Президент України Петро Порошенко пропонує перейменувати київську вулицю Івана Кудрі в Печерському районі на честь покійного американського сенатора Джона Маккейна, повідомила народний депутат, представниця президента у Верховній Раді Ірина Луценко під час погоджувальної ради в парламенті.

«Президент України звертається і просить підтримати його звернення до міської ради Києва про перейменування вулиці Івана Кудрі, терориста, чекіста, оперативника, який діяв проти українського національно-визвольного руху, на ім’я сенатора Джона Маккейна», – сказала Луценко.

Героя Радянського Союзу Івана Кудрю називають одним із організаторів і керівників підпільної розвідувальної організації в Києві під час Другої світової війни.

​Маккейн помер у віці 81 року 25 серпня – на наступний день після того, як його родина оголосила, що сенатор відмовився від лікування пухлини мозку, яка була виявлена в нього у 2017 році.

Маккейн був критиком російського президента Володимира Путіна і прихильником надання Україні летальної зброї для оборони від агресії Москви.
…

В окупованому Сімферополі місцеве відділення російської компартії провело 2 вересня мітинг проти російської пенсійної реформи, повідомляє прес-служба партії.

Учасники заходу тримали в руках плакати «Ні грабіжницькій реформі!», «Ми хочемо жити, а не виживати!», «Уряд Медведєва – вороги народу!» та інші.

Організатори мітингу заявили, що телезвернення російського президента Володимира Путіна про пенсійну реформу «не виправдало надій».

За результатами мітингу була схвалена резолюція, згідно з якою комуністи вимагають розпустити уряд сусідньої Росії на чолі з Дмитром Медведєвим, Держдуму Росії, підконтрольний Кремлю парламент Криму.

2 вересня на мітингу в центрі Севастополя також вимагали відставки уряду сусідньої Росії і проведення референдуму щодо пенсійної реформи.

Президент Росії Володимир Путін 29 серпня в телезверненні запропонував підвищити пенсійний вік для жінок до 60 років, а не до 63, як пропонував уряд. Однак Путін, як і уряд Медведєва, вважає, що чоловіки повинні виходити на пенсію в 65 років. Також Путін додав, що необхідно встановити адміністративну та кримінальну відповідальність за звільнення або відмову в прийомі на роботу співробітників передпенсійного віку.

Раніше підконтрольні Кремлю парламенти Криму і Севастополя підтримали проект російського закону про пенсійну реформу.
…

Колишня посол США в ООН Саманта Пауер назвала невипадковим місце, на якому під час церемонії прощання з американським сенатором Джоном Маккейном перебував президент України Петро Порошенко.

«Звичайно, невипадково, що Джон Маккейн, який розпланував кожну деталь сьогоднішнього прощання, запросив президента України Петра Порошенка й помістив його поруч із Єнсом Столтенберґом, головою НАТО. Це прощальне послання Володимиру Путіну та Дональду Трампу: Америка солідарна зі своїми друзями та союзниками», – написала Саманта Пауер після завершення жалобної церемонії.

Президент України Петро Порошенко зазначив після завершення церемонії прощання, що сенатор Маккейн був поруч із Україною та українцями в критичні моменти історії.

​Маккейн помер у віці 81 року 25 серпня – на наступний день після того, як його родина оголосила, що сенатор відмовився від лікування пухлини мозку, яка була виявлена у нього в 2017 році. Маккейн перед смертю написав листа співвітчизникам, в якому заявив про велич США і нагадав, що у американців більше спільного, ніж відмінного, і їм не варто впадати у відчай через «нинішні труднощі».
…

У ніч на 2 вересня російські пранкери намагалися спровокувати міністра оборони України Степана Полторака, повідомила прес-служба Міністерства оборони України.

«Сьогодні опівночі російські пранкери зробили спробу спровокувати міністра оборони України висловитися щодо останніх подій у зоні проведення операції Об’єднаних сил. Під час розмови були сфабриковані голоси відомих людей», – заявили в Міноборони.

У відомстві вважають, що мета пранкерів – «перекласти відповідальність за останні події в Донецьку на українських військових».

«Їх спроба була одразу ж викрита, і вони зрозумілою для них мовою були «відправлені у відповідному напрямі». Провокація не вдалася», – зазначили в Міноборони.

У відомстві не уточнюють, про які «останні події в Донецьку» йде мова. Ймовірно, військові мають на увазі загибель ватажка угруповання «ДНР» Олександра Захарченка 31 серпня.
…

Польське спортивне інтернет-видання Przegląd Sportowy виправило на своєму сайті публікацію, що містила зображення мапи Європи, на якій Кримський півострів позначався як територія Росії. Про це посольство України у Польщі інформує на своїй сторінці у Facebook.

Співробітники видання вибачились та запевнили посольство України у Польщі, що допустили «ненавмисну графічну помилку». «Це однозначно не була цілеспрямована дія», – цитує диппредставництво слова головного редактора видання Пшемислава Рудзкі.

31 серпня Przegląd Sportowy оприлюднило карту Європи, на якій український півострів Крим був зображений як частина Росії. В опублікованій на сайті видання мапі ілюстровано, які клуби увійшли до групового етапу Ліги Чемпіонів та які країни вони представляють. На цій карті Крим був позначений таким самим кольором, як і Росія. Материкова частина України на цій карті була зафарбована іншим відтінком червоного кольору.
…

Президент України Петро Порошенко у Вашингтоні взяв участь у жалобних заходах прощання із американським сенатором Джоном Маккейном.

Після церемонії Порошенко зазначив, що сенатор Маккейн був поруч із Україною та українцями в критичні моменти нашої історії, повідомила  прес-служба президента.

«Ми всі запам’ятали його на Майдані під час Революції гідності, коли при температурі мінус 26 градусів він вийшов роздягнутий, звернувся до сотень тисяч людей, які стояли на Майдані для того, щоб висловити абсолютно необхідні тоді слова підтримки. Що весь світ і Сполучені Штати Америки разом з українцями. І коли треба було консолідувати світ під час Мюнхенського безпекового форуму – він був лідером і допомагав нам», – наголосив глава держави.

«Ви – справжній герой Америки, але ви і справжній герой України. Спасибі вам», – сказав Петро Порошенко.

Порошенко також пригадав одну з останніх зустрічей із сенатором, коли вони разом вирішили відвідати українських морських піхотинців, які тримали оборону в районі Широкиного.

«За 10 кілометрів до під’їзду Служба безпеки мені повідомила, що почався артилерійський обстріл місця, до якого ми їхали. І я сказав сенатору, що я, як президент і верховний головнокомандувач, маю бути там, але безпека сенатора і американців – дуже турбуються і просять, щоб він не їхав. І я назавжди, на все життя запам’ятав його слова: «У найважчі і в найнебезпечніші часи вашої історії, пане президент, я з вами», – зауважив президент України.

​Маккейн помер у віці 81 року в суботу – на наступний день після того, як його родина оголосила, що сенатор відмовився від лікування пухлини мозку, яка була виявлена у нього в 2017 році. Маккейн перед смертю написав листа співвітчизникам, в якому заявив про велич США і нагадав, що у американців більше спільного, ніж відмінного, і їм не варто впадати у відчай через «нинішні труднощі».
…

Колишні президенти США Барак Обама та Джордж Буш у суботу вшановують пам’ять покійного Джона Маккейна, сенатора від Аризони та героя війни у В’єтнамі.

Тіло Маккейна, яке напередодні перебувало в Капітолії США, доставили  до Вашингтонського національного собору. Процесія також зупинилася біля меморіалу ветеранів В’єтнаму, де дружина сенатора Сінді Маккейн поклала вінок, щоб вшанувати тих, хто загинув під час війни.

До Обами та Буша, демократа і республіканця, приєдналися політичні лідери США, чиновники часів В’єтнаму та почесні гості, віддаючи шану державному діячеві та колишньому військовополоненому.

Військові повільно внесли труну Маккейна в собор, повз колишніх друзів і близьких, які десятиліттями вважалися одними з найпотужніших гравців у політиці США, повідомляє «Голос Америки». Помітною була відсутність президента-республіканця Дональда Трампа.

Маккейн попросив Обаму і Буша, демократа та республіканця, виголосити надгробні промови під час його похорону. Це сприйнялося як його останнє послання країні про його бажання двопартійності.

У Сполучених Штатах перебуває із приватним візитом український президент Петро Порошенко, який прибув до США, щоб попрощатися із сенатором від Республіканської партії, послідовним лобістом інтересів України Джоном Маккейном, який помер 25 серпня від раку мозку, напередодні свого 82-річчя.
…

Підтримувані Росією бойовики минулої доби здійснили 11 обстрілів на Донбасі, порушивши оголошене кілька днів тому «шкільне» перемир’я. Як передає штаб Операції об’єднаних сил, ситуація в зоні бойових дій мала «ознаки до стабілізації». Озброєння, заборонене Мінськими домовленостями, бойовики не застосовували, заявили у штабі.

«Російсько-окупаційні війська здійснювали обстріли позицій Об’єднаних сил в районах населених пунктів Кримське, Південне, Мар’їнка, Старогнатівка, Павлопіль, Гнутове, Лебединське та Водяне», – йдеться в повідомленні.

Бойовики угруповань «ДНР» та «ЛНР» на своїх ресурсах не вказують зведених даних щодо бойових дій за минулу добу на захоплених ними територіях.

Читайте також: Бойовики перенесли початок навчального року через смерть Захарченка

Тристороння контактна група з урегулювання ситуації на Донбасі домовилася про чергове перемир’я, починаючи з півночі 29 серпня. Рішення ухвалили у зв’язку з початком навчального року. СММ ОБСЄ заявила, що від початку оголошено перемир’я вже зафіксувала близько 370 фактів його порушення.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 300 людей.
…

Угруповання «ДНР» назвало Дмитра Трапезникова «виконувачем обов’язків» убитого ватажка Олександра Захарченка. Такими є результати наради, проведеної бойовиками ввечері 31 серпня, через кілька годин після смерті Захарченка.

Як ідеться в «офіційній» біографії Трапезникова, розміщеній на сайті «ради міністрів» угруповання, він народився в 1981 році у російському Краснодарі, але вже наступного року його родина переїхала до Донецька. З 2001 до 2005 року він працював у футбольному клубі «Шахтар», президентом якого є відомий український бізнесмен Рінат Ахметов.

З 2010 по 2012 рік працював заступником голови районної ради Петровського району міста Донецька.

З 2005 до 2010 року, а також до початку збройного конфлікту на Донбасі Трапезников займався бізнесом, а з 2014 року перебував на різних адміністративних посадах у складі угруповання «ДНР».

Читайте також: У Донецьку після вбивства Захарченка масово затримують людей – Денісова

У центрі Донецька 31 серпня близько 17:30 пролунав вибух, унаслідок якого був смертельно поранений ватажок угруповання «ДНР» Олександр Захарченко.

Також на цю тему: «Його використали і прибрали»: що означає вбивство Захарченка?

Це вже не перший ватажок проросійських сил на Донбасі, який помирає насильницькою смертю. Раніше в такий спосіб у Донецьку загинули Арсеній Павлов («Моторола») та Михайло Толстих («Гіві»).
…

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто, реагуючи на висловлювання українського колеги Павла Клімкіна, публічно підтвердив 31 серпня, що угорська сторона не наполягатиме на збереженні назви посади міністерського уповноваженого Іштвана Ґрежі, «відповідального» за Закарпаття.

«Для уряду Угорщини важливий розвиток Закарпаття. Очевидно, що для цього є потреба в бюджетному джерелі, яке забезпечує Угорщина. Однак, на жаль, український уряд через важко збагненні причини всілякими засобами перешкоджає надходженню коштів із цього джерела. Саме тепер вони причепилися до титулу Іштвана Ґрежі. Якщо ціною допомоги Закарпаттю є зміна назви посади міністерського уповноваженого, тоді ми це зробимо», – заявив міністр Сійярто, перебуваючи в робочій поїздці до Відня.

«Почав ранок з розмови зі своїм угорським колегою Петером Сіярто. Угорці нас добре почули і змінюють назву свого уповноваженого «по Закарпаттю», – вказав у мережі Twitter міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Недавнє призначення офіційним Будапештом урядовця Іштвана Ґрежі на пост урядового уповноваженого з питань розвитку Закарпаття, а також відповідального за програму розвитку угорськомовних дитячих садків у Карпатському басейні ( в українській термінології – басейні річок Тиси і Дунаю – ред.) призвело до дипломатичного скандалу між Україною та Угорщиною. У Києві зажадали пояснень від угорської сторони, позаяк у МЗС України вважають, що до сфери компетенції цього уповноваженого віднесено частину суверенної території України. 

Іштван Ґрежа з 2016 року і до 1 липня поточного року обіймав посаду урядового комісара, відповідального за співпрацю між прикордонним регіоном Угорщини Саболч-Сатмар-Береґ і Закарпатською областю України. За цей час він і його помічники, включно з двома консульствами Угорщини на Закарпатті, встигли реалізувати кілька амбіційних для чинної угорської влади проектів у Закарпатській області. Серед них – організація масових курсів угорської мови і так званий план Еґана, покликаний підтримати місцевих угорськомовних підприємців, а також надання гуманітарної допомоги, передусім медикаментів.
…

Президент України Петро Порошенко повідомив, як він вшанує пам’ять недавно померлого сенатора США Джона МакКейна.

За словами голови держави, для цього він відвідає США з приватним візитом 31 серпня і 1 вересня.

«Від імені народу України та від себе особисто маю намір віддати останню шану видатній особистості, великому другові України. Незламність його духу мотивує. Його відчуття історичного моменту вражає. Його бачення майбутнього надихає… В пам’яті українців сенатор МакКейн назавжди залишиться близьким другом, який пліч-о-пліч став на захист демократії на київському Майдані, і відданим побратимом, який розділив новорічну вечерю з українськими воїнами на лінії бойових зіткнень. Його віру в український народ неможливо переоцінити, як і внесок у стримування російського агресора. Авторитетний голос Джона МакКейна назавжди залишатиметься одним із найгучніших на підтримку незалежної, демократичної та процвітаючої України», – заявив Порошенко перед вильотом до Вашингтона.

Як зазначили у президентській прес-службі, візит має приватний характер, тому Петро Порошенко здійснить поїздку до Вашингтона рейсовим літаком.

Американський сенатор-республіканець Джон МакКейн помер у 81-річному віці 25 серпня на рак мозку. Він, серед іншого, був відомий як прихильник України і відвідував учасників протестів на майдані Незалежності в Києві під час Революції гідності, а потім українських військових біля передової на лінії фронту проти російської гібридної агресії на Донбасі. Він також був критиком президента Росію Володимира Путіна і прихильником надання Україні летальної зброї для оборони від агресії Москви.
…

Президент України Петро Порошенко замінив заступника голови своєї адміністрації. Одним указом із цієї посади звільнений Дмитро Шимків, іншим на неї призначений Сергій Марченко.

Майже одночасно з оприлюдненням указів на сайті голови держави Шимків заявив про свою відставку. За його словами, він неодноразово позиціонував себе як політик-технократ, тому відмовлявся від різних пропозицій щодо продовження політичної кар’єри.

«Моєю метою завжди була трансформація країни, рух уперед, просування її інтересів у світі, формування команд, які здійснюють реформи, сьогодні ключові реформи та ініціативи запущені. 3G і 4G (стандарти мобільного інтернету – ред.) в Україні є, ми ними користуємося, створені і працюють Національна рада реформ і Національна інвестиційна рада, організовані процеси, навчені люди. Тому, виконавши поставлені завдання, я вирішив повернутися до того, що надихає мене – до бізнесу», – наводить його слова на брифінгу агентство «УНІАН».

Марченко, зі свого боку, заявив, що прийняв узгоджену з президентом пропозицію з адміністрації і планує працювати в ній «найближчими місяцями і роками» і реалізовувати курс реформ президента України.

За його словами, він буде відповідати за економічний блок.

Дмитро Шимків займав дотеперішню посаду в адміністрації, на якій він відповідав за втілення реформ, із липня 2014 року; до того він був, зокрема, генеральним директором компанії «Майкрософт-Україна».

В адміністрації Шимків також був співголовою Виконавчого комітету реформ, секретарем Національної ради реформ і тимчасовим виконувачем обов’язків секретаря Національної інвестиційної ради.

Сергій Марченко був заступником міністра фінансів Олександра Данилюка і після червневого рішення Верховної Ради звільнити міністра подав у липні у відставку.
…

Речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що не чув погроз свого керівника президентові України Петрові Порошенкові, про які розповідав колишній президент Франції Франсуа Олланд.

«Я був практично на всіх переговорах, я не чув такої фрази», – сказав він журналістам про переговори «нормандської четвірки» у лютому 2015 року. Тоді, під час облоги Дебальцева Донецької області регулярними російськими військами, які ввійшли на територію України, і підтримуваними ними сепаратистськими збройними формуваннями, четверо керівників обговорювали в білоруському Мінську спосіб припинити бої і врешті розробили третій пакет мінських домовленостей – так званий Мінський комплекс заходів. За спогадами Олланда, тоді Путін погрожував Порошенкові «розчавити» українські війська.

За словами Пєскова, він не читав мемуарів тодішнього французького керівника і не може їх коментувати.

Але, сказав він, Путін «завжди обіймає дуже тверду й однозначну позицію стосовно підтримки російського населення там, де воно може зазнати ворожих дій, що часто межують із геноцидом, із нападами ультранаціоналістів».

Пєсков також, відповідно до пропагандистської лінії Кремля, вкотре назвав гібридну агресію Росії проти України «громадянською війною в Україні».

Напередодні в засобах інформації з’явилися подробиці про книжку спогадів Олланда, видану ще у квітні, щодо згаданих переговорів. «Порошенко з Путіним постійно підвищували голос один на одного. Російський президент був так рознервувався, що став погрожувати остаточно розчавити військо свого візаві. Це виказало, що російські війська на Сході України є. Путін спохопився та взяв себе в руки» – так передає згаданий момент із книжки видання «Тиждень».

Наприкінці 2014 – на початку 2015 року російські гібридні сили, а потім і безпосередньо кадрові частини Збройних сил Росії посилили наступ на українські війська, які контролювали важливий залізничний вузол Дебальцеве з околицями – завдяки цьому було значно ускладнене постачання гібридних сил на Донеччині з території Росії. Через різке загострення боїв 11 лютого 2015 року в Мінську зібралися керівники країн так званої «нормандської четвірки» – України, Франції, Німеччини і Росії. Переговори протривали всю ніч до ранку 12 лютого. За їхніми результатами був укладений так званий Мінський комплекс заходів – третя й остання наразі з мінських домовленостей, що мали на меті досягти врегулювання на Донбасі. Усі три мінські домовленості досі не виконані через опір Росії.

За даними останнього наразі всеукраїнського перепису 2001 року, в усій Донецькій області (і окупованій, і вільній частинах) росіянами, про захист яких твердить Путін, назвалися 38,2 відсотка мешканців, тоді як українці склали 56,9 відсотка; в усій Луганській області мешканці, що визнали себе росіянами, становили 39 відсотків, українці – 58 відсотків.
…

Сполучені Штати засудили «переслідування» з боку Росії міжнародних транспортних перевезень у Азовському морі та Керченській протоці, заявивши, що це ще один приклад спроб Москви «дестабілізувати» Україну.

Держдепартамент США 30 серпня звинуватив Росію у перешкоджанні у період від квітня сотням комерційних суден через обмеження розмірів кораблів, які можуть пройти через Керченську протоку, єдиний шлях до територіальних вод України в Азовському морі з Чорного моря.

«Дії Росії, що перешкоджають морському транзиту, є ще одним прикладом її кампанії з метою підірвати та дестабілізувати Україну, а також її нехтування міжнародними нормами», – наголосило зовнішньополітичне відомство США.

«Ми закликаємо Росію припинити переслідування міжнародних перевезень у Азовському морі та Керченській протоці», – сказано в повідомленні.

Сполучені Штати продовжують підтримувати суверенітет та територіальну цілісність України, включно з її територіальними водами, додали в Держдепартаменті.

У 2016 році Росія розпочала проект будівництва мосту, який пов’язує окупований український півострів Крим з півднем Росії.

Цей крок призвів до засудження та санкцій з боку українського та західних урядів.

У середині травня, після завершення будівництва автомобільної частини мосту, Росія, за повідомленнями, перемістила морські судна, включно з військовими кораблями Каспійської флотилії до Азовського моря. Москва при цьому посилалася на необхідність посилення безпеки навколо стратегічного об’єкта.

Відтоді Росія затримала понад 148 українських та іноземних торговельних кораблів і допитувала членів екіпажів та інших людей, які перебували на таких суднах.
…

Європейський Союз знову закликав Російську Федерацію негайно звільнити незаконно засудженого українського режисера Олега Сенцова, йдеться у повідомленні Постійного представництва Євросоюзу при Організації з безпеки і співробітництва в Європі у мікроблозі Twitter.

«ЄС закликає Росію негайно і без будь-яких умов звільнити українського кінорежисера Олега Сенцова, який вже більше 100 днів голодує на знак протесту проти позбавлення волі українських політичних бранців Росією», – йдеться у повідомленні.

У ньому посилаються на виступ делегації ЄС на засіданні Постійної ради ОБСЄ, що відбулося у Відні 30 серпня.

21 серпня Євросоюз вже виступав із закликом до російської влади звільнити Олега Сенцова, а також інших українців, «незаконно затриманих у Росії й Криму».

У червні Європейський парламент ухвалив резолюцію із закликом звільнити Олега Сенцова та інших політичних в’язнів Росії. 

З вимогою негайно звільнити Сенцова до Росії неодноразово зверталися й інші міжнародні організації, західні уряди, митці й активісти у всьому світі.

Олег Сенцов засуджений в Росії на 20 років ув’язнення за звинуваченням у підготовці терактів в анексованому Криму. Режисер відкидає звинувачення. Від 14 травня він тримає голодування, вимагаючи звільнити з російських в’язниць українських політв’язнів.

За даними правозахисників, на території Росії й анексованого нею Криму перебувають 70 українських політв’язнів.
…

Українські представники, що працюють у мінській групі, розшукують близько 300 цивільних і військових, зниклих безвісти на Донбасі. Про це у Facebook 30 серпня повідомила перший заступник голови Верховної Ради, представниця Українив Тристоронній контактній групі Ірина Геращенко.

Вона також указала, що «звичайно, реальна цифра набагато більша, адже ми не знаємо точної інформації про зниклих за лінією зіткнення, й неможливо зрозуміти повні масштаби трагедії до закінчення війни».

«Ми не можемо встановити долі зниклих людей через відсутність доступу до окупованих територій, але дуже важливо підтримати родини зниклих – усі вони в страшному психологічному стані, більшість потребує соціальної підтримки. Важливо, що Верховна Рада прийняла закон про статус зниклих, уряд протягом трьох місяців має створити міжвідомчу комісію, яка формуватиме єдиний реєстр зниклих», – відзначила Геращенко.

«У рамках мінської групи наполягаємо на створенні механізму за участі Міжнародного комітету Червоного Хреста і Російської Федерації для пошуку, але представники РФ традиційно це блокують», – наголосила представниця України.

30 серпня відзначається Міжнародний день зниклих безвісти.

Цього дня в залі очікування Південного залізничного вокзалу Києва пасажирів зустрічають незвичні фігури. Це інсталяція, що зображає родичів людей, які зникли безвісти під час збройного конфлікту на сході України. Інсталяція має назву «Застиглі в очікуванні». Її створилв Міжнародний комітет Червоного Хреста з нагоди Міжнародного дня зниклих безвісти. Десять фігур чоловіків, жінок та дітей, які символічно чекають на вокзалі своїх зниклих родичів.

За даними Червоного Хреста, з початку конфлікту на Донбасі зникло щонайменше півтори тисячі людей.
…

Надзвичайний і повноважний посол України в Австрії Олександр Щерба спростував інформацію про те, нібито брав участь у переговорах щодо продажу «Українського медіа-холдингу». Про це він заявив в ефірі Радіо Свобода. 

«Це (опублікувало – ред.) одне славне видання під назвою «Страна.ua», яке відоме своєю «коректністю» і «достовірністю» своїх даних. І це було саме в той період, коли була інформаційна атака в різних джерелах, пов’язана з одним відомим олігархом. Ну от вони таку річ придумали, що я ніби був посередником при продажі мільярдної цієї угоди», – зазначив він. 

Два роки тому, в травні 2016 року, видання «Страна.ua» опублікувало статтю, в якій ішлося, зокрема, про те, нібито Олександр Щерба у 2013 році був одним із переговірників стосовно продажу «Українського медіа-холдингу» бізнесменом Борисом Ложкіним (у 2016 році головою Адміністрації президента Порошенка) . 

«Цікаво, що, за чутками, Щерба також брав участь в переговорах про продаж в 2013 році Борисом Ложкіним… «Українського медіа-холдингу». Купив його тоді, нагадаємо, бізнесмен Сергій Курченко, близький до сім’ї Януковича і особисто до Сергія Арбузова. Причому, що характерно, за повідомленнями ЗМІ, гроші від Курченка до Ложкіна за покупку «УМХ» в розмірі 315 мільйонів доларів проходили через австрійські банки…», – йшлося в матеріалі. 

Продаж медіа-холдингу United Media Holding (UMH) відбувся у 2013 році. Його власником був підприємець Борис Ложкін, а покупцем – нині олігарх-утікач Сергій Курченко. До холдингу входив, зокрема, журнал Forbes Ukraine, який вів розслідування проти Курченка. 

Сайт міжнародного телеканалу Al Jazeera опублікував розслідування, у якому йшлося про те, що продаж було «заплямовано брудними грошима, і цей осад не змити». Як з’ясували журналісти, Сергій Курченко, якого названо «газовим чарівником України» часів екс-президента Віктора Януковича, взяв кредит у державному «Укрексімбанку», однак ці гроші були «брудними», бо походять із позики, забезпеченої вкраденими активами. 

Також читайте: В Австрії закрили справу про відмивання грошей Ложкіним і Курченком – видання

Повністю інтерв’ю з Олександром Щербою дивіться у програмі Радіо Свобода «Суботнє інтерв’ю» у суботу, 1 вересня.
…

Український бізнесмен Дмитро Фірташ не отримує консульського захисту України в австрійському суді. Про це в ефірі Радіо Свобода повідомив надзвичайний і повноважний посол України в Австрії Олександр Щерба. 

«Ніяких контактів з паном Фірташем у мене немає – на його бажання, оскільки у 2014 році, коли його заарештували, було запропоновано йому послуги українських консулів. Він відмовився, історію закінчено», – сказав Щерба. 

52-річного мільярдера у США звинувачують у справі про хабарі на суму близько 18,5 мільйона доларів при отриманні ліцензії на видобуток титанової руди в Індії. Фірташ заперечує звинувачення і каже, що вони політично мотивовані та спрямовані на обмеження його політичної діяльності в Україні. 

Дмитра Фірташа вважають одним з основних «донорів» екс-президента Віктора Януковича, чий режим був повалений після масових протестів в Україні у лютому 2014 року. Після цього Фірташ втік до Росії, а звідти вирушив до Австрії, де був заарештований у 2014 році за ордером США. Він був звільнений після виплати застави у 125 мільйонів євро з умовою не покидати Австрію. 

Фірташ є засновником консорціуму, який займається виробництвом добрив, титану і видобутком газу, також він є головним акціонером одного з телевізійних каналів України. 

Повністю інтерв’ю з Олександром Щербою дивіться у програмі Радіо Свобода «Суботнє інтерв’ю» у суботу, 1 вересня.
…

Увечері 29 серпня в Дніпрі під стінами обласного управління поліції відбулася акція «Активісти – не мішень». Кілька десятків учасників, зокрема з організацій «С14», «Січ-Дніпро» та «Ліга Сходу» протестували «проти переслідувань націоналістів» з боку правоохоронних органів, а також вимагали об’єктивного розслідування нападу на Катерину Гандзюк та звільнення з-під варти львівського активіста «С14» Марка «Майора».

У руках вони тримали плакат із написом «Свободу Марку Майору, ні мусорському терору!» 

За словами одного з учасників акції Кирила Дороленка, в Україні почастішали напади на націоналістів, зокрема на півдні України.

«Ми прийшли до управління поліції, щоб заявити про солідарність постраждалими від нападів. Завтра у Марка апеляційний суд, і ми хочемо показати працівникам поліції, які перебувають у Дніпрі (так, вони не мали стосунку до херсонських чи львівських епізодів, але вони є в одній системі), що місто Дніпро солідарне з націоналістами Одеси, Херсона, Маріуполя, Львова, інших міст. Чому ми тут? Бо на місці Марка та Катерини Гандзюк завтра може опинитися кожен із нас», – сказав Кирило Дороленко.

Він також нагадав, що в Дніпрі досі не розслідувані всі напади на активістів під час Революції Гідності.

За словами учасників акції, Дніпро долучився до всеукраїнського флешмобу «Хто замовив Катю Гандзюк?» Волонтери виготовили шаблон і нанесли тематичні графіті на асфальт біля управління поліції та в інших місцях. На завершення акції активісти, вигукуючи патріотичні гасла, запалили фаєри.

З обласного управління поліції до учасників ніхто не вийшов. Патрульні поліцейські стежили за акцією, але не втручалися.

Виконувачку обов’язків керуючого справами Херсонської міськради Катерину Гандзюк облили концентрованою сірчаною кислотою 31 липня. За даними медиків, у неї опіки 40% шкіри і сильне пошкодження очей. Її літаком доставили на лікування до Києва й надали охорону.

Наразі під вартою перебувають четверо підозрюваних, ще одного відправили під домашній арешт. Крім того, суд арештовував першого затриманого в цій справі Миколу Новікова, однак 22 серпня в ГПУ повідомили, що провадження проти нього закрили «за відсутністю в його діях складу злочину». Правоохоронці заявили, що він не причетний до нападу.

3 серпня генеральний прокурор Юрій Луценко після спілкування з Гандзюк заявив, що розслідування справи передадуть Службі безпеки України.

Після нападу на Катерину Гандзюк почалася публічна кампанія на її підтримку. 17 серпня поліція повідомила про затримання у Львові групи молодиків, що наносили трафаретне графіті. За даними силовиків, сталася сутичка, під час якої поліцейського поранили ножем. Пізніше, 20 серпня, Нацполіція заявила про нагородження цього співробітника іменною зброєю та виділення йому службової квартири.

У свою чергу, на сторінці ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?» повідомили, що графіті, про яке йдеться, стосувалися саме цієї справи, а затриманий активіст є представником організації «С14». В організації стверджують, що нападником був не він, навпаки – на нього напав представник поліції.
…

У Симферополі в будинку активістки Українського культурного центру Ольги Павленко 29 серпня проходить обшук. Про це повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії».

Знайомі активістки пов’язують обшук в її домі зі зливом інформації про роботу УКЦ проросійському сайту «Русская весна».

«На обшук вона чекала вже пару тижнів. Після того, як на початку серпня про її позицію та діяльність в УКЦ написали на цьому сайті. Їй дзвонили з невідомих номерів. Не погрожували, а швидше здійснювали психологічний тиск», – розповів її знайомий кореспонденту «Крим.Реалії».

Читайте також: «Крим.Реалії: на півострові залишилося 7 шкіл із кримськотатарською мовою навчання, українських не стало​»

У квітні цього року активістів Українського культурного центру в Криму Олену Попову й Ольгу Павленко викликав «на бесіду» старший помічник російського «прокурора» в Севастополі Олексій Пучков. Співробітника «прокуратури» цікавила робота Центру й випуск газети «Кримський терен». Активістки скористалися правом не давати показів проти себе і близьких.

Український культурний центр Криму не є політичною організацією. Він створений активістами з метою збереження та популяризації на півострові української культури. При цьому на учасників Центру здійснюють тиск: викликають на допити і «бесіди» до правоохоронних органів, попереджають про неприпустиміть екстремізму.

Одному з лідерів Українського культурного центру в Криму Леоніду Кузьміну в 2017 році після погроз та тиску з бок силовиків довелося залишити півострів.
…

Україна подала запит до США щодо закупівель систем протиповітряної оборони вартістю 750 мільйонів доларів за одну одиницю, заявив посол України в США Валерій Чалий в ефірі «Радіо НВ».

Він зазначив, що Україна планує за необхідності купити щонайменше три такі комплекси для української армії.

«Наші потреби наступного періоду, на мій погляд, це морський простір, військово-повітряний простір. Це те, без чого ми просто не зможемо забезпечити оборону країни», – сказав Чалий.

Він додав, що Україні потрібні безпілотники, контрбатарейні радари та контрснайперські системи.

За його словами, відповідний запит був озвучений на «найвищому та високому рівні», а саме на зустрічах президентів України і США в Брюсселі, а також на зустрічах української сторони з радником президента США з питань національної безпеки Джоном Болтоном.

Наприкінці 2017 року адміністрація президента США Дональда Трампа ухвалила рішення про продаж Україні летальної зброї, у тому числі протитанкових ракетних комплексів Javelin. 1 березня Державний департамент США схвалив продаж Україні 210 протиракетних комплексів Javelin і 37 пускових установок до них на загальну суму близько 47 мільйонів доларів.
…

Президент України Петро Порошенко заявив 28 серпня, що підтримує свого молдовського колегу Ігоря Додона в питанні готовності до діалогу. Водночас на нараді з керівниками закордонних дипломатичних установ України Порошенко назвав умови такого діалогу.

«Ми зараз маємо дуже плідні стосунки на міжурядовому рівні. Про це добре відомо молдовському главі держави, які і про очікування президента Порошенка, офіційного Києва на абсолютно чітку підтримку територіальної цілісності незалежності нашої держави, включно з Кримом. Чекаємо відповідної твердої позиції від наших сусідів», – наголосив президент України.

Президент Молдови Ігор Додон відомий своїми проросійськими поглядами і вважається другом російського президента Володимира Путіна.

В інтерв’ю Радіо Свобода минулого тижння Додон заявив, що готовий до «діалогу, будь-яких контактів» з Україною. Під час виборчої кампанії, у листопаді 2016 року, Ігор Додон казав, що Крим є де-факто російською територією.

Читайте також: Від «давно пора» до «виборча технологія»: реакції на ідею розриву «великого» договору з Росією

На нараді з керівниками закордонних дипломатичних установ України 28 серпня президент Порошенко заявив, що чекає від МЗС необхідного пакету документів для початку реалізації процесу припинення Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та Російською Федерацією.
…

Президент України Петро Порошенко виступить під час сесії Генеральної асамблеї ООН 26 вересня, заявив постійний представник України в Організації об’єднаних націй Володимир Єльченко.

Про це Єльченко розповів у Києві під час зустрічі з журналістами в рамках щорічної XIII Наради керівників закордонних дипломатичних представництв України, відомої також як Нарада послів.

За словами дипломата, візит Порошенка до Генасамблеї триватиме з 24 по 27 вересня.

«В першу чергу, думаю, буде наголошено на тому, на чому президент наголошує постійно: що ми будемо продовжувати наполегливо вимагати, боротися за ухвалення рішення про розгортання на Донбасі миротворчої операції під мандатом ООН. Питання складне, воно давно обговорюється, але через абсолютно деструктивну позицію Росії, що не дивно, поки що не вдається знайти порозуміння хоча б базових принципів, на яких буде ця операція розгортатися», – сказав Єльченко.

Він також очікує, що президент у своєму виступі згадає Голодомор. Восени цього року Україна відзначатиме 85-ту річницю трагедії, і Єльченко очікує, що Київ буде домагатися схвалення спеціальної декларації Генеральної асамблеї ООН, присвяченої  Голодомору.

За словами постійного представника, Порошенко під час свого візиту до Нью-Йорку, де розташована штаб-квартира Генасамблеї, зустрінеться також із генеральним секретарем ООН, матиме низку зустрічей із представникам інших країн, а також керівниками українських організацій у США.

Єльченко також розповів про новий проект резолюції ООН, присвяченому анексованому Росією Криму. Він не став розкривати усі зміни, які передбачені в документі, однак анонсував, що, поміж іншого, резолюція врахує питання політичних в’язнів.

«В цьогорічній резолюції буде кілька нових елементів. Головний із них – це питання політв’язнів як у Криму, так і на території Росії. На жаль, переважна більшість із тих 70 умовного списку наших бранців – це якраз кримчани, починаючи, звичайно, з Олега Сенцова. В нас не було цих положень в аналогічних рішеннях, і тепер ми будемо їх включати в новий текст», – заявив дипломат.

Читайте також: «Порошенко доручив підготувати нову резолюцію щодо Криму для розгляду в ООН»

Першу резолюцію на захист територіальної цілісності України Генеральна асамблея ухвалила ще в березні 2014 року, майже одразу після початку окупації півострова.

З того часу Генасамблея кілька разів підтверджувала свою підтримку територіальної неподільності України – наприклад, ухваленням резолюції щодо прав людини в Криму у грудні 2016 року.

Однак резолюції Генасамблеї не є обов’язковими до виконання, вони декларують ставлення членів ООН до важливих світових проблем. У Раді безпеки, рішення якої обов’язкові до виконання, Росія має право вето і блокує будь-яку критику своїх дій.
…

Представництво України при статутних органах Співдружності Незалежних Держав (СНД) було закрито в серпні, заявив голова Виконавчого комітету – виконавчий секретар СНД Сергій Лебедєв 28 серпня у Мінську, повідомляє «Інтерфакс».

Водночас голова виконкому зазначив, що контакт з Україною залишається.

«Ми здійснюємо його в Мінську через посольство України в Республіці Білорусь. Там є спеціальний співробітник», – пояснив голова виконкому СНД.

За його словами, десять років тому подібна ситуація була – тоді радник одного з посольств поєднував свою діяльність у дипмісії з представленням інтересів своєї країни при статутних органах СНД.

«Я все-таки сподіваюся, що Україна збереже свою присутність у Співдружності», – наголосив С.Лебедєв.

При цьому він заявив, що Україні буде направлене запрошення для участі в засіданні ради глав урядів СНД, яке відбудеться в Астані 2 листопада.

«Україна не вийшла зі складу Співдружності, вона де-юре залишається державою-учасницею, тому ми всі документи їй направляємо і запрошення», – наголосив Сергій Лебедєв.

Читайте також: СНД: прощання України з порожнечею

19 травня Президент України Петро Порошенко підписав указ, яким увів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про остаточне припинення участі України у роботі статутних органів Співдружності незалежних держав (СНД).

Україна не є державою-членом СНД (Співдружність незалежних держав – організація, яка складається з деяких колишніх радянських республік), має статус держави-засновниці та держави-учасниці СНД. Після того, як СНД усунулася від схвалення політичних рішень щодо анексії Криму, з квітня 2014 року співпраця України в рамках СНД зведена до мінімуму.
…

«Протистояння буде продовжуватись»
…

В анексованому Росією Криму кількість шкіл із кримськотатарською мовою навчання скоротилася більш як удвічі, українських шкіл не залишилося взагалі, повідомляє сайт проекту Радіо Свобода Крим. Реалії.

«За офіційними даними так званого міністерства освіти, науки і молоді Криму, в 2017/2018 роках функціонує сім муніципальних освітніх установ з кримськотатарською мовою навчання, чотири – з російською та кримськотатарською мовами навчання і п’ять освітніх установ, що змінили статус школи кримськотатарської мови навчання на загальноосвітні заклади, тобто без визначення мови навчання», – сказав в ефірі Радіо Крим.Реалії член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв.

За словами активіста Українського культурного центру в Криму Леоніда Кузьміна, ще гіршою є ситуація з вивченням української мови.

«З семи українських шкіл, які були до моменту окупації Криму, не залишилося жодної. Всі школи переведені на російську або на змішану мову навчання, де є класи з українською мовою навчання. Але більшість класів – із російською мовою навчання. Яскравий приклад – це українська гімназія в Сімферополі», – розповів Кузьмін.

Стаття 10 ухваленої на півострові після анексії півострова «Конституції Республіки Крим» надає статус державноих кримськотатарській, українській та російській мовам.
…

Військових 18-го окремого вертолітного загону Збройних сил України нагородили медалями «За службу миру» в Демократичній республіці Конго, повідомляє Міністерство оборони.

Згідно з повідомленням, нагородження відбулося 24 серпня на летовищі в конголезькому місті Гома під час «Параду медалей» – церемонії нагородження миротворців за внесок у підтримання миру в «гарячих точках» світу.

«Впродовж багатьох років наші воїни-миротворці виконували і виконують почесну і благородну місію – дають надію сотням тисяч людей у «гарячих точках» планети на мирне життя та щасливе майбутнє», – сказав під час урочистого виступу командир 18-го окремого вертолітного загону підполковник Григорій Ситник.

Очільник миротворчої місії в ООН генерал-лейтенант Еліас Родрігес Мартінс Філхо своєму зверненні до українських миротворців назвав внесок у відбудову миру «безкорисливим і найбільш шляхетним для воїна-миротворця».

«Українські миротворці з честю виконують шляхетну та  відповідальну місію із забезпечення миру і стабільності на конголезькій землі», – сказав Філхо.

Читайте також: «Клімкін обговорив із головою МЗС Німеччини миротворців ООН на Донбасі»

Як заявляють у Міноборони, український національний контингент вертолітного загону виконує завдання щодо вогневої підтримки наземних сил, озброєного супроводження, перегрупування сил, підтримки пошуково-рятувальних та десантних операцій, медичного перевезення, патрулювання та спостереження.

18-й окремий вертолітний загін виконує завдання у складі місії ООН на території Демократичної республіки Конго з грудня 2012 року.
…

Розривати угоду з Росією щодо Азовського моря не можна, тому що це дасть можливість РФ заявити про територіальний спір, повідомила заступник міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль під час Спеціальної XIII наради керівників закордонних дипломатичних представництв України, йдеться на сторінці Міністерства закордонних справ у Twitter.

«Про денонсацію угоди з РФ по Азовському морю не може й бути мови – це дасть можливість РФ заявити про територіальний спір. Для нас це безпекове питання, тому використовуємо наявні інструменти, щоб урегулювати це питання», – заявила Зеркаль.

Договір між Україною та РФ про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки підписаний 2003 року.

Останнім часом Росія блокує проходження іноземних суден при проході Керченською протокою.

Читайте також: «Україна втрачає Азовське море». Ще одна анексія?

10 липня у Верховній раді України було зареєстровано проект постанови № 8583 «Про звернення Верховної ради України до президента, міністра оборони стосовно договору між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки».

Автори постанови наголошують на систематичних порушеннях свободи судноплавства, затримання та перешкоджання ФСБ Росії суднозаходам в порти України на Азовському морі і пропонують президенту подати проект закону про денонсацію згаданого договору з РФ з подальшою делімітацією державного кордону в Азовському морі.

За словами міністра інфраструктури України Володимира Омеляна, Україна проводить переговори зі США та країнами Європи про запровадження санкцій проти Росії за блокаду Азовського моря.

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…

«Ми вже декілька разів обговорювали з лідерами Європейського Союзу програму встановлення окремими країнами своєрідного патронату над визначеними містами і селищами Донбасу»
…

Кримського татарина Сервера Девлетшаєва, який прямував на материкову Україну, майже добу утримували силовики Федеральної служби безпеки Росії після затримання на контрольно-пропускному пункті. Як повідомив у Facebook голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, затриманого вже відпустили.

«Як щойно повідомили з Криму, Сервер Девлетшаєв після 18 годинного затримання ФСБ-шниками вийшов на зв’язок і повідомив, що його відпустили. Будемо чекати підтвердження від членів його сім’ї», — написав Чубаров.

Інформацію про те, що Девлетшаєва відпустили, підтвердили також у громадському об’єднанні «Кримська солідарність».

Раніше Чубаров повідомив, що спецслужби Росії 25 серпня затримали на адмінкордоні з Кримом Сервера Девлетшаєва, коли він разом з дружиною і трьома дітьми повертався з анексованого Росією півострова на материкову частину України після відвідин батьків та родичів з нагоди мусульманського свята Курбан-байрам.

«Після перегляду російськими прикордонниками особистих документів, ФСБ-шники забрали главу сім’ї Сервера, а його дружині Ділярі сказали, що вона з дітьми може виїхати з Криму. На її запитання, як вона може поїхати без чоловіка, їй пояснили, що він «побуде» у них як мінімум до обіду», – написав Чубаров.

«Прибулим на КПП «Каланчак» батькам Сервера Девлетшаєва російські окупанти не говорять, де перебуває їхній син», – зазначав Чубаров.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

У вересні 2017 року Управління ООН із прав людини заявило, що ситуація з правами людини в Криму значно погіршилася після анексії. В організації задокументували, зокрема, «свавільні арешти і затримання, насильницькі зникнення, жорстоке поводження й катування».
…