У Росії висловили сподівання, що спецпредставник США Волкер «вплине на Київ»

У Росії висловили сподівання, що новопризначений спецпредставник США у справі врегулювання на сході України Курт Волкер вчинить тиск на владу України щодо цього врегулювання.

Як сказав заступник міністра закордонних справ Росії Григорій Карасін російському агентству «Інтерфакс», «важливо, щоб ця людина внесла конструктивний струмінь у те, що стосується впливу на Київ щодо виконання мінських домовленостей і більш відповідального ставлення до взятих на себе зобов’язань».

«Я думаю, що це головне його завдання», – сказав про Волкера Карасін.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, зі свого боку, висловив сподівання, що новий спецпредставник США найближчим часом «прибуде до Москви для консультацій».

Раніше у п’ятницю державний секретар США Рекс Тіллерсон офіційно підтвердив призначення колишнього посла США в НАТО, а нині директора-розпорядника дослідницького центру «Інститут міжнародного лідерства МакКейна» Курта Волкера спеціальним представником США у справі врегулювання на сході України. «Багатий досвід Курта робить його унікально кваліфікованим для просування цього конфлікту в напрямку до миру», – заявив Тіллерсон і додав: «США і далі цілковито віддані цілям мінських домовленостей, і я цілком довіряю Куртові, що він продовжить наші зусилля задля досягнення миру в Україні».

Раніше у п’ятницю про призначення Волкера повідомили в заяві Державного департаменту США для преси. В ній ішлося про те, що Курт Волкер буде «координувати зусилля Державного департаменту з метою досягти вирішення конфлікту, створеного, коли Росія вторглася до Криму і пізніше на схід України».

У Держдепартаменті також повідомили, що Волкер буде супроводжувати Тіллерсона, коли той прибуде з візитом до Києва в неділю, 9 липня.

У перебігу того візиту Рекс Тіллерсон має зустрітися з президентом України Петром Порошенком і активістами громадянського суспільства. Порошенко і Тіллерсон після зустрічі також виступлять із заявами, повідомили в адміністрації президента України і в посольстві США в Києві.

Волкер, як очікують, залишиться в Києві до понеділка, 10 липня, щоб зустрітися з іншими українськими посадовцями, повідомило Радіо Свобода дипломатичне джерело зі США.

Він відомий своєю позицією, прихильною до демократичних сил в Україні.

Про призначення Курта Волкера оголосили якраз напередодні зустрічі президента США Дональда Трампа з президентом Росії Володимиром Путіним у п’ятницю на полях саміту «Групи двадцяти», який триває в Німеччині. Серед головних тем цієї зустрічі, як повідомили посадовці США і Росії, була й Україна.

За адміністрації попереднього президента США Барака Обами таким спеціальним посланцем у справах урегулювання в Україні була помічник держсекретаря з європейських і євразійських питань Вікторія Нуланд.

Росія стверджує, що Україна не виконує своїх зобов’язань за мінськими домовленостями про врегулювання на окупованій частині українського Донбасу, і вимагає від Заходу «тиску на Київ». Але зауваження, що саме Москва не виконує значно більшої частини своїх зобов’язань, вона відкидає. Росія стверджує, ніби таких зобов’язань узагалі не має, бо, мовляв, є не учасником домовленостей, а лише їхнім «гарантом». Київ заявляє, що Захід має чинити більший тиск на Москву, щоб змусити її виконати такі її зобов’язання за мінськими угодами, як звільнити українських полонених і заручників, вивести з України свої війська і озброєння, роззброїти незаконні збройні формування на сході України чи передати непідконтрольну Києву ділянку українсько-російського кордону під моніторинг ОБСЄ.

Росія пообіцяла подати в ПА ОБСЄ «резолюцію про злочини в Україні»

Голова делегації Росії в Парламентській асамблеї ОБСЄ, віце-спікер Державної думи Росії Петро Толстой пообіцяв до наступної сесії асамблеї підготувати «резолюцію про злочини в Україні».

За його словами, в ній має йтися про такі «злочини» «від держперевороту 2014 року до вбивств мирних громадян Донбасу», а також про «відродження нацизму» в Україні, де, за його словами, вулиці називають «іменами безпосередніх організаторів Голокосту».

Як написав Толстой у соцмережах, «на відміну від істерик і пропагандистських штампів українських колег, ми будемо виходити з підтверджених фактів».

Перспективи ухвалення резолюції такого кшталту в ПА ОБСЄ неясні.

Раніше у п’ятницю ПА ОБСЄ, попри спротив Росії, ухвалила дві резолюції зі словами підтримки України і з різкою критикою дій Росії проти України.

У резолюції «Зміцнення взаємної довіри і співпраці заради миру і процвітання в регіоні ОБСЄ», серед іншого, визнається, що окремі райони Донецької і Луганської областей перебувають під контролем «російських гібридних сил». Російська делегація виступила з протестом проти цього проекту, запропонувавши поправки, які б вилучили положення про «російсько-гібридні війська» на Донбасі. Зокрема, Петро Толстой стверджував, що на Донбасі немає російських військ і що це «внутрішній конфлікт України».

У резолюції «Відновлення суверенітету і територіальної цілісності України» висловлена підтримка суверенітетові України над Кримом та Донбасом, різка критика дій Росії і заклики до неї зупинити окупацію українських територій, звільнити українських політв’язнів і заручників. Під час обговорення проекту майже всі представники Росії виступили проти ухвалення цієї резолюції, назвавши її антиросійською.

Росія, говорячи про події в Україні і свою агресію проти неї, користується власним набором пропагандистських штампів, що суперечать фактам. У них Революція гідності навесні 2014 року називається «державним переворотом», піднесення національних і патріотичних почуттів українців – «відродженням нацизму», окупація Криму всупереч міжнародному й українському праву – «возз’єднанням» із півостровом і входженням його до Росії, а агресія Росії на Донбасі – «внутрішньою українською громадянською війною». При цьому Москва, всупереч фактам, заперечує свою причетність до подій на окупованій частині українського Донбасу і виправдовує захоплення українського Криму «відновленням історичної справедливості».

Щорічні сесії ПА ОБСЄ проводяться раз на рік, на початку липня.

Україна не буде в центрі уваги розмови Трампа і Путіна – економіст Алексашенко

Ситуація в Україні не буде центральною темою на першій зустрічі президентів США та Росії Дональда Трампа та Володимира Путіна. Про це Радіо Свобода заявив науковий співробітник американського Інституту Брукінгса, колишній заступник голови Центрального банку Росії Сергій Алексашенко.

«Україна не буде в списку перших трьох тем розмови Трампа та Путіна, можливо навіть не увійде до списку перших п’яти тем. Очевидно, що є хакерські атаки Росії на американську виборчу систему, очевидно, є боротьба із «Ісламською державою» і Сирією, яка пов’язана із цим, очевидно, є Північна Корея, є Афганістан і є проблема в роззброєнні. І Америка, і Росія збираються виходити на договори про ракети середнього радіусу дії. Тобто є ці перші п’ять тем, які для президента Трампа більш важливі, ніж Україна», – твердить російський економіст. 

За словами Алексашенка, якщо про Україну йтиметься, то стосуватиметься розмова виключно дотримання Мінських угод та участі США у «нормандському форматі».

6 липня у Варшаві президент США Дональд Трамп закликав Росію припинити дестабілізувати Україну і приєднатися до західних країн у вирішенні світових проблем. За словами Трампа, Москва має «припинити дестабілізаційну діяльність в Україні і деінде, а також свою підтримку ворожих режимів, зокрема в Сирії та Ірані, і натомість приєднатися до спільноти відповідальних народів у боротьбі зі спільними ворогами і на захист самої цивілізації».

Перша особиста зустріч Трампа з російським колегою Володимиром Путіним відбудеться 7 липня на полях саміту «Групи двадцяти» в німецькому Гамбурзі.

Голова МЗС Британії виступив за збереження санкцій щодо Росії і за підтримку України

Міністр закордонних справ Великої Британії Боріс Джонсон виступив за збереження санкцій щодо Росії і за підтримку України.

Виступаючи в Лондоні на конференції на тему реформ в Україні, на яку прибув і прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, голова британської дипломатії заявив: «Велика Британія не лише намагається вести перед у підтримці реформ в Україні – ми також одна з країн, які найрішучіше виступають проти будь-якого послаблення санкцій проти Росії за те, що вона наробила, за те, що росіяни наробили у Криму і на сході України. І знайте, що Велика Британія віддана наданню нової нелетальної військової допомоги Україні у вигляді транспортних засобів, військово-морського обладнання. Ми віримо в підтримку України. Ми взялися за це надовго».

За словами Джонсона, щодо реформ в Україні «всі погоджуються, що треба зробити більше». Але, сказав він, переважним відчуттям на конференції в Лондоні було те, що Україна йде у правильному напрямку і що вся суть її успіху в тому, що він створить умови і вже створює умови, за яких бізнес відчує, що «Україна – чудове місце для інвестування», і прийде до України.

Володимир Гройсман, зі свого боку, нагадав, що Україна «стала жертвою агресії Росії і російських військ, російської зброї, і це є очевидний доконаний факт». «Сьогодні йде боротьба не між двома країнами – сьогодні йде боротьба у світі між демократичним світом і недемократичним світом, який хоче знищити демократію», – сказав він.

«Сьогодні треба робити всі кроки, які дозволять змусити агресора відмовитися від своїх планів агресії. І тут є рецепт тільки один: це мають бути всі можливі інструменти – політичні, економічні. І, беззаперечно, зміцнення обороноздатності України – це внесок у перемогу демократії на континенті й у світі», – сказав Гройсман. Він подякував Британії за єдність із Україною в цьому питанні.

Напередодні лондонської конференції з питань впровадження реформ в Україні Володимир Гройсман називав її надзвичайно важливим заходом. «Ми підійшли до конференції з чітким розумінням змін – як вони будуть відбуватися. Ми зростаємо, стаємо інвестиційно привабливою країною. Це дуже добрий сигнал», – додав він.

У програмі візиту голови українського уряду також зустріч із прем’єр-міністром Великої Британії Терезою Мей, із керівниками британських компаній та інвестиційних фондів, участь в інвестиційній конференції Dragon Capital і зустрічі з лідерами української громади і релігійними діячами у Великій Британії.

У Мукачеві зникли вулиці Бандери і Шухевича і з’явився тупик Москаля – міськрада

У Мукачеві на Закарпатті міська рада ухвалила рішення про перейменування вулиці Степана Бандери на вулицю Любомира Гузара, а вулицю Романа Шухевича – на Андрея Шептицького. Як повідомляє прес-служба міської ради, таке рішення ухвалили на сесії 6 липня, де розглядали перейменування назви вулиць провулків і площ Мукачева.

Про причину зміни назв вулиць, які були перейменовані близько року тому в рамках декомунізації, не повідомляють.

Крім того, депутати вирішили присвоїти відгалуженню вулиці Трудової назву тупик Геннадія Москаля.

5 квітня 2016 року голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль підписав рішення про перейменування трьох вулиць у Мукачеві. Вулицю Ярослава Галана в Мукачеві перейменували на вулицю Степана Бандери, вулицю Іван Туряниці – на вулицю Романа Шухевича, вулицю Івана Локота – на вулицю Володимира Зайця (військового, загиблого на Донбасі).

СБУ: 2 російських прикордонників звинувачують у порушенні територіальної цілісності України

Служба безпеки України повідомляє, що почала досудове розслідування в кримінальному провадженні проти затриманих у Херсонській області російських прикордонників за статтею «посягання на територіальну цілісність і недоторканність України».

«Слідство встановило, що громадяни Росії, співробітники ФСБ – заступник начальника резервної застави в/ч 9930 Аскар Кулуб і начальник кінологічної групи в/ч 9930 Володимир Кузнєцов у період з грудня 2016 року до 30 червня 2017 року виконували службові завдання в інтересах Росії з метою зміни меж території або державного кордону України. Наразі затримані перебувають в ізоляторі тимчасового тримання. Слідство триває», – йдеться в повідомленні СБУ.

Як заявили в спецслужбі, найближчим часом слідчі СБУ оголосять співробітникам ФСБ Росії про підозру у посяганні на територіальну цілісність і недоторканість України та ініціюватимуть перед судом обрання їм запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

30 червня голова Державної прикордонної служби України Віктор Назаренко повідомив про затримання на Херсонщині двох військовослужбовців прикордонної служби ФСБ Росії. Згодом у Держприкордонслужбі заявили, що співробітники прикордонної служби Федеральної служби безпеки Росії направили звернення, в якому просять надати інформацію про двох затриманих російських військовослужбовців.

Каланчацький суд 30 червня заарештував двох прикордонників ФСБ Росії на 15 діб. На підставі статті 204 (незаконний перетин або спроба незаконного перетину державного кордону України) суд застосував щодо затриманих адміністративний арешт строком на 15 днів, повідомили в Держприкордонслужбі.

 

 

Суд ухвалив надати Януковичу державного захисника у справі про державну зраду

Оболонський районний суд Києва ухвалив 6 липня рішення надати державного захисника колишньому президенту України Віктору Януковичу в справі за обвинуваченням у державній зраді. Про це повідомив кореспондент Радіо Свобода.

«Суд постановив залучити Януковичу державного захисника. Засідання суду відбудеться 12 липня о 10-й ранку», – повідомив у Twitter Михайло Штекель.

Таким чином, суд погодився з позицією державного обвинувачення.

«Він (Янукович – ред.) відмовився від своїх захисників і не бажає, щоб його інтереси представляв жодний захисник із компанії «Авер Лекс». У зв’язку з цим стороною обвинувачення було подано клопотання щодо залучення до процесу для захисту прав обвинуваченого Януковича безоплатного захисника, я вважаю, що держава йому надасть цю можливість, і його буде професійний захисник захищати», – сказав прокурор відділу Головної військової прокуратури Руслан Кравченко після судового засідання 6 липня.

Початку засідання передувало оголошення адвоката Януковича Віталя Сердюка, що він подав до Оболонського районного суду Києва заяву про відмову свого підзахисного від участі в процесі.

Колишній президент України Віктор Янукович 5 липня в ефірі російських телеканалів заявив, що не хоче брати участь у судовому процесі над ним у справі про державну зраду. За його словами, він вважає результат суду «наперед визначеним», а сам суд – «профанацією».

Речниця генерального прокурора України Лариса Сарган назвала заяву Януковича про відмову від участі в судовому засіданні «спробою затягнути процес, не більше».

29 червня суд постановив перейти до заочного розгляду справи за обвинуваченням у державній зраді екс-президента України Віктора Януковича.

Віктор Янукович є фігурантом кількох кримінальних справ в Україні, зокрема щодо перевищення ним повноважень від листопада 2013-го до лютого 2014 року, щодо масових убивств активістів Майдану, а також за фактом захоплення ним державної влади 2010 року.

Екс-президент України, що втік до Росії після розстрілів протестувальників на Майдані, звинувачення відкидає.

АП: Меркель обіцяє не вирішувати «долю України» без Києва на зустрічі з Путіним

Канцлер Німеччини Анґела Меркель під час телефонної розмови з президентом України Петром Порошенком запевнила, що на найближчій зустрічі лідерів Німеччини й Франції з президентом Росії долю України «без України» не вирішуватимуть, повідомляє прес-служба президента України.

«Співрозмовники обговорили ситуацію на Донбасі й скоординували позицію щодо реалізації Мінських домовленостей у контексті підготовки до саміту «Групи 20» в Гамбурзі і, зокрема, зустрічі лідерів Німеччини й Франції з Президентом Росії. Анґела Меркель запевнила Петра Порошенка, що під час зустрічі нічого щодо долі України без України вирішуватися не буде», – йдеться в повідомленні прес-служби президента України з посиланням на розмову 5 липня.

За повідомленням, лідери України й Німеччини наголосили на пріоритетності виконання ключових безпекових вимог Мінських домовленостей і висловили занепокоєння через постійне порушення підтримуваними Росією бойовиками режиму припинення вогню й загрози безпеці спостерігачів ОБСЄ.

Петро Порошенко наголосив на важливості звільнення українських заручників, які перебувають як у полоні бойовиків, так і на території Росії.

В офісі канцлера Німеччини розмову не коментували.

7-8 липня в німецькому Гамбурзі відбуватиметься саміт «Групи 20». Речник канцлера Німеччини Штеффен Зайберт підтвердив, що в кулуарах цього саміту запланована зустріч керівників Німеччини, Франції і Росії на тему врегулювання на сході України.

 

ПАЧЕС: Україна не допустила «представника Росії» від Криму, асамблея підтвердила цілісність України

Парламентська асамблея Чорноморського економічного співробітництва на наполягання України не визнала повноважень «представника Росії» від Криму і підтримала суверенітет і територіальну цілісність України, повідомила керівник української делегації Людмила Денісова.

Зокрема, розповіла вона, під час 49-го засідання Генеральної асамблеї ПАЧЕС у турецькому Стамбулі, коли розглядалося питання нового складу делегацій, українська сторона «навела переконливі аргументи» про неможливість підтвердити мандат делегата від Росії Павла Шперова. Він у Росії вважається «обраним до Державної думи Росії» у вересні 2016 року на території України, в окупованому Криму.

За її словами, всі країни-учасниці ПАЧЕС, крім самої Росії і Вірменії, підтримали Україну в цьому. Таким чином, Павло Шперов не набув повноважень члена ПАЧЕС, і, відповідно до норм Регламенту ПАЧЕС, для того, щоб ухвалити остаточне рішення щодо можливості визнати повноваження такої кандидатури, асамблея призначила спеціальний комітет, що має підготувати рекомендації про це Постійному комітетові, засідання якого відбудеться в листопаді в Києві.

При цьому, на наполягання української делегації, в засіданні Генеральної асамблеї ПАЧЕС була оголошена перерва для видалення Павла Шперова із зали засідань асамблеї, повідомила Денісова.

Вона також поінформувала, що країни-члени ПАЧЕС підтвердили, що повага до суверенітету й територіальної цілісності України є одним із принципів організації – про це йдеться в ухваленій Декларації ПАЧЕС у зв’язку з 25-ю річницею Організації Чорноморського економічного співробітництва. Як сказала Денісова, в цій Декларації були враховані поправки української делегації, і, таким чином, її ухвалення стало «ще одним кроком до засудження російської агресії щодо України». Зокрема, в тексті документу зазначено, що дії країн-учасниць ЧЕС мають бути засновані на традиції взаємної дружби й поваги до суверенітету, територіальної цілісності й недоторканності кордонів країн-членів».

Проти цього документу так само виступили Росія і Вірменія. При цьому за ініціативою вірменської делегації для його ухвалення була застосована процедура подвійної більшості, за якої необхідна підтримка не менш ніж половини національних делегацій асамблеї і при цьому більшості всіх членів асамблеї. За ухвалення Декларації проголосували 44 члени асамблеї і 10 національних делегацій, а проти – лише 9 членів і 2 делегації, повідомила керівник української делегації в ПАЧЕС.

Крім того, на цьому ж засіданні Людмилу Денісову, народного депутата з фракції «Народний фронт», яка є керівником Постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській асамблеї Організації Чорноморського економічного співробітництва, обрали заступником голови Генеральної асамблеї ПАЧЕС.

Також Денісова зазначила, що Україна переймає головування в організації на другу половину 2017 року, і наступна Генеральна асамблея ПАЧЕС відбудеться в Києві 28–30 листопада.

Організація Чорноморського економічного співробітництва об’єднує 12 країн не тільки з Чорноморського регіону – Азербайджан, Албанію, Болгарію, Вірменію, Грецію, Грузію, Молдову, Росію, Румунію, Сербію, Туреччину та Україну.

Наступне засідання контактної групи в Мінську заплановане на 19 липня

Тристороння контактна група зі врегулювання ситуації на сході України проведе наступне засідання 19 липня в Мінську (Білорусь), повідомила речниця екс-президента України, представника України у групі Леоніда Кучми Дарка Оліфер.

Раніше за підсумками засідання групи 5 липня Оліфер повідомила, що представники підтримуваних Росією сепаратистів визнали, що утримують 55 осіб у Донецькій і 14 – у Луганській областях, не вказавши при цьому конкретних імен.

При цьому українська сторона вимагає інформації про всіх 132 заручників, яких утримують на територіях, неконтрольованих українською владою.

 

 

Уряд повідомив про візит прем’єра на діловий форум у Лондоні щодо реформ в Україні

Кабінет міністрів України повідомив про візит у середу делегації уряду України на чолі з прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом на економічний форум, присвячений питанням реформ в Україні, що відбудеться в Лондоні.

Як мовиться в повідомленні, делегація також планує провести низку зустрічей із керівництвом Великої Британії.

«Буде дві частини робочої поїздки. Перша – зустріч із політиками Великобританії, з прем’єр-міністром. Друга – зустріч із діловими колами, інвестбізнесом. Будемо проводити спільну конференцію з питань провадження реформ в Україні», – наводить пресова служба уряду слова Гройсмана.

«Це надзвичайно важливий захід. Ми підійшли до конференції з чітким розумінням змін – як вони будуть відбуватися. Ми зростаємо, стаємо інвестиційно привабливою країною. Це дуже добрий сигнал», – заявив прем’єр.

Він додав, що в перебігу зустрічей у Лондоні українські урядовці представлять статус реформ, що проводяться, а також запропонують напрямки підтримки України. «Розраховуємо на добрі новини з Лондона цими днями», – сказав прем’єр-міністр.

За офіційним повідомленням, на початку візиту, що триватиме в середу – п’ятницю, 5–7 липня, Володимир Гройсман має зустрітися в середу з колегою з Великої Британії Терезою Мей, узяти участь у зустрічі ради директорів Європейського банку реконструкції і розвитку і зустрітися з президентом ЄБРР Сумою Чакрабарті. У четвер він має взяти участь у пленарній сесії конференції щодо реформ в Україні, виступити на спільній прес-конференції з міністром закордонних справ Британії Борісом Джонсоном, а також зустрітися з міністром закордонних справ Канади Христею Фріланд, із головою і членами парламентської групи у зв’язках із Верховною Радою України британського Парламенту і з лідерами британських ділових кіл. У п’ятницю прем’єр-міністр України планує участь у роботі інвестиційної конференції «Драґон Капітал», дати низку інтерв’ю провідним засобам інформації й зустрітися з релігійними діячами і представниками української громади у Великій Британії.

СБУ підтвердила заборону на в’їзд чеському парламентареві

Служба безпеки України підтвердила, що заборонила в’їзд до України депутатові парламенту Чехії Міланові Шарапатці. Як сказали в СБУ, заборона накладена на термін до 21 жовтня 2018 року за дії, що становлять загрозу національній безпеці України, інформує агентство «Інтерфакс-Україна».

В СБУ пояснили, що цей громадянин Чехії відвідував окупований Крим із порушенням чинного законодавства України.

Коли саме була накладена ця заборона, агентство не повідомило.

Сам Мілан Шарапатка написав про свій недопуск до України у своєму блозі на сайті популярного видання iDnes.cz, заявивши, що Україна в неділю, 2 липня, «безпрецедентним чином порушила дипломатичні звичаї, прийняті серед усіх демократичних країн».

За словами депутата, який є також представником Палати депутатів Парламенту Чехії в Парламентській асамблеї НАТО, він їхав до Києва у складі офіційної делегації чеського парламенту на захід ПА НАТО, так званий «семінар Росса-Рота».

Він стверджує, що українська сторона ні йому, ні послові Чехії в Україні Радекові Матулі не пояснила причини відмови у в’їзді.

Депутат також заявив, що не погоджується з «безпідставним», за його словами, поясненням Міністерства закордонних справ Чехії, що причиною заборони була його участь як «спостерігача» на незаконному псевдореферендумі у Криму навесні 2014 року. Шарапатка додав, що відтоді він іще принаймні тричі відвідував Україну без ніяких обмежень.

Він закликав Чехію відреагувати забороною на в’їзд до цієї країни, «можливо, десяткам депутатів українського парламенту, які сповідують націонал-фашистську ідеологію Степана Бандери».

У понеділок чеське агентство «ЧТК» з посиланням на слова Шарапатки повідомило, що в неділю його не пропустили разом із іншими чеськими депутатами до України, і він був змушений залишитися у транзитному просторі летовища Києва і в понеділок повернутися до Чехії.

Мілан Шарапатка відомий своєю прокремлівською позицією щодо України. Ще 21 лютого 2014 року, коли Росія щойно лише почала операцію окупації Криму і ще не втрутилася цілком відверто в події на сході України, він оприлюднив статтю проти висловлення в чеському парламенті підтримки тодішній опозиції в Україні, називав демонстрантів у Києві, змушених узятися за «коктейлі Молотова», «вбивцями», а Степана Бандеру «бойовиком на боці Гітлера» тощо, а також пророкував Україні «громадянську війну». У березні 2014-го проросійські і російські засоби інформації використовували його присутність як «спостерігача» на псевдореферендумі, влаштованому в окупованому Криму, для легітимізації цього заходу, який відкинула міжнародна спільнота.

«Нафтогаз» і «Газпром» ведуть переговори щодо рішення Стокгольмського арбітражу

«Нафтогаз України» і російський «Газпром» проводять серію переговорів з метою визначити конкретні суми, які сторони мають виплатити одна одній за рішенням арбітражу, повідомляє прес-служба української компанії.

За повідомленням, переговори проходять на нейтральній території, де саме – не уточнюють.

«Окреме рішення Трибуналу при арбітражному інституті Торгової палати Стокгольму від 31 травня 2017 року містить лише принципи, за якими має бути розрахована сума ретроактивної компенсації за переплати, здійснені «Нафтогазом», а також ціна, яка має бути застосована до будь-яких обсягів газу, отриманих «Нафтогазом», але не оплачених у повному обсязі», – йдеться в повідомленні.

За даними «Нафтогазу», якщо в ході переговорів компанії не дійдуть згоди щодо нових формулювань і визначення належних до виплати сум, остаточне рішення ухвалить арбітраж.

«Нафтогаз України» 31 травня заявив, що отримав окреме рішення Стокгольмського арбітражу у провадженні проти «Газпрому» за контрактом на постачання газу. За повідомленням компанії, Стокгольмський арбітраж задовольнив вимогу «Нафтогазу» щодо перегляду ціни в контракті на постачання газу з «Газпромом» з урахуванням ринкових умов, а також скасував вимоги російського монополіста за умовою «бери або плати» і повністю скасував заборону на реекспорт Україною газу. За принципом «бери або плати», прописаним у контракті 2009 року, Україна мала щороку купувати 52 мільярди кубометрів газу або, навіть не купуючи, оплачувати його вартість.

У «Газпромі» ж заявили, що принцип «бери або плати» не скасований, але не пояснили цю позицію.

У жовтні 2014 року компанія «Нафтогаз України» звернулася до Стокгольмського арбітражу з вимогою перегляду контракту на транзит газу з російським «Газпромом», а також компенсації у зв’язку з недостатніми обсягами прокачування.

У Кривому Розі оголосили день жалоби за загиблим на Донбасі бійцем

У Кривому Розі на вівторок оголосили день жалоби за загиблим на Донбасі 57-річним українським бійцем Анатолієм Мельниковим. Рішення про це підписав мер міста Юрій Вілкул.

За інформацією міської ради, прощання із загиблим відбудеться у вівторок біля будинку, в якому жив боєць. Поховають військового на алеї Слави на центральному цвинтарі.

Як повідомили в мерії, в день жалоби в місті вивісять на півщогли державні прапори України, скасують розважальні заходи, внесуть зміни до програм місцевого телебачення і радіо.

За словами криворізької волонтерки Юліани Березуцької, Анатолій Мельников загинув під час «хлібного перемир’я», яке було оголошено на час збору врожаю, від вибуху міни.

Раніше в понеділок тіло бійця доправили до Кривого Рогу. Волонтери пропонують провести бійця в останній путь «живим коридором пошани».

Криворіжець Анатолій Мельников, стрілець мотострілецької роти, загинув у п’ятницю, 30 червня, під час виконання військового обов’язку в зоні антитерористичної операції проти спільних російсько-сепаратистських сил на окупованій частині Донбасу.

ГПУ: загиблий на Донбасі 2014 року італієць був там без дозволу

Заступник генерального прокурора України Євген Єнін нагадав, що загиблий на Донбасі 2014 року італійський журналіст Андреа Роккеллі перебував там без узгодження з владою України.

Як сказав він на брифінгу, італієць на момент загибелі, в якій нині в Італії звинувачують українського нацгвардійця, перебував у так званій «сірій зоні», не підконтрольній тоді українській владі.

Але, сказав Єнін, у Києві розуміють занепокоєння родичів загиблого і так само, як і представники італійської сторони, хотіли б відновити справедливість у цій справі.

За словами заступника генпрокурора, українське розслідування тих подій не визначило конкретних осіб, що могли б бути причетні до загибелі італійського журналіста.

Він додав, що українська сторона не отримувала від італійських правоохоронців клопотань про міжнародну правову допомогу у справі про вбивство італійського фоторепортера Андреа Роккеллі і що Генеральна прокуратура не отримувала запитів від італійської сторони на проведення слідчих дій на території України.

Андреа Роккеллі разом із перекладачем, громадянином Росії Андрієм Мироновим потрапив 24 травня 2014 року під мінометний обстріл неподалік Слов’янська Донецької області, що на той час був захоплений підтримуваними Росією незаконними збройними формуваннями сепаратистів. Обидва внаслідок того обстрілу загинули.

У Києві ще тоді заявляли, що обстріл здійснили сепаратисти. В українському підрозділі, де служив затриманий нині в Італії нацгвардієць, запевнили, що в той час мінометів на озброєнні вони не мали.

1 липня стало відомо, що в Італії заарештували заступника командира взводу 1-го батальйону оперативного призначення Національної гвардії імені Кульчицького Віталія Маркова, що є громадянином Італії і України і приїхав до своїх родичів в Італію у планову відпустку. Його підозрюють у причетності до вбивства Андреа Роккеллі і Андрія Миронова. Генеральна прокуратура України висловила здивування арештом і звернулася до італійської влади з вимогою надати ґрунтовні докази вини Маркова або негайно звільнити його. Але через його італійське громадянство Італія ставиться до нього як до тільки свого громадянина, і права на консульську допомогу чи інше юридичне втручання з боку України він не має.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода в Італії, 28-річний Віталій Марків протягом шестиденного арешту перебуватиме у в’язниці міста Павія, що в північній області Ломбардія. Перше засідання суду щодо запобіжного заходу для Маркова має відбутися у вівторок.

Порошенко сподівається на посилення й розширення санкцій США проти Росії

Президент України Петро Порошенко сподівається, що Палата представників США підтримає нещодавню законодавчу ініціативу Сенату США щодо посилення й розширення санкцій проти Росії. Про це він заявив у ході зустрічі з делегацією Конгресу США.

Як повідомляє прес-служба Адміністрації президента, Порошенко також висловив вдячність за послідовну двопартійну підтримку України з боку Конгресу США в протидії російській агресії і в реалізації реформ.

За повідомленням, у цьому контексті обговорювались питання зміцнення обороноздатності України, фінансування безпекової допомоги Україні в бюджеті США.

У червні американські сенатори проголосували за законопроект із поправкою про санкції проти Ірану, який одночасно розширює санкції проти Росії. Цей пакет ставить собі за мету покарати Москву за її дії, включаючи втручання в президентські вибори в США в 2016 році, анексію українського Криму й підтримку уряду Сирії в шестирічній громадянській війні. Законопроект також забороняє Білому дому пом’якшувати, припиняти або скасовувати санкції без схвалення Конгресу.

США, Євросоюз та інші західні країни у кілька етапів запровадили санкції проти Росії – спершу через анексію Криму, згодом – через роль Москви у збройному конфлікті на Донбасі.

Адвокат: суд у Росії 13 липня розгляне скаргу на продовження арешту Сущенка

Московський міський суд 13 липня розгляне скаргу захисту на продовження терміну арешту затриманого в Росії українського журналіста Романа Сущенка, повідомляє адвокат Марк Фейгін.

«Розгляд скарги захисту на рішення про продовження терміну утримання під вартою Сущенка відбудеться в Мосміськсуді 13 липня о 10:10 в залі 327», – написав захисник 3 липня в Twitter.

Лефортовський районний суд столиці Росії Москви 27 червня продовжив термін утримання під вартою Сущенка ще на три місяці, до 30 вересня.

Федеральна служба безпеки Росії 30 вересня минулого року в Москві затримала кореспондента українського агентства «Укрінформ» у Франції Романа Сущенка, який приїхав до Росії в приватних справах. Його назвали «співробітником української розвідки», який нібито «цілеспрямовано збирав відомості про діяльність збройних сил і військ національної гвардії Російської Федерації, що є державною таємницею».

Кримінальну справу російські слідчі порушили за статтею «шпигунство».

Сущенко всі звинувачення відкидає. Українська сторона називає звинувачення проти журналіста безпідставними і вимагає негайно його звільнити.

 

Генпрокурор прогнозує ще одне подання на Новинського

Генеральний прокурор України Юрій Луценко прогнозує внесення до Верховної Ради ще одного подання щодо народного депутата з фракції «Опозиційний блок» Вадима Новинського.

«Досудове слідство щодо народного депутата Новинського триває. Зараз ми вивчаємо інші його дії, які, ймовірно, приведуть нас до другого звернення до Верховної Ради, яке буде пов’язане з економічними злочинами», – сказав Луценко на засіданні регламентного комітету парламенту 3 липня.

У грудні 2016 року Верховна Рада України дала згоду на притягнення народного депутата України Вадима Новинського до кримінальної відповідальності за клопотанням Генпрокуратури України. Від травня 2014 року Генпрокуратура проводить розслідування за фактом перевищення влади і службових повноважень високопосадовцями, зокрема Вадимом Новинським, при незаконному позбавленні волі особистого помічника нині покійного предстоятеля УПЦ (Московського патріархату) Володимира Сабодана – Олександра Драбинка. Новинський підозрюється у співучасті.

Депутат справу проти себе називає сфабрикованою.

 

Ахтема Чийгоза не відпустили на похорон матері – Полозов

Фактична влада окупованого Криму не відпустила утримуваного в СІЗО заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза на похорон його матері, Аліє Чийгоз. Про це повідомив адвокат активіста Микола Полозов.

«Дружина Ахтема Чийгоза Ельміра Аблялімова спробувала передати в СІЗО Сімферополя заяву про надання йому сьогодні можливості взяти участь у церемонії похорон його матері. Черговий відмовився прийняти – неділя, канцелярія закрита, начальника немає», – написав Полозов у Facebook.

Прощання з Аліє Чийгоз розпочалося о 14:00 у селі Долинне (Топчикой) Бахчисарайського району. За мусульманським звичаєм, її мають поховати до заходу сонця.

Кримськотатарський активіст Наріман Джелял закликав усіх співвітчизників прийти на похорон матері Ахтема Чийгоза. «Ахтем ага, швидше за все, не зможе прийти. Вони побояться привезти його на похорон матері. Тому ми виконаємо цей обов’язок. Обов’язок кожного мусульманина. Я буду Ахтемом Чийгозом! І ви будете!» – написав Джелял у Facebook.

20 червня російська влада Криму після кількох відмов дала можливість Ахтему Чийгозу попрощатися з матір’ю. За словами свідків, зустріч матері з сином відбувалася без зняття з Ахтема наручників.

Російські силовики затримали Ахтема Чийгоза в січні 2015 року за участь у мітингу на підтримку територіальної цілісності України перед будівлею Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року. Тоді мітингувальникам протистояли проросійські активісти. Російська влада анексованого Криму звинувачує Чийгоза в організації масових заворушень.

«Справу Чийгоза» російський суд розглядає в межах «справи 26 лютого». 20 липня 2016 року суд на закритому засіданні розділив цю справу на два провадження: окремо – по заступнику голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтему Чийгозу, окремо – по інших фігурантах процесу, Алі Асанову та Мустафі Дегерменджі.

Ахтем Чийгоз перебуває в СІЗО вже два з половиною роки.

Марків затриманий в Італії на підставі свідчень французького журналіста – МВС України

Затримано громадянина України за підозрою у причетності до вбивства італійського фотокореспондента Андреа Рокеллі та його російського колеги Андрія Миронова 2014 року в Слов’янську

Бойовики «ДНР» заявляють про знеструмлення Донецької фільтраційної станції

Бойовики угруповання «ДНР» заявляють про знеструмлення Донецької фільтраційної станції через обстріли з боку українських військових.

«У результаті обстрілу з позицій 72 окремої механізованої бригади ЗСУ пошкодження отримала лінія електропередачі, що забезпечує живленням Донецьку фільтрувальну станцію. Наразі станція знеструмлена», – заявив 1 липня Едуард Басурін, один з лідерів бойовиків угруповання «ДНР».

Українська сторона про цей випадок нічого не повідомляла. За інформацією ж штабу АТО, у суботу підтримувані Росією бойовики 9 разів обстрілювали українські позиції на всіх напрямках, втрат серед українських військових немає.

Упродовж останніх місяців внаслідок обстрілів контрольована українською владою Авдіївка, розташована на північ від Донецька, кілька разів опинялася без тепло-, водо- та електропостачання.

Збройний конфлікт на Сході України почався навесні 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у підтримці сепаратистів на Донбасі, Москва ці звинувачення відкидає і заявляє, що на непідконтрольних Києві територіях можуть бути російські «добровольці».

Соліста групи Dolphin не пустили в Україну через відвідування Криму

Соліста групи Dolphin Андрія Лисікова не пустили в Україну через відвідування анексованого Росією Криму. Про це він повідомив у Facebook.

«Я був у Криму і мене не пустили до Києва. Є такий закон і він виконаний. Це все», – зазначив він.

У суботу група виступає на фестивалі Atlas Weekend у Києві. Інші учасники групи потрапили до України і можуть виступити без соліста.

СБУ заборонила в’їзд до України низці російських культурних діячів, серед них – Надія Бабкіна, Леонід Ярмольник, Нікіта Міхалков, Станіслав Говорухін, Ірина Алфьорова, Михайло Задорнов.

У квітні російська співачка Лоліта Мілявська не змогла потрапити в Україну. Як згодом виявилося, їй на три роки заборонили приїжджати через «порушення нею законодавства України і відвідування окупованого Криму через закриті пункти пропуску».

Восени минулого року СБУ заборонила в’їзд в Україну близько 140 російським діячам культури.

Нацгвардія не отримувала інформації від Італії про затримання Марківа

У Національній гвардії України занепокоєні арештом в Італії заступника командира взводу батальйону імені Кульчицького Віталія Марківа.

«На даний момент старший сержант Віталій Марків служить в батальйоні Кульчицького на посаді заступника командира взводу. Він виїхав до Італії під час планової відпустки. Офіційної інформації щодо затримання Віталія Марківа до Національної гвардії не надходило», – мовиться у повідомленні, опублікованому 1 липня.

Раніше у суботу у Генеральній прокуратурі України висловили здивування арештом в Італії українського військового Віталія Марківа за підозрою у вбивстві поблизу Слов’янська на Донеччині італійського фотокореспондента Андреа Рокеллі у травні 2014 року.

Як повідомили Радіо Свобода у МЗС, наразі українське консульство в Італії проводить комплекс заходів задля допомоги Марківу. Український консул зв’язався з адвокатами та звернувся до суду з проханням надати йому право зустрітися з затриманим.

Італійський журналіст Андреа Роккеллі загинув 24 травня під Слов’янськом (Донецька область) унаслідок мінометного обстрілу. Також загинув його перекладач, громадянин Росії Андрій Миронов.

Під час перебування у зоні проведення антитерористичної операції журналіст і перекладач своїх дій з українською стороною не узгоджували, повідомляв прес-центр антитерористичної операції 25 травня.

ГПУ передала до суду обвинувальний акт щодо 2 «тітушок» у справі «Автомайдану»

Генеральна прокуратура України повідомляє, що її Департамент спеціальних розслідувань завершив розслідування і направив до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно двох так званих «тітушок», які є фігурантами справи про побиття активістів «Автомайдану» у січні 2014 року.

За повідомленням, один із обвинувачених був організатором і координатором «тітушок». Підозрюваним інкримінують «вчинення пособництва та сприяння правоохоронцям у спланованій провокації, перевищенні влади і незаконному затриманні активістів громадського руху «Автомайдан», застосування до них насильства, заподіяння їм тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості та умисне пошкодження їх автомобілів у січні 2014 року в Києві».

У червні минулого року Генпрокуратура направила до суду обвинувальний акт щодо п’яти колишніх працівників спецпідрозділу «Беркут», які у січні 2014 року затримали і побили активістів «Автомайдану».

Під час подій Революції гідності Міністерство внутрішніх справ мотивувало затримання «Беркутом» активістів «Автомайдану» їхніми хуліганськими діями, зокрема і щодо правоохоронців. Затриманих тоді навіть судили, але зі зміною влади після Революції гідності судові процеси проти «автомайданівців» припинилися.

У Дніпрі суд скасував рішення про перейменування проспекту Калініна на Нігояна

У Дніпрі апеляційний адміністративний суд скасував рішення міської ради про перейменування проспекту Калініна на проспект Сергія Нігояна, одного із героїв Небесної сотні. Про це 30 червня повідомили жителі проспекту, які були проти перейменування і звернулись із позовом до суду.

За ухвалою суду, рішення міськради визнане «протиправним».

За словами позивача – жительки проспекту Елеонори Кузнецової, розгляд справи в судах тривав понад два роки від часу перейменування, суди першої інстанції відмовляли.

Як зазначила Елеонора Кузнецова, обурення жителів викликала не нова назва проспекту, а недотримання процедури під час перейменування: воно, зокрема, відбулось без попередніх громадських слухань.

«Ми нічого не маємо проти особистості Сергія Нігояна. Але ми живемо в правовій державі, і ми маємо діяти в правовому полі. Були порушені права мешканців на свободу думки, на свободу волевиявлення, на участь в обговоренні рішень органів місцевого самоврядування», – сказала Елеонора Кузнецова.

У Дніпровській міськраді визнали, що під час перейменування проспекту відповідна процедура була не дотримана. Як зазначив керівник юридичного управління міськради Артем Павлов, тепер процедуру перейменування належить пройти заново, на 17 серпня вже призначені громадські слухання. Водночас він не виключив, що міськрада спробує оскаржити рішення апеляційного суду, подавши до касаційну скаргу.

У січні 2015 року в Дніпрі проспект Калініна став проспектом героя Небесної сотні Сергія Нігояна. Відповідне рішення ухвалила Дніпровська міськрада на черговій сесії. Проект рішення підтримали 80 з 92 депутатів. Це було друге голосування за це питання, попереднє, 29 грудня 2014 року, було провалене. 

Уродженець села Березнуватівка на Дніпропетровщині Сергій Нігоян загинув від вогнепального поранення в Києві в ніч на 22 січня 2014 року під час Революції Гідності. Він був першим із протестувальників, що загинув у столиці України під час Майдану.

Понад 82 тисячі гривень зарплати отримала суддя, що розглядала справу Луценка – #Точно

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Тетяна Широян в червні отримала заробітну плату в розмірі 82 816 гривень. Така інформація міститься у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повідомляє #Точно, проект Радіо Свобода.

У 2013 році на Тетяну Широян «розписали» касацію у справі Юрія Луценка, який нині обіймає посаду генерального прокурора України. Як тоді писала «Українська правда», у той час Широян отримала службову квартиру, вартість якої становила близько 800 000 гривень.

Згодом – під час створення нового Верховного суду – суддя Широян претендувала на посаду судді у новій інституції. Відповідно до висновку Громадської ради доброчесності, що діє згідно із законом України «Про судоустрій і статус суддів», Тетяна Широян не відповідала критеріям доброчесності й професійної етики. Основними причинами такого висновку у ГРД назвали ухвалення свавільних судових рішень і внесення неправдивої інформації до декларації доброчесності.