Путін станцював на весіллі глави МЗС Австрії

Президент Росії Володимир Путін взяв участь у шлюбній церемонії міністра закордонних справ Австрії Карін Кнайсль по дорозі на зустріч із канцлером Німеччини Анґелою Меркель.

Як повідомляється, святкування відбувалося на півдні Австрії за участі близько сотні гостей. За інформацією у деяких ЗМІ, російський глава держави спізнився на початок церемонії. Втім, нарешті прибувши, Путін порадував нареченій букет квітів і танцював із нею.

Голова МЗС Австрії Карін Кнайсль вийшла заміж за Вольфганга Майлінгера, фінансиста і підприємця. Сама Кнайсль стала міністром від правої Партії свободи, яка входить до правлячої нині коаліції з консервативною Народною партією канцлера Себастьяна Курца.

Партія свободи відома проросійською позицією й уклала угоду про співпрацю з владною в Росії партією «Єдина Росія».

На початку 2018 року в інтерв’ю австрійській газеті Kurier Карін Кнайсль заявила, що санкції проти Росії, запроваджені після анексії Криму і початку конфлікту на сході України, не були ефективними.

За даними ЗМІ, через візит Володимира Путіна на весіллі посилять заходи безпеки. Спецслужби мають намір задіяти снайперів. 

Востаннє Путін був в Австрії на початку червня. Візит до Відня став першою поїздкою Путіна на Захід після його переобрання у березні на четвертий термін на посаду президента.

Радіо Свобода вважає сумнівним «зізнання» Асєєва у «шпигунстві» і вимагає його звільнення

Радіо Свобода / Радіо Вільна Європа заявляє, що вважає дуже сумнівним «зізнання» у шпигунстві блогера і журналіста Радіо Свобода Станіслава Асєєва, які показав в ефірі російський державний телеканал «Россия-24». Це може означати загострення в його справі.

«Ми ставимо під сумнів обставини цього так званого «зізнання». Ми не маємо жодного уявлення про те, коли, за яких обставин чи примусу воно було зроблене, – заявила речниця Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Джоанна Левісон. – Ми продовжуємо вимагати, щоб Станіслав Асєєв був негайно звільнений з-під варти».

Читайте також: Це наслідок знущань і побоювання за своїх рідних – Козловський про появу Асєєва на «России-24»

17 серпня телеканал «Россия-24» показав програму, в якій полонений журналіст Станіслав Асєєв нібито підтверджує, що працював на українську розвідку. Бойовики вперше показали Асєєва з моменту затримання.

Журналіст Станіслав Асєєв перебуває в ув’язненні, за різними даними, з травня або червня 2017 року. Спершу він просто зник, два тижні про нього нічого не було відомо. Пізніше підконтрольне Росії угруповання «ДНР» визнало його затримання та звинуватило у шпигунстві на користь України. Він не потрапив на останній великий обмін у грудні 2017 року.

На початку липня 2018 року Асєєв, за інформацією, яку отримав його колишній однокурсник, народний депутат Єгор Фірсов, оголосив голодування.

Правозахисники висловлювали занепокоєння з приводу його місцезнаходження, і що під час його ув’язнення він піддавався погрозам і, можливо, катуванням. Міжнародним правозахисникам було відмовлено у доступі до нього.

Міжнародна організація «Репортери без кордонів» повторила вимогу про звільнення утримуваного бойовиками в Донецьку журналіста і блогера, автора Радіо Свобода Станіслава Асєєва, а також висловила стурбованість намірами бойовиків звинуватити його в шпигунстві.

Звільнити Станіслава Асєєва вимагала також група Конгресу США з питань свободи преси.

Суддя, який закрив справу Кернеса, поскаржився на тиск з боку Генпрокуратури і НАЗК – ВРП

Суддя Київського районного суду Полтави Андрій Антонов, який виніс ухвалу про закриття кримінального провадження щодо міського голови Харкова Геннадія Кернеса і його охоронців Віталія Блінникова і Євгена Сміцького, звернувся до Вищої ради правосуддя (ВРП) із заявою про тиск з боку Генеральної прокуратури України, текст заяви розміщено на сайті ВРП.

Антонов нагадав, що у ГПУ публічно назвали цю ухвалу незаконною ще до відповідного рішення суду. «Цим цілеспрямовано здійснено тиск і дискредитацію особисто мене як судді особисто, і всієї судової гілки влади в очах суспільства», – заявив суддя.

Він також зазначив, що цього дня Нацагентство з питань запобігання корупції заявило про повну перевірку його електронних декларацій за 2015, 2016 та 2017 роки.

«Такі дії я пов’язую з прийнятим мною рішенням у справі за обвинуваченням мера Харкова і розцінюю як розправу за постановлене рішення», – написав у заяві Андрій Антонов.

Він попросив ВСП «вжити заходів щодо забезпечення незалежності судів і авторитету правосуддя».

«Українська правда» 17 серпня повідомляла з посиланням на прес-секретаря Вищої ради правосуддя Оксану Лисенко, що Андрій Антонов подав заяву про відставку.

«Антонов подав до Вищої ради правосуддя заяву про відставку з посади судді Київського районного суду міста Полтави, мотивуючи своє звільнення тиском на нього», – сказала вона.

Читайте також: Пошесть захопила Генпрокуратуру – експерти про закриту справу Кернеса

Київський райсуд Полтави 10 серпня закрив справу проти Кернеса і його охоронців, яких звинувачували у викраденні, побитті і загрозі вбивством двом учасникам Євромайдану, мотивувавши це тим, що прокурори систематично не з’являлися на дебати у справі.

Після рішення суду про закриття справи Генеральна прокуратура повідомила про намір відкрити кримінальної провадження щодо судді Київського райсуду Полтави Андрія Антонова, який ухвалив це рішення.

Заступник генпрокурора Анжела Стижевська назвала таку мотивацію судді «абсолютною нісенітницею».

Згодом Рада суддів України, яка у зв’язку зі справою зібралася на позачергове засідання, наголосила, що вважає неприпустимими заяви посадових осіб про притягнення до кримінальної відповідальності судді за ухвалення судового рішення.

Сестра Сенцова: Олег втрачає надію і не вірить у звільнення

Український режисер Олег Сенцов, який 96-ий день голодує в російській колонії, «більше не вірить» у те, що звільнення наближається, заявила в коментарі агенції AFP двоюрідна сестра Сенцова Наталія Каплан.

«Він втрачає надію», – сказала Каплан 16 серпня, через тиждень після отримання листа від Сенцова, в якому він сказав їй, що відчуває, що «кінець близький».

«У  листі він написав мені, що ми більше не повинні говорити йому, що свобода наближається, він більше не вірить», – цитує Каплан AFP.

За словами сестри Сенцова, вона чекає, коли західні лідери чинитимуть тиск на Москву і «знайдуть якийсь важіль для звільнення Олега й інших політичних в’язнів».

Читайте також: Стан передкритичний. Українського режисера Олега Сенцова відвідали в колонії

«Такий важіль дійсно існує, я в цьому впевнена», – зазначила вона.

«Ми не можемо опускати руки, поки Олег продовжує бій. Це було б зрадою як Олега, так і людей, які докладають таких величезних зусиль, щоб реалізувати його звільнення», – додала Каплан.

Раніше в Кремлі заявили, що Сенцов повинен особисто звернутися до президента Росії Володимира Путіна з проханням про помилування. Але сестра режисера наголосила, що він цього робити не буде.

14 серпня Олег Сенцов сказав російській правозахисниці Зої Свєтовій, яка відвідувала його в колонії, що його стан «передкритичний».

Засуджений в Росії український режисер Олег Сенцов 14 травня оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають у російських в’язницях.

Москалькова: «довірена особа Путіна» засуджена в Україні до умовного терміну

Керівниця кримського відділення російського громадського руху «Волонтери Перемоги», довірена особа російського президента Володимира Путіна на виборах Олена Одновол засуджена в Україні до трьох років умовно, повідомила уповноважений з прав людини в Росії Тетяна Москалькова в коментарі ТАСС.

«Щойно розмовляла телефоном з [українським омбудсменом] Людмилою Денісовою. Вона повідомила, що сьогодні щодо Олени Одновол винесене судове рішення про засудження її на три роки умовно, завтра вона буде звільнена із СІЗО», – розповіла Москалькова 16 серпня.

Вона додала, що інформація про те, де Одновол буде відбувати умовний термін, не уточнюється.

Москалькова з посиланням на слова Денісової зазначила, що Одновол визнала свою провину.

«Однак суть цих злочинів мені не була доведена до відома. Денисова обіцяла надіслати вирок як тільки він буде отриманий із суду», – сказала російський омбудсмен.

Українська сторона наразі не коментувала цю інформацію.

Затриману на адмінкордоні Олену Одновол підозрювали у скоєнні державної зради. 25 квітня суд у Херсоні заарештував Одновол на 60 діб без застави. Згодом тримання під вартою продовжили.

Українські правоохоронці стверджували, що вона незаконно організувала і проводила в анексованому Криму і Севастополі збір підписів на підтримку висування Володимира Путіна кандидатом на посаду президента Росії на виборах 2018 року.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Прокуратура відкрила провадження стосовно адвокатів Януковича

Київська місцева прокуратура №5 зареєструвала кримінальне провадження стосовно адвокатів колишнього президента України Віктора Януковича за фактом перешкоджання групою осіб здійснення правомірної діяльності захисника, повідомила прес-служба прокуратури Києва в коментарі агентству «Інтерфакс-Україна».

У відомстві зазначили, що провадження відкрите за частиною 1 статті 397 Кримінального кодексу України (втручання в діяльність захисника чи представника особи).

16 серпня в приміщенні суду сталася штовханина за участі адвокатів Януковича, які не впускали до залу засідань призначеного державою захисника Юрія Рябовола. Вони заявляли, що колишній президент відмовився від його послуг.

Того ж дня суд перейшов до стадії дебатів. Прокурор попросив Оболонський районний суд Києва призначити колишньому президенту 15 років тюрми.

Слідство звинувачує Януковича в державній зраді, пособництві у веденні агресивної війни та пособництві в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України, що спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки. Справу розглядає Оболонський районний суд Києва.

Янукович виїхав з України в лютому 2014 року після розстрілів на Майдані. Наразі президент-утікач переховується за кордоном.

Денісова: вже 22 ув’язнених росіян написали заяви з проханням про обмін

Вже 22 громадян Росії, яких утримують у місцях позбавлення волі в Україні, написали заяви на ім’я президента Росії з проханням обміняти їх на одного з українських політв’язнів, повідомляє уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова.

Як повідомляє прес-служба омбудсмена, всі ці 22 заяви Міністерство закордонних справ України дипломатичною поштою доправить до адміністрації президента Росії.

Денісова заявила, що Україна вже давно ініціювала обмін і подала до Росії відповідні списки, але російська сторона не відповіла.

Читайте також: «Заберіть своїх – віддайте наших»: активісти встановили тих, на кого можна обміняти українських політв’язнів»

На початку липня були оприлюднені імена і прізвища 23 засуджених або заарештованих в Україні російських громадян, яких Київ готовий обміняти на українських громадян, засуджених у Росії.

За даними українського МЗС, в Росії та анексованому Криму утримують понад 70 українських політв’язнів. Активісти в Україні і по всьому світу продовжують вимагати від Росії та президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців.

27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)». Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.

Україна готова помилувати 11 росіян, які написали заяви Путіну, для обміну на українських політв’язнів – Геращенко

Українська сторона готова помилувати 11 громадян Росії, засуджених в Україні, що звернулися до президента РФ Володимира Путіна з проханням повернути їх на територію Росії в обмін на українських політв’язнів, повідомила представник України в Тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі, перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко у Facebook.

«Ми направимо на представників РФ в ТКГ інформацію про заяви злочинців і терористів – громадян РФ, які висловили бажання повернутися в Росію і написали відповідні прохання на свого президента Путіна. Українська сторона, наш президент готовий помилувати російських диверсантів і злодіїв в обмін на звільнення наших політв’язнів», – зазначила Ірина Геращенко.

Вона нагадала, що вже 11 росіян, засуджених в Україні написали заяви до Путіна.

Водночас Геращенко підкреслила, що в тісній координації з Уповноваженим Верховної Ради з прав людини Людмилою Денісовою, МЗС, СБУ, відпрацьовуються кроки для звільнення українців.

«Це питання на постійному контролі президента Порошенка», – наголосила Ірина Геращенко.

Також вона зазначила, що наразі немає відповіді з боку Росії на ініціативу передати росіян, що відбувають покарання в Україні за злочини проти держави, а також щодо української ініціативи провести зустрічі омбудсменів у Мінську 21-22 серпня.

15 серпня Людмила Денісова повідомила, що вісім громадян Росії написали заяви на ім’я президента Росії Володимира Путіна з проханням обміняти їх на українських політв’язнів, ще троє російських громадян подали аналогічні заяви раніше.

На початку липня були оприлюднені імена та прізвища 23 засуджених або заарештованих в Україні російських громадян, на українських громадян, засуджених у Росії. 

За даними українського МЗС, в Росії та анексованому Криму утримують понад 70 українським політв’язнів. Активісти в Україні і по всьому світу продовжують вимагати від Росії та президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців.

У Кремлі знову прокоментували можливість помилування Сенцова

Прес-секретар російського президента Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Олег Сенцов, який вже майже 100 днів голодує у російській колонії, засуджений за статтею «тероризм» і «не варто забувати цього». Про це 16 серпня він сказав у відповідь на запитання про можливість помилування Сенцова.

«Пропоную не забувати про те, що мова йде про засудженого за статтею «тероризм» людину, яка готувала вибух у Криму, напевно, потрібно в першу чергу не забувати цього», – цитують Пєскова російські інформагентства.

Відповідаючи на питання про перспективи помилування режисера, Пєсков заявив, що «тут, звичайно, потрібно в першу чергу слідувати нормам російського законодавства».

Напередодні в Кремлі заявили, що Сенцов повинен особисто звернутися до президента Росії Володимира Путіна з проханням про помилування.

Водночас, керівник міжнародної правозахисної організації «Агора» Павло Чіков і сестра Сенцова Наталія Каплан відкинули інформацію, що засуджений звернеться до Путіна з таким проханням.

Мати Сенцова направила президенту Росії прохання помилувати сина в липні 2018 року.

Коментуючи позицію російської влади, адвокат Микола Полозов заявив, що жоден із його підзахисних, які підлягали помилуванню, не писали ніяких прохань російському президенту Володимиру Путіну.

Читайте також: Стан передкритичний. Українського режисера Олега Сенцова відвідали в колонії

Напередодні Олег Сенцов розповів російській правозахисниці Зої Свєтовій, яка відвідала його в колонії, що його стан «передкритичний».

Засуджений в Росії український режисер Олег Сенцов 14 травня оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають у російських в’язницях. 31 травня він заявив, що його «не цікавить обмін», адже він – «людина, яка йде до кінця».

Сенцов і кримчанин Олександр Кольченко були затримані разом із ще двома громадянами України представниками російських спецслужб в анексованому Криму в травні 2014 року за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року Північнокавказький окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова і Кольченка в список політв’язнів.

За час ООС українські військові повернули 15 кв км території на Донбасі під свій контроль – Наєв

Від початку проведення Операції об’єднаних сил на сході України, з 30 квітня 2018 року, Збройні сили взяли під контроль 15 квадратних кілометрів української території, повідомив командувач об’єднаних сил Сергій Наєв.

«Під час стабілізаційних дій із початку проведення операції нам вдалося забезпечити та підтримувати повний контроль над лінією дотику, належний рівень безпеки та стабільності в усіх районах. Обладнання лінії забезпечення на волноваському, горлівському, сєвєродонецькому та світлодарську напрямках дало змогу взяти під контроль близько 15 квадратних кілометрів української території. Це з урахуванням населених пунктів», – сказав Сергій Наєв на прес-конференції в Сєверодонецьку Луганської області, присвяченій першим підсумкам діяльності Об’єднаних сил.

Він уточнив, що під український прапор було повернуто населені пункти Південне (Донецька область) та Золоте-4 (Луганська область). «Там розпочалася нормалізація життя людей, повернення їх в українське правове поле та захист їхніх законних прав», – зазначив Сергій Наєв.

Командувач особливо наголосив, що всі ці процеси відбувалися без порушення мінських домовленостей.

Він нагадав, що українські військові дотримуються домовленостей про припинення вогню з першого липня.

«Вони лише відповідають на провокації російських окупаційних військ, які відверто нехтують цими домовленостями», – зазначив Наєв.

Читайте також: На Донбасі ніякого хорватського варіанту не буде, а буде український варіант – Романенко

30 квітня формат АТО змінився на операцію Об’єднаних сил. Таким чином, завершився режим АТО, що розпочався в квітні 2014 року.

20 лютого президент України підписав закон «Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій і Луганській областях» (про реінтеграцію Донбасу). Цей документ, серед іншого, передбачає, що командування переходить від Антитерористичного центру СБУ до Об’єднаного оперативного штабу Збройних сил – тобто від спецслужб до військових.

Командувач об’єднаних сил підпорядковується головнокомандувачу та начальнику генерального штабу. Керувати операцією буде Генеральний штаб Збройних сил України. Командувачем операції призначений генерал Сергій Наєв, який 7 березня став заступником начальника Генштабу.

Конфлікт на Донбасі триває від квітня 2014 року. Росія неодноразово заперечувала участь своїх військових у конфлікті, про що заявляють Україна і Захід. Москва ж визнає лише присутність російських «добровольців» на Донбасі і не коментує наявність там новітніх російських озброєнь.

Сенцов не проситиме помилування в Путіна – сестра режисера (відео)

Український режисер, кримчанин Олег Сенцов не буде просити про помилування в президента Росії Володимира Путіна, заявляє його сестра Наталія Каплан.

«Олег не буде просити помилування у Путіна. Сенцова однозначно використовують як товар, ідуть торги. І я поки не знаю, чим це закінчиться, але сумно, звичайно», – сказала вона у коментарі проекту Радіо Свобода і «Голосу Америки» «Настоящее время».

Напередодні в адміністрації Путіна у відповідь на прохання матері Сенцова помилувати її сина заявили, що режисер сам має просити про помилування в російського президента.

Мати Сенцова направила президенту Росії прохання помилувати сина в липні 2018 року.

Коментуючи позицію російської влади, адвокат Микола Полозов заявив, що жоден із його підзахисних, які підлягали помилуванню, не писали ніяких прохань російському президенту Володимиру Путіну.

Читайте також: Стан передкритичний. Українського режисера Олега Сенцова відвідали в колонії

Напередодні Олег Сенцов розповів російській правозахисниці Зої Свєтовій, яка відвідала його в колонії, що його стан «передкритичний».

Засуджений в Росії український режисер Олег Сенцов 14 травня оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають у російських в’язницях. 31 травня він заявив, що його «не цікавить обмін», адже він – «людина, яка йде до кінця».

Сенцов і кримчанин Олександр Кольченко були затримані разом із ще двома громадянами України представниками російських спецслужб в анексованому Криму в травні 2014 року за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року Північнокавказький окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова і Кольченка в список політв’язнів.

 

У справі про викрадення Луценка і Вербицького оголосили відвід суддям, Луценко заявляє про затягування

Адвокати Олександра Волкова, якого підозрюють у викраденні активістів Євромайдану Ігоря Луценка та Юрія Вербицького, оголосили відвід усій колегії Бориспільського міськрайонного суду, який 15 серпня мав почати розгляд справи по суті.

«Судді Кабанячий, Борець, Муранова-Лесів позбавили сторону Волкова права на захист, не дали змоги висловити свою думку під час підготовчого засідання», – йдеться в клопотанні про відвід. Також адвокати Волкова стверджують, що суд незаконно приєднував докази до справи, що їх неналежним чином інформували про процесуальні дії і що суд нібито долучив до процесу представницю потерпілих (родини Вербицького), адвоката в справах Майдану Євгенію Закревську без належного підтвердження її повноважень.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, провівши у нарадчій кімнаті понад три години, судді відхилили заяву про їхній відвід.

Однак, розгляд справи по суті не розпочався – засідання перенесли на 27 серпня 14:00.

Потерпілий у справі, народний депутат Ігор Луценко у коментарі Радіо Свобода заявив, що справу затягують через низку чинників.

«Спочатку справу розслідувало головне слідче управління МВС. Тому роль працівників МВС у злочині не могла бути розкрита, зникла частина доказів. Через це втратили час, об’єктивність і неупередженість. Потім втратила оперативність ГПУ, доки не передали справу пану Донському товариші і нові прокурори у справі не знайшли новий фактаж», – сказав Луценко.

Фундаментальною деталлю Луценко вважає те, що в його викраденні, в тортурах і в убивстві Вербицького, за його словами, були задіяні представники МВС, які опікувалися зняттям інформації з мобільних мереж. Саме так визначили, що Луценко з Вербицьким були в лікарні, наголошує потерпілий. Луценко також заявив, що захист Волкова зацікавлений у затягуванні справи.

«Чим більше Волков сидить без вироку, тим більше шансів, що потім його відпустять, а тоді його друг Олексій Чеботарьов (інший фігурант справи, який утік з України – ред.) допоможе йому, зокрема й фізично, уникнути відповідальності», – додав він.

Зі свого боку, адвокати Волкова наголошують, що їхній підзахисний не зацікавлений у затягуванні справи.

У червні цього року департамент спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України повідомив, що досудове розслідування про викрадення учасників Євромайдану Юрія Вербицького і Ігоря Луценка завершене. У прокуратурі стверджували, що зібрані під час розслідування докази «є достатніми для складання обвинувального акту».

Підозрюваному Олександру Волкову інкримінують викрадення Луценка і Вербицького в ніч з 20 на 21 січня 2014 року з приміщення Олександрівської клінічної лікарні, їх катування, умисне вбивство Вербицького, а також створення злочинної організації, вчинення окремими групами громадян тяжких та особливо тяжких злочинів – викрадення й катування протестувальників, замахи на їхні вбивства, вбивства.

Читайте також: Організатора викрадення Вербицього та Луценка запідозрили через візит до Росії – Донський

Активістів Євромайдану Юрія Вербицького й Ігоря Луценка невстановлені особи викрали 21 січня 2014 року з Олександрівської лікарні, куди Луценко привіз Вербицького після поранення під час сутичок на вулиці Грушевського.

Їх завезли за місто, катували й допитували, а потім кинули в лісі на морозі. 22 січня тіло Вербицького виявили у лісі під Гнідином Бориспільського району Київської області.

Спецдоповідачі ООН з прав людини закликають звільнити Сенцова

Група з трьох спецдоповідачів ООН у сфері прав людини закликає владу Росії негайно і беззастережно звільнити українського режисера Олега Сенцова, який 94-ий день голодує в російській колонії, повідомляє Управління Верховного комісара ООН з прав людини.

«Експерти закликали російську владу забезпечити Сенцову доступ до відповідного медичного обслуговування на основі його повної і усвідомленої згоди», – йдеться в повідомленні.

Спецдоповідачі ООН повідомили, що «життя Сенцова – в реальній небезпеці».

«Його голодування почалося після судового процесу і вироку, які суперечать положенням міжнародного права. Ми закликаємо російську владу негайно його звільнити», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: Стан передкритичний. Українського режисера Олега Сенцова відвідали в колонії

Напередодні Олег Сенцов розповів російській правозахисниці Зої Свєтовій, що його стан «передкритичний».

14 серпня в Кремлі заявили, що Сенцов повинен особисто звернутися до президента Росії Володимира Путіна з проханням про помилування.

Напередодні адвокат Дмитро Дінзе після візиту до Сенцова повідомив, що стан українського режисера погіршується. За словами сестри Сенцова Наталії Каплан, «все не просто погано, все катастрофічно погано». У той же час український режисер повідомив, що не збирається припиняти голодування.

Засуджений в Росії український режисер Олег Сенцов 14 травня оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають у російських в’язницях. 31 травня він заявив, що його «не цікавить обмін», адже він – «людина, яка йде до кінця».

Сенцов і кримчанин Олександр Кольченко були затримані разом із ще двома громадянами України представниками російських спецслужб в анексованому Криму в травні 2014 року за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року Північнокавказький окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова і Кольченка в список політв’язнів.

Сенцов має сам попросити про помилування – відповідь адміністрації президента Росії матері режисера

Щоб Володимир Путін помилував українського політв’язня Олега Сенцова, той має сам звернутися до нього з відповідним проханням. Про це йдеться у відповіді адміністрації президента Росії на звернення матері Сенцова, яку опублікувало «Громадське».

У документі зазначено, що прохання Людмили Сенцової про помилування сина переслали тимчасовому виконувачу обов’язків губернатора Ямало-Ненецького автономного округу. Однак це прохання буде використане тільки при розгляді клопотання про помилування від самого ув’язненого, якщо той його подасть.

Мати Сенцова надіслала президентові Росії прохання помилувати сина в липні 2018 року.

«Роз’яснюємо, що згідно з Положенням про порядок розгляду клопотань про помилування в Російській Федерації, затвердженим визеназваним Указом президента Російської Федерації, процедура помилування починається з особистого клопотання засудженого про помилування», – сказано в листі.

Остаточне ж рішення про помилування засудженого ухвалює президент Росії.

Читайте також: «Не можна гаяти ні хвилини» – в МЗС закликали звільнити Сенцова»

В коментарі «Громадському» сестра Сенцова Наталія Каплан висловлює переконання, що режисера не планують відпускати.

«Ми з адвокатом будемо думати, що робити далі. Олег однозначно не буде писати прохання про помилування. Можу сказати, що така відповідь свідчить про те, що Олега відпускати не збираються. Вони досі називають його громадянином Росії і дали зрозуміти, що прохання матері (про помилування – ред.) не спрацювало», – сказала вона.

Засуджений в Росії український режисер Олег Сенцов 14 травня оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, які перебувають у російських в’язницях. 31 травня він заявив, що його «не цікавить обмін», адже він – «людина, яка йде до кінця».

Станом на сьогодні він голодує 93 дні. Раніше Олега Сенцова відвідувала російська правозахисниця Зоя Свєтова. За її словами, він назвав свій стан передкритичним.

Читайте також: «ПЕН-центр починає марафон написання листів до 100 днів голодування Сенцова»

Сенцов і кримчанин Олександр Кольченко були затримані представниками російських спецслужб в анексованому Криму в травні 2014 року за звинуваченням в організації терактів на півострові. У серпні 2015 року Північнокавказький окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив Сенцова до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням у терористичній діяльності на території Криму. Кольченко отримав 10 років колонії. Обидва свою провину не визнали.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс Сенцова і Кольченка в список політв’язнів.

Камалов та Саттаров просять обміняти їх на українського політв’язня – Денісова

Учасник анексії Криму та колишній член російського уряду на півострові, яких утримують на території України, звернулися до російської влади з проханням обміняти їх на одного з українських політв’язнів.

Про це повідомила Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова. За її словами, під час візиту до Лук’янівського СІЗО Олександр Саттаров та Фарух Камалов, яких там утримують, написали заяву на ім’я президента Росії Володимира Путіна з проханням про обмін.

Денісова нагадала, що Україна 5 липня подала списки на обмін представнику Росії в Тристоронній контактній групі Борису Гризлову та російському омбудсмену Тетяні Москальковій.

«Раніше таку заяву подав громадянин Росії Олексій Седіков, який відбуває покарання за тероризм в Бучанській колонії», – зазначає вона.

Уповноважена з прав людини додала, що листи Саттарова та Камалова будуть передані Міністерству закордонних справ для подальшого відправлення адміністрації президента Росії.

Читайте також: «Стан передкритичний. Українського режисера Олега Сенцова відвідали в колонії»

Фарух Камалов був «заступником голови російського Міністерства спорту Криму» в окупаційному уряді на півострові. У лютому 2018 року його затримали співробітники СБУ на адміністративному кордоні з анексованим півостровом. Камалова звинувачують у державній зраді.

Олександр Саттаров був бійцем спецпідрозділу МВС «Беркут» в Дніпрі. За версією слідства, він брав участь в анексії Криму, зокрема в захопленні адміністративних будівель. Його затримали в грудні 2017 року.

За даними українського МЗС, в Росії та анексованому Криму утримують понад 70 українським політв’язнів. Активісти в Україні і по всьому світу продовжують вимагати від Росії та президента Володимира Путіна звільнити незаконно утримуваних українців.

Європейський парламент закликав Росію негайно звільнити всіх українських політичних бранців, яких незаконно затримали, заарештували і тримають у в’язниці.

Адвокати Манафорта не стали викликати свідків на його захист

Адвокати лобіста та політичного консультанта Пола Манафорта не стали викликати свідків. Сам Манафорт також не давав свідчень на свій захист, повідомляють західні ЗМІ. Зокрема про це заявив кореспондент CNN Джим Скютто.

Напередодні сторона обвинувачення завершила допит свідків зі свого боку – цей процес тривав 10 днів. Сьогодні аналогічним правом мав скористатись захист, однак юристи Манафорта не стали цього робити.

Натомість вони подали запит на визнання свого клієнта невинним, проте суддя його відхилив.

Читайте також: «Американські прокурори завершили допит свідків в суді над Манафортом»

У середу 15 серпня відбудуться дебати сторін. Суддя Томас Елліс попросив прокурорів та адвокатів обмежити виступи півтора годинами.

Манафорта звинувачують у податковому та банківському шахрайстві. Якщо його визнають винним, він може отримати від 8 до 10 років в’язниці.

Пол Манафорт був зокрема політичним консультантом колишнього президента України Віктора Януковича. Влада США стверджує, що під час роботи в Україні у період з 2010 до 2014 року він заробив понад 60 мільйонів доларів.

Процес над Манафортом, який розпочався у Вірджинії, є першим зі щонайменше двох.

Читайте також: «Гринів: Манафорт пропонував Порошенку стратегію поділу країни»

Другий має стартувати у вересні в столичному окрузі Колумбія, що охоплює місто Вашингтон; головна увага цього процесу буде прикута до політичних питань. У червні 2016 року Манафорт, тоді голова передвиборчої кампанії кандидата в президента США Дональда Трампа, був присутній на зустрічі функціонерів з його оточення з громадянами Росії. Останні нібито мали в своєму розпорядженні компромат щодо кандидата в президенти США від Демократичної партії Гілларі Клінтон.

Спеціальний прокурор Роберт Мюллер та його команда вже 14 місяців проводять розслідування ймовірного втручання Кремля у вибори в США.

У 116 районах України не створили жодної об’єднаної територіальної громади – віце-прем’єр

У 116 районах України не створили жодної об’єднаної територіальної громади, повідомив віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко на своїй сторінці у Facebook.

«Маємо 803 ОТГ, 98 з яких очікують рішень ЦВК про призначення перших виборів. Процес приєднання теж триває: 104 територіальні громади приєдналися до 63 вже створених ОТГ. Запрацював закон про приєднання до міст обласного значення – 12 територіальних громад приєдналися до 3 міст обласного значення», – пише Зубко.

ОТГ – це нова адміністративно-територіальна одиниця в Україні, утворена в межах децентралізації.

Трамп підписав закон про оборонний бюджет. Україна отримає 250 мільйонів доларів

13 серпня президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп підписав закон про «Бюджет США на 2019 рік на потреби національної оборони».

Загалом документ передбачає спрямування 716 мільярдів доларів на оборону.

В заяві Білого дому вказується, що «безпрецедентна підтримка дозволить Вашингтону стримувати супротивників і потужно провадити мирну політику адміністрації Трампа».

Бюджет посилює підтримку США союзникам в Європі проти російської агресії через надання фінансування для ініціативи стримування.

«У протистоянні цим небезпекам, ми знаємо, що слабкість – найбільш певний шлях до конфлікту і надзвичайна потужність є найбільш певним засобом нашої оборони», – цитує президента Трампа Білий дім.

Як повідомлялось раніше, одна зі статей документу дозволяє виділити Міністерству оборони США 250 мільйонів доларів для надання безпекової допомоги Україні. У цю суму закладено 50 мільйонів доларів на оборонні летальні види озброєнь, повідомляє посольство України у США.​

Документ включає положення про продовження співпраці з Україною у питанні кібербезпеки, який передбачає допомогу Києву у посиленні власних спроможностей щодо захисту від кібератак.

Також у розділі про «посилення стримування російської агресії у Європі» йдеться про посилену безпекову допомогу Україні та підтримку реформ оборонного сектору.

Бюджет назвали на честь голови сенатського комітету з питань збройних сил Джона Маккейна, який бореться із важкою онкологією. Підписуючи документ, Трамп не згадав Маккейна, який, попри приналежність до однієї партії, часто критикує президента.

Однак, президент згадав інших сенаторів і конгресменів, причетних до написання законопроекту.

«Нас би не було сьогодні на цій церемонії, якби не віддана робота представників Конгресу, які тяжко працювали для ухвалення NDAA», – сказав Трамп.

Мін’юст: ЄСПЛ може почати розгляд позовів України проти Росії у кінці року

Міністр юстиції України Павло Петренко розраховує, що Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) почне розглядати позови Києва проти Росії через Крим і Донбас наприкінці цього року або на початку наступного.

Він пояснив, що ЄСПЛ має визначитися з процесуальним графіком слухань.

«Ми дуже розраховуємо, що слухання розпочнуться хоча б до кінця цього року, максимум – на початку наступного», – сказав міністр.

Петренко нагадав, що ЄСПЛ об’єднав п’ять заяв у три справи.

«Тобто є одна велика справа щодо Криму, яка об’єднує дві наші заяви; є одна велика справа стосовно Донбасу, яка об’єднує ще дві наші заяви; й окрема справа щодо дітей, яких викрали й потім повернули на територію України. Стосовно Криму й Донбасу суд офіційно підтвердив, що справи передано на розгляд Великої палати», – додав урядовець.

Після початку розгляду позовів суд має дослідити велику кількість доказів у режимі судових засідань і допитати всіх свідків, тому, за прогнозом Петренка, процес буде тривалим.

Раніше в Міністерстві юстиції України повідомили про намір подати новий судовий позов проти Росії щодо звільнення українських політв’язнів.

Читайте також: Страсбурзький суд може допомогти витягти українців із полону – адвокат

На розгляді Європейського суду із прав людини перебуває також чотири тисячі позовів громадян, пов’язаних із подіями в анексованому Росією Криму і на Донбасі.

Кримського депутата засудили до 5 років із відтермінуванням – прокуратура

Депутат підконтрольної Кремлю Євпаторійської ради Сергій Осьмінін, якого звинувачували в замаху на територіальну цілісність і недоторканість України, уклав угоду зі слідством. Суд призначив йому п’ять років позбавлення волі з випробувальним терміном три роки, повідомила проекту Радіо Свобода Крим.Реалії прокуратура Автономної республіки Крим.

«Деснянським районним судом Києва затверджено угоду при визнання провини, укладену прокуратурою Автономної Республіки Крим із громадянином України – депутатом так званого незаконно утвореного органу «Євпаторійська міська рада» у вчиненні кримінального злочину, передбаченого частиною 2 статті 110 (зазіхання на територіальну цілісність і недоторканість України) і призначено останньому покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом випробувального терміну тривалістю в три роки не скоїть нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки», – мовиться в повідомленні.

У прокуратурі АРК уточнили, що умовами укладення угоди є беззастережне визнання обвинуваченим своєї провини у вчиненні злочину, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обставин, які відповідно до Кримінального кодексу України обтяжують покарання.

3 квітня співробітники Служби безпеки України затримали депутата підконтрольної Росії Євпаторійської міської ради Сергія Осьмініна за підозрою в причетності до анексії півострова. Йому загрожувало до 10 років в’язниці.

Читайте також: Кримський «депутат» у руках СБУ: що відомо про затриманого євпаторійського політика та бізнесмена

У спецслужбі стверджують, що депутат міськради Євпаторії в березні 2014 року брав участь в діяльності «самооборони Криму». СБУ пише, що під час анексії півострова депутат «брав активну участь у захопленні адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування України». 

 

Рада суддів збирається позачергово через справу Кернеса

Рада суддів України оголосила про позачергове засідання. Згідно з заявою прес-служби, приводом стали численні скарги суддів та інших осіб, які поширюються в ЗМІ стосовно розгляду однієї з кримінальних справ у Київському районному суді Полтави 10 серпня 2018 року.

Цей суд 10 серпня закрив справу проти міського голови Харкова Геннадія Кернеса.

У прес-службі РСУ підтвердили, що засідання стосуватиметься справи Кернеса, проте додали, що випадків тиску на суддів, які вимагають розгляду, достатньо багато.

Читайте також: «Кернес цій системі»: реакції на закриття кримінальної справи проти мера Харкова»

«Їх настільки багато, що треба вже про це говорити суспільству», – сказала представниця прес-служби.

Вона наводить приклад такого явища в регіонах.

«Кременецький районний суд в Тернопільській області розглядає справу, однак народний депутат України надсилає велику кількість звернень до судді, щоб суддя забезпечила об’єктивний прозорий розгляд справи».

Рада суддів України в період між з’їздами суддів контролює виконання рішень попереднього з’їзду. Також цей орган відповідає за забезпечення незалежності суддів, їхній правовий та соціальний захист, контролює діяльність судів.

Сестра Сенцова закликала не поширювати інформації про можливе звільнення українця, доки він не залишить Росії

Сестра українця Олега Сенцова, який уже 91-й день голодує в російському ув’язненні, Наталя Каплан закликала не поширювати інформації про його можливе звільнення, навіть якщо це станеться, доки він не залишить Росії.

Після повідомлення минулої ночі про нібито можливе звільнення Сенцова, яка виявилася неправдивою, вона заявила, що ніч «була жахлива».

«Будь ласка, не треба телефонувати мамі Олега доти, доки інформація не підтверджена. Тим більше вночі, тим більше сторонній людині. Навіть якщо ви справді дізналися, що Олега відпускають, не треба видавати НІЯКОЇ інформації, доки він не залишить Росії. Така завчасна інформація, навіть будучи правдою, може зашкодити ситуації. Всі ми бачимо, як усе нестабільно в царстві стабільності», – написала вона у фейсбуці, маючи на увазі Росію, керівництво якої заявляє про «стабільність» у цій державі.

Раніше 12 серпня перший заступник голови Верховної Ради, представник України в гуманітарній робочій підгрупі Тристоронньої контактної групи в Мінську Ірина Геращенко теж виступила зі схожими словами. «72 дзвінки і 130 смс із 1-ї до 4-ї ночі. Без коментарів. Розумію, що всі прагнуть добрих новин і всі сподіваються на диво. Але все ж такі делікатні теми потребують публічного мовчання до факту підтвердження з офіційних джерел. Я це повторювала тисячі разів, що тема заручників і політв’язнів не допускає неперевіреної інформації, це надто дорого обходиться… Боремося далі, друзі. Разом. Але давайте без паніки і без неперевіреної інформації», – написала вона у фейсбуці.

Перед тим, у ніч на 12 серпня, російська журналістка Вікторія Івлєва написала у фейсбуці, ніби Олег Сенцов, «здається, врятований» і нібито літак із ним вилетів із Салехарда – центру Ямало-Ненецького автономного округу, де український режисер перебуває в ув’язненні в колонії в місті Лабитнангі. Це повідомлення широко розповсюдили в соцмережах. Але пізніше вночі вона додала, що ніякої нової інформації не має, а потім визнала: «Починаю підозрювати, що над нами, можливо, непогано насміялися». Відтак в управлінні Федеральної служби виконання покарань Росії в Ямало-Ненецькому автономному окрузі заявили кільком російським агентствам, що ця інформація не відповідає дійсності.

Кримчанин Олег Сенцов був засуджений у Росії в серпні 2015 року до 20 років позбавлення волі в колонії суворого режиму за звинуваченням у плануванні терактів в окупованому Криму. Він провину не визнає. Правозахисники визнали його політичним в’язнем. 14 травня режисер оголосив безстрокове голодування, вимагаючи звільнення всіх українських політв’язнів у Росії й у Криму.

Станом на 12 серпня Сенцов голодує вже 91-й день. Попередніми днями з’являлися повідомлення, що стан його здоров’я помітно погіршився; російські тюремники заперечують це.

Денісова повідомила про долю моряків російського підсанкційного судна, заблокованого в Херсоні

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова повідомила подробиці щодо членів екіпажу російського судна «Механік Погодін», заблокованого в порту Херсона через те, що його власник перебуває під санкціями.

За її словами, ще 11 серпня вона отримала інформацію від Служби безпеки та Прикордонної служби України, що саме до людей там претензій не мають.

«На судні перебуває 12 членів екіпажу включно із капітаном, які є громадянами Росії. Всі вони пройшли прикордонний контроль, вільні у своїх пересуваннях, їх ніхто не утримує. Вони не під санкціями. Втім, вони нікуди не виходять, залишаються на судні», – наголосила уповноважена.

Вона нагадала, що під українськими санкціями перебуває судно як майно, яке, за попередніми даними, належить компанії ВЕБ «Лізінг», яка внесена до санкційного списку 26 липня 2018 року. Суд щодо подальшої долі судна відбудеться в понеділок, 13 серпня, додала вона.

«Втім, я переговорила з капітаном, залишила йому свої контакти на випадок, якщо будуть зауваження та побажання. На цей момент жодних скарг/зауважень/побажань не висловлюють», – повідомила Денісова.

Попереднього дня, 11 серпня, з проханням з’ясувати ситуацію з екіпажем судна до неї звернулася уповноважена з прав людини Росії Тетяна Москалькова.

Про виявлення судна повідомив 10 серпня представник президента України у Криму Борис Бабін. «Співробітниками ГУ СБУ в АРК наразі виявлено та задокументовано судно «Mekhanik Pogodin» IMO 9598397 під прапором Росії, що перебуває у володінні російської компанії, яка, в свою чергу, є в санкційному списку РНБО України. Судно сьогодні зайшло в Херсонський морський торговельний порт. Упевнений, що вийде з цього порту воно не скоро», – написав він тоді у фейсбуці, але пізніше стер цей допис.

Це наразі останнє з низки взаємних затримань суден України і Росії іншою стороною в Чорному чи Азовському морі останнім часом.

Зокрема, 25 березня Держприкордонслужба України затримала в Азовському морі риболовецьке судно «Норд» із окупованого Криму, яке йшло під прапором Росії. Прокуратура АРК відкрила кримінальне провадження за фактом виходу судна «Норд» із закритого Києвом порту окупованої Керчі. 30 березня український суд заарештував судно. Капітанові оголосили підозру у скоєнні двох кримінальних правопорушень: порушення порядку в’їзду-виїзду з тимчасово окупованої території, а також заняття незаконним рибним промислом. Більша частина екіпажу, всі кримчани-громадяни України, теж досі перебуває на материковій частині України, бо вони мають при собі тільки російські паспорти – з погляду України, нечинні, – тому не можуть повернутися до Криму законним чином.

У відповідь 4 травня російські прикордонники затримали в Чорному морі українське риболовецьке судно «ЯМК-0041», звинувативши його в незаконному рибальстві. На борту перебувало п’ятеро членів екіпажу. Держприкордонслужба України повідомила, що затримане судно мало всі необхідні документи на вилов риби на українській території. Проти капітана судна порушили справу за звинуваченням у «незаконному видобутку морських біоресурсів у виключній економічній зоні Росії».

А 13 травня російські прикордонники повідомили, що затримали в Азовському морі ще двох українських рибалок, які, за їхніми словами, незаконно ловили рибу.

Українська кіберполіція постійно фіксує атаки з території Росії – Демедюк

Українська кіберполіція постійно фіксує і попереджає кібератаки з території Росії. Про це в ефірі Радіо Свобода повідомив начальник департаменту кіберполіції Національної поліції України Сергій Демедюк.

«Ми фіксуємо разом з СБУ, з Державним спеціальним зв’язком, іншими суб’єктами кібербезпеки в Україні постійні, регулярні кіберінциденти, які вчиняються з території Російської Федерації. Вони несуть як загальнокримінальний характер, так і активний характер кіберінцидентів на здобуття інформації. Ми виявляємо її, аналізуємо. Нам вдається наперед встановлювати, відбивати, локалізувати ці кіберінциденти», – каже Демидюк.

За його словами, координує роботу відомств кіберцентр, створений на базі Ради національної безпеки й оборони України. Також виявляти кібернапади Україні допомагають міжнародні партнери: зокрема, Велика Британія, Німеччина, Польща та Австралія. Разом з тим, зауважив Демедюк, будь-яка співпраця із Росією наразі відсутня.

«У нас проблема залишається – це наш агресор – Російська Федерація, з яким ми повністю не співпрацюємо. В деякій мірі це азійські країни, які ще обмежено надають таку співпрацю. Зі всіма іншими країнами – це європейські, американські країни, Австралія, Японія – ми працюємо в режиму реального часу, навіть, я скажу, в реальному. Тому що фактично ми отримуємо інформацію у будь-який час доби» – додав він.

За його даними, метою атак було порушення стратегічно важливої інфраструктури, дестабілізація обстановки в Україні.

Раніше в департаменті кіберполіції Національної поліції України повідомили, що від початку 2018 року зареєстровано понад 4 тисячі кримінальних правопорушень у сфері протидії кіберзлочинності, які супроводжують українські правоохоронці.

Україна подала до ЄСПЛ заяву через утримуваних Росією політв’язнів – Мін’юст

Україна подала до Європейського суду з прав людини заяву через «українських політв’язнів Кремля», повідомив заступник міністра юстиції, уповноважений у справах ЄСПЛ Іван Ліщина на своїй сторінці у Facebook.

«Уряд України заявляє про системні порушення з боку Російської Федерації Конвенції про захист прав людини та основних свобод», – пише Ліщина.

Він додає, що мова йде про порушення статей 3 (заборона катувань та принижуючого гіндність поводження); 5 (особиста свобода); 6 (справедливий суд); 8 (повага до особистого та сімейного життя); 10 (свобода вираження поглядів); 13 (ефективний засіб захисту); 18 (заборона використання дозволених Конвенцією обмежень прав для цілій інших ніж ті, для яких вони були передбачені).

Ліщина зазначає, що стосовно Станіслава Клиха, Володимира Балуха, Еміра-Усеїна Куку та Сергія Литвинова додатково подані заяви по Правилу 39 щодо надання належного медичного забезпечення та інформації щодо стану здоров’я.

Україна заявляє, що Росія утримує 71 політв’язня.

Ліщина повідомляв, що раніше до Європейського суду з прав людини подали дві заяви, що стосуються Криму. «Першою було подано заяву з перших годин, коли розгорталася окупація в 2014 році. Наступну заяву було подано в 2015 році, а цього року ЄСПЛ передав розгляд заяв до Великої палати, яка об’єднала ці заяви в одну. Наразі Велика палата ЄСПЛ розглядає одну заяву, яка стосується Криму», – нагадав Іван Ліщина.

Він також зазначив, що в 2014, 2015 і 2017 роках Україна подавала до суду додаткову інформацію щодо обставин анексії Криму, яка демонструвала механізм захоплення півострова.

Президент підписав закон про стимулювання діяльності сімейних фермерських господарств

Президент України Петро Порошенко підписав закон про стимулювання створення й діяльності сімейних фермерських господарств, інформує Адміністрація президента.

Згідно з повідомленням, закон спрямований на отримання офіційного статусу сільським населенням, яке працює на своїй землі, що дозволить легально продавати свою продукцію і отримати соціальний захист та право на пенсію.

«Зміни передбачають віднесення до платників єдиного податку четвертої групи фізичних осіб – підприємців, які організували фермерське господарство, за умови відповідності сукупності певних критеріїв та визначення особливостей їх державної реєстрації/анулювання реєстрації, податкового обліку й звітності, сплати єдиного податку тощо», – пояснюють в адміністрації.

В АП наголошують, що закон встановлює державну допомогу у сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (від 10% до 90% мінімального страхового внеску) для кожного із членів фермерського господарства впродовж 10 років за рахунок коштів державного бюджету України через механізм доплати на користь застрахованих осіб-членів сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Верховна Рада проголосувала за цей закон 10 липня.