснювала листопадове рішення тим, що «Росія здійснює контроль над територією Криму»
…

У представництві ООН в Україні засудили рішення картографічного сервісу OpenStreetMap не позначати анексований Крим частиною України. Про це в коментарі проекту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомила координатор системи ООН в Україні Оснат Лубрані.

«Ми не згодні з позицією цієї організації абсолютно. Ми – організація, яка користується мапами від United Nations Units. Лише цими мапами ми і користуємося. Також існує офіційна мапа України. Ми поважаємо територіальні межі і, звичайно, включаємо Крим в територію України», – сказала Оснат Лубрані.

Раніше міжнародний проект OpenStreetMap, який збирає та поширює загальнодоступні геопросторові дані, ухвалив рішення звузити кордони України на своїх картах, не позначаючи окупований Крим частиною української території. Одна з керівних структур проекту, Data Working Group, пояснювала це тим, що «Росія здійснює контроль над територією Криму».

Українська спільнота проекту OpenStreetMap заявила про незгоду з цим рішенням, оскільки воно «посягає на суверенітет України, як незалежної держави, кордони якої визнані міжнародною спільнотою» та «суперечить принципам позначення спірних територій і не відповідає сталій практиці тегування таких територій (Північний Кіпр, Придністров’я, Абхазія тощо)».

Представники української спільноти звернулися зі скаргою на такі дії Data Working Group до OpenStreetMap Foundation. Вони також надіслали звернення до Міністерства закордонних справ України, Меджлісу кримськотатарського народу та інших організацій та осіб із проханням «застосувати всі можливі засоби для засудження підтримки факту агресії та нехтування принципами міжнародного права».

За даними SimilarWeb, сайт openstreetmap.org щомісяця переглядають 10 мільйонів користувачів, а дані проекту використовуються тисячами інших сервісів та ресурсів в Інтернеті самостійно, зазначає українська спільнота OpenStreetMap.

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова заявила 10 грудня про погрози, які надходять від російських силовиків адвокатам в окупованому Криму.

«Щодо ситуації з кримськими адвокатами, то переконана, що затримання на 5 діб Еміля Курбедінова пов’язане з його намірами захищати українського моряка Богдана Небилицю. Зараз, після ситуації з Курбедіновим, кримським адвокатам надходять погрози з боку силових структур окупаційної влади Криму», – стверджує українська омбудсмен.

10 грудня суддя підконтрольного Кремлю Київського районного суду Сімферополя Антон Цикуренко відмовив у достроковому припиненні арешту адвоката Еміля Курбедінова.

Курбедінова затримали вранці 6 грудня, наступного дня його заарештували на п’ять діб. Його обвинуватили в пропаганді або публічній демонстрації атрибутики чи символіки екстремістських організацій за допис у Facebook 2013 року. Юрист усі звинувачення відкидає.

Після анексії в Криму 2014 року фактична російська влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, яких підозрюють у зв’язках із організацією «Хизб ут-Тахрір», яка заборонена в Росії.
…

У Євросоюзі допомогу регіонам України, які постраждали внаслідок блокування Росією Азовського моря, вважають більш дієвою, ніж санкції, заявила Верховна представниця ЄС із закордонних справ Федеріка Моґеріні 10 грудня у Брюсселі.

Відповідаючи на питання журналіста щодо того, чи планує Євросоюз запровадити додаткові санкції проти Росії у зв’язку з подіями біля Керченської затоки, де Росія захопила три українські кораблі і моряків, Моґеріні висловила думку, що санкційний тиск – це лише частина діяльності Євросоюзу.

«Ми разом із країнами-членами шукаємо конкретних заходів підтримки, щоб допомогти регіонам, які зазнали найбільшого впливу через обмеження перевезень вантажів, на узбережжі Азовського моря. Ви знаєте, що для нас санкції і обмежувальні заходи лише частина тиску. Що є навіть більш важливим – це практична підтримка, яку ми можемо надати Україні і українському народу. Ми знаємо, що є велика потреба у підтримці, в тому числі економічній, а також у реформуванні країни», – заявила вона.

Моґеріні зазначила, що в понеділок 17 грудня планує зустрітись із прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом в ході його візиту до Брюсселя. За її словами, реформи в Україні стануть однією з тем обговорення під час зустрічі.

«Точкову підтримку регіонів, найбільш вразливих через обмеження вантажних перевезень Азовським морем, ми обговорили з міністром (закордонних справ України Павлом – ред.) Клімкіним і комісаром (європейським комісаром з питань європейської політики сусідства та перемовин із розширення Йоганнесом – ред.) Ганом, йшлося про проекти, які ми можемо профінансувати і підтримати, щоб допомогти регіону. Зокрема ми маємо нещодавно запущену 15-мільйонну програму на 15 мільйонів євро і інші інструменти, в тому числі роботу, яку може виконати Європейський інвестиційний банк», – розповіла представниця Євросоюзу.

Читайте також: Порошенко: Європа та Америка мають закрити свої порти для російських кораблів

Вона також нагадала про низку санкцій, вже запроваджених Євросоюзом, зокрема, через будівництво Керченського мосту.

10 грудня Євросоюз ухвалив санкції проти дев’яти осіб, причетних до так званих «виборів» у листопаді 2018 року в окупованих районах Луганської і Донецької областей.

7 грудня Державна прикордонна служба України заявляла, що Росія, всупереч міжнародному праву, продовжує чинити перешкоди руху кораблів через Керченську протоку, у зв’язку з чим в очікуванні проходу там перебуває понад 140 суден.

28 листопада міністр інфраструктури Володимир Омелян заявляв, що українські морські порти Маріуполь і Бердянськ фактично заблоковані Росією для заходу і виходу суден. Це сталося після того, як 25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх і 24 членів їхніх екіпажів.

Пізніше у Мінінфраструктури повідомляли про часткове розблокування портів.
…

Митрополит Донецький і Маріупольський УПЦ (МП) Іларіон звернувся з листом до голови Донецької військово-цивільної облдержадміністрації Олександра Куця
…

Об’єднавчий собор Української православної церкви відбудеться 15 грудня в соборі Святої Софії в Києві
…

«Міжнародні кордони не є перепоною для російської гібридної агресії. Брудними методами Кремль руйнує європейську стабільність, бо бачить у ній загрозу для себе»
…

Директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що скептично ставиться до присвоєння звання Героя України очільнику ОУН Степану Бандері.

«Напевно, хтось із політиків, які піднімають це питання, бачать у цьому певний електоральний потенціал. Я скептично до цього ставлюся. Тому що я вважаю, що звання Героя України, яке ми зараз маємо, достатньо скомпрометовано. Не буду називати конкретні прізвища людей, але серед них є ті люди, які навіть тепер готові воювати проти України. Тому я не думаю, що повторне присвоєння цього звання Степану Бандері щось додасть до розуміння його образу», – сказав В’ятрович.

Він додав, що для нього Бандера – «справді національний герой».

«Це типовий революціонер поневоленого народу, один з очільників визвольного руху, близький до таких очільників, як Юзеф Пілсудський, Менахем Бегін, Майкл Коллінз… Не думаю, що для того, щоб визнати його таким, він потребує формального і, на мою думку, скомпроментованого звання. Мені здається, що важливіше все-таки зосередити своє зусилля історикам і суспільству, щоб донести правду про цю визначну особистість нашого минулого», – зазначив В’ятрович.

5 грудня у Верховній Раді зареєстрований проект постанови, яка пропонує присвоїти провідникові ОУН Степану Бандері звання Героя України.

Степану Бандері вже присвоювали звання Героя України у січні 2010 року – за каденції третього президента України Віктора Ющенка. Відзнаку з рук президента отримав онук Бандери.

У квітні того ж року, після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича, Донецький окружний адміністративний суд визнав незаконним присвоєння Бандері відповідного звання.
…

У Києві 8 грудня відбулася презентація книжки Олександра Мимрука «Олег Сенцов» англійською мовою, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Сенцов – це людина, яку знають багато, але він прихований з боку життєвого шляху. Фактично всю його біографію доводилося складати з невеликих фрагментів. Такими фрагментами були свідчення людей, які знають Олега, або працювали з ним. Ця книга – спроба систематизації, а з іншого боку – спосіб дослідження і сприйняття Олега Сенцова», – розповів Олександр Мимрук.

За словами представника видавництва «Фоліо» Олександра Красовицького, частина виданих книг буде реалізована в українських книжкових магазинах, а іншу частину тиражу передадуть в держоргани, зокрема, до Міністерства закордонних справ України.

Вперше книжку «Олег Сенцов» представили в Києві 27 жовтня 2017 року. Вона складається зі спогадів людей, які добре знають Сенцова, з уривків його книг і сценаріїв до фільмів, а також з фрагментів протоколів допитів свідків, що проходять у його справі. У книзі багато фотографій – з домашнього архіву та з залу суду.

25 жовтня українському режисерові Олегу Сенцову, ув’язненому в Росії, присудили премію Європарламенту «За свободу думки» імені Сахарова. Церемонія нагородження відбудеться в Страсбурзі 12 грудня.

Читайте також: Єврокомісар закликав Росію відпустити Сенцова, щоб він зміг отримати премію Сахарова

Сенцов під час свого перебування в російській колонії голодував 145 днів і припинив голодування після загрози примусового годування.

Сенцов і кримський анархіст Олександр Кольченко були затримані представниками російських спецслужб в анексованому Криму в травні 2014 року за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року російський суд засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова і Кольченка в список політв’язнів. 
…

Міністерство закордонних справ України в 2019 році проведе публічний гендерний аудит у відомстві, повідомив заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця, виступаючи 8 грудня на Другому Українському жіночому конгресі в Києві.

«Я сподіваюся, що установи в нашому уряді і в нашій країні будуть слідувати такому прикладу і так само проведуть гендерний аудит у своїх установах», – сказав Сергій Кислиця.

За його словами, допомогу МЗС у впровадженні стандартів гендерної політики голова офісу «ООН Жінки в Україні» Анастасія Дивинська.

У вересні міністр закордонних справ України Павло Клімкін повідомив, що МЗС приєдналося до руху за гендерну рівність HeForShe і готове провести гендерний аудит всередині структури.

HeForShe («Він за неї») – це ініціатива ООН, спрямована на те, щоб заохотити чоловіків підтримувати права жінок і сформувати суспільство рівних можливостей для всіх.

Народна депутатка Ірина Геращенко тоді привітала ініціативу МЗС, проте звернула увагу на той факт, що в міністра одна заступниця-жінка – Олена Зеркаль, а серед послів України за кордоном – тільки п’ять жінок.

 
…

Президент наголосив: єдиною мовою в Україні буде українська, яка «зміцнює єдність української політичної нації», але при цьому буде широкий простір для використання інших мов
…

Росію на зустрічі радників лідерів «нормандської четвірки» в Берліні представлятиме помічник російського президента Володимира Путіна Владислав Сурков.

Про це 8 грудня повідомив прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков.

Він додав, що йдеться про зустріч, про яку в Аргентині Путін домовився з канцлером Німеччини Ангелою Меркель.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.

Задля мирного вирішення конфлікту на Донбасі у червні 2014 року лідери України, Німеччини, Франції і Росії під час відвідин Нормандії домовились проводити консультації і переговори у «нормандському форматі». Відтоді відбувалися кілька зустрічей на рівні лідерів країн і керівників МЗС.
…

Техніку, вилучену у заарештованого в Криму адвоката Еміля Курбедінова, повернуть тільки через десять діб. У зв’язку з цим він не зможе організувати ефективний захист на судових процесах, в яких бере участь на наступному тижні. Про це журналісту Антону Наумлюку розповіла юрист Ельвіна Семедляєва, повідомляє проект Радіо Свобода Крим.Реалії.

За її словами, незважаючи на рішення суду повернути всю вилучену техніку, це станеться лише після вступу постанови в силу, тобто через десять днів.

«У постанові в адміністративній справі йдеться, що Курбедінову призначено адміністративне покарання і що йому потрібно повернути всі вилучені при затриманні речі: телефон, комп’ютер і жорсткий диск. На них міститься інформація про всі кримінальні справи, в яких він бере участь, інформація містить адвокатську таємницю. Наступного тижня у нього призначені судові засідання по цих справах. Але вийде він лише через чотири дні. У нього немає доступу до інформації на цих носіях, тобто виникають труднощі при підготовці до засідань. Наприклад, призначені дебати по бахчисарайської групі ( «справа Хізб ут-Тахрір» – ред.), але вибудовувати ефективний захист у зв’язку з цим він не може», – розповіла Семедляєва.

Верховний суд Криму розгляне апеляційну скаргу на арешт Курбедінова завтра. Однак захист, який представляли 13 юристів і адвокатів, висловлюють сумніви, що рішення Київського райсуду Сімферополя буде змінено.

Курбедінова затримали вранці 6 грудня, наступного дня його заарештували на п’ять діб. Юрист усі звинувачення відкидає.

Читайте також: Адвокат Курбедінова вимагає закрити справу через відсутність правопорушення​

Адвокат вважає, що причиною переслідувань є його правозахисна діяльність, допомога політв’язням і захист українського військового Богдана Небилиці.

Захист Курбедінова збирається оскаржити його арешт.

Після анексії в Криму 2014 року фактична російська влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, яких підозрюють у зв’язках із організацією «Хизб ут-Тахрір», яка заборонена в Росії.
…

Представники російської ФСБ на брифінгу у Москві заявили, що захоплені українські моряки, які зараз знаходяться у московських СІЗО, не військовополонені, оскільки між Україною та Росією немає стану війни.

Начальник Слідчого управління ФСБ Михайло Шишов стверджує, що одного із заарештованих – співробітника Служби безпеки України – підозрюють в тому, що він нібито застосовував тортури до якогось «жителя Донбасу».

ФСБ продовжує стверджувати, що українські моряки порушували правила судноплавства у Керченській протоці і дії російських прикордонників, в тому числі стрілянина по кораблях, були обґрунтованими.

Українська влада поки не відреагувала на цю заяву ФСБ.

Читайте також: Захоплені Росією українські моряки: хто вони і що з ними​

25 листопада російські прикордонники ФСБ у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях, які йшли з Одеси до Маріуполя, і захопили три кораблі й 24 членів їхніх екіпажів. Троє українських військових при цьому були поранені.

Росія звинувачує захоплених українських моряків у «незаконному перетині державного кордону». Українська прокуратура визнала їх військовополоненими.

26 листопада, після подій у Керченській протоці Верховна Рада ухвалила запровадження воєнного стану у низці областей України.
…

Єврокомісар Йоганнес Ган закликав Росію відпустити українського режисера Олега Сенцова, щоб він зміг особисто отримати премію Сахарова.

«Наступного тижня український кінорежисер Олег Сенцов буде нагороджений премією Сахарова Європейського парламенту. Засуджений на 20 років в’язниці, він не зможе отримати премію особисто. Тому я повторюся: Дайте Сенцову отримати Сахарова», – написав Ган у Twitter.

Сенцову присудили премію 25 жовтня. Церемонія нагородження повинна відбутися в Страсбурзі 12 грудня.

Сенцов і кримський анархіст Олександр Кольченко були затримані представниками російських спецслужб в анексованому Криму в травні 2014 року за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року суд у російському Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова і Кольченка в список політв’язнів.
…

Міністр інфраструктури України Володимир Омелян сподівається на те, що Україна отримає спільний авіаційний простір із Євросоюзом. Про це він сказав 7 грудня на зустрічі з французьким міністром транспорту Елізабет Борн в рамках свого робочого візиту до Франції, який тривав 6 і 7 грудня.

Під час переговорів Омелян заявив, що Україна зацікавлена в залученні досвіду Франції щодо розвитку авіації, автомобільного і залізничного транспорту.

«Перспективними напрямками є поглиблення партнерських відносин між французькою провідною машинобудівною компанією Alstom і Укрзалізницею. Ринок для Alstom величезний. Потреба України – це більше ніж 1500 локомотивів. Бо Укрзалізниця перевозить більше вантажу, ніж Deutsche Bahn всією Європою. 50% залізничних шляхів електрифіковано, тому у нас є нагальна потреба в електричних локомотивах. Ми приділяємо велику увагу внутрішньому транспорту, і якщо Alstom зайде на ринок, він буде мати можливість долучитися до оновлення муніципального транспорту», – наводить слова міністра прес-служба Мінінфраструктури.

Омелян також подякував Борн за «активну позицію Франції щодо спільного авіаційного простору.

«Фактично стримуючим елементом зараз є відсутність єдиного авіаційного простору між Україною і ЄС. Я дуже сподіваюсь, що наступного дня після Брекзиту ми зможемо підписати цю Угоду», − сказав голова міністерства.

Читайте також: Ні квитків, ні грошей: збій з купівлею квитків «Укрзалізниці» спровокував скандал

Згідно з повідомленням, Елізабет Борн висловила свою підтримку ідеї Угоди про спільний авіаційний простір та зазначила, що компанія Alstom зацікавлена в українському ринку.

Україна і Євросоюз парафували Угоду про спільний авіаційний простір ще в листопаді 2013 року. Але вона досі не підписана в повному обсязі і не набула чинності. Зокрема про підписання цього документу згадував посол України в Білорусі Ігор Кизим як про один із п’яти основних пріоритетів України в рамках програми ЄС «Східне партнерство».

Брекзит – вихід Великої Британії зі складу Європейського Союзу – запланований на 29 березня 2019 року. Процес Брекзиту почався після того, як на референдумі у червні 2016 року трохи більше половини учасників підтримали ідею виходу Великої Британії зі складу Євросоюзу.
…

Спікер Верховної Ради Андрій Парубій 7 грудня підписав закон про надання ветеранам Української повстанської армії (УПА) статусу учасників бойових дій.

Законодавчий акт вносить зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту щодо посилення соціального захисту учасників боротьби за незалежність України у XX столітті».

«Це реалізація історичної справедливості. Українська держава не лише визнає своїх борців за волю, а гарантує їм соціальний захист», – зазначив Парубій.

Верховна Рада ухвалила закон 6 грудня. 

Документ надає «статус учасника бойових дій особам, які брали участь у всіх формах збройної боротьби за незалежність України у XX столітті у складі Української повстанської армії, Української повстанської армії отамана Тараса Боровця (Бульби) «Поліська Січ», Української народної революційної армії (УНРА), збройних підрозділів Організації українських націоналістів і, відповідно до закону «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті», визнані борцями за незалежність України у XX столітті».

Тепер закон має підписати президент України Петро Порошенко. Документ набуде чинності через три місяці з дня його опублікування.
…

Молдова 6 грудня передала Україні головування у Організації за демократію та економічний розвиток (ГУАМ).

Про це повідомляє міністерство закордонних справ та європейської інтеграції Молдови за підсумками засідання глав зовнішньополітичних відомств країн ГУАМ, що відбулося на полях засідання Міністерської ради ОБСЄ у Мілані.

«Переконаний, що традиція, яка існує в рамках ГУАМ, працювати на основі консенсусу дась змогу державам-членам Організації продовжити плідну та взаємовигідну співпрацю, як на регіональному, так і на міжнародному рівні”, – цитує міністерство слова глави відомства Тудора Ульяновського.

Міністр побажав успіху українським колегам, висловивши впевненість, що ГУАМ буде зміцнювати співробітництво на користь країн-членів та їх громадян.

У 2017 році у Києві пройшов перший за дев’ять років саміт ГУАМ.

Організація за демократію та економічний розвиток ГУАМ із участю Грузії, України, Азербайджану і Молдови була заснована 1997 року. Із 1999 по 2005-й до організації також входив Узбекистан, і тоді вона звалася ГУУАМ. Але це об’єднання так і не стало постійно активною міжнародною організацією, переживши кілька сплесків активності і періодів застою.
…

Керівник міністерства закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив після зустрічі зі своїм українським колегою Павлом Клімкіним у Мілані, що, на його думку, можна говорити про певний сприятливий поступ щодо нормативного врегулювання проблем угорської меншини на Закарпатті та загальних питань двосторонніх угорсько-українських стосунків.

Сійярто повідомив, що Верховна Рада України включила до порядку денного процедуру голосування стосовно продовження перехідного періоду вступу в дію нового освітнього закону. Але, на його думку, це ще не гарантія того, що голосування відбудеться. Він нагадав, що дві попередні такі ініциативи завершилися безрезультатно.

«Ми також позитивно оцінюємо намір відкрити у містах Шіофок і Тернопіль почесні консульства (України та Угорщини, – ред.) на взаємній основі», – сказав Сійярто.

До переговорного активу двох сторін голова угорської дипломатії так само зараховує той факт, що в Києві нарешті розпочав роботу новий посол Угорщини, а також те, що сторони домовилися продовжити щоденний графік роботи КПП на ділянках кордону Косино-Барабаш та Дзвінкове-Лоня і створити два додаткові КПП.

Міністр Сійярто повідомив, що 9 грудня, згідно з запланованим графіком, із Мукачева до Будапешта має вирушити потяг ІнтерСіті.

10 грудня у Брюсселі відбудеться наступна зустріч між Павлом Клімкіним та Петером Сійярто. Угорський політик додав, що дуже важливо підтримувати постійний діалог між двома сторонами. Він підкреслив, що прагнення до відновлення довіри залишаються незмінними.

Відносини між Україною та Угорщиною загострилися у зв’язку з новим українським законом про освіту, який набрав чинності 28 вересня 2017 року. Офіційний Будапешт побачив порушення прав угорської меншини у нормі закону щодо обов’язкового отримання освіти державною мовою. Через це Угорщина блокує зустрічі в рамках співпраці України з ЄС і НАТО.

Офіційний Київ ці звинувачення відкидає.
…

6 грудня у рамках 25-ї зустрічі міністрів закордонних справ країн ОБСЄ відбувся тематичний захід міністерського рівня «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим і міста Севастополь (Україна) та частин Чорного і Азовського морів». Про це повідомили у міністерстві закордонних справ України.

На зустрічі були присутні представники МЗС США, Канади, Польщі, Литви, Данії, Швеції, Великої Британії, Латвії, Румунії, Грузії та Естонії.

«Широкій аудиторії учасників та ЗМІ було презентовано докази мілітаризації Росією окупованого Криму та прямої збройної агресії РФ проти України в районі Керченської затоки, що становлять серйозну загрозу для всього чорноморського регіону. У своїх виступах партнери висловили повну підтримку України, закликали до негайного звільнення українських військовополонених, а також обговорили можливі кроки в напрямку стримування агресора», – зазначили у МЗС.

25 листопада російські прикордонники в Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх і екіпажі. Підконтрольні Кремлю суди в Криму арештували 24 моряків на два місяці. Зараз вони перебувають у СІЗО в Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими, як то визначає міжнародне право.

Країни Заходу засудили дії Росії. В Євросоюзі закликали до «стриманості і деескалації», а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ оприлюднив заяву з вимогою до Росії звільнити військовополонених і захоплені кораблі.
…

Міністерство закордонних справ Росії обіцяє допустити українських консулів до захоплених моряків. Про це повідомив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

«Через 10 днів після захоплення наших кораблів МЗС РФ таки повідомило офіційно, що моряки у Москві, і пообіцяло надати до них доступ нашим консулам. Робимо все, щоб консули потрапили до хлопців якнайшвидше!» – зазначив очільник МЗС.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх і екіпажі. Підконтрольні Кремлю суди у Криму арештували 24 моряків на два місяці. Зараз вони перебувають у Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими, як то визначає міжнародне право.

Країни Заходу засудили дії Росії. В Євросоюзі закликали до «стриманості і деескалації», а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ оприлюднив заяву з вимогою до Росії звільнити військовополонених і захоплені кораблі.
…

У Верховній Раді зареєстровано проект постанови, яка пропонує присвоїти провідникові ОУН Степану Бандері звання Героя України.  Проект відповідного звернення до президента України зареєстровано в парламенті 5 грудня.

За повернення звання Героя України Бандері виступив 21 депутат з різних фракцій. Текст звернення наразі відсутній на сайті парламенту.

Тепер проект постанови має розглянути комітет з питань культури та духовності.

Степану Бандері вже присвоювали звання Героя України у січні 2010 року – за каденції третього президента України Віктора Ющенка. Відзнаку з рук президента отримав онук Бандери.

У квітні того ж року, після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича, Донецький окружний адміністративний суд визнав незаконним присвоєння Бандері відповідного звання.
…

Міністерство внутрішніх справ України та Центральна виборча комісія уклали меморандум про співпрацю, повідомила прес-служба МВС. Документ підписали міністр Арсен Аваков та голова ЦВК Тетяна Сліпачук.

«Ми виходимо з того, що реалізовуємо філософію взаємодії між ЦВК та органами МВС для забезпечення законного процесу виборів, який стартує в країні», – сказав Аваков.

Сліпачук, зі свого боку, зазначила, що «питання попередження виборчих злочинів і невідворотності покарання за них є дуже важливим для забезпечення виборчого процесу».

Чергові вибори президента призначені на 31 березня 2019 року. Старт виборчої кампанії призначений на 31 грудня. З цього дня починається реєстрація потенційних кандидатів у ЦВК і передвиборна агітація. До 9 лютого 2019 року буде оголошено остаточний список претендентів на пост глави держави.

Восени 2019 року відбудуться чергові парламентські вибори.
…

Мер Дніпра Борис Філатов виходить з партії «УКРОП», одним із засновників якої він був. Про це він заявив 5 грудня на брифінгу після сесії міськради, оприлюднивши відповідну заяву на ім’я голови партії Тараса Батенка.

«Я складаю з себе повноваження члена президії партії «УКРОП», виходжу з усіх керівних органів, а також йду з партії. Це рішення було усвідомленим, вартувало великої кількості моральних сумнівів, я його ухвалив дуже важко, оскільки є одним із засновників партії», – сказав Філатов.

Він також сказав, що не хоче «брати участь у симулякрі», коли «мандрівний цирк а-ля «Буковель» мандрує країною з єдиним давно визначеним кандидатом».

Окрім того, він заявив, що не веде перемовин щодо участі в інших політичних партіях і хоче бути рівновіддаленим від політичних сил напередодні президентських виборів.

У партії «УКРОП» офіційно поки ніяк не прокоментували цю заяву.

Філатов очолює Дніпро з осені 2015 року.
…

Україна посіла 21-е місце за рівнем наслідків тероризму, свідчать дані дослідження глобального тероризму (Global Terrorism Index 2018), проведеного лондонським Інститутом економіки й миру. Відповідно до дослідження, Україна отримала 6,048 бала з 10 (найвищий рівень впливу тероризму).

При цьому в інституті зазначили, що в Україні відбувається постійне скорочення смертності від тероризму, що пов’язано зі зменшенням інтенсивності конфлікту на Донбасі.

«Чотири роки поспіль до 2017 року Україна в своєму регіоні була країною, яка найбільше постраждала від тероризму. Але кількість смертей зменшилася на 96% після піку в 2014 році», – йдеться в звіті.

У дослідженні підтримуване Росією угруповання «ДНР» назване другою найбільш активною терористичною групою в регіоні від 2002 року. «ДНР» також назване угрупованням, що відповідальне за більшість смертей у регіоні в 2017 році.

Як йдеться в звіті, угруповання «ЛНР» не відповідальне за пов’язані з тероризмом смерті від 2015 року.

Автори дослідження наголошують, що, попри зниження активності підтримуваних Росією угруповань, конфлікт на Донбасі триває.

Відповідно до звіту, до п’ятірки країн, що найбільше потерпіли від тероризму, входять Ірак, Афганістан, Нігерія, Сирія і Пакистан.

США посідають у рейтингу 20-е місце, Росія – 34-е.

Цьогорічне дослідження глобального тероризму – шосте, проведене Інститутом економіку й миру. Звіт заснований на інформації з бази даних глобального тероризму (GTD), яка збирається Національним консорціумом з вивчення тероризму, департаментом національної безпеки Центру досконалості під керівництвом Університету штату Меріленд (США). Автори Global Terrorism Index зазначають, що GTD вважається найбільш повною базою даних про терористичну діяльність.

Минулого року Україна посідала в звіті 17 місце.
…

Кабінет міністрів України ухвалив постанову про виплату 100 тисяч гривень 24 українським морякам, яких захопила Росія, повідомив міністр з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Вадим Черниш.

«Сьогодні Кабмін ухвалив постанову про виплату військовополоненим, які були захоплені Російською Федерацією після подій в Чорному морі», – сказав Черниш.

За його словами, це цільові кошти, які мать бути використані на захист військовополонених осіб, зокрема на правову допомогу та доставку кореспонденції.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх і екіпажі. Підконтрольні Кремлю суди у Криму арештували 24 моряків на два місяці. Зараз вони перебувають у Москві. Українська влада визнає їх військовополоненими, як то визначає міжнародне право.

Країни Заходу засудили дії Росії. В Євросоюзі закликали до «стриманості і деескалації», а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ оприлюднив заяву з вимогою до Росії звільнити військовополонених і захоплені кораблі.
…

У Брянській області Росії колишнього охоронця Дмитра Яроша засудили до 4 років колонії за участь у «Правому секторі». Про це повідомили у прес-службі суду.

Шумкова визнали винним за статтею «Участь у екстремістській організації, щодо якої судом ухвалено рішення про заборону її діяльності». У Росії «Правий сектор» є забороненою організацією.

У вироку зазначається, що Шумков з 17 листопада 2014 року до 23 серпня 2017 року брав участь у діяльності «Правого сектору», що була «спрямована проти інтересів Росії».

У вересні минулого року повідомлялося, що колишній охоронець депутата Верховної Ради Дмитра Яроша Олександр Шумков опинився в російському СІЗО.

Мати зниклого чоловіка повідомила виданню «Українська правда» , що на її домашню адресу надійшов відкритий лист зі Слідчого комітету Федеральної служби безпеки Росії в Брянській області, де було сказано, що Олександр Шумков перебуває в брянському СІЗО. За її словами, Шумкова було затримано працівниками ФСБ за підозрою в участі в екстремістських організаціях.

Як повідомляє «Громадське», Шумков служив за контрактом в Збройних силах України в селі Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області, жив у Херсоні. Він не повернувся після служби додому 17 серпня 2017 року. Шумков каже, що його викрали, а російський кордон він перетнув проти своєї волі непритомним за участі співробітників ФСБ. 
…

Міністри країн НАТО закликають Росію звільнити доступ до українських портів
…