Новий керівник Абхазії, сепаратистського регіону Грузії, 23 квітня на церемонії складення присяги пообіцяв тіснішу співпрацю з Росією.

«Ми будемо активніше працювати з братньою Росією над усіма аспектами двостороннього, рівноправного та взаємовигідного співробітництва», – сказав Аслан Бжанія, термін повноважень якого складає п’ять років.

Бжанія 22 березня став переможцем голосування, яке міністр закордонних справ Грузії назвав «незаконним і таким, що повністю суперечить міжнародному праву».

Абхазія оголосила незалежність від Грузії в 1992 році, після цього розпочалася війна між підтримуваними Москвою сепаратистами та грузинською армією.

Росія визнала Абхазію та інший сепаратистський регіон Грузії, Південну Осетію, незалежними країнами після того, як у серпні 2008 року відбулася російсько-грузинська війна. Лише кілька країн світу наслідували дії Кремля, який тримає свої військові підрозділи в обох регіонах.
…

Мерові Праги Зденєку Гржибу надали охорону через можливу загрозу з боку Росії – інформацію про це Радіо Свобода підтвердили у мерії чеської столиці.

Як повідомив речник магістрату Праги Віт Гофман, мер чеської столиці Зденєк Гржиб має «короткочасну поліційну охорону».

Подробиць він не навів.

Раніше про те, що мера і двох голів районів Праги взяли під охорону через можливу загрозу з боку Росії, писав чеський журнал Respekt без вказівки джерела інформації. 

За даними видання, влада побоюється, що їм загрожує небезпека після демонтажу пам’ятника радянському воєначальнику Івану Конєву і підготовки встановлення пам’ятної плити бійцям Російської визвольної армії.

Як пише Respekt, під охороною поліції, крім Гржиба, перебувають староста району Ржепориє Павел Новотни і староста району Прага-6 Ондржей Колар. У перших двох випадках захист носить превентивний характер, тим часом, як Колар вже отримав погрози вбивством, додає видання.

За твердженням видання, чеські спецслужби відстежили прибуття в Прагу громадянина Росії, який може становити небезпеку для Колара. Крім того, вони виявили переміщення групи російських розвідників з Росії в Європу, що може бути пов’язано з ситуацією.

У Празі-6 3 квітня був демонтований пам’ятник Конєву. Монумент буде перенесений в створюваний Музею пам’яті XX століття. Зняття скульптури викликало різку критику з боку Росії, Слідчий комітет порушив кримінальну справу про реабілітацію нацизму. 

У Ржепориє в травні заплановане встановлення пам’ятної дошки бійцям Російської визвольної армії, які надали збройну допомогу Празькому повстанню в 1945 році. Ця ініціатива також викликала різку реакцію російської влади.

При Гржибі в Празі біля російського посольства з’явилася площа імені вбитого опозиціонера Бориса Нємцова й алея імені вбитої журналістки «Нової газети» Анни Політковської.

 
…

Facebook буде показувати країну, звідки публікують дописи акаунти з великою кількістю підписників. Про це йдеться у блозі соцмережі.

«Це особливо важливо, коли мова йде про вибори, тому ми робимо додаткові кроки, щоб зробити сторінки і облікові записи з великою аудиторією більш прозорими», – мовиться у повідомленні.

Зазначається, що наразі цю функцію запускають у США, зокрема, для сторінок у «Фейсбуці» та «Інстаграмі», які базуються за межами Сполучених Штатів, та мають там велику аудиторію.

Глава сенатського Комітету з розвідки республіканець Річард Берр і віце-голова комітету демократ Марк Уорнер у вівторок, 21 квітня, представили нову доповідь, що містить аналіз висновків, представлених розвідкою США про втручання Росії у президентські вибори 2016 року. Члени комітету наголосили, що масштаб і агресивність російського втручання носили безпрецедентний характер.
…

22 квітня Україна заблокувала в Генасамблеї ООН ще одну резолюцію Росії, яка під прикриттям боротьби з пандемією мала на меті «розмити санкційний режим». Про це повідомляє Міністерство закордонних справ України.

Україна перервала так звану «процедуру мовчання» та заблокувала ініціативу Кремля.

«Як я обіцяв ще на початку квітня, ми будемо надалі блокувати спроби Росії зруйнувати санкційний режим. Для ефективної боротьби світу з пандемією потрібні реальні рішення, які нестимуть практичну користь. І точно не потрібні політизовані резолюції, які переслідують мету послабити санкції», 0 зазначив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Він нагадав, що Генасамблея вже ухвалила дві резолюції про протидію пандемії, співавтором яких є Україна.

3 квітня Україна вже блокувала попередню спробу Росії провести в Генеральній асамблеї ООН резолюцію, яка створила би умови для послаблення санкцій.

 
…

Компанія Boeing планує скоротити чисельність працівників у своєму підрозділі цивільної авіації на 10 відсотків, щоб зменшити витрати. Це відбувається на тлі впливу пандемії COVID-19 на авіакомпанії, повідомляє AFP з посиланням на два джерела, обізнаних із цим питанням.

Звільнення стосуватиметься підрозділу, який виготовляв літак 737 MAX, який уже понад рік не літає після двох катастроф із людськими жертвами. Також цей підрозділ бере участь у виробництві літаків серій 787 та 777.

Ідеться про звільнення до 7 тисяч працівників. У Boeing загалом працює понад 160 тисяч людей по всьому світу, в тому числі 70 тисяч у штаті Вашингтон, де складається більшість цивільних літальних апаратів компанії.
…

Посол США в Росії Джон Салліван розкритикував те, що він називає відсутністю дій російського уряду на захист журналістів.

На онлайн-брифінгу 22 квітня посол Салліван говорив про звинувачення в екстремізмі проти авторки Радіо Свобода із Пскова Світлани Прокоп’євої та погрози, які висловив лідер Чечні Рамзан Кадиров на адресу керівника північнокавказького бюро Радіо Свобода Аслана Дукаєва.

Американський дипломат також згадав про погрози Кадирова на адресу журналістки видання «Новая газета» Олени Мілашиної, яка пише про ситуацію з правами людини в Чечні.

«Як я, так і наша команда посольства дуже уважно стежать за цими справами. Свобода преси – це стовп будь-якої демократії», – сказав Салліван.

Стаття Мілашиної була знята минулого тижня з сайту видання після запиту російського медіарегулятора, Роскомнагляду. Це відбулося після того, як Кадиров назвав «абсурдною» статтю про заходи, запроваджені для боротьби з коронавірусом у Чечні. Лідер російського регіону виголосив погрози на адресу Мілашиноїі.

Світлана Прокоп’єва чекає на судовий розгляд за обвинуваченням у екстремізмі за матеріал, розміщений після нападу в листопаді 2018 року на офіс Федеральної служби безпеки Росії в Архангельську. Минулого місяця президент Радіо Свобода Джеймі Флай назвав обвинувальний акт щодо Прокоп’євої «цинічним зусиллям з метою змусити незалежного журналіста замовкнути».
…

Президент США Дональд Трамп заявив, що віддав наказ військово-морському флоту відкривати вогонь по іранських бойових катерах, які перешкоджатимуть вільному пересуванню в морі.

Минулого тижня в Перській затоці було зафіксовано кілька інцидентів за участю катерів Корпусу вартових ісламської революції, які здійснювали маневри в небезпечній близькості від американських бойових кораблів, зокрема від есмінця «Пол Гамільтон».

«Я наказав військово-морському флоту США відкривати вогонь і знищувати будь-які іранські канонерські човни, якщо вони заважатимуть нашим кораблям у морі», – написав Трамп у твітері.

Напружені відносини між США та Іраном ще більш загострилися на початку року після операції Сполучених Штатів з убивства іранського генерала Кассема Солеймані і наступного обстрілу американських баз в Іраку з іранської території, в результаті якого постраждали десятки військовослужбовців.
…

Президент Хорватії Зоран Міланович, голова уряду Андрей Пленкович й спікер парламенту Ґордан Яндрокович разом поклали вінок до памʼятника жертвам концтабору Ясеновац в Другій світовій війні, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

У жалобній церемонії взяли участь й голова Спілки євреїв Оґнєн Краус, лідер сербів Мілорад Пуповац й очільник ромської спільноти в країні Велько Кайтазі.

У минулому день звільнення концтабору через політичні розбіжності окремо відзначали представники уряду, окремо глава держави, окремо колишні антифашисти, окремо нацменшини.

Ясеновац розташований на 100 кілометрів східніше Загреба. У цьому селищі на річці Саві маріонетковий хорватський уряд Анте Павелича влаштував концтабір для сербів, євреїв, ромів й хорватів-антифашистів. У ньому в 1941-1945 роках замордували 90-100 тисяч осіб.

Премʼєр-міністр Пленкович заявив, що влада не поділяє думок ультраправих сил, котрі не визнають, що в Ясеновці були скоєні злочини та що ревізія минулого не є ідеологією демократичної Хорватії.

Президент Міланович сказав, що він як політичний діяч завжди докладав зусиль, щоби Хорватія засуджувала скоєні профашистським режимом злочинами так званої Незалежної Держави Хорватії, яка існувала в 1941-45 роках під егідою гітлерівського Третього рейху.

Сербські урядовці й деякі історики стверджують, що в Ясеновці ліквідували щонайменше 700 тисяч сербів.
…

Ціна міжнародної еталонної нафти Brent впала до 15,98 долара за барель, що є найнижчим рівнем з червня 1999 року.

Американська еталонна марка – West Texas Intermediate – торгувалася за 11,42 долара за барель. 20 квітня вперше в історії її ціна впала нижче нуля й досягла мінус 40 доларів за барель.

Аналітики прогнозують подальше падіння цін на нафту, оскільки в наступні місяці пропозиція й надалі перевищуватиме попит. При цьому у сховищах нафти буде недостатньо місця для її зберігання.

До нинішньої ситуації призвів збіг кількох чинників. Із одного боку, через неочікувану коронавірусну пандемію економічна активність у світі значно впала, що знизило споживання нафти. 

Із іншого, до надлишку нафти на ринку призвели й суперечки між нафтовидобувними країнами: після відмови Росії в березні піти на скорочення видобутку нафти в рамках домовленості ОПЕК+ Саудівська Аравія, один із найбільших видобувачів нафти у світі, пішла на демпінг на світовому ринку.

Врешті учасники домовленості ОПЕК+ таки досягли згоди: сторони домовилися знизити видобуток нафти на 9,7 мільйона барелів на день протягом травня та червня. Втім, це практично не вплинуло на зниження цін на нафту.

 
…

Іранський Корпус вартових Ісламської революції 22 квітня повідомив про запуск військового супутника після місяців невдалих спроб.

Незалежного підтвердження цієї інформації наразі немає.

«Перший військовий супутник Ірану був запущений цього ранку з центрального Ірану в два етапи. Запуск був успішний, супутник вийшов на орбіту», – повідомило державне телебачення Ірану.

На своєму офіційному сайті Корпус вартових Ісламської революції повідомив, що супутник досяг орбіти висотою 425 кілометрів над поверхнею Землі.

Протягом останніх місяців Іран здійснив кілька невдалих запусків супутників. Державний департамент США і Пентагон заявили, що такі запуски спрямовані на вдосконалення ракетної програми Ірану.

Іран заперечував звинувачення. Тегеран висловлював наміри сконструювати ще п’ять супутників до березня 2021 року.
…

Російська «Нова газета» опублікувала відеокадри, на яких, пише видання, зображені учасники так званої «ПВК Вагнера» з відрізаною головою своєї жертви – жителя Сирії, якого перед смертю жорстоко катували.

У публікації названі ім’я і прізвище одного з імовірних учасників знущань: Станіслав Дичко, 1990 року народження. За даними «Нової газети», він з 2016 року перебуває в списку бійців «ПВК Вагнера».

Матеріал опублікований під заголовком «Головорізи 2.0». Він починається нагадуванням «Нової газети» про те, що пів року тому журналісти цього видання вже розповідали про злочин, ймовірно скоєний кількома найманцями «групи Вагнера». Представлені раніше документи, як заявляє газета, доводили, що тортури, вбивство і подальше знущання над тілом здійснені на території Сирії російськими громадянами.

Редакція повідомляє, що досі ані прокуратура Росії, ані Слідчий комітет не виявили інтересу до цього злочину. «Ми змогли отримати більш повну версію відео, на якому відображена розправа. Можливо, нові дані переконають правоохоронців, що скоєно злочин проти людяності». Журналісти вважають, що на публікацію має відреагувати Слідчий комітет Росії.

«Нова газета» заявляє, що тепер відомі час і місце злочину – червень 2017 року, газове родовище Аш-Шаєр у Сирії. «Локації за допомогою фото можна встановити з точністю до метра», – наголошують автори статті. Відома й особа вбитого сирійця.

У Кремлі опубліковані кадри жорстокого вбивства визнали шокуючими, зазначивши, що слідчі органи Росії можуть почати розслідування, якщо вважатимуть це за необхідне.

«Це дійсно шокуюча інформація. Я не знаю, наскільки виправдані висновки, які робляться. Будь-які спроби ідентифікувати цих людей. У будь-якому випадку можу сказати, що ми не володіємо жодною інформацією і не маємо ніякого відношення до цих осіб», – заявив прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков.

Найманство є в Росії кримінально караним злочином. Незважаючи на це, російські відставні військові продовжують брати участь у військових конфліктах по всьому світу. Як раніше вдавалося з’ясувати незалежним розслідувачам, «ПВК Вагнера», яку пов’язують з «кухарем Путіна» Євгеном Пригожиним, фактично є структурою ГРУ Міністерства оборони Росії, однак російська влада це постійно заперечує. 

11 січня президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив, що в Лівії зараз воюють більше ніж дві тисячі «вагнерівців», на що російський президент Володимир Путін відповів, що вони «не представляють інтереси Росії» і «не отримують грошей від російської держави».

 
…

Глава сенатського Комітету з розвідки республіканець Річард Берр і віце-голова комітету демократ Марк Уорнер у вівторок, 21 квітня, представили нову доповідь, що містить аналіз висновків, представлених розвідкою США про втручання Росії у президентські вибори 2016 року.

У четвертій – і передостанній доповіді з проблеми російського втручання – аналізуються джерела і методи, що стали основою доповіді національної розвідки, підготовленої і поданої у 2017 році, зазначає «Голос Америки».

Глава комітету Річард Берр заявив, що «комітет не побачив причин оскаржувати висновки національної розвідки». За його словами, один з найважливіших висновків розвідки полягає в тому, що агресивне втручання з боку Росії має розглядатися як «нова норма».

Масштаб і агресивність російського втручання носили безпрецедентний характер, наголосили члени сенатського комітету з розвідки.

Газета The New York Times, коментуючи нову доповідь, відзначила її «переконливість». Висновки, що містяться в доповіді, спростовують давно висловлювані Трампом і його союзниками звинувачення на адресу опонентів, що вони нібито виявили упередженість і були налаштовані проти нього.

Сенатський комітет з розвідки, який займався протягом трьох років вивченням проблем, пов’язаних з російським втручанням, раніше вже давав позитивну оцінку роботі ЦРУ і ФБР. Однак у 158-сторінковій доповіді, представленій 21 квітня є додаткові подробиці виконаної роботи. Коли у 2017 році Білому дому представили доповідь національної розвідки США, деякі фрагменти тексту були визнані «дуже чутливими», і співробітникам адміністрації Трампа довелося їх викреслити, пише The New York Times.

NYT також наводить заяву віце-голови комітету з розвідки сенатора-демократа Марка Уорнера, який попередив, що «російський успіх 2016 року може спонукати Кремль на продовження втручання у роботу демократичних інститутів США».
…

Представники чинного президента Венесуели Ніколаса Мадуро і його опонента Хуана Гуайдо почали переговори, повідомляє Reuters із посиланням на джерела. За їхніми даними, переговори почалися через ситуацію з поширенням коронавірусу та гіперінфляції на тлі посилення санкцій з боку США.

Reuters не вдалося з’ясувати, коли саме розпочалися переговори і як вони відбуваються. Однак, за словами співрозмовників агентства, і Мадуро, і Гуайдо переконані, що пандемія COVID-19 підірве політичні позиції опонента.

Правозахисники закликають прихильників президента і опозиції до перемир’я для координації поставок гуманітарної допомоги і збільшення імпорту бензину.

У Венесуелі, за останніми даними, коронавірус виявлений у 285 людей, 10 із яких померли. ООН вважає країну найбільш вразливою для інфекції через брак засобів дезінфекції в лікарнях і зубожіння населення.

Reuters нагадує, що востаннє сторони намагалися домовитися в травні 2019 року в Осло, однак про результати переговорів не повідомлялося.

Наприкінці березня США запропонували Венесуелі створити новий перехідний уряд за участю представників сторін. Вашингтон запропонував Мадуро і Гуайдо піти у відставку. У відповідь МЗС Венесуели назвав план Вашингтона втручанням у внутрішні справи країни. Гуайдо план США підтримав.

Хуан Гуайдо проголосив себе виконувачем обов’язків президента в січні 2019 року. США і більшість країн Заходу визнали його лідером країни, але реальна влада залишається у Мадуро. Його підтримують Росія та Китай.
…

Оприлюднені результати 63-го щорічного міжнародного фотоконкурсу. Пропонуємо вам підбірку деяких світлин
…

У російському регіоні Північна Осетія оголосив голодування в СІЗО так званий «COVID-дисидент» Вадим Чельдієв. Раніше суд заарештував його на два місяці за звинуваченням у нападі на поліцейського, повідомляє проєкт Радіо Свобода Кавказ.Реалії.

Суд також оштрафував активіста на 75 тисяч рублів (це близько 28 тисяч гривень) у справі про фейки щодо коронавірусу. За версією слідства, 18 квітня під час конвоювання Чельдієва до Москви він вдарив одного з поліцейських, що сиділи з ним у машині. Активіст стверджує, що один співробітник поліції вдарив іншого, щоб інсценувати напад.

Опозиційний активіст і колишній оперний співак Вадим Чельдієв неодноразово закликав жителів Північної Осетії до протесту проти чинної місцевої влади. Одним із приводів для його звернень стали запроваджені в регіоні карантинні заходи. Він вважає, що влада завищує число заражених, а саму епідемію називає результатом міжнародної змови, в якій нібито бере участь і російська влада. Саме Чельдієву належить ініціатива провести у Владикавказі масовий неузгоджений мітинг 20 квітня. Місцеві жителі вимагали відставки голови Північної Осетії В’ячеслава Бітарова.

Чельдієв раніше у своїх відеозверненнях без будь-яких доказів стверджував, що влада спеціально заражає людей вірусом, роблячи тести. Він належить до так званих «COVID-дисидентів» – людей, які, всупереч оцінкам Всесвітньої організації охорони здоров’я, вважають загрозу коронавірусної інфекції перебільшеною, вважаючи COVID-19 міжнародною змовою.
…

Всесвітня організація охорони здоров’я закликала білоруський уряд запровадити обмежувальні заходи, щоб забезпечити дистанціювання громадян і сповільнити поширення коронавірусної інфекції COVID-19 у світі, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Такі рекомендації зробили 21 квітня експерти ВООЗ, які відвідали Білорусь раніше в квітні, щоб оцінити дії місцевої влади для протидії пандемії. За заявою експертної групи, кількість хворих на коронавірусну хворобу в цій країні «стрімко росте».

Читайте також: Білорусь: жіночий чемпіонат з футболу відклали через можливі контакти гравчинь з хворими на COVID-19

На противагу європейським країнам, які запровадили суворі обмеження для стримання епідемії, Білорусь не закривала свої кордони, не зупиняла роботу заводів, магазинів, закладів харчування та освіти. Масові заходи також не заборонені, а церкви відправляли богослужіння на Великдень 19 квітня в звичайному режимі.

Водночас Міністерство охорони здоров’я Білорусі рекомендувало громадянам обмежити свої соціальні контакти.

ВООЗ, тим часом, радить Мінську відкласти «масові зібрання», в тому числі релігійні, спортивні та культурні заходи, а також запровадити карантин для осіб, що контактували з хворими на COVID-19, а також тих, у кого є підозра на зараження.

Читайте також: Лукашенко заявляє, що в Білорусі ніхто не помре від коронавірусу, при цьому 29 людей уже померли​

Також організація радить владі Білорусі надати громадянам можливість для дистанційної роботи та навчання, зупинити роботу не критичних підприємств і обмежити «пересування без граничної необхідності, особливо для груп ризику».

Станом на 21 квітня в Білорусі налічується 6 723 хворих, 55 з них померли.

Попри дедалі більший спалах коронавірусної хвороби, авторитарний президент Білорусі Олександр Лукашенко нехтує рекомендаціями ВООЗ з протидії пандемії, називаючи їх «масовим психозом».
…

Правозахисна організація Amnesty International опублікувала доповідь про застосування смертної кари в різних країнах світу в 2019 році. В цілому, за останні чотири роки помітна тенденція до зменшення страт у світі, кількість яких опустилася до найнижчого за 10 років рівня, відзначають автори доповіді.

За повідомленням, кількість зареєстрованих страт у світі опустилася до 657, це на 33 менше ніж у 2018 році.

Водночас правозахисники наголошують, що справжнє число може бути значно вищим, зважаючи на те, що інформацію про страти не завжди роблять публічною.

У світі лише 20 держав продовжують застосовувати смертну кару. Основні з них: Китай (точне число страчених не відомо, але правозахисники вважають, що рахунок йде на тисячі), Іран (251), Саудівська Аравія (184), Ірак (не менше ніж 100), Єгипет (не менше ніж 32).

У Північній Кореї і В’єтнамі влада продовжує приховувати дані про застосування смертної кари, заявляють в AI.

Помітне збільшення числа страт відзначено в Саудівській Аравії, Іраку, Південному Судані та Ємені.

Серед 184 страчених в Саудівській Аравії було шість жінок, половина від загального числа – іноземці. Більшість страчених були засуджені за злочини, пов’язані з наркотиками і вбивствами. Але правозахисники мають документально підтверджені відомості про те, що зросла кількість страчених з числа політичних дисидентів і представників шиїтської меншини.

23 квітня 2019 року саудівська влада привела у виконання одночасно 37 вироків. 32 зі страчених були шиїтами, звинуваченими в тероризмі в результаті зізнань, отриманих під тортурами.

В Іраку кількість страчених подвоїлася в порівнянні з попереднім, 2018 роком, коли було страчено 52 людини; в 2019-му таких було не менше ніж 100. Більшість цих людей були звинувачені в приналежності до озброєного угруповання «Ісламська держава».

Як наголошується в доповіді Amnesty International, є уряди, які традиційно зберігають в таємниці час і місце страти. Це стосується Білорусі і Ботсвани, Ірану і Японії. Влада цих країн не повідомляють про майбутню страту родичам засуджених, адвокатам, а іноді і самим засудженим.

З 2010 року не проводилися страти в Афганістані. Не страчували людей Тайвань і Таїланд (в обох у 2018 році людей страчували). Казахстан, Росія, Таджикистан, Малайзія і Гамбія продовжували дотримуватися мораторію на застосування смертної кари.

 
…

Ринки цінних паперів по всьому світу продовжують падати після рекордного падіння цін ф’ючерсних контрактів на нафту та побоювань збитків через коронавірусну пандемію.

Вкупі з наслідками, які пандемія коронавірусу SARS-CoV-2 має для глобальної економіки, падіння цін на сиру нафту знизило орієтований на сировинну економіку індекс FTSE 100. Він втратив 1,8% 21 квітня, при цьому акції найбільших нафтових компаній British Petroleum та Royal Dutch Shell впали на 3% кожна.

Читайте також: Ціни на бензин в Україні не впадуть, а в Росії зменшаться апетити на «рускій мір»

Ціни на нафту відчутно постраждали внаслідок накопичення запасів сирої нафти. Його спровокувало зниження попиту на паливо – через коронавірусну пандемію заводи зачинені, легкові та вантажні автомобілі їздять менше через карантин, а обсяги сховищ наближаються до межі.

Базисна ціна на сиру нафту США, яка 20 квітня вперше в історії торгувалася за від’ємною ціною, 21 квітня піднялася до -4,55 долара з -40 доларів за баррель напередодні.

Міжнародний основний індекс сирої нафти Brent, яку легше транспортувати, ніж американський аналог, тому що вона видобувається безпосередньо з Північного моря, впав нижче за 20 доларів за баррель. Це падіння становить більше ніж 60% з піку в січні 2020 року.

Читайте також: COVID-19 у Росії: чи змусить криза Кремль піти з Донбасу?​

Ціна ф’ючерсних контрактів на нафту вперше в історії пішла в мінус вночі проти 21 квітня: продавці цих контрактів були ладні доплачувати, щоб позбутися їх.  

За словами аналітиків, ця ситуація може повторитися наступного місяця, коли надійде час для ф’ючерсних контрактів на нафту WTI на червень.
…

У Росії кількість інфікованих коронавірусом людей перевищила 50 тисяч. Про це повідомив російський оперативний штаб боротьби з розповсюдженням коронавірусної інфекції.

Всього від початку епідемії захворіли 52 763 людини, 29 433 з них – у Москві.

Померли 456 людей, 51 – за минулу добу. Одужали 3873 людини.

За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 21 квітня у світі понад 2,480 мільйона інфікованих коронавірусом. Росія наразі 10-та за кількістю хворих у світі.
…

У Південній Кореї не підтвердили повідомлення в ЗМІ про поганий стан лідера Північної Кореї Кім Чен Ина після нібито перенесеної операції. 

Про те, що Кім переніс операцію на серці 12 квітня і після того перебуває в небезпеці, 20 квітня повідомили південнокорейське видання NK і американський телеканал CNN із посиланнями на свої джерела.

Водночас в адміністрації президента Південної Кореї 21 квітня заявили, що не зафіксували ніякої незвичної діяльності в Північній Кореї і не мають інформації щодо погіршення стану Кіма.

«У нас немає інформації на підтвердження чуток про стан здоров’я Кім Чен Ина, які повідомили деякі ЗМІ. Також у Північній Кореї не зафіксовано ніяких незвичних активностей», – цитує агентство AP заяву речника офісу президента Південної Кореї.

Агентство Reuters цитує «авторитетне джерело» у США, яке поставило під сумнів повідомлення про погане самопочуття Кіма.

«Достовірні прямі повідомлення, пов’язані зі станом здоров’я Кіма були б засекреченими даними розвідки і навряд чи просочилися б у ЗМІ», – заявив на умовах анонімності корейський спеціаліст, що працює на американський уряд.

Кім Чен Ин пропустив святкування дня народження свого діда Кім Ір Сена 15 квітня. Це викликало спекуляції з приводу його самопочуття. Під час свого останнього публічного виступу Кім головував на засіданні політбюро владної Трудової партії 11 квітня.

 
…

Кількість жертв масової стрілянини у Канаді зросла до 18.  Про це повідомила місцева поліція.

Правоохоронці очікують, що кількість жертв може зрости.

Раніше поліція ідентифікувала стрілка: це був  51-річний дантист Ґабріель Вортман. Слідство вважає, що Вортман почав вбивати людей в невеликому береговому містечку Портапік ввечері 18 квітня. Вбивства закінчилися приблизно через 12 годин на заправці в Енфілді.

В якийсь момент Вортман переодягнувся в поліцейську форму й сів за кермо автомобіля, подібного до авто Королівської канадської кінної поліції.

Поліцейські повідомляли про смерть Вортмана, однак не підтвердили повідомлення місцевих ЗМІ, що його застрелили співробітники кінної поліції.

Правоохоронці не повідомляють про мотиви стрілянини, але, зважаючи на підробний поліцейський автомобіль та уніформу, вони припускають, що напад був спланований.
…

Лауреата міжнародної Букерівської премії цього року оголосять пізніше через проблеми, викликані пандемією коронавірусу.

Традиційно володаря міжнародного «Букера» оголошували у травні, та цього разу його ім’я стане відоме лише наприкінці літа.

«Оголошення короткого списку лауреатів мало безпрецедентне охоплення і зацікавленість, але доступ до книг наразі проблематичний. Під час обговорень з Фондом премії видавці наголосили, наскільки серйозно порушене поширення книг через COVID-19, тому вживаються заходи, щоб автори, перекладачі, видавці та книгопродавці отримали найкращу підтримку в цей важкий час», – мовиться у повідомленні Фонду Букерівської премії.

Шорт-лист міжнародної Букерівської премії оголосили на початку місяця. До нього увійшли:

Шокуфех Азар «Просвітлення Дерева Ренклод» («The Enlightenment of the Greengage Tree»)
Ґабріела Кабезон Камара «Пригоди залізного Китаю» («The Adventures of China Iron»)
Даніель Кельман «Тіль» («Tyll»)
Фернанда Мельхор «Сезон ураганів» («Hurricane Season»)
Йоко Огава «Поліція пам’яті» («The Memory Police»)
Маріці Лукас Ріневелд «Дискомфорт вечора» («The Discomfort of Evening»)

Міжнародну Букерівську премію вручають з 2005 року авторам, твори яких були перекладені англійськю мовою і опубліковані в Сполученому Королівстві та Ірландії. До 2015 року переможців оголошували один раз на два роки, потім – щороку.

Минулого року лауреатом премії стала письменниця з Оману Джоха Альхартхі. Вона була удостоєна цієї престіжної літературної нагороди за книгу «Небесні тіла».
…

Європа продовжує поступовий вихід з карантину. Зокрема в Чехії від сьогодні почався черговий етап послаблення обмежувальних заходів, пов’язаних із пандемією. В країні окрім індивідуальних занять спортом без маски дозволили відкритися ще й фермерським ринкам. Яких правил поведінки потрібно дотримуватися на них та які наступні етапи послабления обмежень у Чехії?
…

Міністр закордонних справ Ірану Мохаммад Джавад Заріф проводить переговори з президентом Сирії Башаром аль-Асадом у сирійській столиці Дамаску.

На оприлюднених іранським урядом фотографіях видно, що Заріф та Асад зустрічаються в масках та рукавичках.

Перед візитом МЗС Ірану заявило, що сторони збираються обговорити двосторонні відносини, ситуацію в регіоні та «боротьбу з тероризмом».

Іран разом з Росією надає сирійській владі ключову підтримку під час громадянської війни, яка триває вже понад 10 років. За час конфлікту понад 400 тисяч людей загинули, мільйони вимушені були залишити свої домівки.

Війна виснажила систему охорони здоров’я Сирії. Правозахисники та працівники сфери надання допомоги попереджали, що влада нездатна запобігати поширенню коронавірусу. Упродовж кількох тижнів уряд заперечував загрозу COVID-19 та дозволяв шиїтським паломникам з Ірану та Іраку відвідувати святині біля Дамаска.

На початку березня Сирія частково закрила свої кордони та святині. Наразі в країні офіційно виявили 39 випадків COVID-19, дві людини померли. Експерти вважають, що кількість захворілих є значно вищою.
…

Ціни на нафту продовжують падати до небачених за останні дві декади рівнів.

20 квітня ціни на американську сиру нафту впали на 20 відсотків, спустившись нижче 15 доларів за барель. Це найнижча ціна американської марки West Texas Intermediate за приблизно 20 років.

Ціна глобального еталонного сорту Brent впала на два відсотки – до 27 доларів за барель. Головна російська марка – Urals – вартує близько 23 доларів за барель.

Ціни на нафту падають через масові обмеження на бізнес у зв’язку з коронавірусною хворобою COVID-19 та через провал переговорів між Росією та країнами ОПЕК про обсяги видобутку нафти на початку березня.

Через місяць угода все ж була підписана: сторони домовилися знизити видобуток нафти на 9,7 мільйона барелів на день протягом травня та червня. Втім, це практично не вплинуло на зниження цін на нафту.
…

Щонайменше 16 людей загинули під час стрілянини в канадській провінції Нова Шотландія. Серед загиблих – поліцейська й мати двох дітей Гайді Стівенсон.  

За даними правоохоронців, 51-річний Ґабріель Вортман вбив щонайменше 16 людей на кількох локаціях. Підозрюваний загинув.

Це – найкривавіша масова стрілянина в Канаді в сучасній історії.

Слідство вважає, що Вортман почав вбивати людей в невеликому береговому містечку Портапік ввечері 18 квітня. Вбивства закінчилися приблизно через 12 годин на заправці в Енфілді.

В якийсь момент Вортман переодягнувся в поліцейську форму й сів за кермо автомобіля, подібного до авто Королівської канадської кінної поліції.

Правоохоронці не повідомляють про мотиви стрілянини, але, зважаючи на підробний поліцейський автомобіль та уніформу, вони припускають, що напад був спланований.

Масові стрілянини в Канаді є рідкісним явищем. До цього найгіршим «мас-шутингом» в останні роки стала стрілянина в ісламському культурному центрі у Квебеку, коли чоловік застрелив шістьох людей. Це сталося в січні 2017 року.

У 1989 році озброєний чоловік застрелив 14 жінок та покінчив життя самогубством у Політехнічній школі Монреаля.
…

Сполучені Штати засудили арешт щонайменше 14 активістів демократичного рузу в окремому адміністративному регіоні Гонконг. Державний секретар Майк Помпео назвав ці дії китайської влади такими, що ставлять під загрозу гарантії, отримані регіоном під час передачі з-під британського мандату Китаю.

«Пекін та його представники в Гонконгу продовжують вдаватися до дій, які несумісні з зобов’язаннями, передбаченими в Об’єднаній китайсько-британській декларації, яка передбачає прозорість, верховенство права та гарантію, що Гонконг і надалі матиму «високу ступінь автономії», – йдеться в заяві Помпео.

Міністерство закордонних справ Великої Британії також засудило арешти і нагадало, що Об’єднана декларація та Конституція Гонконгу захищають право на мирний протест.

«Право на мирний протест є фундаментальним для способу життя Гонконгу», – зазначають у дипломатичному відомстві.

Китайська влада пояснює арешти звинуваченнями у незаконних зібраннях, які відбувалися протягом кількох місяців у 2019 році.

Тим часом Офіс комісара Міністерства закордонних справ у Китаї заявляє, що поліція діє законно щодо підозрюваних у організації та участі в «несанкціонованих зібраннях», тож іноземні держави не мають права втручатися, повідомляє китайська новинна агенція Xinhua.

Масові протести в Гонконзі почалися в червні 2019 року. Спочатку жителі протестували проти закону про екстрадицію на материковий Китай, який, на їхню думку, міг використовуватися проти дисидентів. Попри відкликання законопроєкту, учасники протестів стали вимагати більшої незалежності від Китаю і проведення демократичних реформ. Вони також вимагають розслідування дій поліції під час протестів і амністії для заарештованих активістів.

Акції часто переростали в сутички з поліцією. Співробітники правоохоронних органів неодноразово застосовували водомети і сльозогінний газ для розгону демонстрантів. За весь час протестів були заарештовані близько шести тисяч людей. Відомо про одного загиблого.

Протести вщухли через спалах коронавірусної пандемії. Однак 18 квітня стало відомо про арешт 15 активістів, серед них – 72-річний медіа-магнат Джиммі Лай, 81-річний політик Мартін Лі, учасники демократичного руху Марґарет Нг, Альберт Хо, Ау Нок-Хін, Лі Чук-Ян.
…

Влада Ірану подовжує заборону на роботу мечетей та інших релігійних установ ще на два тижні, повідомив президент країни Хасан Роугані 19 квітня.

За словами Роугані, рішення щодо дозволу на масові зібрання протягом священного для мусульман місяця Рамадан, який починається 23 квітня, буде ухвалене пізніше.

Крім того, Тегеран анонсував подовження тимчасового звільнення десятків тисяч в’язнів, яких раніше відпустили з місць позбавлення волі в спробі сповільнити поширенню коронавірусу в переповнених тюрмах.

Читайте також: Іран дозволив роботу підприємств «низького ризику» майже по всій країні​

Своєю чергою, влада Саудівської Аравії, де розташовані священні для мусульман міста Мекка та Медіна, закликали вірян по всьому світу протягом Рамадану молитися вдома і дотримуватися приписів для запобігання зараженню коронавірусною інфекцією.

За даними Університету Джонза Гопкінса, в Ірані наразі зареєстровано 82 211 випадків захворювання на COVID-19, з них 5 118 – летальні, понад 57 тисяч людей одужали.

Загалом у світі виявлено понад 2,3 мільйона хворих на COVID-19. 161 402 людини померли, 604 311 – одужали.
…

У Єрусалимі 18 квітня відбулася церемонія сходження Благодатного вогню, що символізує воскресіння Ісуса Христа. Церемонія відбулася без звичного натовпу паломників, через карантинні заходи, пов’язані з пандемією коронавірусу, повідомляє агентство Reuters.

Церемонію провів грецький патріарх Феофіл ІІІ у супроводі нечисленного духовенства, деякі з них носили захисні маски.

Двір церкви Гробу Господнього був фактично порожній, окрім кількох поліцейських та священнослужителів. Що трималися на відстані один від одного.

Після церемонії вогонь традиційно роздають представникам дипломатичних місій країн, де святкують Великдень. Туди вогонь доставляють спецрейсами.

Церква Гробу Господнього, як і інші у Єрусалимі, закрита для публіки з минулого місяця через пандемію.

 
…

Посольство Росії в Чехії, яке було розташоване за адресою, «площа Бориса Нємцова» (náměstí Borise Němcova), змінює адресу. Про це посольство інформувало владу Чехії, повідомляє «Настоящее время».

Фізично місцеперебування посольства не зміниться, його головна будівля, як і раніше буде перебувати в колишньому палаці Печека, який після перейменування у лютому празької площі Під каштанами (Pod Kaštany) розташований за адресою «площа Бориса Нємцова, будинок 1». Однак в офіційному листуванні посольство не буде використовувати цю адресу, а буде користуватися адресою свого консульського відділу, розташованого в тому ж комплексі, але на іншій вулиці – Коруновачні (Korunovační 34).

Російське посольство ніяк не пояснило зміну юридичної адреси.

У МЗС Чехії заявили, що мова йде про формальності, яку взяті до уваги.

Мер Праги Зденек Гржіб, за участю якого наприкінці лютого відбулася церемонія перейменування площі, вважає, що російська сторона захотіла уникнути того, щоб посольство перебувало на площі імені Бориса Нємцова. «Мені це здається дивним, адже і Володимир Путін назвав вбивство Нємцова підлим і цинічним і заявив, що організатори повинні понести покарання», – сказав Гржіб.

На сайті посольства станом на ранок 18 квітня його адресою як і раніше вказана «площа Під каштанами».

Бориса Нємцова застрелили з близької відстані на мосту Великий Москворецький у центрі Москви 27 лютого 2015 року.

У червні 2017 року російський суд засудив за звинуваченням у цьому вбивстві колишнього керівника батальйону Чечні Заура Дадаєва до 20 років ув’язнення. Четверо інших чеченців були визнані винними у причетності до вбивства та засуджені до позбавлення волі від 11 до 20 років.

20 лютого Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) закликала владу Росії відновити розслідування убивства Бориса Нємцова.
…