Сербія, Албанія та Північна Македонія підписали меморандум про співпрацю у боротьбі з COVID-19. Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, глави держав, урядів та міністри охорони здоровʼя трьох країн провели відеоконференцію, на якій досягли домовленості про зустрічі команд експертів й лікарів для запровадження спільних заходів для лікування й захисту населення. Такі заходи сприятимуть стабільності в регіоні, йдеться в спільному повідомленні.

Меморандумом, який підписали премʼєри Ана Брнабич, Зоран Заев та Еді Рама, передбачає також обмін вакцинами й відкриття так званих «зелених ліній» для перевезення хворих між трьома країнами.

Глави урядів Сербії й Албанії підписали також угоду про перетин державного кордону з місцевими документами, тобто без міжнародних паспортів. Таку угоду раніше цього року підписали премʼєри Сербії та Північної Македонії.

За даними Центру системних досліджень при Університеті Джонса Гопкінса, у Сербії з початку пандемії зафіксували понад 62 тисячі хворих на COVID-19 (померли – 890 людей), в Албанії – понад 24 тисячі випадків (померли – 559), у Північній Македонії понад 39 тисяч інфікованих і більш ніж тисяча смертей.
…

У Росії за минулу добу виявили 21 тисячу 798 нових випадків COVID-19, що є рекордним числом добового приросту, повідомив 9 листопада оперативний штаб боротьби із захворюванням.

Згідно з повідомленням, за попередню добу померли 256 людей, одужали – 10,7 тисяч.

Найвищі показники захворюваності, як і раніше, у столиці Москві. Тут за минулу добу захворіли 6 897 людей, померли – 72.

Від початку пандемії у Росії зареєстровано 1 796 132 випадки COVID-19, померли понад 30,7 тисяч людей, одужали – більш ніж 1,3 мільйона.

У світі кількість хворих перевищила 50 мільйонів. Росія – на п’ятому місці за кількістю інфікованих після США, Індії, Бразилії та Франції.
…

Вікторія Спартц, яку обрали до Палати представників Конгресу США, заявила, що пишається приналежністю до іммігрантів та своїм українським корінням. Саме іммігранти створили Сполучені Штати і поставили на чолі права людини на життя, свободу та процвітання, підкреслила вона в ексклюзивному коментарі для Радіо Свобода.

«Я пишають тим, що є однією з іммігрантів з чудовим українським коріння, яка представлятиме інтереси жителів Індіани у Палаті представників Конгресу США. Я приїхала до Сполучених Штатів 20 років тому, вмістивши всі свої речі в одну валізу. Важко працювала і не могла навіть уявити, що зрештою працюватиму в Сенаті штату Індіана, а згодом матиму честь потрапити до Конгресу США», – прокоментувала Вікторія Спартц для Радіо Свобода.

Спартц додала, що її історія життя доводить, що гасло про американську мрію досі працює.

«Я з нетерпінням чекаю, коли зможу зробити свій внесок, аби Сполучені Штати стали маяком свободи і надії для людей по всьому світу, а також популяризуватиму вільний ринок і верховенство права в країнах, що потерпають від корупції та утисків. Мої найтепліші побажання українцям», – додала Спартц.

Вікторія Спартц народилася в місті Носівка Чернігівської області. У 2000 році вона переїхала до США, у 2006 році набула американського громадянства.

У 2017 році її обрали до Сенату штату Індіана.

На загальних виборах у Сполучених Штатах 3 листопада американці обирали президента і віцепрезидента, 435 членів Палати представників, 35 законодавців Сенату і 13 губернаторів штатів і територій.
…

Білоруський правозахисний центр «Весна» оприлюднює імена затриманих під час «Маршу народовладдя», який відбувся в кількох містах Білорусі 8 листопада. Наразі перелік, який оновлюється, сягнув 921 людини.

Поміж інших, у Мінську затримали історика і мовознавця, кандидата філологічних наук Олеся Жлутку. З 1996 року він є настаршим науковим співробітником Інституту історії Національної академії наук.

Протягом дня з метою «безпеки пасажирів» метрополітен Мінска закрив всі станції 3-ї лінії. Також у неділю оператори мобільного зв’язку вже звично «обмежували» доступ до мобільного інтернету.

Як повідомляла раніше білоруська служба Радіо Свобода, у Мінську учасники «Маршу народовладдя» спробували зібратися біля міської ратуші, проте їм це не вдалося. Будь-які спроби демонстрантів зібратися в різних частинах столиці стикалися з жорсткими затриманнями.

Сьогоднішній недільний мітинг був тринадцятим після президентських виборів 9 серпня. Прихильники змін у Білорусі продовжують вимагати відставки Олександра Лукашенка та проведення нових чесних виборів, звільнення політичних в’язнів та відповідальності за побиття та катування мирних демонстрантів.
…

Щонайменше одна людина постраждала під час розгону демонстрантів біля будівлі Центральної виборчої комісії в Тбілісі, передає грузинська служба Радіо Свобода «Ехо Кавказу» за посиланням на телекомпанію «Формула».

Проти протестувальників, які протестували біля ЦВК з вимогою призначення нових парламентських виборів, поліція застосувала водомети. Це відбулося без попередження, коли кілька десятків людей наблизилися до огорожі.

У службі швидкої допомоги журналістам повідомили, що одна людина була госпіталізована з акції в клініку Ґудушаурі з пошкодженнями в області шиї. Одночасно на кадрах розгону, які поширив телеканал «Руставі 2», видно, що струя водомету потрапила одному з демонстрантів в обличчя. В чоловіка пошкоджен око та розсічене перенісся.

Народна захисниця Грузії (місцева уповноважена з прав людини) Ніно Ломджарія назвала дії силовиків неадекватними та нелегітимними і закликала до переговорів між правлячою партією «Грузинська мрія» та опозицією. Натомість Міністерство внутрішніх справ стверджує, що поліцейські діяли пропорційно і в межах своїх повноважень, коли протестувальники нібито намагалися прорватися до будівлі ЦВК.

Водночас виконавчий секретар «Грузинської мрії» Іраклій Кобахідзе заявив 8 листопада, що партія готова зустрітися з опозицією тільки за участі міжнародних партнерів.

У неділю 8 листопада грузинська опозиція оголосила про початок безстрокової протестної акції біля будівлі Центральної виборчої комісії країни.

Біля будівлі парламенту в Тбілісі тисячі людей зібралися, щоб висловити протест проти результатів парламентських виборів 31 жовтня. За підрахунками опозиційного телеканалу «Мтаварі», до акції долучилися до 45 тисяч людей. Проурядовий «Імеді» і «Грузинська мрія» стверджують, що на мітингу було приблизно 6 тисяч демонстрантів.
…

Мер Праги Зденєк Гржіб звернувся до співгромадян із закликом об’єднатися, щоб разом зібрати кошти на відновлення пам’ятки української дерев’яної архітектури 17 століття – храму Святого Архангела Михаїла, який 29 жовтня знищила пожежа.

«Рахунок відкритий, унікальну дерев’яну культурну пам’ятку ми напевно відновимо. Радий, що так швидко надходять все нові й нові внески. Я, звичайно, також приєднався», – повідомив у Фейсбуці мер чеської столиці.

Гржіб при цьому наголосив, що, оскільки храм належить Празі, в разі потреби «місто доповнить суму, якої бракуватиме для його відновлення».

Храм Святого Архангела Михаїла належав до найцікавіших пам’яток української народної дерев’яної архітектури в Празі. Церква, зведена в 17 столітті в закарпатському селі Великі Лучки, в 1929 році була перевезена до Праги і встановлена в Саду Кінських на пагорбі Петршін.

За досі невстановлених обставин храм був знищений вогнем. Як повідомляють медіа, поліція виключила технічні проблеми як причину пожежі. Як найбільш правдоподібна, розглядається версія людського фактору.
…

Грузинська опозиція починає безстрокову протестну акцію біля будівлі Центральної виборчої комісії країни. Про це 8 листопада на багатотисячному мітингу в Тбілісі заявив один із лідерів партії «Єдиний національний рух» Ніка Мелія, передає грузинська служба Радіо Свобода з посиланням на агенцію «Новини-Грузія».

Лідери опозиційних партій та їхні прибічники планують блокувати виборчу адміністрацію доти, доки в країні не призначать нові парламентські вибори.

«Ніхто не повинен вийти звідти і ніхто не зайде доти, доки не будуть призначені нові вибори. Там будемо стояти всі ми», – заявив Мелія.

Читайте також: Грузинські вибори і роль Саакашвілі

Раніше цього ж дня опозиційні партії зажадали від влади до 20:00 (18:00 за київським часом) відправити у відставку главу ЦВК Тамар Жванію, яку вони вважають причетною до фальсифікації підсумків парламентських виборів. Одночасно вони закликали керівництво правлячої партії «Грузинська мрія» сьогодні ж почати з ними переговори з питання проведення повторного голосування. Термін ультиматуму закінчився о 20:00.

Мелія не виключив переговорів з правлячою партією завтра, 9 листопада. За його словами, сьогодні у них відбулася комунікація з лідерами «Грузинської мрії».

«Доти, доки зустріч не відбудеться, жоден з нас не вірить якимось гіпотетичним обіцянкам», – підкреслив він.

При цьому 8 листопада віцеспікер парламенту від більшості Георгій Кахіані заявив, що «Грузинська мрія» «не сприймає всерйоз» ультиматум опозиції.

Демонстранти рушили з проспекту Руставелі до Алеї Агмашенебелі, де розташована ЦВК.

Сьогодні біля будівлі парламенту в Тбілісі тисячі людей зібралися, щоб висловити протест проти результатів парламентських виборів 31 жовтня. За підрахунками опозиційного телеканалу «Мтаварі», до акції долучилися до 45 тисяч чоловік. Проурядовий «Імеді» і «Грузинська мрія» стверджують, що на мітингу було приблизно 6 тисяч демонстрантів.

Акція біля парламенту тривала протягом п’яти годин. Виступи політиків чергувалися музичними номерами зірок грузинської естради.

 
…

Президент України Володимир Зеленський у вітанні на адресу Джо Байдена заявив, що «Україна з оптимізмом дивиться на майбутнє стратегічних відносин зі Сполученими Штатами»
…

У Білорусі в неділю, 8 листопада, почалися акції протесту, які його учасники назвали «Маршем народовладдя». За даними Білоруської служби Радіо Свобода, на вулиці столиці Мінська та інших міст у 92-ий день протесту вийшли кілька тисяч людей. За даними правозахисного центру «Весна», вже є близько 80 затриманих, цей список оновлюється.

Акції протесту тривають у Гродно і Гомелі.

Повідомляється, що у центрі Мінська закриті станції метро, обмежений доступ до мобільного інтернету. Міліція перекрила деякі вулиці, в центр стягнули військову і спецтехніку.

Акції протесту в Мінську та інших містах Білорусі тривають вже майже чотири місяці. Вони почалися після виборів президента 9 серпня перемогу на яких, як оголосила ЦВК країни, здобув Олександр Лукашенко. Опозиція не визнає ці результати. Переобрання Лукашенка, крім того, не визнають країни Євросоюзу, Канада, США.

 
…

За повідомленням засобів інформації у США, дані підрахунку голосів із одного з вирішальних штатів, Пенсильванії, підтвердили перемогу там на виборах президента США демократа Джо Байдена. Повідомлення викликало радість прихильників Байдена, які вийшли на вулиці Нью-Йорка й інших міст із радісними вигуками. Прихильники Дональда Трампа також вийшли на акцію підтримки свого фаворита у штаті Мічиган. Трамп свою поразку наразі відмовляється визнавати і востаннє, буквально за годину до повідомлення про перемогу Байдена, знову твердив у твітері про свою «перемогу з великим відривом». (Відео AP, Reuters).
…

6 листопада у столиці Чилі – Сантьяго, учасників антиурядової акції протесту розігнали водометами та сльозогінним газом. Із кінця жовтня чилійці масово виходять на вулиці після того, як було ухвалене рішення відмовитися від конституції диктатора Августа Піночета на користь нової хартії, створеної громадянами. Також понад рік тому в Чилі почалися демонстрації із закликами до реформування пенсійної системи, галузей освіти та охорони здоров’я. (Відео: Reuters).
…

7 листопада у Пріштіні, столиці Косова, власники ресторанів, кафе і барів вийшли на вулиці на знак протесту проти нових обмежувальних карантинних заходів, уведених в країні для запобігання поширенню COVID-19. Нові обмеження були запроваджені в кількох регіонах Косова, зокрема у місті Пріштіні, після спалаху інфікувань коронавірусом. 6 листопада невелика балканська країна із населенням 1,8 мільйона осіб повідомила про 728 нових випадків захворювання і 12 летальних. Кількість нових випадків інфікування є найбільшою з моменту початку пандемії у березні. (Відео Балканської редакції Радіо Вільна Європа/ Радіо Свобода).
…

Олександр Мураховський, головний лікар Омської лікарні швидкої медичної допомоги №1, куди в середині серпня після отруєння шпиталізували опозиційного політика Олексія Навального, призначений головою регіонального Міністерства охорони здоров’я, повідомляє сайт уряду Омської області Росії.

Він змінив на цій посаді чиновницю Ірину Солдатову, яку губернатор відправив у відставку після протесту лікарів, нагадує проєкт Радіо Свобода Сибір.Реалії.

«Олександр Мураховський пройшов всі професійні ступені як лікар і керівник, знає і розуміє всі процеси, що відбуваються в охороні здоров’я, особливо організацію роботи швидкої медичної допомоги», – прокоментували нове призначення в обласному уряді. 

В Омську лікарню, якою керував депутат міськради і член «Єдиної Росії» Мураховський, Навального доправили 20 серпня. Незважаючи на версію родичів і прихильників політика про його отруєння, персонал лікарні й сам головлікар неодноразово заперечували це. Мураховський стверджував, що у пацієнта виявлене «порушення обміну речовин».

Сам Навальний після того, як почав одужувати після отруєння, відмовився вважати Мураховського лікарем і назвав його лише «членом «Єдиної Росії», подякувавши, тим не менш, його підлеглим, які, ймовірно, врятували політику життя.

 
…

У Мінську співробітники міліції затримали десятки учасників протестної акції медиків, які зібралися біля 1-ї клінічної лікарні за декілька кілометрів від центру міста, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

7 листопада, – в країні це святковий день, – медики планували провести акцію солідарності. Затримання почалися практично відразу після того, як учасники вийшли з будівлі лікарні й почали одягатися в білі халати.

На даний час затримані близько 40 людей, свідчать дані правозахисного центру «Весна».

У суботу в місті повинен був відбутися традиційний жіночий марш, однак міліція почала затримувати його учасниць раніше, ніж їм вдалося організовано зібратися, передають правозахисники.

Акції протесту в Мінську та інших містах Білорусі тривають вже майже чотири місяці. Вони почалися після виборів президента 9 серпня перемогу на яких, як оголосила ЦВК країни, здобув Олександр Лукашенко. Опозиція не визнає ці результати. Переобрання Лукашенка, крім того, не визнають країни Євросоюзу, Канада, США.

 
…

Болгарія погрожує зірвати переговори про шлях до вступу до Європейського союзу сусідньої Північної Македонії, вимагаючи, щоб ця країна офіційно визнала, що її національності і мови не існує.

Як заявило Міністерство закордонних справ Болгарії, воно повідомило Європейську комісію, що Софія заблокує так звані переговорні рамки для Північної Македонії, які мають стати основою для офіційного початку переговорів про вступ цієї країни до Євросоюзу.

Болгарія домагається, щоб Північна Македонія визнала, що її історія, національна ідентичність і мова насправді болгарські. Це, зокрема, припинило б розмови про наявність у Болгарії окремої македонської меншини.

Скоп’є наполягає, що народ Північної Македонії не є частиною болгарського і що македонська мова – окрема південнослов’янська мова, хоч і близько споріднена з болгарською, – а не регіональний діалект болгарської, як твердить Софія.

Тим часом МЗС Болгарії вимагає, щоб вимоги Софії були офіційно внесені як елемент переговорних рамок, щоб таким чином їхнє виконання стало для Скоп’є передумовою подальших переговорів.

Болгарія відкинула рішення Ради ЄС оприлюднити окрему декларацію щодо її вимог поза межами переговорних рамок, бо, мовляв, така декларація не є юридично обов’язковим до виконання документом і не дає Софії гарантії виконання її забаганки.

Останніми двома тижнями посадовці двох країн провели низку переговорів у намаганні подолати розбіжності напередодні зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС, що має відбутися пізніше цього місяця. Спершу цю зустріч планували на 10 листопада, наразі вона відкладена на тиждень.

Суперечка з Болгарією стає ще одним випробуванням для Скоп’є, де 2018 року вже були змушені відмовитися від назви країни (яка спершу називалася Македонія, без означення «Північна»), а перед тим і відмовитися від свого національного прапора, – на догоду Греції, яка від самої незалежності Скоп’є блокувала переговори про зближення свого північного сусіди з ЄС і про його вступ до НАТО. Атени твердили, ніби назва «Македонія» сама по собі становить територіальну претензію до Греції, де Македонією називається традиційний регіон на півночі країни, – мовляв, тільки цей регіон має право на цю назву. Завдяки цим поступкам Скоп’є керівники країн ЄС у березні цього року формально схвалили майбутній початок переговорів про вступ до Євросоюзу Північної Македонії, а також Албанії; також у березні Північна Македонія вступила до НАТО.
…

Канада слідом за Європейським союзом оголосила про розширення свого санкційного списку проти чільних посадовців нинішньої влади Білорусі в координації з ЄС.

До розширеного списку тих, щодо кого Канада застосовує фактичне замороження можливих активів і заборону на в’їзд, потрапили 13 осіб – тих самих, кого раніше 6 листопада вніс у свій список Європейський союз. Це, зокрема, керівник президентської адміністрації Ігор Сергєєнко, голова КДБ, а раніше голова Комітету державного контролю Іван Тертель, члени керівництва Слідчого комітету й низки інших правоохоронних структур Білорусі, речниця президента Наталія Ейсмонт, командувач спецпідрозділу «Альфа» Сергій Зубков, голова Конституційного суду Петро Міклашевич тощо.

На відміну від списку ЄС, у канадському цього разу немає Олександра Лукашенка і його сина Віктора – бо вони потрапили під канадські санкції вже раніше, коли Євросоюз іще не пішов був на такий крок.

Загалом нині в санкційному списку Канади щодо Білорусі – 59 осіб, така сама кількість, як і в списку Євросоюзу.

Раніше 6 листопада повідомлення про санкції Європейського союзу щодо Олександра Лукашенка і нової групи високих білоруських посадовців були оприлюднені в Офіційному журналі ЄС і тим самим набули чинності.

До списку підсанкційних у ЄС були додані 15 фізичних осіб. Перший серед них – Олександр Лукашенко, якого в інформації про його особу названо «президентом Білорусі». Також у новому переліку – його син Віктор Лукашенко, який має посаду радника президента з національної безпеки і є членом Ради безпеки Білорусі, а неформально є наглядачем за всіма силовими структурами країни.

Таким чином, на цей час у переліку підсанкційних білоруських нинішніх чи недавніх посадовців, укладеному ЄС, – загалом 59 осіб, разом із тими, хто потрапив під санкції в жовтні, і тими, хто перебуває у списку вже багато років, починаючи ще з 2006-го. Санкції передбачають заборону особам зі списку на в’їзд до країн-членів ЄС чи транзит через них і замороження їхніх можливих активів у цих країнах, а також заборону громадянам і компаніям із ЄС надавати цим особам кошти.

2 жовтня Європейський союз офіційно запровадив перший пакет нових санкцій, на той час проти сорока чільних представників влади Білорусі, яких визначили як відповідальних за репресії й переслідування мирних учасників протестів, представників опозиції і журналістів, а також за порушення під час виборчого процесу 2020 року. У переліку на той час іще не було Олександра Лукашенка – але в Євросоюзі з самого початку наголошували, що первісний список не остаточний і може бути розширений, у тому числі й на особу Лукашенка.

Європейський союз не визнає офіційно оголошених результатів виборів президента в Білорусі, на яких, за твердженням білоруської ЦВК, ушосте переміг Лукашенко, і засуджує переслідування протестувальників і опозиції в країні.

Раніше свої власні санкції щодо значно ширшого кола представників влади Білорусі запровадили країни Балтії, не чекаючи на спільне рішення Євросоюзу, і вже далі розширили свої списки. Також про аналогічні санкції оголосили тоді Велика Британія і Канада. В усіх цих списках, на відміну від первісних списків ЄС, від початку було і прізвище Лукашенка.

Крім того, про плани долучитися до санкцій ЄС проти представників влади Білорусі оголосила й Україна.

А після рішення ЄС також і США запровадили свої нові санкції проти представників влади Білорусі через їхню, як кажуть у Вашингтоні, роль у шахрайських президентських виборах 9 серпня і подальше жорстоке придушення мирних протестів. У санкційних списках США Лукашенко вже перебуває ще з 2006 року.

І Європейський союз, і ще багато західних країн, а також Україна не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації на шостий термін поспіль.

Такої ж позиції дотримується й опозиція в Білорусі, яка від самого дня президентських виборів 9 серпня щодня без перерв влаштовує акції протесту; білоруські силовики жорстоко розганяють їх.
…

У Білорусі слідство більш ніж на два місяці продовжило термін досудового арешту опозиційної діячки Марії Колесникової, яку правозахисники визнають політичним в’язнем.

Тепер вона має пробути за ґратами принаймні до 8 січня, повідомила пресслужба штабу Віктора Бабарика – ще одного політв’язня, який планував кандидувати на посаду президента Білорусі на виборах 9 серпня і чільною соратницею якого є Колесникова – нині членкиня президії Координаційної ради білоруської опозиції.

Раніше 6 листопада її адвокатка Людмила Козак повідомила, що слідство відмовилося випустити Колесникову під заставу.

Раніше їй так само відмовили в виході з-за ґрат під домашній арешт чи під особисте зобов’язання.

Низку інших білоруських політв’язнів раніше звільнили з-за ґрат під інші обмеження після того, як вони зустрічалися в Слідчому ізоляторі КДБ Білорусі з Олександром Лукашенком. Колесникова тоді відмовилася брати участь у тій зустрічі.

Колесникову разом із кількома колегами схопили в Мінську 7 вересня невідомі в цивільному одязі і в масках, усіх поночі доставили на кордон із Україною і наказали перетнути його. Колеги виконали вимогу; Колесникова порвала свій закордонний паспорт, щоб залишитися в Білорусі. Її повернули до Мінська, де 8 вересня взяли під варту, а згодом оголосили підозру в публічних закликах до захоплення державної влади чи насильницької зміни конституційного ладу.

Нині Колесникова офіційно обвинувачена за кримінальною статтею про «заклики до дій, спрямованих на шкоду зовнішній безпеці Білорусі, її суверенітетові, національній безпеці і обороноздатності».
…

Управління Міністерства внутрішніх справ Росії на транспорті по Сибірському федеральному округу представило «остаточний діагноз» російського опозиціонера Олексія Навального, у політика знайшли порушення вуглеводного обміну і панкреатит, діагноз «отруєння» – «не підтверджений». Про це йдеться в повідомленні на сайті відомства.

Навальний у твіттері заперечив версію про панкреатит і заявив, що «вже втомився сміятися».

За словами Навального, він щороку проходив медичне обстеження і станом на 20 серпня 2020 року був «абсолютно здоровий».

Один із лідерів російської опозиції Олексій Навальний на даний час перебуває в Німеччині, де відновлюється після отруєння бойовою речовиною «Новачок». Навальному стало зле 20 серпня під час перельоту з Томська в Москву. Його шпиталізували в Омську, а потім перевезли до Берліна.

Російські лікарі виключили версію про цілеспрямоване отруєння Навального, пояснивши його стан «порушенням обміну речовин».

Німецькі ж фахівці, а також кілька незалежних європейських лабораторій, знайшли в організмі політика сліди бойової отруйної речовини, схожої за складом з отрутою «Новачок», що була використана при замаху на колишнього співробітника ГРУ Росії Сергія Скрипаля в британському місті Солсбері. Влада Британії підозрює в організації цього замаху російські спецслужби.

Захід вимагав від Кремля розслідувати обставини отруєння Навального. Російські слідчі органи відмовилися порушувати кримінальну справу.

Після цього Євросоюз і Велика Британія запровадили санкції проти осіб і організацій, які, на їхню думку, або можуть бути причетні до інциденту, або не дають ходу розслідування.

Сам Навальний вважає, що за замахом на нього стоїть особисто президент Росії Володимир Путін.

У Кремлі звинувачення в причетності до отруєння Навального заперечують, вважаючи подію провокацією Заходу.

 
…

Колишній президент Косова Хашим Тачі, якого звинувачують у воєнних злочинах, вперше з’явиться в суді в Гаазі 9 листопада.

Суд повідомив, що під час суддя має переконатися, що забезпечені права обвинуваченого, включно з правом на законне представництво. Так само суддя має переконатися, що обвинувачений розуміє звинувачення, які висувають стосовно нього.

5 листопада президент Косова Хашим Тачі подав у відставку на тлі звинувачень у воєнних злочинах. Увечері того ж дня його та двох колишніх бійців Армії визволення Косова (UCK) взяли під варту в Гаазі.

Колишнього командувача UCK Тачі та його соратників обвинувачують у незаконних або довільних арештах та затриманнях, жорстокому поводженні, тортурах та вбивствах, насильницьких зникненнях людей та переслідуваннях, які здійснювалися у період з березня 1998 року по вересень 1999 року на території Косова та в Північній Албанії.

Спеціальна прокуратура повідомила, що 6 листопада проводить операції в Косові спільно з місцевою поліцією.

Спеціалізована прокуратура Косова та Офіс спеціального прокурора були створені відповідно до законодавства Косово за межами країни, щоб допомогти розслідувати можливі звірства під час і після війни за незалежність Косово у 1998-99 роках, і їх операції проходять за підтримки косовської поліції та місії Європейського Союзу з верховенства права у Косові.

Війна за незалежність Косова від Сербії забрала життя понад 10 тисяч людей, більшість з яких – етнічні албанці з Косова. Більше 1600 осіб залишаються зниклими безвісти. Бої закінчилися після 78-денної повітряної кампанії НАТО проти Сербії.
…

У Німеччині поліція провела обшуки в будинках та на підприємствах чотирьох людей, пов’язаних з прихильниками «Ісламської держави», які цього тижня здійснили напад у Відні.

Як заявили в поліції 6 листопада, обшуки пройшли у Оснабрюці, Касселі і окрузі Піннеберг.

Правоохоронці наголосили, що наразі їх не підозрюють у причетності до нападу, але є докази їхнього зв’язку з нападниками.

У Федеральній прокуратурі зазначили, що двоє чоловіків, як вважається, зустрічалися з одним з нападників цього літа у Відні. Третя людина контактувала з ним в інтернеті, а четверта не мала прямого контакту з нападникам, та контактувала з людьми, які його знали.

Після обшуків нікого не затримали.

Збройні напади сталися в шести місцях у Відні 2 листопада. Нападник відкрив вогонь із вогнепальної зброї по відвідувачах ресторанів, перехожих і поліцейських. Спочатку постріли пролунали біля головної міської синагоги, інші напади сталися також у центральному районі Відня.

Відповідальність за теракт взяло на себе екстремістське угруповання «Ісламська держава».

Австрійська поліція заарештувала 14 осіб віком від 18 до 28 років за підозрою в причетності до терористичної організації. «Деякі з них мають громадянство інших країн, серед яких Бангладеш, Македонія, Туреччина та Росія», – сказав начальник віденської поліції.

Міністр внутрішніх справ країни Австрії Карл Негаммер додав, що всі затримані у справі про теракт мають міграційне минуле, деякі не є громадянами Австрії. Негаммер також повідомив, що джигадист, який убив чотирьох і поранив 22 людей у Відні, діяв у той момент самостійно.
…

У Росії суддя Кіровського районного суду Томська Олексій Карпов у постанові про відмову порушувати кримінальну справу за фактом отруєння опозиційного політика Олексія Навального жодного разу не згадав його прізвище.

Документ Навальний 5 листопада опублікував у себе в блозі. У ньому опозиціонера називають «особою, яка претендує на роль потерпілого».

Голова юридичного відділу Фонду боротьби з корупцією В’ячеслав Гімаді, коментуючи постанову суду, назвав її «незаконною, тому що юридично в ній повинні бути відомості про заявника та про особу, в інтересах якої подається заява».

Зі свого боку, голова правозахисної організації «Апологія протесту» Олексій Глухов зазначив, що стикається з подібною постановою вперше в своїй практиці, оскільки у таких документах повинно бути вказано, проти кого саме скоєно злочин. «Зрозуміло, там має бути прізвище», – сказав Глухов, ще раз підкресливши, що не буває матеріалів судової перевірки щодо невстановленого потерпілого.

Раніше ЗМІ неодноразово звертали увагу на те, що президент Росії Володимир Путін і його речник Дмитро Пєсков, коментуючи будь-які події, пов’язані з Навальним, принципово не кажуть прізвище опозиціонера, називаючи його то «інтернет-баламутом», то «цим громадянином», то «берлінським пацієнтом».

Один із лідерів російської опозиції Олексій Навальний на даний час перебуває в Німеччині, де відновлюється після отруєння бойовою речовиною «Новачок». Навальному стало зле 20 серпня під час перельоту з Томська в Москву. Його шпиталізували в Омську, а потім перевезли до Берліна.

Російські лікарі виключили версію про цілеспрямоване отруєння Навального, пояснивши його стан «порушенням обміну речовин».

Німецькі ж фахівці, а також кілька незалежних європейських лабораторій, знайшли в організмі політика сліди бойової отруйної речовини, схожої за складом з отрутою «Новачок», що була використана при замаху на колишнього співробітника ГРУ Росії Сергія Скрипаля в британському місті Солсбері. Влада Британії підозрює в організації цього замаху російські спецслужби.

Захід вимагав від Кремля розслідувати обставини отруєння Навального. Російські слідчі органи відмовилися порушувати кримінальну справу. 

Після цього Євросоюз і Велика Британія запровадили санкції проти осіб і організацій, які, на їхню думку, або можуть бути причетні до інциденту, або не дають ходу розслідування. 

Сам Навальний вважає, що за замахом на нього стоїть особисто президент Росії Володимир Путін. 

У Кремлі звинувачення в причетності до отруєння Навального заперечують, вважаючи подію провокацією Заходу.

 
…

Звіт «московського механізму» ОБСЄ довів порушення прав людини та шахрайство на виборах у Білорусі – держсекретар США
…

Федеральний канцлер Австрії Себастьян Курц зустрівся з білоруською опозиціонеркою Світланою Тихановською. Про це повідомляє білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на агенцію APA.

За повідомленням, Курц висловив «повну підтримку Австрії» демократичному руху і громадянському суспільству в Білорусі.

«Австрія вітає «невтомні зусилля» Тихановської та білоруського громадянського суспільства», – повідомили у Федеральній канцелярії на запит агентства.

У розмові Курц також висловив підтримку чинному пакету санкцій Євросоюзу проти влади Білорусі.

Читайте також: Закінчився офіційний термін повноважень Лукашенка і що далі: інтерв’ю із Світланою Тихановською

«Правильним і важливим є цілеспрямовані дії проти тих, хто сфальсифікував результати виборів і придушив мирні демонстрації”, – заявила канцлер.

Перед розмовою з Курцем Тихановська зустрілася з представниками парламентських партій, які також висловили солідарність з білоруським опозиційним рухом. Програма візиту Тихановської також передбачала зустрічі з послами ОБСЄ.

У п’ятницю 6 вересня вона має взяти участь у круглому столі з білоруським громадянським суспільством, а також у конференції аналітичного центру.

Тихановська називає себе переможницею президентських виборів, які відбулися в Білорусі влітку, і звинувачує Олександра Лукашенка у фальсифікації.

Протести в Мінську та інших білоруських містах не вщухають із 9 серпня. Тоді в країні відбулися вибори президента. За даними Центрвиборчкому, перемогу на них здобув Олександр Лукашенко. Опозиція підсумки виборів не визнає і вимагає відставки Лукашенка. Влада відповідає на протести насильством.
…

Близько 19 години 5 листопада в квартиру білоруської опозиціонерки Ніни Багінської увірвалися люди без опізнавальних знаків, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.

Вони заявили, що мають провести слідчий експеримент і що справа пов’язана з онукою Ніни Багінської, яка живе з нею.

Ніна Багінська стала одним із символів мирних протестів у Білорусі. Вона відвідує майже всі мітинги з великим біло-червоно-білим прапором.

Сусіди розповіли Радіо Свобода, що Багінська викликала міліцію проти невідомих людей. Незабаром до квартири піднялося близько десятка людей у чорному одязі, схожому на одяг людей, які раніше збивали протестуючих.

Читайте також: Білорусь: пенсіонерка із забороненим прапором дратує владу і надихає опозицію

Один з поліцейських, який прибув на дзвінок Багінської, стверджує, що вона вдарила його табуреткою.

За словами сусідів, у квартирі відбувається сварка. Двері квартири відчинені, кілька людей стоять перед входом, кілька на місці. У дворі будинку Багінської стоять дві маршрутки.

Як стало відомо журналістам, на місце подій прямує донька Ніни Багінської.

За інформацією телеграмних каналів, на які посилається білоруська служба, люди без розпізнавальних знаків почали затримувати людей у дворі будинку, де живе Багінська.

 
…

Міністр закордонних справ Великої Британії Домінік Рааб закликав провести в Білорусі нові президентські вибори. Це відбулося після публікації незалежного звіту, який підтвердив, що вибори в серпні були «сфальсифіковані», а режим Олесандра Лукашенка порушує права людини. Про це йдеться в повідомленні МЗС Об’єднаного королівства, оприлюдненого 5 листопада.

Велика Британія очолила дипломатичну кампанію з міжнародного незалежного розслідування звинувачень у фальсифікації президентських виборів в ОБСЄ, а також кампанії щодо насильства, залякування та переслідування білоруською владою мирних демонстрантів.

Читайте також: Слідчий комітет Білорусі звинуватив творців телеграм-каналу Nexta в організації заворушень

Як повідомляється на веб-сайті МЗС Великобританії, Сполучене Королівство раніше висловлювало занепокоєння виборами та жахливими репресіями, що послідували за ними. У вересні Великобританія запровадила знакові санкції проти Олександра Лукашенко, його сина та високопосадовців уряду Білорусі за нового режиму британських санкцій у відповідь на катування та жорстоке поводження з сотнями затриманих мирних демонстрантів.

«Ми наполягали на проведенні цього незалежного розслідування, і воно виявило фальсифікацію, яка лежить в основі президентських виборів, і підлі дії, вчинені режимом Лукашенко з метою придушення білоруського народу», – заявив Рааб.

Читайте також: Закінчився офіційний термін повноважень Лукашенка і що далі: інтерв’ю із Світланою Тихановською

Він додав, що Мінськ повинен організувати нові «вільні та справедливі вибори, а винні в насильстві проти демонстрантів повинні бути притягнуті до відповідальності».

Незалежне розслідування ОБСЄ дійшло висновку, що, згідно з незаперечними доказами, вибори в Білорусі були сфальсифіковані, а права громадян – в тому числі на мирний протест та свободу слова – порушувалися.

Серед ініціаторів незалежної експертної групи в рамках «московського механізму» – Естонія, Латвія, Литва, Сполучені Штати, Велика Британія, Франція, Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія, Польща, Нідерланди, Канада, Бельгія, Словаччина, Чехія та Румунія. Розслідування ініціювали 17 вересня.

«Московський механізм» дозволяє групам держав-членів ОБСЄ ініціювати місії експертів для повідомлення про серйозні порушення прав людини.

Протести в Мінську та інших білоруських містах не вщухають із 9 серпня. Тоді в країні відбулися вибори президента. За даними Центрвиборчкому, перемогу на них здобув Олександр Лукашенко. Опозиція підсумки виборів не визнає і вимагає відставки Лукашенка. Влада відповідає на протести насильством.
…

Російські силовики 5 жовтня прийшли з обшуком в офіс «Фонду боротьби з корупцією» (ФБК) в Москві, повідомив директор ФБК Іван Жданов. Обшук також відбувається в студії популярного Youtube-каналу «Навальний Live».

Щодо Жданова порушена кримінальна справа, в межах якої тривають слідчі дії. «5 листопада порушено кримінальну справу за статтею «Невиконання вироку суду, рішення суду або іншого судового акту», – повідомляє Головне управління Федеральної служби судових приставів Росії в Москві.

Жданов розповів, що, за попередньою інформацією, судові пристави прийшли з обшуком у межах виконавчого провадження на 29 мільйонів рублів.

Ймовірно, йдеться про борги ФБК перед компанією «Московський школяр», яка постачає продукти до шкіл. У серпні 2020 року ці борги викупив близькиц до російського президента Володимира Путіна бізнесмен Євген Пригожин. Раніше в межах цієї ж справи заарештували рахунки і квартиру засновника ФБК Олексія Навального.

Засновник ФБК Олексій Навальний заявив, що нова хвиля тиску на організацію стала «єдиним правовим наслідком» того, що політика намагалися отруїти отрутою з родини «Новачок».

У липні 2020 року Олексій Навальний оголосив про ліквідацію створеного ним «Фонду боротьби з корупцією». Він пояснив таке рішення позовом від компанії «Московський школяр», яку пов’язують із Пригожиним. У жовтні 2019 року суд зобов’язав Навального, його колегу Любов Соболь і ФБК виплатити майже 88 мільйонів рублів за позовом комбінату харчування, який постачає їжу в московські школи і дитячі сади.

Наприкінці грудня 2019 року «Фонд боротьби з корупцією», Олексій Навальний і Любов Соболь програли суд. Їх зобов’язали заплатити 88 мільйонів рублів комбінату харчування «Московський школяр», який пов’язують з Євгеном Пригожиним.

Наприкінці жовтня 2020 року Арбітражний суд Москви зобов’язав Навального видалити ролик про комбінат «Московський школяр». У відео говорилося, що компанія не дотримується санітарних норм, підробляє документи і поставляє в дитячі сади і школи неякісне харчування. Суд постановив, що Навальний і його підлеглі опублікували відомості, що ганьблять компанію «Московський школяр», і внаслідок цього з нею розірвав контракт один із клієнтів.

У грудні 2019 року співробітники Федеральної служби судових приставів прийшли в офіс «Фонду боротьби з корупцією» та студію Youtube-каналу «Навальний Live». За словами Олексія Навального, обшуки і вилучення техніки формально пов`язані зі справою про невиконання рішення суду видалити з Youtube розслідування ФБК «Він вам не Дімон», присвячене корупційним зв’язкам колишнього прем’єр-міністра Росії Дмитра Медведєва.

Влітку 2019 року в ФБК відбулися обшуки у справі про відмивання грошей. Слідчі дії також відбулися в квартирах прихильників опозиційного політика в багатьох містах Росії. За версією слідства, співробітники ФБК незаконно отримали велику суму, після чого нібито перевели її на рахунки фонду. Підозрюваних у справі поки немає. Соратники Навального всі звинувачення на свою адресу відкидають.
…

Світлини процесу сканування та підрахунку бюлетенів у різних шатах США – у фотогалереї Радіо Свобода
…

Засновник телеграм-каналів Nexta і Nexta Live Степан Путило і колишній головний редактор цих видань Роман Протасевич стали обвинуваченими у кримінальній справі про організацію «масових заворушень, що відбувалися на території Мінська з 9 серпня і тривають дотепер». Про це 5 листопада повідомляє Слідчий комітет Білорусі.

Їх також звинувачують за статтею про підбурення до соціальної ворожнечі щодо представників влади і співробітників правоохоронних органів.

Слідчі вказують, що зафіксували і долучили до матеріалів кримінальної справи неодноразові факти закликів до протестів, блокування доріг, страйків, координації несанкціонованих масових заходів із зазначенням конкретних місць проведення, а також маршрутів пересування.

Путило і Протасевич, які живуть у Польщі, оголошені в міждержавний розшук у Білорусі та Росії.

Раніше суд Мінська визнав телеграм-канал Nexta і його логотип екстремістськими матеріалами, мотивувавши це тим, що у відеороликах каналу містяться публічні заклики до масових заворушень. Це рішення означає, що доступ до Nexta на території Білорусі обмежується владою, а репост інформації з каналів тягне за собою адміністративний штраф.

Nexta – найвідоміший білоруський опозиційний ресурс, який став популярним на тлі протестів проти підсумків президентських виборів 2020 року. Редакція Nexta розташована у Варшаві. У видання є два основні канали в телеграмі: на Nexta Live підписані 1,8 мільйона людей, на Nexta – понад 860 тисяч. Також є сатиричний канал Luxta, на який підписані майже 200 тисяч людей.
…

Колишнього лідера партизан та ексспікера парламенту Косова доправили в Гаагу для висунення звинувачень у військових злочинах і злочинах проти людяності після його арешту під час спецоперації в Пріштіні.

Прокуратура з військових злочинів у Гаазі у співпраці з місцевою поліцією і місією ЄС з питань правопорядку заарештувала Якупа Краснічі 4 листопада та передали Спеціалізованій прокуратурі Косова.

«Арешт був проведений Офісом спеціального прокурора на підставі підтвердженого обвинувального висновку, пов’язаного з військовими злочинами і злочинами проти людяності, а також ордера на арешт і постанови про передачу», – мовиться у повідомленні.

Поліція і слідчі провели близько 10 години в будинку Краснічі, перш ніж взяти його під варту.

Краснічі – колишній прессекретар Визвольної армії Косова та ексголова парламенту Косова після проголошення незалежності. Він також виконував обов’язки президента Косова.

Дружина затриманого, Севла Краснічі, перед арештом сказала Радіо Свобода, що місцева влада не пояснила причини проведення операції, а також що вона не знає, чому слідчі були в іхньому будинку.

Політична партія Краснічі, Соціал-демократична ініціатива, відреагувала на події, заявивши, що «сьогоднішні сцени не потрібні і травмують сім’ю», додавши, що Краснічі завжди виконував розпорядження судових органів.

Спеціалізована прокуратура Косова та Офіс спеціального прокурора були створені відповідно до законодавства Косово за межами країни, щоб допомогти розслідувати можливі звірства під час і після війни за незалежність Косово у 1998-99 роках, і їх операції проходять за підтримки косовської поліції та Місії Європейського Союзу з верховенства права у Косові.

Війна за незалежність Косова від Сербії забрала життя понад 10 тисяч людей, більшість з яких – етнічні албанці з Косова. Більше 1600 осіб залишаються зниклими безвісти. Бої закінчилися після 78-денної повітряної кампанії НАТО проти Сербії.
…

Сполучені Штати Америки 4 листопада завершили процес виходу з Паризької угоди щодо клімату. Указ про це влітку 2017 року підписав президент Дональд Трамп. У листопаді 2019 року Вашингтон повідомив ООН про початок процедури виходу.

Вихід із Паризької кліматичної угоди – одна з обіцянок Трампа під час передвиборчої кампанії 2016 року. Тоді нинішній очільник Білого дому заявляв, що участь США в цій угоді економічно невигідна і може призвести до втрати робочих місць, зниження зарплат, закриття фабрик і фінансових втрат американців.

Паризьку хартію щодо клімату в грудні 2015 року підписали 197 країн. Мета документа – не допустити підвищення середньої температури на планеті до 2100 року більш ніж на два градуси Цельсія порівняно з доіндустріальною епохою, яка завершилася в XIX столітті. Документ набрав чинності 4 листопада 2016 року. Жодна країна не може вийти з нього в перші три роки.

США стали першою країною, яка вийшла з угоди. Держдепартамент при цьому заявляв, що не виключає повернення країни до виконання умов Паризької угоди, якщо вийде домовитися про вигідніші умови для Вашингтона.
…