Президент України Петро Порошенко заявив, що Росія не виконала рішення Європейського суду з прав людини, за яким вона була зобов’язана 3 грудня подати судові певну інформацію щодо полонених нею українських моряків.

«Відповідно до тої інформації, якою я володію, Росія порушила рішення ЄСПЛ і жодної інформації не надала», – сказав він увечері 3 грудня у програмі «Свобода слова» на телеканалі ICTV.

«Тому ми маємо зараз об’єднати зусилля всього світу», – заявив президент.

Порошенко наголосив: «Перш за все ми маємо повернути додому наших хлопців, наших героїв. І я як президент, і вся моя команда будемо робити все можливе для того, щоб це сталося якнайшвидше». Він також додав, що проведе зустріч з родинами, за його словами, українських героїв.

Голова держави звернув увагу: «Ми всі маємо чітко розуміти, що вони не підсудні злочинному російському судові, бо, відповідно до Женевської конвенції, а вони були захоплені внаслідок акту агресії, вони є військовополонені». Українські моряки не можуть бути засуджені судом країни-агресора, особливо наголосив президент.

Він вкотре зазначив, що українські моряки діяли у повній відповідності до міжнародного права.

Президент також повідомив, що у зв’язку з актом агресії Росії проти України готується позов до Міжнародного суду, найвищого судового органу в системі ООН. «Файл цей вже зафіксований – про відповідальність Російської Федерації за агресію проти нашої держави», – сказав Петро Порошенко.

Росія на цей пізній час не коментувала заяви президента України, що вона не виконала рішення Страсбурзького суду.

Європейський суд із прав людини ще 30 листопада повідомив про своє рішення у зв’язку з новим, уже п’ятим міждержавним позовом України до Росії, що Росія до 3 грудня була зобов’язана відповісти на запитання: чи позбавлені офіцери і матроси з українських кораблів волі, і, якщо так, на яких підставах їх утримують; чи є серед них поранені, і, якщо так, хто вони, які їхні поранення і яку медичну допомогу вони отримали. Росія також мала обґрунтувати відповіді належними документами.

Того ж дня, 30 листопада, в Міністерстві юстиції Росії заявили, що відповідь до суду направлять не обов’язково до 3 грудня, а «в розумний термін» – тоді, коли отримають дані «від компетентних російських органів».

«Відповідь на запит ЄСПЛ про надання інформації у зв’язку з розглядом подання влади України … буде надана Мін’юстом Росії в розумний термін після отримання відповідних даних із компетентних державних органів Росії», – мовилося в повідомленні прес-служби міністерства на запит російського агентства «Інтерфакс», що його цитує це агентство.

25 листопада російські силовики поблизу Керченської протоки відкрили вогонь по трьох українських кораблях, які після невдалої спроби мирно пройти з Чорного в Азовське море (Росія фізично заблокувала судноплавний канал розвернутим упоперек вантажним судном) поверталися назад до Одеси, і силою захопили їх, а також узяли в полон 24 українських моряків. При цьому були поранені, за даними української сторони, шестеро з них; російська сторона заявляє про трьох поранених. Відповідно до міжнародного права, ці дії Росії, як і тарани одного з українських кораблів російськими раніше того ж дня, є актами агресії.

Морякам, усупереч міжнародному праву, яке визначає їхній статус як військовополонених, висунули кримінальні звинувачення в «порушенні російського кордону» – попри те, що, за українсько-російським Договором про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки 2003 року, «торговельні судна та військові кораблі, а також інші державні судна під прапором України або Російської Федерації, що експлуатуються в некомерційних цілях, користуються в Азовському морі та Керченській протоці свободою судноплавства»; крім того, через будь-які територіальні води, в тому числі й ті, на які незаконно претендує Росія навколо окупованого нею українського Криму, гарантоване право мирного проходу кораблів і суден усіх держав, відповідно до Конвенції ООН із морського права.

Полонених уже доставили з Криму до Росії, до Москви: нині 21 із них перебуває у слідчому ізоляторі «Лефортово», ще троє – в медчастині ізолятора «Матроська тиша». Росія більш ніж за тиждень утримання полонених моряків досі не дозволила відвідати їх українським консульським працівникам.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

(Радіоперехоплення переговорів російського командування з екіпажами кораблів Росії щодо атаки на човни ВМС України)

(Відео моменту, коли корабель Росії цілеспрямовано таранить український човен у Керченській протоці)

Порошенко про маршрут кораблів в Азов: везти суходолом – це «віддати Керченську протоку росіянам»

Керченська криза: 97 євродепутатів закликали запровадити санкції проти Росії

Країни «Групи семи» закликали Росію звільнити українських моряків

Порошенко назвав «прямим актом агресії» напад російських прикордонників на українські кораблі

Полонений моряк ВМС у кримському «суді» попросив перекладача з російської – адвокат
…

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова повідомила, що звернулася до представників Росії щодо свого візиту до українських полонених, яких Росія утримує у своїй столиці Москві.

«Звернулася до уповноваженого з прав людини Російської Федерації Тетяни Москалькової з тим, щоб вона посприяла здійсненню мого візиту до українських військовополонених у Москві. Чекатиму відповіді. Крім цього, я також звернулася до директора ФСБ Олександра Бортнікова, щоб мені надали можливість відвідати наших моряків» – написала вона у фейсбуці 3 грудня і долучила копії листів, які вона надіслала згаданим російським посадовцям.

Раніше 3 грудня Денісова повідомляла, що консульство України в Москві подало офіційні запити на відвідання українських військовополонених. «Отримала інформацію від консульства України у Москві про те, що його співробітники направили офіційні запити до МЗС Російської Федерації та до адміністрацій слідчих ізоляторів «Лефортово» та «Матросская тишина» щодо можливості відвідання українським консулом наших військовополонених, в тому числі поранених. Про надходження відповіді повідомлю негайно», – написала вона у фейсбуці.

За словами Денісової, зранку 4 грудня «консульські співробітники будуть з’ясовувати інформацію щодо внутрішньотюремних рахунків, які начебто відкриті для українських моряків, та про порядок переведення на них коштів». Про це, заявила вона, родинам військовополонених буде повідомлено окремо.

Також раніше 3 грудня Денісова повідомляла, що статус військовополонених, який, за міжнародним правом, мають захоплені Росією українські моряки, передбачає особливу модель їхнього звільнення. «Є Женевська конвенція про військовополонених, до якої Україна приєдналася і ратифікувала її, вона діє з 1955 року. Там чітко визначено: якщо це військовополонені, ніякого обміну не може бути на будь-яких злочинців, зокрема з Росії», – сказала вона. Денісова наголосила, що цей статус не дозволяє розглядати їхню справу у звичайному суді й утримувати їх у в’язниці, зокрема в СІЗО.

Російська уповноважена з прав людини Тетяна Москалькова, зі свого боку, заявляла 3 грудня, що українські моряки, затримані під час інциденту в Чорному морі, забезпечені в московських слідчих ізоляторах усім необхідним. «Моряків відвідали члени Громадської спостережної комісії, з кожним із них розмовляли, з їхнього боку не надходило скарг на порядок і умови тримання, на надання меддопомоги», – сказала вона в ефірі російського державного телебачення.

За її словами, адвокати отримають доступ до своїх підзахисних – але коли це станеться, Москалькова не уточнила.

Російський адвокат Микола Полозов, який працює над захистом українських полонених, уранці 3 грудня заявляв, що органи державної влади і посадові особи в Росії чинять перешкоди здійсненню належного захисту захоплених російськими силовиками українських моряків.

25 листопада російські силовики поблизу Керченської протоки відкрили вогонь по трьох українських кораблях, які після невдалої спроби мирно пройти з Чорного в Азовське море (Росія фізично заблокувала судноплавний канал розвернутим упоперек вантажним судном) поверталися назад до Одеси, і силою захопили їх, а також узяли в полон 24 українських моряків. При цьому були поранені, за даними української сторони, шестеро з них; російська сторона заявляє про трьох поранених. Відповідно до міжнародного права, ці дії Росії, як і тарани одного з українських кораблів російськими раніше того ж дня, є актами агресії.

Морякам, усупереч міжнародному праву, яке визначає їхній статус як військовополонених, висунули кримінальні звинувачення в «порушенні російського кордону» – попри те, що, за українсько-російським Договором про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки 2003 року, «торговельні судна та військові кораблі, а також інші державні судна під прапором України або Російської Федерації, що експлуатуються в некомерційних цілях, користуються в Азовському морі та Керченській протоці свободою судноплавства»; крім того, через будь-які територіальні води, в тому числі й ті, на які незаконно претендує Росія навколо окупованого нею українського Криму, гарантоване право мирного проходу кораблів і суден усіх держав, відповідно до Конвенції ООН із морського права.

Полонених уже доставили з Криму до Росії, до Москви: нині 21 із них перебуває у слідчому ізоляторі «Лефортово», ще троє – в медчастині ізолятора «Матроська тиша». Росія більш ніж за тиждень утримання полонених моряків досі не дозволила відвідати їх українським консульським працівникам.

Європейський суд із прав людини ще 30 листопада повідомив про своє рішення у зв’язку з новим, уже п’ятим міждержавним позовом України до Росії, що Росія до 3 грудня була зобов’язана відповісти на запитання: чи позбавлені офіцери і матроси з українських кораблів волі, і, якщо так, на яких підставах їх утримують; чи є серед них поранені, і, якщо так, хто вони, які їхні поранення і яку медичну допомогу вони отримали. Росія також мала обґрунтувати відповіді належними документами. Наразі немає даних, щоб Росія виконала ці вимоги.
…

Президент України Петро Порошенко звільнив Бориса Бабіна з посади постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим.

Як мовиться в указі про звільнення Бабіна, воно здійснене «згідно з поданою ним заявою», без подальших пояснень.

Указ датований 2 грудня, але, схоже, оприлюднений на сайті голови держави тільки ввечері 3 грудня. Нового призначення на цю посаду наразі не оголошено.

Призначив Порошенко Бабіна на цю посаду указом від 17 серпня 2017 року.

Сам Борис Бабін, опублікувавши ввечері 3 грудня у фейсбуці посилання на указ про його звільнення, написав: «Хочу щиро подякувати моїм близьким та тим, хто був поруч ці п’ятнадцять місяців – за терпіння та витримку. Іншим дякую за безцінний досвід. Звісно, боротьбу за деокупацію Криму ніхто не припиняє, роботи вистачить усім».

Він теж не став пояснювати прямим текстом обставин звільнення, але дав кілька натяків.

На звернення у фейсбуці «Чекаємо пояснень!» Бабін відповів: «Якщо доживу до мемуарів – обіцяю, буде цікаво».

Цитуючи різко негативний коментар щодо його звільнення, що воно стало «рішенням мудрого президента», Бабін написав: «Їхній «мудрий президент» щодо мене санкції ще місяць тому запровадив, а святкують лише сьогодні».

А на зауваження «Нам вас буде не вистачати ( Смачного тортика Петру Олексійовичу (Порошенкові – ред.) від вашої дружини» Бабін відповів: «Ох, забагато тортів буде вона пекти різним людям».
…

У Книзі рекордів Гіннеса з’явилося повідомлення про реєстрацію рекорду, в якому анексований Росією Севастополь позначений як «російський».

Згідно з інформацією на сайті, громадянин Білорусі Олександр Бендиков встановив світовий рекорд із балансування предметів. Він утримав на одному цвяху ще 349 цвяхів. Повідомляється, що рекорд був встановлений ще 26 травня.

У сертифікаті місцем, де встановили рекорд, вказано «Sevastopol. Russian Federation».

Міністерство закордонних справ України ситуацію наразі не коментувало.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

 
…

Народний депутат України від «Самопомочі» Семен Семенченко заявляє, що інформація про те, що його затримували в Грузії, не відповідає дійсності. У дописі у Facebook у ніч на 3 грудня депутат назвав таку інформацію «фейком».

«Інформація про те, що мене нібито хтось десь затримував, – фейк. Інформація, що я «вилетів з Грузії в невідомому напрямку», – фейк», – написав Семенченко.

Він додав, що у зв’язку із затриманням українських громадян у Тбілісі зараз займається «інформуванням їхніх сімей, організацією адвокатів і з’ясуванням ситуації, яка призвела до даної провокації».

Напередодні Міністерство внутрішніх справ Грузії повідомило про арешт у столиці Тбілісі шести громадян України і одного грузинського громадянина.

За повідомленням, у номерах двох готелів, де жили затримані, під час обшуків вилучили пістолети «Беретта» й Макарова, саморобну автоматичну зброю і різноманітні боєприпаси.

Розслідування ведеться за пунктами статті Кримінального кодексу Грузії про «незаконне придбання і зберігання вогнепальної зброї, боєприпасів і вибухових пристроїв». За даними міністерства, затримані нині громадяни України і Грузії прибули до країни 27 листопада. Нині триває слідство щодо конкретних цілей їхнього прибуття до Грузії, поінформували в МВС.

При цьому радник президента України Юрій Бірюков заявляв, що серед затриманих був і Семенченко, «який в останній момент утік». Блогер Андрій Дзиндзя написав, що депутатові вдалося уникнути затримання через «наявність дипломатичного паспорта». Семенченко ж наголосив, що не має «ніякої дипломатичної недоторканності» і що в Грузію він приїхав як «звичайний іноземець».

У Міністерстві закордонних справ України після перших повідомлень про затримання українців у Грузії заявили, що інформацію про це перевіряє консул України.
…

«Ми знаємо, як це – бути залежним від Росії в енергетично-політичному плані. З власного досвіду нам відомо, як це небезпечно»
…

«Члени московської Громадської наглядової комісії (ГНК) відвідали 21 українського моряка, який утримується в Лефортовському СІЗО» у Москві – омбудсмен
…

«Україні потрібна сильна, уніфікована, недвозначна реакція стосовно агресивної поведінки Росії»
…

Президент України Петро Порошенко та голова МЗС Польщі Яцек Чапутович «скоординували кроки» для роботи Раді безпеки ООН, Ради міністрів ОБСЄ та Раді ЄС з метою відновлення свободи судноплавства в Азово-Керченській акваторії та деескалації ситуації в регіоні.

Згідно з повідомленням Адміністрації президента, Порошенко подякував польській стороні за підтримку України після нападу Росії на українські кораблі.

«Було наголошено на важливості негайного та безумовного звільнення українських моряків та повернення трьох українських суден», – заявили в АП.

25 листопада російські прикордонники ФСБ у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три судна з 24 моряками. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Після цього Верховна Рада підтримала запровадження з 26 листопада воєнного стану в Азово-Керченській акваторії та 10 областях на 30 діб: Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Луганській, Донецькій, Сумській, Харківській, Чернігівській і Вінницькій областях.
…

Українська громада в Росії просить більшої підтримки від уряду України та українців з інших країн, заявив в ефірі Радіо Свобода президент Світового конгресу українців Павло Ґрод.

За його словами, українцям в Росії зараз «дуже нелегко».

«Вони всі цим (утисками українців в Росії – ред.) дуже турбуються. І вони просять кращої підтримки і від діаспори, і від українського уряду. Ми не маємо забувати, що це є наша найбільша діаспора», – сказав Ґрод в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

Як зазначив Павло Ґрод, під час чергового з’їзду Світового конгресу делегація українців з Росії була другою за чисельністю.

«І вони активно діяли. І там є люди, які багато працюють на нашу користь. Вони стараються триматися українцями. Це нелегко, це дуже нелегко», – додав Ґрод.

Читайте також: Президент Світового конгресу українців про Супрун, воєнний стан і діаспору в Росії

Світовий конгрес українців відбувся у Києві 24-27 листопада. За його підсумками новим президентом СКУ став Павло Ґрод. На цій посаді він змінив Євгена Чолія, який очолював конгрес із 2008 року.

Світовий конгрес українців – міжнародна неприбуткова організація, заснована у 1967 році. Вона представляє інтереси понад 20 мільйонів українців-діаспорян у всьому світі.
…

Росія розгорнула навколо України наземне угруповання чисельністю понад 80 тисяч військовослужбовців, сказав президент України Петро Порошенко під час церемонії передачі особовому складу Збройних сил України озброєння та військової техніки.

«Загалом навколо України, вздовж державного кордону, на тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей, Автономної Республіки Крим розгорнуто наземне угруповання загальною чисельністю понад 80 тисяч військовослужбовців, близько 1400 артилерійських систем та ракетних систем залпового вогню, 900 танків, 2300 бойових броньованих машин, більше 500 літаків та 300 вертольотів», – сказав Порошенко.

Він додав, що в акваторіях Чорного, Азовського та Егейського морів виконують завдання понад 80 російських кораблів та вісім підводних човнів, у тому числі ударних – 23 кораблі і шість підводних човнів.

Стосунки між Києвом та Москвою суттєво погіршилися у 2014 році після анексії Росією українського півострова Крим та початку збройного конфлікту на Донбасі між Україною та підтримуваними Росією бойовиками.
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін наголошує, що положення польського закону про Інститут національної пам’яті, в яких ідеться про українських націоналістів, є несправедливими стосовно українців.

Про це голова МЗС заявив на 9-му засіданні Українсько-польського форуму партнерства.

«І було б дуже добре, щоб Конституційний суд Польщі все ж таки поглянув справжнім правовим оком на ті зміни, які були зроблені до відомого закону про Інститут національної пам’яті», – наголосив Клімкін.

«Вважаємо такі зміни несправедливими щодо України і українців», – сказав голова МЗС.

Наприкінці січня 2018 року польські Сейм та Сенат ухвалили закон про Інститут національної пам’яті, яким, зокрема, встановлено заборону на пропагування в країні ідеології українських націоналістів. Також законом було запроваджено кримінальну відповідальність за твердження про пособництво поляків нацистам у роки Другої світової війни.

У МЗС Польщі пояснили, що закон стосується лише тих, хто публічно і всупереч фактам заперечує злочини, вчинені «колабораціоністами нацистського режиму», і відзначили, що головна мета закону – «боротьба з усіма формами заперечення і спотворення правди про Голокост», а також боротьба з «применшенням відповідальності справжніх виконавців злочину».

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін наголошував, що ідея польських парламентаріїв визнати українську націю «злочинною», що відображено у законі про Інститут національної пам’яті, веде в нікуди та провокує реакцію у відповідь.

27 червня польський Сейм ухвалив зміни до закону про Інститут нацпам’яті, якими скасував положення про кримінальну відповідальність за приписування полякам або державі відповідальності за злочини нацистської Німеччини.

Закон перебуває на розгляді Конституційного суду Польщі.
…

Українська влада розробляє процедуру, яка забезпечить механізм доступу іноземних журналістів до анексованого Росією Криму, повідомило Міністерство інформаційної політики України.

У відомстві нагадали, що Державна прикордонна служба України повідомила про заборону на в’їзд іноземців до Криму на час дії правового режиму воєнного стану.

«Міністерство інформаційної політики у контакті з Державною міграційною службою і Державною прикордонною службою України працюють над виробленням процедури, яка забезпечить механізм доступу іноземних журналістів до тимчасово окупованого Криму», – заявили в МІП.

30 листопада московська кореспондентка шведської газети Dagens Nyheter та фінської Hufvudstadsbladet заявила, що їй не дозволили перетнути адміністративний кордон України із Кримом.

25 листопада російські прикордонники ФСБ у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три судна з 24 моряками. Після цього Верховна Рада підтримала запровадження з 26 листопада воєнного стану в Азово-Керченській акваторії та 10 областях: Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Луганській, Донецькій, Сумській, Харківській, Чернігівській і Вінницькій областях.
…

Губернаторка американського штату Род-Айленд Джина Раймондо оголосила грудень 2018 року місяцем пам’яті жертв геноциду українців. Згідно з її офіційною заявою, таке рішення вона ухвалила, аби заохотити громадян вшанувати пам’ять українців, померлих під час Голодомору.

Відповідний документ оприлюднило посольство України в США, повідомивши, що Род-Айленд став 22-м штатом, який визнав Голодомор в Україні 1932-1922 років геноцидом українців.

«Завдяки спільним зусиллям і українських дипломатів у США, і української громади на сьогодні ми вже маємо більше двох десятків американських штатів, які чітко заявляють про свою позицію щодо дій Радянського Союзу на початку ХХ століття в Україні: «Голодомор – це акт геноциду», – йдеться в заяві дипломатичного представництва.

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.

Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.
…

Російські медики до кінця не кажуть засудженому в Росії українському режисеру Олегу Сенцову, «що з його станом, скільки він ще буде в медичній частині колонії», заявив адвокат Дмитро Дінзе в інтерв’ю російській службі Радіо Свобода.

«У загін він досі не повернувся. Сенцов досі перебуває в окремій палаті медчастини і проходить реабілітацію після голодування. Його один раз возили в лікарню: проводили зовнішній огляд, оглядали внутрішні органи за допомогою спеціальної медичної апаратури – здійснювали так зване інструментальне обстеження. Встановили, що у нього є органічні зміни в області серця, нирок і печінки», – зазначив Дінзе.

Авдокат розповів, що Сенцов слідкує за новинами.

«Раніше у нього працював тільки «Перший канал». Зараз зробили антену, тому він нормально відстежує ситуацію. Єдине, коли я до нього приїхав, йому кілька тижнів вже не приходила «Новая газета». Один номер «Новой газеты», наприклад, 111-й, від нього взагалі приховували. Чомусь вони його за ніс водили: так-так, принесемо, у результаті нічого не приносили», – сказав Дінзе.

Український кінорежисер Олег Сенцов засуджений у Росії до 20 років ув’язнення за звинуваченням у підготовці терактів в анексованому Криму. Режисер звинувачення відкидає. На знак протесту він голодував від 14 травня з вимогою звільнити всіх українців, яких Росія утримує за політичними мотивами. Сенцов припинив голодування 6 жовтня. Він назвав це «вимушеним заходом через загрозу насильницького годування».

З вимогою негайно звільнити Сенцова до Росії неодноразово зверталися міжнародні організації, західні уряди, митці й активісти в усьому світі.
…

Україна має намір скасувати ще близько 40 договорів з Росією через агресію в Азовському морі. Про це в ефірі одного з українських телеканалів заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

«Ми за останній час вбили 48 двосторонніх угод, але до них потрібно ставитися дуже акуратно в контексті того, щоб те, що ми ці угоди вбиваємо, не завадило нашим українським громадянам. Наступна порція буде дуже швидко. Близько 40 договорів. Ми докорінно переглядаємо всю двосторонню нашу договірну базу», – зазначив міністр.

Клімкін додав, що вважає непотрібними дипломатичні стосунки з Росією і виступає за введення візового режиму для росіян.

Павло Клімкін 21 вересня повідомив, що Київ передав Москві повідомлення про відмову від пролонгації договору про дружбу.

Договір про дружбу між Україною і Росією був підписаний 1997 року і нині є чинним. Він, серед іншого, передбачає, що сторони «поважають територіальну цілісність одна одної і підтверджують непорушність існуючих між ними кордонів», а також «будують відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги до суверенної рівності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або загрози силою».

Читайте також: «Нікуди не дінуться»: Москва говорить про «добросусідські відносини» з Україною»

Документ був укладений на термін у десять років; у 2008 році його дію було автоматично продовжено. Щоб припинити дію договору, Україна мала офіційно сповістити Росію не пізніше ніж за шість місяців до закінчення чергового десятирічного періоду – тобто до 30 вересня 2018 року.
…

Європейський суд з прав людини у відповідь на заяву уряду України щодо захисту прав захоплених Росією моряків зобов’язав Москву надати інформацію про них, повідомляють у Міністерстві юстиції України.

За словами заступника голови Мін’юсту й уповноваженого з питань Європейського суду Івана Ліщини, Росія має надати дані про:

захоплення моряків і юридичні підстави їх утримання;
місце їх утримання;
спричинені поранення;
надану медичну допомогу.

Цю інформацію російська влада має надати до наступного понеділка, 3 грудня, уточнив Ліщина.

Напередодні в Мін’юсті повідомили, що звернулися до ЄСПЛ з приводу захоплення Росією українських моряків.

«Від імені уряду Мін’юст вже звернувся до Європейського суду з прав людини з вимогою застосувати 39-те правило й ухвалити негайне рішення щодо звільнення незаконно захоплених українських громадян», – сказав 28 листопада міністр юстиції Павло Петренко.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх. За даними української влади, шестеро українських моряків були поранені, зокрема двоє – у тяжкому стані. Росія заявила, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала.

Читайте також: «Росія плює на все». Як у Криму арештовували українських моряків​

Підконтрольні Кремлю суди у Криму арештували всіх 24 моряків на два місяці. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Представники країн Заходу виступили з осудом дій Росії. В Євросоюзі закликали до «стриманості і деескалації», а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ оприлюднив заяву з вимогою до Росії звільнити військовополонених і захоплені кораблі.

26 листопада Верховна Рада проголосувала за введення воєнного стану терміном на 30 діб у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії та в 10 областях. Це Вінницька, Луганська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська.
…

Сенат США ухвалив резолюцію, в якій засудив агресію Росії в Керченській протоці, коли російські силовики захопили три українські кораблі і членів їх екіпажу, повідомляє посольство України в Сполучених Штатах Америки.

«В офіційному документі американські законодавці закликають російську владу негайно звільнити захоплені українські кораблі та членів їх екіпажу, а також припинити переслідування українських і міжнародних суден, що проходять через Керченську протоку», – йдеться в повідомленні.

Сенатори наголошують, що поведінка влади Росії є дестабілізуючою для всього регіону і провокує подальшу ескалацію. Вони закликають міжнародне співтовариство об’єднатися в опозиції до загрозливих дій російської влади в Керченській протоці.

Резолюція підтверджує підтримку українського народу і територіальної цілісності України.

Також у документі сенатори звертаються до президента й адміністрації США із закликом використовувати будь-яку нагоду для висловлення протесту проти нападу, вчиненого Росією проти Збройних сил України.

Співавторами документа, ухваленого 29 листопада, виступили понад півсотні сенаторів від Республіканської й Демократичної партій, повідомляє українське посольство.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх. За даними української влади, шестеро українських моряків були поранені, зокрема двоє – у тяжкому стані. Росія заявила, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала.

Читайте також: «Росія плює на все». Як у Криму арештовували українських моряків​

Підконтрольні Кремлю суди у Криму арештували всіх 24 моряків на два місяці. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Представники країн Заходу виступили з осудом дій Росії. В Євросоюзі закликали до «стриманості і деескалації», а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ оприлюднив заяву з вимогою до Росії звільнити військовополонених і захоплені кораблі.

26 листопада Верховна Рада проголосувала за введення воєнного стану терміном на 30 діб у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії та в 10 областях. Це Вінницька, Луганська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська.

 
…

Росія переступила межу, напавши в Азовському морі на українські кораблі. Про це заявила посол США в Україні Марі Йованович під час ІІ Міжнародної конференції з морської безпеки, повідомляє «Укрінформ».

«Росія в неділю переступила межу. Скептики, посадовці більше вже не можуть заперечувати те, що ми знаємо. Ці ниточки, які контролюють конфлікт – чи це зелені чоловічки, чи сепаратисти – можна відстежити чітко. Москва визнала свої дії, і це перша відкрита російська атака, перший напад на українські ВМС, що перевело конфлікт із суходолу на море», – підкреслила дипломат.

Вона додала, що захоплення українських моряків та переслідування українських кораблів у водах біля Криму є порушенням міжнародного права.

«Ми закликаємо Росію припинити ескалацію тієї обстановки, яку створила Росія, повернути Україні затриманих членів екіпажу кораблів», – заявила Йованович.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх. За даними української влади, шестеро українських моряків були поранені, зокрема двоє – у тяжкому стані. Росія заявила, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала.

Підконтрольні Кремлю суди у Криму арештували всіх 24 моряків на два місяці. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Країни Заходу засудили дії Росії. В Євросоюзі закликали до «стриманості і деескалації», а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ оприлюднив заяву з вимогою до Росії звільнити військовополонених і захоплені кораблі.

26 листопада Верховна Рада проголосувала за введення воєнного стану терміном на 30 діб у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії та в 10 областях. Це Вінницька, Луганська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська.
…

Україна наполягає на обговоренні агресії Росії проти України в Азово-Керченській акваторії на засіданні постійної ради ОБСЄ у Відні, заявляє перший віце-спікер Верховної Ради, представниця президента України з мирного врегулювання на Донбасі Ірина Геращенко.

«Україна наполягає на обговоренні провокації й агресії проти України з боку РФ сьогодні, на постійній раді ОБСЄ у Відні, в присутності представника ТКГ посла Сайдіка і голови СММ ОБСЄ посла Апакана», – написала Геращенко у Facebook 29 листопада.

Вона додала, що українська сторона разом з ОБСЄ ініціювала зустріч тристоронньої контактної групи в режимі скайп-конференції, щоб обговорити агресію Росії й звільнення захоплених українських моряків і суден.

За словами Геращенко, Росія відмовилася від такої зустрічі. «Це друга поспіль відмова Росії сідати за стіл переговорів і відповідати на запитання щодо агресії», – сказала вона.

Міністр інфраструктури України Володимир Омелян заявив, що після захоплення українських кораблів у Керченській протоці 25 листопада Росія блокує доступ в Азовське море. За його словами, порти Маріуполь і Бердянськ опинилися фактично в російській морській блокаді. У Москві це заперечують.

29 листопада командувач Військово-морських сил, адмірал Ігор Воронченко заявив, що Україна проситиме закрити протоку Босфор для російських суден.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган раніше не виключив, що може виступити посередником у ситуації, яка склалася через інцидент у Керченській протоці.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх. За даними української влади, шестеро українських моряків були поранені, зокрема двоє – у тяжкому стані. Росія заявляє, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала.

Підконтрольний Кремлю суд у Сімферополі арештував всіх 24 моряків на два місяці. Українська влада визнає їх військовополоненими.
…

У Кремлі заявляють, що обмежень на прохід суден у Керченській протоці, про що заявляє Україна, немає.

«Мені невідомо про те, що якісь обмеження зараз існують. Навпаки, нам відомо, що Керченська протока працює в звичайному режимі», – цитують російські ЗМІ речника президента Росії Дмитра Пєскова.

Напередодні міністр інфраструктури України Володимир Омелян заявив, що Росія заблокувала українські порти на Азовському морі. Через дії Росії в Керченській протоці, контроль над якою Росія посилила після відкриття Керченського моста, заблоковані 35 суден, додав Омелян. Керченська протока – єдиний маршрут для суден, що курсують між Азовським і Чорним морями.

29 листопада командувач Військово-морських сил, адмірал Ігор Воронченко заявив, що Україна проситиме закрити протоку Босфор для російських суден.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган раніше не виключив, що може виступити посередником у ситуації, яка склалася через інцидент у Керченській протоці.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх. За даними української влади, шестеро українських моряків були поранені, зокрема двоє – у тяжкому стані. Росія заявляє, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала.

Підконтрольний Кремлю суд у Сімферополі арештував всіх 24 моряків на два місяці. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Країни Заходу засудили дії Росії. В Євросоюзі закликали до «стриманості і деескалації», а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ оприлюднив заяву з вимогою до Росії звільнити військовополонених і захоплені кораблі.

26 листопада Верховна Рада проголосувала за введення воєнного стану терміном на 30 діб у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії та в 10 областях. Це Вінницька, Луганська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

(Радіоперехоплення переговорів російського командування з екіпажами кораблів Росії щодо атаки на човни ВМС України)

(Відео моменту, коли корабель Росії цілеспрямовано таранить український човен у Керченській протоці)

Порошенко назвав «прямим актом агресії» напад російських прикордонників на українські кораблі

Полонений моряк ВМС у кримському «суді» попросив перекладача з російської – адвокат

Захоплені Росією українські моряки: хто вони і що з ними

США: ЄС варто посилити санкції проти Росії і відмовитися від «Північного потоку-2»

Потрібно зупинити Путіна, щоб він не пішов далі – у Європарламенті закликають до нових санкцій
…

Захоплені в Керченській протоці українські військові моряки знаходяться «під жорстким психологічним тиском» співробітників ФСБ Росії, тому не варто вірити тому, що вони кажуть на відео допиту, який оприлюднили російські спецслужби. Таку думку в ефірі проекту Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії висловив контр-адмірал, перший заступник командувача ВМС України Андрій Тарасов.

«ФСБ має столітній досвід чекістської роботи і використовує цей налагоджений механізм. Був оприлюднений допит наших військовослужбовців, але люди, які їх знають, бачать, що вони перебувають під жорстким психологічним тиском і читають з папірців, які перед ними. Не треба думати, що наші моряки висловлюють власні думки Що застосували щодо них, я сказати не можу», – сказав він.

Перший заступник командувача ВМС України підкреслив, що українські військові моряки є військовополоненими, тому дії російської юстиції щодо них є «повністю незаконними».

Тарасов додав, що у ВМС України є інформація про те, що серед затриманих українських моряків «є важко поранені, чиє місце перебування важко встановити».

«Ми не повинні вірити заявам представників Росії про те, що там троє поранених. Під час захоплення і обстрілу наших кораблів ми прослуховували переговори, в яких фігурувало, що там не менше двох важкопоранених. За нашими даними, близько шести людей дістали поранення», – каже Тарасов.

Федеральна служба безпеки Росії 26 листопада оприлюднила відео із затриманими українськими моряками. Пізніше керівництво Військово-морських сил Збройних сил України заявило, що «із розумінням ставиться до так званих свідчень військовослужбовців», і висловило впевненість, що полонені зазнали тиску.

Читайте також: Захоплені Росією українські моряки: хто вони і що з ними​

28 листопада підконтрольний Кремлю Київський районний суд заарештував усіх 24 затриманих українських моряків та співробітників СБУ. Їм загрожує до шести років позбавлення волі за нібито «незаконний перетин державного кордону Росії», в чому їм звинувачує російська влада.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три човни. Шістьох українських військових поранено, двоє у важкому стані (Росія заявляє, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала).

Наразі затримані українські моряки в анексованій Керчі, їх звинувачують у «незаконному перетині державного кордону Росії». Українська прокуратура визнала захоплених Росією моряків військовополоненими.​

Країни Заходу засудили дії Росії. В Євросоюзі закликали до «стриманості і деескалації», а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ оприлюднив заявуз вимогою до Росії звільнити військовополонених і захоплені кораблі.

26 листопада Верховна Рада проголосувала за введення воєнного станутерміном на 30 діб у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії та в 10 областях. Це Вінницька, Луганська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

(Радіоперехоплення переговорів російського командування з екіпажами кораблів Росії щодо атаки на човни ВМС України)

(Відео моменту, коли корабель Росії цілеспрямовано таранить український човен у Керченській протоці)

Порошенко назвав «прямим актом агресії» напад російських прикордонників на українські кораблі

США: ЄС варто посилити санкції проти Росії і відмовитися від «Північного потоку-2»

Потрібно зупинити Путіна, щоб він не пішов далі – у Європарламенті закликають до нових санкцій
…

Президент України Петро Порошенко представив нового голову Чернігівської ОДА Олександра Мисника, повідомила прес-служба Адміністрації президента.

«Впевнений, що вам по плечу і ті непрості завдання, які зараз складаються, виходячи із політичної ситуації як внутрішньої, так і зовнішньої», – сказав Порошенко.

47-річний Олександр Мисник раніше очолював Менську районну раду Чернігівської області, був начальником Менської міжрайонної державної податкової інспекції та начальником відділу погашення прострочених податкових зобов’язань Менської міжрайонної державної податкової інспекції.

Перед цим Чернігівську обласну державну адміністрацію очолював Валерій Куліч, якого звільнили 31 липня 2018 року. Він був головою ОДА з березня 2015-го.
…

Телефонна розмова президента Росії Володимира Путіна та президента України Петра Порошенка не відбулася, оскільки «під час підготовки такого роду контактів оцінюється ціла низка факторів», повідомив помічник президента Росії Юрій Ушаков.

Зокрема, мова йде про сумісність графіків для такої розмови, а також здійснюється аналіз цілей, які та чи інша сторона ставить перед цією розмовою.

«З урахуванням цього запит був, а розмови не було», – зазначив Ушаков.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три човни. Шістьох українських військових поранено, двоє у важкому стані (Росія заявляє, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала).

Президент України Петро Порошенко заявив, що після цього просив подзвонити своєму російському колезі Володимиру Путіну, однак у Кремлі на запит не відповіли.

26 листопада Верховна Рада проголосувала за введення воєнного стану терміном на 30 діб у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії та в 10 областях. Це Вінницька, Луганська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська.

28 листопада президент Петро Порошенко підписав документ.
…

Президент України Петро Порошенко пообіцяв зробити «все можливе» для проведення запланованих на грудень виборів в об’єднаних територіальних громадах, незважаючи на воєнний стан у 10 областях.

«Я зроблю все від мене залежне, щоб на наступне пленарне засідання Верховної Ради України підготувати необхідні законодавчі ініціативи, які будуть мати обмежений термін дії до кінця поточного року, які б дозволили провести вибори в об’єднаних територіальних громадах», – сказав Порошенко в інтерв’ю українським телеканалам.

Центральна виборча комісія постановами від 12 жовтня 2018 року призначила на 23 грудня 2018 року перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів та додаткові вибори депутатів сільських та селищних рад.

26 листопада після нападу російських військових на українські кораблі у Керченській протоці Верховна Рада ухвалила запровадження з 26 листопада воєнного стану у 10 областях України.

Згідно із законом про правовий режим воєнного стану, вибори в такий період заборонені.
…

Президент України Петро Порошенко просив подзвонити президенту Росії Володимиру Путіну після обстрілу російськими військовими українських кораблів.

«Хочу наголосити, що одразу вночі я замовив розмову з президентом Росії Путіним. Ми не отримали відповіді», – сказав Порошенко в інтерв’ю українським телеканалам.

Російська сторона наразі не коментувала інформацію.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три човни. Шістьох українських військових поранено, двоє у важкому стані (Росія заявляє, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала).

В Євросоюзі і НАТО закликали до «стриманості і деескалації».

26 листопада, після подій у Керченській протоці Верховна Рада ухвалила запровадження з 26 листопада воєнного стану у низці областей України.

Наразі затримані українські моряки в анексованій Керчі, їх звинувачують у «незаконному перетині державного кордону Росії». Українська прокуратура визнала їх військовополоненими.

27 листопада підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя заарештував на два місяці 12 із 24 затриманих українських військових моряків. Згодом суд у Керчі заарештував трьох поранених українців.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

(Радіоперехоплення переговорів російського командування з екіпажами кораблів Росії щодо атаки на човни ВМС України)

(Відео моменту, коли корабель Росії цілеспрямовано таранить український човен у Керченській протоці)

Потрібно зупинити Путіна, щоб він не пішов далі – у Європарламенті закликають до нових санкцій

Росія накопичує заручників – Фейгін про полонених моряків України
…

Експерти та газета «Урядовий кур’єр» пояснили, чому 27 листопада видання опублікувало указ, у якому йдеться про воєнний стан тривалістю в 60 днів, а не 30, як було ухвалено в Раді.

У роз’ясненні, розміщеному на сайті «Урядового кур’єру», йдеться про те, що опублікований указ президента №390 вводить у дію рішення РНБО від 26 листопада «Щодо надзвичайних заходів із забезпечення державного суверенітету і незалежності України та введення воєнного стану в Україні». Саме у ньому і йшлося про пропозицію запровадити воєнний стан строком на 60 днів.

Натомість указом №392 президент ввів у дію рішення РНБО від 26 листопада 2018 року «Про внесення зміни до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 листопада 2018 року «Щодо надзвичайних заходів із забезпечення державного суверенітету і незалежності України та введення воєнного стану в Україні». Відповідно до нього було «уточнено пропозицію президенту щодо скорочення строку, на який вводиться воєнний стан в Україні, до 30 діб» – на ньому базувався законопроект Порошенка, за який проголосували 276 депутатів Ради на засіданні 26 листопада.

Юрист ГО «ІРРП» Олександр Волошин пояснює публікацію указу №390 процедурою: «Урядовий кур’єр» – по суті виконавці, вони мають обов’язково друкувати всі нормативно-правові акти, у тому числі укази президента. Якщо президент його підписав, він має юридичний статус і його потрібно надрукувати».

«Але це не означає, що цей указ має силу того, що вводить воєнний стан. Бо процедура передбачає, що спочатку РНБО пропонує президенту запровадити воєнний стан», – пояснює експерт.

За його словами, потім президент на підставі цього рішення ухвалює указ, яким по суті затверджує рішення РНБО.

«І, оскільки в нас парламентсько-президентська республіка, обов’язковим є затвердження Верховною Радою, окремим законом. І воєнний стан вводиться лише тоді, коли ВРУ своїм законом по суті затвердить указ президента», – додав Волошин.

У коментарі «Громадському радіо» перший заступник головного редактора «Урядового кур’єру» Леонід Самсоненко зазначив, що сам закон про введення воєнного стану опублікують у завтрашньому номері видання.

27 листопада видання «Урядовий кур’єр» опублікувало не той указ, який підтримали депутати в Раді.

За законопроектом, який було ухвалено в парламенті, воєнний стан запровадили на 30 днів в десяти областях – Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Луганській, Донецькій, Сумській, Харківській, Чернігівській, Вінницькій областях.

Воєнний стан планували запровадити з 9:00 28 листопада – таку дату назвав у своїй заяві президент України Петро Порошенко.

Утім, згодом у РНБО уточнили, що згідно з ухваленим Верховною Радою законом воєнний стан в десяти областях України введений від 14:00 26 листопада і буде діяти до 14:00 26 грудня 2018 року.
…

Порошенко заявляв, що вже у грудні очікує на скликання об’єднавчого собору українських православних церков
…

У Нью-Йорку під стінами будівлі Ради безпеки ООН проходила акція протесту на підтримку України, повідомляє «Голос Америки».

Акція відбувалася під час засідання Ради безпеки ООН, скликаного 26 листопада на прохання України з формулюванням «у зв’язку з воєнною агресією Росії в Чорному і Азовському морях».

Учасники акції вимагали від міжнародної спільноти й уряду США проявити підтримку Україні й засудити дії з боку Росії.

Напередодні, коли стало відомо про блокування Азовської протоки і захоплення український катерів російською стороною, українська громада Нью-Йорка закликала до протестів на знак солідарності з Україною.

США на засіданні Ради безпеки ООН заявили, що світова спільнота зобов’язана засудити силове захоплення Росією військових кораблів України. Постійний представник США в ООН Ніккі Гейлі назвала ці дії Росії «зарозумілими» і «кричущим порушенням суверенної території України».

Постійний представник України при ООН Володимир Єльченко на засіданні закликав міжнародну спільноту запровадити нові санкції у відповідь на ситуацію в регіоні Чорного й Азовського морів і Керченської протоки після нападу Росії на військові кораблі України.

Термінове засідання Ради безпеки ООН скликали на прохання України у зв’язку з нападом Росії на три українські військові кораблі 25 листопада, внаслідок якого два з них були пошкоджені, всі три захоплені силою з застосуванням зброї і шість українських моряків були поранені.

Російські морські прикордонники і сили спецпризначення здійснили напад на три українські кораблі, коли ті поверталися після невдалої спроби пройти через Керченську протоку в Азовське море. При цьому, за даними української сторони, напад відбувся поза 12-мильними межами вод навколо окупованого Криму, на які Росія претендує як на «свої територіальні». Перед тим Росія фізично перекрила Керченську протоку для всього судноплавства, поставивши поперек неї цивільне судно. А ще вранці, коли українські кораблі підходили до протоки, російський прикордонний корабель таранив український буксир. Росія також звинувачувала українські кораблі в «порушенні її кордонів».

Унаслідок нападу два українські кораблі були пошкоджені, всі три захоплені силою з застосуванням зброї і шість українських моряків поранені (Росія заявляє, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала).

В Україні нагадували, що такі дії, відповідно до норм міжнародного права, становлять акт агресії.
…

У Військово-морських силах Збройних сил України прокоментували показані російськими спецслужбами відеозаписи, на яких кілька захоплених ними українських моряків заявляли про нібито «визнання вини».

«Військово-морські сили ЗС України з розумінням ставляться до так званих свідчень наших військовослужбовців, незаконно захоплених Росією у Керченській протоці, адже методи роботи спецслужб Росії ні для кого не є секретом. У 2014 році в Криму частина наших людей побувала в застінках ФСБ Росії і чудово розуміє тиск та заходи впливу, що їх окупанти здійснюють під час допитів», – заявили пізно ввечері 26 листопада у прес-центрі командування ВМС.

«На відео – наші військові. Ми добре знаємо цих хлопців. Зараз вони зовсім інші, і кожен може побачити наслідки шаленого тиску на них. Але це наші люди. Вони діяли законно, згідно з нормами міжнародного морського права й чинних договорів. Україна вживає усіх можливих зусиль для визволення своїх синів з полону, в тому числі долучаючи до цього світову спільноту», – заявили в ВМС.

Також командувач Військово-морських сил Збройних сил України адмірал Ігор Воронченко повідомив, що захоплених українських моряків змушують давати неправдиві свідчення.

Воронченко заявив 26 листопада в ефірі програми «Свобода слова» на телеканалі ICTV, що особисто знає моряків із Нікополя, які дали неправдиві свідчення. Він переконаний, що моряки перебувають під фізичним і психологічним тиском.

За його словами, з цими військовослужбовцями вже зустрілися адвокати.

Також командувач звернув увагу на те, що двоє військових є вихідцями з Криму, і їхні батьки живуть на півострові. Через це, переконаний Воронченко, на них буде чинитися тиск.

Раніше 26 листопада в Росії Федеральна служба безпеки оприлюднила відеозаписи, на яких три з 24 захоплених українських військових моряків зачитують «із папірця» підготовані для них тексти з «визнаннями» їхньої «провини перед Росією» і «свідомої участі у провокації проти Росії». При цьому в текстах лунають формулювання, якими користуються тільки в самій Росії – на кшталт слів про перебування українських кораблів «у територіальних водах Росії» біля берегів окупованого українського Криму.

Ці записи були оприлюднені після нападу Росії на три українські військові кораблі 25 листопада, внаслідок якого два з них були пошкоджені, всі три з командами були захоплені силою з застосуванням зброї і шість українських моряків були поранені; двоє, за повідомленнями, перебувають у важкому стані.

Російські морські прикордонники і сили спецпризначення здійснили напад на три українські кораблі, коли ті поверталися після невдалої спроби пройти через Керченську протоку, заблоковану Росією поставленим впоперек судном, в Азовське море. Напад відбувся в міжнародних водах, поза 12-мильними межами вод навколо окупованого Криму, на які Росія незаконно претендує як на «свої територіальні». А ще вранці того дня, коли українські кораблі підходили до протоки, російський прикордонний корабель таранив український буксир.

В Україні нагадували, що такі дії, відповідно до норм міжнародного права, становлять акт агресії.
…