Держдума Росії остаточно схвалила зміни в конституцію, які дозволять Путіну знову балотуватися

Державна дума Росії схвалила в третьому, остаточному читанні поправки в конституцію, одна з яких передбачає «обнулення» президентських термінів Володимира Путіна, який править у Росії протягом 20 років.

11 березня в Москві біля будівлі Держдуми відбуваються одиничні пікети проти ухвалення поправок до конституції, повідомляє «МБХ медіа».

Проєкт поправок передбачає більш ніж 40 пропозицій, серед яких посилення ролі Державної ради, скорочення суддів Конституційного суду і право президента на їх звільнення, а також посилення вимог до кандидатів на виборні посади.

Напередодні космонавт і депутат Держдуми Валентина Терешкова озвучила ідею обнулити президентські терміни Володимира Путіна після ухвалення поправок до конституції. Путін після цього приїхав в Думу і заявив, що цю ідею можна реалізувати – за умови, що Конституційний суд ухвалить рішення про те, що це не суперечить конституції Росії.

Через 20 хвилин після того, як Путін закінчив промову, Держдума проголосувала за поправку і схвалила її. Таким чином, вона буде внесена до конституції разом з іншими «путінськими» поправками: про бога, дітей, державотворчу роль російської мови і пріоритет російських законів над рішеннями міжнародних судів.

 

Наразі російська конституція дозволяє бути президентом два шестирічні терміни поспіль.

У 2024 році закінчується другий поспіль термін президентства 67-річного Путіна, і за чинною конституцією Росії, він не може знову балотуватися.

Олімпіаду в Токіо можуть відкласти на рік або два через коронавірус – представник оргкомітету

Літні Олімпійські ігри в Токіо можуть перенести на рік або два, якщо їх не зможуть провести цього року через спалах коронавірусу, заявив в інтерв’ю газеті The Wall Street Journal член виконавчої ради оргкомітету токійській Олімпіади Харуюкі Такахаші.

За його словами, фінансовий збиток від скасування Олімпіади або проведення змагань без глядачів буде занадто великий. «Міжнародний олімпійський комітет (МОК) буде в біді, якщо відбудеться скасування змагань», – сказав Такахаші.

Минулого тижня японський міністр з питань Олімпіади Сейко Хасімото заявила, що відтермінування або скасування Олімпійських ігор в Токіо «неприйнятні».

«Скасування чи відтермінування Ігор будуть неприйнятними для атлетів… Неодмінно повинно бути підготовлене середовище, де атлети можуть почувати себе легко й фокусуватися», – сказала Хасімото.

 

Президент Міжнародного олімпійського комітету Томас Бах також відкидав спекуляції про скасування чи відтермінування літніх Олімпійських ігор у Токіо через загрозу коронавірусу. За його словами, виконавчий комітет МОК не обговорював подібний сценарій під час своєї зустрічі минулого тижня.

Хасімото додав, що МОК буде дотримуватися порад Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Літні Олімпійські ігри в Токіо мають відбутися в період з 24 липня до 9 серпня.

 

 

 

 

Ціни на нафту: міністр енергетики Саудівської Аравії не бачить сенсу в зустрічі у форматі ОПЕК+

Зустріч у форматі ОПЕК+ проводити немає сенсу без угоди про заходи, які необхідно вжити, щоб впоратися із впливом коронавірусу на попит і ціни на нафту, заявив міністр енергетики Саудівської Аравії принц Абдулазіз бін Салман у коментарі агентству Reuters.

«Я не бачу мудрості для проведення зустрічей у травні-червні, які тільки будуть демонструвати нашу неспроможність зробити те, що ми мали зробити під час кризи на кшталт цієї», – сказав міністр.

9 березня значного падіння зазнали всі провідні світові біржі, ринок пережив найгірший день із 2008 року. Тригерами обвалу стали поширення нового коронавірусу в світі та провал угоди нафтового картеля ОПЕК та його партнерів. У межах ОПЕК+ не лише не домовилися про додаткове скорочення видобутку, але й не продовжили попередні обмеження. Між найбільшими за обсягами учасниками угоди, Росією та Саудівською Аравією, фактично розпочалася цінова війна.

9 березня відбувся найбільший з 1991 року обвал цін нафти. Вартість бареля марки Brent упала на 30 відсотків – до 33 доларів. 

У столиці Росії до 10 квітня заборонили проведення масових заходів

Влада російської столиці Москви заборонила всі масові публічні заходи з участю понад 5000 людей терміном на один місяць, щоб запобігти поширенню коронавірусу.

Як йдеться у рішенні мера Москви Сергія Собяніна, заборонені спортивні, розважальні та інші публічні заходи. Повідомляється, що заборона на усі масові заходи діятиме до 10 квітня.

Ця заява московської влади з’явилася через кілька годин після того, як Нижня палата російського парламенту, Держдума, затвердила конституційну поправку, яка дозволить президенту Володимиру Путіну балотуватися на новий термін в 2024 році, що, у свою чергу, може спровокувати протести опозиції. Власне, про такі плани окремі політичні сили перед цим вже повідомили мерію Москви через відповідні заявки.

За офіційними даними, в Росії на сьогодні зафіксували 20 випадків захворювання через коронавірус, смертей через це немає, троє людей одужали.

Держдума Росії схвалила поправки до конституції, які дозволять Путіну балотуватися в 2024-му

Нижня палата парламенту Росії, Державна дума, схвалила поправку до конституції країни, яка дозволить президентові Володимиру Путіну балотуватися на новий термін у 2024 році.

На даний час конституція дозволяє бути президентом два шестирічні терміни поспіль.

У 2024 році закінчується другий поспіль термін президентства 67-річного Путіна, і за чинною конституцією Росії, він не може знову балотуватися.

Під час обговорення в Держдумі правки, яка б «обнулила» його президентські терміни, Путін заявив, що згоден із цим, якщо рішення підтримає Конституційний суд.

Путін допустив «обнулення» своїх президентських термінів

Президент Росії Володимир Путін допустив внесення поправки до конституції країни, яка б передбачила «обнулення» його президентських термінів.

За його словами, це буде можливо, якщо з такою поправкою погодиться Конституційний суд Росії.

Про це Путін заявив, виступаючи перед нижньою палатою парламенту, яка 10 березня обговорює законопроєкт про зміни до конституції в другому читанні.

Перед цим лідери фракцій Державної думи обговорювали поправку до конституції країни, яка передбачає «обнулення» президентських термінів незмінного впродовж 20 років лідера держави Володимира Путіна.

З ініціативою внесення таких змін до законодавства виступила депутатка від владної фракції «Єдина Росія» Валентина Терешкова.

«Питання стоїть не про нього (Володимира Путіна – ред.), а про нас, громадян Росії, та її майбутнє. Якщо так, то навіщо крутити і мудрувати, навіщо городити якісь штучні конструкції? Треба все чесно, відкрито і публічно передбачити. Взагалі прибрати обмеження щодо числа президентських термінів у Конституції. Якщо цього вимагатиме ситуація, і, найголовніше, якщо цього захочуть люди, – закласти в законі можливість для чинного президента знову обиратися на цю посаду. Вже відповідно до оновленої Конституції», – сказала Терешкова.

Путін перебуває на посаді президента вдруге поспіль і вчетверте загалом.

За конституцією Росії, він не може балотуватися на посаду президента в 2024 році, коли закінчиться термін його повноважень.

В Ірані через коронавірус звільнили десятки тисяч в’язнів

Влада Ірану відпустила близько 70 тисяч ув’язнених через спалах коронавірусу в країні, повідомив голова судової адміністрації Ібрагім Раїсі. За останню добу в Ірані повідомили про 43 нові смерті від захворювання COVID-2019, викликаного коронавірусом.

«Звільнення в’язнів триватиме до того моменту, поки це не створюватиме незахищеність у суспільстві», – заявив Раїсі 9 березня.

Наразі невідомо, чи потрібно буде звільненим в’язням повертатися до тюрем, і якщо так – то коли.

 

Пізніше речник Міністерства охорони здоров’я Кіануш Джаханпур оголосив, що в Ірані зафіксували 595 нових випадків коронавірусу, загальна кількість яких зросла до 7 161.

За його словами, офіційний кількість померлих становить 237 людей.

Тим часом, офіс верховного лідера Ірану аятолли Алі Хаменеї 9 березня оголосив, що Хаменеї скасував щорічну промову, проголошувану перед початком перського нового року через занепокоєння щодо поширення коронавірусу.

 

Влада Ірану закрила школи й університети, зупинила проведення культурних і спортивних подій, а також розпорядилася зменшити кількість робочих годин у рамках боротьби з поширенням коронавірусу.

При цьому експерти висловлюють побоювання, що влада Ірану може занижувати кількість тих, хто захворів.

У світі число заражених коронавірусом перевищує 110 тисяч, померли – понад 3,8 тисячі людей.

Новий коронавірус SARS-CoV-2, раніше відомий як 2019-nCoV, належить до великої групи коронавірусів і викликає захворювання COVID-19. У деяких випадках перебіг хвороби – легкий, в деяких – із симптомами застуди і грипу, зокрема з високою температурою і кашлем, у більш складних випадках спостерігається задишка. Це може перерости в пневмонію, яка може бути смертельною. Більшість хворих, однак, одужують.

Уряд Казахстану заборонив купівлю іноземної валюти «для збереження»

Уряд Казахстану заборонив купівлю іноземної валюти, не пов’язану з виконанням поточних зобов’язань, підтвердив 10 березня заступник міністра фінансів країни Берик Шолпанкулов.

«На валютному ринку повинні всі учасники купувати валюту тільки в рамках виконання своїх зобов’язань, у разі якщо вони купують обладнання або погашають свої борги у вигляді валюти. Просто купити валюту і на збереження – заборона здійснюється», – сказав Шолпанкулов.

Як пишуть місцеві ЗМІ, обмінні пункти в найбільших містах країни призупинили продаж іноземної валюти в очікуванні торгів. Вартість одного долара в Алмати і Нур-Султані коливається від 385 до 394 тенге. Ще в п’ятницю, 6 березня, офіційний курс, встановлений Національним банком Казахстану, становив 382,05 тенге за долар, а місяць тому тенге коштував близько 376 за долар.

9 березня світові біржі зафіксували різке падіння цін на нафту, спровоковане розвалом угоди ОПЕК+. Слідом за нафтою на біржі Forex обвалилися і валюти нафтовидобувних країн, зокрема, російський рубль.

Прем’єр-міністр Казахстану Аскар Мамін оприлюднив спільну з Національним банком країни заяву, повідомивши, що в зв’язку з «істотним зниженням світових цін на нафту» уряд піде на скорочення «непріоритетних» бюджетних витрат. Президент країни Касим-Жомарт Токаєв доручив уряду створити спеціальний антикризовий штаб, який має розробити план дій з підтримки зайнятості населення.

Керівник ВООЗ про коронавірус: загроза пандемії стала дуже реальною

У час, коли новий коронавірус виявлений у такій великій кількості країн, загроза пандемії викликаного ним захворювання стала «дуже реальною», заявив генеральний директор Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Адганом Ґебреєсус.

Але, наголосив він, виступаючи на пресконференції, присвяченій становищу з поширенням захворювання COVID-19, «це буде перша пандемія в історії, яку можна буде взяти під контроль».

Він запевнив, що, хоча на вихідних кількість повідомлених випадків захворювання перевищила 100 тисяч у сотні країн, «ми не віддані на милість вірусу».

На нинішній час, сказав він, захворювання на всесвітньому рівні є «нерівномірною епідемією».

За його словами, на напрямок цієї епідемії можуть вплинути рішення, що ухвалюються на всіх рівнях – урядів, підприємств, територіальних громад, родин і окремих людей.

«Треба пам’ятати, що завдяки рішучим діям, на ранній стадії, ми можемо вповільнити вірус і запобігти інфекціям», – наголосив керівник ВООЗ.

«Правило полягає в тому, щоб ніколи не здаватися… Хай надіє стане протизасобом від страху. Хай солідарність стане протизасобом від звинувачень. Хай наша спільна людяність стане протизасобом від нашої спільної загрози», – сказав Тедрос.

Дотепер, незважаючи на значне розповсюдження нового коронавірусного захворювання, ВООЗ відмовлялася оголошувати стан із ним пандемією.

Захворювання COVID-19 спричиняється коронавірусом SARS-CoV-2, раніше відомим як 2019-nCoV, що належить до великої групи коронавірусів. У деяких випадках перебіг хвороби легкий, в інших – із симптомами застуди і грипу, зокрема з високою температурою і кашлем. Це може перерости в пневмонію, що може стати смертельною. Більшість хворих видужує; помирають переважно люди з ослабленою імунною системою, зокрема літні.

МАГАТЕ вимагає від Ірану доступу на ядерні об’єкти

Голова Міжнародного агентства з атомної енергії вимагає від Ірану припинити блокувати доступ інспекторів агентства до трьох можливих ядерних об’єктів.

Як заявив керівник МАГАТЕ Рафаель Ґроссі на засіданні ради директорів агентства у Відні, Іран «мусить співпрацювати з МАГАТЕ негайно і повністю».

Співпраця Тегерану має також означати «надання негайного допуску до об’єктів, які визначає МАГАТЕ», наголосив він.

Після засідання, виступаючи перед журналістами, Ґроссі додав: «Це справа серйозна».

Він також відкинув твердження Ірану, що прагнення МАГАТЕ дослідити ті об’єкти, мовляв, ґрунтується на сфабрикованій інформації, яку надав Ізраїль – країна, яку Тегеран має серед своїх головних ворогів. Таким твердженням дипломатична місія Ірану в Відні обґрунтовувала минулого тижня заборону інспекторам МАГАТЕ відвідати ті об’єкти й натомість заявила про готовність до «політичного діалогу» з агентством із цього питання.

Як наголосив Ґроссі, МАГАТЕ просить про доступ тільки на підставі інформації, яку агентство перевірило ретельно і з науковим підходом. За його словами, МАГАТЕ ніколи не приймає ніякої інформації просто на віру. «Нам потрібен доступ», а не «політичні переговори», додав він.

Іще в лютому керівник МАГАТЕ заявляв, що Тегеран відмовляється дати відповідь про три об’єкти, де могли використовуватися чи зберігатися ядерні матеріали перед тим, як Ірану 2015 року уклав зі світовими державами угоду про скорочення своєї ядерної програми. Без співпраці Тегерану, казав тоді Ґроссі, МАГАТЕ не зможе підтвердити, чи Іран задекларував усі свої ядерні матеріали.

Так звана ядерна угода, укладена 2015 року, передбачала полегшення санкцій проти Тегерану в обмін на обмеження ядерної діяльності Ірану. Документ підписали п’ять постійних членів Ради безпеки ООН, Німеччина і Європейський союз, але США вийшли з угоди 2018 року, звинувативши Іран у порушенні її «духу» й повернули свої санкції, а також запровадили нові. Інші учасники угоди, навпаки, підтверджували, що Іран продовжував виконувати угоду.

Зокрема, європейські учасники угоди – Франція, Велика Британія й Німеччина – заявили про відданість домовленостям. Але Тегеран неодноразово вимагав від них зробити більше, щоб зменшити вплив американських санкцій. На знак протесту проти їхньої, як вважає Тегеран, бездіяльності Іран також відійшов від дотримання окремих пунктів угоди, активізувавши свою ядерну програму.

В Азербайджані повідомили про відвернення спроб вивезти з країни понад мільйон медичних масок

В Азербайджані повідомили, що конфіскували понад мільйон медичних масок у кількох груп, у складі яких були й іноземці, що планували нелегально вивезти ці маски з країни в час, коли через спалах коронавірусного захворювання багатьом країнам бракує цього й іншого обладнання, яке мало б допомогти зупинити поширення хвороби.

Як повідомило Міністерство внутрішніх справ Азербайджану, серед затриманих поліцією – громадяни самого Азербайджану, а також Ірану й Китаю.

Останні дві країни нині – одні з найбільш уражених. У Китаї, де новий коронавірус уперши виявили в грудні минулого року, на викликану ним хворобу вже перехворіли чи ще хворіють понад 80 тисяч людей, понад 3 тисячі померли через її наслідки. В Ірані підтверджених випадків захворювання понад 6 з половиною тисяч, померлих – близько 200.

Захворювання COVID-19 спричиняється коронавірусом SARS-CoV-2, раніше відомим як 2019-nCoV, що належить до великої групи коронавірусів. У деяких випадках перебіг хвороби легкий, в інших – із симптомами застуди і грипу, зокрема з високою температурою і кашлем. Це може перерости в пневмонію, що може стати смертельною. Більшість хворих видужує; помирають переважно люди з ослабленою імунною системою, зокрема літні.

Справа MH17: процес протриває довго, сподіваємося на здійснення правосуддя – адвокат родин загиблих

Адвокат родин загиблих унаслідок збиття літака рейсу MH17 над Донбасом 2014 року визнав, що перший судовий процес у цій справі протриває довго, але висловив сподівання, що врешті правосуддя буде здійснено.

Виступаючи в перший день процесу в Нідерландах над першими чотирма обвинуваченими у причетності до збиття авіалайнера, адвокат Петер Ланґстраат звернув увагу, що серед матеріалів цього процесу дуже багато мультимедійних.

«Ми хочемо залучити експертів, техніків, щоб перевірити мультимедійні дані. Це може зайняти якийсь час. Я сподіваюся на якнайшвидший результат, бо чим швидше це буде зроблено, тим швидше буде ясність, тим буде краще. Але навіть родичі загиблих розуміють, що процес не завершиться за кілька місяців», – сказав адвокат.

На запитання про те, чи розраховуєте він, що після завершення судового процесу винні потраплять за ґрати, Ланґстраат заявив: «Зараз вони під захистом режиму Росії. Але ми не знаємо, як довго цей режим триватиме. І навіть один із відповідачів, наскільки я зрозумів, сказав про це публічно. Чесно кажучи, я не впевнений у цьому. Проте у правосуддя довгі руки. Друге – це обмеження їхніх можливостей подорожувати. Вони мусять залишатися на місці».

«І якщо подивитися на справу Локербі, то врешті правосуддя здійснилося», – додав адвокат, маючи на увазі підрив американського пасажирського літака над шотландським містечком Локербі 1988 року, влаштований спецслужбами Лівії – тоді загинули 270 людей у літаку й на землі; суд у цій справі, що відбувся в Шотландії 2000–2001 року, визнав винним і засудив до довічного ув’язнення громадянина Лівії, ймовірного працівника спецслужб, якого лівійський режим під міжнародним тиском видав для цього суду.

9 березня в місцевості Схіпгол біля Амстердама, за якою названий міжнародний аеропорт, почався перший судовий процес над першими чотирма обвинуваченими в збитті літака рейсу MH17. Це троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий на прізвисько «Стрєлков», який у час збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР», Сергій Дубинський, відомий на прізвисько «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ», Олег Пулатов, відомий на прізвисько «Гюрза», полковник, колишній російський спецпризначенець, який на окупованому Донбасі був тоді заступником Дубинського, – а також громадянин України Леонід Харченко, відомий на прізвисько «Крот», перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського. Всі вони на процес не з’явилися.

За деякими оцінками, нинішній процес протриває не менш ніж рік, а можливо, й кілька років.

Імена цих перших чотирьох підозрюваних, яких вважають причетними до транспортування і застосування ракетного комплексу «Бук» 53-ї зенітної ракетної бригади ППО Збройних сил Росії, з якого збили літак, міжнародна Спільна слідча група назвала 19 червня 2019 року.

Пасажирський літак «Малайзійських авіаліній», що виконував рейс МН17 із Амстердама до Куала-Лумпура, був збитий над окупованим Донбасом 17 липня 2014 року. На борту лайнера перебували 283 пасажири і 15 членів екіпажу. Всі загинули.

Більше про цих можливих причетних до катастрофи «Боїнга» можна дізнатись у новому спецвипуску проєкту Донбас.Реалії – «Фігуранти справи MH17: навколосвітня подорож замість лави підсудних».

«Захід перемагає» – Помпео відповів на закиди щодо відступу США від глобального лідерства

Державний секретар США Майк Помпео заявив 15 лютого на Мюнхенській конференції з безпеки, що «Захід перемагає», відповідаючи на закиди щодо відступу Вашингтона від участі у вирішенні глобальних питань.

Раніше на конференції президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр попередив про небезпеку нового протистояння «великих держав». Після виступу Помпео в заочну дискусію з ним вступив президент Франції Емманюель Макрон, який стверджував, що відбулося «ослаблення Заходу».

Щорічна конференція з безпеки в Мюнхені є традиційним місцем зустрічі світових лідерів. Нині конференція відбувається на тлі напруженості між Вашингтоном та його європейськими союзниками. Президент США Дональд Трамп, зокрема, висловлював свою критику щодо того, що європейські партнери по НАТО не витрачають достатньо коштів на оборону.

У столиці Росії влада узгодила ходу пам’яті Нємцова

Мерія Москви повідомила про узгодження ходи пам’яті Бориса Нємцова, інформує російська служба Радіо Свобода. Акція відбудеться 29 лютого. Активісти зазначають, що марш дасть можливість не лише вшанувати пам’ять убитого п’ять років тому опозиційного політика, але і висловити своє ставлення до запропонованих владою поправок до російської конституції.

Суд над убивцями Нємцова засудив п’ятьох російських громадян, вихідців з Чечні, до тюремного ув’язнення з термінами від 11 до 20 років. Замовника вбивства досі не встановлено.

Перша хода пам’яті Бориса Нємцова відбулася в 2015 році, на наступний день після вбивства політика. У ній взяли участь понад 50 тисяч людей. Через рік число учасників акції скоротилося вдвічі. Торік у Москві на ходу пам’яті Нємцова вийшло близько восьми тисяч активістів. Заявка, подана для узгодження московській владі, передбачає участь у заході 30 тисяч людей. Акції пам’яті Бориса Нємцова, як очікується, відбудуться і в інших російських містах.

Громадянин Сербії пішки рушив до Москви вітати Путіна

У Сербії в День державності головним ньюзмейкером став 72-річний Мілован Мілутінович, який пішки вирушив до столиці Росії Москви з міста Ужіце, що в центральній Сербії. Він прагне прибути до російської столиці 9 травня й особисто вітати президента Путіна з Днем перемоги. Мілутінович планує подолати 2640 кілометрів. Він готувався в дорогу упродовж шести місяців. Сербські ЗМІ не уточнюють хто фінансує поїздку цього москвофіла та чи до його заходу причетні державні органи.

День державності, який відзначають у Сербії 15 лютого, встановлений на честь річниці повстання проти турків 1804 року й першої сербської конституції 1835 року.

Президент Сербії Александар Вучич на честь національного свята відзначив державними орденами президента Чеської Республіки Мілоша Земана й австрійського письменника Петера Хандке. Згадані в минулому надавали підтримку режимові колишнього сербського лідера Слободана Мілошевича. Після прибуття до Белграда Земан заявив: «Люблю Сербію. Не люблю Косова». Лауреат нобелівської премії Хандке не приїхав на урочистість.

У колонії в Росії побили «свідків Єгови»

Співробітники виправної колонії № 1 Оренбурга побили п’ятьох Свідків Єгови, засуджених у справі про створення екстремістської організації, повідомляє російська служба Радіо Свобода.

За інформацією віруючих на сайті «Свідки Єгови в Росії», побиття ногами і кийками сталося 6 лютого, серед потерпілих – Олексій Буденчук, Олексій Мірецький, Геннадій Герман, Роман Гридасов і Фелікс Махаммадієв. Останнього було госпіталізовано, а всіх інших відправили до штрафного ізолятора.

Махаммадієв фактично голодує, так як у нього непереносимість глютену, а співробітники колонії не дозволяють йому дотримуватися дієти. Решту побитих відправили до штрафного ізолятора нібито через те, що вони курили в недозволеному місці. Віруючі вважають ці звинувачення неправдивими, так як «свідки Єгови» не курять через релігійні переконання.

 

У Європі зафіксовано першу смерть від коронавірусу

У Франції від нового коронавірусу помер китайський турист. Про це повідомила міністр охорони здоров’я Франції Аньєз Бузін.

Це був один з 11 підтверджених випадків зараження коронавірусом у Франції.

Новий летальний випадок – четвертий за межами материкового Китаю.

 

Станом на ранок 15 лютого, новим коронавірусом інфіковано понад 67 тисяч людей у всьому світі. Як повідомила влада Китаю, на материковій частині країни зафіксовано 66 492 випадків зараження, 1523 людини померли. Три летальних випадки зафіксовано за межами материкового Китаю: у Гонконзі, Японії та на Філіппінах.

14 лютого МОЗ повідомило про відсутність лібораторно підтверджених випадків інфікування новим коронавірусом в Україні.

2019-nCov (COVID-19) належить до великої групи коронавірусів. У деяких випадках перебіг хвороби – легкий, в деяких – із симптомами застуди і грипу, зокрема з високою температурою і кашлем, у більш складних випадках спостерігається задишка. Це може перерости в пневмонію, яка може бути смертельною. Більшість хворих, однак, видужують.

Іран визнав, що не може розшифрувати чорні ящики збитого українського «Боїнга»

Іран не володіє технічними можливостями для розшифровки інформації з чорних ящиків збитого під Тегераном пасажирського «Боїнга» «Міжнародних авіаліній України». Про це заявив в інтерв’ю NBC міністр закордонних справ країни Моххамад Джавад Заріф.

Тегеран спочатку погодився на міжнародне розслідування катастрофи, але зараз відмовляється передати ящики іншій країні. Однак Ірану потрібне програмне забезпечення, кабелі та технічна документація від США, щоб мати можливість розшифрувати інформацію. За словами Заріфа, Іран попросив про допомогу США у розшифровці, але отримав відмову.

 

В Офісі генерального прокурора у відповідь на запит Радіо Свобода повідомили, що Україна хоче отримати від Ірану аудіозаписи і стенограми переговорів між диспетчерами і екіпажами літаків за 8 січня.

Увечері 2 лютого програма «ТСН. Тиждень» на телеканалі «1+1» оприлюднила запис розмови між диспетчером аеропорту Тегерана і другим пілотом літака іранської компанії «Aseman Airlines» зранку 8 січня. Того дня Іран збив літак «Міжнародних авіаліній України», який повертався до Києва. На записах пілот розповідає, що бачить у небі світло від ракети, а потім вибух.

Говорячи про записи, президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю «ТСН» заявив: «Іранська сторона знала від самого початку, що наш літак збила ракета, це їм було відомо вже на момент збиття».

В Ірані засудили публікацію записів і заявили, шо це була частина конфіденційного звіту. Посадовець Організації цивільної авіації Ірану Хасан Резаїфар сказав, що «ця дія українців змушує нас більше не ділитися з ними свідченнями».

Туреччина перекидає війська спеціального призначення до Ідлібу

Туреччина перекидає бійців сил спеціального призначення до сирійського Ідлібу.

Колона з 60 БРТ досягла прикордонного з Сирією району Рейханли у південній турецькій провінції Хатай, звідки вирушить до Сирії.

У район спостережних пунктів також перекинуті комплекси радіоелектронної боротьби (РЕБ).

 

Анкара в останні дні посилила свої позиції в Ідлібі сотнями військових машин, які перевозили артилерію та солдатів.

Туреччина за останні дев’ять днів втратили 14 солдатів і стверджує, що вбила у відповідь понад 100 сирійських військових, відданих президенту Башару Асаду.

Новим вірусом інфіковано понад 67 тисяч людей

Новим коронавірусом інфіковано понад 67 тисяч людей у всьому світі.

Як повідомила влада Китаю, на материковій частині країни зафіксовано 66 492 випадків зараження, 1523 людини померли.

Три летальних випадки зафіксовано за межами материкового Китаю: у Гонконзі, Японії та на Філіппінах.

 

14 лютого МОЗ повідомило про відсутність лібораторно підтверджених випадків інфікування новим коронавірусом в Україні.

2019-nCov (COVID-19) належить до великої групи коронавірусів. У деяких випадках перебіг хвороби – легкий, в деяких – із симптомами застуди і грипу, зокрема з високою температурою і кашлем, у більш складних випадках спостерігається задишка. Це може перерости в пневмонію, яка може бути смертельною. Більшість хворих, однак, видужують.

США і таліби домовилися про «семиденну відмову від актів насильства»

Високопоставлений представник США на умовах анонімності заявив, що Сполучені Штати досягли угоди з талібами про тижневу відмову від актів насильства, що зрештою може привести до виведення американських військових з Афганістану.

Посадовець, який не має повноважень публічно обговорювати це питання, заявив журналістам у Мюнхені, де відкрилася безпекова конференція, що домовленість має набути чинності «дуже скоро».

За його словами, «Талібан»зобов’язався припинити напади смертників і закладення вибухівки на узбіччі доріг, а також ракетні удари.

Представник США додав, що Сполучені Штати будуть моніторити угоду і визначатимуть, чи є її порушення.

 

Якщо таліби дотримаються угоди, то через 10 діб після початку її дії почнуться загальноафганські мирні переговори, заявив офіційний представник США.

Ця заява з’явилася через день після того, як президент США Дональд Трамп заявив про хороші шанси на те, що США домовляться про мирну угоду з талібами до кінця цього місяця.

Таліби продовжують майже щоденні напади на афганських силовиків і військових США, а також урядовців Афганістану, хоча одночасно «Талібан» веде мирні переговори з посланцем США, що мають на меті дійти домовленості про завершення воєнного конфлікту в Афганістані.

 

У Мюнхені оприлюднили заяву щодо безпеки в Україні. Вона передбачає зняття санкцій з РФ

На сайті Мюнхенської конференції з питань безпеки 14 лютого з’явилася заява «Дванадцять кроків до більшої безпеки в Україні та євроатлантичному регіоні». Серед підписантів – голова Мюнхенської конференції з безпеки Вольфганг Ішингер та колишній очільник МЗС Росії Ігор Іванов, а від України – дипломати Василь Філіпчук, Олександр Чалий та Василь Семеній. 

Там, зокрема, йдеться про таке:

Відновити Спільний центр контролю і координації (СЦКК), з якого у 2017-му вийшли представники Росії;
Включити тему бойових дій до переговорів у «нормандському форматі» і розширити повноваження переговорників;
 Забезпечити доступ місії ОБСЄ до всієї територіїї України, докласти зусиль для того, аби КПВВ на Донбасі були зручними і безпечними для цивільних;
Розшукувати зниклих безвісти за участі правозахисних організацій та родин таких людей та за фасилітації Міжнародним комітетом Червоного Хреста та Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти;
Спланувати і реалізувати гуманітарні ініціативи, зокрема, щодо розмінування на Донбасі;
Забезпечити масштабну відбудову Донбасу (умови мають бути обговорені у на Дельфійському економічному форумі у Греції, а серед інвесторів може бути Росія);
Дослідити можливості щодо створення на Донбасі зони вільної торгівлі з ЄСі Росією;
Підтримувати плану дій щодо санкцій (виконання Мінських угод має відображатися на зменшенні санкцій щодо Росії);
Усунути радіоактивні загрози (за цими даними, на Донбасі понад 1200 радіоактивних джерел, які раніше використовувались у промисловості, медицині і науці, але вичерпали терміни придатності – Тристоронній контактній групі та «нормандській четвірці» радять скласти план, що з цим робити);
 Почати новий діалог між євроатлантичними структурами щодо взаємної безпеки на базі Групи лідерів з питань євроатлантичної безпеки (куди входить і Росія);
 Визначити «сфери взаємодії» між ЄС і Росією;
 Запровадити «новий інклюзивний діалог щодо національної ідентичності», у якому мають бути враховані погляди сусідніх з Україною Польші, Угорщини і Росії на історію та національну пам’ять, мову та досвід меншин.

МЗС України поки що це не коментувало.

14 лютого відкривається триденна Мюнхенська конфенеція з безпеки за участі 35 очільників держав та урядів. 

 

ВВС: у Лівії загинув кадровий російський офіцер

У Лівії загинув кадровий офіцер російської армії. Про це повідомляє російська служба ВВС, раніше повідомлення без вказівки імені військовослужбовця опублікувало російське регіональне видання «Оренград». Обставини загибелі та звання росіянина не наводяться.

Бі-бі-сі називає ім’я загиблого – це 27-річний Гліб Мостовий. За даними «Оренграда», він був снайпером. Його звання не наводиться. Один із знайомих загиблого стверджував, що росіянин вчився у військовому університеті. Перший заступник глави Акбулакського району Оренбурзької області, де народився і похований Мостовий, заявив ВВС, що загиблий був кадровим офіцером, а не найманцем.

У Лівії йде громадянська війна. Головні сторони конфлікту – визнане ООН Уряд національної злагоди Фаїза Сараджа в Тріполі і тимчасовий кабінет Абдалли Абдуррахмана ат-Тані в Тобруке за підтримки генерала Халіфи Хафтара. Хафтар навчався в Москві, він громадянин США. Він був одним з головних наближених колишнього диктатора країни Муаммара Каддафі, але потім виявився в опозиції до нього.

Його армію підтримують російські найманці з так званої Приватної військової компанії Вагнера. Крім того, він користується озброєнням радянського виробництва, частина з якого – наприклад, літаки Су-27, неможливо було купити без схвалення Росії, зазначав бюлетень Intelligence online.

Росія свою участь в лівійській громадянській війні заперечує. Міністерство оборони про загибель військовослужбовців в Лівії не повідомляло.

ЄС активізує підготовку до боротьби з новим коронавірусом

Міністри охорони здоров’я Європейського союзу домовилися 13 лютого посилити підготовку до скоординованої боротьби з поширенням у Європі нового коронавірусу.

Як повідомляє Associated Press, на екстреній зустрічі в Брюсселі чиновники 27 європейських країн заявили, що необхідно зробити все можливе, щоб уникнути нестачі медикаментів чи засобів захисту від спалаху епідемії. Европейські міністри також вважають, що ВООЗ має проголосити нинішню епідемію коронавірусу такою, що становить глобальну загрозу.

В Європі наразі зафіксовано 46 підтверджених випадків захворювання на коронавірус, втім не було жодного летального випадку.

“Ми залишатимемося пильними, і якщо ситуація зміниться, ми активізуємо нашу роботу”, – сказала комісар ЄС з питань охорони здоров’я Стелла Кіріакідес.

Щодо можливого припинення безвізових подорожей до Шенгенської зони, Кіріакідес заявила, що вони можуть обговорити закриття кордонів, але наразі спалах вірусу не вимагає таких кардинальних заходів.

 

Наразі кількість заражених коронавірусною інфекцією тільки в Китаї наближається до 64 тисяч. За минулу добу в країні було зареєстровано понад п’ять тисяч нових випадків зараження. Від коронавірусної інфекції померли 1380 осіб, майже 7 тисяч одужали.

2019-nCov (COVID-19) належить до великої групи коронавірусів. У деяких випадках перебіг хвороби – легкий, в деяких – із симптомами застуди і грипу, зокрема з високою температурою і кашлем, у більш складних випадках спостерігається задишка. Це може перерости в пневмонію, яка може бути смертельною.

Експерт ВООЗ: коронавірусом можуть заразитися дві третини людства

На тлі різкого стрибка кількості хворих коронавірусною інфекцією в Китаї вчені попереджають про ймовірність того, що коронавірусом нового типу можуть заразитися дві третини населення планети. Таку думку висловив в інтерв’ю агентству Bloomberg консультант Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) Айра Лонджіні.

За словами Лонджіні, який відстежує поширення вірусу в Китаї, кожен хворий зазвичай передає інфекцію двом-трьом іншим людям. Простежити за поширенням захворювання буває особливо важко через відсутність експрес-тестів, а також через те, що у деяких носіїв інфекції симптоми коронавірусу проявляються в слабкій формі, зазначив консультант ВООЗ.

 

На його думку, ізоляція хворих і карантин не зможуть зупинити коронавірус. Однак в ВООЗ вважають, що заходи, до яких вдався Китай, дають решті світу час для підготовки до боротьби з інфекцією.

Наразі кількість заражених коронавірусною інфекцією тільки в Китаї наближається до 64 тисяч. За минулу добу в країні було зареєстровано понад п’ять тисяч нових випадків зараження. Від коронавірусної інфекції померли 1380 осіб, майже 7 тисяч одужали.

За межами Китаю захворіло понад 500 осіб. Майже половина тих, що заразилися вірусом Covid-19 в Японії.

Сенат США проголосував за обмеження військових дій Трампа в Ірані

Сенат США схвалив двопартійну резолюцію, що обмежує можливості президента Дональда Трампа ініціювати військові операції проти Ірану.

Як йдеться в документі, Трамп має отримати згоду Конгресу на військові операції проти Ірану.

Вісім республіканців приєдналися до демократів у голосуванні за резолюцію, документ ухвалили 55 голосами проти 45.

Автор документа, сенатор-демократ Тім Кейн, а також інші прихильники резолюції заявляють, що резолюція не спрямована проти Трампа, і натомість є важливим підтвердженням влади Конгресу для оголошення війни.

Згідно з Конституцією США, Конгрес має право оголошувати війну, а не президент.

Трамп та його прихильники заявили, що рішення пошле хибний сигнал Ірану та іншим потенційним противникам США. Як очікують, Трамп ветує документ.

Нещодавно президент США використав право вето щодо резолюції про повноваження проводити військові дії в Ємені.

У січні схожу резолюцію ухвалила Палата представників. Це сталося після вбивства американськими військами іранського генерала Касема Солеймані.

Палата представників може підтримати нинішню резолюцію Сенату пізніше цього місяця.

 

Суд у Москві оштрафував Twitter і Facebook за відмову зберігати дані користувачів у Росії

Мировий суд Таганського району Москви оштрафував компанію Twitter на 4 мільйони рублів (63336 доларів) за відмову зберігати дані росіян на серверах у Росії. Пізніше таке ж рішення ухвалив стосовно компанії Facebook. 

Компанії визнали винними в порушенні законодавства у сфері захисту персональних даних.

У Twitter і Facebook є 10 днів на оскарження рішення і 60 – на сплату штрафу. 

 

При цьому, відповідно до російського закону про захист персональних даних, сплата штрафу не звільняє від необхідності усунути порушення – тобто перенести дані росіян на сервери на території Росії.

США домовляється з талібами про тиждень перемир’я – Еспер

Сполучені Штати та екстремістське угруповання «Талібан» обговорили «пропозицію» тижневого скорочення збройного протистояння, повідомив журналістам 13 лютого міністр оборони США Марк Еспер.

За його словами, відведення військ та подальші переговори з бойовиками відбуватимуться «залежно від обставин» та почнуться після деескалації насильства.

Читайте також: В Афганістані евакуювали останки загиблих американських військових із розбитого літака​

«Сполучені Штати та Талібан обговорили пропозицію семиденного скорочення насильства. Ми завжди говорили, що найкраще… рішення для Афганістану – це політична домовленість. Це буде безперервний оціночний процес по мірі того, як ми рухатимемося вперед – якщо рухатимемося»,  – заявив Еспер.

Державний секретар Майк Помпео повідомив про «доволі важливий прорив» у переговорах із талібами, який нібито відбувся останніми днями, проте не став вдаватися в деталі.​

Президент США Дональд Трамп досі формально не затвердив цю угоду. Очікується, що її деталі стануть відомі цього тижня на Мюнхенській безпековій конференції, де Еспер та Помпео зустрінуться з президентом Афганістану Ашрафом Гані.

Читайте також: Внаслідок удару американських безпілотників у Афганістані загинули 10 мирних жителів – влада​

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, виступаючи на тій же конференції, що й Еспер, заявив, що бойовики «мають зрозуміти, що ніколи не переможуть на полі бою».

«Вони мають йти на реальні компроміси за столом переговорів», – зазначив Столтенберґ.

Таліби продовжують майже щоденні напади на афганських силовиків і військових США, а також урядовців Афганістану, хоча одночасно «Талібан» веде мирні переговори з посланцем США, що мають на меті дійти домовленості про завершення воєнного конфлікту в Афганістані.