Голова Європейського парламенту Антоніо Таяні заявляє, що після підписання Угоди про лібералізацію візового режиму між Україною і Європейським союзом відносини між ними будуть простішими.

«Нові правила є добрим сигналом для вашої країни, яка є дуже проєвропейською державою. Нам треба працювати разом задля миру й стабільності на континенті і ваше залучення у цей процес для нас є надзвичайно важливою. Усвідомлюємо, що ситуація нелегка, тому треба працювати старанно. Ви маєте нашу підтримку, але з вашого боку також потрібне потужне залучення. Після цього позитивного рішення відносини України та ЄС будуть простішими», – сказав Таяні після підписання угоди про безвізові відносини для України 17 травня в Страсбурзі.

При цьому керівник Європарламенту зауважив, що оптимістично дивиться на реалізацію плану мирного врегулювання конфлікту на Донбасі в рамках Мінських угод.

Президент України Петро Порошенко, який був присутній на церемонії підписання угоди в Європарламенті, заявив, що це «історичний день для України і для Європейського союзу».

«Україна повертається до європейської родини і каже остаточне «прощавай» радянській та російській імперіям. Ми рішуче налаштовані до реформування нашої країни, бо тільки для безвізового режиму ми впровадили 144 реформи. Ми рішуче налаштовані продовжувати цей шлях», – заявив Порошенко у Страсбурзі.

Подякувавши Європарламенту, Єврокомісії і Раді ЄС за підтримку, Порошенко зазначив, що це дуже важливо у часи агресії проти України. «Я завжди кажу, що війна не є підставою для невпровадження реформ. Тож дуже ціную підтримку України з боку Європейського парламенту в ці важкі часи, коли українці обороняються від російської агресії», – заявив президент.

17 травня у будівлі Європарламенту в Страсбурзі відбулася церемонія підписання документу щодо надання безвізового режиму подорожей до Євросоюзу для громадян України. Рішення підписали президент Європейського парламенту і представник мальтійського головування в Раді ЄС, міністр внутрішніх справ і національної безпеки Мальти Кармело Абела.

Після підписання законодавчий акт має бути оприлюдненим в Офіційному журналі ЄС і фактично набере чинності орієнтовно 11 червня.

Угода про лібералізацію візового режиму поширюватиметься на всі країни ЄС, окрім Великої Британії та Ірландії, а також діятиме в країнах шенгенського простору, що не входять в ЄС: Норвегії, Ісландії, Ліхтенштейні та Швейцарії.
…

17 травня у Європарламенті відбудеться підписання рішення щодо надання безвізового режиму подорожей до Євросоюзу для громадян України. Участь у заході візьмуть президент України Петро Порошенко та голова Європейського парламенту Антоніо Таяні, повідомляє у Facebook представництво ЄС в Україні.

«17 травня президент України Петро Порошенко здійснить робочий візит до міста Страсбург (Франція) для участі у церемонії підписання президентом Європейського парламенту та представником мальтійського головування в Раді ЄС законодавчого рішення про запровадження Європейським союзом безвізового режиму для громадян України», – вказує також офіційний сайт президента України.

Очікується, що церемонія підписання рішення про безвізовий режим для України розпочнеться о 15:45 за київським часом.

Рада міністрів Євросоюзу 11 травня ухвалила остаточне рішення про надання Україні безвізового режиму. Після підписання законодавчий акт має бути оприлюднений в Офіційному журналі ЄС і фактично безвіз набере чинності орієнтовно 11 червня.

В ЄС раніше заявляли, що безвіз для українців може запрацювати наприкінці червня. Для безвізових поїздок громадян України необхідно отримати біометричний паспорт.

Угода про лібералізацію візового режиму поширюватиметься на всі країни ЄС, окрім Великої Британії та Ірландії, а також діятиме в країнах шенгенського простору, що не входять в ЄС: Норвегії, Ісландії, Ліхтенштейні та Швейцарії.
…

Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch вважає, що президентові України Петру Порошенку слід скасувати заборону, яка впливає на роботу таких інтернет-платформ, як «ВКонтакте», «Одноклассники», РБК та «Яндекс», а також вжити заходів щодо захисту свободи слова і інформації в Україні.

«За один хід Петро Порошенко завдав страшного удару по свободі слова в Україні. Це непростиме порушення права українців на отримання інформації за їхнім вибором, Євросоюз та інші міжнародні партнери України мають негайно закликати Україну скасувати його», – заявила дослідниця Human Rights Watch із українських питань Таня Купер.

Правозахисники вказують, що соціальні мережі «ВКонтакте» та «Одноклассники» належать Mail.Ru Group, частину акцій якої контролює тісно пов’язаний із Кремлем олігарх Алішер Усманов. Також Human Rights Watch відзначає, що станом на квітень 78% усіх інтернет-користувачів в Україні, або близько 20 мільйонів, мали акаунт у «ВКонтакте» (ця статистика не вирізняє активних користувачів і тих, хто ніколи або майже ніколи не використовує цю соціальну мережу – ред.).

На відміну від правозахисників, у НАТО погодилися з позицією Києва, що рішення блокувати в Україні російські інтернет-ресурси є питанням безпеки, а не свободи слова.

Президент України Петро Порошенко указом від 15 травня ввів у дію рішення РНБО про оновлені санкції щодо Росії, що стосуються майже 500 компаній і 1228 фізичних осіб. Під санкції, зокрема, потрапили російські соціальні мережі «ВКонтакте» і «Однокласники», а також сервіси «Яндекса» і Mail.Ru Group.
…

Міністерство освіти і науки України повідомило, що порекомендувало школам та іншим навчальним закладам провести 18 травня інформаційні години, лекції, бесіди, тематичні уроки, в межах яких учням та студентам розповідали б про трагічні події, пов’язані із геноцидом кримськотатарського народу.

«Педпрацівники можуть, зокрема, використовувати матеріали фотовиставки «18 травня 1944 року – трагічна дата в історії кримськотатарського народу. Боротьба за повернення на Батьківщину. Інтеграція в демократичній Україні», – мовиться в повідомленні про виданий у понеділок лист щодо проведення заходів до Дня пам’яті жертв геноциду.

Передбачається, що заплановані заходи будуть висвітлюватися на сайтах навчальних закладів, а також органів управління освітою.

18 травня 1944 року почалася депортація сталінським режимом із Криму близько 200 тисяч кримських татар. Майже половина депортованих загинула в дорозі чи на місцях вигнання. В Україні ця депортація визнана геноцидом.

Цей день, 18 травня, в Україні вшановують як День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. По всій країні заплановані меморіальні заходи пам’яті жертв депортації кримських татар.

Крім того, після незаконної окупації Криму Росією навесні 2014 року 18 травня визначене також як День боротьби за права кримськотатарського народу.

Після захоплення Криму російська окупаційна влада забороняє кримським татарам організовувати вшанування пам’яті жертв депортації, а натомість сама влаштовує такі вшанування в обмеженому обсязі і у проросійському дусі.
…

У Міністерстві закордонних справ Росії назвали «проявом цензури» запровадження в Україні оновлених санкцій проти російських компаній і осіб.

Офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова у коментарі російському виданню «Комерсант» заявила, що такий крок Києва є «проявом цензури з політичних мотивів».

«Київський режим використовує всілякі силові методи впливу на своїх громадян: від заборони музики і літератури до військової агресії проти свого народу», – додала Захарова.

Водночас речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що Кремль наразі не розробив заходів у відповідь, проте «не забуває про принцип взаємності».

«Ми дуже уважно відстежуємо ситуацію і, звичайно, не забуваємо про принцип взаємності… Наразі не готовий вам сказати (які кроки робитиме Москва у відповідь – ред.). В Україні не так багато якихось потужних інформаційних ресурсів, які мають популярність у російськомовному просторі», – цитує речника Володимира Путіна російське державне агентство ТАСС.

У Кремлі також назвали запроваджені Києвом санкції проти російських юридичних і фізичних осіб «недружнім і недалекоглядним» кроком, що порушує права українців на отримання інформації.

16 травня президент України Петро Порошенко своїм указом ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України, що передбачає застосування нових санкцій проти російських фізичних і юридичних осіб.

У списку 468 юридичних осіб – зокрема, сервіси «Яндекс», соцмережі «ВКонтакте», «Однокласники», сайти Mail.Ru Group, антивірусні компанії «Лабораторія Касперського» і DrWeb. Економічні санкції також запроваджуються проти найбільших російських телекомпаній: «ТВ Центр», РБК, ВГТРК, «НТВ-Плюс», «Звезда», ТНТ, РЕН, ОТР.

Згідно з указом, інтернет-провайдери зобов’язані заблокувати доступ до цих інтернет-ресурсів.

Вперше Україна запровадила обмеження щодо Росії у вересні 2015 року. Це зробили у відповідь на анексію Криму і збройну підтримку сепаратистів на Донбасі.

​НА ЦЮ Ж ТЕМУ: 

Прощавайте «ВКонтакте», «Однокласники», «Яндекс» і Mail.Ru! УПЦ (МП) приготуватись (огляд соцмереж)

Порошенко підписав указ про санкції щодо «Яндекса», «Однокласників», «ВКонтакте»

«Укртелеком»: компанія вже почала виконувати рішення про блокування низки російських сайтів​

Шевченко: кіберполіція виконуватиме рішення про блокування доступу до низки російських сайтів​

Карикатура російського художника Сергія Йолкіна
…

Президент України Петро Порошенко заявив про «перший контакт» його адміністрації з командою новообраного президента Франції Емманюеля Макрона. Як повідомив у Twitter речник президента Святослав Цеголко, Порошенко сказав про це у столиці Мальти Валлетті 16 травня, де наразі президент перебуває з робочим візитом.

За словами Порошенка, які цитує агенція «Інтерфакс», його дипломатичний радник Костянтин Єлісєєв поспілкувався з новим дипломатичним радником президента Макрона по телефону. «Ми зараз працюємо над організацією телефонних переговорів», – додав президент. інші подробиці поки що невідомі.

У команді Макрона про переговори наразі не повідомляли.

Новий президент Франції Емманюель Макрон обійняв посаду глави держави 14 травня.

7 травня, вітаючи його з перемогою у другому турі президентських виборів у Франції, президент України Петро Порошенко заявив, що розраховує на «амбітну співпрацю» з Францією та активізацію «нормандського формату» (зустріч керівників держав України, Німеччини, Франції і Росії ) щодо врегулювання конфлікту на сході України.

 
…

Антикорупційні активісти протестують під будівлею Верховної Ради України проти законопроекту №6220 про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу, який, за їхніми словами, позбавить незалежності Національне антикорупційне бюро.

Активісти, одягнуті як «кати» із символікою парламентських фракцій, встановили під будівлею Верховної Ради шибеницю з написом «законопроект №6220».

Активісти наголошують, що проект закону №6220 передбачає, що детективи НАБУ не зможуть розслідувати підслідні їм корупційні злочини, якщо раніше за тими ж обставинами інші правоохоронці вже закрили справи.

«Якщо Генпрокуратура закрила справу по одному з депутатів, наприклад, за незаконне збагачення, то НАБУ не матиме можливості відкрите своє провадження, навіть за наявності доказів», – пояснює Андрій Слюсар, юрист «Transparency International Україна».

«Це дасть змогу в ручному режимі вирішувати, які справи НАБУ закрити руками інших правоохоронних органів, а які – ні», – додає Віталій Шабунін, голова правління «Центру протидії корупції».

«Цей законопроект встановлює генпрокурорськй надзор та контроль над незалежним слідством НАБУ, – пояснює Єгор Соболєв, голова парламентського комітету із запобігання та протидії корупції. – Ми наполягатимемо на тому, щоб цей законопроект не поширювався на діяльність НАБУ».

Посли «Групи семи» вже висловили свою стурбованість законопроектом, який становить загрозу НАБУ.

Раніше в НАБУ теж закликали народних депутатів не допустити ухвалення цього законопроекту в чинній редакції. У НАБУ, зокрема, вважають, що ухвалення цього законопроекту дасть іншим правоохоронним органам можливість для маніпуляцій.

14 травня під час прес-конференції президент України Петро Порошенко заявив, що буде накладати вето на закони, що «руйнують діяльність антикорупційних органів».

Законопроект №6220 вже був проголосований в першому читанні в квітні. 17 травня комітет з питань правоохоронної діяльності розглядатиме правки до другого читання, а голосування за законопроект заплановане на 18 травня.

 
…

Санкції щодо цілих секторів економіки Росії та проти значного числа окремих юридичних і фізичних осіб скоординовано запровадили ЄС, США, країни «Групи семи» і деякі інші держави
…

У прокуратурі Харківської області підтверджують, що суд у Харкові в справі колишнього мера Слов’янська Нелі Штепи ухвалив рішення про свій відвід, через що справа тепер має бути направлена на повторний автоматичний розподіл і після цього буде слухатися заново.

«Факт є факт. Суд ухвалив таке рішення. Ми не можемо його оскаржувати або давати йому якусь оцінку. Суд вирішив задовольнити відвід. Отже, ми чекаємо на наступну трійку суддів, які будуть розглядати це кримінальне провадження», – сказала Радіо Свобода речниця обласної прокуратури Віта Дубовик.

Коли саме було ухвалене рішення, вона не уточнила.

Раніше про те, що колегія Комінтернівського райсуду Харкова, що слухала справу екс-мера Слов’янська Нелі Штепи, ухвалила рішення про свій відвід, повідомив агенції «Інтерфакс» адвокат Штепи Дмитро Марченко.

За його словами, клопотання про відвід колегії суддів захист заявив після того, як Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції про повернення обвинувального акту прокурору. «Червонозаводський райсуд за нашим клопотанням вирішив повернути обвинувальний акт прокурору для приведення його у відповідність до норм КПК. Прокуратура оскаржила це рішення. Апеляційний суд її скаргу задовольнив і спрямував справу на новий розгляд, не вказавши при цьому, що розглядати повинна нова колегія суддів. Разом з тим КПК не припускає повторного розгляду справи суддями, чиє рішення було скасоване апеляційним судом. Це і стало підставою для нашого клопотання про відвід суду», – сказав Марченко.

Штепу затримали у липні 2014 року. 8 жовтня 2014-го їй оголосили остаточну підозру в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, які спричинили загибель людей) і частиною 1 статті 258-3 (створення терористичної групи чи організації) Кримінального кодексу України.

У прокуратурі зазначають, що екс-мерові Слов’янська Штепі загрожує довічне ув’язнення. Вона звинувачення прокуратури відкидає.

Наприкінці січня цього року держобвинувачі в Червонозаводському районному суді Харкова заявили відвід головуючому судді Віктору Єжову, оскільки їм стало відомо про кримінальне провадження щодо нього за статтею «створення терористичної групи чи організації», зареєстрованому за матеріалами СБУ. Після отримання інформації про почате розслідування, Єжов заявив самовідвід.

Захист заявив клопотання щодо визначення підсудності. Апеляційний суд Харківської області оголосив розгляд справи щодо Штепи в Комінтернівському райсуді міста.

 
…

Метою України має бути вступ до Європейського союзу і досягнення з Євросоюзом чотирьох свобод: вільного пересування людей, товарів, капіталів та послуг, – а також поглиблення безпекового співробітництва, заявив у Брюсселі міністр закордонних справ Павло Клімкін.

«Безвізовий режим – це приємно, але це ще не привід для святкування. Метою України має бути вступ до ЄС і поступове набуття всіх переваг чотирьох свобод. Має бути чіткий погоджений з Євросоюзом план, де ми маємо зрозуміти, де нам будуть допомагати. Але логіка має бути амбітною», – зазначив Радіо Свобода голова українського МЗС.

Він додав, що якщо мета буде менш амбітною, Україну «назавжди чекає доля країни-постачальника аграрної продукції та робочої сили».

Інший ключовий вимір співпраці України і ЄС – у безпековій сфері. Клімкін заявляє, що в справі зближення з Україною Євросоюз готовий до подальшого прогресу.

«ЄС готовий іти далі, я почув це сьогодні від усіх європейських міністрів. Співдружність прекрасно розуміє, що безвізовий режим і Угода про асоціацію – це важливі досягнення. Але далі є шлях, що веде нас до більш амбітної мети», – зауважив Павло Клімкін після зустрічі у Брюсселі з міністрами закордонних справ ЄС у форматі «Група друзів України в ЄС + Україна».

Як пояснює українське Міністерство закордонних справ, ключова мета брюссельського візиту Павла Клімкіна полягатиме у консультаціях щодо розвитку ситуації на Донбасі в контексті виконання Мінських домовленостей, запровадження безвізового режиму, а також прогресу реформ в Україні.

1 травня остання інстанція в процесі скасування віз українцям, а саме Рада ЄС, що представляє кожну з країн Євросоюзу, схвалила надання Україні безвізового режиму. Тепер залишилося зачекати урочистого підписання документа в Страсбурзі за участю президента Петра Порошенка та лідерів Європарламенту і Ради ЄС. Самі ж поїздки українців до 34 держав ЄС і «шенгену» без віз – за умов наявності біометричного паспорта – можуть початися в середині червня.

Згідно з опитуванням, оприлюдненим Центром Разумкова у вересні минулого року, близько половини населення України підтримують вступ країни до Євросоюзу, головним зовнішньополітичним пріоритетом відносини з країнами ЄС називають майже 46% українців.
…

Кабінет міністрів України запропонує цього місяця на розгляд Верховної Ради проект пенсійної реформи.

«Вже у травні ми запропонуємо Парламенту проект пенсійної реформи, завдяки якому зможемо з 1 жовтня підвищити пенсії для 5,6 мільйонів пенсіонерів», – повідомив Гройсман у Twitter.

Він додав, що готовий до «особистої відповідальності» за впровадження та результати пенсійної реформи після голосування за неї у парламенті.

Раніше прем’єр-міністр України Володимир Гройсман повідомив, що пенсійна реформа передбачає підвищення пенсій для 9 мільйонів пенсіонерів з 12 мільйонів. Він заявляв про намір забезпечити оновлення пенсій від 200 гривень до тисячі гривень на місяць для понад 5 мільйонів пенсіонерів. Також днями Гройсман повідомив, що мінімальний страховий стаж для отримання пенсій українцям буде збільшено із 15 до 25 років у рамках пенсійної реформи, а підвищення пенсійного віку наразі не планується.

Пенсійна реформа є одним із ключових пунктів меморандуму про співпрацю між Україною та Міжнародним валютним фондом. 
…

У зоні бойових дій з початку доби 14 травня зазнали поранень четверо українських військовослужбовців, повідомляє штаб української воєнної операції на Донбасі на сторінці у Facebook.

«Обстріли позицій сил АТО з боку російсько-терористичних військ впродовж дня не припиняються. З початку доби бойовики 24 рази відкривали вогонь по позиціях Збройних сил України», – повідомили у штабі.

За даними українських військових, під час бойових атак сепаратисти використовували 82, 120, 122-міліметрові міномети, а також артилерійські систем калібру 152 міліметри. Стріляли бойовики також з танку, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.

«Наші позиції в районі Кримського бандити обстрілювали з озброєння бойових машин піхоти. А по опорних пунктах сил АТО неподалік Станиці Луганської та Новоолександрівки вели вогонь з станкових протитанкових гранатометів», – додали у штабі.

В угрупованнях «ДНР» та «ЛНР» не оприлюднили актуальних повідомлень про бойові дії 14 травня.

Наприкінці березня учасники Тристоронньої контактної групи домовилися про чергове перемир’я у зоні збройного конфлікту на сході України, воно мало почати діяти від 1 квітня. Проте обстріли не припинилися, а сторони конфлікту звинуватили в цьому одна одну.
…

Президент Петро Порошенко заявив про готовність внести зміни до Конституції України в частині створення кримськотатарської автономії в Криму. Про це він сказав у неділю на прес-конференції у Києві.

«Вважаю, що це було помилкою, що за 23 роки до початку російської анексії Криму українська влада не змогла забезпечити відповідний статус автономії кримських татар. Я готовий внести кілька змін до Конституції, в тому числі з питань кримськотатарської автономії. Якою буде формат цієї автономії? Мені повинна запропонувати конституційна комісія, в якій (робочій групі – ред.) беруть участь представники Меджлісу кримськотатарського народу», – сказав Порошенко.

Він також висловив сподівання, що це питання буде врегульоване найближчим часом.

«Тягнути з цим не треба. Затримки нема за президентом. Дуже важливо знайти – 300 голосів у залі (Верховної Ради – ред.)», – додав президент.

Керівництво Меджлісу кримськотатарського народу наполягає на змінах до Конституції України щодо перетворення Криму в Кримськотатарську автономну республіку. Наразі в Конституції України вказується, що Автономна республіка Крим є невід’ємною складовою частиною України.

Конституційна комісія України 11 травня вирішила створити робочу групу, яка розроблятиме поправки і доповнення до Конституції України в частині Автономної республіки Крим. Перше засідання робочої групи призначене на 22 травня.

Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав відповідний закон. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…

У столиці Туреччини Анкарі відбувся жалобний мітинг пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу, повідомляє проект Радіо Свобода, сайт Крим.Реалії.

Активісти з кримськотатарськими національними прапорами вийшли на центральну площу міста Анадолу. До учасників заходу звернувся зі сцени голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, а також посол України в Туреччині Андрій Сибіга.

18 травня 1944 року почалася депортація сталінським режимом із Криму близько 200 тисяч кримських татар. Майже половина депортованих загинула в дорозі чи на місцях вигнання. В Україні ця депортація визнана геноцидом.

Цей день, 18 травня, в Україні вшановують як День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. По всій країні заплановані меморіальні заходи пам’яті жертв депортації кримських татар.

Крім того, після незаконної окупації Криму Росією навесні 2014 року 18 травня визначене також як День боротьби за права кримськотатарського народу.
…

Міжнародний кримінальний суд у Гаазі визначив графік подальших процедур у справі «Україна проти Російської Федерації», повідомляє МЗС.

«12 травня в Гаазі відбулася нарада делегацій сторін у справі «Україна проти РФ» у Міжнародному суді ООН під головуванням Голови Суду Ронні Абрахама, за результатами якої визначено графік подальших процедур у справі. Україна має подати свій письмовий меморандум до 12 червня 2018 року, Російська Федерація свій контр-меморандум – до 12 липня 2019 року», – йдеться у заяві міністерства.

Позов України було подано 16 січня 2017 року, а перші слухання у Міжнародному суді (Гаага, Нідерланди) – головному судовому органі ООН – пройшли 6-9 березня.

Україна позивається проти Росії щодо двох конвенцій: про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

19 квітня Міжнародний суд задовольнив запит України про запровадження тимчасових заходів щодо Криму (зокрема, Росія має скасувати заборону Меджлісу), але не задовольнив щодо Донбасу. Водночас суд узяв до розгляду обидва провадження.

Після російської анексії Криму на Донбасі триває збройний конфлікт, внаслідок якого загинули, за даними ООН, майже 10 тисяч людей. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». Росія також стверджує про «законність» захоплення Криму всупереч міжнародному праву як «відновлення справедливості».

 
…

Міжнародний суд визначив графік подальших процедур у справі «Україна проти Російської Федерації», повідомляє Міністерство закордонних справ України.

«12 травня в Гаазі відбулася нарада делегацій сторін у справі «Україна проти Росії» у Міжнародному суді ООН під головуванням голови суду Ронні Абрахама, за результатами якої визначено графік подальших процедур у справі. Україна має подати свій письмовий меморандум до 12 червня 2018 року, Російська Федерація свій контр-меморандум – до 12 липня 2019 року», – мовиться у заяві міністерства.

Позов України було подано 16 січня 2017 року, а перші слухання у Міжнародному суді (Гаага, Нідерланди) – головному судовому органі в системі ООН – пройшли 6–9 березня.

Україна позивається проти Росії щодо порушення Москвою двох конвенцій: про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

19 квітня Міжнародний суд задовольнив запит України про запровадження тимчасових заходів щодо Криму (зокрема, Росія має скасувати заборону Меджлісу), але не задовольнив щодо Донбасу. Водночас суд узяв до розгляду обидва провадження.

Після російської анексії Криму на Донбасі триває збройний конфлікт, внаслідок якого загинули, за даними ООН, майже 10 тисяч людей. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». Росія також стверджує про «законність» захоплення Криму всупереч міжнародному праву як «відновлення справедливості».

 
…

Міжнародна організація з міграції заявляє, що питання працевлаштування і пошуку роботи залишаються головними викликами для внутрішніх переселенців в Україні.

Як повідомляє Представництво МОМ в Україні, про це йдеться в останньому раунді Національної системи моніторингу ситуації з внутрішньо переміщеними особами, яку реалізує Міжнародна організація з міграції за фінансування Європейського союзу.

«За три роки з початку конфлікту і переселення ситуація з доходами залишається однією з найскладніших для багатьох ВПО. За даними дослідження МОМ, 45% домогосподарств ВПО мають достатньо коштів лише на продукти харчування. 21% переміщених родин мають загальний рівень доходів у 1 500 – 3 000 гривень на місяць, в той час як 47% мають доходи від 3 001 до 7 000 гривень. Середній дохід однієї внутрішньо переміщеної особи наразі становить 1 991 гривню на місяць», – йдеться в повідомленні.

За даними МОМ, число працевлаштованих переселенців збільшилося з 35% у березні 2016 року, коли було проведене перше подібне дослідження, до 42% зараз. «Проте, цей показник достатньо низький у порівнянні з рівнем зайнятості до переселення – близько однієї третини ВПО, які мали роботу до початку конфлікту, досі не можуть працевлаштуватися», – заявляють в організації.

Щодо проблеми із житлом, то, за даними МОМ, більшість переселенців платять за проживання, 66% орендують житло, 22% проживає у родичів або приймаючих родин, 1% – проживає у своєму власному житлі на контрольованій урядом території України.

«Відсутність підтримки у пошуку шляхів вирішення проблем ВПО та осіб, що повертаються, ускладнює їхню інтеграцію та викликає залежність від допомоги з боку держави та неурядових організацій, – сказав голова Представництва МОМ в Україні Манфред Профазі. – За допомогою Національної системи моніторингу ситуації з ВПО МОМ прагне допомогти урядові України покращити обізнаність із ситуацією та потребами ВПО, а також визначити останні тенденції для того, щоб уряд міг краще розробити основані на фактах заходи для забезпечення потреб переміщених осіб».

Станом на квітень цього року Міністерство соціальної політики взяло на облік 1 мільйон 590 тисяч переміщених осіб з окупованих районів Донбасу та анексованого Криму.

 
…

Чехія вкотре закликає Росію негайно звільнити ув’язненого українського режисера Олега Сенцова й інших українських громадян, повідомляє чеське посольство в Україні.

За повідомленням, 12 травня посол Радек Матула передав двоюрідній сестрі Олега Сенцова Наталії Каплан лист чеської Асоціації режисерів і сценаристів, в якому вони висловили підтримку Сенцову.

Крім того, посол попросив від його імені й від імені Чехії висловити Олегу Сенцову підтримку «в його нелегкій ситуації та захоплення його вольовою боротьбою».

«Так само, як Чеська Республіка не визнає російської анексії Криму, не припинить також закликати до звільнення Олега Сенцова та інших українських громадян, засуджених в Російській Федерації під час процесів, що суперечили міжнародному праву й елементарним процесуальним нормам», – йдеться в повідомленні.

Міністерство закордонних справ Чехії в минулому уже декілька разів висловлювало незгоду з вироком не Олегу Сенцову й іншим ув’язненим у Росії українським громадянам.

Олег Сенцов разом з активістом Олександром Кольченком був затриманий представниками російських спецслужб в анексованому Криму в травні 2014 року за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015-го Північно-Кавказький окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив Олега Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова і Кольченка в список політв’язнів. У цій же справі були засуджені Олексій Чирній і Геннадій Афанасьєв, якого звільнили по обміну в червні 2016 року.

 
…

Президента України Петро Порошенко після майже року мовчанки проведе у неділю, 14 травня, прес-конференцію.

Як повідомляє прес-служба Адміністрації президента, захід проведуть з нагоди Дня Європи та надання Україні безвізового режиму з Європейським союзом.

Востаннє Порошенко проводив прес-конференцію для журналістів  у червні  минулого року. 
…

«Мова йде не тільки і не стільки про безвізовий перетин кордону, мова йде про повернення України до історичного місця у складі європейських країн»
…

Уряд Росії надав російському Федеральному агентству державних резервів («Росрезервові») з резервного фонду уряду у бюджеті країни 10 мільярдів рублів на закупівлю сировини і матеріалів для металургійних підприємств на окупованій частині українського Донбасу, пише російське агентство «РБК», посилаючись на власні дані. Підтверджень цього з інших джерел наразі немає.

За цим повідомленням, на російському порталі правової інформації оприлюднене розпорядження уряду Росії від 4 травня, підписане прем’єром Дмитром Медведєвим, про надання згаданої суми, що нині становить понад 4,6 мільярда гривень, на «відновлення запасів держрезерву щодо сировини і матеріалів металургійної промисловості». Як пише агентство, ці запаси призначені саме для підприємств, що нині перебувають на територіях України, захоплених підтримуваними Росією угрупованнями «ДНР» і «ЛНР».

За повідомленням агентства, в «Росрезерві» не змогли оперативно прокоментувати такі дані.

У повідомленні нагадали, що «Росрезерв» раніше підтверджував свою участь у «наданні гуманітарної підтримки потерпілим територіям південно-східних районів Донецької й Луганської областей України», і про те, що, як писали в «РБК» місяць тому, «Росрезерв» залучений до механізму забезпечення захоплених сепаратистами підприємств на окупованій частині сходу України залізорудною сировиною з Росії – такі дані надали агентству джерела, наближені до великих російських металургійних холдингів.

На початку березня угруповання «ДНР» і «ЛНР» захопили під так зване «зовнішнє управління» розташовані на окупованих територіях металургійні підприємства, що доти працювали в українській юрисдикції, відтак ці підприємства втратили постачання сировини з вільних територій України і ринок збуту на них.
…

Голова Комітету національної безпеки Палати представників Конгресу США Майкл Маккол заявляє, що США мають намір передбачити в своєму бюджеті на 2018 рік виділення Україні допомоги.

«Те, що відбувається в Україні, впливає на весь світ. Якщо ми не зупинимо пана Путіна (президент Росії Володимир Путін – ред.) і російську агресію тут (в Україні – ред.), то вона пошириться всюди», – сказав Маккол під час зустрічі делегації членів Конгресу США з прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом 11 травня в Києві.

Він зазначив, що США підтримують Україну від самого початку агресії Росії і готові продовжувати підтримку. «Ми будемо розглядати виділення бюджетних асигнувань цього регіону в 2018 році», – сказав Маккол.

5 травня посольство України в США заявляло, що Конгрес США схвалив консолідований закон про бюджетні асигнування на 2017 рік, яким передбачено виділення Україні допомоги в розмірі 560 мільйонів доларів.
…

Віце-президент США Майк Пенс під час зустрічі 10 травня з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним висловив «непохитну підтримку» суверенітету України з боку адміністрації Дональда Трампа. Про це йдеться в заяві Білого дому.

За цим повідомленням, Пенс наголосив на підтримці «територіальної цілісності» України і закликав до «мирного врегулювання конфлікту» з підтримуваними Росією сепаратистами на Донбасі.

Як повідомило раніше посольство України в США, міністр закордонних справ України Павло Клімкін 10 травня провів зустрічі з президентом США Дональдом Трампом і віце-президентом Майком Пенсом. За цим повідомленням, на зустрічі з Трампом «сторони обговорили подальшу підтримку України з боку Сполучених Штатів», а під час зустрічі з Пенсом , «сторони детально обговорили розвиток ситуації на Донбасі».

Зустрічі Павла Клімкіна з американськими лідерами передували зустрічі президента США Дональда Трампа та держсекретаря Рекса Тіллерсона з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим. За інформацією американської сторони, Трамп підтвердив зобов’язання своєї адміністрації щодо вирішення конфлікту в Україні і наголосив на відповідальності Росії щодо повного виконання Мінських домовленостей. У Державному департаменті повідомили, що Тіллерсон під час переговорів з Лавровим заявив, що санкції проти Москви діятимуть, допоки вона не відмовиться від дій, що їх спровокували.

Конфлікт на сході України розпочався в 2014 році, наступного місяця після того, як Росія анексувала український півострів Крим. Ці дії Москви спричинили осуд і санкції з боку ЄС та США.
…

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін, який перебуває з триденним візитом у Вашингтоні, 10 травня провів зустрічі з президентом США Дональдом Трампом і віце-президентом Майком Пенсом. Про це вночі 11 травня за київським часом повідомило посольство України в США.

«Президент США Дональд Трамп прийняв у Білому домі міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, де сторони обговорили подальшу підтримку України з боку Сполучених Штатів», – ідеться у повідомленні. Раніше того ж дня відбулася зустріч керівника українського зовнішньополітичного відомства з віце-президентом США Майком Пенсом.

«Сторони детально обговорили розвиток ситуації на Донбасі. Павло Клімкін подякував за незмінну позицію адміністрації США в підтримці територіальної цілісності України та протидії російській агресії», – наголошує посольство України в США.

В обох зустрічах також взяв участь посол України в США Валерій Чалий.

Зустрічі Павла Клімкіна з американськими лідерами передували зустрічі президента США Дональда Трампа та держсекретаря Рекса Тіллерсона з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим. За інформацією американської сторони, Трамп підтвердив зобов’язання своєї адміністрації щодо вирішення конфлікту в Україні і наголосив на відповідальності Росії щодо повного виконання Мінських домовленостей. У Державному департаменті повідомили, що Тіллерсон під час переговорів з Лавровим заявив, що санкції проти Москви діятимуть, допоки вона не відмовиться від дій, що їх спровокували.
…

У СБУ заявляють, що Ігор Устименко, який, за версією журналістів «Слідство.Інфо», перебував біля дому журналіста Павла Шеремета у ніч перед його вбивством, був звільнений з відомства ще у квітні 2014 року.

«Повідомляємо, що Устименко Ігор Андрійович був звільнений з СБ України 29 квітня 2014 року. Якби журналісти звернулись до нас із запитом про пана Устименка не після виходу програми в ефір, а до неї, можливо, не було б про що розповідати…» – написала у Facebook речниця СБУ Олена Гітлянська.

Журналісти проекту «Слідство.Інфо» разом з представниками міжнародної мережі OCCRP 10 травня презентували у Києві документальний фільм про вбивство журналіста Павла Шеремета. Автори фільму-розслідування «Вбивство Павла» заявляють, що їм вдалося викрити деталі, на які офіційне слідство не звернуло увагу.

«Чи була це некомпетентність, непрофесіоналізм, чи слідчі Національної поліції, СБУ і Генпрокуратури банально перевантажені роботою, що справою Шеремета вони займаються «постільки-поскільки», чи, можливо, за цим стоїть певна політична воля, яка блокує хід справи в певному напрямку, – ми ще не знаємо», – заявив Дмитро Гнап, один з авторів фільму.

Журналісти кажуть, що встановили осіб, які у ніч перед вбивством перебували біля будинку, де проживав Павло Шеремет. За версією авторів фільму, ці особи можуть бути як свідками, так і співучасниками подій тієї ночі, проте правоохоронці їх не допитували.

У фільмі називаються імена встановлених осіб, зокрема Ігоря Устименка. З посиланням на власні джерела журналісти вказують на можливу його причетність до Служби безпеки України.

«Як ми дізналися, він був працівником СБУ станом на 2014 рік. Як ми знаємо, у нас тоді змінилася влада. Можливо, це якось пов’язано із ФСБ (Росії – ред.). Ми не змогли далі докопати», – зазначила Олена Логінова, співавторка фільму.

«Він служив у Криму», – додав Дмитро Гнап.

Журналісти зазначають, що до виходу фільму не розкривали виявлених фактів перед офіційним слідством, проте звертались до СБУ, Генпрокуратури та МВС із проханням відповісти на питання у справі Шеремета. Деякі звернення, за словами авторів фільму, залишись без відповіді, на деякі – отримали відмову.

Авторами фільму «Вбивство Павла» є Анна Бабінець, Олена Логінова, Дмитро Гнап, Влад Лавров. Режисером є американець Метт Сарнецкі.

Підтвердження цієї інформації з інших джерел немає.

Білоруський, російський та український журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня в центрі Києва в результаті вибуху автомобіля. Поліція кваліфікує його загибель як умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох людей. До розслідування вбивства на прохання української влади приєдналося Федеральне бюро розслідувань США.

6 серпня стало відомо, що Національна поліція України проводить службову перевірку щодо можливої організації першим заступником голови поліції Вадимом Трояном незаконного стеження за керівниками інтернет-видання «Українська правда» Павлом Шереметом та Оленою Притулою. За словами Трояна, він сам ініціював таку перевірку. Він наголосив, що у Нацполіції не проводяться незаконні дії щодо журналістів та спостереження за ними.
…

У Залізничному суді Сімферополя в анексованому Росією Криму розпочалося чергове засідання у справі журналіста, автора Радіо Свобода Миколи Семени.

Як повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії, на засіданні очікується забезпечення примусового приводу двох свідків обвинувачення, які вже тричі не з’явилися на суд. Зокрема, в суд мають доправити журналіста Сергія Мєшкова, на допиті якого наполягав на минулому засіданні Микола Семена.

Попереднє засідання, яке відбулося 3 травня, перенесли через неявку свідків, яких суд постановив примусово привести на сьогоднішнє засідання.

Влада, встановлена Кремлем у Криму, звинувачує Семену в тому, що в одній з його статей міститься заклик до порушення територіальної цілісності Росії. Семена наполягає, що не винуватий, стверджуючи, що статус Криму був і залишається спірним, і що він має право відкрито висловлювати свою думку.

Якщо Семену визнають винним, йому загрожує до п’яти років тюремного ув’язнення.

Сполучені Штати, Європейський союз, Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) та міжнародні спостерігачі за ЗМІ висловили занепокоєння у зв’язку з судовим переслідуванням Семени. Активісти заявляють, що його судовий процес є частиною тиску Росії на незалежні засоби масової інформації та на інакомислення після захоплення Криму Москвою.

Міністерство закордонних справ України закликає російську владу анексованого Криму припинити переслідування українських журналістів на півострові, і зокрема Миколи Семени.

 
…

Прокуратура Дніпропетровської області відкрила кримінальне провадження за фактом перевищення влади службовими особами Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області під час заходів 9 травня у Дніпрі. Інформацію про це Радіо Свобода підтвердили в прес-службі прокуратури області 10 травня.

За даними прокуратури, це кримінальне провадження об’єднане з іншими трьома, відкритими за фактами хуліганства, масових заворушень і побиття під час сутичок депутата Дніпропетровської обласної ради.

Розслідування перебуває на контролі керівництва прокуратури області, заявили у відомстві.

Водночас у прокуратурі поки що не назвали точну кількість осіб, доправлених до правоохоронних органів після сутичок. За даними прокуратури, ця інформація «постійно уточнюється».

Як зазначили у відомстві, відомо про одну особу, затриману за підозрою в побитті депутата обласної ради під час подій 9 травня.Раніше сьогодні генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив у Facebook, що у райвідділі у Дніпрі станом на десяту ранку перебували 12 осіб, затриманих за статтею Кримінального кодексу про масові заворушення. За його інформацією, одному із затриманих вручили підозру, а іншим «вручать протягом 72 годин».

За його словами, вісьмох із затриманих ідентифікували як «тітушок», які напали на учасників бойових дій на Донбасі. Як заявив Луценко, слідство працює над тим, щоб встановити організатора і джерело фінансування «тітушок», і розслідує можливу співпрацю Нацполіції з ними.

9 травня у Дніпрі, біля пам’ятника Вічної Слави, сталася штовханина під час святкування 9 травня. Конфлікт спалахнув на підході до пам’ятника, під час проходження колони, організованої партією «Опозиційний блок», після того, як демобілізовані учасники бойових дій на сході України зажадали від організаторів ходи відмовитись від використання партійної символіки. Внаслідок цих подій, за даними поліції, були травмовані 14 людей – вісім учасників заходу і шість поліцейських, які здійснювали охорону порядку.

Міністр внутрішніх справ Україи Арсен Аваков оголосив про звільнення керівників поліції в Дніпрі та області через дії силовиків 9 травня.
…

Національна поліція України повідомляє про відкриття восьми кримінальних проваджень у п’яти регіонах країни за підсумками подій 8 і 9 травня, коли відбувалися масові акції.

Як повідомив 10 травня заступник голови Національної поліції Олександр Фацевич, загалом на території України 8 і 9 травня за ініціативою органів державної влади і місцевого самоврядування відбулося понад дві тисячі масових заходів, участь в яких взяли близько 700 тисяч громадян.

«У цілому заходи в державі проходили спокійно, наполовину менш активно, ніж у попередні роки. Про це свідчить незначна кількість учасників акцій у більшості регіонів, набагато менше конфліктних ситуацій, і, в результаті, затриманих громадян, мінімальна кількість травмованих», – сказав Фацевич.

Він додав, що за різні правопорушення до відділків поліції «були запрошені 89 осіб». Чи відпустили всіх затриманих – у поліції наразі не повідомляють.

За даними поліції, публічну безпеку і порядок під час масових заходів гарантували понад 30 тисяч поліцейських і 3,5 тисячі військовослужбовців Національної гвардії.

9 травня в Україні за традицією з радянських часів досі вшановують День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні після вшанування 8 травня, в день капітуляції 1945 року нацистської Німеччини, Дня пам’яті і примирення.

9 травня під час акцій, зокрема у Києві, Дніпрі, Одесі і Харкові, сталися сутички.

 
…

Кримчанин Амет Аметов знову перебуває у відділенні підконтрольної Росії поліції в Судаку – після вчорашнього обшуку в його будинку і затримання, повідомляє кримськотатарська активістка Ленора Дюльбер.

«До обіду в будинок Ільвера Аметова знову приїхали правоохоронці і забрали його сина Амета в місцеве відділення поліції. Вчора Амет весь день провів у компанії невідомих йому людей, ввечері його довезли до Судака і залишили на дорозі біля кварталу, де він проживає. Зараз він в міському відділенні поліції, спілкується з правоохоронцями», – мовиться в повідомленні.

8 травня голова Судацького районного меджлісу Ільвер Аметов заявив, що під час обшуку в будинку російські силовики побили його сина і відвезли його в невідомому напрямку. За словами Аметова, в будинок увірвалися близько десяти силовиків. Свою появу вони пояснили повідомленнями про те, що в будинку можуть бути зброя і наркотики.

Увечері 8 травня стало відомо, що Амета Аметова відпустили.

Коментарів підконтрольних Росії силових відомств Криму з приводу обшуків і затримання поки що немає.

У квітні 2016 року підконтрольний Росії Верховний суд Криму заборонив діяльність Меджлісу на території анексованого півострова. Світова спільнота висловила протест у зв’язку з такими діями російської влади. Захист Меджлісу відправив апеляцію до Верховного суду Росії, однак апеляційна інстанція підтвердила заборону на діяльність Меджлісу кримськотатарського народу.

Після російської анексії в Криму почастішали масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір»; цю заборону Москва намагається насаджувати і в окупованому українському Криму.
…

У Львові зранку 9 травня кілька десятків людей разом зі священиками Української православної церкви (Московського патріархату) молились на Марсовому полі у Львові, а потім прийшли на Пагорб слави, де молилися і поклали квіти на могили.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, акція обійшлася без провокацій.

На обидвох військових меморіалах у Львові поховані близько семи тисяч радянських солдатів, військових офіцерів і офіцерів НКВС, КДБ. На багатьох таблицях дата смерті – 1945 рік. На Пагорбі слави з нагоди Дня перемоги запалили «вічний вогонь».

Усі місця, які були заявлені ветеранськими організаціями, посилено охоронялись силовиками. Також за порядком пильнували представники громадських організацій, партій, місцеві депутати.

«Відбувається патрулювання, за необхідності можемо перевірити людину. Єдине, що було з дрібних інцидентів, що жінку попросили зняти «георгіївську стрічку». Громадяни свідомо підійшли і не виявлено правопорушень», – наголосив поліцейський Андрій Таран.

Маленьку «георгіївську стрічку» жінка залишила посеред квітів, активісти це виявили і спалили заборонений в Україні символ.

Цього року 9 травня ще менше людей у Львові прийшли на військові меморіали, щоб покласти квіти на могили. Серед присутніх були поодинокі особи, які у роки Другої світової війни тримали зброю у руках.

«Я – 1925 року народження. На фронті був з липня 1941-го і до кінця. У 1941-му з Вінниччини, Козятина, потрапив в армію, обороняв Київ у складі Південно-Західного фронту. Як нас німці оточили у серпні 1941 року, весь наш фронт, ми з другом вирвалися, я пішов у радянські партизани, був у лісах Житомирської області розвідником. Потім територію звільнили, ми пішли знову на фронт. З 8 на 9 травня наша батарея стояла недалеко Берліна. Почалась така стрілянина, я підняв батарею по тривозі. Не знав, що то вже перемога. Приїхав на Львівщину лейтенантом, дослужився до полковника. Ми колись 9 травня святкували, не було колись, як нині 8 травня. Я хотів ще в АТО поїхати воювати проти сепаратистів. Я коли почув, що Путін (президент Росії Володимир Путін – ред.) сказав, що росіяни перемогли у війні, то він плюнув нам всім ветеранам у лице. Ми ж чотири роки воювали з нацизмом», – розповів Микола Чишкун, учасник Другої світової війни.

У Львові жертв війни вшанували 8 травня у День пам’яті і примирення. На теренах західної частини України 9 травня 1945 року війна не завершилась. До середини 50-х років українське підпілля воювало з військами НКВС. Понад мільйон жителів із західних областей України радянська влада репресувала і виселила у Сибір.
…