Парламент Білорусі схвалив поправки до закону про оперативно-розшукову діяльність, які дозволяють вивчати інформаційні системи і ресурси, а також комп’ютерну інформацію, в тому числі через віддалений доступ.

«Оперативний огляд складається з обстеження житла та іншого законного володіння громадянина, приміщення, будівлі, споруди, транспортного засобу, іншого об’єкта і території організації, ділянки місцевості, а також вивчення інформаційних систем, інформаційних ресурсів, предметів і документів, комп’ютерної інформації, в тому числі шляхом віддаленого доступу, з метою отримання відомостей, необхідних для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності», – йдеться в законі.

Оперативники тепер можуть копіювати та вилучати матеріали під час дослідження предметів, документів і комп’ютерної інформації.

Без ухвалення нової постанови прокурора їм також дозволено перевіряти в тому числі телефонні дзвінки і листування електронною поштою, якщо людина, яка перебуває під контролем, використовує інший номер телефону або електронну пошту.

Органи, які проводять оперативно-розшукову діяльність, відповідно до закону, зможуть створювати і використовувати не тільки бази даних та інформаційні системи, але і «засоби негласного отримання (фіксації) інформації».

Поправки наберуть чинності через три місяці після офіційного опублікування нового закону.

 
…

Російська Федеральна служба з нагляду у сфері зв’язку, інформаційних технологій і масових комунікацій («Роскомнадзор») 12 січня склала перші вісім протоколів за статтею 19.34.1 Кодексу про адміністративні правопорушення щодо ЗМІ, визнаних в Росії «іноземними агентами». Як повідомляє сайт відомства, протоколи стосуються діяльності медіакорпорації Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода та її проєктів, серед яких і проєкт української служби Радіо Свобода – Крим.Реалії.

Заяву до «Роскомнадзору» з інформацією про те, що РВЄ/РС не виконує наказ відомства, на початку листопада 2020 року подав генеральний директор Агентства федеральних новин Євген Зубарєв. 29 грудня «Роскомнадзор» провів перевірку за цією заявою, після чого надіслав до ТОВ «РВЄ/РС», що представляє інтереси медіакорпорації в Росії, повідомлення про складання 130 адміністративних протоколів за фактами порушення наказу. Згідно з планами відомства, їхнє складання завершиться на початку лютого.

Протоколи будуть передані до суду, який може накласти за кожне порушення штрафи до 500 тисяч рублів на юридичну особу і до 50 тисяч на посадову особу. Загальна сума санкцій за фінансові порушення, ймовірно, складе десятки мільйонів рублів.

Наприкінці 2017 року до списку ЗМІ-«іноземних агентів» у Росії були включені, зокрема, Радіо Свобода та його регіональні проєкти, телеканал «Настоящее время», а також ще кілька підрозділів медіакорпорації Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода. Включення до списку накладає на ЗМІ додаткові обмеження, зокрема, вони зобов’язані надавати регулярні фінансові звіти про свою діяльність і певним чином маркувати свої публікації. РВЄ/РС виконує сформульовані в 2017 році вимоги російського законодавства.

ЗМІ-«іноземним агентом» у Росії можуть визнати також фізичних осіб. У грудні Міністерство юстиції Росії включило п’ять людей до реєстру «іноземних засобів масової інформації, що виконують функції іноземного агента». До реєстру потрапили правозахисник Лев Пономарьов, активістка Дарина Апахончич, головний редактор видання «Псковская губерния» Денис Камалягін, журналісти Людмила Савицька і Сергій Маркелов, які співпрацюють із Радіо Свобода. Міністерство юстиції Росії не роз’яснило, на яких підставах включило до реєстру цих людей.

Раніше до списку ЗМІ-«іноземних агентів» у Росії були включені, зокрема, російська служба РВЄ/РС (Радио Свобода) і його регіональні проєкти, телеканал «Настоящее время», а також ще кілька підрозділів медіакорпорації, в тому числі і Крим.Реалії, проєкт української служби Радіо Свобода, який інформує жителів окупованого і згодом анексованого Росією Кримського півострова.

Корпорація Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода оцінює дії російської влади в зв’язку з законодавством про ЗМІ-«іноземних агентів» як «небезпечні зусилля, спрямовані на переслідування журналістів, і кроки до того, щоб громадяни Росії отримували тільки схвалену Кремлем інформацію». Керівництво корпорації неодноразово відзначало, що її статут гарантує журналістську незалежність і не допускає політичного і цензурного втручання в редакційну політику.

 
…

Державний секретар США Майк Помпео заявив 12 січня, не надавши вагомих доказів, що угруповання «Аль-Каїда» створило нову базу в Ірані. Помпео, термін повноважень якого спливає разом із президентською каденцією Дональда Трампа через вісім днів, стверджує, що Іран надав безпечний притулок лідерам «Аль-Каїди» та підтримку угрупованню.

У розвідувальному співтоваристві та Конгресі США цю заяву сприймають скептично.

У листопаді 2020 року газета The New York Times повідомляла, що представник «Аль-Каїди» Абу Мухаммед аль-Масрі, якого звинувачують у допомозі в організації вибухів двох посольств США в африканських країнах у 1998 році, був застрелений ізраїльськими спецслужбами в Ірані. Іран спростував це повідомлення, заявивши, що на його землі не було бойовиків «Аль-Каїди».

Помпео сказав на пресконференції в Національному пресклубі у Вашингтоні, що вперше публічно оголошує, що аль-Масрі помер 7 серпня 2020 року. Помпео звинувачував Іран у зв’язках з «Аль-Каїдою», але конкретних доказів не надав.

Міністр закордонних справ Ірану Мохаммад Джавад Заріф відкинув звинувачення Помпео, назвавши їх «войовничою брехнею».

Помпео також оголосив про винагороду в розмірі до 7 мільйонів доларів за інформацію, що дозволить визначити місце перебування та ідентифікувати лідера «Аль-Каїди» Мухаммада Аббатая, також відомого під іменем Абд ар-Рахман аль-Магребі. За словами держсекретаря США, Аббатай перебуває в Ірані.

 
…

Всесвітня організація охорони здоров’я попереджає, що колективний імунітет до COVID-19 навряд чи сформується цього року, навіть при тому, що в світі вже почалася вакцинація від коронавірусної хвороби.

«Навіть коли вакцини починають захищати найбільш вразливих, ми не зможемо досягти якогось рівня популяційного імунітету або «стадного імунітету» в 2021 році. Навіть якщо це трапиться в кількох районах в окремих країнах, це не захистить людей у всьому світі», – заявила 11 січня головна наукова співробітниця ВООЗ Сумія Сумінанат.

Попри обмежувальні заходи, вірус продовжує поширюватися в світі. Деякі країни почали кампанію з вакцинації і сподіваються, що це знизить зростання числа хворих.

Для того, щоб сформувався колективний імунітет, при якому все населення захищене від легкої передачі хвороби, рівень вакцинації має сягати 70 чи навіть 80%.

В Європі та США тривають кампанії вакцинації затвердженими вакцинами від Moderna та Pfizer-BioNTech, водночас вони сповільнюються через обмеження поставок і виробництва вакцин у поєднанні з логістичними проблемами масового щеплення.

11 січня компанія BioNTech заявила, що очікує, що нові виробничі майданчики допоможуть виготовити два мільярди доз у 2021 році порівняно з попередніми 1,3 мільярда. Це приведе до того, що один мільярд людей із 7,6 мільярдівщо живе на планеті, буде повністю вакцинований (отримає два щеплення).

ЄС із населенням у майже 450 мільйонів вже замовив майже 2,3 мільярда доз у шести виробників вакцин. Однак затверджені лише ті, що надійшли від Moderna та Pfizer-BioNTech.
…

Федеральна служба виконання покарань (ФСВП) Росії звернулася з клопотанням до Симоновського районного суду Москви з проханням замінити російському опозиціонеру Олексієві Навальному умовний термін ув’язнення на реальний у справі «Ів Роше». Про це йдеться в повідомленні на сайті суду.

Документ зареєстрований 11 січня. Відомство пояснює своє рішення «невиконанням покладених обов’язків, ухиленням від відшкодування шкоди або вчиненням нового злочину».

«Путін такий розлючений тим, що я вижив після його отруєння, що наказав ФСВП йти в суд і вимагати зміни мого умовного терміну на реальний. «У зв’язку з вчиненням нового злочину». Це при тому, що мій умовний термін закінчився 30 грудня», – написав політик.

У 2013 році у справі «Кіровлісу» Навального засудили до п’яти років умовного позбавлення волі. У грудні 2014 року брати Навальні були засуджені у справі про розкрадання в компанії «Ів Роше». Олексій Навальний був засуджений до трьох з половиною років позбавлення волі умовно, а брат політика Олег отримав такий же термін – у колонії загального режиму.

Саму справу і вирок Навальний вважає політично вмотивованими. ЄСПЛ постановив, що його права в ході процесу були порушені, і присудив йому компенсацію, проте вирок не був змінений.

Це не перше звернення ФСВП у суд із проханням замінити реальний термін Навального на умовний. У 2015 році відомство звернулося до суду з такою вимогою у справі «Кіровлісу», в липні 2016 року – у справі «Ів Роше».

У другому випадку приводом для посилення покарання називалося систематичне невиконання Навальним обов’язків умовно засудженого, зокрема, подвійний пропуск строку реєстрації в інспекції. Обидва рази суд відхиляв прохання ФСВП.

Третє звернення було в 2017 році, проте тоді не уточнювалося в рамках якої справи внесене таке прохання. Тоід суд відмовився прийняти позовну заяву від ФСВП «у зв’язку тим, що вона не була підписана належною особою».

У разі, якщо позов буде задоволений, Навальному при поверненні в Росію буде загрожувати затримання і відправлення в місця позбавлення волі. Сам політик не раз висловлював припущення, що влада Росії буде заважати його поверненню в країну. У той же час він стверджував, що неодмінно повернеться, як тільки завершить реабілітацію.

20 серпня Навальний, як встановили міжнародні експерти, був отруєний в Росії речовиною групи «Новачок».

Із недавно опублікованого розслідування групи Bellingcat і низки ЗМІ випливає, що за Навальним тривалий час стежила група співробітників ФСБ, які мали відношення до розробок хімічної зброї, а один із них у телефонній розмові з Навальним фактично зізнався в отруєнні (ФСБ назвала розмову сфабрикованою).

Політик звинувачує ФСБ в своєму отруєнні, а російську владу, включаючи президента Путіна, – в його організації. Російська сторона заперечує сам факт отруєння, чи принаймні те, що Навальний був отруєний у Росії.

 
…

Якутський шаман Олександр Габишев збирається почати новий похід у Москву у березні 2021 року. Про це Габишев заявив у зверненні на Youtube-каналі «Новини регіонів».

За словами шамана, він має намір пройти по «землям предків» на території Якутії, а потім дістатися до Іркутська, де до нього приєднається основна частина групи. Габишев буде пересуватися на білому коні, а його прихильники – на автомобілях.

«Я повинен обов’язково відвідати Алтай разом з вами – це теж місце сили всієї Росії. Потім пройдемо через весь Сибір, дійдемо до уральських територій, а там і до Москви вже рукою подати», – сказав Габишев.

Про плани шамана також розповів письменник з Тюмені Віктор Єгоров, відомий як Дід Мороз. Він брав участь у поході Габишева у Москву в 2019 році. За словами Єгорова, Габишев анонсував новий похід в групі в соціальній мережі, де прихильники шамана обговорюють його політичну програму.

Олександр Габишев у березні 2019 року рушив до Москви для проведення «обряду вигнання Путіна». Його затримали 19 вересня на кордоні Бурятії та Іркутської області.

Він був доставлений до Якутська і поміщений до психоневрологічного диспансеру. Проти шамана порушили кримінальну справу про заклики до екстремізму. З нього взяли підписку про невиїзд. Психолого-психіатрична експертиза на замовлення слідства визнала Габишева неосудним.

У правозахисній організації Amnesty International якутського шамана назвали «в’язнем сумління» і вимагали його звільнення.

2 червня 2020 року суд в Якутії вирішив примусово госпіталізувати Олександра Габишева і направити на лікування в стаціонар республіканського психоневрологічного диспансеру. Ініціатива помістити шамана в клініку належить диспансеру.

При цьому в рішенні суду не був позначений термін примусової госпіталізації Габишева. В акті про стан його здоров’я лише вказано, що він страждає «переоцінкою своєї особистості» і те, що він «закликав до повалення законно обраної влади».

22 липня його виписали з диспансера.
…

Президент США Дональд Трамп і віцепрезидент Майк Пенс зустрілися в Білому домі ввечері 11 січня перше після штурму Капітолію і мали «хорошу розмову», повідомили західні агентства з посиланням на високопоставленого співробітника Білого дому.

Зустріч президента і віцепрезидента пройшла на тлі повідомлень про напружені стосунки між ними після минулотижневого нападу прихильників Трампа на Капітолій, де вів засідання Пенс.

За даними представника Білого дому, Пенс не має наміру давати згоду на вимогу демократів і задіювати 25-ту поправку до Конституції, щоб усунути Трампа з посади як нездатного виконувати обов’язки. Трамп також не має наміру подавати у відставку до закінчення терміну його повноважень 20 січня.

Трамп і Пенс «пообіцяли продовжувати роботу від імені країни до кінця свого терміну», додав чиновник.

За повідомленнями, Пенс був розлючений через те, що Трамп підбурював своїх прихильників до походу на Капітолій безпідставними заявами про фальсифікацію виборів. Президент також відкрито критикував Пенса, заявляючи, що йому бракує сміливості за те, що той відмовився змінити результати виборів.

Трамп, який втратив доступ до соцмереж, в основному не давав коментарів після штурму Капітолію, внаслідок якого загинули п’ять людей.

Палата представників Конгресу США 11 січня опублікувала проєкт резолюції про імпічмент президента Дональда Трампа. Текст містить одне звинувачення – в підбурюванні до заколоту.

Питання проімпічмент буде розглянуте 13 і 14 січня.

Повноваження Трампа добігають кінця 20 січня. Якщо до цього часу Палата представників оголосить йому імпічмент, а Сенат затвердить це рішення, то він більше ніколи не зможе брати участь у виборах глави держави.

У 2019 році Палата представників уже оголошувала Трампу імпічмент. Тоді Сенат не ухвалив рішення про відсторонення президента, тому Трамп залишився на посаді.
…

Президент Азербайджану Ільгам Алієв і прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян після зустрічі з участю президента Росії Володимира Путіна в Москві 11 січня висловили різні думки щодо завершення конфлікту навколо Нагірного Карабаху.

Алієв назвав запрошення Путіна «дуже корисним і продуктивним», заявивши згодом, що  конфлікт «залишився в минулому». Натомість Пашинян вказав, що ключові питання все ще потребують негайного вирішення. «На жаль, цей конфлікт досі не врегульований», – сказав він журналістам після переговорів, які тривали майже чотири години.

У повідомленні Кремля про зустріч ішлося, що лідери Росії, Азербайджану та Вірменії на переговорах у Москві ухвалили спільну заяву про розвиток Нагірного Карабаху. Підписи під заявою поставили російський президент Володимир Путін, президент Азербайждану Ільгам Алієв і прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян.

У документі вказано, що для розв’язання проблем економіки Нагірного Карабаху до кінця січня 2021 року сторони створять робочу групу під керівництвом віцепрем’єрів Росії, Вірменії та Азербайджану.

Пріоритетом роботи стане автомобільне і залізничне сполучення, конкретні проєкти до кінця лютого мають представити експертні підгрупи, сказано в заяві.

Восени 2020 року Азербайджан відвоював прилеглі до Нагірного Карабаху райони, які понад чверть століття контролювали етнічні вірмени, а також частину території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області включно з містом Шуша. У листопаді Баку та Єреван за участю Росії домовилися припинити вогонь.

 
…

Адміністрація Дональда Трампа 11 січня оголосила, що повертає Кубу до списку держав-спонсорів тероризму. Це може перешкодити потенційним зусиллям адміністрації обраного президента США Джозефа Байдена відновити процес потепління відносин із Гаваною, започаткований за президентства Барака Обами.

Державний секретар Майк Помпео заявив, що Куба потрапила до чорного списку, оскільки «неодноразово надавала підтримку актам міжнародного тероризму», приховуючи втікачів зі США, а також лідерів колумбійських повстанців. Помпео також згадав підтримку Кубою президента Венесуели Ніколаса Мадуро, яка, на його думку, дозволила створити «сприятливе середовище для проживання та процвітання міжнародних терористів у Венесуелі».

Ухвалене в 2015 році рішення експрезидента Барака Обами офіційно виключити Кубу зі списку держав-спонсорів тероризму стало важливим кроком на шляху відновлення дипломатичних зв’язків того ж року. Повернення Куби до списку всього за дев’ять днів до того, як президент Дональд Трамп піде з посади, ухвалене після місяців юридичного аналізу. Частина експертів адміністрації мали сумніви, чи таке рішення є виправданим.

 
…

Папа Римський Франциск підписав апостольське послання, яким узаконив право жінок на виконання в тому числі функцій читців і аколітів (паламарів), пише Reuters.

Видання вказує, що папа Франциск офіційно закріпив права, якими вже протягом багатьох років наділені жінки в багатьох країнах. Після внесення до Кодексу канонічного права змін консервативні єпископи не зможуть позбавляти жінок у своїй єпархії можливості виконувати ці ролі.

У листі папа Римський сказав, що хоче принести «стабільність, суспільне визнання» жінкам, які вже виконують такі ролі. За його словами, рішення було ухвалене після богословських роздумів і після того, як багато єпископів із різних країн світу запропонували внести ці зміни.

У 1972 році папа Римський Павло VI визначив положення аколітів: у багатьох католицьких громадах під час богослужіння жінки стали запалювати і носити свічки, готувати хліб і вино, а також читати Біблію. Тепер це отримало офіційне закріплення в Кодексі канонічного права. При цьому папа Франциск вказав, що виконання мирських служінь не має стосунку до можливості висвячування жінок у сан.

Жінки у Ватикані обіймають кілька важливих посад. Наприклад, у січні 2020 року вперше в історії на посаду в Державний секретаріат Ватикану була призначена 66-річна Франческа Ді. Вона стала заступницею держсекретаря Святого престолу. Папа Римський Франциск виступає за поступове розширення ролі жінок у Ватикані.

Раніше папа Римський у документальному фільмі закликав до ухвалення законів про громадянські союзи для одностатевих пар. «Гомосексуали мають право на сім’ю. Вони чада Божі і мають право на сім’ю», – наголосив він. Франциск став першим понтифіком, який підтримав цю ідею, відмінну від класичної доктрини католицької церкви.

 
…

Лідери Росії, Азербайджану та Вірменії на переговорах у Москві ухвалили спільну заяву про розвиток Нагірного Карабаху, повідомляє сайт Кремля 11 січня. Підписи під заявою поставили російський президент Володимир Путін, президент Азербайждану Ільгам Алієв і прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян.

У документа вказано, що для розв’язання проблем економіки Нагірного Карабаху до кінця січня 2021 року сторони створять робочу групу під керівництвом віце-прем’єрів Росії, Вірменії та Азербайджану.

Пріоритетом роботи стане автомобільне і залізничне сполучення, конкретні проєкти до кінця лютого мають представити експертні підгрупи, сказано в заяві.

Восени 2020 року Азербайджан відвоював прилеглі до Нагірного Карабаху райони, які понад чверть століття контролювали етнічні вірмени, а також частину території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області включно з містом Шуша. У листопаді Баку та Єреван за участю Росії домовилися припинити вогонь.

 
…

Обраний президент США Джо Байден має намір призначити директором Центрального розвідувального управління Вільяма Бернза – колишнього заступника держсекретаря США і посла в Москві. Байден оголосив про це 11 січня.

«Білл Бернз є зразковим дипломатом, який має десятиліття досвіду на світовій арені із захисту нашого народу і нашої країни», – сказав Байден.

У разі підтвердження Сенатом Бернз замінить на посаді Джину Гаспел. Будучи першою жінкою-директором ЦРУ, Гаспел керувала агентством за президентства Трампа, який часто зневажав оцінки розвідувальних служб США, особливо щодо втручання Росії у вибори 2016 року.

Вільям Бернз більше ніж 30 років провів на високих посадах на дипломатичній службі. Він став другим в історії кар’єрним дипломатом (тобто не політичним призначенцем будь-якої партії), що обійняв посаду заступника держсекретаря при адміністрації Барака Обами.

Посаду посла в Москві він обіймав у 2005-2008 роках, при адміністрації республіканця Джорджа Буша. Бернз працював в американському посольстві в Москві також і в 1990-і роки.

Після виходу у відставку в 2015 році він став президентом впливової неурядової організації – Фонду Карнегі за міжнародний мир.

Вільям Бернз вважається, крім іншого, фахівцем із Росії і Близького Сходу, володіє російською мовою.
…

У Москві почалася тристороння зустріч прем’єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна, президента Азербайджану Ільгама Алієва і президента Росії Володимира Путіна. Перед початком переговорів вірменський й азербайджанський лідери привітали один одного, але руки не потиснули.

Раніше Кремль повідомляв, що учасники зустрічі обговорять виконання угоди про перемир’я у Нагірному Карабасі. Її підписали в листопаді минулого року.

Путін також має намір перевести переговори з Пашиняном і Алієвим окремо.

В Єревані перед від’їздом прем’єр-міністра до Москви пройшла акція протесту. Опозиційні активісти, незадоволені умовами угоди щодо Карабаху, намагалися перекрити дорогу в аеропорт кортежу Пашиняна.

Конфлікт в Нагірному Карабасі загострився у вересні минулого року. Баку і Єреван звинуватили один одного в ескалації. Сторони кілька разів намагалися домовитися про перемир’я, але режим припинення вогню постійно порушувався.

У ніч з 9 на 10 листопада 2020 року Вірменія й Азербайджан за посередництва Москви домовилися про мир. За договором, режим припинення вогню контролюють російські миротворці.

Вірменська опозиція наполягає на відставці Пашиняна, бо не згодна з умовами врегулювання конфлікту, на які погодилася Вірменія. Вони передбачають перехід до Азербайджану низки районів Нагірного Карабаху.

 
…

У США після штурму Капітолію прихильниками чинного президента Дональда Трампа відкрили щонайменше 25 кримінальних справ про внутрішній тероризм, повідомив у твіттері конгресмен Джейсон Кроу після розмови з міністром армії США Раяном Маккарті.

Маккарті, за словами Кроу, підтвердив, що на місці події виявили довгоствольну вогнепальну зброю, коктейлі Молотова, саморобні вибухові пристрої і наручники.

Раніше спікер Палати представників Ненсі Пелосі повідомила, що 11 січня нижня палата американського парламенту закличе віцепрезидента США Майкла Пенса відсторонити Дональда Трампа від влади через 25-ту поправку. Вона може бути задіяна у разі, коли голова держави стає нездатним здійснювати свої повноваження.

Якщо протягом доби позитивної відповіді не буде, демократи почнуть процедуру імпічменту.

Демократи звинувачують Дональда Трампа в підбурюванні до насильства і безладів, стверджуючи, що саме його дії спровокували натовп на штурм Капітолію 6 січня, внаслідок якого загинули п’ятеро людей.

Колишній губернатор Каліфорнії Арнольд Шварценеггер порівняв напад на Капітолій з Кришталевою ніччю. Трампа він назвав «найгіршим президентом» в історії і закликав республіканців – своїх колег по партії – дистанціюватися від нього. Також він закликав усіх американців підтримати обраного президента Джо Байдена і допомогти йому в об’єднанні нації навколо принципів демократії.

Сам Байден, який вступить на посаду 20 січня, не зайняв певну позицію щодо імпічменту Трампа, залишивши це питання на розсуд Конгресу. Трамп не прокоментував можливий імпічмент.

У відео, опублікованому у ніч на 8 січня, президент США назвав події в Капітолії «огидним нападом», який осквернив місце американської демократії, і висловив своє обурення.

Трамп не визнав своєї ролі у нападі, хоча багато законодавців, у тому числі деяких республіканців, звинуватили його в підбурюванні до насильства. Водночас у відео він каже прихильникам, що знає, що вони «розчаровані», і натякає, що має намір продовжувати займатися політикою.

 
…

Голова владної в Грузії партії «Грузинська мрія», експрем’єр Грузії, мільярдер Бідзіна Іванішвілі вдруге заявив, що остаточно йде з політики. Про це йдеться в його листі, опублікованому на офіційному сайті партії.

Іванішвілі заявив, що перемога «Грузинської мрії» на парламентських виборах 31 жовтня 2020 року «закладе фундамент нового етапу в історії Грузії». Він назвав успіх його партії «очікуваним і логічним», а владну команду – найкращою і безальтернативною.

«Впевнений, що команда, укомплектована цими людьми, може гідно замінити мою працю, авторитет і навички», – йдеться в листі Іванішвілі.

«Думаю, що моя місія виконана. Я ухвалив рішення остаточно піти з політики і повністю відсторонитися від влади. Я залишаю як посаду керівника партії, так і саму партію, і повертаюся до приватного способу життя, який у мене був до 2011 року», – додав Іванішвілі.

Бізнесмен заявив, що через кілька тижнів йому виповнюється 65 років, і він враховував цей фактор при ухваленні рішення.

Іванішвілі прийшов у політику в 2011 році, створив опозиційну коаліцію «Грузинська мрія», переміг із нею на парламентських виборах 2012 року і очолив Кабінет міністрів Грузії.

У 2013 році, після перемоги Георгія Марґвелашвілі на президентських виборах, Іванішвілі пішов у відставку з прем’єрської посади і відмовився від головування в партії, офіційно залишивши політику.

11 травня 2018 року Іванішвілі знову обрали головою партії «Грузинська мрія». Він заявив, що рішення повернутися в політику було досить складним і не входило в його плани.

За підсумками парламентських виборів 31 жовтня найбільше місць у законодавчому органі отримала владна партія «Грузинська мрія» – 90. Решта 60 місць розподілилися між вісьмома опозиційними силами.

Однак вони заявляють, що результати виборів були сфальсифіковані, і відмовляються від мандатів. У парламенті зараз лише чотири депутати від опозиції – бізнесмени, які пройшли в законодавчий орган від «Альянсу патріотів».

 
…

У Росії вперше виявили так званий «британський» штам коронавірусу, заявила голова Росспоживнагляду Анна Попова в ефірі телеканалу «Росія-1».

За її словами, вірус виявили у громадянина Росії, який прибув з Великобританії. Коли саме це сталося, невідомо. Інших подробиць чиновниця не вказала.

Новий різновид коронавірусу, за твердженнями фахівців, поширюється швидше – на 50-70 відсотків. Особливо активно – у Великобританії, через що в цій країні в останні тижні фіксуються рекордні показники нових інфікованих за добу – понад 50 тисяч. Влада знову оголосила загальнонаціональний карантин.

Про появу нової мутації COVID-19 у Великобританії стало відомо в середині грудня. Пізніше штам виявили в Китаї, Іспанії, Швеції, Франції, Данії, Нідерландах, Італії, Німеччині, а також в декількох країнах Азії і Близького Сходу. Через це понад 20 країн перервали авіасполучення з Великобританією.

При цьому у Всесвітній організації охорони здоров’я заявили, що нові штами – нормальне явище для пандемії.

У Росії один з найвищих рівнів інфікування коронавірусом у світі – на сьогодні захворіли майже 3,5 мільйона людей.
…

Президент Чехії Мілош Земан порівняв події довкола Капітолія у Вашингтоні з українським Майданом.

«Загалом я не люблю насильницькі революції, тому, наприклад, не люблю Майдан. А зараз це мають прямо вдома американці», – заявив він в інтерв’ю виданню Blesk.

Земан додав, що «не може згадати, хоча, напевно, в історії такі випадки вже були, але не були в американській історії, будь-якого американського президента, який би відходив з такою ганьбою».

Мілош Земан зазначив, що останні події у Вашингтоні показали «боягузство політика, який відходить», і що Дональд Трамп «непрямо спричинився і до смерті тих п’ятьох людей, які в більшості були його прихильниками». Реакції Дональда Трампа на такі висловлювання Мілоша Земана немає.

Раніше порівняння подій довкола Капітолія з українським Майданом дозволив собі зробити перший заступник посла Росії в ООН Дмитро Полянський. Він назвав сцени у Вашингтоні «в стилі Майдану». Росія та особисто її президент Володимир Путін хибно стверджували, що українська Революція гідності була переворотом за підтримки США.

Група прихильників чинного президента Дональда Трампа 6 січня після мітингу в Вашингтоні увірвалася в будівлю Капітолію, де в цей час відбувалася спільна сесія палат Конгресу США. Вони мали затвердити перемогу демократа Джо Байдена на виборах президента. У засіданні оголосили перерву, поліція Капітолія евакуювала членів Конгресу з будівлі. П’ятеро людей загинули, 52 людини були заарештовані.

В одному із видалених дописів у Twitter Дональд Трамп назвав штурм будівлі Конгресу своїми прихильниками «природною реакцією». 9 січня соцмережа Twitter назавжди заблокувала Трампа через ризик «підбурювання до насильства». Сам Трамп в офіційному твітері президента США звинуватив соціальну мережу в забороні свободи слова. Згодом його дописи видалили і звідти.

У п’ятницю Міністерстово юстиції США висунуло звинувачення 13 особам у злочинних діях на території Капітолія. Зокрема було заарештовано учасника акції, який раніше поширив у соцмережах відео того, як він сидить в кабінеті спікерки Палати представників США Ненсі Пелосі, а також записав відео в якому розповів, що не був заарештований в середу, а зміг вийти без перешкод. 60-річного Річарда Барнетта звинуватили у проникненні на територію з обмеженим доступом, крадіжці та насильницьких діях.

Серед звинувачених і республіканець-конгресмен парламенту штату Західна Вірджинія Делл Деррік, який поширив відео своєї участі у штурмі Капітолія.

В ФБР заявили, що розслідування та правоохоронні дії тривають.
…

Владна партія «Нур Отан» («Світло Батьківщини»), яку очолює експрезидент Казахстану Нурсултан Назарбаєв, здобуває перемогу на виборах в нижню палату парламенту країни, відповідно до даних екзит-полу.

Згідно з опитуванням, проведеним казахстанським інститутом «Громадська думка», правляча партія набирає понад 70 відсотків голосів виборців, до парламенту проходять ще дві партії – «Ак жол» («Світлий шлях») і Народна партія (колишня – Комуністична народна партія). Ці партії, лояльні до влади, представлені і в нинішньому складі Мажилісу. Ще дві партії, згідно з екзит-полом, в парламент не потрапляють.

Явка, за офіційними даними, склала 63%.

Голосування проходило на тлі затримань десятків активістів, які закликали до бойкоту виборів, щонайменше у трьох великих містах, включаючи столицю Нур-Султан. Повідомлялося, що там також декілька активістів були викрадені зі своїх будинків. Надходили повідомлення і про блокування інтернету в Алматі, факти недопуску на дільниці незалежних спостерігачів. Влада заявила про відсутність порушень.

Вибори в Мажиліс – перші після відходу Нурсултана Назарбаєва з поста президента і вступу на посаду Касима-Жомарта Токаєва в 2019 році. Попри офіційний відхід від влади, Назарбаєв зберігає потужний вплив на політику країни. Він є головою Ради безпеки країни і користується майже необмеженими повноваженнями і недоторканністю як лідер нації.

Єдина офіційно зареєстрована політична партія, яка називає себе опозиційною, Загальнонаціональна соціал-демократична партія оголосила в листопаді, що бойкотує вибори, оскільки в політичному ландшафті Казахстану, як і раніше, домінує «та ж» політична еліта.

Міжнародні спостерігачі не визнавали попередні вибори в Казахстані вільними і чесними, вказуючи на фальсифікацію виборів, репресії проти опозиційних кандидатів і обмеження щодо ЗМІ.
…

Олександр Лукашенко заявив, що готовий відновити відносини з Україною, попри те, що Київ не визнав офіційних результатів президентських виборів.

«Я зла не тримаю на Володю Зеленського, я його розумію: по молодості щось десь сказав. Але це ж не означає, що ти повинен весь час на нього дивитися, розуміючи, що відбувається, і на нього ображатися або злитися», – сказав Лукашенко на телеканалі «Росія-1», текст якого поширила російська агенція ТАСС.

Лукашенко заявив, що «український народ до білорусів ставиться дуже добре, ми до них – ще краще».

«Ми базис (відносин – ред.) не зруйнували і не руйнуємо. І навіть, якщо потрібно щось для Росії і для України, ми стаємо і в економіці посередниками», – сказав він.

При цьому Лукашенко визнав, що політичні відносини між Києвом і Мінськом практично заморожені.

«Заклякли поки на цьому етапі, ми не маємо контактів ніяких, крім посольств», – зазначив Олександр Лукашенко, додавши, що ініціативу для відновлення відносин має проявити українська сторона.

Країни ЄС і США відмовляються визнати Олександра Лукашенка президентом Білорусі, після його несподіваної інавгурації 23 вересня 2020 року, яка викликала посилення масових протестів по всій країні. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що Україна офіційно називатиме Олександра Лукашенка просто на ім’я.

Раніше Велика Британія, Канада, країни Балтії запровадили санкції проти Олександра Лукашенка та інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту. Офіційний Київ також наполягає, що Україна солідаризувалася з позицією ЄС у питанні цих санкцій.
…

Кубинський державний науково-дослідний інститут заявляє, що він підписав угоду з Іранським інститутом Пастера щодо випробування в Ірані препарат-кандидат на вакцину проти COVID-19.

Оголошення Інституту вакцин Фінлі (IFV) від 9 січня було зроблено через день після того, як верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї заборонив імпорт вакцин, вироблених в США або Великій Британії, які він назвав «ненадійними».

Як заявили кубинські науковці, нова угода відкрила шлях для проведення третьої фази клінічних випробувань, які допоможуть «швидше просуватися вперед в імунізації проти Covid-19 в обох країнах». За їх словами, на Кубі провести це дослідження неможливо через «нестачу випадків». Офіційно серед 11-мільйонного населення країни виявили лише близько 14 тисяч інфікованих.

В Ірані підтвердили майже 1,3 мільйона випадків інфікування коронавірусом, померли понад 56 тисяч людей.

Раніше організація «Червоний півмісяць» заявила, що через заборону Хаменеї, в Іран не поставлять 1500 доз вакцини Pfizer, подаровані американськими філантропами.

Рішення влади Ірану розкритикували і в Amnesty International, назвавши його «нерозумним» та таким, що «що йде в ногу з багаторічною зневагою влади до прав людини, включаючи право на життя і здоров’я».

Відносно урядів обох країн діють жорсткі санкції США, і наразі точаться суперечки про те, наскільки такі заходи – які, як передбачається, поширять я і на ліки, – можуть вплинути на поставки вакцин.
…

Папа Римський Франциск, коментуючи штурм Капітолію 6 січня, заявив, що люди, які виступають проти демократії, заслуговують засудження, ким би вони не були, повідомляє «Голос Америки».

«Я був вражений, тому що ці люди виросли в умовах демократії», – сказав понтифік, вперше публічно коментуючи події на Капітолійському пагорбі у Вашингтоні в інтерв’ю італійському телеканалу Canale 5.

Папа розкритикував «людей, що йдуть шляхом проти суспільства, проти демократії, проти загального блага». Він уточнив, що насильство може спалахнути будь-де, і тепер важливо зрозуміти, що саме пішло не так і зробити висновок з цієї історії.

У п’ятницю Міністерстово юстиції США висунуло звинувачення 13 особам у злочинних діях на території Капітолію. Зокрема було заарештовано учасника акції, який раніше поширив у соцмережах відео того, як він сидить в кабінеті спікерки Палати представників США Ненсі Пелосі, а також записав відео в якому розповів, що не був заарештований в середу, а зміг вийти без перешкод. 60-річного Річарда Барнетта звинуватили у проникненні на територію з обмеженим доступом, крадіжці та насильницьких діях.

Серед звинувачених і республіканець-конгресмен парламенту штату Західна Вірджинія Делл Деррік, який поширив відео своєї участі у штурмі Капітолію.

Розслідування та правоохоронні дії тривають, запевнили в ФБР та прокуратурі США. Заступник офісу прокурора Вашингтона Кен Кол наголосив на рішучому намірі правоохоронних органів притягнути до відповідальності учасників штурму.
…

У Казахстані 10 січня відбуваються парламентські вибори. Опозиція фактично не приймає участь у виборах, а критики уряду закликали до загальнонаціональних протестів у день голосування.

Кілька опозиційних груп вийшли на протести в центрі Алмати. Повідомляється про щонайменше 31 затриманого правоохоронцями.

Як повідомляє казахська служба Радіо Свобода їхнього репортера вигнали з однієї з дільниць. Керівник виборчої дільниці вимагав від нього тесту на COVID-19. Однак, за даними Центральної виборчої комісії Казахстану, ця вимога не поширюється на журналістів. Подібні вимоги до журналістів РС висували ще щонайменше на одній дільниці в Алмати.

В іншому випадку репортер служби Маншук Ассаутай зафіксував момент вкидання бюлетенів до урни членом дільничної комісії.

Очікується, що домінуюче становище у нижній палаті парламенту збереже правляча з 1999 року партія президента Нурсултана Назарбаєва. Також у виборах приймають участь ще чотири лояльні до уряду партії.

Єдина офіційно зареєстрована політична партія, яка називає себе опозиційною, Загальнонаціональна соціал-демократична партія (ОСДП) оголосила у листопаді, що бойкотує вибори, оскільки в політичному ландшафті Казахстану як і раніше домінує «та сама» політична еліта.

Центральна виборча комісія країни повідомила, що станом на 12:00 явка склала понад 28 відсотків.

Тим часом правозахисники і опозиційні політики звинуватили владу Казахстану у навмисній відмові в офіційній реєстрації опозиційних політичних груп в останні місяці, зазначивши, що таким чином уряд запобігав участі опозиційних партій у виборах.

Десятки активістів були ув’язнені за останні тижні, що правозахисники називають кампанією тиску на активістів і незалежних спостерігачів за виборами, а також обмеженням свободи слова напередодні опитувань.

Сьогоднішні вибори визначать 98 з 107 місць в Мажилісу. Дев’ять інших місць будуть обиратися окремо Асамблеєю народу Казахстану – політичним органом під головуванням Назарбаєва, покликаним представляти етнічні групи в країнах Центральної Азії.

Останні парламентські вибори у Казахстані відбулися у березні 2016 року.
…

У Киргизстані 10 січня проходять дострокові вибори президента країни після відставки попереднього голови держави Сооронбая Жеенбекова.

Також сьогодні відбудеться голосування на референдумі щодо вибору форми правління.

За крісло президента борються 17 кандидатів. А серед варіантів щодо форми держустрою мешканці Киргизстану мають вибрати з трьох варіантів: президентська форма, парламентська форма або «проти всіх».

За даними місцевої ЦИК, станом на 12-ту годину за місцевим часом (8:00 за Києвом) у дострокових виборах президента взяли участь 330 тисяч 609 виборців. Це становить 9,28 відсотка від загального числа виборців.

На референдумі щодо форми правління загальна явка склала 329 тисяч 49 або 9,23 відсотка.

 
…

У Пакистані представники національної меншини хазарейців, мусульман-шиїтів за вірою, припинили майже тижневий протест проти вбивства їхніх однокровців бойовиками сунітського угруповання «Ісламська держава» і поховали своїх убитих.

Представники цієї шиїтської меншини, яка зазнає переслідувань із боку сунітів, погодилися на компроміс із владою країни ввечері попереднього дня, 8 січня.

11 убитих гірників-хазарейців поховали на цвинтарі на околиці міста Кветти, де вже поховані близько 500 представників цієї меншини, вбитих протягом майже десятиліття нападів на них.

У похованні взяли участь десятки тисяч людей.

Протест у Кветті, який не припинявся й морозними ночами й учасники якого відмовлялися ховати вбитих, перш ніж до них не приїде і не вислухає їх прем’єр-міністр країни Імран Хан, викликав схожі протести й деінде в Пакистані, учасники яких закликали прем’єра виконати вимогу хазарейців.

Домовленості з ним вдалося досягти попри те, що раніше 8 січня він назвав ці протести різновидом «шантажу» – це викликало різку критику з боку активістів, опозиційних партій і пересічних пакистанців, зокрема в соцмережах.

За домовленістю, прем’єр надасть хазарейцям гарантії безпеки, але вони поховають убитих іще до зустрічі з ним.

Відтак після похорону 9 січня Імран Хан прибув до Кветти і зустрівся з родинами вбитих недалеко від місця їхнього протесту.

Він заявив, що напад на гірників мав на меті спровокувати конфлікт між представниками двох головних течій ісламу, сунітами й шиїтами, щоб дестабілізувати Пакистан.

Гірників-хазарейців викрали і вбили бойовики угруповання «Ісламська держава» 3 січня біля містечка Мачх, що приблизно за 50 кілометрів на південний схід від Кветти – там видобувають вугілля. Це вбивство викликало протести в кількох містах Пакистану з вимогами надати кращий захист шиїтам у переважно сунітському Пакистані.

За звичаями ісламу, померлих чи загиблих треба ховати якнайшвидше, бажано ще в день смерті. Але родичі вбитих гірників відмовлялися ховати їх, поки не будуть арештовані вбивці, а прем’єр особисто відвідає їх і гарантуватиме їм безпеку.

Хазарейці, перськомовний народ, за вірою мусульмани-шиїти, живуть головно в Афганістані, де вони є третьою за чисельністю національною групою. Вони також становлять великі національні меншини в Пакистані й Ірані і мають великі діаспори в Австралії і країнах Європи. Вони нерідко стають жертвами нападів із боку сунітських ісламістських угруповань в Афганістані й Пакистані.

Кветта є центром багатої на природні ресурси багатонаціональної провінції Белуджистан, яка межує з Афганістаном і Іраном. Від 2004 року становище в ній напружене через насильство між різними національними й релігійними групами, напади ісламістських угруповань і збройний сепаратистський рух серед народу белуджів. Усе це забрало там життя тисяч людей.
…

Статки американського підприємця та найбагатшої людини планети Ілона Маска вперше перевищили 200 мільярдів доларів, свідчать дані Bloomberg.

Станом на 9 січня вони сягають 209 мільярдів доларів.

На другому місці в «Індексі мільярдерів» іде засновник Amazon Джефф Безос, маючи 186 мільярдів доларів.

7 січня Маск, який є засновником компанії з виробництва електромобілів Tesla та космічної компанії SpaceX, вперше став найбагатшою людиною планети.

Агентство Bloomberg писало, що протягом минулого року Маск наростив свої статки більш ніж на 165 мільярдів доларів, що є, ймовірно, найшвидшим збагаченням в історії. За цей час вартість акцій Tesla зросла на 743 відсотки, а з часу першого виходу на біржу у 2010 році – більш ніж на 23 тисячі 900 відсотків.

Позначку у 200 мільярдів доларів до цього долала лише одна людина – Джефф Безос. У 2020 році йому вдавалося зробити це двічі.

 
…

У Білорусі вкотре відбулися акції протесту проти чинної влади країни у традиційній останнім часом формі «дворових маршів» чи «сусідських маршів».

Найбільше таких акцій відбулося в столиці Мінську, де вони також були найчисленніші.

Крім того, про менші такі акції повідомили з Бресту й Гродна.

Вони відбулися переважно в першій половині дня – частина таких маршів почалася ще за темряви.

Попередні такі марші відбулися в містах Білорусі ввечері в п’ятницю, 8 січня.

Про затриманих за ці дні повідомлень наразі немає.

У перебігу таких маршів люди збираються переважно в дворах житлових масивів чи в парках і лісопарках із національною символікою – біло-червоно-білими прапорами – і гаслами проти влади і за вільну Білорусь.

Іноді живі ланцюги з такими прапорами й гаслами влаштовують на нетривалий час і в центрах міст.

Уже тривалий час у Білорусі замість великих багатодесятитисячних демонстрацій протесту, які міліція й спецпризначенці жорстоко розганяли, влаштовують численні менші акції в різних частинах міст і на нетривалий час, щоб змусити силовиків розпорошувати свої сили і зменшити ймовірність затримань.

Наймасовіші з них відбуваються по неділях.

У нинішній Білорусі національна біло-червоно-біла символіка не заборонена формально, але її використання як «незареєстрованої символіки» суворо переслідується і карається.

Протести в Білорусі спалахнули в день президентських виборів 9 серпня 2020 року, коли були повідомлені перші результати, озвучені владою. Відтоді ці протести тривають практично щодня. І в Білорусі, і у світі широко вважають, що офіційні результати виборів були сфальсифіковані.

Демонстранти виступають із єдиними вимогами: відставки Олександра Лукашенка, який називає себе переобраним президентом Білорусі, проведення нових чесних президентських виборів, а також звільнення всіх політичних в’язнів і притягнення до відповідальності винних у побиттях і катуваннях затриманих учасників протестів.

За час протестів у Білорусі, за даними ООН іще на початок грудня, пройшли через затримання й арешти понад 27 тисяч людей. Активісти говорять про більш ніж 30 тисяч тих, хто був затриманий чи арештований.

Сотні людей заявили про катування й жорстоке поводження з боку силовиків. Кілька людей унаслідок жорстоких дій силовиків при розгонах протестів загинули.
…

Міністерство закордонних справ України перевіряє, чи були українці на борту загубленого індонезійського літака.

«За інформацією індонезійської влади, поблизу Джакарти втрачено зв‘язок із літаком місцевих авіаліній рейсу SJ182. Тривають пошукові роботи. Посольство України в Індонезії перевіряє наявність українців серед пасажирів», – повідомив речник МЗС Олег Ніколенко у твітері.

Міністерство транспорту Індонезії повідомляло, що зв’язок з літаком втратили близько 14:40 за місцевим часом (близько 9:40 за Києвом). Літак прямував зі столиці Джакарти до міста Понтіанак на острові Борнео. За даними ЗМІ, на борту було 62 людини.

Згодом у водах на північ від Джакарти знайшли ймовірні уламки літака.

 
…

В Індонезії рятувальники знайшли ймовірні уламки пасажирського літака Boeing 747-500, з яким був втрачений зв’язок.

Їх виявили у водах на північ від Джакарати, з якої цей літак і вилетів.

У коментарі агентству Reuters рятувальники повідомили, що наразі немає підтвердження, що уламки належать літаку авіакомпанії Sriwijaya Air.

Міністерство транспорту Індонезії повідомляло, що зв’язок з літаком втратили близько 14:40 за місцевим часом (близько 9:40 за Києвом). Літак прямував зі столиці Джакарти до міста Понтіанак на острові Борнео. За даними ЗМІ, на борту було 62 людини.

 
…

Про це повідомили журналісти за підсумками судового засідання, де розглядали звинувачення проти 40 із затриманих
…

Прем’єр-міністр Пакистану Імран Хан закликав протестувальників з числа шиїтської меншини хазара поховати шахтарів, вбитих майже тиждень тому в провінції Белуджистан, і не «шантажувати» голову уряду. Про це він заявив 8 січня, повідомляє місцева служба Радіо Свобода.

Сидячий протест представників меншини триває шостий день у столиці провінції Кетті та портовому місті Карачі. Через них затримуєть хід повітряного, залізничного та автомобільного транспорту.

Демонстрації з вимогою до уряду країни забезпечити безпеку хазара відбулися також на північному заході Пакистану.

Попри низьку температуру, родичі вбитих шатарів та інші учасники розбили табір на шосе на під’їзді до Кетти. Вони відмовляються ховати вбитих, вимагаючи, поміж іншого, аби Хан відвідав осередок протесту та гарантував їм захист.

Читайте також: У Пакистані засудили підозрюваного ватажка нападників у Мумбаї 2008 року

Натомість під час церемонії в столиці Ісламабаді прем’єр-міністр застеріг протестувальників.

«Не можна ось так шантажувати прем’єр-міністра… Перш за все, поховайте загиблих. Якщо зробите це сьогодні, гарантую, що я сьогодні ж приїду до Кетти», – заявив він.

За правилами ісламу, мерців необхідно ховати якомога швидше.

Тим часом щонайменше 25 сидячих протестів відбулося 8 січня в різних частинах Карачі. У місті з активним економічним життям заблоковані головні дороги.

Понад 500 тисяч вантажівок стоять на трасах та в двох портових терміналах останні чотири дні через блокадників, повідомив Радіо Свобода президент Асоціації перевізників товарів Рана Аслам.

Голова Асоціації експортерів Пакистану Вахід Ахмад заявив, що через протести на складах та в дорозі застрягли 400 контейнерів із фруктами, ймовірні збитки оцінюються в 4,6 мільйона доларів.

Національна авіакомпанія «Пакистанські національні авіалінії» доповіла про 51 скасований рейс всередині країни та за кордон, місцева залізниця також звітує про затримки міжміських потягів.

Десятки людей також влаштували 8 січня мітинги в Пешаварі на північному заході та в переважно шиїтському Парачінар, що в племінному районі Куррам.

Протести почалися 4 січня, на наступний день після того, як вночі проти 3 січня бойовики екстремістського угруповання «Ісламська держава» викрали і стратили 11 чоловіків-шиїтів із етнічної меншини хазара.

Багата на ресурси провінція Белуджистан, яка межує з Афганістаном і Іраном, часто потерпає від нападів фанатичних релігійних груп та сепаратистського руху, які призвели до тисяч смертей, починаючи з 2004 року.

Представники меншини хазара, які сповідують шиїтський іслам, вже ставали об’єктами нападів екстремістів, які ідентифікують себе як сунніти, в тому числі – угруповання «Ісламська держава» в Афганістані та Пакистані.
…