У ніч на 4 листопада, після виборів у США, що відбулися 3 листопада, кілька сотень людей вийшли на мирний протест до Білого дому у Вашингтоні, щоб дізнатися, хто стане наступним президентом Сполучених Штатів. ЗМІ повідомляють про трьох затриманих демонстрантів під час невеликої штовханини. Кореспондент «Голосу Америки», який перебував на місці події, стверджує, що ситуація врегульована.
…

Жителі Пуерто-Рико, неінкорпорованої території в Карибському морі, проголосували на референдумі 3 листопада за входження до складу США на правах 51-го штату. За це проголосували 52 відсотки населення за результатами підрахунку 88 відсотків голосів, передає газета Caribbean Business.

На голосування було поставлене запитання: «Чи має Пуерто-Рико бути негайно прийняте до складу США як штат?» Указ про проведення референдуму підписала в травні губернатор території Ванда Васкес Гарсед.

Пуерто-Рико була передана США від Іспанії в 1898 році. Жителі території мають американське громадянство, але не можуть голосувати на президентських виборах і не мають представництва в Конгресі. Референдум про приєднання в 2020 році став п’ятим із 1967 року. Рішення про включення до складу США мають ухвалити американські законодавці.
…

Реп-музикант Каньє Вест визнав поразку на виборах президента в США. Його участь у кампанії чимало представників Демократичної партії розглядали як бажання відвернути темношкірих виборців від Джо Байдена і допомогти чинному президенту Дональду Трампу.

При цьому репер натякнув на можливість висуватися знову в 2024 році, написавши в твіттері: KANYE 2024.

3 листопада Вест написав у твіттері: «Сьогодні я голосую вперше в своєму житті за президента США, і це хтось, кому я справді довіряю: я сам».

43-річному Весту вдалося потрапити до бюлетенів у кількох штатах, але не у Вайомінгу, де він голосував, чи таких важливих штатах, як Флорида, Пенсильванія чи Мічиган.

Репер закликав своїх прихильників голосувати за нього, вписуючи його прізвище в бюлетень у тих штатах, де воно не значилося.

Вест раніше висловлював підтримку Трампу.

У липні репер розпочав свою кампанію з хаотичних заяв, які викликали занепокоєння щодо його психічного здоров’я. У 2018 році Вест заявив, що страждає від біполярного розладу.

 
…

Легендарний футболіст, аргентинець Дієго Марадона успішно переніс операцію на головному мозку після того, як у його голові лікарі виявили згусток крові. Лікар-невролог Леопольдо Луке повідомив, що гемотому видалили.

«Дієго дуже добре переніс операцію», – сказав лікар.

Прихильники Марадони зібралися біля лікарні з плакатами на його підтримку. Його колишній клуб «Наполі» також написав слова підтримки футболістові.

Раніше повідомлялося, що проблема зі здоров’ям у Марадони могла бути спричинена аварією, хоча сам футболіт переконує, що не пам’ятає жодного конкретного інциденту.

60-річний Дієго Марадона, який зловживав наркотиками і алкоголем, раніше також переніс два серцеві напади і заразився гепатитом.

Поряд із бразильцем Пеле, якому минулого місяця виповнилося 80 років, Марадона вважається одним із найвидатніших футболістів усіх часів.
…

Соціальні мережі Twitter і Facebook призупинили кілька новинних акаунтів переважно правого спрямування через розміщення інформації про вибори в США, яка, на думку платформ, порушує їхню політику. Повідомляється, що деякі облікові записи, заблоковані 3 листопада, подавали таку інформацію, яку згодом цитували та висвітлювали російські ЗМІ.

Twitter заявив, що облікові записи були заблоковані через порушення політики проти «координації».

Ресурс SVNewsAlerts з понад 78 000 підписників у Twitter часто попереджав про «заворушення», пов’язані з виборами, та висвітлював проблеми з громадською та безпекою під час голосування. Він посилався на заяви про буцімто махінації з боку демократів та звертав увагу на мітинги й виступи президента США Дональдв Трампа.

Інші акаунти, призупинені Twitter, – FJNewsReporter, Crisis_Intel та Faytuks.

Facebook заявив про «неправдиву поведінку», пояснюючи рішення про блокування кількох акаунтів, пов’язаних із американськими сторінками під назвою SV News і FJ News.

Як у SVNewsAlerts, так і у Faytuks численні твіти висвітлювались десятки разів у підконтрольних російському Sputnik та RT, повідомляє Reuters.

Американські спецслужби раніше заявили, що Росія втручалася у виборчий процес у США, зокрема в 2016 році, через платформи соціальних мереж та іншими способами. Москва заперечує, що втручалася у вибори у США чи будь-де за кордоном.

Facebook, Twitter і YouTube запровадили політику, спрямовану на запобігання поширенню неправдивої інформації, спрямованої на зміну результатів виборів.
…

Кандидат у президенти США Джо Байден 4 листопада заявив, що він «на шляху» до перемоги на виборах.

При цьому Байден закликав виборців «виявити терпіння», оскільки результати виборів доведеться чекати принаймні кілька днів.

Чинний президент Дональд Трамп звинуватив демократів у спробі «вкрасти» вибори.

Twitter обмежив доступ до допису Трампа, зазначивши, що його зміст може «ввести в оману». Твіт не можна вподобати, прокоментувати чи поширити.

Вибори президента США відбулися 3 листопада.

 
…

Серія нападів із застосуванням вогнепальної зброї у Відні була організована угрупованням «Ісламська держава». Таку заяву опублікували самі бойовики, повідомляє портал спостереження за екстремістськими групами SITE Intelligence Group.

Увечері 2 листопада у центральній часті Відня озброєний чоловік став стріляти по людях. Нападника ліквідував поліцейський спецпідрозділ.

Поліція, яка вважає, що нападник діяв не один, закликала жителів міста залишатися вдома, оскільки триває пошук інших можливих учасників чи спільників терориста.

У результаті нападу у Відні загинули четверо людей, ще 22 зазнали поранень.
…

Узбекистан платитиме своїм громадянам, які проходитимуть на день 10 тисяч кроків. Відповідний указ підписав президент країни Шавкат Мірзійоєв.

За подолання цієї відстані виплачуватиметься 3 тисячі сумів (0,3 долара США). Рекордсмени отримуватимуть більше, повідомляє узбецька служба Радіо Свобода – Радіо Озодлік.

До 1 березня 2021 року в країні має бути розроблена платформа «Здоровий спосіб життя». Раз на місяць користувач платформи, що пройшов найбільшу відстань у своєму місті, отримає 300 тисяч сумів (28 доларів), у регіоні – 500 тисяч (48 доларів), а лідер по кроках в усій країни отримає 1 мільйон сумів (близько 100 доларів).

Як працюватиме платформа і як фіксуватимуться кроки, поки невідомо. Ініціатори нововведення планують, що гроші на стимулювання ходьби стягуватимуться з виробників шкідливих для здоров’я продуктів.
…

Бізнесмен Ренато Усатий, який посів третє місце в першому турі виборів президента Молдови, заявив 3 листопада, що «за жодних обставин» не підтримає в другому турі кандидатуру чинного глави держави Ігоря Додона.

Таку заяву Усатий зробив після зустрічі з колишньою головою уряду Майєю Санду, яка вийшла разом із Додоном до другого туру.

Усатий наголосив, що «двісті тисяч» його виборців проголосували проти «корупції, хабарництва, сірих схем і кульків із грошима», а Додон, на його думку, «є уособленням» усього перерахованого.

«З ним ми можемо зустрітися тільки в одному місці – в прокуратурі, де я готовий давати свідчення проти нього», – сказав бізнесмен.

Але Усатий не розповів, чи підтримає в другому турі кандидатуру Майї Санду, зазначивши лише, що продовжить переговори з нею.

Перший тур виборів президента Молдови відбувся 1 листопада. Згідно з офіційними результатами, чинний президент країни Ігор Додон, якого оглядачі вважають проросійським, набрав 32,6 відсотка голосів виборців. Майя Санду, яку називають проєвропейським політиком, набрала майже на 4 відсотки більше. За Ренато Усатого віддали свої голоси трохи менш як 17 відсотків виборців.

Другий тур виборів відбудеться 15 листопада. Напередодні четверо кандидатів, які посіли останні місця у виборчих перегонах, заявили про підтримку Санду.
…

Для перемоги кандидатові необхідно набрати як мінімум 270 голосів виборників, загальне число яких 538
…

Посол України в Австрії Олександр Щерба повідомив, що українських громадян серед загиблих внаслідок теракту у Відні 2 листопада немає.

«Тепер вже офіційно: українців серед загиблих нема», – написав Щерба у фейсбуці.

Він зазначив, що кількість загиблих і померлих зросла до п’яти.

Раніше посол Щерба також повідомляв, що у зоні теракту перебували четверо українських студентів, але вони не постраждали.

Увечері 2 листопада невідомі відкрили стрілянину в кількох точках у центрі Відня, зокрема і біля синагоги, в результаті чого кілька людей загинули, а також були поранені. Міністерство внутрішніх справ Австрії назвало інцидент терактом.

Один із підозрюваних Куджтім Феджзулай, який мав громадянство Австрії та Північної Македонії, і, за даними влади, симпатизував угрупованню «Ісламська держава», був застрелений. Загальна кількість нападників наразі невідома. За даними APA, у зв’язку з нападом у Відні заарештували двох людей.

В країні оголосили триденну жалобу.
…

В Австрії оголосили три дні жалоби після теракту у Відні, який стався напередодні.

У своєму зверненні до нації прем’єр Австрії Себастьан Курц наголосив, що це не конфлікт між християнами та мусульманами чи між австрійцями та мігрантами.

«Наш ворог – ісламістський тероризм – хоче не лише спричиняти смерті та біль, він хоче розділити наше суспільство», – сказав Курц і пообіцяв, що Австрія захищатиме свою демократію, фундаментальні права та ліберальний спосіб життя.

Увечері 2 листопада невідомі відкрили стрілянину в центрі Відня. Загинули щонайменше чотири людини, ще кілька дістали поранення. Міністерство внутрішніх справ Австрії назвало інцидент терактом.

Один із підозрюваних – Куджтім Феджзулай – був застрелений. Загальна кількість нападників наразі невідома. За даними APA, у зв’язку з нападом у Відні заарештували двох людей.
…

У Нідерландах 3 листопада після перерви поновлюється судовий процес у справі про збиття малайзійського «Боїнга» на Донбасі у 2014 році.

«У цьому блоці у захисту буде можливість подати запити для подальшого розслідування», – зазначили у суді.

Останнє засідання у справі відбулося 28 вересня. Тоді стало відомо, що нідерландські адвокати одного з обвинувачених Олега Пулатова мали із ним зустріч, та на підставі інформації, отриманої від клієнта, підготують до суду нові клопотання.

Читайте також: Шості роковини збиття MH17. Що змінилося у справі впродовж року

Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердаму в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування – і технічне, і кримінальне – очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих.​

9 березня в місцевості Схіпгол біля Амстердаму почався перший судовий процес над першими чотирма обвинуваченими в збитті літака рейсу MH17.

Це троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий на прізвисько «Стрєлков», який у час збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР», Сергій Дубинський, відомий на прізвисько «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ», Олег Пулатов, відомий на прізвисько «Гюрза», полковник, колишній російський спецпризначенець, який на окупованій частині Донбасу був тоді заступником Дубинського, – а також громадянин України Леонід Харченко, відомий на прізвисько «Крот», який перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського.

Їм висунені попередні обвинувачення в убивстві 298 людей і в спричиненні катастрофи літака, що призвела до загибелі всіх на борту. Всі обвинувачені на процес не з’явилися. Тільки Пулатов представлений нідерландськими адвокатами.

За деякими оцінками, вироку у процесі варто очікувати не раніше, ніж через кілька років.
…

Посол України в Австрії Олександр Щерба повідомив, що в зоні теракту у Відні 2 листопада перебували четверо українських громадян – студентів.

«Станом на ранок вже пишуть про трьох загиблих цивільних. Інформації щодо їх громадянства поки нема. В зоні теракту, в одному з кафе, було четверо українських студентів. З ними все добре», – повідомив Щерба у фейсбуці.

Тим часом влада Австрії розпочала масштабну розшукову операцію після того, як 2 листопада бойовики відкрили вогонь по декількох точках у центрі Відня. Канцлер Австрії Себастьян Курц назвав події «огидною терористичною атакою».

Вранці 3 листопада МВС країни повідомило, що двоє чоловіків і жінка померли від отриманих травм. Підозрюваний у нападі, у якого був автомат і підроблений жилет смертника, також був застрелений поліцією. За даними МВС, вбитий підозрюваний симпатизував угрупованню «Ісламська держава». Пізніше ЗМІ повідомили, що загинула четверта особа – цивільна жінка.

Наразі невідомо, скільки саме було нападників – поліція каже – найімовірніше, не один.

Наразі до розшуків залучено тисячу силовиків, свою допомогу запропонували і сусідні країни. Чеська поліція заявила, що проводить вибіркові перевірки на кордоні з Австрією.

Раніше мер Відня Майкл Людвіг заявив, що в лікарню госпіталізували 15 людей, семеро з них серйозно поранені. Поліція повідомила, що під час нападів постраждав і офіцер.

За даними поліції, напади відбулися в шести місцях, в тому числі біля синагоги в центрі міста, і були здійснені «декількома підозрюваними, озброєними гвинтівками».

Курц сказав, що поки поліція концентруватиметься на антитерористичній операції, армія візьме на себе охорону основних будівель у Відні.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що Німеччина солідарна з сусідньою Австрією в боротьбі з «ісламським тероризмом». Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що французи «поділяють горе австрійського народу». Президент Європейської ради Шарль Мішель написав у твітері, що ЄС «рішуче засуджує цей підлий вчинок». І президент США Дональд Трамп, і кандидат в президенти від Демократичної партії Джо Байден також засудили напад.

 
…

Президент Франції Емманюель Макрон назвав «нападом на дружню країну» стрілянину у столиці Австрії Відні, жертвами якої, за попередніми даними австрійських засобів інформації, стали семеро людей.

«Ми, французи, поділяємо шок і горе австрійського народу, враженого сьогодні ввечері нападом в серці їхньої столиці Відня. Після Франції стався напад на дружню країну. Це наша Європа. Наші вороги мають знати, з ким мають справу. Ми не здамося», – написав Макрон увечері 2 листопада у твітері.

Міністр внутрішніх справ Австрії Карл Негаммер назвав терактом стрілянину, що сталася ввечері 2 листопада в центрі Відня і спричинила людські жертви.

«Ми зазнали очевидної терористичної атаки», – сказав Негаммер.

Зараз район інциденту оточений поліцією, операція із затримання злочинців триває. Поліція попросила жителів району не виходити на вулицю і не викладати фото і відео з місця події в соцмережі, а замість цього надсилати їх до правоохоронних органів.
…

Міністр внутрішніх справ Австрії Карл Негаммер назвав терактом стрілянину, що сталася ввечері 2 листопада в центрі Відня і спричинила людські жертви.

«Ми зазнали очевидної терористичної атаки», – сказав Негаммер.

Зараз район інциденту оточений поліцією, операція із затримання нападників триває. Поліція попросила жителів району не виходити на вулицю і не викладати фото і відео з місця події в соцмережі, а замість цього надсилати їх до правоохоронних органів.

За повідомленнями австрійських засобів інформації, нападників було кілька, загинули щонайменше семеро людей, ще четверо були поранені.
…

Екстремістське угруповання «Ісламська держава» заявило про свою відповідальність за напад на Кабульський університет в Афганістані, внаслідок якого загинули щонайменше 19 людей, ще 20 отримали поранення. Про це повідомляє місцева служба Радіо Свобода.

Як повідомив речник міністерства внутрішніх справ країни Тарік Аріан, троє озброєних людей увірвалися до університету 2 листопада і протягом більше ніж п’яти годин вели перестрілку зі співробітниками сил безпеки. Він додав, що всі троє нападників були вбиті.

Як повідомляли очевидці, ще до початку нападу в районі університету стався вибух.

За повідомленнями, напад почався до того, як на заплановану в навчальному закладі книжкову виставку приїхали представники уряду.

Однак угруповання «ІД» заявило в телеграмі, що двоє його бойовиків мали за мішені «випуск суддів та слідчих, що працюють на відступницький афганський уряд». Раніше угруповання «Талібан» заперечило свою причетність.

Голова Незалежної комісії Афганістану з прав людини Шагрзад Акбар назвав напад «дуже тривожним».

«Він означає ширше повідомлення, що, на жаль, в Афганістані… немає жодного безпечного місця. Громадяни не можуть почуватися в безпеці вдома, в дорозі, в освітніх чи робочих середовищах», – сказав він Радіо Свобода.

Старший цивільний представник НАТО в Афганістані Стефано Понтекорво засудив атаку, зазначивши, що це вже напад на освітній заклад у Кабулі протягом останніх 10 днів.

«Афганські діти та молодь повинні почуватися в безпеці, коли ходять до школи», – заявив він.

Минулого місяця 24 людини, більшість із яких – студенти, загинули внаслідок вибуху смертника-бойовика «Ісламської держави» в освітньому центрі в районі Кабулу Дашт-е-Барчі, де мешкають переважно шиїти.

Насильство в Афганістані триває в той час, коли угруповання «Талібан» і афганський уряд продовжують мирні переговори в Катарі, спрямовані на припинення майже 19-річної війни. Попри перемови, бойовики і Кабул ведуть майже щоденні бої.

За угодою між Сполученими Штатами і талібами, підписаною в лютому, сили США залишають Афганістан, а таліби зобов’язуються не дозволяти терористичним групам використовувати афганську територію для нападів за кордоном.
…

У Мінську понад тисячу людей пенсійного віку вже вкотре пройшли центром міста, скандуючи «Лукашенку – трибунал». До протесту долучилися медики. Силовики маршу не перешкоджали. (Відео Білоруської редакції Радіо Свобода)
…

Щонайменше 19 людей загинули через стрілянину в Кабульському університеті, повідомив речник міністерства охорони здоров’я Афганістану Акмаля Самсор. Поліція оточила кампус, де, за повідомленнями, на сьогодні був запланований спільний афгано-іранський книжковий ярмарок.

Речник міністерства внутрішніх справ Тарік Аріан зазначає, що стрілянина триває.

Представник екстремістського угруповання «Талібан» Забіулла Муджагід заперечує причетність бойовиків цього руху до нападу.

За словами представника міністерства вищої освіти Гаміда Обаїді, студентів з університету евакуювали. Зсередини будівлі чути постріли.

Читайте також: Вибух в Афганістані: щонайменше 14 людей загинули, понад 100 поранені

Місцеві медіа повідомляють, що на місці подій сьогодні відбувалася книжкова виставка, яку мала відвідати низка високопосадовців, проте представники влади відмовилися коментувати цю інформацію.

Тим часом пов’язана з урядом Ірану новинна агенція ISNA 1 листопада повідомляла, що посол Ірану Багадор Аміньян та культурний аташе Моджтаба Норузі планували відкривати ярмарок, там мали бути представлені близько 40 іранських видавців.

Професор Кабульського університету Забіулла Гайдарі повідомив афганському телебаченню, що на момент відкриття вогню в будівлі тривали заняття. Співробітники університету та безпековий персонал супроводжують студентів під час евакуації, додав він.

Цього ж дня внаслідок підриву автомобіля на дорожній міні в південній провінції Гельманд загинули щонайменше семеро цивільних, переважно жінки та діти. Про це повідомляв речник губернатора провінції Омер Звак.

Минулого року вибух бомби біля брами університету вбив вісьмох людей. У 2016-му стрілець атакував Американський університет в Кабулі, тоді загинули 13 людей.

Минулого місяця 24 студенти загинули внаслідок вибуху смертника-бойовика «Ісламської держави» в освітньому центрі в районі Кабулу Дашт-е-Барчі, де мешкають переважно шиїти.

Читайте також: «Талібан» у ході перемов погодився знизити рівень насильства – представник США в Афганістані

Насильство в Афганістані триває в той час, коли угруповання «Талібан» і афганський уряд продовжують мирні переговори в Катарі, спрямовані на припинення майже 19-річної війни. Попри перемови, бойовики і Кабул ведуть майже щоденні бої.

За угодою між Сполученими Штатами і талібами, підписаною в лютому, сили США залишають Афганістан, а таліби зобов’язуються не дозволяти терористичним групам використовувати афганську територію для нападів за кордоном.
…

У столиці Білорусі Мінську 2 листопада проходить «Марш пенсіонерів», до якого приєдналися медики. Як повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода, літні люди скандують: «Поки ми єдині, ми непереможні», «Не будемо забувати, що не будемо прощати», «Лукашенка в автозак», «Іди», «Наші внуки кращі».

Повідомляється, що на акцію зібралося близько тисячі людей, перехожі дарують пенсіонерам квіти. Міліція маршу не перешкоджає.

Тим часом, після акцій протесту 1 листопада Слідчий комітет Білорусі заявив про порушення кримінальної справи, в якій 231 людина проходить як підозрювана. Згідно з повідомленням, кримінальну справу порушили «за фактом організації дій, що грубо порушують громадський порядок». За даними відомства, напередодні силовики затримали близько 300 людей, щодо них складені адміністративні протоколи.

Правозахисники повідомляли про щонайменше 310 затриманих на «Марші проти терору» в неділю у Білорусі.

У Білорусі 1 листопада відбулися «Марші проти терору». У Мінську, зокрема, пройшла хода до урочища Куропати, місця сталінських розстрілів на околиці міста. Туди у неділю рушили кілька тисяч людей.

Були повідомлення, що поліція стріляла в повітря, вибухали світло-шумові гранати. У МВС Білорусі підтвердили стрілянину, пославшись на «запобігання заворушенням». Попри перешкоди, тисячі людей все ж прорвалися в Куропати. Вони поклали до меморіалу квіти і запалили біля нього свічки.

Протести в Мінську та інших білоруських містах не вщухають із 9 серпня. Тоді в країні відбулися вибори президента. За даними Центрвиборчкому, перемогу на них здобув Олександр Лукашенко. Опозиція підсумки виборів не визнає і вимагає відставки Лукашенка. Влада відповідає на протести насильством.

 
…

Правозахисники повідомляють про щонайменше 310 затриманих на «Марші проти терору» в неділю у Білорусі. Як передає правозахисний центр «Весна», затримання відбулися здебільшого у столиці Мінську, втім про те, що силовики затримували протестувальників, надходили повідомлення і з Гродного, Могильова, Жодішків.

Як передає Білоруська служба Радіо Свобода, серед затриманих семеро журналістів, а також член основного складу Координаційної ради Денис Готто, колишній юрист Адміністрації президента Олександр Пласковицький, колишній політв’язень Микита Ліхавід, скульптор Генік Лойка та інші.

У Білорусі 1 листопада відбулися «Марші проти терору». У Мінську, зокрема, пройшла хода до урочища Куропати, місця сталінських розстрілів на околиці міста. Туди у неділю рушили кілька тисяч людей.

Були повідомлення, що поліція стріляла в повітря, вибухали світло-шумові гранати. У МВС Білорусі підтвердили стрілянину, пославшись на «запобігання заворушенням». Попри перешкоди, тисячі людей все ж прорвалися в Куропати. Вони поклали до меморіалу квіти і запалили біля нього свічки.

Протести в Мінську та інших білоруських містах не вщухають із 9 серпня. Тоді в країні відбулися вибори президента. За даними Центрвиборчкому, перемогу на них здобув Олександр Лукашенко. Опозиція підсумки виборів не визнає і вимагає відставки Лукашенка. Влада відповідає на протести насильством.

2 листопада в Білорусі відзначають День пам’яті предків, «Дзяди». У зв’язку з епідемічною ситуацією багато хто прийшов на кладовища й інші пам’ятні місця 1 листопада, щоб уникнути скупчення людей.

 
…

В Іспанії 1 листопада відбувся страйк працівників похоронних бюро, які заявляють про нестачу кадрів через сплеск смертей, пов’язаних з епідемією коронавірусу. Про це повідомляє ВВС.

Страйк відбувся у День всіх святих, коли в країні традиційно відвідують могили близьких.

У профспілці працівників бюро ритуальних послуг заявили, що потрібно більше персоналу, аби не поховання померлих не затримувалися.

Одне похоронне бюро в Мадриді повідомило агентству AFP, що йому потрібно ще 15-20 співробітників, щоб впоратися зі сплеском смертей.

За даними Університету Джонса Гопкінса, в Іспанії виявили майже 1,2 мільйона інфікованих, померли – 35 878 людей.
…

Прем’єр-міністр Румунії Людовик Орбан вважає, що китайський технологічний гігант Huawei «не відповідає умовам», щоб бути частиною побудови мережі 5G в країні.

«Ми оберемо компанію, яка не загрожує національній безпеці та іншим сферам», – сказав Орбан в інтерв’ю Румунській службі Радіо Свобода.

Орбан, який є лідером правоцентристської Національно-ліберальної партії, додав, що країна поважатиме угоду зі США, які переконують союзників, що Huawei може використовувати своє обладнання для шпигунства з боку Китаю. Звинувачення спростували і Huawei, і офіційний Пекін.

Раніше у Посольстві США в Румунії назвали «Huawei – неправильним вибором» для побутови системи 5G. 11 вересня американські дипломати написали румунським ЗМІ повідомлення про те, що «китайські комуністи зневажають свободу, верховенство права, права людини».

Президент США Дональд Трамп і президент Румунії Клаус Йоганніс у серпні 2019 року підписали у Вашингтоні меморандум, в якому наголошується на необхідності перевірки компанії для побудови мережі 5G, «чи вона не перебуває під контролем іншої держави».

Очікується, що парламент Румунії ухвалить законодавство щодо телекомунікаційних технологій після парламентських виборів 6 грудня. Публічний тендер на будівництво мережі 5G повинен відбутися в 2021 році.
…

Радник президента США Дональда Трампа з питань пандемії коронавірусу Скотт Атлас вибачився за те, що дав інтерв’ю RT, російській державній телекомпанії, раніше відомій як Russia Today.

«Я недавно дав інтерв’ю RT. Я не знав, що вони зареєстровані як іноземні агенти», – повідомив він 1 листопада у твітері.

«Я шкодую про те, що дав інтерв’ю, і прошу вибачення за те, що дозволив мною скористатися. Я особливо прошу вибачення у спільноти національної безпеки, яка докладає всіх зусиль, щоб нас захистити», – додав чиновник.

Так, в інтерв’ю RT 31 жовтня Атлас захищав політику адміністрації Дональда Трампа щодо пандемії і різко критикував заходи щодо карантинних обмежень.

«США в істериці через це, але справа в тому, що керівництво сфери громадської охорони здоров’я кричуще провалилося… Вони буквально вбивають людей», – сказав Скотт Атлас, апелюючи до фактів самогубства і залежностей, особливо серед людей з низькооплачуваною працею, але конкретних фактів не вказав.

Він сказав, що політика Білого дому щодо протидії коронавірусу «базована на науці» і призвела до зниження рівня смертності серед людей, заражених COVID-19.

Нейрорадіолога Скотта Атласа, який став радником Білого дому в серпні, останнім часом різко критикують, особливо з приводу його позиції про носіння масок. Два тижні тому він опублікував твіт: «Маски працюють? Ні» був вилучений компанією Twitter, а його аккаунт на деякий час заблокований.

Його досвід у боротьбі з пандемією також критикує наукове співтовариство і представники громадської охорони здоров’я, вказуючи на те, що Атлас не є експертом з інфекційних захворювань. Його заява про носіння масок, хоча і доволі близька поглядам Трампа, все ж суперечить неодноразовим порадам про носіння масок в громадських місцях від доктора Ентоні Фаучі, провідного американського експерта з інфекційних захворювань і головного інфекціоніста Білого дому.

«У мене справжні проблеми з цим хлопцем, – сказав Фаучі в інтерв’ю газеті Washington Post 31 жовтня. – Він розумний хлопець, який говорить про речі, в яких, як я вважаю, у нього немає ніякого реального розуміння, знань чи досвіду».

Відповідаючи на запитання про видалення його твітів, в інтерв’ю RT Атлас сказав, що він не змінив думку про те, що люди повинні носити маску, якщо не можуть соціально дистанціюватися, і якщо вони належать до вразливої категорії.

RT зареєструвався як іноземний агент на виконання американського законодавства в листопаді 2017 року. У повідомленні, опублікованому раніше в тому ж році спецслужбами США, йшлося про те, що RT, який мовить по кабельному телебаченню в Сполучених Штатах, є «керованою із боку держави пропагандистською машиною Росії», яка, в тому числі, сприяла кампанії Кремля щодо втручання в президентські вибори у США в 2016 році.
…

Турецькі рятувальники у місті Ізмір, на заході країни, вранці 1 листопада витягнули з-під завалів 70-річного чоловіка, приблизно через 34 години після сильного землетрусу в Егейському морі, який вразив Туреччину та Грецію. Чоловік після порятунку заявив, що «ніколи не втрачав надії».

За останніми даними влади, в результаті землктрусу загинула щонайменше 71 людина, ще понад 900 постраждали.

Новина доповнюється…
…

На акціях протесту у Білорусі 1 листопада силовики затримали щонайменше 130 людей, повідомляє правозахисний центр «Весна». За повідомленнями, більшість затримань – у столиці Мінську, де сьогодні відбувся «Марш проти терору» із ходою до урочища Куропати, місця сталінських розстрілів, куди у неділю рушили кілька тисяч людей. Повідомляється, що поліція стріляла в повітря, було чутно вибухи світло-шумових гранат. У МВС Білорусі підтвердили стрілянину, пославшись на «запобігання заворушень». Попри перешкоди, тисячі людей все ж прорвалися в Куропати. Вони поклали до меморіалу квіти і запалили біля нього свічки.

Як передає Білоруська служба Радіо Свобода, повідомлення про затримання в пербігу недільних маршів надходять і від протестувальників у Гродно, Жодішках, Могильові та Пінську.

Протести в Мінську та інших білоруських містах не вщухають із 9 серпня. Тоді в країні відбулися вибори президента. За даними Центрвиборчкому, перемогу на них здобув Олександр Лукашенко. Опозиція підсумки виборів не визнає і вимагає відставки Лукашенка. Влада відповідає на протести насильством.

2 листопада в Білорусі відзначають День пам’яті предків, «Дзяди». У зв’язку з епідемічною ситуацією багато хто приходить на кладовища 1 листопада, щоб уникнути скупчення людей.
…

У Берліні 31 жовтня урочисто відкрився новий міжнародний аеропорт Берлін-Бранденбург, який отримав ім’я Віллі Брандта – колишнього канцлера Німеччини.

Перший рейс із нового аеропорту був здійснений уранці 1 листопада – літак авіакомпанії EasyJet вилетів до Лондона. Через пандемію COVID-19 рейсів у розкладі зараз небагато, на добу їх лише трохи більш як 20.

Аеропорт споруджений у районі Шенефельд на півдні Берліна, неподалік від старого аеропорту Берлін-Шенефельд, термінал якого стане одним із терміналів нової повітряної гавані. Аеропорт імені Віллі Брандта стане єдиним міжнародним аеропортом німецької столиці, очікується, що він стане третім за пасажиропотоком у Німеччині (після Франкфурта і Мюнхена) і увійде до числа 15 найбільших в Європі.

Аеропорт будували майже 15 років. За попередніми планами, він мав бути введений в експлуатацію рівно 9 років тому. Термін завершення будівництва багато разів переносився, а вартість виявилася істотно вищою, ніж очікувалося, – близько семи мільярдів євро замість двох.

Критики, крім того, відзначають, що потужностей нового аеропорту в разі відновлення міжнародного авіасполучення до показників перед пандемією не вистачить для обслуговування такого великого міста, як Берлін.
…

У столиці Білорусі Мінську 1 листопада відбувається чергова масова акція противників Олександра Лукашенка. Вона має назву «Марш проти терору». Учасники планують з центра Мінська попрямувати до урочища Куропати, меморіалу жертв сталінського терору. У колоні на момент початку руху було кілька тисяч людей.

Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, в Мінську знову розпочалися перебої з мобільним інтернетом, закрито кілька станцій метро, на вулицях з’явилася спецтехніка правоохоронних органів. Центр міста знову був перекритий ОМОНом.

Протести в Мінську та інших білоруських містах не вщухають із 9 серпня. Тоді в країні відбулися вибори президента. За даними Центрвиборчкому, перемогу на них здобув Олександр Лукашенко. Опозиція підсумки виборів не визнає і вимагає відставки Лукашенка. Влада відповідає на протести насильством.

2 листопада в Білорусі відзначають День пам’яті предків, «Дзяди». У зв’язку з епідемічною ситуацією багато хто приходить на кладовища сьогодні, 1 листопада, щоб уникнути скупчення людей.
…

На парламентських виборах у Грузії, за попередніми даними підрахунку голосів, лідирує владна партія «Грузинська мрія». Після підрахунку 80 відсотків бюлетенів вона отримує понад 48 відсотків, її найближчий конкурент, «Єдиний національний рух» Міхеїла Саакашвілі – понад 25 відсотків голосів.

До парламенту проходять також кілька малих партій, оскільки прохідний бар’єр становить лише один відсоток.

Кандидати від владної партії лідирують також у більшості мажоритарних округів. Всього обираються 120 депутатів за пропорційною системою і 30 – по округах.

Опозиція заявила про незгоду з результатами голосування. Ще до публікації офіційних результатів Міхеїл Саакашвілі заявив про перемогу опозиції. Її лідери закликали громадян вийти на мітинг на проспект Руставелі в центрі Тбілісі увечері 1 листопада. Опозиція вважає, що вибори були сфальсифіковані, а «Грузинська мрія» «узурпувала владу».

1 листопада очікується пресконференція місії іноземних спостерігачів.

Вибори були проведені за новими правилами після того, як у діалозі між владою і опозицією було змінене законодавство.

«Грузинська мрія» мільярдера Бідзіни Іванішвілі править у Грузії з 2012 року. Опозиція звинувачує її, крім іншого, в реалізації проросійської політики, що влада країни заперечує.
…

На парламентських виборах у Грузії лідирує владна партія «Грузинська мрія – Демократична Грузія», свідчать результати екзит-полів.

Хоча чотири екзит-поли показали суттєво різні результати, вони продемонстрували, що «Грузинська мрія» здобула достатньо голосів, щоб подолати позначку у встановлені законом 40,5 відсотка. Це означає, що політична сила зможе самотужки формувати уряд.

Усі чотири екзит-поли були здійснені на замовлення телеканалів. Опитування для Imedi TV показало, що «Грузинська мрія» набирає 55 відсотків, а головна опозиційна партія «Єдиний національний рух» Міхеїла Саакашвілі – 23 відсотки.

Екзит-пол Mtavari Arkhi TV показав 41 відсоток для «Грузинської мрії» та 33 відсотки для «Єдиний національного руху». Телеканали Formula 1 та Rustavi 2 з посиланням на свої екзит-поли дають «Грузинській мрії» 46 та 51 відсоток відповідно.

У вересні опозиційні партії «Єдиний національний рух» й «Сила в єдності» запропонували експрезиденту Грузії, а нині голові виконавчого комітету Нацради реформ України Міхеїлу Саакашвілі стати кандидатом на посаду прем’єр-міністра від їхніх політичних сил. Він погодився.

У грузинському парламенті 150 місць. 120 з них обираються за партійними списками, ще 30 – в одномандатних округах.

На цьогорічних парламентських виборах у Грузії прохідна планка для партій була зменшена з п’яти до одного відсотка.

 
…