Чехія надасть допомогу медикам із Білорусі

Уряд Чехії ухвалив рішення про надання допомоги медичним працівникам із Білорусі.

«Ситуація в Білорусі, на жаль, не покращується, і режим надалі переслідує людей», – заявив міністр внутрішніх справ Ян Гамачек.

Зокрема, в постанові уряду зазначено, що допомога білоруським медикам буде надана «в рамках реалізації гуманітарної програми з охорони здоров’я MEDEVAC у 2021 році».

З цією метою Міністерство внутрішніх справ і Міністерство охорони здоров’я Чехії переберуть на себе всі справи, пов’язані з забезпеченням білоруських медиків в’їзними документами, перекладачем, страхуванням, житлом, а також з їх транспортуванням із Білорусі до Чехії.

Чехія надає гуманітарну допомогу громадянам Білорусі не вперше. Минулого року країна прийняла на лікування й оздоровчі програми 60 білорусів із родинами, які постраждали протягом протестів проти режиму Олександра Лукашенка.

Гуманітарна програма MEDEVAC Міністерства внутрішніх справ Чехії була заснована в 1993 році. Її діяльність спрямована на надання медичної допомоги цивільним громадянам, які перебувають у важкому стані. Протягом понад 25 років MEDEVAC надала допомогу громадянам Іраку, Лівії, Сирії, Білорусі, України, Марокко, низки інших країн.

 

 

 

США подовжили дію договору СНО-3 – Державний департамент

Сполучені Штати продовжують дію Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь із Росією (відомий також як СНО-3 або New Start), повідомляє Державний департамент 3 лютого.

Цей крок, йдеться в повідомленні, став першим у втіленні обіцянки президента Джо Байдена «захистити американський народ від ядерної загрози, відновивши лідерство США в контролі над озброєнням та нерозповсюдженні».

Згідно з позицією Державного департаменту, подовження угоди дозволить Вашингтону контролювати обмеження російських міжконтинентальних балістичних ракетних комплексів, а також балістичних ракет підводних човнів до 6 лютого 2026 року.

Читайте також: Набув чинності договір про заборону ядерної зброї

«За оцінкою Сполучених Штатів, Російська Федерація виконувала свої зобов’язання за New Start щороку з того часу, як угода набула чинності в 2011 році. Особливо в часи напруги наявнсть обмежень російського міжконтинентального ядерного озброєння, які можна перевірити, стає критично важливою. Подовження угоди New START робить Сполучені Штати, їхніх союзників і партнерів, а також увесь світ безпечнішими. Нестримне ядерне змагання поставило б під загрозу для нас усіх», – йдеться в заяві Державного департаменту.

У відомстві додали, що планують також знайти механізми, аби стримати загрозу, яка надходить від дедалі більшого ядерного арсеналу Китаю.

29 січня президент Росії Володимир Путін підписав закон, який ратифікує продовження на п’ять років двостороннього договору зі США про заходи щодо подальшого скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь.

Читайте також: Це взагалі про той самий дзвінок? Чому повідомлення про розмову Байдена з Путіним настільки різні

СНО-3, також відомий як New START, був підписаний терміном на 10 років у Празі навесні 2010 року. Він вступив в силу 5 лютого 2011 року, відповідно термін його дії закінчується 5-го числа наступного місяця. Це останній з чинних між Москвою і Вашингтоном договорів про контроль за ядерними озброєннями.

СНО-3 передбачає, що кожна зі сторін скорочує свої запаси ядерних боєзарядів до 1550 одиниць, і до 700 одиниць для розгорнутих носіїв – міжконтинентальних балістичних ракет, балістичних ракет підводних човнів і важких бомбардувальників.

Ув’язнення Навального «неприйнятне» і «політично вмотивоване» – Євросоюз

Служба Європейського Союзу з зовнішніх справ 3 лютого оприлюднила заяву, в якій засудила рішення російського суду ув’язнити опозиціонера Олексія Навального.

«Європейський Союз засуджує рішення російської влади ув’язнити пана Навального та вважає його неприйнятним, адже воно політично вмотивоване і суперечить міжнародним зобов’язанням Росії щодо прав людини», – стверджують у зовнішньополітичному відомстві.

Євросоюз нагадує, що вже неодноразово закликав російську владу «поважати і забезпечувати права людини та рівність перед законом, в тому числі право на чесний суд».

«Ці події підтверджують тривалий негативний патер дедалі меншого простору для опозиції, громадянського суспільства та незалежних голосів у Російській Федерації. Європейський Союз повернеться до цього питання на прийдешній Ради закордонних справ і обговорить висновки щодо нього та можливі подальші дії», – йдеться в повідомленні.

Симоновський суд Москви 2 лютого ухвалив рішення відправити в колонію російського опозиційного політика Олексія Навального. Умовне покарання, яке він отримав в одній із кримінальних справ у 2014 році, було замінене на три з половиною роки колонії загального режиму.

Політик проведе в ув’язненні трохи менше, оскільки кілька місяців провів під домашнім арештом. Це його перший реальний термін.

Рішення суду може бути оскаржене.

Навального утримують у СІЗО, відколи він минулого місяця повернувся в Росію після лікування в Німеччині від отруєння «Новачком».

В Узбекистані заарештували блогера, який звинувачував владу у арештах блогерів

В Узбекистані співробітники органів безпеки затримали блогера Отабека Сатторі, який критикував місцеву владу. Про це його сестра повідомила місцевій службі Радіо Свобода.

Сатторі затримали 29 січня за звинуваченням у вимаганні. 1 лютого суд в місті Термезі заарештував його. За версією слідства, 40-річний блогер вимагав гроші і мобільний телефон у невідомих людей.

Сатторі – автор відеоблогу «Халк фікір» («Думка народу»), в якому різко критикує регіональну владу. В одному зі своїх недавніх постів Сатторі відкрито звинуватив місцеву владу в фабрикації кримінальних справ проти блогерів і пообіцяв висвітлювати корупцію серед посадових осіб, «незважаючи на репресії».

Його родичі заперечують висунуті звинувачення і вважають його сфабрикованими. Стаття про вимагання в Кримінальному кодексі Узбекистану передбачає покарання до трьох років ув’язнення.

Поліція М’янми висунула звинувачення проти усуненої від влади лідерки Аун Сан Су Чжі

Поліція М’янми висунула звинувачення проти усуненої від влади лідерки Аун Сан Су Чжі, вона буде перебувати під вартою до 15 лютого для розслідування.

Військові захопили владу у Бірмі 1 лютого, затримавши лауреата Нобелівської премії Су Чжі і перервавши перехід країни до демократії. Дії армії засудили Сполучені Штати та інші західні країни.

У звинуваченнях поліції, які були викладені у суді, 75-річну Су Чжі звинувачують у тому, що в її будинку під час обшуку знайшли рації, які нібито були ввезені незаконно та використовувалися без дозволу.

В окремому документі мовиться, що поліція висунула звинувачення поваленому президентові Віну М’їну щодо нібито порушення ним Закону про ліквідацію наслідків стихійних лих.

Читайте також: МЗС радить українцям утриматися від поїздок до М’янми після військового перевороту

1 лютого стало відомо, що військові М’янми здійснили переворот, затримавши фактичну лідерку країни Аун Сан Су Чжі та президента Він М’їна.

Відносини між цивільною владою і армією погіршилися після виборів у листопаді, які військові оголосили сфальсифікованими, бо на них зазнала значної поразки їхня Партія єднання і розвитку Союзу (офіційна назва держави – Республіка Союз М’янма). Парламент повинен був розпочати засідання 1 лютого після перемоги Національної ліги за демократію на виборах.

Військові М’янми, які правили державою Південно-Східної Азії протягом 50 років, зберігали значний політичний та економічний вплив і після приходу до влади Су Чжі на виборах 2015 року. Перед цим політикиня провела загалом кілька десятиліть під домашнім арештом.

 

Джефф Безос збирається залишити посаду виконавчого директора Amazon у 2021 році

Американський підприємець Джефф Безос збирається залишити посаду виконавчого директора Amazon у третьому кварталі 2021 року. CEO компанії має стати Енді Джессі.

«Коли ви дивитеся на наші фінансові результати, то ви насправді бачите довгострокові сукупні результати винаходів. Зараз я бачу Amazon найбільш інноваційним за всю історію, що робить час оптимальним для передачі управління», – сказав засновник Amazon.

У 2020 році чиста сума продажів Amazon зросла на 38% до 386,1 мільярда. Операційний дохід зріс до 22,9 мільярда порівняно з 14,5 мільярда у 2019 році.

У своєму листі до співробітників Безос повідомив, що планує сфокусуватися на фонді Day 1, фонді «Земля», аерокосмічній компанії Blue Origin, виданні The Washigton Post та своїх «інших пристрастях».

Джефф Безос заснував Amazon у 1994 році. Forbes називає Безоса найбагатшою людиною світу, оцінюючи його статки в 196,2 мільярда доларів. Bloomberg ставить його на друге місце після Ілона Маска зі статками в 197 мільярдів доларів.

 

Обвинувачення і захист Трампа представили свої аргументи Сенату

Представники нижньої палати Конгресу США, які виступають в якості обвинувачів на процесі імпічменту колишнього президента США Дональда Трампа, і його адвокати представили у вівторок в Сенат юридичні довідки з попереднім викладом своїх позицій на процесі, який повинен початися у Сенаті 9 січня.

В обвинувальному документі йдеться про те, що Трамп винен у підбурюванні до заколоту, в результаті якого 6 січня натовп мітингувальників увірвався до приміщення Конгресу і спробував зірвати процес затвердження обома палатами Конгресу результатів президентських виборів, на яких переміг Джо Байден. Обвинувачення наполягає на тому, що, закликавши під час мітингу своїх прихильників попрямувати до Конгресу і «повернути країну в свої руки», Трамп порушив президентську клятву і спробував підірвати демократичну систему.

Адвокати Трампа стверджують, що колишній президент не намагався зірвати процес затвердження результатів виборів, що його заяви на мітингу про фальсифікації результатів виборів захищені конституційним правом на свободу слова. Головний аргумент захисту Трампа полягає в тому, що спроба піддати імпічменту, тобто усунути від влади президента, який не перебуває при владі, є неконституційною.

Палата представників проголосувала за імпічмент Трампа 13 січня, але фінальне рішення про відсторонення президента від влади приймається верхньою палатою Конгресу після проведення суду в Сенаті. За імпічмент повинні проголосувати дві третини сенаторів, що малоймовірно, оскільки багато сенаторів-республіканців публічно оголосили, що суд над колишнім президентом суперечить конституції країни.

 

Раніше колишній президент США Дональд Трамп повідомив імена нових адвокатів, які представлятимуть його під час судового розгляду справи про імпічменту в Сенаті. Вони підтвердили свою участь увечері 31 січня, безпосередньо перед кінцевим терміном подачі відповіді на звинувачення.

Палата представників проголосувала за імпічмент Трампу 13 січня 232 голосами проти 197. Трамп – перший президент США, якому двічі оголошували імпічмент, і перший, на кого чекає судовий розгляд після завершення каденції.

Приводом ініціювати імпічмент став штурм Капітолію прихильниками Дональда Трампа 6 січня після мітингу в Вашингтоні. В будівлі в цей час відбувалася спільна сесія палат Конгресу, які мали затвердити перемогу демократа Джо Байдена на виборах президента. Членів Конгресу евакуювали з будівлі. Згодом Капітолій вдалося знову взяти під охорону. В ході штурму загинули п’ятеро людей.

 

Центр Москви оточений силовиками в очікуванні акції прихильників Навального

До Манежної площі в столиці Росії Москві стягнуті значні сили поліції – сотні співробітників Росгвардії і десятки одиниць спецтехніки, повідомляють очевидці.

Пушкінську площу повністю відгородили металевими парканами, навколо неї виставлене оточення. На вхід і вихід закриті чотири станції метрополітену «Охотний ряд», «Площа революції», «Олександрівський сад» і «Театральна».

Таким чином влада намагається запобігти акції протесту проти відправлення в колонію опозиційного політика Олексія Навального.

Перед цим штаб Олексія Навального закликав всіх прихильників російського опозиціонера вийти на Манежну площу в центрі Москви.

На 21:00 за київським часом було відомо про щонайменше 20 затриманих.

Прихильники Навального також збираються в центрі Санкт-Петербурга. Там також почалися затримання.

Симоновський суд Москви 2 лютого ухвалив рішення відправити в колонію російського опозиційного політика Олексія Навального. Умовне покарання, яке він отримав в одній із кримінальних справ у 2014 році, було замінене на три з половиною роки колонії загального режиму.

Політик проведе в ув’язненні трохи менше, оскільки кілька місяців провів під домашнім арештом. Це його перший реальний термін.

Рішення суду може бути оскаржене.

Навального утримують у СІЗО, відколи він минулого місяця повернувся в Росію після лікування в Німеччині від отруєння «Новачком».

Після заміни вироку Навальному в Росії затримані кілька сотень людей

У день суду в справі російського опозиціонера Олексія Навального 2 лютого в містах Росії затримала більше ніж 700 людей, повідомив правозахисний портал «ОВД-Инфо».

Наймасовіші затримання проходять у Санкт-Петербурзі і в центрі Москви, де відбувалося засідання суду. Після оголошення ухвали суду соратники Навального закликали прихильників виходити в центр міста, яке від ранку було перекрите і зайняте співробітниками силових органів.

За оцінками кореспондентів телеканалу «Настоящее время», в центр Москви вийшли кілька сотень людей. При затриманні протестуувальників поліцейські застосовували кийки. У Петербурзі, за даними місцевих ЗМІ, також застосовували електрошокери.

Симоновський суд Москви 2 лютого ухвалив рішення відправити в колонію російського опозиційного політика Олексія Навального. Умовне покарання, яке він отримав в одній із кримінальних справ у 2014 році, було замінене на три з половиною роки колонії загального режиму.

Політик проведе в ув’язненні трохи менше, оскільки кілька місяців провів під домашнім арештом. Це його перший реальний термін.

Рішення суду може бути оскаржене.

Навального утримують у СІЗО, відколи він минулого місяця повернувся в Росію після лікування в Німеччині від отруєння «Новачком».

 

 

США: під час рейду у Флориді вбито двох агентів ФБР, трьох поранено

Двох агентів Федерального бюро розслідувань США було вбито та ще трьох поранено під час перестрілки у Флориді.

Як повідомили у ФБР, перестрілка сталася, коли федеральні агенти прийшли з ордером на арешт у справі про жорстоке поводження з дітьми.

Підозрюваний, який забарикадувався у будинку і провів там кілька годин, також загинув у протистоянні.

Спеціальний агент ФБР Майкл Леверок заявив, що двоє агентів госпіталізовані, їхній стан стабільний. Про стан третього пораненого ФБР-івця не повідомляється.

За повідомленнями місцевих ЗМІ, підозрюваний був забарикадований в будинку в престижному районі міста Санрайз, неподалік від Маямі, протягом кількох годин до початку перестрілки. Стверджується, що він застрелився.

Газета Miami Herald повідомляє, що агенти ФБР хотіли отримати доступ до комп’ютера підозрюваного і інших доказів у справі, що стосувалася дитячої порнографії.

Суд у Росії вирішив відправити Навального в колонію

Симоновський суд Москви 2 лютого ухвалив рішення відправити в колонію російського опозиційного політика Олексія Навального.

Умовне покарання, яке він отримав в одній із кримінальних справ у 2014 році, було замінене на три з половиною роки колонії загального режиму.

На засіданні 2 лютого суддя вирішила задовольнити відповідне клопотання російських тюремників, які просили змінити Навальному умовне покарання на ув’язнення терміном три з половиною роки у справі «Ів-Роше», заявляючи, що він порушив умови випробувального терміну. Навальний це заперечував і просив суд звільнити його.

Політик проведе в ув’язненні трохи менше, оскільки кілька місяців провів під домашнім арештом. Це його перший реальний термін.

Рішення суду може бути оскаржене.

Навального утримують у СІЗО, відколи він минулого місяця повернувся в Росію після лікування в Німеччині від отруєння «Новачком». 

Російського опозиціонера в 2014 році засудили за звинуваченням у шахрайстві до трьох із половиною років позбавлення волі умовно, з випробувальним терміном на п’ять років (потім його продовжили ще на рік). Саму справу і вирок Навальний вважає політично вмотивованими.

У 2017 році Європейський суд із прав людини ухвалив, що так звана справа «Ів Роше» про шахрайство порушила право Навального на справедливий розгляд. Навальному виплатили компенсацію. При цьому Верховний суд Росії визнав вирок законним і відмовився його змінювати.

За два дні до закінчення продовженого випробувального терміну – 28 грудня 2020 року – Федеральна служба Росії з виконання покарань викликала Навального для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію в Москві для реєстрації. Він у цей час перебував у Німеччині, де проходив реабілітацію після спроби отруєння. 29 грудня ФСВП звернулася до суду з проханням замінити Навальному умовний термін на реальний.

Адвокати Навального і сам політик в суді 2 лютого доводили, що повідомили ФСВП про його перебування в Німеччині з поважної причини. Представник ФСВП заявляв, що у Навального були й інші порушення. Прокуратура підтримала заміну умовного терміну на реальний.

Навальний виступив в суді з політичною промовою, звинувативши президента Росії Володимира Путіна як в своєму отруєнні, так і в кримінальному переслідуванні.

Затримання Навального і його утримання в СІЗО викликало обурення його прихильників. 23 січня і 31 січня в багатьох містах Росії пройшли не узгоджені з владою акції за його звільнення, в них брали участь десятки, а за деякими оцінками – сотні тисяч людей. 

Після акції 31 січня було затримано понад 5,5 тисяч людей. Багатьох із них відправили під адміністративний арешт. Також порушено кілька кримінальних справ.

Прихильники Навального також намагалися пройти до будівлі Мосміськсуду, де проходив суд. Квартал, однак, був перекритий поліцією. За даними правозахисного порталу «ОВД-Инфо», до вечора було затримано більше ніж 300 людей.

Країни Заходу раніше засудили кримінальне переслідування Навального. Від влади Росії також вимагають розслідувати його отруєння. На суд прийшли представники дипломатичних місій понад 10 держав, головним чином європейських. Представниця МЗС Росії Марія Захарова угледіла в цьому спробу втручання у внутрішні справи.

 

В Іспанії другий рік поспіль скасовують фестиваль «Сан-Фермін» з забігами биків

У іспанському регіоні Наварра оголосили про скасування знаменитого щорічного фестивалю «Сан-Фермін» з забігами биків.

Фестиваль у Памплоні скасовують другий рік поспіль через пандемію коронавірусу. Минулого року місцеві жителі вдягали традиційний білий одяг та червоні шийні хустки, щоб відзначити початок фестивалю, та традиційних популярних вечірок не було.

До торішнього скасування, востаннє фестиваль скасовували під час громадянської війни в Іспанії у 30-х роках минулого століття.

Станом на 2 лютого, за даними Університету Джонса Гопкінса, в Іспанії виявили понад 2,8 млн інфікованих коронавірусом, померли понад 59 тисяч хворих.

 

У Росії починається суд над Навальним (трансляція)

2 лютого Московський міський суд Росії розглядає справу опозиціонера Олексія Навального. Федеральна служба Росії з виконання покарань просить замінити йому умовний термін ув’язнення на реальний.

Прихильники Навального закликають російських громадян виходити на акції протесту в день суду.

Слухання відбудуться після того, як у минулі й позаминулі вихідні десятки тисяч росіян виходили на акції на підтримку Навального, попри жорстокі дії поліції, яка затримала рекордну кількість протестувальників, зокрема, дружину Навального, Юлію, і більшість його близьких соратників.

Читайте також: США розглянуть можливість нових санкцій проти Росії через придушення мирних протестів – Блінкен

Міністерство внутрішніх справ Росії повідомило, що 2 лютого на час судового засідання поліція перекриє кілька вулиць, що ведуть до Московського міського суду. Засідання у справі Навального призначене на 10:00 (9:00 за київським часом). У МВС Росії заявили, що вулиці перекриють за годину до цього.

Журналісти Української служби Радіо Свобода стежать за подіями у Москві, дивіться онлайн-трансляцію тут:

На виїзному засіданні суду 18 січня в будівлі відділення поліції в Хімках Навального заарештували на 30 діб і відправили в СІЗО. Напередодні опозиціонер прилетів до Москви з Німеччини, де від серпня проходив лікування після отруєння «Новачком» 3 Росії.

ФСВП 29 грудня оголосила Навального в розшук, заявивши, що він порушив правила випробувального терміну.

Після арешту політика його прихильники вже двічі збиралися на мітинги на його захист – 23 і 31 січня.

На цих акціях проходили масові затримання, зокрема 31 січня, за даними правозахисників, затримали 5600 людей, повідомляли про використання поліцією кийків і електрошокерів.

 

SpaceX планує відправити в космос перший цивільний екіпаж

Компанія SpaceX планує пізніше цього року відправити в космос чотирьох цивільних людей у рамках «першої в світі комерційної місії космонавтів на орбіті». Про це SpaceX повідомила 2 лютого.

Космічним кораблем компанії керуватиме Джаред Ісаакман, засновник і генеральний директор приватної компанії з обробки платежів Shift4 Payments.

Американський бізнесмен-мільярдер планує подарувати три місця в капсулі SpaceX Dragon представникам громадськості, які «будуть обрані, щоб репрезентувати засадничі цінності лідерства, надії, щедрості та процвітання».

Читайте також: SpaceX запустила у космос ракету з найбільшим корисним навантаженням в історії

Ісаакман заявив, що має на меті використати приватну поїздку, аби зібрати 200 мільйонів доларів для дитячої дослідницької лікарні Сент-Джуд, яка займається лікуванням раку та дитячих захворювань.

За планами SpaceX, екіпаж на кілька днів вийде на орбіту Землі десь у четвертому кварталі цього року, стартувавши з Космічного центру Кеннеді у Флориді, який належить NASA.

Напередодні місії SpaceX забезпечить комерційну підготовку астронавтів на ракеті-носії Falcon 9 та космічному кораблі Dragon, а також навчання з готовності до надзвичайних ситуацій.

По завершенню місії Dragon знову ввійде в атмосферу Землі для м’якої посадки на воді біля узбережжя Флориди.

Соратники Навального скликають акцію в день суду над ним

Соратники російського опозиціонера Олексія Навального закликають його прихильників зібратися 2 лютого біля Московського міського суду, де розглядатимуть клопотання Федеральної служби Росії з виконання покарань про зміну йому умовного терміну на реальний.

Слухання відбудуться після того, як у минулі й позаминулі вихідні десятки тисяч росіян виходили на акції на підтримку Навального, попри жорстокі дії поліції, яка затримала рекордну кількість протестувальників, зокрема, дружину Навального, Юлію, і більшість його близьких соратників.

«Без вашої допомоги ми не зможемо протистояти беззаконню влади», – заявила команда політика у соцмережах 1 лютого.

Тим часом, Міністерство внутрішніх справ Росії повідомило, що 2 лютого на час судового засідання поліція перекриє кілька вулиць, що ведуть до Московського міського суду.

Засідання у справі Навального призначене на 10:00 (9:00 за київським часом). У МВС Росії заявили, що вулиці перекриють за годину до цього.

Раніше Генпрокуратура Росії заявила, що вважає обґрунтованою вимогу Федеральної служби з виконання покарань про заміну умовного терміну Навальному на реальний у справі «Ів Роше», яку вважають політично мотивованою.

Відомство має намір відстоювати свою позицію в суді.

На виїзному засіданні суду 18 січня в будівлі відділення поліції в Хімках Навального заарештували на 30 діб і відправили в СІЗО. Напередодні опозиціонер прилетів до Москви з Німеччини, де від серпня проходив лікування після отруєння «Новачком» 3 Росії.

ФСВП 29 грудня оголосила Навального в розшук, заявивши, що він порушив правила випробувального терміну.

Після арешту політика його прихильники вже двічі збиралися на мітинги на його захист – 23 і 31 січня.

На цих акціях проходили масові затримання, зокрема 31 січня, за даними правозахисників, затримали 5600 людей, повідомляли про використання поліцією кийків і електрошокерів.

Засідання у справі Навального перенесли в Московський міськсуд. Опозиціонер буде присутній там особисто

Симоновський районний суд Москви 2 лютого розглядатиме клопотання Федеральної служби Росії з виконання покарань про заміну Олексію Навальному умовного терміну на реальний на виїзному засіданні в будівлі Московського міського суду. Російський опозиціонер буде присутній на засіданні особисто, а не по відеозв’язку з СІЗО, як це було раніше.

Перенесення розгляду справи в Мосміськсуд пов’язане з великою кількістю заявок від журналістів на акредитацію, повідомляє «МБХ медіа».

На засідання пустять тільки учасників процесу і представників ЗМІ.

Раніше Генпрокуратура Росії заявила, що вважає обґрунтованою вимогу Федеральної служби з виконання покарань про заміну умовного терміну Навальному на реальний у справі «Ів Роше».

Відомство має намір відстоювати свою позицію в суді.

На виїзному засіданні суду 18 січня в будівлі відділення поліції в Хімках Навального заарештували на 30 діб і відправили в СІЗО. Напередодні опозиціонер прилетів до Москви з Німеччини, де від серпня проходив лікування після отруєння «Новачком» 3 Росії.

ФСВП 29 грудня оголосила Навального в розшук, заявивши, що він порушив правила випробувального терміну.

Після арешту політика його прихильники вже двічі збиралися на мітинги на його захист – 23 і 31 січня.

На цих акціях проходили масові затримання – рекордні в історії сучасної Росії.

Росія: речницю Навального відправили під домашній арешт

Басманний суд Москви відправив речницю опозиціонера Олексія Навального Кіру Ярмиш під домашній арешт до 23 березня.

Цей запобіжний захід вимагав Слідчий комітет Росії, стверджуючи, що Ярмиш порушила заходи безпеки та охорони праці, вжиті для припинення розповсюдження коронавірусу, закликаючи до масових акцій протесту на підтримку Навального.

Ярмиш та ще кількох соратників Навального затримали 21 січня. 2 січня суд відправив її під арешт на дев’ять днів.

Під домашній арешт за подібними звинуваченнями раніше також потрапили брат Олексія Навального Олег, адвокат Фонду боротьби з корупцією Любов Сокол та координатор московського штабу Навального Олег Степанов.

 

Навальний перебуває в московському СІЗО «Матроська тиша». Його затримали 17 січня 2021 року в аеропорту відразу після повернення з Берліна, де він проходив лікування та реабілітацію після отруєння. Згодом його заарештували на 30 діб.

Затримання і арешт Навального пов’язані з вимогою Федеральної служби виконання покарань замінити йому умовний термін у справі «Ів Роше» на реальний. На думку відомства, політик ухилявся від виконання зобов’язань умовно засудженого. Засідання суду за заявою служби призначене на 2 лютого.

 

ЄСПЛ повідомив Росію про позов Навального у справі про його отруєння

Європейський суд з прав людини повідомив представника Росії про прийняття до розгляду справи про отруєння опозиційного політика Олексія Навального.

Скарга Навального була подана в суд на наступний день після його госпіталізації в Омську в серпні 2020 року, випливає з опублікованого судом документу. У ній адвокати Навального вимагають визнати, що стосовно нього була порушена друга стаття Європейської конвенції з прав людини, яка декларує право на життя. У жовтні стало відомо, що вона доповнена і прийнята до розгляду.

Як заявив глава російської правозахисної групи «Агора» Павло Чіков, суд вимагає від Росії пояснень, зокрема, чи виконала влада зобов’язання ефективно розслідувати справу про отруєння.

Раніше суд у Томську визнав законною відмову слідчих порушувати кримінальну справу за підозрою в отруєнні Навального. Суд також відмовив у вимозі зобов’язати органи слідства порушити кримінальну справу, а також не став зобов’язувати МВС повернути Навальному особисті речі, в тому числі одяг, в якому він був, коли відчув себе погано 20 серпня. Сам Навальний вважає цей одяг важливим доказом, оскільки на ньому могли залишитися сліди отруйної речовини.

Трамп представив нових адвокатів, які захищатимуть його в справі про імпічмент

Колишній президент США Дональд Трамп повідомив імена нових адвокатів, які представлятимуть його під час судового розгляду справи про імпічменту в Сенаті. Вони підтвердили свою участь увечері 31 січня, безпосередньо перед кінцевим терміном подачі відповіді на звинувачення.

Трампа захищатимуть Девід Шон, який часто коментує юридичні питання на телебаченні, та колишній окружний прокурор штату Пенсильванія Брюс Кастор. Вони долучилися до його захисту після того, як усі п’ять членів першої команди юристів розійшлися з експрезидентом днем раніше через розбіжності в стратегії захисту.

Згідно з заявою Трампа, Девід Шон та Брюс Кастор – «високоповажні судові адвокати», які мають досвід у кримінальному праві та захисті.

Читайте також: Поразка Трампа і Республіканська партія США: який шлях оберуть республіканці?

Кастор раніше зазнав критики за своє рішення не звинувачувати актора Білла Косбі у справі про сексуальні злочини. Шон представляв союзника Трампа Роджера Стоуна. Також він заявляв, що вів переговори про приєднання до юридичної команди фінансиста Джеффрі Епстайна в 2019 році, доки той не наклав на себе руки у в’язниці, де перебував за звинуваченнями в секс-торгівлі неповнолітніми дівчатами.

Кастор, коментуючи приєднання до команди Трампа, заявив, що справа проти нього буде «випробуванням Конституції».

«Це документ, написаний на століття, і він знову і знову тріумфуватиме над партійністю», – заявив колишній окружний прокурор Кастор.

Дедалі вищою є ймовірність, що Трамп уникне засудження через підтримку в Сенаті через підтримку Республіканської партії – всі сенатори-однопартійці, окрім республіканців, уже підтримали спробу закрити справу на конституційних підставах, заявляючи, що неможливо оголосити імпічмент президенту, каденція якого закінчилася.

Читайте також: У змові щодо штурму Капітолію звинуватили членів ультраправого руху «Хранителі клятви»: чи знайшло ФБР докази спланованості?

Розгляд справи про імпічмент планується розпочати 9 лютого, а досудове засідання Трампа відбудеться днем раніше.

Палата представників проголосувала за імпічмент Трампу 13 січня 232 голосами проти 197. Трамп – перший президент США, якому двічі оголошували імпічмент, і перший, на кого чекає судовий розгляд після завершення каденції.

Приводом ініціювати імпічмент став штурм Капітолію прихильниками Дональда Трампа 6 січня після мітингу в Вашингтоні. В будівлі в цей час відбувалася спільна сесія палат Конгресу, які мали затвердити перемогу демократа Джо Байдена на виборах президента. Членів Конгресу евакуювали з будівлі. Згодом Капітолій вдалося знову взяти під охорону. В ході штурму загинули п’ятеро людей.

Переворот у М’янмі: військові заарештували президента та Аун Сан Су Чжі

Впливові військові М’янми здійснили переворот, затримавши фактичну лідерку країни Аун Сан Су Чжі та інших лідерів правлячої партії в ході ранкового рейду 1 лютого.

Підконтрольний армії канал Myawaddy 1 лютого оголосив однорічний надзвичайний стан для збереження «стабільності» на тлі суперечок щодо виборів.

Згідно з заявою, новим виконувачем обов’язків президента став колишній генерал М’їн Све, який був першим віцепрезидентом. Також старший генерал Мін Аун Хлайн, головнокомандувач Збройних сил, отримав контроль над «законодавством, адміністрацією та судовою владою».

Це повідомлення пролунало через кілька годин після того, як військові затримали Аун Сан Су Чжі, яка мала посаду «державного радника» – де-факто голови уряду, президента Він М’їна та інших вищих діячів правлячої Національної ліги за демократію (НЛД).

Сполучені Штати, Австралія й інші країни висловили стривоженість через переворот і затримання цивільних лідерів уряду.

Державний переворот відбувся на тлі зростання напруженості між урядом і військовими керівниками протягом останніх тижнів, що викликало чутки про можливий путч.

Відносини між цивільною владою і армією погіршилися після виборів у листопаді, які військові оголосили сфальсифікованими, бо на них зазнала значної поразки їхня Партія єднання і розвитку Союзу (офіційна назва держави – Республіка Союз М’янма). Парламент повинен був розпочати засідання 1 лютого після перемоги НЛД на виборах.

Читайте також: США оприлюднили перелік країн-порушниць релігійної свободи

Військові М’янми, які правили державою Південно-Східної Азії протягом 50 років, зберігали значний політичний та економічний вплив і після приходу до влади Су Чжі на виборах 2015 року. Перед цим політикиня провела загалом кілька десятиліть під домашнім арештом.

Втім, міжнародна репутація лауреатки Нобелівської премії миру 1991 року зазнала удару після того, як сотні тисяч мусульман-рохінджа були переселені, тисячі – вбиті в ході армійських операцій з 2017 року в західному штаті Ракхайн.

Армія заявляла, що її дії були спрямовані на ісламських екстремістів, але правозахисні організації звинуватили М’янму в проведенні етнічних чисток.

Відповідно до угоди про розподіл влади, яка допомогла країні перейти до крихкої демократії, у конституції передбачено 25 відсотків місць у парламенті для військових автоматично. Вони також контролюють посади трьох ключових силових міністерств.

Папа Римський встановив у церкві День дідусів, бабусь і похилих віком

Папа Римський Франциск встановив у Католицькій церкві Всесвітній день дідусів, бабусь і похилих віком. Як повідомила Ватиканська служба новин, він відзначатиметься в четверту неділю липня.

Папа Франциск оголосив про це 31 січня.

«Старість – це дар, а похилі віком – сполучна ланка між різними поколіннями, щоб передавати молоді досвід життя та віри. Дідусі й бабусі часто є забутими, й ми забуваємо про це багатство, щоб зберегти коріння та передавати його. І тому я вирішив установити Всесвітній день дідусів, бабусь і похилих віком, що кожного року відзначатиметься в усій Церкві в четверту неділю липня, в близькості до літургійного спогадування святих Йоакима та Анни, дідуся й бабусі Ісуса», – сказав він.

«Важливо, щоб дідусі й бабусі зустрічалися з внуками, а внуки – з дідусями й бабусями, бо… дідусі й бабусі перед внуками мріятимуть, матимуть видіння, а молоді, черпаючи сили від дідусів і бабусь, прямуватимуть далі, пророкуватимуть», – додав папа.

Як повідомили в Ватикані, на цьогорічний день дідусів і бабусь, що припадає на 25 липня, папа має намір особисто провести службу Божу в базиліці Святого Петра, якщо це дозволять чинні на той час протиепідеміологічні заходи.

День святих Йоакима і Анни, дідуся й бабусі Ісуса Христа, відзначається за григоріанським календарем, якого дотримується Римо-Католицька церква, 26 липня.

Українська греко-католицька церква, що є частиною світової Католицької церкви, користується юліанським календарем, який нині відстає від григоріанського на 13 днів.

Рекордні затримання на протестах у Росії: понад п’ять тисяч. У світі вимагають звільнити їх

У Росії й окупованому нею Криму за результатами розгонів акцій протесту і підтримки арештованого критика Кремля Олексія Навального 31 січня правозахисники повідомляють більш ніж про 5 тисяч 100 затриманих. Це рекордне число за тривалий час.

Російський правозахисний портал «ОВД-Инфо», який відстежує долю затриманих на акціях протесту, наразі повідомляє вже про 5135 затриманих майже в 90 містах по всій Росії, а також у Криму. Таким чином, число затриманих значно перевищило кількість тих, кого затримали на попередніх аналогічних акціях на підтримку Навального по всій Росії понад тиждень тому, 23 січня – тоді їх було понад 4 тисячі.

Нинішня кількість затримань – найбільша за один день, відколи «ОВД-Инфо» почав свій моніторинг десятиліття тому.

Найбільше затриманих – у двох найбільших містах Росії, столиці Москві (1653) і Санкт-Петербурзі (1159). Ще в п’яти містах від сотні до двохсот затриманих.

Також повідомляють про більш ніж сто затриманих журналістів і інших працівників засобів інформації.

Частину затриманих уже відпустили.

Офіційно влада Росії не підсумовувала своєї позиції щодо затриманих.

За повідомленнями, в перебігу розгону акцій поліція застосовувала грубу силу, а також електрошокери. Є потерпілі, але їхнє число ще не відоме.

До критики дій російської влади приєдналися Європейський союз і правозахисні організації.

Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель написав у твітері: «Глибоко шкодую через масові затримання і несумірне застосування сили проти демонстрантів і журналістів у Росії, що знову сталися сьогодні. Люди повинні мати можливість здійснювати своє право на демонстрації без побоювань про репресії. Росія має виконувати свої міжнародні зобов’язання».

Із 4 по 6 лютого наразі запланований візит Борреля до Росії для його зустрічей із представниками влади країни і громадянського суспільства. Його вже закликали скасувати цей візит.

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International заявила, що всі мирні демонстранти, затримані в Москві й інших містах Росії, мають бути негайно і безумовно звільнені, а всі випадки незаконного застосування сили з боку поліції мають бути оперативно і ефективно розслідувані.

Раніше 31 січня дії російської влади різко розкритикували в США.

«США засуджують постійне застосування суворої тактики проти мирних демонстрантів і журналістів із боку російської влади другий тиждень поспіль. Ми знову закликаємо Росію звільнити затриманих за те, що вони здійснювали свої права людини, включно з Олексієм Навальним», – написав у твітері державний секретар США Антоні Блінкен.

У Москві у відповідь звинуватили США у «грубому втручанні у внутрішні справи Росії». «Підтримка порушення закону держсекретарем США Блінкеном – іще одне підтвердження залаштункової ролі Вашингтону», – заявили в Міністерстві закордонних справ Росії, не пояснивши, де вони знайшли таку «підтримку» в словах голови Держдепартаменту.

Олексій Навальний, російський опозиційний діяч, викривач корупції в російській владі і критик Кремля, був затриманий 17 січня відразу після повернення з Німеччини, де він проходив лікування і реабілітацію після спроби отруїти його російською бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «новачок».

Його звинувачують у тому, що під час лікування він не з’явився до інспектора, як передбачають його обов’язки як умовно засудженого. Йдеться про умовний вирок 2014 року в справі за звинуваченням у фінансових зловживаннях, яку Навальний і його соратники називають політично мотивованою, а Європейський суд із прав людини визнав, що вирок було винесено з порушенням прав Навального.

Суд над ним призначений на 2 лютого. Припускають, що його можуть тепер засудити до реального позбавлення волі на термін до 3 з половиною років.

Навальний і його соратники закликали людей вийти на демонстрації 23 січня, а потім 31 січня. Влада Росії попереджала, що ці акції будуть незаконними і що їх будуть припиняти з застосуванням сили.

Акції протесту в Білорусі: майже 170 затриманих

У перебігу мирних акцій протесту в Білорусі були затримані майже 170 їхніх учасників, повідомляють правозахисники. Частину затриманих уже відпустили.

Правозахисний центр «Весна» наводить на цей час прізвища 167 затриманих, головно в столиці Мінську: з них повідомляють про двох затриманих у Гродні і одну людину в Новогрудку.

Інші активісти подають прізвища 168 затриманих тільки в Мінську.

Це був уже 176-й день протестів у Білорусі, повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода.

Цього дня демонстранти змінили тактику. Попередніми кількома місяцями їхні акції відбувалися переважно на околицях, відносно нечисленні і одночасно в різних місцях як «дворові марші».

Нині ж у Мінську, крім цих уже традиційних «дворових маршів» із біло-червоно-білими прапорами, кілька тисяч демонстрантів також вийшли на «прогулянку» самим центром міста. При цьому учасники цієї «прогулянки» були без політичних гасел і національної символіки, щоб не давати міліції формальних приводів для затримань, – але це не допомогло.

Серед затриманих цього дня опинилася і швейцарська журналістка Люція Чиркі, яка має належну акредитацію для роботи в Білорусі; через кілька годин її відпустили після дипломатичного втручання МЗС Швейцарії.

Також 31 січня Генеральна прокуратура Білорусі повідомила, що буде пропонувати посилення відповідальності за «екстремістську діяльність», до якої фактично залічують усі виступи проти чинної влади країни, як і за будь-яке «сприяння» такій діяльності – за яке, зокрема, будуть вважати і використання «екстремістської символіки».

Тим часом 29 січня в Генпрокуратурі країни вже повідомляли, що до неї надійшло «колективне звернення» близько сотні громадян, які просять відомство визнати екстремістським біло-червоно-білий національний прапор Білорусі, який нині є головним символом противладних демонстрантів. Як сказала тоді речниця відомства, там тепер готують пакет документів про визнання цього прапора й іншої білоруської національної символіки «екстремістськими» – що перетворить цю символіку на офіційно заборонену, а її використання на кримінальний злочин.

Нині ця символіка, яку широко використовують демонстранти, є лише «незареєстрованою», і її використання переслідується у вигляді притягнення до відповідальності за адміністративним законодавством.

Протести в Білорусі спалахнули в день президентських виборів 9 серпня 2020 року, коли були повідомлені перші результати, озвучені владою. Відтоді ці протести тривають практично щодня, найбільші відбуваються зазвичай на вихідні. І в Білорусі, і у світі широко вважають, що офіційні результати виборів були сфальсифіковані.

Демонстранти виступають із єдиними вимогами: відставки Олександра Лукашенка, який називає себе переобраним президентом Білорусі, проведення нових чесних президентських виборів, а також звільнення всіх політичних в’язнів і притягнення до відповідальності винних у побиттях і катуваннях затриманих учасників протестів.

За час протестів у Білорусі, за оцінками правозахисників, пройшли через затримання й арешти близько 33 тисяч людей. Сотні людей заявили про катування й жорстоке поводження з боку силовиків. Кілька людей унаслідок жорстоких дій силовиків при розгонах протестів загинули.

У Росії число затриманих перевищило чотири тисячі сто

У Росії і в окупованому нею Криму число затриманих учасників акцій підтримки арештованого критика Кремля Олексія Навального, про кого відомо на цей час, перевищило чотири тисячі сто, і це число вочевидь не повне. Хоча офіційно марші завершилися, люди, зокрема в Москві, ще розходяться, і в деяких місцях іще стаються сутички з силовиками.

Російський правозахисний портал «ОВД-Инфо», який відстежує долю затриманих на акціях протесту, наразі повідомляє про 4132 затриманих у 85 містах по всій Росії, а також у Криму. Таким чином, число затриманих уже перевищило кількість тих, кого затримали на попередніх аналогічних акціях на підтримку Навального по всій Росії понад тиждень тому, 23 січня – тоді їх було понад 4 тисячі. Цифри щодо затриманих на сайті весь час зростають.

Найбільше затриманих – у двох найбільших містах Росії, столиці Москві (1220) і Санкт-Петербурзі (890). Ще в п’яти містах більш ніж по сотні затриманих.

Також, за даними «ОВД-Инфо», станом на 17.05 московського часу (16.05 за Києвом) було затримано принаймні 82 журналісти в 31 місті Росії. Серед них був і журналіст-дописувач Радіо Свобода.

Уже після появи цієї інформації надійшли повідомлення про затримання ще кількох журналістів.

Також серед затриманих, за повідомленнями, і дружина діяча Юлія Навальна.

Влада на цей час не наводить офіційних цифр щодо затриманих.

Як повідомляють, у перебігу розгону акцій поліція застосовувала грубу силу, а також електрошокери. Є потерпілі, але їхнє число ще не відоме.

Також акції на підтримку Навального відбувалися й в інших країнах світу.

Нинішні дії російських силовиків розкритикували, зокрема, у США.

«США засуджують постійне застосування суворої тактики проти мирних демонстрантів і журналістів із боку російської влади другий тиждень поспіль. Ми знову закликаємо Росію звільнити затриманих за те, що вони здійснювали свої права людини, включно з Олексієм Навальним», – написав у твітері державний секретар США Антоні Блінкен.

Олексій Навальний, російський опозиційний діяч, викривач корупції в російській владі і критик Кремля, був затриманий 17 січня відразу після повернення з Німеччини, де він проходив лікування і реабілітацію після спроби отруїти його російською бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «новачок».

Його звинувачують у тому, що під час лікування він не з’явився до інспектора, як передбачають його обов’язки як умовно засудженого. Йдеться про умовний вирок 2014 року в справі за звинуваченням у фінансових зловживаннях, яку Навальний і його соратники називають політично мотивованою, а Європейський суд із прав людини визнав, що вирок було винесено з порушенням прав Навального.

Суд над ним призначений на 2 лютого. Припускають, що його можуть тепер засудити до реального позбавлення волі на термін до 3 з половиною років.

Навальний і його соратники закликали людей вийти на демонстрації 23 січня, а потім 31 січня. Влада Росії попереджала, що вони будуть незаконними і що їх будуть припиняти з застосуванням сили.

Фермери в Індії протестують через реформу агросектору – прем’єр заявляє про «образу країни»

Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді 31 січня пообіцяв продовжувати реформу сільського господарства. За заявою Моді, протестувальники-фермери, які штурмували Червоний форт у Делі у День Республіки, завдали «образи» країні.

Це були перші публічні коментарі Моді про багатомісячні протести фермерів, які за останні тиждень загострилися.

«Марш тракторів» 26 січня переріс у насильство, коли деякі учасники акцій відхилились від попередньо узгоджених маршрутів, вступили в сутички з поліцією й увірвалися до історичного комплексу Червоний Форт у Делі. Одна людина загинула, сотні зазнали поранень.

«Країна була засмучена образою Триколору (індійського прапору – ред.) 26 січня в Делі. Уряд прагне модернізувати сільське господарство і також робить багато кроків у цьому напрямку», – сказав Моді в радіозверненні 31 січня.

Читайте також: Родичі викраденого в Афганістані американця закликають Байдена не виводити війська до його звільнення

Лідери протесту заперечують свою відповідальність за насильство. Вони кажуть, що його викликала меншість учасників параду, додавши, що уряд залишив відкритою можливість для відновлення переговорів між двома сторонами.

30 січня Моді заявив лідерам опозиційних партій, що пропозиція заморозити закони на 18 місяців все ще існує.

Десятки тисяч фермерів понад два місяці живуть у протестному таборі в околицях Делі. Вони протестують проти нових аграрних законів, стверджуючи, що дерегуляція приносить користь великим корпораціям за рахунок дрібних виробників. Уряд Моді наполягає на необхідності модернізації сільського господарства.

У сільському господарстві зайнято близько половини робочої сили Індії. Хвилювання серед приблизно 150 мільйонів землевласників є одним із найбільших викликів для уряду Моді з часу його приходу до влади в 2014 році.

Білорусь: у Мінську затримали понад 20 людей, в тому числі – журналістку зі Швейцарії

У центрі Мінська затримали понад 20 людей, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Серед затриманих – швейцарська журналістка Люция Чиркі, яка має акредитацію для праці в Білорусі. Причину затримання їй не повідомили, а її місце перебування наразі невідоме, повідомляє правозахисний центр «Весна».

Ініціатива «Списки затриманих» повідомляє про 15 затриманих станом на 16:00 за мінським часом (15:00 за Києвом).

Читайте також: Reuters: президент Литви висунув Світлану Тихановську на Нобелівську премію миру

За повідомленням місцевого каналу «Мотолько», затримання відбувалися на Жовтневій площі, автобуси силовиків стоять за Будинком уряду. Зокрема силовики викрали з вулиці пару молодих людей.

31 січня в Білорусі тривають районні акції протесту, найбільш активні відбуваються в Мінську, там же й найбільше затримань.

 

Держдеп засудив застосування сили проти протестувальників у Росії

Сполучені Штати засуджують застосування сили проти протестувальників у Росії, йдеться в заяві Державного департамента США 31 січня.

«США засуджують тривали застосування російською владою жорсткої тактики проти мирних протестувальників і журналістів другий тиждень поспіль», – йдеться в заяві американського зовнішньополітичного відомства.

Державний департамент закликає російську владу звільнити затриманих за «здійснення своїх прав людини», в тому числі – російського опозиціонера Олексія Навального.

Наразі відомо про щонайменше 2 тисячі затриманих під час масових протестів у Росії. В тому числі відомо про застосування електрошокерів проти протестувальників у Санкт-Петербурзі.

Велика Британія полегшує отримання свого громадянства для жителів Гонконгу

Велика Британія з 31 січня впроваджує новий візовий механізм, який відкриває мешканцям Гонконгу шлях до отримання свого громадянства.

Відтак кожен мешканець Гонконгу з паспортом «британця за кордоном» (BNO) та родичі, як вони утримують, можуть подавати заявки на візи, які дозволять їм жити та працювати в Об’єднаному королівстві, а через п’ять років претендувати на громадянство.

Колишня метрополія Гонокнгу анонсувала це нововведення минулого року у відповідь на запровадження закону «про національну безпеку» владою Китаю.

Велика Британія та Сполучені Штати критикували Пекін за цей закон та інші заходи, спрямовані на тиск на громадянські свободи. Лондон розцінює політику Китаю як порушення домовленостей, укладених при передачі регіону під його владу в 1997 році.

Читайте також: «Китайська кухня»: інформаційний вплив КНР в Україні

У відповідь на заяву Великої Британії влада Китаю та адміністрація Гонконга заявляли, що більше не визнаватимуть паспорти BNO з 31 січня.

Цей крок навряд чи матиме значний вплив, тому що більшість гонконгців використовують власні паспорти або ID, аби залишити місто.

Паспорти BNO доступні більше ніж 70% з 7,5-мільйонного населення Гонконгу.

Кількість заявок на ці паспорти зросла на більше ніж 300% з моменту запровадження закону про національну безпеку, запровадженого в липні минулого року. До середини січня з того часу зареєстрували 733 тисяч нових власників. Велика Британія прогнозує, що протягом наступного року до країни за новим механізмом прибудуть 154 тисячі гонконгців, а протягом п’яти років – 322 тисяч.

Читайте також: Зеленський затвердив нові санкції, зокрема проти китайського інвестора «Мотор Січі»

30 червня 2020 року Китай схвалив закон про національну безпеку Гонконгу. Документ дає право китайській владі припиняти дії, які будуть сприйняті ними як загроза національній безпеці. Крім того, закон поширює на автономію повноваження спецслужб континентального Китаю. Документ викликав черговий сплеск протестів у місті.

У США зробили обов’язковим носіння масок у всіх видах транспорту

Центри з контролю і профілактики захворювань США (CDC) оголосили про обов’язкове носіння захисних масок в усіх видах громадського транспорту. Про нове правило, що базується на указі президента Джо Байдена, виданому 21 січня, і покликане допомогти боротися з поширенням коронавірусного захворювання COVID-19, оголосили пізно ввечері 29 січня.

Розпорядження набуває чинності о 23:59 1 лютого (за київським часом це буде ранок 2 лютого).

Люди повинні будуть носити маску під час посадки, висадки і під час подорожі у будь-якому транспортному засобі до США чи в межах країни. Правило діятиме щодо пасажирів літаків, поїздів, метро, автобусів, таксі.

Згідно з розпорядженням, користувачі транспорту під час поїздки мають носити маску, що прикриває ніс і рот. Крім того, розпорядження стосується очікувальних зон, зокрема, аеропортів, залізничних платформ і станцій метро.

Це «захистить американців і дасть впевненість, що ми зможемо знову подорожувати безпечно навіть під час цієї пандемії», заявили у CDC.

Згідно з рішенням, відмова носити маску є порушенням федерального законодавства.

США перебувають на першому місці в світі за кількістю інфікованих та померлих від COVID-19 – число жертв інфекції перевищило 400 тисяч.

Ще в грудні Джо Байден заявляв, що після вступу на посаду попросить американців носити захисні маски протягом його перших 100 днів президентства.

Американські органи охорони здоров’я заявляють, що носіння маски забезпечує певний захист людині, яка її вдягає, і допомагає зменшити передачу вірусу від заражених людей.

Авіакомпанії, аеропорти і більшість громадського транспорту в країні вже вимагали носіння масок.

Крім того, згідно з даними Американської асоціації пенсіонерів, 37 штатів і столиця Вашингтон видали розпорядження про носіння масок у громадських місцях.

Рішення штатів різняться, але, як правило, вони вимагають, щоб люди носили маски в закритих громадських приміщеннях і на відкритому повітрі, коли не можуть тримати 2-метрову дистанцію від інших.