Українського активіста Володимира Балуха не доставили на засідання підконтрольного Кремлю Верховного суду Криму, де 3 жовтня почався розгляд апеляції в його справі, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Біля суду зібралися люди, щоб підтримати українського активіста.

Володимир Балух продовжує безстрокове голодування, яке він оголосив 19 березня 2018 року на знак протесту проти переслідування. Суд в анексованому Криму засудив активіста до п’яти років позбавлення волі за сукупністю двох справ проти нього: за звинуваченням у зберіганні боєприпасів і побитті начальника ІТТ. Балух і його захист звинувачення відкидають.

Правозахисники наголошують, що причиною переслідування Балуха в анексованому Росією Криму стала його проукраїнська позиція.

24 вересня підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму почав розгляд апеляційної скарги захисту Балуха на рішення російського суду в Роздольному в кримінальній справі про дезорганізацію діяльності ізолятора тимчасового тримання, але відразу ж відклав засідання.

Причиною стало те, що активіст відмовився брати участь у засіданні через відеозв’язок. Як пояснив тоді адвокат Балуха Тарас Омельченко, його підзахисний «відмовляється від відеоконференцзв’язку, але не від участі в суді».

 
…

Із 13 жовтня 2018 року закон встановлює обов’язкову частку україномовного контенту на загальнонаціональних телеканалах в обсязі 75%
…

Кучма раніше зазначав, що у Тристоронній групі його має змінити радник президента України Петра Порошенка, дипломат Руслан Демченко
…

Ув’язнений у Росії український режисер Олег Сенцов написав листа українському продюсеру Ганні Паленчук, яка працює над постановкою його п’єси
…

Через голову російського уряду анексованого Криму Сергія Аксьонова Росія намагається надати нові аргументи на користь «законності» захоплення півострова, заявив український політолог-міжнародник Борис Тизенгаузен в ефірі проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії».

Так Тизенгаузен прокоментував позов Аксьонова проти України, яким він домагається скасування санкцій проти себе.

«Бажання Аксьонова донести власну позицію чарівним чином співпадає зі зміною риторики Росії в принципі по анексії Криму. Якщо вона раніше через своїх офіційних спікерів говорила, що «референдум» законний, то зараз намагається шукати аналогії в міжнародному полі. Для цього потрібні нові аргументи від учасників подій, тому Аксьонова намагаються ввести як спікера і надати нові факти», – вважає експерт.

Втім, він зауважує і особистий інтерес самого «голови Криму» в тому, щоб позов був задоволений.

«Рішення українського суду за статтею про державну зраду і насильницьке повалення конституційного ладу може стати підґрунтям для посилення не тільки українських санкцій, а й міжнародних, тобто додаткових пакетів європейських, американських. Аксьонов прекрасно розуміє, чим це йому загрожує. Він може виявитись невиїзним взагалі, окрім тих держав, в яких немає візового режиму з Росією, та й то не всіх», – зазначив політолог.

31 серпня Окружний адміністративний суд Києва повідомив про позов Сергія Аксьонова з вимогою визнати запровадження персональних санкцый проти нього протиправним.

Прокуратура Автономної Республіки Крим продовжує розглядати справу стосовно колишнього спікера Верховної Ради АРК Володимира Константинова і екс-депутата місцевого парламенту Сергія Аксьонова. Їх обвинувачують за статтями 109 і 110 Кримінального кодексу України – «заклики до насильницького повалення конституційного ладу» і «посягання на територіальну цілісність України».

Як випливає з документів, опублікованих на сайті президента України в додатках до указу №467/2016, до санкційних списків увійшли глава кримського уряду Сергій Аксьонов, глава кримського парламенту Володимир Константинов, заступник глави кримського парламенту Ремзі Ільясов, колишній віце-прем’єр Криму Руслан Бальбек, колишній губернатора Севастополя Сергій Меняйло і нинішній виконувач обов’язків губернатора Дмитро Овсянников.

Усього в українські санкційні списки через анексію Криму та конфлікт на Донбасі внесені понад 680 людей. Це громадяни України, Росії та низки інших країн.
…

Будапешт має відкликати свого консула в Берегові до кінця поточного тижня, інакше Україна вишле його сама, заявив міністр закордонних справ Павло Клімкін.

За його словами, про цю вимогу вже повідомлено голову МЗС Угорщини Петера Сійярто.

«Я запропонував угорському міністру закордонних справ відкликати цього консула. Якщо це не буде зроблено цього тижня, ми надішлемо ноту угорській стороні про його висилку. Саме цього тижня», – підкреслив він.

Читайте також: «Угорщина офіційно відмовилася відкликати консула з Берегова на Закарпатті​»

Втім, голова МЗС звертає увагу на те, що дипломатичний скандал між Україною і Угорщиною через масову видачу угорських паспортів українським громадянам вигідний третій стороні. Він вважає, що можливістю дестабілізувати ситуацію на Закарпатті може скористатись Росія, і закликає утриматись від проявів міжнаціональної ворожнечі.

«Дії Росії не в інтересах угорців Закарпаття, вони, звичайно, не в інтересах Угорщини. На це насамперед маємо зважати. І я застерігаю всіх від «наїздів» – вибачте за недипломатичну мову – або цькування угорців Закарпаття. Навпаки, маємо допомогти нашій угорській громаді, маємо перехопити ініціативу, діяти дуже послідовно і ініціативно. І взагалі будемо діяти з Угорщиною ввічливо, але дуже жорстко», – сказав Клімкін.

Крім того, голова дипломатичного відомства звернув увагу на необхідність дискусії щодо умов українського громадянства. На його думку, вона є актуальною не лише для тих українців, які мають другий угорський чи румунський паспорт.

«Я був в (канадському місті – ред.) Едмонтоні декілька тижнів тому – не один, не п’ять, не десять – десятки українців з канадійським громадянством хотіли б допомагати і працювати тут. Але не можуть через проблеми з громадянством», – зазначив він.

Читайте також: «Видачу на Закарпатті угорських паспортів розслідують як «державну зраду» – прокуратура​»​

Раніше речниця українського МЗС Мар’яна Беца заявляла, що Київ вишле консула Угорщини на Закарпатті, якщо він не буде відкликаний.

Про необхідність такого відкликання Клімкін особисто повідомляв свого угорського колегу Петера Сійярто, проте сторони не дійшли згоди в цьому питанні.

Поширене раніше цього місяця відео, що консульстві Угорщини в Берегові масово видають угорські паспорти українським громадянам, призвело до різких політичних заяв як в Україні, так і в Угорщині.
…

Петиції про «припинення антиукраїнської діяльності телеканалів «112 Україна» та NewsOne» набрала на сайті парламенту 25 тисяч підписів, необхідних для розгляду
…

Багаторічний друг Станіслава Асєєва, колишній депутат ВРУ Єгор Фірсов закликав обміняти журналіста, залучивши «всі доступні можливості»
…

За словами Менцера, події в угорському консульстві в закарпатському місті «узгоджуються з угорським та міжнародним правом і не суперечать будь-яким українським нормам»
…

Підконтрольна Кремлю влада анексованого Криму від квітня 2014 року по вересень 2018 року значно посилила обмеження свободи мирних зібрань на території півострова, і притягла за цей час до адміністративної відповідальності 353 людей. Про це йдеться в інфографіці, опублікованій на сайті «Кримської правозахисної групи».

За даними групи, до кримінальної відповідальності притягли 12 осіб.

«Із них: по «справі 26 лютого» винесено вісім вироків: один вирок – вісім років позбавлення волі в колонії суворого режиму щодо Ахтема Чийгоза, який після вироку був звільнений в результаті політичних переговорів, сім вироків – позбавлення волі умовно», – сказано в звіті.

Крім того, підконтрольні Кремлю суди Криму затвердили 367 постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, з яких 334 постанови про штрафи на загальну суму 3,95 мільйона рублів (майже 1,7 мільйона гривень – ред).

«До учасників мирних зібрань застосовувалися також адміністративні арешти (мінімум 22 таких постанов) і громадські роботи (11 постанов)», – стверджують правозахисники.

Читайте також: ООН: за перші півроку 2018-го в Криму провели втричі більше обшуків, ніж торік

Російські силовики у вересні провели в анексованому Криму п’ять обшуків і порушили сім адміністративних справ на кримських татар, суди оштрафували їх на 2000 рублів (855 гривень – ред.) і присудили в цілому 27 діб адміністративного арешту.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров на 39-й сесії Ради ООН з прав людини в Женеві заявив, що по всьому кримському півострові відбуваються порушення основних свобод, в тому числі свободи мирних зібрань, об’єднань, релігії і свободи пересування.

Голова Моніторингової місії ООН, яка фіксує порушення в сфері прав людини і міжнародного гуманітарного права, Фіона Фрейзер недавно повідомила, що покращення ситуації з правами людини в анексованому Росії Криму за останні 10 місяців не відбулося.
…

Громадська приймальня народного депутата та голови партії «Національний корпус» Андрія Білецького у Києві зазнала нападу – про це йдеться в заяві прес-служби організації.

Згідно з нею, напад стався в ніч на 30 вересня в Оболонському районі столиці.

«Невідомі близько другої години ночі залили фарбою вікно офісу та закинули всередину приміщення молоток, який розбив вікно. Окрім цього, біля місця злочину було знайдено піротехніку, яку, ймовірно, молодики намагались використовувати для підпалу приміщення», – повідомляють у приймальні народного депутата.

Представники громадської приймальні Білецького вважають інцидент «помстою за активну діяльність Національного корпусу».

В поліції Києва Радіо Свобода підтвердили, що зареєстрували повідомлення про цей випадок і проводять оперативно-розшукові дії у справі за статтею «хуліганство».

Андрій Білецький, колишній командир добровольчого батальйону «Азов» і позафракційний депутат Верховної Ради, заснував партію «Національний корпус» у жовтні 2016 року.
…

Азовське море стало останнім часом місцем численних провокацій із боку російських силовиків
…

Керівника МЗС Угорщини Петера Сійярто звинувачують у «зазіханні на суверенітет і територіальну цілісність України
…

Всі канали Суспільного мовлення повністю відмовляться від реклами, якщо фінансування Національної суспільної телерадіокомпанії України буде повним, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода голова правління НСТУ Зураб Аласанія.

«Якщо фінансування буде повним, просто за законом, «UA: Перший» і всі канали суспільного мовника просто повністю відмовляться від реклами як такої. Не тільки політичної, а взагалі від рекламного ринку. Це наше право. Ми це можемо зробити», – сказав Аласанія.

У державному кошторисі-2018 НСТУ виділили 776 мільйонів гривень. Це становить 0,1 відсотка видатків держбюджету попереднього року – удвічі менше прописаної законом норми, зазначив Зураб Аласанія. Щоб пропрацювати три місяці, які лишилися до нового року, НСТУ потребує 250 мільйонів гривень. Таким є мінімальний обсяг, без розвитку, тільки на виживання, зазначив голова її правління.

2014 року, після зміни влади в Україні, Верховна Рада ухвалила закон «Про суспільне телебачення і радіомовлення». На базі державних мовників створили публічне акціонерне товариство Національна суспільна телерадіокомпанія України. За законом, держава має забезпечувати належне фінансування НСТУ – не менше 0,2 відсотка видатків загального фонду держбюджету попереднього року.
…

Президент України Петро Порошенко заявляє, що не підтримує силовий сценарій звільнення Донбасу.

Під час поїздки на Харківщину 29 вересня голова держави сказав, що ознайомився із результатами великого опитування громадської думки, яке провели три авторитетні компанії: «Вони цікавилися, якою люди бачать оптимальну стратегію повернення Донбасу в Україну і України на Донбас. Лише 5 % висловлюються за військовий наступ і повернення силою».

Президент зазначив, що «природно, найменша кількість прибічників такого сценарію, менше 6% – на сході України».

«Думаю, що жоден український політик, в тому числі звичайно і я, ніколи не прийме рішення перетворити Донецьк на Грозний часів першої і другої чеченської війни. Путінський сценарій нам не потрібен. Це Кремль легко винищував мирне населення килимовим бомбардуванням. А Україна – не Росія. Ми належимо до іншої цивілізації, де цінують людське життя і не приносять його в жертву імперським амбіціям. І я як президент ціную життя кожного українця», – цитує Порошенка його прес-служба.

Він наголосив, що виступає за політико-дипломатичне врегулювання, як і «більшість громадян – 60%».

Читайте також: Коли на Донбас відправлять миротворців? (рос.)

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 300 людей.

Україна і Захід домагаються створення місії ООН, що взяла б під контроль усю окуповану частину українського Донбасу, включно з кордоном із Росією.

Росія прагне створити місію в обмеженому форматі – тільки для охорони беззбройних працівників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Україна і Захід відкидають такий підхід, що означав би замороження нинішнього конфлікту.
…

Управління федеральної служби виконання покарань Росії у Ямало-Ненецькому автономному окрузі оприлюднило фото засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова, який 139-ий день голодує в російській колонії.

Як випливає з повідомлення тюремників, фото зроблене під час «планового обстеження», на яке Сенцова вивозили з колонії в міську лікарню Лабитнангі 28 вересня.

За даними ФСПВ, з огляду на результати проведеного обстеження, Сенцову «провели корекцію лікування». Що це означає, російські тюремники не уточнили.

У Міністерстві закордонних справ України закликали Росію допустити українського консула і лікарів до Сенцова.

Напередодні голова Ради при президенті Росії з розвитку громадянського суспільства і прав людини Михайло Федотов направив українському омбудсмену Людмилі Денисовій листа з інформацією про стан здоров’я українського режисера Олега Сенцова.

За його інформацією, 12 вересня відбувся консиліум лікарів міської лікарні Лабитнангі, які визнали стан здоров’я Сенцова стабільним.

Денісова заявила, що має сумнів з приводу достовірності цієї інформації і якості проведеного огляду. Вона закликала Росію надіслати офіційні медичні документи про справжній стан здоров’я Олега Сенцова.

Олег Сенцов засуджений у Росії на 20 років ув’язнення за звинуваченням у підготовці терактів в анексованому Криму. Режисер відкидає звинувачення. Від 14 травня він голодує в російській колонії з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, утримуваних у Росії.

З вимогою негайно звільнити Сенцова до Росії неодноразово зверталися міжнародні організації, західні уряди, митці й активісти в усьому світі.

Олега Сенцова висунули на премію імені Сахарова «За свободу думки». Крім того, є ініціативи з висування його кандидатури на Нобелівську премію миру.
…

Лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко заявила, що після виборів компанію «Нафтогаз України» буде ліквідовано, а ціну газу для українців знижено принаймні вдвічі.

Як сказала вона на прес-конференції в Києві, виступаючи з позиції, що на майбутніх виборах президента і парламенту переможе саме вона і її політсила, «Нафтогаз» буде ліквідований протягом півроку після виборів як корупційний «посередник, який не потрібен», ринок газу буде «демонополізований» для бізнесу, а українці отримають газ «за ціною, щонайменше вдвічі нижчою за сьогоднішню».

Так само, заявила Тимошенко, будуть ліквідовані й інші «посередницькі» структури, які створить «Нафтогаз».

Вона також обіцяла, що «природний газ матимуть можливість завозити всі, хто захоче, а не лише корумповане керівництво «Нафтогазу», яке під патронатом (президента України Петра) Порошенка через підставні компанії втричі дорожче везе до України нібито європейський, а насправді російський газ».

Підтверджень своїм звинуваченням у корумпованості, обґрунтувань її заяв і розрахунків Тимошенко не надала.

Невдовзі після її виступу «Нафтогаз» нагадав про надходження до державного бюджету України від його податків і дивідендів, розмістивши в соцмережах порівняльну схему цих надходжень, із одного боку, і витрат держбюджету на рекапіталізацію «Нафтогазу» попередніми роками і фінансування субсидій для споживачів газу.

У компанії також іронічно прокоментували суть пропозицій Тимошенко, як їх сприйняли в «Нафтогазі».

Попереднього дня, 27 вересня, «Нафтогаз» повідомляв, як змінив баланс зовнішніх розрахунків із негативного на позитивний і став значним донором держбюджету.

За даними компанії, в порівнянні з 2013 роком вона збільшила свою частку в бюджеті більш ніж у шість разів.

Напередодні, 26 вересня, «Нафтогаз» повідомив, що створить три дочірні підприємства для продажу газу, одне з яких має продавати газ комерційним клієнтам, інше тепловим електростанціям і третє безпосередньо населенню. Запровадження цієї схеми прямих продажів, зокрема, дало б можливість усунути зі схеми нинішні облгази, які, за словами критиків, належачи олігархам, є тими посередниками, які нарощують ціну. Тимошенко в нинішньому виступі не пропонувала усунути облгази зі схеми постачання газу споживачам.

Окремо «Нафтогаз» пояснив, що в результаті змін настане прозорість і виконання закону на внутрішньому ринку газу, результат торгівлі газом стане максимально відкритий, використання пільгового газу стане більш прозорим і підзвітним, і «у випадку з «Нафтогазом», який на 100% належить державі, будь-яка компенсація одразу повернеться в держбюджет у вигляді дивідендів, додаткових витрат у бюджету буде 0».

«Нафтогаз», усупереч твердженням Юлії Тимошенко, не є монополістом у постачанні газу до України. За даними «Нафтогазу», 2016 року газ до України імпортували 34 компанії, 2017 року – вже 67 компаній.

«Нафтогаз» як найбільший імпортер купує останніми роками природний газ у країнах Європи; при цьому фізично може йтися і про газ із Росії, закуплений європейськими країнами. Попередніми роками ціна цього газу була нижчою, ніж потенційна ціна газу за російсько-українськими газовими контрактами, які уклала Тимошенко, на той час прем’єр-міністр України, 2009 року. Останніми місяцями, з урахуванням рішень Стокгольмського арбітражу, газ із Росії був би для України дешевшим, ніж із Європи, але російський газовий монополіст «Газпром» відмовляється виконувати рішення арбітражу і поновити продаж газу Україні.

Юлію Тимошенко вважають одним із провідних претендентів на майбутніх президентських виборах. Останнім часом вона виступає з різкою критикою на адресу чинного президента Петра Порошенка – на думку багатьох оглядачів, саме вони будуть головними суперниками на виборах. Тимошенко заперечує звинувачення в тому, що вона є, по суті, проросійським політиком.
…

Жінки вперше допускаються до участі в українській антарктичній експедиції на станцію «Академік Вернадський» у 2019-2020 роках, повідомляється на сайті Міністерства освіти і науки.

«Ми починаємо прийом документів від тих, хто хоче впродовж року спробувати свої сили в роботі на нашій антарктичній станції Академік Вернадський. Йдеться про експедицію, яка вирушить на крижаний континент взимку 2019-го. До цього часу нам треба підібрати та підготувати команду, у яку входитимуть науковці, технічний персонал, лікар та кухар. Ми запрошуємо всіх охочих подаватися на конкурс, звісно, попередньо ознайомившись як із загальними вимогами до зимівників, так і з окремими – до кожної позиції. Хочу підкреслити, що вперше за багато років ми не робимо жодних гендерних обмежень щодо можливих учасників експедиції. Тож чекаємо документи як від кандидатів, так і від кандидаток», – заявив керівник Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ) МОН Євген Дикий.

Читайте ще: Гендерна нерівність: п’ять порушень прав жінок в Україні

За даними МОН, загін зимівників буде складатися з 12 людей: це –7 науковців, 3 особи інженерно-технічного персоналу (дизеліст-електрик, системний механік, системний адміністратор зв’язку), лікар та кухар. Документи приймаються до 30 листопада.

Україна – одна з 30 країн світу, яка має постійну станцію в Антарктиці, що функціонує цілий рік. Щороку на станцію «Академік Вернадський» вирушає річна експедиція, до якої входять вчені та технічний персонал. Також під час антарктичного літа проводяться сезонні експедиції.
…

Розслідувати справу буде обласне управління СБУ
…

Передача Військово-морським силам України двох катерів класу «Айленд» відбулася в порті Балтимору в США 27 вересня. Виступаючи на церемонії, віце-адмірал Берегової охорони США Майкл Макалістер зауважив, що Берегова охорона використовує ці судна з 1986 року і вони є «важливим елементом у забезпеченні безпеки».

«12 таких кораблів все ще перебувають в експлуатації. Вони служать у США і Південно-Східній Азії. По мірі того, як берегова охорона покращує і модернізує свої активи, ми передаємо кораблі «Айленд» в Пакистан, Грузію та Коста-Ріку, допомагаючи підвищити безпеку на морі для цих націй. Я впевнений, що ці кораблі також відслужать чудову службу у Військово-морському флоті України. В умілих руках ці катери є багатосторонніми і дуже ефективними. Їхній персонал може допомагати при стихійних лихах, захисті життів на морі та оборонних операціях», – розповів він.

Як пообіцяв Макалістер, співробітники Берегової охорони проведуть тренування для особового складу Військово-морських сил України, щоб підготувати їх до управління катерами.

«Мені трохи сумно дивитися, як ці катери залишають нас, але я пишаюся тим, що вони стануть важливим елементом забезпечення глобальної безпеки на морі. Ми працюємо разом із нашими українськими партнерами для початку передачі», – сказав віце-адмірал.

Президент України Петро Порошенко, який був присутній на церемонії, вказав на значущість військової допомоги Сполучених Штатів, яка наразі вже перевищила 1 мільярд доларів.

«Ця допомога особливо важлива в час, коли Росія підриває свободу морів і мореплавства в Азовському морі, боягузливо полюючи і залякуючи комерційні кораблі. Наше завдання – переконати Кремль у нашій рішучості щодо захисту берегів України», – заявив Порошенко.

Як повідомив журналістам перед початком церемонії начальник управління кораблебудування ВМС України Василь Радчук, українські військово-морські сили зможуть використовувати патрульні катери класу «Айленд» вже восени 2019 року.

Вирішення бюрократичних перепон щодо отримання цих катерів у подарунок Україною тривало роками. Процес активно зрушив з місця лише навесні 2018 року після виходу розслідування програми «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»).

Журналісти пролили світло на бюрократичне затягування процесу отримання катерів з боку української влади та вказали на існування можливої прихованої причини цього, а саме на потенційний комерційний інтерес заводу президента «Кузня на Рибальському», що отримує державне замовлення з бюджету на виробництво кораблів для українського флоту.

В розслідуванні журналісти виявили, що розв’язати бюрократичну тяганину давно було можливо за допомогою ухвалення окремої постанови Кабінету міністрів України. Втім, це відбулось лише у вересні 2018 року.
…

Слідчий комітет Росії скасував рішення про відмову в порушенні кримінальної справи щодо катування кримського татарина Рената Параламова в анексованому Криму, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії».

Про таке рішення заступника керівника військового слідчого відділу Слідчого комітету стало відомо на засіданні підконтрольного Кремлю Кримського гарнізонного військового суду. Туди адвокат Параламова Еміль Курбедінов попередньо поскаржився на відмову слідчого порушити кримінальну справу.

За словами Курбедінова, в ході розгляду скарги в суді стало відомо, що «слідчий відділ слідчого військового комітету виявив у постанові недоліки, тому постанову було скасовано і спрямовано на новий розгляд».

Таким чином, за фактом катувань Рената Параламова працівниками ФСБ Росії повинна бути здійснена перевірка, за результатами якої буде ухвалене рішення про порушення кримінальної справи, пояснив адвокат.

Читайте також: «У вас ніяких прав немає тут, ви просто пропадете – як катує ФСБ у Криму​»

«Суд виніс постанову, що в нього немає підстав надалі розглядати мою скаргу. Ми вимагали її скасувати, але сьогодні сам слідчий військовий комітет скасував власне ж рішення. Подивимось, якою буде наступна хїня постанова по нашій заяві про катування Рената Параламова», 0 зазначив Курбедінов.

Адвокат додав, що Параламова оголосили в розшук за незаконне придбання, передачу, збут, зберігання, перевезення чи носіння вибухових речовин або вибухових пристроїв.

Раніше Курбедінов повідомляв, що проти Параламова порушили дві кримінальні справи.

Вранці 13 вересня в кримському селищі Нижньогірське в будинку кримчанина Рената Параламова провели обшук, який силовики назвали «оглядом і слідчими діями». Адвокат припустив, що «огляд» може бути пов’язаний з релігійною активністю Параламова.

Читайте також: «Жодне резонансне викрадення в Криму не розслідується» ‒ Еміль Курбедінов​»

За словами очевидців, люди в масках без розпізнавальних знаків на формі відвезли Параламова в невідомому напрямку. Пізніше стало відомо про вилучення книги і ноутбука з дому Параламова.

Він вийшов на зв’язок з родичами вдень 14 вересня. Його виявили на автовокзалі Сімферополя. Пізніше Параламов розповів, що «невідомі катували його, надягали на голову мішок, давали розряди оголеними дротами».

Адвокат Еміль Курбедінов, який разом із родичами Параламова 15 вересня перебував в управлінні ФСБ Росії у Криму, повідомив, що вони впізнали одного з учасників викрадення Рената Параламова серед відвідувачів кримського управління ФСБ Росії.

Після цих подій Ренат Параламов разом із родиною переїхав на материкову частину України.
…

У четвер ввечері в Дніпрі активісти пікетували обласну поліцію через зволікання з розслідуваннями нападів на колег у рамках акції «Мовчання вбиває». У руках вони тримали плакат із написом «Активісти – не мішень» і фотографії активістів з інших регіонів, які зазнали нападів, зокрема, Катерини Гандзюк.

Читайте також: «Гандзюк: я досі не знаю імені замовника нападу на мене​»

За словами учасників акції протесту – представників громадських організацій та фанатського футбольного руху – за останній рік в Україні вчинено понад 50 нападів на активістів. У Дніпрі, зокрема, потерпілими від нападів є Всеволод Новохатько, якого невідомі побили біля його будинку, та Кирило Дороленко, якого побили в райвіділку поліції, заявляли учасники акції. Справи щодо цих нападів досі не розслідувані.

«Ми хочемо, щоб влада нас чула, бачила і вживала превентивні дії щодо нападів на нас. Якби оцінювати дії нашої поліції за 10-бальною шкалою, я б дав в районі 4-5 балів. Приміром, відомий активіст Всеволод Новохатько – на нього був вчинений напад, як я знаю, нікого не знайшли і не покарали. Мій друг Кирило Дороленко, побиття прямо у відділі поліції. Людина, яка била, просто отримала догану», – сказав один зі співорганізаторів акції Андрій Куліш.

Читайте також: «На Банковій почалася акція «Мовчання вбиває» (трансляція)​»

«55 нападів в Україні за останній рік – це ненормально. 2014, 2015, 2016 рік ще боялись і ховались, але 2018-го це все вийшло на поверхню», – додала співорганізаторка Дар’я Слуцковська.

Заступник начальника обласної поліції Володимир Богоніс, який вийшов до учасників акції протесту, зазначив, що рівень реагування правоохоронців на кримінальні правопорушення в Дніпрі один з найкращих в Україні. Водночас він зауважив, що реформа в українській поліції наразі відбулась на 12%.

«Коли я прийшов 2015 року в поліцію і мені дали план розвитку поліції, я сказав: «Не жартуйте, ваш план дуже довгий, а народ вимагає змін негайно». Але коли я почав їх реалізовувати, я зрозумів, що швидко, на жаль, не вийде», – сказав Володимир Богоніс.

На четвер в Україні в більш ніж 10 містах анонсована акція «Мовчання вбиває» через, за словами організаторів, «бездіяльність влади» у зв’язку з нападами на українців з активною громадянською позицією, які значно почастішали останнім часом.
…

У російському Санкт-Петербурзі затримали шістьох учасників одиничних пікетів на підтримку українського режисера Олега Сенцова, який 137 днів голодує в російській колонії, вимагаючи звільнення українських політв’язнів у Росії.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, всіх затриманих 26 вересня доправили до поліцейського відділку. Активісти назвали затримання незаконними.

Пікет все ж відбувся, всього в ньому взяли участь 12 активістів, які змінювали один одного. Учасники акції вимагали здійснити обмін в’язнями між Росією і Україною.

Читайте також: Сенцов: вірю в добрий кінець цієї історії, незважаючи ні на що

Організатор пікетів, активістка петербурзького демократичного руху «Солідарність» Ольга Смирнова нагадала про долю 70 українців зі списку Сенцова, за звільнення яких він голодує.

За даними Смирнової, це в основному цивільні особи, засуджені в Росії за сфабрикованими звинуваченнями. Ольга Смирнова висловила занепокоєння і через російських громадян, які перебувають в українських в’язницях: на її думку, їх не хочуть бачити у Росії як учасників невизнаної війни.

Український режисер Олег Сенцов засуджений в Росії на 20 років за звинуваченням у підготовці терактів в анексованому Криму. Свою провину він не визнає. 14 травня Сенцов оголосив голодування з вимогою звільнити з російських в’язниць всіх українських політв’язнів. Він неодноразово заявляв, що буде тримати голодування «до кінця».

З вимогою негайно звільнити Сенцова в останні місяці виступили понад 100 діячів світової культури, правозахисники і лідери країн Заходу.
…

Президент України Петро Порошенко під час виступу на сесії Генеральної асамблеї ООН закликав організацію докласти більше зусиль, щоб досягти поваги до прав людини в анексованому Росією Криму.

«Я закликаю країни-члени ООН докласти більше зусиль для того, щоб досягти поваги до прав людини в тимчасово окупованому Криму шляхом прийняття відповідної резолюції Генеральної асамблеї ООН», – заявив Порошенко.

Він згадав про засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова та засудженого підконтрольним Кремлю судом у Криму українського активіста Володимира Балуха, які оголосили голодування.

«Кримського фермера Володимира Балуха арештували та ув’язнили на 5 років за здіймання українського прапору над власною оселею. Кримський режисер Олег Сенцов знаходиться за ґратами виправної колонії на півночі Росії, відбуваючи 20-річний термін за сфабрикованими звинуваченнями. І Олег, і Володимир оголосили голодування на знак протесту, тож зараз вони балансують на межі життя та смерті», – сказав Порошенко.

Він зазначив, що з початку збройного конфлікту на Донбасі бойовики утримують десятки українців.

«Український солдат Сергій Глондар ніколи не бачив свою наймолодшу доньку, адже 3,5 роки знаходиться в полоні. Усі українські пропозиції обміняти російських громадян, засуджених за злочини проти суверенітету та територіальної цілісності України, на українських, яких тримають як політв’язнів, цілком ігноруються. Це черговий приклад безвідповідальності Росії», – додав президент.

Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Через кілька тижнів після анексії Криму розпочався збройний конфлікт на Донбасі, унаслідок якого, за даними ООН, загинули понад 10 300 людей.

Міжнародні правозахисні організації неодноразово заявляли про масштабні порушення прав людини на непідконтрольних українському уряду територіях Донбасу та в Криму.
…

«Навіть після того, як ООН не вдалося запобігти агресії проти України, ми все ще сподівалися на допомогу у врегулюванні конфлікту шляхом розгортання багатонаціональної миротворчої місії»
…

Апеляційний суд Херсонської області 26 вересня відклав розгляд апеляції у справі обвинуваченого в державній зраді керівника «РИА Новости-Украина» Кирила Вишинського, повідомляє сайт проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Згідно з повідомленням, розгляд справи перенесли через те, що Вишинського не доставили на засідання.

На суді також присутній батько Кирила Вишинського Валерій. За його словами, він хотів побачити сина і привіз йому передачу.

Як розповів у коментарі журналістам адвокат Андрій Доманський, Валерій Вишинський уже відвідував сина у Херсонському СІЗО раніше. Однак чи зможе він зробити це сьогодні, невідомо «через складну процедуру отримання дозволів».

«Усе вирішує слідчий. Сторона захисту клопотатиме перед слідством про отримання такого дозволу і про можливість побачитися батькові з сином», – розповів Доманський.

Розгляд апеляції на арешт Вишинського відклали до 2 жовтня.

Херсонський міський суд 6 серпня залишив під арештом обвинуваченого в державній зраді Вишинського на 60 діб, продовживши тримання під вартою до 4 листопада.

Затриманому 15 травня в Києві медіаменеджеру інкримінують державну зраду і проведення підривної інформаційної діяльності проти України. Вишинського загрожує до 15 років позбавлення волі в разі визнання винним. Він усі звинувачення відкидає.

За даними СБУ, Вишинський за завданням Москви готував інформаційні матеріали в Криму для виправдання анексії Росією українського півострова, пізніше в Києві – для підтримки угруповань «ДНР» і «ЛНР». Щомісяця він отримував на цю діяльність 53 тисячі євро, ці гроші, як заявили в СБУ, надходили з Росії через Сербію.

2 липня перший віце-спікер Верховної Ради України Ірина Геращенко повідомила, що Україна готова розглянути включення керівника «РИА Новости-Украина» Кирила Вишинського в списки на обмін.
…

Майже 18 тисяч громадян України призвуть на строкову військову службу в жовтні-грудні 2018 року. Таку чисельність на засіданні 26 вересня затвердив Кабінет міністрів України.

Згідно з рішенням, близько дев’яти тисяч призовників будуть направлені на строкову службу до Збройних сил України, 6,5 тисячі – до Національної гвардії, 1 550 – до Державної прикордонної служби і 900 – до Державної спеціальної служби транспорту.

Витрати на проведення призову складуть майже 65 мільйонів гривень.

10 вересня президент України підписав указ про продовження осіннього призову на один місяць – до грудня.

Генеральний штаб ЗСУ пояснив, що призов до лав Збройних сил України продовжили «у зв’язку зі збільшенням кількості призовників» для комплектування військ Національної гвардії України і Державної прикордонної служби.

На строкову службу призиватимуть придатних за станом здоров’я українців чоловічої статі, яким на день відправлення у військові частини вже виповнилося 20 років, та осіб, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу.
…

У Європейській мовній спілці (EBU) заявили 26 вересня, що «збентежені, що влада вирішила позбавити український народ важливої громадської служби». Так генеральний директор EBU Ноель Керран відреагував на повідомлення про припинення в Україні аналогового мовлення Першого каналу Суспільного мовлення «UA:Перший».

«Ми закликаємо владу негайно відновити оприлюднення сигналу та виділити необхідне фінансування, щоб громадські засоби інформації могли виконувати свою критичну роль для суспільства та демократії в Україні», – наголосив представник Європейської мовної спілки.

Також на цю тему: В ОБСЄ стурбовані припиненням в Україні аналогового мовлення «UA:Перший»

Перший канал Суспільного мовлення «UA:Перший» втратив аналогове мовлення – про це 25 вересня повідомив голова правління Національної суспільної телерадіокомпанії Зураб Аласанія.

За його словами, причиною стали борги Суспільного мовника перед державним Концерном радіомовлення, радіозв’язку та телебачення.

Як повідомляють у НСТУ, сума заборгованості перед концерном за вже отримані трансляції становить майже 69,4 мільйони гривень. Через несплату боргу Суспільним мовником концерн РРТ, своєю чергою, накопичував борг перед постачальником енергії.

Читайте також: Аласанія: НСТУ мала збанкрутувати ще в червні

Всього компанія потребує 330 мільйонів гривень для оплати трансляцій на рік, тоді як на 2018 рік на цю статтю видатків мала 54,7 мільйони, уточнюють у прес-службі.

24 вересня НСТУ повідомила про критичний дефіцит коштів, через який в компанії змушені вдатися до низки антикризових заходів.

Суспільний мовник зазначає, що державним бюджетом на 2018 рік передбачене фінансування НСТУ в розмірі 776,5 мільйони гривень, що майже вдвічі менше від суми, гарантованої законом України «Про суспільне телебачення і радіомовлення».

У 2014 році Верховна Рада ухвалила закон «Про суспільне телебачення і радіомовлення в Україні». На базі державних мовників НТКУ, НРКУ, ДТРК, ТРК Криму створене публічне акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України».

Згідно з документом, держава забезпечує належне фінансування НСТУ, яке становить не менше 0,2 відсотка видатків загального фонду державного бюджету України за попередній рік. 
…

Українська православна церква (Московського патріархату) не має права вимагати, щоб екзархи Константинопольського патріархату залишили Україну, заявив доктор богослов’я, ієрарх Константинопольського патріархату архієпископ Тельміський Іова (Геча).

Він сказав про це в коментарі агентству «Укрінформ», коментуючи рішення синоду УПЦ (МП), ухвалене напередодні.

«За яким правом УПЦ (МП) засуджує Вселенський патріархат, якщо у міжцерковних відносинах УПЦ (МП) не є самостійною одиницею у веденні діалогу, вона не є суб’єктом, не веде листування, в якому бере участь виключно РПЦ», – заявив владика Іов.

Він також додав, що десять років тому не екзархи, а сам Вселенський патріарх приїздив до Києва, без запрошення з боку УПЦ (МП), «і все одно церква під керівництвом митрополита Володимира обрала тоді не шлях конфронтації, а шлях діалогу і порозуміння».

Напередодні Українська православна церква (Московського патріархату) закликала екзархів Константинопольського патріархату залишити Україну, а також ухвалила рішення призупинити співслужіння з ієрархами Константинопольського патріархату.

Читайте також: Томос для України: погрози Кремля нашкодили самій Росії

7 вересня Вселенський патріархат призначив двох екзархів у Києві у межах підготовки до надання автокефалії українській православній церкві.

31 серпня предстоятель Російської православної церкви Кирило відвідав Стамбул і зустрівся зі Вселенським патріархом Варфоломеєм.

Як стверджував речник УПЦ Київського патріархату Євстратій Зоря, представнику російського православ’я не вдалося переконати Вселенського патріарха не надавати томос про автокефалію Українській православній церкві.
…

Обвинуваченого у «справі Веджіє Кашка» кримськотатарського активіста Асана Чапуха перевезли із СІЗО Сімферополя в міську лікарню №7, повідомляє проект Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на родичів Чапуха.

Подробиць про стан здоров’я кримськотатарського активіста вони не повідомили.

Минулого тижня обвинувачений у «справі Веджіє Кашка» Асан Чапух припинив голодування, яке він оголосив 15 вересня в СІЗО, вимагаючи надання кваліфікованої медичної допомоги. Чапух припинив голодування через погіршення стану здоров’я і на прохання адвоката Айдера Азаматова.

Асану Чапуху 66 років. Міністерство закордонних справ України неодноразово вимагало від Росії звільнити цього кримськотатарського активіста.

У Сімферополі 23 листопада 2017 року російські силовики затримали групу кримських татар – Кязіма Аметова, Асана Чапуха, Руслана Трубача і Бекіра Дегерменджі. Їх звинувачують у вимаганні у громадянина Туреччини. При затриманні цих людей російськими силовиками стало зле ветерану кримськотатарського національного руху Веджіє Кашка. Пізніше стало відомо, що жінка померла.

Після анексії в Криму фактична російська влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із легальною в Україні, але забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».
…