20 квітня, у «день тиші» перед другим туром виборів президента України, телеканал «1+1» покаже шоу та фільм з участю кандидата в президенти України Володимира Зеленського. Ця інформація розміщена на сайті телеканалу.

О 16:35 та 20:25 запланована трансляція шоу «Вечірній квартал», а о 22:20 на «1+1» мають показати фільм «Я, ти, він, вона», де Зеленський виконує одну з головних ролей.

Крім того, 20 квітня в ефірі «1+1» покажуть ще два проекти очолюваної Зеленським «Студії Квартал 95»: «Розсміши коміка. Діти» і «Чистоnews». Сам Зеленський у цих шоу участі не бере.

30 березня, у «день тиші» перед першим туром виборів президента України, «1+1» показував проекти «95-го кварталу» і документальний фільм «Рейган», де Зеленський озвучував 40-го президента США Рональда Рейгана, який до кар’єри політика був актором.

У відповідь на критику група «1+1 медіа» заявила, що «не порушує законодавство, показуючи пана Зеленського – актора, так само, як і канали групи «1+1 медіа» або інші канали можуть транслювати події за участю президента під час виконання обов’язків голови держави, наприклад, міжнародних зустрічей».

Водночас радниця з правових питань кандидата Зеленського Ірина Венедіктова у коментарі «Схемам» (проект Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший») сказала: «Якщо будемо говорити про «день тиші» на «1+1», давайте згадаємо «день тиші» з молебнем за єдність України, яку виконував чинний президент. Я сприймаю це правильно, тому що по-іншому в нашій ситуації діяти неможливо. Усе – у межах закону».

Згідно з частиною 2 статті 57 закону «Про вибори президента України», передвиборна агітація закінчується о 24-й годині останньої п’ятниці перед днем виборів.

Стаття 58 цього закону серед форм виборчої агітації визначає, зокрема, «оприлюднення в друкованих та аудіовізуальних (електронних) засобах масової інформації політичної реклами, виступів, інтерв’ю, нарисів, відеофільмів, аудіо- та відеокліпів, інших публікацій та повідомлень», а також «проведення концертів, вистав, спортивних змагань, демонстрації фільмів та телепередач чи інших публічних заходів за підтримки партії – суб’єкта виборчого процесу чи кандидата на пост президента України, а також оприлюднення інформації про таку підтримку».

За офіційними результатами першого туру виборів президента України, за Володимира Зеленського проголосували 30,24% виборців, за чинного главу держави Петра Порошенка – 15,95% виборців. Другий тур відбудеться 21 квітня.
…

У штабі кандидата на посаду президента України Володимира Зеленського 12 квітня назвали заплановані час і місце події, яку в команді Зеленського називають «головними дебатами країни».

Штаб поширив відеоролик, у якому стверджує, що дебати відбудуться 19 квітня о 19:00 на НСК «Олімпійський».

Президент України і кандидат на цю посаду Петро Порошенко заявив 11 квітня в ефірі програми «Право на владу» на телеканалі «1+1», що чекатиме свого опонента на НСК «Олімпійський» 14 квітня о 14:14, а продовжити діалог готовий на передбачених українським законодавством дебатах, які розпочнуться в студії Суспільного мовника 19 квітня о 20:00.

НСК «Олімпійський» у Києві раніше повідомив, що отримав заявки на проведення дебатів 14 і 19 квітня від обох кандидатів.

Відповідно до закону про вибори президента України, в останню п’ятницю перед днем повторного голосування, 19 квітня, теледебати між кандидатами мають відбутися в студії Національної суспільної телерадіокомпанії України.

8 квітня президент України Петро Порошенко запросив Володимира Зеленського, а також глядачів і журналістів на дебати на НСК «Олімпійський» – 14 квітня. У відповідь Зеленський заявив, що зустріч має відбутися 19 квітня.

Голова НСТУ Зураб Аласанія заявляв, що офіційні, передбачені відповідною статтею закону про вибори президента дебати не можуть пройти на національному спортивному комплексі «Олімпійський» увечері 19 квітня.

За офіційними результатами першого туру виборів президента України, за Володимира Зеленського проголосували 30,24% виборців, за чинного главу держави Петра Порошенка – 15,95% виборців. Другий тур відбудеться 21 квітня.
…

Центральна виборча комісія визначила, коли кандидати в президенти Петро Порошенко і Володимир Зеленський зможуть здійснювати передвиборну агітацію на каналі «UA: Перший», загальнонаціональному каналі Суспільного мовлення, а також на Суспільному радіо.

«Ефірний час кандидатам на пост Президента України на суспільно-політичному загальнонаціональному каналі Суспільного телебачення надано 18 квітня 2019 року в такій черговості: Зеленському Володимиру Олександровичу – з 20.00 до 20.30, Порошенку Петрові Олексійовичу – з 20.51 до 21.21. А на суспільно-політичному загальнонаціональному каналі Суспільного радіо – 17 квітня 2019 року: Зеленському Володимиру Олександровичу – з 19.00 до 19.30, Порошенку Петрові Олексійовичу – з 20.00 до 20.30», – повідомили в ЦВК.

Читайте також: Порошенко vs Зеленський: перші «дебати» | НЬЮЗРУМ #44

У комісії зазначили, що час визначений з урахуванням пропозицій Суспільного мовника.

Раніше голова ЦВК Тетяна Сліпачук заявила, що комісія не змінюватиме правила проведення дебатів.

За офіційними результатами першого туру виборів президента України, за Володимира Зеленського проголосували 30,24% виборців, за чинного главу держави Петра Порошенка – 15,95% виборців. Другий тур відбудеться 21 квітня.
…

Четверо службовців Національної гвардії України прибудуть 17 травня до італійської Павії, щоб виступити свідками захисту на судовому процесі у справі Віталія Марківа. Близько двох років український військовий перебуває під вартою у міланський в’язниці за підозрою в причетності до вбивства на Донбасі італійського фоторепортера Андреа Роккеллі та перекладача-росіянина Андрія Миронова 24 травня 2014 року. 

Про готовність побратимів Марківа свідчити на процесі оголосили 12 квітня в Трибуналі Павії під час чергового (12-го за ліком) засідання суду, що триває від липня 2018 року. На прохання адвокатів захисту з метою гарантувати цілковиту безпеку свідкам-військовим суддя Анна Марія Ґатто розпорядилася, що свідчення нацгвардійці даватимуть за ширмою без візуалізації облич, але засідання буде відкритим для публіки і преси. 

Захисники Віталія Марківа вважають свідчення військових вкрай важливими для підтвердження невинуватості підсудного. Натомість сторона обвинувачення налаштована скептично до майбутніх виступів українських вояків. На думку представників прокуратури, розповіді нацгвардійців тепер не зможуть змінити перебіг справи.

«Це виглядає дивно. 5 років тому, коли італійська сторона зверталася до Генпрокуратури України по допомогу в розслідуванні смерті репортера, нам надали список 20 очевидців, де були переважно пенсіонери і безробітні… Українці не співпрацювали. А нині всі готові свідчити на захист підозрюваного?» – таке невдоволення висловлює обвинувачення, повідомили Радіо Свобода конфіденційні джерела в прокуратурі міста Павії. 

На засіданні 12 квітня виступили чергові два свідки захисту – колишній посол Італії в Україні Фабріціо Романо та експерт із балістики Лука Солдаті. Перший розповів, зокрема, про оперативну організацію безпечної переправки тіла Роккеллі до Італії за активного сприяння української влади. За словами дипломата, новину про загибель італійського журналіста широко висвітлювали медіа в Україні. А місцеві політики, зокрема, в МЗС України, були поінформовані також про очікування італійської сторони щодо розслідування обставин смерті Андреа Роккеллі.

Другий свідок Солдаті, проаналізувавши судово-медичну експертизу тіл загиблих, зроблену в Україні, дійшов висновку, що Роккеллі та Миронов загинули від різної зброї. Зокрема, невеликі поранення на тілі фоторепортера та вилучені осколки свідчать, що його смерть імовірно настала внаслідок вибуху ручної гранати, а не від пострілу з автомата чи іншої легкої зброї. Водночас фахівець зі зброї наголосив, що в матеріалах справи бракує багатьох даних для точного встановлення типу зброї, якою були смертельно уражені репортер та його напарник. 

Як підсумував адвокат українця Раффаелле Делла Валле, нинішні свідчення також не дали відповіді на ключові питання справи: що стало причиною смерті іноземців на Донбасі, з боку українських сил чи з боку проросійських бойовиків пролунали постріли, і головне – хто стріляв у групу репортерів.

Наступне засідання зі свідками-військовими заплановане на 17 травня. 24 травня суддя підбиватиме підсумки процесу. У червні на двох останніх засіданнях із заключним словом мають виступити прокурор та адвокати захисту.
…

Його приїзд не був анонсований попередньо
…

Зустріч одного з колишніх кандидатів у президенти Юрія Бойка з прем’єр-міністром Росії Дмитром Медвєдєвим одним із випадків втручання у виборчий процес. Таку заяву він зробив на Київському безпековому форумі, коментуючи питання про спроби Росії втрутитися у вибори президента.

«Чи було втручання російських сил в Україну, у виборчий процес? Зустріч Бойка з Медвєдєвим рахуємо?», – спитав міністр.

У залі на питання відповіли ствердно.

«Я теж вважаю, що це явна маніпулятивна дія проросійських сил і ми бачимо, що пан Бойко має достатньо велику підтримку, і це ті ризики, які ми відчуваємо», – погодився Аваков.

Водночас він додав, що українські безпекові служби не дозволили спотворити виборчий процес, хоча під час підрахунку голосів такі спроби, за його словами, були.

Читайте також: Аваков заявив, що поліція посилила охорону Зеленського перед другим туром – УНІАН

«У ніч підрахунку голосів ми фіксували спроби втручання у нашу виборчу систему через кібер-погрози. Не атаки, а промацування системи. У нас виявилася достатньо міцна система, і тут треба віддати належне колегам зі Служби спецзв’язку і Служби безпеки України і кіберполіції. Ми разом із ЦВК змогли вибудувати цю ситуацію таким чином, що система виявилася невразливою», – підсумував він.

22 березня, незадовго до першого туру виборів президента України, прем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв прийняв у своїй резиденції в Москві на той момент кандидата в президенти України Юрія Бойка і голову політичної ради партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука. Як повідомляли російські ЗМІ, у зустрічі також взяв участь голова правління «Газпрому» Олексій Міллер. Бойко на зустрічі заявив про бажання «покращувати і відновлювати двосторонні відносини» з Росією, а Медведчук запропонував повернутися до ідеї створення в Україні газотранспортного консорціуму за участю «Газпрому».

Служба безпеки України згодом визнала, що українське законодавство не передбачає відповідальності для політиків за візити до Росії. Згодом Кабінет Міністрів заборонив нерегулярне авіасполучення з Росією.
…

«Останній відомий нам переліт – повернення з Ізраїлю 23 березня цього року»
…

Народні депутати України на засіданні Верховної Ради 11 квітня продовжать розгляд поправок до проекту закону про функціонування української мови як державної. Про це свідчить порядок денний парламенту на цей день.

Згідно з розкладом, на 11 квітня до розгляду заплановане лише це питання. Засідання парламенту має початися о 10:00.

До другого читання депутати мають розглянути ще близько 400 правок до вказаного документа. Загалом до законопроекту було подано майже 2100 поправок. Верховна Рада почала розглядати їх минулого місяця.

28 лютого Верховна Рада дала старт розгляду у другому читанні мовного закону.

Законопроект «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у першому читанні Верховна Рада ухвалила у жовтні 2018 року.

Читайте також: Чому Україні потрібний новий мовний закон: просто про головне

28 лютого 2018 року Конституційний суд України визнав закон «Про засади державної мовної політики» (так званий закон «Колесніченка-Ківалова») неконституційним через порушення Верховною Радою процедури його розгляду та ухвалення. Це рішення оголосили обов’язковим, остаточним і таким, що не може бути оскаржене. Відтоді і донині в Україні не було чинного закону про державну мову.
…

Через обстріли підтримуваних Росією бойовиків троє українських військовослужбовців зазнали поранень на Донбасі, зокрема двоє постраждали 10 квітня і один – з початку поточної доби, інформує штаб операції Об’єднаних сил на сторінці у Facebook.

Згідно з повідомленням, напередодні сепаратисти стріляли 9 разів з різних видів зброї, в тому числі тричі – з забороненої Мінськими домовленостями. Сьогодні бойовики відкрили вогонь один раз (в районі Водяного) з автоматичних станкових гранатометів та стрілецької зброї.

«Об’єднані сили надійно контролюють противника на лінії зіткнення, дотримуючись при цьому умов припинення вогню», – йдеться в повідомленні штабу.

В сепаратистському угрупованні «ЛНР» звинувачують українських військових в 5 обстрілах за минулу добу, в угрупованні «ДНР» зведених даних за 10 квітня на захоплених бойовиками територіях Донеччини не вказують.

На Донбасі від 8 березня діє новий режим тиші, про який домовилися на засіданні Тристоронньої контактної групи в Мінську. Цього разу, як і раніше, перемир’я не дотримується і порушувалося відразу в перші години після проголошення.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.

 
…

Тяжкохворого кримськотатарського активіста Едему Бекірова, який знаходиться в СІЗО Сімферополя, мають намір відправити на медичне обстеження. Про це повідомила Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова, посилаючись на інформацію від російського омбудсмена Тетяни Москалькової.

«Важкий стан Едема Бекірова фактично підтверджується і російським омбудсменом Тетяною Москальковою, яка у відповідь на мій лист повідомила, що цього місяця Едема Бекірова направлять для проведення медичного обстеження в Головне бюро медико-соціальної експертизи Криму з метою «встановлення групи інвалідності», – зазначила Денісова.

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова направила звернення до російської колеги Тетяни Москалькової про стан здоров’я кримськотатарського активіста Едема Бекірова. Раніше в нього виникла алергічна реакція через ін’єкцію інсуліну, призначеного йому після медичного обстеження.

Житель селища Новоолексіївка Херсонської області Едем Бекіров був затриманий російськими силовиками на в’їзді в анексований Крим вранці 12 грудня 2018 року. Він їхав до Криму для відвідин матері та родичів. Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя заарештував Бекірова.

Адвокат Олексій Ладін повідомив, що активіста підозрюють у «зберіганні і передачі вибухових речовин і боєприпасів». Бекіров неодноразово заявляв про свою невинуватість.
…

Міський голова Черкас Анатолій Бондаренко обіцяє демонтувати в місті передвиборні плакати чинного президента Петра Порошенка із зображенням президента Росії Володимира Путіна. Про це він написав 10 квітня у Facebook.

«Зараз у багатьох містах України розміщують борди одного із кандидатів в президенти із зображенням Путіна. Попереджаю власників рекламного бізнесу в Черкасах: у разі появи на ваших бордах зображення російського агресора, виконавчий комітет міської ради оперативно проголосує за демонтаж конструкції. Цей покидьок завдав стільки шкоди нашій Україні, що я вважаю аморальним поширювати подібні речі. Нам Путіна у місті не потрібно», – написав Бондаренко.

Напередодні користувачі соціальних мереж почали публікувати зображення передвиборчих білбордів із різних міст України, на яких написано «21 квітня. Вирішальний вибір» і розміщене фото президентів України і Росії, що дивляться один на одного.

Читайте ще: Скандал навколо нової реклами Порошенка. Чому Путін і де Зеленський?

У виборчому штабі Петра Порошенка заявили, що такі агітаційні плакати є офіційним рекламним продуктом, сплаченим із виборчого фонду кандидата в президенти. «У Путіна, зрозуміло, згоди не питали», – повідомили у виборчій кампанії «Порошенко2019».

У статті 8 закону України «Про рекламу» йдеться, що «у рекламі забороняється вміщувати зображення фізичної особи або використовувати її ім’я без письмової згоди цієї особи».

Стаття 64 також вводить обмеження безпосередньо щодо ведення передвиборчої агітації. Вона забороняє участь у передвиборчій агітації «особам, які не є громадянами України».

У Кремлі заявили, що спокійно поставилися до Путіна на білбордах в Україні. «Ми вибираємо Путіна, ну а українці – побачимо», – сказав речник російського президента Дмитро Пєсков.
…

Кандидат у президенти України, чинний голова держави Петро Порошенко запрошує свого опонента на виборах Володимира Зеленського прийти на дебати на НСК «Олімпійський» 14 квітня о 14:14, повідомив речник його виборчого штабу Олег Медведєв.

При цьому у штабі Порошенка наголосили, що він буде і не дебатах на «Суспільному» 19 квітня.

«Ми точно знаємо, що буде в графіку кандидата Порошенка 19 квітня о 20:00. Він повинен в цей час прибути на «Суспільне телебачення». Він там точно буде, бо участі в таких дебатах перед другим туром вимагає закон про вибори президента України», – сказав Медведєв.

За його словами, Порошенко може прибути на стадіон і 19 квітня, як пропонує Зеленський, але тільки не в той час, коли плануються дебати на «Суспільному».

НСК «Олімпійський» у Києві раніше повідомив, що отримав заявки на проведення дебатів 14 і 19 квітня від обох кандидатів.

Відповідно до закону про вибори президента України, в останню п’ятницю перед днем повторного голосування, 19 квітня, теледебати між кандидатами мають відбутися в студії Національної суспільної телерадіокомпанії України.

8 квітня президент України Петро Порошенко запросив Володимира Зеленського, а також глядачів і журналістів на дебати на НСК «Олімпійський» – 14 квітня. У відповідь Зеленський заявив, що зустріч має відбутися 19 квітня.

Голова НСТУ Зураб Аласанія заявляв, що офіційні, передбачені відповідною статтею закону про вибори президента дебати не можуть пройти на національному спортивному комплексі «Олімпійський» увечері 19 квітня.

За офіційними результатами першого туру виборів президента України, за Володимира Зеленського проголосували 30,24% виборців, за чинного главу держави Петра Порошенка – 15,95% виборців. Другий тур відбудеться 21 квітня.

 
…

Представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи з урегулювання на Донбасі Ірина Геращенко заявила 10 квітня, що минулого тижня під час відвідання окупованих частин Донбасу координатор гуманітарної підгрупи ОБСЄ Тоні Фріш не виконав прохання родин українських заручників, але став учасником «зйомок пропагандистського антиукраїнського ролика».

«Напередодні візиту координатора гуманітарної підгрупи ОБСЄ Фріша до тюрем окупованого Луганська і Донецька родини заручників передали йому звернення з проханням вирішити питання телефонного дзвінка і листів. Також дали йому листи заручникам з проханням – передати і, головне, привезти відповіді… Кілька тижнів тому також родини намагалися передати листи заручникам через представника ОБСЄ в ТКГ Сайдіка,який теж відвідував окуповані території», – вказала Геращенко у Facebook.

За її словами, 10 квітня представники України в гуманітарній групі від європейських дипломатів Фріша та Сайдіка «почули щось дуже невпевнене, мовляв, листи передали МКЧХ (Міжнародному комітету Червоного Хреста – ред.), а чи дійшли вони до хлопців, невідомо, а чи є відповіді, не знаємо, а де ж ті листи, хто його знає».

«Це ненормально, коли ОБСЄ і координатори роками не можуть сприяти у вирішенні ключового гуманітарного питання: листування і права на дзвінок. Я кілька днів тому направила відповідного листа міністру (закордонних справ України – ред.) Клімкіну з проханням поінформувати штаб-квартиру ОБСЄ у Відні, що координатору Фрішу так і не показали всіх наших заручників, не дали доступу до всіх військових. Що він відмовився передати листи і не порушував питання телефонного зв‘язку. Натомість став учасником пропагандистських зйомок сепаратистських проросійських сайтів», – додала Геращенко.

5 квітня сайт угруповання «ДНР» «Донецкое агентство новостей» повідомив із посиланням на координатора гуманітарної підгрупи Тоні Фріша, що європейський дипломат «залишився задоволений умовами тримання українських військовополонених у донецькому СІЗО». «Я хочу подякувати владі, директорові СІЗО і наголосити, що вони ставляться до утримуваних осіб належним чином. Їм надається все необхідне, включно з медичною допомогою», – цитував сайт бойовиків слова Фріша.
…

У фігуранта сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Теймура Абдуллаєва, який перебуває в СІЗО в Ростові-на-Дону, погіршився стан здоров’я. Про це в коментарі кореспонденту проекту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомила його адвокат Марина Дубровіна.

«Все почалося з того, що він застудився, у нього був отит, який в СІЗО не лікували. Кілька разів Теймур звертався до адміністрації ізолятора з проханням надати медичну допомогу, її не надавали. Зараз дійшло вже до запалення лицьового нерва», – розповіла Дубровіна.

За її словами, в Абдуллаєва оніміла права частина обличчя, він зовсім не чує на праве вухо і відчуває сильний біль.

Як повідомила адвокат Ліля Гемеджі, до Абдулаєва в ізолятор приходив фельдшер, візуально його оглянув і запропонував «поколоти антибіотики». Абдуллаєв відмовився, оскільки вони призначені не кваліфіковані лікарем без належного обстеження і без встановлення діагнозу.

«Ми зробили відповідну заяву до суду. На наступному судовому засіданні будемо викликати швидку допомогу в зал суду. Якщо Теймур на одне вухо не чує, його участь в судовому засіданні чисто номінальне. Людина просто сидить і відчуває, що йому дуже боляче. Ситуація серйозна, можуть бути незворотні процеси», – додала Дубровіна.

Суд прийняв доводи захисту і пообіцяв, що буде клопотати перед керівництвом СІЗО про проведення медичного огляду і призначення лікування.

Адвокат повідомила, що направить скарги начальнику ізолятора, а також прокурору по нагляду.

10 квітня мати фігуранта справи Діляра Абдуллаєва планує піти на особистий прийом до начальника СІЗО №1 Ростова-на-Дону.

12 жовтня 2016 року в Криму провели обшуки в п’яти мусульманських сім’ях. У результаті обшуків затримано п’ятьох кримських татар, яких звинувачують в участі в забороненій у Росії й анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір»: Рустема Ісмаїлова, Узеіра Абдуллаєва, Теймура Абдуллаєва, Еміля Джемаденова, Айдера Саледінова.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що піддаються несправедливому переслідуванню в Росії і в окупованому нею 2014 року Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» 2003 року, включивши до списку об’єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати відзначають, що переслідувані в цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці і кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави, що окуповує.
…

«У Путіна, зрозуміло, згоди не питали… Путін – поза законом. Він розв’язав війну проти України»
…

40% «суддів», які працюють на непідконтрольних Києву територіях Донецької та Луганської областей, є колишніми суддями українських судів. Про це в ефірі проекту Радіо Свобода, Радіо Донбас.Реалії повідомив 9 квітня заступник голови правління Центру політико-правових реформ, член Громадської ради доброчесності Роман Куйбіда. 

«40% цих «суддів» це судді з українських судів», – повідомив експерт, ґрунтуючись на матеріалах дослідження «Судочинство» в окремих районах сходу України».

За словами Куйбіди, дехто з цих «суддів» донині числиться в українських судах, і Вища кваліфікаційна комісія запрошує їх до оцінювання. Крім того, вони отримують довічне грошове забезпечення.

«Дехто з них пішов у відставку, але став так званим «суддею» в ОРДЛО. Це досить прикра ситуація, коли українські платники податків змушені оплачувати довічне грошове забезпечення таким суддям, які фактично зрадили службі», – зазначив Куйбіда. 

За словами правника, українське законодавство дає можливість припинити їхнє грошове забезпечення у відставці тільки у зв’язку з обвинувальним вироком.
…

Президент України і кандидат на цю посаду Петро Порошенко зазначив, що ніколи не називав свого опонента Володимира Зеленського залежним від наркотиків і був здивований його пропозиції зробити відповідні аналізи. Про це глава держави заявив у ефірі програми «Свобода слова» на телеканалі ICTV.

«Я не стверджую, що Володимир Зеленський є наркоманом. Не стверджую і не стверджував, бо я не маю для цього жодних підстав. Я наголошую на праві громадян України мати 100-відсоткові гарантії, що майбутній президент і майбутній Верховний головнокомандувач гарантовано не є залежним від наркотиків», – зазначив Порошенко.

Він додав, що інформація про те, що він нібито вживає алкоголь – «фейки російської пропаганди».

Суперник Петра Порошенка на повторному голосуванні 21 квітня, комік і керівник студії «Квартал 95» Володимир Зеленський 3 квітня висунув вимогу медичної експертизи обох кандидатів як передумову дебатів між ними, щоб «довести народові, що серед них немає ні алкоголіків, ні наркоманів». Порошенко погодився на заклик Зеленського провести такі дебати в Національному спортивному комплексі «Олімпійський» у Києві і заявив, що чекає Зеленського для такого аналізу в медпункті НСК «Олімпійський» уже вранці 5 квітня. У штабі Зеленського у відповідь заявили, що не довіряютьдержавній лабораторії, і закликали Порошенка звернутися до «незалежної лабораторії».

Врешті вранці 5 квітня обидва кандидати здали аналізи в різних місцях: Порошенко на «Олімпійському», Зеленський у приватній лабораторії. При цьому чинний президент заявив, що виступає за внесення змін до законодавства України, щоб передбачити обов’язкову здачу аналізів на вміст в організмі наркотичних речовин і алкоголю для кандидатів на посаду президента, «тому що питання відсутності алкогольної чи наркотичної залежності в кандидата і майбутнього президента є питанням національної безпеки».

За лічені години було оголошено про перші попередні результати аналізів – відсутність психоактивних речовин у пробах обох кандидатів, і Порошенка, і Зеленського. Але фахівці звернули увагу, що для повноцінного аналізу необхідні принаймні дні чи й тижні, але не години.

У штабі Порошенка і серед його прихильників висловили сумніви в незаангажованості і професійності лабораторії, яку відвідав Зеленський: у її документах виявили значну кількість помилок і невідповідностей, а керівникові лабораторії пригадали політичні симпатії до Зеленського, відверто висловлювані ним і в українських засобах інформації, і на державному телебаченні Росії.

Відомий український боксер Володимир Кличко закликав кандидатів пройти допінговий контроль у спеціалістів WADA. Його пропозицію підтримав президент Порошенко. У штабі Зеленського заявили, що їх кандидат більше не буде здавати аналізи.

Чинне законодавство не зобов’язує кандидатів на посаду президента надавати медичні довідки.
…

«Ви маєте право почути, яка позиція кандидата щодо ключових аспектів існування держави…»
…

Відповідно до політики Міністерства юстиції США Федеральне бюро розслідувань країни «не підтверджує і не заперечує існування будь-якого розслідування».

Про це повідомила у листі Радіо Свобода речник ФБР Тіна Джагерсон.

Запит стосувався інформації, оприлюдненої американськими ЗМІ, стосовно розслідування, яке Бюро нібито веде щодо українського олігарха Ігоря Коломойського.

Видання The Daily Beast з посиланням на три джерела повідомляло, що Федеральне бюро розслідувань США веде розслідування проти олігарха Ігоря Коломойського через можливі фінансові злочини, зокрема відмивання коштів. За словами джерел Daily Beast, розслідування є широкомасштабним і триває доволі давно.

При цьому Коломойському не висували звинувачення, а адвокат, який його представляє, заявив, що той заперечує провину.
…

Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Яґланд виступає за повернення Росії права голосу в організації, пише Financial Times.

За словами Яґланда, Рада Європи є єдиною організацією, через яку Росія пов’язана з Європою в обов’язковому юридичному порядку. Якщо цей зв’язок буде розірваний і Росія вийде з Ради Європи, то, прогнозує генсекретар, з’явиться нова «лінія поділу» в Європі.

При цьому Яґланд наголосив на своїй солідарності з Україною. «Але чи буде краще для України, якщо Росія піде?.. Ми засудили анексію Криму. Але це питання вирішувати не нам. Це справа інших міжнародних організацій. У нас є мандат на захист прав людини. Громадяни Росії існують. Вони є, незважаючи на те, що трапилося в Криму», – сказав генеральний секретар Ради Європи.

Він додав, що Москва навряд чи поверне Крим чи припинить підтримувати бойовиків на Донбасі, але може погодитися сплатити внески до Ради Європи і надати уповноваженому організації з прав людини повний доступ до Росії.

Генсекретар Ради Європи наголосив, що вихід Росії з РЄ матиме негативні наслідки для ЄС, особливо в поєднанні з виходом Великої Британії з Євросоюзу.

Позиція Яґланда викликала осуд в Україні. Постійний представник України в Раді Європи Дмитро Кулеба, заявив, що голова «міжурядової правозахисної організації Європи прикриває захистом прав людини спробу виконати забаганки керівництва Росії».

8 квітня у Страсбурзі відкривається весняна сесія Парламентської асамблеї Ради Європи. Вона триватиме до 12 квітня.

У жовтні минулого року Парламентська асамблея Ради Європи не ухвалила рішення, яке передбачало зміну регламенту організації для того, щоб делегація Росії повернулася до зали засідань. Тоді дебати в ПАРЄ засвідчили, що в залі немає голосів для зміни правил. Провал голосування означав би відхилення резолюції, тому доповідачка з цього питання Петра де Суттер запропонувала припинити обговорення.

Росія після накладених на її делегацію обмежень у ПАРЄ через анексію українського Криму (делегацію позбавили права голосу, а її членів права брати участь у роботі головних органів асамблеї) сама відмовилася від участі в роботі асамблеї, а влітку 2017 року також припинила платити членські внески в Раду Європи. Росія також заявляла, що залишить Раду Європи.

Після цього Москва почала домагатися від ПАРЄ зміни регламенту, щоб унеможливити такі санкції надалі.

 
…

Комісар Ради Європи з прав людини Дуня Міятович відвідала одного з захоплених Росією моряків – Дениса Гриценка. Як повідомив російський адвокат Микола Полозов, така зустріч відбулася ще 4 квітня, і крім, Міятович, до Гриценка того ж дня прийшла уповноважена з прав людини в Росії Тетяна Москалькова.

«Денис Гриценко розмовляв з пані Міятович англійською мовою близько 10 хвилин. Відповів на її запитання щодо стану здоров’я та умов утримання. Повідомив, що слідство не надає йому, в також іншим військовополоненим побачень з близькими, а також телефонних розмов. Крім того, Денис вказав на те, що робота цензорів, що перлюструють переписку незадовільна, оскільки терміни передачі йому листів від рідних затягуються на 2-3 місяці. Попросив особливу увагу приділити стану здоров’я поранених військовополонених», – повідомив Полозов на сторінці у Facebook.

Він розповів, що, за словами Дениса Гриценка, його розмова англійською мовою з комісаром Міятович не сподобалася російському омбудсмену Тетяні Москальковій і вона зажадала від перекладача перевести їй все, що Гриценко сказав Міятович.

25 листопада 2018 року російські прикордонники ФСБ поблизу Керченської протоки відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три судна – артилерійські катери «Бердянськ» і «Нікополь» та рейдовий буксир «Яни Капу» – з 24 моряками. Українська влада визнає цих моряків військовополоненими. Країни Заходу закликають Росію звільнити моряків і забезпечити свободу судноплавства в Керченській протоці.
…

Один український військовий був поранений 7 квітня внаслідок обстрілів на Донбасі з боку підтримуваних Росією бойовиків, повідомляє штаб операції Об’єднаних сил.

За цими даними, минулої доби підтримувані Росією сили 10 разів обстріляли позиції ООС, при цьому 4 рази – із забороненого Мінськими угодами озброєння.

«Від початку поточної доби ворог двічі обстріляв позиції Об’єднаних сил у смузі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід»: з гранатометів різних систем – в районі міста Авдіївка;

з станкових протитанкових гранатометів різних систем – в районі населеного пункту Кам’янка. Втрат серед військовослужбовців Об’єднаних сил немає», – йдеться в повідомленні.

В сепаратистському угрупованні «ЛНР» звинувачують українських військових у 9 обстрілах за минулу добу, в угрупованні «ДНР» зведених даних за 7 квітня на захоплених бойовиками територіях Донеччини не вказують.

На Донбасі від 8 березня діє новий режим тиші, про який домовилися на засіданні Тристоронньої контактної групи в Мінську. Цього разу, як і раніше, перемир’я не дотримується і порушувалося відразу в перші години після проголошення.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, станом на кінець грудня 2018 року, за час конфлікту загинули близько 13 тисяч людей, майже 30 тисяч – поранені.
…

За Володимира Зеленського проголосували 30,24% виборців, за чинного главу держави Петра Порошенка – 15,95% виборців
…

Екіпаж фрегата Чорноморського флоту Росії «Адмірал Григорович» відпрацював артилерійські стрільби в акваторії Чорного моря. Про це 7 квітня повідомляє проект Радіо Свобода Крим.Реалії, посилаючись на кримський провладний ресурс «Кримінформ», який, у свою чергу, цитує начальника відділу інформаційного забезпечення флоту Олексія Рульова.

За його словами, військовослужбовці здали другу курсову задачу «Плавання і ведення бою одиночним кораблем».

«У рамках завершального етапу підготовки корабля до виконання завдань за призначенням, екіпаж провів підготовчі та залікові артилерійські стрільби по надводній цілі, а також виконав електронні пуски зенітних ракет і високоточної зброї по морській цілі, що імітує надводний корабель умовного супротивника», – йдеться в повідомленні.

Напередодні, 6 квітня, загін кораблів Чорноморського флоту повернувся в пункт базування до Севастополя після проведення ракетних стрільб в акваторії Чорного моря.

Російський міністр оборони Сергій Шойгу 11 березня заявив, що Росія посилила угруповання військ в анексованому Криму. За його словами, це «забезпечує захист території півострова та інтересів Росії в Чорному морі».

Після анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові і в акваторії Чорного моря. У Генштабі України дії російських військових в Криму називають незаконними.
…

Рух «Відсіч» повідомив, що на майдані Незалежності поліцейські затримали їхнього активіста Леоніда Овчаренка
…

Міністри закордонних справ країн «Групи семи» нагадали Росії про прив’язку частини санкцій щодо неї до виконання мінських угод і застерегли, що ці санкції можуть і посилити.

Як мовиться в підсумковій декларації зустрічі міністрів, що відбулася у Франції, в містечках Дінар і Сен-Мало, її учасники, серед іншого, знову засудили погіршення становища з правами людини у Криму, висловили крайнє занепокоєння викликами безпеці і гуманітарній ситуації на сході України і повну підтримку зусиль «нормандського формату» й ОБСЄ задля вирішення цього конфлікту.

«Ми переконані, що єдиний шлях досягти мирного і тривкого вирішення конфлікту – це повне виконання всіма сторонами їхніх зобов’язань за мінськими домовленостями з метою відновлення територіальної цілісності України. При цьому головну відповідальність несе Росія, яка беззаперечно бере участь у конфлікті через підтримуваних нею маріонеток», – наголосили міністри.

«Нагадуємо, що тривалість економічних санкцій цілком пов’язана з повним виконанням Росією її зобов’язань за мінськими домовленостями. Ці санкції можна скасувати тільки в разі, якщо Росії справді виконає ці зобов’язання. Але ми також готові вжити подальших обмежувальних заходів, якщо того вимагатимуть дії Росії», – попередили учасники зустрічі.

Вони також закликали Росію дотримуватися її міжнародних зобов’язань. «Ми виступаємо за захист і підтримку міжнародного порядку, що ґрунтується на певних правилах, на тлі безвідповідальної дестабілізації з боку Росії і її зловмисної поведінки, включно зі втручаннями в демократичні системи інших країн… Ми й далі будемо посилювати наші здатності протистояти іншим погрозам із боку Росії в галузях кібербезпеки, впливів на громадськість інших країн і контррозвідки. Ми вітаємо вже вжиті заходи для стримування ворожої розвідувальної діяльності Росії і зміцнення нашої безпеки», – мовиться також у документі.

«Група семи» промислово розвинених країн незмінно підтримує Україну в її протистоянні агресії Росії, починаючи з самого початку цієї агресії – окупації Криму навесні 2104 року. Тоді, зокрема, Росію виключили зі складу попереднього такого неформального об’єднання, «Групи восьми», учасники об’єднання, разом із багатьма іншими країнами, наклали проти Росії кілька пакетів санкцій.
…

У Центральній виборчій комісії повідомили, коли планують встановити офіційні результати чергових виборів президента України, що відбулися 31 березня, – як повідомили у відділі взаємодії зі ЗМІ секретаріату Центрвиборчкому, це передбачається зробити на засіданні ЦВК, що відбудеться 7 квітня, орієнтовно о 12-й годині.

За результатами підрахунків голосів виборців, які вже завершили в ЦВК, але які ще не мають статусу офіційних, голосування 31 березня не визначило переможця, і президент буде обраний за результатами повторного голосування (неформально відомого як «другий тур») щодо двох кандидатів, які одержали найбільшу кількість голосів. За наявними даними, до бюлетеня будуть включені комік Володимир Зеленський і чинний президент Петро Порошенко. В день виборів, за цими даними, Зеленський набрав 30,24 відсотка голосів виборців, Порошенко 15,95 відсотка. Відповідно до законодавства, повторне голосування («другий тур») має відбутися 21 квітня.

Встановлення офіційних результатів голосування в день виборів необхідне для продовження виборчого процесу: офіційного призначення повторного голосування («другого туру»), початку агітаційних кампаній кандидатів тощо.
…

Президент України Петро Порошенко на зустрічі з представниками громадських організацій, серед іншого, повідомив, що раніше 6 квітня після розмови з ним голова Херсонської обласної державної адміністрації Андрій Гордєєв підписав заяву про звільнення – так написала у фейсбуці одна з учасниць зустрічі, виконавчий директор громадської організації «Центр протидії корупції» Дар’я Каленюк.

За її словами, президент сказав, що офіційно Гордєєв буде звільнений із посади через 7–8 днів.

Інформацію про заяву Гордєєва з проханням звільнити його з посади подало також агентство «УНІАН» із посиланням на слова самого голови ОДА.

Звільнення Андрія Гордєєва, а також його заступника в Херсонській ОДА Євгена Рищука (обидва представники «Блоку Петра Порошенка»), а ще голови Херсонської обласної ради Владислава Мангера (донедавна члена партії «Батьківщина»), давно домагаються від президента активісти. Вони стверджують, що ці троє посадовців можуть бути причетні до замовлення нападу на чиновницю Херсонської міської ради Катерину Гандзюк, яка внаслідок того нападу померла.

У справі були затримані підозрювані у виконанні і організації нападу, Мангерові оголосили підозру в його організації, але замовників іще офіційно не встановили. Гордєєв, Рищук і Мангер категорично відкидають причетність до нападу на Гандзюк.
…

Російський правозахисний центр «Меморіал» опублікував заяву з вимогою до російської влади звільнити затриманих під час масових обшуків у Криму 27 березня кримськотатарських активістів.

«Правозахисний центр «Меморіал» вимагає негайного звільнення 24-ох жителів Криму, закликає російське громадянське суспільство і світову спільноту посилювати тиск на російську владу з вимогою їх звільнення», – йдеться в заяві.

Правозахисники вважають безпідставним визнання «Хізб ут-Тахрір» терористичною організацією в Росії та звертають увагу на те, що вона не заборонена в Україні.

«І саме кримінальне переслідування, і вивезення позбавлених волі жителів з Криму порушують норми міжнародного гуманітарного права і з цієї причини особливо неприйнятні. У цьому випадку ці норми порушені особливо кричуще: більшість затриманих, якщо не всі, вже вивезені за межі Криму», – зазначили в «Меморіалі».

У правозахисному центрі звертають увагу на те, що багато хто із затриманих пов’язані з громадською ініціативою «Кримська солідарність», яка займається висвітленням переслідувань у Криму і допомогою заарештованим та їхнім сім’ям.

«Люди, які здійснювали інформаційну підтримку жертв репресій, які організовували передачі в’язням, допомогу їхнім родинам, регулярно відвідували суди у політичних справах, тепер самі опинилися за ґратами. Ми не знаємо, чи мали затримані якесь відношення до «Хізб ут-Тахрір», але в цій ситуації досить імовірним видається, що це зручне і вже звичне обвинувачення стало інструментом для придушення громадської солідарності і громадянської активності жителів Криму, в першу чергу, кримських татар», – йдеться у заяві.

Контрольований Росією суд в столиці Криму Сімферополі 29 березня взяв під арешт до 15 травня 23 кримських татар за звинуваченням у належності до забороненої в Росії, а після окупації Криму і на його території, організації «Хізб ут-Тахрір». Цього ж дня заарештованих кримських татар вивезли до Росії.

Крім того, досі не встановлене місце перебування Едема Яячикова, 24-го активіста, до будівлі якого 27 березня приходили російські силовики.

США і ЄС засудили арешти кримськотатарських активістів і закликали Росію негайно їх звільнити.

Відтоді, як Росія захопила український півострів Крим у 2014 році, російська влада переслідує кримських татар за ймовірну причетність до руху «Хізб ут-Тахрір». Це глобальна організація, що базується в Лондоні і прагне об’єднати всі мусульманські країни в ісламський «халіфат». В Україні, якій належить окупований Росією Крим, вона є легальною.
…

Раніше рух «Чесно» закликав Зеленського внести дані в декларацію про доходи за минулий рік
…